Методика навчання професійного читання майбутніх учителів німецької мови з використанням Інтернет-ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.02 - теорія і методика навчання: германські мови

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЧИТАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

КОРЕЙБА ІННА ВАСИЛІВНА

Київ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний читання інтернет текст

Декілька останніх десятиліть відзначаються появою нового типу суспільства - інформаційного. Основна мета кожної людини в ньому полягає не лише у здобутті знань, а й в оволодінні вміннями пошуку, обробки та накопичення інформації. У зв'язку з цим в освітній сфері можна спостерігати двосторонній процес. З одного боку, в навчальних закладах освіти необхідно створювати нові умови для успішного використання нових комп'ютерних технологій, починаючи з матеріального забезпечення класів та аудиторій і закінчуючи підготовкою та перепідготовкою педагогічних кадрів. З іншого боку, вимоги суспільства до сучасних методів навчання дозволяють більш повно реалізовувати основні принципи навчання, особливо що стосується навчання іноземних мов (ІМ). Так, у разі правильної організації роботи з новітніми інформаційними технологіями успішно реалізуються такі принципи навчання: індивідуалізації, диференційного підходу, посильності та доступності, візуалізації навчального матеріалу та розвитку самостійної пізнавальної діяльності (О.И.Сафроненко 2004).

Для успішного застосування ресурсів інформаційних технологій необхідно теоретично обґрунтувати та практично розробити нові методики з відповідними прийомами і комплексами завдань та вправ, націлених не лише на оволодіння ІМ, а й на прийоми роботи з новими технічними засобами навчання. Науковцями за останній час було здійснено значну кількість досліджень щодо створення спеціальних комп'ютерних програм для самостійного вивчення ІМ або навчання під керівництвом викладача (Є.В.Виноградова 1996, М.С.Гришина 2003, Д.Д.Климентьєв 1999, Н.Л.Лукошина 2000, А.А.Пєтухова 2004, С.В.Радецька 2005, О.Л.Цеомашко 1997, С.А.Фомін 2000, С.І.Шевченко 2003 та ін.); організації дистанційних курсів навчання (Е.И.Дмитриева 1998, О.М.Довгялло 1999, В.М.Кухаренко 1997, Н.І.Муліна 2008, Е.С.Полат 2006, Р.К.Потапова 2002, В.П.Свиридюк 2006, Т.Н.Ямских 2004, Т.Гассерт (T.Hassert) 2000, М.Ґрюнер (M.Grьner) 2000, К.Райнер (K.Reiner) 2008 та ін.); використання електронної пошти з навчальною метою (О.М.Середа 2006, Е.Л.Віс (E.L.Wyss) 1996, Е.Л.Ґюнтер (E.L.Gьnter) 1996, Р.Донат (R.Donath) 2000, Й.Б.Хорріґан (J.B.Horrigan) 2002 та ін.).

Поряд із традиційними друкованими, аудитивними й аудіовізуальними джерелами навчальної інформації все більшої ваги набуває Інтернет-мережа з її необмеженими можливостями використання у навчанні. Найбільш актуальними і відкритими у методиці викладання ІМ залишаються питання доцільності використання Інтернет-ресурсів (ІР) під час формування різних мовленнєвих компетенцій та проблема форм і способів використання матеріалів з мережі на заняттях з ІМ. У дослідженнях щодо використання ІР у навчанні ІМ розглядалися питання вивчення особливостей гіпертексту (ГТ) та навчання стратегій його читання на базі англійської мови (Т.И.Рязанцева 2008), а також проведення лекцій та семінарів, присвячених формуванню медіакомпетенції (МК) студентів (Т.А.Болдова 2005, Л.І.Морська 2007). У зарубіжній методиці існує ряд теоретичних досліджень щодо особливостей сприйняття інформації з монітору комп'ютера та читання в режимі он-лайн (Й.Ауер (J.Auer) 1997, Ґ.Бьоскен (G.Bцsken) 2002, К.Бенне (C.Benne) 1998, Д.Рьослер (D.Rцsler) 2007, Ґ.Ятцек (G.Jatzek) 2006 та ін.).

Переважна більшість інформації на веб-сторінках представлена у вигляді текстів, формою організації та презентації яких є ГТ, що супроводжується різноманітними яскравими відеозображеннями, мультиплікацією, графікою та ін. Отже, при використанні он-лайн-матеріалів, у першу чергу, необхідно формувати вміння у читанні Інтернет-текстів (ІТ). При цьому недопустимим є припущення, що вміння читати друковані матеріали автоматично переносяться на читання ІТ, хоча деякі стратегії можуть використовуватися в обох випадках. Інші особливості процесу читання пов'язані, насамперед, зі специфічними характеристиками джерела пред'явлення інформації. Так, наприклад, необхідно враховувати психологічні передумови сприйняття інформації з екрану комп'ютера, а також вплив Інтернет-мережі на психічний та фізичний стан користувача. Читання в режимі он-лайн вимагає аналізу, розробки або уточнення і перевірки нових стратегій, які є складовими не тільки навчально-стратегічної компетенції (НСК), але й створюють основу для МК.

Необхідність розробки методики використання новітніх інформаційних технологій у навчанні ІМ зумовлена вимогами суспільства, яке потребує висококваліфікованих кадрів, у тому числі і в освітній сфері, здатних орієнтуватися в Інтернет-просторі та здобувати найактуальнішу інформацію. Тому згідно із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти (2003) студенти здійснюють спілкування на основі текстів, які презентуються різними засобами, у тому числі й екраном комп'ютера. За Типовою програмою з німецької мови для мовних вищих навчальних закладів (2004) студенти починаючи з третього курсу навчання повинні вміти здобувати імпліцитну та експліцитну інформацію з різних текстів, до яких відносяться також ІТ (на веб-сторінках, в чатах та форумах, в електронній пошті), а також вміти інтерпретувати їх. На цьому ж ступені навчання зростає питома вага текстів, пов'язаних із фаховою тематикою, оскільки починаючи з третього курсу відбувається інтенсивна професіоналізація комунікативної компетенції, що формується як на практичних заняттях з ІМ, так і за рахунок теоретичних психолого-педагогічних дисциплін. Таким чином, саме на цьому ступені розпочинається навчання професійного читання (ПЧ) засобами ІР.

Проблемою навчання ПЧ займалися такі вчені як Г.В.Барабанова (2005), Г.І.Бородіна (2009), А.Л.Буран (2006), Н.Л.Лукошина (2000), О.С.Малюга (2007), Є.Н.Панкратова (2006), Т.С.Сєрова (1988), С.В.Радецька (2005) та ін., у дослідженнях яких зустрічаються як поняття «професійного читання», так і поняття «професійно орієнтованого читання». Науковець Г.І.Бородіна використовує у своїй роботі ці два поняття як синонімічні (2009). Оскільки в методичній науці не існує єдиного визначення зазначених вище термінів, а формування і вдосконалення вмінь читання відбувається у межах загальної професійної компетенції, то ми у своєму дослідженні будемо використовувати поняття «професійне читання». Так само пропонуємо використовувати термін «професійні тексти» для текстів, які вчителі можуть застосовувати як безпосередньо на заняттях під час навчання ІМ на будь-яку тематику, так і з метою власного професійного вдосконалення (методичні, педагогічні, психологічні та інші тексти).

Оскільки дослідження названих вище науковців стосувалися, насамперед, навчання ПЧ студентів немовних спеціальностей та не враховували специфіку читання у мережі Інтернет, то можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку методики викладання ІМ питання навчання ПЧ німецькою мовою з використанням ІР залишається недослідженим.

Необхідність впровадження навчання ПЧ майбутніх учителів засобами ІР було також підтверджено результатами опитування 31 студента ІІ-ІІІ курсу факультету ІМ Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та 48 студентів ІІІ курсу факультету німецької мови Київського національного лінгвістичного університету, проведеного нами у січні 2009 року.

Таким чином, аналіз численних наукових праць, спостереження за навчальним процесом, бесіди з викладачами вищих навчальних закладів, а також проведене опитування студентів підтвердили вагомість сучасних інформаційних технологій, а саме Інтернет-мережі, у житті і навчанні сучасної молоді, відсутність цілеспрямованого навчання різних видів читання і методики формування МК і НСК під час використання ІР на практичних заняттях з ІМ згідно із сучасними вимогами до професії вчителя, пов'язаними з необхідністю вміти швидко читати і відбирати фахову інформацію з Інтернет-мережі для свого подальшого професійного розвитку, що зумовлює актуальність проблеми, порушеної у дисертаційному дослідженні.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов'язаний із науково-дослідною темою «Дослідження шляхів реалізації мовної полікультурної освіти як фактор інтеграції до світового освітнього простору». Державний реєстраційний номер 0106U001112. Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 27 лютого 2007 року) і Вченою Радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 8 від 26 березня 2007 року).

Об'єктом дослідження є процес навчання майбутніх учителів німецької мови професійного читання.

Предметом дослідження є методика навчання майбутніх учителів німецької мови професійного читання з використанням Інтернет-ресурсів.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики навчання майбутніх учителів німецької мови професійного читання з використанням Інтернет-ресурсів.

Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі завдання: 1) дослідити теоретичні передумови та узагальнити психолого-педагогічні та методичні фактори впливу на процес пошукового, переглядового та ознайомлювального читання ІМ засобами ІР; 2) проаналізувати лінгвістичні особливості ІТ для ПЧ, сформулювати основні критерії їх відбору та особливості їх організації для навчання ПЧ; 3) уточнити поняття МК та сформулювати її основні вміння, необхідні для ПЧ у мережі Інтернет; 4) дослідити й охарактеризувати стратегії ефективного читання текстів у режимі он-лайн; 5) визначити зміст, мету, завдання та етапи навчання майбутніх учителів німецької мови ПЧ, проаналізувати його сучасний стан та розробити підсистему вправ для навчання професійного пошукового, переглядового та ознайомлювального читання у мережі Інтернет; 6) обґрунтувати та описати модель навчання професійного он-лайн-читання, інтегровану в кредитно-модульну систему навчання на третьому курсі у межах дисципліни «Німецька мова»; 7) експериментально перевірити ефективність розробленої методики навчання ПЧ, інтерпретувати дані наукового дослідження та сформулювати методичні рекомендації щодо організації навчання ПЧ у мережі Інтернет.

Вирішення вказаних вище завдань передбачало використання таких методів дослідження: аналітичних (критичний аналіз чинної програми, літератури з методики, психології, лінгвістики та соціолінгвістики, аналіз організації навчання іншомовного читання у мовних вищих навчальних закладах); узагальнюючих (вивчення та узагальнення досвіду роботи викладачів ІМ); інтерпретаційних (порівняння результатів, одержаних у процесі методичного експерименту, інтерпретація даних анкетувань); проектувальних (прогнозування та моделювання навчального процесу згідно з методикою, розробленою в межах наукового дослідження); збору й накопичення даних (наукове спостереження за процесом навчання ПЧ, опитування); контролю (перевірка та оцінка тестів перед- та післяекспериментальних зрізів); обробки даних (статистична обробка даних експерименту та обробка результатів опитування); перевірки (перевірка результатів методичного експерименту).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше було теоретично обґрунтовано і розроблено методику навчання професійного читання німецькомовних Інтернет-текстів шляхом визначення змісту такого навчання, створення підсистеми вправ, а також розробки основних критеріїв відбору он-лайн-матеріалів для навчання професійного пошукового, переглядового та ознайомлювального читання з використанням Інтернет-ресурсів і укладання типології стратегій. З цією ж метою було удосконалено класифікацію Інтернет-ресурсів, які можуть слугувати навчальними матеріалами під час вивчення та навчання ІМ, визначення понять «гіпертекст» і «медіакомпетенція», а також змісту і структури останньої. Подальшого розвитку набуло уточнення психолого-педагогічних та методичних передумов і принципів навчання професійного читання у режимі он-лайн, використання загальних стратегій для читання іншомовних Інтернет-текстів.

Практичне значення полягає у розробці комплексу вправ для навчання професійного пошукового, переглядового та ознайомлювального читання з використанням Інтернет-ресурсів, створенні моделі навчання професійного читання та укладанні методичних рекомендацій щодо реалізації такого навчання майбутніх учителів німецької мови на старшому ступені.

Методика навчання ПЧ майбутніх учителів німецькою мовою була впроваджена в навчальний процес Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов у 2008-2009 навчальному році та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2009-2010 навчальному році.

Апробація результатів дослідження відбулалася на Міжнародній науково-практичній конференції «Полікультурні аспекти іншомовної освіти в контексті євроінтеграції» (Чернігівський державний педагогічний університет, 2008 р.); V-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні підходи та інноваційні тенденції у викладанні іноземних мов», м. Київ (Національний технічний університет України, 2010 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції «Нові концепції викладання іноземної мови в контексті Болонського процесу», м. Київ (Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Людина. Комп'ютер. Комунікація» (Національний університет «Львівська політехніка», 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та практика навчання іноземних мов і світової літератури» (Сумський державний педагогічний університет, 2009 р); науково-практичній конференції «Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві» (Київський національний лінгвістичний університет, 2007 р); науково-практичній конференції «Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій» (Київський національний лінгвістичний університет, 2008 р); науково-практичній конференції «Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі» (Київський національний лінгвістичний університет, 2008 р); науково-практичній конференції «Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій-ІІ» (Київський національний лінгвістичний університет, 2009 р.);

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у восьми статтях у фахових виданнях ВАК України і п'яти тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертації зумовлена її цілями і завданнями. Дисертаційне дослідження складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, 12 додатків і списку використаних джерел. Робота містить 21 таблицю і 1 малюнок. Додатки викладені на 82 сторінках. Список використаних джерел розміщений на 16 сторінках та налічує 157 найменувань, з яких 105 - українською і російською, 52 - німецькою і англійською мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 «Теоретичні передумови навчання професійного читання майбутніх учителів німецької мови з використанням Інтернет-ресурсів» досліджуються теоретичні засади навчання ПЧ майбутніх учителів німецької мови з використанням ІР.

З метою визначення основних психолого-педагогічних і методичних передумов такого навчання здійснено аналіз Інтернет-мережі як середовища, у якому передбачається навчання читання. У результаті вивчення низки наукових праць щодо особливостей Інтернету укладено зведену таблицю взаємозалежності характеристик Інтернет-мережі та її можливих негативних і позитивних впливів на особистість читача, використання якої дає можливість передбачити і нейтралізувати негативні фактори під час читання ІТ та зробити процес навчання читання і саме читання більш ефективним. До особливостей Інтернет-мережі, які безпосередньо стосуються читання ІТ, віднесено гіпертекстуальність, глобальність та анонімність.

Аналіз суб'єктивних і об'єктивних факторів, які впливають на розуміння ІТ, показав, що вони можуть спричиняти як підвищення, так і зниження ефективності читання. Контроль та регуляція впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів на студентів відносяться до завдань сучасного викладача.

Вивчення іншомовних ІР уможливило визначення таких їх основних складників: портали, сайти, веб-сторінки та гіпертексти. Після аналізу низки наукових праць, де розглядається поняття «гіпертексту» як основної форми організації та пред'явлення інформації на веб-сторінках, запропоновано визначення ГТ, згідно з яким гіпертекст - це електронний макротекст, який може складатися з безлічі інформаційних одиниць, створених спеціально для мережі Інтернет та поєднаних між собою лінками. Оскільки не існує єдиної точки зору на класифікацію лінків, запропоновано розподіляти лінки на зовнішні міжсайтові, зовнішні міжсторінкові та внутрішні в залежності від місця розташування інформації в межах веб-сторінки та сайту.

На основі класифікації С. В. Тітової запропоновано використовувати для навчання ПЧ у режимі он-лайн власне навчальну, навчально-методичну, історико-культурологічну і довідкову інформацію. При цьому власне навчальна та навчально-методична література складає переважну більшість усіх матеріалів, що стосуються професійної діяльності майбутніх учителів.

Проведене дослідження загальної характеристики електронних ГТ дало можливість визначити особливості німецькомовних ІТ, які можуть слугувати основою для навчання ПЧ майбутніх учителів, а саме: 1) представлення більшості ГТ на веб-сторінках із «класичною структурою» (розташування основної частини рубрик з лівого боку, а додаткових - нагорі сторінки); 2) позначення рубрик іменними частинами мови (одним словом чи словосполученням), використання рубрик як зовнішніх міжсторінкових лінків; 3) наявність зручних навігаційних засобів та пошукових систем у межах сайту; 4) переважно невеликий обсяг тексту - розміром «в один екран», що не потребує подальшого «прокручування»; 5) наявність лінків - лексичних коментарів; 6) анонсування основної теми тексту у підзаголовку; 7) віднесеність лексичних одиниць, представлених у більшості ІТ, до педагогічно-методичної та шкільної тематики.

Для організації навчання ПЧ засобами ІР необхідно було визначити у структурі іншомовної комунікативної компетенції місце професійно орієнтованої іншомовної компетенції у читанні ІТ, компонентами якої є лінгвістична та соціокультурна компетенції, а основою - навчально-стратегічна компетенція, до складу якої входить МК. Останню ми визначили як динамічну сукупність знань, навичок і вмінь користуватися комп'ютером, пошуковими системами та каталогами, орієнтуватися на веб-сторінках, оцінювати знайдені ІТ та представляти самостійно розроблені на їх основі матеріали у блогах, подкастах тощо.

МК є вагомим чинником успішного ПЧ, формування якої також відноситься до основних завдань під час навчання ІМ. У зв'язку з цим було виділено навички та вміння МК, необхідні для успішного читання в Інтернет-мережі. Необхідність формування цих навичок і вмінь було враховано під час створення підсистеми та комплексу вправ для навчання ПЧ засобами ІР.

Важливою передумовою для навчання ПЧ є залучення саморефлексії студентів - майбутніх учителів, що сприяє, насамперед, усвідомленню та самостійному формуванню різноманітних стратегій читання в Інтернеті.

У межах дослідження визначено поняття «професійне читання», під яким розуміється читання іншомовних текстів, представлених в Інтернет-мережі, яке передбачає процес здобуття, обробки та присвоєння інформації з метою її подальшого застосування в майбутній професійній діяльності, де можуть використовуватися тексти як фахової, так і загальнокультурної тематики.

На основі проведеного аналізу загальних методичних принципів навчання і принципів навчання професійно орієнтованого читання виділено основні принципи навчання ПЧ засобами ІР: 1) професіональної спрямованості навчального процесу; 2) врахування міждисциплінарних зв'язків; 3) використання автентичних навчальних матеріалів; 4) урахування вмінь у читанні рідною і німецькою мовами.

Доведено, що для ефективного ПЧ в Інтернет-мережі необхідними є вміння ознайомлювального, пошукового і переглядового читання, а також вміння медіакомпетенції.

Згідно з метою навчання визначено компоненти змісту навчання ПЧ, який було розглянуто в предметному і процесуальному аспектах, та сформульовано основні навчальні завдання в межах проведеного дослідження.

У розділі 2 «Методика навчання професійного читання майбутніх учителів німецької мови на основі Інтернет-ресурсів» здійснено практичну розробку методики навчання ПЧ німецькомовних ІТ, для чого були вирішені такі завдання: відібрано ряд навчальних ІТ відповідно до визначених принципів і критеріїв, розроблено підсистему вправ для навчання ПЧ засобами ІР та описано модель навчання ПЧ майбутніх учителів - студентів третього року навчання у межах визначених робочою програмою тематичних модулів.

Аналіз існуючих у методиці принципів відбору дав можливість виокремити такі критерії відбору німецькомовних ІТ: 1) автентичності; 2) достовірності; 3) представленості різноманітних типів і жанрів тексту; 4) тематичності; 5) новизни й актуальності інформації; 6) співвіднесеності типів текстів із видами читання; 7) відповідності рівню сформованості вмінь у читанні, віковим інтересам та потребам студентів; 8) обсягу тексту.

Відібрано ІР, найбільш корисні для навчання ПЧ майбутніх учителів. Під час пошуку таких ІР необхідно враховувати додаткові критерії відбору веб-сторінок, зміст і структура яких також впливає на процес читання: 1) доступність (безкоштовний доступ); 2) «прозора» структура сторінок та «неперенасиченість» надлишковою інформацією; 3) наявність допоміжних засобів навчання (он-лайн-словників, довідників).

Окрім МК, важливим підґрунтям для ефективного читання в режимі он-лайн є навчально-стратегічна компетенція, формування якої передбачає навчання користування різними видами стратегій. На основі розподілу навчальних стратегій німецькими науковцями П. Біммель та У. Рампільйон на три основні групи - прямі, непрямі (або когнітивні) та компенсаторні стратегії - визначено стратегії, необхідні для ПЧ у режимі он-лайн. Окремо в межах групи прямих навчальних стратегій виділено низку стратегій, які враховують особливості навчання читання у режимі он-лайн. Ці стратегії можна розподілити на: 1) загальні стратегії різних видів читання друкованих текстів; 2) стратегії, специфічні для читання в режимі он-лайн; 3) стратегії, пов'язані з МК студентів.

Дослідження психолого-педагогічних та методичних засад навчання професійного читання в режимі он-лайн дозволило виокремити три етапи такого навчання: 1) підготовчий; 2) основний та 3) завершальний та визначити їх цілі.

Досягнення цілей кожного етапу забезпечується виконанням чотирьох груп та декількох підгруп вправ, об'єднаних у підсистему вправ для навчання ПЧ з використанням ІР. Це групи вправ для: 1) розвитку та вдосконалення вмінь МК, (яка містить дві підгрупи вправ: 1.1 - для навчання пошуку інформації за допомогою пошукових систем та «розкодування» веб-адрес та 1.2 - для навчання орієнтації на веб-сторінках); 2) формування та вдосконалення мовленнєвих навичок ПЧ (яка містить дві підгрупи вправ: 2.1 - для формування і вдосконалення лексичних навичок та 2.2 - для формування і вдосконалення граматичних навичок); 3) для розвитку та вдосконалення вмінь ПЧ (яка містить дві підгрупи вправ: 3.1 - для підготовки до ПЧ в режимі он-лайн та 3.2 - для розвитку та вдосконалення вмінь ПЧ переглядового, ознайомлювального та пошукового видів). Четверта група вправ, які можуть бути поєднані з вправами будь-якої із зазначених вище груп, спрямована на розвиток та вдосконалення вмінь НСК із залученням саморефлексії студентів.

Розподіл типів і видів вправ згідно з трьома етапами навчання ПЧ в Інтернет-мережі представлено у табл. 1, де номер біля кожної із представлених у таблиці груп та підгруп вправ вказує на її кореляцію з відповідною групою і підгрупою розробленої підсистеми вправ.

На кожному з етапів передбачається виконання вправ перших трьох груп, проте у різному процентному співвідношенні в залежності від домінуючих завдань етапу.

Головне завдання підготовчого етапу полягає у формуванні базових умінь МК, тому переважна кількість вправ, спрямована на навчання пошуку інформації та орієнтації на веб-сторінках, має некомунікативний або умовно-комунікативний характер. Невелика кількість комунікативних вправ спрямована на обговорення загальних особливостей читання в режимі он-лайн, зокрема структури гіпертекстів. Матеріалом вправ для розвитку лексичних навичок є, насамперед, лексичні одиниці, пов'язані з формуванням МК.

Таблиця 1. Етапи навчання професійного читання в Інтернет-мережі та типи і види вправ

Наведемо приклади вправ, які виконуються на початковому етапі.

Приклад 1 (група вправ 1 для розвитку і вдосконалення вмінь МК).

Мета: ознайомлення з основними функціями браузера.

Завдання: а) Wie wьrden Sie den Begriff „Browser“ definieren? Schreiben Sie Ihre Definition und besprechen Sie im Plenum.

b) Die zusдtzlichen Informationen finden Sie unter dem folgenden Link: Der Browser. Lesen Sie den Kommentar ьber den Browser und vergleichen Sie ihn mit Ihrer Definition. Haben Sie es richtig definiert?

Кommentar 1

Приклад 2 (група вправ 1 для розвитку і вдосконалення вмінь МК).

Мета: формування вмінь користування інструментами браузера.

Завдання: а) Neben dem wichtigsten Teil, dem Adressenfeld muss unbedingt die Symbolleiste im Browser-Fenster zu sehen sein, die die Arbeit im WWW ermцglicht. Die unten angefьhrte Tabelle erklдrt die Bedeutung der einzelnen Symbole. Lesen Sie bitte die Erklдrungen zu jeder Taste durch.

Kommentar 2

а) Gehen Sie bitte auf die Web-Seite www.goethe.de/z/jetzt. Links finden Sie die Rubrik „Texte zum Lesen“ und dann unter den Lesetexten fьr die Oberstufe den Text „Das surfende Klassenzimmer“. Lesen Sie bitte auf der Web-Seite die Einfьhrung zu dem Text und dann den 1. Teil. Versuchen Sie dabei zu verstehen, worum es geht und was der Inhalt des Textes mit dem Titel zu tun hat.

b) Was ist jetzt leichter fьr Sie zu lesen, on- oder off-line? Welche Schwierigkeiten entstehen beim Lesen im Internet?

c) Bilden Sie bitte 6 Gruppen. Jede Gruppe muss einen der Textteile lesen. Finden Sie in Ihrem Teil das wichtigste Problem, das behandelt wird. Berichten Sie darьber mit 3-4 Sдtzen. Beachten Sie dabei den unten angefьhrten Lerntipp.

Наведена вище вправа ілюструє поєднання завдань для розвитку вмінь ознайомлювального читання (а, с) з одночасним залученням саморефлексії студентів (в). Крім того, для навчання залучення і власної розробки стратегій пропонується навчальна вказівка, яка допоможе зорієнтуватися на веб-сторінці та підвищити ефективність читання. Проте у разі максимального ступеня залучення саморефлексії студентів така вказівка повинна бути вилучена, а можливі залучені стратегії повинні бути обговорені після читання тексту.

Завершальний етап спрямований, насамперед, на вдосконалення вмінь ПЧ з одночасним формуванням умінь самостійного відбору навчальних матеріалів та укладання вправ для опрацювання інформації з Інтернет-мережі. Більшість вправ на цьому етапі мають комунікативний характер та у переважаючій кількості пов'язані з продуктивною діяльністю студентів. Так, наприклад, на цьому етапі студенти навчаються формулювати власні критерії відбору навчальних матеріалів, які вони можуть використати під час проходження педагогічної практики, а також у подальшій професійній діяльності вчителя. Таким чином, виконання продуктивних вправ на завершальному етапі сприятиме не лише формуванню вмінь підбору навчального матеріалу, а й кращому усвідомленню виконуваних дій під час ПЧ, що спрощує сам процес читання загалом.

Приклад 5 (група вправ 1 для розвитку і вдосконалення вмінь МК та група вправ 3 для розвитку і вдосконалення вмінь ПЧ).

Мета: вдосконалення вмінь пошуку інформації на веб-сторінках, формування вмінь професійного переглядового, ознайомлювального та пошукового читання із залученням аналізу та саморефлексії студентів.

Завдання:

а) Recherchieren Sie auf den Web-Seiten der deutschen Kataloge (od. benutzen Sie dabei die Suchmaschinen) zum Thema „Massenmedien“! Welche Materialien wьrden Sie als Lehrstoff fьr das 3. Studienjahr anbieten? Welchen Kriterien mьsste der Lesetext als Lernstoff entsprechen? Vergleichen Sie mit der Liste.

b) Welchen Kriterien sollte der Lesetext fьr die Schьler entsprechen (im Vergleich zu den Texten fьr die Studenten)? Gibt es groЯe Unterschiede? Besprechen Sie in Gruppen und vergleichen Sie dann im Plenum.

c) Gehen Sie auf die Web-Seite http://www.goethe.de/lhr/lks/deindex.htm! Welche Rubriken wьrden Sie benutzen, um die entsprechenden Aufgaben zum Thema „Medien“ fьr die Schьler finden?

d) Цffnen Sie bitte die Seite http://www.langenscheidt-unterrichtsportal. de/geni_l_band_189.html#234! Finden Sie da bitte die Rubrik „Medien“! Schauen Sie sich die Aufgaben an! Wьrden solche Aufgaben fьr die Schьler passen? In welchem Alter und mit welchem Sprachniveau?

У наведеній вище вправі представлено ряд завдань, поєднаних однією комунікативною метою - навчити студентів відбирати навчальні тексти для навчання школярів згідно із самостійно розробленими критеріями. Для досягнення цієї мети необхідно володіти вміннями МК та переглядового читання (завдання а), вміннями співставлення та прогнозування (завдання b, с), вміннями ознайомлювального читання та НСК (завдання d).

Такий розподіл вправ згідно з етапами навчання є орієнтовним і може бути змінений залежно від рівня сформованості відповідних умінь студентів, тобто викладач повинен сам коригувати кількісне співвідношення вправ кожної підгрупи.

У другому розділі дисертації представлено також модель навчання ПЧ майбутніх учителів засобами ІР, яка містить розподіл занять і кількісне співвідношення вправ на цих заняттях у межах відповідних тем і навчальних модулей.

На основі описаної нами підсистеми вправ та розробленої моделі навчання було проведено експериментальну перевірку методики навчання ПЧ засобами ІР.

У розділі 3 «Експериментальна перевірка ефективності методики навчання професійного читання майбутніх учителів німецької мови з використанням Інтернет-ресурсів» дослідження описано етапи проведення методичного експерименту та доведено ефективність запропонованої нами методики; надано основні методичні рекомендації щодо впровадження методики у навчальний процес.

Перевірка ефективності запропонованої методики здійснювалася шляхом проведення навчального експерименту, який відбувся з 2 лютого по 30 квітня 2009 року у чотирьох групах студентів ІІІ курсу (48 осіб) факультету німецької мови Київського національного лінгвістичного університету. Перед проведенням експерименту на основі теоретичних досліджень та опитування студентів сформульовано таку гіпотезу: ефективне навчання іншомовного професійного пошукового, переглядового й ознайомлювального читання майбутніх учителів можливо за умови застосування розробленої методики, яка дозволяє ініціювати у студентів розвиток максимального ступеня саморефлексії з метою оволодіння студентами вміннями МК, що уможливлюють швидку орієнтацію на веб-сторінках, самостійний пошук необхідної інформації і критичну оцінку Інтернет-матеріалів; а також уміннями розробляти власні стратегії визначених видів читання в Інтернет-мережі - тобто формувати НСК.

Характер експерименту було визначено як основний, вертикально-горизонтальний, природний і відкритий. До неварійованих умов експерименту було віднесено: кількісний та якісний склад експериментальних та контрольних груп; відібрані навчальні матеріали та укладені вправи згідно з методикою нашого дослідження; загальна кількість годин, відведених на експериментальне навчання та експериментатор. Варійованою умовою експерименту був ступінь управління процесом саморефлексії студентів з боку викладача. Це зумовило впровадження під час експериментального навчання двох варіантів методик, згідно з якими описано завдання кожного етапу, а також процентний розподіл вправ для формування вмінь МК, лексичних і граматичних навичок та компетенції у ПЧ.

У ході підготовки до експериментального навчання були розроблені й описані тестові завдання для проведення перед- і післяекспериментальних зрізів.

Проаналізовані дані передекспериментального зрізу загалом по всіх об'єктах дослідження (вмінь МК, лексичних і граматичних навичок, вмінь професійного переглядового, ознайомлювального та пошукового читання) показали, що 31 студент із 48 (64,5%) володіють вміннями ПЧ на такому рівні, який не досягає коефіцієнта навченості 0,7, що підтвердило необхідність впровадження розробленої нами методики. За допомогою статистичного методу, а саме Q-критерія Розенбаума, було визначено 2 контрольні та 2 експериментальні групи, які навчалися відповідно за двома варіантами методики. Ступінь управління процесом саморефлексії студентів з боку викладача в експериментальних групах був суттєво нижчим у порівнянні з контрольними групами. Так, у контрольних групах перед виконанням відповідного завдання щодо прочитання ІТ викладач пропонував вже розроблені стратегії у вигляді навчальних вказівок. В експериментальних групах студенти повинні були самостійно розробити стратегію виконання того ж самого завдання, а після контролю відповідей проаналізувати свої дії та дії своїх одногрупників з метою визначення оптимального шляху отримання необхідних результатів.

Усі заняття проходили в комп'ютерних класах з Інтернет-підключенням, оскільки з першого заняття студентам пропонувалися завдання на читання текстів у режимі он-лайн. Крім того, до експериментального навчання входила також самостійна позааудиторна робота студентів, яка передбачала виконання вправ, насамперед, для пошуку й оцінки інформації в Інтернеті.

Під час експериментального навчання було помічено, що рівень мотивації студентів на заняттях з німецької мови зростав за рахунок використання ІТ як навчального матеріалу. Та оскільки студенти досить багато часу проводять за комп'ютером і в Інтернет-мережі, слід пропонувати частину вправ на занятті в режимі офф-лайн з використанням друкованих матеріалів на проміжних етапах між вправами в Інтернет-мережі, що значно посилює результативність навчання. Важливим, на нашу думку, є також те, що рівень успішності студентів (рівень володіння ІМ) не є найбільш визначним фактором для загального рівня вмінь у читанні ІТ, коли на швидкість та результативність виконання вправ впливають також уміння МК, лексичні та граматичні навички читання в Інтернеті. Доказом цього є результати післяекспериментального зрізу, згідно з якими середній бал груп з вищою успішністю у навчанні (КГ-1 та КГ-2) виявився нижчим за групи з нижчою успішністю (ЕГ-1 та ЕГ-2) (див. табл. 2).

Таблиця 2. Порівняльна таблиця показників перед- і післяекспериментального зрізів в експериментальних і контрольних групах (у балах та з коефіцієнтом навченості у дужках)

Згідно з табл. 2 результати післяекспериментального зрізу виявилися значно вищими у всіх групах у порівнянні з результатами передекспериментального зрізу. При цьому дані приросту в експериментальних групах є значно вищими від контрольних груп, що свідчить про вищу ефективність варіанту методики, який відзначається максимальним ступенем залучення саморефлексії студентів.

Для перевірки достовірності отриманих даних було застосовано статистичні методи, а саме критерій Фішера і Q-критерій Розенбаума. Результати статистичної перевірки підтвердили робочу гіпотезу про те, що навчання професійного пошукового, переглядового й ознайомлювального читання майбутніх учителів є найбільш ефективним за умови залучення максимального ступеня саморефлексії студентів та мінімізації управління цим процесом з боку викладача.

Доведена ефективність розробленої нами методики надала можливість запропонувати методичні рекомендації щодо навчання ПЧ майбутніх учителів німецької мови з використанням ІР.

ВИСНОВКИ

У ході проведеного теоретичного і практичного дослідження проблеми навчання ПЧ майбутніх учителів німецької мови засобами ІР зроблено наведені нижче висновки.

Використання ІР на заняттях з ІМ є одним з основних завдань сучасного вчителя. До вимог, які висуваються до студентів - майбутніх учителів, відноситься необхідність оволодіння вміннями читання ІТ, що зазначено у Типовій програмі. Проте через відсутність відповідної методики рівень умінь ПЧ студентів в Інтернет-мережі є досить низьким. Мета цього дослідження полягає у розробці методики, яка б дозволила ефективно залучати ІР для навчання ПЧ майбутніх учителів.

Проведений аналіз впливів Інтернет-мережі на психологічний стан користувачів довів необхідність урахування під час навчання читання у режимі он-лайн, у першу чергу, таких особливостей ІР як гіпертекстуальності, глобальності та анонімності, що робить можливим нейтралізувати труднощі сприйняття інформації та її засвоєння. Негативному впливу на фізичний стан студентів можна запобігти за рахунок дотримання елементарних правил гігієни роботи з комп'ютером.

Визначені загальні об'єктивні та суб'єктивні фактори, що впливають на сприйняття та осмислення он-лайн-текстів, дозволили зробити висновок про те, що для ефективного ПЧ в мережі Інтернет необхідним є володіння вміннями пошукового, переглядового й ознайомлювального читання, а також відповідними вміннями медіакомпетенції.

Здійснений лінгвістичний аналіз німецькомовних ІТ, які можуть слугувати основою для навчання ПЧ майбутніх учителів, визначив їх особливості, а саме їх характерну структуру, використання відповідних слів і словосполучень для позначення рубрики, найбільш поширені види лінків та спосіб їх пред'явлення, обсяг текстів та їх лексико-граматичні особливості.

Серед великої кількості пропозицій мережі Інтернет як джерела навчальної інформації для навчання ПЧ майбутніх учителів необхідно використовувати ІТ, що містять власне навчальну, навчально-методичну, історико-культурологічну і довідкову інформацію, з огляду на представленість у змісті текстів як загальної, так і професійної тематики.

З метою відбору ІТ розроблено основні критерії відбору текстів для навчання ПЧ в режимі он-лайн: 1) автентичності; 2) достовірності; 3) представленості різноманітних жанрів текстів; 4) тематичності; 5) новизни й актуальності інформації; 6) співвіднесеності типів і жанрів текстів із видами читання; 7) відповідності рівню сформованості вмінь у читанні, віковим інтересам та потребам підлітків; 8) обсягу тексту. Важливими є також критерії відбору веб-сторінок, зміст і структура яких також впливає на процес читання. Згідно із запропонованими критеріями відібрано 12 основних Інтернет-джерел, які можуть бути використані для навчання ПЧ в режимі он-лайн.

Досліджено, відібрано й описано стратегії, найбільш вагомі для читання в режимі он-лайн, які включають непрямі, прямі та компенсаторні стратегії. У межах групи прямих стратегій, а саме тих, що оптимізують формування компетенцій у різних видах мовленнєвої діяльності, запропоновано класифікацію стратегій, яка відображає особливості навчання читання у режимі он-лайн та включає: 1) стратегії різних видів читання друкованих текстів (пошукового, переглядового й ознайомлювального видів); 2) стратегії, специфічні для читання в режимі он-лайн; 3) стратегії, пов'язані з МК студентів. Доведено, що з метою навчання використовувати запропоновані стратегії та розробляти власні необхідно стимулювати і залучати саморефлексію студентів.

Розроблено підсистему вправ, яка включає чотири групи вправ: 1) для розвитку та вдосконалення вмінь МК, 2) для формування та вдосконалення лексичних та граматичних навичок ПЧ, 3) для розвитку та вдосконалення вмінь ПЧ та 4) для розвитку та вдосконалення вмінь НСК, які містять відповідні підгрупи вправ. Наведено приклади вправ різних груп і підгруп, які використовуються на трьох етапах навчання у відповідному кількісному співвідношенні.

У ході експериментального навчання було доведено, що навчання ПЧ німецькомовних ІТ із більш низьким ступенем управління процесом залучення саморефлексії студентів з боку викладача згідно з другим варіантом методики є більш ефективним. Достовірність отриманих результатів підтверджено за допомогою методів математичної статистики.

На основі проведеного аналізу теоретичного матеріалу та результатів експериментального навчання сформульовано методичні рекомендації щодо впровадження методики навчання професійного пошукового, переглядового й ознайомлювального читання майбутніх учителів з використанням ІР. Уміння пошуку й аналізу навчальних матеріалів можуть бути застосовані також під час відбору навчальних матеріалів для навчання аудіювання.

Подальший розвиток саморефлексії студентів та формування професійних умінь ми вбачаємо у самостійному створенні майбутніми вчителями серій вправ для пошуку інформації в Інтернеті в аудиторний та позааудиторний час. Розробка цих вправ може здійснюватися на практичних заняттях як з німецької мови, так і з методики навчання німецької мови. Такий досвід є особливо важливим для студентів перед проходженням педагогічної практики у школі, оскільки використання матеріалів з мережі може бути ефективним навіть на початковому ступені вивчення ІМ. Таким чином, розроблена нами методика може зробити значний внесок у забезпечення необхідного рівня професійної компетенції майбутніх учителів та слугувати основою для подальших наукових досліджень залучення ІР під час навчання ІМ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Корейба І. В. Відбір стратегій та технік для оптимізації професійно орієнтованого читання німецькомовних Інтернет-текстів / І. В. Корейба // Наукові записки: педагогічні та історичні науки. - 2008. - Вип. LXXII (72). - С. 98-107.

2. Корейба І. В. Гіпертекст як основна форма організації інформації Інтернет-ресурсів при навчанні студентів професійно орієнтованого читання німецькою мовою / І. В. Корейба // Вісник Київського національного лінгвістичного університету: Педагогіка та психологія. - 2008. - Вип. 14. - С. 156-164.

3. Корейба І. В. Дидактичні можливості використання Інтернет-ресурсів у навчанні майбутніх учителів німецької мови / І. В. Корейба // Педагогічний процес: теорія і практика. - 2008. - Випуск 4. - С. 151-160.

4. Корейба І. В. Використання можливостей Інтернет-мережі для розвитку полікультурної особистості майбутнього викладача / І. В. Корейба // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету: Педагогічні науки. - 2009. - Вип. 63. - С. 95-98.

5. Корейба І. В. Відбір он-лайн матеріалів для навчання майбутніх учителів професійно орієнтованого читання німецькою мовою / І. В. Корейба // Вісник Київського національного лінгвістичного університету: Педагогіка та психологія. - 2009. - Вип. 15. - С. 140-147.

6. Корейба І. В. Можливості Інтернет-ресурсів у процесі оволодіння іноземною мовою з урахуванням їх переваг та недоліків стосовно викладача та учня / І. В. Корейба // Педагогічні науки. - Суми, 2009. - С. 118-156.

7. Корейба І. В. Експериментальна перевірка ефективності навчання майбутніх учителів німецької мови професійного читання з використанням Інтернет-ресурсів / І. В. Корейба // Вісник Київського національного лінгвістичного університету: Педагогіка та психологія. - 2010. - Вип. 17. - С. 153-161.