Педагогічні умови формування раціонально-критичного мислення у майбутніх учителів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, доцільність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів, теоретичне і практичне значення дослідження, доведено вірогідність, викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування раціонально-критичного мислення майбутніх учителів» - проаналізовано літературні джерела з досліджуваної проблеми, сформульовано сутність понять «раціональність», «критичність», «раціонально-критичне мислення», зазначено важливість формування РКМ як педагогічної проблеми. З аналізу різних літературних джерел, у дослідженні визначено, що поняття «раціональність» тлумачиться далеко неоднозначно. Спроби уточнити суть і зміст цього поняття були здійснені у роботах Н. Автономової, І. Добронравової, В. Кременя, С. Кримського, М. Мамардашвілі, В. Швирьова, В. Петренко, В. Піроженка, В. Поруса, С. Рубінштейна. З'ясовано, що зміст цього поняття становлять істинність, розумність, об'єктивність, логічність знань, вибір найкращих практичних дій.

З поняттям «раціональність» тісно пов'язане поняття «критичність». У досліджені проаналізовано визначення поняття критичності у працях дослідників: С. Векслера, Д. Клустера, М. Ліпмана, О. Марченко, Л. Терлецької, Є. Полат, Н. Посталюк, А. Ребер, В. Семиченко, О. Скрипченка, Б. Теплова, О. Тоффлера. Пісумовуючи робимо висновок, що критичність мислення педагога - це така мисленнєва діяльність, яка передбачає перевірку запропонованих рішень задач з метою визначення області їх можливого застосування, оцінку діяльності людиною, яка практично реалізує певний план, програму, схему, норму поведінки і т.д., співвідносить свою практичну діяльність з ідеальними планами, схемами, нормами і дає оцінку в певному контексті та ситуації.

Виходячи з розуміння суті раціональності та критичності мислення, ми визначаємо раціонально-критичне мислення як таке мислення, яке пізнає предмети і явища об'єктивного світу в їх взаємозв'язку в логічних формах понять, суджень, умовиводів, що передбачає домінування логічної схеми міркувань, прагнення знаходити найкоротший, простий у кожному конкретному випадку шлях, що веде до мети, із урахуванням суспільних цінностей та цінностей окремої особистості, таке мислення, яке передбачає перевірку рішень задач з метою визначення області їх можливого застосування, оцінку діяльності людиною, яка практично реалізує певний план, програму, схему, норму поведінки і т.д., співвідносить свою практичну діяльність з ідеальними планами, схемами, нормами і дає оцінку в певному контексті та ситуації.

Відзначаємо чимало психолого-педагогічних досліджень, що присвячені проблемі розвитку мислення учнів та студентів. Аналіз результатів цих досліджень створює основу для теоретичного обґрунтування доцільності розвитку у майбутніх учителів раціонально-критичного мислення та визначення шляхів його формування у навчально-виховному процесі.

Для досягнення поставлених цілей перед особистістю педагога в професійній діяльності проблема формування раціонально-критичного мислення відіграє важливу роль. Цей процес потребує регулярності, систематичності й методичної послідовності. Творче використання різноманітних підходів, методів, форм, засобів у навчально-виховному процесі на основі їх критичного аналізу спонукає студентів до активності, самовизначення, самореалізації власної особистості у педагогічній діяльності. Розвиток умінь досліджувати педагогічні проблеми; моделювати та здійснювати свідомий вибір з низки наявних альтернатив; ефективно знаходити, аналізувати і систематизувати інформацію допоможе вчителю виявляти оптимальні шляхи в організації індивідуальної траєкторії його професійного розвитку.

У другому розділі - «Педагогічні умови формування готовності до раціонально-критичного мислення майбутніх вчителів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін» - визначено зміст та структуру процесу формування готовності майбутніх учителів до РКМ у вивченні психолого-педагогічних дисциплін, обґрунтовано педагогічні умови формування РКМ у майбутніх вчителів.

Аналіз теоретичних наукових доробок з психології і педагогіки щодо визначення поняття професійної готовності вчителя (М. Дяченко, Л. Кандибович, М. Левітов, А. Ліненко, К. Платонов, С. Рубінштейн, В. Сластьонін) дозволив визначити, що професійна готовність майбутнього вчителя розуміється як інтегрована якість особистості, яка проявляється в активності та здатності ставити перед собою професійні цілі, обирати способи їх досягнення, контролювати цей процес, прогнозувати шляхи підвищення продуктивності власної діяльності.

Відповідно до зробленого нами аналізу у структурі готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення виділяємо наступні компоненти: мотиваційний, інформаційно-змістовний, операційно-діяльнісний та оцінно-рефлексивний.

Мотиваційний компонент виконує кілька функцій: стимулюючу, спонукальну, мобілізуючу, діагностуючу, і є важливою внутрішньою умовою розвитку прагнення студентів до оволодіння педагогічною професією та стійкого прагнення постійного самовдосконалення. Формування раціонально-критичного мислення у майбутніх учителів має ґрунтуватися на усвідомленні випускником вищого педагогічного навчального закладу сутності майбутньої професійної діяльності як діяльності з розв'язування освітньо-виховних завдань, спрямованих на становлення особистості кожного учня як суб'єкта суспільного життя. У мотивації виділяється сукупність внутрішніх та зовнішніх мотивів, що детермінують пізнання. Важливими у процесі формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення є внутрішні мотиви як спонукальна сила для посиленого прагнення до розвитку власного мислення з тим, щоб у майбутній педагогічній діяльності успішно, і в той же час, - раціонально з погляду витрат часу, зусиль та засобів реалізовувати цілі професійної діяльності.

Інформаційно-змістовний компонент, як орієнтаційна основа готовності студентів до раціонально-критичного мислення, складається із: а) психолого-педагогічних знань про суть поняття РКМ, його функції, зміст та форми, про інтелектуальні операції та інтелектуальні процеси, правила побудови міркувань, доведень, аргументацій, власних тверджень, особливостей розвитку РКМ у різні періоди навчання студентів, способів розвитку РКМ у навчально-виховному процесі, способів самовдосконалення мислення, особливостей раціонально-критичного мислення; б) знання методів і способів аналізу педагогічних ситуацій, формулювання педагогічних задач та способів їх вирішення, аналізу та оцінки ефективності прийнятих рішень; в) розуміння суті і основ раціональності педагогічної теорії, методу, засобу та форми навчально-виховної діяльності, їх переваг та обмежень. Засвоєння знань про особливості раціонально-критичного мислення у професійній діяльності дає змогу підвести майбутніх учителів до усвідомлення, що саме формування раціонально-критичного мислення є важливою складовою ефективної педагогічної діяльності вчителя.

Основою розвитку операційно-діяльнісного компоненту готовності до розвитку раціонально-критичного мислення є успішне формування системи умінь у студентів на основі застосування теоретичних знань, здобутих у процесі навчання, а також знань, здобутих поза навчальним закладом, життєвого досвіду, до розв'язування практичних педагогічних проблем, педагогічних ситуацій (типових і нетипових), котрі можуть бути розв'язані як відомими так і невідомими (що вимагає творчості в їх розв'язуванні), способами.

У ході рефлексії з'ясовується, що розв'язання будь-якого із завдань, що стоїть перед студентами, можна інтерпретувати, як прийняття певного педагогічного рішення, що складається із орієнтувальної, виконавської та контрольної частини. Орієнтувальна частина забезпечується аналізом і синтезом навчальної та наукової інформації, застосуванням знань суб'єкта навчального процесу. Виконавська частина забезпечує вибір і реалізацію корисної альтернативи: вибір способу виконання завдання, досягнення сформульованої мети; це є наслідком уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Контрольна частина забезпечує контроль за наслідками прийнятих рішень і порівняння їх з прогнозованими результатами. Така інтерпретація слугує основою для прийняття майбутніми учителями педагогічних рішень у реальному навчально-виховному процесі.

Готовність майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення є, з одного боку, основою оволодіння професійними знаннями та вміннями, формування здатності до вирішення педагогічних задач у навчально-виховному процесі, що забезпечує цілеспрямованість, обґрунтованість, контрольованість прийняття рішень, а з іншого - визначає особистісний та професійний саморозвиток педагога, створює умови для вирішення професійних проблем.

З аналізу різних трактувань вчених філософів, педагогів, психологів, філологів ми зазначаємо, що педагогічні умови ? це сукупність об'єктивних можливостей, обставин і заходів педагогічного процесу, яка виступає результатом цілеспрямованого відбору, конструювання і використання елементів змісту, методів, а також організаційних форм навчально-виховного процесу для досягнення поставлених цілей. А педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін ми розглядаємо як результат цілеспрямованого відбору змісту психолого-педагогічних дисциплін, конструювання і використання організаційних форм і методів навчання у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін з метою формування компонентів готовності до раціонально-критичного мислення (мотиваційного, інформаційно-змістовного, операційно-діяльнісного, оцінно-рефлексивного) для подальшої успішної професійної діяльності з розв'язання педагогічних задач.

Визначення нами педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін ґрунтувалося на:

загальнодидактичних принципах науковості, систематичності, послідовності, свідомості, активності, врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей тих, хто навчається (І. Лернер, В. Лозова, М. Скаткін та ін.);

фундаментальних положеннях психолого-педагогічної науки про те, що цілеспрямоване формування особистості, в тому числі й готовності до певного виду діяльності, можливе лише в процесі спеціально організованої навчальної діяльності (Ю. Бабанський, В. Давидов, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Д. Ельконін та ін.);

психолого-педагогічних положеннях щодо поетапного формування розумових дій у процесі навчання (П. Гальперін, Г. Костюк, Н. Менчинська та ін.);

на основі розробленої нами структури готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення.

Нами визначено такі педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення:

забезпечення позитивної мотивації у студентів до формування РКМ у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін;

міжпредметна системність формування компонентів готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін;

створення проблемного навчального середовища, що передбачає моделювання майбутньої педагогічної діяльності, спрямованої на раціональне вирішення педагогічних задач у різноманітних педагогічних ситуаціях;

діалогізація навчально-виховного процесу вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

В основу реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін була покладена ідея формування компонентів готовності студентів до РКМ у ході вирішення педагогічних задач, розв'язування навчальних завдань за допомогою інтерактивних методів.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін» -розкриваються загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, аналізуються його результати.

Педагогічне дослідження передбачало проведення чотирьох етапів:

На першому етапі вивчалася філософська, психолого-педагогічна й методична література з проблеми дослідження, визначалася мета, об'єкт і предмет дослідження, формулювалася гіпотеза, конкретизувалися завдання.

На другому етапі проводився констатувальний експеримент, метою якого було визначити рівень самооцінки майбутніми учителями сформованості готовності до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Студентам було запропоновано дати відповіді на 4 анкети. За даними цього етапу експерименту з'ясували у них недостатній рівень самооцінки сформованості готовності до РКМ, що спонукало до впровадження та реалізації розроблених нами педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення.

На третьому етапі проводився формувальний експеримент, у ході якого здійснювалися перевірка ефективності реалізації запроваджених педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Студентам запропонували опрацювати 4 анкети: «Визначення ставлення майбутніх учителів до створення проблемного середовища у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін», «Виявлення умінь РКМ у майбутніх учителів створювати проблемне середовище у вивченні психолого-педагогічних дисциплін», «Визначення ставлення майбутніх учителів до використання інтерактивних методів навчання у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін», «Виявлення умінь РКМ у майбутніх учителів використання інтерактивних методів навчання у вивченні психолого-педагогічних дисциплін»; два тести «Критичний аналіз і оцінка лекційних форм занять» і «Критичний аналіз і оцінка семінарських форм занять»; систему педагогічних задач і навчальних завдань на формування компонентів готовності до РКМ (10 задач для мотиваційного компоненту готовності майбутніх вчителів до РКМ, 9 задач - інформаційно-змістовного компоненту, 6 задач - операційно-діяльнісного компоненту, 5 задач - оцінно-рефлексивного компоненту), виконання яких дало змогу перевірити рівень сформованості у них готовності до застосування умінь раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Ефективність педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до РКМ у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін визначалася шляхом порівняння результатів експериментальної та контрольної груп на початку та в кінці дослідження.

На четвертому етапі проведено аналіз та узагальнення отриманих експериментальних даних, обробку результатів дослідження, сформульовано загальні висновки. Розроблено методику діагностики рівня сформованості готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Отримані результати педагогічного експерименту з проблеми дисертаційного дослідження щодо сформованості рівня готовності майбутніх учителів до РКМ у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка рівня сформованості готовності студентів педагогічних спеціальностей до раціонально-критичного мислення

В експериментальних групах кількість студентів з низьким рівнем сформованості готовності до РКМ зменшилась на 17,6% (з 49,6% до 32%), водночас збільшився відсоток студентів з середнім (з 21,4 % до 27%), достатнім (з 17,6% до 25%) і високим (з 11,4 до 16%) рівнями сформованості готовності до РКМ у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. На відміну від експериментальних, у контрольних групах не сталося суттєвих зрушень у рівнях сформованості готовності до РКМ: низький рівень зменшився на 6,5% (з 52,6% до 46,1%, тоді як середній (з 22% до 25,8%), достатній (з 16,2% до 17,3%) і високий (з 9,2 до 10,8%) рівні сформованості готовності до РКМ у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін збільшилися. Хоча і спостерігалися певні позитивні зміни, вони мали незначний характер оскільки зумовлені віковим розвитком і загальним підвищенням професійної зрілості майбутніх учителів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

ВИСНОВКИ

Загалом результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1.Проаналізовано стан наукової розробки проблеми визначення раціональності з позиції філософів, психологів, педагогів, досліджено сутність понять раціональності та критичності мислення, раціонально-критичного мислення.

Раціональність розуміється як вимога до відповідності людського розуму науковим теоріям, а сама наука при цьому виявляється втіленням раціональності, критерії якої повинні співпадати з критеріями науковості. Звідси й виникає стратегія дослідження раціональності, суть якої полягає в наступному, щоб пізнати, що таке раціональність, потрібно дослідити феномен науки і встановити сутнісні, принципові особливості, закони існування та розвитку цього феномену.

Критичність мислення педагога - це така мисленнєва діяльність, яка передбачає перевірку запропонованих рішень задач з метою визначення області їх можливого застосування, оцінку діяльності людиною, котра практично реалізує певний план, програму, схему, норму поведінки т.д., співвідносить свою практичну діяльність з ідеальними планами, схемами, нормами і дає оцінку в певному контексті та ситуації.

Раціонально-критичне мислення визначене як таке мислення, що пізнає предмети і явища об'єктивного світу в їх взаємозв'язку в логічних формах понять, суджень, умовиводів, передбачає домінування логічної схеми міркувань, прагнення знаходити найкоротший, раціональний у кожному конкретному випадку спосіб, веде до мети, із врахуванням суспільних цінностей та цінностей окремої особистості, таке мислення, передбачає перевірку запропонованих рішень задач з метою визначення області їх можливого застосування, оцінку діяльності людиною, котра практично реалізує певний план, програму, схему, норму поведінки і т.д., співвідносить свою практичну діяльність з ідеальними планами, схемами, нормами і дає оцінку в певному контексті та ситуації.

2.З'ясовано, що формування раціонально-критичного мислення майбутніх учителів виступає як педагогічна проблема у зв'язку із тим, що необхідно готувати студентів до вирішення педагогічних задач, які виявляються у процесі виникнення та аналізу педагогічних ситуацій, а розв'язування задач і є суттю будь-якого мислення. Проте вчителю потрібно не лише мислити логічно, а й співвідносити результати свого мислення із цілями виховання підростаючого покоління, давати їм об'єктивну оцінку, тобто мислити критично, а також обирати способи вирішення задачі із урахуванням раціонального використання часу і засобів досягнення поставленої мети. Оскільки на сучасному етапі розвитку педагогічної науки характерним є наявність різноманітних підходів до вирішення педагогічних задач (різні теорії, технології, методики, методи і форми організації навчально-виховного процесу), тому майбутньому вчителю слід бути готовим орієнтуватися в усіх цих підходах, критично оцінювати їх та обирати раціональні.

3.Досліджено зміст готовності до професійної діяльності, що уможливило розкрити зміст та структуру готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення, визначити і охарактеризувати критерії, показники, рівні (низький, середній, достатній, високий) сформованості компонентів (мотиваційний, інформаційно-змістовний, операційно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний) готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Установлено, що готовність майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення - це інтегрована якість особистості, яка виявляється у наявності образу структури наступної мисленнєвої діяльності; в активності та здатності здійснювати мисленнєву діяльність, пізнаючи педагогічні явища в їх взаємозв'язку в логічних формах понять, суджень, умовиводів, що передбачає домінування логічної схеми міркувань; в здатності до критичного аналізу педагогічних ситуацій, визначенні педагогічних задач, прагненні знаходити найкоротший, простий у кожному конкретному випадку спосіб вирішення педагогічних задач із урахуванням суспільних цінностей та цінностей окремої особистості, перевірці запропонованих рішень педагогічних задач з метою визначення області їхнього можливого застосування; в рефлексії власної діяльності педагогом, котрий практично реалізує певний план, програму, схему, норму поведінки і т.д., співвідносить свою практичну діяльність з ідеальними планами, схемами, нормами і дає оцінку в певному контексті та ситуації.

4.У дисертації теоретично обґрунтовано, що формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення може відбуватися за наступних педагогічних умов: забезпечення позитивної мотивації у студентів до формування РКМ у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; міжпредметна системність формування компонентів готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; створення проблемного навчального середовища, що передбачає моделювання майбутньої педагогічної діяльності, спрямованої на раціональне вирішення педагогічних задач у різноманітних педагогічних ситуаціях; діалогізація навчально-виховного процесу вивчення психолого-педагогічних дисциплін, які найбільш ефективно можуть реалізовуватися у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

5.Здійснено експериментальну перевірку ефективності педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. За результатами аналізу теоретичних засад та реалізації педагогічних умов формування гтовності майбутніх вчителів до РКМ у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін розроблено методику діагностики рівня сформованості готовності майбутніх учителів до РКМ яка передбачає проведення анкетування, виконання тестів, розв'язання педагогічних задач і вирішення навчальних завдань, метою яких є формування в студентів умінь до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Кількісний і якісний аналіз отриманих результатів формувального експерименту довів ефективність визначених педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до РКМ у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Це підтверджується позитивною динамікою зростання загальних рівнів прояву готовності майбутніми учителями до раціонально-критичного мислення.

6.Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання всього спектру проблем, пов'язаних із формуванням готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення. Перспективи подальших досліджень передбачають поглиблений теоретичний та методичний аналіз педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів у процесі вивчення професійно орієнтованих навчальних дисциплін, розробки технології системного формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Костюченко К.Є. Критичне мислення як умова професійної підготовки педагога / К.Є. Костюченко // Наукові записки. - Випуск 58. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2004. - С. 129-135.

2. Костюченко К.Є. Вплив ідеї постмодерну на формування раціонально-критичного світогляду майбутнього вчителя / К.Є. Костюченко // Наукові записки. - Випуск 60. Частина 2. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2005. - С. 286-290.

3. Костюченко К.Є. Особливості критичного мислення вчителя / К.Є. Костюченко // Наукові записки. - Випуск 63. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2005. - С. 100 - 104.

4. Костюченко К.Є. Особливості раціонально-критичної складової педагогічного процесу / К.Є. Костюченко // Наукові записки. - Випуск 68. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2006. - С. 91-95.

5. Костюченко К.Є. Педагогічний процес в уявленнях різних типів раціональності / К.Є. Костюченко // Наукові записки. - Випуск 71. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2006. - С. 120-125.

6. Костюченко К.Є. Технології формування раціонально-критичних знань у студентів як важлива складова професійного становлення майбутнього вчителя іноземної мови / К.Є. Костюченко // Наукові записки. - Випуск 74. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2008. - С. 49-54.

7. Костюченко К.Є. Формування готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення / К.Є. Костюченко // Наукові записки. - Випуск 58. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД». - 2008. - С. 206-219.

8. Костюченко К.Є. Педагогічні умови формування раціонально-критичного мислення майбутніх учителів / К.Є. Костюченко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. - Випуск 28 / Редкол.: М. І. Сметанський (голова) та ін. - Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2009. - С. 186-192.

9. Костюченко К.Є. Педагогічні умови формування раціонально-критичного мислення майбутніх учителів / К.Є. Костюченко // Наукові записки. - Випуск 91. -Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка, 2010. - С. 107-111.

10. Костюченко К.Є. Динаміка рівнів сформованості готовності майбутніх учителів до раціонально-критичного мислення у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін / К.Є. Костюченко // Наукові записки. - Випуск 93. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2011. - С. 74-79.

Матеріали і тези науково-практичних конференцій

11. Костюченко К.Є. Раціонально-критичний світогляд у структурі професійної підготовки майбутніх педагогів / К.Є. Костюченко // Акмеологія - наука XXI століття: матеріали міжнародної науково-практичної конференції // Київ: КМПУ імені Б.Д. Грінченка. - 2005. - С. 350 - 352.

12. Костюченко К.Є. Пошук нової раціональності у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів / К.Є. Костюченко // Засоби і технології сучасного навчального середовища: матеріали міжнародної науково-практичної конференції // Наукові записки. - Випуск 72. Частина 1. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2007. - С. 63 - 67.

13. Костюченко К.Є. Педагогічні умови формування раціонально-критичного мислення майбутніх учителів / К.Є. Костюченко // Методика викладання природничих дисциплін у вищий і середній школі: матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі і середній школі» XVI КАРИШИНСЬКІ ЧИТАННЯ // За заг. Ред. М.В. Гриньової. - Полтава: «Астрая», 2009. - С. 295 - 296.

14. Костюченко К.Є. Педагогічні умови формування раціонально-критичного мислення майбутніх учителів / К.Є. Костюченко // Психолого-педагогічні умови розвитку обдарованості особистості: матеріали всеукраїнського науково-практичного семінару // Педагогічний вісник. - №3 - 4 (15 - 16). - Науково-методичний щоквартальний журнал. - КОІППО ім. Василя Сухомлинського, 2010. - С. 123 - 125.

Навчально-методичний посібник

15. Костюченко К.Є. Формування готовності до раціонально-критичного мислення. методичні матеріали до вивчення психолого-педагогічних дисциплін. / К.Є. Костюченко. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. - 60 с.

Размещено на Allbest.ru