Виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання академії педагогічних наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору

Яківчук Г.В.

13.00.07 - теорія і методика виховання

Київ -2009

Вступ

Актуальність дослідження. Соціальне, культурне і економічне оновлення української держави зумовлює потребу у професійно компетентних і творчих фахівцях, здатних мобільно і нестандартно вирішувати проблеми, демонструвати творчий підхід у професійній діяльності та досягати у ній соціально та особистісно значущих результатів. Тому особливого значення у вищих навчальних закладах педагогічного профілю набуває модернізація змісту і технологій навчально-виховного процесу як системи професійного й особистісно-творчого становлення студента.

Теоретичним проблемам творчості присвячені дослідження філософів Г. Батищева, І. Бичка, І. Зязюна, А. Кочергіна, П. Кравчук, О. Спіркіна, А. Шумиліна.

Психологічні аспекти творчої діяльності розкриваються І. Бехом, Д. Богоявленською, А. Брушлинським, Л. Виготським, О. Матюшкіним, О. Моляко, Я. Пономарьовим, В. Роменцем та ін. Сутність педагогічної творчості як складного утворення розглядається В. Загвязинським, В. Кан-Каликом, В. Краєвським, Л. Лузіною, М. Нікандровим, М. Поташником, Л. Рувинським, Р. Скульським.

Ефективним чинником виховання творчої особистості виступає мистецтво, що є процесом і результатом художньо-творчої діяльності людини та надає перспективи для постійного творчого зростання. У зв'язку з цим актуалізується пошук і реалізація невикористаних резервів мистецької освіти та виховання у вищих навчальних закладах, серед яких взаємодія музично-педагогічних знань з досягненнями в інших галузях (філософській, психологічній, культурологічній, мистецтвознавчій), а це розширює професійний спектр майбутнього вчителя, створення і використання можливостей мистецько-виховного простору як середовища, що уможливлює самовираження творчої особистості майбутнього вчителя музики у різних видах діяльності, зокрема й засобами української народної музичної творчості.

Проблему професійної підготовки та художньо-естетичного виховання студентів і майбутніх учителів мистецьких дисциплін висвітлено у дослідженнях З. Гіпетерс, В. Дряпіки, Л. Коваль, О. Олексюк, В. Орлова, Г. Падалки, О. Ростовського, О. Рудницької, О. Щедролосєвої та ін. У практиці мистецької освіти і виховання розроблялися освітньо-виховні технології на основі взаємозв'язку предметів мистецького циклу (Л. Масол, Н. Миропольська, О. Рудницька), що є основою для подальших розробок проблеми становлення і розвитку художньо-педагогічної культури вчителів мистецьких дисциплін.

Музично-виховну діяльність дослідники розуміють як засіб професійної (Н. Сегеда) і творчої (О. Теплова) самореалізації людини, розвитку її творчої активності (Н. Біла, С. Ковальова, Г. Кондратенко, В. Москалюк), творчого потенціалу (Н. Мартинович), художньо-творчих умінь (І. Шинтяпіна), креативності (В. Фрицюк) тощо. Однак ця проблема розглядається науковцями переважно в аспекті професійної підготовки вчителя-музиканта, формування його вузькоспеціальних (музичних) умінь і навичок (Н. Кравцова, Н. Соломко) і недостатньо узгоджується з загальнопедагогічною, психологічною, культурологічною складовими, які мають взаємодіяти у вузівській освітньо-виховній системі. Окрім цього, більшість досліджень присвячено вивченню окремих якостей у структурі творчої особистості, на що спрямовані вище означені праці дослідників, а це опосередковано позначається на розвитку цілісної особистості майбутнього вчителя музики. Недостатньо розкрито в працях і виховний аспект професійної підготовки майбутнього вчителя музики.

Окремі питання виховання майбутнього вчителя музики у процесі вивчення українського музичного фольклору з'ясовувалися авторами дисертаційних досліджень, які вивчали аспекти національної свідомості (Р. Береза, Р. Осипець), професійної готовності студентів до діяльності у шкільних фольклорних колективах (Р. Дзвінка, Н. Кравцова, С. Чабан). Проведений аналіз праць і музично-педагогічної практики у загальноосвітніх навчальних закладах свідчить про те, що виховний потенціал музичного фольклору ґрунтовно не вивчався, що зумовлює його недостатнє використання на практиці з метою творчої самореалізації вчителя.

Таким чином, у ході розв'язання проблеми виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору виникає ряд суперечностей: між сучасними вимогами до фахівця з розвиненими творчими якостями й існуючою системою освіти у вищих навчальних закладах, спрямованою на вирішення вузькопрофесійних завдань, що детермінує необхідність впровадження сучасних виховних підходів і технологій у становленні творчої особистості майбутнього педагога; між значним виховним потенціалом українського музичного фольклору і недостатньою його реалізацією в існуючій навчально-виховній практиці вищих педагогічних навчальних закладів.

Усе викладене дало підстави для обрання теми дисертаційного дослідження: "Виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору".

Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми "Методичне забезпечення змісту мистецької освіти та естетичного виховання в середній загальноосвітній школі" Інституту проблем виховання АПН України (Державний реєстраційний номер 0103U001165). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 8 від 4 жовтня 1999 р.), узгоджена на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 26.01. 2000 р.)

Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору.

Гіпотеза дослідження: ефективність виховання творчої особистості майбутнього вчителя в процесі вивчення українського музичного фольклору підвищиться за умови оволодіння студентом технологією особистісного зростання як комплексом виховуючих і самовиховуючих впливів в умовах створеного інноваційно-естетичного простору для творчої самореалізації у різних видах музично-фольклорної діяльності.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначено завдання:

1. З'ясувати стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії, уточнити зміст поняття "творча особистість майбутнього вчителя музики" та визначити структуру творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору.

2. З'ясувати специфіку використання українського музичного фольклору з метою виховання творчої особистості майбутнього педагога-музиканта.

3. Розробити критерії й показники, виявити рівні вихованості творчої особистості майбутнього вчителя музики на музично-педагогічних факультетах та факультетах мистецтв у вищих педагогічних навчальних закладах.

4. Визначити й теоретично обґрунтувати педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору.

5. Здійснити експериментальну перевірку розроблених педагогічних умов і методики виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору.

Об'єкт дослідження: процес виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики.

Предмет дослідження: педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору.

Для розв'язання поставлених завдань було застосовано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз та синтез філософської, психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої та методичної літератури для визначення поняття "творча особистість майбутнього вчителя музики"; аналіз змісту навчальних програм у вищих педагогічних навчальних закладах для з'ясування репрезентації фольклору у змісті предметів. З метою вивчення якостей особистості майбутніх учителів музики та перевірки педагогічних умов було застосовано емпіричні методи: педагогічне спостереження, опитування, анкетування, евристично-пошукові, діагностичні завдання, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний); аналіз творчих робіт.

Теоретичну основу дослідження становлять: філософські положення про творчість як джерело виховання особистості; концептуальні ідеї щодо формування творчої особистості у психології, педагогіці (В. Андрєєв, І. Бех, Л. Виготський, О. Лук, А. Макаренко, Я. Пономарьов, В. Сухомлинський), зокрема мистецької (В. Орлов, О. Отич Г. Падалка, О. Рудницька), принципи використання українського фольклору у навчанні (Г. Ващенко, Ф. Колесса, М. Лисенко, О. Потебня, Г. Сковорода, М. Стельмахович, І. Франко).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше визначено й обґрунтовано педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики, що передбачають оволодіння студентом технологією особистісного зростання як комплексом виховуючих і самовиховуючих впливів в умовах інноваційно-естетичного простору вищого педагогічного навчального закладу для творчої самореалізації студентів у різних видах музично- фольклорної діяльності та розроблено критерії вихованості творчої особистості (мотиваційний, загальнопедагогічний, музично-педагогічний, комунікативний, самореалізуючий); уточнено зміст поняття "творча особистість майбутнього вчителя музики" та визначено структуру творчої особистості майбутнього вчителя музики у процесі вивчення української музичної творчості, яка має мотиваційну, загальнопедагогічну, музично-педагогічну, комунікативну, самореалізуючу складові; визначено специфічні ознаки українського музичного фольклору; набули подальшого розвитку форми та методи виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики.

Практичне значення роботи полягає у розробці й впровадженні методики виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики, технології особистісного зростання як комплексу виховуючих і самовиховуючих впливів на особистість; розробці програми, системи практично-лабораторних занять курсу "Українська народна музична творчість", які використовуються педагогами вищих педагогічних навчальних закладів. Розроблені форми і методи можуть поширюватися у післядипломній педагогічній освіті вчителів з метою підвищення їх кваліфікаційного і творчого рівня, а також вчителями, вихователями і методистами педагогічних коледжів та загальноосвітніх шкіл.

Теоретичні положення та практичні рекомендації впроваджено у виховний процес Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 29 від 17.06.09 р.), Миколаївського державного університету імені Василя Сухомлинського (довідка № 08/1071-1 від 11.11.08 р.), Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04/1389 від 21.10.08 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/06-01/794 від 11.09.09 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 223 від 29.04.09 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на: Міжнародних науково-практичних конференціях "Проблема наступності у підготовці дітей дошкільного та молодшого шкільного віку до життєдіяльності" (Бердянськ, 2002 р.), "Проблеми початкової ланки освіти в контексті розвитку світових педагогічних тенденцій" (Хмельницький, 2003 р.), "Теоретичні та методичні засади розвитку мистецької освіти в контексті європейської інтеграції" (Суми, 2004 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та молоді" (Київ, 1999 р.), "Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах" (Київ, 2000 р.), "Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості" (Київ, 2006 р.); "Сучасна мистецька освіта: проблеми, технології, перспективи" (Ніжин, 2008 р.), "Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості" (Київ, 2008 р.); третій Всеукраїнській конференції етнології Поділля "Проблеми етнології, фольклористики, мистецтвознавства Поділля та Південно-Східної Волині: історія і сучасність" (Кам'янець-Подільський, 2002 р.); Всеукраїнському науково-методичному семінарі "Виховний потенціал українського народного мистецтва, фольклору, обрядовості та звичаїв у роботі навчально-виховних закладів" (Хмельницький, 2008 р.); "Третіх педагогічних читаннях пам'яті М. М. Дарманського: актуальні проблеми сучасної педагогічної освіти" (Хмельницький, 2008 р.), "Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості" (Київ, 2008 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції "Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку" (Хмельницький, 2007 р.).

Особистий внесок. У статті, написаній у співавторстві (Масол Л. М., Ілініцька Н. С.) нам належить розробка змісту фольклорного заходу як форми творчої самореалізації майбутнього вчителя музики.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 робіт, з них: 11 - статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України; 5 - матеріали і тези доповідей на конференціях та семінарах; публікації у наукових і методичних журналах.

Структура дисертації: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 267 сторінок, з яких 177 сторінок основного тексту, літературні джерела - 283 найменування, з них 3 іноземною мовою. Робота містить 8 рисунків, 19 таблиць. Обсяг додатків ? 61 сторінка.

1. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання роботи, сформульовано гіпотезу та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - Теоретичні основи та аналіз сучасного стану виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору" ? розглянуто проблему творчості і творчої особистості у контексті різних галузей наукових знань, уточнено зміст поняття "творча особистість майбутнього вчителя музики", визначено структуру творчої особистості, розроблено критерії і показники та виявлено рівні вихованості творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору.

Аналіз філософських праць дає змогу розглядати творчість як найвищу форму активності свідомості людини, що спрямовує її діяльність на створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей та в процесі якої особистість розвивається й удосконалюється.

У гуманістичних концепціях особистість трактується як всезагальна цінність, заради якої відбувається розвиток освіти, культури, всього суспільства, а в сучасній парадигмі виховання особистості виступає суб'єктом і його метою. Особистість становить цілісну систему інтелектуальних, соціально-культурних, морально-вольових якостей людини (І. Зязюн), від наявності яких залежить її розвиток і виховання як творчої особистості.

Проблему творчої особистості, її структури і розвитку творчих якостей досліджували вчені В. Андрєєв, Д. Богоявленська, А. Брушлинський, Л. Виготський, Л. Дмитрієва, І. Зязюн, В. Кан-Калик, Н. Кичук, О. Леонтьєв, А. Матюшкін, Я. Пономарьов та ін.

Особливості педагогічної творчості вчителя розглянуто у працях Ю. Бабанського, В. Загвязинського, В. Кан-Калика, Л. Лузіної, М. Никандрова, М.Поташніка, С. Сисоєвої та ін.

Специфіка музично-педагогічної роботи вчителя музики полягає у тому, що це, зокрема, музично-виховна діяльність, для успішного здійснення якої в процесі підготовки і виховання майбутнього вчителя необхідно синтезувати педагогічний, музичний і загальнокультурний напрями як визначальні орієнтири музично-педагогічної освіти (В. Орлов, Г. Падалка, О. Рудницька). Ефективність виховної роботи педагога-музиканта значною мірою зумовлюється його інтегрованими особистісними якостями, які визначають професіоналізм його виховної діяльності (О. Дубасенюк, О. Отич) і власний творчий стиль.

Таким чином, творча особистість майбутнього вчителя музики визначається як особистість, що характеризується інтеграцією мотиваційної, загальнопедагогічної, музично-педагогічної, комунікативної і самореалізуючої складових, яка забезпечує творчу самореалізацію студента, здійснення в майбутньому педагогічної творчості з метою виховання творчої особистості учня.

Природа народного мистецтва, його особливості, виховний потенціал стали предметом досліджень учених минулого століття - О. Бодянського, К. Квітки, Ф. Колесси, М. Лисенка, М. Максимовича, П. Сокальського, О. Потебні та сучасних науковців - С. Грици, В. Гошовського, О. Дея, А. Іваницького, С. Мишанича, О. Правдюка. Серед загальнонаціональних цінностей (мова, живопис, архітектура та ін.) особливе місце належить музичному фольклору, який завжди був складовою частиною життя людини і безпосередньо впливав на виховання важливих якостей особистості (національну свідомість, мораль, щирість, толерантність, креативність, емпатію, рефлексію тощо).

Аналіз фольклористичної, народознавчої, мистецтвознавчої літератури свідчить про ефективність і важливість музичного фольклору у вихованні особистості, оскільки на основі усвідомлення особистісної й суспільної значущості, позитивного ставлення до українського фольклору, визнання його цінностей відбувається становлення творчої особистості майбутнього вчителя.

Виховання творчої особистості на засадах українського музичного фольклору передбачає засвоєння цінностей - історичної, світоглядної, виховної, моральної, естетичної та креативної та уможливлюється завдяки його специфічним ознакам - усності, варіативності виконання, колективності творення, традиційності, імпровізаційності.

Стан вихованості творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору визначався за мотиваційним, загальнопедагогічним, музично-педагогічним, комунікативним, самореалізуючим критеріями.

Показниками мотиваційного критерію визначено: наявність потреби в творчій музично-виховній та фольклорній діяльності; творчі мотиви здійснення музично-виховної діяльності; спрямованість на самопізнання і самовдосконалення в музично-виховній діяльності, зокрема в галузі українського музичного фольклору.

Загальнопедагогічний критерій характеризується такими показниками, як наявність теоретико-методичних знань у майбутнього вчителя музики, виявлення ним творчого стилю музично-виховної діяльності; уміння конструювати і моделювати власні виховні технології.

Показниками музично-педагогічного критерію є здатність до емоційно-емпатійних виявів у музично-виховній діяльності та ставленні до мистецтва; здатність студента інтегрувати музично-педагогічні знання зі знаннями загальнопедагогічного, психологічного, культурологічного та інших циклів, а також наявність музично-виконавських умінь і навичок.

Комунікативний критерій характеризують такі показники, як готовність до творчого співробітництва; знання технологій спілкування й уміння застосовувати їх у практичній роботі; здатність виробляти особистісні стратегії вирішення виховних ситуацій з учнями різних вікових груп.

Показниками самореалізуючого критерію є художньо-творча інтерпретація й імпровізація творів українського музичного фольклору; творча самореалізація у різних видах фольклорної діяльності.

Констатувальний експеримент здійснювався на базі вищих педагогічних навчальних закладів України: Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Сумського державного педагогічного університету ім. А. Макаренка, Миколаївського державного університету ім. В. Сухомлинського, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка, Ніжинського державного педагогічного університету ім. М. Гоголя, Херсонського державного університету, Рівненського державного педагогічного університету. Загальна кількість реципієнтів становила 229 осіб.

На основі кількісних обчислень було побудовано профілі творчої особистості кожного студента та груп, що давало змогу наочно простежити рівень вихованості кожної складової у структурі особистості та особистості загалом.

Аналіз кількісних і якісних результатів констатувального експерименту виявив переважно низький (48,3 %) і середній (50,0 %) рівні вихованості творчої особистості майбутнього вчителя музики на основі українського фольклору, що зумовлені низкою причин, серед яких: відсутність досвіду творчої діяльності у студентів внаслідок традиційних методик музичного навчання і виховання у вищих педагогічних навчальних закладах; ізольованість викладання загальнопедагогічних, психологічних, культурологічних і музично-педагогічних дисциплін, що призводить до низького рівня творчого мислення, інтерпретаційно-імпровізаційних умінь й відсутність перспектив власної творчої самореалізації у музично-виховній діяльності, зокрема у галузі фольклору. Традиційні форми і методи навчання недостатньо сприяють індивідуальному розвитку особистості, що унеможливлює вироблення стратегії перетворення майбутнього вчителя музики на творчу особистість.

У другому розділі - "Педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору та їх експериментальна перевірка" ? наведено теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов і методики виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору, аналіз та узагальнення результатів формувального експерименту.

Визначено й теоретично обґрунтовано наступні педагогічні умови:1) забезпечення індивідуальної траєкторії виховання студента як моделювання етапів становлення творчої особистості майбутнього вчителя музики; 2) збагачення змісту музичної освіти українським музичним фольклором; 3) застосування технології особистісного зростання як комплексу виховуючих і самовиховуючих впливів на особистість майбутнього вчителя музики; 4) послідовне набуття студентами досвіду творчої музично-виховної діяльності у позанавчальному виховному процесі; 5) створення у вищих педагогічних навчальних закладах інноваційно-естетичного простору для творчої самореалізації студентів у різних видах музично-фольклорної діяльності.

Педагогічні умови реалізувалися через методику виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики, побудовану за принципом поетапного набуття студентами досвіду творчої самореалізації і поступового ускладнення виконання ними творчих завдань у галузі музичного фольклору.

Виховання творчої особистості кожного студента як індивідуального шляху розвитку уможливлюється за умови розробки індивідуальної траєкторії виховання з опорою на особистісні якості, що передбачає особистісне пізнання змісту і методів навчання, рефлексивне усвідомлення отриманих результатів, здійснення оцінки та корекції своєї діяльності. Для цього методикою передбачено самостійний вибір і виконання студентами різнорівневих творчих завдань: 1-2 курси - індивідуальні, групові, колективні творчі завдання, зокрема на основі методу синектики; 3-4 курси - створення індивідуальних освітніх продуктів (індивідуальні плани занять, повідомлення, реферати, творчі, курсові, дипломні роботи); 5-6 курси - індивідуальні стратегії аудиторної (творчі лабораторії, факультативи) та позааудиторної (художньо-творчі колективи, гуртки, дослідницько-пошукові експедиції) роботи. Особистісні творчі здобутки фіксувалися студентами у щоденниках творчих досягнень.

Музично-педагогічна діяльність потребувала від майбутнього вчителя-музиканта широкого діапазону естетичних, культурологічних, мистецтвознавчих та інших гуманітарних знань, умінь аналізу й інтерпретації культурно-художніх явищ та навичок організації художньо-творчої і виховної діяльності, що досягалось збагаченням змісту суспільних, культурологічних, психолого-педагогічних, фахових дисциплін елементами українського музичного фольклору. Необхідність його застосування у вихованні майбутніх учителів музики на основі вивчення українського музичного фольклору зумовлювалося самою природою фольклору, який є синтетичним видом мистецької діяльності і поєднує музику (пісні, танці, інструментальний супровід), пластичні рухи (хороводи, пісні-танці, пісні з елементами рухів), художнє оформлення (костюми, декорації), слово (тексти пісень), драматургію (сюжетні танці, фольклорні вистави).

Ґрунтуючись на підходах Л. Масол щодо конструювання інтегрованих курсів, збагачення змісту дисциплін елементами фольклору розглядалося як процес упорядкування системи через виділення стрижневих компонентів і з'ясування зв'язків між ними навколо провідних тем курсу "Українська народна музична творчість".

Оволодіння майбутніми вчителями музики прийомами самовиховання відбувалося у ході реалізації технології особистісного зростання як комплексу виховуючих і самовиховуючих впливів, що складається з послідовності блоків: І - інформаційно-пізнавальний: вибір фольклорного твору (обряду) для самостійної виховної діяльності; пошук та ґрунтовне вивчення джерел про вид, жанр і стиль твору, традиції його побутування, визначення у фольклорному творі основних цінностей (виховних, естетичних, моральних, педагогічних, історичних тощо); ІІ ? дослідницько-пошуковий: формулювання конкретної виховної проблеми в творі, актуалізація необхідної інформації, інтеграція знань про проблему, її вирішення; конструювання варіантів подання твору (обряду) з використанням його у виховному процесі; розробка форм (урок, конкурс, ділова гра, захист проекту тощо) і виховних методів роботи з урахуванням вікової групи дітей (бесіда, спостереження, ілюстрація, диспут тощо), їх аналіз, вибір доцільніших; ІІІ - практично-творчий: представлення виховної моделі уроку (заходу) з демонстрацією твору української народної музичної творчості, його вивчення з аудиторією студентів (учнів); проведення виховного заходу; ІV - рефлексивний: рефлексія власної виховної діяльності, корекція; оформлення досвіду творчої роботи (реферат, курсовий та дипломний проекти; матеріали фольклорно-пошукових експедицій, виховної діяльності); підготовка до наступних проектів.

Означена технологія реалізовувалась у ході практично-лабораторних занять курсу "Українська народна музична творчість", розроблених до кожного модуля, які набули статусу кафедральних, загальноакадемічних та мистецько-культурних подій вищого навчального закладу, міста, області та регіону.

Максимально наближена до реалій професійної діяльності майбутнього вчителя музики педагогічна практика розкриває перед студентами особливості здійснення виховної роботи, в якій викристалізовуються власні виховні форми й методи роботи з учнями. Важливим виявляється набуття умінь і навичок виховної взаємодії з окремими учнями і колективами, що розвиває творчі якості вчителя. Використання ресурсу педагогічних практик як системи послідовного набуття досвіду виховної роботи протягом навчання у вищому навчальному закладі стимулювало студентів як до оволодіння сучасними методиками музичного виховання учнів, так і до конструювання власних виховних технологій роботи з учнями різних вікових груп.

Виховання творчої особистості значною мірою залежало від середовища закладу, в якому навчається особистість. Виховання майбутнього вчителя-музиканта у вищому педагогічному навчальному закладі передбачало створення інноваційно-естетичного простору, що охоплював діяльність художньо-творчих колективів (ансамбль сопілкарів, бандуристів, фольклорний ансамбль, театр музики і пісні "Розмай"); музичних лекторіїв; студентських творчих лабораторій; клубів за інтересами ("Фольклор - спосіб життя"); фольклорно-пошукових експедицій, науково-дослідницьку та етнографічну діяльність; різні види педагогічної практики (див. рис.1).

Рис. 1. Модель інноваційно-естетичного простору ХГПА

Виховання майбутніх учителів музики відбувалося у перебігу формувального експерименту на основі розробленої методики і включало пропедевтичний, пізнавально-творчий, моделюючий, творчо-реалізуючий, дослідницько-творчий етапи. Для участі в експерименті було відібрано студентів факультету мистецтв Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та музично-педагогічного факультету Кам'янець-Подільського національного університету в кількості 113 осіб, що склали експериментальну групу. Студенти Рівненського державного університету та Сумського державного педагогічного університету імені А. Макаренка (контрольна група ? 111 осіб) працювали за традиційною методикою.

Пропедевтичний етап передбачав занурення студентів у інноваційно-естетичний простір вищого педагогічного навчального закладу, ознайомлення з багатоманіттям українського музичного фольклору через зацікавлення подіями культурного життя навчального закладу, залучення до творчої діяльності вузівських мистецьких колективів, відвідування заходів (вечори, музичні лекторії, концерти, конференції), вивчення творів на заняттях з фахових предметів, їх обговорення і виконання. Це сприяло формуванню допитливості, позитивного ставлення студентів до українського музичного фольклору, бажання проявити себе у ньому. Використання різноманітних методів (сприймання, емоційного впливу, колективного обговорення, творчої роботи, стимулювання творчої діяльності) впливали на позитивне ставлення до мистецтва, зокрема українського музичного фольклору, на накопичення музично-теоретичних знань і практичних умінь його виконання, на збагачення емоційного досвіду сприймання фольклорних творів, підвищення загальнокультурного рівня студентів.

На пізнавально-творчому етапі, під керівництвом педагога, студенти набували досвіду розробки індивідуальної траєкторії виховання особистості, удосконалювали прийоми застосування технології особистісного зростання як комплексу виховуючих і самовиховуючих впливів у процесі опанування та збагачення змісту різних дисциплін елементами українського музичного фольклору.

З метою самовираження студенти залучалися до різних видів фольклорної діяльності у клубі за інтересом "Фольклор - спосіб життя", театрі музики і пісні "Розмай", ансамблі бандуристів, "троїстих музик", студентських творчих лабораторіях та інших колективах, участь у яких спонукала студентів до відповідальності (реалізація виконавських вмінь і навичок), давала можливість розвивати емоційно-чуттєву сферу (емпатія), суб'єкт-суб'єктну взаємодію з однокурсниками в навчально-виховному процесі, виявляти пізнавальні мотиви творчої роботи (захоплення, наявність внутрішньої потреби виконувати фольклорні твори) та рефлексію (глибина проникнення у сутність фольклорних творів) тощо.

Комплекс методів (ділова гра, диспут, навчальна дискусія тощо) і прийомів впродовж моделюючого етапу застосовувався з метою надання студентам якнайширших можливостей для інтерпретування, імпровізації творів фольклору, створення власних моделей їх вивчення, які б характеризувалися новизною, оригінальністю, нестандартністю та могли бути використані у педагогічній практиці і майбутній виховній діяльності.

Зв'язуючою ланкою між теоретичними знаннями студентів та їхньою виховною роботою в навчальних закладах були педагогічні практики, які було використано як систему послідовного набуття досвіду творчої музично-виховної діяльності. На 2-3-х курсах здійснювалася практика в ролі помічника музичного керівника в дошкільному закладі, фольклорно-пошукова практика, практика з позанавчальної виховної роботи в школі, літня практика (табори відпочинку, дошкільні заклади, оздоровчі шкільні майданчики тощо). Під час практики використовувалися різні методи та форми виховної роботи (виховні бесіди, музичні заняття, позаурочні виховні заходи, творчі роботи (звіти-конференції з виховних проблем), підготовка сценаріїв, концертів, проведення обрядів, ігор, бесід, організація мистецьких проектів тощо). Студенти 3-4-х курсів проводили пробні показові заняття в дошкільному закладі, пробні уроки й позакласні заняття в школі, демонстрували навички керівництва хором (фольклорним ансамблем) тощо. Студенти 5-х курсів ознайомлювалися з діагностикою вихованості учнів, розробляли анкети, інтерв'ю, тести, завдання. Упродовж навчання майбутні вчителі набували досвіду дослідницько-пошукової практики, організації і здійснення фольклорно-пошукових експедицій. Студенти 6-го курсу проходили переддипломну педагогічну практику (форми ? відкриті музичні заняття, тематичні заняття, виховні заходи, відкриті уроки музики, позакласні й позаурочні виховні заходи, робота з художніми дитячими колективами, підготовка фольклорного і музичного матеріалу до збірок).

Процес виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики протягом творчо-реалізуючого етапу набував особистісного спрямування завдяки забезпеченню індивідуальної траєкторії виховання особистості, що передбачала особистісні досягнення і результати в різноманітних видах навчально-виховної діяльності студентів.

Домінуючими формами роботи протягом цього періоду, зокрема у виконавських класах, були заліки-концерти, які проводились наприкінці кожного курсу. Готуючись до них, студенти самостійно обирали музичні твори (етап цілепокладання); здійснювали вибір засобів для їх дослідження і вивчення (планування власних дій); організовували власну діяльність (етап організації); актуалізовували свої знання, систематизували уміння й навички, займалися самоосвітою (етап реалізації); після концертного виступу аналізували та коректували подальшу роботу (етап аналізу). Відкриті майстер-класи студентів-старшокурсників, на яких демонструвалися і захищалися моделі уроків, стимулювали творчий підхід у колективних дискусіях і обговореннях стосовно моделей та методів їх реалізації.

У ході заключного дослідницько-творчого етапу студенти творчо самореалізовувалися у різних видах навчальної (курсові, дипломні роботи, конференції, семінари, педагогічна практика тощо) і фольклорної діяльності (концерти, свята, зустрічі, творчі колективи тощо). На цьому етапі майбутні вчителі музики застосовували набуті теоретичні знання й практичні навички у організації діяльності різноманітних художньо-творчих колективів - ансамблю сопілкарів, бандуристів, фольклорного ансамблю, театру музики і пісні "Розмай", клубу за інтересами "Фольклор - спосіб життя" тощо. Більшість студентів брали участь в обласному фестивалі-конкурсі "Подільські візерунки", міжнародному фольклорному фестивалі "Сім культур" (м. Кам'янець-Подільський).

Майбутні вчителі музики активно долучалися до науково-дослідницької роботи (написання наукових статей, участь у наукових конференціях тощо). Вибір більшістю студентів експериментальних груп тем курсових і дипломних робіт, пов'язаних з українським музичним фольклором, свідчив про розуміння майбутніми вчителями музики значущості української народної музики у вихованні духовного світу дитини, їхній стійкий потяг до дослідження проблем фольклору. Характерно, що студенти-випускники проявили себе як творчі особистості у реалізації мистецьких проектів у ході переддипломної педагогічної практики, вони ініціювали відкриті музичні заняття у дошкільних закладах, тематичні уроки з музики у загальноосвітніх школах, організовували дитячі фольклорні експедиції, екскурсії у музеї народного мистецтва, створювали дитячі фольклорні, хорові, хореографічні колективи тощо.

Для перевірки педагогічних умов і методики виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики було проведено контрольний експеримент. Порівняльні показники результатів констатувального і контрольного обстеження репрезентовано у таблиці 1.

Кількісні дані засвідчують суттєве зростання рівнів студентів ЕГ відповідно до критеріїв творчої особистості і незначні зрушення у студентів КГ. Так, на кінець експериментального дослідження у ЕГ підвищилась кількість студентів, які перебували на високому і середньому рівнях, і зменшилась кількість респондентів, яких віднесено до низького рівня. Якщо у ЕГ високого рівня досягли 36,7% респондентів, то у КГ - тільки 16, 7 %; середній рівень у ЕГ виявився у 49,8% студентів, у КГ - 46,4 %; низький рівень зафіксовано в ЕГ у 16, 7% студентів, а у КГ - 26,5% студентів.

Таблиця 1. Динаміка вихованості творчих якостей студентів у процесі вивчення українського музичного фольклору

(Н - низький рівень, С - середній, В - високий)

Аналіз практичної роботи студентів ЕГ з учнями різного віку виявив, що відповідно до розроблених критеріїв і показників творчої особистості вони помітно відрізняються від студентів КГ тим, що: проявляють активність, ініціативу, готовність до творчого співробітництва з колегами і вихованцями; обізнані з виховними технологіями , активно застосовують їх у ході педагогічних практик; створюють власні прийоми індивідуальної, групової і колективної роботи з дітьми, налаштовані на діалог і полілог у навчально-виховній і позаурочній роботі з колегами і вихованцями. Отже, узагальнення даних контрольного експерименту показали ефективність розроблених педагогічних умов та методики виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору та впровадження їх у навчально-виховний процес вищого педагогічного навчального закладу.

Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили результативність вирішення поставлених завдань і дали підстави для формулювання висновків:

1. У процесі теоретичного аналізу проблеми уточнено сутність поняття "творча особистість майбутнього вчителя музики", що характеризується інтеграцією мотиваційної, загальнопедагогічної, музично-педагогічної, комунікативної і самореалізуючої складових творчої особистості, яка забезпечує творчу самореалізацію студента і здійснення в майбутньому педагогічної творчості з метою виховання творчої особистості учня.

Структура творчої особистості майбутнього вчителя музики включає такі складові: мотиваційну, загальнопедагогічну, музично-педагогічну, комунікативну, самореалізуючу.

2. У сучасних дослідженнях проблем вищої педагогічної музичної освіти і виховання наголошено на необхідності використання можливостей навчальних предметів у вихованні творчих якостей майбутніх учителів. Серед них особливе місце належить музичному фольклору, який завжди був складовою частиною життя людини і безпосередньо впливав на виховання її особистісних якостей, зокрема творчих.

Узагальнення наукових досліджень у галузі етнопедагогіки, музикознавства, фольклористики дало змогу визначити історичну, світоглядну, виховну, моральну, естетичну, креативну цінності українського музичного фольклору та обґрунтувати його специфічні ознаки - усність, варіативність виконання, колективність творення, традиційність, імпровізаційність, як такі, що зумовлюють вплив фольклору на виховання творчих якостей особистості майбутнього вчителя-музиканта.

3. Для виявлення рівнів сформованості творчих якостей студентів - майбутніх учителів музики визначено такі критерії і показники:

? мотиваційний, що виявляв наявність потреби в творчій музично-виховній та фольклорній діяльності; творчі мотиви здійснення музично-виховної діяльності; спрямованість на самопізнання і самовдосконалення в музично-виховній діяльності, зокрема в галузі українського музичного фольклору;

? загальнопедагогічний критерій, у межах якого з'ясовувалися наявність теоретико-методичних знань у майбутнього вчителя музики, виявлення ним творчого стилю музично-виховної діяльності; уміння конструювати і моделювати власні виховні технології;

? музично-педагогічний критерій, що давав змогу виявити здатність до емоційно-емпатійних виявів у музично-виховній діяльності та ставлення до мистецтва; здатність інтегрувати музично-педагогічні знання зі знаннями загальнопедагогічного, психологічного, культурологічного та інших предметних циклів, а також наявність музично-виконавських умінь і навичок.

? комунікативний критерій, що виявляв готовність до творчого співробітництва; знання технологій спілкування й уміння застосовувати їх у практичній роботі; здатність виробляти особистісні стратегій вирішення виховних ситуацій з учнями різних вікових груп.

? самореалізуючий критерій: художньо-творча інтерпретація й імпровізація творів українського музичного фольклору; творча самореалізація у різних видах фольклорної діяльності.

На підставі визначених критеріїв і показників було виявлено рівні вихованості творчих якостей майбутніх учителів музики у процесі вивчення українського музичного фольклору - високий, середній, низький.

Констатувальний експеримент виявив переважно низькі (48,3 %) і середні (50,0 %) рівні вихованості творчих якостей. Це свідчить про те, що студенти-першокурсники недостатньо обізнані з українським музичним фольклором, не володіють методами виховної роботи і не мають досвіду творчої діяльності у галузі музичного фольклору, а також не вбачають у ньому можливості для власної творчої самореалізації.

4. У ході експериментально-дослідницької роботи було визначено й обґрунтовано педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики, що реалізовувалися у навчально-вихованому процесі вищого педагогічного навчального закладу: забезпечення індивідуальної траєкторії виховання студента як моделювання етапів становлення творчої особистості майбутнього вчителя музики; збагачення змісту музичної освіти українським музичним фольклором; застосування технології особистісного зростання як комплексу виховуючих і самовиховуючих впливів на особистість майбутнього вчителя музики; послідовне набуття студентами досвіду творчої музично-виховної діяльності у позанавчальному виховному процесі; створення інноваційно-естетичного простору у вищих педагогічних навчальних закладах для творчої самореалізації студентів у різних видах музично-фольклорної діяльності.

5. Виховання творчої особистості майбутніх учителів відбувалося впродовж пропедевтичного, пізнавально-творчого, моделюючого, творчо-реалізуючого, дослідницько-творчого етапів формувального експерименту відповідно до розробленої методики виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики засобами українського музичного фольклору. Методика передбачає індивідуальні, групові, колективні форми творчої діяльності на основі українського музичного фольклору, виконання різнорівневих творчих, проблемних, евристичних, проблемно-пошукових завдань, що сприяли індивідуальному творчому самовихованню кожного студента.

Результати дослідницько-експериментальної роботи засвідчили, що застосування технології особистісного зростання студентів, реалізованої на основі розроблених і впроваджених у навчально-виховний процес програми і серії практично-лабораторних робіт курсу "Українська народна музична творчість", вплинуло на розвиток творчих якостей майбутніх учителів-музикантів. Використання ресурсу педагогічних практик як системи послідовного набуття досвіду виховної роботи протягом навчання у вищому педагогічному навчальному закладі стимулювало студентів до оволодіння сучасними методиками музичного виховання учнів, моделювання і створення власних прийомів виховної роботи з учнями різних вікових категорій в урочній та позаурочній діяльності. Побудова у вищому педагогічному навчальному закладі інноваційно-естетичного простору створювало можливості для творчої самореалізації студентів різних курсів у різних видах музично-фольклорної діяльності, стало міцним підґрунтям для активної співпраці студентів і викладачів з метою творчого самовиховання, зокрема у галузі українського музичного фольклору.

Формувальний експеримент підтвердив, що розроблені педагогічні умови і методика забезпечують можливість суттєвого позитивного впливу на процес виховання творчої особистості майбутніх вчителів музики на основі українського музичного фольклору. Ефективність педагогічних умов і методики підтверджується виявленою тенденцією до збільшення кількості респондентів із високим і середніми рівнями вихованості і зменшення за низьким рівнем студентів експериментальних груп відповідно до визначених критеріїв й показників, які характеризують їх як творчу особистість.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання самовиховання майбутніх учителів різних мистецьких дисциплін у вищих навчальних закладах, розробка відповідних технологій з метою розвитку їх творчих якостей.

творчий музичний фольклор педагогічний

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Яковчук Г. В. Виховання творчої особистості вчителя музики / Г. В. Яковчук // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць - К. : Пед. думка, 2000. - Кн. 2. - С. 246-250.

2. Яковчук Г. В. Музично-творчий розвиток майбутнього вчителя музики / Г. В. Яковчук // Мистецтво та освіта. - 2001. ? № 4. - С. 12-14.

3. Яковчук Г. В. Виховний потенціал української народної музичної творчості / Г. В. Яковчук // Проблеми етнології, фольклористики, мистецтвознавства Поділля та Південно-Східної Волині : історія і сучасність: наук. зб. - Кам'янець-Подільський : Абетка - Нова, 2002. - С. 234-238.

4. Яковчук Г. В. Музично-естетична освіта і виховання на особистісно зорієнтованих засадах / Л. М. Масол, Г. В. Яковчук, Н. С. Ілініцька // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. - Зб. наук. пр. - К. : Пед. думка, 1999. - Кн. 2. - С. 202-209.

5. Яковчук Г. В. Виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в системі вузівської підготовки / Г. В. Яковчук // Зб. наук. праць Бердян. держ. пед. ун-ту. Серія : Педагогічні науки. - Бердянськ : БДПУ, 2002. - Вип. 3. - С. 206-213.

6. Яківчук Г. В. Педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики у процесі вивчення українського музичного фольклору / Г. В. Яківчук // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - Камянець-Подільський, 2007. - Вип. 10. Т. 2. - С. 491-499.

7. Яківчук Г. В. Діагностика вихованості майбутнього вчителя музики у процесі вивчення українського музичного фольклору / Г. В. Яківчук // Таврійський вісник. Херсон. - 2009. - С. 133-141.

8. Яківчук Г. В. Методика виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору / Г. В. Яківчук // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. / Ін-т проблем виховання АПН України. - К., 2008. - Вип. 12. - С. 357-366.

9. Яківчук Г. В. Траєкторія творчого розвитку майбутнього вчителя музики в процесі вивчення українського музичного фольклору / Г. В. Яківчук // Наук. зап. Серія : Психолого-педагогічні науки / за заг. ред. Є. І. Коваленко; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2008. - Вип. 4. - С. 95-98.

10. Яківчук Г. В. Теоретичні основи виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики / Г. В. Яківчук // Педагогічний дискурс: зб. наук. праць / голов. ред. А. Й. Сиротенко. - Хмельницький: ХГПА, 2009. - Вип. 5. - С. 241-248.

11. Яківчук Г. В. Створення етномікросередовища як педагогічна умова виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики / Г. В. Яківчук // Мистецько-педагогічні читання пам'яті О. П. Рудницької. - К., 2008. ? С. 117?125.

12. Яківчук Г. В Пошуково-дослідницька фольклорна діяльність майбутнього вчителя музики / Г. В. Яківчук // Виховний потенціал українського мистецтва, фольклору, обрядовості та звичаїв у роботі навчально-виховних закладів: Матеріали Всеукраїнського науково-методичного семінару (12 березня 2008 р.) - Хмельницький: ХГПІ, 2008. - С. 24-27.

13. Яковчук Г. В. Значення синтезу української народної музичної творчості з професійною підготовкою вчителя музики / Г. В. Яківчук // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку / Тези міжнародної наукової конференції (30 червня - 2 липня). - Київ - Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2004. - С. 146-147.

14. Яківчук Г. В. Самоосвіта як умова виховання творчої особистості вчителя музики / Г. В. Яківчук // Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (11 жовтня 2007 року) м. Хмельницький: ХГПА, 2007. - С. 301-303.

15. Яківчук Г. В. Вплив художньо-творчої діяльності на духовне виховання майбутнього вчителя / Г. В. Яківчук // Сторінки історії Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (5-6 жовтня 2006р.) - Хмельницький: ХГПІ, 2006. ? С. 149-152

16. Яковчук Г. В. Новорічні святки на Поділлі / Г. В. Яківчук // Мистецтво та освіта. ? 2007. № 1 (43). - С. 31-32.

Размещено на Allbest.ru