Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами арт-терапії на уроках музики

У структурі кожного арт-терапевтичного заняття повинні чітко прослідковуватися дві складові частини. Перша - невербальна, творча, неструктурована, де основним видом діяльності є сам процес творчості. Друга частина - вербальна інтерпретація створених зображень, асоціацій, емоцій та почуттів, що виникали в процесі роботи.

2. Методика і організація процесу розвитку творчого мислення молодших школярів засобами арт-терапії на уроках музики

2.1 Принципи і методи розвитку творчого мислення молодших школярів засобами арт-терапії на уроках музики

З психологічної точки зору творче мислення - це принципово новий або удосконалений образ певного аспекту дійсності. Розвиток творчого мислення дає змогу людині нестандартно мислити, легше адаптуватись до обставин та раптових ситуацій, що виникають у процесі її діяльності. Розвинене творче мислення у людини в процесі її життєдіяльності допомагає у вирішенні багатьох складних питань, на які відповісти, чи вирішити які завдяки звичним процесам та діям неможливо чи невигідно. Творча людина краще за інших бачить усі причинно-наслідкові зв'язки між процесами, що виникають у практичній діяльності і вміє вдало цим користуватись, впроваджуючи свої варіанти розв'язання будь-якої проблеми.

Взаємодіючи з навколишнім світом, людина не тільки сприймає і осмислює його, а й створює образи того, з чим вона безпосередньо не зустрічалася. Дійсно, нерідко в житті доводиться створювати образи таких об'єктів, яких ще не існує в дійсності. Саме цей процес і називається уявою. Уява приходить на допомогу, коли проблемна ситуація є недостатньою і перевести її в стандартну задачу не вдається. Її цінність полягає в тому, що , доповнюючи ситуацію, вона дає змогу прийняти рішення і знайти вихід навіть за відсутності належної повноти інформації для мислення. Уява є по суті підґрунтям творчого мислення особистості. Уява є просто необхідною у творчих професіях, таких наприклад, як дизайнер, архітектор, модельєр тощо. Активний розвиток уяви спостерігається у дітей. Вони часто живуть у своїх видуманих світах і більш творчо сприймають оточуюче середовище, у той час, як дорослі підходять до всього раціонально і прагнуть виявити взаємозв'язки у всіх процесах і приймати рішення на основі продуманих, виважених розмірковувань. На мій погляд, уяву слід розвивати протягом усього життя і дорослим людям не слід відмовлятися від уяви, адже це не є просто фантазія, а спосіб прийняття нестандартних рішень, або прийняття рішень за умов обмеженості інформації.

Навчання музикою - це терапевтична педагогіка, головною особливістю якої є повторюваність інформації. Вона сприяє гармонійному розвитку дітей:

поліпшує стан фізичного та психічного здоров'я, попереджує перевтому і стрес;

покращує успішність, дає можливість комфортно отримувати знання з шкільних дисциплін і легко адаптуватись до шкільних навантажень, а також активізувати діяльність мозку, перш за все центрів уваги, мислення, мовлення, довгострокової емоційної пам'яті;

орієнтує на здоровий спосіб життя, розвиває духовний світ і творчі здібності;

формує цілісне сприймання світу.

У наші дні музичну терапію застосовують практично у всіх країнах Західної Європи. Психологи вважають музикотерапію способом лікування таких психовевротичних розладів, як порушення самосприйняття, неадекватні реакції на переживання, неврози, депресії, істерії, нав'язливі стани, дефекти інтелектуального, емоційного і фізичного розвитку. Терапія музикою потрібна також тим школярам, з якими формальний контакт ускладнений. Це хворі з порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю, а також з синдромом раннього дитячого аутиз-му. Для антисоціальної особистості сприйняття музики пов'язане з розвитком самодисципліни; людині скутій музичне самовираження в процесі музичної терапії може давати переживання творчої свободи для песиміста і це може бути доказом його можливостей; для замкнутої дитини - стати одним з етапів на шляху до встановлення вербального контакту, для агресивної дитини -дати вихід її деструктивним тенденціям.

При цьому музика є засобом оцінювання змін, що відбуваються з дитиною, своєрідною «проміжною діагностикою», але не формальним набором тестів, а процесом безпосередньо спільної ігрової діяльності. Адже інформаційні й комунікативні можливості музики, як артистичної форми самореалізації, припускають яскраве вираження вражень, вияв почуттів. З боку педагога необхідна лише подача таких музичних стимулів, що будуть активізувати дитину і сприяти взаємодії, тобто забезпечувати адаптацію до соціального оточення.

Техніка групової експресивної музичної терапії, яка використовується у Новосілківській школі, містять у собі різні види ігрової діяльності: спільну імпровізацію на ударних і шумових інструментах, ритмічну декламацію, музично-рухові ігри, а також спільний спів.

Під час музиціювання в дітей розвиваються мислення, увага, пам'ять, знижується рівень тривоги, підвищується самооцінка, вдосковалюються сенсомоторна функція, координація, тонка моторика, активізуються загальний потенціал можливостей дитини і адаптація в учнівському колективі.

В Україні розроблена унікальна технологія «ПіснеЗнайки», яка сприяє фізичному, психічному, інтелектуальному та духовному зростанню дитини, формує цілісне досконале світосприйняття. Це музикотерапевтична педагогіка, її автор (Яновська Н. М.) вважає, що для молодшого шкільного віку характерні такі особливості [16]:

рухи та гра є життєвою необхідністю. Проте поведінка дитини ще нестійка і залежить від емоційного стану;

процеси збудження домінують над процесами гальмування;

дитина не завжди може стримувати свої почуття;

увага у молодших школярів нестійка, її обсяг незначний, продуктивно дитина може працювати впродовж 10-20 хвилин;

-- переважає мимовільна пам'ять (запам'ятовується не те, що потрібно, а те, що захоплює);

мислення конкретне (дитина прагне вивчати матеріал в наочно-образному і образно-дієвому аспектах);

дитина ще недостатньо самостійна (пізнавальні мотиви часто підпорядковані зусиллям педагогів).

Наша цивілізація розвивається завдяки появі нових ідей. Але як виховати людину, щоб вона змогла вирішувати нестандартні життєві завдання. Це питання займає психологів й педагогів починаючи з другої половини XX століття. Практика показує, що здібності до творчості можуть бути розвинені практично у всіх дітей з нормальним інтелектом. При цьому дуже важливою є допомога дорослих: педагогів і батьків. На жаль, часто дорослі вимагають від дитини швидкого виконання завдання, не даючи можливості подумати і поексперементувати. При цьому дитина зазвичай намагається згадати знайомий йому варіант рішення або копіює дії дорослого. Творчість навпаки вимагає більшої самостійності та незалежності у прийнятті рішень. Тому виховання творчих здібностей вимагає від дитини і дорослих часу і терпіння.

Музикотерапією лікують заїкання, стрес, формуються навики правильного дихання, що сприяє профілактиці захворювань. Протягом багатьох десятиліть музикотерапія активно застосовується у лікуванні заїкання - завдяки послабленню надмірного збудження центрів мовлення у корі головного мозку. Та всі ці позитивні ефекти зводяться нанівець, якщо дитина перевтомлюється в процесі навчання та перебуває в стані постійного внутрішнього напруження.

Продуктом арт-терапії є почуття задоволення, яке виникає в результаті виявлення прихованих талантів та їх розвитку. Музикотерапія - як один із засобів корекції емоційних відхилень, страхів, рухових та мозкових розладів, відхилень у поведінці. Музика є невід'ємною частиною у профілактиці та корекції негативних наслідків стресу. Вона є гармонізація розвитку особистості через розвиток здатності самовираження і самопізнання.

Арт-терапія є ідеальною платформою і для розвитку усіх органів чуття, пам'яті, уваги, волі, а також базою для формування культурно-естетичного сприйняття як свого, так і інших народів. Вона - природна система, заснована на засадах, створених нашими предками, що забезпечує здорову взаємодію людини з навколишнім світом, людьми та із собою.

У молодшому шкільному віці, як найбільш сензитивному для навчання, виховання і розвитку особистості, моральні якості починають складатись у стійку та складну систему, яка визначає формування активної життєвої позиції школяра і починає виконувати в структурі особистості досить важливі функції. Реалізація виховної функції навчання не виступає як самостійна мета, виховні завдання формулюються в загальному вигляді та недостатньо конкретизуються у відповідності з можливостями навчального матеріалу і особливостями розвитку школярів. За цих умов проблема перетворення вихованця у активний суб'єкт діяльності не знаходить свого вирішення у традиційній системі навчання, що і зумовлює пошук нових форм, методів, принципів і підходів до навчання і виховання школяра.

«ПіснеЗнайкова» технологія, як і будь-яка інша, в своїй основі базується на декількох основних традиційних та нових принципах, які відображають суть нового підходу до процесу навчання і виховання в початковій школі.

Принципи Новосілківської педагогічної технології «ПіснеЗнайка» узгоджені з загальними принципами дидактики, відображають сучасний рівень розвитку та напрямки становлення освіти в Україні і світі. Серед них, зокрема, слід виділити наступні:

принцип оздоровлюючого (здоров'язберігаючого) навчання, який передбачає збереження здоров'я учнів за рахунок зниження статистичного (сидіння за партою) навантаження, скорочення тривалості уроку, введення в структуру уроку кінестетичної активності, а також впровадження в шкільну практику простих оздоровчих прийомів на основі арт-терапіїта ігро-терапії;

принцип гуманітаризації освіти, який передбачає утвердження духовних цінностей як першооснови у визначенні змісту освіти, формування цілісної гармонійної картини світу, невід'ємною частиною якого є людина та її духовний світ, формування творчорозвиненої особистості, в тому числі за рахунок впровадження вже у початковій школі спецкурсів основної школи;

принцип гуманізації та особистісного підходу, який полягає в олюдненні знання, в рішучому повороті освіти до потребособистості учня, у забезпеченні сприятливих умов для розвитку його здібностей, творчого потенціалу на основі прийняття його особистісних цілей і запитів, творчого співробітництва з учнем;

принцип системності та інтеграції забезпечує цілісність освіти, як єдиного комплексу гуманітарних, природничих, суспільних наук за рахунок впровадження у «веселкові» уроки різноманітних «п'ятихвилинок» (наприклад, «геоматики», «астроматики» на уроках математики) тощо;

принцип науковості та наочності навчання, який дозволяє впроваджувати у навчальний процес уже з першого класу науково-достовірних знань, що відповідають сучасному рівню розвитку науки та віковим особливостям учнів, за рахунок дослідів, лабораторних і практичних робіт;

принцип випереджуючого та поглибленого навчання та наступності дозволяє давати дитині міцні знання за рахунок нових методів, методик, принципів та прийомів навчання, задоволення постійно зростаючої потреби дітей у пізнанні навколишнього світу (викладання у початкових класах дисциплін, що традиційно вивчаються у середній школі). Це покликане забезпечити взаємозв'язок між усіма ланками навчання: дошкільною - початковою - основною - старшою - вищою;

принцип пріоритету розвивального навчання, який стверджує безпосередній вплив навчання на розвиток дитини, формування в неї нових здібностей. Система розвивального навчання передбачає вміння самостійно працювати з інформацією і робити науковообґрунтовані висновки. Цей підхід дає змогу будувати зміст навчальних предметів у логічній послідовності, від 1 до 11 класу, уникаючи концентричності змісту освіти, притаманної традиційній школі:

принцип пріоритету творчої діяльності передбачає створення таких методик і технологій навчання, навчальних посібників та підручників, які побудовані на більш діяльному підході до навчання, активізують пошукову діяльність і створюють максимально сприятливі умови для творчої діяльності учнів. Майже кожний «піснезнавчий» урок, передусім у 1-2-х класах, передбачає «п'ятихвилинки» руху, імітації, співу та малювання;

принцип додатковості «ПіснеЗнавчої» технології полягає у тому, що всі методики, технології, навчальні посібники, підручники методично та ідейно складають єдиний навчальний комплект, який поєднує гуманітарний, природничий, математичний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу, що забезпечує інтеграцію.

Пошуки шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в сучасній школі здійснюється в різних напрямках. Більш детально пропонуємо опис мало відомого в педагогічній практиці принципу інтеграції в початковій школі, який проходить експериментальну апробацію і забезпечує системність, наступність і випе-реджуваність у навчанні і вихованні школярів.

Авторська модель Новосілківської школи пропонує навчання і виховання молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання і передбачає реалізацію полімотивації особистісно-розвивального навчання шляхом спеціального інтегрування навчального змісту предметів базового і шкільного компонентів початкової освіти; включення у навчальний процес особистісно-значущих виховних завдань, які породжують і стимулюють орієнтацію на моральні цінності, сприяють реалізації виховної мети; застосування комплексу авторських методичних засобів (методів, прийомів, форм роботи), що активізують структурні компоненти виховного аспекту навчання; врахування вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку; організацію ситуацій взаємодій і співпраці у різних видах інтегрованої діяльності, у яких дитина є активним суб'єктом діяльності і самодіяльності.

Інтегрований підхід до навчання значно підвищує успішність реалізації як навчальної, так і виховної функції, актуалізує особистісні якості учнів, забезпечує їх активну діяльність у цілісному пізнанні, оскільки гуманізація школи потребує глибоких перетворень процесу навчання, а саме: удосконалення змісту освіти, створення інтегрованих курсів тощо. В умовах інтегрованого підходу до навчання доведено, що молодший школяр реалізовує себе на рівні «Я» діяльного і виступає як суб'єкт міжособистісних взаємодій, здатний здійснювати внески в діяльність інших людей, прагне до самореалізації і самоактуалізації власної особистості.

Практика засвідчує, що для ефективної дії інтегрованого навчання у початковій школі як особистісно-розвивального засобу необхідне дотримання певних психолого-педагогічних умов, а саме:

врахування розвитку соціально-пізнавального досвіду дітей даного віку, їх прагнення до рухової й ігрової діяльності, особливостей мислення (сформованість наочно-образного і знаходження абстрактно-логічного мислення в зоні найближчого розвитку);

дотримання наступності у формах, методах і прийомах роботи дошкільного закладу й школи та того факту, що особистісно-розвивальний вплив має не будь-яка діяльність, а цілеспрямовано інтегрована з урахуванням індивідуальних показників особистісного розвитку дитини;

використання різних форм організації навчання (уроку, навчального дня, тижня) в умовах інтегрованого підходу, який передбачає цілісну навчально-пізнавальну діяльність;

цілеспрямованого використання педагогами можливостей навчально-пізнавальної діяльності для реалізації навчально-виховної функції.

Практика показує, що одним із найсуттєвіших кроків модернізації освіти є той, що передбачає радикальні зміни у змісті й методиках навчання.

Одним із актуальних шляхів підвищення ефективності шкільного навчання у сучасній дидактиці вважається інтегрування навчальних предметів, під яким слід розуміти взаємне узгодження завдань окремих програм, щоб усунути дублювання, з одного боку, та створити умови для поглибленого засвоєння навчального матеріалу - з другого боку. Інтегрування завдань з різних предметів на змістовому мотиваційному та процесуальному рівнях у початковій школі позитивно перебуває весь навчальний процес, сприяє поєднанню в одному шкільному предметі узагальнених знань і вмінь, які раніше формувалися розрізнено - у двох або кількох предметах. Однак у теорії і практиці початкової школи немає однозначної думки щодо можливостей інтегрування.

2.2 Музикотерапія як ефективний метод розвитку творчого мислення молодших школярів

Дитина народжується, не володіючи мисленням. Щоб мислити, необхідно володіти деяким почуттєвим і практичним досвідом, закріпленим пам'яттю. До кінця першого року життя в дитини можна спостерігати прояви елементарного мислення.

Основною умовою розвитку мислення дітей є цілеспрямоване виховання і навчання їх. У процесі виховання дитина опановує предметними діями і мовою, навчається самостійно вирішувати спочатку прості, потім і складні задачі, а також розуміти вимоги, пропоновані дорослими, і діяти відповідно до них.

Розвиток мислення виражається в поступовому розширенні змісту думки, у послідовному виникненні форм і способів розумової діяльності і зміні їх у міру загального формування особистості. Одночасно в дитини підсилюються і спонукання до розумової діяльності - пізнавальні інтереси.

Мислення розвивається протягом усього життя людини в процесі його діяльності. На кожнім віковому етапі мислення має свої особливості.

Проблема творчості з кожним роком стає все більш актуальною. "Аналіз досить великого масиву літератури з проблем творчості, яка останнім часом (протягом 20-3 0-х років) вже виділилась в самостійний напрям на межі психології, педагогіки, філософії та інших наук, дає змогу зробити, зокрема, висновок про те, що для здійснення соціально-економічних перетворень, розв'язання надзвичайно-складних та нових завдань людині сьогоднішнього, а тим більше завтрашнього дня, вже не просто бажано, а необхідно оволодіти творчими вміннями, стратегіями і тактиками як інструментарієм не тільки у професійній, а навіть у повсякденній діяльності.".

А.М. Єрмола відмічає, що "У філософській та психолого-педагогічній літературі наявні різні трактування творчості, відмінні погляди на природу, об'єктивну основу та структуру творчого процесу, формування творчих здібностей людини та ін. І тут необхідно звернути увагу на багатоплановість вживання поняття "творчість". Його тлумачать як "діяльність", "процес", "конструктивний принцип пізнання", "самореалізацію"". А.М. Єрмола розглядає творчість як діяльність: "Творчість - це діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних та духовних цінностей. Вона передбачає наявність у особистості цінностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю й унікальністю. На думку американського психолога П. Едвардса, творчість - це здатність знаходити нові вирішення проблеми або винаходити нові заходи вираження, внесення в життя чогось нового для індивіда; це сила, що сприяє позитивній самооцінці й забезпечує саморозвиток індивіда.".

Однією з головних умов для розвитку будь-якого суспільства є виховання творчої особистості. Проблема розвитку творчої особистості знайшла своє відображення і в національній Доктрині «Освіта ХХІ століття».

Люди поступово усвідомлюють, що запам'ятати всю інформацію, кількість якої постійно зроста, неможливо, та й не потрібно. Знання повинні поступатись способам діяльності і, в першу чергу, творчим. Іншими словами, важливий не стільки об'єм знань, якими володіє людина, скільки вміння добувати необхідні знання і застосовувати їх у конкретних ситуаціях. Ускладнена шкільна програма та брак часу на засвоєння матеріалу вимагають від учнів не механічного запам'ятовування, репродуктивної діяльності на уроці, а вміння творчо підходити до навчальних завдань.

Використовуючи методи за засоби музикотерапії можна не тільки значно полегшити процес засвоєння нової інформації, а й розвинути творчу особистість.

Так, слухаючи музику молодші школярі навчаються уявляти картини, які ніби диктує музика, потім намагаються ці картини намалювати і, досить часто, використовувати прослуханий матеріал в ігровій діяльності. Діти, які грають або вчаться грати на дитячих музичних інструментах відтворюють найпростіші фрагменти прослуханих мелодій.

Методи музикотерапії ефективні для розвитку творчого мислення школярів тому, що:

1) цей процес протікає майже непомітно (учні не сприймають процес слухання музики або гри на музичних інструментах за терапію);

2) завдяки ранньому емоційному відгуку на музику цю технологію можа застосовувати не лише у спеціально призначених закладах, а й вдома самостійно;

3) дана технологія розвиває в учнів не лише творче мислення, а й естетичне сприйняття;

4) застосування елементів музикотерапії можливе не лише на уроках музики, а й на інших уроках.

В своїй роботі я хочу продемонструвати один з методів розвитку творчих здібностей дитини:

Вигадуємо казки та історії.

Завдання № 1 для дитини:

- Придумай розповідь, використовуючи перераховані слова: жираф, стіл, дорога, телевізор. Слова можна використовувати в будь-якому порядку. А тепер прослухай мелодію і під коректуй свою розповідь.

Завдання №2 для дитини:

- У одного хлопчика були два солдатика: один скляний, другий олов'яний. Хлопчик любив грати обома солдатиками, але скляний йому подобався більше - він був зроблений з дуже гарного різнокольорового скла і завжди посміхався.

Опівночі іграшки оживали. Виявляється, олов'яний солдат був злий і заздрісний, а скляний - добрий. Олов'яний солдат часто сміявся над скляним солдатом. Він говорив, що скляний солдат дуже тендітний і не може бути корисним у справжньому бою. Одного разу олов'яний солдат задумав розбити скляного, щоб бути єдиним і коханим солдатиком хлопчика ... "

Спробуй пояснити, як сталося, що скляний солдат залишився цілий і неушкоджений, а олов'яний поплатився за свою підступність.

Завдання №3 для дитини: (казки «навпаки»)

- Придумай казку про трьох поросят і сірого вовка. Тільки поросята в цій казці злі та хитрі, а вовк добрий і довірливий.

- Придумай казку про Машу та ведмедя. Маша була злою та ледачою дівчинкою, а ведмідь - добрим та працьовитим.

- Придумай казку про злого і хитрого Колобка і добрих лісових звірів.

Завдання №4 для дитини:

- Придумай розповідь про однин з предметів домашнього вжитку. Обери сам такий предмет. Він може жити на кухні, в кімнаті або у ванні. Тобі допоможуть запитання, які ставить цей предмет:

- Що зі мною відбувалося до того часу, коли я потрапив в будинок?

- Як я потрапив в будинок?

- Що я можу робити або що зі мною можна робити?

- Хто мене більше всього любить, і кого я найбільше люблю?

- Які цікаві історії зі мною відбувалися?

- Кого я не дуже люблю?

Гра "Казка з питань"

Грають декілька дітей. Кожен по черзі (по колу) повинен відповісти на своє питання, продовжуючи сюжет спільної історії.

Питання:

Хто це був?

Де був?

Що робив?

Кого зустрів?

Що сказав?

Що йому відповіли?

Що треба було робити?

Що подумали, що оточує, хто опинився поруч?

Чим все скінчилося?

Ігри в побутову діяльність:

Відомий італійський письменник Джанні Родарі писав, що казку можна скласти на основі будь-якої побутової дії. Наприклад "Казка про вдягання": "Ґудзик шукав свій Будиночок і ніяк не міг знайти його. Одні будиночки були надто великими, інші дуже маленькими. Нарешті він потрапив до Будиночку, який точно підходив йому за розміром. Знайшовши свій Будиночок, ґудзик дуже зрадів ".

А Ваша дитина нехай вигадає казки про: миття посуду, про їжу, про миття рук і чищення зубів.

Завдання №5 для дитини:

- Придумай закінчення казки.

Жив-був зайчик. Він був маленький, біленький і дуже самотній. Вирішив він знайти собі друга. Поскакав він повз ялинки на узлісся. Раптом бачить назустріч йому якийсь звір іде, на довгих ногах і з великими рогами ...

Та інші (див. додаток) Вище зазначені завдання можуть бути ефективно використані на уроці музики. Так, під час слухання музики учням можна задати завдання:

1) спробуйте вгадати настрій мелодії за її назвою

2) намалюйте малюнок прослухавши мелодію

3) як би ви змінили назву/настрій мелодії

Завдання можна задавати не тільки під час слухання музики, а й під час гри на дитячих музичних інструментах. Наприклад можна запропонувати учням змінити тональність або певну частину твору (на їх вибір).

Таким чином учні самостійно працюють з музичним матеріалом, виявляючи свої музичні здібності й розвиваючи творче мислення.

2.3 Розробка уроку музики

Тема : Казкові тембри голосів

Мета:

* продовжити роботу з поняттям «тембр»; навчати учнів розрізняти тембри різних музичних інструментів і голосів; пояснити значення різних тембрів для характеристик музичних образів;

* розвивати емоційну сферу та уяву учнів, навички уважного слухача й виконавця, здібності тонко відчувати й розуміти зміст і характер музичних творів; підтримувати весняні настрої учнів засобами музики;

* виховувати в учнів музичну культуру.

Музичний матеріал: С Прокоф'єв. Симфонічна казка «Петрик і вовк»; М. Коваль. Опера «Вовк і семеро козенят»; К. Стеценко. Дитяча опера «Лисичка, Котик і Півник»; аудіо-запис «музики» лісу; поспівка «У весняному ліску»; М. Ведмедеря «Веснянка».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; ілюстрації до музичних творів; портрети С. Прокоф'єва, М. Коваля, К. Стеценка; ілюстрації музичних інструментів; конверти з картками-малюнками музичних інструментів до симфонічної казки С. Прокоф'єва «Петрик І вовк».

Обладнання: ТЗН; музичний інструмент; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (тема Петрика із симфонічної казки С. Прокоф'єва «Петрик і вовк»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

Розспівування

- Діти, перед вивченням нової пісні нам потрібно розспіватися.

- Повторюємо слова.

- А зараз виконаємо разом зі мною. (Даю першу ноту «соль», кивнула головою «Тук..»)

- Зараз ми з вами проплескаємо склади нашої розспівочки. Спочатку послухайте як я (говорячи склади і виплескуючи). Тепер, діти, разом (дала знак головою).

- А зараз всі встали, ми співатимемо і виконуватимемо. (Даю ноту «соль», кивнула головою).

- Молодці! Ми виконали пісню на одному звуці. Наша мелодія не рухалась ні в гору, ні в низ. Вона ніби була на одному місці.

- На попередньому уроці ви співали на 2 звуки: вищий і нижчий. Ось послухайте.

- Повторюємо слова.

- А зараз виконаємо разом.

- Молодці!

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

¦ Хто нас радо зустрів на початку уроку? (Петрик із симфонічної казки «Петрик і вовк»)

¦ Як ви здогадалися, що саме він, а не вовк чи мисливці? (Учні розповідають про особливості казки з розподілом музичних інструментів для кожного персонажа.)

Учитель. Кожен музичний інструмент має неповторний голос, який ми можемо з легкістю відрізнити.

Гра «Знайди свій музичний інструмент» (робота в групах)

Учні об'єднуються в групи (по 4 учні), для яких підготовані картки-малюнки музичних інструментів із симфонічної казки С. Прокоф'єва «Петрик І вовк» та кількох нових інструментів. Кожна група прослуховує тему одного з персонажів казки та обирає відповідну картку-малюнок.

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Казкова тема відображена у творчості багатьох композиторів. Саме завдяки чудовій музиці казки отримали нове життя. Упевнена, що ви хотіли б дізнатися, що це за казки.

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

Учитель (демонструє ілюстрацію казки «Вовк і семеро козенят»). Розгляньте малюнок!

¦ Яку казкову оперу він вам нагадує? (М. Коваль «Вовк і семеро козенят»)

¦ Хто є персонажами цієї опери? (Коза, козенята і Вовк)

¦ Послухайте кілька фрагментів опери та спробуйте впізнати персонажів.

Слухання фрагментів опери М. Коваля «Вовк і семеро козенят» (тема Кози, хор козенят, тема Вовка).

¦ Як ви здогадалися, хто зараз співав?

¦ Якими є голоси Кози, козенят та Вовка? (Високі, низькі, грубі, ніжні) Найдавніший і надзвичайний інструмент -- це людський голос. У кожного

з нас він має неповторний тембр.

Відвідуючи театр, ми спостерігали за дією вистави та грою акторів (ляльок). Театр, у якому дію супроводжує музика, а всі дійові особи не говорять, а співають, має назву -- оперний. Музичну виставу в такому театрі називають оперою.

Український композитор Кирило Стеценко написав музику до української народної казки «Лисичка, Котик і Півник».

¦ Чи знайомі ви з цією казкою?

¦ Про що в ній ідеться?

¦ Назвіть її персонажів.

Зараз ми прослухаємо фрагменти з цієї опери, а потім ви розкажете, чи впізнали Котика, Півника та Лисичку.

Слухання фрагментів опери К. Стеценка «Лисичка, Котик і Півник».

¦ Доберіть для голосів персонажів опери характеристики: м'який, ніжний, радісний, різкий, грубий, хриплий, дзвінкий, сиплий, хитрий.

У нашому безмежному світі можна почути стільки голосів! Чуєш, яка музика звучить у лісі? (Звучить аудіозапис «музики» лісу.) Слухаючи її, можна подумати, що всі звірі, птахи й комахи народилися на світ співцями і музикантами. Можливо, так воно і є, адже музику всі люблять, і співати всім хочеться, лише не кожний має голос.

Вокально-хорова робота

Учитель. Відгадаймо музичну загадку! Слухання поспівки «У весняному ліску».

¦ Чи впізнали ви, хто до вас озивався? (Зозуля)

¦ Як ви про це здогадалися?

Розучування поспівки «У весняному ліску». Отже, усі бажають співати. Можливо, ми цього навчилися у природи. Ви помітили, що у чоловіків голоси низькі, густі, у жінок -- високі та мелодійні, а у дітей -- дзвінкі й тонкі. У всіх людей різний тембр голосу.

І слон, і комарик. Мають свій власний

Краплинка і колос Та рідкісний голос.

Тембри голосів тварин, птахів та музичних інструментів ми вже впізнавали, а тепер перевіримо, чи впізнаєте ви голоси своїх друзів.

Гра «Хто у класі обізвався?»

Один учень виходить до дошки, йому зав'язують очі, а весь клас виконує поспівку «У весняному ліску» зі словами:

Веселиться дітвора. Тепер ти зосередься.

Дзвінко пісеньку співа. Хто зараз озветься?

Після виконання поспівки вчитель указує на будь якого учня, який голосно називає своє ім'я, а той, хто стоїть біля дошки, має відгадати, хто це. Гру повторюють кілька разів. Слухання та розучування пісні М. Ведмедері«Веснянка».

5. Підсумок уроку.

Бесіда

Що нового дізналися на уроці?

З якими музичними творами ознайомилися?

Яку властивість має голос людини?

Учні виходять із класу під музичний супровід (М. Ведмедеря «Веснянка»).

Висновок до іі розділу

Музикотерапія - це галузь арт-терапії, яка займається питаннями розвитку всебічно розвиненої особистості за допомогою музики. Особливістю є повторюваність інформації.

Головною метою музикотерапії у навчально-виховному процесі є оздоровлення та зацікавлення дітей навчанням, згуртування колективу.

В наш час відбувається досить активне впровадження застосування музикотерапії на уроках музики у початковій школі. Принципи Новосілківської педагогічної технології «ПіснеЗнайка» узгоджені з загальними принципами дидактики, відображають сучасний рівень розвитку та напрямки становлення освіти в Україні і світі.

Актуальність розробленої і пропонованої технології в тому, що на зміну традиційній, переважно репродуктивній методиці викладання в початковій школі, яка, в певній мірі, гальмує творчий розвиток особистості, повинна прийти інша, значно удосконалена, що в свою чергу має привести до створення нової моделі початкової школи. Ця технологія максимально увібрала всі позитивні досягнення традиційної школи і доповнила їх. Вона вимагає глибоких знань психологічних особливостей молодших школярів. Дуже важливо, щоб саме вони враховувалися при розробці навчальних програм, підручників та посібників для початкової школи.

Музикотерапія є засобом для виховного та розвиваючого впливу на учнів. Застосовуючи елементи музикотерапії можна значно полегшити процес сприймання і засвоєння нової інформації, навчити творчо мислити.

Творче мислення розвивається в учнів завдяки слуханню музичних творів та грі на дитячих музичних інструментах. Виконуючи прості завдання учні вигадують щось нове від малюнку-опису фрагменту мелодії до внесення змін у саму мелодію. Таким чиномучні не лише розвивають творче мислення, а й здобувають практичні навички роботи з музичним матеріалом.

Загальні висновки

Під час проведення дослідження були обґрунтувані психолого-педагогічні особливості розвитку творчого мислення молодших школярів засобами арт-терапії. Я здійснила аналіз наукових досліджень у галузі педагогіки, психології та методики навчання музики щодо застосування арт-терапії на уроках з музики в початковій школі. Дослідила особливості використання засобів арт-терапії у розвитку творчого мислення молодших школярів на уроках музики. На основі вивчення та аналізу науково-педагогічної літератури розкрити сутність понять:

арт-терапія;

музикотерапія;

творчі здібності;

творче мислення.

Арт-терапія - це особлива форма психотерапії, психокорекції та розвитку особистості, заснована на творчому самовираженні допомогою різних видів мистецтва (живопис і малюнок, ліплення, музика, танець, театр).

Музикотерапія - це галузь арт-терапії, що займається вивченням можливостей музичного мистецтва в управління психічним станом людини.

Здібності -- індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Здібності -- це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.

Творчі здібності - це спеціальні здібності, здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду.

Творче мислення - це сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення у діяльності особистості.

Також я розробила урок музики із застосуванням засобів арт-терапії з метою розвитку творчого мислення у школярів.

Для госягнення мети і виконання завдань я використовувала такі методи дослідження:

а) теоретичні: теоретичний аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація наукових джерел із наукових праць про арт-терапію, психології, педагогіки та методики навчання музики, що дозволяють визначити та систематизувати основні положення, що складуть науково-теоретичну основу дослідження.

б) емпіричні: бесіди, узагальнення педагогічного досвіду, педагогічне спостереження, аналіз продуктів творчої діяльності.

Використання матеріалів з моєї курсової роботи допоможе педагогам більш творчо відноситись до підготовки та проведення уроків, залучить вчителів використовувати нові методи та засоби при роботі з учнями на уроках музики.

Список використаних джерел

1. Федій О.А. Естетотерапія Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 256 c.

2. Рівненська обласна молодіжна громадська організація/Арт-терапія [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://razom.rv.ua/?s=artterapia

3. Петрушин В.И. Музыкальная психология.- М.: ВЛАДОС, 2008.- 384с.

4. http://uwm.com.ua/node/3066

5. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість/ навч. посібник/ К.: Знання-Прес, 2006. - 591 с.

6. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании : учеб. для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, И. Ю. Левченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. - М. : Издательский центр "Академия", 2001. - 248 с.

7. Ванслов В. В. Искусств прекрасный мир / В. В. Ванслов. - М. : Памятники исторической мысли, 2011. - 558 с.

8. Гудина Т. В. Музыкальное воспитание младших школьников с ЗПР / Т. В. Гудина // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2006. - № 1. - С. 28-31. 9. Киселева Т. Ю. Педагогическая арт-терапия как средство обогащения социо-культурного опыта младших школьников во временном детском коллективе : дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Киселева Татьяна Юрьевна. - Новосибирск, 2009. - 240 с.

10. Лебедева Л. Д. Педагогические основы арт-терапии в образовании учителя : дисс. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 / Лебедева Людмила Дмитриевна. - М., 2003. - 426 с.

11. Матейова З. Музыкотерапия при заикании / З. Матейова, С. Машура. - К. : Вища школа, 1984. - 304 с

12. Падалка Г. Н. Формирование эстетических идеалов и вкусов будущих учителей музыки : автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 / Падалка Г. Н. - К., 1989. - 47 с. 13. Психотерапевтическая энциклопедия / под ред. Б. Д. Карвасарского. - СПб. : Питер Ком, 1999. - 752 с. 14. Сизова А. В. О новом направлении оказания коррекционной психолого-педагогической помощи детям с проблемами в развитии / А. В. Сизова // Коррекционная педагогика. - 2005. - № 1. - С. 53-54

15. Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий / Б. М. Теплов. - М. : Изд-во АПН РСФРС, 1961. - 535 с. 16. Яновська, Н. Гармонійне навчання - основа сучасної освіти / Н. Яновська // Світ виховання. - 2009. - №2. - С. 6-10.

17. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. М., 2002.

18. Нагаев В. М. Методика викладання у вищій школі: Навч. посіб. К., 2007. 19. Немов Р. С. Психология: В 3 кн. Кн.1. Общие основы психологии. М.,

1995. 20. Семеренский В. И. Творческая деятельность в истории развития педагогической мысли // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 1999. № 12. С. 39-42. 21. Щебланова Е. И. Психологическая диагностика одаренности школьников: проблемы, методы, результаты исследований и практики. М., 2004.

22. Немов Р. Психология. Кн. 1, 2, 3. -- М., 1998.

23. Рубинштейн С. Основы общей психологии [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/rubin/10.php

24. Розвиток творчого мислення та уяви [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://djerelo.com/economika/338-metodyka-vykladannia-ekonomiky-derzh-ispyt-kneu/14995-044-rozvytok-tvorchoho-myslennia-ta-uiavy

Додаток 1

Вправи з музикотерапії. «Намалювати в своїй уяві картину». П.І.Чайковський «Пісня жайворонка». За помахом «чарівної палички» діти закривають очі, розслабляються. Голос вчителя звучить м'яко, проникливо: «уявіть, як красиво навколо: світить яскраве, ласкаве сонечко, зігріваючи нас своїми золотавими променями; серед густо-зеленої трави «розбрелися» польові квіти: ромашки, дзвіночки, волошки; з квітки на квітку перелітають чудові красиві метелики. Чуєте, як цвірчать коники, дзвенять крильцями бабки, жуки дзижчать, у височині співає жайворонок? Раптом подув легкий вітерець і зашарудів травою...».

Учитель просить хлопців доповнити цю звукову картину.

« Гроза» Н.А.Римский - Корсаков, «Третя пісня Леля» з опери Снігуронька».

Імітація розкатів грому на синтезаторі («Третя пісня Леля» з опери Снігуронька») і слухання запису гуркоту грому.

«Гра води».

М.Равель «Гра води».

Дітям дається завдання зобразити рухами рук «гру» води під музику.

Мелодична імпровізація на тему «Сумна королева» і «Весела королева».

Діти повинні визначити, який настрій у королеви Мелодії і, за бажанням, виразити його в своїй мелодійної імпровізації (музичні інструменти: металофон, дитячий синтезатор, іграшкове піаніно).

«Придумай назву».

П.І.чайковський «Нянина казка», С.С.Прокоф'єв «Казочка».

Спочатку пропонується послухати музичний твір, а потім розповісти, які казки вони згадали, коли звучала музика.

Можна також запропонувати дітям придумати нові, більш конкретні , безпосередньо пов'язані з тією чи іншою казкою назви для прозвучали творів.

«Чарівне озеро».

А.К.Лядов, симфонічна картина «Чарівне озеро».

Учні слухають, уявляють собі і малюють казковий пейзаж, який виникає в уяві при слуханні цього музичного твору, або фантастична тварина, що живе в цьому озері.

«Мамин день»

П.І.Чайковський «Мама».

Учитель просить дітей заздалегідь принести на урок фотографії своїх мам (учні початкової школи можуть намалювати їх портрети). Під час слухання музики запропонувати дивитися на фото (малюнок) і уявляти, які почуття викликає музика.

«Три дива».

Н.А.Римский - Корсаков, сцени з опери «Казка про царя Салтана».

Вчитель розмовляє з дітьми про те, якими музичними «фарбами» малює композитор музичні портрети білочки, богатирів, Царівни-Лебідь.

«Карнавал тварин».

К.Сен-Санс цикл «Карнавал тварин».

Перед слуханням музики вчитель включає запис голосів екзотичних птахів і звірів, «екологічної» музики, наприклад, екологічного джазу, в які включені записи голосів птахів, тварин або їх імітація.

Після розповіді про циклі п'єс, перерахування їх назв і слухання п'єси вчитель пропонує вгадати, про кого розповіла музика.

Додаток 2



Размещено на Allbest.ru

...