Допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі "технологія" в умовах профільного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

ДОПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ "ТЕХНОЛОГІЯ" В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сидоренко Віктор Костянтинович, Національний педагогічний університет, імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання та креслення.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Тверезовська Ніна Трохимівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри методики навчання;

кандидат педагогічних наук, доцент Кузьменко Василь Васильович, Херсонський державний університет, доцент кафедри педагогіки та психології.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розісланий 14 квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.А. Пригодій

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реалізація вимог Болонського процесу вимагає від вищої освіти підготовки вчителя нового типу, якому притаманні професійна майстерність, здатність формувати у школярів знання основ загальнолюдської та національної культури, забезпечити умови для індивідуально-творчого розвитку та духовно-морального становлення особистості учня. Реалізація цих завдань можлива за умови якісного професійного відбору майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія".

Актуальність даного дослідження визначається й тим, що значення обґрунтування теоретичних і прикладних основ допрофесійної підготовки майбутніх учителів підкреслюється в низці нормативних законодавчих актів, які визначають основні напрями та принципи модернізації освіти. Це Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", загальні рекомендації щодо реформування системи освіти, що розроблені Міністерством освіти і науки України, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Концепція профільного навчання в старшій школі та ін.

До змісту підготовки майбутнього вчителя освітньої галузі "Технологія" ставляться нові вимоги: мобільність і багатопрофільність; ступеневість професійної підготовки, завершеність кожного рівня освіти та забезпечення наступності між ними; готовність до розвитку творчих якостей особистості учня тощо.

Ефективність функціонування будь-якої системи, в тому числі й неперервної освіти, залежить від оптимальності її структури, підсистем, структурних ланок і зв'язку між ними. Основними підсистемами є загальноосвітня та вища школи, які мають свою досить узагальнену мету, зміст і спрямованість педагогічного процесу. Кожна із цих підсистем удосконалюється автономно. Це не завжди сприяє посиленню цілісності системи неперервної освіти, забезпечення наступності між загальноосвітньою школою та вищим навчальним закладом.

У зв'язку з підвищенням вимог до загальноосвітньої школи і, зокрема, до старшої, із зростанням потенційних можливостей її випускників складаються більш сприятливі умови для повної та всебічної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до навчання у вищих педагогічних навчальних закладах через систему профільного навчання. Все це ставить перед педагогічною наукою і практикою завдання обґрунтування змісту та розроблення оптимальної методики допрофесійної підготовки майбутніх студентів, що дозволяє ефективніше, з урахуванням ідей сучасних концепцій педагогічної освіти, навчання та виховання у старшій школі, розв'язати педагогічні суперечності в ланці "школа - вищий навчальний заклад" шляхом створення етапу допрофесійної підготовки майбутніх студентів.

Впровадження профільного навчання у старшій школі створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей учнів, формування у них орієнтації на певний вид майбутньої професійної діяльності, задоволення інтересів і потреб. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Різні аспекти системи неперервної освіти, вдосконалення навчального процесу в старшій загальноосвітній та вищій школі досліджувалися в працях О. Алексюка, С. Архангельського, Ю. Бабанського, В. Бондаря, Я. Бурлаки, М. Вергасова, В. Вихруща, В. Галузинського, С. Гончаренка, М. Євтуха, А. Дьоміна, І. Зязюна, В. Козакова, В. Кравця, І. Лернера, А. Матюшкіна, Н. Ничкало, Д. Ніколенко, О. Падалки, В. Паламарчука, П. Підкасистого, І. Підласого, Б. Ступарика, М. Фіцули, І. Харламова, М. Шкіля, М. Ярмаченка та ін. Особливості підготовки майбутніх учителів трудового навчання розглядалися в працях В. Гетти, Р. Гуревича, О. Коберника, Є. Кулика, В. Сидоренка, Г. Терещука, В. Титаренко та ін.

Проблеми цілеспрямованої підготовки старшокласників у ліцеях до вступу у вищий навчальний заклад розглядали В. Костенко, П. Сікорський, А. Фурман, на підготовчих відділеннях вищого навчального закладу - С. Кашин, І. Кондратюк, Н. Цалюк. Проблеми вибору випускниками шкіл, майбутніми студентами своєї освітньої траєкторії й ланки "школа - вищий навчальний заклад" досліджували В. Залищук, Л. Мамаєв, В. Таран. Довузівську підготовку студентів у системі неперервної педагогічної освіти вивчала В. Федяєва; активізацію пізнавальної діяльності слухачів підготовчого відділення, зорієнтованих на здобуття педагогічної професії, - Л. Ройко; адаптацію студентів перших курсів - В. Штифурак.

Таким чином, актуальність обраного дослідження зумовлена суперечностями між соціально-економічними умовами та традиційною системою педагогічної освіти; існуючою методикою навчання та вимогами вищого педагогічного навчального закладу; педагогічними умовами організації допрофесійної підготовки та сформованістю готовності майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" до системи навчання у вищому навчальному закладі.

Теоретична й практична значущість проблеми, її актуальність на етапі вдосконалення системи неперервної освіти України та недостатнє наукове вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до планів науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова як складова проблеми "Зміст, форми і засоби фахової підготовки вчителя" (постанова колегії Міністерства освіти і науки України від 27 листопада 1996 року) і є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри трудового навчання та креслення "Становлення вчителя трудового навчання" (номер реєстрації - 0198U001733).

Тему дослідження затверджено на засіданні вченої ради Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (протокол № 5 від 26 жовтня 2006 року) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 28 листопада 2006 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

Проаналізувати стан та існуючі підходи до проблеми допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в педагогічній теорії й практиці.

Обґрунтувати педагогічні умови організації допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія".

Визначити рівні сформованості готовності майбутніх студентів освітньої галузі "Технологія" до системи навчання у вищому навчальному закладі.

Розробити методику та модель допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання та здійснити її експериментальну перевірку.

Об'єкт дослідження - допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія».

Предмет дослідження - педагогічні умови допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання.

Методи дослідження. У процесі дослідження було застосовано комплекс методів, що забезпечують системне вивчення методики допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання, а саме:

1 - теоретико-критичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, а також порівняння, систематизація, узагальнення здобутої інформації з метою вивчення сутності, структури та історії допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія";

емпіричні - методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, інтерв'ювання), за допомогою яких вивчалося ставлення учнів до вибору професії, зокрема майбутнього вчителя освітньої галузі "Технологія"; проводилося спостереження за навчально-трудовим процесом на уроках трудового навчання; для встановлення рівня сформованості пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності учнів застосовувались методи незалежних характеристик і експертної оцінки; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), статистичні методи обробки експериментальних даних (перевірялися, обґрунтовувалися теоретичні прогнози, вивчалась ефективність застосування допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- вперше обґрунтовано методику та модель допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання;

- уточнено сутність поняття "готовність майбутнього студента до системи навчання у вищому педагогічному навчальному закладі" як складної характеристики особистості, яка включає систему мотивів, предметних й інтелектуальних знань, умінь і навичок, що забезпечують успішну адаптацію студентів у вищому педагогічному навчальному закладі та творчої пізнавальної діяльності в ньому;

удосконалено критерії та визначено рівні сформованості готовності майбутніх студентів освітньої галузі "Технологія" до системи навчання у вищому навчальному закладі;

дістали подальшого розвитку педагогічні умови організації допрофесійної підготовки в умовах профільного навчання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретично обґрунтовано, розроблено та впроваджено у навчальних процес вищих навчальних закладів методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія", апробовано її модель, визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективність впровадження комплексного підходу до системи навчання у ВНЗ майбутніх студентів з метою їх успішної адаптації у вищому навчальному закладі.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи педагогічних працівників факультету технологій та дизайну Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 4772/01-37/09 від 22 жовтня 2008 року), Інституту гуманітарно-технічної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/243 від 15 січня 2007 року), технолого-педагогічного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1212/01 від 16 жовтня 2008 року), Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/56 від 31 жовтня 2008 року); вчителів трудового навчання загальноосвітніх закладів різних типів: Полтавського навчально-виховного об'єднання №14 (дошкільний навчальний заклад - початкова школа - гімназія) (довідка № 102 від 05 вересня 2008 року), Полтавської гімназії №30 (довідка № 154 від 17 вересня 2008 року).

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорювалися та доповідалися на засіданнях кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та кафедри технологічної освіти Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка; оприлюднювалися на науково-практичних конференціях:

міжнародних: "Сучасні освітні технології та напрями підготовки майбутнього вчителя трудового навчання" (м. Полтава, 2003), "Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики" (м. Полтава, 2006), "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (м. Вінниця, 2006);

всеукраїнських: "Зміст освітньої галузі "Технології" та профільне навчання в 12-річній школі" (м. Полтава, 2004), "Психолого-педагогічні проблеми формування професіоналізму викладача вищої школи в умовах Європейського виміру" (Полтава, 2006 р.), фестивалі-конкурсі творчих здобутків викладачів та студентів факультетів, які здійснюють підготовку вчителів освітньої галузі "Технологія" (м. Умань, 2006);

регіональних: семінарах методистів з трудового навчання, методичних об'єднаннях учителів трудового навчання м. Полтави та через публікацію наукових робіт, у яких відображено основні теоретичні й практичні положення дисертації.

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 10 одноосібних публікаціях. З них 7 статей у наукових фахових виданнях, 3 статті у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел з 307 найменувань. Загальний обсяг становить 224 сторінки друкованого тексту, з яких 166 сторінки основного тексту. Робота містить 13 рисунків, 16 таблиць, 9 додатків на 32 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання, сформульовано об'єкт, предмет, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, представлено відомості про апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі "Психолого-педагогічні основи процесу допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічних проблем допрофесійної підготовки; обґрунтовано сутність поняття "готовність майбутніх студентів до системи навчання у вищому педагогічному навчальному закладі", розкрито педагогічні умови та стан допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія".

На основі наукової та методичної літератури, досліджень науковців (О. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Бондаря, М. Вергасова, В. Галузинського, В. Гетти, Р. Гуревича, І. Зязюна, О. Коберника, Є. Кулика, В. Козакова, І. Лернера, Н. Ничкало, О. Падалки, П. Підкасистого, В. Сидоренка, Г. Терещука, В. Титаренко, Д. Тхоржевського, М. Фіцули, М. Шкіля, М. Ярмаченка та інші) доведено, що сучасна загальноосвітня школа на уроках трудового навчання забезпечує різнобічний розвиток учнів як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, формує засвоєння знань про людину та суспільство, але не приділяє достатньої уваги професійному самовизначенню.

Встановлено, що випускник школи після її закінчення, як відомо, може йти у сферу виробництва, тоді його "готовність до трудової діяльності" буде оцінюватись його успіхами на виробництві, а випускник школи, який вступає до вищого навчального закладу, сферою своєї майбутньої трудової діяльності обирає вищий навчальний заклад. Отже, реалізуючи завдання загальної середньої освіти, школа зобов'язана сформувати цей вид готовності у своїх випускників, тому ці завдання необхідно розв'язувати на рівні абітурієнта, забезпечуючи цілісність системи неперервної освіти.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та особиста педагогічна практика, спостереження за навчально-трудовою діяльністю на уроках трудового навчання, вивчення досвіду вчителів показали, що готовність майбутніх студентів до системи навчання у ВНЗ є категорією відносною й у різних педагогічних системах може мати різний ступінь виявлення, який також характеризується рівнем готовності. В умовах нашого дослідження проведений аналіз поняття "готовність", що дозволяє виділити чотири рівні готовності майбутнього студента до системи навчання у вищому навчальному закладі: високий - (готовність до творчої навчальної діяльності, майбутній студент переконаний у необхідності опанування даною спеціальністю, має повні та глибокі знання предмета, що виходять за межі шкільної програми, здатний самостійно на творчому рівні організувати та здійснити свою навчальну діяльність); відносно-високий - (готовність до діяльності в нетипових умовах, майбутній студент має нахил до обраної спеціальності, знання предмета глибокі й виходять за межі підручника, але не за межі навчальної програми, виявляє ініціативу та самостійність у навчанні); середній - (готовність до діяльності в типових умовах, до обраної спеціальності майбутній студент не байдужий, знання предмета не виходять за межі шкільної програми та підручників, самостійно й точно виконує навчальні завдання викладача); низький - (виконавча готовність, до обраної спеціальності майбутній студент байдужий, шкільна програма в межах підручника в основному засвоєна, безініціативний, самостійність проявляється тільки на вимогу викладача).

Важливими умовами досягнення високого рівня готовності майбутніх студентів до системи навчання у вищому навчальному закладі, які забезпечують успішну та ефективну підготовку учнів до системи навчання у ВНЗ з фаху вчитель освітньої галузі "Технологія" є пізнавальна активність та організаційно-методична самостійність майбутніх студентів.

Під пізнавальною активністю ми розуміємо складну якість особистості, інтегративними показниками сформованості якої є: пізнавальна ініціатива, пізнавальна самостійність; повнота знань і їх мобільність, тобто здатність до перенесення знань, умінь і навичок. А організаційно-методична самостійність майбутнього студента нами розглядалася як його здатність організовувати самостійну навчальну діяльність, в основі якої лежить самостійна інтелектуальна і творча навчальна діяльність, загальні та спеціальні вміння, самостійно оволодіти навчальним матеріалом в умовах конкретного навчального процесу у вищому навчальному закладі.

У результаті проведеного констатувального етапу експериментальної роботи встановлено, що ефективність допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" забезпечувалася формуванням пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності, яка складалася з репродуктивного, суб'єктивно-творчого, об'єктивно-творчого рівнів. Прояв пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності ми вбачали у вираженому бажанні майбутніх студентів виконувати нові завдання без примусу з боку викладача, свідомому потягу особистості до самостійності, самостійному збільшенні обсягу знань.

На основі теоретичного аналізу та експериментальної роботи встановлено, що підготовку до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад можна згрупувати у чотири способи (рис.1). Система допрофесійної підготовки має складатися з таких етапів: школа > факультет довузівської підготовки > вищий педагогічний навчальний заклад. Вибір підсистеми навчання повинен визначатися не стільки готовністю учня до вибору системи допрофесійної підготовки, скільки можливостями допрофесійної системи підготовки створити умови для розкриття індивідуальності кожної особистості, забезпечити її перспективне зростання у процесі навчання.

Рис. 1. Способи підготовки до вступу у вищий навчальний заклад.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід ряду педагогічних університетів свідчить про те, що сьогодні потрібно одночасно з традиційними впроваджувати нові формами роботи, які повинні допомогти кожному учневі розкрити свої здібності. Поліпшення системи професійного відбору молоді до педагогічних навчальних закладів можна здійснювати шляхом запровадження пільг для вступників на педагогічні спеціальності, зокрема приймати за рекомендаціями шкільних педагогічних колективів; розширити мережу педагогічних класів, педагогічних ліцеїв; підвищити роль вищого навчального закладу, у першу чергу, університетів у підготовці майбутніх студентів, активізувати в цьому напряму пошук нових форм роботи, встановити дійові контакти вищого навчального закладу зі школами. Випускник школи повинен, по-перше, володіти основними знаннями, по-друге, вміти постійно поповнювати знання, вдосконалюватися як творча особистість, опанувати мобільністю для "безболісного включення" в навчальний процес вищого навчального закладу.

У другому розділі "Методика допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" обґрунтовано комплексний підхід до успішної адаптації та системи навчання майбутніх студентів у вищому навчальному закладі; розроблено модель допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія"; розкрито методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія".

Встановлено, що комплексний підхід до підготовки майбутніх студентів до системи навчання у вищому навчальному закладі ґрунтується на вимогах вищого педагогічного навчального закладу та змісті шкільних програм за рівнем їх засвоювання, оптимальному виборі організаційних форм, активних та інтерактивних методах навчання майбутнього студента, систематичному формуванні вищих рівнів пізнавальної активності й організаційно-методичної самостійності.

Модель організації допрофесійної підготовки охоплює дві складові системи освіти (школу і вищий навчальний заклад), кожна з яких має свою мету, методологічні, дидактичні особливості та етап, що їх з'єднує - факультет довузівської підготовки (рис. 2). Модель ґрунтується на одночасній підготовці учнів до системи навчання та адаптації майбутніх студентів до умов навчального процесу у ВНЗ. Крім того, вчитель і викладач, задіяні у процесі допрофесійної підготовки, повинні добре знати та розуміти психологічні, фізіологічні, вікові особливості підлітків і враховувати їх у процесі організації допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія".

Розроблена нами методика допрофесійної підготовки перевірялась у процесі дослідно-експериментальної роботи, перший етап якої (констатувальний експеримент) передбачав вивчення рівнів готовності майбутніх студентів до системи навчання у вищому навчальному закладі. На другому етапі (формувальний експеримент) здійснювалася практична реалізація експериментальної методики, основними завданнями якої були такі: перевірити можливість послідовного та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування готовності майбутніх студентів до системи навчання у вищому навчальному закладі в процесі впровадження допрофесійної підготовки; виявити й експериментально перевірити оптимальні умови, за яких ефективніше здійснюватиметься організація допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання. На третьому етапі вивчався влив експериментальної методики на підвищення рівня готовності майбутніх студентів до системи навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

Рис. 2. Модель допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія".

Ефективність експериментальної роботи оцінювалася шляхом виявлення динаміки змін кількісних показників пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності майбутніх студентів освітньої галузі "Технологія". Порівняння результатів констатувального та формувального етапів експерименту дало змогу встановити вихідні та кінцеві дані формування готовності майбутніх студентів до системи навчання у ВНЗ.

Порівняльний аналіз результатів діагностування свідчить про те, що педагогічні умови допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" характеризуються сформованістю пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності, а також надійністю сформованості цих якостей у майбутніх студентів вищого навчального закладу. Пізнавальна активність і організаційно-методична самостійність учнів експериментальних груп виявилась вищою, ніж у контрольних групах, за рахунок впровадження у навчальний процес розробленої методики допрофесійної підготовки майбутніх студентів. Так, пізнавальна активність збільшилась в 1,2 рази, організаційно-методична самостійність в 1,4 рази. Надійність сформованості пізнавальної активності та організаційно-методичної самостійності на вищих творчих рівнях у експериментальних групах відповідно склала 52,9 % і 68,2 % , що більше в 1,8 рази і 2,17 рази. Пізнавальна активність і організаційно-методична самостійність учнів експериментальних груп сформувалась на другому та третьому (суб'єктивно-творчому та об'єктивно-творчому) рівнях, в той же час у контрольних групах ці якості залишилася на першому (репродуктивному) рівні (табл. 1).

Статистична обробка підтвердила, що одержані дані не є випадковими, а відображають результативність розробленої методики допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія". Результати на низькому рівні сформованості готовності майбутніх студентів до системи навчання у ВНЗ свідчать про ефективність змісту і методики, оскільки всього 3,6 % учнів експериментальних груп виявили такий рівень.

Таблиця 1 Порівняльний аналіз діагностики рівнів сформованості готовності майбутніх студентів освітньої галузі "Технологія" до системи навчання у ВНЗ

Рис. 3. Динаміка змін у рівнях сформованості готовності майбутніх студентів до пізнавальної активності.

Рис. 4. Динаміка змін у рівнях сформованості готовності майбутніх студентів до організаційно-методичної самостійності.

Таким чином, проведена експериментальна робота дає змогу стверджувати, що запропонована нами методика та модель допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" є досить ефективною для формування готовності майбутніх студентів до системи навчання у вищому педагогічному навчальному заклад і заслуговує на широке впровадження. допрофесійний вчитель профільний навчання

Висновки

Отримані в процесі дослідження результати є підставою для наступних загальних висновків:

Допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання не відповідає вимогам сьогодення та не забезпечує необхідних умов для адаптації до системи навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Сучасна трудова підготовка повинна орієнтуватись на процес формування і розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку. Трудова діяльність учнів повинна бути наповнена інтелектуальним змістом, а уроки трудового навчання в школі - створювати реальні умови для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня, які в майбутньому забезпечать успішну адаптацію до навчання у вищому навчальному закладі за фахом вчителя освітньої галузі "Технологія".

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що підготовка учнів до системи навчання у вищому навчальному закладі - це самостійний етап цілісної системи неперервної освіти, що зв'язує загальну і професійну освіту, має свої особливості та завдання, обумовлені системою вищої освіти. Ефективність функціонування цього етапу суттєво впливає на розвиток навчального процесу на перших курсах вищих педагогічних навчальних закладів і цілісність системи неперервної освіти України. Допрофесійна підготовка студентів не регламентована в організаційно-методичному плані державними нормативними документами. Способи та методи підготовки майбутніх студентів склалися під дією екзаменаційних потреб системи вищої освіти й орієнтовані, як правило, на навчання учнів у вищому навчальному закладі. Основні методи навчання носять, здебільшого, репродуктивний, спрямований на розвиток пам'яті, характер, мало враховується творчий потенціал учнів й інтелектуальні особливості навчального процесу у вищому навчальному закладі. Забезпечивши відносно успішний вступ до вищого навчального закладу, ці методики не завжди формують готовність майбутнього студента до навчального процесу у ВНЗ, що призводить до виникнення труднощів і складностей у них на першому курсі, виникнення педагогічних суперечностей, розв'язання яких повинно здійснюватись на етапі допрофесійної підготовки.

У результаті дослідження визначено та обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують успішну та ефективну підготовку учнів до системи навчання у вищому педагогічному навчальному закладі з фаху вчитель освітньої галузі "Технологія", а саме: пізнавальна активність майбутніх студентів; організаційно-методична самостійність майбутніх студентів; реалізація особистісно-орієнтованого підходу на уроках трудового навчання та комплексного підходу до системи навчання та успішної адаптації майбутніх студентів у вищому навчальному закладі.

Зміст кожної умови передбачає чітку, послідовну та методично грамотну побудову навчально-виховного процесу на уроках трудового навчання у школі, на факультеті довузівської підготовки, у вищому педагогічному навчальному закладі.

Визначено рівні готовності майбутніх студентів до системи навчання у вищому навчальному закладі, а саме: високий, відносно високий, середній і низький, в якому нами виділено інтегративні показники (спрямованість особистості майбутнього студента, предметна підготовленість та організаційно-методична готовність майбутніх студентів).

Проведений експеримент підтвердив, що запропонована система допрофесійної підготовки та технологія її реалізації дозволяє забезпечити більш високий рівень готовності майбутніх студентів до системи навчання у вищому навчальному закладі.

На основі теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної й методичної літератури та проведеного експериментального дослідження розроблено й обґрунтовано методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання, апробовано її модель, яка включає в себе етапи процесу допрофесійної підготовки майбутніх учителів: школа > факультет довузівської підготовки > вищий навчальний заклад. Запропонована модель найбільш повно розкриває педагогічні суперечності, які виникають у ланці "школа - вищий педагогічний навчальний заклад".

Допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" здійснюється у певній послідовності та складається з етапів, які взаємозв'язані між собою і найефективніше розкривають зміст системи навчання у вищому навчальному закладі: школа, факультет довузівської підготовки (зарахування, адаптація, включення, розвиток, формування, випуск), вищий педагогічний навчальний заклад (вхідний контроль, перший іспит з фаху). Розроблена методика є інтенсивною, що обґрунтовується поступовим нарощуванням інтелектуального та творчого навантаження учнів, характерного для інтенсивних технологій навчання, а також забезпечується системою різнорівневого рейтингового контролю, який охоплював поетапно всю експериментальну методику і, як свідчать дослідження, стимулював інтелектуальну та творчу активність учнів.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія". Подальшого вивчення потребують питання: виявлення психолого-педагогічних засобів підготовки майбутніх студентів до організації допрофесійної підготовки, інтерактивні методи навчання майбутніх студентів у процесі формування їхньої готовності до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад з фаху "Технологічна освіта", використання проектної діяльності у викладанні спеціальних дисциплін на факультетах підготовки майбутніх учителів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Алік Н.А. Питання підготовки абітурієнта до вступу у вищий навчальний заклад / Н.А. Алік // зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. - К.: Міленіум, 2005. - Вип. 12. - С. 169-175.

2. Алік Н.А. Пізнавальна активність як умова підготовки абітурієнтів до системи навчання у вищому педагогічному навчальному закладі / Н.А. Алік // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2005. - №6. - C. 50-52.

3. Алік Н.А. Теоретичний аналіз проблеми неперервної освіти у вищих навчальних закладах / Н.А. Алік // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2005. - Вип. 2 (41). - С. 96-104.

4. Алік Н.А. Теоретичний аналіз формування пізнавальної активності майбутніх студентів до системи навчання у вищому педагогічному навчальному закладі / Н.А. Алік // Імідж сучасного педагога. - 2006. - №8 (67).- C. 19-21.

5. Алік Н.А. Теоретичні основи підготовки майбутніх студентів до вступу в вищий навчальний заклад / Н.А. Алік // зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 18. - С. 121-126.

6. Алік Н.А. Формування організаційно-методичної самостійності майбутніх учителів трудового навчання / Н.А. Алік // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2006.- Вип. 4 (51). - С. 74-80.

7. Алік Н.А. Зміст педагогічної профорієнтації учнів навчання / Н.А. Алік // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2007. - Вип. 2 (54). -- С. 121-127.

8. Алік Н.А. Готовність абітурієнтів до системи навчання у вищому навчальному закладі / Н.А. Алік: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. ["Зміст освітньої галузі "Технологія" в 12-річній школі та профільне навчання"], (Полтава, 14-15 жовт. 2004 р.). - Полтава: ПДПУ, 2004. - С. 64-66.

9. Алік Н.А. Сучасні підходи до організації самостійної роботи абітурієнтів / Н.А. Алік: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. ["Психолого-педагогічні проблеми формування професіоналізму викладача вищої школи в умовах європейського виміру"], (Полтава, 15-16 лют. 2006 р.). - Полтава: ПДПУ, 2006. - С. 18-20.

10. Алік Н.А. Комплексний підхід з підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до вступу у вищий педагогічний навчальний заклад / Н.А. Алік: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ["Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики"], (Полтава, 12-14 квіт. 2007 р.). - Полтава: ПДПУ, 2007. - Вип. 2. - С. 219-221.

Анотації

Алік Н.А. Допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. - Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі обґрунтування та розробці методики допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання з метою успішної адаптації до вищого педагогічного навчального закладу.

У дисертації розкриваються різні підходи до трактування понять "технологія", "абітурієнт", "готовність майбутніх студентів до системи навчання", "пізнавальна активність", "організаційно-методична самостійність", на основі чого обґрунтовується сутність допрофесійної підготовки. Розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія", яка включає в себе етапи процесу допрофесійної підготовки майбутніх учителів: школа, факультет довузівської підготовки, вищий педагогічний навчальний заклад. Розроблено методику допрофесійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія", яка включає в себе основні етапи діяльності вчителя та учня, викладача та абітурієнта.

Усі положення теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені у процесі допрофесійної підготовки майбутнього вчителя освітньої галузі "Технологія".

Алик Н.А. Допрофессиональная подготовка будущих учителей образовательной области "Технология" в условиях профильного обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Черниговский государственный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2009.

Диссертационное исследование, посвященное проблеме обоснования и разработке методики допрофессиональной подготовки будущих учителей отрасли "Технология" в условиях профильного обучения с целью поступления и обучения в высшем педагогическом учебном заведении.

В диссертации раскрываются разные подходы к трактовке понятий "технология", "абитуриент", "готовность будущих студентов системе обучения", "познавательная активность", "организационно-методическая самостоятельность", на основании чего обосновывается суть допрофессиональной подготовки. Разработана структурно-функциональная модель, которая включает в себя этапы процесса допрофессиональной подготовки будущих учителей: школа, факультет довузовской подготовки, высшее педагогическое учебное заведение. Разработана методика допрофессиональной подготовки будущих учителей образовательной отрасли "Технология", которая включает в себя основные этапы деятельности учителя и ученика, преподавателя и абитуриента.

В условиях нашего исследования проведенный анализ понятия "готовность" разрешает выделить четырехступенчатую систему восхождения по В.П. Беспалько, четыре последовательных уровня готовности будущего студента к системе обучения в высшем учебном заведении: четвертый - высокий (готовность к творческой учебной деятельности, будущий студент убежден в необходимости овладения данной специальностью, имеет полные и глубокие знания предмета, которые выходят за пределы школьной программы, способный самостоятельно на творческом уровне организовать и осуществить свою учебную деятельность); третий - относительно высокий (готовность к деятельности в нетипичных условиях, будущий студент имеет склонность к избранной специальности, знания предмета глубокие и выходят за пределы учебника, но не за границы учебной программы, имеет инициативу и самостоятельность в обучении); второй - средний (готовность к деятельности в типичных условиях, к избранной специальности будущий студент не равнодушен, знание предмета не выходят за пределы школьной программы и учебников, самостоятельно и точно выполняет учебные задачи преподавателя); первый - низкий (исполнительская готовность, к избранной специальности будущий студент равнодушен, школьная программа в пределах учебника в основном усвоена, безынициативный, самостоятельность проявляется только по требование преподавателя).

Рассматривается проблема профессионального самоопределения: выпускник школы после ее окончания, как известно, может идти в сферу производства, тогда его "готовность к трудовой деятельности" будет оцениваться его успехами на производстве, а выпускник школы, который поступает в высшее учебное заведение, сферой своей будущей трудовой деятельности выбирает высшее учебное заведение. Итак, реализуя задачи общего среднего образования, школа обязана сформировать этот вид готовности у своих выпускников, поэтому эти задачи необходимо решать на уровне абитуриента, обеспечивая целостность системы непрерывного образования.

Разработанная методика допрофессиональной подготовки будущих учителей образовательной области "Технология" в условиях профильного обучения заключается в уточнении содержания понятия "готовность будущего студента к системе обучения в высшем педагогическом учебном заведении" как сложной характеристики личности, включающей систему мотивов, предметных и интеллектуальных знаний, умений и привычек, которые обеспечивают успешную адаптацию в высшее педагогическое учебное заведение и познавательную творческую деятельность в нем, в конкретизации системы критериев (развитие познавательной активности, организационно-методической самостоятельности; надежность выработанных показателей, направленность личности).

Все положения теоретически обоснованы и экспериментально проверены в процессе допрофессиональний подготовки.

Alik N.A. Future teachers` prevocational training preparation in educational branch "Production Engineering" under Profile Instruction Conditions. - Manuscript.

Thesis for Candidate Science degree education 13.00.02 - theory and methods of the labour training. - Chernihiv T.G. Shevchenko State Pedagogical University. - Chernihiv, 2009.

The dissertational research is devoted to a problem of substantiation and engineering of prevocational preparation technique of future teachers of the branch "Production engineering" in conditions of profile instruction with the purpose of entrance to pedagogical educational institution.

The different approaches to concepts treatment of "production engineering", "entrant", "readiness of the future students for entrance and instruction", "cognitive activity", "organizational and methodical independence" on the basis of prevocational preparation essence is proved and in the dissertation are opened. The structurally functional pattern which includes stages to future teachers prevocational preparation process is developed: school, access course. A prevocational preparation technique which includes the basic activity stages of educational branch "Production engineering" of teacher and pupil, lecturer and entrant is developed.

All theses are theoretically proved and experimentally verified in the process of prevocational preparation.

Размещено на Allbest.ru