Підготовка майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів в Автономній Республіці Крим

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів в Автономній Республіці Крим

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. В умовах побудови незалежної демократичної держави підвищується роль національної освіти, покликаної забезпечити відродження інтелектуального й духовного потенціалу українського народу й народів, які проживають в Україні. Кардинальне реформування українського суспільства закономірно супроводжується принциповим оновленням усіх соціальних інститутів і систем, у тому числі й системи освіти. Протягом останнього десятиріччя для вітчизняної системи освіти одним із найгостріших питань була та є підготовка вчителів для роботи в школах поліетнічного середовища. Цю проблему можна назвати глобальною, загальнодержавною, оскільки від її рішення залежить політична стабільність у країні й на півострові.

Логіка такого роду висновків будується на тому, що в Криму на сьогоднішній день проживають 128 націй і народностей. Тому не випадково одним із пріоритетних напрямів реформування системи освіти є відродження національних дитячих садків і шкіл, національних традицій і позитивного досвіду взаємодії поколінь. У зв'язку з цим серед найбільш актуальних проблем сучасного Криму постає проблема підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів.

Потреба осмислення системи професійної підготовки майбутніх учителів до організації такого виду виховання у внузі зумовлена посиленням уваги до становлення самобутнього внутрішнього світу кожного студента, його позитивно орієнтованої «Я-концепції» та повноцінної особистості, здатної жити та працювати в поліетнічному просторі України.

Водночас теоретичні й методичні основи виховного потенціалу народнопедагогічних традицій малих етносів у Криму та Україні не досліджено. Відсутні фундаментальні роботи, які б науково обґрунтували національно-культурну спадщину малих етносів Криму та сприяли поліетнічному вихованню кримчан. Не визначено роль і місце народних традицій у формуванні національної ментальності в поліетнічній ситуації спілкування, їх вплив на полікультурне виховання кримчан як свідомих громадян нашої держави. Разом із тим національно-традиційне виховання дітей і молоді було й залишається важливою сферою громадського життя на півострові.

Останнім часом, у зв'язку з розробкою стратегії реформування української національної школи, значно зріс інтерес науковців, управлінців і практиків до народної педагогіки, що є важливою складовою загальної культури народу. Тому освоєння кожним педагогом цього пласта культури - необхідна умова його професійного становлення в умовах поліетнічного Криму.

В українській науково-педагогічній літературі позначилися певні напрями в дослідженні народної педагогіки й можливості її використання в системі підготовки педагогічних кадрів. Історико-педагогічний аспект цих досліджень представлений роботами М. Євтуха, Т. Мацейків, Ю. Руденко, М. Стельмаховича, В. Струманського, Б. Ступарика, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської, Е. Сявавко, З. Тагліна, Т. Тхоржевської, Г. Філіпчука, М. Ярмаченка. Проблему перебудови системи освіти на підставі збереження національних традицій виховання молоді висвітлено в працях В. Андрющенка, А. Дубасенюк, І. Зязюна, В. Кременя, В. Лутая, В. Огнев'юка, В. Паламарчук. Дослідженню цінностей виховання присвячено роботи Н. Антонца, І. Беха, Н. Бондаренко, Т. Бубківського, Ф. Голдіна, Т. Дем'янюк, В. Ніколаєва, О. Семеног, З. Тягліна, Г. Шпета.

Організацію й удосконалення навчального процесу у вищій школі вивчали А. Алексюк, В. Беспалько, О. Глузман, А. Євдокимов, Н. Нікандров, Л. Хоміч, А. Ліненко, З. Курлянд, О. Цокур, Е. Карпова, І. Богданова, Н. Кічук, С. Літвіненко, Є. Барбіна, чинники активізації й оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студентів - В. Вергасов, В. Лозова, П. Підкасистий, організацію професійної підготовки педагогів - А. Абдуліна, М. Євтух, І. Зязюн, А. Кирічук, Н. Кузьміна, А. Маркова. На сучасному етапі інтенсивно розробляється проблема використання народної педагогіки в шкільній практиці (О. Дорошенко, Г. Ігнатенко, В. Стрілько, Е. Кузь, Ю. Руденко, З. Сергійчук, І. Лебідь, І. Мартинюк). Проте практично не досліджена підготовка майбутніх учителів до поліетнічного виховання школярів із урахуванням тих або інших регіональних особливостей.

У вказаному аналітичному контексті успішне вирішення завдань поліетнічного виховання молодших школярів безпосередньо залежить від професійної компетентності вчителя, тобто від знання ним історії розвитку педагогічної думки як свого народу, так і народів, які мешкають в Україні. Крім того, освоєння позитивного досвіду минулого допомагає педагогу, який починає опановувати педагогічною культурою, майстерністю, виразніше уявляти перспективу соціального розвитку кожного школяра.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена:

- об'єктивним посиленням уваги до поліетнічного виховання підростаючого покоління в умовах Автономної Республіки Крим;

- удосконаленням методики підготовки майбутніх педагогів до роботи в полікультурному соціумі;

- необхідністю подальшого розвитку національних навчально-виховних закладів у регіоні.

Ураховуючи актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробку, відсутність відповідних методичних рекомендацій, визначили вибір теми дисертаційного дослідження «Підготовка майбутніх вчителів до поліетнічного виховання молодших школярів в Автономній республіці Крим».

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження пов'язана з науково-дослідною роботою Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) «Інтеграція змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів» (номер державної реєстрації 0105И009161).

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (протокол №7 від 25.02.2008 р.), та погоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №6 від 15.06.2008 р.).

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування й експериментальна апробація моделі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів.

Завдання дослідження:

1. Науково обґрунтувати сутність поняття «готовність студентів до поліетнічного виховання молодших школярів».

2. Розкрити компоненти підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів в Автономній Республіці Крим.

3. Виявити й охарактеризувати критерії, показники й рівні готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів в Автономній Республіці Крим.

4. Розробити й апробувати методику підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів в умовах Автономної Республіки Крим.

Предмет дослідження - готовність випускників педагогічних внузів до поліетнічного виховання молодших школярів в Автономній Республіці Крим.

Методологічну базу дослідження становлять загальні положення теорії наукового пізнання та діалектичного розуміння сутності історико-педагогічного процесу; положення про розвиток особистості в полікультурному багатонаціональному просторі, відповідно до яких людина є найвищою цінністю суспільства, а життя народу - джерелом його культурної самобутності; історико-діалектичне поєднання явищ на основі їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, що пояснює взаємодію загальнолюдських цінностей із національними та етнічними інтересами в умовах розбудови нового змісту національної загальної та педагогічної освіти. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах історизму, системності, об'єктивності та науковості як засобах вивчення становлення й розвитку педагогічних систем; єдності історичного й логічного, теорії та практики. Вагомими в пізнанні соціальних, педагогічних чинників, явищ, процесів є положення особистісно-діяльнісного, культурологічного, гуманістичного, народознавчого підходів.

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, культурологічної, соціологічної, психолого-педагогічної літератури й передового педагогічного досвіду для визначення концептуально-методологічних засад дослідження та здійснення історико-педагогічного аналізу проблеми; метод системного аналізу для обґрунтування принципів, закономірностей підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів; метод теоретичного моделювання для визначення структури, змісту, методів і особливостей зазначеної підготовки;

- емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, метод вивчення документації та студентських робіт для визначення стану й перспектив підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів;

- статистичні: для обробки експериментальних результатів та інтерпретації причинно-наслідкової та функціональної залежності.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі факультету педагогіки і психології, Євпаторійського педагогічного факультету та філії в м. Армянську Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта), на педагогічному факультеті Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет» (м. Сімферополь) протягом 2004-2008 рр. У констатувальному етапі експерименту взяло участь 327 респондентів: студенти, викладачі, вчителі й учні шкіл м. Ялти: гімназії ім. А.П. Чехова, школи-ліцею №9, середньої загальноосвітньої школи 1-го ступеня №13 та приватного «Ліцею-школи Консоль» м. Сімферополь.

Експериментальне дослідження проводилося протягом 2004-2008 рр. і охоплювало три етапи: констатувальний, формувальний, контрольний.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Вперше узагальнено досягнення педагогічної думки з проблеми поліетнічного виховання в умовах Автономної Республіки Крим; розкрито сутність поняття «готовність студентів до поліетнічного виховання молодших школярів» як соціально-педагогічного феномену в системі безперервної педагогічної освіти; визначено його значення, сутнісні характеристики та зв'язок із метою професійно-педагогічної діяльності; виявлено й охарактеризовано умови ефективної підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів; розроблено й обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів; основні концептуальні ідеї, зміст і методику професійної підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах Автономної Республіки Крим. Уточнено сутність поняття «поліетнічне виховання» як складової громадянського й національного виховання в Україні, «професійно-педагогічна готовність» як показник професійного розвитку та професійного становлення особистості вчителя. Набули подальшого розвитку положення про можливість творчого використання етнопедагогічної спадщини малих етносів Криму для підготовки вчителів до поліетнічного виховання молодших школярів.

Практичне значення дослідження полягає в розробці й упровадженні в навчальний процес внузу нового змісту підготовки вчителів початкових класів при викладанні предметів «Методика виховної роботи», «Педагогіка», а також у період педагогічної практики по спеціальності «Початкове навчання». Розроблений і апробований спецкурс «Основи поліетнічного виховання» і запропонована методика роботи з підготовки вчителів до поліетнічного виховання молодших школярів може бути використана в процесі перепідготовки вчителів початкових класів із метою вдосконалення професійної підготовки.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження висвітлювалися у виступах на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження кримськотатарського просвітителя І. Гаспринського (Сімферополь, 2001), науково-практичній конференції «Сучасна система післядипломної освіти педагогічних кадрів: методологія та інноваційні технології» (Євпаторія - Сімферополь, 1999), українсько-російській науково-практичній конференції «Міжнародна співпраця у сфері освіти: підсумки і перспективи на порозі XXI століття» (Ялта, 1998), всеукраїнській науково-практичній конференції «Професіоналізм педагога».

Положення й висновки дисертації обговорювалися на засіданні кафедри педагогіки Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (1999-2007 рр.).

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (довідка №01 від 20.08.08 р.), Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет» (м. Сімферополь) (довідка №01.3-08/698 від 10.10.08 р.), Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (довідка №82-05/191 від 04.02.09 р.), у педагогічний процес загальноосвітніх шкіл м. Ялти: гімназії ім. А.П. Чехова, школи-ліцею №9, середньої загальноосвітньої школи І ступеня №13, середньої загальноосвітньої школи І-ІII ступеня №6, середньої загальноосвітньої школи №12 з поглибленим вивченням англійської мови, експериментального навчально-виховного комплексу «Школа майбутнього» (довідка №835/01-12 від 02.09.08 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження опубліковано в 7 статтях, 5 із них - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - у збірниках матеріалів всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається з двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 243 сторінки, із них - 196 сторінок основного тексту. Робота містить 7 малюнків, 22 таблиці. Список використаних джерел включає 261 найменування.

Основний зміст дисертації

поліетнічний школяр виховання учитель

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету та завдання дослідження, виділено його об'єкт і предмет, розкрито теоретико-методологічні засади, методи дослідження, його етапи, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи, подано дані про апробацію та впровадження здобутих результатів у практику, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів» - проаналізовано стан досліджуваної проблеми в теорії сучасного наукового знання й у практиці вітчизняної та зарубіжної школи; уточнено сутність і зміст поняття «поліетнічне виховання», вивчено й науково обґрунтовано феномен «підготовка майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів»; визначено концептуально-теоретичні засади професійно-педагогічної підготовки студентів до поліетнічного виховання молодших школярів; теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів.

Аналіз та систематизація психолого-педагогічних досліджень, у яких опосередковано вивчалися певні аспекти підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання, дозволили констатувати, що необхідність удосконалення процесу підготовки студентів до окресленого аспекту педагогічної діяльності випливає з вимог, які висуваються до університетської освіти у становленні фахівця.

Дослідницьким шляхом на основі аналізу сучасних психолого-педагогічних концепцій подано визначення феномену «поліетнічне виховання», який виник унаслідок трансформації понять: а) полікультурного виховання (пошана до людей різних національностей, мови, віри, культури), б) кросс-культурного виховання (діалог культур, виховання етнопсихологічних відмінностей і менталітету різних національностей); в) глобальної освіти (підготовка молоді до корисної та ефективної діяльності, формування планетарного мислення, розуміння особистості як невід'ємної частини єдиного світового простору).

Поняття «поліетнічне виховання» може бути конкретизовано як міждисциплінарне за своїм змістом у контексті будь-якої професії (педагог, юрист, лікар): воно є одним із завдань національного виховання; від його ефективності багато в чому залежить політична ситуація в регіоні; воно блокує негативне відношення до виявів шовінізму; сприяє становленню світогляду людини, відображає тільки ті явища, що регулюються нормами міжнародного права, включаючи відчуття громадянськості й високої відповідальності за свої дії, вчинки, поведінку.

Поліетнічне виховання у психолого-педагогічних, філософських джерелах розглядають у двох контекстах: по-перше, у рамках ціннісного ставлення до людей взагалі (безвідносно до їх культурної приналежності); по-друге, у контексті ціннісного відношення до людей як представників інших соціокультурних (етнічних, конфесійних, субкультурних) груп.

У нашому дослідженні надавалась перевага в розгляді сутності поліетнічного виховання як ціннісного відношення людини до інших, що виражається в ухваленні, визнанні й розумінні представників інших культур, де: ухвалення - це позитивне відношення до інаковості; визнання - здатність бачити в представникові іншого етносу, іншої культури носія інших цінностей і поглядів, іншого способу життя, а також усвідомлення його права й можливості бути іншим; розуміння - здатність на рівні смислового усвідомлення життя сприймати світ очима іншої людини, з її точки зору. Результативність поліетнічного виховання молодших школярів значною мірою визначається рівнем готовності вчителя до її проведення.

Вихідна позиція дослідницького пошуку полягає в тому, що готовність студентів до поліетнічного виховання молодших школярів розглядається з позицій системного підходу, який дозволяє отримати знання про неї як про цілісний динамічний об'єкт. У межах такого підходу під готовністю розуміємо і стан особистості, який постійно трансформується в процесі переходу від одного етапу формування до іншого, а при забезпеченні відповідних умов може переходити в готовність - якість, і складну якість особистості, формування якої зумовлене дією зовнішніх і внутрішніх чинників, і систему зі складною структурою, що характеризує готовність зі змістової сторони, і відображає процес її становлення.

Готовність студентів до поліетнічного виховання молодших школярів як складова більш загального поняття «готовність до педагогічної діяльності», охоплює народознавчу, культурологічну спрямованість, позитивну мотивацію, професійно важливі риси особистості, знання, вміння й навички, оцінку, адекватну самооцінку та рефлексію результатів власної праці, забезпечуючи ефективність поліетнічного виховання.

Структура зазначеного особистісного утворення об'єднує такі складові компоненти: ціле-мотиваційний, який виконує спонукальну функцію; змістовно-операційний, що визначає інформаційну та трансляційну функції; емоційно-вольовий, якому властиві орієнтаційна й регулятивна функції та оцінно-рефлексійний, що виконує експертну функцію.

У підготовці студента до педагогічної діяльності з поліетнічного виховання молодших школярів значну роль грають професійний і загальнокультурний аспекти. Що стосується професійного аспекту, то студент, професійно готовий до роботи з поліетнічного виховання молодших школярів на основі набутих знань і загальнокультурного розвитку - це особа, яка має яскраво виражену спрямованість на набуття нових наукових знань, генерацію нових ідей при рішенні навчально-творчих, дослідницьких, професійних завдань; володіє великим обсягом інформації в галузі етнопедагогіки, етнопсихології, народознавства, історії педагогіки; має критичне мислення, відчуття нового, високу допитливість, установку на сприйняття нового, незвичайного; уміє встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки; аналізувати інформацію, вчинки, поведінку; особа чуйна до розбіжностей і суперечностей, організована, наполеглива в досягненні мети, здібна до інтуїції, передбачення, творчості, відкритого спілкування з учнями, колегами, батьками, представниками різних націй і віри; особа, яка володіє професійними вміннями й навичками, готова використовувати педагогічну спадщину минулого в своїй діяльності.

Загальнокультурний аспект підготовки майбутнього педагога до поліетнічного виховання сприяє формуванню принципово нової технології навчання студентів, що припускає становлення новаторського, науково-педагогічного мислення; визначенню норм, принципів, змісту інноваційної діяльності в підготовці фахівців педагогічної професії; служить засобом навчання новаторської педагогічної діяльності; є основою в проектуванні й організації виховної роботи з молодшими школярами в ракурсі реалізації концепції національного та громадянського виховання; сприяє розвитку інтелектуально-творчих якостей майбутнього педагога.

У дослідженні виявлено та охарактеризовано три основні компоненти підготовки майбутнього вчителя до поліетнічного виховання молодших школярів. Перший компонент припускає формування нового світогляду як способу визначення власної позиції людини з соціально-політичними, науково-теоретичними, філософськими, релігійними, етико-естетичними, культурологічними орієнтаціями в сучасному світі. Другий компонент - створення умов для самовдосконалення й розвитку особистості, що визначаються як здатність до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання своєї індивідуальності, творчого потенціалу, готовність до інноваційної діяльності та професійної майстерності з урахуванням потреб Криму. Третій компонент - забезпечення гармонійного об'єднання нового світосприймання й умов для самовдосконалення, розвитку особистості з метою становлення педагогічного професіоналізму як духовної, інтелектуальної, культурологічної, емоційної, фізичної готовності до фундаментального оволодіння обраною спеціальністю й уміннями, навичками роботи в умовах полікультурного Криму.

Тому діяльність внузу, спрямовану на забезпечення якісної підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів, можна розглядати таким чином:

1-й етап (навчання на 1-2 курсі) - загальнотеоретичний блок (загальнопрофесійна підготовка) - базова підготовка, що включає вступ до спеціальності, загальну, вікову, педагогічну психологію, педагогіку, історію вітчизняної та зарубіжної педагогіки і психології, основи етнографії, світової художньої культури, народознавство з методикою викладання й окремі методики.

2-й етап (навчання на 3-4 курсі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр») - блок спеціальної підготовки, це дисципліни, перелік яких може змінюватися залежно від практичної спрямованості підготовки педагогів і обраної спеціалізації. Сюди можуть бути введені спецкурси та спецсемінари: етнопедагогіка та етнопсихологія, народознавство Криму з методикою викладання.

3-й етап (навчання на 5 курсі освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст») - блок закріплення теоретичних знань, формування практичних умінь і навичок у процесі педагогічної, фольклорної, народознавчої практики.

4-й етап (навчання на 6 курсі освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр») - блок науково-практичний, формування науково-практичних, дослідницьких умінь і навичок, удосконалення набутих знань, умінь і навичок майбутньої професійної діяльності.

Така робота з підготовки вчителів до поліетнічного виховання молодших школярів покликана забезпечити міжнаочний синтез знань про культурну спадщину етносів Криму; розвиток професійного мислення й вироблення стилю професійної діяльності; побудова системи, що забезпечить організацію та реалізацію цілісного процесу формування знань про культурну спадщину основних і малих етносів Криму та виховання культурного, позитивного відношення до них; удосконалення вже існуючих соціальних, педагогічних, методичних систем для більш ефективної їх реалізації.

Розв'язанню зазначених завдань сприяє розробка та апробація моделі, що розкриває процес підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів і складається з мети, компонентів, педагогічних умов, принципів, засобів їх реалізації та результатів. Реалізація означеної моделі дозволила розкрити механізм готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів, виявити закономірні тенденції цього процесу на основі взаємозв'язків між суб'єктами. Таким чином, підготовка фахівців до педагогічної діяльності, що включає використання етнопедагогічної спадщини малих етносів у процесі поліетнічного виховання повинна здійснюватися на основі інтеграційної концепції практики міждисциплінарних досліджень, практико-орієнтованих моделей навчально-виховної роботи в школі, створення гнучких, пристосованих до специфіки Кримського регіону моделей діяльності з підготовки фахівців для освітньої сфери.

Підготовку вчителя до поліетнічного виховання молодших школярів розглядаємо як багатогранний навчально-пізнавальний процес, спрямований на оволодіння професійними знаннями, вміннями, навичками, на якісний рівень готовності вчителя до поліетнічного виховання молодших школярів у Автономній Республіці Крим.

У другому розділі - «Експериментальна перевірка моделі підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів в умовах Автономної Республіки Крим» - викладено та обґрунтовано змістовий аспект підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів, задля чого розкрито методику підготовки, визначено педагогічні умови, критерії, показники готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів, зроблено кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження.

У констатувальному експерименті визначалися наявність рівнів сформованості готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів у вербалізованій та наочній ситуаціях. Задля цього застосовувалися такі методики: дослідження етнічної самоідентифікації студентів факультету педагогіки і психології та відношення їх до малих народів України; анкетування й опитування студентів III-V курсів очної форми навчання і VI курсу заочної форми навчання спеціальності «Початкове навчання»; аналіз організації та проведення аудиторних занять і практичної підготовки студентів під час педпрактики; анкетування молодих фахівців за місцем роботи.

Аналіз понять, які характеризують підготовку студентів до поліетнічного виховання молодших школярів, дозволив виділити в готовності, що розглядається, три основні компоненти: мотиваційний, когнітивний і операційний, яким відповідають шість критеріїв готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів. Кожний із критеріїв оцінювався за п'ятьма показниками.

Мотиваційний компонент характеризується однойменним критерієм, який має такі показники: прагнення до творчої самостійної роботи; наявність позитивних мотивів професійної діяльності; зацікавленість результатами своєї роботи, усвідомлення необхідності у виховній роботі з дітьми використовувати досягнення духовної та матеріальної культури народів Криму; прагнення до саморозвитку й самовдосконалення; сформованість відчуттів національної гордості, етичних якостей особистості - патріотизму, толерантності, справедливості, пошани, гостинності, терпимості, оптимізму в спілкуванні з іншими людьми.

Когнітивний компонент визначається культурологічним і змістовним критеріями. Культурологічний критерій характеризується знаннями основ матеріальної та духовної культури народів Криму; усвідомленням її ролі у вітчизняній і світовій культурі; розумінням ціннісного значення поліетнічного середовища у вихованні підростаючого покоління; здатністю примножувати в професійній діяльності національні культурні цінності; умінням гармонізувати національні, регіональні особливості вияву культури, у тому числі й педагогічні, у змісті навчального матеріалу; умінням організовувати розвиваюче середовище початкової школи на підставі культурно-історичних традицій регіону.

Показниками змістовного критерію були: знання принципів гуманного, демократичного відношення до людей, особливо до дітей молодшого шкільного віку, цілей, задач, принципів, форм і методів поліетнічного виховання молодших школярів; розуміння психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, впливу їх національно-релігійної приналежності на виховання й навчання, поведінку дітей в умовах загальноосвітньої школи; знання сучасних форм, методів навчання й виховання, можливостей їх використання в поліетнічному вихованні молодших школярів; усвідомлення виняткової ролі та прикладу першого вчителя в житті дитини.

Операційний компонент визначається соціокультурним, комунікативним і оцінним критеріями. Соціокультурний критерій характеризується наявністю науково-гуманістичного світогляду; усвідомленням соціальної відповідальності за якість і результати своєї професійної діяльності; здатністю максимально наблизити навчальний матеріал до реалій сучасного життя в регіоні й у державі; умінням організувати освітньо-виховне середовище в класі на основі культурно-історичних, педагогічних традицій Криму; володінням технологією соціально-педагогічної підтримки й захисту учнів різних національностей і віросповідання.

З-поміж показників комунікативного критерію можна виділити такі: здібність до діалогу з учнями й батьками, колегами, незалежно від їхнього статусу в суспільстві, віри, національності; здібність до організації позитивного міжетнічного спілкування учнів у класі та поза школою; прагнення до діалогу засобами народної педагогіки; уміння встановлювати контакти з людьми, викликати інтерес до своєї діяльності й виховної роботи з молодшими школярами; уміння створювати інтерес до міжособистісного й міжетнічного спілкування державною та рідною мовами.

Оцінний критерій характеризується адекватною оцінкою своєї майбутньої професійної діяльності; осмисленням власних дій, спрямованих на розвиток і вдосконалення своїх професійних якостей; самооцінкою результатів своєї навчальної діяльності; умінням оцінювати знання, норми, навички молодших школярів, ступінь їх вихованості в процесі роботи з поліетнічного виховання; здатність реально оцінювати своє відношення до національно-релігійної приналежності учнів.

За результатами констатувального експерименту виявлено три рівні готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів: достатній, середній, початковий. Студенти достатнього рівня характеризуються усвідомленням необхідності поліетнічного виховання молодших школярів; володінням понятійним апаратом, сучасними методиками організації та здійснення поліетнічного виховання; прагненням до творчої самостійної роботи з дітьми й батьками; самоконтролем у професійній діяльності; знанням культурно-історичних, педагогічних традицій виховання представників основного та малих етносів Криму; установкою на позитивні відносини з дітьми різних національностей і віри; знанням і відповідальним ставленням до врахування в роботі вікових, індивідуально-типологічних особливостей учнів; усвідомленням ролі першого вчителя в поліетнічному вихованні; адекватною оцінкою результатів своєї діяльності; усвідомленням цінностей духовної культури народів Криму й умілим її використанням у поліетнічному вихованні; умінням адекватно оцінювати знання, уміння й навички молодших школярів і контролювати розвиток їх вихованості. Достатній рівень оцінювався в 22-30 балів.

Студенти середнього рівня характеризуються розумінням необхідності поліетнічного виховання молодших школярів. Водночас вони не чітко аргументують мотиви власної професійної діяльності. Майбутні вчителі володіють понятійним апаратом, сучасними методиками організації та здійснення поліетнічного виховання, але частіше використовують у роботі сталі форми й методи навчально-виховної роботи; прагнуть власного стилю педагогічної діяльності. Для них властиві установки на гарні відносини в роботі з дітьми й батьками; самоконтроль у професійній діяльності; знання культурно-історичних, педагогічних традицій виховання представників основного й малих етносів Криму; установка на позитивні відносини з дітьми різних національностей і віри; знання й урахування в роботі вікових, індивідуально-типологічних особливостей учнів. Вони розуміють роль першого вчителя в поліетнічному вихованні учнів; здатні адекватно оцінювати результати своєї діяльності, а також знання, вміння й навички молодших школярів і контролювати розвиток їхньої вихованості. Проте студенти недостатньо чітко усвідомлюють цінності духовної культури народів Криму та можливості її використання в поліетнічному вихованні. У них знижена оцінка власних вольових виявів у професійній діяльності. Означений рівень оцінювався в 11-21 бал.

Студенти початкового рівня - спокійно відносяться до вивчення та збереження культурної спадщини малих етносів; проявляють байдужість до поліетнічного виховання молодших школярів; недостатньо володіють понятійним апаратом, сучасними методиками організації та здійснення поліетнічного виховання. Прагнення до творчої самостійної роботи з дітьми та батьками у них майже відсутнє. Вони погано усвідомлюють себе суб'єктом професійної діяльності. Знання культурно-історичних, педагогічних традицій виховання представників основного й малих етносів Криму поверхневі. Відсутня чітка установка на позитивні відносини з дітьми різних національностей і віри; знання й урахування в роботі вікових, індивідуально-типологічних особливостей учнів. Майбутні вчителі не усвідомлюють ролі першого вчителя в поліетнічному вихованні; не завжди адекватно оцінюють результати своєї діяльності. В етичному розвитку пріоритет віддають діловитості, пристосуванню до умов життя. Знання про культурно-педагогічну спадщину малих етносів одержують для загальної обізнаності. Початковий рівень оцінювався від 0 до 10 балів.

За результатами констатувального експерименту виявлено, що ніхто зі студентів, які брали участь в експерименті, не піднявся до достатнього рівня готовності до поліетнічного виховання молодших школярів. Більшість студентів перебувала на початковому рівні.

На формувальному етапі експерименту реалізовували модель та методику підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів, що обіймали три етапи: підготовчий (проектувальний), організаційно-діяльнісний, оцінно-результативний.

Підготовчий етап спрямований на розв'язання таких завдань: 1) аналіз змісту навчального матеріалу дисциплін психолого-педагогічного циклу для виявлення тем, що мають відношення до поліетнічного виховання; 2) розробка й застосування в процесі навчання студентів форм організації їхньої діяльності, що дозволяють забезпечити діяльність, яка сприяє формуванню готовності до поліетнічного виховання молодших школярів; 3) складання системи завдань і вправ, що дозволяють забезпечити формування готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів; 4) вибір контрольних і експериментальних груп в організації дослідження.

Організаційно-діяльнісний етап мав за мету створити всі умови для включення студентів в активну діяльність по засвоєнню змісту відповідного навчального матеріалу, оволодінню необхідними вміннями й навиками, а також безпосередньому застосуванню отриманих знань у період практики.

Удосконалення готовності студентів до поліетнічного виховання молодших школярів здійснювалося в рамках професійної підготовки, тобто в процесі внузівського навчання й на тому наочному змісті, що складає основу майбутньої педагогічної спеціальності - на базі оволодіння знаннями основ духовної та матеріальної культури народів Криму, пізнання їхнього менталітету через психокультуру, а також через повноту засвоєння ними рідної культури.

Організаційно-методичне забезпечення експериментальної діяльності здійснювалося в роботі зі студентами факультету педагогіки і психології Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта), яка передбачала вироблення в майбутніх учителів умінь і навичок виховної роботи в полікультурному соціумі Криму, здібності до подолання власної егоцентричної позиції, розвитку в учнів усвідомленої потреби в творчій праці, у систематичному самоаналізі й мотивації до саморозвитку, у підвищенні професійно-культурного рівня, в оволодінні новими технологіями виховної роботи з урахуванням етнічної ситуації в Автономній республіці Крим.

Започатковуючи експериментальну роботу, ми розробили регіональну програму, що виступила стрижнем побудови експериментальної методики. Запропонована методика передбачала доцільне поєднання різних форм роботи зі студентами: лекції (наприклад, «Поліетнічне виховання - основа миру і спокою в Криму», «Екологічна стежка - засіб поліетнічного виховання», «Урахування національно-релігійної приналежності дітей у роботі оздоровчих таборів у період канікул», «Мусульмани Криму про моральне виховання», «Кодекс козацької честі - закон морального виховання молоді»), практичні та лабораторні роботи (наприклад, «Розробка нетрадиційних конспектів ознайомлення молодших школярів з культурою греків (вірмен, німців)», спостереження й аналіз класної години в 3 класі «Легенди Криму», «Діагностика знань і ставлення дітей молодшого шкільного віку до людей іншого етносу»); семінари (тема «Педагогічні переконання кримчан і їх роль у сучасній педагогіці»), захист анотованих альбомів (наприклад, «Декоративно-прикладне мистецтво болгар Криму»), круглі столи та конференції із залученням членів національних суспільств (наприклад, «Виховне значення фольклору народів Криму», «Культура і міжнаціональні відносини»); ділові, імітаційні ігри («В гостях у сусідів», «Урок у музеї», «Подорож по стародавньому Криму»), диспути («Що спільного у вихованні дітей у татар, греків і українців», «Хто вони? мусульмани або християни»), екскурсій, екологічна стежка (наприклад, Євпаторія, Мангуп, Чуфут-кале, поселення в Євпаторійському і Бахчисарайському районах), захист зібраного фольклорного матеріалу (наприклад, прислів'я, загадки), виставки студентських робіт за мотивами декоративно-прикладного мистецтва народів Криму (живопис, графіка, вишивка). Задля закріплення набутих знань студенти залучалися до самостійного проведення уроків, класних годин, екскурсій, подорожей екологічною стежкою, ігор-подорожей).

Після завершення експериментальної роботи проведено контрольні зрізи щодо виявлення рівнів сформованої готовності студентів до поліетнічного виховання молодших школярів за завданнями, що були аналогічні констатувальному експерименту.

Підсумкові показники готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів у контрольній і експериментальній групах представлено у вигляді таблиці.

Підсумкові показники готовності студентів до поліетнічного виховання молодших школярів (за наслідками початкового і підсумкового діагностичного зрізів) (у%)

Як свідчать дані, наведені в таблиці, реалізація експериментальної моделі підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання учнів початкових класів дала можливість виявити три рівні сформованості їхньої готовності до діяльності в полікультурному Криму: початковий рівень (13, 95%) носить рецептурний, фактологічний характер, тому студенти мають потребу в забезпеченні суто нормативних структур, зразків конкретного процесу профдіяльності; середній - технологіно-рефлексивний: студенти (65,12%) вже володіють високою інтелектуальною культурою, активністю, включені в нові професійні зв'язки та відношення при сторонній допомозі, підготовлені до роботи на методичному й організаційному рівнях; високий - концептуально-діяльнісний: студенти (20,93%) володіють методологічним мисленням, усвідомлюють освітньо-виховний процес як сукупність таких взаємодіючих компонентів, як знання, засоби діяльності, реалізують творчий підхід, емоційно-ціннісне відношення до явищ оточуючої дійсності, мають цілісне бачення умов освітнього процесу, можуть самостійно проектувати та впроваджувати задуми майбутньої діяльності та прогнозувати їх кінцеві результати. Крім того, у кращих студентів-випускників розвинута здібність толерантного відношення до оточуючого світу, людей, самих себе; вони вміють конструктивно долати труднощі, пов'язані з майбутньою педагогічною роботою, тобто володіють емоційною гнучкістю, схильні до самоосвіти й саморозвитку.

Аналіз кількісних та якісних результатів експериментальної роботи дозволив зробити висновок про ефективність пропонованої моделі й методики підготовки студентів до поліетнічного виховання молодших школярів і довів доцільність її використання в процесі педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Висновки

У висновках узагальнюються результати дослідно-експериментальної роботи:

1. У дослідженні подано нове розв'язання проблеми підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів, зумовленої необхідністю реформування початкової освіти, на основі врахування національно-культурних, етнопедагогічних традицій підготовки молоді Криму до життя в багатонаціональному регіоні.

2. Виходячи з аналізу наукової літератури, сучасного досвіду виховної роботи в початковій школі, педагогічної практики проведене дослідження дозволило виділити основні причини недостатньої уваги до поліетнічного виховання молодших школярів: відсутність у вчителів знань про малі й реліктові етноси та їх культурно-педагогічну спадщину; стереотипи спрощеного уявлення про малі народи, через що блокується об'єктивний аналіз та адекватне розуміння їхнього культурного здобутку; нехтування фактами стосовно наявності культури й педагогічної спадщини у малих та реліктових народів; погані стосунки між людьми на ґрунті національно-релігійних відношень, територіальних притязань депортованих народів Криму; відсутність навчально-методичної літератури, дидактичних матеріалів з етнопедагогіки малих етносів, народознавства; обмежена кількість національних класів; недостатня методична допомога та інноваційна підтримка роботи вчителя; відсутність координації навчально-методичної діяльності відповідними відділами інституту перепідготовки й підвищення кваліфікації вчителів, науково-дослідними закладами; різке зниження якості роботи щодо інтернаціонального виховання в загальноосвітніх закладах усіх рівнів; перехід переважної більшості клубів, гуртків, секцій та інших позашкільних навчально-виховних закладів на госпрозрахункову основу.

3. Науково обґрунтовано сутність поняття «готовність студентів до поліетнічного виховання молодших школярів», що являє собою процес, результатом якого є готовність майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів, яка характеризується узагальненням професійних установок, знань, умінь і навичок, спрямованих на процес соціалізації молодшого школяра в умовах полікультурного, поліетнічного Криму.

4. Розкрито компоненти підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів в Автономній Республіці Крим. Перший компонент передбачає формування нового світогляду як способу визначення особистої позиції людини, що виконує соціально-політичну, науково-теоретичну, філософську, релігійну, морально-естетичну, культурологічну орієнтації в сучасному світі.

Другий компонент - створення умов для самовдосконалення й розвитку особистості, що визначаються як здатність до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання своєї індивідуальності, свого творчого потенціалу, готовність до інноваційної діяльності та професійної майстерності з урахуванням потреб Криму.

Третій компонент - забезпечення гармонійного об'єднання нового світосприйняття й умов для самовдосконалення, розвитку особистості з метою становлення педагогічного професіоналізму як духовної, інтелектуальної, культурологічної, емоційної, фізичної готовності до фундаментального оволодіння обраним фахом, а також уміннями й навичками роботи в умовах полікультурного Криму.

5. Виявлено й охарактеризовано критерії, показники й рівні готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів в Автономній Республіці Крим.

Мотиваційний критерій має такі показники: прагнення до творчої самостійної роботи; наявність позитивних мотивів професійної діяльності; зацікавленість результатами своєї роботи, усвідомлення необхідності у виховній роботі з дітьми використовувати досягнення духовної та матеріальної культури народів Криму; прагнення до саморозвитку й самовдосконалення; сформованість відчуттів національної гордості, етичних якостей особистості - патріотизму, толерантності, справедливості, пошани, гостинності, терпимості, оптимізму в спілкуванні з іншими людьми.

Культурологічний критерій характеризується знаннями основ матеріальної та духовної культури народів Криму; усвідомленням її ролі у вітчизняній і світовій культурі; розумінням ціннісного значення поліетнічного середовища виховання підростаючого покоління; здатністю примножувати в професійній діяльності національні культурні цінності; вмінням гармонізувати національні, регіональні особливості вияву культури, у тому числі й педагогічні, у змісті навчального матеріалу; вмінням організовувати розвиваюче середовище початкової школи на підставі культурно-історичних традицій регіону.

З-поміж показників змістовного критерію ми виділили такі: знання принципів гуманного, демократичного відношення до людей, особливо до дітей молодшого шкільного віку; знаннями цілей, задач, принципів, форм і методів поліетнічного виховання молодших школярів; розуміння психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, впливу їх національно-релігійної приналежності на виховання й навчання, поведінку дітей в умовах загальноосвітньої школи; знання сучасних форм, методів навчання й виховання, можливостей їх використання в поліетнічному вихованні молодших школярів; усвідомлення виняткової ролі та прикладу першого вчителя в житті дитини.

Соціокультурний критерій характеризується наявністю науково-гуманістичного світогляду; усвідомленням соціальної відповідальності за якість і результати своєї професійної діяльності; здатністю максимально наблизити навчальний матеріал до реалій сучасного життя в регіоні й у державі; умінням організувати освітньо-виховне середовище в класі на основі культурно-історичних, педагогічних традицій Криму; володінням технологією соціально-педагогічної підтримки й захисту учнів різних національностей і віросповідання.

Показниками комунікативного критерію є такі: здатність до діалогу з учнями й батьками, колегами, незалежно від їхнього статусу в суспільстві, віри, національності; здібність до організації позитивного міжетнічного спілкування учнів у класі та поза школою; прагнення до діалогу засобами народної педагогіки; вміння встановлювати контакти з людьми, викликати інтерес до своєї діяльності й виховної роботи з молодшими школярами; вміння створювати інтерес до міжособистісного й міжетнічного спілкування державною та рідною мовами.

Оцінний критерій характеризується адекватною оцінкою своєї майбутньої професійної діяльності; осмисленням власних дій, спрямованих на розвиток і вдосконалення своїх професійних якостей; самооцінкою результатів своєї навчальної діяльності; умінням оцінювати знання, норми, навички молодших школярів, ступінь їх вихованості в процесі роботи з поліетнічного виховання; здатність реально оцінювати своє відношення до національно-релігійної приналежності учнів.

На підставі визначених критеріїв та показників схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів: високий, середній, початковий.

6. Розроблено й апробовано методику підготовки майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів. Запропонована методика передбачала доцільне поєднання різних форм роботи зі студентами: лекції, практичні та лабораторні роботи; семінари; захист анотованих альбомів; круглі столи та конференції із залученням членів національних суспільств; ділові, імітаційні ігри; диспути; екскурсій; захист зібраного фольклорного матеріалу, виставки студентських робіт за мотивами декоративно-прикладного мистецтва народів Криму.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми. Перспективним, на наш погляд, може бути вивчення позитивного потенціалу національних традицій у розв'язанні завдань громадського виховання в Криму.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Бубнов Е.Г. Организация целостной системы профессионально-педагогической подготовки студентов и учителей начальной школы в Крыму / Е.Г. Бубнов // Імідж сучасного педагога. - 2004. - С. 10-13.

2. Бубнов Е.Г. Подготовка студентов к работе с младшими школьниками по полиэтническому воспитанию в условиях АРК / Е.Г. Бубнов // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип. 6. - Ялта: РВВ КДГІ, 2004. - Ч. 2. - С. 268-272.

3. Бубнов Е.Г. Основные приоритеты в подготовке студентов к национальному воспитанию младших школьников / Е.Г. Бубнов // Культура народов Причерноморья. - 2005. - №3. - С. 78-80.

4. Бубнов Е.Г. Концептуально-теоретические аспекты профессионально-педагогической подготовки студентов к работе в поликультурном пространстве Крыма / Е.Г. Бубнов // Культура народов Причерноморья. - 2006. - №5. - С. 171-174.

5. Бубнов Е.Г. Концептуально-теоретические аспекты профессионально-педагогической подготовки студентов к полиэтническому воспитанию младших школьников / Е.Г. Бубнов // Теоретические и методические основы профессионально-педагогической подготовки студентов. Культура народов Причерноморья: Наук.-метод. зб. - Сімферополь: Міжнародна академія духовних наук, 2006. - С. 73-95.