Організація самостійної роботи з формування культури здоров’я студентів вищих педагогічних навчальних закладів

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Для розв'язання завдань і перевірки гіпотези використовувалися методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури для визначення теоретичних засад формування культури здоров'я особистості, розкриття поняттєво-категоріального апарату дослідження, обґрунтування педагогічних умов організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ; емпіричні: педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, тестування, метод експертних оцінок для діагностування рівня готовності студентів до самостійної роботи з формування культури здоров'я, педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов; статистичні методи для обробки результатів експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося протягом 2002 - 2008 років на базі Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Донецького національного університету, Слов'янського державного педагогічного університету. Усього в процесі дослідження взяли участь 564 студенти, 49 викладачів вищих навчальних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано та розроблено педагогічні умови організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ; визначено сутнісну характеристику самостійної роботи з формування культури здоров'я та критерії оцінки рівня готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до самостійної роботи з формування культури здоров'я; удосконалено форми й методи навчально-виховного процесу з фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах; подальшого розвитку набули наукові уявлення про культуру здоров'я студентів, структуру та зміст формування культури здоров'я студентської молоді ВНЗ, положення про організацію самостійної роботи студентів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчально-виховний процес педагогічних ВНЗ, розроблено: програму та науково-методичне забезпечення семінару «Організація самостійної роботи студентів з формування культури здоров'я» для викладачів фізичного виховання педагогічних ВНЗ; авторський спецкурс «Формування культури здоров'я в процесі самостійної роботи « для студентів І курсів педагогічних ВНЗ; завдання для організації самостійної роботи студентів І - ІV курсів з формування культури здоров'я в навчальному процесі та в позааудиторній роботі; методичні рекомендації для викладачів та студентів вищих навчальних закладів з формування культури здоров'я: «Засоби збереження здоров'я в народних традиціях українців», «Розвиток рухомих якостей у студенток у процесі самостійних занять фізичними вправами».

Результати дослідження можуть бути використані студентами й викладачами вищих навчальних закладів у навчально-виховному процесі з фізичного виховання та в позанавчальний час, у системі післядипломної педагогічної освіти, при підготовці навчально-методичних посібників для кураторів академічних груп, у самооздоровчій діяльності студентської молоді.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес з фізичного виховання Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (довідка про впровадження № 1555 від 10.05.2006 р.), Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/429 від 6.03.2007 р.), Донецького національного університету (довідка про впровадження № 47/140-6 від 13.03.2007 р.), Слов'янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 68 - 01 - 178 від 20.03.2007 р.).

Особистий внесок автора в роботі, опублікованій у співавторстві, полягає в розробці форм і методів самостійної роботи студенток з розвитку рухових якостей та організації самостійних занять за індивідуальним планом.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня - Міжнародних: «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті» (Луганськ, 2003); «Духовне відродження фізичної культури і спорту» (Донецьк, 2005), «Спорт, духовность и гуманизм в современном мире» (Донецк, 2005), «Формування мотивації здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІД засобами освіти» (Київ, 2006), «Актуальні проблеми розвитку руху «Спорт для всіх»: досвід, досягнення, тенденції» (Тернопіль, 2007), «Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку» (Харків, 2008); Всеукраїнських: «Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти» (Тернопіль, 2003), «Молода спортивна наука України» (Львів, 2004), «Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи» (Донецьк, 2004), «Культура здоров'я, реабілітація, фізичне виховання і спорт у сучасних умовах» (Луганськ, 2007); на Х Всеукраїнських педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський і сучасність: особистість учителя» (Київ - Кіровоград - Павлиш, 2003); міжрегіональних: «Молода спортивна наука Донбасу» (Донецьк, 2000); «Вчитель сучасної школи: досягнення, проблеми та перспективи його підготовки» (Бердянськ, 2003); ІІ електронна наукова конференція «Актуальні проблеми фізкультурної освіти» (Харків, 2006); щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та кафедри теорії і методики фізичного виховання Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедри фізичного виховання та охорони здоров'я Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 15 публікаціях, з яких 8 статей - у наукових фахових виданнях. Дві праці представлено як методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (286 найменувань, з них 12 - іноземною мовою), 22 додатків на 54 сторінках, 14 таблиць, 7 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 275 сторінок.

Основний зміст дисертації

здоров'я студентський молодь руховий

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості проблеми, сформульовано об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання роботи, описано теоретико-методологічну основу й охарактеризовано методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення роботи, наведено інформацію щодо апробації та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів» здійснено аналіз проблеми формування здоров'я особистості в історико-педагогічному аспекті; розкрито сутнісну характеристику самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів; наведено критерії, показники та рівні готовності студентів до самостійної роботи з формування культури здоров'я; проаналізовано сучасний стан організації самостійної роботи з формування культури здоров'я в процесі проведення навчальних занять та в позааудиторній роботі з фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах.

Історико-педагогічний аналіз літературних джерел дозволив виокремити основні тенденції та особливості розв'язання проблеми формування здоров'я людини на різних етапах розвитку суспільства. Так, до ХІХ століття проблема формування здоров'я особистості переважно розглядалася в контексті медично-гігієнічного напрямку. У ХІХ столітті інтерес фахівців вийшов за межі суто гігієнічного розуміння здоров'я. Питання здоров'я людини вирішувалися з позицій ідей філософії, психології, педагогіки (Дж. Локк, І. Песталоцці, Г. Сковорода, К. Ушин-ський та ін.).

Предметом особливої уваги педагогів у ХХ столітті стала організація рухової активності як ефективного методу в збереженні здоров'я людини. У цей час особливої актуальності набуває проблема впровадження в навчально-виховний процес оздоровчих заходів (Г. Ващенко, П. Лесгафт, А. Макаренко, О. Сухомлинський). Наприкінці ХХ століття починається міжнародний рух до здоров'я через культуру (І. Матюшин, Ю. Мельник, В. Скумін). У руслі сучасних досліджень проблеми формування здоров'я (В. Бабич, О. Багнетова, В. Горащук, М. Гриньова, В. Кириленко, В. Климова, Г. Кривошеєва, В. Оржеховська, Л. Татарнікова та ін.) загальновизнаною стає думка про те, що потреба в здоров'ї повинна трансформуватися в культурну потребу та стати нормою життя особистості.

Теоретичний аналіз дозволив визначити складові культури здоров'я, які необхідно сформувати в майбутніх учителів, а саме: гуманістичні ціннісні орієнтації та ідеали, які дозволяють орієнтуватися особистості в широкому спектрі цінностей та формувати на цій основі відповідне ставлення до навколишнього світу; знання духовного, психічного та фізичного аспектів здоров'я людини; володіння оздоровчими технологіями для формування, збереження й зміцнення свого здоров'я та здоров'я майбутніх вихованців.

У процесі дослідження було встановлено, що найбільш доцільним у формуванні культури здоров'я майбутніх учителів є організація їхньої самостійної роботи як у навчально-виховному процесі з фізичного виховання, так і в позанавчальний час. Поняття самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів ми визначаємо як суб'єктну поліаспектну діяльність майбутнього вчителя, що включає самоосвіту з питань формування, збереження та зміцнення здоров'я; самопізнання індивідуальних особливостей та самовдосконалення фізичних, психічних і духовних якостей, що забезпечує самооздоровлення особистості на основі формування ціннісного ставлення до здоров'я та набуття навичок ведення здорового способу життя. Готовність студентів до самостійної роботи з формування культури здоров'я слід розуміти як інтегративну якість особистості, що проявляється як самоцінне ставлення та прагнення мобілізувати зусилля до формування власної культури здоров'я, наявність високого рівня знань з питань духовного, психічного та фізичного аспектів здоров'я, володіння вміннями та навичками формувати, зберігати та зміцнювати здоров'я у всіх його аспектах.

Організація самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів розглядалася на основі суб'єктно-діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Згідно з першим підходом організація самостійної роботи передбачає, що студент за певних умов з об'єкта навчання перетворюється в його суб'єкт. При особистісно орієнтованому підході головним стає усвідомлення майбутнім учителем особистої відповідальності за формування культури власного здоров'я. При цьому набуті знання, уміння й навички з питань формування культури здоров'я розглядаються не як самоціль навчання, а як засіб підготовки студентів до формування культури здоров'я протягом усього життя та в майбутній професійній діяльності. Визначені сутнісні характеристики дозволи розробити структуру організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ, що представлена на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів

Узагальненим показником результативності організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів визначено рівень готовності студентів до означеного виду діяльності.

Відповідно до завдань дослідження було визначено такі критерії й показники готовності студентів до самостійної роботи з формування культури здоров'я: мотиваційний (усвідомлення студентами особистісної відповідальності за власне здоров'я та здоров'я оточуючих, потреба в самостійній роботі з формування культури здоров'я); когнітивний
(знання з питань формування, збереження та зміцнення здоров'я у всіх його аспектах); технологічний (володіння вміннями та навичками до самоосвіти, самоспостереження, саморозвитку, самовдосконалення та самооздоровлення). У процесі дослідження було визначено рівні готовності студентів до самостійної роботи з формування культури здоров'я: високий, середній та низький з відповідним змістовим наповненням.

За результатами констатувального етапу педагогічного експерименту згідно з указаними критеріями та показниками було визначено, що 64,8 % студентів недостатньо мотивовані до самостійної роботи з формування культури здоров'я; 58,5 % респондентів мають украй обмежені знання стосовно питань духовного, психічного та фізичного аспектів здоров'я; 67,7 % характеризуються низьким рівнем розвиненості вмінь і навичок щодо формування культури здоров'я та нездатністю самостійно скласти індивідуальну оздоровчу програму; 73,2 % респондентів не використовують оздоровчі заходи для формування культури здоров'я у вільний час.

При аналізі стану організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів ураховувалося: наявність у робочих та навчальних програмах з фізичного виховання планування самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів; організація викладачами самостійної роботи з формування культури здоров'я під час проведення навчальних занять з фізичного виховання та в позанавчальний час; стандартизовані форми й методи контролю та корекції результатів самостійної роботи студентів з формування культури здоров'я. Установлено, що в цілому організація самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів не відповідає сучасним вимогам особистісно орієнтованого підходу, положенням Болонського процесу, характеризується недостатньою підготовкою як викладачів, так і студентів до цієї діяльності.

У другому розділі «Педагогічні умови організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів» теоретично обґрунтовано педагогічні умови організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів, визначено етапи організації вказаного напрямку роботи, проаналізовано результати педагогічного експерименту.

У результаті дослідження було теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність організації самостійної робо-ти з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ. До таких віднесено: формування в майбутніх учителів готовності до самостійної роботи з формування культури здоров'я; підготовку викладачів фізичного виховання педагогічних ВНЗ до організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів; упровадження в навчально-виховний процес з фізичного виховання педагогічних ВНЗ оздоровчих технологій, що спрямовані на формування культури здоров'я студентів.

Перша педагогічна умова передбачала формування в студентів за роки навчання у вищому педагогічному навчальному закладі ціннісного ставлення до здоров'я та внутрішньої мотивації, яка б спонукала їх до самостійної роботи з формування власної культури здоров'я протягом усього життя. З цією метою передбачалося надання майбутнім учителям необхідних знань з основ культури здоров'я й ведення здорового способу життя та цілеспрямоване формування в них умінь самостійно застосовувати вказані знання та поповнювати їх у процесі самоосвітньої діяльності; проводити самоконтроль за станом свого здоров'я й самоаналіз; розробляти індивідуальну оздоровчу програму та формувати культуру здоров'я в майбутніх вихованців.

Будь-яке нововведення в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів залежить від ставлення до нього викладачів. Тому при обґрунтуванні другої педагогічної умови основна увага приділялася визначенню форм, методів та засобів, що сприяють усвідомленню викладачами необхідності організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів як у навчально-виховному процесі з фізичного виховання, так і в позанавчальний час. Так, організація самостійної роботи з формування культури здоров'я передбачала перебудову взаємин викладачів зі студентами на принципах гуманізації, особистісно орієнтованого підходу, суб'єктності, активності та самостійності студентів, а також зміну пріоритетів у процесі фізичного виховання студентської молоді: зміщення головних акцентів з розвитку фізичних якостей студентів на процес формування в них культури здоров'я.

Третя педагогічна умова визначала необхідність упровадження в навчально-виховний процес з фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах як традиційних, так і нетрадиційних оздоровчих технологій, які мають рекреаційну, реабілітаційну та профілактичну спрямованість, що надавало можливість сформувати в студентів високий рівень культури здоров'я та теоретично й практично підготувати їх до проведення оздоровчих заходів як у позанавчальний час, так і в майбутній професійній діяльності, при формуванні культури здоров'я в учнівської молоді.

Формувальний етап педагогічного експерименту спрямовувався на апробацію та експериментальну перевірку доцільності й необхідності реалізації зазначених педагогічних умов і складався з трьох етапів. Перший - підготовчий - етап передбачав розробку програми та науково- методичного забезпечення діяльності викладачів з організації самостійної роботи студентів з формування культури здоров'я. З цією метою з викладачами фізичного виховання був проведений семінар «Організація самостійної роботи студентів з формування культури здоров'я», на якому розглядалися: положення про організацію самостійної роботи студентів з формування культури здоров'я; програма її реалізації; завдання для організації самостійної роботи студентів та критерії оцінювання. На другому - основному - етапі головна увага приділялася засвоєнню студентами знань про оздоровчі технології та формуванню вмінь їх застосовувати в навчально-виховному процесі з фізичного виховання (профілактичні та реабілітаційні вправи, дихальна гімнастика за методикою О. Стрельникової, методика емоційно-вольового керування станом людини за Г. Ситіним, методи релаксації, аутогенне тренування, самомасаж, китайська гімнастика цигун, методи загартування тощо). На кожному занятті з фізичного виховання (у заключній частині) виділялося по 10 - 15 хвилин для ознайомлення студентів з оздоровчими технологіями та оволодіння цими технологіями на практиці.

Третій - заключний - етап передбачав поетапну підготовку студентів до самостійної роботи з формування культури здоров'я. Так, з метою підвищення вмотивованості, формування ціннісного ставлення та відповідальності за рівень власної культури здоров'я для студентів І курсу був проведений спецкурс «Формування культури здоров'я у процесі самостійної роботи», на якому студенти опановували методиками самопізнання й самоспостереження за станом здоров'я, для чого майбутнім учителям пропонувалося вести щоденники самоконтролю та самоаналізу. На ІІ - ІІІ курсах основна увага зверталася на поглиблення теоретичних знань студентів з питань духовного, психічного та фізичного аспектів здоров'я в процесі навчальних занять та самоосвітньої діяльності. На ІV курсі головним завданням було підвищення рівня практичних умінь та навичок з формування, збереження та зміцнення здоров'я у всіх його аспектах на основі традиційних та інноваційних оздоровчих технологій. На ІV - V курсах здійснювалося узагальнення набутих теоретичних знань і практичних умінь з формування культури здоров'я студентів у позааудиторній діяльності та при проходженні педагогічної практики в загальноосвітній школі. При цьому на всіх етапах реалізовувався гуманістичний, особистісно орієнтований, суб'єктно-діяльнісний, технологічний підходи. Головна увага приділялася також урахуванню індивідуальних особливостей фізичного розвитку та підготовки кожного студента, стану його здоров'я, статевих та психологічних особливостей.

Упровадження та апробація визначених педагогічних умов у ході експериментальної роботи здійснювалася за допомогою як традиційних форм (лекції, практичні заняття, індивідуальні та групові консультації), так і різноманітних форм та методів активного навчання (дискусії, тренінги, аналіз конкретних життєвих ситуацій, розв'язання завдань тощо).

Навчально-виховний процес з фізичного виховання студентів спрямовувався, у першу чергу, на формування культури здоров'я студентів та будувався на засадах широкого використання оздоровчих технологій, які налаштовували майбутніх учителів на самостійну роботу з формування культури здоров'я. Для цього в робочі та навчальні програми було включено у вигляді спеціального блоку завдання для самостійної роботи відповідно до рівня готовності студентів до формування культури власного здоров'я. З метою активізації самостійної роботи студентів у визначеному напрямку особлива увага приділялася організації самоосвітньої діяльності, самопізнанню, самоспостереженню, самооцінці, самоконтролю з метою самовдосконалення та самооздоровлення.

Аналіз результатів підсумкового діагностування засвідчив досяг-нення більшістю студентів експериментальної групи високого та серед-нього рівнів готовності до самостійної роботи з формування культури здоров'я й відсутність такої результативності в контрольній групі, у якій у рамках традиційного навчання не приділялася увага підготовці студентів до самостійної роботи з формування культури здоров'я (див. табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка готовності до самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів

Достовірність отриманих результатів доведена за допомогою якісного та кількісного аналізу, зокрема використання критерію Пірсона ч², який було застосовано для порівняння характеристик експериментальної та контрольної груп на початку та наприкінці експерименту. Порівнюючи емпіричні значення критерію Пірсона з табличним значенням, було зроблено висновок, що на початку експерименту характеристики експериментальної та контрольної груп збігаються з рівнем значущості 0,05, а наприкінці достовірність розходжень характеристик експериментальної та контрольної груп складала 94,8 %. Таким чином, організація самостійної роботи з формування культури здоров'я як у навчально-виховному процесі з фізичного виховання, так і в позанавчальний час набула системності, спланованості та контрольованості.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання наукової проблеми організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів, що виявляється в обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов, які сприяють підвищенню ефективності цього процесу.

2. Теоретичний аналіз наукових досліджень показує, що проблемі здоров'я людини приділялася значна увага на всіх етапах розвитку суспільства. Особливої значущості набуває процес формування культури здоров'я в майбутніх учителів, оскільки останнім часом простежується різке погіршення стану здоров'я учнівської молоді, яке викликано або спровоковано навчальним закладом. Аналіз праць науковців стосовно досліджуваної проблеми дозволив визначити складові культури здоров'я, які необхідно сформувати в майбутніх учителів, а саме: гуманістичні ціннісні орієнтації та ідеали, які дозволяють орієнтуватися особистості в широкому спектрі цінностей та формувати на цій основі відповідне ставлення до навколишнього світу; знання духовного, психічного та фізичного аспектів здоров'я людини; володіння оздоровчими технологіями для формування, збереження й зміцнення свого здоров'я та здоров'я майбутніх вихованців.

3. Виявлено, що оптимальним є формування культури здоров'я через організацію самостійної роботи студентів як у навчально-виховному процесі з фізичного виховання, так і в позанавчальний час. На підставі теоретичного аналізу визначено поняття самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів як суб'єктну поліаспектну діяльність майбутнього вчителя, що включає самоосвіту з питань формування, збереження та зміцнення здоров'я; самопізнання індивідуальних особливостей і самовдосконалення фізичних, психічних та духовних якостей, що забезпечує самооздоровлення особистості на основі формування ціннісного ставлення до здоров'я й набуття навичок ведення здорового способу життя.

4. Аналіз стану організації самостійної роботи з формування культури здоров'я в студентів вищих педагогічних навчальних закладів показав, що самостійна робота має особливе значення для формування культури здоров'я в майбутніх учителів, але залишається фактично не планованою частиною в навчально-виховному процесі з фізичного виховання, не визначено як умови її організації, так і завдання та критерії їх оцінки. Таке становище призвело до того, що з 564 респондентів 82,2 % не готові до самостійної роботи з формування культури здоров'я за визначеними критеріями (мотиваційний, когнітивний, технологічний).

5. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови, реалізація яких забезпечує ефективність організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів як у навчально-виховному процесі з фізичного виховання, так і в позанавчальний час, а саме: формування в майбутніх учителів готовності до самостійної роботи з формування культури здоров'я; підготовку викладачів фізичного виховання педагогічних ВНЗ до організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів; упровадження в навчально-виховний процес з фізичного виховання педагогічних ВНЗ оздоровчих технологій, що спрямовані на формування культури здоров'я студентів.

6. Формувальний етап експериментального дослідження здійснювався протягом трьох взаємопов'язаних між собою етапів: підготовчого, основного та заключного, на кожному з яких вирішувалися певні завдання та використовувалися відповідні форми, методи й технології організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ.

7. Отримані по закінченні формувального експерименту дані підтверджують ефективність запропонованих педагогічних умов щодо організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів. Так, порівняно з початковим етапом експерименту кількість студентів з високим та середнім рівнем на кінець експериментальної роботи зросла: за показником мотивації до 98,8 %; за показником сформованості знань з культури здоров'я до 94,2 %; за технологічним показником до 93,8 %. Організація самостійної роботи з формування культури здоров'я як у навчально-виховному процесі з фізичного виховання, так і в позанавчальний час набула системності, спланованості та контрольованості.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів аналізованої проблеми. У перспективі необхідно звернути увагу на розробку теоретичних і практичних засад організації самостійної роботи з формування культури здоров'я не лише для студентів педагогічних ВНЗ, а й для студентської молоді взагалі з урахуванням майбутньої сфери їхньої професійної діяльності та стану здоров'я.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Безугла Л.І. Самовдосконалення майбутніх учителів у педагогіці В. О. Сухомлинського / Л.І. Безугла // Наукові записки. - Вип. 52, Ч. 2. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. - С. 54 - 56.

2. Безугла Л.І. Формування нової моделі фізичної культури в Україні / Л.І. Безугла // Освіта Донбасу. - 2004. - № 1 (102). - С. 88 - 91.

3. Безугла Л.І. Формування духовних та моральних якостей майбутніх вчителів / Л.І. Безугла // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. - Спец. вип. № 10. - Х. -Донецьк, 2005. - С. 3 - 5.

4. Безугла Л.І. Системи контролю знань та рухових умінь у процесі самостійних занять фізичними вправами / Л.І. Безугла // Освіта Донбасу. - 2005. - № 3 (10). - С. 78 - 81.

5. Безугла Л.І. Використання самостійної роботи по формуванню культури здоров'я при підготовці майбутніх вчителів / Л.І. Безугла // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. - Спец. вип. №22. - Х. -Донецьк, 2005. - С. 3 - 5.

6. Безугла Л.І. Ефективність активного відпочинку та його вплив на розумову працездатність студентів / Л.І. Безугла // Освіта Донбасу. - 2006. - №5 (118) - С. 100 - 103.

7. Безугла Л.І. Впровадження самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів ВНЗ у контексті Болонського процесу / Л.І. Безугла // Теорія та методика фізичного виховання. - 2007. - № 3 (29). - С. 3 - 5.

8. Безугла Л.І. Організація самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів / Л.І. Безугла // Наукові записки. Серія : Педагогіка. - Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. - №3. - С. 13 - 16.

9. Безугла Л.І. Фізична культура у формуванні здорового способу життя студентів / Л.І. Безугла // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фізичної культури та спорту. - Вип. 8. - Т. 4. - Л., 2004. - С. 11 - 15.

10. Безугла Л.І. Самостійні заняття фізичною культурою як шлях оптимізації фізичного виховання студентів вищих закладів освіти / Л.І. Безугла // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти : матеріали Всеукр. наук. конф. - Тернопіль, 2003. - С. 88 - 90.

11. Безугла Л.І. Духовна спрямованість студентської молоді в контексті формування культури здорового способу життя / Л.І. Безугла // Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. - Донецьк : Дон НУ, 2004. - С. 255 - 259.

12. Безугла Л.І. Виховання національної культури здоров'я студентів / Л.І. Безугла // Фізичне виховання - здоров'я студентів : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Донецьк : ІПШІ, 2005. - С. 8 - 12.

13. Безугла Л.І. Самостійна робота студентів як засіб удосконалення культури здоров'я / Л.І. Безугла // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. : зб. ст. (3 - 5 квітня 2008 р., м. Харків) / за ред. проф. М. С. Гончаренко. - Х.., 2008. - Ч. 1. - С. 28 - 33.

14. Безугла Л.І. Засоби збереження здоров'я в народних традиціях українців: метод. навч. рек. для викладачів та студ. / Л.І. Безугла. - Горлівка, 2003. - 62с.

15. Безугла Л.І. Розвиток рухових якостей у студенток в процесі самостійних занять фізичними вправами : метод. навч. рек. для викл. фізичного виховання та студ. / Л.І. Безугла, Н. В. Крайня. - Горлівка, 2004. - 55 с.

Безугла Л.І. Організація самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2009.

Дослідження присвячено проблемі організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів

В основу дисертаційного дослідження покладено теоретичні й методологічні засади організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Здійснено ретроспективний аналіз розвитку поглядів на формування, збереження та зміцнення здоров'я людини, проаналізовано сучасний рівень сформованості культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ та організацію самостійної роботи з формування культури здоров'я.

Розкрито сутнісну характеристику самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів, визначено критерії, показники та рівні готовності студентів до самостійної роботи з формування культури здоров'я.

Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ. Організація самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів здійснювалася на основі особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів. Визначено етапи організації самостійної роботи з формування культури здоров'я.

Ключові слова: культура здоров'я студентів, самостійна робота, самостійна робота з формування культури здоров'я, педагогічні умови.

Безуглая Л. И. Организация самостоятельной работы по формированию культуры здоровья студентов высших педагогических учебных заведений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2009.

В диссертационном исследовании раскрываются теоретические и методологические основы организации самостоятельной работы по формированию культуры здоровья студентов высших педагогических учебных заведений. Предпосылкой исследования является вхождение Украины в образовательное содружество развитых европейских стран, реформирование высшего образования, повышение в нем значения самостоятельной работы в учебно-воспитательном процессе.

Теоретическое обобщение взглядов философов, педагогов, медиков, валеологов позволило выделить компоненты культуры здоровья, которые необходимо сформировать у будущих учителей, а именно: гуманистические ценностные ориентации и идеалы, позволяющие ориентироваться личности в широком спектре ценностей и формировать на этой основе соответствующее отношение к окружающему миру; знания духовного, психического и физического аспектов здоровья человека; владение оздоровительными технологиями для формирования, укрепления и сохранения своего здоровья и здоровья будущих воспитанников.

В системе мероприятий по формированию собственной культуры здоровья большое значение имеет самостоятельная работа студента в этом направлении. Введено новое понятие «самостоятельная работа по формированию культуры здоровья», которое определяется как субъектная, полиаспектная деятельность будущего учителя, включающая: самообразование по вопросам формирования, сохранения и укрепления здоровья; самопознание индивидуальных возможностей, самосовершенствование духовных, психических и физических качеств, что обеспечивает самооздоровление личности на основе формирования ценностного отношения к здоровью и приобретение навыков ведения здорового образа жизни.

Определены критерии (мотивационный, когнитивный, технологический), показатели и уровни (высокий, средний, низкий) готовности студентов к самостоятельной работе по формированию культуры здоровья и критерии, за которыми анализировалась организация самостоятельной работы по формированию культуры здоровья студентов в учебно-воспитательном процессе высших педагогических учебных заведений. Проведенная диагностика реального уровня готовности студентов к самостоятельной работе по формированию культуры здоровья у будущих учителей позволила сделать вывод, что сегодня в педагогических вузах недостаточное внимание уделяется организации самостоятельной работы по формированию культуры здоровья студентов. Самостоятельная работа имеет огромные возможности для формирования культуры здоровья студентов на высоком уровне, но остается не планируемой в учебных и рабочих программах по физическому воспитанию педагогических вузов.

Теоретически обоснованны и экспериментально проверены в процессе исследования педагогические условия эффективной организации самостоятельной работы по формированию культуры здоровья студентов педагогических вузов это: формирование у будущих учителей готовности к самостоятельной работе по формированию культуры здоровья; подготовка преподавателей физического воспитания к организации самостоятельной работы студентов; внедрение в учебно-воспитательный процесс по физическому воспитанию оздоровительных технологий, направленных на формирование культуры здоровья студентов.

Определены этапы формирующего эксперимента: подготовительный, основной и заключительный. Сформулированы цели и задачи, подобраны комплекс заданий для самостоятельной работы студентов по формированию культуры здоровья.

Ключевые слова: культура здоровья студентов, самостоятельная работа, самостоятельная работа по формированию культуры здоровья, педагогические условия.

Bezuglaya L.I. The self-study work organization forming the students' health culture at High pedagogical educational establishments. - Manuscript.

The dissertation on reception of the scientific degree of the Candidate of pedagogical science on the speciality 13.00.04 - Theory and methods of Professional Education. - Lugansk Taras Shevchenko National University. - Lugansk, 2009.

The research is devoted to the problem of the self-study work organization forming the students' health culture at High pedagogical educational establishments.

The thesis is grounded on theoretical and methodological bases of self-study work organization on forming the students' health culture at High pedagogical educational establishments.

A retrospective analysis of the views development on forming, preservation and consolidation of the man's health is made. An up-to-date level of students' health formed culture at High pedagogical educational establishments and the organization of health culture forming is analyzed.

An essential characteristic of the self-study work organization on forming the students' health culture is revealed, the criteria, indices and the levels of students' preparation to the self-study work on forming the culture health were indicated.

The pedagogical conditions of organization the self-study work on forming the students' health culture at High pedagogical educational establishments were theoretically grounded and experimentally tested. The self-study work forming the students' health culture organization was carried out on the basis of the personal-oriented and active approaches.

The stages of self-study work on forming health culture are determined.

Key words: students' health culture, self-study work, self-study work on forming health culture pedagogical conditions.

Размещено на Allbest.ru