Диференційований підхід при початковому навчанні плаванню дітей з різними властивостями основних нервових процесів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Управління процесом фізичного виховання школярів вимагає від учителя та спортивного тренера глибоких знань у галузі організації уроку, методики навчання руховим діям, правильного співвідношення навантаження та відпочинку, добору та розподілу на уроці засобів фізичного виховання, що ґрунтуються на вікових та індивідуальних особливостях учнів. Практика свідчить, що основою проведення уроків фізичної культури є врахування статево-вікових особливостей учнів. При плануванні засобів, методів, форм та величин навантаження вчитель орієнтується на “середнього” учня, не беручи до уваги те, що школярам притаманні особливості, які визначають індивідуальні здібності до навчання, тренування та виховання.

В умовах реформування вітчизняної освіти особливої актуальності набуває питання особистісноорієнтованого навчання та виховання. Це вимагає диференційованого підходу до його здійснення, зокрема й фізичного. У контексті порушеної проблеми важливе значення мають дослідження, які присвячені питанням індивідуального підходу до розвитку рухових якостей та навчання руховим діям дітей з різним рівнем фізичного розвитку.

Однак науковці не дають однозначної відповіді на питання про те, на основі яких ознак (фізичний розвиток, фізична підготовленість чи типологічні властивості ВНД) потрібно реалізовувати принцип диференційованого підходу до фізичного виховання. Таким чином, існує проблема більш глибокого, комплексного вивчення морфофункціональних та психофізіологічних особливостей дітей із метою вибору найбільш інформативних критеріїв та ознак, що зумовлюють різний рівень здібностей до розвитку фізичних якостей та формування рухових умінь і навичок.

Проблема врахування індивідуальних особливостей учнів в умовах фізичного виховання в школі тісно пов'язана з ученням про типологічні властивості нервової системи.

Потребують вивчення зміни рівня фізичного розвитку, становлення рухової підготовленості, сенсомоторних та вегетативних функцій в осіб з різними індивідуально-типологічними властивостями ВНД, а також міри впливу на них систематичних складнокоординаційних вправ у плаванні. Все це зумовило спрямованість нашого дослідження на теоретико-методичне обґрунтування ролі індивідуально-типологічних властивостей ВНД у становленні фізичного розвитку, фізичної і технічної підготовленості та вегетативної й сенсомоторної реактивності учнів молодшого шкільного віку, які займаються плаванням.

Мета роботи - обґрунтування диференційованого підходу до формування рухових навичок дітей із різними властивостями основних нервових процесів для вдосконалення методики навчання в плаванні.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукової та методичної літератури, узагальнити передовий педагогічний досвід із проблеми диференційованого фізичного виховання.

2. Вивчити властивості основних нервових процесів, фізичний розвиток, рухову підготовленість, сенсомоторні та вегетативні функції дітей молодшого шкільного віку.

3. Визначити інформативні критерії для диференціації дітей молодшого шкільного віку на однорідні групи при початковому навчанні плаванню.

4. Обґрунтувати педагогічні умови диференційованого початкового навчання плаванню дітей молодшого шкільного віку та перевірити їхню ефективність.

1. Теоретико-методичне обґрунтування диференційованого підходу до навчання у фізичному вихованні

Проаналізовано матеріали щодо основних напрямків розробки диференційованого фізичного виховання, особливостей росту та розвитку учнів молодшого шкільного віку, впливу фізичних навантажень на фізичний розвиток, рухову підготовленість, властивості вищих відділів центральної нервової системи, сенсомоторну та вегетативну реактивність. Зазначено, що для диференційованого фізичного виховання найменш розробленими є питання відповідності розвитку фізичних здібностей індивідуально-типологічним властивостям ВНД учнів; зв'язку рівня фізичного розвитку, підготовленості, сенсомоторних і вегетативних функцій з властивостями основних нервових процесів; орієнтації системи фізичного виховання на врахування індивідуально-типологічних властивостей вищих відділів центральної нервової системи учнів; не з'ясовані педагогічні умови диференційованого навчання плаванню з урахуванням індивідуально-типологічних властивостей нервової системи.

2. Методи та організація дослідження

Представлені відомості про організацію дослідження, а також описані застосовані в роботі методи дослідження.

Специфікою теми зумовлено комплексний підхід до вибору методів дослідження: теоретичного аналізу та узагальнення матеріалів науково-практичної літератури, вивчення фізичного розвитку та рухової підготовленості, властивостей основних нервових процесів, сенсомоторної та вегетативної реактивності, педагогічної оцінки заняття, математичної статистики.

Дослідження було проведено в групах учнів загальноосвітньої школи №7 та спортивної школи «Надія» м. Черкаси. До педагогічного експерименту були залучені хлопчики 8-9 років загальною кількістю 190 осіб.

Перший етап (2003-2004 рр.) передбачав визначення напряму дисертаційного дослідження, постановку мети та завдань роботи.

На другому етапі (2004-2006 рр.) проведено констатуючий експеримент, суть якого полягала в обґрунтуванні критеріїв диференціації учнів на однорідні групи при вирішенні завдань фізичного виховання, вивченні ефективності навчання плаванню дітей з різним рівнем індивідуально-типологічних властивостей ВНД, а також залежності впливу додаткових занять плаванням на фізичний розвиток, фізичну підготовленість, властивості основних нервових процесів, сенсомоторні та вегетативні функції.

Третій етап (2006-2007 рр.) присвячений експериментальному обґрунтуванню бланкової методики діагностики властивостей основних нервових процесів та диференційованого підходу до початкового навчання плаванню дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем властивостей основних нервових процесів.

Четвертий етап (2007-2008 рр.) включав обробку та аналіз отриманих результатів, їх узагальнення, формулювання висновків та оформлення роботи.

3. Комплексне обґрунтування критеріїв диференціації учнів на однорідні групи в умовах початкового навчання плаванню

Представлено свідчення про особливості впливу занять плаванням на морфофункціональний розвиток дітей молодшого шкільного віку з різними властивостями основних нервових процесів, а також про зв'язок між рівнем фізичного розвитку, сенсомоторних функцій, вегетативної реактивності, фізичної підготовленості та успішністю навчання плаванню зі станом властивостей основних нервових процесів. Дослідження проведено в групах учнів, які не мали додаткових спеціально організованих фізичних навантажень, окрім уроків фізичної культури (група 1) та їх однолітках, які впродовж року додатково займалися плаванням (група 2).

Особливості впливу додаткових занять плаванням на фізичний розвиток, фізичну підготовленість, властивості основних нервових процесів, сенсомоторні та вегетативні функції визначали порівнянням результатів тестування, отриманих на початок та кінець навчального року. За всіма досліджуваними показниками на початку навчального року між групами статистично достовірних відмінностей не було.

Досліджуючи стан фізичного розвитку учнів у кінці навчального року, ми виявили його зростання. За цей проміжок часу достовірно збільшились довжина тіла, окіл грудної клітки, сила лівої та правої кисті, але статистично достовірних відмінностей між досліджуваними групами в кінці навчального року не виявлено (р>0,05).

Результати досліджень свідчать про покращення стану фізичної підготовленості у хлопців обох груп, але в групі 2 спостерігалось випередження їх розвитку. Станом на кінець року достовірні відмінності між групою 1 та 2 були виявлені за такими тестами: біг на 30 метрів, стрибок угору та довжину з місця, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, метання набивного м'яча з-за голови, аеробна працездатність за індексом Гарвардського степ-тесту (ІГСТ) (р<0,05).

Порівняння функціональної рухливості (ФРНП), сили (СНП) та врівноваженості (ВНП) нервових процесів, виявило їх зростання в кінці року в обох досліджуваних групах, але відмінності були зафіксовані лише за властивістю ВНП (р<0,05).

З часом швидкість сенсомоторного реагування як на прості, так і на складні розумові сигнали зросла, але це не було проявом впливу занять плаванням, адже такі зміни швидкості рухових актів в учнів групи 1 та 2 були однакові (р>0,05).

Вивчення впливу додаткових занять плаванням на характер вегетативного реагування, яке оцінювали за параметрами серцевого ритму (СР), проводили в стані спокою, під час фізичного навантаження та під час відновлення, який умовно був поділений на два періоди. Показники, що характеризують індекс напруження (IN) регуляторних систем та варіативність (SDNN) СР, уже в стані спокою поміж досліджуваними групами мали достовірні відмінності: IN у групі 1 був достовірно вищим, ніж у групі 2, тоді як SDNN був достовірно вищим у групі 2 (р<0,05). Вищим у стані спокою в групі 1 були і потужність хвиль низької (LF), високої (HF) частот (р<0,05), та загальна потужність спектру (TPower) (р<0,05).

Достовірні відмінності між групами виявлені і під час фізичного навантаження за часом впрацьовування ЧСС до рівня 75% від максимального та за часом відновлення до 75% від ЧСС під час спокою. Так, групі 2 для впрацьовування та відновлення знадобилося менше часу, ніж групі 1 (р<0,05).

Порівняння статистичних показників СР груп 1 та 2 у перший період відновлення виявило, що для групи 1 характерна достовірно менша тривалість RR інтервалів, вищий показник IN та менший SDNN (р<0,05). За спектральними характеристиками СР в учнів групи 2 виявлено значно вищу потужність хвиль дуже низької (VLF), низької, високої частот та загальної потужності спектру (р<0,05). Групи 1 та 2 відрізнялись і за проявом симпатичних та парасимпатичних впливів. Співвідношення потужності LF/HF було більшим у групі 1 (р<0,05).

У другий період відновлення після фізичного навантаження в групі 1 усі показники статистичного та спектрального аналізу CР достовірно відрізнялися від тих, що були в стані спокою (р<0,05). У групі 2 ці результати, порівняно зі станом спокою, не відрізнялися (р>0,05), що може свідчити про відновлення СР до стану спокою. У цей період відновлення в групі 1 тривалість RR інтервалів була меншою, ніж у групі 2 (р<0,05). Напруження регуляторних механізмів було значно вищим у групі 1. SDNN у групі 1 було значно меншим, ніж у групі 2, що вказує на більшу варіативність СР у групі 2 (р<0,05). Потужність хвиль VLF у групі 1 значно менша, ніж у групі 2 (р<0,05). Таку ж тенденцію спостерігали за показником HF та TPower (р<0,05). Потужність хвиль LF, відношення LF/HF та потужність хвиль у діапазоні HF у нормалізованих одиницях у групах майже не відрізнялися (р>0,05).

Наступним етапом експериментальної роботи та аналізу даних було вивчення особливостей взаємозв'язку показників фізичного розвитку, сенсомоторних та вегетативних функцій, фізичної підготовленості та успішності навчання техніці плавання з властивостями основних нервових процесів. Для обробки отриманих цифрових даних ми використали кореляційний та порівняльний аналіз.

Учні першої групи з високим та низьким рівнем ФРНП відрізнялися між собою за довжиною тіла та силою лівої кисті (р<0,05), а з різною СНП - за довжиною тіла, масою тіла, силою правої та лівої кисті (р<0,05). Достовірні різниці за всіма досліджуваними показниками фізичного розвитку встановлено у хлопців з високим та низьким рівнем ВНП (р<0,05). Діти, що мали середній рівень ФРНП, СНП, ВНП за досліджуваними показниками, займали проміжне положення.

У другій групі встановлено дещо інші результати. За показниками фізичного розвитку достовірних відмінностей поміж групами обстежених із різним рівнем ФРНП та СНП не виявлено (р>0,05), зате вони проявились у групах осіб із різним рівнем ВНП. У групі учнів з високим рівнем врівноваженості нервових процесів довжина тіла, маса тіла та округ грудної клітки були достовірно більші, ніж в учнів з низьким рівнем цієї властивості (р<0,05).

Досліджуючи властивості сенсомоторних функцій дітей із різним станом індивідуально-типологічних особливостей вищої нервової діяльності, було встановлено, що з ускладненням сенсомоторних реакцій залежність між ФРНП та СНП i сенсомоторними функціями збільшується, а між ВНП та сенсомоторними реакціями, навпаки, зменшується. Було виявлено, що в першій групі більший зв'язок властивостей основних нервових процесів із сенсомоторною реактивністю, ніж у другій групі. Водночас у другій групі чітко простежено покращення сенсомоторних реакцій різної складності з підвищенням рівня інтегральної оцінки нейродинамічних властивостей ВНД. У хлопців групи 1 такого зв'язку не виявлено.

Проведений кореляційний аналіз властивостей нейродинамічних функцій з варіаційними та спектральними характеристиками СР у стані спокою в хлопців досліджуваних груп встановив, що в осіб групи 1 з вищим рівнем СНП та групи 2 з вищим рівнем СНП та інтегральної оцінки нервових процесів (ІОНП) потужність HF вища, ніж потужність LF (р<0,05).

Кореляційний аналіз показників властивостей нервових процесів з часовими характеристикам СР у період впрацьовування та відновлення під час фізичного навантаження у хлопців досліджуваних груп виявив статистично достовірні зв'язки між СНП і часом впрацьовування ЧСС до 25%, 50% від рівня спокою, а також між СНП та часом відновлення до 50%, 75% від максимального ЧСС при фізичному навантаженні (р<0,05).

У стані спокою та у відновлювальному періоді між властивостями нейродинамічних функцій та статистичними і спектральними характеристиками СР встановлено відповідні кореляційні зв'язки, які вказують на те, що в стані спокою вищому рівню СНП та ІОНП відповідає більший вклад у загальну потужність спектру та вища потужність HF. Водночас у період відновлення вищому рівню ФРНП та ІОНП відповідає зменшення тривалості RR інтервалів та HFnorm (р<0,05).

Був встановлений взаємозв'язок ФРНП, СНП, ВНП та ІОНП з окремими показниками фізичної підготовленості. Результати в тестах, що характеризують швидкісно-силові якості, корелювали з властивостями основних нервових процесів (р<0,05). У випадку Гарвардського степ-тесту, що характеризує аеробні можливості організму, спостерігалася тенденція до зворотного зв'язку, тобто діти з вищими градаціями властивостей основних нервових процесів мали гірші аеробні можливості.

У першій групі високому рівню ФРНП відповідав кращий результат у тесті “вис на зігнутих руках” (р<0,05). У другій групі у хлопців з вищим рівнем ФРНП були кращі результати в таких вправах, як вис на зігнутих руках та згинання і розгинання рук в упорі лежачи (р<0,05).

Для фізичної підготовленості дітей першої групи з високим рівнем СНП характерні кращі результати в тесті “згинання і розгинання рук в упорі лежачи”, вища анаеробна потужність (тест Маргарія) та краща загальна фізична підготовленість. У хлопців другої групи виявлено достовірні відмінності лише за результатом у тесті “згинання і розгинання рук в упорі лежачи” (р<0,05).

Вищому рівню ВНП у першій групі відповідав кращий показник анаеробної потужності, а в другій групі - вищий рівень анаеробної потужності та загальної фізичної підготовленості (р<0,05).

Використання ІОНП дало можливість найбільш чітко простежити взаємозв'язок властивостей основних нервових процесів із рівнем фізичної підготовленості. При порівнянні результатів фізичної підготовленості з різним рівнем ІОНП у більшості випадків було встановлено прямий зв'язок, тобто вищому його рівню відповідав вищий рівень окремих фізичних якостей та загальної фізичної підготовленості.

Вивчення взаємозв'язку успішності навчання техніці плавання з індивідуально-типологічними властивостями вищих відділів центральної нервової системи проводили протягом одного навчального року, який умовно був поділений на три етапи. Кожний етап початково-експериментального навчання плаванню завершувався виконанням контрольних вправ-тестів. Програма контрольних випробувань містила вправи з підвищеним ступенем складності впродовж збільшення терміну навчання та відповідала завданням, поставленим на цьому етапі навчання. Оцінку раціональності та ефективності виконання контрольних вправ здійснювала група експертів, яка була сформована з провідних тренерів з плавання. За результатами контрольних вправ після кожного етапу навчання виводили загальний рейтинг учня. Показники ВНД порівнювали з результатами оцінки контрольних вправ та рейтингом учня.

На першому етапі навчання показники властивостей ФРНП, СНП, ВНП та ІОНП корелюють з оцінкою якості виконання старту з низького бортика на рівні достовірності р<0,01; ФРНП та ІОНП корелюють з результатом в плаванні на відстань - при р<0,01; СНП - на рівні р<0,05. Між результатом у плаванні на відстань та показником ВНП кореляційного зв'язку не виявлено: р>0,05. Найбільші коефіцієнти кореляції були встановлені між показниками властивостей нейродинамічних функцій (ФРНП, СНП, ВНП, ІОНП) та рейтингом навчання р<0,01. Це означає, що хлопці з вищим рівнем досліджуваних властивостей ВНД, у більшості випадків, отримали вищу оцінку за техніку виконання контрольних вправ та мали вищий загальний рейтинг успішності оволодіння основними елементами техніки плавання. На першому етапі навчання за інформативною значимістю показники властивостей основних нервових процесів розташувалися у такій послідовності: ІОНП (с=0,643), ФРНП (с=0,636), СНП (с=0,570), ВНП (с=0,450).

Порівняльний аналіз результатів контрольних вправ у хлопців експериментальної групи з високим та низьким рівнем ІОНП після першого етапу навчання підтвердив результати, отримані на основі кореляційного аналізу.

Аналіз коефіцієнтів кореляції між результатами виконання завдання в контрольних вправах після другого етапу навчання та ФРНП, СНП, ВНП, ІОНП у більшості випадків виявив наявність статистично достовірного зв'язку. Так, оцінка техніки плавання кролем на грудях та на спині корелює з перерахованими властивостями на рівні достовірності (р<0,01). Оцінка техніки виконання спаду у воду корелює з ФРНП, СНП та ІОНП на рівні (р<0,01), тоді як із ВНП не було встановлено статистично вірогідного кореляційного зв'язку (р>0,05). Між результатом у плаванні на 100 метрів способом на вибір та властивостями основних нервових процесів не було встановлено статистично достовірної кореляції (р>0,05).

Найвищі коефіцієнти кореляції були зафіксовані між загальним рейтингом успішності навчання та властивостями основних нервових процесів. Так, коефіцієнти кореляції між рейтингом та ФРНП, СНП, ВНП і ІОНП дорівнювали відповідно с=-0,67, с=0,71, с=-0,57, с=0,76, р<0,01. За інформативною значимістю властивості основних нервових процесів на другому етапі навчання розташувалися в такому порядку: ІОНП (с=0,483), СНП (с=0,451), ФРНП (с=0,426) і ВНП (с=0,368).

На третьому етапі коефіцієнти кореляції між перемінними рядами, що характеризують стан властивостей основних нервових процесів та рівень спеціальної плавальної підготовленості, перебували в межах від с=0,10 до с=0,77. Статистично достовірні коефіцієнти кореляції отримано між ФРНП, СНП, ВНП, ІОНП та оцінкою техніки плавання кролем на грудях і спині (від р<0,05 до р<0,01). Оцінка техніки плавання способом “брас” корелює з ФРНП, СНП та ІОНП на рівні від р<0,05 до р<0,01. Між технікою плавання способом “брас” та ВНП не встановлено достовірної кореляції (р>0,05). Техніка плавання способом “дельфін” корелює з СНП, коефіцієнт кореляції дорівнює с=0,35, (р<0,05), а з ФРНП, ВНП та ІОНП зв'язку не отримано (р>0,05).

Як і після попередніх двох етапів навчання, найбільш тісні коефіцієнти кореляції виявлено між загальним рейтингом та властивостями основних нервових процесів. Коефіцієнти кореляції між рейтингом та ФРНП, СНП, ВНП та ІОНП дорівнювали с=-0,65, с=0,77, с=-0,50 та с=0,74 відповідно (р<0,01). На третьому етапі навчання на першому місці за своєю інформативною значимістю був показник СНП (с=0,505), на другому - ІОНП (с=0,483), на третьому та четвертому - відповідно ФРНП (с=0,426) та ВНП (с=0,331).

Застосування факторного аналізу дало змогу нам встановити факторну структуру рухових здібностей дітей молодшого шкільного віку в умовах додаткових занять плаванням. Аналіз факторної структури досліджуваних нами показників виявив три фактори, вклад яких у загальну дисперсію вибірки склав 68,0%, а власні значення кожного фактора перевищували 1,0.

Вклад першого, генерального фактора, у загальну дисперсію склав 31,0%. Перший фактор об'єднав показники властивостей основних нервових процесів та успішності навчання плаванню на трьох етапах. Найвищі коефіцієнти значимості мали показники: ІОНП (0,95), СНП (0,86) та ВНП (0,75), рейтинг 2 (0,80), рейтинг 1 (0,79) та рейтинг 3 (0,75).

Значення другого фактора дорівнювало 23,0%. Його переважно визначили параметри, що характеризують здібності до прояву аеробних можливостей організму, а саме: показники серцевого ритму та індексу Гарвардського степ-тесту. За своєю значимістю вони розташувалися наступним чином: RRnn в спокої - 0,92, потужність хвиль HF перший період відновлення - 0,82 та ІГСТ - 0,82, SDNN другий період відновлення - 0,77.

Такі показники фізичного розвитку, як кистьова динамометрія (0,92), довжина тіла (0,53), вага тіла (0,48) та оцінка загальної фізичної підготовленості (0,60), визначили третій фактор. Його вклад у загальну дисперсію склав 14,0%.

Отже, факторний аналіз дав можливість на етапі початкового навчання плаванню виділити три блоки інформативних критеріїв, на основі яких можливий поділ дітей на типологічні групи з метою найбільш цілеспрямованого вирішення таких основних завдань фізичного виховання, як навчання спеціальним руховим вправам та розвитку фізичних якостей.

Проведений аналіз свідчить, що властивості основних нервових процесів відіграють вирішальну роль при оволодінні складнокоординаційними вправами і тому ми вважаємо, що вони можуть бути основою для диференціювання дітей на однорідні групи при навчанні та вдосконаленні техніки плавання.

Вегетативні функції, що характеризують стан серцево-судинної системи, та показники фізичного розвитку є визначальними при вирішенні завдань, пов'язаних з розвитком основних фізичних якостей. Стан серцево-судинної системи повинен бути основою для вдосконалення здібностей щодо виконання вправ аеробного характеру, тоді як довжина, вага тіла, кистьова динамометрія є інформативним критерієм швидкісно-силових здібностей. Тому на етапі початкового навчання плаванню для ефективного розвитку основних фізичних якостей поділ дітей на однорідні групи найбільш доречно здійснювати на основі цих показників.

4. Обґрунтування педагогічних умов диференційованого навчання плаванню на основі врахування стану властивостей основних нервових процесів

Був присвячений розробці та експериментальному обґрунтуванню програми диференційованого навчання плаванню дітей із різними властивостями основних нервових процесів.

Насамперед необхідно було розробити методику діагностування властивостей основних нервових процесів для масових обстежень учнів. Для цього ми модифікували й адаптували бланкову методику “Сортування слів”, яка була запропонована Е.Г. Черепановим. Згідно даної методики досліджувані повинні максимально швидко сортувати слова, що визначають тварин, рослин та предмети неживої природи. При обробці результатів вираховували показник успішності роботи (УР) за формулою:

УР=(Т/N)Ч100%,

де Т - час виконання завдання в секундах, N - кількість правильно зареєстрованих слів.

Результати, отримані за цією методикою, були перевірені на їхню відповідність рівню ФРНП, СНП, ВНП та ІОНП у тих самих обстежуваних, що й на приладі “Діагност-1” за методикою М.В. Макаренка. Між показниками властивостей основних нервових процесів, які отримані за методикою М.В. Макаренка, та успішності роботи на бланковій методиці “Сортування слів” встановлені достовірні кореляційні зв'язки. Високі значення коефіцієнтів кореляції (с=0,71; р<0,001) між показниками УР та ІОНП, а також УР і СНП. Дещо нижчі коефіцієнти кореляції були виявлені між УР і ФРНП (с=0,68; р<0,001), а також УР та ВНП (с=0,41; р<0,01).

Таким чином, ми отримали експериментальне підтвердження того, що методика “Сортування слів” є валідною для оцінки рівня властивостей основних нервових процесів і може використовуватися для здійснення розподілу учнів молодшого шкільного віку на групи з метою здійснення диференційованого підходу в організації фізичного виховання. Для характеристики успішності роботи за методикою “Сортування слів” було розроблено і запропоновано шкалу оцінок.

УР розподілена на 12 балів і три рівні. Такий розподіл зроблений на основі математичної обробки результатів великої кількості цифрових даних з урахуванням середніх меж значень УР для осіб віком 8-9 років, і тому шкалами оцінок можна користуватися в межах зазначеного віку.

Розробка та експериментальне обґрунтування програми диференційованого навчання плаванню дітей із різними властивостями основних нервових процесів передбачала використання загальноприйнятої схеми паралельно-послідовного вивчення способів плавання, яка найчастіше застосовується в групах початкової підготовки дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Форма та структура занять залишалася такою ж, як і при традиційних підходах, зорієнтованих на середнього учня.

Для перевірки ефективності запропонованого диференційованого навчання плаванню хлопців молодшого шкільного віку з різними властивостями основних нервових процесів було проведено педагогічний експеримент. Мета експерименту полягала у визначенні моторної щільності заняття, його пульсової вартості та якості виконання контрольних нормативів дітьми, що навчалися плаванню за експериментальною програмою, та їх однолітками, які займалися плаванням за загальноприйнятою програмою для груп початкової підготовки. В експерименті брали участь 120 учнів молодшого шкільного віку (8-9 років), які займалися в дитячо-юнацькій школі “Надія”. До контрольної групи (КГ) увійшли 60 осіб чоловічої статі. Початкове навчання плаванню відбувалося відповідно до загальноприйнятої програми. Експериментальна група (ЕГ) була поділена на три підгрупи: ЕГ 1 - хлопці з низьким, ЕГ 2 - з середнім та ЕГ 3 - з високим рівнем властивостей основних нервових процесів. Навчання в зазначених підгрупах відбувалося за експериментальною диференційованою програмою. Експеримент тривав три місяці, протягом яких як у контрольній, так і в експериментальній групах було проведено по 36 занять.

Етап початкового навчання умовно був поділений на три рівні. Основу першого рівня (уроки 1-12) складали підготовчі вправи у воді, зокрема, елементарні гребкові рухи руками й ногами при ковзанні, навчальні стрибки у воду, загальнорозвиваючі вправи на суші.

Другий рівень передбачав вивчення техніки плавання кролем на грудях та на спині, а також техніки виконання старту з низького бортика або тумбочки і простих поворотів. Кількість уроків другого рівня для кожної з експериментальних груп була різна: ЕГ1 - 13-32; ЕГ2 - 13-27; ЕГ3 - 13-22, що зумовлено часом, необхідним для оволодіння технікою плавання кролем на грудях та спині учням з різним рівнем розвитку властивостей основних нервових процесів.

Третій рівень був присвячений удосконаленню набутих навичок на попередньому рівні. Для ЕГ1 він складав зміст уроків 33-36, для ЕГ2 - 28-36, для ЕГ3 - 23-36.

Моторна щільність заняття визначали за допомогою загальноприйнятої методики хронометрування.

Видно, що в усіх групах моторна щільність зростає від 2-го до 35-го заняття. Це зумовлено тим, що на початку навчання необхідно було більше часу приділяти організації, поясненню, показу та виправленню помилок. Порівняння контрольної та експериментальної груп за цим показником показало, що на 2-му уроці в ЕГ1, ЕГ2 та ЕГ3 моторна щільність в експериментальних групах була вищою на 8%, 10% та 13% відповідно, ніж у контрольній. Така сама тенденція зберігається і на 19-му та 35-му заняттях. На 19-му занятті ЕГ1, ЕГ2 та ЕГ3 витрачали час на виконання вправ відповідно на 4%, 11% та 18% більше, ніж учні контрольної групи. На 35-му занятті - 1%, 9% та 13% відповідно.

Найбільша моторна щільність заняття встановлена в ЕГ3, оскільки учні, які мали високий рівень розвитку властивостей основних нервових процесів, при демонструванні та поясненні засвоювали вправи швидше, ніж їхні однолітки, які мали нижчі градації властивостей основних нервових процесів. До того ж при навчанні для ЕГ1 та ЕГ2 у більшому обсязі було використано методи слова та показу, тоді як для ЕГ3, у частині випадків можна було обмежитися тільки показом або поясненням. Крім того, учні з вищим рівнем властивостей основних нервових процесів краще запам'ятовували розучувані вправи, що давало їм можливість менше витрачати часу на повторення попереднього матеріалу.

Видно, що найменшу пульсову вартість має 2-е заняття, а найбільшу - 35-е. Це свідчить про підвищення інтенсивності виконання вправ з перших до останніх уроків експериментального етапу навчання плаванню. До того ж привертає увагу те, що на кожному аналізованому нами уроці простежено тенденцію до збільшення середньої ЧСС в ЕГ1, ЕГ2 та ЕГ3 порівняно з контрольною групою.

Отже, виходячи з того, що моторна щільність та пульсова вартість занять в експериментальних групах вища, ніж у контрольній, можна зробити висновок про те, що в експериментальних групах процес навчання (чи фізичного виховання) відбувався більш ефективно. Підтвердженням цього також може бути порівняння результатів контрольних випробувань, які були проведені в кінці експериментального навчання плаванню.

Діти експериментальних та контрольної груп відрізняються між собою за результатами виконання контрольних вправ. Особливо привертає увагу той факт, що за результатами виконання всіх трьох тестових вправ учні експериментальних груп мали достовірно вищі оцінки порівняно з контрольною групою (р<0,05). Найвищі результати техніки виконання контрольних вправ виявлені в експериментальній групі з високим рівнем властивостей основних нервових процесів. В осіб, які входили до ЕГ3, виявили достовірно вищі оцінки за результатами виконання контрольних вправ, ніж у їх однолітків із низькою градацією властивостей основних нервових процесів (p<0,05).

Це є ще одним доказом більшої ефективності диференційованого навчання технічно складним формам рухових актів, якими є навички спортивного плавання, дітей з різним рівнем властивостей основних нервових процесів.

5. Аналіз та узагальнення результатів дослідження

Подано підсумки роботи. На прикладі початкового навчання плаванню дітей молодшого шкільного віку показано ефективність диференціації учнів на однорідні групи за показниками стану властивостей основних нервових процесів при вирішенні завдань фізичного виховання, пов'язаних із навчанням техніці рухів.

Висновки

педагогічний фізичний сенсомоторний шкільний

1. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури та узагальнення практичного досвіду виявили значний інтерес як науковців так і практиків до пошуку високо генетично детермінованих маркерів як одного з найбільш інформативних щодо прогнозування розвитку фізичних і рухових здібностей. Найменш дослідженою є проблема диференційованого фізичного виховання з урахуванням властивостей основних нервових процесів. Стан розробленості цієї проблеми, зокрема й для дітей молодшого шкільного віку, вимагає розв'язання питань про взаємозв'язок фізичного розвитку, рухової підготовленості, сенсомоторних та вегетативних функцій з властивостями основних нервових процесів; орієнтацію диференційованого фізичного виховання на врахування індивідуальних відмінностей між учнями за властивостями вищих відділів центральної нервової системи.

2. Доведено, що для дітей молодшого шкільного віку характерний подальший фізичний розвиток, зростання рухової підготовленості, властивостей нейродинамічних, сенсомоторних та вегетативних функцій. Стан фізичної підготовленості та характер вегетативного реагування в групі із систематичними заняттями плаванням випереджає розвиток досліджуваних властивостей в однолітків, які займалися фізичною культурою лише в межах шкільної програми (р<0,05-0,001). За станом фізичного розвитку, сенсомоторного реагування та властивостей нейродинамічних функцій відмінності поміж групами цього періоду онтогенезу відсутні (р>0,05).

3. Уперше доведено, що в дітей молодшого шкільного віку виявлено відмінності фізичної та рухової підготовленості поміж групами з різними індивідуально-типологічними властивостями основних нервових процесів. Вищому рівню властивостей основних нервових процесів відповідає вищий рівень фізичного розвитку, здібностей до навчання руховим вправам та розвитку швидкісно-силових фізичних якостей, а також нижчий рівень аеробних можливостей.

4. Установлено різну інформативну значимість показників стану властивостей основних нервових процесів залежно від етапу навчання. На першому етапі навчання найбільш інформативними виявились показники: ІОНП (с=0,643), ФРНП (с=0,636), СНП (с=0,570), ВНП (с=0,450). На другому - ІОНП (с=0,483), СНП (с=0,451), ФРНП (с=0,426) і ВНП (с=0,368), а на третьому - СНП (с=0,505), ІОНП (с=0,483), ФРНП (с=0,426) та ВНП (с=0,331).

5. Факторним аналізом з'ясовано, що в основі рухової підготовленості хлопців молодшого шкільного віку лежать три фактори, вклад яких у загальну дисперсію вибірки склав 68,0%. Вклад першого, генерального фактора, у загальну дисперсію склав 31,0% і об'єднав показники властивостей основних нервових процесів та успішності навчання плаванню на трьох етапах. Найбільш вагомі коефіцієнти мали показники стану властивостей основних нервових процесів: ІОНП (0,95), СНП (0,86), ВНП (0,75) та коефіцієнти значимості показників успішності навчання плаванню.

Значення другого фактора дорівнювало 23,0%, і його визначили показники, які за своєю значимістю розташувалися так: RRNN у спокої - 0,92, потужність хвиль HF (перший період відновлення) - 0,82 та ІГСТ - 0,82, SDNN (другий період відновлення) - 0,77.

Показники фізичного розвитку: кистьова динамометрія (0,92), довжина тіла (0,53), вага тіла (0,48) та загальна фізична підготовленість (0,6) визначили третій фактор, вклад якого в загальну дисперсію становив 14,0%.

6. Результати факторного та кореляційного аналізу дають підстави вважати, що диференціацію дітей на групи для вирішення завдань освіти з фізичного виховання необхідно здійснювати з урахуванням властивостей основних нервових процесів, тоді як розвиток фізичних якостей - з урахуванням стану фізичного розвитку та вегетативних функцій організму учнів.

7. Експериментально підтверджено валідність бланкової методики “Сортування слів” щодо визначення властивостей нервових процесів та можливість використання її в умовах навчального процесу для здійснення розподілу учнів на однорідні групи з метою навчання складнокоординаційним рухам. Показник успішності роботи (УР) за методикою “Сортування слів” корелює з функціональною рухливістю нервових процесів (с=0,68; р<0,001), силою нервових процесів (с=0,71; р<0,001), врівноваженістю нервових процесів (с=0,41; р<0,01) та їхньою інтегральною оцінкою (с=0,71; р<0,001).

8. Обґрунтовано зміст та програму диференційованого навчання плаванню дітей молодшого шкільного віку з різними властивостями основних нервових процесів. Ефективність запропонованого диференційованого навчання плаванню підтверджено таким:

- скорочено термін навчання в експериментальних групах;

- підвищено якість виконання контрольних вправ на 18%, 20% та 38% відповідно в ЕГ1, ЕГ2 та ЕГ3 порівняно з контрольною групою;

- збільшена моторна щільність 2-го заняття в ЕГ1, ЕГ2 та ЕГ3 на 8%, 10% та 13% відповідно; 19-го заняття на 4%, 11% та 18% та 35-го заняття на 1%, 9% та 13% відповідно, порівняно з контрольною групою.

Перспективи: Подальші дослідження потребують розробки методик диференційованого навчання руховим діям та розвитку фізичних якостей учнів на основі врахування їхніх індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності. Такі обстеження слід провести серед дітей різних вікових груп і з урахуванням різних фізичних навантажень. Окрім зрізових обстежень у кожному періоді онтогенезу, здійснити і лонгітудинальні дослідження.

Література

1. Безкопильний О.О. Особливості нервово-м'язової витривалості (за показниками «Тепінг-Тест») у спортсменів з різними особливостями нейродинамічних функцій / О.О. Безкопильний // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. - К., 2004. - № 3. - С. 116-119.

2. Макаренко Н.В. Формирование свойств нейродинамических функций у спортсменов / Н.В. Макаренко, В.С. Лизогуб [и др.] // Наука в олимпийском спорте. - 2005. - № 2. - С. 80-86.

3. Макаренко М.В. Розвиток нейродинамічних функцій у спортсменів / М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб [та ін.] // Олімпійський спорт і спорт для всіх : міжнар. наук. конгрес, 20-23 вересня 2005 р.: тези доповідей. - Київ, Україна. - 2005. - С. 691.

4. Безкопильний О.О. Порівняльний аналіз максимального темпу рухових реакцій у дітей молодшого шкільного віку з різними властивостями основних нервових процесів / О.О. Безкопильний, М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб // Культура здоров'я. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2006. - С. 22-25.

5. Безкопильний О.О. Варіабельність серцевого ритму хлопців молодшого шкільного віку з різним рівнем психомоторного розвитку / О.О. Безкопильний, С.О. Коваленко, В.С. Лизогуб // Педагогіка, психологія, та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2007. - № 7. - С. 25-29.

6. Безкопильний О.О. Хвильова структура серцевого ритму у хлопців-плавців 8-10 років після виконання гарвардського степ-тесту / О.О. Безкопильний, С.О. Коваленко, С.М. Хоменко // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 2007. - № 5. - С. 82-87.

Размещено на Allbest.ru