Ергономічна підготовка майбутніх учителів трудового навчання у процесі навчально-трудової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський державний педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

УДК 378:[371.134.035.5:331.101.1]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.02 - Теорія та методика трудового навчання

Ергономічна підготовка майбутніх учителів трудового навчання у процесі навчально-трудової діяльності

Борисова Тетяна Миколаївна

Чернігів - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сидоренко Віктор Костянтинович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання та креслення.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Скидан Сергій Олександрович, Криворізький економічний інститут, завідувач кафедри української та іноземних мов; кандидат педагогічних наук, доцент Тименко Володимир Петрович, Інститут обдарованої дитини АПН України, завідувач відділом діагностики обдарованості.

Захист дисертації відбудеться 13 лютого 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розісланий 12 січня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.А. Пригодій.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Україна сьогодні стоїть на шляху реформування освітньої галузі згідно вимог, які диктує сучасний стан розвитку науки, техніки та технологій. В умовах піднесення української держави до європейського рівня соціально-економічних відносин ергономічний підхід у проектуванні та розробці нових систем є необхідним напрямом організації людської діяльності у різних сферах. Інтенсивні зміни змісту та умов праці викликають необхідність внесення коректив у процес підготовки кваліфікованих спеціалістів.

Кінець ХХ століття поклав початок розвитку педагогічної ергономіки, адже рівень готовності підростаючого покоління до професійної діяльності залежить від змістового наповнення, методики та організації навчання. Ергономічні дослідження в педагогічній практиці сприяють удосконаленню організаційних сторін процесу взаємодії між учителем та учнем, між дитиною та навчальними об'єктами в шкільних умовах. Початковим етапом формування професійно-значимих трудових навиків в учнівської молоді є освітня галузь "Технологія".

Навчально-трудовий процес у шкільних майстернях відбувається в умовах, наближених до виробничих умов. Їх оптимізація - одне із завдань наукової організації праці та ергономіки, дані яких дозволяють визначити вплив різних факторів на функціональний стан школяра, підвищити якість його навчально-трудової діяльності. У зв'язку з цим питання засвоєння основ педагогічної та виробничої ергономіки під час професійного становлення майбутніх учителів є важливим та потребує спеціальної розробки.

Необхідність удосконалення ергономічної підготовки учителів трудового навчання пов'язана з реалізацією основних напрямів Державного стандарту освітньої галузі "Технологія" та постанови Кабінету Міністрів України "Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої, освітньої та соціально-культурної сфер" (№ 39 від 20.01.1997 р.), а також появою у змісті програми трудового навчання для учнів 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів ергономічної тематики.

Вихідною позицією при проектуванні технології навчання основам ергономіки став наказ Міністерства освіти і науки України "Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу" (№ 774 від 30.12. 2005 р.).

Відповідно до Постанови кабінету міністрів (від 13.12.2006 р.) "Про перелік напрямів підготовки" та "Переліку напрямів та їх поєднання з додатковими спеціальностями" (№ 1/9 - 736 від 6.12.2007 р.) правомірною стала спеціальність - технологічна освіта. Наше дослідження спрямоване на вдосконалення підготовки вчителів трудового навчання, а згідно змін у системі вищої освіти - вчителів технологій.

Знання з основ ергономічної науки необхідні широкому загалу педагогічного персоналу, але особливе практичне значення ергономічна освіта має для вчителів трудового навчання, адже від них залежить базова підготовка підростаючого покоління до трудової діяльності, формування якісних професійних відносин.

Аналіз викладання трудового навчання у школах України та результатів опитування вчителів Полтавської області показав, що сьогодні засади ергономічної науки не використовуються повною мірою під час організації навчально-трудової діяльності учнів. У зв'язку з цим виникає нагальна потреба розробки механізму вдосконалення підготовки студентів технологічних факультетів вищих педагогічних закладів освіти до впровадження основ педагогічної ергономіки та дослідження шляхів її практичного впровадження. Це сприятиме процесу реформування і розвитку трудової підготовки молоді в Україні, створенню умов для формування здібностей людини у відповідності до вимог, які висуває науково-технічний прогрес до громадянина XXI століття.

Ергономічні дослідження в контексті педагогічної практики проводили В. Буряк, К. Марквардт, А. Молибог, В. Наумчик, В. Нестеренко С. Скидан. Удосконаленню процесу трудового навчання засобами педагогічної ергономіки присвятили свої праці А. Воловиченко, О. Гервас, І. Зельдіс, О. Кожина, О. Максименко.

Упровадження наукової організації праці з основами ергономіки в трудовому навчанні конкретизувалися у працях педагогів, психологів і фізіологів ХХ ст.: питання оснащення шкільних майстерень досліджували А. Воловиченко, І. Зельдіс, В. Степенко; удосконаленням обладнання та інструментів для шкільних майстерень займалися А. Воловиченко, І. Коржев, Л. Любомирський, Г. Сальникова; пристосування для шкільних майстерень (технічної праці) розробляли Ю. Афіногенов, О. Новиков, Е. Новожилов, В. Уланов, В. Чирков; організацію робочих місць учнів у шкільній майстерні удосконалювали Ю. Васильєв, А. Воловиченко, О. Кожина; дослідженням режиму праці учнів у шкільних майстерня займалися В. Андріяшин, Б. Ведмеденко, С. Крапивищева, Н. Малинська, Р. Сапожнікова; загальні принципи наукової організації праці учнів на заняттях з трудового навчання впроваджували П. Азаренков, С. Батишев, Л. Бондарєв, І. Зельдіс, О. Сайко. Психологічні аспекти наукової організації праці учня та вчителя досліджували: Ю. Азаров, П. Блонський, Д. Ельконін, Є. Кагаров, Н. Кузьміна, Є. Мілерян, І. Раченко, І. Фастівець, А. Щербаков, Б. Якубов.

Більшість сучасних науково-методичних досліджень з питань ергономізації трудового та професійного навчання стосуються удосконалення методів, прийомів, засобів політехнічної освіти та праці учнів у слюсарних і столярних майстернях, а також на виробничих підприємствах. В останній час з'являються наукові публікації вітчизняних науковців: Є. Зімниці, Г. Сажко, В. Штонь про формування ергономічних знань та умінь у педагогічних працівників.

Процес ергономічної освіти переважно налагоджений серед фахівців інженерно-технічних, художньо-конструкторських спеціальностей. Ергономічна освіта майбутніх учителів трудового навчання з метою оптимізації трудової підготовки молоді залишається епізодичною та безсистемною. Оволодіння студентами ергономічними знаннями та уміннями залишається розрізненим між дисциплінами, суміжними з ергономічною наукою.

Вивчення результатів досліджень педагогічної ергономіки, аналіз теоретичних напрацювань та практичних здобутків вищої освіти, встановлення проблематики ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання зустрічає на своєму шляху ряд суперечностей між:

– потребами сучасного суспільства у висококваліфікованих працівниках у сфері виробничих технологій та наявним низьким рівнем організації технологічної підготовки учнівської молоді;

– необхідністю цілісного підходу до вирішення питань успішної організації навчально-трудової діяльності учнів та розрізненістю знань з основ наук, що формують ергономічні знання та уміння майбутніх учителів трудового навчання;

– практичною спрямованістю ергономічної підготовки та недостатнім навчально-методичним забезпеченням процесу формування ергономічних знань, умінь і навичок у майбутніх учителів трудового навчання.

Незважаючи на інтерес науковців до проблеми ергономізації навчально-трудового процесу учнівської молоді, аспекти ергономічної підготовки педагогічних кадрів не знайшли належного висвітлення. Наявність протиріччя в сучасній системі підготовки вчителів трудового навчання, недостатність розробки даної проблеми в теорії й методиці трудового навчання визначили її актуальність та обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Ергономічна підготовка майбутніх учителів трудового навчання у процесі навчально-трудової діяльності".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження узгоджується з науково-дослідною темою кафедри теорії та методики технологій Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка "Теоретичні основи формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання" (№ 0104U000155).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (протокол № 6 від 30 листопада 2006 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в України (протокол № 5 від 22 квітня 2007 року). педагогічний ергономічний трудовий навчання

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності змісту та методичного забезпечення ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

- проаналізувати сучасний стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці, з'ясувати сутнісні характеристики поняття "ергономічна підготовка" стосовно майбутніх учителів трудового навчання;

- обґрунтувати та визначити структурні компоненти ергономічної готовності вчителя трудового навчання до організаційно-педагогічної діяльності;

- розробити зміст ергономічної підготовки та методику формування ергономічної готовності, експериментально перевірити їх ефективність;

- уточнити критерії та означити рівні сформованості ергономічної готовності майбутніх учителів трудового навчання.

Об'єкт дослідження - виступає професійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія".

Предмет дослідження - зміст і методика ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Гіпотеза дослідження: процес ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання буде більш ефективним за умов:

– усвідомлення майбутніми вчителями необхідності оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками з основ ергономіки, ергономічного проектування навчально-виробничих технологій;

– наукового обґрунтування змісту ергономічної підготовки, що відповідає вимогам сучасної школи та технології виробництва;

– впровадження у процес ергономічної підготовки доцільних, практично-спрямованих, інноваційних технологій навчання, створення належної навчально-методичної та матеріальної бази.

Методи дослідження:

– теоретичні: аналіз, систематизація, порівняння філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної та спеціальної літератури при обґрунтуванні теоретичних положень дослідження;

– емпіричні: анкетування, тестування, самооцінка, психологічне діагностування студентів та вчителів трудового навчання для активізації і вивчення результатів навчально-трудової діяльності; обговорення, експертна оцінка навчальної програми; спостереження, самоспостереження за організацією навчального процесу; систематизація та узагальнення педагогічного досвіду; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний); теорія графів і матриць для побудови та структурування навчального матеріалу курсу "Основи ергономіки";

– статистичні: методи математичної статистики з метою обробки результатів дослідно-експериментальної роботи для кількісного та якісного аналізу ефективності розробленої методики ергономічної підготовки.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається тим, що:

– вперше на основі системного підходу представлено ергономічну підготовку як важливу складову частину професійно-зорієнтованої освіти майбутніх учителів трудового навчання; теоретично обґрунтовано та розроблено зміст і методику ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання; розроблено та експериментально перевірено навчальну програму та методичні рекомендації з курсу "Основи ергономіки";

– уточнено сутність і функціональну характеристику поняття "ергономічна підготовка"; визначено структуру ергономічної готовності студентів до майбутньої педагогічної діяльності;

– удосконалено критерії та визначено рівні сформованості готовності студентів до реалізації ергономічних знань та вмінь у майбутній педагогічній діяльності;

– дістали подальшого розвитку інноваційні технології навчання основам ергономіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретично обґрунтовано, розроблено, експериментально перевірено та впроваджено у навчальний процес вищих навчальних закладів методику ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Підготовлено програму курсу "Основи ергономіки", методичні рекомендації до виконання практичних робіт та електронний навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти спеціальності "Технологічна освіта".

Здобуті дослідно-експериментальним шляхом дані та висновки можуть бути використані вчителями трудового навчання загальноосвітніх навчальних закладів, викладачами і студентами вищих педагогічних закладів освіти, а також у системі післядипломної освіти в аспекті підвищення рівня ергономічної підготовки працівників освіти та удосконалення процесу трудового навчання учнів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів: Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка (довідка № 0493/01-37/53 від 30 січня 2008 року), Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (довідка № 116/01 від 11 січня 2008 року), Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка (довідка № 04-11/158 від 12 лютого 2008 року), Інституті перспективних технологій, економіки та фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 18/16 від 01 лютого 2008 року).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні аспекти дослідження висвітлювались на науково-практичних конференціях: міжнародних: "Реклама та дизайн ХХІ сторіччя: наука, освіта та бізнес" (м. Київ, 2003), "Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики (І та ІІ конференції, присвячені пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського)" (м. Полтава, 2006-2007), "Європейський вектор для української освіти" (м. Полтава, 2007), "Вища освіта в контексті Болонського процесу" (м. Полтава, 2008), міжнародних педагогічних читаннях "Педагогічна україністика у контексті Болонського процесу: європейський та регіональний аспект" (м. Полтава, 2006); всеукраїнських: "Зміст освітньої галузі "Технології" в 12-річній школі та профільне навчання" (м. Полтава, 2004), "Актуальні питання переходу трудової підготовки учнів на новий зміст навчання" (м. Чернігів, 2006), "Актуальні проблеми трудової та професійної підготовки в умовах переходу на новий зміст навчання" (м. Чернігів, 2007); регіональних: "Сучасні освітні технології у підготовці вчителя галузі "Технології" (м. Полтава, 2005).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 13 одноосібних публікаціях. З них 9 статей у наукових фахових виданнях, 1 навчальна програма, 1 методичні рекомендації, 2 статті у збірниках матеріалів конференцій.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 255 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 181 сторінці. Робота містить 27 таблиць, 17 рисунків, 17 додатків на 45 сторінках. Список використаних джерел складає 230 найменувань на 19 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження з обраної теми, визначено мету й завдання дослідження, сформульовано об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення, представлено апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі "Ергономічна підготовка майбутніх учителів трудового навчання: теорія і практика" проаналізовано етапи становлення ергономічної науки й упровадження результатів ергономічних досліджень у процес навчально-трудової діяльності учнів та педагогічної праці вчителів трудового навчання; конкретизовано поняття "ергономічна підготовка" та визначено місце її втілення у процес професійного становлення майбутніх учителів трудового навчання; обґрунтовано компоненти структурної моделі ергономічної готовності майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної діяльності.

Аналіз спеціальної та педагогічної літератури дозволив визначити проблематику ергономічних досліджень у навчально-виховному процесі. Розвиток ергономічної науки значно гальмувався в радянські часи. На ранньому етапі становлення ергономічні дослідження підпорядковувалися науковій організації праці та дизайну, спрямовувалися на підвищення продуктивності праці та розвиток фізіології праці. Більшість досліджень розкривали ергономічний підхід до організації технічної праці учнів, а також їх професійної підготовки на базі виробничих підприємств. Інші аспекти навчально-трудової діяльності школярів залишалися поза увагою, хоча також потребували детального вивчення та удосконалення з позиції ергономіки.

Поява ергономічних досліджень у педагогічній теорії та практиці пов'язана з реалізацією відповідних вимог, зазначених у нормативних документах з охорони праці учнів, положеннях про санітарно-гігієнічні норми, оснащення та планування навчальних майстерень. Однак, ергономічна проблематика охоплює значно ширше коло питань організації навчально-виховного процесу: взаємодія між суб'єктами педагогічного процесу, психо-фізіологічне навантаження об'єктів навчально-трудової діяльності на школярів, планування та оснащення робочих місць вчителя та учнів. Ергономічний підхід до вирішення цих та інших питань організації навчально-виховного процесу сприяє гуманізації освіти.

Викладання основ ергономіки стало невід'ємною частиною підготовки студентів вищих технічних закладів освіти. Відсутність ергономіки як навчального предмета у більшості педагогічних навчальних закладів обумовлена скоріше перевантаженістю навчальних планів, ніж недооцінкою її важливості.

Нинішній етап процесу формування ергономічних знань і вмінь у майбутніх учителів трудового навчання характеризується значною кризою та розрізненістю елементів навчання між різними навчальними предметами. Цю тезу підтвердило наше дослідження. На констатувальному етапі експерименту проводилося анкетування студентів вищих навчальних закладів і вчителів трудового навчання з метою визначення рівня володіння ними теоретичною основою ергономічної науки й способами реалізації ергономічних вимог у їх педагогічній діяльності. Аналіз анкет виявив переважно середній, низький та дуже низький рівні обізнаності з основами педагогічної ергономіки.

Навчання завжди розглядається у єдності із його змістом, тому формування нового навчального предмета з основ ергономіки викликано наявністю проблем у педагогічній практиці, що неможливо вирішити лише на теоретичному рівні. Успішна організація навчально-виховного процесу у школі цілком залежить від готовності вчителя до професійної діяльності. Викладання - як структурний елемент навчального процесу - визначає рівень професійної підготовки вчителя. Отже, ергономічна підготовка майбутніх учителів з метою удосконалення навчальної діяльності учнів спрямована на підвищення рівня організації викладання.

Спираючись на результати досліджень І. Блауберга, І. Лернера, В. Краєвського, М. Скаткіна та Е. Юдіна ергономічна освіта розглядається як зв'язуюча ланка між ергономічною наукою й практикою. Сукупність ергономічних знань є необхідною умовою для успішної реалізації практичної діяльності людини. Принцип єдності реалізується через зіставлення об'єктів, засобів та результатів ергономічної теорії та практики. Визначення зв'язків єдності, взаємодії, перетворення, побудови, функціонування, розвитку, управління підводить до розуміння необхідності виокремлення проміжної ланки, якою логічно виступає ергономічна освіта.

Під ергономічною освітою розуміють сукупність знань та вмінь з ергономіки, володіння науковими основами та методикою проведення ергономічних досліджень, наявність спеціальних практичних вмінь та навичок, психологічних та моральних якостей особистості, важливих для роботи у певній сфері людської діяльності.

Характеризуючи рівень ергономічної освіти вчителів трудового навчання доцільно використовувати термін ергономічна готовність, адже він об'єднує теоретичну й практичну підготовку, дозволяє підвести комплекс накопичених знань до реалізації на практиці.

Ергономічна підготовка майбутніх учителів трудового навчання повністю спирається на фундаментальну та технологічну освіту, вона може виступати надбудовою або складати змістовий елемент професійного становлення вчителя. Ми розглядаємо ергономічну підготовку як процес набуття знань та вмінь з ергономіки під час навчально-трудової діяльності студентів.

У процесі емпіричного дослідження було виділено певні закономірності ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, розкрито її функції: освітню, розвиваючу, систематизуючу, прогресивну.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури під ергономічною готовністю майбутнього вчителя трудового навчання до організаційно педагогічної діяльності розуміємо інтегральне особистісне утворення, яке включає в себе інтереси, потреби, прагнення, що спрямовані на удосконалення процесу трудового навчання учнів. Готовність учителя трудового навчання до організаційно-педагогічної діяльності на засадах ергономіки розглядається нами як сукупність знань та умінь, необхідних для ефективної організації навчально-виробничого процесу у майстернях; здатність і готовність аналізувати та проектувати виробничі процеси, обладнання, місця, середовище згідно ергономічних вимог, а також оволодіння науковими основами та методикою проведення ергономічних досліджень.

Важливими умовами досягнення високого рівня ергономічної готовності вчителів трудового навчання було визначено необхідність ретельного та цілеспрямованого формування змістової основи професійної підготовки, а також оптимальне поєднання процесу навчання з трудовою діяльністю та педагогічною практикою.

Різні підходи до визначення складових критерію сформованості певної системи знань та вмінь знаходимо в працях науковців: В. Білоусової, М. Д'яченко, Л. Кандибович, В. Моляко, Н. Матяш та Н. Семенової. У нашому дослідженні виділено чотири компоненти ергономічної готовності вчителя трудового навчання:

- ціннісний - відображає особисте ставлення до ергономічної підготовки вчителя (наявність чи відсутність позитивної мотивації стосовно значення результатів ергономічних досліджень для організації продуктивної трудової діяльності учнів та збереження їх здоров'я);

- когнітивний - визначає рівень реалізації пізнавальної діяльності (ступінь оволодіння спеціальними знаннями з основ педагогічної ергономіки);

- діяльнісний - формує ергономічні аспекти практичної діяльності вчителя (ступінь реалізації результатів ергономічних досліджень під час професійної педагогічної діяльності);

- креативний - розкриває сутність творчого підходу до ергономічної діяльності (здійснення тією чи іншою мірою креативного підходу до організації ергономічно досконалого навчально-виробничого процесу).

Визнаючи сукупність компонентів як мірило рівня сформованості ергономічної готовності вчителя трудового навчання, розроблено структуру ергономічної готовності майбутнього вчителя трудового навчання до організаційно-педагогічної діяльності (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура ергономічної готовності майбутніх учителів трудового навчання

У другому розділі "Дослідно-експериментальна перевірка ефективності змісту та методики ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання" визначено та обґрунтовано зміст і місце основ ергономічних знань студентів у процесі навчально-трудової діяльності. Здійснено підбір критеріїв визначення рівнів сформованості ергономічної готовності. Розроблено методику ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної діяльності та проведено її експериментальну перевірку, наведено результати дослідно-експериментальної роботи.

Основним формуючим етапом ергономічних знань і вмінь вважаємо навчальний курс "Основи ергономіки", завданням якого є залучення студентів до ергономічних досліджень з метою виявлення доцільних, сприятливих навчально-організаційних форм, методів і засобів проведення занять із трудового навчання. При розробці нового курсу ми спиралися на Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка.

Відповідно до принципів відбору навчального матеріалу (фундаментальності, науковості, системності, мобільності, єдності, наступності, посильності, зв'язку теорії і практики, демократизації та гуманізації) зміст навчальної дисципліни був насичений об'єктивними фактами, поняттями, теоріями, що відповідають сучасному рівню розвитку ергономічної науки. Це дозволяє вчителю підвищити якість організації навчального процесу на рівні комфортності, безпеки, високої продуктивності, а також сприяє формуванню основ ергономічної культури в учнів.

Серед критеріїв формування змісту було використано результати опитування вчителів трудового навчання міста Полтава та Полтавської області з метою виявлення проблемних питань у їх педагогічній практиці, що вирішуються засобами ергономічної науки.

Питання ергономізації технологічних прийомів обробки матеріалів, підбору об'єктів праці, організації робочих місць для учнів та вчителя визначено респондентами як проблемні та покладено в основу розробки змісту курсу "Основи ергономіки". Вирішальну роль у відборі навчального матеріалу відіграв аналіз літературних джерел, який і дозволив відібраний матеріал систематизувати за темами.

Навчальний матеріал підлягав структуруванню згідно графо-матричної методики. У результаті було одержано кінцевий порядок розташування тем курсу "Основи ергономіки", який розділено на два змістові модулі. З метою усунення суб'єктивізму при структуруванні програмного матеріалу використано експертну оцінку якості навчальної програми з курсу "Основи ергономіки". Для проведення експертизи програми було створено дві групи експертів: внутрішня і зовнішня.

Результати експертної оцінки свідчать про те, що рівень якості навчальної програми є досить високим. Показники якості знаходяться в межах від 64 % до 93 %. Відповідно програма отримала оцінку "дуже добре" і була рекомендована для впровадження у навчальний процес.

При розробці нового навчального курсу враховувалася позиція студентської аудиторії. Болонський процес передбачає участь викладачів та студентів в організації освіти як рівних партнерів, що мають право здійснювати вплив на всі сторони організації навчання та сприяти підвищенню ефективності отримуваної ними освітньої послуги. Результати самоспостереження студентів та хронометражу їх навчальної діяльності показали, що орієнтовний розподіл годин відрізняється від середньоарифметичних часових витрат студентами на різні види навчальних робіт приблизно на 1-2 години. Це дало підставу вважати орієнтовний розподіл годин за навчальною програмою курсу "Основи ергономіки" підібраним вірно.

В основі навчальної діяльності з даного курсу лежить принцип інтеграції наукових знань із різних предметів з метою вирішення певної навчально-виробничої проблеми. Ергономіка тісно пов'язана з віковою фізіологією, виробничою санітарією та шкільною гігієною, безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, а також педагогікою, психологією, соціологією. Вивчення основ ергономіки дозволяє не лише об'єднати та узагальнити знання з означених вище дисциплін, але й сформувати нове ставлення до реалізації цих знань на практиці, стимулювати їх комплексне використання у ході організації навчального процесу.

Перелік найбільш взаємопов'язаних з ергономікою навчальних дисциплін покладено в основу визначення попередніх, супутніх і наступних зв'язків. При визначенні взаємозв'язків основ ергономіки використовувалися описова, матрична методика і картотека взаємозв'язків.

Проектування курсу "Основи ергономіки" в умовах кредитно-модульної технології навчання передбачає поряд із застосуванням новітніх навчальних технологій (дослідно-пошукової, проектної, проблемної, інформаційно-комунікативної, тьюторської) використання традиційних форм організації навчання (лекції, практичні заняття, самостійна та навчально-дослідна робота студентів), а також систему контрольних заходів (модульні контрольні роботи та підсумковий контроль). З метою підвищення рівня викладання та якості навчання основам ергономіки розроблено методичні рекомендації для студентів з виконання практичних робіт, картотека міжпредметних зв'язків, підібрано вимірювальні прилади та інструкції до їх використання, набір фотознімків навчальних приміщень, картки-завдання, електронний навчальний підручник.

Оцінювання навчальних досягнень студентів, передбачених робочою програмою курсу "Основи ергономіки", відбувалося за європейською шкалою, згідно якої виділено п'ять рівнів сформованості ергономічної готовності: А - високий; В, С - вище середнього; D, E - середній; FX - низький; F - дуже низький. Критеріями визначення рівнів ергономічної готовності обрано ступінь сформованості її структурних компонентів: когнітивного, діяльністного, ціннісного та креативного.

В процесі дослідно-експериментальної роботи було сформовано експериментальні групи студентів, що займалися за розробленою методикою, і контрольні групи: І порядку, студенти яких вивчали основи ергономіки за іншою методикою та ІІ порядку, які навчалися за традиційною системою підготовки вчителів трудового навчання. Результати модульного контролю стали визначальними для рівня сформованості когнітивного критерію ергономічної готовності студентів експериментальних груп. Такі ж завдання були запропоновані для вирішення і студентам контрольних груп. Майже 84 % контингенту студентів контрольних груп І-го порядку та 59,6 % - контрольних груп ІІ-го порядку мають середній і вищі рівні сформованості когнітивного критерію (для порівняння студенти експериментальних груп мають 91 %).

Підсумковий контроль включає суму балів за всіма видами навчальної діяльності з курсу і відображає рівень сформованості всіх компонентів ергономічної готовності. За результатами вивчення курсу "Основи ергономіки" рівень ергономічних знань і вмінь студентів експериментальних груп значно підвищився у порівнянні з вхідними даними на констатувальному етапі дослідження.

Більш важливим, на нашу думку, етапом визначення рівня ергономічної готовності, яка опосередковується наявністю в особистості стійких набутих якостей ергономічного характеру, є правильне розв'язання педагогічних, виробничих та організаційних ситуацій учителем трудового навчання у процесі своєї професійної діяльності.

Серед елементів, що сприяють формуванню стійких ергономічних знань, умінь та навичок ми виділили включення завдань ергономічного характеру до змісту курсової роботи з методики трудового навчання; вивчення наступних забезпечувальних навчальних предметів, у яких реалізується ергономічна готовність до організації навчально-трудової діяльності; дотримання ергономічних вимог при проведенні фрагментів уроків та занять з трудового навчання у період проходження педагогічної практики. Стійкість та активність використання ергономічного підходу визначає рівень сформованості ергономічної готовності.

З метою визначення вихідного рівня ергономічної готовності було проведено тестування випускників, які вивчали курс "Основи ергономіки" (експериментальні групи) та курс "Ергономіка інформаційних технологій" (контрольні групи І порядку) рік - два тому. Тестування студентів, що не вивчали вище означений курс (контрольні групи ІІ порядку), дало можливість здійснити порівняльну оцінку ефективності розробленої методики ергономічної підготовки з традиційною системою фахової підготовки (табл. 1).

Таблиця 1 Порівняльний аналіз діагностики рівнів сформованості ергономічної готовності майбутніх учителів трудового навчання

Рівні сформованості ергономічної готовності студентів	Показники сформованості ергономічної готовності на етапах експериментальної роботи, (%)
	Експериментальні групи	Контрольні групи І пор.	Контрольні групи ІІ пор.
	констатувальний	кінець формувального	констатувальний	кінець формувального	констатувальний	кінець формувального
Високий	-	17,5	2	7,5	-	-
Вище середнього	2	48,8	4	28,8	1	22,6
Середній	33	27,5	36,8	48,7	29,8	42,3
Низький	34	6,3	33,9	15	30,2	22,5
Дуже низький	31	-	23,3	-	39	11,6

Порівнюючи результати навчальних досягнень студентів експериментальних груп після вивчення курсу "Основи ергономіки" та витримане часом тестування випускників, рівень ергономічних знань та умінь у студентів знизився приблизно на 3 % (рис. 2).

Однак, якісний показник рівнів ергономічної готовності у майбутніх учителів трудового навчання, що навчалися у експериментальних групах, майже в 2 рази вищий у порівнянні з контрольними групами І порядку і у 3 рази - у порівнянні з контрольними групами ІІ порядку (рис. 3).



Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості ергономічної готовності студентів експериментальних груп на проміжному етапі та наприкінці формувального експерименту

Рис. 3. Діаграма якісних показників ергономічної готовності майбутніх учителів трудового навчання наприкінці експериментальної роботи

Перевірка достовірності результатів експерименту за допомогою математичної обробки підтвердила, що одержані дані не є випадковими, а відображають результативність розробленої методики ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Кількісний та якісний аналіз рівнів сформованості компонентів ергономічної готовності засвідчив, що студенти експериментальних груп мають кращі результати, хоча приріст виражається в межах 16 %.

Результати на низькому рівні сформованості ергономічної готовності свідчать про ефективність змісту і методики, оскільки всього 6 % студентів експериментальних груп виявили такий рівень.

Проведений всебічний комплексний аналіз результатів дослідження дає змогу стверджувати, що запропоновані нами зміст та методика ергономічної підготовки студентів - майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної діяльності є інноваційними, доцільними і такими, що їх можна впроваджувати в навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування змісту та методичного забезпечення ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, відображено результати дослідно-експериментальної роботи з визначення ефективності методики формування ергономічної готовності студентів до педагогічної діяльності. Проведене дослідження підтвердило правильність висунутої гіпотези і дало підстави зробити такі висновки.

1. Система заходів ергономізації технологічної освіти учнів є об'єктивним закономірним елементом процесу трудового навчання, адже специфіка трудової підготовки учнівської молоді наближається до виробничої діяльності, необхідним компонентом якої є дотримання ергономічних вимог. Поряд з цим питання ергономічного характеру залишаються досить розрізненими серед навчальних дисциплін у змісті фахової підготовки вчителів трудового навчання. Ергономічна підготовка не лише узагальнює, конкретизує комплекс відповідних знань та умінь ергономічного характеру, а й сприяє усвідомленню необхідності їх застосування на всіх етапах організації людської діяльності.

Під ергономічною підготовкою розуміємо процес набуття стійких ергономічних знань, умінь та навичок, що формують у майбутніх учителів трудового навчання критичний ергономічний підхід до проектування навчальних методів, форм, об'єктів, засобів, робочих місць та навчального середовища.

У результаті теоретичного аналізу було визначено, що поряд із категорією ергономічна освіта у процесі професійного становлення вчителів трудового навчання категорія ергономічна готовність має більшу практичну спрямованість. А відтак, цілеспрямоване засвоєння студентами основ ергономіки пов'язане з їх практичною реалізацією у майбутній педагогічній діяльності. При цьому ергономічна готовність розглядається нами з одного боку як особистісне утворення майбутнього вчителя, а з іншого - як результат процесу ергономічної підготовки, яка виконує освітню, інтегруючу, розвиваючу і систематизуючу функції.

2. Обґрунтування сутності та необхідності ергономічної підготовки вчителів трудового навчання, виявлення складної структури ергономічної готовності, аналіз та усвідомлення безпосередньої залежності її розвитку від сформованості кожного структурного елементу дозволило визначити основні компоненти ергономічної готовності випускників вищих педагогічних закладів освіти до організаційно-педагогічної діяльності: когнітивний, діяльністний, ціннісний і креативний. Така структура у повній мірі відображає наявність знань і умінь ергономічного характеру у майбутніх учителів трудового навчання, сприяє формуванню в них відповідального ставлення до вибору змісту, методів і форм трудового навчання учнівської молоді, творчого ергономічного підходу при проектуванні навчальних об'єктів, технологій, засобів та середовища.

Констатувальний етап експерименту виявив переважно середній низький та дуже низький рівні ергономічних знань і вмінь у студентів вищих педагогічних закладів освіти, а також у вчителів-практиків, що працюють в освітній галузі "Технологія".

3. Процес ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання повинен включати вивчення забезпечуючих навчальних предметів, інтегруючого курсу "Основи ергономіки", виконання завдань ергономічного характеру при написанні курсової роботи з методики трудового та професійного навчання, реалізацію набутих ергономічних знань і вмінь у процесі наступної навчально-трудової діяльності та під час проходження педагогічної практики.

Розрізнені знання зі споріднених з ергономічною наукою навчальних дисциплін, які за навчальним планом отримують студенти вищих педагогічних закладів освіти, не задовольняють рівень фахової підготовки вчителів трудового навчання. Розроблено програму нового інтегруючого курсу "Основи ергономіки" для студентів технологічних факультетів вищих педагогічних закладів освіти. Зміст програми структуровано за графо-матричною методикою, проведено експертну оцінку її змістового наповнення. За результатами самоспостереження та хронометражу серед студентської аудиторії визначено розподіл часових витрат за видами навчальних робіт.

Зміст та структура розробленого й впровадженого у навчальний процес навчально-методичного забезпечення ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання активізує самостійну навчально-пізнавальну діяльність студентів.

Експериментально перевірена доступність змісту програми курсу "Основи ергономіки" та ефективність методики ергономічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Результатами експериментальної перевірки доведено, що існує відмінність розподілу ймовірності рівня ергономічної готовності у студентів, які залучалися до ергономічних досліджень за розробленою методикою, й тих хто вивчав ергономічну науку за іншою методикою, а також тих, що займався за традиційною вузівською системою. Після проведеного експерименту студенти експериментальних груп досягли більш високого рівня ергономічної готовності, ніж студенти контрольних груп.

4. Уточнені критерії визначення рівнів ергономічної готовності, як очікуваного результату ергономічної підготовки. Критеріями визначення рівня ергономічної готовності обрано сформованість кожного компоненту: когнітивного, діяльністного, ціннісного та креативного.

Створена шкала рівнів на основі європейської системи оцінювання знань студентів, а відтак означено високий, вище середнього, середній, низький і дуже низький рівні ергономічної готовності. Кожному рівню ергономічної готовності відповідає сукупність критеріїв, що характеризують сформованість всіх компонентів. Лише на дуже низькому рівні не проявляються критерії ціннісного та креативного компонентів. Отже, необхідно вважати, що студенти, які знаходяться на цьому рівні ергономічної готовності, лише обізнані з ергономічною проблематикою.

Теоретичний аналіз та експериментальна перевірка змісту та методики ергономічної підготовки з використанням інноваційних технологій у кредитно-модульній системі підготовки педагогічних працівників підтвердили, що вони сприяють ефективному формуванню ергономічної готовності майбутніх учителів трудового навчання до організаційно-педагогічної діяльності. Одержані результати педагогічного дослідження пройшли якісний аналіз та статистичну обробку і довели правомірність основних положень гіпотези дослідження, доцільність та своєчасність даної розробки.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої в дисертації проблеми. Перспективними є впровадження заходів підвищення ергономічної підготовки вчителів трудового навчання у системі післядипломної освіти; розробка ілюстративно-методичних рекомендацій для вчителів про ергономічні методи удосконалення процесу трудового навчання з технічних та обслуговуючих видів праці; дослідження та обґрунтування інноваційних технологій удосконалення ергономічних умов педагогічної праці вчителя.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у провідних фахових виданнях:

1. Борисова Т.М. Експертиза програми курсу "Основи ергономіки" для студентів технологічних факультетів педагогічних вузів / Т.М. Борисова // зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету - Серія "Педагогічні науки". - Бердянськ: БДПУ, 2008. - Вип. 1. - С. 137-143.

2. Борисова Т.М. Ергономічна освіта вчителя трудового навчання / Т.М. Борисова // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - № 5. - С. 23-26.

3. Борисова Т.М. Залучення учнів до ергономічного аналізу на заняттях з трудового навчання / Т.М. Борисова // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - № 1. - С. 24-29.

4. Борисова Т.М. Зв'язок ергономічних знань з основами наук у змісті професійної підготовки учителів трудового навчання / Т.М. Борисова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Серія: "Педагогічні науки": [зб.]. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 37. - С. 93-98.

5. Борисова Т.М. Обґрунтування змісту ергономічної підготовки вчителів трудового навчання / Т.М. Борисова // Імідж сучасного педагога. - 2006. - № 8. - С. 23-27.

6. Борисова Т.М. Оцінювання навчальних досягнень студентів з основ ергономіки у кредитно-модульній системі навчання / Т.М. Борисова // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2008. - Вип. 4. - С. 90-100.

7. Борисова Т.М. Пріоритетні напрямки ергономічного аналізу об'єктів праці учнів / Т.М. Борисова // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2006. - Вип. 4. - С. 185-191.

8. Борисова Т.М. Становлення ергономічної науки та ступінь її впливу на розвиток трудового навчання / Т.М. Борисова // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2005. - Випуск 2. - С. 281-290.

9. Борисова Т.М. Теоретичні основи ергономічної освіти вчителів трудового навчання / Т.М. Борисова // Молодь і ринок: [щоквартальний науково-педагогічний та економічний журнал]. - 2006. - № 8. - С. 92-96.

Матеріали конференцій:

10. Борисова Т.М. Ергономічні знання у змісті професійної підготовки вчителів трудового навчання / Т.М. Борисова : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. ["Зміст освітньої галузі "Технології" в 12-річній школі та профільне навчання"], (Полтава, 14-15 жовт. 2004 р.). - Полтава: ПДПУ, 2004. - С. 112-115.

11. Борисова Т.М. Проблеми та перспективи формування ергономічних знань у студентів технологічних факультетів педвузів / Т.М. Борисова: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ["Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики"], (Полтава, 12-14 квіт. 2007 р.). - Полтава: ПДПУ, 2007.- Вип. 2. - С. 331-333.

Навчально-методичні праці:

12. Основи ергономіки: [навч. програма для студ. вищ. пед. закл. освіти / уклад. Т.М. Борисова]. - Полтава: ПДПУ, 2005. - 21 с.

13. Основи ергономіки: [методичні рекомендації до виконання практичних робіт (для студентів факультету технологій та дизайну) / упоряд. Т.М. Борисова]. - Полтава: ПДПУ, 2008. - 62 с.

Анотації

Борисова Т.М. Ергономічна підготовка майбутніх учителів трудового навчання у процесі навчально-трудової діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. - Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування ергономічної готовності вчителів трудового навчання до майбутньої педагогічної діяльності.

У дисертації проаналізовано стан ергономічної готовності майбутніх учителів трудового навчання та вчителів-практиків, означено коло проблемних питань у їх педагогічній діяльності. Здійснено аналіз ряду навчальних предметів, які формують певну сукупність знань та умінь, що дозволяють вчителеві вирішувати проблеми ергономічного характеру.

На основі цього визначено підходи до формування змісту та методики ергономічної підготовки. Розроблено та структуровано програму курсу "Основи ергономіки", яка пройшла експертизу.

Запропоновано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику викладання курсу на основі впровадження новітніх технологій навчання. Розроблено структуру ергономічної готовності, компоненти якої покладено в основу розробки критеріїв визначення рівня ергономічної готовності майбутніх учителів трудового навчання. Рівні ергономічної готовності приведено у відповідність до європейської системи оцінювання. Уточнено критерії рівнів сформованості ергономічної готовності. Здійснено експериментальну перевірку запропонованої методики ергономічної підготовки, що сприяє підвищенню рівня ергономічної готовності вчителів трудового навчання до педагогічної діяльності.

Ключові слова: педагогічна ергономіка, ергономічна освіта, ергономічна підготовка, навчально-трудова діяльність, педагогічна діяльність, ергономічний підхід до організації процесу трудового навчання.

Борисова Т.М. Эргономическая подготовка будущих учителей трудового обучения в процессе учебно-трудовой деятельности. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата педагогических наук за специальностью 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Черниговский государственный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2009.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования эргономической готовности учителей трудового обучения к будущей педагогической деятельности.

Анализ этапов формирования эргономической науки дал возможности провести параллель между развитием трудового обучения школьников и педагогической эргономикой. Стало очевидным, что в те периоды прошлого столетия, когда трудовое обучение было изъято из учебного процесса, тогда же эргономика не могла в полную силу развиваться и действовать. Необходимо отметить взаимосвязь между подходами к усовершенствованию учебно-производительного процесса и требованиями эргономики, поскольку трудовая деятельность учащихся подобна производственному труду, то использование производственной эргономики параллельно с положениями педагогической стало закономерной необходимостью.

Для использования основ эргономической науки, как средства усовершенствования трудового обучения школьников, необходим соответствующий уровень подготовки педагогических кадров, потому, что от мастерства, знаний и умений учителей зависит качество, эффективность и безопасность трудового обучения школьников. Анализируя наличие знаний об эргономических исследованиях в педагогической практике, мы пришли к выводу, что выпускники технологических факультетов педагогических высших учебных заведений слабо знакомы с эргономической наукой и возможностями её реализации в педагогической практике.

Анкетирование учителей трудового обучения позволило нам выявить проблемные вопросы, решаемые средствами эргономических исследований.

Выявленная проблематика на констатирующем этапе нашего исследования стала основой для разработки содержания и методики эргономической подготовки учителей трудового обучения. Нами была создана программа основополагающего курса эргономической подготовки "Основы эргономики". Эта программа была структурирована по графоматричной методике и прошла экспертную оценку и экспериментальную проверку в высших педагогических учебных заведениях. Формируя содержание этого курса, мы изучали учебные планы и предметы, в процессе которых студенты могут получить знания и умения, необходимые для проведения эргономических исследований. Таким образом, были установлены предшествующие, сопутствующие и последующие взаимосвязи основ эргономики с учебными предметами. Это дало возможность избежать тавтологии в содержании учебного материала нового предмета.Успешное освоение знаний и умений в процессе изучения предмета "Основы эргономики" становится основным этапом эргономической подготовки будущих учителей. Рассматривая эргономическую готовность учителя, как комплекс эргономических знаний и умений, необходимых для успешной организации учебного процесса в школьных мастерских, как способность и готовность анализировать и проектировать производственные процессы, оборудование рабочих мест, среды в соответствии с эргономическими требованиями, на первые позиции мы ставим стойкость и активность эргономического подхода.

...