Підготовка майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв’язків шкільних природничих курсів

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків шкільних природничих курсів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

валеологічний педагогічний вчитель

Актуальність теми. Проблема формування здоров'я через освіту в останні роки набула актуальності, яка вимагає удосконалення існуючих підходів до підготовки майбутнього вчителя.

Вирішення сучасних проблем оздоровчої освітньої галузі потребує комплексного взаємоузгодження знань, умінь і навичок природничих, соціальних, гуманітарних наук. Це значною мірою позначається на необхідності забезпечення належної підготовки педагогічних кадрів до здійснення формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді.

Українська педагогічна думка схиляється до світових тенденцій застосування компетентнісного підходу з метою удосконалення навчально-виховного процесу в контексті оновлення, модернізації та підвищення якості сучасної освіти. Фахівці розробляють державні стандарти і критерії оцінки компетентності працівників професійних галузей та сфер діяльності.

Безперечно, це стосується й підготовки фахівців оздоровчого напряму, що забезпечується: теорією неперервної професійної освіти (В. П. Андрущенко, С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, Н. Г. Ничкало); компетентнісним підходом до освітнього процесу (Н. М. Бібік, В. І. Бондар, С. П. Бондар, В. В. Краєвський, О. І. Пометун, О. Я. Савченко, А. В. Усова, А. В. Хуторський та ін.); Концепцією 12-річної загальноосвітньої школи (2000 р.); Концепцією валеологічної освіти педагогічних працівників (2003 р.); Концепцією неперервної валеологічної освіти та виховання в Україні (1999 р.); Концепцією освіти з напряму “Безпека життя і діяльності людини” (2001 р.); Концепцією формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді (2004 р.); операціональною концепція навчання (П. Гальперін, Л. О. Гриценко, А. Н. Кузибецький, Н. В. Морзе, В. А. Орлов, М. Ф. Тализіна, Н. А. Шайденко); системним підходом (В. І. Бондар, К. Ж. Гуз, О. С. Зайцев, В. Р. Ільченко, І. П. Подласий); теорією особистісно орієнтованого навчання (І. Д. Бех, С. У. Гончаренко, М. В. Гриньова, Л. П. Сущенко, А. В. Хуторський, І. С. Якиманська); теорією розвивального навчання (В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін); технологічним підходом в освіті (В. П. Безпалько, А. Н. Кузибецький, О. М. Пєхота та ін.).

У навчальні плани навчальних закладів усіх рівнів запроваджені і продовжують впроваджуватись програми курсів валеологічного спрямування, що повинні вирішувати завдання формування та розвитку позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. Так, у загальноосвітній школі зараз вивчається інтегрований курс „Основи здоров'я”, який поступово замінює раніше введений предмет „Основи безпеки життєдіяльності”. Але введення предметів валеологічного спрямування у школі не може автоматично вирішити проблему якості їх викладання.

Висока інтегративність курсу „Основи здоров'я” передбачає встановлення та реалізацію великої кількості міжпредметних зв'язків, особливо при формуванні валеологічних понять. Ці проблеми досліджуються вітчизняними та зарубіжними фахівцями. Так, питання інтеграції змісту освіти вивчають В. І. Бондар, Т. В. Гладюк, К. Ж. Гуз, Н. С. Зотова, М. Г. Іванчук, В. Р. Ільченко, Ю. Мальований, Є. К. Медведок, Л. М. Нечипоренко, М. Г. Нечипоренко, Н. Новикова, О. І. Пилипенко, Т. Пушкарьова, О. Я. Савченко, В. Г. Стахов, А. В. Степанюк. Міжпредметні зв'язки оздоровчих курсів досліджують Т. Коршевнюк, О. Кругляк, Л. А. Сидорчук, російські педагоги Н. Мітюшин, В. Родіонов, В. Семенова, В. Чекалов. Загальні аспекти процесу формування валеологічних понять розглядаються в працях В. П. Горащука та М. В. Гриньової, В. М. Сидорова; природничих - у дослідженнях Т. М. Васютіної, Л. Ващенко, Н. А. Калініченко, В. М. Назаренка, Є. О. Неведомської, О. А. Цуруль; міжпредметних - у роботах Л. П. Данилевича, П. І. Третьякова, І. Л. Федотенко, Н. А. Шайденко. Формуванням системності валеологічних знань опікуються Л. А. Животовська, І. Пенкіна, С. В. Страшко, О. Шевчук, О. С. Ясинська. Міжпредметні зв'язки у підготовці вчителів природничого напрямку розглядають Т. В. Гладюк, Л. П. Данилевич, В. Іщенко, Н. Лакоза, С. Пескун, І. В. Поташнюк, Т. І. Щербіна; фізичного виховання - Л. О. Демінська, Н. І. Саннікова, Л. П. Сущенко; початкових класів - В. Молодиченко, Т. Олексенко. Проблеми підготовки майбутнього вчителя до викладання предметів валеологічного спрямування (зокрема ОБЖД) вивчають Н. А. Басюк, С. П. Гвоздій, Л. Г. Горяна, В. М. Єфімова, Ю. В. Калязін, І. В. Павлова, Л. А. Сидорчук, Є. Р. Чернишова, З. М. Шаповал. Ці ж питання висвітлюються у зарубіжних літературних джерелах. Але більшість вказаних досліджень стосуються лише корекції змісту підготовки майбутнього вчителя на тлі базової спеціальності. При цьому не привертається достатньої уваги особливостям підготовки вчителя до формування в учнів валеологічних понять як наукової складової предмета. Крім того, не враховуються можливості міжпредметних зв'язків з природничими курсами, які є теоретичним підґрунтям для предмета „Основи здоров'я”. Між тим, досвід показує, що наявність у вчителя основ здоров'я системних знань і практичних умінь з багатьох споріднених дисциплін є нагально необхідною. Адже більш-менш науково обґрунтовану підготовку майбутніх учителів основ здоров'я у нашій країні ще тільки розпочато.

Варто зауважити, що дотримання загальних принципів навчання вимагає викладання нового предмета з використанням власного навчально-методичного забезпечення належного змісту й оформлення, а у випадку його відсутності - із запозиченням його з інших предметів.

Таким чином, актуальність нашого дослідження визначається існуючими суперечностями між вимогами до професійної підготовки вчителя основ здоров'я та недосконалістю її змісту; високою інтегративністю курсу „Основи здоров'я”, яка потребує встановлення та реалізації міжпредметних зв'язків з іншими предметами природничого циклу, та неузгодженістю їх навчальних програм на різних етапах навчання; неготовністю учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків та відсутністю відповідних методичних рекомендацій внаслідок недостатньої розробленості даної проблеми у науково-педагогічній літературі.

Усі наведені вище проблеми обумовили вибір та обґрунтування теми дисертаційного дослідження „Підготовка майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків шкільних природничих курсів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося у межах наукової держбюджетної теми „Науково-методичне забезпечення валеологічної і медико-біологічної освіти як складової професійної компетенції вчителя” (номер державної реєстрації № 0104U003009), яка розроблялася кафедрою медико-біологічних і валеологічних основ охорони життя та здоров'я Інституту педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, а також відповідно до завдань розвитку кафедри біологічних основ фізичного виховання та спорту Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Тему роботи затверджено на засіданні вченої ради Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 13 від 19 червня 2008 р.) та узгоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 23 грудня 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять з предмета „Основи здоров'я” на засадах міжпредметних зв'язків з іншими шкільними природничими курсами.

У процесі виконання роботи розв'язувались такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та у шкільній практиці.

2. Науково обґрунтувати педагогічні умови, що сприяють розвитку готовності майбутнього вчителя до використання міжпредметних зв'язків як засобу формування валеологічних понять шкільного курсу „Основи здоров'я” на теоретичній основі з природознавства, біології, хімії та підвищенню ефективності засвоєння їх учнями.

3. Розробити та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять шкільного предмета „Основи здоров'я” на засадах міжпредметних зв'язків з іншими природничими курсами.

4. Розробити методичні рекомендації щодо використання міжпредметних зв'язків для формування в учнів валеологічних понять при навчанні їх основ здоров'я.

Об'єкт дослідження: процес підготовки майбутніх учителів до навчання учнів основ здоров'я.

Предмет дослідження: педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів валеологічних понять з використанням знань школярів з предметів природничого циклу.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність підготовки майбутніх учителів до формування валеологічних понять в учнів основної школи підвищується за умов:

1) створення у студентів мотивації до використання міжпредметних зв'язків основ здоров'я та інших шкільних природничих курсів як теоретичної бази для формування в учнів валеологічних понять;

2) навчання майбутніх учителів установленню міжпредметних зв'язків шкільного інтегрованого курсу „Основи здоров'я” з курсами „Природознавство”, „Біологія” і „Хімія” шляхом аналізу змісту їх програм, розуміння структури та сутності міжпредметних зв'язків і закономірностей розвитку валеологічних понять;

3) розвитку вмінь студентів добирати форми, методи і засоби навчання для досягнення мети формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків;

4) здійснення студентами аналізу та корекції результатів власного досвіду реалізації міжпредметних зв'язків для формування в учнів валеологічних понять у процесі викладання предмета „Основи здоров'я”.

Методи дослідження:

теоретичні - аналіз філософських, психолого-педагогічних та методичних літературних джерел з метою визначення змісту підготовки майбутнього вчителя основ здоров'я, сутності основних валеологічних понять та міжпредметних зв'язків основ здоров'я й шкільних природничих курсів; теоретичне моделювання при розробці моделі підготовки майбутнього вчителя до формування валеологічних понять, а також при визначенні змісту й можливостей використання міжпредметних зв'язків у процесі формування валеологічних понять курсу основ здоров'я; теоретичний аналіз практики проведення вчителями шкіл уроків на міжпредметній основі; критичний аналіз власного педагогічного досвіду щодо розробки та викладання шкільних інтегрованих курсів;

емпіричні - анкетування, інтерв'ювання, тестування студентів, вчителів та учнів з метою аналізу готовності студентів та вчителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків, визначення стану викладання курсу „Основи здоров'я” у загальноосвітній школі, з'ясування динаміки рівня навчальних досягнень учнів під час педагогічного експерименту; педагогічне спостереження за процесом навчання студентів та учнів, евристичні бесіди, констатувальний, пошуковий і формувальний експерименти, якісний та кількісний аналіз одержаних експериментальних даних;

статистичні - групування та розподіл первинних емпіричних даних, ранжування, порівняння та оцінка репрезентативності отриманих експериментальних вибірок, кореляційний аналіз, графічне відображення експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

– вперше створено модель, на основі якої побудовано методичну систему підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків основ здоров'я та інших шкільних природничих курсів; доведено, що розроблена модель забезпечує підвищення якості формування у студентів даної компетенції; обґрунтовано необхідність реалізації міжпредметних зв'язків шкільного інтегрованого курсу „Основи здоров'я” та предметів природничого циклу „Природознавство”, „Біологія”, „Хімія” як засобу формування валеологічних понять в учнів основної школи;

– подальшого узагальнення та розвитку дістали теоретичні аспекти формування та розвитку валеологічних понять, зокрема етапи формування понять міжпредметного характеру; обґрунтовано сутність міжпредметних зв'язків як теоретичної основи формування змісту навчальних програм інтегрованих курсів; проаналізовано зміст валеологічних понять шкільного курсу „Основи здоров'я”, узагальнено їх сутність на міжпредметній основі;

– удосконалено зміст фахової підготовки майбутнього вчителя основ здоров'я шляхом удосконалення і апробації навчальної програми „Методика навчання основ здоров'я” для студентів педагогічних вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю „Основи здоров'я” або спеціалізацією 6.010203 „Здоров'я людини” (до 2006 р. 6.010100 - Валеологія).

Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні методичної системи підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків, яка передбачає: узгодження змісту навчальних курсів “Основи здоров'я” та „Природознавство”, „Біологія”, „Хімія”; навчання студентів встановленню та реалізації міжпредметних зв'язків на уроках основ здоров'я з використанням розроблених автором рекомендацій; діагностики процесу засвоєння учнями валеологічних понять, що мають міжпредметний характер. Підготовлено методичні рекомендації для студентів та вчителів щодо використання міжпредметних зв'язків при формуванні валеологічних понять в учнів основної школи.

Результати дисертаційного дослідження рекомендується впровадити до змісту навчальних програм з дисципліни „Методика навчання основ здоров'я, основ безпеки життєдіяльності та валеології” для педагогічних ВНЗ, що здійснюють підготовку майбутніх вчителів основ здоров'я як складову частину формування їх професійних компетенцій.

Одержані теоретичні узагальнення можуть використовуватись розробниками шкільних навчальних програм з основ здоров'я, вчителями основ здоров'я та основ безпеки життєдіяльності, методистами загальноосвітніх шкіл та інститутів удосконалення вчителів.

Методичні матеріали, розроблені під час виконання роботи, впроваджено у практику роботи вищих навчальних закладів: Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 70/08 від 26 грудня 2008 р.), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (довідка № 04-11/54 від 20 січня 2009 р.), Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 0210/01-37/41 від 19 січня 2009 р.), Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (довідка № 94 від 15 січня 2009 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 02-13/22 від 27 січня 2009 р.), Лубенського центру довузівської підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів (довідка № 11/02 від 2 лютого 2009 р.); Бєлгородського державного інституту культури та мистецтв (довідка № 01-05/24 від 20 січня 2009 р.); середніх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів м. Чернігова № 3 (довідка № 39/5 від 28 травня 2007 р.), № 8 (довідка № 1 від 22 травня 2007 р.), № 14 (довідка № 31 від 4 червня 2007 р.), № 29 (довідка № 1376 від 8 травня 2007 р.); Чернігівської гімназії № 31 гуманітарно-естетичного профілю (довідка № 37 від 30 травня 2007 р.); Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді (довідка № 287 від 14 травня 2007 р.); загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів м. Умані Черкаської області № 5 (довідка № 149 від 23 травня 2007 р.), № 11 (довідка № 168 від 16 травня 2007 р.); спеціалізованої школи № 214 м. Києва (довідка № 101 від 26 червня 2007 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались й обговорювались на наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях:

міжнародних - „Проблеми якості природничої педагогічної освіти” (м. Полтава, 25 - 26 травня 2006 р.), “Формування мотивації здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІД засобами освіти” (м. Київ, 20 - 21 червня 2006 р.), “ІІ Драгоманівські читання” (м. Київ, 6 - 7 жовтня 2006 р.), „Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін ” (м. Полтава, 24 - 25 травня 2007 р.), VII Міжнародні Новорічні біологічні читання (м. Миколаїв, 21 - 22 грудня 2007 р.), „Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі” (м. Полтава, 29 - 30 травня 2008 р.), „Здорове довкілля - здорова нація” (м. Бердянськ, 12 - 15 червня 2008 р.), „Адаптаційні можливості дітей та молоді” (м. Одеса, 17 - 19 вересня 2008 р.); „Фальцейнівські читання” (м. Херсон, 21 - 23 травня 2009 р.), „Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі” (м. Полтава, 25 - 26 червня 2009 р.);

всеукраїнській - „Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки і перспективи розвитку” (м. Кіровоград, 22 - 23 травня 2008 р.);

міжвузівських - „Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества” (м. Чернігів, 18 квітня 2008 р.); „Педагогічна освіта України: національні традиції та європейські інновації” (м. Київ, 8 грудня 2005 р.), “Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі” (м. Чернігів, 18 - 19 травня 2006 р., 17 - 18 травня 2007 р., 15 - 16 травня 2008 р., 14 - 15 травня 2009 р.); „Актуальні питання формування здорового способу життя дітей, підлітків та молоді” (м. Кривий Ріг, 10 квітня 2009 р.), а також доповідалися на щорічних звітно-наукових конференціях викладачів НПУ імені М. П. Драгоманова „Єдність навчання і наукових досліджень - головний принцип університету” (м. Київ, 6 - 7 лютого 2007 р., 5 - 6 лютого 2008 р., 9 - 10 лютого 2009 р.).

Публікації. Основний зміст, результати і висновки дисертаційного дослідження представлені у 17 одноосібних публікаціях. З них: 7 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України; 9 статей - у збірниках наукових праць, матеріалів та тез конференцій, 1 стаття - у науково-методичному журналі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 9 додатків на 47 сторінках та списку використаних джерел (299 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 283 сторінки, основний зміст дисертації викладено на 203 сторінках рукопису. Робота містить 11 таблиць і 26 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовано стан проблеми наукового пошуку, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, розкрито методи дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано відомості про впровадження й апробацію, наукові публікації за темою дисертації.

У першому розділі „Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків” здійснено комплексний аналіз філософських, психолого-педагогічних, науково-методичних та біологічних літературних джерел, які складають теоретичну основу дослідження, а саме: проаналізовано педагогічну проблему підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять; розглянуто сутність міжпредметних зв'язків як теоретичної основи для формування змісту навчальних програм інтегрованих курсів валеологічного спрямування; узагальнено зміст ключових валеологічних понять шкільного курсу „Основи здоров'я”; з'ясовано нейро-фізіологічні та психолого-педагогічні механізми їх формування та розвитку.

Проблема підготовки майбутніх учителів до викладання шкільного інтегрованого курсу „Основи здоров'я” залишається актуальною, оскільки повинна бути адаптованою до концептуальних та дидактичних вимог сьогодення. Дослідження науковців свідчать про недосконалість як змістової, так і методичної підготовки вчителів, що обумовлено швидкісною динамікою змін у системі шкільної валеологічної освіти. Існує невирішена проблема науково- і навчально-методичного забезпечення процесу викладання основ здоров'я у школі, що вимагає глибоких знань вчителя з інших предметів.

Показано, що однією з необхідних фахових компетенцій студента - майбутнього вчителя основ здоров'я - є його готовність до формування в учнів валеологічних понять як невід'ємної ланки наукової інтерпретації предмета. Внаслідок високої інтегративності змісту курсу “Основи здоров'я” назріла необхідність формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків з іншими природничими курсами.

Дослідження міжпредметних зв'язків як принципу навчання дозволило переконатись, що у навчальному процесі вони здійснюють визначальний вплив на змістове наповнення предмета, підбір методів та організаційних форм навчальної роботи. Встановлення та реалізація міжпредметних зв'язків здійснюється з урахуванням мети предмета та методики його викладання, а також при обов'язковій умові умотивованості вчителів у подібній роботі.

Проведений теоретичний аналіз дозволив з'ясувати і узагальнити зміст, структуру та шляхи формування в учнів основних валеологічних понять шкільного курсу “Основи здоров'я”. Було виділено групи понять, які є фундаментальними у змісті предмета “Основи здоров'я”. Встановлено, що більшість валеологічних понять мають теоретичне підґрунтя з предметів природничого циклу, і тому можуть бути сформованими на базі уявлень, отриманих з курсів природознавства, біології, хімії.

У другому розділі „Організація підготовки студентів до формування в учнів валеологічних понять та аналіз результатів дослідження” здійснене наукове обґрунтування педагогічних умов, які сприяють розвитку готовності майбутнього вчителя до використання міжпредметних зв'язків як засобу формування в учнів валеологічних понять; представлено методику розробки та експериментальної перевірки моделі підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять шкільного курсу „Основи здоров'я” на засадах міжпредметних зв'язків з іншими природничими курсами, а також наведено результати проведеного педагогічного експерименту.

Під час констатувального експерименту було з'ясовано, що зміст навчальних програм з основ здоров'я в цілому задовольняє сучасні інформаційні потреби учнів. Винятки складають питання, які вимагають попереднього засвоєння школярами знань з біології людини. Деякі розділи вимагають міжпредметного узгодження з курсами природознавства, біології, хімії, предметами гуманітарного циклу. Вивчення природничих курсів не завжди забезпечує пропедевтичність розвитку валеологічних понять. Як правило, міжпредметні зв'язки носять супутній та перспективний характер. Внаслідок порушення системності у викладанні матеріалу, не завжди створюються сприятливі умови для вивчення теорії і практики оздоровчих технологій в курсі основ здоров'я. Спостерігаються порушення в логіці навчального матеріалу по класах, дублювання матеріалу або „випадання” певних питань із логічної схеми. Водночас існуючий зв'язок між природничими та валеологічними поняттями може забезпечити формування валеологічних знань на високому теоретичному рівні за умови дотримання системно-логічної схеми введення кожного навчального елементу у навчально-виховний процес.

Викладання курсу “Основи здоров'я” здійснюється вчителями з різними базовими спеціальностями. Причинами отримання ними годин з цього предмету є, як правило, недостатність основного навантаження та близькість змісту деяких розділів курсу до базової спеціалізації. Якість навчання учнів основам здоров'я ще й досі залишається низькою. Досвідчені вчителі працюють по-старому, використовуючи найчастіше логіку власного предмету і традиційні методи навчання. Навпаки, молоді педагоги більше готові до творчої діяльності, але не мають достатньої валеологічної підготовки й загальнопедагогічних практичних умінь. Навіть власна зацікавленість учителів предметом не підвищує його статусу як значимого (наприклад, у порівнянні з математикою, біологією чи мовою).

Стан навчально-методичного забезпечення шкіл з предметів валеологічного спрямування незадовільний. Якість наявних посібників дуже низька. Намагання ж частини вчителів виготовляти їх самостійно очікуваного ефекту не справляють. Дуже обмеженим є також використання вчителями на уроках з основ здоров'я доступних посібників з інших предметів.

З основних валеологічних понять курсу „Основи здоров'я” в учнів краще сформовані поняття про безпеку та небезпеку. Розвиток понять „здоров'я” та „здоровий спосіб життя” знаходиться на рівні пропедевтичного поняття і уявлення. Разом з тим, поняття про складові здоров'я навіть на рівні уявлення сформовано лише у 25 % піддослідних. Формування понять міжпредметного характеру ускладнене внаслідок відсутності знань з біології і термінів, складних для сприйняття. Нагальним залишається питання встановлення відповідності між рівнем доступності матеріалу і віковими особливостями учнів.

Під час пошукового експерименту було теоретично обґрунтовано та розроблено модель підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на основі міжпредметних зв'язків з урахуванням рівневих та компетентнісних вимог до вчителя основ здоров'я. Основними структурними компонентами моделі є мотиваційно-цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний та результативно-оцінювальний. Мотиваційно-цільовий компонент розкриває усвідомлене відношення вчителя до формування в учнів валеологічних понять з використанням міжпредметних зв'язків, спонукає його до регуляції власної поведінки, відображає свідоме ставлення до діяльності, спрямованість особистості на валеологічні поняття та знання з інших предметів, на яких базується їх формування, на способи взаємодії з ними. Змістовий компонент об'єднує сукупність знань вчителя про зміст валеологічних понять, теоретичне підґрунтя для їх формування, виходячи зі змісту програм інших природничих курсів; про сутність міжпредметних зв'язків, їх структуру та функції. Організаційно-діяльнісний компонент відображає функціональний склад понять, формування яких відбувається на основі міжпредметних зв'язків, характеризує можливість застосування такої методики на практиці. Результативно-оцінювальний компонент є найважливішим, оскільки спрямовує вчителя на усвідомлення, пізнання й аналіз власного досвіду та результатів своєї професійної діяльності. У дослідженні було визначено такі рівні сформованості кожного з компонентів моделі: адаптивний (низький, або початковий), репродуктивний (середній), евристичний (достатній) та креативний (високий).

На основі запропонованої моделі було визначено педагогічні умови її реалізації та забезпечення. До них відносяться: максимальна наближеність процесу навчання студентів до проблем реальної практики вчителів основ здоров'я; чітка орієнтація на завдання розвитку усіх чотирьох структурних компонентів моделі підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків; урахування вихідного рівня розвитку даної компетенції: базової спеціальності студента, в умовах підвищення кваліфікації вчителів - досвід їх роботи за фахом та досвід викладання предметів валеологічного спрямування; не протиставлення, а органічне доповнення методики формування валеологічних понять курсу „Основи здоров'я” технологією використання базових знань з інших предметів.

Розроблено змістове та технологічне забезпечення процесу підготовки студентів, для чого внесено корективи до змісту навчальної програми дисципліни „Методика навчання основ здоров'я” для студентів педагогічних вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю або спеціалізацією „основи здоров'я”. Також складено методичні пакети з рекомендаціями щодо формування валеологічних понять шляхом реалізації міжпредметних зв'язків основ здоров'я та інших природничих курсів.

Під час формувального експерименту здійснювалась перевірка дієвості запропонованої моделі. Дослідними групами були студенти педагогічних навчальних закладів, учителі та учні загальноосвітніх шкіл.

Експериментальні групи студентів (337 осіб) навчалися за удосконаленою нами програмою, контрольні (404 особи) - за типовим навчальним планом, складеним на основі базової програми. Усі студенти мали достатню і рівноцінну базову біологічну та валеологічну підготовку.

Результати підсумкового тестування студентів експериментальних і контрольних груп після впровадження розробленої моделі показали, що рівень готовності майбутніх учителів до процесу формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків основ здоров'я та інших шкільних природничих курсів підвищився внаслідок застосування відповідного технологічного забезпечення (рис. 1).

Рис. 1. Порівняння рівнів готовності студентів експериментальних і контрольних груп до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків.

Студенти, які пройшли підготовку за удосконаленою програмою, та учителі шкіл проводили уроки із застосуванням розроблених нами методичних пакетів. Таким чином було визначено особливості впливу запропонованої методики на рівень засвоєння учнями валеологічних понять. При використанні міжпредметних зв'язків основ здоров'я та природознавства, біології й хімії в якості системоутворюючого чинника для формування валеологічних понять школярі відходять від стереотипного мислення, намагаються виділити головні, суттєві риси кожного поняття. Вживання учнями біологічної термінології при оперуванні поняттями підтверджує відносну легкість сприйняття нового матеріалу за допомогою актуалізації знань з предметів природничого циклу порівняно з традиційною методикою.

На рис. 2 і 3 показано залежність рівня засвоєння валеологічних понять від ступеня прояву міжпредметних зв'язків (від 0 до 3) у відповідях учнів. В експериментальних класах зі збільшенням показника міжпредметних зв'язків спостерігається зниження відсоткового показника початкового рівня засвоєння понять та збільшується відсоток учнів, у яких поняття засвоєні на достатньому та високому рівні (коефіцієнт кореляції r становить 0,65±0,28, = 0,05).

Рис. 2. Залежність рівня засвоєння валеологічних понять від прояву міжпредметних зв'язків в учнів експериментальних класів.

Рис. 3. Залежність рівня засвоєння валеологічних понять від прояву міжпредметних зв'язків в учнів контрольних класів.

Інтерв'ювання студентів і вчителів, які проводили уроки згідно запропонованих рекомендацій, показало позитивну динаміку сформованості у них мотиваційно-цільового та результативно-оцінювального компонентів моделі. Динаміка змістового та організаційно-діяльнісного компонентів виявилася незначною, хоча і є позитивною.

Таким чином, результати формувального експерименту підтвердили дієвість моделі підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів валеологічних понять на основі міжпредметних зв'язків .

У третьому розділі „Інтерпретація результатів педагогічного експерименту та рекомендації щодо їх впровадження” подано методичні рекомендації щодо використання результатів проведеного дослідження; розроблено методичну систему (рис. 4), у якій своє знайшла втілення модель

Рис. 4. Методична система підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків основ здоров'я та інших шкільних природничих курсів.

підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків основ здоров'я та курсів природознавства, біології, хімії.

Як показує рис. 4, процес підготовки майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків може бути оптимальним лише при розробці адекватних засобів навчання і перенесенні цього процесу на реальну шкільну практику.

Для реалізації даного завдання запропоновано методичні рекомендації, які розкривають особливості підготовки до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків. Практичні рекомендації є прикладами методичних пакетів для планування міжпредметних зв'язків при формуванні понять. Вони містять у собі: тематику уроків з основ здоров'я; відомості про базові знання учнів з предметів природничого циклу для розвитку кожного поняття по класах; рекомендації щодо напрямків встановлення міжпредметних зв'язків; приклади добору наочності та обладнання; орієнтовне формулювання понять та очікувані результати.

висновки

За результатами проведеного дослідження нами були зроблені такі висновки:

1. Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчує недостатній стан розробленості досліджуваної проблеми і показує, що підготовка майбутніх учителів до викладання шкільного інтегрованого курсу „Основи здоров'я” є актуальною і має бути адаптованою до концептуальних та дидактичних вимог сьогодення. Враховуючи інтегративний зміст основ здоров'я, важливою складовою є підготовка майбутніх учителів до формування в учнів понятійного апарату предмету на засадах міжпредметних зв'язків з іншими шкільними природничими курсами.

Вивчення науково-методичних джерел дозволило виокремити й узагальнити зміст групи понять, які є фундаментальними для предмета „Основи здоров'я”, і мають теоретичне підґрунтя з природознавства, біології та хімії. Дослідження психолого-педагогічної та біологічної літератури дало змогу систематизувати етапи формування понять міжпредметного характеру.

2. Проведений констатувальний експеримент показав незадовільний стан готовності студентів і вчителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків. Для розв'язання даної проблеми були науково обґрунтовані педагогічні умови, які повинні сприяти розвитку цієї готовності та підвищенню ефективності засвоєння учнями валеологічних понять. До таких умов у першу чергу ми віднесли: переконання студентів щодо ефективності міжпредметного підходу до викладання основ здоров'я; забезпечення теоретичної і практичної підготовки майбутнього вчителя до формування понятійного апарату учнів на засадах міжпредметних зв'язків шляхом корекції змісту фахової дисципліни „Методика навчання основ здоров'я”; застосування відповідних технологій навчання; стимулювання студентів до рефлексивного підходу при аналізі власної діяльності.

3. Розроблена в ході пошукового експерименту модель підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів валеологічних понять з курсу „Основи здоров'я” на засадах міжпредметних зв'язків складається з чотирьох компонентів: мотиваційно-цільового, змістового, організаційно-діяльнісного, результативно-оцінювального. Мотиваційно-цільовий компонент містить у собі умотивованість та готовність майбутнього вчителя до використання міжпредметних зв'язків у власній діяльності, зокрема при формуванні валеологічних понять. Змістовий компонент передбачає орієнтування студента у змісті навчальних програм з основ здоров'я та інших природничих курсів, а також розуміння структури та змісту міжпредметних зв'язків і закономірностей формування валеологічних понять на їх основі. Організаційно-діяльнісний компонент відображає уміння добирати форми, методи і засоби навчання для формування в учнів валеологічних понять та визначати педагогічні умови організації навчального процесу, які забезпечують досягнення цієї мети. Результативно-оцінювальний компонент пов'язаний з отриманням зворотної інформації про рівень засвоєння учнями валеологічних понять та аналіз власного досвіду, корекцію результатів та удосконалення змісту професійної діяльності.

Для реалізації розробленої моделі було удосконалено програму і розроблено навчально-методичне забезпечення дисципліни „Методика навчання основ здоров'я” для студентів педагогічних вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю або спеціалізацією „основи здоров'я”. Підготовлено методичні рекомендації щодо формування в учнів 6-9 класів інтегрованих валеологічних понять. Для цього визначено їх теоретичну міжпредметну основу, бажаний рівень засвоєння та орієнтовний зміст кожного поняття на відповідному віковому етапі; дібрано найбільш доцільні та ефективні форми і методи навчання; обґрунтовано методичний підхід до вибору засобів навчання і засобів контролю, сплановано кінцеві результати навчання.

В ході формувального експерименту було здійснене впровадження і перевірка запропонованої моделі підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків з іншими природничими курсами шляхом викладання курсу „Методика навчання основ здоров'я” за удосконаленою нами програмою, а також використання розроблених методичних рекомендацій при проведенні студентами і вчителями уроків з основ здоров'я у загальноосвітніх школах.

При порівнянні результатів готовності студентів до навчання учнів основам здоров'я із застосуванням їх знань з природознавства, біології та хімії було встановлено наявність достовірних відмінностей між контрольними та експериментальними групами (для рівня значущості = 0,05). В експериментальних групах майже 78 % студентів досягли евристичного та креативного рівня готовності, тоді як у контрольних групах 98 % респондентів знаходяться на адаптивному та репродуктивному рівнях. Загальне зростання середнього рівня готовності майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків склало близько 24 %.

Під час вивчення фахової дисципліни „Методика навчання основ здоров'я” у студентів краще розвиваються змістовий та організаційно-діяльнісний компоненти готовності до процесу формування валеологічних понять з використанням міжпредметних зв'язків. Під час педагогічної практики більш істотні позитивні зрушення відбуваються у розвитку мотиваційно-цільового та результативно-оцінювального компонентів. Забезпечення вчителів методичними розробками і стимулювання їх до застосування міжпредметних зв'язків у їх практичній діяльності без вивчення відповідного курсу призводить до розвитку в основному мотиваційно-цільового та результативно-оцінювального компонентів.

Оцінка результатів засвоєння учнями 6 - 9 класів валеологічних понять при проведенні уроків на міжпредметній основі показала, що зі збільшенням показника засвоєння й уміння використовувати міжпредметні зв'язки спостерігається зростання рівня засвоєння понять в середньому на 26 %. Це свідчить, що реалізація міжпредметних зв'язків основ здоров'я та інших шкільних предметів природничого циклу при формуванні валеологічних понять дозволяє суттєво підвищити рівень засвоєння цих понять учнями.

Таким чином, у ході формувального експерименту було підтверджено ефективність запропонованої моделі при створенні обґрунтованих нами педагогічних умов щодо підготовки майбутніх учителів до використання міжпредметних зв'язків основ здоров'я та інших природничих курсів.

4. Узагальнення результатів проведеного педагогічного експерименту свідчить про доцільність їх впровадження у підготовку вчителів основ здоров'я. Побудована методична система передбачає проходження майбутніми вчителями основ здоров'я спеціальної підготовки для оволодіння навичками формування в учнів валеологічних понять шляхом залучення знань з інших предметів природничого циклу, що має бути передбачено навчальним планом. Набуття студентами даної професійної компетенції має відбуватися у процесі загальнометодичної підготовки студентів, що включає вивчення дисципліни „Методика навчання основ здоров'я”, загальних та часткових методик, педагогічних технологій навчання здорового способу життя та проходження майбутніми вчителями основ здоров'я усіх видів педагогічних практик з рефлексією накопиченого досвіду.

Розроблені методичні рекомендації забезпечують розвиток ключових професійно-практичних компетенцій вчителя, пов'язаних з встановленням та реалізацією міжпредметних зв'язків, і передбачають підготовку студента до системного і поетапного формування в учнів валеологічних понять з найменшими витратами навчального часу і спонуканням учнів до вивчення предмета „Основи здоров'я”.

Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є міждисциплінарне узгодження фундаментальної фахової біологічної підготовки майбутнього вчителя основ здоров'я.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Жбра Г. І. Біологія людини як теоретична основа формування валеологічних понять / Г. І. Жбра // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип. 3. - К. : вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - 213 с. - С. 66-71.

2. Жбра Г. І. Аналіз викладання питань ВІЛ/СНІД у шкільних курсах біології, ОБЖД та основ здоров'я / Г. І. Жбра // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. - Вип. 48. - 223 с. - С. 107-112.

3. Жбра Г. І. Компетентність вчителів основ здоров'я: сучасний стан і перспективи розвитку / Г. І. Жбра // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип. 6. - К. : вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - 267 с. - С. 79-85.

4. Жбра Г. І. Стан викладання курсу „Основи здоров'я” в школі: точка зору вчителів / Г. І. Жбра // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Випуск 44. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник. - Чернігів : ЧДПУ, 2007. - № 44. - 504 с. - С. 43-47.

5. Жбра Г. І. Підготовка вчителя до використання міжпредметних зв'язків як засобу формування валеологічних понять в шкільному курсі основ здоров'я / Г. І. Жбра // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Випуск 55. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник у 2-х т. - Чернігів : ЧДПУ, 2008. - № 55. - Т. 1. - 468 с. - С. 200-205.

6. Жбра Г. І. Електронний підручник з методики навчання основ здоров'я як засіб оптимізації навчального процесу / Г. І. Жбра // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Випуск 58. Серія: педагогічні науки: Збірник. - Чернігів : ЧДПУ, 2008. - № 58. - 164 с. - С. 122-125.

7. Жбра Г. І. Змістове та технологічне забезпечення процесу підготовки студентів до формування в учнів валеологічних понять на засадах міжпредметних зв'язків / Г. І. Жбра // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Випуск 64. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт : Збірник. - Чернігів : ЧДПУ, 2009. - № 64. - 592 с. - С. 187-191.

Тези і матеріали конференцій

8. Жбра Г. Проблеми організації контролю знань студентів педагогічного університету / Г. І. Жбра // Болонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти / Кол. авт. - Полтава : АСМІ, 2005. - 356 с. - С. 225-226.

9. Жбра Г. Значення валеологічного мислення майбутнього вчителя у вирішенні завдань валеологічної освіти / Г. І. Жбра // Проблеми якості природничої педагогічної освіти : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції // За редакцією М. В. Гриньової. - Полтава, 2006. - 356 с. - С. 35-37.

10. Жбра Г. І. Уроки основ здоров'я: точка зору учнів / Г. І. Жбра // Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / За редакцією М. В. Гриньової. - Полтава : Астрая, 2007. - 487 с. - С. 303-305.

11. Жбра Г. І. Особливості сформованості валеологічних понять в учнів шостих класів / Г. І. Жбра // VII Новорічні біологічні читання : Збірник наукових праць. - Випуск 7. / Під ред. С. В. Гетманцева. - Миколаїв : МДУ імені В. О. Сухомлинського, 2007. - 368 с. - С. 310-314.

12. Жарая А. И. Динамика осознания понятия толерантности учениками основной школы / Г. І. Жбрая // Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества : Тезисы докладов VII межвузовской научно-практической конференции. - Чернигов : Украинско-Российский институт (филиал) Московского государственного открытого университета в г. Чернигове, 2008. - 88 с. - С. 15.

13. Жбра Г. Формування валеологічних понять на основі міжпредметних зв'язків в умовах експериментального навчання учнів основної школи / Г. І. Жбра // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку : у 2-х ч. - Кіровоград : КДПУ імені Володимира Винниченка, 2008. - Ч. 2. - 232 с. - С. 45-51.

14. Жбра Г. І. Динаміка готовності вчителя до процесу формування валеологічних понять на основі міжпредметних зв'язків в умовах педагогічного експеримента / Г. І. Жбра // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції із залученням студентського природоохоронного руху „Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі”. XV Каришинські читання // За заг. ред. проф. М. В. Гриньової. - Полтава : Астрая, 2008. - 537 с. - С. 319-322.

15. Жбра Г. І. Проблеми підготовки майбутніх учителів до навчання учнів основ здоров'я / Г. І. Жбра // Актуальні питання формування здорового способу життя дітей, підлітків та молоді : Матеріали науково-практичної конференції. м. Кривий Ріг, 10 квітня 2009 р. - Кривий Ріг : КДПУ, 2009. - 160 с. - С. 112-116.

16. Жбра Г. І. Підготовка майбутніх учителів до формування в учнів валеологічних понять як педагогічна проблема / Г. І. Жбра // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі і середній школі”. XVI Каришинські читання / За заг. ред. проф. М. В. Гриньової. - Полтава : Астрая, 2009. - 416 с. - С. 24-26.

Науково-методичні журнали

17. Жбра Г. І. Викладання питань ВІЛ/СНІДу у шкільних курсах біології, ОБЖД та основ здоров'я / Г. І. Жбра // Інформація. Погляди. Світогляд. - 2007. - № 6. - С. 14-16.

Размещено на Allbest.ru