Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ПІДГОТОВКА КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

ЛАРІНА НАТАЛІЯ БОРИСІВНА

Запоріжжя - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан соціально-економічного розвитку України як суверенної держави характеризується значними змістовими та структурно-організаційними змінами, які спрямовані на реформування національної системи освіти і її інтеграцію в міжнародний освітній простір.

Загальнодержавна стратегія освіти конкретизована в Законах України “Про освіту” (1991 р.) і “Про загальну середню освіту” (1999 р.); Державній національній програмі “Освіта: Україна ХХІ століття” (1993 р.); Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) (2001 р.); Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.); Концепції профільного навчання у старшій школі (2003 р.), Державних стандартах базової і повної загальної середньої освіти (2004 р.). Цими документами передбачено оновлення мережі загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) для забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

Концепцією профільного навчання визначено, що з 2010 р. старша школа України має функціонувати як профільна. Законодавчою та нормативно-правовою базою обумовлено, що профільне навчання є потужним інструментом урахування професійних інтересів старшокласників та їхніх перспектив на майбутнє й потребує застосування особливих підходів до його організації та управління ним. Сучасна профільна школа може реалізуватися лише за наявності підготовлених управлінських кадрів, які мають розвинене системне бачення процесу профілізації як цілісного явища й сформовану готовність до його впровадження.

Сучасні вітчизняні дослідники спрямували свої зусилля на пошук шляхів удосконалення професійної підготовки педагогічних кадрів. Всебічно висвітлено проблеми підготовки управлінських кадрів ЗНЗ у системі післядипломної педагогічної освіти в працях Г.В. Єльникової, Б.М. Жебровського, І.П. Жерносєка, Л.М. Калініної, В.І. Маслова, В.В. Олійника, В.С. Пікельної Н.Г. Протасової, В.І. Пуцова, Л.П. Пуховської, В.А. Семиченко, Т.М. Сорочан, Т.І. Сущенко, Г.О. Штомпеля, Н.М. Чепурної, О.Ю. Чернявської та ін. Особливості підготовки керівників ЗНЗ до застосування освітніх інновацій досліджено в наукових розвідках В.І. Бондаря, Л.М. Ващенко, Л.І. Даниленко, Л.Л. Хоружої та ін.

Теоретичні основи проблеми диференціації та індивідуалізації навчання учнів привертали увагу відомих педагогів, учених, учителів-практиків, починаючи з ХVІІ ст. (Г.Г. Ващенко, Я.А. Коменський, А.С. Макаренко, Й.Г. Пестолоцці, Г.С. Сковорода, В.О. Сухомлинський, С.Ф. Русова, К.Д. Ушинський), і ґрунтовно розроблені в працях С.І. Архангельського, О.І. Бугайова, Ю.К. Бабанського, С.У. Гончаренка та ін.

У кінці 1990-х рр. педагоги та психологи досліджують проблему профільного навчання в різних аспектах: особливості неперервної професійної освіти (К.А. Абульханова-Славська, Т.І. Анциферова, С.Я. Батишев, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало та ін.); розвиток творчої професійно орієнтованої особистості (Г.О. Балл, Й.М. Гушулей, Є.М. Павлютенков, І.П. Підласий, П.С. Перепелиця, Н.А. Побірченко, О.Я. Савченко, В.Ф. Сахаров, С.О. Сисоєва, Н.О. Талалуєва, С. Фукуяма та ін.); психолого-педагогічні засади допрофесійної підготовки учнів (Л.А. Йовайша, Є.А. Клімов, В.М. Мадзігон, С.Д. Максименко, В.В. Рибалка, Л.В. Тименко, Б.О. Федоришин та ін.); моделі профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості (Г.І. Осадчий, А.О. Остапенко, Н.І. Шиян та ін.).

Аналіз наукових праць з означеної проблеми свідчить, що, незважаючи на ґрунтовні дослідження теоретичних основ підготовки керівників ЗНЗ до управлінської діяльності в цілому, система підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання не знайшла свого відображення в теорії та практиці. Відсутність наукових праць, пов'язаних з розробкою нового змісту та технології підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів в інститутах післядипломної педагогічної освіти із цієї проблеми, спричинила суперечності між:

вимогами держави та суспільства щодо розвитку вітчизняної профільної школи й недостатнім рівнем забезпечення організаційно-педагогічних і науково-методичних засад профільного навчання;

зростанням вимог до рівня управлінської компетентності керівників ЗНЗ із цієї проблеми та їх недостатньою професійною підготовленістю в системі підвищення кваліфікації;

потребою в підготовці управлінських кадрів ЗНЗ до впровадження профільного навчання й недостатнім ступенем розробленості її теоретичних і методичних засад.

Об'єктивна потреба вирішення зазначеної науково-практичної проблеми на сучасному етапі, її актуальність зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України: “Підготовка керівника середнього закладу освіти” (державний реєстраційний № 0199U004225).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 5 від 16 травня 2007 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології Академії педагогічних наук України (протокол № 8 від 28 жовтня 2008 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження - розробити, науково-теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст і технологію підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

1) уточнити основні поняття проблеми дослідження та проаналізувати сучасний стан підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання;

2) обґрунтувати структуру та зміст організації профільного навчання у ЗНЗ;

3) визначити рівні підготовки керівників ЗНЗ за складовими організації профільного навчання;

4) теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання;

5) розробити методичні рекомендації щодо застосування в системі підвищення кваліфікації моделі підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання.

Об'єкт дослідження - підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі підвищення кваліфікації.

Предмет дослідження - зміст і технологія підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання буде ефективною при розробці й упровадженні моделі, яка передбачає:

обґрунтування структури організації профільного навчання;

застосування модульної системи навчання в інститутах післядипломної педагогічної освіти;

інтеграцію у зміст підвищення кваліфікації керівників основ організації профільного навчання та освітнього менеджменту;

наявність спецкурсу “Організація та функціонування центру профільного навчання у ЗНЗ” і навчальних вправ з розвитку вмінь щодо впровадження профільного навчання.

Методи дослідження. Для реалізації мети, вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс сучасних загальнонаукових методів:

теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння, зіставлення - для вивченння літературних джерел, законодавчої та нормативно-правової бази, досвіду підготовки керівників ЗНЗ; моделювання - для розроблення моделі підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання;

емпіричні методи: діагностичні (анкетування, опитування, інтерв'ювання, тестування, бесіди); обсерваційні (пряме і непряме спостереження, методи експертних оцінок і самооцінок); ранжування; праксиметричні (контекстний аналіз та узагальнення планів роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичних матеріалів) - для визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання; констатувальний і формувальний експерименти - для перевірки результативності розробленої моделі.

Результати експериментальної роботи опрацьовано за допомогою статистичної та кваліметричної технології.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання, яка передбачає інтеграцію у зміст підвищення кваліфікації основ організації профільного навчання та освітнього менеджменту на засадах модульної системи підготовки;

визначено зміст підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання:

обґрунтовано структуру та зміст організації профільного навчання;

уточнено поняття “підготовка керівників ЗНЗ до профільного навчання” та “профільне навчання”;

удосконалено форми й методи, технології визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання та критерії їх оцінювання;

набули подальшого розвитку науково-теоретичні положення професійної освіти та класифікація принципів підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання в системі підвищення кваліфікації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні: теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної моделі підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання; критеріїв оцінювання й технологій (статистична та кваліметрична) визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання та рівнів якості випускних робіт слухачів курсів підвищення кваліфікації відповідно до вимог Болонського процесу за шкалою ECTS; навчально-тематичного плану підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання; спецкурсу “Організація та функціонування центру профільного навчання у ЗНЗ”.

Запропоновано навчально-тематичний план підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання на засадах модульної системи навчання, методичні рекомендації щодо організації та проведення семінару-практикуму для керівників відділів (управлінь) освіти районних державних адміністрацій та міських рад “Законодавчі та нормативно-правові засади впровадження профільного навчання у ЗНЗ”, методичні рекомендацій для керівників системи підвищення кваліфікації щодо застосування розробленої моделі.

Теоретичні положення, науково-методичні рекомендації та висновки дослідження створюють основу для підвищення ефективності професійної підготовки керівників ЗНЗ у системі підвищення кваліфікації до впровадження профільного навчання.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Державного вищого навчального закладу “Університет менеджменту освіти” АПН України (довідка № 01-02/122 від 11.03.2009 р.); Вінницького та Кіровоградського обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (довідки № 207 від 03.02.2008 р.; № 125 від 18.02.2009 р.); у науково-методичну роботу відділів (управлінь) освіти Кіровоградської та Олександрійської міських рад (довідки № 101/01-14 від 19.02.2009 р.; № 28/02 від 16.02.2009 р.), Олександрійської та Улянівської районних державних адміністрацій (довідки № 80 від 21.01.2009 р.; № 57 від 22.01.2009 р.) Кіровоградської області.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались та обговорювались на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Розвиток творчого потенціалу гуманітарно-технічної еліти” (Другі Кримські педагогічні читання, 2002 р.); “Проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти в сучасному суспільстві” (м. Київ, 2002 р.); “Профільне навчання: проблеми та перспективи” (м. Київ, 2005 р.); “Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції” (м. Переяслав-Хмельницький, 2007 р.); “Адаптивне управління як засіб реалізації стратегічних цілей закладу освіти” (м. Харків, 2007 р.); “Гуманізація соціального управління” (м. Харків, 2008 р.); “Сучасні проблеми освіти: управлінський аспект” (м. Переяслав-Хмельницький, 2008 р.); а також на педагогічних читаннях, присвячених пам'яті С.Я. Батишева (м. Київ, 2007, 2008 рр.); на семінарі “Профільне навчання: проблеми, досвід, перспективи” (м. Київ, 2008 р.).

Матеріали дисертації розглядались на проблемних семінарах і засіданнях кафедри менеджменту освіти, економіки і маркетингу Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Державного вищого навчального закладу “Університет менеджменту освіти” АПН України, кафедр управління освіти Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського та Вінницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; на нарадах керівників шкіл, колегіях управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Публікації. Основні положення й результати дослідження опубліковано в 12 науково-методичних працях, з яких: 7 одноосібних статей у провідних фахових виданнях з педагогіки, затверджених ВАК України, 5 публікацій в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 265 сторінок, з них основного тексту - 176 сторінок. Список наукових джерел містить 295 найменувань. У роботі подано 12 рисунків та 27 таблиць на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

керівник профільний навчання мотиваційний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу; охарактеризовано використані методи; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження; висвітлено дані щодо впровадження та апробації результатів; подано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - “Підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання в теорії і практиці” - на основі системного вивчення праць вітчизняних і зарубіжних авторів висвітлено ступінь наукової розробленості проблеми, розглянуто теоретичні основи професійної підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання, вивчено та обґрунтовано сучасний стан їх підготовки в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО); відібрано та проаналізовано законодавчу та нормативно-правову базу профільного навчання. Це дало змогу розробити структуру організації профільного навчання та визначити зміст підготовки керівників ЗНЗ за його складовими.

На основі теоретичного аналізу цієї проблеми в роботі розкрито зміст базових понять дослідження, зокрема, таких як: “підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання”, “профільне навчання”.

У дисертації з'ясовано, що в сучасній психолого-педагогічній літературі всебічно висвітлено теоретичні проблеми підготовки управлінських кадрів ЗНЗ у системі підвищення кваліфікації, здійснено наукові пошуки щодо професійної підготовки педагогічних працівників до профільної школи. Зокрема, формування професійної підготовки педагогічних працівників до впровадження профільного навчання досліджували Н.О. Аніскіна, І.П. Ареф'єв, В.І. Блінов, С.Є. Вольянська, М.М. Гриньова, В.В. Дивак, І.Г. Єрмаков, В.Е. Лунячек, О.І. Овчарук, В.О. Огнев'юк, Є.М. Павлютенков, М.А. Пайкуш, Л.Д. Покроєва, В.В. Потєха, П.І. Сікорський, М.І. Сметанський, Е.М. Соф'янц, Л.Г. Чернікова, Н.І. Шиян та ін.

Значущість проблеми підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання висвітлена російськими науковцями: Л.Т. Воронкіною, Г.Ч. Тахтамишевою, О.П. Тонконогою, С.В. Чистяковою та ін.

Узагальнюючи теоретичні підходи, в роботі зазначено, що підготовка керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання в ІППО є цілісною педагогічною системою модульної диференціації змісту й технології навчання, яка спрямована на розвиток їх професійних знань і вмінь з основ освітнього менеджменту та профільного навчання.

Результатом такої підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання є модернізація змісту, форм і методів підвищення кваліфікації, яка сприяє розвитку:

професійних знань та вмінь щодо інформаційної, орієнтаційної, діагностичної, консультативної та координаційної діяльності;

мотивації управління;

особистісних і ділових якостей;

досвіду управлінської діяльності.

З'ясовано, що в сучасній психолого-педагогічній літературі проблеми профільного навчання досліджували в різних аспектах: сутність і особливості організації профільного навчання (Л.Д. Березівська, О.В. Курбатов, Т.П. Колісник, Л.А. Липова, І.Л. Лікарчук, В.К. Сидоренко, Д.О. Тхоржевський та ін.); науково-методичний супровід (Н.М. Бібік, М.І. Бурда, Р.П. Вдовиченко та ін.); зміст та організація навчально-виховного процесу (Г.О. Балл, Ю.В. Вороніна, М.П. Гузик, В.І. Доротюк, О.К. Корсакова, А.П. Самодрин, А.О. Сологуб, С.Н. Чистякова та ін.); методичне і програмне забезпечення (О.О. Васько, Ю.О. Дорошенко, В.І. Кизенко, П.С. Лернер та ін.).

Аналіз досліджень з основ профільного навчання, законодавчих та нормативно-правових документів свідчить, що немає єдиного підходу до визначення поняття “профільне навчання”. Відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі дане поняття в дисертації розглядається як складова навчально-виховного процесу, спрямована на розвиток особистісних якостей, здібностей і можливостей старшокласників щодо вибору ними профілю навчання в умовах реалізації сучасної законодавчої та нормативно-правової бази системи загальної середньої освіти.

Базуючись на концептуальному підході, в роботі обґрунтовано структуру організації профільного навчання, яка включає профільну інформованість учнів, їх профорієнтацію щодо вибору профілю навчання в старшій школі, профільне психолого-педагогічне діагностування, консультування та координування; визначено зміст підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання за даною структурою та його основні компоненти.

Зокрема, зміст підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання розкривається через основи освітнього менеджменту та профільного навчання, а саме: профільна інформованість учнів розкривається через вивчення основ інформаційного менеджменту; профільна орієнтація - інноваційного, стратегічного та фінансового менеджментів; профільне психолого-педагогічне діагностування - психології управління та моніторингу якості знань з профільних освітніх галузей; профільне консультування - основ маркетингу освіти та культури організації; профільне координування вибору старшокласниками профілю навчання - теорію управління персоналом.

Основними компонентами підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання визначено: мотиваційно-цільовий (сформованість мотивів, інтересів і потреб у впровадженні профільного навчання); інформаційно-змістовий (професійні знання і вміння з основ освітнього менеджменту та теорії профільного навчання); операційно-діяльнісний (наявність особистісних і ділових якостей, досвіду щодо впровадження профільного навчання). Перевірено рівень їх підготовки за розробленими статистичною та кваліметричною технологіями.

На констатувальному етапі експерименту за статистичною технологією перевірено рівні підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання за методикою В.А. Семиченко (перевірено рівні їх мотивів, інтересів і потреб); за методиками В.І. Андрєєва та А.Г. Шмельова (рівні сформованості творчих здібностей, особистісних і ділових якостей); за методиками Л.І. Даниленко, Л.І. Карамушки (рівні фахових знань і вмінь відповідно до Базового стандарту діяльності директора школи).

Методика Б. Блума застосовувалась для складання матриці тесту, за допомогою якої визначено узагальнений рівень підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання за кожним з компонентів та критерії їх оцінювання: високий, достатній, низький / недостатній. Встановлено, що високому рівню підготовки керівників ЗНЗ відповідає показник, який знаходиться в інтервалі від 0,67 до 1,0; достатньому - від 0,34 до 0,66; низькому - від 0 до 0,33.

Одержані результати проведеного емпіричного дослідження свідчать, що рівень підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання за мотиваційно-цільовим компонентом виявився низьким (0,33); за інформаційно-змістовим - низьким (0,29); за операційно-діяльнісним - недостатнім. Найнижчими виявилися показники за такими складовими організації профільного навчання: профільне інформування учнів - 0,25; профільне консультування - 0,28; профільне координування - 0,28.

Це свідчать про те, що більшість керівників ЗНЗ - слухачів курсів підвищення кваліфікації ІППО - недостатньо підготовлені з теорії інформаційного менеджменту, маркетингу освіти, культури організації, теорії управління персоналом; 51% респондентів не мають досвіду з упровадження профільного навчання; слабко вираженими є особистісні та ділові якості керівників ЗНЗ, такі як: цілеспрямованість (10,5%), здатність до наукової діяльності (10,3%), послідовність (8,0%), комунікативність (2,1%), світоглядність, волевиявленість, інноваційність, самостійність (по 1,2%).

Низький стан підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання підтверджено розробленою кваліметричною технологією визначення його рівня, в основі якої лежать методики Г.В. Єльникової (факторно-критеріальне моделювання) і Дельфи (комплексна експрес-оцінка). Рівень підготовки керівників ЗНЗ з даної проблеми становить 0,32 і також є низьким.

Результати здійсненого контекстного аналізу навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО та анкетування викладачів, керівників відділів освіти, методичних кабінетів та ЗНЗ, вчителів, старшокласників та їх батьків підтверджують відсутність цільової підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання. Зокрема:

у змісті варіативної частини функціональної складової навчально-тематичних планів не представлено навчальні модулі, спецкурси, спецсемінари, тренінги й інші види занять з основ освітнього менеджменту та профільного навчання;

переважають лекційні форми навчання над індивідуальними: 38% змісту навчання становлять лекції; 34% - семінарські заняття; 27% - практичні заняття;

не дотримуються вимоги Державного стандарту вищої освіти: практична складова підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в середньому становить 36%, замість 60%, рекомендованих Болонським процесом.

Проведений аналіз сучасного стану підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання як однієї із складових їх професійної підготовки засвідчує необхідність розробки якісно нової моделі.

У другому розділі - “Модель підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання” - виявлено та теоретично обґрунтовано мету, завдання, наукові підходи та принципи підготовки керівників ЗНЗ на курсах підвищення кваліфікації в ІППО із цієї проблеми; розроблено модульний навчально-тематичний план підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання, який доповнено спецкурсом, навчальними вправами з розвитку їх управлінської компетентності, навчально-методичними матеріалами.

Представлена в роботі модель є цілеспрямованою й цілісною, розкриває мету, зміст, форми та методи підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання, її складові є взаємопов'язаними і взаємозумовленими. Пропонована модель включає концептуальну, змістову, технологічну, результативно-оцінювальну складові (рис. 1).



Рис. 1. Модель підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання

На концептуальному рівні моделювання розкриваються наукові принципи, їх класифікація, наукові підходи, тенденції підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО в сучасних умовах розвитку світової та європейської інтеграції. Метою підготовки є розвиток і вдосконалення управлінської компетентності керівників ЗНЗ у системі підвищення кваліфікації до впровадження профільного навчання. Фундаментом існування моделі є концептуальна складова, її похідними - змістова, технологічна, результативно-оцінювальна.

Розроблена модель підготовки керівників ЗНЗ в ІППО ґрунтується на принципах акмеології (передбачає необхідність творчої самореалізації, самоорганізації, самовдосконалення керівників ЗНЗ), андрагогіки (підготовка управлінців у системі підвищення кваліфікації виходить за межі професійної та наукової діяльності), синергетики (характеризує процеси оновлення й розвитку ЗНЗ), інформаційності (здатність максимально ефективно використати інформацію з упровадження профільного навчання в різних проблемних ситуаціях); на засадах педагогічної інноватики (вплив на інноваційне мислення, культуру, особистісні та ділові якості керівників ЗНЗ), особистісно орієнтованого навчання (визначає рейтинг навчальних досягнень керівників ЗНЗ на вхідному і вихідному діагностуванні, що забезпечує відбір змісту навчання), інтегративного навчання (забезпечує формування інтегративного мислення та системний аналіз, креативний рівень професійної діяльності), компетентнісного підходу (набуття особистістю знань, умінь, спрямованих на вдосконалення управлінської компетентності, що сприяє інтелектуальному розвитку, формуванню здатності швидко реагувати на запити часу).

Основними принципами відбору змісту підвищення їх кваліфікації до впровадження профільного навчання є: цільова спрямованість (розвиток управлінських знань і вмінь щодо застосування основ профільного навчання шляхом введення авторського спецкурсу з проблем упровадження профільного навчання в ЗНЗ); навчання через практику (розробка дидактичних вправ з розвитку вмінь щодо впровадження основних складових організації профільного навчання); системність і науковість (ознайомлення із сучасними теоріями освітнього менеджменту і практичного впровадження профільного навчання); діагностичність (перевірка рівня розвитку знань, умінь, мотивації, досвіду, особистісних і ділових якостей шляхом введення відповідних тестових завдань).

На змістовому рівні моделювання розглянуто вимоги до відбору змісту підвищення кваліфікації цієї категорії слухачів та його структури, який включає:

соціоально-гуманітарний блок, до складу якого входять філософські, інформаційно-комунікаційні, нормативно-правові навчальні модулі (“Історичні аспекти розвитку профільного навчання у вітчизняному та зарубіжному досвіді”, “Законодавче та нормативно-правове забезпечення діяльності навчальних закладів і освітніх установ в умовах упровадження профільного навчання”, “Використання Інтернет-ресурсів у профільному ЗНЗ” та ін.);

фаховий (професійно орієнтований) блок, який включає навчальні модулі з питань упровадження профільного навчання (“Сутність і зміст управлінської діяльності керівника ЗНЗ з проблем упровадження профільного навчання”, “Концептуальні засади організації профільного навчання у ЗНЗ”, “Мотивація до управління профільним ЗНЗ”, “Роль громадських формувань у визначенні профілю навчання у ЗНЗ”, “Моніторинг якості профільного навчання у ЗНЗ”, “Використання інформаційного менеджменту у профільному ЗНЗ” тощо);

контрольно-діагностичний блок, в якому перевіряється рівень підготовки керівників ЗНЗ до профільного навчання за допомогою тестових завдань.

На технологічному рівні моделювання відображено навчальні вправи з розвитку управлінських умінь щодо впровадження профільного навчання; спецкурс “Організація та функціонування центру профільного навчання у ЗНЗ” з елементами тренінгу, семінар-практикум для керівників відділів (управлінь) освіти районних державних адміністрацій і міських рад “Законодавчі та нормативно-правові засади впровадження профільного навчання у ЗНЗ”.

На результативно-оцінювальному рівні розкривається сутність статистичної (кількісно-якісної) та кваліметричної технологій визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання та критерії оцінювання, в основі яких лежить їх управлінська компетентність - знання, вміння, мотиви, досвід, особистісні й ділові якості.

Підготовка керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання є багатогранним процесом, який передбачає оволодіння основами освітнього менеджменту, здобуття ними відповідних управлінських знань і вмінь щодо інформаційної, консультаційної, орієнтаційної, координаційної й діагностичної складових організації профільного навчання, розвиток мотиваційної діяльності, особистісних і ділових якостей та набуття досвіду роботи.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка результативності розробленої моделі та перспективи її впровадження” - розкрито методику проведення експерименту, висвітлено аналіз результатів впровадження розробленої моделі підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання.

Педагогічний експеримент проводився в інститутах післядипломної педагогічної освіти (Державному вищому навчальному закладі “Університет менеджменту освіти” АПН України; Вінницькому та Кіровоградському обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти) у 2005-2008 рр.

Отримані результати формувального етапу експерименту свідчать про суттєві позитивні зміни в рівнях підготовки керівників ЗНЗ з визначеної проблеми в контрольних групах (КГ), до яких входило 194 особи, та експериментальних групах слухачів (ЕГ), які складалися з 193 осіб (табл. 1).

На основі статистичної технології визначено рівні підготовки слухачів ЕГ за компонентами: мотивація зросла на 0,42 (мотиваційно-цільовий компонент); збагатився управлінський досвід з організації профільного навчання, набули значущості особистісні та ділові якості, необхідні для впровадження профільного навчання (операційно-діяльнісний компонент); рівень знань зріс на 0,42; рівень умінь зріс на 0,42 (інформаційно-змістовий компонент).

Таблиця 1. Зіставлення рівнів професійних знань і вмінь керівників ЗНЗ за складовими компонентами організації профільного навчання (у відносних величинах)

Складові організації ПН	Експериментальні групи (193 слухачі)	Контрольні групи (194 слухачі)
	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент
Інформаційна (А1)	0,25	0,64	0,12	0,18
Орієнтаційна (А2)	0,35	0,73	0,36	0,43
Діагностична (А3)	0,30	0,74	0,31	0,40
Консультаційна (А4)	0,28	0,71	0,34	0,39
Координаційна (А5)	0,28	0,73	0,32	0,45
Всього	0,29	0,71	0,29	0,37

Узагальнений показник підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання в ЕК зріс з низького (0,29) до високого (0,71). У КГ слухачів рівень підготовки керівників ЗНЗ зріс з низького (0,29) до достатнього (0,37) (рис. 2).

Рис. 2. Рівні професійних знань і вмінь керівників ЗНЗ за складовими організації профільного навчання та узагальнений показник

Перевірка результатів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання на основі кваліметричної технології визначення рівнів також підтвердила динаміку позитивних змін в ЕГ слухачів: узагальнений показник зріс на 0,39, що включає сукупність приростів таких параметрів, як: фахові знання (Ф1), професійні вміння (Ф2), мотивація (Ф3), досвід (Ф4) та особистісні й ділові якості (Ф5) (рис. 3).



Рис. 3. Зіставлення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання в ЕГ групах на констатувальному та формувальному етапах експерименту

Фахові знання слухачів ЕГ груп зросли на 0,11; професійні вміння - на 0,08; мотивація - на 0,06; досвід - на 0,05; особистісні та ділові якості - на 0,11.

На етапі формувального експерименту в ЕГ групах підвищилась якість випускних робіт слухачів, які виконувалися та перевірялися відповідно до вимог Болонського процесу за шкалою ECTS.

Розроблено методичні рекомендації для керівників системи підвищення кваліфікації від державного до інституційного рівнів управління.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні проведено науково-теоретичний аналіз проблеми підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання й розроблено науково-методичні рекомендації щодо змісту та технології їх підготовки в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Одержані в ході дисертаційного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета й завдання дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. Теоретичний аналіз наукових праць дав можливість зробити висновки про актуальність та доцільність дослідження обраної проблеми, уточнити основні поняття та здійснити аналіз сучасного стану підготовки керівників ЗНЗ в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання.

На основі теоретичного аналізу проблеми розкрито зміст базового поняття “підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання” в інститутах післядипломної педагогічної освіти (один із видів післядипломної педагогічної освіти), що розглядається в дослідженні як цілісна педагогічна система модульної диференціації змісту й технології підвищення кваліфікації, спрямована на розвиток їх професійних знань і вмінь з основ освітнього менеджменту та профільного навчання.

Підготовка керівників ЗНЗ в ІІППО до впровадження профільного навчання характеризується як процес внесення нових елементів у традиційні курси підвищення кваліфікації, що ґрунтуються на засадах акмеології, андрагогіки, педагогічної інноватики, синергетики, компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів, модульній організації навчання та модернізації його змісту, форм і методів.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження сприяв уточненню поняття “профільне навчання”, яке розглядається як складова навчально-виховного процесу, спрямована на розвиток особистісних якостей, здібностей і можливостей старшокласників щодо вибору ними профілю навчання в умовах реалізації сучасної законодавчої та нормативно-правової база системи загальної середньої освіти.

Аналіз законодавчої та нормативно-правової бази із забезпечення профільного навчання свідчить, що вона потребує подальшого вдосконалення, зокрема: положення про профільну школу, інструкції щодо формування профільних класів, груп у ЗНЗ, концепції про підготовку педагогічних і керівних кадрів освіти до впровадження профільного навчання.

Відсутність наукових розробок з підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання та недостатня реалізація її концептуальних положень спричинили ряд суперечностей щодо розвитку профільної школи на держаному, регіональному та місцевому рівнях.

2. Аналіз сучасного стану підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання сприяв обґрунтуванню структури організації профільного навчання, яка є модульною і складається з профільної інформованості учнів, їх профільної орієнтації, психолого-педагогічного діагностування, профільного консультування та координування. Її змістове наповнення включає розгляд основ освітнього менеджменту та профільного навчання.

Зокрема, профільна інформованість учнів забезпечується вивченням керівниками ЗНЗ в ІППО основ інформаційного менеджменту; профільна орієнтація - інноваційного, стратегічного та фінансового менеджментів; профільне психолого-педагогічне діагностування - психології управління та моніторингу якості знань з профільних освітніх галузей; профільне консультування - основ маркетингу освіти та культури організації; профільне координування - управління персоналом.

3. Для визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання за складовими його організації введено мотиваційно-цільовий, інформаційно-змістовий та операційно-діяльнісний компоненти, кожний з яких перевірено за допомогою відібраних методик (В.А. Семиченко, В.І. Андрєєв, А.Г. Шмельова, Л.І. Даниленко, Л.І. Карамушка), які покладено в основу статистичної (кількісно-якісної) технології вимірювання.

Результати проведеного емпіричного дослідження на констатувальному етапі експерименту свідчать, що рівень підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання за мотиваційно-цільовим компонентом виявився низьким (0,33); за інформаційно-змістовим - низьким (0,29); за операційно-діяльнісним - недостатнім.

За кваліметричною технологією визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання (методика Г.В. Єльникової) визначено, що він є низьким (0,32).

Контекстний аналіз навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО свідчить про відсутність інтеграції основ освітнього менеджменту з профільним навчанням; переважання вербальних методів навчання над інтерактивними і практичними; відсутність кореляції змісту підвищення кваліфікації слухачів відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі та сучасних стратегій вищої освіти; недостатність урахування компетентнісного, інтегративного, інформаційного та особистісно орієнтованого підходів.

4. У результаті формувального експерименту обґрунтовано та експериментально перевірено модель підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання, яка передбачає концептуальну, змістову, технологічну, результативно-оцінювальну складові, є схематичним способом відтворення розвитку професійної підготовки керівників до нових завдань в управлінській діяльності та інноваційною для вітчизняної системи підвищення кваліфікації.

Концептуальна складова моделі включає наукові підходи й принципи, мету та завдання підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО; змістова - модульний навчально-тематичний план, що ґрунтується на засадах освітнього менеджменту та профільного навчання; технологічна - інтерактивні методи навчання, навчальні вправи й тренінги; результативно-оцінювальна - технології визначення рівнів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання та оцінювання якості виконання випускних робіт відповідно до вимог Болонського процесу за шкалою ECTS.

Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що в експериментальних групах ІППО, де проведено цілеспрямовану підготовку керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання, показник рівня управлінської компетентності на основі статистичної технології визначення зріс на 0,42 (з 0,29 до 0,71) - з низького рівня до високого; у слухачів контрольних груп цей показник зріс на 0,08 (з 0,29 до 0,37) - з низького рівня до достатнього. За кваліметричною технологією показник управлінської компетентності керівників ЗНЗ зріс на 0,39.

5. Розроблено та впроваджено в навчальний процес: змістове наповнення підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання; навчально-тематичний план підготовки керівників ЗНЗ в ІППО з даної проблеми на засадах модульної системи навчання; методичні рекомендації щодо організації та проведення спецкурсу “Організація та функціонування центру профільного навчання у ЗНЗ” та семінару-практикуму для керівників відділів (управлінь) освіти районних державних адміністрацій та міських рад “Законодавчі та нормативно-правові засади впровадження профільного навчання у ЗНЗ”; навчальні вправи для розвитку управлінської компетентності керівників ЗНЗ з визначеної проблеми.

Розроблено методичні рекомендації для керівників системи підвищення кваліфікації державного, регіонального й інституційного рівнів управління, в яких запропоновано ряд організаційно-педагогічних, організаційно-правових та організаційно-методичних заходів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання. До подальших напрямів дослідження слід віднести: розвиток управлінської компетентності керівників ЗНЗ з упровадження профільного навчання в системі підвищення кваліфікації; формування управлінських умінь керівників ЗНЗ з упровадження профільного навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

Ларіна Н.Б. Проблеми управління професійною орієнтацією старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі // Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. - Вип. 63. - С. 125-129.

Ларіна Н.Б. Підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільної підготовки старшокласників у психолого-педагогічній літературі / Н.Б. Ларіна // Наукові записки Національного педагогічного ун-ту імені М.П. Драгоманова. - Серія: Педагогічні та історичні науки. - Київ, 2008. - Вип. 76. - С. 152-160.

Ларіна Н.Б. Аналіз стану підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів в закладах післядипломної освіти до впровадження профільної навчання / Н.Б. Ларіна // Науковий часопис Національного педагогічного ун-ту імені М.П. Драгоманова. - Серія: 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. - Київ, 2008. - Вип. 16. - С. 93-101.

Ларіна Н.Б. Результативність розробленої системи підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільної підготовки старшокласників / Н.Б. Ларіна // Наукові записки Національного педагогічного ун-ту імені М.П. Драгоманова. - Серія: Педагогічні та історичні науки. - Київ, 2008. - Вип. 77. - С. 108-115.

Ларіна Н.Б. Технологія підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів в закладах післядипломної освіти до впровадження профільного навчання / Н.Б. Ларіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 53. - С. 229-235.

Ларіна Н.Б. Концептуальні засади підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання старшокласників / Н.Б. Ларіна // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. - Серія: Педагогіка і психологія. - Чернівці: Рута, 2009. - Вип. 451. - С. 115-126.

Ларіна Н.Б. Зміст підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів у закладах післядипломної освіти до впровадження профільної навчання / Н.Б. Ларіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 54. - С. 237-243.

Тези та матеріали конференцій

Ларіна Н.Б. Теорія і практика управління профільною підготовкою майбутніх студентів у загальноосвітніх навчальних закладах / Н.Б. Ларіна // Гуманітарний вісник: науково-теорет. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - Спеціальний вип. “Індивідуалізація і фундаментація навчального процесу в умовах євроінтеграції”: матеріали Всеукраїнської науково-практ. конф., 6-7 квітня 2007 р. - С. 197-202.

Ларіна Н.Б. Проблеми профільної підготовки старшокласників у загальноосвітньому навчальному закладі / Н.Б. Ларіна // Адаптивне управління в освіті: зб. наук. пр.: матеріали Міжнародної конференції (27-29 квітня 2007 р.). - Харків: СТИЛЬ-ІЗДАТ, 2008. - С. 150-159.

Ларіна Н.Б. Методика педагогічного моніторингу старшокласників ЗНЗ до профільної підготовки / Н.Б. Ларіна // Імідж сучасного педагога. - 2008. - Спеціальний вип.: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (27-29 квітня 2008). - № 3-4 (82-83). - С. 130-138.

Статті в інших виданнях

Ларіна Н.Б. Спецкурс. Організація і функціонування центру профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах / Н.Б. Ларіна // Спецкурси з підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів системи освіти / Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. - Київ, 2007. - 24 с.

Ларіна Н.Б. Методичні рекомендації з підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання: методичні рекомендації / Н.Б. Ларіна. - Київ: Міленіум, 2008. - 45 с.

Размещено на Allbest.ru

...