Методичні засади моніторингу навчальних досягнень як засобу корекції хімічних знань учнів основної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЯК ЗАСОБУ КОРЕКЦІЇ ХІМІЧНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

13.00.02 - теорія та методика навчання (хімія)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Крамаренко Ірина Сергіївна

Київ - 2009

Анотація

Крамаренко І.С. Методичні засади моніторингу навчальних досягнень як засобу корекції хімічних знань учнів основної школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (хімія). - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2009.

У дисертації обґрунтовано проблему корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень. У ході дослідження визначені методичні засади моніторингу навчальних досягнень з хімії учнів основної школи, структурно-процесуальні особливості моніторингу як центральний компонент моделі корекції хімічних знань учнів основної школи; розроблений та апробований дидактико-методичний матеріал (завдання дидактичного інструментарію, корекційні картки, рекомендації для вчителів); модель корекції хімічних знань учнів основної школи.

Ключові слова: корекція навчальних досягнень, моніторинг навчальних досягнень, процес корекції, дидактичний інструментарій, корекційні картки.

Аннотация

Крамаренко И.С. Методические основы мониторинга учебных достижений как средства коррекции химических знаний учащихся основной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности - 13.00.02 - теория и методика обучения (химия). - Национальный педагогический университет им. М.П. Драгоманова, Киев, 2009.

В диссертации обоснованно проблему коррекции химических знаний учащихся основной школы средствами мониторинга учебных достижений.

Поведен теоретический анализ состояния исследуемой проблемы в отечественной и зарубежной методической литературе, изучен опыт работы учителей общеобразовательных школ.

На основе контент-анализа было выведено понятие «мониторинг учебных достижений по химии» как систему средств (сбор, хранение, анализ) отслеживания состояния и динамики изменений результатов обучения (учебных достижений), которая способствует стимулированию и поощрению учащихся к участию в коррекционной деятельности.

Анализ структурно-процесуальных особенностей мониторинга учебных достижений по химии позволил определить основные его элементы: субъект и объект мониторинга учебных достижений, инструментарий, мониторинговая деятельность.

Выделено и разделено функции мониторинга учебных достижений по химии: интегративная, информационная, экспертная, диагностическая, сравнительная, корректирующая, моделирующая, прогнозирующая, управленческая.

В ходе исследования определены методические основы мониторинга учебных достижений как средства коррекции химических знаний учащихся:

- система контроля знаний, что представляет собой совокупность методов, которые дают возможность проверить уровень усвоения учащимися знаний, сформированность умений и навыков;

- виды контроля (дидактический инструментарий), который позволяет прогнозировать уровень учебных достижений, оценить уровень знаний учащихся на различных этапах обучения (за счет разноуровневых заданий), а также проводить коррекционную работу (благодаря коррекционным карточкам).

Построена модель коррекции химических знаний учащихся основной школы, которая оптимизирует коррекционную работу учителя. Представленная модель четко отображает последовательность действий, которые делают процесс коррекции направленным и эффективным. Основными её компонентами являются:

- учебный процесс по химии (объект (учащиеся) и субъект (учитель));

- содержание понятия мониторинг учебных достижений;

- система средств мониторинга учебных достижений;

- контроль или диагностика результатов обучения;

- учет деятельности учащихся (результаты обучения) и учителя;

- коррекционные действия и средства.

Разработан и апробирован дидактико-методический материал в виде разноуровневых заданий, коррекционных карточек, методических рекомендаций для учителя. Разноуровневые задания отличаются по дидактической цели: задания I блока требуют простого воспроизведения учебного материала; задания II блока проверяют умения учащихся анализировать, сравнивать и т.д.; задания III блока проверяют умения учащихся решать задания повышенной сложности, а также задания творческого характера.

Коррекционные карточки носят дифференцированный характер. Для учащихся с низким и средним уровнем учебных достижений учитель предлагает коллективный разбор непонятного материала в виде предложенного ряда заданий, а для учащихся, которые имеют достаточный и высокий уровень учебных достижений - индивидуальное решение предложенных заданий.

Обеспечение этих методических основ мониторинга учебных достижений позволило внедрить разработанную методику коррекции химических знаний по химии учащихся основной школы и осуществить дифференцированный подход к организации учебной деятельности учащихся.

В результате педагогического эксперимента доказано, что методика коррекции химических знаний учащихся основной школы средствами мониторинга учебных достижений является эффективной как с точки зрения повышения качества усвоения учебного материала, так и повышения уровня обучения по химии учащимися основной школы.

Разработаны методические рекомендации для учителей, которые позволяют использовать дидактический инструментарий на различных этапах урока, а также направлять процесс коррекции.

Ключевые слова: коррекция учебных достижений, мониторинг учебных достижений, процесс коррекции, дидактический инструментарий, коррекционные карточки.

Abstract

Kramarenko I.S. Methodical basis of monitoring of educational achievements as a mean of correction of chemical knowledge of pupils of the secondary school. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences on specialty - 13.00.02 - theory and method of training (chemistry). - National pedagogical university named after M. Dragomanov, Kiev, 2009.

The dissertation is devoted to a problem of correction of chemical knowledge of pupils of the secondary school by means of monitoring of educational achievements. During our research we determined the methodical bases of monitoring of educational achievements, structural components, which reflect the features of monitoring, as central and basic component of process of correction; were devised and piloted didactic and methodical material (the complex of didactic exercises, correctional cards, recommendations for the teachers); model of correction of chemical knowledge of pupils of the secondary school.

Keywords: the correction of educational achievements, the monitoring of educational achievements, the process of correction, the complex of didactic exercises, correction cards.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) передбачає нову модель педагогічного процесу, яка ґрунтується на багатокомпонентному, варіативному змісті освіти, на застосуванні особистісно орієнтованих педагогічних систем, діагностичних і стимулюючих форм контролю й оцінювання досягнень учнів у різних видах навчальної діяльності. Саме тому важливо, щоб у процесі навчання хімії своєчасно діагностувались і коригувались хімічні знання учнів на підставі аналізу та систематизації результатів навчання.

Моніторинг навчальних досягнень розв'язує окреслене коло проблем. Враховуючи те, що результати навчання - це показник рівня знань учнів на певному етапі, моніторинг навчальних досягнень допомагає грамотно накопичувати та опрацьовувати отримані дані, а найголовніше - дає змогу коригувати траєкторію розвитку кожного учня.

Вивчення педагогічної, психологічної, методичної літератури свідчить про те, що проблемі корекції хімічних знань приділяється недостатня увага. Щодо вітчизняної методики навчання хімії, то ця проблема майже не розглядається.

Розв'язання проблеми використання моніторингу навчальних досягнень як засобу корекції хімічних знань учнів має значення для визначення обсягу, рівня і якості засвоєного матеріалу; виявлення успіхів у навчанні та прогалин у знаннях. За допомогою одержаної інформації вносяться необхідні корективи у процес навчання хімії з метою виправлення виявлених недоліків у знаннях учнів. За цих умов впровадження моніторингу навчальних досягнень дозволяє простежити «просування» кожного учня в процесі навчання хімії, а також коригувати рівень їх навчальних досягнень.

Моніторинг в системі навчання хімії тривалий час носив випадковий характер. Структурно-процесуальні особливості моніторингу в навчальному процесі розглядались окремо, а не як комплексна багатофункціональна система. Проблему моніторингу розглядали вітчизняні та зарубіжні вчені в різних аспектах:

1) як процес систематичного спостереження, прогнозування та моделювання динаміки розвитку об'єкта (Н. Буркіна, П. Голубков, Г. Гранкіна, В. Кальнєй, Н. Кузнєцова, Н. Ладушкіна, Т. Лукіна, Д. Матрос, В. Попов, Л. Шибаєва, С. Шишов);

2) як систему збору, збереження й обробки інформації (Л. Башаріна, В. Гузєєв, А. Кукуєв, А. Майоров, Д. Матрос, Н. Мельникова, Д. Полєв, П. Чепелев).

У методиці навчання хімії моніторинг як логіко-структурний компонент хімічної освіти досліджувала Ю. Романенко. Проте відсутні дослідження про методи і засоби корекції хімічних знань учнів засобами моніторингу, потенційні можливості якого з'ясовані неповністю. Зокрема, існують певні суперечності між:

1) поняттями «педагогічний моніторинг», «моніторинг хімічної освіти», «моніторинг якості хімічної освіти», «моніторинг навчання хімії» та невизначеністю поняття «моніторинг навчальних досягнень»;

2) існуючою системою контролю знань і вмінь учнів з хімії та потребою у систематичному вимірюванні рівнів навчальних досягнень з метою їх корекції;

3) важливістю використання моніторингу навчальних досягнень як засобу корекції хімічних знань і недостатнього теоретичного та практичного обґрунтування, впровадженням у шкільну практику;

4) необхідністю створення системи корекції хімічних знань учнів та існуючою структурою відстеження результатів навчання.

Актуальність визначеної проблеми і необхідність розв'язання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Методичні засади моніторингу навчальних досягнень як засобу корекції хімічних знань учнів основної школи».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри неорганічної хімії та методики викладання хімії Мелітопольського державного педагогічного університету за темами: 1) «Індивідуалізація навчання хімії в умовах 12-ти бальної системи оцінювання рівня навчальних досягнень школярів» (державний реєстраційний номер 0103U004663); 2) «Удосконалення змісту, методів і засобів навчання хімії середньої школи (державний реєстраційний номер 0106U013191). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (протокол №3 від 25. 03. 2003 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №499-а від 16. 04. 2003 р.).

Мета дослідження полягає в розробці і теоретичному обґрунтуванні методичних засад моніторингу навчальних досягнень як засобу корекції хімічних знань учнів основної школи.

Завдання дослідження:

1. Визначити зміст поняття «моніторинг навчальних досягнень з хімії», виділити та розмежувати функції моніторингу навчальних досягнень школярів у процесі навчання хімії.

2. Розробити методичні засади моніторингу навчальних досягнень як засобу корекції хімічних знань учнів основної школи.

3. Створити модель корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень.

4. Експериментально перевірити ефективність процесу корекції хімічних знань учнів засобами моніторингу навчальних досягнень.

5. Розробити науково-методичні рекомендації щодо раціонального використання вчителем моніторингу навчальних досягнень як інструментарію коригування навчального процесу з хімії.

Об`єкт дослідження - навчальний процес з хімії учнів основної школи.

Предмет дослідження - зміст, методи і засоби моніторингу навчальних досягнень, спрямовані на корекцію хімічних знань учнів основної школи.

Відповідно до мети та завдань дослідження була висунута гіпотеза: якщо в процесі навчання хімії використовувати науково обґрунтовані зміст, методи і засоби моніторингу навчальних досягнень, то це сприятиме ефективному прогнозуванню результатів навчання та своєчасному коригуванню хімічних знань учнів основної школи.

Розв'язання поставлених завдань здійснювалося шляхом застосування комплексу методів дослідження, а саме:

метод контент-аналізу, що застосовувався задля вивчення та узагальнення психолого-педагогічної літератури;

порівняльний метод, що використовувався на етапі накопичення наукових фактів, їх узагальнення та осмислення;

методи теоретичної розробки і моделювання процесу корекції хімічних знань учнів, орієнтовані на верифікацію робочої гіпотези;

методи педагогічних спостережень за виконанням дидактичного інструментарію;

педагогічний експеримент з математичною обробкою одержаних даних, аналіз між результатами виконання завдань дидактичного інструментарію, традиційними формами контролю з метою перевірки ефективності розробленої методики корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень.

Організація дослідження. Дослідження проводилось протягом 2000-2009 рр. й умовно поділяється на три етапи.

На першому етапі (2000-2001 рр.) проаналізовано програми, підручники та методичні посібники з хімії вітчизняних і зарубіжних авторів з питання моніторингу як засобу корекції хімічних знань учнів, теоретично обґрунтовано предмет і об'єкт дослідження, уточнено понятійний апарат дослідження, розроблено програму дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2001-2002 рр.) розроблено методику корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень, методичні рекомендації для вчителів; здійснено попередню апробацію експериментальної методики, яка обговорювалась на засіданнях методичних об'єднань.

На третьому етапі (2002-2009 рр.) проводився формувальний експеримент, який дозволив визначити ефективність розробленої методики корекції хімічних знань учнів основної школи; здійснювався аналіз одержаних даних, систематизувались і статистично оброблялись результати експерименту, оформлялись тексти дисертації та автореферату, уточнювались методичні рекомендації для вчителів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у сільських школах - Фруктовському ЗНЗ, Шевченківському ЗНЗ, Якимівській гімназії (Запорізька область), Хлібодарівському навчально-виховному комплексі (Донецька область); у міських школах - ЗНЗ № 19, центрально-міському ліцеї (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), Мелітопольській гімназії № 10, ЗНЗ № 7, № 20 (м. Мелітополь, Запорізька область). У дисертаційному дослідженні на етапі формувального експерименту брали участь понад 500 учнів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що вперше розроблено і теоретично обґрунтовано методичні засади моніторингу навчальних досягнень (система контролю знань, що являє собою сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь та навичок; види контролю, тобто дидактичний інструментарій, який дозволяє прогнозувати рівні навчальних досягнень, оцінювати рівень знань учнів на різних етапах навчання, а також проводити корекційну роботу) як засобу корекції хімічних знань учнів основної школи; визначена дефініція «моніторинг навчальних досягнень з хімії»; запропоновано модель корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень; запропоновано дидактичний інструментарій у вигляді комплексу різнорівневих завдань та корекційних карток, які сприяють підвищенню рівня навченості та дозволяють простежити динаміку змін результатів навчання кожного учня; представлено методичні засади моніторингу навчальних досягнень, які є засобами управління процесом навчання, а також діяльністю учня та вчителя у спільній єдності.

Удосконалено систему поточного оцінювання і процесу корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень.

Подальшого розвитку набули методика оцінювання результатів навчання хімії; методика корекції хімічних знань учнів основної школи.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: науково обґрунтовано структурно-процесуальні особливості моніторингу (структура, функції та завдання) у процесі навчання хімії учнів основної школи; уточнено теоретичний зміст поняття «моніторинг навчальних досягнень з хімії»; розроблено модель корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень, які впливають на ефективність функціонування процесу корекції.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці змісту, методів і засобів корекції хімічних знань учнів основної школи, методичних рекомендацій для вчителів хімії щодо організації та здійснення процесу корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень; створенні дидактичного інструментарію, у структуру якого входять різнорівневі завдання та корекційні картки, що сприяє розвитку творчих здібностей учнів і спонукає їх до підвищення свого рівня навченості.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес сільських шкіл - Фруктовському ЗНЗ (довідка № 243 від 30. 04. 2002 р.), Шевченківському ЗНЗ (довідка № 112 від 24. 04. 2007 р.), Якимівській гімназії (довідка № 442 від 09. 04. 2008 р.) (Запорізька область), Хлібодарівському навчально-виховному комплексі (довідка № 98 від 19. 10. 2005 р.) (Донецька область); міських шкіл - ЗНЗ № 19 (довідка № 187 від 31. 03. 2008 р.), центрально-міському ліцеї (довідка № 154 від 27. 03. 2008 р.) (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), Мелітопольській гімназії № 10 (довідка № 108 від 16. 05. 2007 р.), ЗНЗ № 7 (довідка № 132 від 21. 04. 2008 р.), ЗНЗ № 20 (довідка № 68 від 07. 04. 2008 р.) (м. Мелітополь, Запорізька область).

Особистий внесок здобувача. У праці «Моніторинг навчання як засіб відстеження рівня сформованості вмінь розв'язувати навчальні задачі» у співавторстві з Н.П. Єрмак автору належить структура питань-суджень як основної складової дидактичного інструментарію, доцільність корекційних заходів. У праці «Моніторинг як засіб управління процесом навчання в школі» у співавторстві з Г. Максимовою і О. Максимовим здобувачем розроблено принципи моніторингу як засобу управління процесом навчання в школі. У праці «Решение задач посредством мониторинга обучения» у співавторстві з Н.П. Єрмак автором запропоновано структуру дидактичного інструментарію, корекційних карток. У праці «Педагогічний моніторинг як один з елементів інноваційних технологій» у співавторстві з О. Коноваловою дисертанту належить класифікація моніторингу в освіті.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення роботи і результати дисертаційного дослідження обговорено на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього» (Мелітополь, 2001), «Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах XXI століття» (Восьмі Каришинські читання) (Полтава, 2001), «Інформаційні технології в освіті» (Мелітополь, 2001), «Сучасна хімія і вища школа» (Полтава, 2002); Міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасні тенденції розвитку природничо-математичної освіти» (Херсон, 2002), «Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості» (Десяті Каришинські читання) (Полтава, 2003), «Професіоналізм педагога» (Ялта, 2004). Результати дисертаційного дослідження, основні положення та висновки доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри неорганічної хімії та методики викладання хімії Мелітопольського державного педагогічного університету (Мелітополь, 2003-2008 (довідка № 06/2081 від 26. 11. 2008 р.)); на курсах з вдосконалення майстерності вчителів (Мелітополь, 2002 (довідка № 107 від 16. 05. 2007 р.)); науково-методичному семінарі з проблем біологічної і хімічної освіти «Актуальні питання навчання хімії в теорії і досвіді вчителів» (Чернігів, 2006); на конкурсі наукових робіт «Розвиток особистості в навчальному процесі» (Євро-Азіатська акредитаційна асоціація) (Одеса, 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць (14 одноосібних), серед них: 8 статей у наукових фахових виданнях України з педагогічних наук, 1 - збірник методичних рекомендацій, 9 -тези виступів на наукових конференціях.

2. основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі - «Моніторинг навчальних досягнень як засіб корекції хімічних знань учнів основної школи» - здійснено аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, присвяченої проблемі корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень. В огляді літературних джерел розглянуто поняття: моніторинг хімічної освіти, моніторинг результатів навчання хімії, індивідуальний моніторинг, педагогічний моніторинг (Ю. Романенко); спостереження (Ю. Баранова, О. Касьянова, О. Коберник, Д. Матрос, тощо); моделювання (О. Касьянова); прогнозування (Д. Матрос, Д. Полєв, А. Прокоф'єв, П. Чепелев тощо); інформація (Л. Башаріна, В. Гузєєв, Г. Гутнік, А. Майоров тощо) та інші (система, процес, динаміка розвитку, об'єкт процесу навчання, систематичність). Контент-аналіз 50 літературних джерел дав змогу вивести дефініцію поняття «моніторингу навчальних досягнень з хімії» у вигляді системи заходів (збирання, збереження, опрацювання) відстеження стану і динаміки змін результатів навчання (навчальних досягнень), яка сприяє корекційній спрямованості змісту навчання (навчального матеріалу), а також стимулюванню і заохочуванню учнів до участі в корекційній діяльності.

Дослідження засвідчило, що процесу корекції хімічних знань учнів приділяється вибіркова увага. Необхідність формування для сучасної вітчизняної школи кількісного, об'єктивного, систематичного, раціонального інструментарію для визначення результатів навчання (рівнів навчальних досягнень), зумовила впровадження методики корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень. Корекція хімічних знань учнів основної школи виступає структурним компонентом навчального процесу, а також рушійним фактором управління інформаційним процесом, метою якого є зіставлення фактичних результатів навчання з тими, що прогнозувались.

Відсутність досліджень, присвячених проблемі корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень, зумовило необхідність більш детального вивчення особливостей її розв'язання.

У другому розділі - «Методика корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень» - описано розроблену нами методику, розкрито методичні засади моніторингу навчальних досягнень, а саме: систему контролю знань (сукупність методів, що дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок); дидактичний інструментарій (різнорівневі завдання, корекційні картки). Показано особливості функціонування і логічної взаємодії складових методики корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень.

У розділі показано, що моніторинг навчальних досягнень, з усіма компонентами відображає процес коригування, а також існування всіх складових моніторингу навчальних досягнень у закономірній єдності. Побудована модель корекції хімічних знань учнів основної школи відображає взаємодію всіх елементів моніторингу навчальних досягнень (рис. 1).

Згідно моделі здійснюється формування елементів моніторингу навчальних досягнень, що є складовою частиною навчального процесу. Елементи моніторингу навчальних досягнень є стимуляторами і засобами заохочування учнів до навчання.

Моніторинг навчальних досягнень як центральна складова процесу корекції хімічних знань учнів налічує кілька компонентів:

Рис. 1. Модель корекції хімічних знань учнів основної школи

1. Контроль та самоконтроль навчальної діяльності відбувається завдяки використанню комплексу завдань дидактичного інструментарію. Запропоновані завдання різняться за своєю дидактичною метою: завдання І блоку вимагають від учнів простого відтворення матеріалу, тобто дати відповідь «так» чи «ні» на наведені питання-судження. Наприклад, символічно запис «дві молекули озону, кожна з яких складається із трьох атомів кисню» пишеться 3О₂ (8 клас); завдання ІІ блоку - перевіряють в учнів вміння аналізувати, порівнювати, тощо. Наприклад, визначте, який з газів легше за повітря: кисень, озон, хлор. Відповідь дайте у вигляді відповідних розрахунків (8 клас); завдання ІІІ блоку - перевіряють вміння учнів розв'язувати завдання підвищеної складності, а також завдання творчого характеру. Наприклад, як відомо, іржі можна позбутися при обробці іржавого заліза ортофосфатною кислотою (іржа - це оксид тривалентного феруму). Наведіть рівняння реакцій цього процесу (8 клас).

За кожне правильно виконане завдання учень одержує 1 бал (максимальна кількість балів - 12).

2. Збирання, збереження та опрацювання одержаних результатів відбувається у певній послідовності, тобто поетапно:

I етап. Збирання інформації (вибір вчителем адекватної методики навчання; прогнозування, складання програми проекту діяльності гіпотетичних результатів навчання; виконання учнями завдань дидактичного інструментарію (різнорівневих завдань).

II етап. Збереження інформації (одержані результати фіксуються у «Папці навчальних досягнень», у шкільному нормативному документі - класному журналі).

III етап. Опрацювання інформації (опрацювання одержаних результатів праксиметричним методом, аналіз досягнення мети навчання, порівняння результатів навчання з тими, що прогнозували).

3. Корекційні дії та заходи. Важливою функцією дидактичного інструментарію, завдяки майже миттєвому зворотному зв'язку, є своєчасне виявлення труднощів, з якими стикається учень в навчальній діяльності, прогалин в його знаннях і уміннях. На основі отриманих даних вчитель до уроку перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь та навичок розробляє корекційні картки для кожного класу окремо, в залежності від стану його (класу) рівня підготовки з даної теми. Для учнів з низьким і середнім рівнем навчальних досягнень вчитель пропонує колективний розбір незрозумілого матеріалу у вигляді ряду питань. Наприклад, дайте назви солям за їх формулами: CuSO₄; MgCl₂; K₃PO₄; Li₂S; Zn(NO₃)₂; AgNO₃; BaCl₂; Al₂(SO₄)₃ (8 клас). Для учнів, які мають достатній і високий рівень навчальних досягнень - індивідуальне розв'язання запропонованих завдань. Наприклад, напишіть рівняння хімічних реакцій, які відбуваються за наступною схемою: калій > калій оксид > калій гідроксид > калій сульфат > калій нітрат (8 клас).

В процесі взаємодії підсистем відбувається реалізація кожного з компонентів моделі корекції хімічних знань учнів основної школи. Рівень реалізації компонентів як елементів складної системи педагогічної діяльності врешті-решт визначає її успішність.

У третьому розділі - «Дослідження продуктивності методики корекції хімічних знань учнів з хімії основної школи» - описано організацію педагогічного дослідження; показано, як здійснювалась методика корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень і проаналізовано результати проведеного педагогічного експерименту. Дослідження здійснювалось протягом 9-ти років (2000-2009 р.р.).

На початку педагогічного дослідження був проведений констатувальний експеримент. У констатувальному експерименті використовувався дидактичний інструментарій у вигляді різнорівневих завдань та корекційних карток з врахуванням критеріїв оцінювання знань з хімії. Репрезентативність вибірки була доведена кількістю учнів, що брали участь у формувальному експерименті - понад 500 чоловік. Був проведений підбір контрольних та експериментальних класів з врахуванням кількісних (загальна кількість учнів, окремо дівчат та хлопців) та якісних (середньозважена оцінка знань учнів) характеристик. Таким чином, середньозважена оцінка знань учнів контрольних та експериментальних класів на першому етапі констатувального експерименту становила: 8-В клас ЗНЗ №19 (м. Кривий Ріг) - 6,2 (Е₁), 8-А клас Хлібодарівського навчально-виховного комплексу (Донецька область) - 5,8 (Е₂), 8-А клас центрально-міського ліцею (м. Кривий Ріг) - 6,7 (К₁), 8-А клас Фруктовського ЗНЗ (Запорізька область) - 6,6 (К₂) (рис. 2).

Рис. 2. Середньозважена оцінка знань учнів контрольних та експериментальних класів на етапі констатувального експерименту

Наприкінці педагогічного дослідження (формувальний експеримент) нами було проаналізовано результати навчання, тобто середньозважена оцінка знань учнів контрольних та експериментальних класів становила: 9-В клас ЗНЗ №19 (м. Кривий Ріг) - 7,3, 9-А клас Хлібодарівського навчально-виховного комплексу (Донецька область) - 6,8, 9-А клас центрально-міського ліцею (м. Кривий Ріг) - 7,1, 9-А клас Фруктовського ЗНЗ (Запорізька область) - 6,8.

На основі результатів педагогічного дослідження (констатувальний і формувальний експерименти) нами було простежено та проаналізовано динаміку зміни результатів навчання учнів контрольних та експериментальних класів, результати наведено в таблиці 1 та зображено на рис. 3.

Таблиця 1 Середньозважена оцінка знань учнів контрольних та експериментальних класів на етапах констатувального та формувального експериментів

	І етап констатувального експерименту	ІІ етап констатувального експерименту	І етап формувального експерименту	ІІ етап формувального експерименту
Е1
Е2
К1
К2

Примітки: Е₁- 8 (9)-в клас ЗНЗ № 19; Е₂- 8 (9)-а клас Хлібодарівського навчально-виховного комплексу; К₁- 8 (9)-а клас центрально-міського ліцею; К₂ - 8 (9)-а клас Фруктовського ЗНЗ.

Рис. 3. Середньозважена оцінка знань учнів контрольних та експериментальних класів на етапах констатувального та формувального експериментів

Результати формувального експерименту свідчать про поступове підвищення середньозваженої оцінки знань в учнів експериментальних та контрольних класів (табл. 1, рис. 3). Проте в експериментальних класах ця тенденція більш виражена, ніж у контрольних. В експериментальних класах відбувається істотне збільшення середньозваженої оцінки знань в учнів відповідно на 1,1 бали (8 (9)-а клас ЗНЗ № 19 (м. Кривий Ріг)) та на 1,0 бал (8(9)-а клас Хлібодарівського навчально-виховного комплексу (Донецька область, с. Хлібодарівка)).

Порівняно з учнями контрольних класів учні експериментальних класів краще володіють уміннями порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, класифікувати, аналізувати та систематизувати, проводити аналогії, узагальнювати, виділяти головне, формулювати гіпотезу, що доводять численні спостереження, аналіз виконання завдань дидактичного інструментарію.

Педагогічний експеримент довів, що для підвищення результативності навчання з хімії учнів основної школи доцільно проводити систематичну корекційну роботу з метою приведення реально отриманих рівнів навчальних досягнень до рівня очікуваних (еталонних) результатів. Корекційні дії та заходи доцільно проводити тоді, коли на попередньому етапі навчання хімії були встановлені прогалини в знаннях і визначені шляхи їх подолання. У зв'язку з цим, головним змістом корекційної роботи є не лише виправлення помилок вчителем чи учнем, а усвідомлення учнями причин їх виникнення. Таким чином, вчитель повинен оперативно змінити мету навчання, допомогти учням усвідомити причину прогалин у знаннях. За цих умов необхідним є застосування диференційованих корекційних карток, які розраховані на учнів з різними рівнями навчальних досягнень. Корекційний процес охоплює всіх учнів діяльністю по усуненню недоліків в навчанні.

Результати, отримані в ході педагогічного дослідження, їх динаміка, стали основою для ефективної аналітичної діяльності і успішної реалізації функцій оцінки, прогнозування, корекції хімічних знань учнів основної школи. Формувальний експеримент показав, що розроблена методика корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень є ефективною як з точки зору підвищення якості засвоєння теоретичного матеріалу, так і підвищення рівня навченості з хімії учнів основної школи.

моніторинг навчальний хімія

Висновки

1. Визначено зміст поняття «моніторинг навчальних досягнень з хімії» як систему заходів (збирання, збереження, опрацювання) відстеження стану і динаміки змін результатів навчання (навчальних досягнень), яка сприяє корекційній спрямованості змісту навчання (навчального матеріалу), а також стимулюванню і заохочуванню учнів до участі в корекційній діяльності.

Проаналізовано структурно-процесуальні особливості моніторингу навчальних досягнень з хімії та виокремлено його елементи: суб'єкт та об'єкт моніторингу навчальних досягнень, інструментарій, моніторингова діяльність.

Виділено та розмежовано функції моніторингу навчальних досягнень з хімії: інтегративна, інформаційна, експертна, діагностична, порівняльна, коригувальна, моделююча, прогностична, управлінська.

2. Розроблено методичні засади моніторингу навчальних досягнень як засобу корекції хімічних знань учнів: а) система контролю знань, що являє собою сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь та навичок; б) види контролю, тобто дидактичний інструментарій, який дозволяє прогнозувати рівні навчальних досягнень, оцінювати рівень знань учнів на різних етапах навчання (за рахунок різнорівневих завдань), а також проводити корекційну роботу (завдяки корекційним карткам).

3. Побудовано модель корекції хімічних знань учнів основної школи, яка оптимізує корекційну роботу вчителя, оскільки чітко відображає послідовність дій, які роблять процес коригування спрямованим та ефективним. Основними компонентами моделі є: а) навчальний процес з хімії (об`єкт (учні) і суб`єкт (вчитель хімії)), б) зміст поняття моніторингу навчальних досягнень, в) система заходів моніторингу навчальних досягнень, г) контроль або діагностування результатів навчання, д) облік діяльності учня (результати навчання) і вчителя, е) корекційні дії та заходи.

4. Експериментально перевірено, що ефективність процесу корекції хімічних знань учнів засобами моніторингу навчальних досягнень залежить від використання завдань дидактичного інструментарію, які сприяють підвищенню результативності навчання, своєчасному виявленню прогалини в знаннях учнів, індивідуалізації і диференціації процесу навчання, раціоналізації праці вчителя за рахунок доцільного використання навчального часу, систематичного контролю знань учнів.

З'ясовано, що педагогічною умовою методики корекції хімічних знань учнів основної школи є своєчасне та систематичне коригування навчального процесу з врахуванням змін, що відбулись при спостереженні динаміки результатів навчання за допомогою диференційованих корекційних карток.

З метою виявлення цих змін розроблено методичну систему діагностування та коригування хімічних знань учнів основної школи. Формувальним експериментом доведено, що методичні засади моніторингу навчальних досягнень з хімії учнів основної школи зводять до мінімуму суб'єктивізм оцінки результатів навчання; оперативно реагують на зміни, що відбулись при виконанні завдань дидактичного інструментарію; вчасно вносять корективи у процес навчання. Отже, одержано практичне підтвердження доцільності і перспектив використання завдань дидактичного інструментарію для визначення рівнів навчальних досягнень учнів, а також корекційних карток для виправлення прогалин у знаннях з хімії учнів основної школи.

Результати формувального експерименту свідчать про поступове підвищення рівня навчальних досягнень учнів експериментальних та контрольних класів. Проте в експериментальних класах ця тенденція більш виражена, ніж у контрольних, оскільки було застосовано дидактичний інструментарій у вигляді різнорівневих завдань та диференційованих корекційних карток. Отриманні результати педагогічного дослідження дають можливість стверджувати, що запропонована методична система корекції навчальних досягнень з хімії учнів основної школи та методика її використання дозволяють ефективно розвивати інтелектуальні вміння на різних етапах засвоєння навчального матеріалу, оптимізувати й інтенсифікувати навчальний процес з хімії, в результаті чого досягається підвищення рівня засвоєних знань, вмотивованість навчальної діяльності учнів.

5. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо раціонального використання вчителем моніторингу навчальних досягнень, які спрямовують та спрощують коригування навчального процесу з хімії. Запропоновані методичні рекомендації відображають алгоритм використання дидактичного інструментарію (різнорівневі завдання, корекційні картки) на різних етапах уроку, правильність нарахування балів.

Виконане дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми корекції хімічних знань учнів основної школи засобами моніторингу навчальних досягнень. Перспективу їх подальшої розробки пов'язуємо з вивченням теоретичного і практичного досвіду впровадження моніторингу навчальних досягнень з хімії учнів загальноосвітньої школи.

Основні положення дослідження відображені у таких публікаціях:

1. Крамаренко І.С. Проблема оцінювання знань школярів засобом моніторингу в курсі методики викладання хімії / І.С. Крамаренко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Сер. Педагогічні науки : зб. статей. - Чернігів: ЧДПУ, 2001. - Вип. 5. - С. 62-64.

2. Крамаренко І.С. Моніторинг навчання як засіб відстеження рівня сформованості вмінь розв'язувати навчальні задачі / І.С. Крамаренко, Н.П. Єрмак // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць. - К.: НПУ, 2002. - Вип. 7. - С. 204-209.

3. Крамаренко І.С. Методичні основи моніторингу як засобу прогнозування навчальних досягнень учнів з хімії / І.С. Крамаренко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта: РВВ КДГІ, 2004. - Вип. 6, ч. 1. - С. 268 - 274.

4. Крамаренко І.С. Модель моніторингу рівнів навчальних досягнень учнів з хімії основної школи / І.С. Крамаренко // Стан та перспективи шкільної хімічної освіти. Сер.: Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Суми: Сум ДПУ імені А.С. Макаренка, 2005. - с. 49-56.

5. Крамаренко І. Моніторинг як засіб управління процесом навчання в школі / І. Крамаренко, Г. Максимова, О. Максимов // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2005. - Ч. 2. - с. 70-76.

6. Крамаренко І.С. Методичні засади створення системи моніторингу навчальних досягнень з хімії учнів основної школи / І.С. Крамаренко // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова Сер.: Педагогічні науки: реалії та перспективи : зб. наук. праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. - Вип. 5. - С. 78-82.

7. Крамаренко І. До проблеми моніторингу навчання хімії / Ірина Крамаренко // Біологія і хімія в школі. - 2007. - №5-6 (63-64). - С. 52-54.

8. Крамаренко І.С. Корекція - як психолого-педагогічна категорія навчального процесу / І.С. Крамаренко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №12. - С. 77-79.

9. Дидактичний інструментарій з хімії. 7 клас. Методичні рекомендації для вчителя / укл. І.С. Крамаренко. - Мелітополь: МДПУ, 2008. - 18с.

10. Крамаренко И.С. Прогнозирование уровня учебных достижений средствами мониторинга / И.С. Крамаренко // Стандарты и мониторинг в образовании. - 2001. - №1.- С. 37-42.

11. Крамаренко І.С. Диференціація навчально-виховного процесу з хімії за рахунок моніторингу навчання / І.С. Крамаренко // Хімія. - 2007. - № 13-14 (145-146). - С. 29-31.

12. Крамаренко І.С. Моніторинг навчання як засіб реалізації сучасних технологій в середній школі / І.С. Крамаренко // Сучасні педагогічні технології в сфері освіти : зб. наук. праць. - Мелітополь, 2001. - Вип. 1. - С. 174-175.

13. Крамаренко І.С. Моніторинг навчання в прогнозуванні якості знань і вмінь учнів / І.С. Крамаренко // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах XXI століття : зб. наук. праць. - Полтава, 2001. - С. 33-35.

14. Крамаренко И.С. Решение задач посредством мониторинга обучения / И.С. Крамаренко, Н.П. Ермак : матеріали Міжнар. конф. [«Сучасні тенденції розвитку природничо-математичної освіти»], (Херсон, 11-14 вер. 2002 р.) / М-во освіти і науки України, Херсон. держ. пед. ун-т. - Херсон: ХДПУ, 2002. - С. 143-146.

15. Крамаренко І. Педагогічний моніторинг як один з елементів іноваційних технологій / І. Крамаренко, О. Коновалова : матеріали Всеук. наук.-прак. конф. [«Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього»], (Мелітополь, 30-31жовт. 2001 р.) / М-во освіти і науки України, Акад.. пед. наук України [та ін.]. - Мелітополь, 2002. - Т.1. - С. 47-150.

16. Крамаренко И.С. Анализ деятельности преподавателя с помощью мониторинга / И.С. Крамаренко : матеріали Всеук. наук.-прак. конф. [«Сучасна хімія і вища школа»], (Полтава, 14-16 жовт. 2002 р.) / М-во освіти і науки, Полт. держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. - Полтава: АСМІ, 2002. - С.146-148.

17. Крамаренко І. Моніторинг навчання як гуманістичний підхід при вивченні курсу неорганічна хімія / І. Крамаренко : зб. наук. праць матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. [«Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості»], (Полтава, 29-30 трав. 2003 р.) / М-во освіти і науки України, Наук.-метод. центр вищ. освіти М-ва освіти і науки України [та ін.]. - Полтава: АСМІ, 2003. - С. 339-340.

18. Крамаренко І.С. Моніторинг навчальних досягнень учнів з хімії основної школи / І.С. Крамаренко : матеріали IV Всеук. наук.-метод. семінару [«Актуальні питання навчання хімії в теорії і досвіді вчителів»] / Чернігів. держ. пед. ун-т імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка, 2006. - С. 22 - 29.

Размещено на Allbest.ru

...