Проблема збереження здоров'я молодших учнів у вальдорфській педагогіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Проблема збереження здоров'я молодших учнів у вальдорфській педагогіці

Лукашенко О.М.

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Харків - 2009

Вступ

Актуальність і доцільність дослідження. Одним із пріоритетних завдань сучасної школи є виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров'я та здоров'я інших людей.

Разом з тим доводиться констатувати, що шкільна освіта поки ще неповністю реалізує свою оздоровчу функцію. Так, за даними медичних обстежень, "ураженість" сучасних школярів хронічними захворюваннями сягнула межі 80 %. Особливо чутливими й вразливими є учні молодшого шкільного віку - періоду інтенсивного розвитку й формування організму. При цьому, поряд з несприятливими соціально-економічними, екологічними, спадковими впливами, значна частка факторів ризику здоров'я учнів має дидактогенну природу (недосконала організація навчального процесу, інформаційні перевантаження, домінування авторитарного стилю взаємодії вчителя зі школярами, переважання репродуктивного характеру викладання та ін.).

Водночас у реальній освітній практиці питання здоров'язбереження школярів вирішуються переважно через використання медично-гігієнічних заходів, а оздоровчий потенціал власне педагогічних підходів залишається недостатньо реалізованим.

Науково вивірене розв'язання проблеми формування здоров'я учнів через освіту спонукає науковців до ґрунтовного аналізу теорії та практики шкіл, педагогічна діяльність яких спрямована на збереження здоров'я учнів. У світовій педагогіці одним із прикладів організації навчально-виховного процесу на засадах здоров'язбереження дитини є вальдорфська школа, яка на практиці вирішує завдання здорового духовно-душевно-фізичного розвитку особистості.

Так, за результатами обстежень декілька тисяч учнів європейських вальдорфських і традиційних шкіл з'ясовано, що відсоток психічних захворювань у вальдорфських школах значно нижчий. Те ж саме стосується й порушень фізичного здоров'я дітей, зокрема частоти головних болів, розладів зору, опорно-рухового апарату, системи травлення тощо. Разом з тим переважна більшість вальдорфських школярів, маючи стійкий навчальний інтерес, установку на успіх, навчаються з любов'ю й відповідальністю.

За даними ЮНЕСКО, міжнародних незалежних порівняльних педагогічних досліджень якості освіти, зокрема TIMSS (природничо-математична освіта), PISA (читання і розуміння текстів), вальдорфські учні мають розвинені якості сприйняття інформації, математичні, наукові й інші здібності. Окрім цього, вальдорфська школа позитивно впливає на розвиток таких актуальних для сучасного світу якостей особистості, як індивідуальна ініціативність, творчість, самостійність рішень, здатність до співпраці з людьми, соціальна мобільність. Завдяки цьому серед випускників вальдорфських шкіл майже немає безробітних, як і людей із асоціальною поведінкою. Водночас серед колишніх вальдорфських учнів досить високий відсоток працівників соціальної сфери, освіти, медицини; серед них багато також відомих на Заході державних діячів, політиків, фінансистів, літераторів, митців та ін.

Отже, розв'язання завдання збереження здоров'я українських учнів вимагає осмислення й творчого використання теоретичного доробку та досвіду вальдорфської школи з підтримки і збагачення здоров'я дітей.

Аналіз психолого-педагогічних джерел дозволяє зробити висновок про те, що теорія й практика роботи вальдорфських шкіл зацікавила багатьох вітчизняних та зарубіжних учених і педагогів. Головна увага науковців спрямовувалася на: системостворювальне узагальнення філософсько-педагогічної спадщини Р.Штайнера, обґрунтування сутності вальдорфського педагогічного процесу як засобу цілісного гармонійного розвитку особистості (Г.Бондарев, В.Загвоздкін, О.Іонова, Е.Краніх, Б.Лівехуд, К.Лінденберг, А.Пінський, О.Прокоф'єв, К.Свасьян, О.Топтигін); аналіз змісту освіти, особливостей організації навчально-виховного процесу вальдорфської школи (Н.Абашкіна, Г.Бараваль, В.Загвоздкін, В.Засмансхаузен, О.Іонова, Ф.Карлгрен, Р.Патцлав, А.Пінський, Е.Шуберт), зокрема в контексті збереження здоров'я учнів (В.Гебель, Л.Гесслер, М.Глеклер, О.Іонова, Т.Марті); висвітлення питань реалізації вальдорфських підходів в умовах української школи (С.Журавльова, О.Іонова, С.Лупаренко, А.Черніс).

Особливу значущість для проведеного дослідження мають дисертаційні праці, виконані як в Україні: О.Іонова "Науково-педагогічні основи навчально-виховного процесу в сучасній школі за ідеями вальдорфської педагогіки" (2000), В.Новосельська "Естетичне виховання учнів у вальдорфських школах" (2004), С.Лупаренко "Розвиток пізнавальної активності молодших школярів засобами вальдорфської педагогіки" (2008), так і в Росії: О.Черкасова "Педагогічні принципи навчання й виховання у вальдорфській школі" (1995), О.Купріна "Розвиток соціального виховання у вальдорфських школах Німеччини" (2002), Н.Борисова "Соціально-педагогічні ідеї Р.Штайнера та їх застосування у світовій і вітчизняній освіті" (2002), О.Рижова "Виховання учнів в умовах вальдорфської школи" (2004).

Разом з тим проблема здоров'язбереження школярів у вальдорфській педагогіці не була предметом цілісного педагогічного дослідження. В означених вище працях відсутній аналіз теорії та практики збереження здоров'я учнів молодших класів вальдорфської школи.

Водночас у наукових і популярних виданнях висвітлюються думки окремих дослідників, які дають поверхові й навіть спотворені уявлення про вальдорфську педагогіку, зокрема про вальдорфську школу як найбільш придатну для хворих дітей (В.Валентинова); про конкретну вальдорфську практику, що призводить до формування в учнях відчуття власної винятковості, а також до виникнення в дитини певних комплексів, ситуативної й особистісної тривожності (О.Черкасова).

Такий стан наукового знання зумовлює необхідність розв'язання суперечностей, що об'єктивно мають місце в теорії та практиці педагогіки, а саме: між високим рівнем обґрунтованості наукових засад виховання здорового покоління й незадовільним станом здоров'я школярів; між потенційними можливостями педагогічного процесу та превалюванням у шкільній практиці здоров'язатратних підходів до навчання і виховання; між накопиченим вальдорфською школою досвідом ефективного здійснення здоров'язбереження учнів та відсутністю науково-методичного забезпечення впровадження вальдорфських здоровотвірних ідей у вітчизняну освітню практику.

Отже, актуальність питань реалізації розвитку здоров'я дітей через освіту, важливість об'єктивної оцінки й творчого переосмислення вальдорфського досвіду здоров'язбереження школярів, необхідність розв'язання означених суперечностей зумовили вибір теми дослідження "Проблема збереження здоров'я молодших учнів у вальдорфській педагогіці".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексних програм науково-дослідної роботи Міністерства освіти і науки України за експериментом "Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні" (наказ № 363 від 06.05.2001 р.), кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах" (РК № 1-200199U004104). Тему дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 3 від 22.06.2007 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 30.10.2007 р.).

Мета дослідження - на основі вивчення й узагальнення теоретико-педагогічних вальдорфських ідей, аналізу й систематизації вальдорфського досвіду збереження здоров'я молодших школярів сприяти використанню творчих знахідок вальдорфської педагогіки в навчально-виховному процесі вітчизняної початкової школи.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Схарактеризувати теоретичні наробки та систематизувати практику здійснення здоров'язбереження молодших учнів вальдорфської школи як науково-методичної системи.

2. Визначити етапи й виявити тенденції розвитку проблеми збереження здоров'я дітей у вальдорфській педагогіці.

3. Розкрити вимоги до здоров'язберігаючого педагогічного процесу й якісні характеристики ефективної реалізації здорового розвитку дитини у вальдорфській школі.

4. Окреслити перспективи використання здоровотвірного вальдорфського досвіду в діяльності вітчизняної початкової школи.

Об'єкт дослідження - педагогічний процес початкової вальдорфської школи.

Предмет дослідження - науково-методична система здоров'язбереження молодших школярів у вальдорфській педагогіці.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: філософські, психологічні, педагогічні положення про людину та її здоров'я як найвищі цінності суспільства; системно-цілісний, особистісно-діяльнісний, гуманістичний, компетентнісний, культурологічний підходи до формування особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Гершунський, С.Гончаренко, О.Іонова, В.Кремень, В.Лозова, В.Лутай, Р.Штайнер); здоровотвірні ідеї педагогів-класиків (Я.Коменський, В.Лесгафт, Дж.Локк, А.Макаренко, І.Песталоцці, Ж.-Ж.Руссо, І.Сікорський, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський); концептуальні положення нормативних документів щодо освіти України (закони України "Про загальну середню освіту", "Про охорону дитинства", "Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті", національні програми "Діти України", "Фізичне виховання - здоров'я нації", Державний стандарт початкової загальної освіти); загальнотеоретичні засади навчання й виховання учнів (Ю.Бабанський, І.Бех, Н.Бібік, А.Бойко, Є.Бондаревська, В.Буряк, Л.Виготський, В.Вихрущ, В.Євдокимов, І.Лернер, В.Лозова, І.Прокопенко, О.Савченко, М.Скаткін, Г.Троцко, І.Якиманська, Н.Якушко); психолого-педагогічні дослідження розвитку здоров'я дитини через освіту, формування культури здоров'я особистості, її здоров'язберігаючої компетентності (М.Безруких, В.Безрукова, Н.Бібік, Т.Бойченко, Є.Вайнер, В.Горащук, О.Дубогай, Г.Зайцев, О.Іонова, С.Кириленко, С.Кондратюк, О.Омельченко, С.Омельченко, В.Оржеховська, Т.Ротерс, О.Савченко, Г.Серіков, Г.Сіліна); наукові розробки з історії педагогіки (С.Золотухіна, О.Кузнецова, О.Микитюк, О.Сухомлинська, Л.Штефан, Н.Якушко), зокрема у галузі збереження здоров'я людини (О.Бондаренко, Н.Василенко, Н.Побірченко, Г.Приходько, В.Шпак); педагогіка вальдорфської школи (К.Авісон, М.Глеклер, В.Загвоздкін, В.Засмансхаузен, О.Іонова, Ф.Карлгрен, Е.Краніх, С.Лупаренко, Р.Патцлав, Е.Пелтонен, А.Пінський, Р.Штайнер, К.Штокмайєр, Е.Шуберт).

Відповідно до визначених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні - історико-педагогічний, системно-структурний, проблемно-цільовий, порівняльний методи, логічний аналіз, синтез, індукція й дедукція, що застосовувалися для вивчення науково-методичної літератури, періодичних видань, нормативно-інструктивних документів щодо формування здоров'я особистості через освіту; виявлення й узагальнення здоровотвірних вальдорфських ідей, характеристики організації здоров'язбереження молодших учнів вальдорфської школи; емпіричні - методи педагогічного спостереження, самоспостереження, самооцінки, анкетування, які були використані для аналізу стану здоров'я учнів вальдорфських шкіл; оцінювання ефективності впровадження в навчально-виховний процес вищої школи науково-методичних рекомендацій "Теорія та практика здоров'язбереження молодших школярів у вальдорфській педагогіці".

Джерельна база дослідження. У ході наукового пошуку поглиблено аналізувались праці, цикли педагогічних лекцій Р.Штайнера, опубліковані німецькою мовою у Швейцарії (Управління спадщиною Р.Штайнера, Гетеанум, м. Дорнах), а також видані в Україні й Росії. У дисертації використано праці сучасних антропософів і вальдорфських педагогів, матеріали Міжнародної асоціації вальдорфської педагогіки (м. Штуттгарт, Німеччина); публікації з питань вальдорфської педагогіки в наукових джерелах Великої Британії, Німеччини, Росії, США, України, Фінляндії, Швейцарії, Швеції; монографії, дисертації, автореферати; матеріали симпозіумів, конференцій, семінарів; сучасну науково-педагогічну періодику, збірники наукових праць із загальної педагогіки та історії педагогіки, з питань початкового навчання; вітчизняні й зарубіжні статистичні дані про стан здоров'я зростаючого покоління; результати міжнародних порівняльних досліджень якості навчальних досягнень учнів, зокрема з природничо-математичної освіти (TIMSS), читання і розуміння текстів (PISA). У ході дослідження вивчалися матеріали фондів Центральної наукової бібліотеки НАН України ім. В.І.Вернадського, відділів рукописів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка, Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, бібліотеки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:

* здійснено цілісний аналіз розвитку проблеми збереження здоров'я молодших учнів вальдорфської школи як педагогічної системи, що включає психолого-педагогічне підґрунтя (концепцію салютогенезу), а також форми, методи, умови його реалізації;

* обґрунтовано етапи (1919-1937 рр.; 1938-1944 рр.; 1945 р. - кінець 60-х рр.; початок 70-х - кінець 80-х рр.; з 90-х рр. ХХ ст. до цього часу) розвитку проблеми здоров'язбереження молодших школярів у вальдорфській педагогіці з урахуванням особливостей розвитку соціально-культурних процесів, психолого-педагогічної науки, досягнень, просвітницької діяльності вальдорфських педагогів, а також характеру розвитку світового вальдорфського руху;

* виявлено тенденції розвитку проблеми збереження здоров'я вальдорфських молодших учнів (розробка теоретичних засад здорового розвитку дітей через освіту; забезпечення взаємозв'язку теорії здоров'язбереження школярів і практики його здійснення у школі; підготовка вчителя до реалізації здоровотвірних ідей у шкільній практиці; створення здоров'язберігаючого педагогічного середовища школи й широке залучення до справи здорового розвитку учнів батьків і громадськості);

* систематизовано практичний досвід організації здоров'язберігаючого педагогічного процесу початкової ланки вальдорфської школи (розробка навчальних планів і програм, відбір салютогенетично орієнтованих форм і методів навчання);

* схарактеризовано напрями впровадження в сучасну початкову школу вальдорфських здоровотвірних ідей як компонентів цілісної системи здоров'язбереження учнів через заснування вальдорфських шкіл, а також використання їх наробок, спрямованих на здоровий розвиток учнів: оптимізація змісту й удосконалення організації початкового навчання, розширення кола навчальних засобів і методів, застосування окремих оригінальних методик початкової освіти (вивчення математики, іноземних мов та ін.), створення сприятливого педагогічного середовища.

Уточнено вимоги до здоров'язберігаючого педагогічного процесу (підвищення ролі предметів художньо-практичного циклів до рівня загальноосвітньої галузі; використання у процесі вивчення академічних дисциплін образно-алегоричної наочності й художнього елементу; розвиток рухової активності, ігрової діяльності; подолання вікових та індивідуальних криз за допомогою "терапевтичного потенціалу" шкільних предметів; цілеспрямована робота з дитячою ритмікою); показники, що характеризують ефективність реалізації збереження здоров'я школярів у вальдорфській педагогіці.

Подальшого розвитку й конкретизації набуло розкриття педагогічних умов успішності забезпечення здоров'язбереження учнів (формування естетично-здорового навчально-виховного простору; створення сприятливого душевно-духовного оточення) у вальдорфській школі.

У науковий обіг введено невідомі раніше джерела (21), які опубліковані німецькою й англійською мовами, що дозволяє повніше розкрити теорію й практику здійснення здоров'язбереження учнів вальдорфської школи.

Практичне значення отриманих результатів дослідження визначається тим, що в ході наукового пошуку теоретичні положення, фактичний матеріал втілено в розробку науково-методичних рекомендацій "Теорія та практика здоров'язбереження молодших школярів у вальдорфській педагогіці" для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, матеріали якого впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 01-474 від 26.09.2008 р.), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 01-12/97 від 10.10.2008 р.), Харківського навчально-виховного комплексу "Школа вільного розвитку" (довідка № І/05 від 18.09.2008 р.)

Матеріали дослідження можуть бути використані: в педагогічних коледжах, інститутах, університетах, закладах післядипломної освіти й удосконалення кваліфікації педагогічних кадрів з метою вдосконалення змісту підготовки вчителів у розробці курсів "Педагогіка", "Історія педагогіки", "Педагогічна майстерність", спецкурсів та спецсемінарів для педагогічних вищих навчальних закладів, а також під час написання підручників, навчальних посібників, іншої навчально-методичної літератури, здійснення педагогічної практики. Низку окреслених питань можна використовувати як тематику для курсових і дипломних робіт.

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження забезпечується широким використанням наукових видань щодо організації здоров'язбереження учнів вальдорфської школи, а також системою застосованих методів відповідно до мети, завдань, об'єкта, предмета дослідження; науковим аналізом фактологічного матеріалу в історико-генетичному, порівняльно-історичному, логічному і проблемному аспектах та апробацією матеріалів дисертації на конференціях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертації були представлені на засіданнях кафедр загальної педагогіки, історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (2006-2008), на Міжнародних науково-практичних конференціях "Освіта і доля нації" (Харків, 2006, 2007), "Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність" (Харків, 2008), "Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку" (Харків, 2006, 2008), науково-практичних конференціях молодих учених "Методологія сучасних наукових досліджень" (Харків, 2007, 2008).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено в 11 одноосібних публікаціях, що відтворюють зміст дисертації, з них - 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, 4 - статті збірників матеріалів конференцій, 1 - науково-методичні матеріали.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. У тексті міститься 8 таблиць (на 7 сторінках) та 5 додатків (на 12 сторінках). Загальний обсяг дисертації 229 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 178 сторінках, список використаних джерел складає 329 найменувань (із них 21 - іноземними мовами).

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методологію дослідження, подано джерельну базу; розкрито наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів; відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - "Концепція салютогенезу як основа навчання й виховання молодших учнів у вальдорфській педагогіці" - проаналізовано розвиток ідей здоров'язбереження учнів у зарубіжній та вітчизняній педагогіці, схарактеризовано психолого-педагогічне підґрунтя розробки питань збереження здоров'я особистості у вальдорфській школі.

Так, вивчення історико-педагогічної спадщини дозволило виявити співзвуччя вальдорфських підходів і кращих досягнень світової та вітчизняної педагогічної думки про підтримку й формування здоров'я дітей у таких основних аспектах, як: пошук підходів до здорових сил людини у процесі навчання (А.Антоновський, А.Маслоу, Й.Песталоцці, К.Роджерс, В.Франкл, Е.Фромм); організація навчально-виховного процесу на гуманістичних ідеях цілісного розвитку особистості, врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей (давньогрецькі філософи, видатні мислителі, діячі доби Відродження, Ш.Амонашвілі, В.Бехтерев, М.Бунаков, В.Вахтеров, П.Каптерєв, А.Коменський, М.Корф, П.Лесгафт, Т.Лубенець, А.Макаренко, А.Маслоу, Й.Песталоцці, М.Пирогов, К.Роджерс, Г.Сковорода, В.Сухомлинський, К.Ушинський), педоцентризму, вільного виховання (К.Вентцель, Дж.Дьюї, Р.Кузіне, М.Монтессорі, С.Русова, Ж.-Ж.Руссо, Л.Толстой, А.Фер'є, С.Френе, С.Шацький); пильна увага до медичних питань виховання, запобігання навчальної втоми, формування здорових звичок учня (А.Коменський, А.Макаренко, І.Сікорський, В.Сухомлинський, К.Ушинський), до оздоровчого впливу мистецтва й активної трудової діяльності (В.Бехтерев, П.Каптерєв, А.Макаренко, Й.Песталоцці, С.Русова, В.Сухомлинський).

Водночас визначено те суттєво нове, що було внесено до психолого-педагогічної науки основоположником вальдорфської школи Р.Штайнером і розвинене його послідовниками, а саме: розробка та втілення в освітню практику цілісної системи здоров'язбереження учнів, яка ґрунтується на концепції салютогенезу (від. лат. salus - здоров'я і genesis - створення, походження), що дослівно означає "здоров'ястворення".

У ході дослідження встановлено, що, хоча термін "салютогенез" був уведений у 1979 р. (А.Антоновський), основні салютогенетичні підходи як фундамент педагогічного процесу вальдорфської школи були розроблені Р.Штайнером на початку минулого сторіччя. У сучасних дослідженнях вальдорфської педагогіки поняття салютогенезу широко використовується й виступає як синонімічне дефініції "здоровий розвиток", тобто терапевтично-виховний підхід, за якого в центр педагогічного процесу ставиться не хвороба, а дитяче здоров'я, його збереження й зміцнення.

У дисертації розкрито фактори ризику дитячого здоров'я у процесі навчання й виховання та їх негативні наслідки для подальшого життя дитини, що узагальнено в табл.1.

Таблиця 1 Фактори навчально-виховного процесу здоров'язатратного характеру

На підставі теоретичного аналізу праць (В.Гебель, М.Глеклер, В.Засмансхаузен, О.Іонова, Т.Марті, Р.Штайнер та інші) схарактеризовано основні структурні складники науково-методичної системи здоров'язбереження молодших школярів у вальдорфській педагогіці, що представлено на рис.1.

У другому розділі - "Практична діяльність вальдорфської школи із забезпечення здоров'язбереження молодших учнів" - висвітлено зміст, форми, методи втілення концепції салютогенезу в шкільну практику, розкрито педагогічні умови успішності здійснення збереження здоров'я молодших школярів у вальдорфській педагогіці.

Вивчення наукових джерел (В.Загвоздкін, О.Іонова, Ф.Карлгрен, Е.Краніх, А.Пінський, Р.Штайнер), власний досвід роботи вальдорфським учителем у школах України (м. Харків), Швейцарії (м. Арлейсхам, Дорнах), аналіз нормативної бази й діяльності вальдорфських шкіл України (м. Дніпропетровськ, Київ, Кривий Ріг, Одеса, Харків), Німеччини (м. Гамбург, Штуттгарт), Швейцарії (м. Арлейсхам, Базель, Дорнах, Еш, Цюріх) дозволили зробити висновок про те, що у вальдорфській педагогіці розробка навчальних планів і програм, відбір форм і методів підпорядковані спільній меті - здоровому розвитку особистості.

Так, аналіз навчальних планів вальдорфської початкової школи дозволяє виділити такі основні напрями збереження здоров'я учнів: наявність широкого спектру предметів естетично-прикладного циклу (живопис, малювання, ліплення, музика, рукоділля та ін.), дисциплін (евритмія, малювання форм, побутознавство), які не вивчаються у традиційній школі; навчання двох іноземних мов з першого класу, що посилює здоров'ястворювальний вплив навчально-виховного процесу, сприяє розвитку душевно-духовних сил дитини в цілому.

Установлено, що навчальні програми вальдорфської школи адекватно відповідають вимогам до здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу й забезпечують: високий ступінь інтегрування шкільних дисциплін, органічне залучення у вивчення академічних предметів художньо-практичного компонента; чітку відповідність змісту навчального матеріалу рівню розвитку свідомості учнів; спрямованість навчальних предметів на подолання вікових та індивідуальних криз особистості.

Особливої уваги заслуговують салютогенетично-спрямовані вальдорфські форми, методи, прийоми оволодіння школярами змістом освіти, які оптимально сполучають індивідуальний підхід до учня за умов колективної навчальної праці з класом, а отже, сприяють зміцненню як психосоматичного, так і соціального здоров'я дитини, а саме:

? гігієнічно-раціональна організація педагогічного процесу ("душевно-економічне навчання", Р.Штайнер), що передбачає ритмічну побудову навчального процесу, тобто планування навчальних року, тижня, окремих уроків з урахуванням природних психофізіологічних людських ритмів (дихання, запам'ятовування й забування, сну й неспання, чергування здатності людини до зосередження й потреби в активній діяльності);

? художньо-образне викладання в умовах обмеженого використання традиційних підручників, що відповідає потребам учнів молодшого шкільного віку в активній емоційно-вольовій діяльності, у безпосередніх міжособистісних контактах та дозволяє уникати неприродної й шкідливої для дитини надмірної інтелектуалізації навчання;

? активно-практичне проектування, що відкриває школярам можливості випробувати себе в різних видах діяльності, стимулює розвиток індивідуальної активності й самостійності особистості, набуття нею сукупності базових компетентностей;

? використання диференційованих завдань з урахуванням темпераментів учнів, спрямоване на відтворення гармонії між внутрішнім та зовнішнім світом дитини, сприяння її індивідуально-соціальному розвитку;

? якісне оцінювання досягнень результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, що передбачає перенесення акцентів з контролю й оцінювання учнів на самоконтроль й самооцінювання, позбавляє дитину дидактогенних страхів і стресів, стимулює особистісну інтелектуальну активність учня, усвідомлення й співвіднесення власної діяльності з діяльністю оточення.

З опорою на результати теоретичних напрацювань учених (В.Засмансхаузен, О.Іонова, Ф.Карлгрен, Е.Краніх, Т.Марті, Р.Патцлав, Р.Штайнер), на аналіз вальдорфського досвіду розкрито основні педагогічні умови, які забезпечують успішність здійснення здоров'язбереження школярів.

Одна з таких умов - формування естетично-здорового навчально-виховного простору (фізично-матеріального оточення), що передбачає: а) архітектоніку школи, яка базується на природних формах (зокрема з використанням універсальної природної пропорції - "золотого перерізу", уникненням гострих і прямих кутів); естетичне оформлення інтер'єру класних кімнат відповідно до вікових особливостей дітей; б) використання природних навчальних матеріалів, що надають можливість розвивати адекватні тактильні відчуття; в) запобігання руйнівного для здоров'я дитини впливу технізованого світу - обмежене застосування технічних засобів навчання (насамперед комп'ютерів) та обережне ставлення до мультимедіа (зокрема телебачення), які підміняють живе людське спілкування діалогом з машиною, стримують природну активність дитини, вводять її в ілюзорний, спотворений світ і тим самим ведуть до провокування агресивно-тривожної поведінки, уповільнення інтелектуального, емоційно-вольового й соціального розвитку, перешкоджають розкриттю творчого начала людини.

Другою умовою є створення сприятливого душевно-духовного оточення дитини - організація фасілітуючої взаємодії учасників (учнів, учителів, батьків) у педагогічному процесі, характерними ознаками якого є взаємини соціального партнерства, поваги й довіри.

У ході дослідження з'ясовано, що провідну роль в організації такої взаємодії має класний учитель (супроводжує школярів і викладає всі основні предмети протягом перших 6-8 років), його професійна діяльність, яка спрямована на здоровий розвиток дитини, формування згуртованого учнівського колективу. Саме завдяки авторитету класного вчителя, що виступає фундаментом реалізації "виховання як зцілення" (Р.Штайнер), дитина відкриває для себе істинність, красу й добро світу; в учнів формуються гуманістичний світогляд, сумління, моральність, здорові звички та ін.

Орієнтація вальдорфського вчителя на створення духовної спільності зі школярами, атмосфери індивідуальної й колективної творчості, виховання в дітях турботливого й поважного ставлення один до одного вимагає від педагога інтенсивної, ретельної підготовки до кожного навчального дня, невід'ємними складниками якої є щовечірня медитативна робота (аналіз, осмислення поведінки й діяльності довірених учителю дітей), а також постійне самовдосконалення.

У здійсненні здоров'язбереження учнів суттєву допомогу класному вчителеві надає організація внутрішньошкільного управління вальдорфської школи, в якій керівна роль належить не директору, а двом основним формам самоврядування: педагогічній колегії задіяних у школі вчителів (щотижневим учительським конференціям) і батьківсько-вчительському правлінню, яке представляє правові інтереси школи, визначаючи й регулюючи її економічно-правовий баланс.

Так, у сфері діяльності педагогічної колегії знаходиться розв'язання таких основних питань, пов'язаних із здоров'язбереженням учнів, як: координація зусиль усіх учителів, які працюють з класом, що передбачає взаємопогоджену роботу класних учителів і вчителів-предметників на основі "горизонтальної навчальної програми" - опис дидактичних взаємозв'язків і погодженості різних предметів для певних періодів розвитку дитини (приклади таких програм подано в додатку А дисертації); обговорення питань здорового розвитку окремого учня або всього класу; підвищення професіоналізму вчителів; підтримка й збагачення фізичних і душевно-духовних сил педагога.

Характерною ознакою вальдорфської школи є також тісна взаємодія педагогів з батьками, що виражає спільне розуміння освітніх завдань, спрямованих на захист і підтримку здоров'я дітей, спільну відповідальність сім'ї й школи за здоровий розвиток дитини. Активна участь батьків у шкільному житті сприяє створенню сприятливого психологічного клімату в родині та школі, налагодженню комунікацій між дорослими і дітьми, навчальним закладом й соціумом. Завдяки цьому кожна сучасна вальдорфська школа для регіону, де вона розташована, є своєрідним культурно-освітнім центром, діяльність якого сприяє розв'язанню багатьох важливих проблем сучасного суспільства (нівелювання соціальної нерівності, запобігання асоціальних явищ) і готує підґрунтя для гармонійного входження дитини в суспільне життя.

Поряд з відомими у вітчизняній педагогіці формами роботи з батьками (проведення батьківських зборів, лекцій, консультацій для батьків, "відкритих" уроків, відвідування родин учнів та ін.), зміцненню співпраці з батьками у вальдорфській школі сприяють також: проведення "батьківських днів" (раз на тиждень батьки разом з дітьми займаються звичними шкільними справами: малюють, співають, грають на музичних інструментах, ліплять, шиють, в'яжуть, працюють у майстерні тощо), організація спільних заходів (календарних свят, виставок, ярмарок), занять у мистецько-практичних гуртках (оркестри, хори, шкільний театр).

У третьому розділі - "Творче використання позитивного досвіду вальдорфської педагогіки в сучасній школі" - висвітлено результати досліджень здоров'я учнів зарубіжних і вітчизняних вальдорфських шкіл; накреслено перспективи впровадження здоровотвірного досвіду вальдорфської педагогіки в сучасну вітчизняну початкову школу.

У дисертації на підставі вивчення широкого кола фактичних даних порівняльних досліджень стану здоров'я учнів вальдорфських і традиційних шкіл (Х.Барц, Л.Гесслер, В.Гіллер, Н.Євсикова, К.Загвоздкін, Д.Рандоль, Є.Смирнова), проведених у різних країнах (Данія, Німеччина, Росія, Фінляндія, Швейцарія, Швеція), з'ясовано, що салютогенетична спрямованість вальдорфської школи, її особливе піклування про дитяче здоров'я сприяють отриманню вагомих успішних результатів вальдорфської освіти.

Аналіз результатів досліджень розвитку молодших учнів українських вальдорфських та традиційних шкіл, проведених у рамках експерименту "Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні" й представлених у табл.2, засвідчує, що вальдорфські школярі порівняно з учнями традиційної школи мають значно кращі показники розвитку, що в цілому відповідає даним зарубіжних досліджень. Це дає підставу стверджувати, що теоретичні положення, досвід вальдорфської школи як цінне джерело ідей, інновацій у здоров'язбереженні школярів мають бути творчо осмислені й реалізовані в сучасній вітчизняній школі для розв'язання завдань виховання здорового покоління.

Таблиця 2 Показники розвитку молодших учнів українських вальдорфських (ВШ) і традиційних (ТШ) шкіл (у %)

Проведений аналіз нормативно-правової бази системи освіти України, світового досвіду реалізації вальдорфських підходів дозволив визначити основні напрями залучення здоровотвірних ідей вальдорфської педагогіки в сучасну початкову школу, а саме: впровадження цілісної вальдорфської системи здоров'язбереження учнів через заснування вальдорфських навчальних закладів; використання окремих елементів і наробок вальдорфської школи, спрямованих на здоровий розвиток учнів - таких, як:

? науково виважена оптимізація змісту початкового навчання: поглиблений взаємозв'язок, інтеграція навчальних тем і шкільних дисциплін, зокрема й через уведення ущільненого погодинного викладання замкненими циклами - "поринання" (такий підхід до навчання апробовано в авторських школах О.Тубельського, М.Щетиніна та інших), що дозволяє раціонально використовувати й заощаджувати навчальний час, формувати цілісне, упорядковане знання через установлення узагальнених міжпредметних взаємозв'язків. Органічне включення у вивчення академічних дисциплін художньо-практичного освітнього компонента здійснює значний оздоровчий вплив на здоров'я учнів (знімає фізично-душевну напругу, знижує тривожність, позбавляє фобічних реакцій, депресивних станів, стимулює розвиток психічних функцій дитини, її емоційно-ціннісного ставлення до оточення);

? удосконалення організації навчання, яке має забезпечувати запобігання стомлення учнів, сприяє ефективній адаптації дитини до навчання, розвитку її міцного здоров'я;

? застосування окремих оригінальних методик початкового навчання, зокрема: активно-ритмічного викладання математики, завдяки якому основні математичні поняття учні пізнають через власну емоційно-вольову діяльність, поглиблене переживання радості руху й рівноваги; вивчення іноземних мов, орієнтоване на розвиток усного мовлення дитини, формування її комунікативних здібностей, на психолого-педагогічну підготовку до життя в полікультурному суспільстві;

? розширення кола активних засобів (зокрема застосування нестандартних "підручників" - навчальних зошитів, створених дітьми самостійно), особистісно-орієнтованих методів навчання (активно-практичних проектів, художньо-образного викладання), а також діагностики й контролю (якісна оцінка навчально-пізнавальної діяльності учнів з використанням сукупності показників здорового розвитку дитини), що надає можливість забезпечувати індивідуалізацію навчання, стимулює розвиток внутрішньої навчальної мотивації й творчої активності особистості;

? створення сприятливого навчально-виховного середовища - як матеріального (здоровотвірний вплив інтер'єру, дизайну шкільних приміщень), так і душевно-духовного, що визначається насамперед характером взаємодії дитини з безпосереднім оточенням (учителі, товариші по навчанню, батьки), провідну роль у якому має класний керівник.

Заслуговують на серйозну увагу, осмислення й утілення підходи вальдорфського вчителя, спрямовані на забезпечення духовно-піднесеної, цілюще-емоційної взаємодії педагога зі своїми вихованцями, а саме: співпраця з педагогічним колективом школи (зокрема всебічне обговорення досягнень дітей під час щотижневих педагогічних нарад), що спонукає й підтримує дослідницьку позицію вчителя, сприяє находженню придатної для дитини допомоги; форми роботи з батьками (оздоровчо-ритмічний характер організації батьківських зборів, специфіка проведення "відкритих" уроків, організація різноманітних спільних заходів оздоровчого спрямування); самоосвіта й самовиховання педагога.

Узагальнення результатів науково-педагогічного пошуку, аналіз джерельної бази дає підстави зробити такі висновки.

1. У дисертації відповідно до мети і завдань дослідження простежено розвиток проблеми збереження здоров'я молодших учнів у вальдорфській школі й представлено її як цілісну педагогічну систему, що включає теорію (концепцію салютогенезу) та практику забезпечення здорового розвитку дитини.

2. Доведено, що провідними ідеями концепції салютогенезу (здоров'ястворення) учнів вальдорфської школи є світоглядні уявлення Р.Штайнера про здоров'я як індивідуальний стан людини, який визначається гармонійним співвідношенням і балансом її тілесних та душевно-духовних складників і видів діяльності; про емоційно-почуттєву сферу й її фізіологічну основу - ритмічну систему (систему органів дихання й кровообігу) як об'єкт переважного розвитку дитини-учня молодших класів.

2.1. Схарактеризовано вимоги до здоров'язберігаючого педагогічного процесу: підвищення ролі предметів художньо-практичного циклів до рівня загальноосвітньої галузі; використання у процесі вивчення академічних дисциплін образно-алегоричної наочності й художнього елементу; розвиток рухової активності, ігрової діяльності; подолання вікових та індивідуальних криз за допомогою "терапевтичного потенціалу" шкільних предметів; цілеспрямована робота з дитячою ритмікою.

2.2. Розкрито основні дидактичні принципи (спрямованість на цілісний розвиток особистості, природовідповідність), що становлять основу конструювання змісту вальдорфської початкової освіти й реалізація яких забезпечує: наявність трьох рівнозначних навчальних галузей (загальноосвітньої, художньо-мистецької, практично-ремісничої), дисциплін (евритмія, малювання форм, побутознавство), що не вивчаються у традиційній школі; навчання двох іноземних мов з першого класу; високий ступінь інтегрування шкільних дисциплін; постійне співвіднесення змісту навчання з психолого-педагогічними характеристиками учнів, їхніми віковими й індивідуальними можливостями.

2.3. Уточнено групи взаємопов'язаних показників, що характеризують ефективність реалізації збереження фізичного, психічного та духовного здоров'я школярів у вальдорфській педагогіці, а саме: сформованість здорових звичок, висока працездатність, спритність, координованість тіла і рухів, адекватність тактильних відчуттів, витривалість, високий імунітет; душевна стабільність, соціальна компетентність і мобільність; адекватна самооцінка своїх можливостей, довіра до своїх здібностей; настанова на успіх у житті; інтелектуальна активність, індивідуальна ініціативність; творчість, самостійність, відповідальність у прийнятті рішень; самовідданість, наполегливість, захопленість своєю роботою.

3. Визначено етапи (1919-1937 рр.; 1938-1944 рр.; 1945 р.- кінець 60-х рр.; початок 70-х - кінець 80-х рр.; з 90-х рр. ХХ ст. до цього часу) розвитку проблеми збереження здоров'я молодших школярів у вальдорфській педагогіці з урахуванням особливостей розвитку соціально-культурних процесів, психолого-педагогічної науки, досягнень, просвітницької діяльності вальдорфських педагогів, а також характеру розвитку світового вальдорфського руху.

Перший етап (1919-1937 рр.) представлено як етап наукового обґрунтування теорії й практики здорового розвитку дітей (Р.Штайнер), активною діяльністю вальдорфських педагогів, спрямованою на поширення й утілення в педагогічний процес перших вальдорфських шкіл ідей збереження дитячого здоров'я.

Другий етап (1938-1944 рр.) визначається як етап заборони націонал-соціалістами роботи вальдорфських шкіл.

Третій етап (1945 р. - кінець 60-х рр. ХХ ст.) супроводжується відродженням зруйнованого нацистами вальдорфського руху, відкриттям нових вальдорфських шкіл, визнанням у Німеччині вальдорфської школи як закладу, що повноцінно готує дитину до реального життя.

Четвертий етап (початок 70-х - кінець 80-х рр. ХХ ст.) характеризується динамічним розвитком салютогенетичних теоретичних і практичних досліджень вальдорфських фахівців, спрямованих на поглиблене вивчення й виявлення взаємозв'язку стану здоров'я учнів з умовами навчання й виховання.

П'ятий етап (з 90-х рр. ХХ ст. по цей час) пов'язується з проведенням численних порівняльних досліджень здоров'я й навчальних досягнень учнів вальдорфських і традиційних шкіл, що довели плідність вальдорфських салютогенетичних підходів до виховання й навчання школярів; визнанням вальдорфської школи як закладу, діяльність якого забезпечує здоровий розвиток зростаючого покоління (ЮНЕСКО, 2000); інтенсивним упровадженням у світову освітню практику вальдорфських здоровотвірних ідей.

4. На підставі узагальнення практичної діяльності вальдорфської школи зі здоров'язбереження молодших учнів доведено, що розробка навчальних планів і програм, відбір форм і методів засвоєння учнями змісту освіти базуються на єдиній психолого-педагогічній основі (концепції салютогенезу), завдяки чому педагогічний процес як необхідний і обов'язковий компонент має "терапевтичний" (спрямований на користь духовно-душевно-тілесного здоров'я) аспект.

4.1. Установлено, що салютогенетично-орієнтовані вальдорфські форми й методи передбачають: гігієнічно-обґрунтовану організацію педагогічного процесу (вивчення предметів навчальними "епохами", розподіл предметів протягом навчального дня та уроку відповідно до психофізіологічного ритму працездатності), художньо-образне викладання, обмежене використання шкільних підручників і специфічну роботу з навчальними зошитами, відмову від оцінювання навчальних досягнень учнів у балах. Усе це спрямовано на створення сприятливих передумов для підтримки й зміцнення психосоматичного здоров'я школярів.

4.2. Розкрито педагогічні умови успішного забезпечення здоров'язбереження школярів (формування естетично-здорового навчально-виховного простору; створення сприятливого душевно-духовного оточення).

5. Виявлено тенденції розвитку проблеми збереження здоров'я вальдорфських молодших школярів, а саме: розробка теоретичних засад здорового розвитку дітей через освіту; забезпечення взаємозв'язку теорії здоров'язбереження школярів і практики його здійснення у школі; підготовка вчителя до реалізації здоровотвірних ідей у шкільній практиці; створення здоров'язберігаючого педагогічного середовища школи й широке залучення до справи здорового розвитку учнів батьків і громадськості.

6. На основі аналізу світової й вітчизняної освітньої практики встановлено, що діяльність вальдорфської школи максимально сприяє здоровому фізичному, душевному, духовному розвитку дитини, а отже, вальдорфський досвід може бути доцільно залучений у сучасну школу для розв'язання завдань виховання здорового зростаючого покоління в таких основних напрямах: упровадження цілісної вальдорфської системи здоров'язбереження учнів (заснування українських вальдорфських шкіл); використання окремих наробок вальдорфської школи, спрямованих на здоровий розвиток учнів (оптимізація змісту й удосконалення організації початкового навчання, розширення кола навчальних засобів і методів, застосування оригінальних методик початкової освіти, створення сприятливого педагогічного середовища).

Проведене дослідження не вичерпує всіх основних аспектів проблеми. Додаткового наукового пошуку потребують узагальнення й виявлення специфіки здійснення здоров'язбереження школярів основного й старшого ступенів навчання, вивчення питань підготовки вчителя початкових класів до реалізації вальдорфських підходів у збереженні здоров'я дітей.

здоров'я педагогічний вальдорфський дитина

Основні положення дисертації відбито в таких публікаціях

1. Лукашенко О.М. Здоровотворні педагогічні ідеї Рудольфа Штайнера / О.М.Лукашенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2007. - № 9. - С.92-94.

2. Лукашенко О.М. Навчання як "терапія": досвід вальдорфської школи / О.М.Лукашенко // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2007. - Вип.32. - С.191-196.

3. Лукашенко О.М. Організаційно-педагогічні умови збереження здоров'я молодших учнів у вальдорфській школі / О.М.Лукашенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2007. - № 12. - С.96-98.

4. Лукашенко О.М. Р.Штайнер про вплив інтелектуалізації навчання на здоров'я молодших школярів / О.М.Лукашенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2008. - № 5. - С.84-86.

5. Лукашенко О.М. Проблема збереження здоров'я дітей: досвід "Шкіл сприяння здоров'я" / О.М.Лукашенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя: Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України, ЗОІППО, 2008. - Вип.50. - С.209-214.

6. Лукашенко О.М. Психолого-педагогічні основи розробки питань збереження здоров'я молодших школярів у вальдорфській педагогіці // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. - Слов'янськ: Слов'янський державний педагогічний університет, 2009. - Вип. ХLІІІ. - С.82-91.

7. Лукашенко О.М. Теорія та практика здоров'язбереження молодших школярів у вальдорфській педагогіці: науково-методичні матеріали [для студентів вищих педагогічних навчальних закладів] / О.М.Лукашенко. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2008. - 22 с.

8. Лукашенко О.М. Концепція салютогенезу як фундамент навчально-виховного процесу вальдорфської школи: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. ["Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку"], (Харків, 5-7 квітня, 2006) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний університет імені В.М.Каразіна. - Харків, 2006. - Т.2. - Ч.1. - С.117-120.

9. Лукашенко О.М. Питання здоров'язбереження учнів у вальдорфській школі: матеріали ІV наук.-практ. конф. молодих учених ["Методологія сучасних наукових досліджень"], (Харків, 15-20 травня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2007. - С.48.

10. Лукашенко О.М. Духовно-науковий підхід до збереження здоров'я дитини: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ["Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність"], (Харків, 20-21 травня, 2008) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2008. - Ч.1. - С.107-111.

11. Лукашенко О.М. Педагогічний досвід збереження здоров'я учнів (на прикладі "Шкіл сприяння здоров'я"): матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конф. ["Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку"], (Харків, 3-5 квітня, 2008) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний університет імені В.М.Каразіна. - Харків, 2008. - Т.1. - С.171-176.

Размещено на Allbest.ru