Дидактичні засади художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дидактичні засади художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку української держави відбувається стрімке розгортання дизайн-процесів, проникнення художньо-естетичного начала в усі сфери людського життя, і, передовсім, у сфери виробництва, будівництва та послуг. Це породжує нові тенденції та напрями в розвитку національної системи освіти, що ґрунтуються на інтеграції природничо-технічних дисциплін з гуманітарно-естетичними. Однією з таких тенденцій є використання можливостей художнього конструювання у трудовій підготовці учнівської молоді, що відображено в нормативних документах освітньої політики, зокрема в Державному стандарті освітньої галузі «Технологія» та програмі з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів.

Художнє конструювання як дизайн-процес є невід'ємною складовою процесу створення будь-якого виробу, в тому числі і навчальних об'єктів праці. Воно органічно входить у проектно-технологічну діяльність учнів, насичуючи її не лише аналітико-логічною, але й емоційно-інтуїтивною роботою мислення, наповнює навчальну працю творчістю і позитивними емоціями, забезпечує можливість самовираження учня шляхом втілення у виробі своїх художньо-естетичних смаків.

Навчальна художньо-конструкторська діяльність робить вагомий внесок у розвиток проектно-технологічної культури учнів, розвиває інтелект, естетичні почуття, творчі здібності, психомоторні якості, формує прагнення завжди і в усьому діяти за законами краси, а отже сприяє повноцінному, гармонійному розвиткові учня як особистості і як майбутнього працівника.

В умовах запровадження проектно-технологічного підходу якісна художньо-конструкторська підготовка для вчителя трудового навчання стає професійною необхідністю. Проте, як свідчать наукові дослідження, ця складова професійної компетентності вчителя трудового навчання часто не відповідає потрібному рівню розвитку, що вступає в протиріччя з сучасними вимогами до неї.

Підґрунтя художньо-конструкторської компетентності майбутнього вчителя закладається під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі, тому актуальною є розробка дидактичних засад, тобто принципів, змісту, форм, методів, засобів його художньо-конструкторської підготовки.

Дидактичні концепції організації освітнього процесу у вищій школі обґрунтовані у працях А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, В.І. Бондаря, В.М. Галузинського, С.У. Гончаренка, М.О. Данілова, В.І. Загвязинського, В.В. Краєвського, І.Я. Лернера, П.І. Підкасистого, М.М. Скаткіна. Теоретичні положення професійної підготовки майбутнього вчителя розроблені такими ученими, як В.П. Беспалько, Н.В. Кузьміна, О.М. Пєхота, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєва, В.О. Сластьонін та ін. Питання професійної підготовки вчителя трудового навчання відображені у працях В.В. Борисова, Р.С. Гуревича, О.М. Коберника, Є.В. Кулика, В.К. Сидоренка, Д.О. Тхоржевського та ін.

Панування в освіті гуманістичної парадигми викликає необхідність розробки теоретичних і методичних засад особистісно орієнтованих технологій навчання, основні положення яких розробляються такими вченими, як Г.О. Балл, І.Д. Бех, В.А. Болотов, Є.В. Бондаревська, С.У. Гончаренко, В.В. Рибалка, В.В. Сєріков, І.С. Якиманська. Зміст освіти будується на особистісно-діяльнісній основі як набір ключових та предметних компетенцій. Розробці компетентнісного підходу присвячені праці Е.Ф. Зеєра, І.А. Зимньої, Н.В. Кузьміної, А.К. Маркової, О.В. Овчарук, Дж. Равена, І.В. Родигіної, В.В. Сєрікова, Л.З. Тархан, А.В. Хуторського та ін.

Різноманітні аспекти проблеми художньо-конструкторської підготовки майбутніх учителів трудового навчання нерідко потрапляють до поля наукового пошуку сучасних українських дослідників. Вони здебільшого стосуються художньо-естетичної підготовки майбутнього вчителя праці, змісту і методики навчання різних видів декоративно-ужиткового мистецтва, конструювання і моделювання одягу, технічної творчості тощо. Це дисертаційні роботи Ю.Ю. Бєлової, Г.А. Богатирьової, Л.П. Дубовик, А.В. Іванчука, Г.М. Мамус, Л.В. Оршанського, Б.А. Прокоповича, Г.А. Разумної, О.Д. Сидоренка, Л.М. Хоменко. Підготовці вчителя праці до розвитку художньо-конструкторських здібностей учнів присвячене дослідження Н.П. Знамеровської. Інші науковці у своїх працях (Є.А. Антонович, О.Г. Гервас, Д.В. Лебедєв, М.В. Пагута, А.В. Пригодій, В.Ф. Прусак, В.О. Радкевич, В.К. Сидоренко, Л.З. Тархан, П.М. Татаївський, В.П. Тименко, В.П. Титаренко, В.М. Трофімчук, О.В. Трошкін, В.А. Шпільчак, С.М. Ящук та ін.) розкривають окремі аспекти дизайн-освіти учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, художньо-трудової підготовки майбутніх учителів та інженерів-педагогів, а також професійної підготовки майбутніх дизайнерів.

Проте, досі не вирішені питання змісту художньо-конструкторської компетенції вчителя трудового навчання, відсутні теоретично обґрунтовані дидактичні основи і методичні розробки навчання художнього конструювання майбутніх учителів відповідно до сучасних вимог та з позицій особистісно орієнтованої педагогіки.

Отже, протиріччя між: важливістю формування проектно-технологічної культури, розвитку естетично-творчих здібностей підростаючого покоління та недостатнім використанням для цього можливостей художнього конструювання у трудовій і професійній підготовці учнівської молоді; реальними вимогами до художньо-конструкторської підготовки вчителів трудового навчання та її фактичним станом; необхідністю теоретично обґрунтованих дидактичних засад цієї підготовки з урахуванням сучасних вимог і підходів та їх недостатньою розробленістю у педагогічній науці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Дидактичні засади художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження узгоджується з проблемною тематикою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки, психології та методики трудового і професійного навчання Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка і спрямоване на вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Тему дисертації затверджено вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол №5 від 29 грудня 2005 р.) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 25 квітня 2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка дидактичних засад художньо-конструкторської підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Мета дослідження зумовила постановку таких завдань:

здійснити теоретичний аналіз поняття «художнє конструювання», визначити його специфіку як навчально-творчої діяльності, встановити місце і роль художньо-конструкторської діяльності у професійно-педагогічній підготовці майбутнього вчителя трудового навчання;

розробити й обґрунтувати зміст художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання як його спеціальну компетенцію, визначити критерії та рівні її сформованості;

дослідити стан художньо-конструкторської підготовки майбутніх учителів трудового навчання;

обґрунтувати на основі особистісно-діяльнісного підходу дидактичну модель художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та експериментально перевірити її.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка вчителя трудового навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

Предмет дослідження - дидактичні принципи, зміст, форми, методи і засоби художньо-конструкторської підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Методи дослідження:

теоретичні: критичний порівняльний аналіз філософських, наукових та навчальних джерел з метою визначення основних понять теми; аналіз навчально-нормативної та методичної документації, дисертацій і авторефератів з метою визначення стану та перспектив розробленості досліджуваної проблеми; синтез, узагальнення та систематизація одержаних даних; побудова теоретичних засад дослідження - розробка структури художньо-конструкторської компетенції та дидактичної моделі підготовки майбутніх учителів;

емпіричні: спостереження за навчальним процесом у педагогічному ВНЗ, аналіз продуктів діяльності студентів та діагностично-творчі вправи з метою встановлення рівня сформованості у них компонентів художньо-конструкторської компетентності, методи масового збору інформації (анкетування, опитування, бесіди, інтерв'ювання студентів, викладачів та вчителів), тести успішності для перевірки рівня знань і психодіагностичні методики для виявлення особливостей розвитку мислення та уяви студентів; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою виявлення наявного стану підготовки майбутніх учителів та перевірки розробленої дидактичної моделі; кількісна та якісна інтерпретація й узагальнення результатів дослідження та методи математичної статистики для обробки результатів експерименту і встановлення їх достовірності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше розроблено й обґрунтовано дидактичні засади художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання на основі особистісно-діяльнісного підходу;

конкретизовано основні структурні компоненти художнього конструювання як навчально-творчої діяльності, уточнено його специфіку, роль і місце у професійно-педагогічній підготовці вчителя трудового навчання в умовах впровадження проектно-технологічного підходу;

визначено поняття «спеціальної художньо-конструкторської компетенції майбутнього вчителя трудового навчання», обґрунтовано її структуру, зміст, критерії та рівні сформованості;

набули подальшого розвитку підходи до визначення змісту і розробки методики навчання художнього конструювання майбутніх учителів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці навчально-методичного комплексу з художньо-конструкторської підготовки майбутніх учителів трудового навчання, який включає в себе навчальну програму і навчально-методичне забезпечення спецкурсу «Основи дизайну», у тому числі навчально-методичний посібник «Основи дизайну»; тематику студентських наукових досліджень з питань художньо-конструкторської підготовки школярів; перелік завдань на педагогічну практику з відповідної проблематики; пропозиції щодо форм організації і методів проведення позааудиторної роботи з художнього конструювання, зокрема тих, що стосуються підтримки діяльності студентських самодіяльних творчих об'єднань; а також комплекс контрольно-діагностичних засобів для встановлення рівнів сформованості художньо-конструкторської компетентності студентів. Практичне значення мають розроблені авторкою методики проведення лекційних і практичних занять з дисциплін «Основи дизайну» і «Теорія та методика трудового навчання». Теоретичні положення та результати експериментальної роботи можуть бути використані для підвищення ефективності професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, а також педагогічних кадрів інших напрямів.

Основні положення та результати дослідження впроваджено у практику роботи Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка №2048 від 22.09.2009 р.), Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка (довідка №159 від 06.07.2009 р.), Слов'янського державного педагогічного університету (довідка №68-09-150 від 27.07.2009 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №1250/01 від 11.09.2009 р.), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка №04-11/552 від 1.07.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі представлені в дисертації наукові положення, висновки і пропозиції сформульовані особисто авторкою та є її науковим доробком. У статті, написаній у співавторстві із С.В. Завацьким, авторці належить обґрунтування необхідності повноцінної художньо-конструкторської підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та інтерпретація результатів емпіричного дослідження; у статті, написаній у співавторстві з Г.А. Хоменко, авторці належить опис діяльності студентських творчих авторських лабораторій. У дисертації не використовувались ідеї та розробки, що належать співавторам.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження систематично доповідались і обговорювались на науково-методичних семінарах і засіданнях кафедри педагогіки, психології та методики трудового і професійного навчання ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка (2005-2009 рр.); науково-практичних і науково-методичних конференціях:

міжнародних: «Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики (присвячена пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського)» (19-20 квітня 2006 р., м. Полтава), «Сучасні ін формаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (10-12 травня 2006 р., м. Вінниця), «Проблеми професійного становлення молоді на основі духовно-моральних цінностей» (8-10 листопада 2006 р., м. Вінниця), «Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді» (17-18 жовтня 2008 р., м. Дрогобич);

всеукраїнських: «Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України» (26-28 вересня 2006 р., м. Ялта), «Актуальні питання переходу трудової підготовки учнів на новий зміст навчання» (31 травня 2006 р.; 2 червня 2007 р.; 26 травня 2009 р. м. Чернігів), «Конструкторсько-технологічний підхід у підготовці майбутніх фахівців інженерного та педагогічного профілів» (24-25 травня 2007 р., м. Херсон);

міжвузівських: «Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку» (11 жовтня 2007 р., м. Хмельницький), «Актуальні проблеми формування технологічної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (27 квітня 2006 р., м. Чернігів).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 19 наукових публікаціях (16 - одноосібних), 10 з яких опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, 4 - у збірниках матеріалів наукових конференцій, 4 - у збірниках наукових праць, а також в 1 навчально-методичному посібнику.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 296 найменувань. Робота містить 23 таблиці, 6 рисунків і 12 додатків на 41 сторінці. Повний обсяг дисертації - 282 сторінки друкованого тексту, з яких основний текст займає 192 сторінки.

Основний зміст дисертації

вчитель педагогічний дидактичний трудовий

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та впровадження її результатів.

Перший розділ «Теоретичні основи та стан художньо-конструкторської підготовки вчителя трудового навчання» присвячено теоретичному аналізу художнього конструювання як виду навчально-творчої діяльності, визначенню його специфіки, ролі та місця у професійній підготовці майбутнього вчителя трудового навчання, обґрунтуванню структури, змісту і критеріїв сформованості його художньо-конструкторської компетентності, а також емпіричному дослідженню стану художньо-конструкторської підготовки майбутніх учителів трудового навчання в умовах вищого педагогічного навчального закладу.

Критичний аналіз філософських, мистецтвознавчих, наукових, навчально-методичних, науково-популярних джерел показав, що термін «художнє конструювання» вживається у таких значеннях: як синонім поняття «дизайн, дизайнерська діяльність», як назва окремого виду дизайну - індустріального (промислового) дизайну, як творчий метод (методика) дизайну, тобто сам процес проектування (дизайн-процес). У дослідженні ми дотримувались останньої точки зору, визначивши художнє конструювання як процес конкретного рішення проектної задачі із застосуванням категоріального апарату дизайну: аналіз об'єкта, розробка концепції, виокремлення конкретних цілей, проведення операцій проектування (ескізування, макетування та ін.), розробка проектної документації. Найважливішим аспектом дизайн-процесу є художньо-образне проектування об'єкту, що змістовно виражається в його формі.

У рамках дослідження художнє конструювання розглядається як навчально-творча діяльність, тобто така діяльність, що спрямована на засвоєння змісту освіти у процесі вирішення навчально-творчих задач, результат якої має суб'єктивну новизну і значимість для розвитку особистості і, особливо, її творчих здібностей. Включення елементів художнього конструювання в навчальний процес передбачає прояв творчості, дозволяє подолати диспропорцію між інтелектуальною та художньо-естетичною основами освітнього процесу.

Перш, ніж визначати дидактичні принципи, розробляти зміст, форми і методи художньо-конструкторської підготовки майбутніх учителів, було встановлено специфіку художньо-конструкторської діяльності, проаналізовано здібності, необхідні суб'єкту для ефективного її здійснення, досліджено особливості створення художньо-конструкторського образу.

Виділено і досліджено основні компоненти навчально-творчої художньо-конструкторської діяльності, такі, як: суб'єкт діяльності з його потребами, мотивами, особистісними смислами (в нашому випадку - майбутній вчитель трудового навчання); мета і завдання; засоби реалізації мети - здібності студента, поєднані з різноманітними знаряддями; сам процес діяльності; продукти діяльності - ступінь розвитку здібностей студента і вироби, створені в матеріальному і духовному виробництві. Основними розумовими якостями, необхідними для здійснення продуктивної художньо-конструкторської діяльності визначено спостережливість, розвинуту образну пам'ять, творче і критичне мислення, продуктивну уяву та фантазію, художньо-конструкторську інтуїцію та естетичну рефлексію.

Навчальна художньо-конструкторська діяльність поділяється на три етапи: передпроектного дослідження, ескізного проектування і робочого проектування. Спільна діяльність вчителя та учня на кожному з цих етапів будується як суб'єкт-суб'єктна взаємодія на засадах співтворчості і педагогічної підтримки. Для того, щоб надати кваліфіковану допомогу учневі в процесі художнього конструювання, вчитель має бути компетентним у цій справі. Необхідність якісної художньо-конструкторської підготовки для вчителя трудового навчання була підтверджена результатами анкетування 65 вчителів та 365 студентів.

До визначення змісту художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання застосовано компетентнісний підхід. Компетенція розглядається як соціальна норма, вимога до освітньої підготовки майбутнього вчителя, що необхідна для його якісної продуктивної діяльності у певній сфері, а компетентність - як володіння компетенцією.

Спеціальну художньо-конструкторську компетенцію майбутнього вчителя трудового навчання визначено як інтегральну професійно-особистісну якість, що виражається сукупністю взаємопов'язаних ціннісно-смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду художньо-конструкторської діяльності та дозволяє майбутньому вчителеві самоактуалізувати себе під час вирішення реальних професійно-творчих задач, які виникатимуть у процесі навчання учнів художнього конструювання.

З метою виявлення стану сформованості художньо-конструкторської компетентності у майбутніх вчителів трудового навчання було проведене констатувальне дослідження, в якому взяли участь 126 студентів випускних курсів та 15 викладачів, залучених в якості експертів. У таблиці 1 зведено показники сформованості компетентності, що вимірювались, відповідно до них - методи дослідження та критерії оцінки.

Таблиця 1. Показники, методи та критерії оцінки сформованості художньо-конструкторської компетентності у майбутніх учителів трудового навчання

Дослідження сформованості художньо-конструкторської компетентності у майбутніх учителів трудового навчання за усіма означеними показниками дозволило виявити спільні риси у певних групах респондентів, виділити й охарактеризувати три рівні розвитку даної компетентності - низький, середній і високий: низький рівень характеризується пасивною позицією студентів щодо художньо-конструкторської діяльності, переважно низькими показниками сформованості усіх компонентів компетенції (33,1% студентів); середній характеризується в цілому позитивним ставленням до художнього конструювання, переважно середніми чи дисгармонійними показниками сформованості її компонентів (52,4% студентів); високий характеризується яскраво вираженим активно-позитивним ставленням студента до художньо-конструкторської діяльності, прагненням застосовувати свої знання і вміння з художнього конструювання у професійно-педагогічній діяльності, переважно високими чи достатніми показниками сформованості усіх компонентів компетенції (14,5% студентів).

Аналіз змісту професійної підготовки вчителів технології (навчальних планів і програм), стану навчально-методичного і матеріального забезпечення, методики проведення занять, спостереження, бесіди та інтерв'ювання викладачів і студентів дозволили встановити зовнішні (ті, що криються в організації навчального процесу у ВНЗ) і внутрішні (ті, що пов'язані з психологічними якостями студентів і викладачів) причини незадовільного стану їхньої художньо-конструкторської підготовки. До зовнішніх причин були віднесені такі: відсутність цілеспрямованої системи підготовки до художньо-конструкторської діяльності в педагогічному ВНЗ; невдала логіка побудови змісту і методики спеціальних дисциплін художньо-конструкторського спрямування; незадовільний стан засобів навчання (відсутність підручників, методичних і наочних посібників, слабка матеріально-технічна база); недостатня майстерність викладачів у створенні атмосфери творчої співпраці на заняттях, застосування невідповідних форм і методів навчання. Внутрішніми причинами визначено: невідповідність інтелектуальних, емоційно-вольових, креативних якостей для продуктивної художньо-конструкторської діяльності у студентів; недооцінювання значення художнього конструювання у професійній підготовці вчителя трудового навчання, як з боку студентів, так і з боку викладачів; психологічні бар'єри творчості, що проявляються, як у студентів, так і у викладачів.

Формування високого рівня художньо-конструкторської компетентності майбутнього вчителя трудового навчання передбачає таку організацію освітнього процесу, яка б усунула виявлені негативні риси і максимально сприяла розвитку усіх компонентів компетенції.

У другому розділі «Дидактичні засади художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання та їх експериментальна перевірка» теоретично обґрунтовано дидактичну модель художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, у відповідності до неї, розроблено програму і методику формування художньо-конструкторської компетентності майбутніх учителів трудового навчання, ефективність яких перевірена в ході експерименту.

Модель підготовки (рис. 2) була обґрунтована на основі системного, особистісного і діяльнісного підходів. Особистісний підхід передбачає, що професійна підготовка майбутнього вчителя розглядається крізь призму розвитку його особистості, і полягає в тому, що при конструюванні і реалізації навчального процесу орієнтуються на особистість студента як мету, суб'єкт, результат і головний критерій його ефективності. Діяльнісний підхід вимагає спеціальних зусиль, спрямованих на переведення студента в позицію активного суб'єкта пізнання, праці та спілкування, що, в свою чергу, передбачає вироблення у нього вмінь самостійно обирати ціль, планувати діяльність, організовувати, виконувати, регулювати, контролювати її, аналізувати й оцінювати її результати.

У рамках означених підходів визначено дидактичні принципи художньо-конструкторської підготовки, які, окрім класичних, включають принципи особистісно орієнтованого навчання - гуманізації професійної освіти, навчального діалогу, продуктивності навчання, особистісного цілепокладання, освітньої рефлексії, варіативності форм, методів і засобів навчання, а також принципи, специфічні для художньо-конструкторської підготовки - класичний принцип наочності, принцип практичної спрямованості змісту навчання, принцип естетичної цілісності освітнього середовища.

Згідно моделі художньо-конструкторська підготовка розглядається як відкрита динамічна педагогічна система, головними елементами якої є: 1) суб'єкти освітнього процесу - студент як його центр і викладач; 2) їх взаємодія (навчальний діалог), що відбувається у формі творчої співпраці, змістом якої є навчально-творча художньо-конструкторська діяльність; 3) спеціально організоване освітнє середовище, до складу якого входять а) інформаційне наповнення навчального процесу, б) різноманітні засоби навчання і просторово-матеріальні чинники, в) організаційні форми, г) методи і прийоми навчання, а також д) особистість викладача; 4) матеріалізовані і духовні продукти, що народжуються в процесі навчально-творчої взаємодії; 5) результат підготовки - художньо-конструкторська компетентність.

Загальними завданнями підготовки визначено: розвиток потребнісно-ціннісної сфери майбутнього вчителя трудового навчання (актуалізація естетичних потреб, потреб у творчості, формування інтересу до художньо-конструкторської діяльності, формування прагнення застосовувати свої знання і вміння з художнього конструювання у майбутній професійно-педагогічній діяльності); формування системи спеціальних знань, умінь і навичок, здобуття досвіду з проектування і виготовлення художньо-конструкторських об'єктів, а також з організації педагогічної взаємодії з учнями у процесі навчальної художньо-конструкторської діяльності; активізація уваги, мислення та уяви студентів, розвиток і гармонізація логічних та евристично-інтуїтивних компонентів їхньої інтелектуальної діяльності; розвиток естетичних почуттів; сприяння становленню у студентів естетичного світогляду; сприяння розвитку когнітивних, креативних та організаційно-діяльнісних якостей майбутнього вчителя. Ці загальні завдання уточнюються й конкретизуються у процесі педагогічної взаємодії, у конкретній навчальній ситуації.

Спираючись на обрані дидактичні принципи, специфічні особливості навчально-творчої художньо-конструкторської діяльності та досвід роботи, було обґрунтовано оптимальні 1) форми організації навчального процесу - лекції (проблемний виклад, діалоги, візуалізації), практичні заняття, майстер-класи, виставки студентських робіт, екскурсії, гуртки і творчі об'єднання, самостійна робота студента; 2) методи навчання - систематичні тренувально-творчі вправи і завдання, методи рішення творчих задач, метод проектів, робота з джерелами інформації і натхнення; 3) прийоми навчання - створення яскравих образних уявлень, активізація суб'єктивного досвіду студента, забезпечення можливості вибору студентом змісту, способів і засобів навчально-творчої діяльності, спонукання до освітньої рефлексії; 4) засоби навчання - різноманітні засоби наочності, інструменти та матеріали для художньо-конструкторської творчості, комп'ютер.

У ході експерименту здійснено перевірку ефективності розробленої моделі. Змістом експериментальної роботи було впровадження у професійну підготовку вчителів трудового навчання таких взаємодоповнюючих компонентів: 1) спецкурсу «Основи дизайну», що реалізовувався за розробленою програмою і методикою; 2) доповнення змісту лекційного і практичного курсу «Теорії та методики трудового навчання»; 3) постановка додаткових завдань на педагогічні практики; 4) організація науково-дослідної роботи студентів з відповідної проблематики; 5) організація позанавчальної роботи і підтримка самодіяльних творчих об'єднань студентів у галузі сучасного декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну.

Програма і методика навчання художнього конструювання органічно поєднували аксіологічний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивний компоненти змісту підготовки. Послідовність вивчення навчального матеріалу згідно програми курсу «Основи дизайну» така: поняття, роль і місце дизайну в життєдіяльності людини > історичні витоки дизайну, становлення дизайну як самостійного виду діяльності > види і напрями сучасного дизайну > вимоги до формотворення предметного середовища, фактори, що впливають на формотворення, принципи дизайну > закономірності і засоби композиції у дизайні > етапи дизайн-проектування > методи і прийоми дизайнерської творчості > проектна графіка і макетування. Акцент у художньо-конструкторській підготовці ставився на розвиток таких якостей особистості, як сприйнятливість до краси, її розуміння, цінування і прагнення творити власноруч, схильність до аналітичної та дослідницької роботи, здатність до генерації ідей, прагнення вдосконалювати свої знання та уміння, здатність адекватно оцінювати результати своєї та чужої творчої роботи.

У формувальному експерименті взяли участь 222 студенти, із яких 116 увійшли до експериментальної групи і 106 - до контрольної. Кількісна й якісна обробка результатів експерименту засвідчила позитивні зміни по усіх показниках художньо-конструкторської компетенції у студентів експериментальної групи. Найбільш відчутні позитивні зміни відбулися за показником мотиваційної спрямованості на художньо-конструкторську діяльність та за показником сформованості спеціальних художньо-конструкторських знань. Крім того, значно покращились здатність до генерування художньо-конструкторських ідей та образів, аналітичні та композиційні уміння. На кінець експерименту кількість студентів з високим рівнем художньо-конструкторської компетентності в експериментальній групі була на 14,8% більше, ніж в контрольній, а кількість студентів з низьким рівнем - на 19,2% менше (табл. 2). Це підтвердило ефективність розробленої моделі.

Таблиця 2. Узагальнені результати формування художньо-конструкторської компетентності майбутніх учителів трудового навчання (у%)

Вірогідність результатів експериментальної роботи перевірялась і була підтверджена за допомогою методів математичної статистики - знакового критерію для залежних вибірок і критерію ч² (хі-квадрат) для незалежних вибірок.

Висновки

Узагальнення одержаних результатів дало можливість сформулювати висновки, які мають теоретичне та практичне значення.

1. Якісна художньо-конструкторська підготовка для вчителя трудового навчання є професійною необхідністю, оскільки одна з його основних функцій - організовувати проектно-технологічну діяльність учнів, навчати їх створювати вироби, які мають практичну й естетичну цінність. У професійній підготовці майбутнього вчителя художнє конструювання виступає як навчально-творча діяльність, що, по-перше, забезпечує формування професійно-необхідних знань, умінь і навичок і, по-друге, сприяє розкриттю творчих здібностей, становленню естетичного світогляду та гармонійному розвиткові його як особистості.

Побудова дидактичних засад (принципів, змісту, форм, методів, засобів) художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання вимагає врахування специфіки художнього конструювання як навчально-творчої діяльності. Ця специфіка полягає в тому, що для ефективного здійснення навчально-творчої художньо-конструкторської діяльності необхідне забезпечення таких педагогічних умов: 1) педагогічне управління переважно засобами непрямого навчального впливу, застосування навчально-тренінгових методик, стимулювання рефлексивної та інтуїтивної діяльності студентів; 2) опора на суб'єктивний досвід студентів, врахування індивідуальних здібностей, можливостей та естетичних смаків кожного з них; 3) надання простору вільного вибору методів та засобів художньо-конструкторської діяльності відповідно до потреб самовираження, індивідуальних можливостей і здібностей кожного студента; 4) орієнтація на розвиток загальних творчих здібностей і становлення естетичного світогляду студента; 5) використання переважно наочних форм і методів навчання, які активізують образне мислення, зорову пам'ять і просторову уяву; 6) необхідність створення позитивного емоційного клімату на заняттях.

Особливість даної діяльності передбачає забезпечення можливості прояву особистісної функції кожного студента, тому до розробки дидактичних засад художньо-конструкторської підготовки доцільно застосувати особистісно-діяльнісний підхід.

2. Змістом художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання є спеціальна художньо-конструкторська компетенція як сукупність взаємопов'язаних ціннісно-смислових орієнтацій, психолого-педагогічних і спеціальних художньо-конструкторських знань, умінь і навичок та досвіду їх застосування у реальному процесі навчання учнів художнього конструювання. Основні критерії сформованості художньо-конструкторської компетентності такі: інтерес до художньо-конструкторської діяльності; усвідомлення її професійно-соціальної та особистісної значущості; прагнення вдосконалювати свої художньо-конструкторські здібності; достатній обсяг, глибина, повнота, системність, міцність і дієвість спеціальних художньо-конструкторських та психолого-педагогічних знань; високий ступінь розвитку відповідних умінь і навичок (аналітичних, евристичних, художньо-образних, композиційних, зображальних, об'ємно-перетворювальних, технологічних).

3. Констатувальне дослідження дозволило диференціювати рівні сформованості художньо-конструкторської компетентності у майбутніх учителів трудового навчання - високий, середній і низький - і засвідчило значне переважання середнього і низького рівнів. Аналіз стану навчального процесу у вищому педагогічному навчальному закладі дав можливість встановити зовнішні (ті, що криються у недоліках побудови навчального процесу у ВНЗ) і внутрішні (ті, що пов'язані з психологічними якостями викладачів і студентів) причини недостатнього розвитку даної компетентності у студентів-випускників.

4. На основі системного, особистісного та діяльнісного підходів обґрунтовано дидактичну модель художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання. Модель пов'язує усі компоненти освітнього процесу: його суб'єктів - студента і викладача; загальні, внутрішні і зовнішні цілі навчання; інформаційне наповнення, форми, засоби, методи і прийоми навчання, що складають освітнє середовище для студента; матеріалізовані і внутрішні продукти навчально-творчої діяльності та її результат - художньо-конструкторську компетентність. Навчально-творча художньо-конструкторська діяльність, окрім класичних дидактичних принципів, детермінується принципами особистісно орієнтованого навчання - гуманізації професійної освіти, навчального діалогу, продуктивності навчання, особистісного цілепокладання й освітньої рефлексії студента, варіативності форм, методів і засобів навчання.

Спираючись на дидактичні принципи, специфічні особливості навчально-творчої художньо-конструкторської діяльності та результати пошуково-експериментальної роботи, визначено оптимальні 1) форми організації навчального процесу - лекції (проблемний виклад, діалоги, візуалізації), практичні заняття, майстер-класи, виставки студентських робіт, екскурсії, гуртки і творчі об'єднання, самостійна робота студента; 2) методи навчання - систематичні тренувально-творчі вправи і завдання, методи рішення творчих задач, метод проектів, робота з джерелами інформації і натхнення; 3) прийоми навчання - створення яскравих образних уявлень, активізація суб'єктивного досвіду студента, забезпечення можливості вибору студентом змісту, способів і засобів навчально-творчої діяльності, спонукання до освітньої рефлексії; 4) засоби навчання - різноманітні засоби наочності, інструменти та матеріали для художньо-конструкторської творчості, комп'ютер.

Одержані результати формувального експерименту підтвердили ефективність розроблених дидактичних засад художньо-конструкторської підготовки майбутнього вчителя трудового навчання у порівнянні з традиційними умовами навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

Таким чином, усі поставлені завдання виконані, мету дисертаційної роботи досягнуто. Результати дослідження можуть бути використані у розробці дидактичних засад підготовки педагогічних кадрів інших кваліфікацій, пов'язаних з дизайнерською діяльністю.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми, передбачає подальший науковий пошук, який може здійснюватись у таких напрямках: використання комп'ютерних та мультимедійних технологій у навчанні художнього конструювання, організація позанавчальної та самостійної роботи студентів з художнього конструювання, розробка ефективних методик навчання малювання та макетування тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пискун О.М. Основи дизайну: навчально-методичний посібник для студ. спец. «Технологічна освіта» / О.М. Пискун. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - 40 с.

2. Хоменко Г.А. Студентські творчі авторські лабораторії як форма професійного самовиховання студентів / Г.А. Хоменко, О.М. Пискун // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів, 2005. - №29. - С. 52-54. - (Серія: «Педагогічні науки»).

3. Завацький С.В. Художньо-конструкторська підготовка як складова проектної компетентності майбутніх учителів трудового навчання / С.В. Завацький, О.М. Пискун // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. - К.; Вінниця, 2006. - Вип. 10. - С. 31-35.

4. Пискун О.М. Аналіз структури художньо-конструкторської діяльності як складової професійної компетентності вчителя трудового навчання / О.М. Пискун // Проблеми освіти. - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України; Вінницький соціально-економічний інститут Університету «Україна», 2006. - С. 159-166.

5. Пискун О.М. Роль художньо-конструкторської підготовки у професійній діяльності сучасного вчителя трудового навчання / О.М. Пискун // Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. статей. - Ялта, 2006. - Вип. 11. - Ч. 2. - С. 232-239. - (Серія: «Педагогіка і психологія»).

6. Пискун О.М. Сучасні підходи до відбору змісту підготовки вчителя трудового навчання у світлі ідей гуманізації освіти / О.М. Пискун // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів, 2006. - Вип. 37. - С. 83-86. - (Серія: «Педагогічні науки»).

7. Пискун О.М. Художнє конструювання як вид навчально-творчої діяльності / О.М. Пискун // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів, 2007. - Вип. 45. - С. 169-173. - (Серія: «Педагогічні науки»).

8. Пискун О.М. Методи продуктивного навчання в художньо-конструкторській підготовці майбутніх учителів трудового навчання / О.М. Пискун // Педагогічні науки: зб. наук. праць. - Херсон, 2007. - Вип. 46. - С. 323-327.

9. Пискун О.М. Особливості методики навчання майбутніх учителів трудового навчання художнього конструювання / О.М. Пискун // Молодь і ринок. - 2008. - №10 [45], жовтень. - С. 123-127.

10. Пискун О.М. Виховання прагнення до творчої діяльності як провідна ідея педагогічної системи К.Д. Ушинського / О.М. Пискун // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів, 2008. - Вип. 56. - С. 60-64. - (Серія: «Педагогічні науки»).

11. Пискун О.М. Дослідження стану художньо-конструкторської підготовки майбутніх вчителів трудового навчання / О.М. Пискун // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів, 2009. - Вип. 67. - С. 90-94. - (Серія: «Педагогічні науки»).

12. Пискун О.М. Трудова підготовка учнів з основ дизайнерської діяльності / О.М. Пискун // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів, 1999. - Вип. 2. - С. 46-48. - (Серія: «Педагогічні науки»).

13. Пискун О.М. Навчання учнів загальноосвітніх шкіл основам художнього конструювання / О.М. Пискун // Еколого-натуралістична творчість: науково-методичний вісник. - К., 2002. - №1. - С. 209-210.

14. Пискун О.М. Формування творчої особистості засобами дизайнерської діяльності / О.М. Пискун // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів, 2002. - Вип. 12. - С. 12-13. - (Серія: «Педагогічні науки»).

15. Пискун О.М.В.О. Сухомлинський про засоби виховання та розвитку естетичних почуттів / О.М. Пискун // Педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського: погляд крізь роки: зб. наук. статей. - Чернігів, 2004. - С. 63-67.

16. Пискун О.М. Допрофесійне навчання учнів середньої школи основам дизайнерської діяльності / О.М. Пискун // Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід, перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції (м. Чернігів, 21-23 жовт. 1999 р.). - Чернігів, 1999. - С. 166-170.

17. Хоменко Г.А. Організація діяльності студентських творчих авторських лабораторій як інноваційна форма художньо-трудової підготовки майбутніх учителів / Г.А. Хоменко, О.М. Пискун // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики: матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського (м. Полтава, 19-20 квіт. 2006 р.). - Полтава, 2006. - Вип. 1. - С. 147-150.

18. Пискун О.М. Про роль художньо-конструкторської підготовки у формуванні професійно важливих якостей майбутніх вчителів трудового навчання / О.М. Пискун // Актуальні проблеми формування технологічної культури учнівської молоді: матеріали Студентської науково-практичної конференції (м. Чернігів, 25 квіт. 2007 р.). - Чернігів, 2007. - С. 10-12.

19. Пискун О.М. Особистісно-діяльнісний підхід до розробки теоретичних засад художньо-конструкторської підготовки майбутніх учителів трудового навчання / О.М. Пискун // Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку: матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 11 жовт. 2007 р.). - Хмельницький, 2007. - С. 116-120.

Размещено на Allbest.ru