Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Піддубна ОКСАНА МИХАЙЛІВНА

Житомир - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Березюк Олена Станіславівна,

Житомирський державний університет імені Івана Франка,

доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Щолокова Ольга Пилипівна,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,

завідувач кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, професор

Люріна Таніта Іванівна,

Київський університет імені Б. Д. Грінченка, Інститут дошкільної, початкової і мистецької освіти, професор кафедри педагогіки початкової освіти та методик викладання природничо-математичних дисциплін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах відродження національної системи освіти України актуальною є проблема гармонізації особистісних, професійних і творчих якостей педагогічних працівників, розвиток їх індивідуальності з урахуванням національних та історичних традицій.

Сучасна фахова підготовка майбутнього вчителя передбачає підвищення рівня духовної культури, формування національної свідомості, громадянських рис, моральних і естетичних якостей, художнього смаку, пробудження творчої активності особистості, що стає можливим за умови осмислення культурно-історичного та художнього значення здобутків українського народу, відтворення у змісті навчально-виховного процесу народних традицій, виявлення можливостей їх використання при вивченні мистецьких дисциплін. Це відображено в Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Державній національній програмі "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Програмі "Вчитель" та ін.

З огляду на вищезазначене актуалізується проблема фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до використання народної художньої творчості в контексті поглибленого вивчення різних видів народного мистецтва, що детермінує якість підготовки фахівців, формування їх світогляду, естетичних смаків, підвищення рівня педагогічної майстерності.

Різні аспекти професійного становлення майбутніх педагогів знайшли відображення у працях філософів (В. П. Андрущенка, А. А. Герасимчука, І. А. Зязюна, В. Г. Кременя, П. Ю. Сауха та ін.), психологів (І. Д. Беха, В. О. Моляко, В. В. Рибалки та ін.), педагогів (О. Є. Антонової, О. С. Березюк, С. С. Вітвіцької, О. А. Дубасенюк, С. В. Лісової, Т. І. Люріної, Н. Г. Ничкало, О. М. Пєхоти, А. А. Сбруєвої, С. О. Сисоєвої та ін.). Питання мистецької освіти та підготовки спеціалістів відповідних дисциплін розглядали О. Н. Дем'янчук, Л. А. Кондрацька, Л. М. Масол, Н. Є. Миропольська, В. Ф. Орлов, О. М. Отич, В. О. Радкевич, О. П. Рудницька, О. П. Щолокова та ін. Засоби оптимізації фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах висвітлено у працях М. А. Кириченка, І. М. Кириченка, С. В. Коновець, В. С. Кузіна, П. В. Лосюка, В. М. Сироти, М. М. Ростовцева та ін. Шляхи розвитку творчого потенціалу майбутніх педагогів-митців досліджували Л. М. Любарська, М. І. Резніченко, О. В. Ткачук, Є. В. Шорохов, В. Г. Щербина та ін. Проблемі використання народного мистецтва в навчально-виховному процесі присвячено наукові доробки Є. А. Антоновича, Ю. Ю. Бєлової, Н. В. Лисенко, Н. С. Савченко, М. Е. Станкевича А. С. Хворостова, Т. Я. Шпікалової та ін.

Однак, незважаючи на значний інтерес учених до мистецької освіти, впровадження народної художньої творчості, зокрема різних видів народного мистецтва як засобу фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, не було предметом спеціального наукового дослідження. Водночас, теорія і практика професійної освіти вимагає розв'язання низки суперечностей між: необхідністю формування професійної готовності спеціаліста та відсутністю відповідних моделей фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості; значним виховним потенціалом народної художньої творчості й недостатнім рівнем її використання у навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ.

Актуальність визначеної проблеми, її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - "Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з комплексною темою науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка "Формування професійної майстерності вчителів в умовах Європейської інтеграції" (номер державної реєстрації 0106U005409). Тему дисертації затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 6 від 23. 12. 2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 25. 04. 2006 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості та експериментально перевірити її ефективність.

Відповідно до мети визначені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати історико-педагогічний аспект розвитку та становлення народної художньої творчості.

2. Розглянути науково-теоретичні засади застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, уточнити поняттєво-категоріальний апарат дослідження.

3. Визначити критерії та показники рівнів готовності студентів до використання видів народного мистецтва у професійній діяльності та здійснити аналіз стану означеного процесу.

4. Розробити модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості.

5. Експериментально перевірити педагогічну результативність розробленої моделі у підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження - зміст, структура, методи фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості.

Для досягнення мети і реалізації завдань було використано такі методи дослідження:

· теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, методичної літератури з проблеми дослідження - для з'ясування стану розробленості окресленої проблеми та обґрунтування теоретичних положень дослідження;

· емпіричні - вивчення програм з образотворчого мистецтва для загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-методичного забезпечення педагогічних ВНЗ; бесіди, опитування, спостереження, анкетування учнів, учителів образотворчого мистецтва, студентів; блочне оцінювання наочних розробок, художньо-творчих робіт; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи); використання власного педагогічного досвіду - для перевірки ефективності змісту, форм і методів фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості;

· методи математичної статистики (кількісний та якісний аналіз результатів дослідження). Статистична обробка даних забезпечена застосуванням дисперсійного аналізу Р. Фішера та статистичного t - критерію Ст'юдента - для перевірки вірогідності отриманих результатів.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: концепція художньо-естетичної освіти в навчальних закладах України (М. П. Лещенко, Л. М. Масол, С. Г. Мельничук, В. О. Радкевич); положення теорії мистецької освіти щодо врахування феномена інтеграції у навчально-виховному процесі (Н. Є. Миропольська, О. М. Отич, О. П. Рудницька); концепція педагогічної творчості (І. А. Зязюн, В. А. Семиченко, С. О. Сисоєва); наукові положення щодо професійної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва (М. А. Кириченко, С. В. Коновець, Л. М. Любарська, О. В. Ткачук, Є. В. Шорохов); закономірності розвитку та функціональності народної художньої творчості (В. А. Бокань, Г. К. Вагнер, М. А. Некрасова, М. Р. Селівачов); особливості використання народного мистецтва у навчально-виховному процесі (Є. А. Антонович, Р. В. Захарчук-Чугай, М. А. Кириченко).

Організація та основні етапи дослідження. Теоретична та дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2003-2009 років у три етапи. художній творчість народний студент

На першому (2003-2004 рр.) - проаналізовано нормативно-правові документи, філософську, психолого-педагогічну, мистецтвознавчу, навчально-методичну літературу з обраної проблеми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет; здійснено вибір адекватних методів дослідження; уточнено поняттєво-категоріальний апарат, розроблено програму і методику експериментальної роботи.

На другому (2004-2006 рр.) - виділено й систематизовано критерії, показники рівнів готовності, проведено діагностику стану застосування різних видів народного мистецтва у процесі підготовки майбутніх педагогів-митців; теоретично обґрунтовано модель, удосконалено зміст, форми, методи підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості; розроблено факультативний курс "Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва".

На третьому (2006-2009 рр.) - проведено формувальний етап експерименту, здійснено обробку, аналіз, узагальнення його результатів, сформульовано загальні висновки дослідження, підготовлено методичні рекомендації щодо впровадження теоретичних та практичних результатів в освітньо-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів; визначено перспективи подальшого дослідження окресленої проблеми.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості, уточнено сутність категорій "народна художня творчість", "фахова підготовка вчителя образотворчого мистецтва", "застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва"; визначено критерії, показники рівнів готовності майбутнього вчителя до використання різних видів народного мистецтва; удосконалено зміст, форми та методи фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості; подальшого розвитку набула теорія й практика професійної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні інтегрованого факультативного курсу "Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва"; розробці методичних рекомендацій щодо застосування різних видів народного мистецтва у професійній діяльності. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами вищих педагогічних навчальних закладів у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва і покладені в основу створення авторських програм, навчальних посібників та застосовуватися в системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (акт впровадження № 10/24 від 07. 05. 2008 р.), Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка (акт впровадження № 01-08/135 від 13. 03. 2009 р.), Навчально-наукового інституту педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка (акт впровадження № 7 від 18. 04. 2008 р., № 8 від 24. 04. 2008 р.), Богуславського гуманітарного коледжу імені І. С. Нечуя-Левицького (довідка № 40 від 30. 01. 2009 р.).

Особистий внесок здобувача у праці, опублікованій у співавторстві з О. С. Березюк "Поліський народний календар - активний засіб формування особистості", полягає в аналізі народного мистецтва як активного засобу формування особистості.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження у формі доповідей та повідомлень оприлюднені на науково-практичних та науково-методичних конференціях, семінарах, зокрема, міжнародних: ІІ з'їзді Православного педагогічного товариства "Національна система освіти та виховання в Україні: історія, теорія, практика" (Київ, 2006), "Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур" (Київ, 2006), "Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця" (Київ, 2007), "Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції" (Київ-Житомир, 2009); всеукраїнських: "Ідеї народної педагогіки в наукових дослідженнях К. Д. Ушинського" (Житомир, 2005), "Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактики і мистецьких дисциплін у закладах освіти" (Житомир, 2005), "Ідеї національно-виховної системи Софії Русової" (Житомир, 2006), "Шляхи забезпечення національних інтересів у сфері педагогічної освіти України" (Умань, 2006), "Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури" (Житомир, 2006), "Математична підготовка студентів у контексті початкової дизайн-освіти" (Житомир, 2006), "Новаторські навчально-виховні заклади в історії розвитку освіти в Україні" (Житомир, 2007), "Проблеми освіти в суспільстві ноосферної епохи" (Київ, 2007), "Шляхи і методи забезпечення подальшого творчого зростання обдарованої молоді" (Житомир, 2008), "Проблема формування ціннісних орієнтацій навчальної діяльності учнів загальноосвітніх закладів у контексті сучасних вимог до освіти" (Житомир, 2008); міжрегіональних: "Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи" (Житомир, 2007); семінарах: IV, V педагогічних читаннях пам'яті О. П. Рудницької (Київ, 2006-2007), "Етнопедагогічний контекст освітнього процесу в сучасних навчальних закладах України" (Івано-Франківськ, 2007), "Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів" (Житомир, 2007); міжвузівському науково-практичному семінарі - "Формування духовності молодої людини: методика, практика, досвід" (Житомир, 2007).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 23 наукових працях, серед яких 1 розділ у колективній монографії, 1 методичні рекомендації, 8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 13 статей у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій. Одноосібних публікацій - 22.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 15 додатків, списку використаних джерел (334 найменування, з них 4 іноземними мовами). Ілюстративний матеріал подано у 15 таблицях, 26 рисунках. Загальний обсяг дисертації - 280 сторінок, з них 186 - основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва як науково-педагогічна проблема" - проаналізовано й розкрито історико-педагогічний аспект розвитку та становлення народної художньої творчості, розглянуто науково-теоретичні засади застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження.

На основі теоретичного аналізу наукових джерел розглянуто розвиток народної художньої творчості в Україні та за її межами (від епохи середнього палеоліту до сучасності). Розкрито основні закони і функції народної художньої творчості, обумовлені її незмінною природою (природність, колективність, ідеалістичність, традиційність), що зводяться до формули: Н=С+Т/М, де Н - народна художня творчість; С - сучасність; Т - традиція; М - мистецтво майстра (Г. К. Вагнер).

Відповідно до мети і завдань дослідження проаналізовано та уточнено спорідненні поняття "творчість", "художня творчість", "народність". Народна художня творчість визначено як діяльність, результатом якої є створення творів мистецтва, що характеризуються традиційністю, мистецтвом майстра, оригінальністю, неповторністю, індивідуальністю.

Поняття "народна художня творчість" (за С. В. Євтушенко) тлумачиться як структуроване поєднання різноманітних фольклорних форм, народного мистецтва (образотворчого, декоративно-прикладного, зодчества), художньої самодіяльності. художній творчість народний студент

У роботі подано класифікацію видів та різновидів народної художньої творчості за такими ознаками: національною, етнографічною, територіальною, матеріалом виготовлення, асортиментом, прийомами та технікою художнього оздоблення; типом, видом і мотивами малюнка, орнаменту, призначенням для подальшого використання при вивченні предметів художньо-естетичного циклу, що сприятиме ефективному застосуванню народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва з дисциплін: живопис, малюнок, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, історія мистецтва, методика викладання образотворчого мистецтва.

У процесі аналізу складових понять "фах", "фахова підготовка" з'ясовано сутність категорії "фахова підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва", що визначається як оволодіння складною системою психолого-педагогічних, методичних, теоретичних знань, набуття практичних умінь та навичок у галузі образотворчого мистецтва, необхідних для реалізації художньої діяльності. Розглянуто компоненти фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва (теоретичний, практичний і методичний), що визначаються наявністю фахових знань, умінь й навичок, які є необхідною умовою для успішної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.

На основі узагальнених визначень сформульовано поняття "застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва" як складний комплексний багатофункціональний процес, що характеризується традиційністю, майстерністю, індивідуальністю та спрямуванням на усвідомлення майбутніми вчителями мотивів, потреб своєї діяльності у використанні народної художньої творчості та забезпечує засвоєння професійних знань, набуття практичних умінь, навичок у галузі образотворчого мистецтва.

Визначено основні науково-теоретичні підходи: професійно-діяльнісний, особистісно орієнтований, комплексний, системний, етнокультурний, поліхудожній, творчий, що забезпечують фахову підготовку вчителя засобами народної художньої творчості за умов інтеграції філософських, культурологічних, мистецтвознавчих, психологічних і педагогічних наук.

У другому розділі - "Організаційно-педагогічні основи застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва" - наведено результати дослідження стану окресленої проблеми, визначено критерії, показники рівнів готовності майбутнього вчителя з означеного виду діяльності. Теоретично обґрунтовано відповідну авторську модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості.

З метою характеристики стану підготовки майбутнього вчителя до визначеного виду діяльності проведено констатувальний етап експерименту, який передбачав аналіз нормативних документів, навчально-методичного забезпечення з образотворчого мистецтва для загальноосвітніх та вищих навчальних педагогічних закладів; виявлення рівня знань учнів з народного мистецтва та особистісного ставлення до нього, стану підготовки вчителів образотворчого мистецтва до використання народної художньої творчості (бесіди та опитування, анкетування учнів, учителів загальноосвітніх і художніх шкіл); визначення критеріїв, показників та рівнів готовності з означеного виду діяльності. Серед них - сенсорно-спонукальний критерій (показники: стимулювання інтересу стосовно використання народної художньої творчості при викладанні образотворчого мистецтва; потреба у набутті психологічних, педагогічних, методичних, спеціальних знань, умінь, навичок; прагнення до їх застосування у процесі фахової підготовки; орієнтація майбутнього вчителя на самовдосконалення, самовираження, самореалізацію); пізнавальний (показники: рівень сформованості психолого-педагогічних, фахово-методичних, художньо-педагогічних, світоглядних знань з народної художньої творчості); художньо-практичний (показники: творче самовираження, оригінальність у виконанні роботи; реалізація принципу народності у створені виробу (звичаїв, традицій, символіки); уміння, навички з техніки виконання виробу народного мистецтва; новаторський підхід у підготовці та проведенні уроків).

Визначено відповідні цим показникам рівні готовності (дослідницько-творчий, організаційно-конструктивний, інформаційний) та їх характеристики. Інформаційний рівень передбачає відтворення знань та способів діяльності; характеризується епізодичним проявом інтересу, позитивним ставленням до народної художньої творчості, засвоєнням окремих елементів базових знань на рівні ознайомлення (практичне значення не усвідомлюється), недостатніми професійними вміннями та навичками за напрямом "народна художня творчість", неспроможністю їх застосувати на практиці, відсутністю потреби у творчому саморозвитку та самовдосконаленні. Організаційно - конструктивний рівень відзначається позитивним ставленням та інтересом до народної художньої творчості; відтворенням і засвоєнням окремих базових знань та їх практичним застосуванням у стандартних і деяких нестандартних ситуаціях, володінням систематизованими художніми вміннями, навичками; потребою у самовдосконаленні у процесі творчої роботи. Дослідницько-творчий рівень передбачає оволодіння майбутніми вчителями інноваційними способами та прийомами розумової діяльності. Він характеризується стійким інтересом до використання нових видів народного мистецтва, прагненням до самостійного пошуку проблеми; усвідомленим використанням набутих знань, умінь, навичок у вирішенні творчих завдань; високим рівнем художньо-мистецького мислення, глибоким оволодінням тезаурусом з народної художньої творчості, високим рівнем самостійності, здатністю вирішувати проблемні творчі задачі і вести дослідницьку діяльність.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчив, що у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва переважає інформаційний рівень готовності до використання народної художньої творчості як загалом (43,1 %), так і за критеріями: сенсорно-спонукальним (17,3 %), пізнавальним (52,7 %) і художньо-практичним (59,2 %). Окрім цього, результати експерименту виявили сформовану готовність студентів до застосування народної художньої творчості в навчально-виховному процесі, що неможливо без системної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, яка б забезпечила необхідний рівень знань, умінь і навичок.

На основі аналізу психологічної, педагогічної, методичної літератури з проблеми дослідження обґрунтовано модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості, яка включає такі блоки: структурні компоненти, педагогічні умови, зміст та етапи фахової підготовки (рис. 1).

Стимулюючо-мотиваційний компонент професійної підготовки у контексті застосування народної художньої творчості включає такі показники як потреби, мотиви, бажання, інтереси, що детермінують введення студентів у процес навчання і розвивають їх активність упродовж навчальної діяльності. Когнітивно-змістовий компонент передбачає формування у майбутнього вчителя знань, необхідних для навчання учнів народному художньому мистецтву. Художньо-творчий компонент визначає сформованість умінь та навичок, творчого досвіду, особистісних і професійних якостей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що пов'язано з новаторським, творчим самовираженням студентів, та дає їм можливість оптимально організувати власну мистецьку діяльність і забезпечити творчий розвиток особистості.

Модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості розглянуто як єдність принципів, цілей, змісту, форм, методів, засобів навчальної та позанавчальної діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва, комплексне застосування яких забезпечує ефективність фахової підготовки.

Використання народної художньої творчості у процесі навчання студентів відповідної спеціальності передбачає три взаємопов'язаних етапи.

Ціннісно-емоційний етап відповідно до розробленої моделі реалізується шляхом упровадження елементів народної художньої творчості в зміст дисциплін психолого-педагогічного, художньо-естетичного циклів. Інноваційний етап характеризується вивченням інтегрованого факультативного курсу "Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва", вивчається на ІІ-ІІІ курсі перед початком виробничої практики, складається з 2 модулів, містить 72 години (12 год. - лекційні, 24 год. - практичні, 36 год. - самостійні). У кінці кожного модуля передбачено ПМР. Метою факультативного курсу є підготовка висококваліфікованого педагога, розвиток здібностей та художнього мислення майбутніх учителів, формування смаку на основі глибокого розуміння традиційного народного мистецтва, розвитку національної самосвідомості, ознайомлення студентів із народним мистецтвом та методикою творчого пошуку, формування вміння виготовляти власноручно мистецькі вироби. Діяльнісно-креативний етап включає педагогічну практику, позанавчальну діяльність, науково-дослідну роботу, проведення майстер-класів, екскурсій та ін.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності моделі фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості" - представлено результати впровадження моделі, виявлено динаміку зростання рівнів готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до використання народної художньої творчості в експериментальних та контрольних групах, доведено достовірність отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики.

Ефективність авторської моделі перевірено в процесі формувального етапу експерименту, що поділявся на додаткові блоки: І - виділення експериментальних та контрольних груп серед студентів і проведення діагностики досліджуваної проблеми; ІІ - упровадження моделі фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості на ціннісно-емоційному, інноваційному, діяльнісно-креативному етапах роботи; ІІІ - аналіз та узагальнення результатів педагогічного експерименту.

Основними методами формувального етапу експерименту обрано анкетування, опитування, педагогічне спостереження, виконання практичних творчих завдань. Проведений діагностичний зpiз на початку дослідно-експериментальної роботи показав, що рівень готовності студентів у експериментальній і контрольній групі приблизно однаковий.

Ціннісно-емоційний етап експерименту засвідчив нерівномірність зростання показників у контрольних та експериментальних групах. Найбільша динаміка спостерігається у зростанні дослідно-творчого рівня стимулюючо-мотиваційного компонента фахової підготовки студентів експериментальної групи (з 37,5 % до 56,7 %), контрольної групи (з 37 % до 36,2 %). Інноваційний етап виявив підвищення дослідно-творчого рівня готовності за когнітивно-змістовим компонентом в експериментальній групі (з 8,9 % до 32,2 %), контрольній групі (з 8,9 % до 11,3 %). На момент діяльнісно-креативного етапу завершення експерименту виявлено позитивну динаміку дослідно-творчого рівня за художньо-творчим компонентом в експериментальній групі (з 12,3 % до 66,1 %), контрольній групі (з 11 % до 16,2 %) (табл. 1, рис. 2).

Таблиця 1

Статистичні показники рівнів готовності студентів експериментальної та контрольної груп на початку та після формувального експерименту

Рівні готовності	Початок експерименту	Кінець експерименту
	Експериментальна група	Контрольна група	Експериментальна група	Контрольна група
	А. З.	%	А. З.	%	А. З.	%	А. З.	%
Дослідницько- творчий	23	19,5	27	19	79	67,5	33	23,4
Організаційно-конструктивний	46	38,9	53	37,7	31	25,9	67	48
Інформаційний	49	41,6	60	43,3	8	6,6	40	28,6
Загальна кількість	118	100	140	100	118	100	140	100

За результатами кількісної обробки даних з'ясовано, що після завершення формувального етапу в експериментальній групі суттєво зменшився відсоток студентів з інформаційним рівнем готовності (з 41,6 % до 6,6 %). Натомість значно зросла кількість студентів з організаційно-конструктивним (з 38,9 % до 25,9 %) і дослідницько-творчим (з 19,5 % до 67,5 %) рівнями готовності.

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася шляхом використання методів дисперсійного аналізу Р. Фішера та статистичного t - критерію Ст'юдента. Обчислення довели, що показники рівнів готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва експериментальних груп значно зросли, що підтверджено методами математичної статистики. Отже, результати формувального етапу експерименту підтвердили доцільність впровадження моделі фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості.

Узагальнення результатів теоретичного пошуку та експериментальної роботи дозволяють зробити такі висновки:

1. У процесі теоретичного аналізу наукових джерел, дослідження історико-педагогічного аспекту становлення народної художньої творчості в Україні та за її межами (від епохи середнього палеоліту до сучасності) з'ясовано, що народна художня творчість забезпечує розвиток і самореалізацію особистості через активну художню діяльність та творче самовираження у процесі формування особистості. З глибокої давнини, виконуючи необхідні навчальні та виховні функції, народна художня творчість задовольняє не лише матеріальні, а й духовні потреби людини.

Виявлено, що народна художня творчість, ґрунтуючись на сформованих законах природи мистецтва (насамперед, закон традиційності, оскільки творчість безпосередньо пов'язана з природою, з її постійністю, є канонічною, отже - традиційною), функціях, є пріоритетним засобом буття та утвердження національної ідеї. У ній яскраво відображено і збережено традиційний виховний ідеал нашого народу, втілений у високохудожній образній формі, доступній для сприйняття і розуміння.

2. Розглянуто науково-теоретичні засади фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва за умов інтеграції філософських, культурологічних, мистецтвознавчих, психологічних і педагогічних наук. На основі узагальнення понять "народна художня творчість" і "фахова підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва" категорію "застосування народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва" визначено як складний комплексний багатофункціональний процес, що характеризується традиційністю, майстерністю, індивідуальністю та спрямованістю на усвідомлення майбутніми вчителями мотивів, потреб своєї діяльності в застосуванні народної художньої творчості та забезпечує формування професійних знань, набуття практичних умінь, навичок у галузі образотворчого мистецтва.

3. На основі аналізу нормативних документів, навчально-методичного забезпечення навчальних закладів, аналізу досягнень учнів з образотворчого мистецтва та якості підготовки вчителів образотворчого мистецтва проведено діагностику стану фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості. Визначено сутність сенсорно-спонукального, пізнавального, художньо-практичного критеріїв та відповідних показників рівнів готовності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва (дослідницько-творчого, організаційно-конструктивного, інформаційного).

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчив домінування інформаційного рівня готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва загалом (43,1 %) та за критеріями: сенсорно-спонукальним (17,3 %), пізнавальним (52,7 %) і художньо-практичним (59,2 %), на відміну від організаційно-конструктивного (38,1 %) та дослідницько-творчого рівня (18,8 %). Це зумовлює необхідність системної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до визначеного виду професійної діяльності та забезпечення необхідного рівня знань, умінь і навичок.

4. У ході дослідження обґрунтовано модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості, що включає структурні компоненти, педагогічні умови, зміст та етапи; відображає єдність принципів, цілей, форм, методів, засобів, прийомів і способів навчальної та позанавчальної діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва, комплексне застосування яких забезпечує її ефективність. Доведено, що фахова підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості реалізується в єдності стимулюючо-мотиваційного, когнітивно-змістового, художньо-творчого компонентів при дотримані таких педагогічних умов: збагачення мотиваційної сфери майбутніх учителів образотворчого мистецтва; інтеграції філософських, культурологічних, мистецтвознавчих, психологічних наук; застосування народної художньої творчості як інтегрованого елемента навчання; розвитку знань, умінь, навичок майбутніх учителів; методично доцільного добору форм, методів фахової підготовки; використання народного мистецтва як пізнавального, ілюстративного, наочного матеріалу.

З'ясовано, що модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості доцільно реалізувати як послідовність таких етапів: ціннісно-емоційного - збагачення змісту дисциплін психолого-педагогічного, художньо-естетичного циклів; інноваційного - упровадження інтегрованого факультативного курсу "Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва" у навчально-виховний процес педагогічних ВНЗ; діяльнісно-креативного - проведення педагогічної практики, науково-дослідної роботи, виставок, екскурсій, майстер-класів та ін.

5. Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність розробленої моделі фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості. У студентів експериментальної групи, на відміну від контрольної, суттєво знизився показник сформованості інформаційного рівня готовності (з 41,6 % до 6,6 %). Натомість суттєво підвищилася кількість студентів, що відносяться до організаційно-конструктивного (з 38,9 % до 25,9 %) і дослідницько-творчого (з 19,5 % до 67,5 %) рівнів готовності. Дослідження довело, що показники рівнів готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності засобами народної художньої творчості експериментальної групи зросли статистично значимо.

Зроблено висновок про те, що від сучасних розробок цієї галузі значною мірою залежать перспективи мистецької освіти й виховання студентів, залучення їх до національних і світових духовних цінностей, збагачення внутрішнього світу підростаючого покоління.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшої розробки потребує навчально-методичне забезпечення окремих напрямів народної художньої творчості у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, врахування його індивідуальних творчих здібностей, застосування народного мистецтва у підготовці вихователів дошкільних закладів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографії:

1. Піддубна О. М. Сутність поняття "Народно-художня творчість". Основні тенденції розвитку, історія та природа народної художньої творчості / О. М. Піддубна // Концептуальні основи народознавчої освіти: [Колективна монографія] / за заг. ред. О. М. Власенко. - Житомир: Вид-во ПП Сахневич, 2007 - С. 61-82.

Методичні рекомендації:

2. Піддубна О. М. Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтв: Методичні рекомендації / О. М. Піддубна // за заг. ред. О. С. Березюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - 68 с.

Статті в наукових фахових виданнях:

3. Піддубна О. М. Вплив інтегрованих поліхудожніх програм з образотворчого мистецтва на формування емоційно-чуттєвої сфери школярів / О. М. Піддубна // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 21. - С. 227-229.

4. Піддубна О. М. Формування національної самосвідомості майбутнього вчителя образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості / О. М. Піддубна // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Ч. 1 / гол. ред.: Мартинюк М. Т. - К.: Міленіум, 2006. - С. 202-207.

5. Піддубна О. М. Національний компонент у підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва / О. М. Піддубна // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. - Івано-Франківськ, 2007. - Вип. XIII-XIV, - С. 161 - 165.

6. Піддубна О. М. Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтв / О. М. Піддубна // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2007. - Вип. 31. - С. 147-149.

7. Піддубна О. М. Розвиток творчого потенціалу майбутнього вчителя образотворчого мистецтва засобами народного мистецтва / О. М. Піддубна // Професійно-художня освіта України: зб. наук. праць / редкол.: І. А. Зязюн, В. О. Радкевич, Н. М. Чепурна та ін. - Київ-Черкаси: "Черкаський ЦИТЕІ", 2007. - Вип. ІV. - С. 137-140.

8. Піддубна О. М. Формування творчої активності майбутніх учителів у процесі занять народною художньою творчістю / О. М. Піддубна // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2007. - Вип. 36. - С. 209-211.

9. Піддубна О. М. Педагогічні основи фахової підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва / О. М. Піддубна // Педагогіка і психологія професійної освіти // науково-методичний журнал. - 2008. - № 5 - С. 106-110.

10. Піддубна О. М. Основні тенденції розвитку народної художньої творчості / О. М. Піддубна // Професійно-художня освіта України: зб. наук. праць / редкол.: І. А. Зязюн, В. О. Радкевич, Н. М. Чепурна та ін. - Київ; Черкаси: "Черкаський ЦИТЕІ", 2008. - Вип. V. - С. 22-26.

Інші публікації:

11. Піддубна О. М. Графіка. "Падають листочки під мелодію осені" Ілюстрування казок, легенд України засобами графіки. Книжкова графіка. Виготовлення кишенькової книжки "Моє дитинство" / О. М. Піддубна // Авторські уроки з образотворчого (візуального) мистецтва в 5-7 класах: посібник для вчителя: у 2 ч. / упоряд. Ж. С. Марчук, О. В. Ночвінова. - Х.: Веста: "Ранок", 2005. - Ч. 2. - С. 55-69.

12. Піддубна О. М. К.Д. Ушинський про формування емоційно-чуттєвої сфери юнацтва / О. М. Піддубна // Ідеї народної педагогіки в наукових дослідженнях К.Д. Ушинського (науково-педагогічний пошук молодих дослідників): зб. наук. праць. Вип. 4 / за заг. ред. О. С. Березюк, З. А. Осадчої. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. - С. 33-35.

13. Піддубна О. М. С.Ф. Русова про характерні особливості художньої діяльності й творчої самовираженості в дитячому мистецтві / О. М. Піддубна // Ідеї національно - виховної системи Софії Русової (науково - педагогічний пошук молодих дослідників): зб. наук. праць. Вип. 5 / за заг. ред. О. С. Березюк, З. А. Осадчої. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 31-35.

14. Піддубна О. М. Проблеми народної художньої творчості у підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва / О. М. Піддубна // Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур: зб. матеріалів Міжнародної наук.-практ. конф., Київ, 25-26 травня 2006 р. - К.: ДАКККіМ, 2006. - Ч. 2. - С. 256-259.

15. Піддубна О. М. Ідеї народної творчості у науковій та літературній спадщині Івана Франка / О. М. Піддубна // Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури // матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих учених, магістрів, студентів, 14-15 листопада 2006 р. / за ред. Березюк О. С., Власенко О. В., Осадчої З. А. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2006. - С. 89-93.

16. Піддубна О. М. Комунікативно-інформаційні технології навчання у системі підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва / О. М. Піддубна // Проблеми освіти в суспільстві ноосферної епохи: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. (Київ, 19 квітня 2007 р.). Ред. І. А. Мартинюк, А. М. Вдовиченко. - К., 2007. - С. 266-267.

17. Піддубна О. М. Роль народно-художньої творчості в національному вихованні особистості / О. М. Піддубна // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: зб. матеріалів наук.-метод. семінару. - Чернівці: Зелена Буковина, 2007. - С. 68-69.

18. Піддубна О. М. Технологія формування моральних цінностей у студентів / О. М. Піддубна // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: матеріали VIII Міжнародної наук.-практ. конф. 22-23 березня 2007 р.: В 2 т. - Т. 1 / за заг. ред. А. Г. Гудманяна, О. В. Петренка. - К.: НАУ, 2007. - С. 131-132.

19. Піддубна О. М. Національний компонент у підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва / О. М. Піддубна // Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів: зб. наук. праць учасників Всеукраїнського методологічного семінару з міжнародною участю. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 196-199.

20. Піддубна О. М. Творча активність особистості майбутнього вчителя образотворчого мистецтва як педагогічна проблема / О. М. Піддубна // Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи // матеріали міжрегіональної наук.-практ. конф. молодих дослідників, 8 листопада 2007 р. - Житомир: Вид-во ПП Сахневич, 2007. - С. 79-83.

21. Піддубна О. М. Народна культура як компонент формування духовності молоді / О. М. Піддубна // Формування духовності молодої людини: методика, практика, досвід // матеріали міжвузівської наук.-метод. семінару, 18 грудня 2007 р. - Житомир: Вид-во ПП Сахневич, 2007. - С. 36-39.

22. Піддубна О. М. Поліський народний календар - активний засіб формування особистості / О. С. Березюк, О. М. Піддубна // Житомирщина: минуле, сьогодення, поступ у майбутнє: наук. зб. / за заг. ред. П. Ю. Сауха, О. М. Швидака, І. І. Ярмошика та ін. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - Т. 1. - С. 154-159.

23. Піддубна О. М. Народне мистецтво як засіб формування професійної майстерності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва / О. М. Піддубна // Ціннісні орієнтації навчальної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті сучасних вимог до освіти: наук.-метод. зб. / за заг. ред. О. А. Дубасенюк, В. І. Слінчук. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 178-184.

АНОТАЦІЇ

Піддубна О. М. Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка. - Житомир, 2009.

У дисертаційній роботі проаналізовано розвиток та становлення народної художньої творчості. Розглянуто науково-теоретичні засади використання народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження.

Проаналізовано стан проблеми фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до застосування народної художньої творчості, визначено критерії, показники рівнів готовності студентів до визначеного виду педагогічної діяльності.

Теоретично обґрунтовано модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості. У роботі доведено, що впровадження авторської моделі на основі поетапної її реалізації сприяє позитивним змінам у рівнях готовності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до професійної діяльності засобами народної художньої творчості.

Ключові слова: художня творчість, народна художня творчість, фахова підготовка вчителя, модель підготовки вчителя образотворчого мистецтва.

Поддубная О. М. Народное художественное творчество в специальной подготовке будущего учителя изобразительного искусства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Житомирский государственный университет имени Ивана Франко. - Житомир, 2009.

В диссертации проанализирован историко-педагогический аспект развития и становления народного художественного творчества. Рассмотрены научно-теоретические основы специальной подготовки будущего учителя изобразительного искусства в контексте интеграции философии, культурологии, искусствоведения, психологии и педагогики. Уточнен понятийно-категориальный аппарат исследования. На основе обобщенного анализа понятий "народное художественное творчество" и "специальная подготовка будущего учителя изобразительного искусства" определена категория "реализация народного художественного творчества в специальной подготовке будущего учителя изобразительного искусства" как сложный, комплексный многофункциональный процесс, направленный на осознание будущими учителями мотивов, потребностей своей деятельности, связанной с народным художественным творчеством. Для него характерны традиционность, мастерство, индивидуальность, способствующие повышению качества профессиональных знаний, формированию практических умений и навыков в сфере изобразительного искусства.

Осуществлена диагностика уровня профессиональной готовности будущего учителя изобразительного искусства к использованию народного художественного творчества. Разработаны сенсорно-побудительный, познавательный, художественно-практический критерии и показатели реализации народного художественного творчества в процессе специальной подготовки будущего учителя изобразительного искусства, на основании чего определены экспериментально-творческий, организационно-конструктивный, информационный уровни готовности.

В процессе исследования обоснована модель подготовки будущих учителей изобразительного искусства средствами народного художественного творчества, включающая такие основные блоки: структурные компоненты, условия, содержание и этапы. Обосновано положение о том, что методику использования народного художественного творчества целесообразно реализовывать в комплексе стимулирующе-мотивационного, когнитивно-содержательного, художественно-творческого компонентов подготовки, при соблюдении определенных педагогических условий. Реализация авторской модели осуществлялась в несколько этапов. Ценностно-эмоциональный этап предусматривал использование элементов народного художественного творчества в процессе преподавания дисциплин психолого-педагогического, художественно-эстетического циклов. Сущность инновационного этапа - введение факультатива "Народное художественное творчество в специальной подготовке будущего учителя изобразительного искусства". Деятельностно-креативный этап включал проведение педагогической практики, организацию внеурочной деятельности, научно-исследовательской работы и мастер-классов.

Результаты диссертационного исследования подтверждают эффективность модели подготовки будущего учителя изобразительного искусства средствами народного художественного творчества.

Ключевые слова: художественное творчество, народное художественное творчество, специальная подготовка учителя, модель подготовки учителя изобразительного искусства.

Piddubna O. M. The Folk Creative Art in the Special Preparation of the Future Teacher of the Fine Arts. - Manuscript.

The thesis for obtaining the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on specialty 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education. - Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr, 2009.

In the thesis the problem of the folk creative art application in the special preparation of the future teacher of fine arts is investigated. The notional-categorical set of the investigation is specified, the scientific-theoretical bases of the folk creative art application in the special preparation of the future teacher of fine arts are considered. The diagnostics of the folk creative art application condition in the special preparation of the future teacher of fine arts is carried out, the criteria and the indicators of the readiness levels are defined. The model of the folk creative art application in the special preparation of the future teacher of fine arts is worked out and theoretically substantiated. In the work it is proved that the introduction of the folk creative art model application in the special preparation of the future teacher of fine arts on the basis of its stage-by-stage realisation favours the positive changes in the folk creative art application readiness levels.

...