Етнопсихологічні особливості картини світу дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://allbest.ru

21

Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України

УДК 159.954 - 053.5

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ЕТНОПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРТИНИ СВІТУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

МАЯКОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія методології і теорії психології, м. Київ

Науковий керівник член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Балл Георгій Олексійович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія методології і теорії психології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, професор Пірен Марія Іванівна, Національна академія державного управління при Президентові України, кафедра державної політики та управління політичними процесами, професор (м. Київ)

кандидат психологічних наук Бастун Микола Володимирович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, докторант

Захист відбудеться “21” жовтня 2009 р. о __13__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України, за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України

Автореферат розісланий 13 вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков____

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. ХХI ст. - час глобалізації, швидкої зміни технологій, одночасно це період піднесення гідності особи, її культури, національної самоідентифікації, толерантності. Практика демократії, реальність ринкових відносин затверджують їх у якості головних передумов світової динаміки. Освіта, зокрема в Україні, має бути спрямована на сприяння особистісному зростанню і найповнішій самореалізації кожного учня у різних сферах життя. Подальша всебічна гуманізація сучасної освіти, перехід на особистісно орієнтовану модель взаємодії педагога з дітьми вимагають пошуків нових підходів у психолого-педагогічній роботі з дітьми.

Особливого сенсу у багатонаціональних країнах набуває вивчення впливу різних культур на картину світобудови індивіда, оскільки уявлення про світ, образ світу активно задіяні у міжгруповій взаємодії дітей, у іграх, спілкуванні, буденному житті. У філософії та психології картина світу традиційно розглядається в контексті зустрічі конкретної людини і світу. Термін “картина світу” і суміжні поняття - “схема реальності”, “модель універсумів”, “когнітивна карта”, “етнічна картина” “символи світобудови”, “образ світу” - широко використовуються у психології, часом як синоніми (Є. Ю. Артем'єва, О. М. Леонтьєв, Т. Г. Козакова, Леві-Брюль, К. Ґ. Юнґ та ін.). Зокрема, образ світу визначається як цілісна багаторівнева система уявлень людини про світ, інших людей, про себе і свою діяльність. Образ світу охоплює настільки велику галузь психічного життя людини, що від часу появи даного поняття багато питань, що торкаються різних аспектів природи й функціонування цього, у певному сенсі, всеосяжного феномена поки ще не вирішені, а інші навіть не поставлені.

О. М. Леонтьєв, автор концепції образу світу, відзначав, що в уявленні картини світу важливі дві сторони: її зміст і способи, якими вона передається.

Картина світобудови представляє для дитини молодшого шкільного віку “широкий” світ, “світ, яким він є”, світ як ціле. Велике значення тут має культура, у якій виховується й соціалізується молодший школяр. У різних культурах суб'єктно зорієнтована картина світу може мати різний зміст. Вивченням впливу культури на картину світобудови індивіда займалися чимало вчених, які використовували близькі за значенням терміни, наприклад: світобудова, пізнання світу, уявлення про світ, образ світу тощо (В. В.Абраменкова, С. С.Аверинцев, Ю. О.Аксьонова, Р. Арнхейм, В. І. Вернадский, Л. С.Виготський, Е. Еріксон, М. Мід, В. С. Мухіна, Л. Ф. Обухова, Н. А. Казаков, О. М. Леонтьєв, З. Фрейд, Дж. Фолі, К. Хюбнер, К. Ґ. Юнґ, Е. D. Ніrsch, Сh. Е. Оsgооd і багато інших).

У сучасному суспільствознавстві поняття “картина світу” ще перебуває у стадії формування, хоча воно займає істотне місто у вирішенні багатьох питань сьогодення, пов'язаних із взаємодією культур, конфліктами на етнічному ґрунті.

У численних дослідженнях (В. К. Котирло, Г. С. Костюк, Г. О. Люблінська, Д. Б. Ельконін, Л. А. Вєнгєр, Л. С. Виготський, М. М. Поддяков, О. В. Запорожець, О. В. Проскура, П. Я. Гальперін, С. Д. Максименко та ін.) з'ясовано закономірності мислення дітей молодшого шкільного віку, окреслено його можливості. Ці результати, однак, не зіставлено з результатами етнопсихологічних і етнокультуральних досліджень зокрема присвячених картині світу дітей.

Недостатня розробленість даної проблематики як у практичному, так і в теоретичному плані і разом з тим її актуальність визначили вибір теми дисертаційного дослідження: “Етнопсихологічні особливості картини світу дітей молодшого шкільного віку”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у межах теми досліджень лабораторії методології і теорії психології Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України: “Теоретико-методологічні засади гуманістичної орієнтації у психології” (номер державної реєстрації 0103U000319); “Інтегративно-особистісний підхід у психологічній науці та практиці” (номер державної реєстрації 0107U000308). Тему затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України (протокол № 9 від 13. 10. 2005) та узгоджено з бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі психології та педагогіки в Україні (протокол № 5 від 25. 10. 2005).

Об'єкт дослідження: осмислення світу дітьми молодшого шкільного віку - представниками різних етнокультурних груп.

Предмет дослідження: особливості картини світу дітей молодшого шкільного віку різних етнічних груп.

Мета дослідження: виявити найважливіші характеристики картини світу дітей молодшого шкільного віку залежно від статі й етнічної належності.

Гіпотеза: картина світу дітей молодшого шкільного віку відзначається:

- поєднанням уявлень наукового походження з міфологічними елементами які мають етнокультуральну специфіку;

- гендерним опосередкуванням зазначеного поєднання.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан вивчення в сучасній психології картини світу особи.

2. Обґрунтувати систему параметрів для дослідження картини світу у дітей молодшого шкільного віку і втілити її у комплекс дослідницьких методик.

3. Охарактеризувати основні моделі світу дітей молодшого шкільного віку. Зокрема, охарактеризувати форми й прийоми символічної, графічної, колористичної репрезентації картини світу дітьми молодшого шкільного віку різних етносів.

4. Проаналізувати особливості картини світу молодших школярів залежно від статі й етнокультурних особливостей.

Теоретико-методологічну основу роботи становлять концепції щодо розвитку дитини в онтогенезі та соціогенезі (В. В. Авраменкова, Л. І. Божович, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко), можливостей розвитку мислення дошкільників і молодших школярів (Л. А. Вєнгєр, Л. С. Виготський, П. Я. Гальпєрін, Д. Б. Ельконін О. В. Запорожець, Г. О. Люблінська, М. М. Поддяков, О. В. Проскура,), а також щодо детермінації пізнавальних процесів об'єктивними і суб'єктивними чинниками (Г. О. Балл, О. М Леонтьєв, С. Д. Смирнов, Т. С. Яценко), концепції взємозв'язку культури і особистості (Дж. Фолі, Е. D. Ніrsch), теорія архетипів (К. Ґ. Юнґ), концепції щодо етнокультуральних і етнопсихологічних чинників сприйняття світобудови (С. С. Аверінцєв, Р. Арнхейм, Ю. О. Аксьонова, О. Т. Губко, В. М. Павленко, М. І. Пірєн, С. О. Таглін,), положення про процеси набуття суб'єктом знань, що приховано представлені в суб'єкті, але потребують культурних засобів для власної експлікації (М. Гайдеґґер).

Для реалізації поставлених в дисертації завдань використовувалися такі методи:

1) теоретичні: комплексний аналіз психологічних і філософських досліджень з даної проблематики; теоретичне моделювання;

2) емпіричні: спостереження, бесіда, серійне малювання, інтерпретаційний метод, метод контент-аналізу.

Наукова новизна дослідження: предметом дослідження стала картина світу дітей молодшого шкільного віку різних етнічних груп; з'ясовано особливості картини світу у дітей молодшого шкільного віку, зумовлені етнокультуральними та гендерними чинниками.

Теоретичне значення дослідження: поглиблено уявлення про психологічну сутність поняття “картина світу”, запропоновано систему параметрів для дослідження картини світу дітей молодшого шкільного віку; виявлено етноспецифічні системи символів, характерні для картин світу дітей молодшого шкільного віку різних етнічних груп.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що: отримані данні можуть використовуватися у психологічній діагностиці дітей молодшого шкільного віку з урахуванням культурологічних чинників, а також у психотерапевтичній та коригувальній роботі із дітьми вказаного віку, результати дослідження можуть бути враховані в роботі засобів масової інформації, а також при складанні навчальних програм, шкільних посібників і методичних рекомендацій для вчителів у школах; діагностичні методики, що були розроблені в ході дослідження, можуть бути застосовані практичними психологами освітянської галузі, вихователями та психологічними службами дошкільних закладів, з метою удосконалення роботи з дітьми молодшого шкільного віку з різних етнічних груп.

Надійність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечувались: методологічним обґрунтуванням базових позицій; коректним вибором психологічних методів його проведення; використанням стандартизованих і адаптованих діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження.

Емпірична база та організація дослідження. Дослідження проводилося на базі загальноосвітніх шкіл м. Алушти (у тому числі шкіл етнічних меншин), а також в етнічних угрупованнях і земляцтвах міст Сімферополя, Алушти, Бахчисарая, Ялти в період 2005-2007 років. Для вирішення поставлених завдань програмою емпіричного дослідження було відібрано 600 пакетів малюнків дітей за п'ятьма тематиками (по 200 дітей у кожній групі, вік досліджених 7-8 років, по 100 хлопчиків і 100 дівчаток в кожній етнічній групі). Загальна кількість використаних у роботі дитячих малюнків становить 2700.

Апробація та впровадження результатів роботи. Основні теоретичні положення і результати емпіричного дослідження доповідались на міжнародній конференції “Психотерапія як інтегральний процес 21 століття” (Прага, 2007), на конференції “Етнотерапевтичні особливості роботи з дітьми молодшого шкільного віку на території України, зокрема в Криму” (Сімферополь, 2007), на засіданнях лабораторії методології і теорії психології Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України (Київ, 2007-2008), кафедри практичної психології Севастопольського міського гуманітарного університету (2006-2008) на засіданні постійно діючого семінару “Особистість у просторі культури” (Севастополь, 2007-2008).

Узагальнені результати дисертаційного дослідження включено в навчальний процес з підготовки психологів у Севастопольському міському гуманітарному університеті в курсах з психокорекції і психопрофілактики, етнопсихології (довідка № 2 від 03.10.08), також в Алуштінському соціальному центрі молоді та дитинства (довідка № 7 від 29.09.08). Впровадження результатів дослідження здійснювались на базі шкіл м. Алушти, Севастополя, Сімферополя, а також соціально-психологічних центрів зазначених міст.

Публікації. Зміст і результати роботи відображено в 7 наукових статтях, з них 3 у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 120 найменувань. Повний обсяг дисертації викладено на 200 сторінці. Дисертація містить 6 додатків на 6 сторінках, 8 таблиць на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

світобудова етнічний навчальний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; визначено його об'єкт і предмет, сформульовано мету, гіпотезу й завдання дослідження, розкрито його методологічні й теоретичні засади, висвітлено наукову новизну, практичну цінність, наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі - “Природа уявлень про світобудову” - розкривається ступінь опрацювання досліджуваної проблеми у філософській і психологічній літературі. Аналізується зміст ключового поняття “картина світу” у різних напрямах психології та філософії та її значення у становленні особистості. Вивченням проблеми займалися Є. Ю. Артем'єва, Л. С. Виготський, О. М. Лєонтьєв, В. С. Мухіна, М. Мід, А. Н. Казакова, С. Д. Смирнов, Л. Ф. Обухова, З. Фрейд, Дж. Фолі, К. Хюбнер, Е. Ериксон, К. Ґ. Юнґ і багато інших.

У сучасному людинознавстві поняття “картина світу” стає одним із центральних, виражаючи специфіку людини, її буття у світі. Хоч феномен картини світу настільки ж давній, як і сама людина, поняття “картина світу” у сучасній науці перебуває у стадії формування. Так, у філософії термін “картина світу” використовується в декількох основних значеннях, згідно з якими картина світу розглядається, як вид філософської рефлексії або наукового знання, як світогляд, як поняття, що посідає проміжне становище між філософським та науковим.

До психологічної науки поняття “картина світу” в цілому і до етнопсихології увів Р. Редфільд. “Етнічна картина світу”, за Р. Редфільдом - це бачення світобудови характерне для того чи іншого народу, про самих себе і свої дії, а також про свою діяльність у світі. Р. Редфільд стверджував, що жодна людина не рефлексує усього, що вона знає про світ і водночас розумна та інформована людина може описати свою картину світу так, щоб її зрозумів дослідник.

У психологічній науці розглядається проблема суб'єктивної картини світу, внутрішніх механізмів її формування та існування у свідомості. Дослідження моделі світу як відображення суб'єктивного досвіду людини проводилися, насамперед, у рамках когнітивного напряму (В. Н. Михайловський, Е. Тулін, Ю. І. Свєтовой).

Картина світу створюється людиною у процесі осмислення дійсності у духовній і практичній діяльності. Формування картини світу охоплює всі сторони психічного - від відчуття до мислення й самосвідомості. Картина світу - “суб'єктивний образ об'єктивної реальності”, інтерпретація людиною дійсності, що дозволяє їй орієнтуватися в навколишньому світі (О. М. Леонтьєв).

Оскільки уявлення про світобудову набуваються й формуються протягом усього життя людини, то, отримані на різних етапах і різними шляхами, вони будуть різною мірою усвідомлені. Базові уявлення, отримані на самому початку життя, зберігаються у сфері неусвідомлюваного, як і інші враження раннього дитинства. Більше того, розвиток уявлень про світобудову, природничо-наукові уявлення, що отримані пізніше від соціуму, не можуть повністю замінити вихідних, тісно пов'язаних з афективними переживаннями раннього дитинства, і, вступаючи з ними у протиріччя, витісняють їх у сфери несвідомого.

Особистісні смисли й індивідуальні значення представлені в суб'єктивній картині світу не ізольованими компонентами, а у вигляді єдиної системи, що складається з інтегрованих, стійких і узагальнених комплексів.

Базовими структурами, що інтегрують картину світу, є смислові утворення - стійкі узагальнені системи особистісних смислів. Основними семантичними формами функціонування смислових утворень у картині світу молодших школярів є смислова категорія, що відображає узагальнені класи явищ, в основі кожного з яких лежить смислова ознака, і смисловий конструкт, через який передається картина світу. Картина світобудови характеризується, окрім змісту, суб'єктивним ставленням до світу: переживанням причетності до світу, задоволеності або розчарованості його наявним станом, емоційною оцінкою світу і його можливих змін.

Стосовно картини світу дітей молодшого шкільного віку, то виходячи із узагальнення літературних даних і спираючись на власні спостереження, здійснені під час практично-психологічної роботи з дітьми цього віку, ми висунули гіпотезу, за якою їхні уявлення про зміст і структуру світобудови поєднують елементи наукового походження з міфологічними елементами, які мають етнокультуральну специфіку; і при цьому відбувається гендерне опосередкування зазначеного поєднання. Оскільки моделі, що включаються до картини світу містять уявлення, які суперечать одне одному за цілим рядом параметрів, багато в чому суперечливою виявляється й картина світу. Це стає поштовхом до того, що частина уявлень актуалізується у вигляді самостійно побудованих, але при цьому глибинно детермінованих моделей світу.

У віковій та дитячій психології відмічається, що дитяча картина світу народжується завдяки різноманітним системам стосунків дитини з навколишнім світом. Вона виступає як сукупність знань, уявлень, смислів, вербальних та візуальних моделей, що разом утворюють соціально-психологічний простір дитини.

Формування у дитини індивідуальної картини світу є процес, у якому інформація про світі, яка надходить ззовні, залучається до “висвоювання” власних конструктів. В рамках нашого дослідження поняття “висвоювання” (М. Гайдеґґер) трактується як процес осягнення суб'єктом знань, які приховані в ньому самому, але для своєї експлікації потребують культурних засобів.

Експлікування картини світу відображається в головних характеристиках моделей світу, як міфологічних, так і наукових. Це знаходить вияв в особливостях здійснюваного мислення. За Дж. Толлкіном для міфологічного мислення характерні дифузність, нечіткість, брак чіткого відокремлено від емоційної та моторної сфер, так само як і розрізнення суб'єкта і об'єкта, предмета, знака, слова і призначуваної ним сутності. Це мислення, в якому слабо розвинуті абстрактні поняття. На базі цього типу мислення будується міфопоетична модель картини світу.

Іншим типом мислення є наукове, воно представляє космічний порядок як нескінченну послідовність елементів. Людина є, з одного боку, частиною цієї сукупності елементів, а з іншого - протистоїть світові. На базі цього типу мислення будується наукова модель картини світу.

Дитячі уявлення про зміст і структуру світобудови формуються під впливом як міфологічних, так і наукових моделей світу. Оскільки моделі цих типів містять уявлення, що суперечать одне одному за цілою низкою параметрів, багато в чому суперечливою виявляється й картина світу. Отже, цілком природним постає змішування, у дітей молодшого шкільного віку, міфологічних та наукових принципів побудови світу

У другому розділі - “Програма емпіричного дослідження образів світобудови” - описано програму емпіричного дослідження спрямованого на перевірку викладеної вище гіпотези. Охарактеризовано також методи спрямовані на дослідження образів світобудови у дітей, які належать до різних етнічних груп. В ролі такої форми дослідження доступної для дітей молодшого шкільного віку, виступає малюнок (“Серійне малювання”). Цю форму було вибрано з наступних міркувань: малюнок відомий з давніх часів, є засобом експлікації картини світу; малюнок дає можливість знаково та символічно передати зміст картини свиту дитини; малюнок пов'язаний із зоровим сприйманням; малюнок має терапевтичні можливості.

У дослідженнях та у практиці психодіагностики знайшли застосування три головні підходи у серійному малюванні: 1) недирективний, коли дитина сама вирішує, що їй малювати; 2) директивний, коли психолог дає завдання; 3) частково директивний, коли психолог проаналізувавши попередні малюнки дитини і найчастіше відображені в них теми й символи, просить намалювати ще раз для нього.

У нашому дослідженні було використано усі три підходи. Програмою дослідження передбачено п'ять етапів, що частково перекривалися:

а) встановлення контакту з досліджуваними (використовувалась бесіда, що будувалася на принципах гуманістичного підходу);

б) формування й підтримка особистого інтересу досліджуваних щодо участі в експерименті (зустріч з членами родини, бесіда);

в) з'ясування того, наскільки діти розуміють завдання (бесіда, емпатійна підтримка);

г) виконання завдання (бесіда, емпатійна підтримка);

д) інтерпретація й обговорення з досліджуваними отриманих результатів (ранжування, аналіз, інтерпретація).

Характеристики вибірки. Вік - 7-8 років. До дослідження були залучені групи дітей слов'янської, єврейської, тюркської національностей по 200 осіб (100 хлопчиків і 100 дівчаток) з кожної етнічної групи, що проживали в кримському регіону в повних сім'ях.

Зустрічі дослідника з дітьми проходили індивідуально, тричі на тиждень. Передумовою для роботи за експериментальною програмою було знайомство з особистістю досліджуваних, бесіда з їхніми батьками, знайомство з особовою картою школяра. З'ясовувалися обставини життя дитини в родині й характеристики перебування у товаристві однолітків, її світогляд, інтереси. Це робилося зокрема, заради недопущення до участі в експерименті дітей з психічною патологією, що могло б викривити результати дослідження, а також для з'ясування того, в якій родині виховується дитина, чи не є сім'я змішаною за національною ознакою. Також знайомство з досліджуваними дало можливість повноцінно інтерпретувати емпіричний матеріал, простежити прояви особистості у відображенні картини світа, також з'ясувати, які тематичні завдання для малювання є найбільш цікавими для досліджуваних дітей. У ході самого дослідження психолог мав виявляти професійні якості - емпатію, толерантність, гнучкість.

Процедура серійного малювання в нашій роботі передбачала п'ять тем, а саме: “неіснуюча тварина”, “маска, яку я хотів (ла) би носити”, “моє майбутнє”, “моє уявлення Бога”, та “намалюй все, що хочеш, або намалюй своє уявлення “Всього світу””.

На першому етапі не передбачалося обов'язкового послідовного відображення перерахованих тем. Процес малювання багато в чому виходив з того, що саме готова намалювати дитина при зустрічі, але виключалися теми, які раніше вже були використані дитиною.

Здійснюючи психологічний аналіз кожного малюнка, ми намагалися виявити не лише його явний зміст, що схоплюється вже при швидкому ознайомленні з ним, (і не його художні якості, що співвідносяться, звісно, з рівнем психічного розвитку дитини), а також той потаємний глибинний смисл, що, як здається виходить за межі цього розвитку й життєвих знань дитини. Також враховувалась вербальна інформація, котру давала дитина у процесі малювання.

У третьому розділі роботи - “Результати емпіричного дослідження” - описувалась обробка і аналіз результатів експерименту. Основним прийомом обробки отриманих даних стало детальне розкриття графічної, символічної й колористичної структури малюнків. Нами досліджувалась тематика малюнків, об'єкти, що містяться в них, образи, конфігурації об'єктів, колористична гамма малюнків. При проведенні контент-аналізу враховувалися усні коментарі дітей до малюнків, здійснювалась інтерпретація малюнків.

Дослідження дозволило виявити низку особливостей, характерних для уявлень дітей про світобудову (табл. 1).

Таблиця 1

Представленість предметів і явищ різних класів у характеристиках “Всього світу” дітьми молодшого шкільного віку різних етнічних груп (у %)

Предмети і явища	Слов'янська етногрупа:	Тюркська етногрупа:	Єврейська етногрупа:
Земна куля	69	49	69
Земна куля і глобус	74	34	64
Дерева	57	67	57
Люди	47	47	57
Трава	46	56	46
Сонце	43	33	53
Моря, світовий океан	43	43	33
Випромінювання Сонця, Місяця тощо	40	18	21
Космічний простір	26	26	24
Зірки	28	48	31
Дрібні космічні тіла (комети, метеорити, астероїди)	20	20	20
Планети	23	23	22
Гори	37	27	21
У т.ч. вулкани	20	20	20
Квіти	37	27	26
Житлові будинки	34	24	19
Ріки	31	21	17
Дороги	20	20	20
Береги	20	20	20
Небо	30	29	27
Хмари	22	22	24
Звірі	23	23	27
Птахи	26	26	23
Абстрактні фігури	23	20	20

Про спрямованість інтересів дитини свідчить те, якій тематиці вона надає перевагу, яку тематику висвітлювала у своїх малюнках раніше й частіше, на які об'єкти акцентує увагу, що привносить у картину “Весь світ” порівняно із загальною (усередненою) моделлю. Так, діти тюркської етногрупи при виконанні серійного малювання надавали перевагу малюванню “Маски”, що може бути інтерпретовано як шлях збагнення деяких таїнств, єврейської етногрупи - “Своєму майбутньому”, слов'янської етногрупи - “Всьому світові”.

У малюнках знайшла вияв просторова локалізація картини світу. Малюючи “Всесвіт”, діти слав'янської етногрупи в центрі свого малюнка найчастіше розміщують земну кулю і сонце, тюрки - зірковий небосхід або абстрактні фігури, діти єврейскої етногрупи, крім абстрактних фігур, розміщують сонце, земну кулю або предмети, що перебувають на земній кулі.

Були виявлені статеві відмінності, які полягають у тому, що хлопчиками краще освоєна (відповідно, легше актуалізується) тема людини, дівчатками - теми природи та рукотворного світу, тобто в цілому - світу, що оточує людину. У процесі виконання завдань малювання хлопчики освоюють тему рукотворного світу, а дівчатка - тему самої людини. Окрім того, в онтогенезі дівчатка довше дотримуються екстенсивної стратегії переліку, хлопчики ж більш схильні до інтенсивної стратегії. Але хлопчики раніше за дівчаток звужують тематику малюнків (наприклад, тільки космос), тобто обмежують стереотипом свою графічну картину світобудови. У картинах світобудови хлопчиків і дівчаток виступають істотні відмінності жіночого й чоловічого начал. Для картини світу хлопчиків є характерні такі риси як: визначеність, теплота, мобільність, гострота, активність; для картини дівчаток - аморфність, невизначеність, стриманість, пасивність, перевага стабільних округлих форм, водночас це може говорити про цілісність прийняття картини світу. Хлопчики частіше звертаються до інтенсивної, дівчатка - до екстенсивної стратегії зображення картини світобудови.

З'ясовано, що поява різних форм у малюнках світобудови неусвідомлювана й не підлягає таким зрозумілим, очевидним закономірностям, як це відбувається із зображеннями об'єктів. У міру виконання тематичного серійного малювання спостерігається зміна пріоритетних форм розкриття потенціалу активних життєвих сил. Відбувається рух від спонтанного прояву форми в малюнку до раціоналізації процесу малювання й форми в малюнку. Графічна картина світобудови в малюнках містить індивідуальні, групові та всезагальні складові частини, а також сучасні й архаїчні, конкретні й абстрактні образи. Дівчатка у малюнках частіше використовують стабільні і округлі форми, хлопчики - гострі й мобільні. Спільними для хлопчиків та дівчаток є образ центру, форми яйця-овалу, фалічна форма. Через усі завдання проходить і спільний для них мотив спрямованого догори вістря - символ активності, життєвої сили, творчої енергії.

У графічній структурі картини світу дітей молодшого шкільного віку у всіх трьох етногрупах спостерігався просторовий геоцентризм і функціональний антропоцентризм. Основні складові картини світу - образи земної кулі, Сонця, дерева, людини, домівки, де конфігурації нагадують овал , фалос, спрямоване догори вістря. Вказані інваріанти мають символічне значення, простежується тенденція до цілісності картини світу, що виявляється як у прагненні із найбільш можливою повнотою зобразити або перерахувати її зміст, так і в застосуванні композиційних прийомів, які забезпечують цілісність сприйняття.

У зображенні картини світу виявляються етнічні особливості, які передаються через символічну систему: слов'яни і євреї тяжіють до земної тематики, рукотворного світу, а тюрки - до рукотворно-технічного. Останні в графіці символів більше, аніж перші дві групи, використовують статичні компоненти. Слов'яни і євреї із колористичної гами обирають яскраві кольори, єврейська група на відміну від інших використовує змішані кольори, тюрки - зелений. Ці дані дають можливість припустити, що діти молодшого шкільного віку тюркської етногрупи більш стримані, їм властиве раціональне сприйняття світу, тоді як слов'яни і євреї сприймають картину світу більш чуттєво. Константними образами світобудови, за всіх можливих змін, для всіх трьох етногруп є: Земля, Сонце, Людина, Дім, Овал і Вістря.

Деякі малюнки, а також усні коментарі до них насичені архаїчними явищами. До таких явищ належать малюнки з тваринами, з котрих щось росте: наприклад з голови оленя росте троянда, яка дала коріння, з лап ведмедя росте тюльпан. Усі предмети і явища, котрі знаходяться в процесі видозмінювання, або росту, є символи життя (з токи зору Г. Керлот).

Таким чином у малюнках молодших школярів відображені архаїчні уявлення світотворення. Ці уявлення не пов'язані з розумовими, творчими здібностями дитини.

На основі отриманих результатів можуть бути розроблені діагностичні методики дослідження картини світу дітей молодшого шкільного віку. Знання про суб'єктивну картину світу дітей молодшого шкільного віку, закономірності її становлення, її статеві та етнічні особливості можуть бути використані, в освітній практиці, зокрема у шкільній психодіагностиці.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про підтвердження висунутої гіпотези.

ВИСНОВКИ

1. На базі проведеного теоретичного аналізу зроблено висновок: базовими структурами, що інтегрують картину світу, пронизуючи весь її зміст, є смислові утворення - стійкі узагальнені системи особистісних смислів. Вони знаходять вияв у таких характеристиках суб'єктивного ставлення до світу; як переживання причетності до нього, задоволеності або розчарованості його наявним станом, емоційна оцінка світу і його можливих змін.

2. У графічних проекціях картини світу дітей молодшого шкільного віку було виявлено наступні компоненти: зображення реальних об'єктів і абстракції; статичні й динамічні характеристики; змісти, ще носять індивідуальний, груповий і всезагальний характер; сучасні й архаїчні образи; усвідомлювані й неусвідомлювані уявлення.

3. Уявлення дітей про зміст і структуру світобудови формуються під впливом як міфологічних, так і наукових моделей світу. Оскільки моделі цих типів містять уявлення, що суперечать одне одному за цілою низкою параметрів, багато в чому суперечливою виявляється й картина світу. У дітей молодшого шкільного віку змішуються міфологічні та наукові принципи побудови світу.

4. Ключові образи - символи картини світу для досліджених вибірок трьох етнічних груп (тюркської, слов'янської, єврейської) є такі: Земля, Сонце, Дерево, Людина як мікрокосм, Дім і Центр як об'єднувальне й системоутворювальне начало, а також форми: Овал (яйце), Фалос як символ запліднення, руху, розвитку й звернене догори Вістря як символ активної, спрямованої сили.

5. У картині світу виявлено етнічні особливості, які передаються через символічну систему. У передачі змісту картини світу досліджені діти слов'янської та єврейської етногруп тяжіють до малювання земної тематики, рукотворного світу, а тюрки - до рукотворно-технічного. Останні також у графіці структури символів більше, ніж слов'яни і євреї, використовують статичні компоненти. Слов'яни і євреї частіше, ніж тюрки, використовують яскраві кольори. Єврейська етногрупа, на відміну від двох інших, частіше звертається до використання змішаних кольорів. За цими даними, діти молодшого шкільного віку тюркської етногрупи більш стримані у їхній поведінці більшою мірою знаходить віяв раціональне сприйняття світу, тоді як слов'яни і євреї реагують на навколишній світ більш безпосередньо.

6. У картині світобудови досліджених хлопчиків і дівчаток мають місце істотні відмінності. Для картини хлопчиків характерні такі риси як визначеність, теплота, активність, перевага гострих і мобільних форм: для картини дівчаток - аморфність, невизначеність, стриманість, пасивність, перевага стабільних округлих форм, водночас це може говорити про цілісність. Хлопчики частіше звертаються до інтенсивної, дівчатка - до екстенсивної стратегії зображення картини світу.

7. Про спрямованість інтересів дитини свідчить надавання нею переваги певній тематиці. Так, порівняльний аналіз тематичних переваг при серійному малювання дає підстави вважати, що для досліджених дітей тюркської етногрупи картина світу є шляхом збагнення якихось таїнств, для євреїв - вона виражає перспективи “далекого майбутнього”, для слов'ян спрямована на пізнання світу в цілісності.

8. Отримані в дослідженні знання про суб'єктивну картину світу дітей молодшого шкільного віку, її статеві та етнічні особливості можуть бути використані в освітній практиці, зокрема у шкільній психодіагностиці.

Перспективними для подальшого дослідження є такі теми, як: система суб'єктивних уявлень сучасних дітей: про історію світу і принципи його формування, порівняння картини світу на різних вікових етапах розвитку особистості, порівняння картин світу підлітків та їх батьків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України:

Маякова І. В. Зміст уявлень про світобудову. Характеристика основних моделей світу / І. В. Маякова // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2007. - Т. 6. - С. 259-269.

Маякова І. В. Картина світу людини як інтегральний образ реальності / І. В. Маякова // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2007. - Т. 9. - С. 250-260.

Маякова І. В. Значення символізації у втіленні уяви про світобудову / І. В. Маякова // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2007. - Т. 10. - С. 338-345.

В матеріалах конференцій і семінарів:

Маякова И. В. Графические композиции в детских рисунках / И. В. Маякова // Таврический психиатрический журнал. - 1998. - № 1. - С. 34-40.

Маякова И. В. Символы, их значение в работе с детьми / И. В. Маякова // Таврический психиатрический журнал. - 1998. - № 3. - С. 45-56.

Маякова И. В. Анализ орнаментальной этнической символики тюрков / И. В. Маякова // Таврический психиатрический журнал. - 2000. - № 6. - С. 60-69.

Маякова И. В. Картина мира и культура / И. В. Маякова // Горизонты образования. - 2005. - № 3. - С. 97-105.

АнотаціЯ

Маякова І. В. Етнопсихологічні особливості картини світу дітей молодшого шкільного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Київ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню картини світу дітей молодшого шкільного віку, що належать до різних етнічних груп. Теоретично обґрунтовані й практично виявлені специфічні елементи, що використовуються дітьми різних етнічних груп для передачі змісту картини світу. У дисертації відображено ступень розробленості проблеми у філософії, психолого-педагогічній, соціальній літературі. Аналізуються ключові поняття “картина світу”, “висвоювання”, “символ”, “світобудова”. Також описуються особливості змісту картини світу дітей молодшого шкільного віку, залежно від етнічної належності і статі. Також дається характеристика використання дітьми моделей світу міфологічних і наукових.

Розроблена програма дослідження з даної проблематики містить у собі методики, спрямовані на діагностику особистісних особливостей дитини, її когнітивної сфери, а також на вивчення картини світу дитини з урахуванням етнічних особливостей. Реалізація даних, отриманих у ході проведеного дослідження, може сприяти розробці навчальних програм з урахуванням етнічних особливостей, використовуватися в роботі засобів масової інформації, а також при складанні коригувальних програм для роботи з дітьми молодшого шкільного віку, що належить до різних культур.

Ключові слова: картина світу, “висвoювання”, світобудова, символ, етнічні і культуральні відмінності.

АННОТАЦИЯ

Маякова И. В. Этнопсихологические особенности картины мира детей младшего школьного возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертационное исследование посвящено изучению картины мира детей младшего школьного возраста, принадлежащих к различным этническим группам. Автором теоретически обоснованы и практически выявлены специфические элементы, используемые детьми разных этнических групп для передачи содержания картины мира.

В диссертации раскрывается степень разработанности исследуемой проблемы в философской, психолого-педагогической, социальной литературе; анализируются ключевые понятия “картина мира”, “высваивание”, “символ”, “мироустройство”, раскрываются составляющие, входящие в картину мира, ее параметры. Описываются особенности содержания картины мира детей младшего школьного возраста, в зависимости от этнической принадлежности и пола, а также способы ее представления этой картины.

Исследование показало, что базовыми структурами, интегрирующими картину мира, являются смысловые образования - устойчивые обобщенные системы личностных смыслов. Основной семантической формой функционирования смысловых образований в картине мира младших школьников является смысловая категория, отражающая обобщенные классы явлений, в основании которой лежит личностно-смысловой признак, и смысловой конструкт. Картина мироустройства характеризуется, помимо содержания, субъективным отношением к миру: переживанием сопричастности миру, удовлетворенности или разочарованности его наличным состоянием, эмоциональной оценкой мира и его возможных изменений.

Представления о содержании и структуре мироустройства формируются под влиянием как мифологических, так и научных моделей мира. Поскольку модели этих типов содержат представления, противоречащие друг другу по целому ряду параметров, во многом противоречивой оказывается и картина мира: в ней смешиваются мифологические и научные принципы построения.

Разработанная программа данной проблематики направленная на диагностику личностных особенностей ребенка, когнитивную сферу, а также на изучение картины мира ребенка с учётом этнических особенностей.

Реализация данных, полученных в ходе проведенного исследования, может способствовать разработке учебных программ с учетом этнических особенностей, использоваться в работе сфер массовой информации, также при составлении коррекционных программ для работы с детьми младшего школьного возраста, принадлежащих к различным культурам.

Ключевые слова: картина мира, “высваивание”, мироустройство, символ, этнические и культуральные различия.

ANNOTATION

Mayakova I. V. Ethnic-psychological peculiarities of the World Picture of the primary school age children. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate degree in psychological sciences in specialty 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology.

G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to the study of the World Picture of the primary school age children who belong to different ethnic groups.

The author theoretically grounds and practically distinguishes specific elements that are used by children of different ethnic groups to transfer the content of the World Picture.

In the dissertation the degree of elaboration of the problem in philosophical, psychological, pedagogical and social scientific literature is presented.

The key notions of the Picture of the World, above-personal-individual cognizing, symbol, Structure of the World are analyzed.

The components of the World Picture that are also the parameters of the latter are stipulated. Substantial peculiarities of the World Picture of the primary school age children who belong to different ethnic groups are described in details.

The program of the research includes complexes of famous psychological methods that can be directed to the diagnostics of the personal-individual child's peculiarities, cognitive sphere and also to the study of the World Picture of a child whose ethnic peculiarities are taken into consideration.

The peculiarities of the content of the World Picture of the primary school age children who belong to different ethnic groups are brought to light as well as the means of the conceiving the World Picture are revealed. Gender peculiarities of transferring the World Picture are also defined.

The data that has been obtained in the result of the research can be reasonably used in the process of working out the psychological programs where the ethnic peculiarities are emphasized and correcting programs for working with the primary school age children who belongs to different cultures.

Key words: Picture of the World (World Picture), above-personal-individual cognizing, Structure of the World, symbol, ethnic differences and cultural differences.

Размещено на Allbest.ru

...