Дидактичні умови формування креативної особистості майбутнього економіста в процесі гуманітарної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

УДК 37.015.3+373.61

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дидактичні умови формування креативної особистості майбутнього економіста в процесі гуманітарної підготовки

13.00.09 - теорія навчання

Мацепура Людмила Леонідівна

Кривий Ріг - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор педагогічних наук, професор Кондрашова Лідія Валентинівна, Криворізький державний педагогічний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Скидан Сергій Олександрович, Криворізький економічний інститут ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, завідувач кафедри української та іноземних мов;

кандидат педагогічних наук, доцент Зоренко Ірина Станіславівна, Криворізький державний педагогічний університет, завідувач кафедри англійської філології.

Захист відбудеться 17.06.2009 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54.

Автореферат розісланий 12.05.2009 р.

В. о. ученого секретаря спеціалізованої вченої ради Є.Л. Гергель

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлена проблемою гуманітарної підготовки економістів. Болонська угода Європейських країн загострила питання якості сучасної освіти й підготовки економічних кадрів, здатних виконати соціальне замовлення, узяти активну участь в економічному відродженні сучасного суспільства. Ключовою фігурою системи організації різних галузей економіки й виробництва є економіст.

Водночас аналіз існуючої практики економічної освіти, емпіричних матеріалів і наукових публікацій свідчить про те, що процес навчання студентів, особливо їхня гуманітарна підготовка досі здійснюється на старих підходах, у рамках традиційної «знаннєвої» парадигми. Особистісний потенціал, його складові й найважливіші характеристики як джерело якісної освіти не одержали, на жаль, усебічного висвітлення в сучасній літературі.

Результати вивчення практики навчання у вищій школі зафіксували наявність протиріччя між сучасними вимогами до підготовки фахівців, відповідними світовим стандартам, і реальним її станом. Розв'язання цього протиріччя пов'язане з реалізацією інноваційних підходів до організації освітнього процесу в економічних вищих навчальних закладах, стимулюванні його розвиваючого впливу на особистість майбутнього фахівця.

Дослідження креативності як характеристики особистості привернуло увагу багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених. Креативний процес, креативна особистість досліджувалися у працях Дж. Гілфорда, В. Сміта, К. Тейлора, Е. Торренса; рефлексивна креативність вивчалася В. Пятрулісом. Про можливість використання асоціативного мислення як частини креативного процесу говорили Л. Занков, З. Калмикова, Н. Менчинська, сенситивні періоди розвитку креативності визначили В. Дружинін, О. Матюшкін, М. Певзнер, складові частини креативного процесу розглядали Р. Джонс, П. Ленглі, С. А. Меднік, Я. Пономарьов та ін., роль особистісних і професійних якостей у формуванні креативності як показника професіоналізму з'ясовували А. Брушлинський, Л. Мітіна, І. Михайлова, Л. Рожина, А. Садикова й ін.

У роботах Ю. Бабанського, В. Кан-Каліка, А. Маркової, С. Сисоєвої й інших розкривається специфіка майстерності й творчості майбутніх фахівців. Види креативної діяльності, процеси творчості й креативності досліджуються у роботах Л. Єрмолаєвої-Томіної, В. Клименка, П. Кравчука, О. Лука, А. Сологуба, О. Тихомирова, С. Устименко, В. Фрицюк. У публікаціях Л. Божович, Л. Виготського, О. Ігнатович, Г. Костюка, О. Леонтьєва, В. Рибалки й ін. розглядаються можливості проблемного підходу, творчості в навчанні й розробці змісту гуманітарної підготовки майбутніх економістів, дидактичних технологій, методичного забезпечення освітнього процесу.

Положення психології й педагогіки вищої школи, що розкривають співвідношення нормативного й креативного в діяльності майбутнього фахівця (Н. Вишнякова, М. Кухарев, О. Савенков, А. Садикова й ін.), теоретичні положення про закономірності формування особистості, креативного підходу до освітнього процесу, забезпечення якості навчальної діяльності (А. Бойко, Л. Кондрашова, І. Кукуленко-Луб'янець, І. Ладанов, О. Оберемок, В. Сластьонін, Р. Хмелюк й ін.) є основою пошуків розв'язання досліджуваної проблеми.

Разом з тим у наукових роботах недостатньо досліджено характер впливу навчального процесу на формування креативної особистості студента та дидактичні основи реалізації креативного підходу в навчанні гуманітарним дисциплінам; вимагає уточнення й конкретизації сукупність дидактичних умов, які забезпечують результативність навчального процесу в становленні креативної особистості майбутніх фахівців.

З урахуванням практичної потреби в креативній особистості й недостатнього теоретичного обґрунтування умов її формування в процесі гуманітарної підготовки обрано тему дослідження: «Дидактичні умови формування креативної особистості майбутнього економіста в процесі гуманітарної підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми «Теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя до творчої діяльності» кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, включеної на конкурсній основі до плану найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки України (№ 2-96), затверджена вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 6 від 10.01.2008); узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології при АПН України (протокол № 2 від 26.02.2008).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці й експериментальній перевірці моделі креативної особистості майбутнього економіста; сутності, змісту, технології й дидактичних умов формування креативних якостей студентів у процесі гуманітарної підготовки.

Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження:

1. Визначити проблемне поле дослідження через вивчення й аналіз наукової літератури з теми.

2. Розробити модель креативної особистості майбутнього економіста й технологію її реалізації в процесі навчання гуманітарним дисциплінам.

3. Виявити дидактичні умови формування креативної особистості майбутнього економіста в процесі навчання гуманітарним дисциплінам на основі креативного підходу.

4. Експериментально перевірити ефективність дидактичних умов формування креативної особистості студентів вищої економічної школи в процесі гуманітарної підготовки.

5. Розробити методичні рекомендації викладачам і студентам щодо забезпечення дидактичних умов формування креативної особистості на заняттях з гуманітарних дисциплін у вищому навчальному закладі.

Об'єкт дослідження - процес навчання студентів вищої економічної школи гуманітарним дисциплінам.

Предмет дослідження - дидактичні умови формування креативної особистості майбутніх економістів у процесі навчання гуманітарним дисциплінам.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що динаміка формування креативної особистості майбутніх економістів у процесі засвоєння гуманітарних дисциплін буде позитивною, якщо в ході реалізації креативного підходу до навчання забезпечити дотримання дидактичних умов: комфортне інформаційно-комунікативне освітнє середовище, структурування гуманітарних знань у вигляді проблемно-комунікативної ситуації, активність комунікативного процесу в системі педагогічної взаємодії «викладач - студенти», усвідомлення й осмислення гуманітарних знань як єдності думки й дії шляхом поєднання традиційних та інноваційних технологій на основі креативного підходу до викладання гуманітарних дисциплін, перехід від предметного до особистісно орієнтованого навчання, що стимулює саморозвиток креативних якостей, здібностей і становлення творчого стилю діяльності майбутніх спеціалістів.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури з теми дослідження для відбору й осмислення дидактичного матеріалу; критично-аналітичний аналіз концепцій, теорій, методик, яким передбачалося виявлення шляхів розв'язання досліджуваної проблеми; соціологічні методи (анкетування, бесіди, рейтинг, соціометрія, спостереження) для вивчення й подальшого аналізу досліджуваних явищ; моделювання, яке використовувалося для розробки проектної структури гуманітарних знань і виявлення рівня креативності студентів; експеримент; аналіз результатів креативної діяльності студентів у процесі їх гуманітарної підготовки; статистичні методи обробки отриманих даних з метою виявлення кількісних і якісних характеристик результативності дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальною базою дослідження виступили Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Криворізький державний педагогічний університет, МАУП, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Усього експериментом було охоплено 1200 студентів і 50 викладачів іноземних мов.

Дослідження проводилось поетапно.

Організація дослідження.

На першому етапі (2005-2006 рр.) вивчалася філософська, психологічна, педагогічна й методична література, аналізувався досвід роботи викладачів і ставлення студентів до вивчення гуманітарних дисциплін; проводився констатувальний експеримент для виявлення рівня креативності майбутніх економістів і їх креативного ставлення до навчальної діяльності.

На другому етапі (2006-2007 рр.) на основі даних, отриманих у ході констатувального експерименту, і вивчення стану проблеми в науковій літературі, узагальнення досвіду викладачів було розроблено програму дослідно-експериментальної роботи, проводився формувальний експеримент, перевірялась ефективність дидактичних умов формування креативної особистості майбутніх економістів у процесі засвоєння гуманітарних дисциплін, дослідного навчання на принципах креативності як важливого показника якості навчально-виховного процесу.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) аналізувалися, уточнювалися й узагальнювалися матеріали дослідження, кількісно та якісно оброблялися отримані експериментальні дані, апробувалися й упроваджувалися в практику методичні рекомендації викладачам і студентам щодо формування креативної особистості засобами креативного підходу до навчання гуманітарним дисциплінам.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому що:

- конкретизовано сутність понять: «креативність» і «креативна особистість» як показників якості гуманітарної підготовки майбутніх економістів;

- уперше виявлено сутнісні характеристики креативної особистості й креативного підходу в підвищенні якості засвоєння гуманітарних знань; конкретизовано структурні компоненти моделі креативної особистості та її змісту;

- обґрунтовано структурування гуманітарних знань у вигляді проблемно-комунікативної ситуації як засобу розвитку креативної особистості студентів, поетапної реалізації креативного підходу до гуманітарної підготовки майбутніх економістів;

- подальшого розвитку надано засобам створення дидактичних умов формування креативної особистості в процесі навчання студентів гуманітарним дисциплінам;

- виявлено критерії та рівні сформованості креативних якостей особистості майбутніх економістів;

Отримані дані доповнюють теорію підготовки конкурентоспроможного спеціаліста, розкривають сутність і структурні компоненти моделі креативної особистості майбутнього економіста.

Теоретичне обґрунтування моделі креативної особистості майбутнього спеціаліста, проблемно-комунікативної структури гуманітарних знань як засобу розвитку креативності студентів, поетапної реалізації креативного підходу майбутніх економістів до професійної діяльності й необхідність дотримання сукупності дидактичних умов значно збагачують педагогіку вищої школи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель креативної особистості майбутніх економістів і шляхи реалізації креативного підходу до навчання гуманітарним дисциплінам як засобу формування креативних якостей студентів вищої економічної школи;

- апробовано дидактичну технологію, яка ґрунтується на креативному підході до гуманітарної підготовки майбутніх спеціалістів і включає в себе моделювання навчальних діалогів, рольових і ділових ігор, комунікативних тренінгів; типологію тренувальних і творчих завдань і вправ за ступенем пізнавальної активності, усвідомлення й осмислення навчального матеріалу, єдності думки й дії за цільовою спрямованістю й методичним інструментуванням інноваційного навчання гуманітарним дисциплінам;

- створено модель дидактичних умов формування креативної особистості майбутніх економістів у процесі навчання гуманітарним дисциплінам, систему дослідного навчання;

- розроблено методичні рекомендації щодо формування креативної особистості студентів, які можуть бути використані викладачами вищої школи. креативний особистість студент економіст

Теоретичні положення, що розкривають сутність, структуру й зміст креативності як важливої характеристики професіоналізму майбутніх економістів, методику й технологію реалізації креативного підходу до навчання як засобу формування креативної особистості студента, можуть бути використані авторами підручників і навчальних посібників з гуманітарних дисциплін.

Апробація й упровадження результатів дисертації. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження обговорювались на щорічних наукових конференціях у Криворізькому державному педагогічному університеті, на всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітянські обрії: реалії та перспективи» (Київ, 2008 р.), міжнародних науково-практичних конференціях «Спадщина А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності» (Полтава, 2008 р.), «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (Ялта, 2008 р.), доповідались на засіданнях кафедри Криворізького державного педагогічного університету, методологічному і науково-методичному семінарах, що постійно діють при кафедрі педагогіки КДПУ.

За матеріалами дослідження підготовлено й опубліковано методичні рекомендації щодо формування креативної особистості засобами реалізації креативного підходу до вивчення студентами гуманітарних дисциплін, розроблено й упроваджено у вузівську практику для студентів вищої економічної школи, дидактичні матеріали й методичне забезпечення викладання предметів гуманітарного циклу.

Матеріали дослідження впроваджено в таких навчальних закладах: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка № 178 від 2 січня 2009 р.), Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського (довідка № 147 від 21 січня 2009 р.), Криворізькому інституті Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління (довідка № 136 від 25 лютого 2009 р.), Криворізькому державному педагогічному університеті (довідка № 06-156 від 24 квітня 2009 р.).

Публікації. Результати дослідження оприлюднено в 10 роботах, серед яких 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичні рекомендації, 3 в інших виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків списку використаних джерел з 247 позицій і семи додатків. Загальний обсяг роботи - 213 сторінок, основний зміст викладений на 171 сторінці, містить 5 рисунків і 12 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету й завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, викладено його методологічні та теоретичні засади, визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, висвітлено дані щодо впровадження результатів дослідження, подано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи формування креативної особистості майбутнього економіста в навчальному процесі» на основі аналізу досягнень вітчизняної та зарубіжної педагогічної науки виявлено сутність понять «креативна особистість», «креативний підхід до гуманітарної підготовки», «креативне навчання»; теоретично обґрунтовано « модель креативної особистості» і «модель дидактичних умов формування креативної особистості в навчальному процесі»; конкретизовано структурні компоненти, їх зміст і розкриті можливості креативного підходу при вивченні гуманітарних дисциплін; подано теоретичне обґрунтування дидактичних технологій, основаних на моделюванні проблемно-ситуаційних та імітаційних технологій у процесі гуманітарної підготовки майбутніх економістів.

Вивчення й аналіз наукової літератури дозволяє говорити про різні трактовки визначення сутності креативності як показника професіоналізму особистості. Креативність розглядається як здібність людини відмовитися від стереотипного засобу мислення (Дж. Гілфорд), знайти нові засоби вирішення проблеми (К. Роджерс), сприйняття матеріалу з підсвідомого рівня й перехід у склад (К. Карлсон, А. Сміт), як вияв пошуково-перетворюючої активності (В. Козленко), інтелектуальної активності, яка стоїть над стимулом і відбувається за межами того, що передбачене задачею (Д. Богоявленська), творчі здібності (В. Дружинін).

У дослідженні за основу обрано положення про те, що креативність - це складне особистісне утворення, у якому професійно-особистісні особливості майбутнього фахівця особливим чином взаємодіють з пізнавальними потребами й когнітивною діяльністю.

Виявлено, що модель креативної особистості поєднує в собі такі компоненти: мотиваційно-потребнісний, змістовно-процесуальний, продуктивно-результативний і соціально-управлінський, які виступають основою готовності майбутнього фахівця до творчої діяльності. Реалізація цих компонентів структури креативної особистості закріплює досвід креативних дій, створює основу для участі студентів в обговоренні спірних питань, розвиває здатність долати нові складні навчальні проблеми, що вимагають оригінальних ідей, вільного вибору способів розв'язання навчальних завдань і вміння відповідати за їхні наслідки.

Реалізація моделі креативної особистості визначає особливу організацію особистісно розвиваючого навчання. На відміну від традиційного навчання, орієнтованого на засвоєння знань, воно забезпечує створення нових знань, набуття вмінь і навичок нестандартної діяльності, нагромадження досвіду креативних дій у сфері професійної діяльності. Процес навчання набуває нового сенсу й нового досвіду діяльності майбутніх економістів.

У процесі нашого дослідження встановлено, що креативний підхід до навчання - це пусковий механізм перетворення суб'єкта учбової діяльності в активного учасника й організатора пізнавального процесу, реалізуючого свої внутрішні спонукання суб'єкта, здібного в навчальних ситуаціях рефлексувати, оцінювати те, що відбувається на заняттях, проявляти нестандартність дій при вирішенні пізнавальних проблем.

За допомогою теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури, спостережень за діяльністю студентів визначено, що креативний підхід до навчання проявляється: у суб'єктному формулюванні навчальних цілей і задач освітнього процесу; у цілісно-змістовій інтерпретації навчальної інформації; у варіюванні змістових елементів навчального матеріалу; у використанні власного особистісного потенціалу для актуалізації мотиваційної та рефлексивної позицій у навчальній роботі, виведенні з власного досвіду того, що потрібно зробити; у самооцінці власної ефективності, формулюванні принципів, ідей, авторської системи.

У дисертації визначено, що проблемно-розвиваюче навчання передбачає структурування навчальної інформації на принципах проблемності та самореалізації креативності як природної основи творчого рішення навчальних задач; технології, побудованої на співпраці, співтворчості, співрозуміння, спів-оцінки; спів-осмислення; засвоєння майбутніми фахівцями досвіду, етики; уведення допоміжних освітніх програм, що визначають професійно-особистісне самовираження та самоствердження студентів і спрямоване на забезпечення якості освітнього процесу.

Формування креативної особистості в процесі гуманітарної підготовки вимагає виконання сукупності дидактичних умов, які представлені на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель дидактичних умов формування креативної особистості

У процесі проведеного дослідження обґрунтовано дидактичні умови забезпечення якості гуманітарної підготовки і з'ясовано, що результативність формування креативної особистості майбутнього економіста можлива, якщо в навчанні забезпечити: комфортне педагогічне освітнє середовище, у якому відносини між викладачем і студентами будуються на педагогічній взаємодії, співробітництві й співтворчості; стійку інтелектуальну активність студентів; усвідомлення й осмислення ними навчального матеріалу, структурованого у вигляді проблемно-комунікативної ситуації; єдність думки й дій за допомогою використання інноваційних технологій; реалізацію креативного підходу при поєднанні традиційних та інноваційних технологій при викладанні гуманітарних дисциплін; перехід від предметного навчання до особистісно орієнтованої освіти майбутніх спеціалістів економічної школи.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності дидактичних умов формування креативної особистості майбутніх економістів у процесі їх гуманітарної підготовки» аналізується стан вузівської практики з досліджуваної проблеми, використання можливостей гуманітарного знання в підвищенні рівня сформованості креативної особистості, розкривається методика проведення дослідно-експериментальної роботи, конкретизується її зміст, аналізуються результати формувального експерименту.

На етапі констатувального експерименту вивчався фактичний стан вираження креативних здібностей студентів. Збір попередніх даних про респондентів здійснювався за допомогою методів самооцінки та експертної оцінки, анкетування, бесіди, вивчення продуктів навчальної діяльності, спостереження за процесом спілкування й результатами навчання студентів.

Зібрані факти показали, що в більшості студентів відсутній інтерес до вивчення іноземної мови, має місце сумнів у власних здібностях до іншомовного спілкування, підвищена тривожність, напруга на заняттях з іноземної мови на відміну від занять з інших гуманітарних дисциплін, низька самооцінка комунікативних і мовленнєвих здібностей. За результатами анкетування у 63 % опитуваних студентів повністю відсутній інтерес до іноземної мови; у 15 % студентів інтерес є, але вони не впевнені в можливостях оволодіння іноземною мовою або не бачать у цьому необхідності; тільки 7 % студентів цікавляться цим предметом і активно його вивчають.

Було виявлено, що в 37 % студентів переважає репродуктивний, 53 % - репродуктивно-творчий і 10 % - творчий стиль пізнавальної діяльності. Причому 3 % студентів проявили високий рівень креативних здібностей їх особистості, 27 % - достатній, 70 % - низький.

Аналіз занять з гуманітарних дисциплін показав, що в основному використовуються репродуктивні методи роботи; спостерігається недооцінка креативної діяльності, активних форм і засобів, які забезпечують можливість прояву творчості й креативного підходу до вирішення пізнавальних задач, і елементів самоуправління навчальної роботи (самопланування, самоорганізації, саморегуляції, самоконтролю, самооцінки та самоаналізу навчальних досягнень).

У ході констатувального експерименту виявлені причини низького рівня прояву креативності особистості студентів: слабка мотивація навчання, несформованість креативних дій, відсутність потреби в новому, нестандартному рішенні навчальних проблем. Під час проведення констатувального експерименту виявлено залежність між рівнем готовності викладачів вищої школи до переходу від предметного до індивідуально-розвиваючого навчання, оволодіння ними особистісно орієнтованою методикою й технологією та якістю підготовки студентів до креативної діяльності.

Результати підтвердили необхідність проведення дослідно-експериментальної роботи. Формувальний експеримент проводився на базі Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». У ньому брали участь 600 студентів різних курсів і факультетів та 50 викладачів. Мета його полягала в експериментальній перевірці дидактичних умов, які забезпечували результативність гуманітарної підготовки у формуванні креативної особистості студентів.

Дослідно-експериментальна робота проводилась у три етапи. На першому етапі забезпечувалося створення креативного освітнього середовища, закріплення емоційно-позитивного ставлення студентів до вивчення іноземної мови, до власного професійного вибору й майбутньої професійної діяльності; використовувались різноманітні форми роботи й методи розвитку потребово-мотиваційної сфери студентів. На другому етапі організовувалося включення студентів у систематичну креативну діяльність, що позитивно впливає на активність і самостійність, стимулює адекватну самооцінку навчальних досягнень і розвиток креативних здібностей майбутніх економістів. У ході групового обговорення важливим видається переміщення уваги з зовнішніх на внутрішні проблеми, звернення до характеру іншомовного спілкування самого студента. Третій етап передбачав включення студентів у самостійну індивідуально-творчу діяльність із урахуванням їхніх креативних можливостей і здібностей. Мовна підготовка мала на меті не тільки озброєння майбутніх економістів системою знань і навичок іншомовного спілкування, але й формування в них підвищеного інтересу до вивчення іноземної мови, прагнення використовувати іноземну мову як основну своєї майбутньої професійної діяльності. На цьому етапі відбувається відпрацьовування вмінь самостійно долати труднощі й закріплювати успіхи в іншомовному спілкуванні.

Поетапне відпрацювання структурних компонентів моделі креативної особистості, поступовий перехід від зовнішніх установок до внутрішніх стимулює формування креативної позиції студентів у ході їхньої гуманітарної підготовки.

Під час дослідного навчання використовувались різноманітні види семінарських занять (семінар-бесіда, семінар-дебати, семінар-діалог, семінар-рольова гра, семінар-конкурс, семінар - захист проектів), активні форми та методи, що містять у своїй основі імітаційно-ігрове моделювання. Воно дозволяло максимально врахувати специфіку гуманітарних знань, усвідомити студентам значущість креативних якостей у вирішенні навчальних проблем і забезпечувало вироблення креативних дій у ситуаціях діалогу, імітації, спілкування.

Проблемно-ситуаційна побудова навчальних занять створювала умови для залучення студентів до пошуку, аналізу, постановці проблем, баченню протиріч і знаходження засобів їхнього подолання, формулювання власних висновків, оригінальних суджень, результативність рішення пізнавальних завдань. Під час навчальних занять моделювалися ситуації соціально-статусних взаємин, рольових взаємин, спільної навчальної діяльності та ситуації етичних відносин професійної спрямованості. У програмі дослідного навчання більше значення приділялося креативно-пошуковим і проектно-перетворюючим типам завдань, завданням-ролям із самоаналізу, навчальним проектам, що підвищувало дієвість проблемно-ситуаційних та імітаційно-ігрових технологій у формуванні креативних якостей особистості студентів при вивченні гуманітарних дисциплін.

Після завершення формувального експерименту проводився діагностичний зріз з метою визначення результативності дослідного навчання. За допомогою діагностичної методики здійснено спробу визначити, наскільки підтвердилася гіпотеза дослідження й вирішені поставлені завдання дослідного навчання, з'ясувати, чи існує залежність між реалізацією креативного підходу до навчання гуманітарним дисциплінам і формуванням креативної особистості майбутнього економіста, експериментально перевірених у ході реалізації дослідної програми при дотриманні сукупності дидактичних умов і рівнем підготовленості студентів до креативної діяльності.

Діяльність студентів оцінювалася за наступними критеріями: наявність позитивної мотивації навчання, успішність виконання діагностичних завдань; активність і нестандартність у вирішенні навчальної проблеми; самостійність суджень.

Дотримання теоретично обґрунтованих та експериментально перевірених дидактичних умов зумовило позитивні результати дослідження.

Перевірена дослідно-експериментальна робота сприяла підвищенню рівня креативності особистості студентів, що представлено в табл. 1, яка показує позитивну динаміку рівнів сформованості структурних компонентів креативності. Якщо до початку експерименту в цілому переважає низький та середній рівень креативності, то підсумковий зріз показав, що в цілому високий рівень збільшився з 16,0 % до 34,6 %, середній рівень знизився з 51,6 % до 48,2 %, а низький рівень склав 17,2 % порівняно з 32,4 % до початку експерименту.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості компонентів структури креативної особистості майбутніх економістів (у %)

Рівні	Компоненти структури креативної особистості
	До початку експерименту	Після експерименту
	Мотиваційно-потребнісний	Змістовно-процесуальний	Продуктивно-результативний	Соціально-управлінський	У цілому	Мотиваційно-потребнісний	Змістовно-процесуальний	Продуктивно-результативний	Соціально-управлінський	У цілому
високий	12,0	10,6	19,2	14,3	16,0	39,4	35,0	31,9	33,1	34,6
середній	53,8	54,4	50,3	51,2	51,6	47,6	47,0	49,3	48,2	48,2
низький	34,2	35,0	30,5	34,5	32,4	13,0	18,0	18,8	18,7	17,2

Підсумковий зріз після закінчення формувального експерименту показав, що гуманітарна підготовка студентів при дотриманні дидактичних умов позитивно впливає на рівень креативності майбутніх спеціалістів. Доведено успішність креативної діяльності в навчальному процесі при створенні дидактичних умов та етапів наповнення його елементами проблемності. Виявлено динаміку змін ставлення студентів до вивчення іноземної мови в позитивну сторону. Кількість студентів, що займаються систематичною підготовкою до занять і беруть участь у розробці творчих проектів, збільшилася з 37,4 % на початку дослідного навчання до 66,7 %. Динаміка цих змін особистості студентів зумовлена характером навчання, його методикою і технологією.

Висновки

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези й дозволило дійти до наступних висновків щодо поставлених завдань.

1. Продуктивність діяльності в будь-якій сфері праці визначається креативністю, здатністю особистості створювати нові знання, нові способи розвязання професійних проблем, умінням вчасно відмовлятися від сформованих трафаретів, штампів і застарілих схем.

Креативність - здатність особистості створювати нові знання й способи діяльності, відходити від штампів і стереотипів мислення, звичних дій, нестандартність у діях визначається внутрішньою мотивацією.

2. Формування креативної особистості здійснюється у процесі проблемно-розвиваючого навчання, основою якого є модель креативної особистості майбутнього фахівця і креативна діяльність, орієнтована на створення нових знань, набуття нестандартних дій і творчого досвіду у сфері навчальної і професійної діяльності.

3. Навчання, побудоване на креативному підході, дозволяє усунути дефіцит професійно-особистісних якостей, необхідних для продуктивних професійних дій і спілкування, містить у собі більші можливості у саморозвитку студентів, оскільки вони є не об'єктом впливу, а суб'єктом навчання. Різні види навчальної діяльності: а) ігрова, б) комунікативна, в) переконструювання навчальної інформації в проблемно-імітаційну модель, г) пошук виходу з модельованих ситуацій дозволяють реалізувати положення про те, що індивідуальність особистості майбутнього фахівця, його креативність є реальною цінністю і засобом його професійного росту.

4. Під час констатувального експерименту виявлено причини, що негативно впливають на формування креативної особистості студента, серед яких: а) невідповідальність між змістовою і процесуальною сторонами в навчальному матеріалі; б) одноманітність форм і методів викладання навчання; в) слабка методична і дидактична забезпеченість реалізації креативного підходу до організації навчального процесу і використання його виховного потенціалу; г) непідготовленість викладачів до реалізації у вузівській практиці індивідуально-розвиваючого навчання.

Експериментальна програма індивідуально-розвиваючого навчання, яка побудована на проблемно-ситуаційній і імітаційно-ігровій технологіях, надають можливість студентам висловити власну точку зору і свою професійну позицію, оригінальність, нестандартність, креативність мислення, показати багатство словникового запасу іншомовної лексики; уміння відстоювати свої ідеї, нестандартно мислити і діяти, приймати рішення і відповідати за свої дії.

Доведено, що формування креативних якостей майбутніх фахівців забезпечується сукупністю дидактичних умов: створенням розвиваючого освітнього середовища, у якому зусилля викладачів спрямовані на закріплення і розвиток позитивної навчальної мотивації студентів, досягненням цілей креативної діяльності на основі свободи вибору дій і ситуації успіху для кожного студента, структуруванням навчальної інформації у вигляді комунікативних ситуацій, залученням студентів до активної діяльності шляхом імітації, ігри, програвання ролей, виконання творчих проектів.

5. Наше дослідження не вичерпало усіх аспектів досліджуваної проблеми, подальшій розробці й теоретичному обґрунтовуванню підлягають питання: розробки методики і технології моніторингу навчальних досягнень студентів в процесі реалізації креативного навчання; теоретичне обґрунтування положень реалізації креативного підходу до організації позааудиторної роботи зі студентами; уточнення форм і системи оцінок контролю професійного ставлення і креативного розвитку особистості майбутнього фахівця.

Із вивченням цих питань ми пов'язуємо подальше вдосконалення якості формування професійного образу сучасного фахівця в умовах вищої економічної школи.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

Методичні рекомендації:

1. Мацепура Л. Л. Методичні рекомендації з дисципліни «Англійська ділова мова» (для бакалаврів напряму «Економіка») II курс : навчально-методичний посібник / Л. Л. Мацепура. - Кривий Ріг : МАУП, 2009. - 46 с.

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Олексієнко Л. Л. Розвиток креативності майбутнього фахівця за допомогою перетворення навчального матеріалу / Л. Л. Олексієнко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. / гол. ред. проф. В. К. Буряк. - Вип. 20. - Кривий Ріг : КДПУ, 2008. - С. 32-37.

2. Олексієнко Л. Л. Використання творчої роботи на заняттях з англійської мови, як засіб підвищення якості знань майбутніх фахівців / Л. Л. Олексієнко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. / гол. ред. проф. В. К. Буряк. - Вип. 21. - Кривий Ріг : КДПУ, 2008. - С. 357-364.

3. Олексиенко Л. Л. Креативный подход к проведению семинарских занятий по иностранному языку как способ подготовки будущих менеджеров / Л. Л. Олексиенко // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Ялта (5-6 березня 2008 року). - Ч. 2. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - С. 23-26.

4. Олексієнко Л. Л. Модульно-блокове структурування навчального процесу як засіб розвитку креативних властивостей майбутніх фахівців в умовах вищої школи / Л. Л. Олексієнко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. пр. / редкол.: Н. В. Гузій (відп. ред.) та ін. - Вип. 8 (18). - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - С. 124-127.

5. Мацепура Л. Л. Розвиток креативності майбутніх менеджерів засобами проблемо-діалогічних форм навчання / Л. Л. Мацепура // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. / редкол. : Н. В. Гузій (відп. ред.) та ін. - Вип. 9 (19). - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - С. 129-133.

6. Мацепура Л. Л. Креативний підхід до викладання гуманітарних дисциплін як засіб формування креативної особистості майбутнього менеджера / Л. Л. Мацепура // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. / гол. ред. проф. В. К. Буряк. - Вип. 24. - Кривий Ріг : КДПУ, 2009. - С. 18-30.

Матеріали науково-практичних конференцій:

1. Олексієнко Л. Л. Особливості формування психологічної готовності менеджерів щодо прийняття рішень в регулюванні міжособистісної взаємодії / Л. Л. Олексієнко // Вісник Міжнародного дослідного центру «Людина: мова, культура, пізнання» : щокварт. науков. журнал / укл. О. М. Холод. - Кривий Ріг, 2005. - № 5 (1). - С. 72-77.

2. Олексієнко Л. Л. Прийняття рішення як показник готовності до діяльності майбутніх менеджерів / Л. Л. Олексієнко // Освітянські обрії: реалії та перспективи : зб. наук. пр. / редкол.: Н. Т. Тверезовська (голова) та ін. - № 1 (4). - К. : ІПТО, 2008. - С. 111-114.

3. Олексиенко Л. Л. Использование идей А. С. Макаренко о гармонизации качеств личности и профессиональных знаний в подготовке будущих специалистов к управленческой деятельности / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Спадщина А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності» (м. Полтава, 12-14 березня 2008 р.) / за заг. ред. проф. М. В. Гриньової. - Полтава : Астрая, 2008. - С. 237-239.

Анотація

Мацепура Л. Л. Дидактичні умови формування креативної особистості майбутнього економіста в процесі гуманітарної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00. 09 - теорія навчання. - Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, 2009.

У дослідженні розглянуті можливості гуманітарної підготовки у формуванні креативної підготовки особистості майбутніх економістів. Конкретизовано сутність понять «креативна особистість», «креативний підхід», «індивідуально-розвиваюче навчання»; виявлено зміст та структурні компоненти креативної особистості, рівні їх прояву; теоретично обґрунтовано модель креативної особистості, експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують результативність гуманітарної підготовки у формуванні креативних якостей майбутніх фахівців.

Під час формувального експерименту апробовано модель дидактичних умов формування креативної особистості в процесі вивчення гуманітарних дисциплін, розроблено й упроваджено в практику вищої школи програму семінарів, практикумів, основу яких складають імітаційно-ігрові і проблемно-ситуаційні технології, активні форми та методи навчання, створена система завдань-ситуацій, індивідуально-творчих, імітаційно-ігрових, проблемних завдань з розвитку самостійності, активності, оригінальності, нестандартності студентів.

Матеріали дослідження є теоретико-педагогічною підставою для подальшого вдосконалення якості гуманітарної підготовки і формування креативної особистості майбутніх фахівців.

Ключові слова: креативний підхід, креативна особистість, індивідуально-розвиваюче навчання, дидактичні умови, гуманітарна освіта.

Аннотация

Мацепура Л. Л. Дидактические условия формирования креативной личности будущего экономиста в процессе гуманитарной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Криворожский государственный педагогический университет, Кривой Рог, 2009.

Диссертация посвящена актуальной проблеме осуществления креативного подхода к обучению гуманитарным дисциплинам студентов высшей экономической школы с целью формирования креативной личности как важнейшей характеристики профессионализма современного экономиста. Раскрыты сущность, структура, основные показатели и уровни формирования креативности будущих специалистов. За основу взяты теоретические понятия философской и психолого-педагогической науки о законах познания и организации учебно-познавательной деятельности концепции: развития личности, креативного подхода, гуманитаризации образования.

Креативность в исследовании рассматривается как сложное личностное образование, в котором профессионально-личностные особенности будущего специалиста особым образом взаимодействуют с познавательными потребностями и деятельностью.

В диссертации раскрывается сущность, структура и содержание креативности как высшей характеристики профессионализма будущих экономистов.

Компонентами структуры креативности являются мотивационно- потребносный, содержательно-процессуальный, продуктивно-результативный и социально-управленческий, которые выступают основой модели креативной личности. Реализация этих компонентов закрепляет опыт креативных действий, создает основу для участия студентов в обсуждении спорных вопросов, развивает их способность решать новые учебные проблемы, которые требуют оригинальных идей, свободного выбора способов выполнения учебных заданий. Умения отвечать за их последствия.

В работе уточнены понятия: креативность, креативная личность, креативный подход, индивидуально-развивающее обучение, гуманитарная подготовка, установлено, что индивидуально- развивающее обучение стимулирует у будущих экономистов способность мыслить и действовать нестандартно, критически воспринимать учебную информацию, и создавать новые знания, развивать оригинальность и творческую конструктивность мыслей и действий будущих экономистов. Обосновано структурирование гуманитарного знания в виде проблемно-коммуникативной ситуации как средства развития креативной личности студентов, поэтапная реализация креативного подхода к гуманитарной подготовке будущих экономистов.

В исследовании теоретически обоснована и экспериментально проверена результативность дидактических условий: создали развивающие образовательные срезы, развитие положительной мотивации учения студентов, постановка и достижение целей креативной деятельности на основе свободы выбора действий и ситуации успеха для каждого студента, структурирование учебной информации в виде коммуникативной ситуации, включения в активную деятельность посредством имитации, игры, творческих проектов.

В ходе констатирующего эксперимента было выявлено преобладание у студентов низкого и среднего уровня креативности и установлены причины такого положения в вузовской практике, что позволило определить задачи, содержание и методику формирующего эксперимент.

Теоретически обоснована и экспериментально доказана результативность опытного обучения, основу которого составила дидактическая модель формирования креативной личности в процессе гуманитарной подготовки студентов, наличие связи между этапами учебной работы и дидактическими условиями, повышающими эффективность формирования креативных качеств будущих специалистов.

Экспериментальная работа выявила эффективное сочетание дидактических условий обеспечивающих результативность гуманитарной подготовки в развитии креативной личности студентов.

Обобщение результатов формирующего эксперимента подтвердило правомерность выбранной методики и психологии, эффективность разработанных методических рекомендаций и дает теоретико-методическое основание для совершенствования учебных пособий и дидактических средств.

Ключевые слова: креативный подход, креативная личность, индивидупльно-развивающее обучение, дидактические условия, гуманитарное образование.

Annotation

Matsepura L. L. Formation of the didactic conditions of future economists' creative personality during the humanitarian preparation. - Manuscript.

Thesis for the candidate's degree by specialty 13.00.09 - theory of education. - Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih, 2009.

The dissertation is devoted to the process of formation of the future economists' creative personality during the humanitarian preparation. In the dissertation the opportunities of the humanitarian preparation in the formation of the personality creative preparation of the future economists were considered. The meanings «creative personality», «creative approach», «individual-developing training» were cleared. It was experimentally checked up the totality of the didactic conditions, which provides the result of the humanitarian preparation in the formation of the creative quality of the future specialists.

The model of formation didactic conditions was made during the experiment, the program of seminars, practical exercises are also made; the basis of what is imitative-playing and problematic-situational technologies, active forms and methods of education. The system of the exercises-relations, they are individual-creative, problematic exercises from the developing of self-education, activeness, to original work of the students.

The materials of the experiment are theoretically-pedagogically stand for the further preparation quality and formation future specialists creative personality.

Key words: the creative approach, creative personality, individual-developing training, didactic conditions, humanitarian education.

Размещено на Allbest.ru

...