Педагогічні умови сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський державний педагогічний

Університет імені К.Д. Ушинського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.08 - дошкільна педагогіка

Педагогічні умови сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва

Малікова Юлія Віталіївна

Одеса - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку дошкільної освіти характеризується пошуком нових підходів у педагогічній теорії та практиці. Національною доктриною розвитку освіти в Україні ХХІ століття, Базовим компонентом дошкільної освіти визначено, що особливої уваги потребує розвиток дитини як особистості, яка формується, засвоєння нею всього розмаїття досягнень суспільства та здатності використовувати набуті знання, уміння та навички в самостійній пізнавальній і творчій діяльності.

Учені (Л. Венгер, О. Запорожець, М. Монтессорі, Є. Тихєєва) наголошують, що сенсорне виховання є одним з головних завдань дошкільного виховання, напрямом, який впливає на успішність подальшої соціалізації й навчання дитини. Саме дошкільний вік є найбільш сприятливим для вдосконалення діяльності органів чуття, що забезпечують повноцінні й різнобічні уявлення про довкілля. Учені одним із центральних моментів розвитку сприймання визначають засвоєння і використання сенсорних еталонів (В. Аванесова, Л. Венгер, Н. Ветлугіна, Л. Журова, О. Запорожець, В. Зінченко, Г. Кислюк, Є. Корзакова, Л. Пеньєвська, М. Поддьяков, А. Рузька, Н. Сакуліна).

Серед багатьох шляхів і засобів сенсорного виховання дошкільників психологи (Л. Божович, Є. Ігнатьєв, В. Мухіна), педагоги (З. Богуславська, В. Інжестойкова, Т. Комарова, Є. Корзакова, Н. Сакуліна, О. Усова, Є. Фльоріна) визначили образотворчу діяльність як найбільш сприятливу для розвитку органів чуття дитини. Особливості навчання дітей дошкільного віку малювання, ліплення, аплікації, конструювання відображено в працях Р. Арнхейма, Г. Григор'євої, Т. Доронової, Н. Дяченко, В. Інжестойкової, Т. Казакової, А. Казарян, Н. Кириченко, Т. Комарової, В. Косминської, В. Котляра, Г. Лабунської, І. Ликової, Б. Маршак, Ю. Полуянова, Л. Редькіної, Н. Сакуліної, О. Трусової, Н. Халєзової та ін. Зокрема, досліджено особливості формування виразного образу в малюнках дітей (Т. Буянова, А. Лукашкова, О. Мельникова, О. Чекунова), особливості формування творчості в роботі з різноманітними матеріалами (О. Брикіна, В. Захарова), навчання дошкільників основ композиції (Г. Підкурганна), оволодіння кольором як засобом виразності (Л. Пантелєєва, А. Розмислова), формування проектно-художніх уявлень (А. Івершинь), взаємозв'язок образотворчої діяльності дошкільників з розвитком їхнього мовлення (О. Вепрева, Т. Постоян, Г. Савостіна), пізнавальна діяльність (Ю. Демидова, Л. Котлярова) тощо.

Доведено, що сенсорне виховання виступає обов'язковим складником розвитку дитини, яка потребує усвідомлених дій з боку вихователів, що підтверджується наявністю значної кількості методичного та практичного матеріалу (Д. Альтхауз і Е. Дум, Л. Артемова, А. Бондаренко, Л. Васильєва, Н. Венгер, Т. Доронова, В. Котирло, С. Кулачківська, С. Ладивір, З. Максимова, Л. Олійник, Е. Пілюгіна, Л. Сисуєва). Проте в практиці дошкільної освіти сенсорне виховання дітей дошкільного віку, зокрема і засобами образотворчого мистецтва, здійснюється нецілеспрямовано. У більшості сучасних програм навчання і виховання дітей дошкільного віку відсутні завдання із сенсорного виховання й розвитку дитини, а їх реалізація відбувається стихійно і не систематизовано в окремих напрямах роботи вихователів, спрямованих на розумовий розвиток дитини, розвиток мовлення, ознайомлення з довкіллям. Усе це переконливо доводить необхідність вивчення змісту, визначення умов та засобів організації образотворчої діяльності з метою сенсорного розвитку старших дошкільників.

Відтак, виявилися протиріччя: між потребою всебічного сенсорного розвитку дитини як передумови її розумового виховання і недостатнім відображенням цього напряму в змісті й завданнях роботи вихователів у дошкільних навчальних закладах; між ефективністю сенсорного розвитку дитини засобами образотворчого мистецтва і відсутністю науково обґрунтованого методичного забезпечення цього процесу.

Важливість теоретичної розробки проблеми сенсорного розвитку дошкільників, визначення найбільш ефективних педагогічних засобів її вирішення й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Педагогічні умови сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва».

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського «Взаємозв'язок форм і методів навчально-виховної роботи у сучасних дошкільних навчальних закладах» (протокол № 5 від 29.12.2005 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (протокол № 4 від 25.11.2004 р.) й узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 29.03.2005 р.).

Мета дослідження - визначити й науково обґрунтувати педагогічні умови сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва.

Завдання дослідження:

Схарактеризувати стан проблеми сенсорного розвитку дошкільників у психолого-педагогічній теорії та сучасній освітній практиці.

Розкрити зміст поняття «сенсорний розвиток старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва», уточнити сутність понять «сенсорне виховання», «сенсорні еталони».

Визначити критерії, показники і схарактеризувати рівні сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Виявити і науково обґрунтувати педагогічні умови сенсорного розвитку старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва, розробити експериментальну методику їх реалізації засобами образотворчого мистецтва та апробувати її ефективність.

Об'єкт дослідження - сенсорне виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження - методика сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва.

Гіпотеза дослідження - сенсорний розвиток дітей старшого дошкільного віку буде ефективним, якщо в процесі образотворчої діяльності зреалізувати такі педагогічні умови: організацію цілеспрямованих обстежень властивостей і якостей предметів та відображення їх у мовленні дітей; інтеракцію ігрової й образотворчої діяльності дітей у процесі засвоєння сенсорних еталонів; занурення дітей в активну сенсорно-пізнавальну діяльність у процесі образотворчої діяльності.

Методи дослідження. З метою виявлення закономірностей сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку, визначення стану проблеми в психолого-педагогічній літературі, обґрунтування педагогічних умов сенсорного розвитку старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва застосовано теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення даних, поданих у літературних джерелах та нормативних документах. Для вивчення особливостей сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку в процесі образотворчої діяльності в дошкільних навчальних закладах використано емпіричні методи: спостереження, бесіди, анкетування. З метою виявлення ефективності педагогічних умов сенсорного розвитку дітей засобами образотворчого мистецтва було проведено педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи). Для узагальнення експериментальних даних і виявлення закономірностей їх динаміки застосовано метод математичної статистики (t-критерій Стьюдента).

База дослідження. Експериментальне дослідження проведено на базі ДНЗ «Ясла-садок» № 160, № 253, № 299 м. Одеси, ДНЗ Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області, ДНЗ ясел-садку № 4 «Казка» загального розвитку смт. Криве Озеро Миколаївської області, ясел-садку № 1 смт. Нова Ушиця Хмельницької області. В експерименті взяли участь 148 дітей старшого дошкільного віку та 20 вихователів старших груп.

Наукова новизна дослідження: уперше визначено й обґрунтовано сутність поняття «сенсорний розвиток старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва» та педагогічні умови сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва, а саме: організація цілеспрямованих обстежень властивостей і якостей предметів та відображення їх у мовленні дітей; інтеракція ігрової й образотворчої діяльності дітей у процесі засвоєння сенсорних еталонів; занурення дітей в активну сенсорно-пізнавальну діяльність у процесі образотворчої діяльності. Визначено критерії сенсорного розвитку старших дошкільників (обізнаність дітей із сенсорними еталонами; співвідношення якостей і властивостей предметів із сенсорними еталонами), показники (обізнаність із кольором, обізнаність із формою, обізнаність із величиною, орієнтування дитини в просторі, уміння виконувати дії ідентифікації, віднесення до еталону, перцептивного моделювання) та схарактеризовано рівні (високий, достатній, середній та низький) сенсорного розвитку старших дошкільників; розроблено дидактичну модель реалізації педагогічних умов сенсорного розвитку старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва. Уточнено сутність понять «сенсорний розвиток», «сенсорне виховання», «сенсорні еталони». Дістала подальшого розвитку методика сенсорного виховання старших дошкільників.

Практичне значення одержаних результатів: розроблено методику реалізації педагогічних умов сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва в різних формах діяльності, а також комбінування видів та форм образотворчої діяльності; складено програму сенсорного розвитку дітей засобами образотворчого мистецтва, розроблено плани проведення занять з образотворчої діяльності, дібрано дидактичні ігри і вправи, що можуть бути використані в практиці роботи дошкільних навчальних закладів, у процесі викладання фахових методик на факультетах дошкільного виховання вищих навчальних закладів та інститутах післядипломної освіти, а також для подальшого вдосконалення програм навчання і виховання дітей дошкільного віку.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів № 19 комунальної власності територіальної громади м. Одеси (акт про впровадження № 56 від 12.09.2007 р.), «Ясла-садок» № 160 м. Одеси (акт про впровадження № 32 від 14.09.2007 р.), «Ясла-садок» № 267 м. Одеси (акт про впровадження № 151 від 18.09.2007 р.), «Ясла-садок» № 253 м. Одеси (акт про впровадження № 44 від 21.12.2007 р.), «Ясла-садок» № 299 м. Одеси (акт про впровадження № 72 від 28.12.2007 р.), дошкільного навчального закладу Жовтневої сільської ради Болградського району Одеської області (акт про впровадження № 167 від 06.09.2007 р.), ясел-садку № 4 «Казка» загального розвитку смт. Криве Озеро Миколаївської області (акт про впровадження № 26 від 20.09.2007 р.), ясел-садку № 1 смт. Нова Ушиця Хмельницької області (акт про впровадження № 17 від 27.09.2007 р.), Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (акт про впровадження № 4930 від 01.10.2007 р).

Достовірність результатів дослідження забезпечено теоретичним і практичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предметові, меті й завданням, якісним та кількісним аналізом експериментальних даних, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорено на міжнародних науково-практичних конференціях: «Теорія і практика управління педагогічними процесами» (Одеса, 2005), «Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006» (Дніпропетровськ, 2006), «Дни науки - 2007» (Дніпропетровськ, 2007), IV Всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих науковців, присвячених педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського (Одеса, 2006), засіданнях кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (2005-2008 рр.).

Публікації. Результати дослідження викладено у 8 публікаціях автора, з них 4 - у фахових виданнях, затверджених ВАКом України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 5 додатків. Основний обсяг роботи становить 199 сторінок. У тексті вміщено 16 таблиць, 1 малюнок, що обіймає 1 сторінку основного тексту. Додатки викладено на 35 сторінках. У списку використаних джерел 278 найменувань, що охоплюють 26 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність дисертаційної роботи, визначено об'єкт, предмет, обґрунтовано її мету і завдання, наукову новизну і практичне значення, подано дані про впровадження результатів дослідження та їх апробацію.

У першому розділі «Теоретичні засади сенсорного розвитку дітей» з'ясовано стан проблеми сенсорного розвитку дітей дошкільного віку в психолого-педагогічній теорії та практиці дошкільної освіти; уточнено сутність понять «сенсорний розвиток», «сенсорне виховання», «сенсорні еталони», визначено зміст поняття «сенсорний розвиток старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва», обґрунтовано педагогічні умови сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва.

Поняттям «сенсорний розвиток» учені позначають психофізіологічний процес, що відбувається під час поступового накопичення інформації про якості й властивості предметів та явищ довкілля, а також відношень між ними (Л. Венгер, О. Запорожець). Сенсорне виховання - це планомірний керований педагогом вплив, спрямований на розвиток сенсорних процесів дитини (відчуття, сприймання, уявлення) (В. Аванесова, М. Поддьяков, О. Усова). Воно забезпечує повноцінний сенсорний розвиток дитини, який є результатом цілеспрямованого сенсорного виховання.

Сенсорний розвиток дитини базується на чуттєвому сприйманні зовнішніх ознак і властивостей предметів. Безпосереднє відбиття у свідомості об'єктивної дійсності за допомогою органів чуття відбувається в процесі перцепції, основними структурними одиницями якої є перцептивні дії (Дж. Гібсон, У. Найссер, Ж. Піаже, Р. Хелд). За своїм змістом вони пов'язані зі свідомим виділенням того чи того боку чуттєво сприйнятої інформації, а також різного роду перетвореннями, що призводять до створення адекватного завданням діяльності і предметному світові образу (О. Запорожець). При цьому одним із центральних моментів розвитку сприймання є засвоєння і використання дітьми сенсорних еталонів - виділених суспільством систем розчленованих і взаємопов'язаних чуттєвих якостей предметів: системи музичних звуків, геометричних форм, кольорів спектра тощо (Л. Венгер, О. Запорожець).

Сучасні концепції розвитку сприймання в дітей шляхом формування перцептивних дій спираються на оволодіння дітьми дошкільного віку їх трьома основними типами: ідентифікації, віднесення до еталону й перцептивного моделювання (Н. Ветлугіна, А. Говоркова, О. Дяченко, Л. Журова, Т. Лаврентьєва, Е. Пілюгіна, В. Сохіна, В. Холмовська). Зважаючи на це, уведення до змісту роботи із сенсорного виховання дітей спеціальних завдань, спрямованих на формування зазначених типів перцептивних дій, є необхідною передумовою їх сенсорного розвитку.

Образотворча діяльність дітей базується на пізнанні якостей і властивостей довкілля, робить її найбільш сприятливою для організації сенсорного виховання дитини (В. Аванесова, Є. Ігнатьєв, В. Інжестойкова, Т. Комарова, Є. Корзакова, В. Мухіна, М. Поддьяков, Н. Сакуліна, О. Трусова, О. Усова, Є. Фльоріна). До засобів образотворчого мистецтва, що можуть бути використані в дошкільному навчальному закладі з метою сенсорного розвитку дітей, належать такі види образотворчої діяльності дошкільників, як: малювання, ліплення, аплікація, конструювання, а також розглядання витворів мистецтва, ілюстрацій, фотозображень тощо. З огляду на це, під сенсорним розвитком старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва розуміємо розвиток чуттєвої сфери дитини в процесі поступового накопичення дітьми інформації про якості й властивості предметів та явищ довкілля, відношень між ними, а також подальшого її впорядкування і структурування під час малювання, ліплення, аплікації та конструювання, ознайомлення з витворами мистецтва, ілюстраціями, фотозображеннями тощо.

Спеціально організоване сприймання предмета передбачає його обстеження вже при первинному ознайомленні (В. Аванесова, М. Поддьяков). Обстеження пальцями, зором, обертанням об'єкта навколо осі дозволяє дитині опанувати його форму, будову й пропорції, об'єм, колір предмета, надає їй чуттєвого пізнання маси. Таке обстеження дає змогу порівняти відчуття з тим, що дитина вже має у своїх уявленнях, і перенести отримані відчуття на зображення предмета (Б. Ананьєв, Л. Веккер, Є. Корзакова, Б. Ломов, Н. Сакуліна). Важливу роль в організації образотворчої діяльності з метою здійснення сенсорного розвитку дітей відіграє слово, оскільки словесне позначення виділених ознак допомагає дошкільнику зафіксувати ці ознаки предметів та явищ у чіткі уявлення (Б. Ананьєв, Г. Люблинська, А. Митькіна, В. Мухіна, Н. Сакуліна, Є. Фльоріна, Н. Цеванюк). На результативність образотворчої діяльності - швидкість в оволодінні цією діяльністю та художню якість зображень найбільше впливає ставлення самої дитини до образотворчої діяльності (О. Запорожець, Є. Ігнатьєв, А. Черков). Це свідчить про доцільність проведення цілеспрямованих обстежень властивостей і якостей предметів та відображення їх у мовленні дітей у різних видах діяльності.

Доведено, що використання дидактичних ігор і вправ допомагає завершенню процесу відокремлення власного сенсорного досвіду дитини зі сприймання нею якостей предметів, розширює практику життєвого використання сенсорних еталонів та допомагає визначити, що засвоїла дитина. Отже, інтеракція ігрової й образотворчої діяльності дітей у процесі засвоєння сенсорних еталонів складає ще одну з педагогічних умов сенсорного розвитку дитини. Відомо, що в природі всі предмети та явища мають досить складну структуру, а їх якості й властивості знаходяться в складних і різноманітних сполученнях. Відтак, уміння точно сприймати окремі кольори, відтінки й форми є недостатнім для їх об'єктивного й адекватного пізнання. Розвиток аналітичного сприймання дітей забезпечується виділенням елементів складних структур та аналізу зв'язків між ними. Збагачення уявлень дітей про відношення між предметами і явищами довкілля, їх частинами, ознаками в їх складних різноманітних сполученнях та занурення дітей в активну сенсорно-пізнавальну діяльність у процесі образотворчої діяльності складає наступну педагогічну умову їх сенсорного розвитку.

Проте аналіз сучасних програм навчання і виховання дітей дошкільного віку засвідчує, що завданням сенсорного виховання приділяється недостатня увага. Вони реалізовуються несистематично і непослідовно в розділах, присвячених розвиткові продуктивних видів діяльності дитини, її мовлення, ознайомлення з довкіллям, і не виділяються в самостійний напрям навчально-виховної роботи. Отже, є потреба в структуруванні дидактичного матеріалу відповідно до завдань сенсорного розвитку дошкільників.

У другому розділі «Експериментальна методика реалізації педагогічних умов сенсорного розвитку дітей засобами образотворчого мистецтва» проаналізовано стан сенсорного виховання дітей старшого дошкільного віку в практиці роботи дошкільних навчальних закладів; визначено критерії і показники, схарактеризовано рівні сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку; описано етапи і методику реалізації педагогічних умов сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва; подано результати констатувального й формувального етапів експерименту.

На констатувальному етапі експерименту було проведено дослідження для визначення рівня обізнаності вихователів з метою та завданнями сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку; виявлення місця завдань сенсорного розвитку в плануванні та проведенні навчально-виховної роботи з дітьми засобами образотворчого мистецтва.

За результатами анкетування і бесід з вихователями виявлено, що більшість із них мають спеціальну освіту. Проте 35 % вихователів визнають наявні знання недостатніми для здійснення сенсорного виховання старших дошкільників. Більше ніж 70 % вихователів убачають завдання сенсорного виховання дітей лише в ознайомленні дітей з окремими якостями та властивостями предметів і об'єктів (колір, форма, розмір) та засвоєнні дитиною сенсорних еталонів. 55 % вихователів зазначили, що вони здійснюють сенсорне виховання дітей переважно в процесі образотворчої діяльності. Однак, при визначенні найбільш ефективних засобів, методів і прийомів сенсорного виховання, жоден з них не відзначив таких ефективних засобів образотворчого мистецтва, як ознайомлення з витворами образотворчого мистецтва, фотозображеннями, повторне зображення предметів, передавання якостей і властивостей предметів засобами нетрадиційних технік зображення тощо.

Аналіз планів навчально-виховної роботи вихователів виявив, що завдання із сенсорного виховання цілком підпорядковані завданням основної діяльності, у процесі якої їх розв'язують (образотворча, музична, мовленнєва тощо). Проте планування та вирішення спеціальних завдань, спрямованих на сенсорний розвиток дітей, не мають системного характеру. Відтак, набуті дітьми сенсорні знання, уміння та навички є неглибокими і хаотичними, не набувають закріплення у відповідній діяльності. Перегляд занять з малювання, ліплення, аплікації засвідчило, що завдання із сенсорного виховання вирішуються не на кожному занятті з образотворчої діяльності; простежується відсутність наступності та послідовності в ознайомленні дітей з різноманіттям якостей і властивостей предметів; багаторазове повторення одного й того самого завдання впродовж тривалого часу, або, навпаки, відсутність закріплення набутих дітьми сенсорних знань, умінь, навичок і перехід до вирішення більш складних завдань (значне ускладнення ознак зображуваних предметів, ускладнення необхідних перцептивних дій дітей тощо). У здійсненні дітьми аналізу якостей та властивостей предметів перевага надається зоровому аналізатору, тоді як розвиткові тактильно-кінестетичної чутливості й інших аналізаторів увага не приділяється. Запитання, що ставлять дітям, найчастіше стосуються кольору, розміру, форми предметів, а характеристика смаку, запаху та інших особливостей поверхні, що є необхідними для повноцінного сприймання дитиною предмета, формування уявлень про нього і подальшого його відтворення в художньому образі, залишаються поза увагою. У розв'язанні сенсорних завдань вихователі найчастіше використовують такі прийоми, як запитання до дітей або опис предмета вихователем без надання їм можливості самостійно описати предмет після здійснення багатобічного аналізу в процесі його сприймання органами чуття.

Спираючись на концепцію розвитку дитячого сприймання шляхом формування перцептивних дій, було визначено такі критерії сенсорного розвитку старших дошкільників: обізнаність дітей із сенсорними еталонами, що характеризується показниками: обізнаність із кольором, обізнаність із формою, обізнаність із величиною, орієнтування дитини в просторі; а також співвідношення якостей і властивостей предметів із сенсорними еталонами, що характеризується показниками: уміння виконувати дії ідентифікації, уміння виконувати дії віднесення до еталону, уміння виконувати дії перцептивного моделювання. На їх основі з'ясовано й схарактеризовано рівні сенсорного розвитку старших дошкільників: високий, достатній, середній і низький. Схарактеризуємо їх:

Високий рівень сенсорного розвитку старших дошкільників: розрізнення і вживання в мовленні назв усіх кольорів спектра та їх складних відтінків, площинних і об'ємних геометричних фігур, а також відхилень від простої форми; порівнювання знайомих і незнайомих предметів на око та за допомогою умовної мірки за довжиною, шириною, висотою, товщиною зі словесним позначенням виділених відмінностей; повне розуміння відношень ряду; вільне орієнтування в просторі та словесне позначення виділених просторових ознак; вільне володіння всіма типами перцептивних дій; здатність самостійно помічати та виправляти власні помилки й неточності.

Достатній рівень: здебільшого правильне виконання дітьми сенсорних завдань, за наявності 2-3 помилок, які діти в змозі самостійно виправити; уживання в мовленні назв кольорів спектра та їх відтінків за світлотою, площинних і об'ємних геометричних фігур, характеристик предметів при їх порівнянні за величиною, за наявності труднощів при словесному позначенні складних відтінків кольорів спектра та відхилень від простої форми; побудова правильного, але, почасти, неповного серіаційного ряду; наявність труднощів у словесному визначенні положення предмета відносно іншого, а також під час виконання дітьми перцептивних дій з предметами зі складними характеристиками; наявність досить міцних сенсорних знань і навичок, що не перевищують програмових вимог.

Середній рівень: нездатність дітей виправляти власні помилки під час виконання сенсорних завдань; уживання в мовленні назв кольорів спектра та основних геометричних фігур, за наявності помилок; відсутність повного розумінням відношень ряду, переважне орієнтування дітей на парні відношення: великий-маленький з їх словесним позначенням; орієнтування на руку у визначенні правого або лівого боків та нездатність дитини словесно позначити положення предметів щодо інших; відсутність орієнтування на ознаки складної форми під час виконання перцептивних завдань і наявність орієнтування на ті самі ознаки в разі їх попарного аналізу; успішне виконання дітьми одних завдань та незадовільне виконання інших, а отже, нерівність сенсорних знань дітей.

Низький рівень сенсорного розвитку: непідготовленість дітей до виконання сенсорних завдань, недостатність їх словникового запасу для визначення розмаїття ознак предметів та їх положення в просторі, а також орієнтування у виконанні перцептивних завдань без урахування відповідних сенсорних еталонів.

Для визначення рівнів сенсорного розвитку дітей за кожним показником було використано низку експериментальних завдань, що вимагали вибору кольорових об'єктів за зразком, їх розміщення за зразком, вибору кольорових об'єктів за уявним зразком; розуміння й уживання назв кольору, розкладання карток із зображенням предметів по коробках із зображенням зразків-еталонів, перебудування викладеної фігури відповідно до зразка, вибір більшої з двох довжин, вибір об'єкта певної величини за зразком та завдання на порівняння.

За результатами констатувального етапу експерименту, високого рівня сенсорного розвитку досягли по 4,1 % дітей експериментальних і контрольних груп. Достатній рівень сенсорного розвитку зафіксовано в 13,3 % дітей експериментальних і 13,7 % контрольних груп. Середній рівень сенсорного розвитку виявлено в 65,3 % дітей експериментальних і 65,6 % контрольних груп. У 17,3 % дітей старшого дошкільного віку експериментальних і 16,6 % контрольних груп виявлено низький рівень сенсорного розвитку.

На формувальному етапі експериментального дослідження було апробовано методику реалізації педагогічних умов сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва, побудовану за дидактичною моделлю. Вона охопила три етапи: пізнавально-навчальний, відтворювально-моделювальний, продуктивно-творчий (мал.).

На початку формувального етапу експерименту було проведено роботу з вихователями експериментальних груп: подано опис експериментальної методики, плани навчально-виховної роботи та окремі конспекти занять з образотворчої діяльності, дидактичних ігор та вправ; проведено семінари, лекції, бесіди за змістом зазначених матеріалів.

Метою першого - пізнавально-навчального - етапу було збагачення уявлень дітей про якості й властивості оточуючих предметів та збагачення їхнього словника сенсорною термінологією. На цьому етапі основну увагу було приділено створенню позитивного тла навчання та формуванню в дітей бажання займатись цим видом діяльності. Навчання відбувалось за принципом досягнення успіху, що завжди був позитивним і емоційно забарвленим. Упродовж усього експерименту увага дітей приверталась до краси оточуючих предметів та явищ, оскільки живе, емоційне оточення пробуджує естетичні почуття дітей, а набуті ними знання й уявлення стають більш усвідомленими й глибокими.

На пізнавально-навчальному етапі була реалізована педагогічна умова щодо організації цілеспрямованих обстежень властивостей і якостей предметів та відображення їх у мовленні дітей. Організація обстежень предметів полягала в чітко визначеній послідовності виділення якостей і властивостей, необхідних для успішного зображення предмета (його форми, величини, будови, кольору). Для цього діти спочатку розглядали.

Для уточнення таких властивостей, як об'ємна форма, величина (розмір), якість поверхні (шорсткість, гладкість), поряд з розгляданням проводилося тактильно-кінестетичне обстеження предмета. Для розвитку емоційно-естетичного сприймання було використано цілеспрямоване розглядання дітьми ілюстрацій, репродукцій картин, на основі яких у них формувались уявлення про художні образи, збагачувалося й уточнювалося розмаїття вражень про довкілля.

Особливо важливою в цьому процесі була роль слова, оскільки словесне позначення допомагало дошкільникам виділяти в предметах їхні ознаки. З метою збагачення словника дітей сенсорною термінологією для кожного заняття першого і подальших етапів експериментальної методики було дібрано словник. Під час визначення дітьми форми предмета, кольору, порівняння форм, пропорцій, узагальнення властивостей предметів, їхня увага активізовувалась за допомогою запитань, пропозицій назвати, визначити, порівняти свої враження.

Заняття пізнавально-навчального етапу були розподілені за серіями й спрямовані на формування в дітей навичок роботи з кольором, формою, величиною. У змісті занять цього етапу було використано вправи на закріплення порядку розташування кольорів у спектрі та засвоєння назв кольорів, з ознайомлення дітей з проміжними відтінками кольорів спектра, закріплення способів їх отримання; дидактичні ігри, спрямовані на навчання дітей висвітлення кольорів та складання ряду за світлотою, навчання будувати серіаційний ряд за величиною, довжиною, шириною, помічати порушення в рівномірності збільшення (зменшення) величини, додавати до ряду елементи, яких не вистачає.

педагогічний дошкільний сенсорний образотворчий

Метою другого -- відтворювально-моделювального -- етапу було закріплення набутих дітьми на першому етапі сенсорних знань, умінь і навичок; удосконалення перцептивних дій шляхом ускладнення запропонованих ознак і оволодіння діями перцептивного моделювання, що необхідно для розвитку аналітичного сприймання на наступному етапі. Провідною педагогічною умовою цього етапу була інтеракція ігрової й образотворчої діяльності дітей у процесі засвоєння сенсорних еталонів.

Заняття цього етапу також були розподілені за серіями. Дидактичні ігри і вправи були важливою частиною кожного заняття з образотворчої діяльності цього етапу і використовувалися з метою закріплення сенсорного досвіду дитини зі сприймання нею якостей і властивостей предметів довкілля. Вони вирішували завдання ознайомлення дітей із сенсорними еталонами, сприяли їх засвоєнню в практиці життєвого використання, а також допомагали визначити, що було опановано кожною дитиною. На відтворювально-моделювальному етапі було використано дидактичні ігри, спрямовані на навчання дітей послідовно обстежувати розчленовану орнаментальну форму, описувати її словесно й упізнавати за описом, закріплення вміння будувати ряд за величиною, установлювати відповідність двох рядків, знаходити пропущений елемент рядка, а також вправи на закріплення уявлень дітей про розподіл кольорів та їх відтінків на теплі й холодні, удосконалення вміння співвідносити зображення предметів з еталонами за формою, кольором та величиною («Добери половинку», «Клоуни», «Що не так?», «Розклади подарунки», «Лото», «Упізнай за формою», «Знайди та розфарбуй», «Упорядкуй за величиною», «Прикрась ялинку зіронькою», «Побудуй місточок» та інші).

На цьому етапі було проведено також заняття, під час яких діти відтворювали по пам'яті ті предмети і об'єкти, які вже були зображені ними раніше за безпосереднім сприйманням. У роботі з дітьми було використано такі види образотворчого мистецтва, як живопис та графіка (розгляд репродукцій картин і створення зображень на запропоновану тематику та власним задумом), скульптура й архітектура (розгляди мініатюр, фотозображень та оригіналів під час прогулянок, відтворення їх у різних видах образотворчої діяльності), декоративно-прикладне мистецтво (ознайомлення з витворами майстрів регіону, створення аплікацій, малюнків, ліплення за їх мотивами), кожен з яких сприяв досягненню певних цілей відтворювально-моделювального етапу.

Мета третього -- продуктивно-творчого -- етапу полягала в розвитку аналітичного сприймання дітей, що передбачало виділення елементів зі складною структурою, а також аналіз зв'язків між ними. Провідною педагогічною умовою було занурення дітей в активну сенсорно-пізнавальну діяльність у процесі образотворчої діяльності. Основними видами роботи, що були використані на цьому етапі, стало створення зображень за задумом, проведення спеціальних дидактичних ігор і вправ, а також створення ситуацій, спрямованих на активізацію самостійної творчої діяльності дітей.

Дітей учили обстежувати сполучення різних властивостей предметів, уловлювати певний ритм у розташуванні окремих кольорових тонів, відрізняти сполучення теплих кольорів від сполучень холодних. Сприймання форми складної структури передбачало навчання дітей дробити її зорово на окремі елементи, що відповідали тим чи тим геометричним зразкам, і визначати співвідношення цих елементів між собою. Аналітичне сприймання форми було пов'язане з виділенням різних вимірювань предмета (довжини, висоти, ширини). Дітей учили зіставляти предмети за даними вимірюваннями, при цьому особлива увага зверталась на те, що ці вимірювання предмета мають відносний характер та їх визначення залежить від його положення в просторі.

Якщо на попередніх етапах діти здебільшого зіставляли за довжиною, шириною, висотою однорідні предмети, то на третьому етапі вони навчалися порівнювати й упорядковували за цими параметрами різнорідні предмети. Спостережливість та допитливість дітей розвивалася через спонукання їх до самостійних пошуків способів зображення різноманітних предметів і явищ. Дітей учили самостійно обирати техніку зображення після проведення обстеження об'єкта з метою більш виразного відтворення його якостей і властивостей (наприклад, малювання з тем «Злива», «На березі річки», «Хвойний ліс»; аплікації «Черепашки», «Пухнасте курча»; створення зображень за задумом з тем «Намалюємо казку», «Мандрівка до моря», «Сон» тощо). Досягнуті на кожному з етапів результати закріплювались на наступних, що дозволило простежити зміни в характеристиках сенсорного розвитку кожної дитини.

На прикінцевому етапі експериментального дослідження з метою з'ясування ефективності визначених педагогічних умов сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва дітям контрольних та експериментальних груп були запропоновані завдання, аналогічні до запропонованих на констатувальному етапі експерименту.

Підсумковий аналіз динаміки сенсорного розвитку старших дошкільників відповідно до досягнутих його рівнів дозволив дійти висновку про значну ефективність запропонованої методики реалізації педагогічних умов сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва (табл.).

Як засвідчують подані в таблиці дані, в експериментальних групах відбулися значні позитивні зрушення. Так, високого рівня сенсорного розвитку досягли 40 % дітей. Кількість дітей із достатнім рівнем сенсорного розвитку збільшилась до 50,7 % дітей. Значно зменшилася кількість дітей із середнім рівнем сенсорного розвитку (9,3 %). Слід зазначити, що наприкінці формувального експерименту в жодної дитини експериментальних груп не було зафіксовано низького рівня сенсорного розвитку.

Таблиця. Рівні сенсорного розвитку дітей до і після формувального етапу експерименту

Інша ситуація спостерігалась у контрольних групах, в яких високого рівня сенсорного розвитку досягли лише 13,7 % дітей, достатнього - 35,6 % дітей. У значної кількості дітей сенсорний розвиток залишився на середньому рівні (45,2 %). Низький рівень було зафіксовано в 5,5 % дітей.

Зазначимо, що на відміну від контрольних груп, у переважної більшості дітей експериментальних груп спостерігалося оволодіння ними діями перцептивного моделювання, а також здатність самостійно визначати і відтворювати сукупності складних ознак предметів: сполучення відтінків, складних форм, відношення між предметами та їх частинами тощо.

З метою перевірки ефективності визначених педагогічних умов сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва на прикладі експериментальних і контрольних груп було використано методи багатовимірного статистичного аналізу. Так, статистичний аналіз, здійснений за допомогою t-критерію Стьюдента, підтвердив достовірність отриманих даних та довів, що підвищення рівня сенсорного розвитку дітей після проведення формувального етапу експерименту є достовірним.

Отже, результати формувального етапу експерименту підтвердили, що поетапна реалізація визначених педагогічних умов сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва забезпечує оптимальне підвищення в них рівня сенсорного розвитку, а також сприяє вдосконаленню сенсорних процесів - відчуттів, сприймань і уявлень.

ВИСНОВКИ

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації вперше визначено, науково обґрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва.

1. Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури довів, що дошкільний вік є найбільш сприятливим для вдосконалення діяльності органів чуття, одержання уявлень про довкілля, а отже, сенсорного виховання дітей, спрямованого на забезпечення їх повноцінного сенсорного розвитку. Визначено, що робота з реальними предметами в процесі образотворчої діяльності сприяє накопиченню сенсорного досвіду дітей, розвитку цілеспрямованості й усвідомленості їх сприймання, готує дітей до узагальнення якостей і властивостей обстежуваних предметів та формування чітких уявлень про них.

2. У результаті аналізу сучасних програм з навчання і виховання дітей дошкільного віку виявлено, що завдання сенсорного виховання в них не визначено окремим розділом. Вони реалізуються несистематично і непослідовно в таких видах діяльності дітей, як продуктивна, розвиток мовлення, ознайомлення з довкіллям тощо. Водночас виявлено наявність значної кількості дидактичного матеріалу із сенсорного розвитку дітей, що переконливо доводить необхідність його структурування відповідно до завдань образотворчої діяльності.

3. Сенсорний розвиток старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва визначено як розвиток чуттєвої сфери дитини в процесі поступового накопичення інформації про якості й властивості предметів та явищ довкілля, взаємовідношень між ними, подальшого її впорядкування і структурування під час малювання, ліплення, аплікації та конструювання, у процесі ознайомлення дітей з витворами мистецтва, ілюстраціями, фотозображеннями тощо.

4. Визначено критерії і показники сенсорного розвитку старших дошкільників. Критеріями виступили: обізнаність дітей із сенсорними еталонами, що характеризується показниками: обізнаність із кольором, обізнаність із формою, обізнаність із величиною, орієнтування дитини в просторі; а також співвідношення якостей і властивостей предметів із сенсорними еталонами, що характеризується показниками: уміння виконувати дії ідентифікації, уміння виконувати дії віднесення до еталону, уміння виконувати дії перцептивного моделювання. На підставі зазначеного схарактеризовано рівні сенсорного розвитку старших дошкільників, підібрано експериментальні завдання, за допомогою яких визначено рівні сенсорного розвитку дітей.

5. Важливість здійснення цілеспрямованих обстежень при ознайомленні з предметами й об'єктами з метою формування чітких уявлень про них, провідна роль слова в цьому процесі, ефективність організації ігрової діяльності для закріплення отриманих сенсорних навичок у дітей, а також необхідність розвитку їхнього аналітичного сприймання у процесі виділення ознак та частин предметів у їх складних і різноманітних сполученнях дозволили виявити й науково обґрунтувати педагогічні умови сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва, а саме: організація цілеспрямованих обстежень властивостей і якостей предметів та відображення їх у мовленні дітей; інтеракція ігрової й образотворчої діяльності дітей у процесі засвоєння сенсорних еталонів; занурення дітей в активну сенсорно-пізнавальну діяльність у процесі образотворчої діяльності.

6. Розроблена експериментальна методика реалізації зазначених педагогічних умов забезпечила єдність розвитку образного мислення і практичного досвіду на основі поєднання різних видів та форм образотворчої діяльності. Реалізацію педагогічних умов сенсорного розвитку дітей засобами образотворчого мистецтва відповідно до розробленої дидактичної моделі було здійснено поетапно, що забезпечило збагачення уявлень дітей про якості й властивості оточуючих предметів, словника сенсорною термінологією на пізнавально-навчальному етапі, оптимальне засвоєння дітьми сенсорних еталонів, оволодіння ними перцептивними діями на відтворювально-моделювальному етапі та розвиток аналітичного сприймання дітей на продуктивно-творчому етапі. Отже, робота із сенсорного розвитку дітей виявилася ефективною за умов її поетапного та систематичного здійснення від ознайомлення дітей з окремими якостями і властивостями предметів та явищ довкілля і їх навчання співвідношення предметів за цими ознаками, до вільного володіння цими навичками та використання їх у власній творчій діяльності.

7. Результати контрольного етапу експерименту виявили, що рівень сенсорного розвитку дітей контрольних і експериментальних груп зазнав позитивних змін. Проте, в експериментальних групах результати як за окремими показниками, так і за загальним рівнем сенсорного розвитку дітей ці позитивні зміни були більш значними. А саме, в експериментальних групах після проведення формувального етапу експерименту кількість дітей із високим рівнем сенсорного розвитку підвищилася з 4,1 % до 40 %, з достатнім рівнем - з 13,3 % до 50,7 %, кількість дітей із середнім рівнем сенсорного розвитку зменшилась із 65,3 % до 9,3 %. У жодної дитини експериментальних груп не було виявлено низького рівня сенсорного розвитку, тоді як у контрольних групах низький рівень сенсорного розвитку було виявлено в 5,5 % дітей, у більшості дітей (45,2 %) цих груп було зафіксовано середній рівень, достатнього рівня досягли 35,6 %, високого - лише 13,7 % дітей контрольних груп.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів порушеної проблеми. Перспективу подальших розвідок убачаємо в пошуку шляхів використання засобів продуктивної діяльності, зокрема й конструювання, з метою ефективного сенсорного розвитку дітей у родині; визначенні й обґрунтуванні психологічних механізмів процесу сенсорного розвитку дітей засобами образотворчого мистецтва в різновікових групах; у роботі з підвищення професійної підготовки з означених питань спеціалістів дошкільного фаху у вищих навчальних закладах та інститутах післядипломної освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Малікова Ю. В. Сенсорне виховання у спадщині видатних педагогів минулого / Ю. В. Малікова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. - № 3-4. - С. 151-153.

2. Малікова Ю. В. Сенсорне виховання в сучасній теорії і практиці дошкільної освіти / Ю. В. Малікова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. - № 3-4. - С. 154-159.

3. Малікова Ю. В. Оволодіння дітьми старшого дошкільного віку перцептивними діями / Ю. В. Малікова // Наукові праці: науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. - Т.50. Вип. 37. - С. 161-165. - (Серія: педагогічні науки).

4. Малікова Ю. В. Результати апробування педагогічних умов сенсорного розвитку дошкільників засобами образотворчого мистецтва / Ю. В. Малікова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2008. - № 3. - С. 7-13.

5. Малікова Ю. В. Коригуючий характер навчання дошкільників засобам малювання / Ю. В. Малікова // Теорія і практика управління педагогічними процесами: [тези доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції] (Одеса, 27 жовтня 2005 р.) / М-во освіти і науки України, Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2005. - С. 26-27.

6. Малікова Ю. В. Педагогічні умови сенсорного розвитку дітей старшого дошкільного віку / Ю. В. Малікова // ІV Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського (Одеса, 16-17 травня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2006. - С. 93-95.

7. Малікова Ю. В. До проблеми сенсорного виховання дошкільників на заняттях з образотворчої діяльності / Ю. В. Малікова // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006: матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції, 16-30 червня 2006 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 9. - С. 19-21. - (Педагогічні науки).

8. Малікова Ю. В. Дидактична гра як засіб засвоєння старшими дошкільниками системи сенсорних еталонів / Ю. В. Малікова // Дни науки - 2007: материалы ІІІ международной научно-практической конференции, 1-15 апреля 2007 г. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - Т. 5. - С. 43-45. - (Педагогические науки).

Размещено на Allbest.ru