Метод проектів у профільному навчанні інформатики учнів старшої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.09 - теорія навчання

МЕТОД ПРОЕКТІВ У ПРОФІЛЬНОМУ НАВЧАННІ ІНФОРМАТИКИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

ПЕТРОВСЬКИЙ Сергій Степанович

Київ - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку українського суспільства вимагає пріоритетного вирішення проблем, які пов'язані з входженням у світовий простір відповідно до економічних, правових, матеріально-технічних і культурологічних умов, які в ньому існують. Це ставить перед освітою завдання формування соціально орієнтованої системи домінуючих напрямів активного включення молоді в процес розвитку загальноосвітньої культури, науки, виробничих відносин, створення засад для становлення відкритого інформаційного суспільства в Україні.

З огляду на вимоги, окреслені Законом України "Про загальну середню освіту", однією з важливих є проблема створення нових і вдосконалення традиційних технологій навчання, спрямованих на формування таких особистісних якостей учнів як здатність до саморозвитку, вміння планувати власну діяльність, виконання завдань із пошуку та опрацювання інформації; здатність розробляти та реалізовувати інтелектуальні проекти у складі колективів. Зазначена проблема зумовлює необхідність модернізації системи освіти, пошуку і створення нових науково обґрунтованих форм і методів навчання, упровадження їх у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ).

Становлення інформаційного суспільства в Україні має своїм наслідком широке впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіту як засобів навчання і об'єктів вивчення. Аналіз результатів дослідження сучасного стану застосування у навчально-виховному процесі старшої профільної школи педагогічних інновацій дозволяє виокремити проблему розроблення і застосування ІКТ навчання як одну з пріоритетних. Наукові засади і практичні результати використання ІКТ у навчальному процесі висвітлено в працях Г. А. Атанова, В. П. Беспалька, А. Ф. Верланя, Ю. О. Дорошенка, М. І. Жалдака, В. В. Лапінського, В. М. Мадзігона, В. М. Монахова, Н. В. Морзе, Є. С. Полат, Ю. С. Рамського, В. Д. Руденка, В. Г. Розумовського та ін.

Наукове осмислення та обґрунтування психологічного аспекту використання нових інформаційних технологій в освіті містять праці Ю. І. Машбиця, А. Б. Орлова, М. Л. Смульсон, Н. Ф. Тализіної, Л. М. Хуторського, В. Ю. Мілітарева, І. М. Яглома та ін.

Дидактичні проблеми вдосконалення навчально-виховного процесу досліджували вітчизняні вчені Н. М. Бібік, М. І. Бурда, В. І. Бондар, С. П. Бондар, С. У. Гончаренко, В. І. Кизенко, О. В. Сухомлинська та ін.

Одним із найважливіших напрямів модернізації системи освіти України є перехід старшої школи до профільного навчання. Зокрема, Законом України "Про загальну середню освіту" передбачено, що школа третього ступеня, як правило, є профільною. Визначальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є орієнтація її навчально-виховного процесу на диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної та допрофесійної освіти. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті базової і повної середньої освіти подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях, які є органічним продовженням змісту відповідних освітніх галузей Державного стандарту освіти. Згідно цього розподілу, навчальний предмет "Інформатика" належить до освітньої галузі "Технології", основною метою навчання якої є формування технічно і технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства. У державних вимогах до результатів навчання учнів ЗНЗ виокремлено вміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати і оцінювати її, застосовувати різні способи пізнавальної і творчої діяльності.

Для реалізації себе як успішної особистості випускник сучасної профільної школи повинен мати сформовані особистісні якості, що забезпечать йому соціалізацію у сучасному суспільстві, зокрема він повинен:

1) гнучко і вчасно адаптувати свої знання, уміння і навички відповідно до змін життєвих ситуацій - уміти самостійно здобувати необхідні знання та ефективно застосовувати їх у практичній діяльності;

2) усвідомлювати, де і яким чином здобуті ним знання можуть бути ефективно застосовані;

3) бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, уникати конфліктних ситуацій;

4) самостійно і критично мислити, вміти виокремлювати суперечності, шукати шляхи подолання їх, використовуючи сучасні інформаційні технології;

5) уміти здобувати дані, необхідні для розв'язування визначених суперечностей, аналізувати їх; формулювати аргументовані висновки та на їхній основі визначати і вирішувати завдання.

Проблеми, які виникають у процесі профільного навчання учнів старшої школи, можуть бути конкретизовані як вияв суперечностей між:

1) обмеженими можливостями індивідуалізації навчання за класно-урочної форми навчання і необхідністю здійснення особистісно орієнтованого навчання;

2) переважною орієнтацією профільного навчання на індивідуальну навчально-пізнавальну діяльність і необхідністю формування навичок діяльності в колективі;

3) "замкненістю" навчальних груп у межах класу, в кращому випадку - школи, та необхідністю формування в учнів умінь і навичок жити і діяти у відкритому інформаційному суспільстві;

4) тенденцією до зменшення обсягів навчальних модулів і необхідністю навчити учнів планувати діяльність у процесі виконання довготривалих проектів.

Таким чином, актуальність теми і доцільність проведення дослідження визначено суспільною необхідністю пошуку шляхів розв'язання виявлених суперечностей та необхідністю підготовки учнівської молоді до життя в інформаційному суспільстві. Можливими шляхами вирішення проблеми може бути дидактично обґрунтоване застосування таких педагогічних інновацій, як навчання у співробітництві, застосування методу проектів, індивідуальний та диференційований підходи до навчання.

Науково-педагогічне осмислення означених питань дає змогу визначити пріоритетні напрями формування моделі навчання, реалізація якої уможливить підвищити якість знань з інформатики та інших навчальних предметів, сформувати інформатичні компетенції учнів старшої школи, які відповідають потребам розбудови української держави в умовах формування інформаційного суспільства.

Усвідомлення і нагальна суспільна потреба в розв'язуванні зазначених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Метод проектів у профільному навчанні інформатики учнів старшої школи".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки АПН України "Зміст і методика навчання інформатики в умовах переходу до 12-річної загальної освіти" (державний реєстраційний № 0120U000095) та "Науково-методичне забезпечення профільного навчання інформатики в старшій школі" (державний реєстраційний № 0105U000252). Обрана тема дослідження повною мірою відповідає "Основним напрямам досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні", зокрема, з напряму 5. "Інформатизація освіти": "Дидактичні засади застосування сучасних засобів інформаційних і комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі"; з напряму 21. "Методологія загальної і предметних дидактик": "Дидактичне обґрунтування навчального процесу на різних ступенях шкільної освіти" Основні напрями досліджень з педагогічних і психологічних наук // АПН України: К. - 2002. - C.11, 28..

Тему дослідження затверджено рішенням вченої ради Інституту педагогіки АПН України 07.10.2004 р. (протокол № 8) і узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 29.03.2005 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробленні науково-методичних засад, проектуванні та впровадженні моделі навчально-виховного процесу профільного навчання інформатики, заснованого на застосуванні методу проектів.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1) проаналізувати стан розроблення проблеми використання методу проектів у навчально-виховному процесі профільного навчального закладу в педагогічній теорії і застосування його у практиці;

2) на основі аналізу теоретичного доробку науковців і педагогічного досвіду розробити узагальнену модель діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу профільного навчання інформатики заснованого на використанні методу проектів;

3) виявити дидактичні умови застосування розробленої моделі та експериментально перевірити їх ефективність;

4) упровадити в навчальний процес розроблену модель навчально-виховного процесу профільного навчання інформатики.

Об'єктом дослідження є дидактичне проектування навчально-виховного процесу в старших класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Предметом дослідження є дидактичні умови застосування методу проектів у профільному навчанні інформатики учнів старших класів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що профільне навчання учнів старших класів буде ефективним за умов:

1) наукового обґрунтування моделі навчально-виховного процесу, побудованої з використанням методу проектів та відповідних дидактичних умов її застосування;

2) розроблення науково-обґрунтованого змістового наповнення завдань навчальних проектів, спрямованого на стимулювання видів діяльності, розвиток здатностей до виконання яких визначено цілями профільного навчання;

3) впровадження у профільне навчання інформатики моделі навчально-виховного процесу, заснованої на використанні методу проектів.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є провідні положення концепцій: єдності свідомості, діяльності й взаємозв'язку теорії і практики (Б. Г. Ананьєв, П. Я. Гальперін, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов); про можливість об'єктивного визначення ефективності навчально-виховного процесу (Ю. К. Бабанський, В. П. Беспалько, І. Д. Бех, І. Є. Булах, А. С. Нісімчук); інформатизації освіти і підготовки вчителя в сфері використання інформаційних технологій (В. Ю. Биков, Б. С. Гершунський, Ю. О. Дорошенко, М. І. Жалдак, А. П. Єршов, В. В. Лапінський, Ю. І. Машбиць, Н. В. Морзе, В. М. Монахов, М. І. Шкіль); щодо сутності й структури методу проектів та його втілення у навчально-виховний процес (Є.В. Бондарєвська, В.А. Гавкіт, Дж. Дьюї, Г. Кершенштайнер, У. X. Кілпатрік, М. М. Пістрак, С. Т. Шацький).

Для виконання визначених завдань і досягнення мети дослідження було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичних - вивчення вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної, методичної, дидактичної літератури з проблеми дослідження, зокрема проведено ретроспективно-сутнісний аналіз виникнення і розвитку методу проектів; емпіричних - анкетування, бесіди, метою яких є виявлення і окреслення особливостей навчального процесу, суттєвих щодо визначення актуальності проблеми; педагогічне спостереження, самоспостереження; моделювання навчально-виховного процесу, заснованого на застосуванні методу проектів, експертна оцінка одержаних даних; проведення констатувального і формувального педагогічного експерименту; статистичне опрацювання одержаних експериментальних даних з метою з'ясування ефективності розробленої моделі організації навчально-виховного процесу і виявлення і підтвердження дидактичних умов застосування методу проектів у профільному навчанні учнів старших класів.

Наукова новизна одержаних результатів і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше:

· теоретично обґрунтовано і запропоновано модель профільного навчання, засновану на застосуванні методу проектів, у якій враховано основні складові, що забезпечують досягнення цілей профільного навчання, у тому числі віддалених у часі;

· виявлено дидактичні умови застосування методу проектів у профільному навчанні старшокласників;

· виявлено особливості профільного навчання інформатики, пов'язані з сучасними тенденціями підготовки громадян інформаційного суспільства.

У дослідженні вдосконалено:

· систему характерних ознак проектування як навчальної діяльності учнів;

· систематизацію видів діяльності учнів у процесі виконання навчального проекту;

· типізацію надпредметних умінь, які формуються і вдосконалюються в навчально-виховному процесі, заснованому на використанні методу проектів, та їх взаємозв'язків з конкретними видами діяльності учнів;

· шляхи реалізації основних завдань профільного навчання інформатики в старшій школі.

Набули подальшого розвитку:

· ідеї суб'єктно орієнтованого навчання, зокрема навчання за проектними методиками в малих групах, спрямованого на продуктивну діяльність, методи педагогічної діагностики рівня сформованості знань та умінь учнів у процесі виконання навчальних проектів з інформатики і міжпредметних проектів;

· структура процесу профільного навчання;

· класифікація міжпредметних зв'язків і форм їх реалізації в навчально-виховному процесі, що базується на застосуванні методу проектів;

· дидактичні принципи комп'ютерно-орієнтованого навчально-виховного процесу в сучасних умовах (принципи прогнозованості та перспективності діяльності, самостійності й саморозвитку учнів, зв'язку теорії з практикою, цілеутворення, інтегративності, комплексності, системності й упорядкування засобів проектної діяльності учнів).

Доведено підвищення ефективності профільного навчання учнів старших класів внаслідок застосування у навчально-виховному процесі проектних методик, побудованих із урахуванням виявлених і описаних дидактичних умов.

Практичне значення одержаних результатів, зокрема навчальних програм, методичних розробок, спрямованих на застосування методу проектів у процесі профільного навчання, підготовки і проведенні олімпіад з інформатики, полягає у тому, що впровадження їх у процес навчання учнів старшої школи дасть змогу забезпечити достатньо високий рівень інформатичної компетенції випускників та їхню підготовленість до життя в інформаційному суспільстві. Матеріали і висновки дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі старшої школи.

Основні висновки і рекомендації дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес ЗНЗ: ЗОШ №№ 4, 34, 50, Першої української гімназії м. Миколаєва (довідка про впровадження № 1475/20-01 від 25.06.2007 р.); ЗОШ № 10, 12, НВК № 17, спеціалізованої ЗОШ № 5, Ліцею №1 м. Кам'янця-Подільського Хмельницької області (довідка про впровадження № 739 від 22.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті, написаній у співавторстві з В. В. Лапінським, особистий внесок як співавтора полягає в розробленні та впровадженні технології методу проектів у процес підготовки і проведення командних олімпіад з класичного програмування. У матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції, що написані у співавторстві з С. С. Ковальчуком, особистий внесок полягає у розробленні методики управління навчально-проектною діяльністю студентів у процесі виконання курсових проектів.

Вірогідність результатів дослідження і висновків забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, тривалістю дослідження, адекватністю використаних методів поставленим завданням, доцільно спланованим і коректно проведеним педагогічним експериментом, репрезентативністю і статистичною значимістю експериментальних даних, результатами статистичного опрацювання експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу виконували у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) м. Миколаєва (ЗОШ №№ 4, 34, 50, Перша українська гімназія) та загальноосвітніх навчальних закладах м. Кам'янця-Подільського Хмельницької області (ЗОШ №№ 10, 12, НВК № 17, спеціалізована ЗОШ № 5, Ліцей № 1). У експериментальному дослідженні брали участь 1062 учні й викладачі інформатики (ЗОШ №№ 4, 34, 50, Перша українська гімназія м. Миколаєва - 325 учнів), (ЗОШ №№ 10, 12, НВК № 17, спеціалізована ЗОШ № 5, Ліцей № 1 м. Кам'янця-Подільського Хмельницької області - 737 учнів), в яких проводили констатувальний і формувальний етапи експерименту.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у чотири етапи і тривало протягом 1997 - 2008 рр.

На попередньому етапі (1997-1998 рр.) визначено і обґрунтовано актуальність проблеми, уточнено напрями дослідження, вивчено і узагальнено масовий і передовий вітчизняний та зарубіжний досвід використання новітніх технологій навчання, зокрема методу проектів, обрано домінуючі методи досліджень. Було розроблено програму дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано робочу гіпотезу, окреслено напрями подальшої науково-дослідної роботи.

На теоретико-пошуковому етапі (1999-2001 рр.) розроблено програму і методику констатувального і формувального експериментів, уточнено робочу гіпотезу дослідження, теоретично обґрунтовано і розроблено модель впровадження методу проектів у процес профільного навчання в старшій школі.

На експериментальному етапі (2002-2008 рр.), з метою визначення ефективності експериментальної моделі застосування методу проектів як засобу підвищення рівня навчальних досягнень, формування інформатичних компетенцій учнів старшої школи як результату їхньої діяльності в процесі виконання навчальних проектів, проведено формувальний експеримент, завершено розроблення та експериментально перевірено ефективність запропонованої моделі навчання, проаналізовано одержані результати. Опрацьовано експериментальні дані, виконано співвіднесення результатів дослідження з поставленою метою. Оформлено та описано хід і наслідки дослідження.

На заключному етапі (2006-2008 рр.) проаналізовано, систематизовано і узагальнено матеріали дисертаційного дослідження, впроваджено в практику методичні рекомендації щодо використання методу проектів як складової профільного навчання учнів старшої школи, сформульовано загальні висновки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на 10 міжнародних та українських семінарах і науково-практичних конференціях: "Інформаційні технології у виробництві та освіті" (м. Хмельницький, 1-а Науково-технічна та методична конференція, 18-23 квітня 2001 р.); "Інформатика та комп'ютерно-орієнтовані технології навчання" (м. Хмельницький, 16-18 травня 2001 р.); "Інформаційні технології у виробництві та освіті" (м. Хмельницький, 2-а Науково-технічна та методична конференція, 17-20 квітня 2002 р.,); "Інформаційні технології у виробництві та освіті" (м. Хмельницький, 3-я Науково-технічна та методична конференція, 12-15 травня 2003 р.); "Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи", (м. Хмельницький, 2-а Міжнародна науково-практична конференція, 15-16 жовтня 2003 р.); "Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства (м. Херсон, 2-а Всеукраїнська науково-практична конференція, 16-18 жовтня 2003 р.); "Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства" (м. Миколаїв, 3-а Міжнародна науково-практична конференція 22-24 квітня 2004 р.); "Інформаційно-комунікаційні технології у середній та вищій школі" (м. Ізмаїл, Міжнародна конференція, 27-29 травня 2004 р.); "Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства" (м. Чернігів, 4-а Міжнародна науково-практична конференція, 7-9 грудня 2005 р.); "Проблеми, завдання та перспективи шкільної допрофільної і профільної освіти з інформаційно-технологічного профілю" (м. Київ, Всеукраїнський семінар-практикум, 25-27 квітня 2005 р.); на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Хмельницького національного університету (2000-2007 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено в 11 публікаціях автора, з яких 5 є одноосібними. Серед публікацій - 6 статей у провідних наукових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, в т. ч. 5 - одноосібні, 5 - у матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (218 назв на 20 с.), 10 додатків (на 36 с.). У роботі наведено 29 рисунків, 17 таблиць (усього займають 36 с.). Основний зміст дисертації викладено на 181 с. Загальний обсяг роботи становить 239 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено стан її дослідження, об'єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, загальну гіпотезу, завдання дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади організації дослідження, методи та етапи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, описано шляхи апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади застосування методу проектів у процесі профільного навчання учнів старших класів” проведено ретроспективний, структурно-компонентний і змістовий аналіз концепцій навчання та їхніх сучасних втілень. На основі одержаних даних проаналізовано проблеми, які виникають у процесі профільного навчання учнів старшої школи.

У процесі дослідження нами систематизовано етапи діяльності учнів у процесі виконання навчального проекту та можливі методи подання навчального матеріалу. Подано авторське трактування терміну “профільне навчання”, яке доповнено аналізом видів діяльності та їх розподілом у часі, аналізом мотиваційних чинників навчальної діяльності та їх структуруванням. Визначено, що головними чинниками реалізації змісту профільної освіти є:

комплексний системний підхід до побудови змісту освіти у єдиному контексті становлення й розвитку суспільства, творчої особистості в ньому;

виховання людини, здатної впливати на свою освітню траєкторію, порівнюючи її з національними та загальнолюдськими цінностями;

взаємообумовлювальний характер діяльністного, ціннісно-змістового та компетентісного підходів до побудови змісту профільної освіти та його реалізації у навчально-виховному процесі;

орієнтованість змісту освіти на особистість.

На основі ретроспективного аналізу науково-педагогічних та наукових праць простежено виникнення і розвиток методу проектів, його гуманістичні й гносеологічні витоки, розвиток ідей особистісно орієнтованої педагогіки (Є. В. Бондаревська, М. К. Карпова, С. В. Кульневич, В. Ратке, Я. А. Коменський, Ж. Ж. Руссо, Ф. В. А. Дістервег, Дж. Дьюї, У. Х. Кілпатрік, В. Оконь, І. П. Підласий, Й. Г. Песталоцці, Г. Спенсер, Г. Кершенштайнер).

З використанням результатів аналізу сучасних літературних джерел (Н. О. Аніскіна, Н. М. Бібік, М. І. Бурда, В. Н. Максимова, Є. С. Полат) зроблено узагальнене визначення профільного навчання як профільно-диференційованої, планомірно організованої, спільної та двосторонньої діяльності вчителів і учнів, спрямованої на свідоме, міцне й глибоке опанування системою профільно орієнтованих знань, умінь і навичок, у процесі якої учні набувають особистісно орієнтованої підготовки до самореалізації в суспільстві.

У процесі дослідження обґрунтовано гносеологічний підхід до теоретичного розроблення методу проектів у системі особистісно орієнтованого навчання учнів. Спираючись на результати теоретичного аналізу, показано, що метод проектів може бути застосований для покращання результатів профільного навчання учнів старших класів за умови педагогічно доцільного введення методу проектів у навчально-виховний процес профільного навчання, зокрема - у процес профільного навчання інформатики.

Виходячи з уявлення про метод проектів як навчання з опорою на діяльність, можна зробити висновок щодо відповідності передбачуваних результатів застосування цього методу завданням профільного навчання.

У другому розділі “Метод проектів у процесі профільного навчання інформатики в старшій школі”, беручи до уваги положення досліджень Л. С. Виготського, Є. В. Бондаревської, Є. С. Полат, В. В. Серикова, І. С. Якиманської, В. Т. Фоменка, розкрито дидактичні особливості використання методу проектів. Зважаючи на досвід застосування методу проектів у навчально-виховному процесі, зроблено висновок, що використання роботи в малих групах за методом проектів може бути ефективним у процесі профільного навчання.

Створення узагальненої моделі навчання з використанням методу проектів у навчально-виховному процесі, що відбувається за класно-урочної організаційної форми, виконано поетапно: спочатку визначено етапи спільної діяльності вчителів і учнів, потім функції вчителів (тренерів, тьюторів, консультантів) і адміністрації навчального закладу в процесі проектної діяльності (табл. 1).

Оскільки інформатика є базовим предметом у підготовці майбутніх спеціалістів для потреб інформаційного суспільства та враховуючи те, що профільне навчання пов'язане з вивченням інформаційних технологій і передбачає оволодіння ними однією з цілей навчання, було визнано за доцільне використовувати зазначені технології як необхідну складову навчально-виховного процесу, побудованого з використанням методу проектів.

Компонентами моделі є переважні види діяльності педагогічного колективу (діяльності керівництва ЗНЗ, учителів) та діяльності учня на всіх етапах виконання навчального проекту. В процесі дослідження виокремлено етапи застосування методу проектів у формі курсового проекту: 1) розроблення курсового проекту на факультативних та індивідуальних заняттях; 2) впровадження курсового проекту в навчально-виховний процес; 3) співпраця з вищою школою.

Модель навчально-виховного процесу, в якій ураховано діяльність колективу навчального закладу і місце учня в цій діяльності, подано на рис. 1. Етапи виконання проекту, в межах яких конкретизуються види діяльності учасників навчально-виховного процесу, відображено як: етап 1 - організаційно-проектувальний етап діяльності; етап 2 - етап виконання діяльності; етап 3 - завершальний етап діяльності.

Базуючись на результатах теоретичних досліджень та аналізу процесу впровадження методу проектів у профільне навчання учнів старшої школи, виявлено і сформульовано дидактичні умови застосування створеної моделі:

- зорієнтованість змісту навчального проектного завдання на види діяльності, що є домінуючими для місця у соціумі, яке передбачає у майбутньому займати суб'єкт навчання (зорієнтованість на моделювання майбутньої діяльності);

- проблемність змісту навчання та її реалізація у процесі розгортання змісту в навчальній діяльності (створення передумов для розвитку здатності до планування діяльності суб'єктами навчання);

- наявність позитивного підкріплення не тільки на завершальному, а й на проміжних етапах виконання навчального проекту (контролювання і керування процесом виконання навчального проекту з використанням позитивного підкріплення);

- оптимальний план взаємодії усіх учасників (учнів і педагогічного колективу) проекту, партнерська взаємодія учасників.

У третьому розділі "Організація, проведення та результати педагогічного експерименту" викладено методику та основні етапи наукового пошуку, подано результати експериментальної роботи.

Таблиця 1. Модель навчально-виховного процесу профільного навчання з використанням методу проектів (діяльності учителя і адміністрації навчального закладу)

№	Етап діяльності	Діяльність учителя (Т - teacher)	Діяльність адміністратора навчального закладу (А - administrator)
1	Організаційно-проектувальний	1.1.Т* Планування навчального процесу профільного навчання конкретної навчальної дисципліни (групи дисциплін). 1.2. Т ** Створення (коригування, поновлення, адаптування) проектних завдань, доведення їх до відома учнів. 1.3. Т ** Створення (поповнення) доступних для учнів баз даних навчального матеріалу (локальних і в глобальній комп'ютерній мережі).	1.1.А* Планування навчального процесу навчального закладу в цілому, синхронізація навчального процесу різних навчальних дисциплін. 1.2.А* Підготовка вчителів до застосування методу проектів (проведення засідань методичних об'єднань, нарад педагогічного колективу, відкритих занять тощо). 1.3.А* Синхронізація процесу профіль-ного навчання з графіком проведення предметних олімпіад, конкурсів МАН, регіональних змагань тощо. 1.4.А* Виконання заходів, спрямова-них на пошук можливостей реалізації навчальних проектів сумісно з об'єк-тами господарської діяльності регіону, вищими навчальними закладами. 1.5.А* Погодження персонального складу консультантів проектів.
2	Виконання	2.1.Т ** Формування груп, що працюватимуть над конкрет-ним проектами, доведення до них змісту проектних завдань. 2.2.Т ** Управління діяль-ністю учнів, консультантів. 2.3.Т ** Консультативна допомога учням і консуль-тантам, тренерам. 2.4.Т ** підготовка до етапу представлення результатів проектів.	2.1.А* Управління діяльністю педагогічного колективу з виконання проектів.
3	Завершальний	3.1.Т ** Проведення публіч-них захистів робіт, форму-лювання, обґрунтоване дове-дення до відома учнів оцін-кових суджень.	3.1.А** Узагальнення результатів, під-готовка і проведення заходів - презен-тацій кращих проектів на рівні навчаль-ного закладу. 3.2.А** Узагальнення досвіду (разом з головами методичних об'єднань вчителів). 3.3.А** Підготовка до відзначення кра-щих робіт, керівників проектів, вчите-лів і консультантів.

Примітки: * Виконується на етапі впровадження методу проектів, повторюється кожного навчального року. ** Повторюється кожного навчального року.

Результати факторного аналізу даних, одержаних з анкет експертів-науковців (кількість опитаних - 47 осіб), дають змогу дійти висновку щодо важливості проблеми запровадження і використання сучасних технологій навчання, зокрема методу проектів.

З метою конкретизації деяких положень дидактичних умов було проведено визначення ставлення учителів до методу проектів. За результатами статистичної обробки результатів анкетування вчителів, найімовірніше значення оцінки ставлення учителів до застосування методу проектів становило 4,6 за п'ятибальною шкалою, що свідчить про позитивне ставлення вчителів до нього.

Мета формувального експерименту полягала в перевірці справедливості робочої гіпотези, якою передбачалось, що впровадження у навчально-виховний процес методу проектів сприятиме ефективнішому формуванню інформатичних компетенцій та загальної успішності навчання учнів профільної школи. Перевірку ефективності моделі навчання проводили із використанням як традиційних засобів моніторингу навчального процесу, так і з використанням комп'ютерного (у т. ч. дистанційного) тестування, анкетування, аналізу даних про участь учнів у конкурсах, олімпіадах тощо. Важливим для визначення віддалених результатів навчання було долучення до аналізу даних про соціалізацію випускників минулих років (навчання, трудову діяльність, соціальний статус тощо).

Статистичне опрацювання даних уможливило визначення наявності статистично достовірної тенденції до підвищення мінімального рівня знань та умінь внаслідок використання запропонованої моделі навчання. Поряд із кількісними змінами мають місце ще й якісні, що визначається підвищенням мінімального рівня знань із "незадовільного" до "задовільного" у експериментальній групі. Значення математичних сподівань оцінок учнів, обчислені для інформатики та інших навчальних предметів за даними контрольних зрізів (рис. 2), досить чітко ілюструють позитивний вплив застосування запропонованої моделі навчально-виховного процесу на навчальні досягнення з інформатики та інших навчальних предметів.

Позитивною ознакою впровадження методу проектів можна вважати і зменшення розбіжностей в оцінках, одержаних учнями. Дисперсія значень оцінок для учнів контрольної групи становила 7,99, а для експериментальної - 2,57, тобто зменшилась у 3,1 рази. Важливими аргументами на користь справедливості гіпотези дослідження є результати аналізу тенденцій зміни рівня знань учнів 9-х та 11-х класів.

Статистичний аналіз даних, одержаних шляхом виконання контрольних зрізів рівнів навчальних досягнень (рис. 2), дає змогу дійти висновку щодо ефективності запропонованої моделі не тільки для навчання інформатики, але й інших предметів. За результатами статистичного опрацювання даних, одержаних у контрольних зрізах рівнів навчальних досягнень, можна зробити висновок: оскільки t_р = 11,46 потрапляє в критичний діапазон (1,65; +?), то відмінності навчальних досягнень експериментального і контрольного класів є статистично значущими, що свідчить про позитивний вплив застосування запропонованої моделі навчально-виховного процесу на наслідки, навчання.

Статистичне опрацювання даних, результати якого відображено на рис. 3, також дає підстави дійти висновку, що застосування моделі навчально-виховного процесу профільного навчання, побудованого з використанням методу проектів і сучасних ІКТ, забезпечує покращення показників навчання, яке виявляється у суттєвому зменшенні відносної частоти оцінок, менших 6 за 12-бальною шкалою, та збільшенням майже на 2 бали значення найімовірнішої оцінки і, таким чином, зробити висновок про підтвердження гіпотези дослідження.

ВИСНОВКИ

профільний навчання інформатика учень

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає змогу зробити загальні висновки:

1. Виходячи з аналізу доробку науковців, які працюють у напрямі впровадження профільного навчання та передового педагогічного досвіду, встановлено, що досягнення поставленої перед системою освіти мети, зокрема ведення профільного навчання, може бути здійснено шляхом використання у навчально-виховному процесі нових науково обґрунтованих форм, методів і засобів навчання. Основні результати застосування методу проектів у профільному навчанні щодо формування особистісних якостей суб'єктів навчання, визначені науковцями, відповідають завданням профільного навчання, передбаченими у державних вимогах до результатів профільного навчання, важливими для успішної соціалізації учня у сучасному суспільстві.

2. Вважаємо за доцільне впровадження у навчально-виховний процес моделі навчання, яка поєднує переваги класно-урочної організаційної форми навчання і проектних методик та відрізняється від існуючої використанням навчальних задач (проектів), досить тривалих у часі. Навчальна діяльність учнів, відповідно до запропонованої моделі здійснюється як на уроках, так і в позаурочний час, індивідуально і в малих групах, у межах навчального закладу і за умов спілкування та взаємодії між територіально розділеними суб'єктами діяльності, самостійно і за наявності консультативної допомоги вчителя або іншої особи, що має відповідні компетенції.

3. Дидактичні умови застосування методу проектів у профільному навчанні інформатики учнів старшої школи, виявлені в процесі дослідження, можуть бути сформульовані таким чином:

зорієнтованість змісту навчального проектного завдання на види діяльності, що є домінуючими для місця у соціумі, яке передбачає у майбутньому зайняти суб'єкт навчання (зорієнтованість на моделювання майбутньої діяльності у процесі навчання);

проблемність змісту навчання та її реалізація у процесі розгортання змісту в навчальній діяльності;

наявність позитивного підкріплення не тільки на завершальному, а й на проміжних етапах виконання навчального проекту;

оптимальний план взаємодії усіх учасників (учнів і педагогічного колективу) проекту, партнерська взаємодія учасників проекту на основі діалогічного спілкування.

Підвищення ефективності профільного навчання інформатики учнів старших класів внаслідок застосування у навчально-виховному процесі моделі навчання, основаної на використанні методу проектів, створеної і впровадженої з урахуванням сформульованих дидактичних умов, можна вважати доведеним.

4. Підтверджено, що впровадження методу проектів у процес профільного навчання можливе і необхідне, оскільки результати експериментального навчання дають підставу констатувати, що застосування методу проектів забезпечує:

- покращення показників навчання з інформатики та інших навчальних предметів;

- операціональну готовність учнів до використання інформаційних і комунікаційних технологій;

- мотиваційну готовність учнів до застосування зазначених технологій для самоосвіти і спілкування;

- рефлексивну готовність до використання інформатичних і комунікаційних технологій для самоосвіти і продуктивної діяльності, до вибору засобів діяльності, адекватних цілям діяльності й власним можливостям.

Впровадження методу проектів у процес профільного навчання інформатики учнів старших класів забезпечує:

- стимулювання звернення учнів до навчального матеріалу інших навчальних предметів, наслідком якого є формування в учнів системи знань;

- можливості інтенсивного використання ІКТ у навчально-виховному процесі, оскільки, з одного боку, вони є об'єктом вивчення навчального предмета "Інформатика", а з іншого - засобами діяльності, використання яких не вимагає від учнів непредметних (щодо навчального предмету "Інформатика") умінь і навичок;

- здійснення підготовки учнів до участі в предметних олімпіадах, конкурсах Малої академії наук тощо;

- використання результатів діяльності учнів, одержаних у процесі виконання проектних завдань (які можуть мати форму програмних засобів навчального призначення), для підтримки навчання інших предметів, організації управління навчальним закладом, виховного процесу тощо.

Проведене дослідження повною мірою не вичерпало всіх аспектів проблеми впровадження методу проектів у процес профільного навчання учнів старших класів і не претендує на повне розв'язання цієї багатоаспектної проблеми. Подальшої розробки потребує визначення змісту навчання, методів управління виконанням проектів, організації дистанційних (мережевих) навчальних проектів та управління ними.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петровський С. С. Досвід із технічного обслуговування комп'ютерних класів / Петровський С. С. // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2000. - № 3. - С. 41-42.

2. Петровський С. С. Підвищення якості знань учнів у загальноосвітній школі за допомогою курсового проекту на уроках інформатики / Петровський С. С. // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук. пр. - К.: Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2001.- Вип. № 4. - С. 210-215.

3. Петровський С. С. Етапи впровадження курсового проекту у навчальний процес загальноосвітніх шкіл / Петровський С. С. // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2003. - № 5. - С. 15-17.

4. Петровський С. С. Підготовка і проведення учнівських олімпіад з програмування з використанням елементів методу проектів / С. С. Петровський // Наук. вісник Ізмаїльського держ. гуманіт. ун-ту: зб. наук. пр. Сер. Пед. науки. - Ізмаїл, 2004. - Спецвип. (№ 16). - С. 172-176.

5. Петровський С. С. Ретроспективний аналіз використання методу проектів у контексті вивчення інформатики учнями 10-11 класів / Петровський С. С. // Наук. зап. Ніжинського держ. пед. ун-ту ім. М. Гоголя. Сер. Психолого-пед. науки, 2005. - № 6. - С. 154 -155.

6. Петровський С. С. Застосування технології методу проектів під час підготовки і проведення учнівських олімпіад з інформатики / С. С. Петровський, В. В. Лапінський // Наук. записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка: зб. наук. пр. - Тернопіль, 2007. - № 6. - С. 195 - 199. (Розроблено та впроваджено технології методу проектів під час підготовки і проведення командних олімпіад з класичного програмування).

7. Петровський С. С. Підготовка і проведення учнівських олімпіад з програмування з використанням елементів методу проектів / Петровський С. С. // Інформатика. - 2004. - № 31/32 (серп.). - С. 46 - 48.

8. Петровський С. С. Управління навчально-проектною діяльністю учнів на уроках інформатики / С. С. Петровський // Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., (Херсон, 16-18 жовт. 2003 р.) / М-во освіти і науки України, Ін-т педагогіки АПН України, Академічний ліцей при Херсон. держ ун-ті. - К.-Херсон: ХДУ, 2003. - С. 140-144.

9. Петровський С. С. Управління навчально-проектною діяльністю студентів при проведенні курсового проекту / С. С. Петровський, С. С. Ковальчук // Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., (Миколаїв, 22-24 квіт. 2004 р.) / М-во освіти і науки України, Ін-т педагогіки АПН України, Упр. освіти і науки Миколаїв. облдержадмін. - К.-Миколаїв: МДУ, 2004. - С. 125-129. (Розроблення методики управління навчально-проектною діяльністю студентів у процесі виконання курсових проектів).

10. Петровський С. С. Застосування методу проектів у профільному навчанні інформатики / С. С. Петровський // Проблеми, завдання та перспективи шкільної допрофільної і профільної освіти з інформаційно-технологічного профілю: матеріали Всеукр. семінару-практикуму, (Київ, 25-27 квіт. 2005 р.). - К., 2005. - С. 38.

11. Петровський С. С. Ретроспективний аналіз використання методу проектів у контексті вивчення інформатики учнями 10-11 класів / Петровський С. С. // Стратегія управління закладами освіти в умовах інформаційного суспільства: матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, Чернігів, Ніжин, 7-9 груд. 2005 р.) / М-во освіти і наук України, Ін-т педагогіки АПН України, Упр. освіти і науки Чернігів. облдержадмін. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. - C. 135-136.

Размещено на Allbest.ru

...