Організація навчально-творчої діяльності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів

Визначення суті, структури та функцій навчально-творчої діяльності школярів. Особистісно-орієнтована технологія організації навчально-творчої діяльності старшокласників на макро- і мікрорівнях та її впровадження в педагогічний процес навчальних закладів.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 197,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.09 - теорія навчання

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Кабусь Наталя Дмитрівна

Харків - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

навчальний творчий старшокласник педагогічний

Актуальність і доцільність дослідження. Стратегічною метою розвитку освіти ХХІ ст. є виховання особистості, здатної не лише до збереження культурних цінностей і надбань, а й подальшого творення культури на засадах гуманізму, діалогічності та співтворчості. Означена тенденція знайшла відображення в основних державних документах: Державній національній програмі “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Національній доктрині розвитку освіти України, які вказують на пріоритетність збагачення інтелектуального і духовного потенціалу людини як цілісної особистості, становлення сутнісних сил і творчого потенціалу підростаючого покоління.

Вирішення окреслених завдань потребує пошуку шляхів удосконалення педагогічного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, організації навчально-творчої діяльності учнів, зокрема старшого шкільного віку, оскільки розкриття і подальше збагачення творчого потенціалу, власних сил та здібностей має винятково важливе значення для старшокласника. Поряд з цим стрімке зростання обсягу інформації, необхідність оперативно реагувати на запити часу зумовлюють важливість постійного самовдосконалення особистості, самостійного здобуття нових знань і набуття вмінь, розвитку здатності до самоорганізації власної діяльності, формування навчально-творчої компетентності випускників шкіл, необхідної для подальшого успішного навчання відповідно до вимог Болонського процесу й продуктивного життя в сучасному суспільстві.

Однак результати спостережень свідчать про те, що близько 8 % старшокласників мають високий рівень навчально-творчої компетентності; проведене нами анкетування вчителів підтверджує, що лише 20 % з них постійно працюють над розвитком творчої особистості на заняттях й орієнтують власну діяльність на формування здатності учнів до самоорганізації особистого творення і пізнання. Більшість учителів застосовують різні засоби організації навчально-творчої діяльності, але ці засоби здебільшого використовуються не системно, без урахування специфіки творчої діяльності й етапів формування творчості учня, що не завжди забезпечує їх результативність. З огляду на це актуальним є створення цілісної системи організації навчально-творчої діяльності учнів старших класів, розробка й упровадження педагогічної технології й комплексу засобів, спрямованих не лише на ефективну організацію навчально-творчої діяльності вчителем, а й поступове переведення учнів на рівень самоорганізації діяльності, підвищення рівня їхньої навчально-творчої компетентності.

Проведений науковий пошук засвідчує, що проблема підвищення ефективності організації навчального процесу розглядалася за такими напрями, як:

розвиток творчої особистості учнів у навчально-виховному процесі (Ш. Амонашвілі, М. Лазарев, О. Медведєва, В. Моляко, В. Рибалко, А. Семенова, С. Сисоєва, Т. Сущенко, В. Чернякова);

визначення основ організації та управління навчальною (Ю. Бабанський, В. Бондар, Г. Єльникова, Ю. Конаржевський, В. Костіна, Ю. Машбиць, О. Молчанюк, І. Підкасистий, В. Пікельна, Т. Рогова) і творчою (О. Лазарєва, О. Рассказова, А. Сологуб, Д. Чернілевський) діяльністю учнів;

формування духовності, діалогічності, гуманістичної спрямованості особистості (Г. Балл, І. Глазкова, С. Золотухіна, А. Сущенко, О. Ткаченко);

розвиток самостійності учнів і студентів (В. Буряк, С. Гончаренко, О. Демченко, Т. Ільїна, В. Ляудіс, І. Федоренко, Т. Шамова);

управління навчально-творчою діяльністю учнів (В. Андреєв, В. Нагаєв, В. Якунін, К. Яресько);

розробка технології управління навчально-пізнавальною діяльністю (В. Євдокимов, О.М. Пєхота, О. Попова, І. Прокопенко, Л. Ричкова та інші).

Водночас цілісна система організації навчально-творчої діяльності учнів старшої школи, яка б забезпечувала розвиток творчої особистості на засадах діалогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості, її вихід на рівень самоорганізації діяльності, набуття навчально-творчої компетентності, не отримала достатнього висвітлення в психолого-педагогічній науці. Актуальність цієї проблеми підтверджується і наявністю суперечностей між:

· потребою суспільства в розвитку творчої компетентної особистості, здатної до діалогічної взаємодії та співробітництва, й недостатньою сформованістю умов для її розвитку і саморозвитку в навчальному процесі сучасної школи;

· необхідністю вдосконалення організації навчального процесу й недостатньою розробленістю технології та конкретних засобів організації навчально-творчої діяльності в процесі вивчення окремих предметів;

· прагненням особистості до творчої самореалізації й недостатнім рівнем сформованості в школярів досвіду творчої діяльності;

· необхідністю розвитку гуманістичних та суб'єктних якостей особистості й переважанням методів і засобів прямого управління з боку вчителя, недостатньою розробленістю засобів співуправління та самоуправління.

Отже, актуальність проблеми, недостатня її вивченість, необхідність подолання визначених суперечностей та потреби шкільної практики зумовили вибір теми дослідження „Організація навчально-творчої діяльності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах” (РК № 1-200199U004104). Тему дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 1 від 23.02.2006 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 21.03.2006 р.)

Мета дослідження - розробити модель організації навчально-творчої діяльності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів і на цій основі теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію її реалізації для підвищення рівня навчально-творчої компетентності учнів старшої школи.

Відповідно до мети дослідження визначено його завдання:

1. Проаналізувати філософську, психолого-педагогічну й методичну літературу з метою уточнення сутності, структури і функцій навчально-творчої діяльності школярів.

2. Визначити особливості організації навчально-творчої діяльності учнів старших класів.

3. Розробити інтегровану модель організації навчально-творчої діяльності старшокласників, уточнити критерії та показники її результативності.

4. Обґрунтувати й експериментально перевірити технологію організації навчально-творчої діяльності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів.

Об'єкт наукового розгляду - навчально-творча діяльність школярів.

Предмет дослідження - організація навчально-творчої діяльності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів.

Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що організація навчально-творчої діяльності учнів розглядається як цілеспрямований послідовний процес залучення індивіда до активного пізнання і перетворення навчального матеріалу на засадах діалогічної взаємодії, співробітництва і співтворчості, спрямований на переведення кожного учня на рівень самоорганізації діяльності через створення творчого мікросередовища, що сприяє розвиткові особистості учня, підвищенню рівня його навчально-творчої компетентності за умови реалізації особистісно орієнтованої технології, яка ґрунтується на моделі організації навчально-творчої діяльності старшокласників.

Гіпотеза дослідження. Упровадження особистісно орієнтованої технології, яка ґрунтується на моделі організації навчально-творчої діяльності старшокласників на заняттях і в позаурочний час і містить такі етапи: на макрорівні - організаційно-творчий, розвивально-творчий і творчого саморозвитку, на мікрорівні - мотиваційно-стимулюючий, орієнтовно-пізнавальний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-ціннісний - сприятиме підвищенню рівня їхньої навчально-творчої компетентності, зокрема зростанню мотивації й емоційно-ціннісного ставлення до творчої діяльності, повноти і гнучкості знань, сформованості навчально-творчих умінь, пізнавально-творчої активності, гуманістичної спрямованості особистості, здатності до саморозвитку та самоорганізації.

Методологічною основою дослідження є діалектична теорія пізнання, філософські, психологічні, педагогічні положення про людину, діяльність і спілкування як основні чинники її розвитку, про активність особистості, яка має значні можливості для саморозвитку в процесі взаємодії з навколишнім світом; системний підхід до процесів і явищ; цілісний, особистісно-діяльнісний підходи до формування особистості; компетентнісний та кібернетичний підходи до організації навчально-творчої діяльності, синергетичний підхід до її самоорганізації.

Теоретичною основою дослідження є концепції: креативної освіти (В. Андреєв, С. Сисоєва, А. Сологуб), особистісно орієнтованого навчання (І. Бех, О. Пєхота, І. Якиманська), теорії: цілісного навчального процесу (І. Зимня, В. Лозова, В. Сластьонін), гуманізації навчально-виховного процесу (І. Зязюн, О. Савченко, В. Сухомлинський, А. Сущенко, Г. Троцко), загальна теорія діяльності (О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна), активізації навчальної діяльності (В. Лозова, М. Махмутов, В. Паламарчук, Г. Щукіна), педагогічної технології (В. Беспалько, Т. Дмитренко, В. Євдокимов, О. Попова, І. Прокопенко), саморозвитку особистості (А. Маслоу, І. Павлов, Л. Рибалко, К. Роджерс, Г. Селевко); праці, присвячені проблемі формування компетентності (В. Гриньова, О. Пометун, А. Хуторський та інші вчені).

Відповідно до визначених завдань і для перевірки гіпотези використано методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення наукової, навчально-методичної літератури для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, з'ясування основних понять, сутності, структури, функцій навчально-творчої діяльності, особливостей її організації; моделювання, порівняння та систематизація змісту, форм і методів навчання для розробки технології організації навчально-творчої діяльності старшокласників; прогнозування впливу розробленої програми на ефективність організації навчально-творчої діяльності учнів загальноосвітнього навчального закладу); емпіричні (анкетування, тестування, метод експертних оцінок, вивчення продуктів навчально-творчої діяльності старшокласників для виявлення рівнів сформованості їхньої навчально-творчої компетентності; педагогічний експеримент з метою перевірки гіпотези); методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Наукова новизна й теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:

вперше розроблено інтегровану модель організації навчально-творчої діяльності старшокласників на основі сукупності підходів (системного, особистісно-діяльнісного, кібернетичного, синергетичного й компетентнісного); обґрунтовано й експериментально перевірено особистісно орієнтовану технологію організації навчально-творчої діяльності старшокласників на макрорівні (етапи: організаційно-творчий, розвивально-творчий і творчого саморозвитку) і мікрорівні (етапи: мотиваційно-стимулюючий, орієнтовно-пізнавальний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-ціннісний) для підвищення рівня їхньої навчально-творчої компетентності;

уточнено: сутність понять „навчально-творча діяльність школярів” як виду діяльності, спрямованого на вирішення навчально-творчих завдань, у процесі якого відбувається активне відкриття світу для себе через творення і пізнання, цілісний розвиток особистості учня, його перехід на рівень самоуправління, набуття творчого продукту, що характеризується гуманістичною спрямованістю, новизною й значимістю для особистості та „організація навчально-творчої діяльності старшокласників” через обґрунтування необхідності створення та розширення творчого мікросередовища в навчальному процесі з метою активізації і розвитку їхнього мислення, почуттів, волі, творчого потенціалу; інтегральний критерій результативності організації навчально-творчої діяльності (навчально-творча компетентність учнів, що характеризується мотивацією й емоційно-ціннісним ставленням до навчально-творчої діяльності, повнотою і гнучкістю знань, умінням вирішувати навчально-творчі завдання, здатністю до саморозвитку й самоорганізації, пізнавально-творчою активністю, гуманістичною спрямованістю особистості);

конкретизовано особливості організації навчально-творчої діяльності старшокласників (узгодження компонентів педагогічної системи через наявність у кожному з них пізнавального, творчого, гуманістичного складників, створення і розширення творчого мікросередовища на заняттях, інтеграція змісту різних предметів у єдину систему, розвиток здатності до самоорганізації й організації діяльності інших); її змістову структуру як єдність емоційного, організаційного, когнітивного, креативного, комунікативного, рефлексивного компонентів, що відображають специфіку цієї діяльності;

подальшого розвитку набули засоби організації навчально-творчої діяльності старшокласників (система творчих завдань різного рівня складності, стратегія творчої діяльності, факультативний курс), розроблені відповідно до етапів технології та орієнтовані на реалізацію системи видів управління з переходом від прямого управління до самоуправління й поступове переведення учнів на рівень самоорганізації діяльності.

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що розроблені й апробовані: технологія організації навчально-творчої діяльності старшокласників, комплекс засобів для організації такої діяльності в процесі вивчення іноземної мови та економіки на уроках і в позаурочний час, програми факультативних курсів з іноземної мови „Творчий розвиток особистості” (Клуб „Cosmopolitan”) та економіки „Життя як творчість” (Клуб „Економіст”) утілено в навчально-методичних матеріалах щодо організації навчально-творчої діяльності старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу, які доцільно використовувати в загальноосвітніх навчальних закладах, а також у системі післядипломної освіти й удосконалення кваліфікації педагогічних кадрів.

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Харківської гімназії №39 (акт упровадження № 956 від 22.12.2006 р.), харківських загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів № 36 та № 110 Харківської міської ради Харківської області (акти впровадження № 409 від 27.05.2008 р. та № 208 від 05.06.2008 р.)

Теоретичні положення та практичні напрацювання, викладені в дисертації, також можна використовувати в педагогічних вищих навчальних закладах у викладанні курсів „Педагогіка”, „Самовиховання і саморегуляція особистості”, „Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти”, студентами під час проходження педагогічної практики, написання курсових і дипломних робіт, у процесі підготовки нових навчальних програм, підручників, посібників з дидактики та методики старшої школи.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, відповідністю методів меті, завданням, об'єкту і предмету дослідження, експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних, позитивними результатами експерименту, можливістю його відтворення; доказовістю і логічною несуперечливістю висновків.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр загальної та соціальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, на міжнародних науково-практичних конференціях „Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів (Харків, 2003)”, „Наука і освіта-2005” (Дніпропетровськ, 2005), регіональних науково-практичних та теоретико-методологічних конференціях „Формирование самостоятельной, ответственной, творческой личности в условиях непрерывного образования” (Харьков, 2003), „Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу” (Харків, 2005), „Методологічні питання наукового дослідження в педагогіці та соціальній педагогіці” (Харків, 2007), на наукових і науково-практичних конференціях молодих учених „Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 2006, 2007), „Методологія сучасних наукових досліджень” (Харків, 2005, 2006).

Публікації. Теоретичні та практичні результати дослідження викладено в 17 одноосібних публікаціях, серед яких: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, 10 - у матеріалах наукових конференцій та навчально-методичні матеріали.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (337 найменувань, 17 з них - іноземною мовою), 20 таблиць (на 9 сторінках), 4 рисунків (на 3 сторінках), 18 додатків (на 55 сторінках). Загальний обсяг роботи - 257 сторінок, (175 сторінок - основний текст).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету й завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методологічні й теоретичні засади дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних висновків, наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні питання організації навчально-творчої діяльності школярів” на основі вивчення сучасних науково-педагогічних джерел з'ясовано сутнісні характеристики навчально-творчої діяльності школярів, її структуру та функції; визначено особливості організації навчально-творчої діяльності учнів старшої школи, розроблено інтегровану модель і технологію організації навчально-творчої діяльності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів.

Аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури щодо сутності понять „навчальна діяльність”, „творчість”, „творча діяльність” (В. Андреєв, Г. Буш, Б. Коротяєв, І. Лернер, Ю. Машбиць, В. Моляко, В. Паламарчук, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, А. Шумілін, Г. Щукіна, Л. Яценко та інші) надав можливість розглянути навчально-творчу діяльність школярів як вид діяльності, спрямований на вирішення навчально-творчих завдань, у процесі якого відбувається активне відкриття світу для себе через творення і пізнання, цілісний розвиток особистості учня, його перехід на рівень самоуправління, набуття творчого продукту, що характеризується гуманістичною спрямованістю, новизною й значимістю для особистості.

На основі системного аналізу виявлено структурні (суб'єкт, об'єкт, мета, навчально-творчий процес, засоби, навчально-творчий продукт) та змістові (емоційний, організаційний, когнітивний, креативний, комунікативний, рефлексивний) компоненти навчально-творчої діяльності, з'ясовано її основні функції, пов'язані з формуванням позитивної мотивації і творчої активності суб'єкта (мотиваційну, активізаційну, прогностичну), здійсненням навчально-творчої діяльності (організаційну, навчально-пізнавальну, креативну, розвивальну, виховну, комунікативну, самореалізації), усвідомленням та вдосконаленням результату (рефлексивну, терапевтичну, оцінювальну, корекційну).

На підставі досліджень Ю. Бабанського, Т. Дмитренко, О. Іонової, С. Сисоєвої, О. Попової, І. Прокопенка, А. Хуторського, Т. Шамової визначено, що організація навчально-творчої діяльності старшокласників є цілеспрямованою взаємодією вчителя й учнів на засадах діалогу, співробітництва і співтворчості з метою активізації та розвитку мислення, почуттів, волі, творчого потенціалу, узгодження мотивів, цінностей, знань, умінь та рефлексивної поведінки учнів, поступового їх переведення на рівень самоорганізації власної діяльності завдяки створенню і розширенню творчого мікросередовища в навчальному процесі через упорядкування мети, принципів, змісту, методів, засобів і форм спільної діяльності.

З опорою на психолого-педагогічні дослідження (В. Андрієвська, Л. Виготський, М. Гамезо, І. Зимня та інші), що дозволяють з'ясувати вікові особливості учнів старшого шкільного віку (спрямованість на пошук істини, прагнення до пізнання власних можливостей, внутрішніх суперечностей у взаємовідносинах людини зі світом, схильність до аналізу, дедукції та узагальнення, зростання самостійності) та з урахуванням специфіки навчально-творчої діяльності (необхідність активізації всіх сфер особистості учня, творчого потенціалу і створення сприятливої емоційної атмосфери) виявлено особливості організації навчально-творчої діяльності учнів старшої школи, а саме:

1) узгодження всіх компонентів педагогічної системи, які поєднуються через наявність у кожному з них пізнавального, творчого й гуманістичного складників і спрямовані на цілісний розвиток емоційно-чуттєвої, розумової й діяльнісної сфер особистості, її творчого потенціалу;

2) створення й розширення творчого мікросередовища на заняттях через поєднання урочної та позаурочної діяльності для повнішого розкриття і розвитку індивідуальних творчих можливостей та потенціалу особистості;

3) інтеграція змісту шкільних предметів для формування цілісної картини світу, світогляду старшокласника, пізнання взаємозв'язків у системі „природа - людина - суспільство - культура”, що стимулює мовно-мисленнєву активність учнів, формує гуманістичну спрямованість особистості, творчий підхід до життєдіяльності;

4) пріоритет самоуправління, поступове переведення учнів на рівень самоорганізації навчально-творчої діяльності й організації діяльності інших через опанування методів, прийомів, стратегії творчої діяльності.

На основі системного, особистісно-діяльнісного, кібернетичного, синергетичного й компетентнісного підходів, а також з урахуванням означених особливостей розроблено інтегровану модель організації навчально-творчої діяльності старшокласників, компонентами якої є: учитель, який цілеспрямовано організовує навчально-творчу діяльність старшокласників, особистість учня, що розвивається, навчально-творча діяльність, яка розгортається в просторі і часі (рис.1). Цілісність процесу організації навчально-творчої діяльності забезпечено через: 1) органічний взаємозв'язок особистості й діяльності (діяльність є основою, засобом і вирішальною умовою розвитку творчої особистості учня, формування його навчально-творчої компетентності); 2) інтеграцію процесів організації й управління (умовою ефективної організації навчально-творчої діяльності і переведення старшокласників на рівень самоорганізації є реалізація системи видів управління з поступовим переходом від прямого управління до самоуправління, що є підґрунтям формування творчої особистості); 3) взаємозумовленість процесів організації і самоорганізації, а саме: від якості організації вчителем навчально-творчої діяльності учнів (постійне ускладнення і поглиблення завдань, опанування комплексу навчально-творчих умінь - когнітивних, креативних, комунікативних, організаційних, стимулювання активності, ініціативності особистості, актуалізація її потреб у пізнанні, перетворенні, самореалізації, поступова передача управлінських дій учителя старшокласникам) залежить їхній вихід на рівень самоорганізації власної діяльності); 4) взаємозумовленість процесів самоорганізації діяльності і саморозвитку особистості (вихід на рівень самоорганізації діяльності можливий за умови саморозвитку особистості - її мотивації, пізнавально-творчої активності, мислення, почуттів, волі; водночас учень стає здатним до саморозвитку завдяки самоорганізації власної діяльності); 5) поєднання урочної та позаурочної діяльності для створення й розширення творчого мікросередовища, під яким розуміється сукупність умов, що сприяють активізації внутрішніх ресурсів особистості: орієнтація на творчість та відкритість, наявність сприятливої емоційної атмосфери, ціннісне ставлення до іншого, співробітництво і співтворчість, діалогічна взаємодія суб'єктів, ініціювання вільного вибору старшокласниками видів, форм, способів діяльності відповідно до індивідуальних можливостей та інтересів.

Рис.1. Інтегрована модель організації навчально-творчої діяльності старшокласників

У дисертації доведено, що результатом організації навчально-творчої діяльності є підвищення рівня навчально-творчої компетентності старшокласників як інтегрованого особистісного утворення, що базується на досвіді й особистісних якостях, структурними компонентами якої є: емоційно-ціннісний (показники: мотивація й емоційно-ціннісне ставлення до діяльності), когнітивний (повнота і гнучкість знань), діяльнісний (уміння вирішувати навчально-творчі завдання, здатність до саморозвитку та самоорганізації), особистісний (пізнавально-творча активність, гуманістична спрямованість особистості).

На підґрунті моделі та з урахуванням напрацювань В. Беспалька, П. Гальперіна, Д. Чернілевського, А. Хуторського й інших учених науково обґрунтовано і розроблено особистісно орієнтовану технологію організації навчально-творчої діяльності старшокласників на макро- і мікрорівнях як послідовність взаємопов'язаних етапів розгортання процесу і відповідних цим етапам засобів, що спрямовані на залучення учнів з різним рівнем знань і розвитку творчого потенціалу до активної навчально- творчої діяльності й ґарантують досягнення прогнозованого результату, забезпечуючи у своїй сукупності цілісну систему організації цього процесу.

Технологія на макрорівні (етапи: організаційно-творчий, розвивально-творчий та творчого саморозвитку) передбачає реалізацію упродовж значного проміжку часу й сприяє поступовому переведенню старшокласників на рівень самоорганізації діяльності, підвищенню їхньої навчально-творчої компетентності. Технологія на мікрорівні в єдності мотиваційно-стимулюючого, орієнтовно-пізнавального, креативно-діяльнісного і рефлексивно-ціннісного етапів є інваріантом для організації навчально-творчої діяльності на заняттях, що забезпечує функціонально повний цикл орієнтовної, пізнавальної, перетворювальної, оцінювальної діяльності й набуття кожним учнем особистісно-цінного навчально-творчого продукту.

У другому розділі - „Експериментальна перевірка технології організації навчально-творчої діяльності старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів” - розкрито загальні питання організації і проведення педагогічного експерименту, висвітлено реалізацію обґрунтованої технології, запропоновано якісний аналіз результатів і математичну обробку експериментальних даних.

Педагогічний експеримент відбувався на базі Харківської гімназії № 39, ЗОШ № 36, ЗОШ № 110; на різних етапах дослідження в ньому взяли участь 374 учні 9-11 класів. Перевірку ефективності розробленої технології здійснено особисто автором на матеріалі викладання іноземної мови, а також учителями з інших предметів, які використовували запропоновану технологію організації навчально-творчої діяльності старшокласників, зокрема у вивченні історії, географії, економіки.

У процесі констатувального етапу педагогічного експерименту виявлено початковий рівень сформованості навчально-творчої компетентності учнів старших класів (з переважанням низького та середнього рівнів), що підтвердило актуальність і доцільність дослідження; обрано експериментальні і контрольні групи, які за вказаним критерієм майже не відрізнялись на початку проведення експерименту.

Під час підготовки до формувального експерименту відповідно до етапів обґрунтованої технології було спроектовано комплекс засобів організації навчально-творчої діяльності старшокласників, спрямований на здійснення переходу від прямого управління до самоуправління й поступовий вихід учнів на рівень самоорганізації навчально-творчої діяльності. Цей комплекс містив систему творчих завдань різного рівня складності, програми факультативних курсів з іноземної мови „Творчий розвиток особистості” (Клуб „Cosmopolitan”) та економіки „Життя як творчість” (Клуб „Економіст”) й стратегію творчої діяльності. Через систему творчих завдань учні поступово опановували способи творчої діяльності й набували навчально-творчі вміння. Означена система вміщувала завдання 3-х рівнів: 1) частково-пошукові (спрямовані на стимуляцію творчого уявлення, мислення, ініціативності старшокласників, пізнання ознак об'єкта, його вдосконалення); 2) евристичні (націлені на створення або перетворення об'єкта, самостійне виявлення проблеми і пошук варіативних шляхів її вирішення); 3) креативні (орієнтовані на створення нового, оригінального продукту, вони передбачали усунення суперечностей й характеризувалися новизною як змісту, так і способу вирішення завдань).

З метою розширення творчого мікросередовища в позаурочний час і налагодження умов для найповнішого розкриття і розвитку потенційних можливостей та індивідуальності кожного старшокласника розроблено авторську програму комплексного факультативного курсу „Творчий розвиток особистості” (Клуб „Cosmopolitan”). Цей курс пропонував різноманіття творчих форм і видів діяльності в поєднанні з гуманістичним змістом і надав змогу залучити старшокласників до активної, нетрадиційної, емоційно насиченої діяльності, що максимально і різносторонньо стимулювала мислення й одночасно активізувала почуття та волю, сприяючи розвиткові цілісної особистості.

Під час дослідницько-експериментальної роботи було встановлено, що вирішення творчих завдань, орієнтованих на самостійне створення нового об'єкта, викликало певні утруднення в учнів, тому виникла необхідність усвідомити способи дій, опанувати загальну стратегію творчого пошуку. З урахуванням напрацювань Г. Буша, В. Моляки, О. Петрова, Р. Стернберга стратегію творчої діяльності визначено як орієнтовний план дій, спосіб вирішення творчих завдань, що передбачає таку послідовність виконання дій: 1) визначення мети, постановка проблеми в загальному вигляді; 2) усвідомлення необхідності розв'язання завдання; 3) творчий пошук, виникнення асоціацій, які сприяють формулюванню варіантів вирішення проблеми; 4) пошук аналогів; 5) розробка моделі об'єкта або моделі діяльності з цим об'єктом; 6) генерування нових ідей, конструювання власного оригінального творчого продукту; 7) оцінювання результату, значущості ідеї й визначення нової мети. Означена стратегія слугувала орієнтиром для вирішення творчих завдань і передбачала можливість вироблення на її основі власного, найсприятливішого для кожного учня способу діяльності.

До формувального етапу експерименту було залучено 3 групи учнів 10-11 класів (71 особа). З метою визначення ефективності окремих засобів технології організації навчально-творчої діяльності експериментально перевірено варіанти її впровадження: 1) з використанням системи творчих завдань різного рівня складності й стратегії творчої діяльності; 2) із застосуванням системи творчих завдань й розробленого факультативного курсу; 3) з утіленням комплексу засобів організації навчально-творчої діяльності старшокласників. У кожній експериментальній групі здійснювалася послідовна реалізація етапів технології організації навчально-творчої діяльності старшокласників на макро- і мікрорівнях.

Організаційно-творчий етап макротехнології мав на меті активізацію наявних можливостей, особистісного потенціалу кожного учня, формування позитивної мотивації та стійкого інтересу до навчально-творчої діяльності, відкритості до середовища і спілкування. Відповідними засобами на цьому етапі були творчі завдання, проблемні ситуації, тексти з нерозгорнутою ситуацією чи пропущеними змістовними ланками, конкурси, змагання, тренінгові вправи, рольові та ділові ігри тощо, спрямовані на розвиток уяви, оригінальності та нестандартності мислення, творчих здібностей старшокласників.

Факультативні заняття на цьому етапі передбачали реалізацію розділу курсу „Людина та її можливості”, зокрема проведення творчих тренінгових вправ: „Мої досягнення в майбутньому”, „У Вас виявився дар телепатії”, конкурсів гумору, репортажів, ток-шоу „Минуле, сьогодення й майбутнє. Ми обираємо своє життя”, рольових та ділових ігор „Я - керівник підприємства”, змагань між мікроколективами, що сприяло активізації й пізнанню власних творчих можливостей, унікальності й неповторності кожної особистості, створенню творчого мікросередовища на заняттях, у процесі взаємодії з яким відбувався постійний розвиток особистості старшокласника.

Залучення кожного учня незалежно від рівня предметних знань і розвитку творчого потенціалу до активної творчої діяльності здійснювалось завдяки реалізації особистісно орієнтованого підходу й прямого управління вчителя з елементами співуправління: використання диференційованих завдань, стимулювання учнів до вибору завдань відповідно до власних можливостей, надання різного ступеня допомоги під час їх виконання, застосування позитивного зворотного зв'язку, оцінювання за номінаціями, що створювало ситуацію успіху, сприяло формуванню ціннісного ставлення до власної діяльності та її результатів.

Розвивально-творчий етап спрямовувався на поглиблення інтересу до навчально-творчої діяльності, розвиток когнітивних, креативних, комунікативних та організаційних умінь, поступове опанування способів і стратегії творчої діяльності, що потребувало ускладнення та урізноманітнення завдань, розширення творчих форм і видів діяльності, проведення предметних тижнів, залучення старшокласників до регулярного випуску газети, участі в колективних творчих заходах.

Зміст факультативних занять передбачав реалізацію розділу курсу „Людина і культура”, звернення до мистецтва (організація свят, театралізованих вистав, інсценування казок, драматичних творів; конкурси „Я вмію складати добрі казки”, „Євробачення”, кінофестиваль „Казкова галактика”, фестиваль Шекспіріади, новорічний карнавал, конкурс детективів та ін.), що дозволяло усвідомлювати культуру як результат творчості людей у всіх галузях життя, сприяло накопиченню і збагаченню творчого досвіду, екстеріоризації творчих досягнень старшокласників і тим самим значно підвищувало зацікавленість, ініціативність учнів, стимулювало до подальшої діяльності й удосконалення.

Усе це потребувало співуправління, творчої співпраці вчителя й учнів та учнів між собою, що сприяло становленню навчального співтовариства, яке характеризувалося діалогічністю, здатністю до співробітництва і взаємозбагачення в спільній діяльності.

На етапі творчого саморозвитку відбувалося подальше вдосконалення навчально-творчих умінь, мобілізація творчого потенціалу учнів на реалізацію внутрішніх можливостей їхнього саморозвитку. Старшокласники набули здатність як до самоорганізації, так і до організації творчої діяльності інших: самостійно ініціювали й утілювали складні проекти, проводили фрагменти уроків, організовували диспути, дискусії, конференції, конкурси творчих робіт, пропонували власні теми й проблеми для обговорення, завдання для колективного вирішення, добирали цікаву додаткову інформацію.

Факультативні заняття передбачали реалізацію розділів курсу „Людина в природному середовищі” й „Людина та суспільство”, що пропонували широкий спектр активних та інтерактивних методів і форм взаємодії, таких заходів, як: диспут „Екологічна ситуація в Україні, на планеті Земля. Що залежить від мене?”, конференція „Здорова планета ХХІ століття”, круглий стіл „Шляхи розвитку олімпійського руху у світі. Калакагатія - краса тіла та духу”, конкурсна програма популяризації спорту в Україні, шоу „Еврика”, конкурс на власне міні-відкриття, дебати „Віртуальна реальність - за і проти”, проект „Майбутнє мого міста”, конкурс на кращу презентацію своєї країни „Моя батьківщина - моя гордість”, дискусія „Добро і зло. Я обираю добро, тому що...” та ін. Наповнення змісту темами гуманістичного спрямування сприяло формуванню ціннісного ставлення до навколишнього світу, власної культури, усвідомленню діалогічності та спільності як визначальних принципів людського існування.

На цьому етапі творча діяльність учнів набула чітко вираженої гуманістичної спрямованості; старшокласники здійснювали самостійний творчий пошук, виявляли оригінальність, гнучкість, нестандартний підхід до вирішення завдань, прагнули до саморозвитку, постійного нарощування й розкриття власного потенціалу.

Організація навчально-творчої діяльності на заняттях (на уроках чи в позаурочний час) потребувала реалізації етапів мікротехнології: 1) мотиваційно-стимулюючого, що полягав в активізації пізнавальної потреби, створенні ситуації пошуку й актуалізації суб'єктного досвіду старшокласників завдяки використанню проблемних запитань, творчих завдань різного рівня складності, побудові асоціативного ряду; 2) орієнтовно-пізнавального, який передбачав створення моделі об'єкта, що вивчався, й моделі діяльності з цим об'єктом, де засобами були тексти з дотекстовими і післятекстовими завданнями, евристики, схеми моделей; 3) креативно-діяльнісного, спрямованого на створення власного навчально-творчого продукту, розвиток когнітивних, креативних та комунікативних умінь, що передбачав вільний вибір різноманітних видів творчої діяльності; 4) рефлексивно-ціннісного, націленого на аналіз, діагностику й удосконалення творчих здобутків, екстеріоризацію результатів, самооцінювання за виокремленими в спільній діяльності критеріями, що забезпечувало інтеграцію результату і способу дій в індивідуальному досвіді особистості й мотивацію до подальшої діяльності.

Отримані під час контрольного експерименту дані щодо сформованості окремих показників навчально-творчої компетентності підтвердили ефективність розробленої технології і засобів організації навчально-творчої діяльності старшокласників, оскільки відбулися суттєві позитивні зміни всіх досліджуваних параметрів. Найбільші позитивні зрушення виявлено в групі Е3, потім - у групах Е2 і Е1 (табл.1). Так, в експериментальній групі Е1 приріст високого рівня навчально-творчої компетентності склав 26,08%, групі Е2 - 29,16%, групі Е3 - 37,5%. Порівняння результатів, отриманих під час експерименту, доводить важливість органічного поєднання урочної і позаурочної діяльності для розширення творчого мікросередовища з одночасним усвідомленням стратегії творчого пошуку. Зміни, які відбулися в конкретних

групах, дозволяють стверджувати, що опанування стратегії творчої діяльності поряд із обмеженим можливостями уроків обсягом творчих форм і видів діяльності, як і різноманіття форм у поєднанні з недостатнім усвідомленням способів та прийомів творчої діяльності, зумовили нижчий відсоток учнів, що вирішують творчі завдання на креативному рівні. Достовірність результатів експериментальної роботи доведено засобами математичної статистики з використанням критерію .

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості навчально-творчої компетентності старшокласників

Рівні, критерії і показники

Е1 (23 особи)

Е2 (24 особи)

Е3 (24 особи)

К (26 осіб)

Мотивація до навчально-творчої діяльності (НТД)

високий (стійка сформованість пізнавального мотиву і мотиву творчого досягнення)

середній (переважання широких соціальних мотивів)

низький (наявність мотиву уникнення негативного досвіду)

21,73

0

-21,73

25

- 4,16

-20,83

33,33

0

-33,33

3,84

3,84

-7,69

Емоційно-ціннісне ставлення до НТД

позитивне (наявність постійного емоційного вияву у НТД, свідоме сприйняття НТД як цінності)

нейтральне (стримане висловлення почуттів, недостатнє сприйняття НТД як цінності)

негативне (відсутність сприйняття НТД як цінності)

26,08

- 4,34

-21,73

33,33

- 4,16

-29,16

37,5

-8,33

-29,16

3,84

3,84

-7,69

Повнота знань

високий (К = 0,80-1,0)

середній (К = 0,61-0,79)

низький (К = 0-0,60)

26,08

0

-26,08

25

- 4,16

-20,83

33,33

-8,33

-25

7,69

-3,84

-3,84

Гнучкість знань

високий (оперування знаннями на творчому рівні)

середній (оперування знаннями на конструктивному рівні)

низький (оперування знаннями на репродуктивному рівні)

34,78

21,73

-56,52

33,33

20,83

-54,16

37,5

25

-62,5

0

3,84

-3,84

Уміння вирішувати навчально-творчі завдання

креативний (виявлення оригінального нестандартного підходу під час вирішення навчально-творчих завдань)

евристичний (прояв оригінального підходу за евристикою)

виконавчий (недостатнє виявлення творчих елементів під час вирішення навчально-творчих завдань)

34,78

21,73

-56,52

33,33

25

-58,33

41,66

25

-66,66

0

3,84

-3,84

Самоорганізація діяльності

високий (учень самостійно ставить мету й діє для її досягнення)

середній (потребує незначної допомоги в організації НТД)

низький (виконавча позиція в навчанні, нездатність самостійно визначити мету й діяти для її досягнення)

26,08

21,73

- 47,82

29,16

16,66

- 45,83

33,33

12,5

- 45,83

0

3,84

-3,84

Саморозвиток

високий (характеризується прагненням і конкретною діяльністю для власного вдосконалення)

середній (прагнення до успіху недостатньо виявляється у конкретній діяльності з його досягнення)

низький (несформованість потреби у самовдосконаленні)

26,08

17,39

- 43,47

25

12,5

-37,5

33,33

16,66

-50

3,84

0

-3,84

Пізнавально-творча активність

високий (виявляється постійно)

середній (має місце епізодично)

низький (майже не виявляється)

21,73

4,34

-26,08

25

12,5

-37,5

33,33

4,16

-37,5

0

3,84

-3,84

Гуманістична спрямованість особистості

високий (наявність ціннісного ставлення до себе та оточуючих, здатність до діалогу і співробітництва у НТД, спрямованість на досягнення позитивних, соціально значущих результатів)

середній (характеризується ситуативним прагненням до співробітництва, менш глибокою спрямованістю на досягнення позитивних соціально значущих результатів)

низький (відсутність стійкої спрямованості на людину і прагнення до взаємодії)

30,43

-13,04

-17,39

37,5

-12,5

-25

41,66

-12,5

-29,16

7,69

3,84

-11,53

(приріст у %)

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези й дозволило дійти таких висновків.

1. Теоретичне узагальнення складників поняття „навчально-творча діяльність” є підґрунтям визначення її сутності як виду діяльності, спрямованої на вирішення навчально-творчих завдань, у процесі якої відбувається активне відкриття світу для себе через творення і пізнання, цілісний розвиток особистості учня, його перехід на рівень самоуправління, набуття творчого продукту, що характеризується гуманістичною спрямованістю, новизною й значимістю для особистості. На основі системного аналізу уточнено змістові компоненти навчально-творчої діяльності (емоційний, організаційний, когнітивний, креативний, комунікативний, рефлексивний), виявлено її функції, пов'язані з формуванням позитивної мотивації і творчої активності суб'єкта (мотиваційну, активізаційну, прогностичну), здійсненням навчально-творчої діяльності (організаційну, навчально-пізнавальну, креативну, розвивальну, виховну, комунікативну, самореалізації), усвідомленням та вдосконаленням результату (рефлексивну, терапевтичну, оцінювальну, корекційну).

2. Визначено особливості організації навчально-творчої діяльності учнів старшої школи: узгодження компонентів педагогічної системи через наявність у кожному з них пізнавального, творчого й гуманістичного складників; створення та розширення творчого мікросередовища в навчальному процесі; інтеграція змісту різних предметів з метою формування цілісної картини світу; поступове переведення учнів на рівень самоорганізації й організації діяльності інших через опанування стратегії творчої діяльності.

3. Розроблена із застосуванням сукупності підходів (системного, особистісно-діяльнісного, кібернетичного, синергетичного й компетентнісного) інтегрована модель організації навчально-творчої діяльності старшокласників дозволяє забезпечити цілісність організації такої діяльності в урочний і позаурочний час та розглянути її як цілеспрямовану взаємодію вчителя й учнів на засадах діалогу, співробітництва і співтворчості з метою активізації та розвитку мислення, почуттів, волі, творчого потенціалу учнів, поступового їх переведення на рівень самоорганізації діяльності завдяки створенню й розширенню творчого мікросередовища в навчальному процесі через узгодження мети, принципів, змісту, методів, засобів і форм спільної діяльності.

Під час дослідження уточнено критерії і показники результативності організації навчально-творчої діяльності - підвищення рівня навчально-творчої компетентності старшокласників у єдності компонентів: емоційно-ціннісного (показники: мотивація та емоційно-ціннісне ставлення до навчально-творчої діяльності), когнітивного (повнота і гнучкість знань), діяльнісного (вміння вирішувати навчально-творчі завдання, здатність до саморозвитку та самоорганізації діяльності), особистісного (пізнавально-творча активність, гуманістична спрямованість особистості).

4. На основі моделі науково обґрунтовано й упроваджено в навчальний процес особистісно орієнтовану технологію організації навчально-творчої діяльності старшокласників на макро- і мікрорівнях. Технологія на макрорівні з етапами: організаційно-творчим, розвивально-творчим та творчого саморозвитку - ґарантує перехід на рівень самоорганізації діяльності, підвищення рівня навчально-творчої компетентності старшокласників. Технологія на мікрорівні (мотиваційно-стимулюючий, орієнтовно-пізнавальний, креативно-діяльнісний та рефлексивно-ціннісний етапи) забезпечує функціонально повний цикл орієнтовної, пізнавальної, перетворювальної й оцінювальної видів діяльності й набуття кожним учнем особистісно-цінного навчально-творчого продукту.

Результатами варіативної експериментальної роботи (в групі Е1 використовувались творчі завдання різного рівня складності й стратегія творчої діяльності - варіант А, у групі Е2 - система творчих завдань та факультативний курс - варіант В, у групі Е3 застосовувався весь комплекс засобів - варіант С) підтверджено ефективність розробленої технології та засобів організації навчально-творчої діяльності старшокласників: близько 92 % учнів виявили високий і середній рівень навчально-творчої компетентності. Розкрито конкретні зміни, що відбулися в різних групах, а саме:

варіант А сприяв розвиткові розумової і діяльнісної сфер особистості завдяки опануванню учнями стратегії творчої діяльності, проте спостерігався дещо менший вияв емоційно-ціннісного ставлення до власної діяльності, пізнавально-творчої активності й гуманістичної спрямованості особистості, що пояснювалось обмеженістю обсягу творчих форм і видів діяльності;

варіант В забезпечив високий рівень розвитку емоційно-чуттєвої сфери, пізнавально-творчої активності й гуманістичної спрямованості особистості, посилення інтересу до діяльності, ініціативності, оригінальності завдяки розширенню творчого мікросередовища через упровадження факультативних занять, проектування змісту, спрямованого на формування ціннісного ставлення до себе, інших, природи, суспільства, світу в цілому; однак недостатнє усвідомлення способів і прийомів творчої діяльності знижувало якість виконання творчих завдань;

варіант С забезпечив значне підвищення рівня навчально-творчої компетентності старшокласників, цілісний розвиток емоційно-чуттєвої, розумової й діяльнісної сфер особистості, зростання творчих здібностей і гуманістичної спрямованості учнів, що підтвердило необхідність створення та розширення творчого мікросередовища через поєднання урочної і позаурочної роботи, впровадження альтернативних курсів для всебічного розвитку, реалізації інтересів і потреб учнів в актуальних для них видах діяльності з одночасним свідомим опануванням стратегії творчого пошуку з метою організації навчально-творчої діяльності учнів старшої школи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективним є подальше її вивчення з точки зору розробки варіативних засобів організації навчально-творчої діяльності учнів молодшої та основної шкіл, а також для роботи з обдарованими учнями.

ЛІТЕРАТУРА

І. Статті в наукових фахових виданнях:

1. Кабусь Н. Д. Навчально-творча діяльність як засіб реалізації гуманістичної освітньої парадигми / Н. Д. Кабусь // Підвищення готовності майбутніх фахівців до інноваційної діяльності: зб. наук. пр. - Харків-Луганськ: Стиль-Іздат, 2005. - С. 97-106.

2. Кабусь Н. Д. Проблема організації навчально-творчої діяльності старшокласників у процесі вивчення іноземної мови / Н. Д. Кабусь // Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2006. - Вип. 17. - С. 262-267.

3. Кабусь Н. Д. Методологічні засади дослідження проблеми організації навчально-творчої діяльності в процесі вивчення іноземної мови / Н. Д. Кабусь // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / Запоріз. обл. і-т післядипломної освіти. - Київ-Запоріжжя, 2006. - Вип. 38. - С. 346-350.

4. Кабусь Н. Д. Технологічний аспект організації навчально-творчої діяльності старшокласників у процесі вивчення іноземної мови / Н. Д. Кабусь // Вісник Харківської державної академії культури: зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2006. - Вип.18. - С. 279-288.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.