Зміст і методика профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст і методика профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну

Перед сучасною шкільною освітою стоїть складна проблема підготовки випускників, які будуть готові до активної, творчої праці на стику різних галузей знань і видів діяльності. Це вимагає розвитку індивідуальних здібностей школярів та забезпечення належного рівня розвитку творчого потенціалу й духовно-моральних якостей кожного учня, його інтересів і професійних намірів.

Актуальність даного дослідження визначається й тим, що необхідність наукового обґрунтування теоретичних і прикладних основ профільного навчання старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів підкреслюється в низці нормативних та законодавчих актів, які визначають основні напрями та принципи модернізації освіти в Україні (Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», Національна доктрина розвитку освіти, Закон України «Про загальну середню освіту», Постанова Кабінету Міністрів «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Концепція профільного навчання в старшій школі та інше).

Одним із основних напрямів профілізації є технологічний, головними завданнями якого згідно з Державним стандартом освітньої галузі «Технологія» є ознайомлення учнів старших класів із закономірностями проектної, техніко-технологічної та побутової діяльності з опорою на знання з основ наук на рівні загальновиробничих закономірностей; всебічне ознайомлення з професією, що відповідає індивідуальним можливостям учнів; формування в учнів здатності мобілізувати свої потенційні творчі можливості в різних видах трудової діяльності.

Сучасний зміст освітньої галузі «Технологія» в старшій школі, в основу якого покладено проектно-технологічний підхід, виконує ще й таку важливу функцію, як залучення учнів до художньо-конструкторської діяльності, що зумовлює здобуття учнями відповідної системи навчальних компетенцій з дизайну як невід'ємної частини процесу проектування. Дизайн функціонує у формі особливої проектної культури, основним завданням якої є концептуалізація і втілення нових предметних форм, формування гармонійного предметного середовища людини. Графічний дизайн наближений до матеріальної культури і використовується як метод планування, винаходу, формоутворення і виконання проекту, що базується на діях з невербальними кодами в матеріальній культурі, які переводять інформацію (повідомлення, суть, сенс) з мови абстрагованих вимог і логічних схем на мову матеріальних об'єктів (моделей, блоків, модулів, систем, креслень тощо), полегшуючи конструктивне мислення і його концентрацію на наявні проблеми, на факт їх існування.

Окрім цього, стрімкий поступ науково-технічного прогресу, високий рівень розвитку техніки і виробництва зумовлюють необхідність розв'язання проблеми естетизації виробничого і невиробничого середовищ, що не обмежується тільки зовнішнім виглядом, оздобленням окремих предметів, а проникає в зміст, внутрішню будову, конструкцію виробів та об'єктів. У таких умовах особливого значення набуває проблема формування естетичної культури підростаючого покоління шляхом інтеграції знань, коли учень має не тільки усвідомлювати цінність краси, її збереження, але й примножувати своєю творчою діяльністю нові її види і прояви.

Вітчизняний та зарубіжний досвід показує, що активне й різнопланове професійне самовизначення учнівської молоді повинне починатися в старшій школі. На цьому етапі у школярів завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями здобувати з різних джерел інформацію і переробляти її, застосовуючи систему наукових знань тощо. Отже, старший шкільний вік є періодом найбільшого прояву інтересу учнів до професійного боку образотворчого мистецтва, інтересу до дизайну, адже художня творчість виступає досить продуктивним засобом інтелектуального, морального та естетичного розвитку особистості школяра.

У наш час до дизайнерської діяльності, до різних видів проектування залучається все більша кількість людей. Такі професії, як художник-конструктор, дизайнер, які є одними з наймолодших, завойовують усе більшу популярність. На сьогодні неможливо назвати жодної галузі науки, техніки, культури, які б органічно не пов'язувалися з мистецтвом і дизайном. Образна мова мистецтва проникає в наукові дослідження, розширює сферу художньої культури, а макетно-модельний метод, що є властивим архітектурі і дизайну, робить науку, техніку, технологію, інженерне проектування більш гуманістичними. Це означає, що поряд з традиційними профілями технологічної підготовки старшокласників повинні з'явитися і такі, що є перспективними і популярними в суспільстві, серед яких чільне місце має зайняти курс «Основи графічного дизайну».

Водночас, вивчення та аналіз змісту урочного, позаурочного і позашкільного навчання учнів основам дизайну дає підстави стверджувати, що відсутність науково-обґрунтованого змісту та методики вивчення основ графічного дизайну на різних етапах системи освіти суттєво гальмує запровадження даного профілю в загальноосвітніх навчальних закладах.

Сучасне навчання основам дизайну, як видно із суджень відомих науковців-педагогів (І. Волощук, Л. Загайкевич, Г. Левченко, В. Тименко), теоретиків та методологів у галузі дизайну (Є. Лазарев, Л. Новикова, В. Плишевський, Ф. Погань, О. Чернишов, І. Штейн), можливе за умови обґрунтування теоретичної основи дизайн-освіти, зокрема теорії і методики як пропедевтичного навчання, так і формування художньо-конструкторських компетентностей в учнів старших класів загальноосвітніх шкіл. Досягнення цієї мети дозволить навчальним закладам підвищити ефективність реалізації освітньої галузі «Технологія», розширити зміст профільної технологічної підготовки учнів старших класів, сприятиме успішнішому їх професійному самовизначенню та впровадженню дизайн-освіти у позакласній гуртковій, студійній та клубній роботі.

Крім того, на необхідність удосконалення графічної, конструкторської, естетичної підготовки вказується у багатьох роботах учених у галузі естетики, психології, педагогіки, методики трудового навчання, зокрема в дослідженнях Н. Анісімова, Є. Антоновича, В. Борисова, А. Брилінга, В. Бутенка, Я. Владімірова, П. Волкова, І. Воротнікова, В. Гервера, О. Гервас, С. Годіна, О. Дерябіна, Є. Жукова, Ю. Котхенова, М. Макарова, М. Ніколаєва, І. Ройтмана, М. Сальникова, М. Сівестоського, В. Сидоренка, В. Тименка, Д. Тхоржевського, О. Шевнюк та інших. Незважаючи на значний доробок вищезазначених науковців, відсутні спеціальні дослідження з методики навчання учнів старшої школи основам графічного дизайну в процесі профільного навчання. Учителі профільного навчання, керівники гуртків відчувають труднощі у визначенні змісту, форм і методів навчання учнів старшої школи основам графічного дизайну.

Слід також зауважити, що у суспільстві накопичилася низка суперечностей, насамперед, між такими чинниками:

- необхідністю впровадження профільного навчання в старшій школі та відсутністю науково обґрунтованого й експериментально перевіреного змісту такого навчання;

- важливістю формування естетичної культури підростаючого покоління та недостатнім використанням для цього у загальноосвітніх навчальних закладах основ графічного дизайну;

- вимогами до організації особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу та методикою викладання основ графічного дизайну в процесі профільного технологічного навчання.

Отже, актуальність і необхідність обраного напряму дослідження, а також недостатня розробленість проблеми у теорії і практиці технологічної підготовки учнів, її важливість для сучасної загальноосвітньої школи й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Зміст і методика профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконується відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики технологічної освіти Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка «Теоретичні основи формування естетичної культури майбутнього вчителя трудового навчання» (номер державної реєстрації 0101U003161) на замовлення Міністерства освіти і науки України. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (протокол № 5 від 27 листопада 2003 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 25 травня 2004 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці змісту та методики формування знань і вмінь учнів старшої школи з основ графічного дизайну.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- проаналізувати сучасний стан профільного навчання учнів старшої школи в педагогічній теорії і практиці;

- розкрити освітній, виховний і розвивальний потенціал графічного дизайну як інтегрованого курсу профільного навчання в старшій школі;

- розробити зміст інтегрованого курсу за вибором «Основи графічного дизайну» для учнів старшої школи й експериментально перевірити його ефективність;

- обґрунтувати та експериментально перевірити методику вивчення основ графічного дизайну в старшій школі та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

Об'єкт дослідження - профільне технологічне навчання учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження - зміст та методика профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну.

Гіпотеза дослідження: ефективність навчання учнів старших класів основам графічного дизайну в процесі профільної технологічної підготовки буде результативною за умови наукового обґрунтування змісту курсу за вибором, який включав би базовий мінімум теоретичних знань та практичних умінь, відповідав би віковим особливостям старшокласників, був визначений на основі всебічного аналізу програм з підготовки фахівців-дизайнерів і відображав би сучасні тенденції розвитку цієї галузі та методики навчання, що базується на індивідуалізації та диференціації профільного навчання й поєднанні різних форм організації навчально-трудової діяльності учнів.

Методи дослідження. У процесі дослідження було застосовано комплекс методів, що забезпечують системне вивчення методики профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну, а саме:

- теоретичні: теоретико-критичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, а також порівняння, систематизація, узагальнення здобутої інформації з метою вивчення сутності дизайн-освіти, вивчення сучасного змісту та форм організації технологічної підготовки старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах; методи моделювання для розробки моделей організації профільного технологічного навчання старшокласників; метод експертних оцінок;

- емпіричні: методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, бесіди, тестування, інтерв'ювання), за допомогою яких вивчалося ставлення учнів до вибору професії, зокрема майбутнього фахівця в галузі графічного дизайну; проводилося спостереження за ефективністю здійснення профільної підготовки старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах для встановлення рівня сформованості готовності школярів до праці в сфері дизайн-проектування; педагогічний експеримент (константувальний та формувальний) використовувався для перевірки ефективності розроблених моделей, змісту та методики технологічної підготовки старшокласників та виявлення динаміки формування готовності до графічної дизайнерської діяльності;

- статистичні: математичні методи обробки експериментальних даних (перевірялись, обґрунтовувались теоретичні прогнози, вивчалась ефективність застосування моделей, змісту та методики профільного навчання старшокласників).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

- уперше на основі системного підходу представлено підготовку з основ графічного дизайну як важливий напрям профільного навчання старшокласників; науково обґрунтовано та розроблено зміст і методику профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну; розроблено та експериментально перевірено навчальну програму та методичні рекомендації з курсу «Основи графічного дизайну»;

- уточнено наукове поняття «графічний дизайн» як навчальний профіль у старшій школі, обґрунтовано його мету і завдання;

- визначено організаційно-методичні умови підвищення ефективності навчання учнів старшої школи загальним закономірностям дизайну;

- дістали подальшого узагальнення критерії оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи з основ графічного дизайну.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні змісту профільного навчання старшокласників основам дизайну, розробці та впровадженні в практику загальноосвітньої школи програми профільного навчання учнів старших класів основам графічного дизайну, що схвалена до видання комісією з трудового навчання і креслення Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист № 14/18.1-692 від 17 вересня 2003 р.); розкритті ефективних технологій, форм, методів і засобів навчання основам графічного дизайну у 10 - 11 класах; підготовці методичних рекомендацій до проведення занять за навчальною програмою «Основи графічного дизайну», як варіативної складової загальнодержавної програми «Трудове навчання», 10 - 11 клас, які впроваджено в практику роботи вчителів Переяслав-Хмельницької гімназії Київської області (довідка № 21 від 31 серпня 2004 р.), Полтавського навчально-виховного об'єднання № 14 (дошкільний навчальний заклад - початкова школа - гімназія) (довідка № 370 від 18 червня 2006 р.), Полтавської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 25 (довідка № 449 від 27 червня 2006 р.), Полтавської гімназії № 30 (довідка № 415 від 21 червня 2005 р.), Божківського навчально-виховного комплексу Полтавського району Полтавської області (довідка № 227 від 22 червня 2005р.), Филенківської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Чутівського району Полтавської області (довідка № 279 від 30 травня 2006 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на науково-практичних конференціях:

міжнародних: «Реклама і дизайн в умовах глобалізації вищої освіти та інформаційної інтеграції», (Київ, 2004); «Сучасні освітні технології та напрямки підготовки майбутнього вчителя трудового навчання» (Полтава, 2003); «Реклама і дизайн в умовах глобалізації вищої освіти та інформаційної інтеграції» (Київ, 2005); «Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики (присвячена пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського)», (Полтава, 2006);

всеукраїнських: «Зміст освітньої галузі «Технології» в 12-річній школі та профільне навчання», (Полтава, 2004); «Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології» (Дрогобич, 2006);

регіональних: «Проектно-технологічний підхід як основа оновлення змісту трудового навчання у 12-річній школі», (Полтава, 2005); а також на засіданнях кафедри теорії та методики технологічної освіти Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка; на семінарах і методичних об'єднаннях учителів трудового навчання загальноосвітніх шкіл міста Полтава, Полтавського, Великобагачанського, Глобинського, Зіньківського, Миргородського, Новосанжарського, Семенівського районів Полтавської області.

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 15 одноосібних публікаціях, 9 із яких опубліковано у наукових фахових виданнях, 4 статті у збірниках матеріалів конференцій, 1 навчальна програма, 1 методичні рекомендації.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 257 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 193 сторінках. Робота містить 20 таблиць, 10 рисунків, 6 додатків на 41 сторінці. Список використаних джерел складає 252.

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано робочу гіпотезу і завдання дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі «Теоретичні основи навчання графічному дизайну як профілю технологічної підготовки в старшій школі» висвітлено теоретичні засади досліджуваної проблеми, проаналізовано особливості профільного технологічного навчання учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів, розкрито сутність поняття технологічна підготовка старшокласників, виявлено вплив графічного дизайнерського мистецтва на розвиток творчих здібностей учнів, визначено та обґрунтовано основні складові готовності старшокласників до праці у сфері дизайн-діяльності.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено, що соціальне й особистісне самовизначення учнів старших класів передбачає чітку орієнтацію та визначення свого місця в суспільстві, диференціацію розумових здібностей та інтересів, які викликають необхідність створення умов для розвитку інтегрованих механізмів самосвідомості, формування світогляду. Зростання свідомості та самосвідомості в цьому віці зазнає змін у мотивації учіння, спілкування та праці. У навчанні школярів приваблюють ті дисципліни, які дозволяють їм проявити свою самостійність, отримати корисні, з погляду майбутньої професії, знання. Одним із завдань такого навчання є залучення школярів до теоретичного і практичного пізнання світу, праці, мистецтв, ремесел, наук, професій, до щастя майстерності, творчості в різноманітних сферах діяльності. При цьому поєднання розумової праці з ручною і машинною є умовою формування культури праці школярів, а власне трудова культура стає найважливішою частиною соціальної зрілості. Освітня галузь «Технологія» більше за всі інші стосується виховання здатності до самовизначення учнів, бо її предметом є діяльність людей у виробництві матеріальних і нематеріальних цінностей. Більше того, сама вона складається з основ виробництва, організації, економіки та екології ефективного виробництва, основ інженерної психології, дизайну, що допомагає учням зрозуміти тенденції еволюції продуктивних сил і виробничих відносин.

Аналіз спеціальної та науково-педагогічної літератури з проблеми дисертаційного дослідження показав, що дизайн розглядається науковцями-теоретиками у широкому діяльнісно-культурному контексті як вияв проектної культури людства в цілому. При цьому зберігаються позиції, що дизайн є не тільки утилітарно-технічною, а й одухотворено-художньою діяльністю як техніко-естетична система з визначеними завданнями та функціями, головною метою якої є формування певної галузі соціально й економічно обґрунтованої матеріально-естетичної культури.

Аналіз рівня сучасної освіти, методів пізнання, різних поглядів та позицій теоретиків і методологів дизайну (Є. Антоновича, Б. Арчера, М. Блека, А. Діжура, В. Сидоренка, Е. Соттаса) дає підставу стверджувати, що основними аргументами на користь запровадження дизайну в освіту є те, що він має потужний пізнавальний, виховний і розвиваючий потенціал, сприяє розумовому розвитку через предметно-образні способи пізнання, створює сприятливі умови для самореалізації та формування культури особистості школяра у художньо-естетичній діяльності.

Провідною метою і завданням дизайн-освіти учнів сучасної школи є формування гармонійно розвиненої особистості школяра, яка має такі складники: науковий світогляд; аналітико-синтетичне, абстрактне й творче мислення; уяву, фантазію, інтуїцію; розумові здібності і почуття у їхній єдності та гармонії; трудові та художньо-конструкторські знання, уміння і навички; культуру праці; естетичні смаки; організаторські здібності тощо.

Досить продуктивним засобом формування культурної особистості в цілому, та естетичного виховання учнівської молоді, здійснення технологічної освіти учнів, створення умов для особистісного самовизначення старшокласників є профільне навчання основам графічного дизайну. Спілкування з графічним дизайнерським мистецтвом у процесі навчання, ознайомлення з палітрою моральних та естетичних відносин, пропущення «крізь себе» перипетій людського життя в рамках конкретних мистецьких творів виступають як стимули для постановки цілей власного життя, визначення свого місця в соціокультурному просторі. Адже саме набуття знань з графічного дизайну та формування практичних навичок залучає учнів до цінностей художньо-естетичної культури, сприяє розвитку художнього смаку, образного мислення, просторової уяви, зорової пам'яті тощо.

Завдання відродження культурних цінностей засобами графічного дизайну дає можливість учителю успішно вирішувати його в навчально-виховному процесі, оскільки саме вони дозволять залучати школярів до різних видів прикладного мистецтва. До того ж, вивчення основ графічного дизайну виконує одночасно декілька функцій: відображальну, комунікативну, виховну, пізнавальну, естетичну. Функції графічного дизайну близькі до творчої діяльності, в цілому становлять собою єдину систему, до якої входять конструктивна, гносеологічна, аксіологічна, виховна, евристична, соціальна, комунікативна і гедоністична функції.

У той же час вивчення старшокласниками основ графічного дизайну в процесі технологічної освіти дає змогу зінтегрувати при цьому знання з різних навчальних предметів, зокрема з хімії, фізики, математики, креслення, трудового навчання, образотворчого мистецтва. Така інтеграція знань з основ наук відображає комплексний підхід у вивченні основ графічного дизайну, що є відмінною особливістю формування компетентності в сфері інформаційної дизайнерської діяльності.

Вивчення основ графічного дизайну відноситься до інформаційної групи, тобто покликане розширювати компетенції майбутнього робітника в інформативному блоці або в подальшій професійній освіті. Таке розуміння профільної технологічної освіти передбачає підготовку професійно мобільного робітника, що відчуває себе комфортно в умовах високорозвиненого інформаційно-технологічного суспільства.

Важливо підкреслити, що учні старшого шкільного віку починають більшою мірою цікавитись тими предметами, які містять матеріал, необхідний у майбутньому для професійної діяльності. Їх інтерес до навчання має яскраво виражений вибірковий характер, що призводить до необхідності диференційованого навчання в старших класах. При цьому таке навчання має допомогти старшому школяру впевнитись у правильності вибору майбутньої професії.

Запропонований нами елективний інтегрований курс за вибором «Основи графічного дизайну» забезпечує становлення художньо-графічної грамотності, сприяє формуванню в старшокласників образного мислення, цивілізованого та поміркованого підходу до явищ повсякденного життя, здатності орієнтуватись у ньому та приймати обґрунтовані рішення. Такий підхід відкриває великі можливості для розвитку творчого потенціалу старшокласника, фантазії та інтуїції, позитивних почуттів та емоцій.

На підставі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури обґрунтовано сутність профільної технологічної підготовки старшокласників, яку ми трактуємо як спеціально організовану форму пізнавальної діяльності, що враховує індивідуальні особливості, бажання й соціальний досвід особистості, спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток особистості учня і передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм та методів навчання відповідно до їх можливостей і прагнень. Профільне навчання покликане забезпечити створення сприятливих умов для врахування особистісних пізнавальних інтересів школярів.

У цьому контексті профільна технологічна підготовка розглядається як важливий засіб здійснення диференціації та індивідуалізації навчання, за якої кожен учень, працюючи в одному класі, має можливість оволодіти навчальним матеріалом з окремих предметів шкільної програми на різному рівні (базовому, профільному, поглибленому), але не нижче від базового, залежно від його здібностей і індивідуальних особливостей особистості, причому за критерій оцінки діяльності учня беруться зусилля з оволодіння цим матеріалом, творчого його застосування.

У результаті дослідження доведено, що ефективність упровадження технологічного профілю навчання в старшій школі буде забезпечуватися комплексом таких організаційно-методичних умов: залучення кожного учня в активний пізнавальний процес; співпраця вчителів, фахівців у галузі графічного дизайнерського мистецтва з учнями у процесі розв'язання різноманітних проблем, технічних і технологічних завдань; широке спілкування з однолітками з інших шкіл свого регіону, а інколи інших регіонів країни; вільний доступ до необхідної технічної, технологічної та художньо-естетичної інформації; максимальне наближення навчально-трудової проектної діяльності старшокласників до праці в реальних умовах; створення банку кваліфікаційних характеристик професій, дотичних до дизайн-діяльності. Зміст кожної умови передбачає чітку, послідовну й методично грамотну побудову навчально-виховного процесу під час організації профільної технологічної підготовки старшокласників, зокрема з основ графічного дизайну.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності методики вивчення графічного дизайну учнями старшої школи в процесі профільного навчання» визначено й обґрунтовано зміст елективного інтегрованого курсу за вибором «Основи графічного дизайну», розкрито особливості застосування інноваційної методики в процесі профільного технологічного навчання учнів старших класів, а також відображено результати формувального експерименту.

Вивчення та аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, психолого-педагогічної, спеціальної і методичної літератури дало підстави на розробку та обґрунтування змісту елективного інтегрованого курсу за вибором «Основи графічного дизайну», який ґрунтується на таких принципах: педагогічного проектування, що визначає зміст та обсяги знань і вмінь, якими повинен опанувати учень відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівця з дизайн-графіки; послідовності вивчення навчального матеріалу дисципліни з урахуванням міжпредметних зв'язків; необхідного методичного забезпечення; оптимального і раціонального вибору форм і методів навчання, а також технологічної (інформаційної) картки уроку; зв'язку теорії з практикою; гуманізації; індивідуалізації та диференціації навчання; особистісно орієнтованого підходу у трудовому навчанні.

На основі вищезазначеного було складено й обґрунтовано структурно-логічну схему проектування навчальної дисципліни, яка вирішуватиме завдання художньо-графічної підготовки старшокласників. На першому, підготовчому, етапі було визначене протиріччя, яке покладене в основу створюваного курсу, а саме: невідповідність між необхідністю здійснювати вчителем культуротворче формування учнів і підготовкою майбутніх фахівців до створення дизайн-проектів. Метою другого етапу педагогічного проектування було створення моделі навчального курсу «Основи графічного дизайну», який би передбачав відбір навчального матеріалу та обґрунтування технології навчання. Третій етап передбачав визначення шляхів реалізації проекту: розробку методики викладання курсу з урахуванням його цілей, використання найбільш доцільних засобів, форм організації навчання, їх типів, визначення й обґрунтування дидактичних цілей практичних завдань, розробку системи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів та апробацію проекту в реальних умовах. Четвертий етап мав на меті створення удосконаленого варіанту курсу «Основи графічного дизайну» та впровадження розробленого інтегрованого курсу в реальний процес профільної технологічної підготовки старшокласників.

З огляду на педагогічне розуміння дизайну як багатокомпонентної і багатофункціональної системи, навчальна дисципліна «Основи графічного дизайну» проектувалася на засадах інтеграції. При цьому насамперед були проаналізовані ті відомості з наук про художньо-графічну діяльність, які відображені у шкільних предметах: образотворче мистецтво; художня культура, основи інформатики, трудове навчання, всесвітня історія, історія України, математика, фізика, етика, - які ми визначили базовими відповідно до розробленої структури дизайн-графіки. Аналіз цих матеріалів показав, що вони відповідають дидактичним умовам інтеграції, тобто на їхній основі цілком можна створити інтегровану навчальну дисципліну, до складу якої входитиме інформація з різних галузей наук важлива для створення візуальних об'єктів.

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, вивчення передового педагогічного досвіду узагальнено й обґрунтовано інноваційну методику вивчення курсу «Основи графічного дизайну», що базується на впровадженні в навчальну діяльність педагогічних технологій, форм, методів і засобів навчання, які максимально враховували б гуманістичну спрямованість сучасної освіти. Використання інноваційної методики профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну дозволяє організувати справжню дослідницьку, творчу, самостійну діяльність школярів, застосовуючи такі педагогічні технології: проектну технологію, технологію проблемного навчання, технологію індивідуалізації та диференціації навчання; використовувати різноманітні організаційні форми навчання (уроки, екскурсії, виставки, факультативні та гурткові заняття), форми організації навчально-трудової діяльності учнів (індивідуальні, парні, групові, фронтальні), методи навчання (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі) та засоби навчання (наочні посібники, ТЗН, обладнання для практичних занять, дидактичні матеріали, навчальна література, комп'ютерна техніка). Зазначений підхід до вивчення основ графічного дизайну в процесі профільного навчання старшокласників сприяє інтелектуальному і соціальному розвитку учнів, формує їх пізнавальні інтереси, робить навчальний матеріал більш доступним, а відтак і дозволяє диференціювати навчальний процес відповідно до типологічних груп учнів.

На завершальному етапі експериментальної роботи було здійснено перевірку ефективності запропонованого змісту і методики профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну. Для контролю знань та умінь школярів нами було розроблено рівні та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Рівні навчальних досягнень учнів 10 - 11 класів було розроблено, спираючись на загальні підходи до оцінювання знань, умінь та навичок учнів у системі загальної середньої освіти (початковий, середній, достатній, високий). Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів - психологічний, функціональний, супутній - обрані на основі методики, запропонованої Н. Кузьміною. Психологічний - відображає новоутворення в знаннях учнів експериментальних (за експериментальною методикою) і контрольних (за традиційною методикою) класів, визначає мотивацію учня; функціональний - визначає наслідки застосування особистісно орієнтованої системи підготовки учнів старшої школи, а супутній - встановлює рівень розвитку умінь та навичок проектно-технологічної та художньо-конструкторської діяльності учнів.

Психологічні особливості (формування системи знань з основ дизайну, зацікавленість вивченням основ дизайну) перевірялися за допомогою анкетування. Якість засвоєння знань встановлювалася на основі порівняльного аналізу контрольних робіт, виконаних учнями експериментальних і контрольних класів після вивчення тем інтегрованого курсу за вибором «Основи графічного дизайну».

Під кінець вивчення курсу в експериментальних класах досить доказовим виявився перерозподіл між середнім і високим рівнями засвоєння знань на користь останніх. А це означає, що, незважаючи на те, що загальна підготовка учнів експериментальних та контрольних класів на початок експерименту була майже однаковою, на кінець експерименту спостерігалося значне збільшення високого і достатнього рівня засвоєння знань в експериментальних класах. А середній і початковий рівні - значно зменшилися (рис. 1, 2).

Анкетування показало, що при зміні мотивації учіння змінювалося і ставлення до необхідності вивчення курсу і, навпаки, якщо змінювалося ставлення, то змінювалася і мотивація. На початку навчання зацікавленість учнів контрольних та експериментальних класів була майже однаковою. По закінченні - спостерігалося посилення зацікавленого ставлення до вивчення основ дизайну: в експериментальних класах на 15,8 %, а в контрольних класах - лише на 3,2 %. Це дає нам підстави зробити висновок, що експериментальна методика ефективно впливає на формування позитивної мотивації вивчення основ графічного дизайну старшокласниками.

Рис. 1. Діаграма динаміки засвоєння знань учнями експериментальних класів, у % до загальної кількості учнів.

Рис. 2. Діаграма динаміки засвоєння знань учнями контрольних класів, у % до загальної кількості учнів.

Для виявлення безпосереднього впливу педагогічних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів за допомогою організації спілкування учнів між собою, учнів з учителем, між групами, спрямованого на вирішення спільної проблеми (дискусії, рольові ігри, брейн-ринг, мозковий штурм тощо) у процесі профільного навчання основам графічного дизайну нами було застосовано функціональні критерії (навички практичної діяльності у галузі дизайну, рівень пізнавальної активності), які дали змогу встановити, як навчання за експериментальною методикою вплинуло на вміння учнів виконувати практичні завдання з дизайн-графіки. Результати контрольних робіт показали, що відповіді та практичні роботи, які були виконані учнями експериментальних класів, відрізняються більш глибокими знаннями, якістю практичних робіт і засвідчують більш глибоке розуміння суті запропонованого завдання (табл. 1).

Таблиця 1. Результати виконання контрольної роботи учнями експериментальних (Експ.) та контрольних (Контр.) класів у % до загальної кількості учнів

У ході виконання практичних робіт підраховувалася кількість звертань учнів до вчителя за допомогою, як в експериментальних, так і в контрольних класах, що вказувало на рівень пізнавальної самостійності учнів. Результати, отримані на даному етапі експерименту, свідчать про те, що в експериментальних класах рівень пізнавальної самостійності вищий порівняно з контрольними класами, адже в експериментальних класах високий рівень показали 25,3 % учнів, середній - 58,3 %. У контрольних відповідно: високий рівень - 21,2 %, середній - 50,6 %. Крім того, зміст звертань до вчителя був різний. Учні експериментальних класів потребували підтвердження правильності виконання завдання, а учні контрольних - просили допомогти у знаходженні шляхів його вирішення.

Супутніми критеріями ефективності розробленого змісту і методики нами прийняті: сформованість художньо-графічних здібностей, рівень складності виконуваних завдань, розвиненість інтелектуальних умінь тощо. Основні показники сформованості художньо-графічних здібностей (використання різних графічних та пластичних засобів у процесі виконання творчих завдань, комплексне розв'язування технічних, економічних, екологічних та естетичних завдань відповідно до вимог дизайн-графіки, врахування ергономічних аспектів у процесі проектування виробів, творче використання кращих традицій вітчизняного і світового візуального мистецтва у практичній діяльності, правильна оцінка якості виробів різного призначення тощо) та рівень складності практичних проектно-графічних завдань аналізувалися за результатами виконання їх учнями.

У результаті тестування з'ясовано, що динаміка розвитку інтелектуальних умінь учнів експериментальних класів зросла (табл. 2). Проте не було певних підстав стверджувати, що розвиток інтелектуальних умінь учнів експериментальних класів відбувся лише завдяки запропонованій нами методиці, оскільки зростання рівня інтелектуальних умінь можливе і в результаті вивчення інших предметів.

Отже, проведений всебічний і комплексний аналіз результатів дослідження дає підстави стверджувати, що запропоновані нами зміст і методика профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну є своєчасними, інноваційними, доцільними і такими, що їх можна впроваджувати в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Таблиця 2. Результати перевірки рівня сформованості інтелектуальних умінь в учнів експериментальних та контрольних класів у % до загальної кількості досліджуваних

Висновки

У дисертаційній роботі представлені теоретичні узагальнення і результати дослідження змісту та методики профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну. Проведене дослідження підтвердило правильність висунутої гіпотези і дало підстави зробити такі висновки:

1. У результаті дослідження встановлено, що організація профільного навчання учнів у старшій школі не відповідає вимогам сьогодення і не забезпечує, зокрема, необхідних умов для їх підготовки до художньо-проектної діяльності, повною мірою не використовуються умови для формування і розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку та самоосвіти.

Теоретичний аналіз виконаних упродовж останніх років досліджень, вивчення педагогічного досвіду здійснення профільного навчання у старшій школі дає підстави стверджувати, що технологічний профіль обирає тільки 17,2 % старшокласників у той час, коли в країнах Європейського Союзу цей показник становить близько 63 %. Такий стан пояснюється тим, що в Україні ще й досі відсутні змістове забезпечення профільного навчання, спеціальні дослідження з методики навчання старшокласників різним профілям технологічної підготовки, зокрема й основам графічного дизайну.

На основі вивчення психолого-педагогічної, методичної і спеціальної літератури профільна технологічна підготовка учнів старшої школи основам графічного дизайну розглядається нами як інтегрований процес і результат виховання в підростаючого покоління любові та відповідального ставлення до художньої праці як вищої цінності людства й суспільства, розвитку потреби в творчій трудовій діяльності, здійснення технологічної освіти у процесі вивчення дизайн-графіки, трудового та естетичного навчання і виховання, профорієнтації, продуктивної праці, позакласної роботи з технічної творчості та дизайн-діяльності.

2. Виявлено, що науково-технічний прогрес спричинює швидкий розвиток промислового виробництва, яке витіснило ремісництво в сфері предметного середовища, відбулося відмирання вузьких спеціалізацій, і з'явився новий вид універсальної діяльності - професія дизайнера. Дизайн є своєрідним методом проектування предметного середовища. При цьому проектувальники-дизайнери здійснюють системний підхід у процесі проектування, конструювання та оздоблення виробів, з яких складається предметне середовище людини. Головним завданням графічного дизайну є формування позитивних техніко-естетичних властивостей на відміну від виробничих, техніко-економічних властивостей, які визначає інженер.

Дизайнерські знання і вміння, які містять елементи конструкторсько-технологічної, художньо-конструкторської, дослідницької і проектувальної діяльностей, спрямовані на формування в учнів цілісного уявлення про удосконалення предметного середовища, яке повністю задовольняє усі матеріальні та духовні потреби людини.

На основі теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної і методичної літератури визначено й обґрунтовано освітній, виховний та розвивальний потенціал графічного дизайну, який знаходиться на стику мистецтва та техніки і виконує ряд функцій, що виявляють соціально-культурні, споживчо-функціональні і комунікативно-естетичні цінності.

Освітній потенціал графічного дизайну передбачає засвоєння старшокласниками інтегрованих знань з етики, естетики, інформатики, історії, образотворчого мистецтва, вітчизняної і світової культури, математики, фізики, хімії, трудового навчання тощо.

Графічний дизайн стає своєрідним педагогічним інструментом виховання в підростаючого покоління любові до творчої праці не тільки в художній галузі, але й в інших галузях людської діяльності. На основі внесення в навколишній предметний світ естетичного начала, естетичних смаків, натхнення його естетикою підвищується естетична культура, пов'язана з випробуванням своїх сил у художній творчості, проектуванні та виготовленні візуальних носіїв інформації.

На основі занять з основ графічного дизайну в учнів старших класів розвиваються творчі художньо-графічні здібності, уява, образне і критичне мислення, естетичні почуття, що виявляються в умінні будувати предмет, виходячи з єдності утилітарного, функціонального і художнього; розвивається художньо-творче начало особистості старшокласника, що готує його до активної діяльності з естетичного перетворення навколишнього середовища.

Такий підхід до вивчення основ графічного дизайну відповідає принципу особистісно орієнтованої підготовки учнів старшої школи до професійного самовизначення, забезпечує органічне поєднання розумової і фізичної праці, формує в них комунікативність, прийоми самовдосконалення, навички прийняття рішень, психологічну підготовку до праці в умовах конкуренції тощо.

3. Обґрунтовано, що оптимальне конструювання змісту профільного навчання старшокласників основам графічного дизайну відбувається більш ефективно на основі педагогічного проектування діяльності вчителя та учнів у навчально-виховному процесі. З огляду на педагогічне розуміння дизайну як багатокомпонентної і багатофункціональної системи, навчальна дисципліна «Основи графічного дизайну» проектується за принципом інтеграції і підпорядковується певним принципам і критеріям побудови, що враховують загальнометодичні та специфічні умови відбору навчального матеріалу, а також організаційно-методичні умови профільної підготовки в галузі графічного дизайну. У результаті проведеного експертного аналізу відібраного матеріалу були сформовані окремі теми, що склали основу змісту теоретичної частини навчального курсу «Основи графічного дизайну».

Основним фактором у визначенні кількості часу на вивчення змісту інтегрованого курсу за вибором «Основи графічного дизайну» виступили цілі, поставлені як перед дисципліною в цілому, так і перед окремими її дидактичними одиницями, що забезпечило визначення дидактичних одиниць у кожній темі, а також час, необхідний для засвоєння кожної з них відповідно до стратегічної мети дисципліни.

Структурування і дозування навчального матеріалу дозволило розробити критерії оцінювання та рівні засвоєння навчальних досягнень старшокласників з основ графічного дизайну. Оцінювання якості художньо-графічної підготовки учнів старшої школи носить комплексний характер, тобто враховується рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок.

4. Експериментальним дослідженням доведено, що профільна технологічна підготовка учнів старшої школи з основ графічного дизайну найефективніше здійснюється завдяки методиці, яка ґрунтується на диференціації змісту, індивідуалізації навчання та поєднанні різних форм організації навчально-трудової діяльності учнів (індивідуальної, парної, групової, колективної); застосуванням традиційних (пояснювально-ілюстративного, репродуктивного, методу проблемного викладу, частково-пошукового, дослідницького) та інтерактивних (мікрофон, мозковий штурм, метод ПРЕС та інших) методів навчання; комплексу педагогічних технологій навчання, в основу яких покладено особистісно-орієнтоване навчання учнів (проектна технологія, технологія проблемного навчання, технологія індивідуалізації та диференціації навчання), включення їх у творчу діяльність, врахування особливостей учнів, що мають своєрідні неповторні індивідуальні відмінності.

Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність розробленого нами змісту інтегрованого курсу за вибором «Основи графічного дизайну» та методики його вивчення. Завдяки їх упровадженню, якість знань учнів експериментальних класів виявилась вищою, ніж у контрольних, зріс рівень сформованості інтелектуальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне тощо). Значно покращилася якість практичних художньо-графічних робіт. У процесі проектування учні менше робили змістових помилок, що свідчить про зростання самоконтролю, підвищився рівень їх самостійності і самооцінки. У ході експерименту з'ясувалося, що якісні зміни у вивченні основ графічного дизайну позитивно вплинули на сформованість пізнавального інтересу старшокласників до даного курсу за вибором. Це свідчить про правильність теоретичних та методичних підходів до проблеми, яка вивчалася.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої в дисертації проблеми. Перспективними є обґрунтування та розробка нових форм профільного технологічного навчання старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів, вивчення впливу інших технологій навчання на рівень готовності учнів старших класів до дизайнерської діяльності, а також проблеми підготовки вчителів трудового навчання до впровадження даного профілю технологічної підготовки.

Список опублікованих праць

педагогічний профільний графічний дизайн

1. Савенко І.В. Дизайн як сучасна галузь практичної діяльності людини / І.В. Савенко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - № 1. - С. 37 - 39.

2. Савенко І.В. Програма трудового навчання для 10 - 12 класів за профілем «Основи графічного дизайну» / І.В. Савенко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - № 3. - С. 29 - 33.

3. Савенко І.В. Графічний дизайн як засіб виховання творчої особистості школяра / І.В. Савенко // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія «Педагогічні науки». - Полтава : ПДПУ, 2004. - Випуск 3 (36). - С. 160 - 165.

4. Савенко І.В. Графічний дизайн - основа політехнічного навчання / І.В. Савенко // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія «Педагогічні науки». - Полтава : ПДПУ, 2005. - Випуск 2 (41). - С. 59 - 65.

5. Савенко І.В. Графічний дизайн в Україні (до проблеми становлення) / І.В. Савенко // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія «Педагогічні науки». - Полтава : ПДПУ, 2006. - Випуск 4 (51). - С. 96 - 104.

6. Савенко І.В. Роль дизайну у розвитку творчих здібностей школярів на уроках праці / І.В. Савенко // Імідж сучасного педагога. - 2006. - № 8. - С. 62 - 64.

7. Савенко І.В. Графічний дизайн в процесі навчання і виховання старшокласників / І.В. Савенко // зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. - Серія «Психолого-педагогічні проблеми сільської школи». - Умань : Міленіум, 2006. - Випуск 18. - С. 251 - 256.

8. Савенко І.В. Розвиток творчих здібностей учнів засобами дизайну / І.В. Савенко // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія «Педагогічні науки». - Полтава : ПДПУ, 2006. - Випуск 1 (51). - С. 291 - 297.

9. Савенко І.В. Графічний дизайн - основа соціокультурного розвитку особистості старшокласників / І.В. Савенко // зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія «Педагогічні науки». - Полтава : ПДПУ, 2007. - Випуск 2 (54). - С. 181 - 187.

10. Савенко І.В. Засади довузівської дизайнерської освіти / І.В. Савенко : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Сучасні освітні технології та напрямки підготовки вчителя трудового навчання»], (Полтава, 8 - 9 жовтня 2003 р.). - Полтава : ПДПУ, 2003. - С. 206 - 207.

11. Савенко І.В. Статус графічного дизайну - навчальний курс чи предмет? / І.В. Савенко : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Зміст освітньої галузі «Технології» в 12-річній школі та профільне навчання»], (Полтава, 14 - 15 жовтня 2004 р.). - Полтава : ПДПУ, 2004. - С. 139 - 141.

12. Савенко І.В. Виховання творчої особистості школярів засобами дизайну / І.В. Савенко : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [«Реклама і дизайн в умовах глобалізації вищої освіти та інформаційної інтеграції»], (Київ, 17 - 20 вересня 2002 р.). - Київ : ІППР, 2005. - С. 248 - 249.

13. Савенко І.В. Використання засобів сучасних інформаційних технологій для узагальнення і систематизації знань з графічного дизайну / І.В. Савенко матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики»], (Полтава, 12 - 14 квітня 2007 р.). - Полтава : ПДПУ, 2007. - С. 365 - 370.

Размещено на Allbest.ru