Професійне самовдосконалення в процесі підготовки майбутніх учителів музики

Проблеми професійного самовдосконалення майбутнього вчителя музики. Критерії, показники та рівні сформованості складових професійного самовдосконалення. Експериментальна перевірка ефективності комплексу педагогічних умов та чинників розвитку особистості.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2015
Размер файла 83,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 371.134:78

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Професійне самовдосконалення в процесі підготовки майбутніх учителів музики

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

CКЛЯРЕНКО ІННА ЮРІЇВНА

Черкаси - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

академік АПН України

Мороз Олексій Григорович

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова

Офіційні опоненти : доктор педагогіних наук, професор

Дубасенюк Олександра Антонівна,

Житомирський державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

професор кафедри педагогіки

кандидат педагогічних наук, доцент

Пляченко Тетяна Миколаївна,

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

доцент кафедри хорового диригування та методики музичного виховання

Захист дисертації відбудеться 10 лютого 2009 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 81.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бул. Шевченка, 81.

Автореферат розісланий 08.01.2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Савченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

самовдосконалення вчитель музика особистість

Актуальність теми. Розвиток сучасної педагогічної науки та практики характеризується пошуком нових підходів до побудови навчально-виховного процесу в аспекті створення умов для становлення творчо розвиненої особистості, спроможної здійснювати професійну діяльність на високому фаховому та загальнокультурному рівнях.

Оновлення системи освіти у контексті інтелектуального, культурного, духовного розвитку суспільства потребує нової генерації фахівців, здатних, відповідно до прийнятих Україною положень Болонської конвенції, бути конкурентно спроможними спеціалістами як на державному, так і на світовому освітньому просторах. Змістовне наповнення фахової підготовки полягає у спрямуванні особистості майбутнього учителя музики на самоорганізовану самоосвітню діяльність, яка є як необхідним компонентом життєтворчості та життєдіяльності та передумовою професійного самовдосконалення.

Це вимагає побудови такої системи підготовки майбутніх учителів музики, яка забезпечила б високий рівень психолого-педагогічної освіти відповідно до вимог гуманістичної парадигми, створила умови для вдосконалення професійно значущих якостей, формування комунікативної компетентності, розвитку організаційних здібностей.

З'ясування окремих аспектів досліджуваної проблеми у педагогічній науці здійснювалися у різних напрямах: вимоги до професійної підготовки вчителя (В.І. Бондар, С.У. Гончаренко, О.А. Дубасенюк, І.А. Зязюн, В.І. Лозова, Н.Г. Ничкало, О.М. Пєхота, Л.П. Пуховська, С.О. Сисоєва та ін.); професійне самовдосконалення вчителів (О.А. Абдулліна, А.М. Богуш, С.У. Гончаренко, М.Б. Євтух, Н.В. Кічук, Н.В. Кузьміна, О.Г. Мороз, О.Я. Савченко та ін.); самовдосконалення на етапі оволодіння теоретико-методологічними засадами майбутньої професії (А.Г. Болгарського, І.П. Гринчука, Г.С. Дідич, В.І. Дряпіки, Т.М. Завадської, Л.Г. Коваль, Т.А. Колишевої, Г.С. Костюка, І.О. Ляшенка, Г.М. Падалки, А.А. Пиличяускаса, Т.М. Пляченко, І.М. Полібіної, В.Г. Ражникова, Л.О. Рапацької, О.Я. Ростовського, О.П. Рудницької, П.В. Харченко, О.П. Щолокової, Б.О. Яворського, О.Г. Ярошенко).

Професійне самовдосконалення майбутніх учителів розглядалося в контексті вирішення проблеми розвитку особистості щодо реалізації завдань професійної діяльності (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Л.С. Рубінштейн, Б.М. Теплов).

Визначення нових підходів до розуміння педагогічної освіти, сутність яких полягає у розробці оновлених інтеграційних принципів на сучасному етапі підготовки майбутнього вчителя та переосмисленні філософії педагогічної освіти, виступають важливими передумовами обґрунтування та інтерпретації особливостей професійного самовдосконалення майбутніх фахівців.

Сучасні педагогічні дослідження визначають теоретичну і практичну значущість проблеми професійного зростання особистості майбутніх учителів музики та їхнього самовдосконалення в аспекті визначення необхідних і достатніх умов для професійного становлення особистості.

Проте існуючі розробки не повністю враховують специфіку професійного самовдосконалення в процесі підготовки майбутніх учителів музики. Теоретичний аналіз проблеми та вивчення досвіду підготовки фахівців дозволив виявити ряд суперечностей, які об'єктивно існують у навчальному процесі ВНЗ: між соціальним замовленням та рівнем підготовки майбутнього вчителя музики; високими вимогами до фахівця та недооцінкою ролі самовдосконалення у підвищенні теоретичного, психолого-педагогічного та фахового рівнів, недостатньою сформованістю необхідних знань та вмінь, відсутністю спрямованості особистості на самовдосконалення, що може призвести до емпіричного, безсистемного характеру процесу фахової підготовки.

Таким чином, актуальність зазначеної проблеми та її недостатня розробленість у педагогічній теорії та практиці зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: “Професійне самовдосконалення в процесі підготовки майбутніх учителів музики”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з комплексною темою науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки і психології вищої школи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів”. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол №4 від 16.12.2004.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №1 від 25.01.2005.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці змісту педагогічних умов та чинників професійного самовдосконалення у процесі підготовки майбутніх учителів музики.

Реалізація поставленої мети передбачала розв'язання таких завдань:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми професійного самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі реалізації завдань навчально-виховного процесу у вищій школі.

2. Обґрунтувати особливості та складові системи професійного самовдосконалення майбутніх учителів у процесі фахової підготовки.

3. Визначити критерії, показники та рівні сформованості складових професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики.

4. Розробити і експериментально підтвердити ефективність розробленого комплексу педагогічних умов та чинників розвитку особистості майбутнього вчителя музики у контексті його професійного самовдосконалення.

Об'єкт дослідження - професійне самовдосконалення та шляхи його формування.

Предмет дослідження - зміст, педагогічні умови та чинники професійного самовдосконалення у процесі підготовки майбутніх учителів музики.

В основу дослідження покладено припущення про те, що професійне самовдосконалення майбутніх учителів музики забезпечується шляхом структуризації та наповнення психолого-педагогічним змістом методичного компоненту підготовки майбутніх учителів музики (інтегративні форми навчання, спеціальні методичні прийоми); особистісно-творчого компоненту (інтерпретація музичних творів, організація конструктивної міжособистісної комунікативної взаємодії у підсистемах „викладач-музикант-студент”, „студент-студент”) та професійного компоненту як системи практичного впровадження набутих знань і вмінь у процесі навчально-педагогічної практики, активізація яких призводить до формування позитивної динаміки професійного самовдосконалення та підвищення фахового рівня майбутніх вчителів.

Методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні та діалектичні принципи наукового пізнання, загальнофілософські положення про взаємозв'язок та взаємозумовленість явищ та процесів, єдність теорії та практики, концептуальні положення теорії особистості; сучасні концепції демократизації та гуманізації освітнього процесу, системно-структурний і діяльнісний підходи до навчання, ідеї особистісно орієнтованого навчання та всебічного розвитку особистості.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки щодо: сучасних тенденцій розвитку педагогічної теорії та практики (Г.О Балл, І.Д. Бех, В.І. Бондар, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень); неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, Н.В. Кічук, А.С. Нісімчук); сутності особистості, її становлення та розвитку (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Б.М. Теплов); теорії діяльності (О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн) моделювання педагогічних процесів (В.П. Беспалько, О.А. Дубасенюк, Ю.Н. Кулюткін)

Для вирішення поставлених завдань використано наступні методи дослідження: теоретичні: аналіз і узагальнення філософсько-естетичної, мистецтвознавчої, психолого-педагогічної літератури; чинних навчальних програм, навчально-методичних праць щодо вдосконалення змісту, форм і методів професійно-педагогічної підготовки вчителя початкових класів та музики, схематизація зв'язків її структурних та функціональних компонентів; моделювання експериментальної технології підготовки студентів з елементами розвитку вмінь та навичок професійного самовдосконалення та порівняння її ефективності з традиційною системою навчання; синтез, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних і дослідницьких даних; емпіричні: психолого-педагогічне спостереження, вивчення педагогічного досвіду викладачів педагогічних вищих навчальних закладів; бесіда, інтерв'ю, анкетування; педагогічний експеримент; методи експертних оцінок, самооцінки; статистичні методи обробки експериментальних даних.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 1999-2008 років та охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1999-2001 рр.) - здійснено аналіз філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої та методичної літератури з проблеми, теоретично обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету та завдання, об'єкт, предмет, конкретизовано гіпотезу та основні положення дисертації.

На другому етапі (2002-2004 рр.) - проведено дослідження особливостей навчальної діяльності майбутніх учителів музики, визначено специфіку організації навчального процесу у педагогічних вищих навчальних закладах музичного спрямування; виявлено чинники, розроблено критерії та показники оцінювання навчальних досягнень студентів, зміст спецкурсу для студентів.

На третьому етапі (2005-2008 рр.) - впроваджено та експериментально перевірено педагогічні умови професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики, систематизовано одержані дані, узагальнено результати дослідження, сформульовано загальні висновки та рекомендації щодо професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики, упроваджено результати дослідження в навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації..

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова та Глухівському державному педагогічному університеті. На різних етапах у 1999-2008 роках було охоплено 168 студентів , 253 викладачів.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано, експериментально перевірено ефективність застосування комплексу педагогічних умов сприяння самовдосконаленню майбутніх учителів музики та технології впровадження їх у практику вищої школи; уточнено сутність базового поняття „професійне самовдосконалення”; удосконалено процес підготовки студентів музично-педагогічних факультетів у напрямку створення сприятливих педагогічних умов для професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики; дістали подальшого розвитку теоретичні та методичні засади професійної освіти майбутнього вчителя, педагогічні умови професійного самовдосконалення майбутніх фахівців.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено та апробовано зміст та педагогічні умови, що сприяють формуванню у студентів умінь та навичок професійного самовдосконалення засобами інтерпретації музичних творів; підготовлено та впроваджено авторський спецкурс “Професійне самовдосконалення майбутніх учителів музики”, який може слугувати компонентом підготовки фахівців освіти у підсистемі “бакалавр-спеціаліст-магістр” та післядипломної освіти педагогічних працівників з метою підвищення рівня сформованості вмінь професійного самовдосконалення.

Основні положення та результати дисертації впроваджено у навчально-виховний процес Ізмаїльського державного гуманітарного університету (довідка № 1-7/711 від 19.10.05), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 04-10/1327 від 04.07.06), Глухівського державного педагогічного університету (довідка № 38 від 10.01.06), Ізмаїльської загальноосвітньої школи № 8 (довідка № 187 від 14.10.05), Ізмаїльської дитячої музичної школи №2 (довідка № 94 від 14.10.05), Ізмаїльської дитячої школи мистецтв (довідка № 82 від 07.09.05р).

Особистий внесок автора. У спільній науковій публікації з С.Ю. Аблаєвою “Творчість учителя початкових класів в процесі музичного виховання школярів» авторською є розробка показників творчості вчителя у навчально-виховному процесі”.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена чітким методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, системним аналізом педагогічних явищ і процесів, застосуванням комплексу методів, адекватних меті і завданням дослідження, об'єкту, предмету, різнобічним аналізом та апробацією матеріалів дисертації.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження знайшли своє відображення на міжнародних науково-практичних конференціях: “Динаміка наукових досліджень - 2005” (Дніпропетровськ, 2005), “Науковий потенціал світу - 2005” (Дніпропетровськ, 2005); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Сучасні тенденції розвитку професійної компетентності майбутніх митців” (Луганськ, 2006), “Актуальні проблеми особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в професійній освіті” (Ізмаїл, 2008); звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, 2003-2005).

Основні теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися й отримали схвалення на засіданнях кафедри загальної та соціальної педагогіки Ізмаїльського державного гуманітарного університету, кафедри педагогіки та психології вищої школи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження автора відображено у 8 наукових працях, серед яких 5 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (4 з них -одноосібні), 3 - у збірниках науково-практичних конференцій.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків на 23 сторінках, списку використаної літератури (322 найменування, з яких 9 - іноземною мовою). Основний зміст дисертації викладено на 191 сторінці. Загальний обсяг дисертації - 243 сторінки. Робота містить 19 таблиць та 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету та завдання, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, висвітлено наукову новизну, практичне значення дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі -“Теоретико-методологічне дослідження проблеми професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики” - подано результати теоретичного аналізу проблеми професійного самовдосконалення у процесі підготовки майбутніх учителів музики у вищій школі. Узагальнено основні підходи до визначення сутності професійного самовдосконалення як основного поняття дослідження, обґрунтовано специфіку професійного самовдосконалення у процесі реалізації завдань навчально-професійної підготовки вчителів музики. Систематизовано сучасні дослідження проблеми професійного самовдосконалення, зокрема, у визначенні теоретичних положень щодо понять “самовдосконалення” (А.Ф. Лосєв, О.П. Рудницька, О.Я. Ростовський), “професійного самовдосконалення” (Є.Б. Абдуллін, Л.Г. Арчажникова, Л. Баженова, А.Ф. Орлов), “професійної освіти” (С.І. Архангельський, І.В. Бочар, О.Г. Мороз), “культури” (І.А. Зязюн, М.С. Каган, Н.Б. Крилова, В.І. Луговий), “професійної культури” (В. Біблер, А. Білий, В.М. Розов, О.П. Рудницька), “музичної самоосвіти” (З.К. Кальніченко, О.В. Мартинов, Е.І. Мелькумова) та конкретизовано специфіку тлумачення професійного самовдосконалення з виокремленням індивідуалізованого (Ю.М.Орлов), феноменологічного (І.А. Зязюн, С.Л. Рубінштейн), компетентністного (І.Д. Бех), творчого (Б.Г. Ананьєв) підходів.

Визначено, що розглянуті дослідження не носять цілісного характеру в контексті проблеми дослідження і тому не можуть виступати у якості вихідного основоположного підходу. З огляду на це вони виступають взаємодоповнюючими щодо дослідження проблеми професійного самовдосконалення особистості майбутнього фахівця у музично-педагогічній сфері та визначають певний комплекс вихідних положень позицій феноменологічного, творчого та індивідуального підходів, що враховує специфіку підготовки вчителя музики.

Результати теоретико-методологічного аналізу проблеми професійного самовдосконалення дозволили визначити його зміст шляхом виявлення системи, структурними компонентами якої є музичне мислення (Л. Стоковський), емоції, просторові відчуття і рефлексія (Б.Л. Яворський, П. Хіндеміт), естетична ідентифікація, естетичне пізнання, естетична екзистенція (Т.В. Чередниченко). Сформованість зазначених компонентів дає можливість майбутньому вчителю здійснювати педагогічну діяльність, активізує процес пізнання, розуміння та усвідомлення сутності музичного мистецтва. Даний процес, як вважають О.А. Абдулліна, К.М. Дурай-Новакова, А.Ф. Линенко, О.Г. Мороз, Л.В. Нікітенкова, Ю.Г. Резнікова, Т.Ф. Садчикова, В.О. Сластьонін, С.Ю. Тьоміна, Т.М. Храмова, В.І. Щербина, вимагає певного рівня сформованої готовності майбутнього вчителя музики до різних видів педагогічної діяльності та професійного самовдосконалення.

О.Г. Мороз визначав педагогічну готовність як складне педагогічне утворення зі складною психологічною структурою, що містить взаємообумовлені структурні складові: мотиваційну (позитивне ставлення до професії, інтерес до неї та інші стійкі професійні мотиви); орієнтаційну (знання й уявлення про особливості й умови професійної діяльності, вимоги до особистості); операційну (володіння способами й прийомами професійної діяльності, необхідними знаннями, вміннями, навичками, процесами аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо); вольову (самоконтроль, уміння управляти діями, з яких складається виконання трудових обов'язків); оцінну (самооцінка своєї професійної підготовленості і відповідність процесу вирішення професійних завдань оптимальним трудовим зразкам). Визначення специфіки готовності дозволяє структурувати професійне самовдосконалення в межах педагогічного процесу, визначити його вплив на формування всебічно розвиненої особистості.

У ході дослідження доведено, що професійне самовдосконалення майбутнього вчителя музики визначається як специфікою навчального процесу та виховних впливів на його особистість, так і професійним спрямуванням діяльності. Встановлено, що важливою умовою та засобом розвитку професійного самовдосконалення виступає інтерпретація, що ґрунтується як на теоретичних засадах, так і практичній музичній діяльності. На основі цього у студентів формується система знань, умінь, навичок та здатність до самоосвітньої, саморозвивальної діяльності, що сприяє самовдосконаленню особистості майбутнього вчителя музики.

Проблему дослідження феномену інтерпретації як педагогічного прийому та умови саморозвитку особистості у своїх роботах обґрунтовували Є.Г. Гуренко, С.Є. Фейнберг, Я.І. Мільштейн, Б.Л. Кременштейн, Л.А. Баренбойм, Г.Г. Нейгауз. У дослідженні інтерпретація розглядається як особлива інтелектуальна діяльність, яка, за умови її ефективного впровадження у процес підготовки спеціалістів, здатна координувати уміння і практичні дії виконавця, що зорієнтовані на створення і втілення творчого задуму. Інтелектуальний аспект інтерпретаційної діяльності дозволяє визначити її як необхідну передумову розвитку фахового компоненту професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики.

Результати наукових досліджень О.В. Мартинова дозволяють обґрунтувати інтерпретацію як динамічний чинник, який активізує образно-асоціативне мислення виконавця та його творчу реалізацію. Враховуючи специфіку та вплив образно-асоціативного мислення на ефективність засвоєння знань, що активізуються в педагогічній діяльності у контексті професійного самовдосконалення шляхом застосування інтегративних методів навчання, та особистісно-творчий розвиток студента та його педагогічну компетентність, можна розглядати процес самовдосконалення вчителя крізь призму самостійно-пізнавальної діяльності та пізнавальної самостійності, що забезпечує ефективну інтерпретаторську діяльність у процесі професійного самовдосконалення.

Зроблено висновок, що професійне самовдосконалення забезпечує формування системи музичної освіти у фаховій підготовці майбутніх вчителів музики шляхом структуризації та наповнення психолого-педагогічним змістом: методичного компоненту підготовки (інтегративні форми навчання, спеціальні методичні прийоми); особистісно-творчого компоненту (інтерпретаційна діяльність з матеріалом музичного твору та особистісним саморозумінням та самопізнанням, організація конструктивної міжособистісної комунікативної взаємодії у підсистемах „викладач-музикант-студент”, „студент-студент”); професійного компоненту як системи теоретичного забезпечення та практичного впровадження набутих знань і вмінь у процесі навчально-педагогічної практики. Шляхи професійного самовдосконалення особистості майбутнього вчителя музики у процесі професійної фахової підготовки мають бути зумовлені привнесенням елементів творчої самореалізації у специфічну діяльність майбутніх фахівців, засвоєнням теоретичних і практичних дисциплін у процесі навчання у вищих навчальних закладах. Їх активний пошук сприяє підвищенню конкурентоспроможності фахівців музично-педагогічної галузі як на особистісно-творчому, так і на рівні професійних здобутків.

Результатом теоретичного дослідження проблеми стало виокремлення педагогічних умов, що забезпечують розвиток умінь та навичок професійного самовдосконалення студентів: урахування мотиваційно-потребнісної сфери особистості майбутнього вчителя та взаємозв'язку навчання, виховання, самоосвіти та самовиховання; специфіка навчальної взаємодії викладачів і студентів на основі діалогового принципу; визначення оптимального рівня змісту навчального процесу; суть професійно-орієнтованого характеру процесу навчання; відповідність змісту навчання інтересам студентів; реалізація міжпредметних зв'язків; стимулювання потреб студентів до самовдосконалення і розширення кругозору; індивідуалізація й диференціація навчання з урахуванням нерівномірності професійної підготовки майбутнього вчителя; використання методу моделювання професійних ситуацій, які стимулюють студентів до професійного самовдосконалення тощо.

У другому розділі -“Реалізація педагогічних умов та чинників професійного самовдосконалення у фаховій підготовці майбутніх учителів музики” - наводяться результати експериментального вивчення педагогічних умов забезпечення розвитку у майбутнього вчителя музики вмінь та навичок професійного самовдосконалення.

Наведено результати визначення рівня усвідомлення студентами власної суб'єктності у процесі засвоєння необхідного теоретико-практичного комплексу знань, формуванням умінь і навичок у процесі оволодіння навчально-професійною діяльністю. Встановлено, що традиційній системі освіти притаманна недостатня представленість фахового компоненту в реалізації завдань навчально-професійної діяльності студента.

Розроблено компоненти (психолого-педагогічний та фаховий), критерії (практично-діяльнісний, когнітивний, педагогічної спрямованості особистості, потребнісно-мотиваційний, творчо-рефлексивний), показники зазначених компонентів (діяльнісно-творчий, змістовий, особистісно-позиційний, ціннісно-цільовий, самоактулізаційний) та рівні сформованості професійного самовдосконалення вчителя (репродуктивний, фактологічний, описовий, пошуковий, трансформаційний).

Формувальний етап педагогічного експерименту передбачав підвищення активності та творчості студентів і сприяв усвідомленню необхідності професійного самовдосконалення у процесі майбутньої педагогічної діяльності студентів шляхом застосування таких інноваційних форм у навчально-виховному процесі: творчих завдань проблемного характеру, моделювання навчальних ситуацій та їх аналіз з професійного погляду, моделювання навчальних ситуацій (ділові, рольові, імітаційні, дидактичні ігри. Результати формувального етапу експерименту дозволили встановити динаміку якісних змін характеристик умінь та навичок професійного самовдосконалення.

Завершення експериментального дослідження засвідчило значні зміни показників рівнів сформованості компонентів професійного самовдосконалення.

Оцінка рівня сформованості ціннісно-цільового показника на початку формувального етапу експерименту засвідчила, що студенти як експериментальної, так і контрольної груп мали репродуктивний (45 % в обох групах) і фактологічний (28 % в обох групах) рівні. Описовий рівень притаманний 17 % респондентів; пошуковий рівень у ході вирішення завдань продемонстрували 7 % студентів експериментальної та контрольної груп. Жоден із майбутніх учителів обох груп, як показав вихідний зріз, не виявив найвищого - трансформаційного рівня сформованості навичок професійного самовдосконалення.

Наприкінці експерименту було зафіксовано суттєву відмінність рівнів ціннісно-цільового показника у студентів експериментальної та контрольної груп. Серед студентів, залучених до експериментального навчання, 47 % досягли пошукового рівня сформованості навичок професійного самовдосконалення (проти 24 % у КГ), а 10 % найвищого - трансформаційного рівня (проти 5 % у КГ). Отже, переважна більшість студентів експериментальної групи виявили високий рівень сформованості ціннісно-цільового показника, що свідчить про їх готовність до педагогічно доцільного професійного самовдосконалення, усвідомлення його мети (рис.1).

Рис. 1 Динаміка росту рівня сформованості ціннісно-цільового показника

Показники оцінки рівня сформованості змістового показника вихідного зрізу засвідчили, що серед студентів експериментальної групи найвищий відсоток припав на фактологічний рівень (28 % в ЕГ та КГ), на репродуктивному рівні знаходилося в експериментальній групі 45 % і 42 % у контрольній групі, що дає підстави зробити висновок про домінування на цьому етапі репродуктивної діяльності. Описовий рівень був виявлений у 14 % студентів експериментальної та 15 % контрольної груп. Досить невеликий відсоток припадає на студентів із пошуковим (по 9 %) та трансформаційним (по 4 %) рівнем сформованості в обох досліджуваних групах.

Щодо підсумкового зрізу, то його результати засвідчують наступні зміни у рівнях сформованості змістового показника. На найнижчому, репродуктивному рівні залишилося 2 % студентів з експериментальної групи (у той час, як у контрольній їх залишилося 13%). Незначні зміни відбулися у показниках оцінки описового рівня змістового показника.

Як свідчить аналіз, даний факт вказує на динамічність переходу студентів у ході формувального експерименту з нижчого рівня на вищий, що пояснює відносну кількісну стабільність на описовому рівні. Така динаміка є підтвердженням ефективності застосовуваних у процесі підготовки майбутніх учителів музики методів, прийомів, форм і засобів навчально-пізнавальної діяльності. Найбільш суттєві зрушення в експериментальній групі відбулися у формуванні пошукового (49 % проти 8 %) і трансформаційного рівнів (9 % проти 4 %). Більш ніж у 50 % студентів були зафіксовані показники цих рівнів.

Отже, підсумковий зріз показав високий рівень сформованості змістового показника професійного самовдосконалення, хоч він дещо нижчий, ніж рівень попереднього ціннісно-цільового показника. Це пояснюється тим, що ознаки змістового показника включають усвідомлення таких понять, які вимагають більше часу, ніж було відведено для даного формувального етапу експерименту.

Виходячи зі змістової характеристики даного рівня, можемо стверджувати, що переважна більшість студентів засвоїла музично-освітні знання й уміння як розпізнавального та описового, так і пошукового і контрольно-коректуючого характеру, що уможливлює доцільний аналіз педагогічних явищ і використання його результатів у вирішенні завдань.

45 % досліджуваних як в експериментальній, так і в контрольній групах перебували на найнижчому, репродуктивному рівні, що свідчить про недостатній рівень сформованості діяльнісно-творчого показника, що підтверджує висновки про непідготовленість випускників загальноосвітніх шкіл, студентів початкових курсів професійної підготовки до творчого співробітництва, творчої діяльності. Доказом цього є незначний відсоток студентів, які продемонстрували високий рівень розвитку даного показника на пошуковому та трансформаційному рівні (47 % в ЕГ і 28 % у КГ).

Суттєві якісні та кількісні зміни відбулися у формуванні особистісно-позиційного показника професійного самовдосконалення майбутніх учителів (в ЕГ 50 % проти 5 %, в КГ 22 % проти 6 %). Це зумовлено домінуванням спрямованості сучасної вищої освіти на особистісне становлення майбутнього фахівця, актуалізацію особистісно-орієнтованого навчання.

У ході дослідження виявлено, що серед студентів експериментальної групи 51 % досягли по закінченні даного етапу експерименту пошукового рівня сформованості особистісно-позиційного показника професійного самовдосконалення. Зменшився кількісний показник сформованості репродуктивного рівня (з 57 % до 4 % в ЕГ та з 55 % до 20 % в КГ). Описовий рівень зафіксовано у 26 % респондентів ЕГ, що на 15 % більше, ніж на початку експерименту. Студенти контрольної групи виявили змін у рівнях сформованості педагогічно-спрямованого критерію, їх показники збільшились у середньому на 14 %.

Для якісної оцінки особистих показників сформованості компонентів професійного самовдосконалення, виявлення динаміки процесу її формування на особистісному рівні на основі розроблених критеріїв і показників, за результатами експертної оцінки та самооцінки на початку експерименту і по його завершенні оформлялася характеристика кожного студента, яка характеризувала динаміку сформованості професійного самовдосконалення на конкретному етапі дослідження.

Одержані шляхом педагогічного експерименту результати дозволяють зробити висновок, що впровадження у практику підготовки майбутнього вчителя музики спецкурсу стосовно професійного самовдосконалення, реалізація через особистісно-орієнтовану технологію вдосконалення педагогічних умов забезпечують вироблення у студентів необхідного рівня навичок самовдосконалення професійної діяльності. Це доведено за допомогою якісних і кількісних змін, які відбулися у показниках сформованості всіх компонентів професійного самовдосконалення ц* кутового перетворення Фішера та критерієм л Колмогорова-Смірнова.

Рис.2. Динаміка росту рівня сформованості особистісно-позиційного показника.

Висновки

У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми професійного самовдосконалення майбутніх вчителів музики, досягнуте шляхом встановлення педагогічних умов та чинників професійного самовдосконалення у процесі підготовки майбутніх учителів музики.

1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми професійного самовдосконалення у сучасній педагогічній науці та практиці дозволив визначити основні підходи до вирішення проблеми професійного самовдосконалення: індивідуальний, феноменологічний, компетентнісний та творчий, що вказує на багатоаспектість процесу самовдосконалення та глибинність його формування у контексті фахової підготовки з позиції методичного забезпечення та структурування, активізації процесуального аспекту навчально-професійної діяльності вчителів музики у розрізі активізації її психолого-педагогічного компоненту.

Доведено, професійне самовдосконалення виступає інтеграційною системою, складовими якої є: педагогічна діяльність, яка забезпечується знаннями, вміннями та навичками майбутнього вчителя музики; мистецька діяльність, яка розвиває професійне та музичне мислення, художньо-естетичну свідомість та творчість особистості.

На основі наукового аналізу засад професійного самовдосконалення виокремлено найбільш значущі професій і якості майбутніх учителів музики: ставлення до професії, навички самопізнання і самовдосконалення, професійна культура.

2. Обгрунтовано взаємообумовленість педагогічної готовності і розвитку та формування професійного самовдосконалення, що дозволяє визначити необхідність структуризації та наповнення психолого-педагогічним змістом фахового компоненту підготовки майбутніх учителів музики, як системи практичного впровадження набутих знань і вмінь у процесі навчально-педагогічної практики, що призводить до формування позитивної динаміки професійного самовдосконалення та підвищення фахового рівня підготовки майбутніх вчителів.

Визначено, що інтерпретація має специфічну диференційовану сутність, яку доцільно розглядати як з позиції методичного інноваційного процесу у розвитку професійного самовдосконалення так і особистісно-творчого саморозвитку особистості майбутнього вчителя музики.

Визначено педагогічні умови, що забезпечують розвиток умінь та навичок професійного самовдосконалення студентів: індивідуалізація й диференціація навчання з урахуванням нерівномірності професійної підготовки майбутнього вчителя; визначення оптимального рівня змісту навчального процесу; реалізація міжпредметних зв'язків; врахування професійно-орієнтованого характеру процесу навчання; встановлення відповідності змісту навчання інтересам студентів; побудова навчальної взаємодії викладачів і студентів на основі діалогового принципу; використання методу моделювання професійних ситуацій, які стимулюють студентів до професійного самовдосконалення; врахування специфіки мотиваційно-потребової сфери особистості майбутнього вчителя музики; стимулювання потреб студентів до самовдосконалення й розширення кругозору тощо.

3.Відповідно до виділених умов розроблено компоненти професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики (психолого-педагогічний та фаховий), критерії (практично-діяльнісний, когнітивний, педагогічної спрямованості особистості, потребнісно-мотиваційний, творчо-рефлексивний), відповідні показники (діяльнісно-творчий, змістовий, особистісно-позиційний, ціннісно-цільовий, самоактуалізаційний), які виявляються на репродуктивному, фактологічному, описовому, пошуковому, трансформаційному рівнях.

Установлено сформованість професійного самовдосконалення шляхом диференціації якісних проявів та характеристик показників відповідно до визначених рівнів. Динаміка ціннісно-цільового показника проявляється переважно на репродуктивному, фактологічному, пошуковиму рівнях. Водночас, у процесі формувального етапу дослідження на етапі вторинної діагностики встановлено появу трансформаційного рівня професійного самовдосконалення, що вказує на наявність у більшості студентів експериментальної групи високого рівня сформованості ціннісно-цільового показника, що засвідчує їх готовність до педагогічно доцільного професійного самовдосконалення та усвідомлення його мети. Рівень сформованості змістового показника професійного самовдосконалення характеризується такими ознаками, як зменшення репродуктивного та фактологічного рівнів, наявністю описового, активізацією пошукового та трансформаційного рівнів. Це пояснюється тим, що характеристики змістового показника проявляються у часовому та просторовому аспектах професійного самовдосконалення, тобто проектуються майбутню професійну діяльність. Динаміка діяльнісно-творчого показника характеризується високим рівнем перетворювального та творчого характеру. Особистісно-позиційний показник більш яскраво проявляється на пошуковому та трансформаційному рівнях.

4. Розроблено та експериментально перевірено ефективність розробленого комплексу педагогічних умов розвитку професійного самовдосконалення майбутнього вчителя музики, до якого віднесено: врахування мотиваційно-потребнісної сфери особистості майбутнього вчителя; забезпечення взаємозв'язку процесів навчання, виховання, самоосвіти та самовиховання; врахування специфіки навчальної взаємодії викладачів та студентів на основі діалогового принципу; визначення оптимального змісту навчального процесу та його професійну орієнтацію щодо відповідності навчання інтересам студентів; реалізація міжпредметних зв'язків; стимулювання потреб студентів до самовдосконалення та розширення кругозору; диференціація та індивідуалізація навчання з урахуванням нерівномірності професійної підготовки майбутнього вчителя; використання методу моделювання у професійних ситуаціях, що стимулює майбутнього фахівця до професійного самовдосконалення.Визначено, що своєчасне застосування інноваційних форм у формуванні професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики шляхом структуризації особистісно-творчого та професійного компонентів навчального процесу сприяє підвищенню активності і творчості студентів та усвідомленню необхідності професійного самовдосконалення для майбутньої педагогічної діяльності студентів.

Виокремлено та апробовано інноваційні форми (застосування творчих завдань проблемного характеру, моделювання навчальних ситуацій та їх аналіз з професійного погляду (ділові, рольові, імітаційні, дидактичні ігри), які апробувалися у процесі реалізації спецкурсу. Його педагогічне наповнення характеризувалося: використанням поряд з обов'язковим матеріалом завдань музично-освітнього змісту, індивідуальним вибором та різнорівневим характером; включенням тем, які сприяли створенню цілісної картини педагогічної діяльності, процесів самовдосконалення.

Встановлено динаміку якісних змін педагогічних чинників професійного самовдосконалення, представлених сформованістю вмінь та навичок професійного самовдосконалення у студентів - майбутніх учителів музики. Розроблено модель професійного самовдосконалення в процесі підготовки майбутніх освітян.

Водночас, здійснене дослідження не вирішує всіх аспектів забезпечення професійного самовдосконалення у системі підготовки сучасних фахівців освіти. Подальше розв'язання проблеми вбачаємо в розробці концептуальних засад професійної підготовки майбутніх учителів музики, які б дозволили поглибити наукове уявлення про взаємозалежність професійного самовдосконалення та педагогічної майстерності шляхом впровадження педагогічних технологій, що забезпечують позитивну динаміку здатності фахівця до професійного самовдосконалення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Аблаєва С. Ю. Желейко І. Ю. Творчість учителя початкових класів в процесі музичного виховання школярів / С. Ю. Аблаєва, І. Ю. Желейко // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць / Ред. кол. Гузій Н. В. (відп. ред.) та інші. - К. : НПУ, 1999. - Вип. 2. - С. 289-292.

2. Скляренко І. Ю. Професійне самовдосконалення - пріоритетна тенденція педагогічної освіти майбутніх учителів музики / І. Ю.Скляренко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць / Ред. кол. О. Г. Мороз, Н. В. Гузій (відповідальні редактори) та інші. - Вип. 2 (12). - К. : НПУ, 2004. - С. 34-37.

3. Желейко І. Ю. Самовдосконалення як провідна умова професійного росту вчителів музики / І. Ю. Желейко // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: Педагогічні науки: Збірник наукових праць. - Ізмаїл, 2004. - Вип. 17. - С. 25-28.

4. Скляренко І. Ю. Роль і значення інтерпретації музичних творів у музично-самоосвівтній діяльності майбутніх учителів музики.: / І. Ю. Скляренко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. - 2005. - № 4. - С. 54-57.

5. Желейко І. Ю. Адаптивна підготовка майбутнього вчителя музики до професійного самовдосконалення (психолого-педагогічний аспект) / І. Ю. Желейко // Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова / Укл. П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко, О. П. Симоненко. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. - Випуск 5. - С. 116-120.

Матеріали науково-практичних конференцій:

6. Скляренко І. Ю. Педагогічні засади розвитку музично-педагогічної культури у процесі професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики./ І. Ю. Скляренко // Сучасні тенденції розвитку професійної компетентності майбутніх митців. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (Луганськ, 9-10 лютого 2006 р.) Ред. кол.: Філіппов В. Л. (відп. ред.). - Луганськ, «Луганськ-Арт», 2006. - С. 101-106.

7. Скляренко І. Ю. Професійне самовдосконалення як засіб розвитку творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя музики.: / І.Ю.Скляренко // Матеріали ІУ Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень - 2005». Том 35. Проблеми підготовки фахівців. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. - С. 26-28.

8. Скляренко І. Ю. Теоретично-методичні основи професійного самовдосконалення / І. Ю. Скляренко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу - 2005». Том 12. Проблеми підготовки фахівців. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. - С. 48-50.

АНОТАЦІЇ

Скляренко І.Ю. Професійне самовдосконалення в процесі підготовки майбутніх вчителів музики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2009.

У дисертації представлено шляхи вирішення актуальної проблеми підготовки майбутніх вчителів музики, а саме проблеми професійного самовдосконалення. Розроблено систему педагогічних умов, що сприяють формуванню у студентів умінь та навичок професійного самовдосконалення засобами інтерпретації музичних творів. Створено й експериментально перевірено діагностичний комплекс дослідження умов, змісту та функціонування професійного самовдосконалення майбутніх учителів музики. Запропонований комплекс може бути запроваджений у навчально-виховний процес підготовки фахівців музичної освіти у підсистемі “бакалавр - спеціаліст - магістр” та на етапі післядипломної освіти педагогічних кадрів з метою підвищення рівня сформованості умінь професійного самовдосконалення.

У ході дослідження доведено ефективність впровадження в практику вищої школи авторського спецкурсу з підготовки студентів “Професійне самовдосконалення майбутніх учителів музики”.

Ключові слова: самовдосконалення, професійне самовдосконалення, педагогічна діяльність, інтерпретаційна діяльність, музично-самоосвітня діяльність, майбутні вчителі музики.

Скляренко И.Ю. Профессиональное самосовершенствование в процессе подготовки будущих учителей музыки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого, 2009.

Диссертационная работа посвящена изучению проблемы профессионального самосовершенствования в процессе подготовки будущих специалистов в отрасли музыкального образования.

В результате теоретико-методологического анализа психолого-педагогической и методической литературы было установлено, что исследование данной проблемы является актуальным, так как отечественная система образования сконцентрирована на создании условий для учебы и воспитания творчески развитой личности, способной осуществлять профессиональную деятельность на высоком профессиональном и общекультурном уровнях.

В работе определены основные подходы к исследованию профессионального самосовершенствования, такие как индивидуальный, феноменологичний, компетентностный и творческий, указывающие на многогранность и глубину его формирования в контексте специальной подготовки, с позиции методического обеспечения и структуризации учебно-профессиональной деятельности будущих учителей музыки.

Профессиональное самосовершенствование будущего учителя музыки определяется как спецификой учебного процесса и воспитательных влияний на его личность, так и профессиональной деятельностью, одним из структурных компонентов которой является интерпретация музыкальных произведений, которая составляет основу для подготовки будущего учителя музыки к самостоятельному пополнению, углублению и систематизации собственных знаний, их творческому использованию на практике и в процессе исполнительской деятельности.

Выделены и исследованы педагогические пути развития профессионального самосовершенствования у будущих учителей музыки. Разработанный и апробированный комплекс педагогических мероприятий по формированию профессионального самосовершенствования позволил исследовать динамику его развития в рамках учебно-воспитательного процесса с выделением критериев, показателей, признаков проявления и уровневой характеристики профессионального самосовершенствания.

В работе приводятся результаты исследования базовых педагогических условий с целью обеспечения развития у будущего учителя музыки умений и навыков профессионального самоусовершенствования.

В процессе экспериментального исследования выделены и апробированы инновационные формы, способствующие овладению студентами умениями и навыками самосовершенствования, а именно: применение творческих заданий проблемного характера, моделирование учебных ситуаций (деловые, ролевые, имитационные, дидактические игры).

Предложенные формы апробировались в процессе реализации авторского спецкурса “Профессиональное самосовершенствование будущих учителей музыки”, педагогическим наполнением которого было: использование наряду с обязательным материалом заданий музыкально-образовательного содержания, индивидуального выбора и разноуровневого характера; включение тем, способствующих созданию целостной картины педагогической деятельности, восприятию целостности процессов самосовершенствования и профессиональной деятельности, перемещению акцентов в содержание подготовки специалиста в учебном процессе; моделирование педагогических ситуаций, обеспечивающих развитие оценочных, преобразовательных и контрольно-корректирующих умений.

В результате экспериментального исследования установлена динамика качественных изменений показателей профессионального самосовершенствования, представленных сформированностью соответствующих умений и навыков у студентов - будущих учителей музыки. В диссертационной работе представлена модель профессионального самосовершенствования в процессе подготовки будущих специалистов - учителей музыки.

Ключевые слова: самосовершенствование, профессиональное самосовершенствование, педагогическая деятельность, интерпретационная деятельность, музыкально-самообразовательная деятельность, будущие учителя музыки.

Sklyarenko I.Y. Professional self-realization in the process of preparation of future music teachers. - Manuscript.

The dissertation on obtaining of a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on a 13.00.04 - Theory and methodic of professional education. - Cherkasskiy national university after Bogdan Khmel'nickogo, 2009.

This thesis gives methods of solving actual problems of training future teachers of music, namely problems of professional self-realization. There was developed a scheme of pedagogical conditions which help students to form professional skills of self-realization by means of interpretation of musical compositions. There was created and experimentally checked a diagnostically complex of survey of conditions, contents and functioning of professional self-realization of future music teachers. The proposed complex can be implemented into educational process of preparation of specialists of musical education in the subsystem “bachelor - specialist - magister” and at the level of post-graduate education of pedagogical staff with the aim of increasing the level of making skills of professional self-realization. In the course of survey there was approved an efficiency of implementing into practice the higher education school for training students for “Professional self-realization of future teachers of music”.

Key words: self-realization, professional self-realization, pedagogical activity, interpretation activity, musical-self-educational activity, future teachers of music.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.