Педагогічні ідеї та громадсько-просвітницька діяльність М.М. Аркаса

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні ідеї та громадсько-просвітницька діяльність М.М. Аркаса

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Соціально-економічні та політичні перетворення нашого суспільства, прагнення розбудови української держави й реформування економіки, бурхливий розвиток міжнародних відносин, перебудова у сфері освіти, скерована на її гуманізацію, є цілісним консолідуючим фактором зміцнення української національної державності.

У сучасному українському суспільстві у сфері національних і міжнаціональних відносин відбуваються складні й суперечливі процеси, обумовлені, з одного боку, політичними і соціально-економічними перетвореннями в країні, з іншого - зростанням національної самосвідомості, національних культур і освіти.

Соціальні перетворення в нашому суспільстві з початку 90-х рр. призвели до перегляду духовних основ і норм людської діяльності. У зв'язку з цим проблема зіставлення загальнолюдських і національних пріоритетів привернула увагу вітчизняних філософів і педагогів. Зміни, що відбуваються, вимагають глибокого і всебічного дослідження цієї проблеми в аспектах її методології, історії, теорії і практики педагогіки. Звернення до вітчизняної історії педагогіки та освіти дає можливість узагальнити і систематизувати досвід взаємозв'язку загальнолюдського і національного в історичному минулому, відібрати в цьому аспекті традиційні пріоритети, значущі і для теперішнього часу.

Розвиток педагогічної науки, зокрема, історії педагогіки України на сучасному етапі характеризується пошуком нових та удосконаленням вже існуючих напрямів дослідження. Вивчення історії вітчизняної освіти неможливе без визначення внеску окремих видатних особистостей у цей процес, що вимагає глибокого осмислення їх ролі у формуванні педагогічних концепцій, застосуванні виховних методів, в освітянській діяльності. Подібні дослідження мають охоплювати творчість освітян різних епох, наукових шкіл та напрямів. Без детального вивчення їх суспільно-політичних поглядів, глибокого осмислення історичних процесів, що відбилися в діяльності цих постатей, зворотного впливу їх діяльності на суспільний розвиток неможливе створення узагальнюючих, синтетичних праць з історії вітчизняної педагогіки. Тому вивчення творчості, поглядів конкретного освітянина-дослідника є важливою складовою частиною встановлення загального процесу розвитку педагогічної науки.

Серед визначних особистостей, діяльність і творча спадщина яких потребує такого вивчення - постать Миколи Миколайовича Аркаса (1853-1909), історика, композитора, громадського діяча, який зробив значний внесок у розвиток національно-культурного відродження України.

Як носій національної ідеї М.М. Аркас сформувався в «умовах лібералізації», «відлиги» 70-х років ХІХ ст. Як фундатор українського товариства «Просвіта» в Миколаєві М.М. Аркас зробив вагомий внесок у розвиток національної освіти та педагогіки на півдні України на початку ХХ ст.

Важливе значення для нашого дослідження мають праці сучасників М.М. Аркаса, які стали авторами основних засад української національної освіти, і чиї ідеї мали безпосередній вплив на формування його педагогічних поглядів. Це такі провідні просвітники, як М. Грушевський, М. Драгоманов, М. Корф, С. Русова, Б. Грінченко.

Про М.М. Аркаса як автора книги «Історія України-Русі» на початку ХХ ст. з'явилося багато дискусійного матеріалу в пресі. Переважна більшість рецензій мала позитивний характер. Книгу М.М. Аркаса порівнювали із шевченківським «Кобзарем». Перший докладний аналіз діяльності М.М. Аркаса у період українського відродження було подано в пресі й у спеціальних виданнях товариства «Просвіта».

За радянських часів творчий доробок і громадсько-просвітницька діяльність М.М. Аркаса, як і інших носіїв української національної ідеї, майже не досліджувалися, зате певне визнання дістала його музична діяльність. У 1958 р. побачила світ перша монографія, присвячена М.М. Аркасу - автору опери «Катерина», першої опери на сюжет Т.Г. Шевченка. Мистецтвознавець

Л.С. Кауфман висвітлив громадсько-культурну діяльність М.М. Аркаса, його життєвий шлях. Доктор історичних наук В.Г. Сарбей першим зняв з М.М. Аркаса табу «українського націоналіста». У своїх працях він довів, що М.М. Аркас був видатним просвітником і популяризатором української культури та спонукав науковців до подальших досліджень його життя та діяльності. Такі дослідники, як В.П. Бойченко, О.М. Полухіна, С.М. Авраменко, В.В. Луньова відзначали велику роль М.М. Аркаса в боротьбі за становлення української національної початкової школи.

Окремі аспекти педагогічних ідей М.М. Аркаса розглянув у другій монографії (2002 р.), присвяченій цій постаті, В.П. Шкварець. Це найбільш повний і вагомий матеріал про життєдіяльність та творчість М.М. Аркаса. Крім того, дослідник акцентував увагу на необхідності вивчення саме педагогічного напряму діяльності М.М. Аркаса. Авторський колектив В.П. Шкварець, В.І. Друмов, І.М. Шешунова, І.Ю. Береза, Л.М. Цимбал, Л.В. Старовойт, В.Ф. Іванов, О.М. Петренко, С.І. Джуряк, С.В. Кобзаренко, С.М. Авраменко висвітлили життя, творчість, діяльність М.М. Аркаса, історіографію його спадщини, етичні та естетичні ідеали, його листування як голови Миколаївської «Просвіти» (1907-1908 рр.), творчі стосунки з М.Л. Кропивницьким за матеріалами епістолярної спадщини.

Журналіст, кандидат філософських наук В.О. Жадько написав біографічну повість «Грек із душею українця», у якій описав діяльність М.М. Аркаса з відкриття початкової школи в с. Богданівка. Боротьбі «Просвіти» за впровадження української мови навчання в початковій школі присвячено окремі сторінки в дисертації В.І. Андріяш «Внесок М.М. Аркаса у розвиток суспільно-політичної думки України» та в монографії Т.В. Березовської «Історичний портрет роду Аркасів».

Ім'я М.М. Аркаса вже увійшло до наукового обігу. Достатньо зазначити, що відомості про нього є в таких виданнях як «Українська педагогіка в персоналіях» (2005 р.) за редакцією О. Сухомлинської та «Енциклопедія освіти» (2008 р.) за редакцією В.Г. Кременя.

Репрезентувати М.М. Аркаса як генератора педагогічних ідей було б вкрай недоречно. У той же час, живучи і діючи в певний історичний період, який був представлений цілою низкою передових поглядів національної педагогіки, М.М. Аркас не лише сприйняв їх, але й втілював у цілком конкретних освітянських та просвітницьких проектах. Зокрема, ним було облаштовано земську школу в одному з його маєтків у с. Христофорівка (Баштанський район, Миколаївська область), організовано початкову школу в іншому маєтку с. Богданівка (Миколаївський район, Миколаївська область) і засновано товариство «Просвіта» в м. Миколаєві, при якому діяв вчительський гурток, що мав яскраво виражену національну спрямованість.

Заслужену увагу викликає організаторський хист та здібності М.М. Аркаса в галузі педагогічної науки. Тогочасні передові педагогічні ідеї набували конкретики та втілення завдяки коштам самого М.М. Аркаса. Внутрішній стрижень національно-патріотичних переконань М.М. Аркаса спонукав його відгукнутися на вимоги доби, що потребувала розбудови української освіти та культури.

Отже, є всі підстави розглянути та дослідити ще одну грань непересічної особистості М.М. Аркаса, відомої в Україні як композитор, історик, засновник Миколаївського товариства «Просвіта». Ця грань, пов'язана з його педагогічною діяльністю, на жаль, є малодослідженою.

Пропоноване дисертаційне дослідження - це перша спроба цілісного інтегрованого дослідження педагогічних ідей і просвітницької діяльності М.М. Аркаса. Його актуальність зумовлена насамперед потребою висвітлення надбань історико-педагогічної науки, творчого використання національного освітнього досвіду.

Нерозробленість зазначеної наукової проблеми в педагогічній науці, її актуальність і практичні потреби сучасного етапу розвитку історико-педагогічної науки обумовили вибір теми дослідження - «Педагогічні ідеї та громадсько-просвітницька діяльність М.М. Аркаса».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з науковою темою Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету «Становлення та розвиток професійної освіти на Миколаївщині в ХІХ столітті» (державний реєстраційний номер 0106U002894).

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету (протокол №8 від 9.03.2004 р.) та узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №7 від 27.09.2005 р.).

Мета дослідження - визначити зміст педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса у контексті розвитку культурно-освітнього руху в Україні ІІ половини ХІХ - початку ХХ ст.

Мета роботи передбачає вирішення таких завдань:

- визначити теоретичні положення дослідження проблеми педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса (стан досліджуваної проблеми у науково-педагогічній літературі, загальну методику та провідні напрями дослідження);

- з'ясувати чинники впливу на формування гуманістичного світогляду М.М. Аркаса;

- дослідити соціально-історичні та культурно-громадські передумови формування педагогічних ідей М.М. Аркаса в ІІ половині ХІХ - на початку ХХ ст.;

- проаналізувати напрями та зміст громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса в умовах національно-культурного відродження в Україні;

- обґрунтувати основні педагогічні ідеї М.М. Аркаса та перспективи їх використання для розвитку сучасної освіти в Україні.

Об'єкт дослідження - діяльність представників української педагогічної думки кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Предмет дослідження - педагогічні ідеї та громадсько-просвітницька діяльність М.М. Аркаса.

Для розв'язання поставлених завдань використано такі загальнонаукові методи: теоретичні: аналіз, синтез, зіставлення, систематизація, класифікація історичних фактів і процесів; емпіричні: пошук і виявлення історичних джерел, вивчення та узагальнення практичного досвіду М.М. Аркаса з позиції сучасного розвитку педагогічної науки; спеціальні наукові методи: хронологічний, що дав можливість розглянути та проаналізувати педагогічні ідеї М.М. Аркаса в контексті історичної доби та часовій послідовності; конкретно-пошуковий - для виявлення, відбору та аналізу друкованих, архівних матеріалів, опрацювання філософської, історичної, педагогічної літератури, краєзнавчих матеріалів та сучасної інформації періодичних видань регіону, що розкривають проблему дослідження; історико-структурний - для виявлення напрямів педагогічної та просвітницької діяльності М.М. Аркаса; пошуково-бібліографічний - для вивчення бібліотечних, архівних матеріалів; персоналістично-біографічний - для з'ясування ролі окремих громадських, культурно-освітніх діячів у розгортанні педагогічно-просвітницької діяльності М.М. Аркаса; інтерпретація та узагальнення опрацьованих матеріалів - для формулювання висновків.

Джерельну базу дослідження становили: друкована й рукописна спадщина М.М. Аркаса: книга «Історія України-Русі», поема «На смерть Шмідта» промови та лекції, щоденник М. Аркаса; матеріали періодичних видань ІІ половини ХІХ ст.: статті, рецензії, некролог; архівні документи та епістолярій. Зокрема, опрацьовано архівні справи Інституту рукопису національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (ф. 44, 114, 182, 205); Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтв України (ф. 4, 323); Державного архіву Миколаївської області (ф. 206, 468); фондів Миколаївського краєзнавчого музею (Д-3741, Д-8882, Д-9952, Д-14781, Д-14782, Д-24022).

Як самостійні джерела виступили періодичні видання ІІ половини ХІХ ст.: статті, рецензії, некролог; «Николаевская газета», «Николаевский курьер», «Трудовая копейка», «Николаевский голос», які охоплюють період 1907-1911 рр. і висвітлюють діяльність «Просвіти»; монографії сучасників; матеріали дисертацій з історико-педагогічної проблематики; електронні ресурси мережі Internet.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють ІІ половину ХІХ ст. - початок ХХ ст. Це обумовлено часовими межами життя, датою народження Миколи Миколайовича Аркаса - 7 січня 1853 р. та смерті - 26 березня 1909 р.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: комплексно досліджено й систематизовано основні педагогічні ідеї та зміст громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса; узагальнено досвід педагогічної діяльності просвітника; охарактеризовано головні чинники формування педагогічного світогляду М.М. Аркаса (родинне виховання та соціальне оточення, в якому зростав просвітник; вплив персоналій, культурно-освітнє середовище, в умовах якого відбувалося становлення особистості М.М. Аркаса); дістали подальшого розвитку: аналіз, зміст та основні напрями педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса; узагальнено значний фактологічний матеріал щодо педагогічно-просвітницької діяльності М.М. Аркаса, який включає його діяльність у справі поширення освіти, національної ідеї, культури; науковий пошук здійснено на основі персоналістичного підходу, який дає можливість не лише простежити роль і місце М.М. Аркаса в історії, педагогіці, а й розкрити індивідуальність, світоглядні уявлення; розкрито педагогічний зміст книги «Історія України-Русі» М.М. Аркаса; визначено цінність використання творчого доробку М.М. Аркаса в сучасній педагогічній науці як вагомого чинника виховання національної гідності, патріотизму, громадської свідомості молодого покоління; введено до наукового обігу невідомі та маловідомі документи й матеріали, пов'язані з педагогічною та громадсько-просвітницькою діяльністю М.М. Аркаса, а також історичні факти, що дало змогу поглибити й конкретизувати відомості про педагогічну діяльність М.М. Аркаса, її вплив на освітні процеси ХХ століття.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в ході наукового пошуку теоретичні висновки й основні положення педагогічної спадщини М.М. Аркаса покладено в основу посібника «Виховні і просвітницькі студії М.М. Аркаса». Запропоновані у дослідженні матеріали про життя, педагогічну та громадсько-просвітницьку діяльність М.М. Аркаса поглиблюють сучасні знання про історію розвитку педагогічної думки в Україні ІІ половини ХІХ ст. - початку ХХ ст. і можуть бути використані в процесі викладання таких навчальних дисциплін середньої і вищої школи, як історія педагогіки, історія України, краєзнавство, культурологія, а також можуть бути використані при укладанні нового покоління навчальних посібників з історії освіти і шкільництва в Україні, антологій вітчизняної педагогічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ ст., під час складання програм спецсемінарів з історії педагогіки і бути корисними для дослідників, викладачів, аспірантів.

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що у статті у співавторстві з Т. Березовською автору належать матеріали з дослідження системи родинного виховання Аркасів.

Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на: Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Україна наукова» (Київ, 2005); Регіональній науково-практичній конференції: «Наступність і перспективність у навчанні між початковою школою та середньою ланкою освіти» (Херсон, 2005); Міжрегіональній конференції «Культурний і побутовий взаємовплив українців та національних менших Південної України» (Миколаїв, 2007); VI Миколаївській обласній краєзнавчій конференції «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження» (Миколаїв, 2006); засіданнях вченої ради та «Слов'янських читаннях» Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету (2004-2007 рр.); засіданнях кафедри українознавства Миколаївського державного аграрного університету.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практику роботи Першої української гімназії імені Миколи Аркаса (акт №210 від 22.09.2009 р.), Христофорівської загальноосвітньої школи (акт №21 від 17.09.2009 р.), Богданівської загальноосвітньої школи (акт №27 від 14.09.2009 р.), Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського (довідка №08/1280-1 від 24.09.2009 р.), Обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка №34 від 30.09.2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у 9 публікаціях, 8 з яких одноосібні. Серед них 2 статті у науковому фаховому журналі, 3 статті в збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 3 - у збірниках матеріалів наукових конференцій та 1 навчальний посібник.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, 14 додатків (на 44 сторінках), списку використаних джерел, що нараховує 324 найменування. Загальний обсяг дисертації - 257 сторінок, з них 186 сторінок складає основна частина. Текст основної частини містить 5 рисунків, 1 таблицю.

Основний зміст дисертації

аркас гуманістичний педагогічний просвітницький

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено її об'єкт, предмет, мету, завдання, подано джерельну базу та методи дослідження; доведено наукову новизну, теоретичне і практичне значення; надано відомості про апробацію і впровадження основних результатів дисертації.

У першому розділі - «Теоретико-методологічна основа дослідження педагогічної спадщини М.М. Аркаса» - здійснено історіографічний аналіз досліджуваної проблеми, охарактеризовано використані у дослідженні джерела, визначено загальну методику та напрями дослідження.

Аналіз наукової літератури дозволив нам дійти висновку, що спеціальні дослідження, присвячені педагогічній та просвітницькій спадщині М.М. Аркаса відсутні. Проте окремі складові педагогічної та просвітницької діяльності освітянина висвітлено у працях Л. Кауфмана, В. Сарбея, В. Шкварця, В. Ульяновського, Т. Березовської, В. Жадька, В. Андріяш, О. Морозової, Л. Пироженко, Н. Побірченко, які частково розглядали аспекти його життя, чинники його становлення як композитора та просвітника, його роль у боротьбі за становлення національної початкової школи.

Відсутність досліджень про педагогічну діяльність М.М. Аркаса пояснюється відносною новизною теми дослідження. До вивчення творчої спадщини М.М. Аркаса та його життєдіяльності науковці звернулися лише з 90-х років ХХ ст. Перш за все було розглянуто ті грані його діяльності, що базувалися на доступних матеріалах, тобто композиторська, історична, просвітницька.

Для вирішення завдань дослідження було використано широку джерельну базу, що включає такі матеріали: 1) архівні джерела; 2) першоджерела: друкована й рукописна спадщина М.М. Аркаса; 3) періодичні видання; 4) монографії сучасників; 5) дисертаційні дослідження; 6) електронні ресурси мережі Internet.

Основну інформацію джерел (архівні матеріали) було почерпнуто нами у фондах державних архівів Києва, Одеси, Миколаєва, Херсона, у яких містяться відомості, що характеризують громадську, політичну, просвітницьку, педагогічну діяльність М.М. Аркаса. Особливу цінність становлять матеріали «Особистого фонду М.М. Аркаса», що дають уявлення про його життєві й громадські позиції, систему родинного виховання Аркасів, напрями громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса в умовах національно-культурного відродження в Україні; його педагогічні ідеї; розкривають коло знайомих М.М. Аркаса, які, здебільшого, були активними членами українського національного руху; висвітлюють малодосліджені аспекти життєдіяльності М.М. Аркаса. Документи Миколаївського товариства «Просвіта», які містять статистичні відомості про культурно-освітню, громадську діяльність товариства; відомості про його членів, їх співпрацю з місцевим населенням, подають факти про благодійну діяльність товариства.

Забезпечення ґрунтовності та повного висвітлення проблеми визначено через основні напрями дослідження. Окремим напрямом свого дослідження ми виділили соціально-історичні та культурно-громадські передумови формування педагогічних ідей М.М. Аркаса у ІІ половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Кінець ХІХ - початок ХХ ст. характеризується значними соціально-економічними зрушеннями як у Росії, так і в Україні; прискорено розвивається капіталізація виробничих відносин у промисловості і сільському господарстві. Незважаючи на те, що освітня політика російського уряду в цей час перешкоджала становленню практичного українського шкільництва, розвиток педагогічної думки у ІІ половині ХІХ століття характеризується пошуком нових підходів до формування вітчизняної системи освіти й виховання, побудованої на національно-демократичних і гуманістичних засадах.

Бурхливий розвиток капіталізму створив об'єктивні передумови для прогресу освіти. Держава потребувала освічених фахівців. Це примусило царський уряд піти на деяке збільшення кількості шкіл. За 1905-1907 рр. в Україні відкрито 1351 початкову школу, 15 неповних середніх училищ, 67 середніх спеціалізованих закладів, 33 жіночі гімназії, 14 комерційних училищ.

Видатні педагоги та громадські діячі ІІ половини ХІХ ст. М. Костомаров, К. Ушинський, М. Драгоманов, І. Франко, Б. Грінченко, М. Грушевський, О. Барвінський, С. Русова ставили за мету впровадження національного компоненту змісту освіти, здійснення виховання підростаючого покоління на традиціях і досягненнях народної педагогічної думки.

Важливим напрямом дослідження вважаємо систему родинного виховання Аркасів з формування гуманістичних цінностей та патріотизму. Родинне виховання займало вагоме місце в системі моральних цінностей роду Аркасів. Підтвердженням цього є факт представництва кожного покоління роду Аркасів видатною особистістю. Родинне виховання Аркасів характеризується як гуманістичне і громадянське. Батьки і діти будували свої стосунки на основі взаємоповаги, довіри і доброзичливості.

Систематизація й узагальнення творчої спадщини М.М. Аркаса в її динаміці на основі історико-структурного методу дозволили простежити становлення його педагогічних ідей, вивчення яких М.М. Аркаса є тим напрямом дослідження, який визначив вагомість його внеску в розбудову національної школи в Україні.

Слід наголосити, що важливу роль у становленні Аркаса-педагога, Аркаса-громадського діяча відіграло творче та особисте спілкування з неординарними особистостями, такими як: В. Науменко, Б. Грінченко, Є. Чикаленко, В. Липинський, В. Доманицький. Завдяки такому прогресивному оточенню М.М. Аркас формував та утверджував свої погляди і переконання, відстоював свою життєву позицію. На нашу думку, найбільший вплив на формування світоглядних педагогічних ідей М.М. Аркаса мав Б.Д. Грінченко. Дві свої великі справи, зокрема, заснування початкових шкіл з українською мовою навчання і заснування товариства «Просвіта» в Миколаєві М.М. Аркас зробив безпосередньо під впливом і за порадами Б.Д. Грінченка. Цей просвітницький тандем на багато років визначив шлях розвитку освіти, просвіти, культури на півдні України.

М.М. Аркас діяв в історичному контексті боротьби за українську школу і, безумовно, як визначна особистість, небайдужа до долі своєї країни, не міг не сприйняти ідеї передової інтелігенції і не включитися в процеси удосконалення української школи.

У результаті наукових пошуків, застосування наукових принципів і методів пізнання в процесі дослідження нами викладено матеріал у послідовній і логічно завершеній формі та об'єктивно відображено внесок М.М. Аркаса в розвиток педагогічної та суспільно-громадської думки України.

У другому розділі - «Педагогічна теорія і практика виховання в педагогічній спадщині М.М. Аркаса» - проаналізовано життєвий шлях М.М. Аркаса, виокремлено передумови та провідні чинники формування світогляду просвітника, встановлено роль М.М. Аркаса у започаткуванні розгалуженої системи національної освіти на селі та запровадженні української мови навчання в початковій школі; розкрито зміст і педагогічну спрямованість книги «Історія України-Русі» М.М. Аркаса.

Простежено основні віхи життя й творчості Миколи Миколайовича Аркаса. Велике значення для його виховання, формування світогляду та становлення як педагога мала родина.

Вивчення джерельної бази дослідження дозволяє стверджувати, що на формування українського світогляду М.М. Аркаса, національної самосвідомості й життєвої стійкості вплинула його мати. Вона прищепила синові любов до народної пісні та казки, до природи та народу України, навчила його рідної мови - власне, прищепила йому український менталітет.

Сімейні традиції, спосіб життя сім'ї, характер спілкування в ній стали духовними чинниками, які вплинули на формування світогляду, переконання та життєві принципи М.М. Аркаса. Почуття обов'язку, відповідальність за доручену справу взяв М.М. Аркас від свого батька, а повагу і любов до народної української культури з усім багатством її звичаїв та традицій - від своєї матері.

Широкий огляд історії стосунків у роду Аркасів, зокрема в родині М.М. Аркаса, дозволяє виокремити принципи їх сімейного виховання. Це перш за все: гуманне ставлення до дітей; відкритість і довіра у стосунках з дітьми; ставлення до дітей як до повноцінних членів сім'ї; послідовність у своїх вимогах; надання допомоги дитині; відмова від методів фізичного покарання; дотримання національних традицій.

Формуванню світогляду М.М. Аркаса як прихильника української ідеї значною мірою сприяло і навчання його в Одеській Приватній гімназії. Серед викладачів гімназії був учитель історії Л.А. Смоленський, людина прогресивних поглядів і талановитий український композитор, автор знаменитих «Вечорниць» П.І. Ніщинський, які прагнули розвинути у свого учня прогресивні, демократичні погляди.

Перiод кiнця ХIХ - початку ХХ столiття характеризувався активiзацiєю нацiонально-визвольного руху в Українi. У своїх численних кореспонденціях М.М. Аркас підкреслював, що перед суспільством стоїть гостра проблема розбудови української національної школи, яка базується на демократичних традиціях виховання гуманної, гармонійної особистості і водночас справжнього патріота, відданого батьківщині, готового служити своєму народові. Досягнення цієї мети М.М. Аркас вбачав у необхідності українізації навчальних закладів усіх рівнів, розповсюдженні знань рідною мовою, виданні підручників, словників, українських книг для популяризації знань.

М.М. Аркас чітко стояв на позитивістській позиції, згідно з якою лише потреби сучасного життя українського націосоціуму повинні стати безперечним чинником розвитку суспільства. Він усвідомлював той факт, що Україна постійно має йти шляхом еволюційного цивілізованого поступу.

М.М. Аркас був твердо переконаний, що розвиток освіти і шкільництва повинен бути адекватним реальним новітнім потребам суспільства і вимагати розробки нових освітньо-виховних систем і технологій.

Заснована М.М. Аркасом початкова школа в Богданівці стала реальним втіленням у життя передових педагогічних ідей початку ХХ століття, які стали покажчиком для М.М. Аркаса. Як представник шляхетного грецького роду, він глибоко усвідомлював необхідність служіння державі та її інтересам, як український патріот прагнув відродження національної освіти та культури. Не будучи музикантом за фахом він створив першу українську оперу «Катерина» на сюжет однойменної поеми Т.Г. Шевченка. Не маючи фахової історичної освіти, він став автором першої популярної ілюстрованої книги з історії України. Не маючи власних педагогічних ідей, він сприйняв кращі передові ідеї свого часу і втілив їх у життя, створивши єдину на півдні України початкову школу з українською мовою навчання.

М.М. Аркас вважав українську мову основою рідної культури та освіти, громадянського, патріотичного виховання, саме тому й впроваджував духовні надбання України в Богданівську сільську початкову школу. М.М. Аркас розумів, що українську мову слід вивчати за народними творами, бо це джерело віковічної мудрості й досвіду, народної моралі. Аналіз архівних матеріалів дає підстави стверджувати, що у школі М.М. Аркаса щороку влаштовувалося чимало різноманітних свят, які сприяли формуванню духовного світу дитини, виховували естетичні смаки, емоційні почуття.

Він всебічно розвивав у Богданівській школі ідеї народності освіти й виховання, самовіддано виступаючи за формування у молодого покоління поваги і любові до свого народу. Вважав винятково важливим створити систему виховання відповідно до історичних і національних традицій власного народу.

За М.М. Аркасом, розвиток освіти на основі принципу народності мав сприяти вихованню справжніх патріотів України, які сумлінно виконували б перед нею громадські обов'язки.

М.М. Аркас у своїй школі сповідував ідеї гармонійного розвитку дитини. Розумовому розвиткові й патріотичному вихованню дітей сприяли у його школі читання про історичне минуле українського народу, розповіді про козацтво та його героїчну боротьбу за волю, вивчення поезій Т.Г. Шевченка.

В основі естетичного виховання учнів лежала безпосередньо усна народна творчість - пісні, записані у Богданівці Аркасом і його родиною. Заслуга

М.М. Аркаса полягає в тому, що він, вбачаючи у народній творчості ефективний та виховний педагогічний засіб, і намагаючись підняти рівень викладання української народної словесності, підготував «Збірник українських пісень», вважаючи, що залучення підростаючого покоління до скарбниці усної народної творчості дозволить вирішити комплекс навчально-виховних завдань, а саме: знайомство з кращими зразками літературної творчості буде сприяти формуванню і зростанню мовної культури молоді; народна творчість, втілюючи кращі морально-етичні якості народу і його духовні ідеали, буде ефективним виховним засобом; вивчення народної поезії сприятиме вихованню почуття поваги до народної культури, традицій свого народу, розвитку національної гордості, формуванню громадянських якостей.

На основі аналізу педагогічної спадщини М.М. Аркаса доходимо висновку, що особливу роль він відводив вивченню історії України. Його книга «Історія України-Русі» поширювалася серед робітництва і селянства Півдня України, справляючи надзвичайно велике враження на читачів, пробуджуючи в них національну свідомість. М.М. Аркас відстоював необхідність введення до шкільного курсу спеціальних предметів, що вивчають Україну, оскільки вважав, що подібні зміни дозволяють вирішити цілий комплекс навчально-виховних завдань: виховання почуття поваги до рідного краю, народу; виховання почуття відповідальності за майбутнє своєї країни.

До освітньо-виховної та педагогічної спадщини М.М. Аркаса слід віднести його книгу «Історія України-Русі». На особливу увагу заслуговують дидактичні особливості книги, які переконливо підтверджують ту думку, що М.М. Аркас писав свою історію України для юних читачів зі знанням дитячої психології сприймання, їх вікових особливостей. До таких особливостей книги належать: наявність великої кількості ілюстрацій та замальовок, що викликають значний інтерес і посилюють розумову діяльність дитини. Спираючись на принцип наочності у навчанні М.М. Аркас досить вдало розмістив різноманітні ілюстрації - портрети історичних осіб, фотокопії документів, пам'ятки, сюжетні картини. До кожної ілюстрації подав опис, історичну довідку.

Аналізуючи пам'ятку вітчизняної історіографії - першої україномовної, узагальнюючої книги «Історія України-Русі» - ми дійшли висновку, що М.М. Аркас розкрив здобутки української школи і педагогічної думки, висловлюючи власні коментарі до них. У його авторських коментарях простежуються гуманістичні прагнення й демократичні погляди на зміст і проблеми вітчизняної народної освіти. У своїй книзі М.М. Аркас подає ретроспективний аналіз становлення і функціонування освітньої системи України.

Ретельний аналіз «Історії України-Русі» дає змогу зробити висновок про можливість розгляду її як підручника. Його виховне значення досягнуто завдяки формі подання матеріалу (автор подає матеріал читачеві, роз'яснює йому наведені у підручнику думки, висловлює своє ставлення до зображуваних подій, засуджує, схвалює); реалізації принципів навчання: науковості - аналіз літератури, зроблений М.М. Аркасом сприяє вихованню у читачів такої ж наукової принциповості; доступності - легка мова, пояснення слів і термінів; емоційності - емоційне оцінювання викладеного матеріалу, яскраві характеристики; зв'язку з життям - М.М. Аркас постійно спрямовує читача на думку про долю трудящих, на збіг минулого з життям народу, будить у читача почуття протесту проти національного поневолення; системності - підручник поділяється на розділи з однаковими заголовками. Спочатку подається характеристика життя народу різних історичних періодів, потім - характеристика природних умов і політична історія країни, далі - стан освіти і релігії.

Аналіз праці «Історія України-Русі» Аркаса дає можливість стверджувати, що його дослідження є досить вагомим внеском у розвиток історії вітчизняної педагогіки.

У третьому розділі - «Особливості громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса» - на основі всебічного аналізу документальних джерел висвітлено головні напрями громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса як видатного діяча національно-культурного відродження; обґрунтовано педагогічні ідеї М.М Аркаса та перспективи їх використання для розвитку сучасної освіти в Україні.

М.М. Аркас розглядав просвітницьку діяльність як важливий чинник формування й піднесення національної свідомості народу. М.М. Аркас став фундатором Миколаївської «Просвіти» у 1907 р., завданням якої було поширення й удосконалення знань з української мови і літератури; читання та обговорення українських творів, історії України; підготовка і проведення національних свят, літературно-музичних вечорів, присвячених історичним подіям, видатним українським письменникам, датам національного календаря; організація своїх бібліотек, читалень, книгарень.

Плідною була культурно-освітня діяльність Миколаївського товариства «Просвіта». З першого дня заснування «Просвіти» проводилися сімейні літературно-музичні вечори, на яких виконували музичні твори «Б'ють пороги» М. Лисенка, «Заповіт» Г. Гладкого, арії з опери М.М. Аркаса «Катерина» на сюжет Шевченківської поеми та інші. Лише у 1908 році було проведено близько п'ятдесяти літературно-музичних та інших вечорів.

Окрім ознайомлення з творчістю видатних письменників, поетів, композиторів, просвітяни своєю емоційністю, піднесеністю сприяли пробудженню національної гордості, самосвідомості українців. За півроку свого існування Миколаївська «Просвіта» провела півсотні літературно-музичних вечорів. Пройшли вистави, такі як: «Катерина», «Запорожець за Дунаєм», «Наталка-Полтавка», «Мартин Боруля», «Бондарівна», «Сто тисяч», «Наймичка», «Розумний і дурень», «Шельменко-денщик», ряд водевілів та фарсів І.П. Котляревського та А.П. Чехова. Під керівництвом М.М. Аркаса Миколаївська «Просвіта» розгорнула широку культурно-освітню діяльність.

Великий виховний потенціал мали виступи М.М. Аркаса на літературно-музичних вечорах, організованих Миколаївською «Просвітою» й присвячених переважно проблемам національного виховання («Українські Духовні братства і сучасні просвітні Товариства на Україні», «Чи це ж прогрес?», «Доклад про діяльність Товариства «Просвіта», «Гетьман Іван Степанович Мазепа»); висвітлював творчість І. Котляревського, М. Заньковецької, І. Карпенка-Карого, П. Ніщинського, М. Драгоманова; ознайомлював миколаївців з історією Запорізької та Задунайської Січі, Чорноморського, Азовського, Бузького та Кубанського козацтва. Він постійно наголошував на необхідності викладання у школах українською мовою, акцентуючи увагу на тому, що саме мова є засобом формування національно свідомої особистості, її патріотичних почуттів, а значить, здатна сформувати справжнього громадянина своєї країни.

Тези однієї з лекцій М.М. Аркаса стали своєрідним посібником для всіх лекторів Миколаївської «Просвіти»: «Великий день і заповіт Т. Шевченка «Учитися, брати мої…»; Неможливості вчитися і приводи цьому; Наша мова за Ольгерда 1350 р.; Ляхи, втрата вищих верств, єзуїти; Виникнення братств; Братства у Львові, Києві. Засновники Сагайдачний, митр. Іов Борецький 1620 р.; Школи, шпиталі, Павло Алеський 1652 р.; Московія користується нашою культурою. Дмитро Ростовський, Феофан Прокопович; Перший указ Петра І «Про заборону друкувати книжки українською мовою» від 1721 р. політика 1767 р., «Енеїда» 1798 р.; Харківський університет 1805 р.; Кирило-Мефодіївське братство 1845 р.; Заборона 1876 р.; Товариство ім. Шевченка у Львові 1873 р.; Чому мова стала мужичою; Наша мета і завдання». Читання таких лекцій є беззаперечним свідченням широкого розповсюдження історичних знань для усіх верств населення.

Миколаївське товариство «Просвіта» поширювало українські видання навчальної, історичної, художньої літератури, обмінювалося книжковими новинками з товариствами «Просвіта» в інших містах. При товаристві діяла бібліотека, фонд якої на початку 1911 року становив близького чотирьох тисяч книг та періодичних видань.

Отже, виходячи з позитивного просвітницького досвіду в Україні, Миколаївське товариство «Просвіта» на чолі з М.М. Аркасом популяризувало і поширювало за допомогою громадської активної діяльності та, зокрема, доповідей, лекцій, концертів та вистав кращі зразки української культури, історії, письменства, народних звичаїв і традицій, сприяло збереженню історичної пам'яті українського народу та укріплення його віри у майбутнє України.

Вивчення та аналіз педагогічної спадщини М.М. Аркаса свідчить про те, що він поєднав ідеї передової педагогічної думки з національними традиціями виховання та формування особистості, з потребами духовного відродження української нації.

У сучасних умовах визначення стратегії національної освітньої політики, пошуку шляхів реалізації мети щодо формування особистості громадянина України педагогічні ідеї М.М. Аркаса набувають особливої актуальності.

Проаналізувавши основні ідеї М.М. Аркаса щодо формування у молоді ставлення до національної культури, виховання почуття національної гідності, ми дійшли висновку, що вони стають досить актуальними в сучасних умовах.

Дослідження основних напрямів і тенденцій педагогічної діяльності М.М. Аркаса свідчить про те, що його духовна спадщина відчутно впливає на формування особистості. Микола Миколайович Аркас стверджував, що великий вплив на виховання дитини школа має тоді, коли вона знаходиться в руках свого народу і є такою, яка потрібна йому. Він вважав, що саме з вивчення рідної мови починається повага до батька, матері, до народу, до батьківщини.

Зі сторінок Аркасової «Історії України-Русі», перейнятих українським духом, випливає розуміння нами того, що навчання українською мовою дітей ще не означає створення нової - національної школи. Крім мови, молодій людині потрібні ще знання справжньої історії, географії свого народу, літератури, музики, культури у цілому. І потрібно все це для формування громадянина-українця, тобто особистості, яка буде відстоювати інтереси української землі, науки і культури, економіки і добробуту, власне буття і майбуття України. «Славянські народи прокинулися од сну до нового життя. Перші прокинулись Чехи, за ними Серби, Поляки та інші Славяне, а з ними і Українці. Немов новий вітер повіяв на Славянській землі і навіяв любов до свого народу до його життя, мови до його минувшини. Спочатку знаходжуються коли поодинокі люди; потім їх стає все більше і більше, вони починають приставати до гурту, нарешті пристає до них і увесь народ, і тоді вже вони добиваються усі разом прав на самостійне культурне життя. Таке саме почалось і на Україні. Розпочалося з поодиноких людей, котрі почули своїм серцем любов до свого рідного слова, до свого народу».

В «Історії України-Русі» М.М. Аркаса досить детально обґрунтовано ідеї щодо виховання національної свідомості й почуття національної гідності у молоді. В основу концепції національної школи М.М. Аркаса покладено реалізацію ідеї демократизму, народності, гуманізму, надання змісту навчання та виховання національного характеру, що передбачає вивчення рідної мови, фольклору, вітчизняної культури, історії, мистецтва, засвоєння духовних цінностей та ідеалів українського народу.

М.М. Аркас був переконаний, що глибоке вивчення минулої та сучасної історії рідного народу, його природної та історичної спадковості, глибока шана багатовікових народних традицій здавна були ознакою справжнього патріотизму. Саме ці переконання стали ідейною основою розробленої ним книги «Історія України-Русі». М.М. Аркас поставив на перший план вивчення історії народу - одного з цінних духовних скарбів.

Використовуючи цікаві ідеї педагогів щодо змісту шкільної освіти, які працювали над цим питанням усе життя, але були забуті з відомих причин, можна повніше впровадити засоби національної освіти та громадянського виховання. Учителі сучасної української школи можуть використовувати «Історію України-Русі» як варіативний підручник у процесі вивчення курсу «Історія України», під час позакласних та факультативних занять.

М.М. Аркас був переконаний, що багатовіковий культурно-історичний досвід нації повинен формувати ідейно-моральну основу виховання. Розвиваючи ідеї К.Д. Ушинського, М.М. Аркас, пропагував національний характер навчання та виховання. Просвітник був упевнений, що тільки завдяки створенню справжньої національної школи стане можливим виховання молоді на принципах народності, гуманізму, зв'язку з життям народу.

Значне місце у духовному розвитку особистості М.М. Аркас відводив формуванню національного ідеалу українця, який усвідомлює себе частиною нації; патріота, який шанує традиції народу України; особистості, наділеної почуттям національної гордості. У процесі виховання, на думку М.М. Аркаса, важливу роль відіграють культурно-національні надбання народу.

Узагальнення результатів дослідження дає підстави для таких висновків:

1. Визначено теоретичні положення дослідження проблеми педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса. Виявлено стан досліджуваної проблеми у науковій та педагогічній літературі, загальну методику та провідні напрями дослідження. Аналіз наукової літератури свідчить, що громадсько-просвітницьку діяльність М.М. Аркаса різнобічно було висвітлено дослідниками: Л.С. Кауфманом, В.Г. Сарбеєм, В.П. Шкварцем, В.О. Жадьком, Т.В. Березовською. Педагогічну діяльність частково розглянуто в сучасних довідкових виданнях. Однак, наявні наукові розвідки недостатньо висвітлюють життєвий шлях, педагогічну та громадсько-просвітницьку діяльність М.М. Аркаса, що й викликало потребу у проведенні цілісного дослідження, присвяченого педагогічним ідеям та громадсько-просвітницькій діяльності М.М. Аркаса.

2. Виявлено чинники впливу на формування гуманістичного світогляду М.М. Аркаса. Охарактеризувавши об'єктивні й суб'єктивні фактори, які впливали на життя М.М. Аркаса та на формування його життєвих позицій, слід визначити такі: гуманістичні цінності в родині Аркасів (громадянськість, відповідальність, сумлінне ставлення до своїх обов'язків, висока моральність та створення умов для наслідування їх дітьми); український менталітет та патріотизм матері; визнання суспільством обдарованості родини Аркасів; вплив передових викладачів Одеської Приватної гімназії та Новоросійського університету (Л.А. Смоленського, М.Л. Кропивницького, П.І. Ніщинського); громадсько-просвітницький рух в Україні.

3. Досліджено соціально-історичні та культурно-громадські передумови формування педагогічних ідей М.М. Аркаса в ІІ половині ХІХ - на початку ХХ століття. В умовах колонізаторського, русифікаторського режиму Російської імперії земства виступали з ініціативою створення широкої мережі початкової освіти і запровадження в ній української мови навчання, що свідчить про їх визначне місце в контексті історії України взагалі та в історії української освіти, зокрема. Безумовно, ідеї видатних представників інтелігенції кінця ХІХ - початку ХХ століття відіграли велику роль в історії педагогіки. Діяльність свідомих представників української інтелігенції в галузі науки та освіти в концентрованому вигляді відображала історію українського народу, його культуру в найширшому розумінні цього слова. В Україні кінець ХІХ - початок ХХ ст. ознаменувався боротьбою передової громадськості за народну освіту. Педагогічні ідеї М. Сумцова, Б. Грінченка, С. Русової, Л. Глібова, Я. Чепіги були спрямовані на критику системи навчання і виховання, фізичних покарань учнів і приниження їхньої людської гідності. Вони відстоювали введення в народних школах нових, дієвих методів, нового змісту освіти, заснованого на передових досягненнях науки.

М.М. Аркас діяв в історичному контексті боротьби за українську школу і, безумовно, як видатна особистість, небайдужа до долі своєї країни, не міг не сприйняти ідеї передової інтелігенції і не включитися в ці процеси удосконалення української школи.

4. Проаналізовано основні напрями та зміст громадсько-просвітницької діяльності М.М. Аркаса в умовах національно-культурного відродження. М.М. Аркас як видатний діяч українського відродження доклав чимало зусиль для утвердження ідеї піднесення української національної свідомості. У його розумінні національна свідомість була тісно пов'язана з розвитком української культури, школи та просвітницькою діяльністю. Саме в цих трьох напрямах він і працював у період українського відродження.

5. Обґрунтовано основні педагогічні ідеї М.М. Аркаса та перспективи їх використання для розвитку сучасної освіти в Україні.

Безумовно, педагогічні ідеї М.М. Аркаса не становлять цілісної, логічної, структуровано обґрунтованої концепції, яка б за своїм змістом належала до одного з провідних напрямів педагогічної думки. Відповідно до цього погляди М.М. Аркаса щодо національного питання, школи, навчання і виховання є часом стихійними, а то й невпорядкованими. М.М. Аркас в аспекті практичної реалізації прагнув створення навчально-виховного процесу, побудованого на викладанні рідною мовою, на посиленні українознавчої складової навчальних предметів. Він сповідував у своїх школах та вчительському гуртку при Миколаївському товаристві «Просвіта» ідеї гармонійного розвитку людини, органічного поєднання громадянського, розумового, естетичного і морального виховання. М.М. Аркас відіграв велику роль в організації ефективної трудової підготовки сільських школярів. У заснованій ним початковій школі з українською мовою викладання у с. Богданівка, трудове виховання здійснювалося шляхом створення умов, які сприяли ранньому залученню дітей до справжньої продуктивної праці, формуванню особистості трудівника, господаря, про що свідчить епістолярій просвітника. Великого значення

М.М. Аркас надавав естетичному вихованню, вбачаючи в ньому потужний та ефективний розвиваючий та виховний педагогічний засіб.

Педагогічні ідеї М.М. Аркаса знайшли втілення у його книзі «Історія України-Русі», яку можна вважати повноцінним підручником. Книга «Історія України-Русі» була першим ілюстрованим популярним виданням з історії України, виданим українською мовою, розрахованим, перш за все, на дітей молодшого віку. Особливої уваги заслуговує розуміння автором таких важливих принципів навчання, як: зацікавленість, доступність, послідовність, науковість змісту.

Крім того, М.М. Аркасом було вивчено та досліджено особливості розвитку освіти України в минулому, та спираючись на конкретні історичні факти, доказово висвітлено, що освіта для українського народу в усіх часових вимірах була константною цінністю й основою її соціально-економічного та культурно-громадського розвитку. Такий легітимний статус української освіти в минулому забезпечувався, як підкреслював М.М. Аркас, піклуванням уряду, відомих громадських та культурних діячів України про розвиток рідної школи. Вкрай незадовільний стан цих факторів функціонування вітчизняної системи освіти в ІІ половині ХІХ ст., на його думку, негативно впливав на загальний розвиток українського шкільництва. Успіх процесу здобуття освіти М.М. Аркас тісно пов'язував із фактором педагогічно доцільного використання підручників. Видання М.М. Аркасом підручника «Історія України-Русі» у несприятливих умовах розвитку українського шкільництва було явищем значним і вагомим.

Педагогічні ідеї М.М. Аркаса щодо національного та гуманістичного спрямування навчально-виховного процесу, розвивальних можливостей освіти не втратили своєї актуальності в сучасних умовах реформування системи національної школи в Україні.

Встановлено, що педагогічні ідеї М.М. Аркаса співпадають з основними принципами Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття) і Концепцією гуманізації освіти, Концепцією громадянського виховання особистості, зокрема, такими як: організація навчально-виховного процесу з урахуванням національно-освітніх традицій та ідеалів; наповнення навчально-виховного процесу здобутками української культури; формування засобами українського слова національної свідомості особистості, зокрема, прищеплення любові до української мови, народних традицій та мовної творчості як до найхарактерніших ознак нації; спрямування процесу навчання на розвиток пізнавальних інтересів учнів.