Професійна підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 378.1

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Професійна підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Шакун Наталія Вікторівна

Черкаси - 2009



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент, Савченко Олена Павлівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва, завідувач кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Радул Валерій Вікторович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Лодатко Євген Олександрович, Інститут науково-педагогічної та виробничої інфраструктури, м. Слов'янськ, ректор.

Захист відбудеться 08 грудня 2009 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розіслано 6 листопада 2009 року.

Т. в. о. ученого секретаря спеціалізованої вченої ради І.А. Акуленко



Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» модернізація системи освіти передбачає як одне з головних завдань підвищення рівня професіоналізму викладачів освітніх закладів. На сучасному етапі розвитку суспільства професійна діяльність учителя природничо-математичних дисциплін набуває актуалізованого значення, бо основною метою освітньої галузі постає розвиток учнів за допомогою засобів навчальних предметів, що становлять природничо-математичний цикл дисциплін як наукову галузь. Постійне ускладнення змісту освіти, неперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання, вирішення творчих і дослідницьких завдань, розв'язання складних професійно-педагогічних проблем, навчання і виховання з урахуванням досягнень вітчизняного й зарубіжного досвіду - усе це може здійснювати лише педагог, який має високу професійну компетентність, розвинені творчі, дослідницькі ресурси, належний рівень інтелігентності, духовно-моральний потенціал, спроможний до конкурентоздатності, ерудований, здібний до неперервної освіти.

Проаналізована філософська, науково-педагогічна, психологічна, економічна, методична література засвідчує: дослідження рівня та якості знань учнів є однією з важливих проблем педагогічної теорії і практики, що постає предметом пошуку в працях широкого кола дослідників.

Різні аспекти функціонування системи підготовки до педагогічної діяльності відрефлектовано в працях провідних учених: А. Алексюка, В. Афанасьєва, І. Беха, О. Біди, С. Вітвицької, О. Глузмана, С. Гончаренка, Н. Дем'яненко, О. Дубасенюк, І. Зязюна, М. Левківського, Є. Лодатка, Н. Ничкало, Л. Нечепоренко, О. Плахотнік, В. Радкевич, В. Радула, В. Сагарди. У студіях, присвячених проблемі підготовки майбутнього вчителя, особливого значення вчені надають питанням організації науково-дослідницької роботи студентів (Т. Десятов, О. Мороз, В. Сластьонін, Н. Філіпенко), формуванню вмінь проектувати, конструювати (В. Бондар), розвитку самодіяльності й самовихованню (В. Андрєєв, Л. Попов), використанню дидактичних ігор у навчальному процесі (Н. Посталюк), створенню педагогічних умов індивідуалізації професійної підготовки (О. Пєхота), інтенсифікації навчання у вищому навчальному закладі (А. Кузьмінський, Н. Кичук). А. Бойко, В. Бондар, А. Мудрик, Н. Щуркова витлумачили загальнотеоретичний підхід до змісту й технології роботи в навчальному закладі.

Окремі аспекти досліджуваної теми стають предметом вивчення вчених різних галузевих наук і привертають постійну увагу з боку державних органів освіти і громадськості. Так, сучасні науково-педагогічні дослідження сфокусовано на проблемі контролю якості знань студентів (В. Бочарнікова, В. Вонсович), професійної діагностики (С. Архангельський, М. Аузіна, Л. Кравченко, А. Підласий), педагогічного моніторингу (Л. Волошко, Н. Ларіна), проектування засобів оптимізації процесу навчання з природничих дисциплін у вищих навчальних закладах (І. Катанова, М. Коляда, Т. Колбіна, О. Молчанюк, М. Олійник та інші). Окреслена проблема перебуває в центрі наукових пошуків зарубіжних учених: К. Інгенкамп, Г. К'юдер, К. Пірсон, П. Рюлон, М. Річардсон.

Проблеми становлення та розвитку моніторингу якості освіти студіюють А. Бєлкіна, Л. Волошко, А. Волохін, Ж. Ганєєва, Л. Генденштейн, А. Дахін, Г. Єльнікова, А. Ісаєва, В. Кальней, О. Локшина, Т. Лукіна, А. Майоров, В. Мокшеєв, О. Островерх, Г. Сігєєва, Дж. Уілмс, О. Шишов. С. Литвиненко аналізує професіографічний моніторинг як важливий елемент системи, що дає змогу максимально повно охопити всі компоненти складного та багатокомпонентного процесу підготовки майбутніх учителів.

Становлення та розвиток моніторингу якості освіти в Україні, сучасні підходи до організації моніторингових досліджень, об'єкти досліджень у системі освіти стали предметом обговорення на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Моніторингові дослідження як інформаційна база в системі управління якістю освіти» (Луцьк, 2005), де моніторинг потрактовано як основу успішного розвитку педагогічної науки, економіки, культури й моралі держави.

Аналіз широкого кола джерел свідчить про те, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів не набула достатнього розвитку в науково-педагогічних дослідженнях. Вивчення стану фахової підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін та вчителів навчальних закладів дає підстави виявити суперечність між рівнем готовності майбутнього вчителя до моніторингу навчальних досягнень учнів та новими вимогами до випускників педагогічних вищих навчальних закладів. Водночас безапеляційним вважаємо твердження про те, що окреслена проблема набуває особливої значущості в умовах входження системи вищої освіти України до Європейського освітнього простору. Цей та інші чинники доводять істинність факту актуальності дисертації на тему: «Професійна підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до планів наукової роботи кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту Навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у межах комплексної наукової програми «Педагогічна діагностика рівня навчальних досягнень студентів у вищому навчальному закладі» (реєстраційний номер 0106U004023). Тему дисертації затверджено вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 3 від 06.11.2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 07.06.2005 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність упровадження моделі професійної підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів.

Відповідно до мети дослідження сформульовано його основні завдання.

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми, з'ясувати сутність поняття «моніторинг навчальних досягнень учнів».

2. Вивчити стан підготовленості майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів, визначити компоненти, критерії та рівні готовності майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів.

3. Розробити модель професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів.

4. Експериментально перевірити ефективність упровадження моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів.

5. Розробити організаційно-методичні рекомендації стосовно впровадження професійної підготовки майбутніх учителів до проведення моніторингу навчальних досягнень учнів.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін.

Предмет дослідження - підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів.

Для реалізації мети та досягнення поставлених завдань застосовано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз наукової та методичної літератури з проблем педагогічної діагностики та моніторингу навчальних досягнень для з'ясування ступеня опрацювання досліджуваної проблеми та визначення понятійно-категорійного апарату; систематизація теоретичних і експериментальних даних зі змісту, засобів і напрямів навчання для окреслення педагогічно доцільних підходів до розвитку методів моніторингу рівня навчальних досягнень учнів; методи моделювання для створення моделі організаційно-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів; логічне узагальнення і прогнозування результатів дослідження в ході формулювання висновків та обґрунтування перспективності використання запропонованої моделі підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів; емпіричні - анкетування викладачів, учителів і студентів для визначення рівня оволодіння ними технологіями моніторингових досліджень; опитування, педагогічне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю майбутніх учителів; педагогічний експеримент (підготовчий, констатувальний, формувальний) для визначення ефективності моделі професійної підготовки майбутніх освітян до проведення моніторингу навчальних досягнень; статистичні - опрацювання експериментальних даних, що підтверджують ефективність запропонованої моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів. Окреслені методи взаємодоповнюють один одного й уможливлюють визначення достовірності показників наукового пошуку.

Організація дослідження. Вивчення окресленої проблеми здійснено поетапно, упродовж 2004 - 2009 років.

На першому етапі (2004 - 2005 рр.) - констатувальному - вивчено теоретичний і практичний аспекти проблеми, проаналізовано філософську, психолого-педагогічну літературу з досліджуваної теми й нормативно-правові документи, окреслено понятійний апарат; визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження; систематизовано й відібрано навчальний матеріал для експериментального навчання; проведено констатувальний експеримент для визначення рівня сформованості в майбутніх учителів професійних компетенцій стосовно проведення моніторингу навчальних досягнень (МНД) учнів.

На другому етапі (2006 - 2007 рр.) - пошуковому - сформульовано основні дефініції дослідження; уточнено сутність поняття «моніторинг навчальних досягнень»; здійснено пошук основних компонентів і критеріїв готовності майбутніх учителів до МНД учнів; з'ясовано зміст, структуру і створено навчальну програму з моніторингу навчальних досягнень учнів; сформовано модель професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до МНД учнів; розроблено методику проведення формувального етапу експерименту.

На третьому етапі (2007 - 2009 рр.) - формувальному - апробовано та впроваджено модель професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до МНД учнів; проаналізовано отриманий діагностичний матеріал; перевірено рівень готовності респондентів проводити моніторинг. Здійснено статистичне й математичне опрацювання експериментальних даних. Систематизовано та узагальнено результати дослідження, сформульовано висновки.

Експериментальна база дослідження: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Черкаський державний технологічний університет, Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників. Протягом апробації в експерименті взяло участь 643 особи, зокрема 457 студентів вищих навчальних закладів та 186 учителів загальноосвітніх навчально-виховних закладів. Усього експериментальним дослідженням охоплено чотири вищі навчальні заклади ІІІ-IV рівнів акредитації, заклад післядипломної освіти педагогічних працівників.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уперше створено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів;

- удосконалено професійну підготовку майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін;

- уточнено сутність поняття «моніторинг навчальних досягнень», що потлумачено як цілеспрямоване стеження за змінами основних показників навчальних досягнень учнів;

- подальшого розвитку набули педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів у ході освітнього процесу, доповнено наявні підходи щодо обґрунтування форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів.

Практичне значення роботи аргументовано фактом створення для студентів вищих навчальних закладів системи освіти України та впровадження моделі професійної підготовки до моніторингу навчальних досягнень учнів; обґрунтування організаційно-методичних рекомендацій для викладачів і студентів ВНЗ стосовно реалізації професійної підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів як обов'язкової дисципліни, що сприятиме підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у вищій школі.

Особистий внесок автора. Основні теоретичні ідеї та положення, висновки й рекомендації, сформульовані в дисертації, опубліковано у вітчизняних виданнях. У праці, написаній у співавторстві з Ю. Триусом та Д. Бодненком, авторові належить головна ідея та методологічна підтримка тестової системи дистанційного навчання.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації оприлюднено на: Міжнародному конгресі «Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі» (Черкаси, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції «Викладач і студент суб'єкт-суб'єктивні відносини» (Черкаси, 2008); усеукраїнських науково-практичних конференціях «Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача» (Київ, 2005), «Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу» (Черкаси, 2006), «Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» (Львів, 2006); Всеукраїнській конференції молодих науковців «Інформаційні технології в освіті, науці і техніці” (Черкаси, 2004 - 2006); на науково-методичних семінарах із підготовки викладачів до моніторингу навчальних досягнень учнів (Луганськ, Черкаси, Львів, 2007).

Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка про впровадження № 209/03 від 06.05.09); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження № 840101 від 27.06.08); Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди» (довідка про впровадження № 458 від 27.06.08); Черкаського державного технологічного університету (довідка про впровадження № 866/01-12.06 від 25 травня 2009 року) Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка про впровадження № 0106/526 від 20.10.2009 року).

Публікації. Основні положення й результати дослідження викладено в 13 опублікованих працях, зокрема в 12 одноосібних. Серед публікацій - шість статей опубліковано в провідних фахових наукових виданнях, затверджених ВАКом України; одна навчальна програма, один навчально-методичний та один навчальний посібники, чотири - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 226 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 177 сторінках. Робота містить 13 таблиць, 12 рисунків і 5 додатків. Список використаних джерел, обсягом 26 сторінок, містить 264 найменування, із них шість іноземними мовами.

учитель педагогічний діагностика моніторинг



Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, аргументовано зв'язок роботи із науковими програмами, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання й етапи дослідження, доведено наукову новизну й практичне значення роботи; подано відомості про особистий внесок автора, конкретизовано дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Моніторинг навчальних досягнень учнів як науково-педагогічна проблема» проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, методичну літературу з теми дослідження. З'ясовано сутність понять «моніторинг навчальних досягнень», «педагогічний моніторинг», «моніторинг якості освіти», «діагностичний моніторинг», «контроль», «тест», «тестове завдання». Проаналізовано інформацію про історію педагогічного моніторингу. Окреслено основні проблеми моніторингу навчальних досягнень учнів. Потлумачено головні функції педагогічного моніторингу (інформаційна, аналітико-оцінна, стимулювально-мотиваційна, контрольна, прогностична, коригувальна) та загальнодидактичні принципи його організації (неперервності, науковості, виховної доцільності, об'єктивності, прогностичності, адекватності, демократичності). Виокремлено види моніторингу в загальноосвітніх навчальних закладах за параметрами і напрямами. Наведено основні види контролю (вхідний, поточний, періодичний, повторний, тематичний, проміжний, підсумковий), його форми і методи. Покласифіковано різновиди тестів та представлено їхній зміст. Для унаочнення сутності поняття моніторинг запропоновано узагальнену таблицю систематизації типів і видів моніторингу. Окреслено структуру процесу проведення моніторингу, визначено оптимальні критерії вимірювання даних під час їх збирання та опрацювання. Сформульовано концептуальні положення дослідження - сутність, структуру й технології педагогічного моніторингу. Обґрунтовано теоретичні засади організації та специфіку моніторингу навчальних досягнень учнів природничо-математичних дисциплін.

Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми свідчить, що спостереження за ходом освітнього процесу в 40-60-ті роки ХХ століття здійснювали, як правило, у межах науково-педагогічних досліджень, однак низька ефективність впливу результатів на практичну педагогічну діяльність призвела в 70-ті роки до необхідності вирішення зазначеної проблеми. Саме з цим періодом пов'язано виникнення ідеї педагогічного моніторингу як системного, неперервного, науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного спостереження за станом і розвитком освітнього процесу.

Проаналізовані наукові праці В. Андрєєва, О. Абдулліної, А. Бєлкіна, О. Біди, С. Вишнякової, Ж. Ганєєвої, Т. Десятова, Г. Єльнікової, В. Жаворонкова, Е. Зеєра, Л. Зайцевої, Б. Канаєва, О. Коротаєвої, А. Кузьмінського, Д. Матроса, А. Майорова, Н. Мельникової, Л. Назарової, Д. Полева, С. Силіної, Л. Сахарчука, Д. Уїлмса та ін. дають підстави для тлумачення моніторингу як інформаційної системи, що постійно поповнюється і передбачає розроблення еталону й критеріїв його оцінювання, оскільки обов'язковим елементом моніторингових процедур є порівняння з будь-яким еталоном, стандартом, бажаною моделлю тощо.

Перспективною технологією моніторингу навчальних досягнень учнів природничо-математичних дисциплін із використанням тестових технологій покваліфіковано створення тестових завдань на основі класичної теорії тестів та математичних моделей. Завдяки такому поєднанню уможливлюється визначення рівня тестових завдань, їх шкалювання, інтерпретація результатів та рівня навчальних досягнень (НД) учнів. Педагогічний моніторинг функціонує як сучасний засіб оптимального й обґрунтованого реагування на навчальну ситуацію, що забезпечує вчителя й учнів потрібною інформацією для прийняття виважених рішень. Зазвичай, об'єктами педагогічного моніторингу постають результати навчального процесу загалом і методи, що використовують для максимального підвищення його якості. Завдяки моніторингу визначають доцільність та раціональність використання педагогічних методів в едукаційному процесі, побудованому на застосуванні як консервативних, перевірених поколіннями, так і новітніх інноваційних методів навчання.

У другому розділі «Модель професійної підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів» з'ясовано особливості підготовки майбутніх учителів до МНД учнів; обґрунтовано зміст підготовки до проведення моніторингу; описано технологію проведення моніторингу. Підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів являє собою низку взаємопов'язаних складників, що об'єднані в модель підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів (Рис. 1).

Реалізація моделі відбувається поетапно. Для вивчення рівня готовності майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів (початковий, середній, достатній, високий) визначають критерії (теоретичні знання і практичні вміння) та компоненти готовності до моніторингу навчальних досягнень учнів (діагностика якості НД, контроль якості НД, прогнозування якості НД, корегування якості НД). Умовою реалізації моделі підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів є спрямування їх на досягнення професійного успіху, що здійснюють у процесі фахової підготовки взагалі й у процесі вивчення спецдисципліни «Моніторинг навчальних досягнень» зокрема. Підготовку майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів здійснюють за основними напрямами. Дидактичний напрям передбачає ознайомлення майбутніх учителів із теорією педагогічного моніторингу, його принципами, функціями та зв'язками. Методологічний напрям аргументує сутність теорій, що містять зміст і вибір методології соціально-педагогічних досліджень з моніторингу та теорії, що розкривають зміст і вибір методології психолого-педагогічних досліджень у галузі освіти. Технологічний напрям формує знання про види моніторингу навчальних досягнень учнів, сучасні напрями й нові форми теоретико-методологічних напрацювань у галузі моніторингу освіти, уміння визначати доцільність вибору видів моніторингу, навички їх застосовування в професійній діяльності, окреслює основні етапи проведення моніторингу.

Рис. 1. Модель професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів

Змістовий напрям передбачає створення складу, структури індикаторів навчальних досягнень учнів, що залежить від методології педагогічного моніторингу, формування навичок адаптації моніторингу стосовно змінних умов освітньої політики та ринку праці в галузі освіти, моделювання прогностичних шляхів і надалі ухвалення управлінських рішень на підставі інтерпретації результатів діагностичних досліджень. Інформаційно-математичний напрям формує навички використовувати сучасні досягнення інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуючи математичні і статистичні обрахунки для опрацювання результатів досліджень з моніторингу, що представляють стан і перспективний розвиток освіти. Для реалізації моделі моніторингу як фактора управління навчальним процесом та навчальними досягненнями учнів необхідно здійснювати підготовку студентів шляхом формування в них певної системи діяльності в ході викладання дисциплін фахової підготовки, акцентувавши увагу на її необхідності.

Основною умовою реалізації створеної моделі є формування готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів через упровадження спецдисципліни «Моніторинг навчальних досягнень». Моніторинг навчальних досягнень учнів на основі цієї моделі передбачає накопичення інформації, кількісне і якісне опрацювання даних, корекцію методів навчання й контролю та фіксації необхідних результатів. Моніторинг навчальних досягнень учнів, що ґрунтується на професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів, здійснюють шляхом постійного відстеження стану основних показників як планове поетапне вимірювання складників; як діагностику (збирання, опрацювання й аналіз інформації), прогнозування, проектування і моделювання (забезпечують прийняття рішень, що покращують едукаційний, дослідницький (науковий) і евристичний процес). Професійна підготовка майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів передбачає отримання інформації про відхилення досліджуваних навчальних досягнень від усталених освітніх стандартів або виявлення позитивної їхньої динаміки і дає можливість керувати якістю підготовки учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.

Розроблена спецдисципліна «Моніторинг навчальних досягнень» -складова циклу педагогічних дисциплін, завдання якої полягає у формуванні теоретичних знань та в оволодінні технологією проведення моніторингу. Навчальну програму курсу складено відповідно до програми підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів для факультетів (інститутів), де випускники здобувають кваліфікацію «викладач» або «учитель». Для забезпечення планомірності й наступності засвоєння педагогічних дисциплін доцільно викладати курс у випускних семестрах підготовки бакалаврів, спеціалістів або магістрів, зокрема у семестрах, коли студенти проходять педагогічну практику. Курс складається з двох модулів: «Загальні питання моніторингу навчальних досягнень», «Підготовка майбутніх учителів до проведення моніторингу навчальних досягнень учнів». Викладання цього курсу має на меті сформувати в майбутніх учителів та викладачів природничо-математичних дисциплін уміння правильно проводити моніторингові для визначення рівня навчальних досягнень учнів; на основі аналізу моніторингу розробляти шляхи і засоби ліквідації прогалин у знаннях, коригувати діяльність учителя й учнів у навчальному процесі.

Результатом підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів на основі розробленої моделі стане готовність майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до МНД.

Отже, моніторинг, слугуючи підґрунтям для ухвалення рішень про збереження чи доцільність використання того чи того виду діяльності, водночас стає сферою ухвалення рішень. Це є підґрунтям для визначення змісту професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів та окреслення основних складових, що допоможе здійснювати правильне осмислення інформації, генерувати певні ідеї та рекомендації і, як наслідок, вибирати педагогічно доречне рішення.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності моделі професійної підготовки вчителів до моніторингу навчальних досягнень учнів» - проаналізовано результати верифікації моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів. Обґрунтовано систему та критерії оцінювання, що побудовано за принципом підсумовування набутих знань, умінь і навичок з урахуванням зростання рівня особистих досягнень майбутнього вчителя. Представлено основи реалізації спецдисципліни «Моніторинг навчальних досягнень». З'ясовано сутність загальної технології впровадження моделі професійної підготовки до моніторингу та його проведення в закладах освіти.

Констатувальний експеримент уможливив вивчення рівня готовності студентів та молодих учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів.

Констатувальним етапом експерименту охоплено 319 осіб, із них 119 осіб групи ЕГ1, 92 особи групи ЕГ2 та 108 осіб групи ЕГ3. Застосовано тестове випробування для визначення рівня готовності майбутніх учителів до МНД учнів. Статистика результатів констатувального етапу засвідчує, що більшість опитаних володіє початковим рівнем компетенцій у галузі моніторингу (Табл. 1).

Таблиця 1. Рівень готовності майбутніх учителів до МНД учнів (констатувальний етап)

Рівень готовності майбутніх учителів до МНД учнів	Назви груп та кількість студентів за рівнем готовності	Загалом
	ЕГ1	ЕГ2	ЕГ3
	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%
Високий	3	3 %	2	2 %	4	4 %	9	3 %
Достатній	25	21 %	24	26 %	27	25 %	76	24 %
Середній	68	57 %	56	61 %	64	59 %	188	59 %
Початковий	23	19 %	10	11 %	13	12 %	46	14 %
Усього	119	100 %	92	100 %	108	100 %	319	100 %

Формувальним експериментом охоплено 514 осіб. Експериментальна група (ЕГ1) становила 87 осіб. Дві контрольні групи (КГ2, КГ3) містили відповідно 138 та 289 осіб. На початку формувального експерименту з'ясовано рівень готовності майбутніх учителів до МНД учнів (Табл. 2).

Таблиця 2. Рівень готовності майбутніх учителів до МНД учнів (початок формувального етапу)

Рівень готовності майбутніх учителів до МНД учнів	Назви груп та кількість студентів за рівнем готовності	Загалом
	ЕГ1	КГ2	КГ3
	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%
Високий	1	1 %	2	1 %	6	2 %	9	2 %
Достатній	12	14 %	17	12 %	46	16 %	75	16 %
Середній	49	56 %	76	55 %	173	60 %	298	57 %
Початковий	25	29 %	43	31 %	64	22 %	132	25 %
Усього	87	100 %	138	100 %	289	100 %	514	100 %

Результатом упровадження моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів стали такі зміни: кількість респондентів, які мають високий рівень готовності до МНД учнів, збільшилася на 18 осіб (19 %), кількість респондентів із початковим рівнем готовності до МНД зменшилася на 25 осіб (29 %), суттєво збільшилася чисельність осіб, які демонструють достатній рівень готовності до МНД (на 35 осіб (40 %)) і на 27 респондентів (30 %) стало менше серед тих, хто володів середнім рівнем готовності до МНД учнів (Табл. 3).

Таблиця 3. Рівень готовності майбутніх учителів до МНД учнів (кінець формувального етапу)

Рівень готовності майбутніх учителів до МНД учнів	Назви груп та кількість студентів за рівнем готовності	Загалом
	ЕГ1	КГ2	КГ3
	абс	%	абс	%	абс	%	абс	%
Високий	18	20 %	10	7 %	21	7 %	49	10 %
Достатній	47	54 %	48	35 %	86	30 %	181	35 %
Середній	22	26 %	67	49 %	158	55 %	247	48 %
Початковий	0	0 %	13	9 %	24	8 %	37	7 %
Усього	87	100 %	138	100 %	289	100 %	514	100 %

Достовірність одержаних під час експерименту результатів підтверджено принципом рівності кількісних і якісних показників експериментальних та контрольних груп.

Проаналізовані результати підготовки підтверджують ефективність створеної моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів та свідчать про оптимальне впровадження до процесу підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін. Систематична, цілеспрямована робота з упровадження моніторингу в педагогічну практику сприятиме підвищенню рівня якості знань учнів і студентів та якості середньої й вищої освіти України.



Висновки

У дисертації досліджено проблему професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів, окреслено та теоретично обґрунтовано пріоритетні напрями цієї підготовки, теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність моделі професійної підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів.

Згідно з отриманими в ході дослідження результатами, окреслено основні теоретичні та практичні здобутки автора, що підтверджують сформульовані припущення і дають змогу зробити концептуальні узагальнення та висновки.

1. На підставі проаналізованої наукової літератури доведено, що в сучасному суспільстві педагогічний моніторинг навчальних досягнень учнів є органічним складником навчально-виховного процесу в загальноосвітніх закладах і відображається в різних типах моніторингу. Унаслідок вивчення наукових студій сформульовано дефініцію поняття моніторингу навчальних досягнень учнів, що потрактовано як цілеспрямоване, організоване спеціальним чином, неперервне стеження за змінами основних показників навчальних досягнень учнів для своєчасного прийняття доцільних рішень з метою корегування навчального процесу, і створення для цього належних умов на ґрунті аналізу зібраної інформації й педагогічного прогнозу. Перспективною технологією здійснення моніторингу навчальних досягнень учнів із природничо-математичних дисциплін названо створення тестових завдань.

2. Проведене під час констатувального експерименту опитування респондентів дає підстави стверджувати факт низького рівня готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів.

Ефективна організація моніторингу пов'язана з оптимальним поєднанням: принципів, функцій, завдань, засобів, технологій і видів моніторингу; процедур педагогічних вимірювань; інструментарію збирання й опрацювання даних; особливостей конкретних навчально-педагогічних умов. Окреслено основні компоненти готовності майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів, що передбачають уміння діагностувати, контролювати, прогнозувати і корегувати якість навчальних досягнень учнів. Унаслідок урахування дослідно-експериментальних результатів і теоретичних узагальнень визначено критерії готовності майбутніх учителів до МНД учнів (теоретичні знання й практичні вміння). Критерій «теоретичні знання» покваліфіковано як якісну характеристику розвитку майбутнього вчителя, що зумовлює відображення ним дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій. Критерій «практичні вміння» - це здатність виконувати на належному рівні певні дії, використовувати на доцільному рівні знання.

Дослідження дало змогу виокремити чотири рівні готовності майбутніх учителів до МНД учнів. Початковий рівень готовності свідчить про володіння матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу. Середній рівень маркований відтворенням суттєвої частини теоретичного матеріалу, знанням і розумінням основних положень. Достатній - характеризується вмінням застосовувати вивчений матеріал на практиці, самостійно виправляти допущені помилки, добирати переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу. Високий - демонструє особливі творчі здібності, самостійний розвиток власних обдарувань і нахилів, уміння самостійно здобувати знання.

3. Розроблено теоретичну модель професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів, реалізація якої відбувається поетапно. З'ясування основних компонентів готовності майбутніх учителів до МНД учнів уможливлює визначення рівня їхньої готовності до моніторингу. Умовою реалізації моделі підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів стало спрямування їх на досягнення високих результатів, формування професійно спрямованих знань, умінь і навичок, що реалізується в процесі фахової підготовки та в ході вивчення спецдисципліни «Моніторинг навчальних досягнень». Основними напрямами підготовки до моніторингу навчальних досягнень учнів визначено: дидактичний, методологічний, технологічний, змістовий, інформаційно-математичний напрями. Матеріали моніторингу навчальних досягнень учнів із природничо-математичних дисциплін, як і власне процес проведення моніторингу, потребують тривалої та багаторазової активації.

4. Здійснення експериментальної частини дослідження відбувалося в процесі апробації моделі професійної підготовки майбутніх учителів до моніторингу навчальних досягнень учнів. Згідно зі статистичними даними, комплексне використання складників моделі професійної підготовки майбутніх учителів забезпечило результативне проведення студентами експериментальної групи моніторингу навчальних досягнень учнів. Завдяки впровадженню моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів, відбулося помітне збільшення кількості респондентів, які демонструють високий рівень готовності до МНД учнів. В експериментальній групі зафіксовано суттєвий статистичний перерозподіл на низькому й середньому рівнях. Проаналізовані результати дослідження підтверджують ефективність створеної моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін. Аналіз даних, отриманих під час упровадження моделі підготовки до моніторингу навчальних досягнень учнів, представлений у графічній і цифровій формах, дає підстави для прийняття заходів щодо подальшого використання запропонованої моделі підготовки майбутніх учителів в освітньому процесі. Статистика результатів дослідження підтверджує доцільність структури сформованої моделі та ефективність проведення зазначеної підготовки за обраними напрямами. Результати впровадження моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до МНД учнів та її складника - спецдисципліни «Моніторинг навчальних досягнень» - забезпечили позитивну динаміку результатів дослідження й підтвердили доцільність її впровадження.

5. У ході реалізації експериментальної частини дослідження розроблено та підготовлено навчальний посібник «Моніторинг навчальних досягнень» для студентів, які вивчають дисципліну «Моніторинг навчальних досягнень», методичні рекомендації для вчителів та студентів щодо організації моніторингу та статистичного опрацювання його результатів. У контексті міждисциплінарних зв'язків підготовлено комплекс публікацій, де вміщено матеріали, присвячені моніторингу навчальних досягнень слухачів дистанційних курсів, зокрема навчально-методичний посібник для викладачів та практичний посібник для слухачів дистанційних курсів у середовищі дистанційного навчання.

Достовірність результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічною обґрунтованістю наукового підходу, критичним аналізом і врахуванням попередніх досліджень у цій галузі, відповідністю застосованих методів меті й завданням дослідження; застосуванням надійних і валідних діагностичних методик; тривалістю експерименту; поєднанням кількісного та якісного аналізу; багаторазовою і всебічною перевіркою основних висновків стосовно результатів впровадження моделі підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів.

Зреалізований науковий пошук не вичерпує всіх питань окресленої проблеми й передбачає перспективне вивчення шляхів, методів, засобів та особливостей підготовки освітян до моніторингу вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації, закладів післядипломної педагогічної освіти.



Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Шакун Н. В. Педагогічна діагностика у системі контролю оцінювання якості знань студентів. / Н. В. Шакун // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. - Черкаси, 2005. - Вип. 64. - С. 118-121.

2. Шакун Н. В. Якість освіти в контексті Болонського процесу. / Н. В. Шакун // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. - Черкаси, 2005. - Вип. 72. - С. 144-148.

3. Шакун Н. В. Створення тестових завдань для проведення моніторингу навчальних досягнень учнів з використанням математичних моделей IRT. / Н. В. Шакун // зб. наук. праць. - Львів, 2006. - С. 373-379.

4. Шакун Н. В. Моніторинг навчальних досягнень учнів. / Н. В. Шакун // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського державного університету імені Павла Тичини. - Умань, 2007. - Вип. 23.- С. 101-104.

5. Шакун Н. В. Педагогічна діагностика та моніторинг в сучасному світі. / Н. В. Шакун // зб. наук. праць. - Слов'янськ, 2007. - Вип. ХХХІХ С. 249-253.

6. Шакун Н. В. Технологія проведення майбутніми вчителями природничо-математичних дисциплін моніторингу навчальних досягнень учнів. / Н. В. Шакун // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. - Черкаси, 2008. - Вип. 137. - С. 149-152.

Методичні видання

7. Шакун Н. В. Моніторинг навчальних досягнень. - Навчально-методичні рекомендації для слухачів курсу «Моніторинг навчальних досягнень» / Н. В. Шакун. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. - 20 с.

8. Шакун Н. В. Моніторинг навчальних досягнень : навч. посіб. / Н. В. Шакун. - Черкаси : Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. - 64 с.

9. Шакун Н. В. Організація дистанційного навчання за допомогою освітньо-наукового порталу : навч.-практ. посіб. для слухачів курсів освітньо-наукового порталу ЧНУ ім. Б. Хмельницького. / Н. В. Шакун, Д. М. Бодненко. - Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. - 30 с.

Матеріали науково-практичних конференцій

10. Шакун Н. В. Діагностика - окрема галузь науки чи функція перевірки якості знань? / Н. В. Шакун // зб. матеріалів Міжнародного конгресу - ІV Слов'янські педагогічні читання. - Черкаси, 2005. - С. 98-99.

11. Шакун Н. В. Педагогічний контроль у системі підвищення якості знань студентів. / Н. В. Шакун // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К., 2005. - С. 185-186.

12. Шакун Н. В. Педагогічна діагностика в сучасній освіті. / Н. В. Шакун // зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Черкаси, 2006. - С. 95-97.

13. Шакун Н. В. Використання освітньо-наукового порталу університету в дистанційному навчанні. / Н. В. Шакун, Ю. В. Триус, Д. М. Бодненко // Матеріали V Всеукраїнської конференції молодих науковців ІТОНТ - 2006. - Черкаси, 2006. - С. 86.



Анотація

Шакун Н.В. Професійна підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаси, 2009.

У дисертації досліджено проблему підготовки майбутніх викладачів до моніторингу навчальних досягнень учнів.

Уперше створено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів, що передбачає комплексну підготовку викладачів за п'ятьма функціональними напрямами (дидактичний, методологічний, технологічний, змістовий, інформаційно-математичний). Удосконалено процес професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін; уточнено сутність поняття «моніторинг навчальних досягнень», що потрактовано як цілеспрямоване стеження за змінами основних показників навчальних досягнень учнів. Подальшого розвитку набули педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів у ході освітнього процесу, деталізовано наявні підходи щодо обґрунтування форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів.

Аналіз даних, отриманих під час упровадження моніторингу навчальних досягнень учнів, виражений у графічній і цифровій формах, дає підстави для ухвалення заходів щодо подальшого використання запропонованої моделі професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до моніторингу навчальних досягнень учнів в освітньому процесі. Запропонована модель уможливлює науково обґрунтовані педагогічні та організаційні рішення, зорієнтовані на вдосконалення організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі.

Ключові слова: моніторинг, педагогічний моніторинг, педагогічна діагностика, навчальні досягнення, тест, майбутні вчителі.



Аннотация

Шакун Н. В. Профессиональная подготовка будущих учителей естественно-математических дисциплин к мониторингу учебных достижений учеников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика специального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого, Черкассы, 2009.

В диссертации исследована проблема подготовки будущих учителей к мониторингу учебных достижений учеников. На основе всестороннего анализа научных публикаций сформировано определение понятию мониторинг учебных достижений учеников которое определяется как целенаправленное, организованное специальным образом, непрерывное слежение за изменением основных показателей учебных достижений учеников с целью своевременного принятия решений, коррекции учебного процесса и создании для него соответствующих условий в основе всестороннего анализа собранной информации и педагогического прогноза. Разработана теоретическая модель профессиональной подготовки будущих учителей естественно-математических дисциплин к мониторингу учебных достижений учеников. Разработано инструментарий мониторинга учебных достижений учеников. Впервые создана организационно-методическая модель профессиональной подготовки будущих учителей естественно-математических дисциплин к проведению мониторинга учебных достижений учеников, предусматривающего комплексную подготовку преподавателей за пятью функциональными направлениями (дидактический, методологический, технологический, содержательный, информационно-математический); усовершенствован процесс подготовки будущих учителей естественно-математических дисциплин к проведению учебного процесса, введения к новейшим технологиям контроля над учебными достижениями учеников из четкой структуризации направлений и содержания подготовки. Благодаря введению комплексной организационно-методической модели профессиональной подготовки будущих учителей естественно-математических дисциплин к проведению мониторинга учебных достижений учеников, можно добиться: повышение качества и успешности внедрения мониторинга учебных достижений учеников; расширения условий реализация контроля над учебной деятельностью учеников путем использования новейших психолого-педагогических и диагностико-мониторинговых технологий в учебе; повышение гибкости, подготовки высокопрофессиональных специалистов. Разработанные теоретические положения использования модели профессиональной подготовки будущих учителей естественно-математических дисциплин к мониторингу учебных достижений учеников прошли экспериментальную проверку. Реализация экспериментального поиска исходя из предложенной модели подготовки учителей естественно-математических дисциплин к проведению мониторинга учебных достижений учеников дало возможность подготовить просвещенцев по указанным направлениям. Статистика результатов исследования, подтверждает целесообразность структуры сложившейся модели и эффективности проведения подготовки по избранными направлениями про что свидетельствуют следующие изменения: уровень высоких компетенций вырос на 19 % (18 человек), низкий уровень компетенций уменьшился на 29 % (25 лиц), существенно улучшился достаточный уровень - на 40 % (35 лиц) и средней уровень уменьшился на 30 % (27 лиц). Проанализированные результаты проведенной подготовки подтверждают эффективность созданной организационно-методической модели профессиональной подготовки будущих учителей естественно-математических дисциплин. Предложенная модель в достаточной мере охватывает аспекты, которые необходимы для подготовки будущего учителя к проведению мониторинга учебных достижений учеников в учебных заведениях І - ІV уровня акредитации. Полученные результаты этого исследования состоят в том, что разработанная модель профессиональной подготовки будущего учителя естественно-математических дисциплин к мониторингу учебных достижений учеников позволяет принимать научно обоснованные педагогические и организационные решение, направлены для усовершенствования организации образовательного процесса в высшем учебном заведении. Результаты могут быть использованы преподавателями высших учебных заведений III - IV уровней аккредитации, заведении последипломного образования педагогических работников.

Ключевые слова: мониторинг, педагогический мониторинг, педагогическая диагностика, учебные достижения, тест, будущие учителя.



Annotation

N. Shakun. Professional future teachers' training of science subjects to monitoring of pupils' educational achievements. - Manuscript.

The thesis on achieving the candidate degree in pedagogical science in specialty 13.00.04 - theory and methods of professional education - Bohdan Khmelnytskyi National University at Cherkasy, Cherkasy, 2009.

In the thesis the problem of training future teachers to monitoring of pupils' educational achievements is investigated.

For the first time the model of professional training of future teachers in science subjects to monitoring pupils' educational achievements was worked out, which provides complex teachers' training in 5 functional directions (methodological, didactic, technological, thematic and administrative) the process of training future teachers in science subjects to the realization of educational process and using modern control technologies in the educational pupils' achievements at the expense of precise directions structure and the content of training was improved.

Qualimetric data analysis, received during introduction of monitoring pupils' educational achievements, expressed in graphic and figure forms gives the grounds for further using of the suggested system of the future teachers' training in educational process.

The worked out model of professional future teachers training in science subjects to monitoring pupils' educational achievements allows to take decisions which are directed on the improvement of organization of educational process in Higher Educational Establishments.

The results of investigation may be used by teachers of Higher Educational Establishments of III-IV levels of accreditation.

...