Організаційно-педагогічні умови самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

УДК 378.147.111

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Організаційно-педагогічні умови самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Атаманчук Юрій Миколайович

Черкаси - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Кузьмінський Анатолій Іванович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, ректор.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Солдатенко Микола Миколайович, Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України, м. Київ, завідувач відділу теорії та історії педагогічної майстерності;

кандидат педагогічних наук, доцент, Цюприк Андрій Ярославович, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри управління персоналом та державної служби.

Захист відбудеться «10» березня 2009 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81.

Автореферат розісланий «09» лютого 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Савченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Значні зміни, що відбулися за останні роки в економічному й соціальному житті країни диктують принципово нові вимоги до професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах економічного профілю. У контексті цього особливої актуальності набула така проблема вищої школи, як активізація самостійної роботи студентів і підготовка їх до самоосвіти впродовж життя.

Сучасне інформаційне суспільство ставить перед професійною освітою завдання, що полягають не тільки в засвоєнні майбутніми фахівцями необхідних обсягів загальноосвітніх і професійних знань, але й умінні застосовувати їх на практиці, самостійно й критично мислити, розв'язувати окремі проблеми, бути комунікабельними, уміти підтримувати стосунки з колегами в колективі, самостійно розвивати й удосконалювати свій інтелектуальний і культурний рівні, особисті якості.

У сучасній філософській, культурологічній, психологічній та педагогічній науках значна увага приділяється питанням організації навчально-виховного процесу у вищій школі. Так, теоретико-методологічну основу дослідження проблем вищої школи містять праці В. П. Андрущенка, С. І. Архангельського, Г. М. Афанасьєвої, Г. О. Балла, І. А. Зязюна, М. Б. Євтуха, В. Г. Кременя, С. Д. Максименка, Н. Г. Ничкало, В. Г. Садовського, С. О. Сисоєвої, Я. В. Цехмістер, О. В. Чалого, Ю. Д. Швалба; проблеми впровадження сучасних технологій освіти у вищих навчальних закладах досліджували В. П. Безпалько, Є. В. Бунєєва, Н. В. Бордовська, А. А. Вербицький, Ю. М. Галатюк, А. А. Данилюк, О. В. Долженко, М. З. Згуровський, М. В. Кларін, Л. В. Кондрашова, А. І. Кузьмінський, І. Ф. Прокопенко, В. А. Семиченко, Д. В. Чернилевський, В. І. Євдокимов, В. А. Якунін; питання самостійного набуття знань, пошуку необхідної інформації, діяльності в інформаційному просторі розглядалися в роботах А. М. Алексюка, Г. А. Атанова, В. І. Бондаря, А. А. Вербицького, М. Б. Євтуха, М. С. Головань, В. В. Гришина, С. Н. Гудкова, Т. А. Нечаєвої, Л. М. Чернікової; потребу істотного вдосконалення професійної освіти у вищих навчальних закладах, зокрема самостійної роботи студентів досліджували Ж. В. Аллак, А. М. Алексюк, Г. А. Атанов, В. І. Байденко, Б. С. Гершунський, Г. Драйден і Д. Восс, М. З. Згуровський, І. А. Зязюн, В. А. Козаков, М. В. Кларін, К. К. Колін, А. І. Кузьмінський, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало, І. Ф. Прокопенко, С. О. Сисоєва, Я. В. Цехмістер, Д. В. Чернилевський та ін.

Наші дослідження показали, що середня загальноосвітня школа недостатньо виконує своє основне призначення - готувати випускників до постійного навчання впродовж життя. Тому студенти-першокурсники не готові до самостійної роботи з книгою, електронними джерелами інформації. Вони не вміють самостійно вчитися, працювати з навчальним матеріалом, виділяти в ньому головне, знаходити причинно-наслідкові зв'язки; не навчені слухати, розуміти і конспектувати лекцію.

Таким чином, актуальність обраної теми „Організаційно-педагогічні умови самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету” зумовлена, по-перше, недостатньою розробленістю проблеми фахової підготовки майбутніх менеджерів підприємницької діяльності; по-друге, невідповідністю процесу їхньої підготовки сучасним потребам ринку праці; по-третє, необхідністю докорінної перебудови організаційних та управлінських форм і методів підготовки фахівців, зокрема у сфері реорганізації самостійної роботи студентів (СРС), а також забезпеченням кваліфікаційних вимог і професійної самореалізації особистості, що сприяє приросту національного виробничого потенціалу; по-четверте, об'єктивними потребами пошуку й запровадження в практику роботи ВНЗ нових технологій формування професіоналізму в майбутніх фахівців. Незважаючи на значну кількість рекомендацій, представлених у працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених, вона все ж є недостатньою для побудови ефективної сучасної системи підготовки фахівців.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося відповідно до плану наукової роботи ПВНЗ „КІБіТ” ТОВ (реєстраційний № 43 від 12.01.2005 р.) у межах комплексного дослідження гуманітарних та економічних кафедр. Тема пов'язана з тематикою наукових досліджень кафедр економічного та гуманітарного спрямування ПВНЗ „КІБіТ” ТОВ, його Житомирської, Уманської, Вінницької, Запорізької, Ніжинської, Луганської філій, Кіровоградського інституту Відкритого Міжнародного університету розвитку людини „Україна”, Волинського інституту імені В. Липинського Міжрегіональної Академії управління персоналом. Тему дослідження затверджено вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 3 від 23.10.2007 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол № 10 від 18.12.2007 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально довести ефективніть технології забезпечення самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності з урахуванням визначених організаційно-педагогічних умов.

Об'єктом дослідження є самостійна робота як складова системи професійної підготовки майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційно-навчальному середовищі університету.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективність самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми в педагогічній науці та практичній діяльності вищих навчальних закладів.

2. Окреслити поняттєвий апарат дослідження на основі відповідних теоретичних підходів і методологічних положень.

3. Визначити, обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови самостійної навчальної діяльності майбутніх менеджерів підприємницької діяльності.

4. Розробити та дослідно-експериментальним шляхом перевірити запропоновану технологію забезпечення самостійної навчальної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності з урахуванням визначених організаційно-педагогічних умов.

5. Підготувати методичні рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення самостійної роботи як важливої складової навчання майбутніх менеджерів підприємницької діяльності.

Методологічну основу дослідження становлять наукові ідеї, що розкривають суть підготовки фахівців у вищій школі, її органічний зв'язок із практикою; сучасні філософські, педагогічні, психологічні, соціологічні положення про: гуманізацію та гуманітаризацію освіти; системний підхід як різноплановий і багаторівневий спосіб аналізу педагогічних проблем, питань саморегуляції здійснення професійно-особистісного становлення; сучасні концепції проектування навчального процесу у вищій школі; концепції особистісно орієнтованого підходу до освіти; інноваційні підходи та технології навчання, зокрема психолого-педагогічні концепції дистанційного навчання.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, в яких розкрито: систему професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах (Ю. К. Бабанський, В. П. Беспалько, А. М. Алексюк та ін.); основні положення методології педагогіки й методики педагогічного дослідження (Б. С. Гершунський, В. В. Давидов, В. І. Загвязінський, Є. В. Ільєнков, М. С. Каган, В. В. Краєвський, В. М. Полонський, М. М. Скаткін); загальні питання професійної готовності особистості (С. І. Архангельський, С. Я. Батищев, А. П. Беляєва, В. П. Безпалько, Є. П. Білозерцев, Г. О. Бордовський, Б. Л. Вульфсон, С. М. Годник, Г. С. Гуторов, Ф. М. Гоноболін, Т. М. Десятов, С. Ф. Золотухіна, М. В. Кларін, І. О. Колесникова, А. М. Коптяєв, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоєва, П. С. Хейфец, А. Є. Шильникова та ін.); теорію управління соціальними та освітніми процесами (Л. К. Аверченко, Г. Н. Андрєєва, В. В. Арнаутов, Н. В. Клюєва, Ю. М. Конаржевський, М. М. Поташник, Г. М. Свистун, В. П. Симонов та ін.); питання індивідуалізації і диференціації навчання (Р. Б. Вендровська, О. О. Вербицький, А. О. Кірсанов, Х. Й. Лийметс, А. М. Осмоловська, І. Е. Унт, М. О. Холодна та ін.).

Методи дослідження. Для реалізації мети, завдань і перевірки гіпотези дослідження використано комплекс теоретичних та емпіричних методів:

- аналіз, класифікація та систематизація вітчизняної та зарубіжної літератури для визначення мети, завдань, предмета дослідження, обґрунтування концептуальних основ самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в процесі їх навчання;

- контент-аналіз для всебічного вивчення дефініцій самостійної роботи тих, хто навчається;

- методи конкретизації теоретичного значення для обґрунтування діагностики організаційно-педагогічних умов, розвитку самостійності як особистісної і професійної якості суб'єкта учіння в процесі самостійної роботи;

- системний, причинно-наслідковий, порівняльний аналіз, моделювання для обґрунтування розробленої педагогічної технології самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності;

- анкетування, педагогічне спостереження, порівняння, класифікація, узагальнення, самоспостереження, рефлексія власної самостійної діяльності, самокорегування, тестування, математична обробка даних для аналізу стану досліджуваної проблеми, відбору засобів дослідно-експериментальної роботи, проведення констатувального та формувального експериментів, експериментальної перевірки результатів упровадження педагогічної технології самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності, формування висновків, підготовки рекомендацій щодо підвищення ефективності самостійної роботи студентів.

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в ПВНЗ „КІБіТ” ТОВ та його філіях: Уманській, Вінницькій, Луганській, Житомирській, Ніжинській, Запорізькій. У дослідженнях брали участь викладачі й студенти вищих навчальних закладів. Активне дослідження тривало повний цикл підготовки бакалавра з менеджменту, тобто чотири роки (2003-2008 рр.). Експериментом було охоплено 860 студентів експериментальних і контрольних груп. Кількість учасників пояснюється фактичною кількістю студентів, що опановували спеціальність менеджера підприємницької діяльності. Перевірка основних положень здійснювалася на економічних факультетах Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та ПНВЗ „КІБіТ” ТОВ.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності, що наближені до європейських стандартів якості підготовки фахівців цього профілю; удосконалено процес забезпечення самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності шляхом упровадження спеціально розробленої технології, спрямованої на впорядкування інформаційно-навчального середовища університету та ефективне використання суб'єктами освітньої діяльності таких форм самостійної роботи, як конструювання, моделювання, прогнозування, проектування тощо; подальшого розвитку набули положення щодо забезпечення самостійної роботи студентів та успішної реалізації її принципів, форм і методів у вищих навчальних закладах.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: по-перше уточнено суть базових понять „самостійна робота”, „управління самостійною роботою студентів”, „організаційно-педагогічні умови”, „підготовка майбутніх менеджерів підприємницької діяльності” та окреслено взаємозв'язки між ними. Теоретично обґрунтовано технологію самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності, успішне впровадження якої в практику діяльності ВНЗ можливе за умови врахування визначених, теоретично обґрунтованих та експериментально апробованих організаційно-педагогічних умов.

Практичне значення дослідження обумовлено тим, що апробовано та доповнено методичними матеріалами технологію забезпечення самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності; розроблено й апробовано методику визначення рівнів сформованості вмінь і навичок самостійної роботи студентів; ідеї та матеріали дослідження використано в підготовці методичних рекомендацій для студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес ПВНЗ ”КІБіТ” ТОВ (довідка № 316 від 22.05.2008 р.) та його філіях: Уманській (довідка № 103 від 19.05.2008 р.), Вінницькій (довідка № 01-19/36 від 23.05.2008 р.), Луганській (довідка № б/н від 19.05.2008 р.), Житомирській (довідка № 43 від 19.05.2008 р.), Ніжинській (довідка № 285 від 23.05.2008 р.), Запорізькій (довідка № 406 від 22.05.2008 р.), Кіровоградському інституті Відкритого Міжнародного університету розвитку людини „Україна” (довідка № б/н від 19.05.2008 р.), Волинському інституті імені В. Липинського Міжрегіональної Академії управління персоналом (довідка № 01-05/354 від 22.05.2008 р.), Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (довідка № 1200/01 від 15.10.2008 р.), Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (довідка № 8 від 16. 10. 2008 ).

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження оприлюднено й обговорено на міжнародних (Умань, Кривий Ріг, Кіровоград, 2007 р.; Житомир, Ялта, Бердянськ, 2008 р.), всеукраїнських (Черкаси, Київ, Умань, 2008 р.) конференціях.

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в наукових і науково-методичних одноосібних працях, серед яких 1 навчально-методичний посібник; 9 статей у фахових наукових виданнях; 6 статей і тез у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 223 сторінки. У тексті вміщено 23 таблиці, 8 графіків. У списку використаних джерел - 244 найменування. Дисертація написана українською мовою.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, розкрито його методологічні й теоретичні основи, окреслено етапи й методи дослідження, з'ясовано наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне та практичне значення.

У першому розділі „Теоретичне обґрунтування забезпечення самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету” проаналізовано філософську, економічну, психологічну та педагогічну літературу з досліджуваної проблеми, розкрито суть поняття „інноваційна перебудова навчального процесу на основі впровадження нових технологій організації самостійної роботи студентів”. Висвітлено суть, особливості й принципи організації самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційно-навчальному середовищі університету, організаційно-педагогічні умови формування вміння самостійно навчатися впродовж життя, педагогічну технологію забезпечення самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету. У результаті дослідження з'ясовано, що для втілення лейтмотиву Болонської декларації - „освіта через усе життя” в реальність, випускників вищих навчальних закладів треба готувати в умовах перманентного оновлення та поповнення знань, умінь, навичок і компетенцій; учити самостійно здобувати знання, працювати з потоками інформації, котрі постійно зростають. Здатність до самоосвіти, розвиток пізнавальної активності суб'єкта є важливими компонентами професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах. В умовах стрімкого оновлення технологій підготовка майбутніх менеджерів підприємницької діяльності, формування їхніх компетенцій, інформованості та мобільності набувають особливої значущості. Для переходу на таку модель підготовки менеджерів підприємницької діяльності в студентів необхідно формувати: 1) пізнавальну мотивацію до самостійного пошуку знань та їхнього використання; 2) уміння самостійно навчатися в умовах інтенсивного зростання потоків інформації; 3) самостійність та активність як важливі особистісні й професійні якості майбутнього менеджера підприємницької діяльності.

Самостійність - це така професійна якість особистості, що проявляється в здатності приймати незалежні, умотивовані, зважені рішення, робити обґрунтовані кроки при вирішенні виробничих проблем. Тому саме цю якість особливо цінують роботодавці. Мати самостійного, активного, наполегливого, компетентного, здатного до самовдосконалення менеджера - мета кожного роботодавця. У контексті дослідження важливими є поняття „активність”, „активізація навчальної діяльності”. Аналіз різних підходів до визначення суті поняття „активність” показав, що воно розкриває здатність особистості розвивати ефективну діяльність, а поняття „активізація навчальної діяльності” означає процес, спрямований на мобілізацію педагогом інтелектуальних, морально-вольових і фізичних зусиль студентів, розвиток здатності долати труднощі, що виникають у пізнавальній діяльності.

У сучасних дослідженнях простежується позитивний вплив нових інформаційних технологій (НІТ) на інтенсифікацію інтелектуальної діяльності й розвиток активності студентів у навчальному процесі. З огляду на техніко-дидактичні можливості НІТ виділено основні напрями їх застосування в підготовці майбутніх менеджерів підприємницької діяльності з метою забезпечення їхньої активності та самостійності. З появою НІТ з'явилося альтернативне джерело інформації і знань - розподілені навчальні ресурси: електронні бібліотеки, банки даних, відео- й комп'ютерні курси. Використання можливостей НІТ для активізації навчально-пізнавальної діяльності дозволяє розв'язувати такі завдання, як: а) управління самостійною роботою студентів; б) презентація нового навчального матеріалу; в) діагностування знань, умінь і навичок; в) підготовка й обробка інформації; г) збереження інформації; д) доступ до віддалених ресурсів; е) забезпечення неперервного зворотного зв'язку.

У сучасній світовій педагогіці вищої школи самостійна робота студентів розглядається як провідна форма професійної підготовки майбутніх фахівців. Саме тому збільшується частка й підвищується роль самостійної роботи в навчальному процесі, розробляються методики й дидактичні засоби її реалізації. Частка самостійної роботи при підготовці фахівців у європейських університетах зросла і займає не менше 75% часу, відведеного на підготовку фахівців. Зважаючи на наявність численних визначень поняття „самостійна робота” в педагогічній літературі, у дисертації представлено таке його тлумачення: самостійна робота - це форма професійної підготовки, що здійснюється студентом самостійно за індивідуальним завданням під керівництвом викладача, але без особистої участі останнього.

Успішна самостійна робота студентів у сучасному університеті можлива лише за умови створення й функціонування інформаційного навчального середовища, яке розглядається нами як сукупність умов, що сприяють виникненню й розвитку пізнавальних якостей у студентів. Призначення інформаційного навчального середовища ми вбачаємо, по-перше, у виявленні, розкритті та розвитку здібностей і потенційних можливостей студента; по-друге, у створенні умов для самостійного здобування знань та їх якісного засвоєння; по-третє, у забезпеченні автоматизації процесу збирання, аналізу, обробки та використання різноманітної інформації для реалізації навчальної мети; по-четверте, у автоматизованому обробленні результатів тестування; по-п'яте, у компенсаторності негативних наслідків інтенсивного спілкування студента з Інтернет. Для системного розгляду терміна „інформаційне навчальне середовище” використано низку понять „інформаційний підхід”, „нові інформаційні технології”, „менеджмент” тощо. Поняття „інформаційне навчальне середовище” розглядається як оточення, що сприяє наданню необхідної інформації в потрібному обсязі й у потрібний час; інформації, яка виокремлюється з даних, що генеруються сьогодні численними автоматизованими системами (бухгалтерськими, обліковими, складськими тощо). педагогічний навчальний підприємницький менеджер

На процес забезпечення СРС впливає низка організаційних і педагогічних умов. До організаційних умов віднесено: обладнання робочих місць для самостійної роботи, у тому числі традиційними навчальними засобами (посібниками, методичними матеріалами тощо) та новітніми електронними засобами - мережею Інтернет, комп'ютерами з комплектом спеціалізованих навчальних і контролюючих програм, повним набором периферії (модемами, сканерами, принтерами); створення інформаційного навчального середовища вищого навчального закладу. Серед пріоритетних педагогічних умов виділено: концепцію СРС та підходи щодо її забезпечення; налагодження суб'єкт-суб'єктної взаємодії в системі „викладач - студент”, демократизацію процесу виховання студентської молоді; диференціацію самостійної роботи студентів. Усі ці організаційно-педагогічні умови істотно впливають на підвищення якості підготовки майбутніх менеджерів підприємницької діяльності. Проте у навчальному процесі ВНЗ вони діють і проявляються не ізольовано, а в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.

Дослідження підтвердило значення цих умов та їх вирішальну роль у забезпеченні самостійної роботи студентів, формуванні вміння самостійно навчатися. Важливість названих чинників особливо зростає у зв'язку з поетапною реалізацією вимог Болонського процесу; упровадженням нових підходів і НІТ, передового європейського та українського досвіду в процес СРС; удосконаленням традиційних програмно-методичних засобів, що використовуються при СРС, - навчальних посібників, методичних розробок тощо. Для реалізації завдань Болонського процесу щодо підготовки майбутніх менеджерів в Україні необхідно, насамперед, вирішити такі ключові завдання, як: підвищення якості підготовки; орієнтація на індивідуальні плани навчання; перехід на світовий стандарт підготовки менеджера креативної практики, здатного до самостійного розв'язання нових професійних завдань.

У другому розділі „Організація та результати педагогічного експерименту” проаналізовано стан забезпечення самостійної роботи студентів, апробовано й розроблено критерії, показники, рівні сформованості в майбутніх менеджерів підприємницької діяльності вміння самостійно навчатися, методи їх дослідження й діагностування. Зокрема, досліджувалися питання щодо непрямого управління СРС, формування диференційованих груп і впровадження педагогічної технології забезпечення СРС, реалізації організаційно-педагогічних умов самостійної роботи студентів.

Аналіз результатів формувального експерименту дає підстави стверджувати, що запропонована педагогічна технологія забезпечення СРС через непряме управління нею в умовах функціонування диференційованих груп у інформаційному навчальному середовищі вищого навчального закладу є ефективною і придатною для широкого практичного використання.

У процесі дослідження проблеми забезпечення СРС на економічних факультетах ВНЗ установлено, що їх сучасний стан ще не повною мірою відповідає вимогам Болонської декларації щодо підвищення якості підготовки фахівців. Анкетування студентів показало, що СРС як форма реалізації навчального процесу застосовується в усіх без винятку навчальних закладах і студенти витрачають щодня на СР не менше двох годин. Водночас низька якість знань значної частини студентів свідчить про недостатність їх самостійної роботи, що спричинено ничженаведеними фактами. За результатами опитування лише 62 % студентів забезпечені літературою та методичними матеріалами для СР. Регулярно контролюють результати самостійної роботи майже 50 % викладачів. Спеціалізованих робочих місць, обладнаних усім необхідним для СРС, у вищих навчальних закладах створено ще зовсім мало. Комп'ютерну мережу для СРС використовує лише половина опитаних респондентів із числа викладачів. Про своє вміння працювати самостійно з джерелами інформації заявило 100 % опитаних. Однак, спостереження й результати досліджень переконують, що значна частина студентів не вміє самостійно вчитися. У жодному ВНЗ, охопленому експериментом, не проводиться спеціальний курс, покликаний учити студентів навчатися в університеті.

Опитування викладачів ВНЗ, які брали участь в експерименті, дає підстави стверджувати, що є чимало невирішених проблем, пов'язаних із забезпеченням СРС. Викладачі-експериментатори (85%) були одностайні в тому, що управління СРС треба вносити у навчальне навантаження й виділяти години на всі види робіт, пов'язані з організацією, забезпеченням та управлінням СРС. Не всі респонденти позитивно ставляться до збільшення частки СРС (від 40 до 75%) згідно із європейськими критеріями. Частина викладачів вважає, що студентів треба навчати так, як навчали раніше (15%).

Труднощі, які виникають при організації та проведенні СРС, зумовлені: 1) особливостями вивчення різних дисциплін; 2) невмінням студентів займатися СРС; 3) відсутністю поєднання її різних форм (на навчальних заняттях і поза ними); 4) браком належної підтримки адміністрацією, зокрема щодо планування, унесення змін до індивідуальних планів, стимулювання і т. ін.; не впровадження спеціального навчального курсу із самонавчання для студентів; нестачею апробованих матеріалів для СРС; дефіцитом перевіреної педагогічної технології забезпечення СРС.

Проведений експеримент підтвердив, що однією з найголовніших причин, які негативно позначаються на ефективності СРС, є якраз невміння студентів самостійно оволодівати знання. Для розвитку вміння студентів самостійно навчатися важливе значення мають інтелектуальний і мотиваційний компоненти. Критерієм розвитку інтелектуальної складової виступає показник рівня здатності студента до розв'язання навчальних завдань. Інтелектуальні вміння, необхідні для розв'язання завдань, тісно пов'язані з мотиваційною сферою особистості. Готовність студента до самостійної роботи визначається інтелектуальною активністю як основою інтелекту, поєднаною з мотиваційною структурою особистості. Мотивацією пояснюється вибір між можливими діями, характером і змістом мислення, інтенсивність і наполегливість у здійсненні вибраної дії та досягненні її результатів. Тому дослідження інтелектуального компонента неможливо здійснювати відірвано від мотиваційної й комунікативної складових, тому що саме мотивація є загальною основою для розумової діяльності та спілкування. У процесі дослідження з'ясовано, що інтелектуальний компонент уміщує такі структурні елементи розумової діяльності, як: аналіз, виділення головного, порівняння, узагальнення, конкретизація, доведення, визначення понять, абстрагування, індукція, дедукція, сходження від абстрактного до конкретного й навпаки, синтез, аналогія, ідеалізація, формалізація, систематизація, структурування, моделювання, висунення гіпотези, пояснення, планування, контроль, діагностика, обґрунтування, прогнозування, прийняття рішення, вибір раціонального варіанта, корекція плану дій, розпізнавання, опис, наказ (виведення правила), переробка, передбачення, інтуїція, перенесення. З інтелектуальними вміннями нерозривно пов'язані навчальні вміння. Це, з одного боку, загальні навчальні вміння, з другого боку, спеціальні навчальні вміння.

Мотиваційний компонент охарактеризовано через мотивацію досягнення як багаторівневий процес постановки студентом перед собою конкретних цілей, спрямованих на саморозвиток. Рівень мотивації досягнення пов'язаний з процесом вибору як навчального завдання, так і з бажаним способом його вирішення. При цьому поняття „досягнення” розглядається як етап і рівень особистісного росту, які є необхідними умовами подальшого руху до самореалізації. Мотив досягнення розглядається як детермінанта активності особистості в процесі комунікації. Для діагностування інтелектуального й мотиваційного компонентів розроблено критерії, згідно з якими виділяється три рівні їх сформованості: низький, середній, високий. Для кожного рівня опрацьовано систему конкретних характеристик і методів діагностики.

Під умінням самостійно навчатися (УСН або ВСН) слід розуміти комплекс практичних дій, які забезпечують здатність самостійно сприймати, розуміти й засвоювати навчальний матеріал. УСН складається із взаємозалежних і взаємообумовлених компонентів (елементарних умінь). Компонентами елементарних вмінь УСМ є їх характеристики: читати, запам'ятовувати й розуміти прочитане, виділяти головне, узагальнювати знання, а також логічність, критичність, самостійність, творчість мислення, загальна сформованість його елементів.

У другій частині констатувального експерименту цілеспрямовано досліджувалася сформованість компонентів, з яких складається загальне вміння студентів самостійно навчатися. Критерієм оцінювання рівнів сформованості вміння самостійно навчатися було обрано ступінь прояву кожного елемента УСМ за 5-бальною шкалою.

Для дослідження компонентів мислення застосовувалися кілька методик, що в сукупності забезпечували можливість вивчати різні сторони смислового процесу, сформованість операцій і, відповідно, дати їх якісні та кількісні оцінки. Аналіз результатів дослідження засвідчив, що лише 18 % студентів мають яскраво виражені здібності до самостійної роботи. Достатні властивості діагностуються в 17,4 % студентів. У значної частини респондентів немає необхідного рівня сформованості компонентів мислення для занять СР. Із застосуванням методики „Складні аналогії”, продіагностовано студентів першого курсу. При визначенні рівня сформованості логічного мислення високий рівень показали 5 % першокурсників, середній - 45 %, низький - 50 %. Ці дані збігаються з експертними оцінками викладачів, які працюють із цими студентами.

За результатами дослідження елементів УСН виведено загальний індекс сформованості цього вміння. Він може бути ототожнений із загальним показником інтелектуального розвитку студентів, для визначення якого враховано значення таких структурних елементів, як: логічне мислення, уміння виділяти головне, сформованість елементів мислення, пам'ять. На високому рівні розвитку перебуває 16 % досліджених студентів першого курсу, середньому - 58 %, низькому - 36 %. Проведене дослідження показало, що загальні показники розвитку в студентів першого курсу мають задовільні характеристики.

Для експериментального навчання студентів було розподілено на диференційовані підгрупи, в яких застосовано авторську технологію контрольованої СРС в інформаційному навчальному середовищі закладу освіти. Навчання студентів у диференційованих підгрупах здійснювалося за експериментальною технологією. Суб'єктами освітньої діяльності використовувалися: можливості диференційованих підгруп, непряме управління самостійною роботою з інтенсивною комп'ютерною підтримкою, нові інформаційні технології дистанційної освіти, суб'єкт-суб'єктна взаємодія на рівні „викладач - студент”. Доведено, що ефективність СРС і, відповідно, розвиток УСН в експериментальних групах істотно вищий, ніж у контрольних. Ефективність СРС, як і відповідно розвиток ВСН, зросла в середньому на 10 %. Цей показник відображає позитивні зрушення у розв'язані зазначеної проблеми, хоча його значення ще недостатнє для підвищення ефективності СРС і УСН.

Формувальний експеримент підтвердив доцільність використання особистісно орієнтованого підходу щодо формування необхідних якостей у майбутніх менеджерів підприємницької діяльності. Результати академічної успішності студентів експериментальних груп виявилися вищими, ніж у контрольних.

Сформованість УСН ми визначали за рівнем готовності студентів до самостійної роботи з джерелами знань. При цьому використано порівняння відповідей на одну й ту ж саму анкету, що пропонувалася студентам три роки тому на першому курсі. Студентам випускного курсу запропоновано анкету, в якій просили оцінити своє вміння (готовність) самостійно працювати з джерелами знань, користуватися новітніми інформаційними засобами збору й аналізу інформації, свою готовність до самоосвіти й поповнення знань упродовж професійної діяльності. Результати дослідження відображено на діаграмі.

Число студентів, які досягли високого рівня готовності на випускному курсі, порівняно з відповідними показниками на першому курсі, збільшилося на 7 %. Частка студентів, які досягли середнього рівня готовності, збільшилося на 10 %. Кількість студентів з низьким рівнем готовності зменшилася на 16 %.

Аналіз результатів формувального експерименту дає вагомі підстави стверджувати, що запропонована педагогічна технологія забезпечення самостійної роботи в майбутніх менеджерів підприємницької діяльності є доцільною та ефективною.

Висновки

Запровадження кредитно-модульної технології навчання передбачає скорочення аудиторної роботи та підвищення ролі самостійної пізнавальної діяльності студентів. Тому сьогодні самостійна робота має стати основою навчальної діяльності студента.

1. Аналіз стану дослідженості означеної проблеми в психолого-педагогічній науці та практичній діяльності вищих навчальних закладів економічного профілю показав, що характерною особливістю організації навчальної діяльності студентів є орієнтація їх на самостійну роботу.

Через узагальнення чинних підходів до вирішення проблеми СРС у вітчизняній і зарубіжній літературі, вивчення досвіду вищої школи проаналізовано головні дефініції та їх застосування; визначено загальні закономірності зростання ролі самостійної роботи студентів, яка впливає на характер навчального процесу, ефективний розвиток особистості студента, формування його інтелекту. З'ясовано, що якісним показником загальної та професійної підготовки випускників ВНЗ є вміння самостійно засвоювати і творчо застосовувати знання на практиці. Показано як самостійна робота сприяє засвоєнню навчального матеріалу, формуванню самостійності як особистісної риси та професійної якості майбутніх менеджерів підприємницької діяльності, що проявляється в умінні студентів планувати, систематизувати та контролювати власну діяльність.

2. На основі окресленого поняттєвого апарату дослідження виділено їх спільні та відмінні ознаки. Відповідно до предмета та об'єкта дослідження систематизовано отриману інформацію й визначено поняття „самостійна робота студентів”.

Вивчення проблеми ґрунтується, з одного боку, на особистісно-орієнтованому індивідуально-творчому та компетентнісному підходах, використання яких у практичній діяльності підвищує ефективність організації самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності, сприяє успішному формуванню самостійності як особистісної та професійної якості; з іншого боку, на теоретичному обґрунтуванні стилів навчання, особливостей і принципів організації самостійної роботи студентів в інформаційному навчальному середовищі університету, на основі яких доведено необхідність виокремлення, теоретичного опрацювання й експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов самостійної роботи майбутніх студентів.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження дає підстави стверджувати:

1) самостійна робота студентів є надзвичайно ефективним засобом навчально-виховного процесу, дієвим способом опанування навчальним матеріалом в позаудиторний час і виступає важливим чинником, який активізує вміння студентів самостійно навчатися та засвоювати знання;

2) організація СРС передбачає: організацію їх на використання інноваційних методів навчання, формування вміння вчитися самостійно, а також творче поєднання аудиторної, позааудиторної самостійної роботи;

3) посилення ролі СРС обумовлює необхідність орієнтації головного суб'єкта освітньої діяльності на ефективне використання нових технологій навчання, розвиток уміння вчитися, формування творчої особистості майбутнього фахівця, здатного до самоосвіти, інноваційної діяльності, до пошуку оптимальних шляхів вирішення різноманітних проблем.

3. За допомогою фактичного аналізу визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування досвіду самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів шляхом застосування нових технологій організації самостійної роботи та її стимулювання; урахування специфіки навчальних дисциплін і навчальних курсів; оптимального поєднання аудиторної та позааудиторної роботи; непрямого педагогічного управління СРС як засобу опосередкованої координації професійного розвитку без регламентувальної дії викладача з наданням права вибору студентом особистих стратегій поведінки.

Серед організаційно-педагогічних умов самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності виокремлено такі чинники: матеріальне забезпечення самостійної роботи студента; налагодження суб'єкт - суб'єктних відносин на рівні „викладач - студент”; демократизація виховання студентської молоді, що сприяє формуванню мотивації до самостійної пізнавальної активності; організація та матеріально-технічне забезпечення інформаційного навчального середовища; концепція самостійної діяльності студентів; диференціація навчального процесу і самостійної роботи студентів.

Дослідження організаційно-педагогічних умов самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності стало підґрунтям для створення системи її організації, наукового та навчально-методичного забезпечення, розробки теоретичних і методичних положень щодо забезпечення ефективного керівництва СРС. Складовими цього процесу, як було з'ясовано на етапі формувального експерименту, виступають: планування самостійної роботи, формування в студентів потреб і мотивів до цілеспрямованої активної творчої самостійної діяльності, навчання студентів її основам, контроль за систематичним виконанням навчальних завдань. Основними формами управління СРС є: визначення програмних вимог до вивчення навчальних дисциплін; проведення консультацій (індивідуальних і групових); підготовка навчально-методичного супроводу, довідкової літератури, дидактичних матеріалів, методичних рекомендацій (вказівок), пам'яток тощо; проведення занять з методики вивчення наукової та навчальної літератури. Урахування вищезазначених чинників обумовило вибір стратегії й тактики впровадження самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності у практику діяльності вищого навчального закладу.

4. В основу розробки та експериментальної перевірки технології забезпечення самостійної роботи студентів з урахуванням організаційно-педагогічних умов покладено теоретично та методично обґрунтовані положення щодо підготовки майбутніх менеджерів підприємницької діяльності. Її побудова потребує забезпечення діалектичної єдності процесу навчання й виховання, а реальне втілення можливе лише за умови реалізації пріоритетних функцій управління СРС - організації, коригування, контролю.

Авторська технологія забезпечення СРС спрямована на впорядкування інформаційно-навчального середовища ВНЗ шляхом включення студента в самостійну роботу з оптимальним використанням ним таких її різноманітних форм: конструювання, моделювання, прогнозування, програмування, проектування тощо.

Проведена дослідно-експериментальна робота підтвердила достатню ефективність розробленої технології.

5. На основі результатів дослідження підготовлено методичні рекомендації для суб'єктів освітньої діяльності вищих навчальних закладів. Методичні рекомендації містять загальні положення дисертації, які реалізовано в системі організації самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності, а також при діагностиці організаційно-педагогічних умов її забезпечення.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем щодо організації, технології, підвищення ефективності самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності. Продовження наукового пошуку можливе в таких напрямах: моніторинг якості самостійної роботи студентів; удосконалення самостійної аудиторної роботи студентів економічного профілю; вивчення досвіду самоосвітньої пізнавальної діяльності студентів заочної форми навчання.

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним і методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, послідовною реалізацією системного підходу, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті й завданням, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, обробкою даних дослідження за допомогою методів математичної статистики та експертної оцінки, методологічною реалізацією основних розробок і рекомендацій у процесі фахової підготовки майбутніх менеджерів підприємницької діяльності.

Список опублікованих праць з теми дисертації

Навчальні посібники

1. Атаманчук Ю. М. Організаційно-педагогічні умови самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету: навч. посіб. / Ю. М. Атаманчук. - Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2008. - 154 с.

Статті в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

2. Атаманчук Ю. М. Організація самостійної роботи студентів в умовах комп'ютеризації вищої освіти / Ю. М. Атаманчук // Вісник Черкаського університету. Серія „Педагогічні науки”. - Черкаси: ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2008. - Вип. 124. - С. 100 - 102.

3. Атаманчук Ю. М. Організація самостійної роботи майбутніх фахівців / Ю. М. Атаманчук // Науковий вісник Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини : Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: [зб. наукових праць]. - Умань, 2008. - Вип. 24. - С. 30 - 38.

4. Атаманчук Ю. М. Стан організації самостійної роботи студентів ВНЗ / Ю. М. Атаманчук // Рідна школа: науково-практичний журнал. - К., 2008. - Вип. 6. - С. 46 - 48.

5. Атаманчук Ю. М. Особливості організації самостійної роботи студентів в інформаційно-навчальному середовищі університету / Ю. М. Атаманчук // Вісник Черкаського університету. Серія „Педагогічні науки”. - Черкаси: ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2008. - Вип. 126. - С. 7-13.

6. Атаманчук Ю. М. Самостійність і активність як інтегральні характеристики майбутнього менеджера підприємницької діяльності / Ю. М. Атаманчук // Вісник Житомирського державного університету: [зб. наукових праць]. - Житомир, 2008. - Вип. 40. - С. 114-120.

7. Атаманчук Ю. М. Проблеми комп'ютерізації навчального процесу в університеті / Ю. М. Атаманчук // Вісник Бердянського педагогічного університету. Серія „Педагогічні науки”. - Бердянськ, 2008. - Том. 2. - С. 155 - 158.

8. Атаманчук Ю. М. Критерії, показники та рівні сформованості вміння самостійно навчатися майбутніми менеджерами // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка: [зб. наукових праць] / Ю. М. Атаманчук. - К.: КМПУ ім. Грінченка, 2008. - № 8. - С. 5 - 9.

9. Атаманчук Ю. М. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження / Ю. М. Атаманчук // Педагогіка вищої та середньої школи: [зб. наукових праць]. - Кривий Ріг: КДПУ, 2008. - № 21. - С. 56 - 64.

10. Атаманчук Ю. М. Інноваційність в організації самостійної роботи майбутнього фахівця в університеті / Ю. М. Атаманчук // Вісник Черкаського університету: серія „Педагогічні науки”. - Черкаси: ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2008. - Вип. 136. - С. 173 - 177.

Статті у збірниках конференцій

11. Атаманчук Ю. М. Самостійна робота студентів в умовах комп'ютерізації вищої освіти / Ю. М. Атаманчук // Вища освіта України в умовах глобалізації та інтеграції: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Черкаси, 27-28 березня 2008 р.). - Черкаси, 2008. - С. 89.

12. Атаманчук Ю. М. Механізм організації самостійної роботи: проблема створення / Ю. М. Атаманчук // Інтегрований характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу: матеріали Міжнародної інтернет-конференції, (Бердянськ, 21-23 травня 2008 р.). - Бердянськ, 2008. - С. 13 - 15.

13. Атаманчук Ю. М. Сутність експеременту з реалізації педагогічних умов формування уміння самостійно навчатися / Ю. М. Атаманчук // Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (Ялта, 18-20 вересня 2008 р.). - Ялта, 2008. - С. 5 - 10.

14. Атаманчук Ю. М. Механізм розвитку формування навичок самостійної роботи у студентів / Ю. М. Атаманчук // Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (Кіровоград, 15-16 листопада 2007 р.). - Кіровоград, 2007. - С. 105 - 110.

15. Атаманчук Ю. М. Самостійність і активність, як інтегральні характеристики особи майбутнього фахівця / Ю. М. Атаманчук // Проблеми формування фахівців у вищих навчальних закладах освіти ХХІ століття: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Київ, 24-25 квітня 2008 р.). - К., 2008. - С. 312 - 320.

16. Атаманчук Ю. М. Суть організації самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі / Ю. М. Атаманчук // Конкурентноспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми, перспективи Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, (Житомир, 17-18 квітня 2008 р.). - Житомир, 2008. - С. 274 - 278.

Анотація

Атаманчук Ю. М. Організаційно-педагогічні умови самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Черкаси, 2008.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці технології забезпечення самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету.

У роботі проаналізовано стан дослідження самостійної роботи в педагогічній теорії та практиці, окреслено її концептуальні засади. На основі визначених теоретичних підходів і методологічних положень сформовано поняттєвий апарат дослідження. За допомогою факторного аналізу розкрито організаційно-педагогічні умови, які впливають на самостійну роботу студентів. Запропоновано технологію забезпечення самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності, висвітлено суть її основних складових. Ефективність технології доведено й перевірено експериментально. Розроблено засади та напрями діяльності щодо підвищення ефективності СРС у вищій школі.

Ключові слова: організаційно-педагогічні умови, підготовка менеджера підприємницької діяльності, управління самостійною роботою студентів, інформаційне навчальне середовище університету.

Аннотация

Атаманчук Ю. М. Организационно-педагогические условия самостоятельной работы будущих менеджеров предпринимательской деятельности в информационной образовательной среде университета. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. Черкассы, 2008.

Диссертация посвящена теоретико-методическому обоснованию и экспериментальной проверке технологии обеспечения самостоятельной работы будущих менеджеров предпринимательской деятельности в информационной образовательной среде университета.

В диссертации проанализировано состояние исследования самостоятельной работы в педагогической теории и практике, определены ее концептуальные основы; осуществлен анализ сути основных понятий; выделены ключевые компетенции, необходимые для осуществления личностной и социально значимой продуктивной деятельности.

При помощи факторного анализа определены организационно-педагогические условия, которые влияют на самостоятельную работу - компоненту системы профессиональной подготовки будущих менеджеров предпринимательской деятельности, согласованности их с современными потребностями с целью интеграции в европейское образовательное пространство.

В диссертации отражена и обоснована специфика компетентностно-деятельностного подхода к обучению менеджера предпринимательской деятельности, развитию его как творческой личности, формированию направленности на осуществление продуктивной деятельности.

Представлена технология обеспечения самостоятельной работы будущих менеджеров предпринимательской деятельности, раскрыта суть её основных компонент. Эффективность технологии доказана и проверена экспериментально.

Ключевые слова: организационно-педагогические условия, подготовка менеджера предпринимательской деятельности, управляемая самостоятельная работа студентов, информационная среда высшего учебного заведения.