Формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю у процесі фахової підготовки
Сутність та структура професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю, визначення та обґрунтування педагогічних умов їх формування. Експериментальна перевірка ефективності формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2015 |
| Размер файла | 34,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю у процесі фахової підготовки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. Європейська інтеграція України гостро ставить питання вдосконалення підготовки висококваліфікованих кадрів у вищих навчальних закладах, що є необхідною умовою збільшення соціально-економічного потенціалу держави. При цьому особливого значення набуває формування в студентів, у тому числі магістрантів економічного профілю, професійно значущих якостей, які в поєднанні з професійними знаннями сприяють конкурентоспроможності майбутнього фахівця, його кар'єрному зростанню.
Формування професійно значущих якостей майбутнього фахівця, у тому числі економіста, відбувається в процесі розв'язання відповідних виробничих завдань. Однак, першою сходинкою щодо їх становлення виступає вищий навчальний заклад, у якому майбутній економіст одержує знання, набуває необхідних умінь і таких якостей, які в подальшому дозволять легко пристосуватися до сучасних економічних умов розвитку країни.
На думку таких учених, як М. Вачевський, Е. Зеєр, І. Зимня, А. Ми-тяєва, С. Рубінштейн, Ф. Русинов, В. Сластьонін, С. Смирнов, О. Сто-ляренко, Н. Тализіна, В. Шадриков, І. Якиманська, саме сформованість професійно значущих якостей є показником готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності. Тому постає питання про створення науково обґрунтованого підходу до їх формування протягом усього періоду навчання студентів-економістів у вищому навчальному закладі й особливо в магістратурі.
Різні аспекти проблеми формування професійно значущих якостей досліджуються такими українськими та російськими науковцями, як Л. Бобікова, Е. Бурякова, С. Габдулін, І. Горностаєва, О. Жиронкіна, В. Зінченко, О. Куліш, В. Кунтиш, М. Лобур, І. Мартинюк, О. Пупишева, В. Ройлян, О. Секаєва, І. Собатовська, Н. Чабан та ін.
Значний внесок у розв'язання питання підготовки фахівців економічного профілю зробили Н. Волкова, Г. Гіптерс, Г. Гребенюк, М. Коляда, Г. Копил, В. Стасюк та ін.
Питання процесу фахової підготовки майбутніх економістів, а також його потенційні можливості щодо формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю розглядається в працях таких дослідників, як Г. Астапова, С. Вітвицька, Л. Вовк, В. Дорохін, Л. Казарін, В. Косаріна, В. Кузнецов, М. Левочко, Л. Нападовська, М. Приходько, Ю. Рудавський, Н. Сенаторова, В. Сенашенко та ін.
Проте, проблема підвищення ефективності процесу формування професійно значущих якостей у магістрів економічного профілю залишається не розкритою.
У ході аналізу теорії та практики проблеми дослідження були виявлені такі суперечності між:
Ш сучасними вимогами, що висуваються до фахівця економічного профілю, і недостатньою сформованістю в нього професійно значущих якостей;
Ш необхідністю формування професійно значущих якостей у майбутніх магістрів економічного профілю й недостатньою теоретичною розробкою та методичною забезпеченістю цього процесу в магістратурі;
Ш змістом фахової підготовки та недостатнім використанням усіх її можливостей щодо формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю.
Актуальність проблеми та недостатня практична розробленість окремих аспектів теорії й практики підготовки майбутніх магістрів у галузі економіки зумовили вибір теми дослідження: «Формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю у процесі фахової підготовки».
Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в контексті загального плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Донецького національного університету як складова частина комплексної наукової теми «Формування в студентів університету професійно-педагогічної готовності до фахової діяльності» (державний реєстраційний номер ДР 01910051511). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Донецького національного університету (протокол №8 від 29.10.2004 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 27.09.2005 р.).
Об'єкт дослідження - процес фахової підготовки майбутніх економістів у магістратурі.
Предмет дослідження - педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю в процесі фахової підготовки.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю в процесі фахової підготовки.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю буде ефективним за умов:
Ш упровадження моделі формування професійно значущих якостей особистості майбутнього економіста в навчальний процес магістратури;
Ш актуалізації професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю в навчально-виховному процесі;
Ш реалізації магістрантами програми самоформування професійно значущих якостей.
Згідно з об'єктом, предметом, метою й гіпотезою було визначено такі завдання дослідження:
Проаналізувати проблему формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю в педагогічній теорії й практиці.
Розкрити сутність та структуру професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю.
Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю.
Здійснити експериментальну перевірку ефективності педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю в процесі фахової підготовки.
Методологічна основа дослідження базується на науково-філософських положеннях про особистість, її розвиток і формування, ідеях психології та педагогіки щодо природи й сутності професійно значущих якостей, професійно-економічну освіту як чинник формування професійно значущих якостей майбутнього фахівця; ідеях особистісно орієнтованого підходу в системі вищої освіти.
Теоретичну основу дослідження складають: теоретико-методологічні засади вищої освіти (С. Архангельський, В. Галузинський, О. Глузман, М. Євтух, В. Загвязинський, Н. Ничкало та ін.); теорії особистісно орієнтованого підходу в освіті та вихованні (В. Алфімов, Б. Ананьєв, Г. Балл, І. Бех, Є. Бондаревська, О. Кучерявий, О. Пєхота, С. Подмазін, В. Рибалко, В. Сєриков, М. Чобітько, І. Якиманська та ін.), психолого-педагогічні положення про єдність особистісного й професійного розвитку особистості (О. Деркач, В. Зазикін, О. Леонтьєв, К. Платонов, М. Солдатенко), методологічні засади підготовки й виховання майбутнього фахівця (Л. Абалкін, І. Бачан, Ф. Бутинець, А. Бутко, О. Падалка); роботи, у яких розглядаються особливості професійної підготовки фахівців економічного профілю (А. Абрамова, В. Бобров, О. Шпак); дослідження, що присвячені проблемам фахової підготовки майбутніх магістрів та розкривають потенційні можливості щодо формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів (Г. Астапова, С. Вітвицька, Л. Вовк, Л. Казарін, Н. Карпенко, В. Кузне-цов, М. Приходько, Н. Сенаторова, В. Сенашенко); праці, у яких репрезентовано окремі аспекти підготовки фахівців економічного профілю (К. Беркита, Н. Волкова, Г. Гіптерс, В. Дорохін, Т. Єрмакова, Г. Копил, В. Косарін, І. Мороз, Д. Погонишева, Л. Сорокіна, В. Стасюк); дослідження, присвячені психолого-педагогічним засадам формування професійно значущих якостей фахівців для різних сфер професійної діяльності (М. Блохін, Л. Бобікова, Е. Бурякова, І. Горностаєва, О. Жирон-кіна, В. Кунтиш, М. Лобур, В. Марищук, І. Мартинюк, О. Пупишева, В. Ройлян, І. Собатовська, Н. Тимченко); нормативні документи з організації системи освіти в Україні: Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Концепція розвитку економічної освіти.
Для вирішення поставлених завдань та досягнення мети було використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз наукових психолого-педагогічних та філософських праць вітчизняних і зарубіжних авторів з питань дослідження, навчально-методичної документації щодо розробки складових системи освітніх стандартів з метою визначення стану проблеми формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю в процесі фахової підготовки, визначення теоретико-методологічних засад дослідження; емпіричні: діагностичні (анкетування, тестування), прогностичні (експертна оцінка, ранжування), обсерваційні (пряме й непряме спостереження, самоспостереження, самооцінка) для визначення рівня сформованості професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю; педагогічний експеримент для визначення ефективності педагогічних умов та запропонованої моделі формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю; методи математичної статистики для обробки експериментальних даних, доведення вірогідності результатів констатувального та формувального етапів експерименту.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експеримен-тальна робота виконувалася на економічному й обліково-фінансовому факультетах Донецького університету економіки та права, факультеті економіки і менеджменту Донецького національного технічного університету, економічному факультеті Донецького державного університету управління. На різних етапах дослідно-експериментальної роботи брали участь 346 осіб, з них: 101 - магістрант, 36 випускників економічних ВНЗ, 68 викладачів економічних дисциплін, 32 завідувачі кафедр, 12 деканів факультетів, 58 працівників економічної галузі зі стажем роботи до 3-х років, 39 працівників економічної галузі зі стажем роботи більше 10-ти років (директори, головні бухгалтери, начальники відділів, керівники банків, організацій, фірм тощо).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: розроблено, обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов, які забезпечують формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю у процесі фахової підготовки; теоретично обґрунтовано сутність та структуру професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю; удосконалено форми й методи професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах; дістала подальшого розвитку система оцінювання рівнів сформованості професійно значущих якостей у майбутніх магістрів економічного профілю.
Практичне значення одержаних результатів полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес ВНЗ економічного профілю: розроблено програму та науково-методичне забезпечення спецкурсу «Професійно значущі якості економіста», програму самоформування професійно значущих якостей для магістрантів економічного профілю; широкому масштабі можливого використання - ВНЗ економічного профілю всієї України.
Результати дослідження можуть бути використані в процесі фахової підготовки магістрів у вищих навчальних закладах економічного профілю, для підготовки науково-методичного забезпечення при викладанні дисциплін «Менеджмент персоналу», «Економічна діагнос-тика», «Управління потенціалом підприємства», у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, спецкурсів та спецсемінарів з проблеми дослідження, у самоосвітній діяльності майбутніх магістрів економічного профілю.
Результати дослідження впроваджено у фахову підготовку магістрів економічного профілю Донецького університету економіки та права (довідка про впровадження №2.01-97 від 26.02.2007 р.), Донецького державного університету управління (довідка про впровадження №01-12/604 від 16.07.2007 р.), Донецького національного технічного університету (довідка про впровадження №01-77/17 від 01.03.07 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати та висновки дослідження обговорювались і отримали позитивну оцінку під час виступів автора на засіданнях кафедри педагогіки Донецького національного університету, на науково-практичних конференціях різного рівня - Міжнародних: «Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти» (Ірпінь, 2006), «Дні науки» (Дніпропетровськ, 2006), «Проблеми якості природничої педагогічної освіти» (Полтава, 2006); Всеукраїнській: «Соціум. Наука. Культура» (Київ, 2006); регіональних: «Методологічні проблеми розвитку бізнес-освіти» (Донецьк, 2005), «Тенденції та перспективи сучасної університетської освіти» (Донецьк, 2006).
Публікації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження викладено у 12 одноосібних публікаціях, з них 6 статей опубліковано у фахових виданнях з педагогіки, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (218 найменувань, з них 11 іноземними мовами), 16 додатків на 46 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 254 сторінки. Робота містить 13 таблиць, 13 малюнків.
Основний зміст дисертації
магістр педагогічний економічний
У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу й завдання, методологічну та теоретичну основи, охарактеризовано методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження її результатів.
У першому розділі «Теоретичні основи формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю у процесі фахової підготовки» представлено аналіз теоретичних та практичних засад формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю в процесі фахової підготовки, розглянуто різні підходи сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників до цієї проблеми, розкрито сутність професійно значущих якостей магістра економічного профілю, обґрунтовано складові професійно значущих якостей магістра економічного профілю, визначено шляхи їх формування в процесі фахової підготовки.
Розглядаючи якості майбутнього магістра, значущі для його професійної діяльності, зазначимо, що ані в педагогіці, ані в психології немає єдиної думки як стосовно того, що називати професійно значущими якостями, так і стосовно їх кількості.
Утім, аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить, що до якостей фахівця вчені (Е. Зеєр, В. Сластьонін, О. Столяренко, В. Шадри-ков) відносять, насамперед, комплекс моральних, політичних, естетичних, ділових та організаторських якостей. У психології праці прийнята класифікація професійно значущих якостей фахівців за такими групами, як: моральні, комунікативні, вольові, інтелектуальні, атенційні, психомоторні.
Узагальнення філософських, педагогічних та психологічних підходів, а також проведений аналіз нормативних документів дозволили зробити висновок, що професійно значущі якості (ПЗЯ) магістра економічного профілю - це комплекс логічно й діалектично пов'язаних між собою взаємовпливових індивідуально-особистісних рис та здібностей, що зумовлюють одна одну, актуалізуються на рівні професійних завдань, на поведінковому рівні й у процесі соціалізації особистості та сприяють успішності професійної діяльності в науковій і викладацькій сфері та на виробництві.
На підставі аналізу літератури та за результатами опитування працівників економічної галузі з різним стажем роботи було визначено комплекс ПЗЯ, володіючи якими майбутній магістр економічного профілю отримує можливість реалізовувати свій особистісний і професійний потенціал, водночас задовольняючи потреби суспільства. Структурними елементами цього комплексу є: уміння критично аналізувати, систематизувати, класифікувати та прогнозувати економічні ситуації; особистісні якості, емоційно-вольова стійкість при розв'язанні завдань економічного характеру; економічна компетентність як система фахових знань і вмінь різної функціональної приналежності; ділові якості; педагогічні здібності; здатність творчо підходити до розв'язання економічних проблем; здатність до самовдосконалення як економіста; мотивація до успіху; здатність до рефлексії професійного образу «Я»; здатність генерувати ідеї щодо створення ефективних економічних проектів; моральні якості.
Складовою ступеневої освіти, однією з форм підготовки науково-педагогічних і керівних кадрів є магістратура. Головна ознака магістратури - підготовка фахівців з поглибленими знаннями, які оволоділи методами та засобами наукових досліджень, уміннями самостійно на високому рівні виконувати наукову, педагогічну та управлінську діяльність. Магістерська підготовка є більш індивідуалізованою порівняно з бакалавратом. Зважаючи на специфіку навчання майбутніх економістів у магістратурі, було розроблено модель формування професійно значущих якостей майбутнього магістра економічного профілю.
Модель включає мету, завдання, основні форми роботи в магістратурі та чотири етапи:
Ш діагностичний (дозволяє здійснити вимірювання рівня сформованості професійно значущих якостей з використанням відповідного діагностичного інструментарію);
Ш мотиваційний (передбачає наявність у кожного магістранта спрямованості особистості на оволодіння професійно значущих якостей);
Ш організаційно-стимулюючий (реалізує ресурсне забезпечення самоорганізації та самостимулювання процесу оволодіння фаховими якостями);
Ш оцінно-корекційний (забезпечує встановлення кінцевого результату - рівня сформованості професійно значущих якостей та спрямований на подолання недоліків розвитку відповідних якостей).
У магістратурі формування професійно значущих якостей набуває активізації завдяки навчальній діяльності, поглибленій науково-дослідній роботі магістрантів, організації позааудиторної та виховної роботи, які спрямовують їх на подальший вибір шляху в науці, державній службі або в комерційній діяльності. У ході вивчення фахових дисциплін, за допомогою розв'язання професійних завдань і проблемних ситуацій, через висування й перевірку гіпотез тощо активізуються такі якості, як асоціативність і аналітичність мислення, креативність, ініціативність, що виступають як професійно значущі.
Для того, щоб зробити процес формування професійно значущих якостей більш ефективним, підвищити мотивацію магістрантів до навчання, було переглянуто зміст робочих програм магістратури зі спеціальних дисциплін. Ця робота була проведена разом з викладачами спеціальних дисциплін ДУЕП (Донецького університету економіки та права), ДонНТУ (Донецького національного технічного університету), Донецького державного університету управління.
Аналіз програми курсу «Менеджмент персоналу» показав, що у зв'язку з вузькоспеціальною тематикою вказаного курсу недостатня увага приділяється формуванню вміння творчо вирішувати управлінські проблеми, використовувати асоціації, виявляти системний взаємозв'язок процесів і явищ у діяльності організації тощо. Зміст робочих програм з дисциплін «Економічна діагностика» та «Управління потенціалом підприємства» дає можливість зробити висновок щодо потенційних можливостей цих дисциплін з точки зору формування таких професійно значущих якостей, як асоціативність мислення, аналітичність і гнучкість.
У процесі дослідно-експериментальної роботи було виявлено, що використання активних методів під час викладання фахових дисциплін дозволяє наблизити процес навчання до практичної діяльності економіста, що у подальшому сприятиме успішній професійній адаптації випускника магістратури.
Серед факторів, що впливають на формування професійно значущих якостей майбутніх економістів і пов'язані з основними компонентами навчального процесу, слід виокремити науково-дослідну роботу (НДР). Науково-дослідна робота магістрантів сприяє розвитку потреби постійно накопичувати і поглиблювати знання, формуванню дослідницької культури, наукової ерудиції тощо.
Спільна наукова праця викладача й магістранта, обговорення наукових ідей, актуальних проблем розвитку економіки, кризових явищ як в Україні, так і закордоном, пошук разом з фахівцями-економістами шляхів їх подолання, а також участь магістрантів у кафедральній науковій роботі, наукових семінарах, конференціях, публікація наукових праць, підготовка магістерської роботи є важливими чинниками формування професійно значущих якостей майбутнього професіонала.
Самостійна робота магістрантів у процесі навчання має великі можливості в плані формування професійно значущих якостей. Ідеться про активізацію позааудиторної роботи магістрантів щодо збору економічної інформації із заданих тем та її аналізу, створення проектів розвитку фірм, банків, підприємств, просування товарів на ринок тощо, а також презентацію цих проектів. Самостійна робота допомагає формувати такі професійно значущі якості, як ініціативність, креативність, асоціативність і аналітичність мислення.
Великий виховний потенціал закладений у правильній організації консультацій. Консультування розглядається нами як важливий вид індивідуальної допомоги та один із засобів керування самостійною роботою студентів, як форма інтенсивного індивідуального контакту між викладачем і магістрантом у режимі організації продуктивної взаємодії та співробітництва. Вони дозволяють установити зворотний зв'язок з усіма навчальними, науковими, виховними заходами в сукупності. Консультація більше, ніж усі інші заходи й форми роботи, дозволяє встановити індивідуальний контакт з магістрантами. В основу консультування покладений принцип з'ясування потенційних можливостей, здібностей до саморозвитку й самоактуалізації магістрантів.
Заключним етапом підготовки магістрів є виробнича практика, яка поряд з навчальними заняттями і науково-дослідною роботою є однією із важливих форм організації навчального процесу. Вона орієнтована на виконання магістрантами основних професійних функцій освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», сприяє наближенню майбутніх фахівців економічного профілю до реальних процесів, що відбуваються в економічній галузі.
Аналіз педагогічної теорії й вузівської практики свідчить про те, що саморозвиток професійно значущих якостей суб'єктів навчання найбільш повно здійснюється на другому рівні - у магістратурі. Результати експериментальної роботи свідчать, що майбутні магістри не мають чіткого уявлення про слабкі та сильні сторони власної особистості, не знають і не використовують свої потенційні можливості. На наш погляд, ще недостатньо використовуються можливості викладача щодо організації самоосвіти магістрантів.
Організація навчально-виховного процесу в магістратурі передбачає урахування соціально-психологічних особливостей магістран-тів, яким притаманні цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціативність. У цілому розвиток особистості майбутнього магістра економічного профілю характеризується становленням професійної спрямованості, підвищенням почуття обов'язку та відповідальності за успіх професійної діяльності, зростанням прагнення особистості досягти найвищих результатів у галузі своєї майбутньої професії, спрямованістю на самоформування професійно значущих якостей, готовності до майбутньої професійної діяльності.
Формування ПЗЯ майбутніх магістрів економічного профілю розпочинається ще на етапі навчання в бакалавраті, у магістратурі ці якості набувають розвитку та корекції, тому магістранти мають різний рівень сформованості цих якостей. Для оцінювання рівня сформованості професійно значущих якостей було визначено такі критерії: інтелектуально-особистісний, практико орієнтований, соціально-психологічний, мотиваційно-ціннісний, креативний, рефлексивний. Визначення критеріїв та їх показників дало можливість охарактеризувати рівні сформованості кожної професійно значущої якості (високий, середній, низький), які мають якісно-кількісну визначеність еталона.
Визначення теоретико-методологічних засад дослідження, аналіз практики формування професійно значущих якостей магістрів економічного профілю зумовив обґрунтування відповідних педагогічних умов, що були покладені в основу експериментальної програми формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю, яка послідовно реалізовувалась у Донецькому університеті економіки та права, Донецькому державному університеті управління, Донецькому національному технічному університеті.
У другому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю у процесі фахової підготовки» подано змістовний аналіз програми формування професійно значущих якостей магістрів економічного профілю та представлено результати експерименту.
Дослідно-експериментальна робота проводилася в три етапи: діагностичний, проектувально-перетворювальний, аналітико-узагальню-вальний.
На першому - діагностичному етапі експерименту - за допомогою таких методів педагогічного дослідження, як опитування, анкетування та експертна оцінка, були виявлені професійно значущі якості (ПЗЯ), володіючи якими майбутній магістр економічного профілю отримує можливість реалізовувати свій особистісний і професійний потенціал, водночас задовольняючи потреби суспільства.
Також цей етап передбачав виявлення рівня сформованості вказаних професійно значущих якостей магістрантів. Для оцінювання рівня сформованості визначених професійно значущих якостей було використано критерії та показники, які дали можливість охарактеризувати рівні сформованості професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю.
Аналіз результатів констатувального етапу експерименту показав, що в переважної більшості магістрантів професійно значущі якості або не сформовані (низький рівень), або сформовані недостатньо (середній рівень). Ми пояснюємо це тим, що за період навчання у ВНЗ на молодших курсах і в бакалавраті не були створені необхідні умови для формування професійно значущих якостей.
На другому - проектувально-перетворювальному етапі експерименту - на підставі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, результатів констатувального етапу експерименту були обґрунтовані педагогічні умови, які розуміються нами як сукупність педагогічних форм, методів та заходів, що сприяють ефективному формуванню професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю.
У межах навчальної діяльності магістрантам експериментальної групи було запропоновано участь у ділових іграх. У процесі вивчення курсів «Менеджмент персоналу», «Економічна діагностика», «Управління потенціалом підприємства» використовувались такі ділові ігри, як: «Колективна заява», «Формування організаційної структури корпорації», «Вибір оптимального рішення». Це було зроблено для того, щоб у процесі вивчення дисциплін магістранти змогли не тільки отримати знання з економічних наук, але й навчитися самостійно мислити, формулювати особисту точку зору, проявити власні професійно значущі якості.
У межах експериментальної програми було розроблено й запропоновано магістрантам спецкурс «Професійно значущі якості економіста». Мета цього спецкурсу - сформувати уявлення про зміст і структуру професійно значущих якостей магістрів економічного профілю, які є показниками рівня готовності до економічної професійної діяльності, навчити методів дослідження рівня сформованості відповідних професійно значущих якостей та «озброїти» методикою самоформування якостей, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
У ході дослідно-експериментальної роботи було встановлено, що консультація більше, ніж усі інші заходи й форми роботи, дозволяє встановити індивідуальний контакт з магістрантами. Така форма роботи потрібна, насамперед, магістрантам, які мають низький рівень сформованості професійно значущих якостей. Під час консультування було застосовано три типи бесід, що носять попередній, уточнювальний і заключний характер.
Мета попередньої бесіди пропедевтична - вивчити інтереси, схильності й здібності магістранта, здійснити аналіз змін у професійних устремліннях, надати загальні рекомендації з підготовки до професійної діяльності. У процесі уточнювальної бесіди здійснювалося порівняння отриманих за минулий час результатів у розвитку особистості з вимогами майбутньої професії, визначення рівня готовності магістранта до освоєння обраної професії й коректування подальшої роботи з підготовки до професійної діяльності. У заключній бесіді підводилися підсумки зусиллям педагога й магістранта в спільній роботі з досягнення поставленої мети. У випадках, коли протягом певного часу не відбувалося помітного просування на шляху досягнення поставленої мети, здійснювалося зіставлення наявних особистісних якостей, успіхів і досягнень з конкретними вимогами майбутньої професії. При виявленні значної невідповідності між ними рекомендувалася програма самоформування професійно значущих якостей, яку було розроблено з метою реалізації ресурсного забезпечення самоорганізації та самостимулювання процесу оволодіння фаховими якостями. Запропонована програма включає принципи й правила саморозвитку, а також приклад річного плану самоосвіти та самоформування ПЗЯ. Для перевірки рівня здатності до самоосвіти й саморозвитку пропонувався спеціальний тест.
На третьому - аналітико-узагальнювальному - етапі експерименту вивчалися зміни в рівні сформованості професійно значущих якостей магістрантів контрольної та експериментальної груп порівняно з першим етапом експерименту, а також здійснювалася обробка й узагальнення результатів експериментальної роботи. З цією метою було проведено повторне тестування магістрантів за стандартизованими методиками.
Аналіз результатів тестування магістрантів контрольної та експериментальної груп з метою виявлення фактичного рівня сформованості професійно значущих якостей дозволив зробити такі висновки. Позитивні зрушення в рівні сформованості цих характеристик наявні в магістрантів як контрольної, так і експериментальної груп. У КГ частка магістрантів, у яких рівень сформованості якостей підвищився з середнього до високого, а також з низького до середнього, склала 1,3%.
Інша ситуація спостерігалася в ЕГ, де зростання частки магістрантів, у яких порівняно з першим етапом підвищився рівень сформованості цих якостей, з 20 - 30% - на високому, 30 - 40% - на середньому рівні, до 35 - 40% - на високому і 45 - 47% - на середньому рівнях.
Таке зростання вказаних якостей можна пояснити тим, що при навчанні в експериментальній групі було застосовано цільову комплексну програму, спрямовану на підвищення ефективності процесу формування ПЗЯ, у той час як у контрольній переважно використовувалися традиційні методи навчання. У зв'язку з цим у КГ відзначені незначні зміни в рівні сформованості зазначених якостей.
Статистична значущість різниці показників контрольної та експериментальної груп визначалась у середовищі електронних таблиць MS Excel за допомогою t-критерію Стьюдента.
Експериментальне значення t-критерію Стьюдента знаходиться в межах від 2,08 до 3,81, що більше, ніж його критичне значення 2,07 для рівня значущості P = 0,05. Це підтверджує статистичну значущість різниці всіх показників у контрольній та експериментальній групах.
Розрахунок погрішності для сформованості високого, середнього й низького рівня професійно значущих якостей у магістрантів контрольної та експериментальної груп на третьому етапі експерименту показав, що значення погрішності не перевищує 0,05, тобто 5% від середнього значення. Це дозволяє з упевненістю говорити про достовірність виявлення змін у рівнях сформованості професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю.
За результатами дослідження можна зробити такі висновки:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання наукової проблеми підвищення ефективності процесу формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю, що виявилося в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які забезпечують ефективність цього процесу.
2. Аналіз документів, що регламентують підготовку сучасних фахівців економічного профілю, показав, що в них практично не розроблені й не обґрунтовані вимоги до професійно значущих якостей майбутнього магістра економічного профілю. Таким чином, виникло протиріччя між уявленням майбутнього економіста про власні можливості та реальною професійною придатністю; сумісністю сподівань майбутнього фахівця з вимогами державного стандарту вищої освіти.
3. Теоретичний аналіз різних точок зору на проблему формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю дав можливість зробити висновок про те, що в різних авторів немає єдиної точки зору при визначенні поняття ПЗЯ та виявленні їхньої єдиної структури. Узагальнивши існуючі думки вчених щодо цього поняття, було зроблено висновок, що «професійно значущі якості магістра економічного профілю» - це комплекс логічно й діалектично пов'язаних між собою взаємовпливових індивідуально-особистісних рис та здібностей, що зумовлюють одна одну, актуалізуються на рівні професійних завдань, на поведінковому рівні й у процесі соціалізації особистості та сприяють успішності професійної діяльності в науковій і викладацькій сфері та на виробництві.
4. Експериментальне дослідження дозволило виявити професійно значущі якості (ПЗЯ), володіючи якими майбутній магістр економічного профілю отримує можливість реалізовувати свій особистісний і професійний потенціал, водночас задовольняючи потреби суспільства. Такими якостями є: уміння критично аналізувати, систематизувати, класифікувати та прогнозувати економічні ситуації; особистісні якості, емоційно-вольова стійкість при розв'язанні завдань економічного характеру; економічна компетентність як система фахових знань і вмінь різної функціональної приналежності; ділові якості; педагогічні здібності; здатність творчо підходити до розв'язання економічних проблем; здатність до самовдосконалення як економіста; мотивація до успіху; здатність до рефлексії професійного образу «Я»; здатність генерувати ідеї щодо створення ефективних економічних проектів; моральні якості.
5. Критеріями оцінки рівня сформованості професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю визначено: інтелектуально-особистісний, практико орієнтований, соціально-психологічний, мотиваційно-ціннісний, креативний, рефлексивний. Ці критерії дають можливість не тільки одержати повне уявлення про професійно значущі якості магістра економічного профілю, але й оцінити рівень їх сформованості в магістрантів (низький, середній, високий).
6. Установлено, що важливими умовами ефективності процесу формування професійно значущих якостей виступають: упровадження моделі формування професійно значущих якостей особистості майбутнього економіста в навчальний процес магістратури; актуалізації професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю в навчально-виховному процесі; реалізації магістрантами програми самоформування професійно значущих якостей.
7. Результати дослідно-експериментальної роботи, зафіксовані в протоколах спостережень і бесід, у відповідях магістрантів на питання тестів і анкет, засвідчують правильність висунутої гіпотези. Розробка й упровадження моделі формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю, створення умов актуалізації професійно значущих якостей у процесі навчальної діяльності, науково-дослідної роботи, практики та виховної роботи магістрантів, реалізації магістрантами програми самоформування професійно значущих якостей сприяло підвищенню ефективності процесу формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю. Результати формувального етапу експерименту виявили позитивні зміни в рівні сформованості професійно значущих якостей і тим самим підтвердили гіпотезу про можливість їх формування в процесі фахової підготовки в магістратурі за вказаних педагогічних умов.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов'язаних з професійною підготовкою магістрів економічного профілю. Подальший науково-педагогічний пошук передбачає поглиблене вивчення залежності рівня професіоналізму від стартових умов; удосконалення механізмів формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів, які мають різний рівень їх сформованості на момент вступу до магістратури тощо.
Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях
1. Гейзерська Р.А. Модель підготовки магістра економічного профілю / Раїса Гейзерська // Гуманізація навчально-виховного процесу: наук.-метод. зб. - Вип. XXXIV. - Слов'янськ, 2007. - С. 22-29.
2. Гейзерська Р.А. Професійно значущі якості магістрів економічного профілю. Аналіз результатів теоретико-експериментального дослідження / Раїса Гейзерська // Проблеми трудової і професійної підготовки: наук.-метод. зб. - Слов'янськ, 2006. - С. 84-90.
3. Гейзерська Р.А. Про необхідність формування професійно знавчущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю / Р.А. Гейзерська // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - 2007. - №1. - С. 241 - 19.
4. Гейзерська Р.А. Компетентнісна модель магістра економічного профілю / Р.А. Гейзерська // Імідж сучасного педагога. - 2007. - №1 - 2. - С. 34-36.
5. Гейзерська Р.А. Вплив навчального середовища на формування професійно значущих якостей майбутніх магістрів економічного профілю / Раїса Гейзерська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: Проблеми і пошуки: зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2007. - Вип.41. - С. 104-114.
6. Гейзерська Р.А. Про програму спецкурсу «Професійно значущі якості економіста» / Раїса Гейзерська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 42. - С. 132-138.
7. Гейзерська Р.А. Використання інноваційних технологій у сучасній бізнес-освіті / Р.А. Гейзерська // Методологічні проблеми розвитку бізнес-освіти: матеріали V та VI наук.-практ. конф. (Донецьк, груд. 2005 р.). - Донецьк: Дон. ін-т ринку та соц. політики, 2005. - С. 95-98.
8. Гейзерська Р.А. Проблема організації процесу самоформування професійно значущих якостей майбутніх магістрів / Р.А. Гейзерська // Тенденції та перспективи сучасної університетської освіти: матеріали наук.-метод. конф. Донецького нац. ун-ту (Донецьк, 2006 р.). - Донецьк: Дон. нац. ун-т, 2006. - С. 237-239.
9. Гейзерська Р.А. Професійно значущі якості сучасного фахівця. Сутність та структура / Р.А. Гейзерська // Соціум. Наука. Культура: матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (Київ, 28-30 січня 2006 р.). - К.:Тов. ТК Меганом, 2006. - С. 37-39.
10. Гейзерська Р.А. Зміст професійної підготовки магістрів економічного профілю / Р.А. Гейзерська // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: матеріали Четвертих Ірпінських міжнар. пед. читань (Ірпінь, 2006 р.). - Ірпінь: Нац. академія ДПС, 2006. - С. 98-100.
11. Гейзерська Р.А. Сучасні підходи до змісту професійно значущих якостей конкурентноспроможного фахівця в галузі економіки / Р.А. Гейзерська // Дні науки - 2006: матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 17-18 квіт. 2006 р.). - Д.: Наука і освіта, 2006. - С. 29-32.
12. Гейзерська Р.А. Формування особистісно освітньої траєкторії як основа професійної підготовки майбутніх магістрів / Р.А. Гейзерська // Проблеми якості природничої педагогічної освіти: матеріали XIII Каришинських читань (Полтава, 25-26 трав. 2006 р.). - Полтава: Полт. держ. пед. ун-т ім. В.Г. Короленка, 2006. - С. 315-316.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Предмет дослідження – процес формування професійно значущих якостей майбутніх учителів. Визначення таких якостей та шляхи формування. Гіпотеза дослідження – формування професійно-значущих якостей пов'язане з орієнтацією вчителя на власну самооцінку.
курсовая работа [59,6 K], добавлен 03.01.2009Формування особистісних якостей під час педагогічного спілкування в теорії і практиці фізичної культури і спорту. Експериментальна перевірка ефективності формування особистісних якостей під час спілкування з вихованцями. Методичні поради фахівцям.
дипломная работа [144,6 K], добавлен 02.10.2014Інтеграція професійно-орієнтованого навчання зі спеціальними дисциплінами з метою отримання додаткових професійних знань і формування значущих якостей особистості. Оптимізація методів викладання, які дозволять підвищити рівень мовної підготовки фахівців.
статья [23,1 K], добавлен 24.11.2017Сутність фасилітації - процесу, спрямованого на створення атмосфери доброзичливості, довіри, і умов для саморозвитку, самовдосконалення особистості. Умови формування у майбутніх вчителів особистісних якостей, які забезпечують їхню фасилітуючу позицію.
курсовая работа [62,4 K], добавлен 15.02.2012Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Основні напрями подальшої реалізації підготовки майбутніх судноводіїв до іншомовного професійно-орієнтованого спілкування в підручному процесі вищого морського навчального закладу. Застосування здобутих чужомовних комунікативних знань під час плавання.
статья [22,7 K], добавлен 06.09.2017Представлено результати обґрунтування педагогічних умов формування професійної культури майбутніх спеціалістів сестринської справи в умовах їхньої фахової підготовки в сучасному медичному училищі. Умови реформування національної системи охорони здоров’я.
статья [18,8 K], добавлен 24.11.2017Проблема збереження в державі належних умов для фізичного розвитку й удосконалення молоді - для громадян, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу. Роль фізичної підготовки у розвитку професійних якостей офіцерського складу Збройних Сил.
статья [15,9 K], добавлен 15.01.2018Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Аналіз процесу формування комунікативної компетентності магістрів менеджменту, визначення її місця в структурі компетентностей. Аналіз напрямів формування цієї компетентності, її особливості та перспективи удосконалення в вищих навчальних закладах.
статья [20,5 K], добавлен 14.08.2017Аналіз змісту професійної підготовки медіакомпетентності майбутніх викладачів вищого навчального закладу. Характеристика поняття медіакомпетентність, її складові (пізнавальна, моральна та ін.), умови формування. Аналіз навчальних програм магістрів.
статья [21,2 K], добавлен 27.08.2017Теоретичні основи використання геоінформаційних технологій у навчанні майбутніх інженерів гірничого профілю. Цілі та зміст спецкуру "Екологічна геоінформатика". Дослідження ефективності реалізації методики використання геоінформаційних технологій.
автореферат [469,4 K], добавлен 19.03.2015Молодший школяр як об’єкт і суб’єкт формування гуманних якостей, стан виховної роботи в даній сфері педагогічної діяльності. Формування гуманних якостей у молодших школярів у позаурочній роботі, аналіз і оцінка практичної ефективності даного процесу.
дипломная работа [92,5 K], добавлен 17.06.2014Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти. Формування у вчителів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.
дипломная работа [433,2 K], добавлен 21.06.2015Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.
статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017Загальна характеристика комунікативних якостей мовлення в науково-педагогічній літературі. Способи формування правильності мовлення у майбутніх учителів. Фахова діяльність вчителя початкових класів у формуванні правильності мовлення молодших школярів.
дипломная работа [121,6 K], добавлен 08.11.2009Підготовка майбутніх фахівців, їх готовність до виконання виробничих функцій, професійних завдань діяльності. Розробка, впровадження професійно-орієнтованих завдань при вивченні хімічних дисциплін. Діагностична діяльність техніків з технології харчування.
статья [22,2 K], добавлен 27.08.2017Проблеми формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі вчителя. Оцінка сформованості цих якостей у школярів сучасної загальноосвітньої школи. Експериментальне дослідження духовно-моральних якостей молодших школярів.
магистерская работа [252,0 K], добавлен 29.11.2011
