Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти

Нікулочкіна О.В.

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Запоріжжя - 2009

Вступ

Актуальність теми. Сучасне суспільство дедалі більше набирає рис інформаційного. Інформація стає одним із головних стратегічних ресурсів держав на одному рівні з матеріальними, енергетичними та електронними.

У широкому соціокультурному контексті сьогодні розглядаються такі феномени, як: інформаційний простір; інформаційне середовище; інформаційні ресурси; інформаційна культура особистості. Для освітян інформаційна компетентність стає найважливішим чинником їхньої успішної професійної діяльності, соціальної захищеності в інформаційному суспільстві.

На тлі стрімких процесів інформатизації суспільства, розширення інформаційного простору, зростання обсягу педагогічної інформації, акселерації дітей молодшого шкільного віку найактуальнішим завданням є пошук таких освітніх систем, які б за відносно короткий термін змогли надати максимальні можливості для розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів.

Такою системою є післядипломна освіта, покликана створювати організаційно-педагогічні умови та визначати напрями ефективного розвитку інформаційної компетентності, активізувати творчі нахили вчителів, сприяти вдосконаленню та самовдосконаленню їх професійної майстерності.

На жаль, процес розвитку інформаційної компетентності педагогів початкових класів у системі післядипломної освіти гальмують суперечності між:

потребою держави в учителях з високим рівнем інформаційної компетентності та нездатністю післядипломної освіти цілеспрямовано й оперативно її розвивати;

задекларованою вимогою до впровадження в освіту компетентнісного підходу та відсутністю єдиного розуміння сутності поняття "інформаційна компетентність учителя початкових класів";

зростанням професійних інтересів і потреб учителів початкової ланки освіти до оволодіння інформаційною компетентністю та недосконалістю науково-методичного забезпечення цього процесу.

Подолання визначених суперечностей потребує спеціальної уваги науковців до цієї проблеми.

Теоретичні та культурологічні аспекти формування й становлення нового покоління фахівців всебічно висвітлено в працях В.П. Андрущенка, І.А. Зязюна, В.Г. Кременя, М.І. Романенка та ін. Концептуальні засади сучасної системи неперервної професійної освіти досліджено Є.С. Барбіною, Н.П. Волковою, М.Т. Громковою, Ю.М. Кулюткіним, В.І. Масловим, Н.Г. Ничкало, Л.П. Пуховською, С.О. Сисоєвою, В.В. Олійником, В.І. Пуцовим, Т.І. Сущенко та ін. Основні положення компетентнісного підходу в системі підготовки педагогічних працівників визначено В.В. Баркасі, Н.М. Бібік, Н.П. Волковою, О.В. Овчарук, О.В. Пометун, О.Я. Савченко та ін.

Над розв'язанням проблем формування інформаційної компетентності фахівців різних галузей, інформаційної культури особистості, інших аспектів роботи з інформацією працюють вітчизняні науковці: М.М. Близнюк, Т.Л. Богданова, С.О. Гунько, О.П. Значенко, О.С. Ільків, С.М. Малярчук, О.С. Повідайчик, І.М. Смирнова, О.М. Снігур, О.В. Суховірський, А.В. Фіньков, О.І. Шиман, Г.Є. Шипота, А.В. Ясінський та ін.

Аналіз робіт зазначених авторів показує, що теоретико-методологічні уявлення про феномен "інформаційна компетентність учителя" концептуально не скоординовані. Особливо помітною є відсутність наукових праць з розвитку інформаційної компетентності педагогів початкової школи в післядипломному педагогічному процесі. Недостатня розробленість цієї проблеми в теорії та методиці професійної освіти, відсутність системного науково-методичного забезпечення дали підстави вважати дослідження теми "Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти" важливим науковим завданням для розвитку теорії та методики професійної освіти України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану досліджень Комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та психології післядипломної освіти "Реформування освіти в умовах інтеграції України до європейського освітнього простору" (номер державної реєстрації 0107U001275), у якій автор брала безпосередню участь.

Тему затверджено на засіданні вченої ради Комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради (протокол № 2 від 19.06.2007 р.) й ухвалено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки й психології АПН України (протокол № 10 від 18.12.2007 р.).

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов ефективного розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти.

Для досягнення визначеної мети було поставлено такі завдання:

здійснити теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури й досліджень з проблеми розвитку інформаційної компетентності вчителів;

уточнити сутність феномену "інформаційна компетентність учителя" та визначити зміст поняття "інформаційна компетентність учителя початкових класів";

розробити й науково обґрунтувати концепцію та модель, експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти;

визначити критерії та рівні розвиненості інформаційної компетентності вчителя початкових класів;

розробити методичні рекомендації для викладачів інститутів післядипломної освіти, педагогів школи І ступеня, фахівців інших методичних служб з розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у процесі курсового й міжкурсового підвищення кваліфікації.

Об'єкт дослідження - підвищення професійної кваліфікації вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти залежить від реалізації таких організаційно-педагогічних умов:

упровадження науково обґрунтованої моделі розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів;

внесення змін в організацію педагогічного процесу, оновлення навчальних планів і програм інститутів післядипломної освіти, методичних служб районних (міських) відділів освіти й навчальних закладів;

наукового й навчально-методичного забезпечення розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у післядипломному педагогічному процесі;

побудови післядипломного педагогічного процесу на основі диференційованого підходу, оптимального поєднання традиційних та інноваційних форм і методів навчання, застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Для досягнення мети та вирішення визначених завдань використано комплекс методів дослідження:

теоретичні методи: вивчення й аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури, нормативно-правової бази; узагальнення одержаної інформації з метою визначення напрямів дослідження (гіпотези, понятійного апарату, розробки концепції), з'ясування дефініцій "інформаційна компетентність учителя", "інформаційна компетентність учителя початкових класів"; аксіоматичний метод для визначення провідних ідей, які були покладені в основу концептуальних положень дослідження; моделювання з метою побудови моделі розвитку інформаційної компетентності вчителів початкової ланки освіти);

емпіричні методи: інтерв'ювання, анкетування, спостереження, експертних оцінок з метою вивчення стану розвиненості інформаційної компетентності вчителів; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для перевірки ефективності визначених організаційно-педагогічних умов розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів;

статистичні методи: знаходження середнього арифметичного, кваліметричний аналіз, кореляційний аналіз для обробки результатів дослідно-експериментальної роботи.

Наукова новизна й теоретичне значення результатів дослідження:

вперше розроблено й науково обґрунтовано концепцію та модель, організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у післядипломній освіті; визначено зміст поняття "інформаційна компетентність учителя початкових класів";

уточнено сутність феномену "інформаційна компетентність учителя";

удосконалено зміст, форми, методи, критерії та рівні розвитку інформаційної компетентності вчителів у післядипломному педагогічному процесі;

набули подальшого розвитку положення щодо автентичного поєднання курсового та міжкурсового періодів підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної освіти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної моделі розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти; спецкурсу "Інформаційна компетентність учителів початкових класів" та методичних рекомендацій для викладачів вищої педагогічної школи щодо розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у післядипломній освіті; збагаченні освітнього процесу інститутів післядипломної освіти системою самоосвітньої діяльності педагогів школи І ступеня в міжкурсовий період за індивідуальними програмами. Запропоновано програму інтерактивного курсу для навчання за дистанційною формою "Опанування вчителями початкових класів методами самоосвітньої діяльності з розвитку інформаційної компетентності", методичні рекомендації щодо організації та проведення семінару-практикуму "Сучасні підходи до розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів".

Результати дослідження впроваджено в процес підвищення кваліфікації вчителів початкових класів у Комунальному закладі "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради (довідка № 94 від 06.03.2009 р.), Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського (довідка № 263 від 05.03.2009 р.), упроваджено в умовах практичної роботи в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (акт № 518/01 від 18.03.2009 р.), Запорізькому педагогічному коледжі (довідка № 100 від 03.03.2009 р.), колегіумі № 98 м. Запоріжжя (довідка № 73 від 22.05.2007 р.), комплексі "дитячий садок-школа" № 9 м. Енергодара Запорізької області (довідка № 64 від 11.11.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки й результати дослідно-експериментальної роботи обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки й психології післядипломної освіти, педагогічної майстерності, дошкільної та початкової освіти Комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради, були оприлюднені на науково-практичних конференціях:

міжнародного рівня: "Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу" (м. Бердянськ, 2008), "Філософія освіти і формування національної управлінської гуманітарно-технічної еліти" (м. Алушта, 2008);

всеукраїнського рівня: "Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки" (м. Київ, 2003), "Сучасні технології навчання в початковій освіті" (м. Київ, 2006), "Реалізація нових технологій навчання, виховання та розвитку молодших школярів у творчому досвіді учителів початкових класів" (м. Глухів, 2007), "Соціально-педагогічний комплекс регіону: теорія і практика" (м. Полтава, 2008), "Проблеми післядипломної освіти педагогів: інновації в сучасній освіті" (м. Ужгород, 2008);

реґіонального рівня: "Теорія та практика педагогіки життєтворчості" (м. Запоріжжя, 2007); а також у виступах на обласних, міських та районних конференціях працівників освіти м. Запоріжжя та Запорізької області.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 1 навчально-методичному посібнику, 13 публікаціях, 9 з яких - статті у наукових фахових виданнях з педагогіки, 2 - матеріали конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, 12 додатків на 47 сторінках, списку використаних джерел (323 найменування). Обсяг основного тексту - 181 сторінка. Повний обсяг - 278 сторінок. Робота містить 27 таблиць та 11 рисунків.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу; охарактеризовано методи; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення; наведено дані щодо апробації й упровадження результатів; подано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи розвитку інформаційної компетентності" - на основі системного вивчення праць вітчизняних і зарубіжних авторів висвітлено ступінь наукової розробки проблеми, розглянуто теоретичні основи та еволюцію досліджуваного феномену, з'ясовано його сутність і структуру, здійснено аналіз існуючої практики розвитку інформаційної компетентності вчителів за результатами констатувального етапу експерименту.

На основі аналізу філософської, психологічної, педагогічної літератури, нормативно-правової бази розкрито зміст базових понять дослідження, зокрема таких, як: "компетентність", "професійна компетентність", "інформаційна культура", "інформаційна компетентність учителя початкових класів", результати аналізу стану мотиваційної готовності педагогів початкової ланки до розвитку означеного феномену в масовій практиці.

У роботі з'ясовано, що в сучасній психолого-педагогічній літературі немає єдиного підходу до розкриття сутності феномену "інформаційна компетентність", його концептуального змісту. Має місце співвідношення цього поняття з близькоспорідненими: "комп'ютерна компетентність", "комп'ютерна грамотність", "технологічна грамотність", "інформаційна грамотність", "інформаційно-комп'ютерна грамотність", "інформаційна культура", "інформатична компетентність", "інформаційно-комунікаційна компетентність" тощо.

Дослідники розглядають інформаційну компетентність фахівця як інтегративну професійну якість (Н.В. Баловсяк), інтегральне особистісне утворення (П.В. Беспалов), обсяг інформації (В.М. Введенський), особливий спосіб організації предметно-спеціальних знань (Т.М. Гуріна), складову професійної компетентності (Л.Г. Карпова), інтелектуальну особистісну складову в освоєнні інформаційного простору (О.В. Матвієнко) тощо.

Узагальнення теоретичних підходів до структури інформаційної компетентності показало, що дослідники зосереджують основну увагу, по-перше, на синтезі загальних вимог до педагога як до особистості; по-друге, на особливостях професійно-педагогічної діяльності; по-третє, на конкретних проявах властивостей, вимог, рис, якостей, притаманних учителю.

Продовжуючи такі тенденції, інформаційну компетентність учителя в дисертації визначено як складну інтегральну професійну якість, що виявляється в інформаційній діяльності, формується й розвивається в процесі пізнання та перетворення інформаційного середовища, характеризується набуттям комплексу компетенцій, ціннісних орієнтацій, досвідом діяльності в певній особистісно значущій та соціальній сфері. Ґрунтуючись на теоретико-методологічних засадах андрагогічного, інформаційного, особистісно орієнтованого, системного, синергетичного, стохастичного, діяльнісного й гуманного підходів та принципах оптимальності навчання; опори на досвід учителів; системності; індивідуалізації; елективності; усвідомлення необхідності набуття інформаційної компетентності, співвідношення інформаційної та професійної компетентності вчителя початкових класів подано в площині сутності та явища, одиничного й загального, зовнішнього та внутрішнього.

З урахуванням специфіки професійної діяльності педагогів 1-4 класів інформаційна компетентність учителя початкових класів розглядається нами як складна інтегральна професійна якість, яка охоплює мотивацію педагога на здійснення інформаційної діяльності в освітньому середовищі початкової школи; сукупність професійно-змістових компетенцій, що забезпечують формування навчально-інформаційних умінь учнів молодшого шкільного віку; здатність до рефлексії та подальшого саморозвитку.

У розділі висвітлено такі структурні компоненти інформаційної компетентності вчителя початкової ланки освіти: мотиваційно-ціннісний, процесуально-змістовий, регулятивно-рефлексивний.

Мотиваційно-ціннісний компонент передбачає сформовану мотивацію саморозвитку, потреби, здатності, спрямованості, емоції, настанови, соціальні очікування.

Структуроутворювальними елементами процесуально-змістового компонента є спеціальні професійно-змістові компетенції: теоретично-інструментальна, пошуково-перетворювальна, систематизаційно-мисленнєва, комунікативно-мовленнєва, процесуально-методична, загальнотехнологічна. Кожний компонент супроводжується певними діями як складовими освітньої діяльності. Сутність такої освітньої діяльності передбачає інтеріоризацію педагогами деякого обсягу інформації, яка відповідає суспільно-культурним нормам і етичним очікуванням суспільства.

Регулятивно-рефлексивний компонент включає здатність до саморефлексії, уміння здійснювати адекватну самооцінку наявності інформаційної компетентності, задовольняти потребу в самовдосконаленні.

Основними критеріями розвиненості інформаційної компетентності вчителя початкових класів є: сформованість мотивів на успіх у навчанні, пізнавальний інтерес до навчання в умовах післядипломної освіти, потреба в саморозвитку й самовираженні; наявність системи інформаційних знань, сформованість навчально-інформаційних умінь і навичок, уміння оцінювати якість педагогічних програмних засобів для початкової школи, володіння інформаційно-комунікаційними технологіями; рівень розвитку рефлексивності, уміння здійснювати адекватну самооцінку, орієнтація на подальший саморозвиток.

З урахуванням вищезазначених критеріїв визначено рівні розвитку інформаційної компетентності вчителя початкової ланки освіти: високий, середній, низький.

Високий рівень характеризується сформованістю мотивів особистісного зростання, стійким пізнавальним інтересом до набуття нових знань і вмінь, прагненням до саморозвитку та самовираження; наявністю повних і глибоких знань сутності інформаційної компетентності та її складових, сформованістю навчально-інформаційних умінь і навичок, що забезпечують творчу та інноваційну діяльність учителя школи І ступеня, здатністю швидко й об'єктивно оцінити якість педагогічних програмних засобів для початкової школи, вільним володінням інформаційно-комунікаційними технологіями; високим рівнем рефлексивності, самокритичності, умінням здійснювати адекватну самооцінку.

Середній рівень відзначається переважанням мотивів особистісного зростання над мотивами зовнішньої привабливості, ситуативним пізнавальним інтересом до набуття нових знань і вмінь, налаштованістю на самовираження за підтримки колег, зацікавленістю в подальшому саморозвитку; наявністю фрагментарних знань сутності інформаційної компетентності, сформованістю навчально-інформаційних умінь і навичок, які активно, але не завжди творчо застосовуються в професійній діяльності; здатністю частково оцінити педагогічні програмні засоби для початкової школи, бажанням використовувати інформаційно-комунікаційні технології, сучасні засоби наочності та мультимедіа в освітньому просторі початкової школи; середнім рівнем рефлексивності, самокритичності, частковою здатністю до самооцінки.

Низький рівень характеризується вмотивованістю на невдачу, переважанням мотивів зовнішньої привабливості, відсутністю пізнавального інтересу до набуття нових знань і вмінь та прагнення до самоосвіти й саморозвитку; наявністю інформаційних знань репродуктивного характеру, сформованістю навчально-інформаційних умінь і навичок на рівні дій за аналогією, що базуються переважно на життєвому досвіді; нездатністю оцінити якість педагогічних програмних засобів для початкової школи, елементарними уявленнями про інформаційно-комунікаційні технології та їх можливості; неготовність до використання сучасних засобів наочності та мультимедіа в освітньому просторі початкової школи; низьким рівнем рефлексивності, самокритичності, наявністю неадекватної самооцінки.

Встановлено, що найбільш суттєвими перешкодами на шляху розвитку інформаційної компетентності є: недосконала практика підвищення кваліфікації вчителів початкових класів; низький рівень технологічної підготовки й комп'ютерної грамотності; особистісні негативні стереотипи щодо інформаційної діяльності педагога, великий обсяг функціональних обов'язків учителя. Найбільш значущими факторами впливу на розвиток інформаційної компетентності є: самоосвіта; вивчення перспективного досвіду колег; підтримка педагога з боку керівників освітнього закладу; власний досвід інформаційної діяльності; навчання за науково виваженою спеціальною програмою.

У другому розділі - "Експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів" - викладено загальну стратегію експериментального дослідження, розкрито організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у післядипломному педагогічному процесі, наведено та інтерпретовано результати дослідної роботи.

Формувальному етапу експерименту передувало розроблення концепції, яка охоплювала провідну ідею та основні концептуальні положення, покладені в основу побудови моделі цілеспрямованого розвитку інформаційної компетентності педагога початкових класів.

Комплексність дослідної моделі полягає у взаємозв'язку всіх її складових. Схематично цілісність та взаємозумовленість складових моделі (мети, принципів, організаційно-педагогічних умов та етапів у процесі експериментального навчання) свідчить про системність і керованість цього процесу.

Створення моделі слугувало дієвим засобом перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов, завдяки реалізації яких досягнуто високий або середній рівень інформаційної компетентності вчителів початкових класів:

Внесення змін в організацію педагогічного процесу, оновлення навчальних планів і програм інститутів післядипломної освіти, методичних служб районних (міських) відділів освіти й навчальних закладів (упровадження спецкурсів "Інформаційна компетентність учителя початкових класів" й "Опанування методами самоосвітньої діяльності з розвитку інформаційної компетентності" за дистанційною формою, семінару-практикуму "Сучасні підходи до розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів") та методичних рекомендацій до складання індивідуальних програм самоосвіти.

Наукове й навчально-методичне забезпечення розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів (наявність концепції та моделі розвитку ІК, варіативних програм різних форм навчання, рекомендацій, методичних порад, списків рекомендованої літератури, творчих завдань для роботи в міжкурсовий період, тестів, анкет, діагностичного інструментарію та інших методичних матеріалів, які складають єдиний навчально-методичний комплекс, здатний ефективно вплинути на розвиток ІК педагогів школи І ступеня.

3. Диференційований підхід до розвитку інформаційної компетентності педагогів початкової ланки освіти (здійснення диференціації навчання на мезо- і мікрорівнях на основі формування груп слухачів курсів підвищення кваліфікації з однаковим рівнем розвитку інформаційної компетентності; вибір індивідуальних траєкторій навчальної діяльності вчителів у міжкурсовий період за трирівневими самоосвітніми програмами).

4. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (пошукових систем мережі Інтернет, електронних банків інформації, електронної пошти; залучення вчителів до участі в телеконференціях, Web-конференціях, форумах, чатах з метою оптимізації навчально-пізнавальної діяльності та забезпечення комп'ютерної комунікації між суб'єктами освітнього процесу).

5. Оптимальне поєднання інноваційних форм і методів навчання з традиційними (використання активних та інтерактивних форм навчання: проблемних лекцій, практичних занять, "мозкового штурму", аналізу педагогічних ситуацій, ділових ігор, методу проектів, дебатів, презентацій, портфоліо, моделювання колективного й індивідуального проектування, самостійної діяльності, залучення педагогів до розв'язання педагогічного завдання інформаційного змісту).

Формувальний етап експерименту проведено впродовж 2004-2009 рр. на базі Комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради, Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, колегіуму № 98 м. Запоріжжя, комплексу "дитячий садок-школа" № 9 м. Енергодара Запорізької області.

Контрольні й експериментальні групи визначено з контингенту слухачів курсів підвищення кваліфікації в Комунальному закладі "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради. Кількість педагогів експериментальної групи (ЕГ) - 53 (ЕГ1 - 27 осіб, ЕГ2 - 26 осіб), контрольної (КГ) - 53 (КГ1 - 26 осіб, КГ2 - 27 осіб). Загальна кількість педагогів, які взяли участь у формувальному етапі експерименту, - 106 осіб. Усі педагоги - вчителі початкової ланки освіти Запорізької області, слухачі курсів підвищення кваліфікації. Розподіл у групи - автентичний, випадковий. Для спрощення розрахунків узагальнено дані, які об'єднують кількість осіб в ЕГ1 та ЕГ2 в одну групу - ЕГ, КГ1 і КГ2 - в групу КГ.

Провідною ідеєю наукового пошуку було те, що дослідно-експериментальна робота має завершуватися вирішенням суперечності між зростанням професійних інтересів і потреб учителів початкової ланки освіти до оволодіння інформаційною компетентністю та недосконалістю науково-методичного забезпечення цього процесу.

Подолання цієї суперечності забезпечувалось реалізацією організаційно-педагогічних умов розвитку ІК, сукупністю відповідних методів, форм, засобів навчання під час курсового підвищення кваліфікації (Internet-технології, аудіовізуальні засоби наочності, мультимедійні системи).

В експериментальній групі процес навчання здійснювався на основі спецкурсу "Інформаційна компетентність учителів початкових класів" (26 год.) і був зорієнтований на розвиток мотиваційно-ціннісної, процесуально-змістової та регулятивно-рефлексивної складової інформаційної компетентності через модульну побудову освітнього процесу. Продовженням цієї роботи стала самоосвітня діяльність учителів початкових класів за індивідуальними програмами самоосвітньої діяльності в міжкурсовий період. У контрольній групі проведено лекцію "Розвиток інформаційної компетентності вчителів початкових класів" (2 год.) згідно з робочим навчальним планом інституту післядипломної освіти.

Формувальний етап завершено перевіркою результативності експериментальної роботи за допомогою методів математичної статистики. Рівневий розподіл розвитку інформаційної компетентності вчителів за коефіцієнтом вагомості компонентів інформаційної компетентності виявився таким: мотиваційно-ціннісний компонент - 0,3; процесуально-змістовий - 0,41; регулятивно-рефлексивний - 0,29.

Таблиця 1 Рівні розвитку інформаційної компетентності вчителів експериментальної групи за результатами формувального етапу експерименту, %

№ з/п	Компоненти інформаційної компетентності	Рівні
		високий	середній	низький
		п	к	п	к	п	к
1	Мотиваційно-ціннісний	2,63	6,41	8,66	14,97	18,72	8,62
2	Процесуально-змістовий	7,92	17	13,92	21,28	19,16	2,73
3	Регулятивно-рефлексивний	5,45	10,05	8,77	14,25	14,77	4,69
Разом	16	33,46	31,35	50,5	52,65	16,04

Кількісні дані засвідчують, що в масовій педагогічній практиці тільки частина вчителів початкової ланки освіти (16%) досягає високого рівня розвитку інформаційної компетентності.

Показники рівня розвитку інформаційної компетентності значно зросли в експериментальній групі: високий рівень - на 17,46%, середній рівень - на 19,15%; на низькому рівні залишились 16,04% проти 52,65% на початку формувального етапу дослідження.

Педагоги контрольної групи теж продемонстрували певне зростання високого й середнього рівня розвитку всіх компонентів інформаційної компетентності, але воно виявилось незначним порівняно з досягненнями педагогів експериментальної групи: за мотиваційно-ціннісним компонентом - на 1,94% (високий рівень), 2,52% (середній рівень); за процесуально-змістовим - на 1,25% (високий рівень), 0,93% (середній рівень); за регулятивно-рефлексивним - на 0,51% (високий рівень), 1,12% (середній рівень). Такі позитивні зміни пояснюємо стійкою мотивацією творчих учителів, які, безперечно, були і в контрольній групі.

Для перевірки достовірності висновків, одержаних у ході формувального етапу експерименту, і гіпотези дослідження використано один із методів перевірки статистичних гіпотез - кореляційний аналіз (t-критерій Стьюдента). З урахуванням ступеня вільності df = N1 + N2 - 2 = 104 при р = 5% (рівень значущості = 0,05, що відповідає 95% достовірності), теоретичне значення t-розподілу Стьюдента становить t = 1,66.

Одержаний коефіцієнт t = 3,59 значно перевищує табличне значення, тобто запропоновані організаційно-педагогічні умови ефективні, система роботи щодо розвитку інформаційної компетентності вчителів початкової ланки освіти доцільна.

інформаційний професійний педагогічний освіта

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне й експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективний розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти. Одержані в ході виконання дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. Теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури й наукових досліджень з проблеми розвитку інформаційної компетентності вчителів засвідчив багатоаспектність, багатогранність та професійну вагомість цього феномену. Аналіз сутності інформаційної компетентності педагога підтвердив існування декількох підходів: інформаційна компетентність як ключова компетентність, складова професіоналізму, інтегральна якість особистості тощо. Дослідники виокремлюють в означеному інтегральному утворенні певний склад компонентів: систему знань, умінь, навичок, засобів і способів діяльності, ціннісних орієнтацій тощо.

З'ясовано, що поряд з поняттям "інформаційна компетентність" широко застосовують дефініції "інформатична компетентність", "інформаційна культура", "інформаційно-комп'ютерна грамотність", "комп'ютерна компетентність", "інформаційно-комунікаційна компетентність" тощо. Спостерігається тісний функціональний і змістовий взаємозв'язок між цими педагогічними категоріями.

2. Уточнено сутність феномену "інформаційна компетентність учителя" та визначено зміст поняття "інформаційна компетентність учителя початкових класів". Ґрунтуючись на теоретико-методологічних засадах андрагогічного, інформаційного, особистісно орієнтованого, системного, синергетичного, стохастичного, діяльнісного й гуманного підходів та принципах оптимальності навчання; опори на досвід учителів; системності; індивідуалізації; елективності; усвідомлення необхідності набуття інформаційної компетентності, співвідношення інформаційної та професійної компетентності вчителя початкових класів подано в площині сутності та явища, одиничного й загального, зовнішнього та внутрішнього. Інформаційну компетентність учителя визначено як складну інтегральну професійну якість, що виявляється в інформаційній діяльності, формується й розвивається в процесі пізнання та перетворення інформаційного середовища, характеризується набуттям комплексу компетенцій, ціннісних орієнтацій, досвідом діяльності в певній особистісно значущій та соціальній сфері. Інформаційну компетентність учителя початкових класів розглянуто як складну інтегральну професійну якість, яка охоплює мотивацію педагога на здійснення інформаційної діяльності в освітньому середовищі початкової школи; сукупність професійно-змістових компетенцій, що забезпечують формування навчально-інформаційних умінь учнів молодшого шкільного віку; здатність до рефлексії та саморозвитку.

Установлено, що інформаційна компетентність учителя початкової ланки освіти складається з мотиваційно-ціннісного, процесуально-змістового, регулятивно-рефлексивного компонентів.

3. На основі сучасних методологічних підходів науково обґрунтовано концепцію, в якій розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів розглядається як багатокомпонентний освітній процес, що здійснюється в періоди курсового й міжкурсового підвищення кваліфікації й базується на автентичній єдності різних форм навчання (у тому числі дистанційного).

Теоретичний аналіз, констатувальний етап експерименту, аналіз його результатів дали змогу розробити та науково обґрунтувати модель, принципи, етапи та організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної компетентності педагогів.

Доведено, що необхідними й достатніми організаційно-педагогічними умовами розвитку інформаційної компетентності вчителів є: внесення змін в організацію педагогічного процесу, оновлення навчальних планів і програм інститутів післядипломної освіти, методичних служб районних (міських) відділів освіти й навчальних закладів; наукове й навчально-методичне забезпечення розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів; диференційований підхід до розвитку інформаційної компетентності педагогів початкової ланки освіти; застосування інформаційно-комунікаційних технологій; оптимальне поєднання інноваційних форм і методів навчання з традиційними.

4. Обґрунтовано критерії розвиненості інформаційної компетентності: сформованість мотивів на успіх у навчанні, пізнавальний інтерес до навчання в умовах післядипломної освіти, потреба в саморозвитку й самовираженні; наявність системи інформаційних знань, сформованість навчально-інформаційних умінь і навичок, уміння оцінювати якість педагогічних програмних засобів для початкової школи, володіння інформаційно-комунікаційними технологіями; рівень розвитку рефлексивності, уміння здійснювати адекватну самооцінку, орієнтація на подальший саморозвиток. Охарактеризовано рівні розвиненості інформаційної компетентності вчителів початкових класів (низький, середній, високий).

Для кожного рівня запропоновано відповідні напрями розвитку інформаційної компетентності, зокрема такі: навчання за спецкурсами "Інформаційна компетентність учителів початкових класів", "Опанування вчителями початкових класів методами самоосвітньої діяльності з розвитку інформаційної компетентності" (за дистанційною формою), семінар-практикум "Сучасні підходи до розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів", колективне й індивідуальне проектування; самоаналіз тощо.

5. Розроблено методичні рекомендації для викладачів інститутів післядипломної освіти, педагогів школи І ступеня, фахівців інших методичних служб з розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у процесі курсового й міжкурсового підвищення кваліфікації, які складають єдиний комплекс навчально-методичного забезпечення розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів. Доведено, що запропонований комплекс ефективно впливає на підвищення його науково-теоретичного, культурного рівня та вдосконалення педагогічної майстерності. Застосування традиційних форм і методів навчання (лекцій, практичних занять, консультацій, обміну досвідом, семінарів-практикумів тощо) у поєднанні з нетрадиційними (інформаційно-комунікаційними технологіями, "мозковим штурмом", аналізом педагогічних ситуацій, діловими іграми, методом проектів, дебатами, презентаціями, дистанційним навчанням тощо) забезпечує високий рівень загальної професійної компетентності педагогів.

Дослідно-експериментальна робота засвідчила позитивну динаміку професійного зростання педагогів, що дає змогу вважати мету дослідження досягнутою, а завдання - виконаними. Показники рівня розвитку інформаційної компетентності в експериментальній групі зросли: за високим рівнем - на 17,46%, за середнім рівнем - на 19,15%; на низькому рівні залишились 16,04% проти 52,65% на початку формувального етапу дослідження. У педагогів контрольної групи зростання високого й середнього рівня розвитку всіх компонентів інформаційної компетентності виявилось незначним порівняно з педагогами експериментальної групи: високий рівень - на 1,94%, середній рівень - на 2,52%; на низькому рівні залишились 50,61% (на початку експериментально-дослідної роботи було виявлено 54,97% педагогів, віднесених до низького рівня).

Проте проведене дослідження не вичерпує всього комплексу проблем, що стосуються розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у післядипломній освіті. Нагальними залишаються такі його напрями, як: вироблення механізму координації діяльності інститутів післядипломної освіти та методичних служб органів управління освітою, вдосконалення системи моніторингу та розроблення шляхів ефективності дистанційного навчання.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Нікулочкіна О. В. Розвиток інформаційної компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти : [навч.-метод. посібник] / О. В. Нікулочкіна. - Запоріжжя : ЛІПС.Лтд, 2009. - 92 c.

2. Нікулочкіна О. В. Сутність і структура феномену "інформаційна компетентність учителя початкових класів" / О. В. Нікулочкіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 38. - С. 168-172.

3. Нікулочкіна О. В. Деякі аспекти розвитку інформаційної компетентності вчителя початкової ланки освіти / О. В. Нікулочкіна // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. - Глухів : ГДПУ, 2007. - Вип. 10. - С. 134-137.

4. Нікулочкіна О. В. До проблеми розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів / О. В. Нікулочкіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 41. - С. 243-247.

5. Нікулочкіна О. В. Дослідження готовності вчителя початкових класів до розвитку інформаційної компетентності / О. В. Нікулочкіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 45. - С. 274-279.

6. Нікулочкіна О. В. Модель науково-методичного забезпечення розвитку інформаційної компетентності вчителів / О. В. Нікулочкіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 50. - С. 292-297.

7. Нікулочкіна О. В. Організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти / О. В. Нікулочкіна // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - Бердянськ : БДПУ, 2008. - № 3 (частина 2). - С. 165-168.

8. Нікулочкіна О. В. Застосування кваліметричного підходу для визначення рівня розвитку інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти / О. В. Нікулочкіна // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - Черкаси, 2009. - Вип. 142. - С. 89-93.

9. Нікулочкіна О. В. Особливості розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у процесі дистанційного навчання / О. В. Нікулочкіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 51. - С. 264-268.

10. Нікулочкіна О. В. Концепція розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти / О. В. Нікулочкіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 53. - С. 272-280.

11. Нікулочкіна О. В. Інформаційна компетентність учителя початкових класів як науково-педагогічна проблема / О. В. Нікулочкіна // Сучасні технології навчання в початковій освіті : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (13-14 квітня 2006 року) / [ред. кол.: З.Ф. Сіверс та ін.]. - К. : КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2006. - С. 114-116.

12. Нікулочкіна О. В. Мотиваційний компонент успішності розвитку інформаційної компетентності педагога початкової ланки освіти / О. В. Нікулочкіна // Теорія та практика педагогіки життєтворчості : матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції (29-30 березня 2007 року) / [за заг. ред. проф. К.Л. Крутій, проф. А.І. Павленко]. - Запоріжжя : ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2007. - С. 179-186.

13. Нікулочкіна О. В. Критерії сформованості інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти / О. В. Нікулочкіна // Горизонты образования : научно-методический журнал. - Севастополь : Рибэст, 2008. - № 2(24). - С. 97-100.

14. Нікулочкіна О. В. Науково-методичне забезпечення розвитку інформаційної компетентності вчителів у процесі підвищення кваліфікації / О. В. Нікулочкіна // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти. - Харків, 2009. - Вип. 20(24). - С. 78-91.

Размещено на Allbest.ru

...