Формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки

30

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки

Гуров С.Ю.

13.00.04- теорія та методика професійної освіти

Вінниця - 2008

Вступ

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах, коли одним із головних завдань освіти в Україні є спрямованість на ціннісну значимість людської особистості як носія духовності, проблема художнього смаку молоді набуває особливої актуальності. В державних документах - Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", Державній національній програмі "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції загальної мистецької освіти, Національній державній комплексній програмі естетичного виховання (проект), Державній програмі "Вчитель" - наголошується на необхідності формування особистості, яка характеризується шанобливим ставленням до культури, мистецтва, історії, та має можливість формувати естетичні почуття, художній смак, інтереси та художні ідеали.

Оскільки духовний потенціал людства визначається розвитком кожної окремої особистості, то формування художнього смаку майбутнього вчителя є одним із найважливіших завдань сучасної системи професійної освіти.

Аналіз проблеми формування художнього смаку особистості в історико-культурологічних дослідженнях дав можливість визначити педагогічні, філософські і психологічні аспекти проблеми смаку як естетичної категорії, які висвітлено у дослідженнях Л.Антонової, Н.Арініної, О.Бурова, Х.Ейсенка, М.Кагана, М.Киященка, М.Колесника, Л.Левчук, М.Лейзерова, О.Лосєва, І.Маца, А.Молчанової, В.Розумного, В.Скатерщикова, Т.Хастінгса, Л.Чайлда, В.Шестакова, Є.Шимунека, Є.Яковлєва та ін.

Професійну підготовку майбутніх учителів та формування їхньої загальної та професійної культури обґрунтовують С.Архангельський, І.Бабанський, І.Бех, І.Бондарук, Т.Борисенко, М.Букач, Г.Васянович, Р.Гуревич, І.Зязюн, С.Карпенчук, Л.Кондрашова, В.Кремень, М.Лещенко, Б.Ліхачов, Н.Миропольська, О.Олексюк, О.Сухомлинська, Т.Ткаченко, С.Федоріщева, Г.Шевченко, О.Щолокова та ін.

Вивченням теоретичних й практичних аспектів проблеми музичного виховання молоді, зокрема розвитком її художніх смаків, займалися педагоги-дослідники: Л.Башманівська, О.Бузова, К.Васильковська, В.Дряпіка, М.Лещенко, Л.Масол, С.Мацоян, В.Медушевський, Ю.Пітерін, Р.Тельчарова та ін. Проблему формування художнього смаку студентів висвітлили вчені-дослідники Л.Гончаренко, В.Дряпіка, О.Коробко, Г.Падалка, Н.Попович, В.Радкіна, О.Рудницька та ін. Смаки та ідеали школярів досліджували М.Берхін, Б.Брилін, В.Бриліна, В.Бутенко, Н.Зацепіна, О.Ігнатович, Н.Калашник, Л.Калініна, Л.Литвиненко, О.Маленицька, Е.Печерська.

Питанням впливу мистецтва на творчу діяльність особистості присвячені праці Н.Бабенко, В.Бутенко, Н.Волошиної, Т.Домбровської, А.Зісь, Є.Крупніка, В.Мазепи та ін. Дослідники Г.Арзамова, О.Дивненко, Б.Лук'янов, А.Мелик-Пашаєв, Ж.Озоліня, Ю.Петрова, С.Сисоєва, Г.Тарасенко, Ю.Фохт-Бабушкін вивчали взаємозв'язок між мистецтвом та розвитком високих моральних і духовних якостей особистості. Необхідність виховання художнього сприймання з метою освоєння навколишньої краси як символу моральних почуттів та дій висвітлюється в наукових працях: С.Долуханова, С.Жукова, O. І.Зязюна, М.Кагана, А.Капської, Л.Коваль та ін. У сучасних дисертаційних дослідженнях посилився інтерес до вивчення смаку в ВНЗ: Н.Бабенко, О.Берестенко, В.Вергетел, Н.Попович, В.Радкіна та ін.

У професійній підготовці майбутніх вчителів музики є низка суперечностей: між вимогами до рівня підготовки майбутніх вчителів музики та їхньою практичною готовністю до майбутньої діяльності; між потребами сучасного суспільства у творчому, ініціативному фахівці із розвиненим художнім смаком і споживацькою малоініціативною позицією студента; між системою підготовки вчителя музики і нерозробленістю засобів, форм і методів формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки. Ці суперечності окреслюють проблему теоретичного і методичного формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Разом з тим у сучасних дослідженнях, на нашу думку, залишається нерозкритою проблема формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки. Вимагає свого розв'язання питання розробки педагогічного інструментарію вивчення і формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; також не визначено педагогічні умови і не розроблено адекватні методики формування художнього смаку майбутнього вчителя музики з урахуванням індивідуального підходу.

Актуальність питань розвитку художнього смаку майбутнього вчителя, недостатня розробка даної проблеми та потреби практики зумовили вибір теми дослідження - "Формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки".

Дисертація виконувалась відповідно до плану наукових досліджень Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за темою "Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки студентів ІІІ-IV рівнів акредитації" (№ 0102V000737).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 10 від 22.06.2005 р.), узгоджено з Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 25.04. 2006 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка вчителя музики в системі вищої педагогічної освіти.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування художнього смаку майбутнього вчителя музики.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність формування художнього смаку майбутнього вчителя музики підвищиться за таких умов:

розвитку у майбутнього вчителя музики здатності до художньо-оцінювальної діяльності з метою реалізації контекстного підходу до професійної освіти;

реалізації об'єктивного контролю за рівнем музично-професійних знань студентів з метою управління процесом формування художнього смаку майбутнього вчителя музики;

створення внутрішньої та зовнішньої установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання;

формування готовності до сприйняття художньо-музичних образів як основи розвитку художнього смаку.

Згідно з об'єктом, предметом, метою і гіпотезою дослідження були визначені такі завдання:

З'ясувати теоретичні основи формування, зміст і структуру художнього смаку.

Розробити критерії, показники та рівні художнього смаку, встановити чинники впливу на формування художнього смаку майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки.

Визначити педагогічні умови формування художнього смаку майбутнього вчителя музики.

Розробити і впровадити методику формування художнього смаку майбутнього вчителя музики на заняттях вокального ансамблю, укласти методичні рекомендації для викладачів.

Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення філософії, етики, естетики про єдність емоційного та раціонального, а також про єдність теорії і практики; загально-теоретичні і методологічні положення філософії, психології, педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості; концепція загальної мистецької освіти, положення основних державних документів у галузі професійної освіти; вчення про сутність художнього смаку особистості, вплив мистецтва на розвиток особистості; аксіологічний, системний, діяльнісний, особистісно орієнтований підходи до формування художнього смаку майбутнього вчителя музики.

Теоретичними основами дослідження є наукові праці класиків світової філософії (Е.Берк, Ф. Вольтер, К.Гельвецій, І.Кант, Дж.Локк, Ж.Ж.Руссо, Д.Юм); вітчизняних філософів (М.Драгоманов, М.Костомаров, Г.Сковорода, І.Франко); сучасних науковців (Л.Антонова, О.Буров, Ш.Герман, М.Каган, М.Киященко, М.Лейзеров, О.Лосєв, І.Маца, А.Молчанова, В.Розумний, Є. Яковлєв та ін.); психологічний аспект (К.Альбуханова-Славська, І.Бех, С.Рубінштейн, Б.Теплов), соціологічний аспект (M.Лукшин, В.Мозгот, М.Сметанський, А.Сохор); етичний, естетичний та педагогічний аспекти - (Л.Гончаренко, Л.Гуляева, В.Дряпіка, О.Коробко, С.Мацоян, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Рудницька, Р.Тельчарова та ін.); мистецтвознавчий аспект (Б.Брилін, С.Долуханов, О.Маленицька, Л.Масол, Н.Попович), в яких розкриваються питання професійної підготовки особистості, проблема формування художнього смаку в соціально-історичному, гносеологічному, онтологічному і аксіологічному аспектах, у педагогічному контексті.

У процесі дослідження як нормативно-законодавчу базу було використано: Закони України "Про освіту", "Про вищу освіту", Національну доктрину розвитку освіти, Концепцію загальної мистецької освіти та ін.

Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення наукових джерел з обраної проблеми, класифікація теоретичних джерел з філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої наукової літератури щодо формування художнього смаку майбутнього вчителя музики з метою визначення змісту та структури художнього смаку майбутнього вчителя музики;

емпіричні: педагогічне спостереження, опитування, бесіди, тестування, метод експертних оцінок, аналіз продуктів художньо-творчої діяльності;

експериментальні: констатувальний та формувальний експерименти з метою перевірки педагогічних умов формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки;

статистичні: кількісна та якісна обробка експериментальних даних з використанням методів математичної статистики здійснювались для якісного та кількісного аналізу ефективності художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Дослідження проводилось у три етапи протягом 2000-2008 рр.

На першому етапі дослідження (2000-2002 рр.) здійснювався аналіз філософської, мистецтвознавчої, культурологічної, психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми; визначався зміст та структура художнього смаку; вивчався педагогічний досвід формування художнього смаку майбутніх учителів; сформулювався категоріальний апарат дослідження, конкретизувався об'єкт, предмет, мета, основні завдання, уточнювалася гіпотеза.

На другому етапі (2003-2004 рр.) проводився констатувальний експеримент; визначалися чинники, критерії та рівні формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; виявлялися фактори та педагогічні умови формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; розроблялася експериментальна методика формувального експерименту.

На третьому етапі (2005-2008 рр.) здійснювався формувальний експеримент під час якого впроваджувалася створена методика формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; порівняльний аналіз експериментально-дослідної роботи; формувалися загальні висновки, оформлено текст дисертаційного дослідження.

Експериментальна база дослідження: Мелітопольський державний педагогічний університет, Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Херсонський державний університет, Кримський гуманітарний університет. На різних етапах дослідження було охоплено 527 студентів музичних спеціальностей, 38 науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, 24 вчителів музики.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів:

уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування художнього смаку майбутніх вчителів музики в процесі професійної підготовки;

розроблено експериментальну методику формування художнього смаку майбутніх учителів музики в процесі занять у вокальному ансамблі;

визначено критерії, показники та рівні художнього смаку майбутнього вчителя музики;

подальшого розвитку в досліджені набули теоретичні положення про сутність і структуру художнього смаку.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено методику формування художнього смаку майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки та впроваджено її у зміст професійної освіти; розроблено й апробовано спецсемінар "Формування художнього смаку майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки".

Результати дослідження можуть бути застосовані в практиці роботи вищих педагогічних навчальних закладів, використані під час розробки навчальних планів, методичних рекомендацій, можуть застосовуватись викладачами мистецьких дисциплін у процесі формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у системі післядипломної освіти вчителів музики.

Упровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження були апробовані та впроваджені в практику навчальних закладів освіти - Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 06/1423 від 15.05.2006 р.), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (довідка про впровадження № 08/682-1 від 06.07.2006 р.), Херсонського державного університету (довідка про впровадження № 06-12/1514 від 18.12.2006 р.), Кримського гуманітарного університету (довідка про впровадження № 116 від 18.09. 2006 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка про впровадження № 10/17 від 07.04.2008 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним та методологічним обґрунтуванням основних його положень; застосуванням комплексу методів дослідження, які є адекватними до об'єкта, предмета, мети та завдання; тривалим часом дослідницько-експериментальної роботи; поетапною структурою дослідження; застосуванням статистичних методів обчислювання одержаних результатів дослідження; отриманням позитивних результатів наприкінці дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати виконаної дисертаційної роботи доповідалися на конференціях: Ювілейній науково-методичній конференції, присвяченій 65-й річниці з дня заснування МДПІ "Педвуз сьогодення: стан і перспективи навчання й науки" (Мелітополь, 1995); Науково-методичній конференції МДПУ (Мелітополь, 2002); Регіональній науково-методичній конференції "Психолого-педагогічні та методичні засади організації самостійної роботи студентів" (Запоріжжя, 2003); Міжнародних педагогічних читаннях, присвячених 115-й річниці від дня народження А.С. Макаренка "А.С. Макаренко - видатний педагог ХХ століття" (Мелітополь, 2003); Третій міжнародній конференції "ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія" (Київ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Навчання, виховання та розвиток" (Бердянськ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Професіоналізм педагога" Європейський вибір України (Ялта, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України" (Ялта, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу" (Ялта, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 10 одноосібних публікаціях, у тому числі: 10 статей, з них 9 статей - у наукових фахових виданнях з переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (285 найменувань, з них 4 - іноземною мовою) та додатків. Робота містить 30 таблиць і 5 рисунків. Загальний обсяг дисертації складає 209 сторінок, основний зміст викладено на 162 сторінках.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його об'єкт, предмет, завдання висвітлено методологічні основи та методи дослідження, наукова новизна, теоретичне і практичне значення, відображено апробацію та впровадження результатів наукового дослідження.

У першому розділі "Теоретичні основи формування художнього смаку особистості" розглядаються теоретичні основи формування художнього смаку особистості та відображається зміст та структура художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної та музикознавчої літератури дає змогу визначити сутність поняття "художній смак" як категорії, що існує не тільки на рівні суспільних потреб, й може мати особистісний, індивідуальний характер, тобто смак - це естетичне переживання дійсності з певної позиції. Досліджуваний феномен також виражається в наявності у людини внутрішньої норми та виступає як критерій емоційно-естетичної оцінки дійсності і способів її матеріалізації в специфічних засобах мистецтва, він є здатністю безпосереднього й правильного розпізнавання прекрасного та потворного в продуктах матеріального й духовного виробництва, в способах життя та в образах мистецтва. Деякі дослідники пов'язують художній смак з емоційною культурою людини та вважають, що він є найважливішим елементом естетичного смаку. На підставі зробленого теоретичного аналізу нами було сформульовано поняття "художній смак майбутнього вчителя музики", яке ми визначаємо як здатність адекватно сприйняти та оцінити художньо-естетичні явища, яка забезпечує прищеплення художньо-естетичних почуттів і внутрішніх установок у вигляді потреб учнівській молоді. В такому випадку для формування художнього смаку вагомим є не тільки предметний світ, світ речей, явищ, який оточує майбутнього вчителя музики, а й світ мистецтва та художніх явищ.

Художній смак у дослідженні розглядається з позицій онтологічного, гносеологічного, психологічного, соціологічного та педагогічного аспектів. На основі вивчення світової й національної філософсько-педагогічної спадщини, наукових праць сучасних українських вчених-педагогів було виявлено структуру художнього смаку майбутнього вчителя музики, до якої належать такі взаємодіючі компоненти смаку: психофізіологічний; емоційно-емпатійний; спонукально-мотиваційний; ціннісно-орієнтаційний; асоціативно-інтелектуальний; діяльнісно-творчий.

Психофізіологічний компонент складається із природних задатків, здібностей особистості, вмінь усвідомлювати свої переживання. На основі психофізіологічного компонента художнього смаку було виявлено такі професійні якості майбутнього вчителя музики: музичний слух та пам'ять; наявність вокальних та виконавських даних; почуття ритму, високий рівень рефлексії (уміння усвідомлювати свої переживання та аргументувати їх).

Емоційно-емпатійний компонент характеризується естетичними почуттями та переживаннями, емоційно-естетичним сприйняттям, естетичним відгуком на сприйняте та естетичну насолоду. Для повноцінного розуміння художнього твору особистість не може обійтися без накопичених знань та досвіду, без практичних навичок, які спрямовують її до подальшого самовдосконалення. Визначення складових емоційно-емпатійного компонента художнього смаку дало змогу виявити наступні професійні якості майбутнього вчителя музики: розвинуті перцептивні навички; професійні уміння сприймати, аналізувати, оцінювати художній твір; вміння глибоко та адекватно сприймати художній твір, образно узагальнювати та емоційно співпереживати його; відчуття єдності форми і змісту художнього твору; здатність здобувати естетичну насолоду від художнього твору.

До асоціативно-інтелектуального компонента можна віднести художнє чуття, інтелектуальний розвиток, погляди і уявлення, асоціативність та творчу уяву. Розуміння художнього змісту твору поглиблюється під час емоційного сприйняття та асоціативного аналізу, який формує художній смак особистості. Аналіз складових асоціативно-інтелектуального компонента дозволив виділити такі професійні якості майбутнього вчителя музики: наявність широкого культурного світогляду; загальнокультурну ерудицію; вміння логічно обґрунтовувати естетичні судження; здатність зіставляти художній образ із художнім ідеалом; обізнаність в різних галузях мистецтва; професійні знання (естетичні, художні).

Ціннісно-орієнтаційний компонент художнього смаку має такі складові: емоційно-естетичне ставлення, художнє відчуття міри, естетичні оцінні судження. В процесі творчого усвідомлення художнього образу музичного твору важливу роль відіграє вміння оцінювати художній твір і почуття міри. На основі ціннісно-орієнтаційого компонента художнього смаку було виявлено такі професійні якості майбутнього вчителя музики: розуміння естетичної значимості художнього твору; якість і змістову узгодженість естетичних і художніх оцінок; відчуття міри у процесі відбору найбільш характерних художніх фактів і явищ; відчуття композиційного рішення; вміння оцінювати художній твір.

В основі спонукально-мотиваційного компонента художнього смаку покладені естетичні інтереси і потреби особистості. Під впливом художнього інтересу особистість починає естетичну активність. Визначення складових спонукально-мотиваційного компонента художнього смаку дало змогу виявити наступні професійні якості майбутнього вчителя музики: бажання одержувати естетичну насолоду від творів мистецтва; наявність стійкого інтересу до певної художньо-творчої діяльності.

До діяльнісно-творчого компонента художнього смаку належить готовність майбутніх вчителів музики до творчої діяльності, а також художньо-творчі уміння. Аналіз складових діяльнісно-творчого компонента дозволив виділити такі професійні якості майбутнього вчителя музики: прагнення самовдосконалення та творчого пошуку; сформованість імпровізаційних вмінь та навичок; творча ініціативна активність, що визначається змістом самодіяльності; здатність до організації професійної діяльності відповідно до законів гармонії та краси; розвинуті навички творчої діяльності; вміння оригінально інтерпретувати музичні твори та нестандартно вибирати характерні засоби виразності; наявність художньо-образного мислення; завершеність художнього задуму.

Треба зазначити, що художньо-творчі уміння є завершальною складовою структури художнього смаку майбутнього вчителя музики, бо саме вони є показниками сформованості його художнього смаку. Вміння, які особистість проявляє у художньо-творчій діяльності, становлять основу для визначення її професійної компетентності та загального культурного рівня.

У дисертації нагалошено, що розробка структури художнього смаку дає можливість для подальшого пошуку шляхів удосконалення навчально-виховного процесу, дозволяє розкрити різнобічність розвиваючого потенціалу смакових параметрів, які супроводжують процес сприйняття мистецтва.

Визначені у дослідженні структура, критерії і показники сформованості художнього смаку майбутнього вчителя музики, а також виявлені чинники впливу на формування художнього смаку дозволяють спрямовувати зміст педагогічної роботи, який складається з трьох основних етапів:

Початковий етап - передкомунікативний етап ознайомлення та стимулювання художньо-творчої самореалізації майбутніх учителів музики.

Основний або комунікативний етап педагогічного формування стійкого інтересу до предмета художньої творчості. Етап передбачає створення умов для набуття студентами вміння визначати критерії правильного оцінювання музичних творів, а також здатності проводити ретельний аналіз музичного твору.

Заключний або посткомунікативний етап. На нашу думку, даний етап має бути спрямованим на закріплення післядії, отриманої художньої інформації, її впливу на загальний рівень сформованості художнього смаку.

У другому розділі - "Психолого-педагогічні аспекти формування художнього смаку майбутнього вчителя музики" визначення рівнів та критеріїв сформованості художнього смаку шляхом виявлення загальної спрямованості та характеру ціннісних орієнтацій у майбутніх учителів музики в галузі музичного мистецтва було одним із головних завдань констатувального експерименту. Виявлення та аналіз структурних компонентів художнього смаку особистості дало змогу визначити наступні критерії: ціннісно-орієнтаційний; емоційно-інтелектуальний; діяльнісно-творчий.

До першої групи ціннісно-орієнтаційного критерію, який характеризуєтся функціонуванням зовнішньої (загальної) установки на передкомунікативному етапі формування художнього смаку, належать наступні показники: спрямованість художніх інтересів і потреб студентів; наявність вмотивованого бажання здобувати естетичну насолоду від художніх творів; сформовані естетичні та художні уявлення; вміння оцінювати художній твір та встановлювати його естетичну значущість; наявність почуття міри (художньо-естетичної); накопичені знання та досвід спілкування з мистецтвом.

Методи масового збирання інформації (анкетування) було застосовано для: виявлення наявності зазначених показників у майбутніх учителів музики; визначення ступеня успішності їх навчальної класної і позакласної діяльності; отримання відомостей про участь у роботі навчального закладу та у художній самодіяльності; про уподобання серед телепрограм і радіопередач.

До другої групи емоційно-інтелектуального критерію, який визначає ступінь сформованості внутрішньої (процесуальної) настанови на комунікативному етапі виховної роботи, належать такі показники: вміння адекватно та повноцінно сприймати художній твір; ступінь розвиненості художнього чуття; здатність студентів до естетичного співпереживання; певний рівень інтелектуального розвитку; асоціативне мислення (вміння порівнювати та зіставляти художній твір із художнім ідеалом); обґрунтованість оцінних суджень.

Ці відомості ми одержували за допомогою методів вивчення індивідуальних особливостей художньої діяльності студентів (співбесіда, проективне тестування, аналіз графічних та словесно-творчих інтерпретацій музичних образів, а також спостереження, інтерв'ю).

Діяльнісно-творчий критерій характеризується рефлексивною функцією зворотно-спрямованої установки післядії на посткомунікативному етапі формування художнього смаку і використовується в процесі діагностування схильності студентів до пізнання своїх різнобічних виявів. Серед показників зазначеного критерію ми визначаємо: характер художньо-естетичної готовності (вміння створювати естетично виразні художні твори); стійку потребу у втіленні власного творчого задуму; наявність художньо-творчих умінь.

Метод педагогічного спостереження, бесіди, опитування, метод експертних оцінок, діагностування та метод творчих завдань допомагали нам вивчати й аналізувати наявність зазначених показників і розподіляти студентів за рівнями сформованості в них художнього смаку.

Наслідком проведення діагностувальної дослідно-експериментальної роботи було встановлення трьох рівнів сформованості художнього смаку майбутнього вчителя музики.

Високий рівень - студент характеризується широким культурним світоглядом, має бажання одержувати естетичну насолоду від творів мистецтва, має розвинуті перцептивні навички, розуміє естетичну значущість художнього твору, здатний глибоко й адекватно сприймати художній твір. Такий рівень художнього смаку визначається рівновагою емоційного та інтелектуального компонентів художнього смаку, що виявляється в логічному обґрунтуванні естетичних суджень. Студент постійно прагне самовдосконалення та творчого пошуку, він бере активну участь у художньо-творчій діяльності, має сформовані імпровізаційні вміння та навички, в нього простежується стійка творча ініціативна активність, що визначається змістом самодіяльності.

Середній рівень - до цього рівня сформованості художнього смаку ми відносимо студентів, які вміють адекватно сприймати художній твір, але не можуть аргументовано довести естетичну значущість твору. Такі студенти не мають чіткого уявлення про об'єктивні, логічні критерії естетичної оцінки; їм не властиве послідовне зіставлення естетичного ідеалу із художнім образом. Такі студенти здатні до імпровізації, вони можуть брати участь у художньо-творчій діяльності, але при цьому вони не виявляють ентузіазму, їх інтерес до творчої діяльності підпорядковується зовнішнім заохоченням, а не внутрішнім бажанням здобувати естетичну насолоду. Готовність до втілення власного художнього смаку в практичній діяльності не перетворилася в потребу повсякчасної його реалізації.

Низький рівень - у студента елементарно-фрагментарне музичне сприйняття, брак образних узагальнень та асоціацій, він слабко проникає у музичний образ і зміст музичного твору, також не здатний обґрунтувати свої художні уподобання. Студент пасивно ставиться до розвитку власної професійної діяльності, інколи захоплюється скарбами художньої культури та мистецтва, проте не бере участі в художньо-творчій діяльності навчального закладу.

Визначено чинники, що здійснюють вплив на формування художнього смаку; проаналізовано навчальні програми та плани педагогічних ВНЗ за спеціальністю "вчитель музики" з метою вивчення процесу формування художнього смаку майбутніх вчителів музики, а також виявлено об'єктивні можливості для формування у майбутніх вчителів музики професійних умінь і навичок з керування процесом формування художнього смаку майбутніх вихованців; визначено критерії і показники сформованості художнього смаку майбутніх вчителів музики з урахуванням специфіки принципів підготовки студентів у педагогічному ВНЗ; виявлено рівні сформованості художнього смаку майбутніх вчителів музики в умовах сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів музики.

Установлено, що на формування та становлення художнього смаку майбутнього вчителя музики здійснюють вплив чимало чинників. Так, на процес формування художнього смаку майбутнього вчителя музики впливають як об'єктивні чинники, що не залежать від волі та свідомості особистості, так і суб'єктивні, зумовлені її свідомістю та активністю. Проте в кожному конкретному випадку їхній вплив виступає у формі того чи іншого співвідношення, яке може суттєво змінюватися, оскільки чіткої межі між об'єктивними та суб'єктивними чинниками не існує.

До об'єктивних чинників, що впливають на формування художнього смаку майбутнього вчителя, слід віднести: чинник дії біосоціального успадкування; чинник єдності соціального та несвідомого; чинник відповідності до потреб середовища та чинник адаптації; чинник звичаїв та традицій; чинник впливу соціальних норм; чинник настанови; чинник негативного впливу надмірної регламентації; чинник відбору інформації та інформатизації освіти.

Процес формування художнього смаку майбутнього вчителя музики, передбачає врахування його природних нахилів та здібностей до того чи іншого виду діяльності, особливості темпераменту тощо, тобто суб'єктивних чинників.

До суб'єктивних чинників нами віднесено: чинник резонансного збудження; чинник вольової детермінації; чинник послідовного розвитку та чинник зростання ентропії; чинник відносності; чинник домінанти та чинник інерції; чинник рефлекторного характеру діяльності; духовний чинник та національний чинник.

У дисертації підкреслюється, що процес формування художнього смаку студентів вимагає від педагога ретельного вивчення та врахування того факту, що художні переваги майбутніх учителів музики визначаються великою кількістю чинників, дія яких має полісистемний та комплексний характер. Ігнорування дії перерахованих нами чинників може негативно вплинути на ефективність формування художнього смаку.

У третьому розділі - "Шляхи формування художнього смаку майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки" було визначено педагогічні умови формування художнього смаку серед яких: розвиток у майбутнього вчителя музики здатності до художньо-оцінювальної діяльності з метою реалізації контекстного підходу до професійної освіти; реалізація об'єктивного контролю за рівнем музично-професійних знань студентів з метою управління процесом формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; створення внутрішньої та зовнішньої установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання; формування готовності до сприйняття художньо-музичних образів як основи розвитку художнього смаку.

Формувальний експеримент у природних умовах навчально-виховного процесу педагогічного університету дозволив: а) перевірити змістовне та процесуальне наповнення програм з художньо-естетичного розвитку смаків студентів; б) скоригувати необхідний і достатній мінімум художньо-естетичної інформації з метою формування художнього смаку студентів у процесі навчально-виховної роботи навчального закладу.

Формувальний експеримент вимагав три етапи. Метою занять першого етапу було доведення факту, що наявність розвиненого гарного смаку та постійне прагнення його вдосконалення є ознакою вихованої, освіченої та духовно розвиненої людини.

На наших заняттях було використано такі методи: ознайомлення із всесвітніми шедеврами музики; введення елементів краси у навчально-виховний процес; відвідування музичних вистав та концертів; запис вражень про прослухані концерти; з'ясування течій у музиці, які ставали модними та найбільш цінувалися; знаходження цінного у творах; метод інверсії; написання творів-роздумів.

Другий етап наших занять був присвячений вирішенню питання формування гарного художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки, а також питанням визначення критеріїв правильного оцінювання музичних творів.

Ми поставили на меті сформувати у студентів аналітичні вміння та навички, що сприяють розкриттю образного змісту музичного твору, осмисленню ролі й значення засобів музичної та виконавської виразності.

Залучення студентів до різноманітних форм музично-творчої діяльності склало основу методики третього етапу занять з формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Розроблена методика передбачала формування творчого рівня художнього мислення, що включало активізацію самостійних творчих механізмів особистості, розвиток імпровізаційних умінь і навичок під час читання нот з листа, транспонування, підбирання на слух, створення супроводу, виконання творчих вправ і завдань.

Результати педагогічних зрізів (початкового, двох проміжних і підсумкового) допомогли здійснити аналіз ефективності дослідно-експериментальної роботи.

Узагальнення результатів експериментальної роботи проводилося відповідно до попередньо розроблених критеріїв. Так, якщо на початку експерименту 28% респондентів умовно були визначені як студенти з низьким рівнем сформованості художнього смаку, то наприкінці експерименту вони складали 2% від загального числа оцінюваних. Кількість студентів із середнім рівнем художнього смаку зменшилася із 60% до 51%, а з високим - підвищилася з 12% до 47% (Таблиця 1).

Таким чином, порівняльний аналіз діагностичного і підсумкового зрізів, проведений у межах формувального експерименту, засвідчив підвищення рівня сформованості художнього смаку майбутніх вчителів музики, що доводить ефективність запропонованої методики формування художнього смаку майбутнього вчителя музики (Рис. 1).

Таблиця 1 Порівняння рівнів сформованості художнього смаку студентів

Рівні сформова-ності художнього смаку студентів	Початковий етап експерименту	Заключний етап експерименту
	Експериментальна група	Контрольна група	Експеримен-тальна група	Контрольна група
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
низький	35	28	33	26,4	2	1,6	24	19,2
середній	75	60	76	60,8	64	51,2	80	64
високий	15	12	16	12,8	59	47,2	21	16,8

Рис. 1. Динаміка у формуванні художнього смаку студентів у процесі експерименту

Висновки

1. На основі аналізу наукових джерел вивчено теоретичні основи формування художнього смаку, обґрунтовано зміст художнього смаку, визначено структурні компоненти художнього смаку майбутнього вчителя музики: психофізіологічний компонент; емоційно-емпатійний; спонукально-мотиваційний; ціннісно-орієнтаційний; асоціативно-інтелектуальний; діяльнісно-творчий.

Треба зазначити, що художньо-творчі уміння є завершальною складовою структури художнього смаку майбутнього вчителя музики, бо саме вони є показниками сформованості його художнього смаку.

Уміння, які особистість проявляє у художньо-творчій діяльності, становлять основу для визначення її професійної компетентності та загального культурного рівня. Це підтверджує той факт, що смак є відносно стійкою системою, яка впливає на естетичне ставлення особистості до явищ дійсності і мистецтва, а також стимулює її художньо-творчу діяльність. Смак також вважається нормативно-оцінною категорією, яка характеризується діалектичною єдністю чуттєвого та раціонального.

2. На основі розроблених критеріїв установлено чинники впливу на формування художнього смаку майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки. На процес формування художнього смаку майбутнього вчителя музики впливають як об'єктивні чинники, що залежать від волі та свідомості особистості, так і суб'єктивні, - зумовлені її свідомістю та активністю.

До об'єктивних чинників, що впливають на формування художнього смаку майбутнього вчителя, слід віднести: чинник дії біосоціального успадкування; чинник єдності соціального та несвідомого; чинник відповідності до потреб середовища та чинник адаптації; чинник звичаїв та традицій; чинник впливу соціальних норм; чинник установки; чинник негативного впливу надмірної регламентації; чинник відбору інформації та інформатизації.

Серед суб'єктивних чинників виділено наступні: чинник резонансного збудження; чинник вольової детермінації; чинник послідовного розвитку та чинник зростання ентропії; чинник відносності; чинник практичної діяльності; чинник домінанти та чинник інерції; чинник рефлекторного характеру діяльності; духовний чинник та національний чинник.

Діагностування рівня сформованості художнього смаку студентів на основі розроблених критеріїв (ціннісно-орієнтаційного, емоційно-інтелектуального, діяльнісно-творчого критерію) та їх показників засвідчило, що майбутні вчителі музики знаходилися на середньому та низькому рівнях сформованості художнього смаку, і, як наслідок, не були готові до адекватного оцінювання високохудожніх творів мистецтва.

3. У дослідженні визначено педагогічні умови, що уможливлює розвиток та формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки, а саме:

формування у майбутнього вчителя музики здатності до художньо-оцінювальної діяльності з метою реалізації контекстного підходу до професійної освіти;

реалізація об'єктивного контролю за рівнем музично-професійних знань студентів з метою управління процесом формування художнього смаку майбутнього вчителя музики;

створення внутрішньої та зовнішньої установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання;

формування готовності до художньо-музичних образів як основи розвитку художнього смаку.

Перегляд та аналіз сучасних дефініцій художнього смаку дозволили нам розробити його структуру, на основі якої було визначено керовані складові художнього смаку. Так, вважаємо необхідним спрямувати педагогічні зусилля на розвиток таких керованих компонентів художнього смаку як: емоційно-естетичне сприйняття, художній інтерес та уміння оцінювати художній твір.

Визначення структури художнього смаку і виділення чинників дозволяють створити інформаційну систему, до складу якої входить засвоєння художнього смаку та розвиток його керованих компонентів. Відповідно, спрямовуємо зміст подальшої педагогічної роботи, який складається з трьох основних етапів: початковий - передкомунікативний етап; основний або комунікативний етап; заключний або посткомунікативний етап.

4. Відповідно до мети і завдань дослідження розроблено методику формування художнього смаку майбутнього вчителя музики на заняттях вокального ансамблю.

Результатом цієї частини науково-дослідної роботи стало розуміння важливості формування художнього смаку майбутнього вчителя, оскільки такий підхід дозволяє поєднати теорію з практикою, підвищити загальний рівень сформованості художнього смаку студентів, а також спрямувати художньо-творчу діяльність майбутнього вчителя музики до професійної підготовки та майбутньої педагогічної діяльності у загальноосвітній школі. Таке спрямування та професійна підготовка майбутніх вчителів у бік розвинення художнього смаку школярів є необхідної умовою поступового накопичення духовного потенціалу людства.

Співвіднесення результатів констатувального та формувального етапів експериментальної роботи свідчить про те, що включення студентів у творчу діяльність є важливим чинником формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.

Дані, одержані в результаті формувального експерименту підтвердили ефективність запропонованої методики формування художнього смаку майбутніх вчителів у процесі професійної підготовки. Вплив цієї методики досягає своєї мети - підвищує рівень художнього смаку, і, як наслідок, формує у майбутньому вчителі музики професійну готовність до художнього виховання особистості учня.

Результати проведеного дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми, що розглядалась, і не претендують на повноту вивчення і висвітлення питань, пов'язаних із формуванням художнього смаку майбутніх учителів музики. Подальші дослідження проблеми варто пов'язати з більш глибоким вивченням іноземного досвіду щодо формування художнього смаку в студентів музичних спеціальностей; визначенням критеріїв відбору художніх творів.

художній музичний педагогічний професійний

Основні положення дисертаційного дослідження відображено у наступних статтях автора в провідних фахових виданнях

1. Гуров С.Ю. Методика формування художнього смаку майбутнього вчителя музики // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія.: Педагогіка і психологія. - Випуск 16. Ч. 1. - Ялта: РВВ РВНЗ КГУ, 2007. - С. 152-159.

2. Гуров С.Ю. Зміст та структура художнього смаку особистості // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія.: Педагогіка і психологія. - Випуск 13. Ч. 1. - Ялта: РВВ РВНЗ КГУ, 2007. - С. 93-100.

3. Гуров С.Ю. Специфіка розвитку художнього смаку в культурі України // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія.: Педагогіка і психологія. - Випуск 10. Ч. 1. - Ялта: РВВ РВНЗ КГУ, 2006. - С. 147-151.

4. Гуров С.Ю. Порівняльний аналіз тенденцій розвитку художніх смаків давніх народів // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 9. Ч. 1. - Ялта: РВВ РВУЗ КГУ, 2006. - С. 124-128.

5. Гуров С.Ю. Формування художнього смаку особистості у процесі професійного самовдосконалення // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип.8 Ч.1.- Ялта: РВВ КГУ, 2005. - С. 124-128.

6. Гуров С.Ю. Формування художнього смаку особистості (історичний аспект) // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 4. - Бердянськ: БДПУ, 2005. - С. 160-165.

7. Гуров С.Ю. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 2. - Бердянськ: БДПУ, 2004. - С. 25-32.

8. Гуров С.Ю. Вплив чинників на духовний розвиток особистості співака // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - 2002. - Вип. 4-5. - С. 94-97.

9. Гуров С.Ю. Проблема духовного розвитку особистості у вокальній педагогіці // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - 2001. - Вип. 1-2. - С. 77-80.

10. Гуров С.Ю. Макаренко А.С. о формировании художественного вкуса личности в процессе ее духовного развития // А.С. Макаренко - видатний педагог ХХ століття: Матеріали міжнародних педагогічних читань, присвячених 115-й річниці від дня народження А.С. Макаренка 18-19 березня 2003 р. - Мелітополь: МДПУ, 2003. - С. 35-39.

Размещено на Allbest.ru

...