Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 372.8:340.116+004.85

НАВЧАННЯ ДЕВ'ЯТИКЛАСНИКІВ ОСНОВ ПРАВОЗНАВСТВА З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.02 - теорія і методика навчання

(історія та суспільствознавчі дисципліни)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

НЕТЬОСОВ Сергій Іванович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Фрейман Григорій Ошерович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри суспільно-політичних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Музика Анатолій Ананійович, Державний науково-дослідний інститут МВС України, головний науковий співробітник;

кандидат історичних наук, професор Ладиченко Тетяна В'ячеславівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін.

Захист дисертації відбудеться „11” лютого 2009 року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

Автореферат розісланий „9” січня 2009 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. І. Мацейків

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Особливості сучасного економічного та соціокультурного розвитку України, процеси демократизації життя, впливи процесів глобалізації та інтеграції у світове та європейське співтовариство висувають нові завдання перед освітою. У країні продовжується становлення національної системи освіти, спрямованої на європейські та світові орієнтири. Цей реформаційний процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії та практиці, змісті освіти й навіть у педагогічному менталітеті. Відображенням його є розробка й запровадження Державного стандарту освіти, постійне оновлення навчальних програм, підручників і посібників, удосконалення форм, методів і засобів навчання. Трансформація шкільної освіти серйозно торкнулась шкільної суспільствознавчої освіти, зокрема правової, адже сучасному українському суспільству й державі потрібна поінформована та компетентна особистість, громадянин, спроможний приймати самостійні рішення й нести відповідальність.

Важливим напрямом змін в освіті є її інформатизація, значною мірою обумовлена світовими процесами. Ще в грудні 2001 р. Всесвітній Самміт Генеральної Асамблеї ООН задекларував входження людства в нову фазу свого розвитку - інформаційну. У відповідній резолюції зокрема зазначалось, що інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - стратегічний засіб досягнення цілей розвитку тисячоліття.

Стратегічні орієнтири інформатизації освіти в Україні визначені в Законі України “Про освіту”, Державній національній програмі “Освіта. Україна ХХІ століття”, Державній програмі „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 рр., де наголошується, що розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах суспільного життя, державного управління, в закладах освіти - один із пріоритетних напрямів державної політики.

Вирішення питань інформатизації навчання різних предметів, зокрема правознавства, пов'язано з визначенням теоретичних засад організації процесу навчання із застосуванням ІКТ у психолого-педагогічному, дидактичному й методичному аспектах. Насамперед необхідними є наукове обґрунтування, розробка та апробація відповідних засобів навчання правознавства і способів ефективного поєднання ІКТ із різними методами й формами організації навчання на конкретних уроках. Потребують вивчення також методичні засади процесу організації навчальної діяльності учнів на уроках основ правознавства із використанням ІКТ у контексті формування в них правової компетентності.

Питанням застосування ІКТ присвячено останнім часом значну кількість досліджень. Використання ІКТ в сучасному навчальному середовищі розглядають Ю.Арський, Б.Гершунський, В.Мадзігон, Е.Машбіц та ін., які характеризують можливості цих технологій у педагогічній практиці.

У правоосвітній діяльності проблеми використання інформаційних технологій досліджують вчені Науково-дослідного центру правової інформатики Академії правових наук України М.Швець, В.Брижко, М.Моісеєв, Р.Калюжний, В.Фурашев та ін.

Вченими й педагогами, які працюють у галузі методики навчання суспільствознавчих дисциплін (П.Гевал, В.Дрібниця, Т.Ладиченко, О.Мокрогуз, О.Наровлянський, С.Осмоловський, О.Пометун, Т.Ремех, І.Усенко, О.Худобець, А.Фоменко, В.Шевчук та ін.), запропоновано основні підходи до створення навчальних комп'ютерних програм, їх застосування та використання ІКТ при вивченні суспільствознавчих дисциплін, розроблено педагогічні програмні засоби (ППЗ) із суспільствознавчих дисциплін, запропоновано методику уроків із різних предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» із запровадженням комп'ютерних технологій.

Окремі дослідники (О.Бурцева, І.Власенко, В.Волков, І.Котюк, І.Рак, В.Чернишов та ін.) аналізують особливості запровадження ІКТ для вивчення правознавства, зокрема для підготовки фахівців-юристів у вищому навчальному закладі. Деякі матеріали, пов'язані із предметом нашого дослідження представляє електронний посібник „Правознавство”, підготовлений у серії „Українські комп'ютерні правові системи ”, „Бібліотека баз даних і знань у галузі держави і права”, що розроблена Науково-дослідним центром правової інформатики Академії правових наук України тощо.

Оскільки в процесі дослідження необхідним було інтегрувати ІКТ у навчально-пізнавальну діяльність учнів, то значний інтерес для нас становили роботи, де в психолого-педагогічному контексті розглянуто її структуру, механізми її організації та управління нею з боку вчителя. Цим проблемам присвячено як роботи відомих психологів (А.Асмолов, Л.Божович, Л.Виготський, Д.Ельконін, В.Колюцький, І.Кон, А.Леонтьєв та ін.), так і відомих радянських (В.Волобуєв, П.Гора, Н.Дайри, П.Лейбенгруб, І.Лернер) і сучасних українських (К.Баханов, А.Булда, Т.Ладиченко, В.Мисан, О.Пометун, С.Скляренко, Г.Фрейман) та ін. методистів-істориків і суспільствознавців. Увага названих фахівців спрямована в першу чергу на розгляд питань ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Нарешті, значущими для дослідження були дидактичні праці Н.Бібік, О.Локшиної, О.Овчарук, О.Пометун, Л.Паращенко, О.Савченко, С.Трубачевої та ін., які містять визначення та характеристики компетентностей учнів, механізмів їх набуття в навчально-виховному процесі. Корисними також виявились і методичні праці з питань формування предметних компетентностей на уроках історії та суспільствознавства (В.Власов, Р.Пастушенко, О.Пометун, Г.Фрейман та ін.).

Проте треба зазначити, що проблема навчання основ правознавства з використанням ІКТ як окремий предмет дослідження у психолого-педагогічній і методичній літературі розглядається недостатньо.

Отже, потреби розвитку методичної науки, сучасна практика шкільної правової освіти, недостатня наукова розробленість питання обумовили актуальність обраної теми дисертаційного дослідження: "Навчання дев'ятикласників основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України згідно з комплексним тематичним планом досліджень за темою „Методичні засади діяльнісного підходу до навчання історії” (Державний реєстраційний номер 0105U000272). Тема дисертації затверджена рішенням вченої Ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 6 від 25 червня 2007 року) й узгоджена з рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 30 жовтня 2007р.)

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику організації процесу навчання дев'ятикласників основ правознавства з використанням ІКТ.

Об'єкт дослідження: процес навчання основ правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: методика застосування ІКТ на уроках основ правознавства в 9-му класі.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що навчання дев'ятикласників основ правознавства із застосуванням ІКТ буде ефективним, якщо:

- ІКТ використовуватимуться в навчальному процесі системно на уроках різних типів з урахуванням відповідних дидактичних цілей і завдань та вікових особливостей дев'ятикласників;

- використання ІКТ поєднуватиметься з інтерактивним навчанням;

- застосування ІКТ спрямовуватиметься на формування правової компетентності дев'ятикласників.

Завдання дослідження:

1. Визначити функціональні можливості ІКТ у сучасному навчальному середовищі.

2. Визначити та обґрунтувати методичні умови ефективного застосування ІКТ на уроках основ правознавства.

3. Охарактеризувати методичні основи відбору й структурування змісту програмних електронних засобів навчання основ правознавства.

4. Розробити та обґрунтувати методику організації пізнавальної діяльності учнів на уроках основ правознавства з використанням ІКТ.

5. Експериментально перевірити методику організації процесу навчання основ правознавства з використанням розроблених автором електронних засобів навчання.

Методологічну основу дослідження становлять аксіологічні та гносеологічні підходи до розгляду педагогічної реальності; положення філософської науки про закономірності процесу пізнання; психологічні дослідження вікових особливостей старших підлітків; ідеї та концепції сучасної дидактики про використання ІКТ в освіті та дослідження у галузі методичної науки про розв'язання цих проблем у процесі викладання в школі суспільствознавчих предметів.

Дослідження здійснювалось на основі особистісно-діяльнісного, системного та компетентісно-орієнтованого підходів до аналізу педагогічних явищ і процесів у сучасній освіті (І. Бех, Н.Бібік, О.Савченко та ін.); на фундаментальних положеннях психологічної (Л.Божович, Л.Виготський, П.Гальперин, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.) і педагогічної науки (С.Гончаренко, В..Давидов, І.Зязюн, М.Поташник, О.Савченко, О. Сухомлинська та ін.) про розвиток особистості, положеннях Закону України „Про освіту”, Державної національної програми „Освіта. Україна ХХІ століття”, Державної програми „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці”, Указу Президента України „Про Національну програму правової освіти населення”, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. інформаційний комунікаційний технологія правознавство

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань та досягнення мети використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження:

теоретичні методи (аналіз наукових джерел із проблеми дослідження, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення) застосовувалися з метою вивчення проблеми в психолого-педагогічній літературі та визначення концептуальних засад дослідження;

емпіричні методи (спостереження, анкетування, тестування, аналіз продуктів навчальної діяльності) використовувались із метою вивчення стану навчання учнів 9-го класу основ правознавства, педагогічний експеримент - для перевірки ефективності навчання учнів 9-го класу основ правознавства з використанням авторської методики застосування ІКТ;

статистичні методи використовувались для опрацювання отриманих під час дослідження даних і встановлення кількісних і якісних залежностей між ними.

Дослідно-експериментальна база дослідження. Дослідження за темою дисертації проводилось у Баранівській гімназії (м. Баранівка), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 20 (м. Житомир), гуманітарній гімназії № 5 (м. Коростишів), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 (м. Коростень), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 (м. Житомир), ЗОШ І-ІІІ ступенів №№ 25, 38, 49 (м. Луганськ), КЗ „ЛНВК спеціалізована школа І ступеня-гімназія № 42”, ЗОШ №№ 6, 8, 10, 13, 19 (м. Рівне). Дослідженнями було охоплено 367 учнів 9-х класів та 197 - 10-х. До констатувального експерименту залучались учителі м. Луганська, а також керівники команд Всеукраїнського турніру юних правознавців 2007 р. - усього 79 вчителів правознавства. Загальна кількість респондентів - 643.

Організація дослідження. Дослідження проводилось протягом 2005-2008 років поетапно.

На першому етапі, у 2005-2006 навчальному році, здійснювався теоретичний аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури з обраної проблеми; визначались концептуальні засади, мета й завдання дослідження, формулювалася робоча гіпотеза, узагальнювався досвід роботи щодо організації навчання основ правознавства із використанням ІКТ.

На другому етапі, у 2006-2007 навчальному році, проводився аналіз стану навчання основ правознавства в цілому та із застосуванням ІКТ зокрема; здійснювався констатувальний експеримент, у процесі якого виявлені підходи до використання ІКТ на уроках основ правознавства та рівні сформованості в дев'ятикласників компетентностей з основ правознавства; уточнений перелік і сутнісна характеристика окремих предметних компетентностей; розроблялися інструменти і механізм діагностики результатів експериментального навчання; обиралися навчальні заклади для проведення експерименту, готувалося електронне забезпечення експериментального навчання; апробовувались окремі методики організації навчання.

На третьому етапі, у 2007-2008 навчальному році, реалізовувався формувальний експеримент. Перевірялась результативність методики застосування ІКТ на уроках основ правознавства, узагальнювався матеріал експериментального дослідження, формулювалися висновки, оформлювався текст дисертаційного дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше визначені та обґрунтовані методичні умови ефективного застосування ІКТ на уроках основ правознавства, а саме: ІКТ мають використовуватись у навчальному процесі системно, на уроках різних типів з урахуванням відповідних дидактичних цілей і завдань та вікових особливостей дев'ятикласників; використання ІКТ має спрямовуватись на формування правової компетентності дев'ятикласників; їх застосування повинно поєднуватись із інтерактивним навчанням.

Охарактеризовані та обґрунтовані методичні основи відбору та структурування змісту навчального матеріалу з основ правознавства для розробки ІКТ та відповідних засобів навчання. Розроблені авторські електронні дидактичні матеріали з основ правознавства та експериментально перевірена методична система навчання дев'ятикласників основ правознавства з використанням ІКТ на основі підготовлених програмно-педагогічних засобів (ППЗ).

Уточнено на основі дослідження характеристики правової предметної компетентності учнів: аксіологічна, логічна, юридично-мовленнєва, інформаційна й практико-орієнтована як критерії ефективності навчання правознавства із застосуванням ІКТ.

Дістали подальшого розвитку положення про застосування інтерактивних технологій навчання у контексті досліджуваної проблеми.

Практична значущість дисертації полягає в тому, що висновки та узагальнення, зібраний автором фактичний матеріал можуть використовуватись для подальших досліджень проблеми, а також для практики навчання правознавства учнів різних вікових груп у загальноосвітніх школах, гімназіях та ліцеях із застосуванням ІКТ, так само як і запропоновані автором науково-практичні рекомендації.

Результати дослідження можуть бути використані в інститутах післядипломної педагогічної освіти на курсах підвищення кваліфікації для вчителів історії та основ правознавства. Матеріали дослідження відкривають можливість для розробки сучасних ППЗ для навчання основ правознавства.

Апробовані в дослідженні висновки та практичні рекомендації впроваджені в навчально-виховний процес у Житомирської області (довідка № 1-368 від 15 07.08), містах Луганськ (довідка № 1/1946 від 09.09.08) та Рівне (довідка № 510 від 16.07.08).

Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали та дані є самостійним внеском автора у вирішення питання, що досліджується. У публікаціях, що підготовлені у співавторстві, особистим внеском здобувача є:

- у навчально-контролюючому посібнику „Основи правознавства. Тестові завдання”, що розроблений у співавторстві О.С. Меняйленком та В.М. Розсохою (рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист № 1.4/18-Г-827 від 30.05.2007 р.) автором розроблена методична ідея, підготовлені тестові завдання;

- у статті „Електронний навчально-контролюючий посібник „Основи правознавства. Тестові завдання”, що підготовлена з О.С. Меняйленком та В.М. Розсохою, автором поставлена проблема публікації, проведений аналіз останніх досліджень і публікацій, охарактеризовані можливості електронного посібника;

- у статті „Функціональні можливості інформаційно-комунікаційних технологій як засобу навчання правознавству (на прикладі уроку узагальнення й тематичного оцінювання з теми „Правопорушення та юридична відповідальність”), яка опублікована у співавторстві з С.Ф. Нетьосовою та Г.О. Фрейманом, автор здійснив аналіз функціональних можливостей ІКТ та підготував методичну розробку уроку;

- у робочому зошиті „Основи правознавства у визначеннях, схемах, таблицях та завданнях”, що підготовлений разом з С.Ф. Нетьосової, автором розроблена методична ідея, підготовлені схеми та таблиці.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю її вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті, завданням; дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези дослідження; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, особистою участю дисертанта в експериментальній роботі з перевірки розроблених матеріалів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати проведеного дослідження обговорювались на засіданнях лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, Обласній науково-практичній конференції „Конституція України - нормативно-правова основа гуманістичного спрямування розвитку суспільства” (Луганськ, 2006), Міжнародній педагогічній конференції з обміну передовим педагогічним досвідом (Луганськ, 2007), ХІІІ науково-практичній конференції „Університет і регіон: проблеми сучасної освіти” (Луганськ, 2007), на науково-практичній конференції Інституту педагогіки АПН України „Зміст і технології шкільної освіти” (Київ, 2008), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Актуальні проблеми сучасного підручника з історії” (Херсон, 2008).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 7 працях автора, серед них 5 статей, опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Одноосібних публікацій - 3.

Структура та обсяг дисертації. Зміст дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг тексту становить 171 сторінка друкованого тексту та 14 додатків. У роботі наведено 17 таблиць, 26 рисунків. Список використаних джерел містить 287 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення дисертації, наведено відомості про її апробацію та впровадження результатів у практику.

У першому розділі „Теоретико-методичні засади навчання дев'ятикласників основ правознавства із використанням ІКТ” розглянуто функціональні можливості комп'ютера у навчанні, висвітлено умови ефективного застосування ІКТ у навчанні основ правознавства, охарактеризовано методичну організацію процесу навчання на уроках основ правознавства з використанням ІКТ та стан вивчення предмета в масовій практиці.

Проведені дослідження свідчать, що серед властивостей, дидактичних та функціональних можливостей ІКТ фахівці виділяють як найбільш важливі такі елементи:

- гіпертекст, який дозволяє легко пересуватися документом, програмою, мережею, створює надійну систему орієнтування, подання інформації, дозволяє обрати власну траєкторію та темп навчання;

- інтерактивність, що надає можливість нелінійного просування в інформаційному масиві, забезпечує ефект „інструктор поряд”, відкриває можливість використання ситуаційних рольових ігор;

- мультимедіа, що забезпечує формування в учнів водночас наочно-образного та абстрактно-логічного мислення, активізує у них різні види пам'яті;

- моделювання, що дозволяє поєднувати різні види інформації, веде до розвитку структурованого мислення, обумовлює застосування своїх знань на практиці;

- комунікативність, що забезпечує on-line або off-line спілкування, оперативне представлення інформації, розкриває освітні можливості Інтернету;

- продуктивність, що автоматизує рутинні операції, особливо пошукові.

Дослідження показують, що ці функціональні елементи ІКТ створюють додаткові умови:

- для активізації пізнавальної діяльності учнів за рахунок використання баз даних, електронних схем та таблиць, Інтернету, експертних систем, засобів мультимедіа / гіпермедіа, тестів, електронних ППЗ, що переводить ІКТ в ранг інструменту пізнання та побудови знань, адже навчальна інформація на основі ІКТ подається учневі відразу за всіма можливими каналами сприйняття;

- індивідуалізації та диференціації навчання з урахуванням рівнів навчальних можливостей і досягнень учнів, їхніх запитів, здібностей і нахилів, індивідуально-психологічних та психофізіологічних відмінностей школярів;

- формування предметних навичок і умінь учнів, розвитку ціннісних орієнтацій як основи правової компетентності, стимулювання творчого пошуку і процесів мислення школярів;

- організації самостійної роботи учнів у найбільш зручний час на основі їх внутрішньої пізнавальної мотивації та умінь контролювати як процес, так і результати власного навчання, поєднання індивідуальної та колективної діяльності;

- підвищення ефективності процесу навчання за рахунок зростання інтересу учнів до нього, своєчасності, корисності, доцільного дозування, зрозумілості поданої інформації, мінімізації шуму, адаптації темпу подання навчального матеріалу до індивідуальної швидкості його засвоєння.

Усі вищеназвані можливості дозволяють суттєво покращити процес навчання дев'ятикласників основ правознавства, оскільки сприяють розвиткові пізнавального, морально-етичного, творчого, комунікативного та естетичного потенціалів особистості, формуванню в них ефективних навичок розв'язання правових питань, розвитку рефлексії та правосвідомості.

Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що сьогодні у світовій освітній практиці домінуючою стає нова ідеологія, компетентнісна парадигма освіти, що поєднує в собі діяльнісний, інтелектуальний та ціннісний компоненти й формується „від результату”, який і виступає як мета, що її прагнуть досягти учні та вчитель у спільній активній діяльності на уроці. Чітке визначення очікуваних результатів вчителем під час проектування уроку є обов'язковою і важливою процедурою. Формування правової компетентності учнів передбачає, що в переліку освітніх результатів кожного уроку мають бути сформульовані такі, що передбачають:

- засвоєння учнями правових знань;

- певний рівень розвитку предметних умінь і навичок;

- формування позитивного ставлення учнів до явищ і процесів, пов'язаних з державою і правом та відповідних ціннісних орієнтацій.

Отже, аналіз підходів до класифікації типів та форм уроків виявив, що найбільш ефективною для нашого дослідження є типологія уроків за основною дидактичною ціллю. Оскільки основна дидактична мета виступає результатом навчання основ правознавства й визначає тип уроку, його структуру, а навчання набуває компетентністно-орієнтованої спрямованості, різноманітне застосування ІКТ набуває системного характеру. У такому випадку використання ІКТ у навчанні основ правознавства залежить від типу й форми уроку, завдань конкретного компоненту уроку за основною дидактичною ціллю, що є важливим чинником підвищення ефективності їх застосування та розвитку в учнів предметних компетентностей.

У дисертаційному дослідженні визначено та охарактеризовано складові правової компетентності учнів:

- аксіологічна - спрямована на формування розуміння та ставлення до закону й права як до загальнолюдських моральних цінностей;

- логічна - передбачає вміння учнів аналізувати діяння на основі закону;

- юридично-мовленнєва - спрямована на побудову усних та письмових висловлювань щодо правових питань;

- інформаційна - передбачає формування вміння самостійно використовувати джерела правової інформації;

- практико-орієнтована - спрямована на формування вмінь учнів застосовувати правові знання, уміння та навички у навчальних та життєвих ситуаціях.

Вони є відповідними інтегрованими вміннями, що виступають предметними компетентностями з основ правознавства, як результат навчання дев'ятикласників, а рівень їх сформованості може слугувати покажчиком, критерієм ефективності застосування ІКТ на уроках основ правознавства.

Проведений аналіз проблеми свідчить, що правові знання, цінності, способи діяльності та ставлення учнів формуються через засвоєння ними змісту освіти, де відібрано, відструктуровано та акцентовано увагу на елементах, що забезпечують формування в учнів правових цінностей, орієнтацій, сприйняття ідеалів, вироблення ставлень і мотивів діяльності, умінь і навичок, пов'язаних із застосуванням правових знань у житті.

У дисертації здійснено аналіз підходів до класифікації типів та форм уроків правознавства. Більшість дослідників вважають, що тип уроку, його структура визначаються очікуваними результатами навчання, дидактичною метою, яка дозволяє орієнтувати процес навчання на набуття учнями правової компетентності. Обраний тип уроку обумовлює особливості застосування ІКТ. Форму уроку вчені визначають за домінуючими методами.

У дослідженні визначено, що реалізація компетентнісного підходу через активну різноманітну діяльність учнів у проблемних ситуаціях, створених із використанням ІКТ, потребує запровадження інтерактивних методів навчання як провідних. Різноманітні інтерактивні методи, зокрема кооперативного навчання, опрацювання дискусійних питань відіграють важливу роль в організації пізнавальної діяльності учнів на уроках основ правознавства та сприяють запровадженню особистісно-діяльнісного, системного та компетентнісно-спрямованого навчання.

Усе вищезазначене дозволило автору зробити висновок, що методичними умовами, котрі підвищують ефективність організації пізнавальної діяльності дев'ятикласників на уроках основ правознавства з використанням ІКТ, є:

1) ІКТ мають використовуватись у навчальному процесі системно, на уроках різних типів із урахуванням відповідних дидактичних цілей і завдань та вікових особливостей дев'ятикласників;

2) використання ІКТ має спрямовуватись на формування правової компетентності дев'ятикласників;

3) застосування ІКТ має поєднуватись із інтерактивним навчанням.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано зміст шкільного курсу «Основи правознавства» для 9-х класів загальноосвітньої школи й визначені структурні компоненти, що мають бути включені до відповідного програмно-педагогічного засобу. Серед них виділено такі блоки:

- юридичних понять та термінів, адже їм належить вирішальна роль у пізнанні учнями суспільного життя, засвоєнні ними процесів, фактів, явищ та зв'язків, формуванні світогляду учнів, соціалізації особистості в плані духовно-практичного визначення в сучасному світі;

- нормативно-правових актів, опрацювання яких сприяє розвитку правового мислення учнів, опануванню школярами положень законодавства;

- інформаційний, який доцільно представити у формі презентацій різних типів із метою унаочнення процесу навчання та інтенсифікації уроку;

- ситуаційних задач, що сприяє формуванню критичного мислення, готує учнів до взаємодії з соціальним середовищем, вчить школярів розв'язувати життєві проблеми та ситуації з точки зору закону, формує особисте ставлення до подій та явищ суспільного життя, сприяє набуттю учнями навичок правомірної поведінки, готує до активного суспільного життя;

- тестування, який доповнює інші форми контролю, дозволяє об'єктивно оцінити рівень обізнаності учня при зменшенні часу на опитування;

- „Конструктор ”, який на основі програмно-педагогічного засобу, що має архів розробок, дає можливість редагувати запропоновані матеріали та створювати нові навчальні та контролюючі заняття, що розширює вчителеві поле для творчої діяльності;

- Інтернет-портал, який дає можливість оперативно надати найсвіжішу інформацію, мінімізує витрати часу й засобів на її пошук, за умов зручності, швидкості та простоти обміну.

У ході констатувальних досліджень з метою вивчення стану викладання основ правознавства в масовій практиці загальноосвітньої школи було проведено анкетування 79 вчителів правознавства з проблем використання підручників на уроках, уміння працювати з текстовими та графічними редакторами, користування електронними програмно-педагогічними засобами для формування предметної компетентності учнів. Проведений дисертантом аналіз анкет засвідчив, що вчителі-практики знайомі з деякими формами використання інформаційних технологій на конкретних етапах уроків основ правознавства, які були запропоновані, проаналізовані та узагальнені науковцями-методистами. Існує та використовується в школах певна кількість програмно-педагогічних засобів. Проте багато вчителів відчувають недостатню методичну підготовленість до використання ІКТ на уроках основ правознавства через обмежену кількість наукових досліджень, методичних розробок і рекомендацій із цієї проблеми. Вказані чинники уповільнюють процес поширення застосування ІКТ у навчанні правознавства, знижують ефективність навчання, негативно відбиваються на формуванні правової компетентності учнів.

У другому розділі „Організація експериментального навчання основ правознавства з використанням ІКТ” розкрито основні підходи до відбору та структурування змісту навчального матеріалу для запровадження ІКТ, розроблені форми й методи їх застосування на уроках основ правознавства, висвітлені хід і результати експериментального навчання.

У дисертації, на основі теоретичного узагальнення та аналізу практики навчання правознавства, розроблено методичну систему, складовими елементами якої стали:

1) методика роботи з правовими дефініціями на основі ІКТ, що передбачає активізацію мисленнєвої діяльності учнів, виконання ними операцій аналізу, синтезу, узагальнення, які реалізуються через графічне та візуально-схематичне моделювання, виконання учнями спеціальних завдань, зокрема ребусів і кросвордів;

2) методика роботи з нормативно-правовою базою, положеннями й теоріями юридичної науки на основі підготовки та використання презентацій різних видів;

3) система юридичних задач, правових життєвих ситуацій, що розв'язуються на основі використання можливостей ІКТ;

4) система електронних тестових завдань для курсу „Основи правознавства” та підготовку на їх основі формативних тестів, які дозволяють осмислити, систематизувати, перевірити та коригувати знання, уміння та навички учнів.

Розроблена автором методична система підготовки та використання електронних матеріалів орієнтована на основний результат навчання - формування правової компетентності учнів.

У дисертації зауважується, що ця система була реалізована відповідно до визначених методичних умов у підготовленому автором календарно-тематичному плануванні курсу „Основи правознавства”, системі експериментальних уроків, в яких використовуються ІКТ в умовах інтерактивного навчання. Крім того, при розробці названої системи були враховані дидактичні принципи: системності, наступності, індивідуалізації та диференціації навчання, доступності та врахування вікових особливостей учнів.

У процесі формувального експерименту відбувалась перевірка ефективності запропонованої автором методичної системи організації навчання основ правознавства із використанням ІКТ. Для оцінки результатів експериментального навчання було визначено якісну характеристику рівнів сформованості правової компетентності учнів 9-го класу.

В експерименті взяли участь учні 9-х класів шкіл Житомирської області, міст Луганська та Рівного. Усього дослідженням було охоплено 197 десятикласників та 367 дев'ятикласників, з яких в експериментальних класах навчалось 209 школярів, в контрольних - 158. В експериментальних класах впроваджувалась розроблена автором методична система застосування ІКТ на уроках основ правознавства, у контрольних класах - звичайні, поширені у масовій практиці переважно словесні методи організації навчального процесу. Порівняння рівнів сформованості предметних компетентностей учнів з основ правознавства в експериментальних класах та контрольних класах проводилось на основі критерію .

Статистичні підрахунки засвідчили, що рівні сформованості правової компетентності учнів в експериментальних та контрольних класах на початку формувального експерименту були приблизно однаковими. Проміжний контроль виявив, що більш швидке зростання кількісних показників рівня сформованості предметної компетентності спостерігалось в експериментальних класах, ніж у контрольних класах. Причому, насамперед в учнів експериментальних класів зростав рівень сформованості практико-орієнтованої та інформаційної компетентностей з основ правознавства, тоді як рівень юридично-мовленнєвої, логічної та аксіологічної залишався майже однаковим.

Додаткові дослідження дозволили встановити, що такі результати пов'язані з тим, що юридично-мовленнєва складова формується на основі загальної мовленнєвої культури учнів, а в умовах загального зменшення зацікавленості учнів до читання цю проблему розв'язати важче. Логічна складова пов'язана із загальним рівнем мислення учнів, а отже, враховуючи вікові особливості дев'ятикласників, вимагає для свого формування більш системних та довготривалих зусиль. На формування ж аксіологічної складової значною мірою впливають загальна суспільна практика, ментальність, традиції, ЗМІ та існування певного правового нігілізму в суспільстві.

За результатами формувального експерименту було встановлено, що авторська методична система організації пізнавальної діяльності учнів з використанням ІКТ забезпечує суттєві зрушення в рівнях правової компетентності школярів, зокрема значно зростає кількість учнів на середньому, достатньому й високому рівнях її сформованості, відповідно зменшується на початковому.

Таблиця 1

Результати експерименту ефективності використання ІКТ у дев'ятих класах на уроках основ правознавства 2007 - 2008 навчального року (%)

	Рівні сформованості предметних компетентностей з основ правознавства	Аксіологічна компетент-ність	Логічна компетент-ність	Юридично-мовленнєва компетент-ність	Інформаційна компетент- ність	Практико-орієнтована компетент-ність
		вере-сень	тра-вень	вере-сень	тра-вень	вере-сень	тра-вень	вере- сень	тра-вень	вере- сень	тра-вень
Екпе-римен- тальна група (ЕГ)	початковий рівень	7,6	1,4	40,7	5,7	72,7	7,6	53,5	7,6	56,0	7,2
	середній рівень	48,8	20,6	52,2	46,9	14,8	35,9	34,4	34,8	34,4	43,1
	достатній рівень	33,5	56,0	5,7	36,9	12,5	42,6	9,2	42,2	9,6	40,6
	високий рівень	10,1	22,0	1,4	10,5	0	13,9	2,9	15,4	0	9,1
Контроль-на група (КГ)	початковий рівень	7,0	3,2	41,2	10,1	69,0	12,0	50,6	19,6	49,4	17,1
	середній рівень	37,3	33,5	51,9	59,5	19,6	52,5	36,1	53,8	40,5	45,6
	достатній рівень	44,9	45,6	5,7	24,7	11,4	27,2	10,1	19,0	9,5	31,6
	високий рівень	10,8	17,7	1,2	5,7	0	8,3	3,2	7,6	0,6	5,7

Таким чином, проведений формувальний експеримент повністю підтвердив висунуту гіпотезу про необхідність дотримання визначених автором методичних умов для забезпечення ефективності формування правової компетентності особистості в процесі навчання основ правознавства з використанням ІКТ.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дослідження, кількісний і якісний аналіз результатів експерименту дали підстави для таких висновків.

1. Актуальні процеси, пов'язані зі становленням та розвитком правової освіти школярів в Україні, обумовлюють суспільну потребу формування в учнів правової компетентності. Сучасне визначення нашою країною своїх стратегічних орієнтирів у справі інформатизації освіти передбачає системне використання ІКТ на уроках основ правознавства, що відкриває нові можливості у підвищенні ефективності навчання в цілому та пізнавальної діяльності учнів зокрема.

2. Застосування ІКТ у навчанні основ правознавства, повне використання їх властивостей, дидактичних та функціональних можливостей (інтерактивності, комунікативності, гіпертексту, мультимедіа тощо) є важливим фактором впливу на розвиток правової компетентності дев'ятикласників. На цій основі створюються додаткові умови для активізації пізнавальної діяльності учнів, індивідуалізації та диференціації навчання, цілеспрямованого формування знань, умінь та навичок, ставлень учнів у процесі самостійної роботи, підвищення ефективності навчального процесу в цілому. Для організації навчання основ правознавства з використанням ІКТ доцільним є розробка кількох навчальних блоків: юридичних понять та термінів, нормативно-правових документів, інформаційного блоку, ситуаційних задач, тестування, „Конструктора” та забезпечення можливості виходу учнів в Інтернет.

3. Для ефективного формування правової компетентності учнів необхідним є дотримання в процесі навчання таких умов:

- ІКТ мають використовуватись у навчальному процесі системно, на уроках різних типів з урахуванням відповідних дидактичних цілей і завдань та вікових особливостей дев'ятикласників;

- використання ІКТ має спрямовуватись на формування правової компетентності дев'ятикласників;

- їх застосування повинно поєднуватись з інтерактивним навчанням.

На підставі результатів понятійно-термінологічного аналізу понять сфери компетентнісної освіти, складовими правової компетентності учнів та відповідної терміносистеми є аксіологічно-правова, логічна, юридично-мовленнєва, інформаційно-правова та практико-орієнтована складові (предметні компетентності дев'ятикласників з основ правознавства).

4. Необхідність розробки оригінальної методики використання ІКТ у процесі навчання основ правознавства зумовлена невідповідністю вимогам компетентнісної освіти сталої практики навчання. Статистичний аналіз результатів спостережень та анкетування вчителів засвідчує нерозв'язаність проблеми в масовій практиці навчання, що підтверджує припущення про необхідність удосконалення методики викладання правознавства, шляхом спрямування педагогічних зусиль на використання ІКТ для формування предметної компетентності учнів.

Основами відбору й структурування змісту програмних електронних засобів навчання основ правознавства є визначення в змісті курсу «Основи правознавства» таких елементів, які забезпечують формування в учнів правових цінностей, орієнтацій, сприйняття ідеалів вироблення ставлень і мотивів діяльності, умінь і навичок, пов'язаних із застосування правових знань у житті. Ці елементи мають бути організовані та представлені у вигляді різноманітних програмно-педагогічних засобів (презентацій, навчальних програм).

Відповідно до обґрунтованих методичних умов ефективного застосування ІКТ і загальних дидактичних принципів методична система їх запровадження у навчальний процес повинна містити: систему опрацювання правових понять, термінів, навчальну інформацію, нормативно-правові документи, пізнавальні завдання, юридичні задачі, життєві ситуації, формативні тести тощо.

5. Методика організації пізнавальної діяльності учнів на уроках основ правознавства з використанням ІКТ, побудована на основі інтерактивного навчання, дає можливість, реалізовуючи компетентнісний підхід через активну різноманітну діяльність учнів у проблемних ситуаціях, формувати необхідні знання, уміння і навички, ставлення. У такому випадку результат навчання основ правознавства полягає вже не в передачі учням інформації правового змісту, а в розвитку в них готовності діяти в житті з позицій правосвідомості та громадянської відповідальності.

6. Констатувальним та формувальним етапами експерименту підтверджено ефективність методичної системи організації процесу навчання основ правознавства з використанням розроблених автором електронних засобів навчання.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми. Напрямами подальших досліджень можуть бути методичні засади формування в учнів галузевих та ключових компетентностей у процесі навчання з використанням ІКТ як в основній, так і в старшій школі, запровадження ІКТ в організацію науково-проектної, самостійної роботи школярів, методика використання ІКТ у вивченні „Практичного курсу правознавства” у 12-річній школі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нетьосов С.І. Основи правознавства. Тестові завдання [Електронний ресурс]: навчально-контролюючий посібник / С.І. Нетьосов, О.С. Меняйленко, В.М. Розсоха. Луганськ: Луганський нац. пед. унів-т імені Тараса Шевченка, 2007. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); кольор.; 12 см. Систем. вимоги: 64 Ram; CD-ROM; Win-9x, ME, 2000, XP; SVGA 800x600 (4Mb); video Card. Назва з екрану (автором розроблена методична ідея, підготовлені тестові завдання).

2. Нетьосов С.І. Електронний навчально-контролюючий посібник „Основи правознавства. Тестові завдання” / С.І. Нетьосов, О.С. Меняйленко, В.М. Розсоха // Освіта Донбасу. 2007. № 2 (121). С. 69 - 73 (автором поставлена проблема, поведений аналіз останніх досліджень і публікацій, охарактеризовані можливості електронного посібника ).

3. Нетьосов С.І. Функціональні можливості інформаційно-комунікаційних технологій як засобу навчання правознавству (на прикладі уроку узагальнення і тематичного оцінювання з теми „Правопорушення та юридична відповідальність”) / С.І. Нетьосов, С.Ф. Нетьосова, Г.О. Фрейман // Історія в школах України. 2007. № 4. С. 33 - 36 (автором проведено аналіз функціональних можливостей ІКТ та підготовлена методична розробка уроку).

4. Нетьосов С.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства дидактичними засобами навчання / С.І. Нетьосов // Історія в школах України. 2008. № 6. С. 40 - 42.

5. Нетьосов С.І. Методичні підходи до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні правознавству / С.І. Нетьосов // Педагогічні науки: [зб.наук.праць]. Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. Вип. 49. С. 93 - 99.

6. Нетьосов С.І. Тести та комп'ютерне тестування на уроках правознавства / С.І. Нетьосов // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: [зб.наук.праць]. Умань: Софія, 2008. Вип. 25. С. 57 - 66.

7. Нетьосов С.І. Основи правознавства у визначеннях, схемах, таблицях та завданнях / С.І. Нетьосов, С.Ф. Нетьосова: [робочий зошит]. Луганськ: Учебная книга, 2007. 68 с. (автором розроблена методична ідея, підготовлені схеми та таблиці).

АНОТАЦІЯ

Нетьосов С.І. Навчання дев'ятикласників основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни), Інститут педагогіки, АПН України, Київ, 2009 р.

У дисертації досліджується проблема навчання дев'ятикласників з використанням ІКТ. Проведений психолого-педагогічний та методичний аналіз предмета дослідження, теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені методичні умови організації навчання дев'ятикласників основ правознавства на основі ІКТ. Визначена якісна характеристика компетентностей учнів з основ правознавства та рівнів їх сформованості. Підсумки дослідження дозволяють констатувати стабільний позитивний ефект застосування методики впровадження ІКТ на уроках основ правознавства.

Розроблена технологія навчання впроваджена в загальноосвітніх закладах міст Рівне, Луганськ та Житомирської області.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, правова компетентність, складові правової компетентності, предметні компетентності з основ правознавства, рівні сформованості предметних компетентностей, методичні умови використання ІКТ на уроках основ правознавства, програмно-педагогічний засіб.

АННОТАЦИЯ

Нетёсов С.И. Обучение девятиклассников основам правоведения на основе использования информационно-коммуникационных технологий. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (история и обществоведческие дисциплины), Институт педагогики, АПН Украины, Киев, 2009 г.

Содержание диссертации раскрывается в 2-х разделах.

В первом разделе освещаются теоретико-методические принципы обучения основам правоведения с использованием ИКТ.

В разделе представлен анализ педагогической и методической литературы, который свидетельствует, что возрастные психологические особенности девятиклассников открывают возможности использования ИКТ на уроках основ правоведения.

Рассматриваются составные правовой предметной компетентности курса „Основы правоведения” в составе: аксеологической, логической, владение речевой компетентностью в сфере юриспруденции, информационной и компетентности, направленной на практическое применение в жизненных ситуациях правовых знаний, умений и навыков, которые являются интегрированными умениями и выступают предметными компетентностями курса «Основы правоведения».

В диссертации анализируются функциональные возможности ИКТ в виде гипертекста, интерактивности, мультимедиа, моделирования, коммуникативности и продуктивности. В разделе подчёркивается, что эти функциональные элементы создают дополнительные условия для активизации познавательной деятельности учащихся, индивидуализации и дифференциации обучения, формирования предметных умений и навыков, развитию ценностных ориентаций, как основы правовой компетентности школьников, организации самостоятельной работы учащихся и повышения эффективности процесса обучения.

Автор делает вывод, что методическими условиями, которые повышают эффективность организации познавательной деятельности учащихся девятых классов на уроках основ правоведения с использованием ИКТ являются: системное использование ИКТ на уроках разных типов с учётом дидактических целей и задач, возрастных психологических особенностей учащихся, использование ИКТ направляется на формирование правовой компетентности девятиклассников и осуществляется в рамках интерактивного обучения.

Указывается, что для эффективного использования ИКТ на уроках основ правоведения учителю необходимо использовать блок юридических понятий и терминов, блок НПА, информационный блок, блок ситуационных задач, комплект тестовых заданий для тестирования, «Конструктор» и возможность работать в Интернете. В разделе анализируется состояние использования ИКТ на уроках основ правоведения в массовой практике. По результатам исследования делается вывод о дефиците ППС для предмета «Основы правоведения» и несистемном использовании ИКТ на уроках, обращается внимание на неподготовленность учительского корпуса к использованию ИКТ.

Во втором разделе разработаны методические подходы к отбору и структурированию учебного материала для использования ИКТ на уроках основ правоведения, представлены методика экспериментального обучения основ правоведения с использованием ИКТ и результаты формирующего эксперимента.

В диссертации на основе теоретического обобщения и практики обучения правоведения, разработана методическая система, составными элементами которой стали: система работы с правовыми дефинициями на основе ИКТ, методика работы с нормативно-правовой базой, положениями и теориями правовой науки с использованием презентаций, система юридических задач, правовых ситуаций, которые решаются на основе использования возможностей ИКТ, а также система электронных тестовых заданий и подготовка на их основе формативных тестов. Разработанная автором методическая система подготовки и использования электронных материалов направлена на основной результат обучения - формирование правовой компетентности учащихся.

...