Підготовка студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність дослідження. Початок ХХІ століття ознаменувався істотними перетвореннями в усіх сферах суспільного життя нашої держави. Перехід до ринкових відносин, розширення міжнародного співробітництва, орієнтація на входження до європейського співтовариства зумовлюють необхідність реформування системи освіти у контексті процесів глобалізації та інтеграції. З огляду на це перед вищими навчальними закладами постає складне завдання підготовки мобільних та конкурентоспроможних на міжнародному ринку фахівців з високим рівнем розвитку професійної культури, здатністю до інтелектуального, духовного та професійного самовдосконалення.

Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), а також Загальнодержавна комплексна програма підтримки та розвитку українського села “Добробут через аграрний розвиток України” визначають основні тенденції реформування аграрної освіти, яка є важливою складовою системи професійної освіти.

Підготовка студентів до професійного спілкування в іншомовному середовищі є важливим і перспективним напрямом формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві. Необхідність такої підготовки зумовлена тим, що у наш час українські аграрії мають можливість співпрацювати та обмінюватися досвідом із колегами з інших країн, а студенти аграрних ВНЗ - пройти навчально-виробничу практику за кордоном. В умовах відкритого ринку праці готовність до професійного спілкування в іншомовному середовищі значно сприяє успішній професійній самореалізації та мобільності молодих фахівців.

Питання підготовки майбутніх аграріїв до фахового іншомовного спілкування розглядалося нами у контексті їхньої професійної підготовки у вищому навчальному закладі. Тому важливе значення для нашої роботи мали дослідження з проблем професійної педагогіки, зокрема праці, в яких обґрунтовано: методологічні основи професійної освіти (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало), педагогічні технології (В.П. Безпалько, С.О. Сисоєва), професійна підготовка фахівців у вищих навчальних закладах (А.М. Алексюк, В.О. Сластьонін, Л.О. Хомич), особливості педагогічних систем (С.Я. Батишев, А.А. Киверялг, Н.В. Кузьміна).

Окремі питання професійної підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю розкрито у численних дисертаційних дослідженнях (Л.А. Аврамчук, Л.В. Барановська, Н.М. Гловин, Л.Л. Головко, С.Г. Заскалєта, В.А. Кручек, В.Т. Лозовецька, П.Г. Лузан, І.В. Ляшенко, В.М. Манько, Н.Д. Островська, Л.А. Сподін, М.П. Хоменко, С.С. Якубовська).

Важливе значення у визначенні теоретичних основ підготовки майбутніх фахівців до професійного спілкування в іншомовному середовищі мали праці, присвячені проблемі спілкування, зокрема: філософські (К.О. Апель, М.М. Бахтін, М. Бубер, Л.П. Буєва, М.С. Каган, В.М. Соковнін, Ю. Хабермас), соціологічні (С.В. Борисньов, М. Вебер, Г. Зіммель, А.Й. Капська), психологічні (Б.Г. Ананьєв, Г.М. Андрєєва, О.О. Бодальов, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, В.М. М'ясищев, В.А. Семиченко). Проблему педагогічного спілкування вивчали Ш.О. Амонашвілі, Г.О. Балл, М.М. Заброцький, І.О. Зимня, І.А. Зязюн, В.О.Кан-Калик та інші науковці.

Проблема навчання студентів фахового спілкування іноземною мовою стала предметом аналізу в дослідженнях І.М. Бермана, Г.К. Борозенець, Е.П. Комарової, Т.С. Сєрової, О.Б. Тарнопольського, С.К. Фоломкіної.

У кінці ХХ - на початку ХХІ століть з'явилося чимало дисертаційних досліджень, присвячених окремим аспектам підготовки фахівців різного профілю до професійного іншомовного спілкування. У цих роботах досліджуються: формування комунікативних умінь (Л.П. Дарійчук, Л.І. Морська), комунікативної компетенції (С.В. Козак), професійної спрямованості (В.В. Волкова), пізнавальних інтересів (І.В. Некоз), культури професійного спілкування (В.А. Лівенцова), використання ділових ігор (Ю.М. Друзь, В.С. Коломієць), навчання усного та писемного мовлення (Т.В. Алексєєва, Н.Р. Петранговська, Г.С. Скуратівська, І.А. Федорова), навчання читання з використанням комп'ютера (С.В. Радецька), моделювання ситуацій професійної діяльності (О.В. Бернацька).

Проте, теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми навчання студентів фахового спілкування свідчить, що як теоретичні, так і практичні аспекти підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю до професійного іншомовного спілкування не отримали належного відображення у науковій літературі. Недостатньо обґрунтованим залишається поняття готовності студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Поза увагою науковців залишилася розробка цілісної системи підготовки студентів аграрних ВНЗ до фахового спілкування, яка буде сприяти ефективній взаємодії працівників сільського господарства із зарубіжними партнерами в нерідному лінгвокультурному соціумі.

Таким чином, у системі професійної підготовки фахівців аграрного профілю були виявлені суперечності: між новими вимогами до якості професійної освіти та недостатньою розробкою проблеми удосконалення іншомовної підготовки студентів аграрних ВНЗ; між гострою потребою суспільства у професіоналах, здатних успішно взаємодіяти в іншомовному середовищі, та низьким рівнем іншомовної професійної комунікативної компетентності студентів аграрних спеціальностей; між метою і завданнями дисципліни “Іноземна мова за професійним спрямуванням” та відсутністю ефективної технології формування готовності до професійного іншомовного спілкування.

Необхідність розв'язання зазначених суперечностей, актуальність проблеми підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю до професійного іншомовного спілкування, недостатня увага до неї у науковій літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Підготовка студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі”.

Мета дослідження - обґрунтування теоретичних і методичних основ системи підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі та експериментальна перевірка її ефективності у навчальному процесі аграрного ВНЗ.

Концептуальна ідея дослідження. Підготовка студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі є важливою складовою їхньої фахової підготовки і передбачає розвиток мотивації щодо спілкування іноземною мовою у майбутній професійній діяльності, формування професійної комунікативної мовленнєвої компетентності та здатності до саморегуляції і самооцінювання у процесі взаємодії в аграрній сфері нерідного мовного соціуму. Ця ідея реалізується шляхом розробки і впровадження у навчальний процес аграрного ВНЗ моделі підготовки студентів до професійного іншомовного спілкування, в якій обґрунтовано підхід, мету, принципи, зміст, технологію і результат підготовки. Важливе значення має обґрунтування педагогічних умов, комплексне дотримання яких у процесі підготовки сприяє формуванню готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі, яка є важливим чинником успішної професійної самореалізації майбутніх фахівців аграрного профілю, а також підвищує їхню мобільність і конкурентоспроможність на світовому ринку праці.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що підготовка студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі буде ефективною, якщо:

- на основі системного підходу розробити модель підготовки до фахового іншомовного спілкування, у якій усі компоненти навчального процесу будуть взаємозв'язані і взаємозалежні;

- у процесі підготовки забезпечити сукупність педагогічних умов, а саме створити активне навчальне середовище, сприяти формуванню у студентів стійкої внутрішньої мотивації щодо професійного іншомовного спілкування та поступово підвищувати рівень автономії студентів у професійній іншомовній взаємодії.

Реалізація мети дослідження та необхідність підтвердження висунутої гіпотези передбачали вирішення таких завдань:

1. Вивчити стан дослідженості проблеми підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного іншомовного спілкування у педагогічній теорії і практиці.

2. З'ясувати сутність поняття “готовність майбутніх фахівців до професійного спілкування в іншомовному середовищі”, проаналізувати його структуру, визначити критерії, показники та рівні готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі.

3. Теоретично обґрунтувати модель підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі, розробити методику формування готовності студентів аграрних спеціальностей до фахового іншомовного спілкування та перевірити їх ефективність у педагогічному експерименті.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування готовності студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі.

5. Розробити комплекс навчально-методичного забезпечення підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі.

1. Теоретичні основи підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю до професійного спілкування в іншомовному середовищі

Узагальнено результати філософських, соціологічних, психологічних і педагогічних досліджень категорії спілкування, проаналізовано проблему професійного спілкування фахівців аграрного профілю в іншомовному середовищі, уточнено поняття “професійне спілкування в іншомовному середовищі”, “підготовка студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі”.

Теоретичний аналіз наукової літератури дає підстави розглядати спілкування як складний багатогранний процес, що досліджується багатьма науками. Філософія вивчає найбільш загальні закономірності спілкування як взаємодії складних систем - суб'єктів. Для соціологів спілкування є, в першу чергу, соціально зумовленим процесом, який забезпечує зв'язок між індивідами, групами, соціальними інститутами та системами. У психології спілкування розглядається як процес взаємодії суб'єктів, у якому відбувається взаємовплив та взаємообмін раціональною та емоційною інформацією. Представниками психологічної науки доведено, що спілкування є однією з найголовніших потреб людини та важливим чинником формування особистості. Професійний розвиток особистості, починаючи з оволодіння професійними знаннями, уміннями і навичками та закінчуючи формуванням професійної культури і самосвідомості, також зумовлюється спілкуванням. Педагогічне спілкування розуміють як систему соціально-психологічної взаємодії між педагогом та учнями, у ході якої відбувається обмін інформацією і взаємовплив та встановлюються певні відносини.

На підставі узагальнення результатів дослідження наукових джерел було визначено, що проблема підготовки студентів аграрних спеціальностей до фахового іншомовного спілкування є особливо актуальною у контексті підвищення якості професійної освіти, проте, це питання ще недостатньо вивчене як у теоретичному, так і в практичному аспектах. Цей факт зумовив необхідність обґрунтування поняття “професійне спілкування фахівців аграрного профілю в іншомовному середовищі”.

Встановлено, що термін “професійне спілкування” з'явився у педагогічній літературі (В.А. Кан-Калик), а з кінця ХХ століття починає вживатися стосовно представників будь-яких професій для позначення особливостей їхньої взаємодії у професійній діяльності. У цей період з'являються дисертаційні дослідження, у яких вивчаються окремі аспекти професійного спілкування, зокрема проблеми формування культури та стилю спілкування у різних професійних сферах (М.С. Коваль, В.А. Лівенцова, П.П. Скляр, Н.М. Соболь).

Обґрунтовано співвідношення понять “ділове спілкування” та “професійне спілкування” як загального (відображає загальні закономірності взаємодії людей у процесі виконання ними спільної діяльності) і часткового (розкриває специфіку взаємодії, що зумовлюється конкретною професійною діяльністю).

Запропоновано аналітичну модель структури професійного спілкування в іншомовному середовищі, яка включає такі компоненти: суб'єкти спілкування - представники певної професії, об'єднані спільною діяльністю; потреби та мотиви суб'єктів спілкування; цілі - загальна мета професійного спілкування, яка полягає в організації і оптимізації спільної діяльності, та особисті цілі суб'єктів; засоби і стратегії спілкування, вибір яких зумовлюється комунікативною ситуацією та індивідуальними особливостями партнерів; професійна сфера - набір тем, пов'язаних із взаємодією людей у різних галузях економіки під час виконання ними професійних обов'язків; тексти - відрізки усного чи писемного мовлення, які обмежуються тематикою професійної сфери; результат - реалізація цілей суб'єктів спілкування.

На підставі теоретичного аналізу наукової літератури було встановлено, що професійне спілкування в іншомовному середовищі є процесом взаємодії фахівців, який зумовлюється потребами їхньої спільної професійної діяльності і відбувається у такому лінгвокультурному соціумі, де основним засобом спілкування виступає нерідна хоча б для одного з комунікантів мова. З огляду на це, підготовка студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі - це підготовка майбутніх фахівців сільськогосподарського профілю до взаємодії за межами нашої держави (під час проходження практики чи навчання за кордоном) з представниками історично конкретного об'єднання людей, які проживають на певній території і є носіями іноземної для наших студентів мови та “чужої” їм культури.

Вивчення теоретичних основ проблеми професійного спілкування дозволило зробити висновок про необхідність розробки цілісної системи підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі.

2. Система підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі

Визначено зміст, критерії, показники та рівні готовності майбутніх фахівців до професійного спілкування в іншомовному середовищі, обґрунтовано модель підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі та педагогічні умови формування готовності до професійного спілкування іноземною мовою.

Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив визначити готовність до професійного спілкування в іншомовному середовищі як складне особистісне утворення, що сприяє ефективній взаємодії фахівців у професійній сфері нерідного лінгвокультурного соціуму. Компонентами досліджуваної готовності є: 1) мотиваційний - мотивація суб'єктів, ставлення до професійного іншомовного спілкування, спрямованість на взаємодію; 2) операційний - професійна комунікативна мовленнєва компетентність; 3) нормативно-рефлексивний - здатність комунікантів до нормативної саморегуляції і самооцінки своєї поведінки у процесі спілкування. Сукупність цих компонентів у їхньому взаємозв'язку і взаємозалежності становить зміст готовності майбутніх фахівців до професійного спілкування в іншомовному середовищі.

Визначені компоненти дозволили обґрунтувати критерії готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі, зокрема: 1) мотиваційний - наявність потреби у професійному іншомовному спілкуванні, сформованість мотивації, ставлення до іншомовного спілкування, спрямованість особистості на взаємодію; 2) операційний - володіння сукупністю комунікативних мовленнєвих компетенцій; 3) регулятивний - нормативність спілкування і рефлексивність особистості. Відповідно до цих критеріїв були виявлені та описані три рівні готовності майбутніх фахівців до професійного спілкування в іншомовному середовищі.

Елементарний рівень характеризується недостатнім усвідомленням потреби у професійному іншомовному спілкуванні; відсутністю інтересу до вивчення іноземної мови; зовнішньою мотивацією; негативним чи пасивним ставленням до іншомовного спілкування; елементарними знаннями з іноземної мови, обмеженими уміннями та навичками спілкування у побутовій сфері; поверхнево-інтуїтивними уявленнями про норми поведінки в зарубіжних країнах; недостатньо сформованою рефлексивністю.

Середній рівень передбачає: усвідомлення необхідності володіння іноземною мовою як засобом професійної комунікації; пізнавальні мотиви та мотиви самоствердження у професії; позитивне ставлення до іншомовного спілкування; наявність нестійкого інтересу до вивчення іноземної мови; базові компетенції у читанні, говорінні, аудіюванні та письмі, які можуть бути застосовані у стандартних ситуаціях професійного спілкування; ознайомленість з найбільш загальноприйнятими нормами ділового етикету за кордоном; здатність до аналізу комунікативної поведінки.

Для високого рівня характерні: усвідомлення необхідності володіння іноземною мовою як засобом професійного самовдосконалення; внутрішня мотивація; стійкий інтерес до вивчення іноземної мови; творче ставлення до іншомовного спілкування; розвинена професійна комунікативна компетентність в усіх видах мовленнєвої діяльності; глибокі знання лінгвосоціологічних та культурологічних особливостей іншомовного середовища; висока моральна нормативність спілкування; рефлексивна культура.

У розділі обґрунтовано модель підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі, яка складається із комплексу таких взаємопов'язаних і взаємозалежних компонентів, як цільовий (підхід і мета підготовки), змістовий (принципи і зміст підготовки), організаційно-методичний (технологія підготовки) і оцінювально-результативний (результат підготовки).

Комунікативний підхід визначає загальне розуміння процесу підготовки студентів до професійного спілкування в іншомовному середовищі як імітації реальної взаємодії фахівців аграрного профілю в певному соціумі, де основним засобом спілкування є нерідна для них мова. Метою підготовки є формування комунікативно достатнього рівня готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі, що передбачає перехід від елементарного до середнього та високого рівнів готовності. Основні дидактичні вимоги до процесу підготовки відображаються у принципах мовленнєворозумової активності, проблемності, індивідуалізації, функціональності, ситуативності, новизни, професійної спрямованості навчальної діяльності, міжпредметних зв'язків іноземної мови зі спеціальними дисциплінами, культурологічності. Пріоритет предметної сторони змісту підготовки забезпечується трьохрівневою моделлю відбору компонентів - від комунікативного аспекту (відбір тем і ситуацій спілкування) до лінгвістичного (відбір текстів) і до процесуального та психофізіологічного (відбір знань, умінь і навичок професійного іншомовного спілкування). Практичним засобом підготовки виступає модульна інтерактивна технологія, яка передбачає виділення у змісті відносно незалежних частин - сукупності тем, об'єднаних певною сферою, оволодіння якими відбувається через спеціально організовану взаємодію учасників педагогічного процесу. Вивчення кожної теми будь-якого модуля включає три етапи - підготовчий (робота з лексикою), тренувальний (моделювання ситуацій) і творчий (ділові ігри, проекти), які передбачають поступове зростання активності і самостійності студентів в організації взаємодії. Результатом підготовки є сформованість мотиваційного, операційного і нормативно-рефлексивного компонентів готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі на рівні, який дозволяє студентам бути активними повноправними учасниками взаємодії у професійній сфері за межами рідного мовного соціуму.

На підставі аналізу психолого-педагогічних наукових джерел обґрунтовано сукупність педагогічних умов, дотримання яких сприяє формуванню у студентів готовності до професійного іншомовного спілкування: 1) створення активного навчального середовища; 2) сприяння формуванню у студентів стійкої внутрішньої мотивації щодо професійного іншомовного спілкування; 3) поступове підвищення автономії студентів у професійній іншомовній взаємодії.

Обґрунтована модель підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі та виділені педагогічні умови розглядаються нами як важливий чинник підвищення якості професійної іншомовної підготовки майбутніх фахівців у сфері сільського господарства.

3. Експериментальна перевірка ефективності моделі підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі

Подано результати експериментальної роботи, визначено стан готовності студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі за умов традиційного навчання, описано методику організації формувального експерименту та проаналізовано ефективність моделі підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю до професійного спілкування в іншомовному середовищі.

З метою виявлення стану готовності студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі за умов застосування традиційної методики викладання іноземних мов був проведений констатувальний експеримент.

На підставі отриманих у ході експерименту даних був зроблений висновок, що більшість студентів мають недостатній для здійснення успішної взаємодії рівень готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Було встановлено, що студентам факультетів агрономії, механізації, технології виробництва і переробки продукції тваринництва для ефективного функціонування в аграрній сфері іншомовного соціуму бракує стійкої внутрішньої мотивації, знань про норми ділового етикету зарубіжних країн та рефлексивної культури. Результати констатувального експерименту дали підстави зробити висновок про те, що існуюча система викладання іноземних мов за професійним спрямуванням у вищій аграрній школі не забезпечує якісної фахової підготовки студентів і потребує вдосконалення.

Загальна мета формувального експерименту полягала у вивченні впливу обґрунтованої моделі на якість підготовки студентів до професійного спілкування в іншомовному середовищі. При цьому у ході експериментального дослідження вирішувалися такі завдання: розробка та експериментальна перевірка ефективності модульної інтерактивної технології підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі; перевірка педагогічних умов, які у комплексі сприяють успішності підготовки до професійного іншомовного спілкування; розробка програми та методичного посібника з підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі.

Експериментальна робота здійснювалася на базі Полтавської державної аграрної академії. У формувальному експерименті взяли участь 273 студенти факультетів агрономії, механізації, технології виробництва і переробки продукції тваринництва, які були розподілені на 9 експериментальних (137 осіб) та 9 контрольних груп (136 осіб).

В експериментальних групах підготовка до професійного спілкування здійснювалася згідно з розробленою методикою у спеціально створених педагогічних умовах. Значна увага приділялася комплексному формуванню мотиваційного, операційного та нормативно-рефлексивного компонентів готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Для розвитку мотиваційного компонента ми намагалися усувати бар'єри у спілкуванні та підтримувати невимушену атмосферу на заняттях, в якій студенти не боялися висловлюватися, що створювало базу для постійної практики та удосконалення іншомовної професійної компетентності через спеціально розроблений комплекс умовно мовленнєвих вправ, комунікативних ситуацій, ділових ігор та проектів. Стимулювання позитивних емоцій та інтересу до іншомовного спілкування відбувалося через використання автентичних матеріалів, зокрема професійного і краєзнавчого характеру. Формуванню нормативно-рефлексивного компоненту сприяли демонстрація зразків реального професійного мовлення та відпрацювання правил ділового етикету англомовних країн у процесі моделювання ситуацій з обов'язковим аналізом цих ситуацій не тільки викладачем, але й самими учасниками та іншими студентами.

Для визначення динаміки формування готовності студентів до професійного спілкування в іншомовному середовищі застосовувалися такі методики: 1) методика Б. Басса (для визначення спрямованості особистості); 2) методика А.В. Карпова (для оцінювання рівня рефлексивності); 3) методика незакінчених речень (для визначення провідних мотивів у вивченні іноземної мови); 4) розроблені автором анкети (для визначення потреби у професійному іншомовному спілкуванні, ставлення до іншомовного спілкування, ознайомленості з нормами поведінки в іншомовному середовищі); 5) вивчення продуктів діяльності студентів (для діагностики мовленнєвої компетентності).

Результати формувального експерименту засвідчили позитивну динаміку рівнів готовності студентів експериментальних груп до професійного спілкування в іншомовному середовищі.

Високий рівень готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі продемонстрували 7,9% студентів експериментальних груп (3,2% студентів контрольних груп), середній рівень - 59,2% (у контрольних групах - 38,8%), низький рівень - 32,9 % (у контрольних групах - 58%).

Аналіз результатів формувального експерименту підтвердив ефективність запропонованої нами моделі підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі при дотриманні сукупності обґрунтованих педагогічних умов та доцільність впровадження її у навчальний процес аграрних ВНЗ.

Висновки

педагогічний іншомовний студентський професійний

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Результати проведеної теоретичної та експериментальної роботи дають підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз наукових джерел показав, що необхідність підвищення якості іншомовної професійної підготовки студентів аграрних ВНЗ зумовлена об'єктивними потребами суспільства у конкурентоспроможних фахівцях, здатних до максимальної самореалізації та постійного самовдосконалення в умовах європейської та світової інтеграції. Обгрунтовано, що підготовка студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі - це спеціально організований і педагогічно керований процес, який спрямований на формування у студентів готовності взаємодіяти із зарубіжними партнерами у сільськогосподарській сфері за межами нашої держави під час навчання чи проходження практики у такому соціумі, де основним комунікативним засобом є іноземна для українських студентів мова.

2. У результаті вивчення психолого-педагогічної літератури з'ясовано, що у структурі готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності важливе місце займає готовність до професійного спілкування в іншомовному середовищі, яка є складним особистісним утворенням, що сприяє налагодженню контактів, необхідних для професійної самореалізації, в умовах нерідного мовного соціуму. Ступінь прояву мотиваційного, операційного і нормативно-рефлексивного компонентів відображається у рівнях сформованості готовності - елементарному, середньому і високому. Готовність до професійного іншомовного спілкування формується у процесі спеціально організованої і педагогічно керованої навчальної діяльності.

3. З урахуванням принципів системного аналізу обґрунтовано модель підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі, яка складається із сукупності взаємопов'язаних і взаємозалежних компонентів, серед яких: цільовий (визначає загальний підхід і мету підготовки), змістовий (описує принципи і обґрунтовує зміст підготовки), організаційно-методичний (описує технологію підготовки), оцінювально-результативний (визначає результат підготовки). Створена модель передбачає засвоєння студентами аграрних спеціальностей теоретичних основ майбутньої професійної діяльності (фахова підготовка) і формування у них практичних умінь і навичок спілкування іноземною мовою (іншомовна комунікативна підготовка).

Розроблено методику формування готовності студентів аграрних спеціальностей до професійного іншомовного спілкування, в основу якої покладено технологію, що поєднує принципи модульного та інтерактивного навчання. Результативність цієї технології зумовлюється поетапно-концентричною організацією навчального процесу, яка передбачає специфічні форми, методи і прийоми роботи, а також зміну співвідношення провідної ролі викладача і студентів у взаємодії на кожному з трьох етапів. На підготовчому етапі відбувається ознайомлення студентів з новим лексичним матеріалом та його первинне закріплення шляхом виконання умовно мовленнєвих вправ, а процес спілкування організовується і керується викладачем. Тренувальний етап характеризується посиленням комунікативної активності студентів під час моделювання ситуацій професійного спілкування у парах і групах. На творчому етапі студенти самостійно організовують свою мовленнєву діяльність у ділових іграх і проектній роботі.

Експериментально підтверджено ефективність моделі підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Результати педагогічного експерименту доводять якісні зміни у мотиваційному, операційному і нормативно-рефлексивному компонентах готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі у студентів експериментальних груп у порівнянні з контрольними.

4. Обґрунтовано педагогічні умови, комплексне забезпечення яких у навчальному процесі підвищує успішність формування готовності студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі: створення активного навчального середовища; сприяння формуванню у студентів стійкої внутрішньої мотивації щодо професійного іншомовного спілкування; поступове підвищення рівня автономії студентів у професійній іншомовній взаємодії. У результаті експериментальної роботи підтверджено доцільність створення виділених педагогічних умов у процесі підготовки студентів до професійного іншомовного спілкування.

5. Теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені положення дисертаційного дослідження було покладено в основу комплексу навчально-методичного забезпечення підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Розроблені автором програми, методики для визначення рівнів готовності до професійного іншомовного спілкування і методичний посібник “English for specific purposes” можуть бути використані у системі професійної підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю, зокрема у процесі навчання фахового іншомовного спілкування студентів факультетів агрономії, механізації, технології виробництва і переробки продукції тваринництва, а також для підготовки студентів до проходження навчально-виробничої практики у сфері сільського господарства в англомовних країнах.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне вирішення усіх аспектів проблеми підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю до професійного іншомовного спілкування. Подальшого вивчення потребують: узагальнення зарубіжного досвіду підготовки студентів аграрних ВНЗ до професійного іншомовного спілкування; застосування інформаційних технологій у процесі формування готовності студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі; обґрунтування змісту та розробка програми спецкурсу “Діловий етикет для працівників аграрної сфери” та методичних рекомендацій до нього.

Література

1. Ніколаєнко Ю.О. English for specific purposes: методичний посібник з підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі / Ю.О. Ніколаєнко. - Полтава: Полтавська державна аграрна академія, 2008. - 59с.

2. Ніколаєнко Ю.О. Співвідношення понять “ділове спілкування” та “професійне спілкування” / Ю.О. Ніколаєнко // Вісник Київського міжнар. ун-ту. Сер. Пед. науки: зб. наук. пр. - К., 2006. - Вип. 9. - С. 180-191.

3. Ніколаєнко Ю.О. Проблема готовності до професійного спілкування в іншомовному середовищі / Ю.О. Ніколаєнко // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. пр. / Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України; Благод. фонд ім. А.С. Макаренка. - К., 2007. - Вип. 2. - С. 94-106.

4. Ніколаєнко Ю. Спілкування як чинник професійного розвитку особистості / Юлія Ніколаєнко // Зб. наук. пр. Полтавського держ. пед. ун-ту імені В.Г. Короленка. Сер. Пед. науки. - Полтава, 2007. - Вип. 3/4 (55/56). - С. 112 - 119.

5. Ніколаєнко Ю.О. Професійне спілкування в іншомовному середовищі: сутність і структура / Ю.О. Ніколаєнко // Вісник Київського міжнар. ун-ту. Сер. Пед. науки: зб. наук. пр. - К., 2007. - Вип. 10. - С. 192-200.

6. Ніколаєнко Ю.О. Етапи застосування модульної інтерактивної технології у процесі підготовки студентів аграрних спеціальностей до професійного спілкування в іншомовному середовищі / Ю.О. Ніколаєнко // Вища освіта України. - 2007. - Дод. 3 (т. 6). - Тем. вип. “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: моніторинг якості освіти”. - С. 207-213.

Размещено на Allbest.ru