Лінгводидактичні засади навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО

УДК: 373.2+373.22+431+401.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Лінгводидактичні засади навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл

13.00.02 - теорія та методика навчання (германські мови)

Церна Світлана Вікторівна

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, член-кореспондент АПН України, доцент Мартинова Раїса Юріївна, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, завідувач кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор Тарнопольський Олег Борисович, Дніпропетровський університет економіки та права, проректор з науково-педагогічної роботи гуманітарного спрямування, міжнародного співробітництва та євроінтеграції, завідувач кафедри прикладної лінгвістики та методики навчання іноземних мов;

кандидат педагогічних наук, доцент Вербицька Тетяна Діомидівна, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, доцент кафедри німецької філології.

Захист відбудеться «17» січня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.04 Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий «15» грудня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої радиО. А. Копусь

школяр іншомовний лексика навчання

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Неухильний рух України до світової міжнародної спільноти пов'язаний з розв'язанням багатьох проблем. Серед них важливе місце посідає мовна політика у сфері освіти. Сьогодні ефективна співпраця в умовах глобалізації й інтеграції, що охопила всі сфери духовного та матеріального виробництва, не можлива без вільного володіння іноземними мовами, і, насамперед, мовами міжнародного спілкування, серед яких німецька є однією з основних мов міждержавної комунікації країн Європейського Союзу.

Розвиток в учнів здатності застосовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур сучасного світу наразі є глобальною метою навчання цього предмета. Запорукою успішного володіння іноземною мовою, що вивчається, є достатній рівень лексичної компетенції учнів як важливої складової іншомовної комунікативної компетенції загалом.

Проблема навчання іншомовної лексики перебуває в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних учених. Її розробка здійснюється в таких напрямах, як-от: визначення лінгводидактичних принципів відбору активного (продуктивного) та пасивного (рецептивного) словника для різних вікових груп в умовах шкільного і вузівського навчання (В. Бухбіндер, Л. Василенко, С. Калініна, В. Кондратьєва, М. Латушкіна, І. Рахманов, В. Сокирко, Л. Якушина, S. Eggert, H. Casper-Hehne, P. Lorenzen, D. Krohn та ін.); способів рецептивного засвоєння іншомовної лексики для читання суспільно-політичних, науково-популярних, країнознавчих та художніх текстів (Н. Баранова, І. Фельснер, С. Фоломкіна, Г. Харлов, F. J. Hausmann, L. Legenhausen, D. Wolff та ін.) і сприйняття їх змісту на слух (М. Базіна, Н. Бичкова, М. Вайсбурд, С. Захарова, K. Hegyes, I. Schreiter, G. Solmecke та ін.); визначення форм запам'ятовування іншомовної лексики для її активного вживання в мовленні (М. Бурлаков, Ю. Гнаткевич, Б. Чуйков, О. Шамов, П. Яхно, U. Rampillon, C. Schouten-van Parreren та ін.); методів репродуктивного і продуктивного засвоєння вільних та стійких словосполучень для вдосконалення усно-мовленнєвих умінь (П. Гурвич, В. Коростельов, Ю. Кудряшов, З. Кузьменко, О. Стеценко, О. Тарнопольський, Н. Форкун, P. Balsliemke, W. Bцrner, P. Kьhn, B.-D. Mьller та ін.)

Зазначені дослідження розкривають основні методичні підходи до організації результативного навчання розуміння й уживання іншомовного лексичного матеріалу, що вивчається, в існуючих умовах навчального процесу. Однак дослідники не розкривають структурних компонентів змісту навчання іншомовної лексики, які дозволили б у повному обсязі визначити, чого навчати школярів та в якій послідовності.

Первинність визначення структурного змісту щодо вибору методу навчання належить до постулатів вітчизняної і зарубіжної дидактики. Вочевидь недостатня увага до дидактичних засад цілеполягання щодо цілей навчання кожної частини лексичного матеріалу, відсутність чітко виділених етапів навчання лексики німецької мови та створення на цій основі дидактично й методично обґрунтованої системи вправ негативно позначаються на якості засвоєння учнями лексики німецької мови. Необхідність заповнення цих прогалин зумовила вибір теми дослідження «Лінгводидактичні засади навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів «Особистісно орієнтоване навчання іноземних мов студентів гуманітарних факультетів», що входить до тематичного плану науково-дослідних робіт Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (протокол № 5 від 27 грудня 2001 р.). Автор досліджував аспект дидактичного і методичного забезпечення процесу навчання учнів лексики німецької мови. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (протокол № 8 від 28 січня 2004 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 25 жовтня 2005 р.).

Мета дослідження - обґрунтувати лінгводидактичні засади, дидактико-методичну структуру змісту навчання лексики німецької мови й розробити експериментальну методику її реалізації для учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

Завдання дослідження:

1. Схарактеризувати особливості навчання школярів іншомовної лексики в практиці шкільної освіти.

2. Обґрунтувати лінгводидактичні засади та спосіб і форму взаємозв'язку цілей навчання іншомовної лексики як компонента комунікативної та соціокультурної компетенцій школярів.

3. Визначити структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів і послідовність їх реалізації у процесі навчання, а також рівні, критерії та показники її засвоєння.

4. Розробити систему вправ навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл, рекомендації до її використання й експериментально перевірити їх ефективність.

Об'єкт дослідження - процес навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

Предмет дослідження - лінгводидактичні засади методики навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

Гіпотеза дослідження: засвоєння учнями 7-8 класів лексики німецької мови буде ефективним, якщо:

· засвоєння лексичного матеріалу здійснюватиметься послідовно від сприйняття в усній та письмовій формі до мовного і змістового усвідомлення та запам'ятовування, і далі до вироблення лексичних навичок та їх застосування в різних видах мовленнєвої діяльності;

· кожний фрагмент навчального матеріалу буде засвоюватися з конкретною практичною метою;

· навчання лексики німецької мови відбуватиметься в єдності рецептивних і репродуктивних знань, рецептивних та репродуктивних навичок, рецептивно-репродуктивних і продуктивних умінь.

Методи дослідження. З метою вивчення особливостей навчання школярів іншомовної лексики, обґрунтування цілей навчання іншомовної лексики та рівнів її засвоєння, а також визначення структурних компонентів змісту навчання лексики німецької мови було використано теоретичні методи дослідження: аналіз, узагальнення і систематизацію психологічних, педагогічних, лінгвістичних та методичних наукових досліджень, нормативних і навчально-методичних джерел з теми дослідження. Для виявлення рівнів засвоєння лексики німецької мови було використано методи тестування і цілеспрямованого педагогічного спостереження за процесом навчання учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл, анкетування вчителів німецької мови. Задля перевірки ефективності розробленої методики навчання учнів лексики німецької мови було використано метод педагогічного експерименту. Для узагальнення, якісного і кількісного аналізу експериментальних даних було застосовано метод статистичної обробки результатів дослідження.

База дослідження. Експериментальне дослідження проводилося на базі загальноосвітньої школи № 25 з поглибленим вивченням німецької мови м. Одеси, Одеської гімназії № 4, Маріїнської гімназії м. Одеси, загальноосвітньої школи № 1 імені Олега Ольжича м. Миколаєва. Усього в експерименті взяли участь 430 учнів і 15 учителів.

Наукова новизна дослідження: вперше обґрунтовано раціональну форму висунення цілей навчання лексики німецької мови (від узагальнених освітніх, розвивальних, виховних, практичних цілей навчання до відповідних їм конкретних цілей, кожна з яких співвідноситься з однією частиною лексики; наступна мета, лінгвістично і семантично взаємопов'язана з попередньою, висувається за умови досягнення останньої); визначено структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови та послідовність їх реалізації в процесі навчання (рецептивні і репродуктивні лексичні знання та навички, рецептивно-репродуктивні та продуктивні лексичні вміння; рецептивно-репродуктивні та продуктивні передмовленнєві й мовленнєві вміння); окреслено рівні засвоєння іншомовної лексики з урахуванням психологічних засад засвоєння нового матеріалу (сприйняття в усній та письмовій формі, мовне і змістове усвідомлення, запам'ятовування, осмислення на базі практичного вживання в різних видах мовленнєвої діяльності); визначено критерії (правильність перекладу і правильність використання у мовленні) та показники оцінювання рівнів засвоєння лексичного матеріалу (адекватне відтворення ізольованих лексичних одиниць, словосполучень і окремих речень; правильне вживання пов'язаних за змістом речень з обмеженою кількістю лексичних одиниць, пов'язаних за змістом речень у підготовленому та непідготовленому мовленні); дістала подальшого розвитку методика навчання лексики німецької мови учнів спеціалізованих шкіл.

Практичне значення одержаних результатів: розроблено методику навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл та рекомендації до її використання. Результати дослідження можуть бути використані в роботі вчителів німецької мови з учнями спеціалізованих та загальноосвітніх шкіл, у змісті лекцій з курсу «Методика навчання іноземної мови» в педагогічних вищих навчальних закладах, на курсах підвищення кваліфікації вчителів німецької мови.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи загальноосвітньої школи № 25 з поглибленим вивченням німецької мови м. Одеси (акт про впровадження № 160 від 11.04.2008 р.); Одеської гімназії № 4 (акт про впровадження № 5 від 10.03.2008 р.); Маріїнської гімназії м. Одеси (акт про впровадження № 127 від 14.04.2008 р.); школи-інтернату № 1 гуманітарно-естетичного профілю м. Одеси (акт про впровадження № 83 від 10.04.2008 р.); загальноосвітньої школи № 1 імені Олега Ольжича м. Миколаєва (акт про впровадження № 10 від 18.02.2008 р.); загальноосвітньої школи № 24 м. Миколаєва (акт про впровадження № 8 від 21.01.2008 р.); гімназії № 5 м. Мелітополя (акт про впровадження № 7 від 07.04.2008 р.); Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (акт про впровадження № 350 від 25.02.2008 р.) та Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського (акт про впровадження № 01/324-1 від 17.04.2008 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій, використанням комплексу методів дослідження, адекватних цілям, завданням, об'єкту та предметові дослідження, дослідно-експериментальною перевіркою висунутих положень, якісним і кількісним аналізом здобутих результатів, репрезентативністю вибірки учасників експерименту, підтвердженням результатів формувального та відстроченого в часі етапів експерименту.

Апробація результатів дослідження проводилася на III Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження - теорія та експеримент» (м. Полтава, 2005 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сугестивні аспекти мови і проблеми мовної комунікації» (м. Одеса, 2007 р.), IV Всеукраїнських науково-практичних читаннях студентів і молодих учених, присвячених педагогічній спадщині К. Д. Ушинського (м. Одеса, 2006 р.), на наукових семінарах і засіданнях кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, а також на семінарі аспірантів факультету лінгвістики і літературознавства Білефельдського університету (Німеччина, м. Білефельд, 2007 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено в 9 публікаціях, з них - 5 у фахових виданнях України та 1 експериментальний навчальний посібник.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 4 додатків. Повний обсяг дисертації становить 202 сторінки. У роботі вміщено 10 таблиць, 6 рисунків, що займають 1 сторінку основного тексту. У списку використаних джерел 248 найменувань, що охоплюють 23 сторінки. Додатки викладено на 47 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет дисертації, сформульовано завдання, гіпотезу, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення, подано дані щодо апробації та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади навчання учнів 7-8 класів іншомовної лексики» розглянуто еволюцію цілей та методики навчання іншомовної лексики в практиці шкільної освіти, охарактеризовано сучасні вимоги і цілі навчання учнів іншомовної лексики, визначено рівні її засвоєння.

Проблема навчання школярів іншомовної лексики стала цілеспрямовано досліджуватися з другої половини ХХ століття, розв'язання якої тісно пов'язане з визначенням цілей навчання школярів іншомовної лексики. Їх ретроспективний аналіз засвідчив, що вони змінювалися таким чином: за цільової настанови на лінгвістичне оволодіння іноземною мовою лексика запам'ятовувалася, перетворювалась у різноманітні граматичні форми, але при цьому не вживалася у продуктивному мовленні, а лише впізнавалася під час читання художніх і політично-суспільних текстів (Н. Полякова, Г. Свєтліщева та ін.); за орієнтації мети на комунікативне оволодіння іноземною мовою лексика не запам'ятовувалась у зв'язку зі способами її трансформування у різних лінгвістичних та мовленнєвих аспектах, що призводило до засвоєння лише тієї її частини, яка багаторазово використовувалась у готових мовленнєвих конструкціях (І. Бім, Г. Китайгородська, Ю. Пассов та ін.); за визначення цільового завдання на інтегроване оволодіння іноземною мовою переважало мимовільне накопичення учнями словникового запасу за рахунок підвищення їхньої рефлексивної активності завдяки читанню професійно орієнтованої літератури та самостійної роботи в мережі Інтернет (Л. Добровольська, Р. Мартинова та ін.). При цьому спеціальне навчання лексики утруднювалося через недостатню увагу до змістового аспекту навчання порівняно з процесуальним.

Умовою вдосконалення процесу навчання іншомовної лексики є її дидактичне цілеполягання, тобто висування цілей навчання іншомовної лексики відповідно до: 1) сумірності кожної частини лексики, що вивчається, з реальними можливостями її засвоєння учнями в установлений термін; 2) змістового зв'язку кожної наступної цілі навчання лексики з попередньою; 3) передбачення у кожній висунутій поурочній меті навчання лексики перспектив її практичного вживання у наступних цілях; 4) постановки кожної наступної поурочної мети навчання лексики на базі успішної реалізації та закріплення попередньої; 5) розмірністю кількості освітніх цілей навчання лексики, що досягаються на одному занятті, кількості лексичних операцій, що програмуються.

Урахування психологічних закономірностей засвоєння навчального матеріалу, пов'язаних з особливостями функціонування пам'яті й мислення учнів (Л. Виготський, С. Рубінштейн, А. Смірнов та ін.), досягненням достатнього рівня мотивації школярів у процесі навчання (R. Gagnй та ін.), утворенням іншомовного динамічного стереотипу (Б. Бєляєв, П. Гурвич та ін.), забезпечує можливість досягнення поставлених цілей навчання іншомовного лексичного матеріалу. При цьому засвоєння іншомовної лексики здійснюється на декількох рівнях: сприйняття лексичних одиниць, що вивчаються, в усній і письмовій формі із залученням максимально можливої кількості аналізаторів; мовне та змістове усвідомлення лексичних одиниць, що вивчаються, на основі зіставлення зі значенням рідною мовою та вивчення способів їх граматичних перетворень для поєднання у словосполучення та речення; запам'ятовування лексики, що вивчається, шляхом набуття знань ізольованих лексичних одиниць, формування навичок їх вживання у словосполученнях та реченнях і розвитку вмінь їх використання у навчальних мовленнєвих діях; 4) осмислення на базі практичного вживання в усіх видах мовленнєвої діяльності.

У другому розділі «Методика навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл» подано концептуальні засади наявних методів навчання іноземних мов; визначено структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови та послідовність їх реалізації в процесі навчання; описано систему вправ, що орієнтовані на навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів, дидактичні та методичні принципи її побудови.

Аналіз сучасних концепцій методів навчання лексики німецької мови дозволяє диференціювати їх на прямі (інтуїтивні), свідомі, інтенсивні та комбіновані. Прямі (інтуїтивні) методи орієнтовані на розвиток в учнів здатності вживати готові заучені мовленнєві зразки у власному мовленні. Однак вони не вирішують завдання розвитку здатності трансформувати ізольовані лексичні одиниці в різні граматичні форми, що не дозволяє учням вільно оперувати лексичним матеріалом, що вивчається. Свідомі методи забезпечують навчання учнів лексики на рівні її рецептивного та репродуктивного вживання, але окрім створення навчальних мовленнєвих ситуацій не пропонують інших способів для розвитку вмінь реальної мовленнєвої комунікації. Тому учні, які володіють мовними засобами в достатній мірі, не в змозі реалізувати власний іншомовний мовленнєвий потенціал. Інтенсивні методи програмують запам'ятовування великої кількості кліше діалогічного мовлення за рахунок залучення резервних психічних можливостей учнів, однак ігнорують аспект усвідомлення та осмислення ними лексичної інформації, що вивчається, чим не сприяють довготривалому й міцному збереженню в пам'яті учнів вивчених лексичних одиниць. Відповідно до комунікативних методів семантизація, активізація лексичного матеріалу та його вживання здійснюється виключно в процесі мовленнєвої діяльності, що значно утруднює вичленовування з потоку мовлення лексичних одиниць, які вивчаються, розуміння їхнього значення, граматичної форми утворення, а відтак і способу використання у самостійній мовленнєвій комунікації.

Методи навчання, подані в підручниках німецької мови, рекомендованих для використання в навчальному процесі спеціалізованих шкіл, не дозволяють в достатній мірі засвоювати лексичний матеріал, що вивчається, допускають появу прогалин у знаннях учнів, безсистемність у використанні лексики, яка вивчається, що не забезпечує можливості її практичного вживання у мовленні і запам'ятовування у цілому.

На основі розгляду змісту навчання іноземних мов нами визначені такі структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови та послідовність їх реалізації: 1) рецептивні й репродуктивні лексичні знання; 2) рецептивні й репродуктивні лексичні навички; 3) рецептивно-репродуктивні й продуктивні лексичні, передмовленнєві та мовленнєві вміння.

Установлено, що успішна реалізація позначених компонентів у процесі навчання лексики німецької мови забезпечується дотриманням в організації цього процесу дидактичних принципів системності та послідовності; доступності й посильності; міцності; рівних можливостей для кожного учня; повного засвоєння матеріалу, що вивчається; наочності; взаємозв'язку освіти, розвитку та виховання; науковості; завершеності навчання.

Методичними принципами організації процесу навчання лексики німецької мови є: свідоме засвоєння мовних операцій; комунікативна спрямованість навчання; урахування рідної мови; зв'язок лексичних одиниць, що подаються, з вивченими фонетичними і граматичними; подолання однієї лексичної трудності; вивчення на одному занятті конкретного обсягу лексичних одиниць; самостійне розширення словникового запасу.

На основі представлених компонентів змісту навчання лексики німецької мови, а також дидактичних і методичних принципів організації процесу навчання було розроблено систему вправ, що складається з трьох взаємопов'язаних та взаємопідпорядкованих комплексів.

Вправи першого комплексу спрямовані на набуття лексичних знань ізольованої лексики, а також лексики в різних її граматичних формах з урахуванням специфічних особливостей німецької мови. До комплексу ввійшли такі вправи: презентаційні; імітаційні; трансформаційно-граматичні; перекладні, що активізують лексичний матеріал, який вивчається; перекладні, що контролюють його запам'ятовування.

Приклади цих вправ у скороченому варіанті:

1. Lesen Sie die Wцrter mit der Ьbersetzung vor und schreiben Sie diese ins Vokabelheft! Achten Sie auf die schwierig auszusprechenden Wцrter!

2. а) Lesen Sie die neuen Wцrter vor und schreiben Sie diese in verschiedenen grammatischen Formen auf!

3. Bilden Sie von den Verben Substantive und umgekehrt: von den Substantiven Verben; schreiben Sie diese auf!

z.B. b) turnen - das Turnen, der Turner, die Turnerin

das Boxen - boxen, der Boxer, die Boxerin

in der Turnhalle, ohne Turnhalle in den Turnhallen	у спортивній залі, без спортивної зали в спортивних залах
du fichtst, sie ficht; er focht; ich habe gefochten	ти фехтуєш, вона фехтує; він фехтував; я фехтував/ла

Вправи другого комплексу спрямовані на формування навичок використання лексичного матеріалу, що вивчається, у різних граматичних формах у поєднанні з раніше вивченим на рівні словосполучень та окремих речень. Такими вправами є: читання словосполучень та окремих речень з кожною з лексичних одиниць, що вивчається; їх переклад українською мовою з опорою на підручник; їх переклад німецькою мовою на слух (при цьому підручники в учнів закриті); вимовляння та написання власних словосполучень і речень з кожною з лексичних одиниць, що вивчається; контрольний переклад лексичного матеріалу, що вивчається, у вигляді словосполучень та окремих речень з німецької мови українською та навпаки, з регламентацією часу; контрольний диктант-переклад цього ж матеріалу.

Приклади вправ цього комплексу у скороченому варіанті:

1. а) Lesen Sie die Wortverbindungen und Sдtze vor, ьbersetzen Sie diese ins Ukrainische! b) Bilden Sie mehrere eigene Wortverbindungen und Sдtze mit den fettgedruckten Wцrtern und schreiben Sie diese auf!

die groЯe Turnhalle; in der Turnhalle; in der beliebten Sportart - in der Leichtathletik; eine Turnhalle suchen; in der Turnhalle nicht trainieren; Habt Ihr denn in dieser Turnhalle noch nicht trainiert? Wollen wir in der Turnhalle trainieren?

viel fechten; regelmдЯig in der Turnhalle fechten; Ich fechte mit dem Sдbel regelmдЯig zwei Stunden. Fichtst du denn nicht im Freien? Ute ficht einen Gang. Hast du mit einer Partnerin gefochten? Von 7 bis 8 morgens mьssen Sie, Herr Fischer, fechten.

2. Beantworten Sie die Fragen, benutzen Sie dabei die neuen Wцrter!

Wo finden die Turnstunden ьblicherweise statt? Und wenn es in der Schule keine Turnhalle gibt? Welche Wettkдmpfe finden in den Turnhallen statt?

Ist der Sportler in dieser Sportart / diesen Sportarten berьhmt? Welchen Sport treibst Du statt Schwimmen / Handball / Boxen / Radsport / Reiten / Skisport?

3. Ьbersetzen Sie folgende Wцrter und Wortverbindungen спортивна зала - спортивні зали, фехтувати ins Deutsche!

b) Schreiben Sie die Wortverbindungen und Sдtze der Ьbung 5 Stunde 1 auf, die Ihnen Ihr Lehrer diktiert!

4. Benutzen Sie statt der fettgedruckten Wцrter die unten gegebenen Synonyme:

1. Ich treibe in einer Turnhalle Sport. 2. Fechten mag ich sehr.

der Fechtsport, sдbeln; die Sporthalle, der Turnsaal.

Вправи третього комплексу спрямовані на розвиток в учнів уміння використовувати кожну лексичну одиницю, що вивчається, у взаємозв'язку з раніше вивченими в монологічному, діалогічному мовленні й аудіюванні. Такі вправи є лексично запрограмованими, оскільки завдання містять у собі обов'язкову вимогу розповісти або розпитати про щось, уживаючи задану лексику; тематично зумовленими, тому що завдання обмежені лексикою з тематики, яка вивчається; особистісно орієнтованими (творчими), оскільки дозволяють використання усього вивченого лексичного матеріалу, і спонукають учнів до усних або письмових висловлювань на основі їхнього особистого досвіду чи фактів реальної дійсності; контрольними, оскільки містять завдання для письмових та творчих робіт з уведенням додаткової лексики, що призначена для мимовільного запам'ятовування у процесі викладу написаного.

Приклади вправ цього комплексу в скороченому варіанті:

1. а) Lesen Sie den Text und beantworten Sie die Fragen! b) Erzдhlen Sie den Text nach, die Fragen helfen Ihnen dabei! c) Erzдhlen Sie den Text als Gesprдch nach, arbeiten Sie zu zweit!

2. а) Sehen Sie sich die Bilder an und beantworten Sie die untenstehenden Fragen! b) Beschreiben Sie diese Bilder schriftlich! Benutzen Sie dabei die Synonyme aus Ьbung 4!

3. Fragen Sie Ihren Mitschьler / Ihre Mitschьlerin zum Thema „Sport“ aus; benutzen Sie dabei folgende Wцrter: die Turnhalle / -n, die Sportart / -en, das Schwimmen, Handball, die Leichtathletik, turnen, fechten, gewinnen, das Boxen, der Radsport, das Reiten, der Skisport, sportlich, anstrengend.

4. Bereiten Sie die Nacherzдhlung des Textes „Der Sport“ vor, orientieren Sie sich an den Fragen und den Bildern aus Ьbung 6!

5. Lesen Sie die Wortverbindungen und ьbersetzen Sie diese ins Ukrainische! Stellen Sie die eigenen kleine Situationen mit diesen Wortverbindungen zusammen!

In der Turnhalle fechten.

6. a) Lesen Sie die Dialoge vor und spielen Sie diese! b) Lesen Sie einen der Dialoge, geben Sie den Inhalt als eine Beschreibung wieder!

· Mein Trainier hat mir gesagt, dass ich mehr trainieren soll. Ich habe im letzten Spiel nicht gewonnen.

· Ja, er hat Recht. Du musst mehr trainieren. Vielleicht kommst du morgen zu uns, in die Turnhalle?

· Ja, gerne. Welche Sportarten trainiert man ьblicherweise in dieser Turnhalle?

· Sehr viele. Z.B. Handball, FuЯball, Boxen und auch Leichtathletik.

7. Fьhren Sie zu den folgenden Ausdrьcken die zusдtzlichen Informationen an, sprechen Sie darьber in der Klasse! Die Redemittel auf der nдchsten Seite helfen Ihnen dabei!

In unserer Schule kann man verschiedene Sportarten treiben.

Sportlich sein - gesund sein.

Meine Lieblingssportarten.

8. Schreiben Sie einen Aufsatz zum Thema „Die Sportarten“!

9. Lesen Sie Ihren Aufsatz ьber die Sportarten vor und lassen Sie die Mitschьler / Mitschьlerinnen diesen nacherzдhlen!

У третьому розділі «Експериментальна перевірка методики навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл» подано результати анкетування учителів німецької мови; описано критерії засвоєння лексики німецької мови; схарактеризовано структуру експериментального навчального посібника з навчання лексики німецької мови; описано сутність і результати констатувального, формувального та відстроченого в часі етапів експерименту, подано статистичну обробку отриманих емпіричних даних.

Анкетування вчителів, які працюють у школах і класах з поглибленим вивченням німецької мови, показало, що вони недостатньо підготовлені до навчання учнів лексики німецької мови; не розуміють труднощів, яких зазнають учні в оволодінні цим навчальним матеріалом. Ці висновки підтверджуються результатами обстеження учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл, що проводилося задля виявлення якості засвоєння лексики німецької мови.

Критеріями засвоєння лексики німецької мови були: правильність перекладу, правильність уживання у мовленні. Показниками першого критерію слугували кількість правильно перекладених ізольованих лексичних одиниць, словосполучень і окремих речень з вивченими лексичними одиницями. Показниками для другого критерію стали кількість правильно використаних пов'язаних за змістом речень з обмеженням лексичних одиниць і пов'язаних за змістом речень у підготовленому та непідготовленому мовленні.

Ступінь засвоєння лексики німецької мови учнями 7-8 класів спеціалізованих шкіл визначався за чотирма рівнями, що відповідали рівням лексичної компетенції, окресленими в Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти: високий рівень (В2) - учні вільно володіють лексикою на найбільш загальні теми і теми, пов'язані зі сферою діяльності учнів, варіюють формулювання з уникненням частих повторів; демонструють високу лексичну правильність з допущенням деяких помилок та неправильного вибору лексичних одиниць, що не перешкоджає комунікації; достатній рівень (В1) - учні демонструють достатній лексичний запас, щоб висловитися з деякими перефразуваннями на більшість тем, котрі зустрічаються в їхньому повсякденному житті; виявляють належний контроль елементарної лексики, але все ж припускаються грубих помилок у висловленні більш складних думок або у випадку незнайомої теми і ситуації; середній рівень (А2) - учні демонструють достатній лексичний запас для здійснення звичайних повсякденних трансакцій, до яких належать знайомі ситуації і теми; можуть контролювати вузький лексичний репертуар, пов'язаний з конкретними повсякденними потребами; низький рівень (А1) - учні володіють окремими лексичними одиницями і фразами, пов'язаними з конкретними ситуаціями.

Ефективність розробленої методики перевірялась у ході проведення серії зрізів (констатувального, формувального та відстроченого в часі), в яких узяли участь 430 учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл м. Одеси та м. Миколаєва. Рівні засвоєння лексики німецької мови визначалися за показниками успішності учнів у виконанні тестових завдань: високий рівень - 100%-90%, достатній рівень - 89%-75%, середній рівень - 74%-60%, низький рівень - нижче за 59%.

Формувальний етап експерименту здійснювався в навчально-виховному процесі спеціалізованої школи № 25 м. Одеси, Одеської гімназії № 4, Маріїнської гімназії м. Одеси та загальноосвітньої школи № 1 імені Олега Ольжича м. Миколаєва впродовж 2005-2006 н. р. та 2006-2007 н. р. Його метою було досягнення відносно повного засвоєння учнями 7-8 класів спеціалізованих шкіл лексики німецької мови за запропонованою нами системою вправ. Експериментальне навчання проводилося на основі розробленої методики з учнями 7-8 класів, які брали участь у констатувальному етапі експерименту. Обсяг лексики, що вивчалася, витрати часу на її вивчення у контрольній та експериментальній групах (далі КГ та ЕГ відповідно) були рівними.

Учні КГ навчалися за діючими підручниками німецької мови та поданою в них методикою. Учні ЕГ - за розробленим нами експериментальним навчальним посібником. Він представлений системою із шести комплексів, до кожного з яких увійшло по три уроки. У перших уроках кожного комплексу подано вправи з набуття лексичних знань і формування лексичних навичок. Другі уроки комплексів містили вправи, що готують учнів до контролю сформованості лексичних навичок, власне контроль в усній та письмовій формах, а також вправи, які готують учнів до мовленнєвої діяльності. Такі вправи забезпечують можливість уживання лексичного матеріалу, що вивчається, на основі готових прослуханих і прочитаних текстів, а також малюнків, які підлягають опису. Треті уроки комплексів включали вправи з розвитку вмінь вживання лексики, що вивчається, у непідготовленому монологічному та діалогічному мовленні на основі мовленнєвих ситуацій.

Дані, отримані після формувального етапу експерименту, засвідчили тенденцію до підвищення рівня засвоєння лексики німецької мови в учнів ЕГ. Результати констатувального та прикінцевого зрізів подано в таблиці.

Таблиця. Порівняльні дані засвоєння учнями лексики німецької мови, у%

Рівні та відповідні їм відсотки	Групи
	ЕГ	КГ
	Загальний індекс за двома критеріями
	Констатувальний зріз	Прикінцевий зріз	Констатувальний зріз	Прикінцевий зріз
Високий (100-90)	-	31,6	-	-
Достатній (89-59)	1,9	60,3	2,2	2,6
Середній (74-60)	11,8	8,1	12,4	12,9
Низький (59-0)	86,3	-	85,4	84,5

Результати прикінцевого зрізу в ЕГ показують, що більшість учнів досить добре засвоїла вивчений лексичний матеріал. Так, високого рівня засвоєння досягли 31,6% учнів, достатнього - 60,3%, середній рівень засвоєння продемонстрували 8,1% учнів, на низькому рівні не було виявлено жодного школяра. Порівнюючи ці дані з результатами констатувальних зрізів, можна спостерігати динаміку позитивних змін в ЕГ. Кількість учнів, що засвоїла вивчену лексику на високому рівні, збільшилася на 31,6%, на достатньому - на 58,4 %, на середньому та низькому рівнях зменшилася на 3,7% і 86,3% відповідно.

У КГ після проведення формувального етапу експерименту більшість учнів (84,5%) показали низький рівень засвоєння вивченої лексики. Середнього рівня досягли 12,9% учнів, а достатнього - лише 2,6%. Жоден учень не досяг високого рівня засвоєння лексики німецької мови. Наведені дані загалом близькі за своїми значеннями до результатів констатувальних зрізів, що засвідчує недостатній рівень засвоєння вивченого матеріалу. У середньому кількість учнів ЕГ, яка засвоїла вивчену лексику на високому та достатньому рівнях, на 45% вища ніж у КГ.

Нами був проведений додатковий, відстрочений у часі зріз в ЕГ після літніх канікул, який показав рівень забування учнями 7-8 класів вивченого лексичного матеріалу в середньому на 8,9%.

Отже, одержані дані підтвердили ефективність запропонованої методики навчання лексики німецької мови учнями 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

У методичних рекомендаціях, розроблених на основі матеріалів дослідження, описано методи і прийоми організації навчання лексики німецької мови учнями 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

ВИСНОВКИ

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

Дослідження було спрямоване на вивчення лінгводидактичних засад навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл. У дисертації розроблено й науково обґрунтовано методику навчання лексики німецької мови.

1. Проблема навчання учнів іншомовної лексики в процесі шкільної освіти стала актуальною з другої половини ХХ століття. В її основі було протиріччя між замовленням суспільства на вільне володіння іноземною мовою та рівнем іншомовної підготовки випускників середніх загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл. Відсутність системності й послідовності у визначенні цілей навчання іншомовної лексики, неврахування дидактичних закономірностей в організації процесу навчання й ігнорування накопичення лексичної інформації у свідомості учнів, низький рівень мотивації учнів до навчання негативно позначилися на результатах навчання школярів іншомовної лексики.

2. Обґрунтовано, що лінгводидактичними засадами навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл, є такі: відповідність відбору й обсягу лексичного матеріалу реальним психофізіологічним і навчальним можливостям більшості учнів, урахування їхньої мотивації навчання; відносно повне засвоєння нового лексичного матеріалу в поєднанні з раніше вивченими лексичними одиницями та переходу до вивчення наступного лексичного матеріалу за умови відносно повного засвоєння попереднього; створення рівних можливостей у засвоєнні лексики німецької мови для всіх учнів; послідовного виконання учнями системи вправ з навчання лексики німецької мови; поопераційного оцінювання результатів засвоєння учнями лексичного матеріалу, що вивчається.

3. Раціональна форма висування цілей навчання іншомовної лексики передбачала постановку конкретних освітніх, розвивальних та виховних цілей на основі відповідних узагальнених цілей навчання; визначення конкретних цілей навчання відповідно до рівня раніше засвоєного лексичного матеріалу; висування кожної наступної мети навчання за умови відносно повного досягнення попередньої більшістю учнів; урахування віку учнів та їхнього лінгвістичного досвіду у висуванні кожної конкретної мети навчання.

Послідовне досягнення конкретних цілей навчання з урахуванням їх взаємозв'язку забезпечувало вдосконалення лексичного аспекту німецького мовлення, і призводило до розвитку в учнів комунікативної та соціокультурної компетенцій.

4. У дослідженні з'ясовано, що іншомовна лексична інформація засвоюється на рівнях сприйняття в усній і письмовій формі, мовного й змістового усвідомлення, запам'ятовування та осмислення на базі практичного вживання у різних видах мовленнєвої діяльності. Сприйняття іншомовного лексичного матеріалу активізується використанням слухового, зорового, мовленнєво-рухового і моторно-рухового аналізаторів; усвідомлення лексики, що вивчається, відбувається через розуміння лексичних одиниць за їх суттю та лінгвістичною формою; запам'ятовування лексичних одиниць, що вивчаються, забезпечується їх організованим повторенням не лише на уроці їх першого подання, але й на всіх подальших заняттях у різноманітному лексично та граматично структурованому матеріалі; осмислення досягається практичним уживанням кожної лексичної одиниці, що вивчається, у поєднанні з раніше вивченими в усіх видах мовленнєвої діяльності.

5. Визначено, що структура компонентів змісту навчання лексики німецької мови складається зі знань ізольованих лексичних одиниць у специфічних для німецької мови граматичних формах; навичок відтворення кожної лексичної одиниці, що вивчається, у словосполученнях та окремих реченнях; умінь використовувати кожну лексичну одиницю, що вивчається, у пов'язаних за змістом реченнях у різних видах навчального мовлення; умінь використовувати вивчену лексику в різних видах підготовленого та непідготовленого мовлення.

6. Дидактичними принципами побудови системи вправ з навчання лексики німецької мови визначено принципи системності та послідовності викладення навчального матеріалу, його доступності й посильності, міцності, рівних можливостей для кожного учня, повного засвоєння матеріалу, що вивчається, наочності, взаємозв'язку освіти, розвитку та виховання, науковості, завершеності навчання. Методичними принципами виокремлено принципи усвідомленого засвоєння мовних операцій, комунікативної спрямованості навчання, урахування рідної мови, зв'язку лексичних одиниць, що подаються, з вивченими фонетичними й граматичними, вивчення на одному занятті конкретного обсягу лексики, подолання однієї трудності, самостійного розширення словникового запасу.

7. Систему вправ з навчання лексики німецької мови подано у вигляді завдань, спрямованих на набуття знань ізольованих лексичних одиниць, їх граматичних форм та нормативної сполучуваності; формування навичок поєднання кожної лексичної одиниці, що вивчається, у словосполучення та окремі речення з раніше вивченою лексикою; розвиток лексичних умінь уживати обмежений обсяг лексичного матеріалу, що вивчається, у пов'язаних висловлюваннях; розвиток передмовленнєвих умінь використовувати всі вивчені лексичні одиниці в підготовленому мовленні, розвиток мовленнєвих умінь уживати весь обсяг вивченої лексики в непідготовленому мовленні.

8. Експериментальна апробація розробленої методики засвідчила, що більшість учнів 7-8 класів ЕГ засвоїла вивчену лексику німецької мови. За результатами прикінцевого зрізу високого рівня досягли 31,6% учнів, достатнього - 60,3%, на середньому рівні залишилося 8,1% учнів, на низькому не було виявлено жодного учня, тоді як до експерименту високого рівня не досягнув жоден з учнів, на достатньому та середньому - перебували 1,9% і 11,8% школярів, відповідно; більшість учнів (86,3%) показали низький рівень засвоєння. У КГ також було відмічено приріст лексичних та мовленнєвих умінь учнів, але в цілому він не перевищував 5% порівняно з результатами констатувального зрізу.

Результати відстроченого у часі зрізу показали, що ступінь забування учнями ЕГ вивченої лексики німецької мови склав у середньому 8,9%, що підтверджує ефективність розробленої методики та висунуту нами гіпотезу.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективу подальших розробок питання, що досліджувалося, убачаємо в модифікації запропонованої методики для учнів молодшого та старшого етапів навчання у загальноосвітніх школах, в уточненні структурних компонентів змісту навчання іншомовної лексики для її вивчення у вищих навчальних закладах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Церна С. В. Компоненти змісту навчання іншомовної лексики та їх взаємозв'язок / С. В. Церна // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. - 2003. - Вип. 177. - С. 195-201. - (Серія «Педагогіка і психологія»).

2. Церна С. В. Навчання іншомовної лексики в системі профільної освіти / С. В. Церна // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. - 2004. - Вип. 11. - С. 185-187. - (Серія «Педагогіка і психологія»).

3. Церна С. В. Еволюція процесу навчання іншомовної лексики в період другої половини ХХ ст. / С. В. Церна // Наука і освіта. - 2005. - Вип. 1-2. - С. 98-101.

4. Церна С. В. Дидактичні принципи побудови системи вправ з навчання німецькомовної лексики / С. В. Церна // Наука і освіта. - 2006. - № 3-4. - С. 136-140.

5. Церна С. В. Теорія і практика засвоєння іншомовної лексики на засадах свідомих методів навчання / С. В. Церна // Наука і освіта. - 2006. - № 3-4. - С. 175-177.

6. Церна С. В. Способи розкриття значення іншомовної лексики / С. В. Церна // Динаміка наукових досліджень - 2004 : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (21-30 черв. 2004 р.). - Дніпропетровськ, 2004. - С. 42-44.

7. Церна С. В. Дидактичний аспект визначення цілей навчання іншомовної лексики / С. В. Церна // Наукові дослідження - теорія та експеримент, 2005 : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (16-20 трав. 2005 р.) / М-во освіти і науки України, Полтавс. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. - Полтава, 2005. - С. 73-75.

8. Церна С. В. Лінгводидактичні засади засвоєння іншомовної лексики / С. В. Церна // IV Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені педагогічній спадщині Костянтина Дмитровича Ушинського, 16-17 трав. 2006 р. / М-во освіти і науки України, ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2006. - С. 264-266.

9. Церна С. В. Курс навчання лексики німецької мови (для учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл) / С. В. Церна ; за дидактичною редакцією Мартинової Р. Ю. - Одеса : ОЮІ НУВС, 2005. - 101 с. (Німецькою та українською мовами).

АНОТАЦІЯ

Церна С. В. Лінгводидактичні засади навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання (германські мови). - Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, Одеса, 2008.

У дисертації досліджено лінгводидактичні засади навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл. У роботі схарактеризовано особливості навчання школярів іншомовної лексики в практиці шкільної освіти; обґрунтовано спосіб і форму взаємозв'язку цілей навчання іншомовної лексики як компонента комунікативної та соціокультурної компетенцій школярів; визначено структурні компоненти змісту навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів і послідовність їх реалізації у процесі навчання, а також рівні її засвоєння; установлено критерії та показники засвоєння лексичного матеріалу; розроблено та експериментально перевірено систему вправ з навчання лексики німецької мови учнів 7-8 класів спеціалізованих шкіл.

Ключові слова: іншомовна лексика, німецька мова, лінгводидактичні засади, вправи, спеціалізовані школи, цілі та компоненти, зміст навчання.

АННОТАЦИЯ

Церна С. В. Лингводидактические основы обучения лексике немецкого языка учащихся 7-8 классов специализированных школ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (германские языки). - Южно-Украинский государственный педагогический университет им. К. Д. Ушинского, Одесса, 2008.

Исследование посвящено лингводидактическим основам обучения лексике немецкого языка учащихся 7-8 классов специализированных школ.

Установлено, что одним из основных условий совершенствования процесса обучения иноязычной лексике является его дидактическое целеполагание, состоящее в том, что: каждая последующая часть лексического материала основывается на предыдущей, связанной с ней как в лингвистическом, так и в смысловом значении; каждая предыдущая часть изучаемой лексики обусловливает последующую в грамматической форме и смысловом значении; переход к изучению каждой последующей части лексического материала осуществляется при относительно полном усвоении предыдущей части; образовательных целей обучения лексике на одном занятии столько же, сколько различных лексических операций предполагается усвоить; частные образовательные и воспитательные цели обучения лексике повторяются из урока в урок до их полной реализации.

Исходя из психологических теорий усвоения нового материала, уровнями усвоения иноязычной лексики определены ее восприятие, осознание, запоминание и осмысление на базе практического применения. Восприятие иноязычного лексического материала целесообразно осуществлять путем активизации всей анализаторной системы: слуховой, зрительной, речедвигательной и моторно-двигательной; осознание изучаемой лексики происходит через понимание лексических единиц по их сути и лингвистической форме; запоминание организовывается путем повторения изучаемых лексических единиц не только на уроке их первого предъявления, но и всех последующих занятиях в разнообразном лексическом и грамматическом структурировании; осмысление достигается практическим применением каждой изучаемой лексической единицы в сочетании с ранее изученными во всех видах речевой деятельности.

Дидактическими принципами построения системы упражнений по обучению лексике немецкого языка выступили принципы системности и последовательности, доступности и посильности, прочности, равных возможностей для каждого учащегося, полного усвоения изучаемого материала, наглядности; взаимосвязи образования, развития и воспитания; научности, завершенности обучения. Методическими принципами были выделены принципы сознательного усвоения языковых операций, коммуникативной направленности обучения, учета родного языка, связи предъявляемых лексических единиц с изученными фонетическими и грамматическими, изучения на одном занятии конкретного объема лексических единиц, преодоления одной трудности, самостоятельного расширения словарного запаса.

Методика обучения лексике немецкого языка предполагала выполнение: серии педагогических действий по приобретению знаний изолированных лексических единиц и их грамматических форм для нормативного сочетания друг с другом; тренировочных действий по формированию навыков соединения каждой изучаемой лексической единицы в словосочетания и отдельные предложения с ранее изученными; учебно-речевой практики по развитию лексических умений употребления изучаемого на занятии лексического материала в связных высказываниях монологического и диалогического характера, а также аудировании; заданий по развитию предречевых умений употребления всех изученных лексических единиц в подготовленной речи; коммуникативных заданий, основанных на ситуациях речевого общения для развития речевых умений в различных видах речевой деятельности на основе всего изученного лексического материала.

Эффективность предложенной методики обучения лексике немецкого языка подтвердилась в ходе проведения серии экспериментов, результаты которых показали правомерность овладения лексикой в последовательности от ее изучения в изолированном виде к грамматическим формам ее трансформации для употребления в словосочетаниях и отдельных предложениях, а от них к употреблению каждой части изучаемых лексических единиц в самостоятельных подготовленных высказываниях монологического и диалогического характера с готовностью последующего применения любой изученной лексической единицы при пересказе прочитанного и прослушанного текстов, а также в разнообразной по форме самостоятельной речи; доказали возможность относительно полного усвоения изучаемой лексической информации большинством учащихся за счет ее изучения на уровне рецептивных и репродуктивных знаний, рецептивных и репродуктивных навыков, рецептивно-репродуктивных и продуктивных умений; продемонстрировали целесообразность запрограммированного повторения во всех последующих уроках каждого из изучаемых лексических явлений в многообразии их лингвистического и смыслового варьирования.

Ключевые слова: иноязычная лексика, немецкий язык, лингводидактические основы, упражнения, специализированные школы, цели и компоненты, содержание обучения.

ANNOTATION

Tserna S. V. Linguistic and didactic means aimed at teaching pupils of the 7-8^th forms of specialized schools German vocabulary. - Manuscript.

...