Підготовка майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками

Проведений статистичний аналіз проблеми вчинення правопорушень підлітками в Україні в цілому, та в Харківській області зокрема, визначив тенденцію до зростання кількості правопорушень й змінах в їх якісному відношенні за період 2000-2005 рр. А саме, зросла кількість правопорушень підлітків, що передбачають кримінальну відповідальність; у структурі злочинів, що вчиняються підлітками, присутні всі види злочинних діянь (розбійницькі напади, грабежі, вбивства та ін.); реальне кримінальне покарання застосовується стосовно менш, ніж до половини підлітків, що вчиняють соціально небезпечні діяння; у загальній кількості правопорушень відсоток правопорушень, скоєних підлітками залишається стабільно високим (23-25%). Це свідчить про необхідність підвищення якості здійснення соціальної та виховної роботи працівниками ОВС з підлітками щодо запобігання вчинення ними правопорушень.

Дослідження причин вчинення правопорушень підлітками показало, що їх виникнення обумовлено негативними факторами, які впливають на особистість підлітка. У сфері сім'ї такими негативними факторами виступають: неповна сім'я; антигромадський спосіб життя батьків (зловживання алкоголем, відсутність постійної роботи та ін.); наявність раніше судимих близьких родичів; характер ставлення до дитини (байдужий, нейтральний, жорстокий та ін.). Вірогідність вчинення правопорушень підвищується, якщо підліток систематично не відвідує (або нерегулярно відвідує) школу або інший навчальний заклад без поважних причин; має низьку шкільну успішність; порушує дисципліну; конфліктує з учителями й однолітками та ін. Неорганізоване дозвілля також підвищує ймовірність правопорушень (бродяжництво; схильність до тривалого перебування на вулиці; відсутність стійких позитивних інтересів та захоплень та ін.). Соціальне мікрооточення може негативно впливати на особистість підлітка, якщо має криміногенний або асоціальний характер (наявність серед знайомих та друзів підлітка раніше засуджених; наркозалежних; таких, що систематично вживають алкоголь; ніде не вчаться і не працюють та ін.). Отже, саме на зазначені негативні фактори мають звернути увагу працівники міліції при здійсненні соціальної та виховної роботи з підлітками.

Аналіз наукових досліджень з питань класифікації підлітків, які схильні до вчинення правопорушень (М. Алемаскін, Г. Бочкарьова, О. Змановська, Л. Зюбін, Ю. Клейберг, Г. Миньковський, В. Оржеховська та ін.) показав, що існує велика кількість класифікацій, розроблених ученими (кримінологами, психологами та педагогами) та створених за різними ознаками. У поле зору працівників міліції потрапляють підлітки різних категорій: ті, які вчинили протиправні дії, які стоять на обліку у кримінальній міліції у справах дітей; благополучні підлітки, які можуть стати об'єктом правопорушення або злочину (фізичний або психічний примус); підлітки, які мають вади психічного розвитку і можуть бути "використані" у вчиненні злочину; бродяги; втікачі із зовні благополучних сімей; втікачі з різних виховних установ; сироти; безпритульні та ін.

При обґрунтуванні і розробці власної класифікації категорій підлітків, з якими працівникам міліції доцільно здійснювати соціальну та виховну роботу, ми виходили з припущення, що під впливом вище наведених несприятливих факторів (соціальних, педагогічних, психологічних) будь-який підліток може вчинити (може бути втягнений або примушений до вчинення) правопорушення. Це дозволяє умовно розділити всі перераховані категорії підлітків на групи за ступенем вірогідності вчинення правопорушення: 1) благополучні підлітки (не вчиняли правопорушень, позитивно характеризуються за місцем навчання і проживання), 2) підлітки "групи ризику" (підлітки, які мають вади психічного розвитку і можуть вчиняти протиправні дії або можуть бути "використані" у вчиненні злочину; бродяги; втікачі із зовні благополучних сімей та з різних виховних установ; безпритульні; бездоглядні; діти, що за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебування на вулиці (позбавлені систематичного батьківського піклування; аутсайдери шкільних колективів та ін.); підлітки з наркотичною залежністю; підлітки, які займаються проституцією та ін., 3) підлітки-правопорушники (які вчинили кримінальне правопорушення або інше соціально небезпечне діяння; умовно звільнені; які відбули покарання).

Аналіз практичної діяльності працівників районних підрозділів Кримінальної міліції у справах дітей м. Харкова (проаналізовано роботу 10 районних підрозділів міліції) щодо здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками дозволив виділити такі недоліки: одноманітність і однотипність заходів виховної роботи з підлітками; відсутність диференціації заходів щодо певної категорії підлітків; незначна кількість заходів соціальної роботи, що спрямовані на соціально-правовий захист та соціально-правову підтримку підлітків; несистематичність і вибірковість здійснення соціальної та виховної роботи лише з певною категорією підлітків; наявність уривчастих уявлень і відсутність чітких знань про методи і форми соціальної та виховної роботи з підлітками, які можуть бути використані щодо запобігання правопорушень; соціальна і виховна робота працівниками ОВС здійснюється тільки з тими підлітками, які вже скоїли правопорушення, і не охоплює всіх інших підлітків, які також можуть вчинити аналогічні діяння; відсутність коригування результатів проведеної роботи та внесення змін у подальшу діяльність; недостатність співпраці з навчальними закладами і педагогічними колективами в контексті соціальної та виховної роботи з підлітками.

Вивчення думок працівників ОВС (в опитуванні брали участь 180 чол.) щодо сучасного стану підготовки до соціальної та виховної роботи з підлітками, показало, що сучасна практика професійної підготовки до такої роботи не є досконалою, оскільки у процесі навчання у ВНЗ недостатньо враховується зміст майбутньої професійної діяльності; у процесі підготовки майбутніх працівників міліції до роботи з підлітками не використовуються нові теоретичні і практичні здобутки інших наукових галузей, які, є вкрай необхідними в роботі з підлітками, в першу чергу, педагогіки та соціальної роботи; недостатній рівень підготовки працівників ОВС до соціальної та виховної роботи призводить до "звуження" їх професійних функцій (розгляд скарг, ведення обліку підлітків, контроль за виконанням рішень суду та ін.) і зниження якості професійної діяльності, що негативно впливає на виникнення правопорушень у підлітковому середовищі, зокрема, серед категорії благополучних підлітків.

Все вище викладене спонукало до розробки моделі соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками, використання якої дозволить підвищити ефективність виконання професійних обов'язків, уникнути дублювання діяльності інших фахівців.

У рамках діяльності працівників органів внутрішніх справ розглядаємо соціальну роботу як практичну діяльність, яка є одним з напрямків їх професійної діяльності, що спрямована на захист інтересів, прав і свобод дітей та підлітків, запобігання вчиненням правопорушень як самими дітьми та підлітками, так і стосовно них. Під поняттям "виховна робота з підлітками працівників ОВС" розуміємо цілеспрямовану та організовану діяльність, яка реалізується шляхом проведення виховних заходів, спрямованих на формування рис та якостей особистості підлітка, поглядів, переконань і т.д., що сприятиме запобіганню правопорушенням.

Метою соціальної та виховної роботи працівників міліції з підлітками є виявлення, усунення та запобігання виникненню причин та умов (соціальних та психолого-педагогічних), які негативно впливають на особистість підлітка і можуть призвести до вчинення ними правопорушень.

Аналіз психолого-педагогічних джерел та законодавчої бази (Закон України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" та ін.), урахування особливостей професійної діяльності працівників міліції дозволив виділити види та напрямки їх соціальної та виховної роботи з підлітками, якими є соціальна профілактика (загальна та спеціальна), правове та превентивне виховання та визначити зміст і завдання кожного з них.

Зазначені види і напрямки соціальної та виховної роботи з підлітками реалізуються шляхом застосування відповідних методів та організаційних форм. Методи соціальної та виховної роботи - це способи взаємопов'язаних дій підлітка і працівника ОВС, а також способи впливу працівника міліції на підлітка (його сім'ю, оточення) з метою зміни його особистості, надання допомоги (соціально-інформаційної, соціально-правової, соціально-педагогічної та ін.), захисту прав.

Аналіз існуючих класифікацій методів соціальної роботи (Н. Матвійчук, С. Терерський, Є. Холостова та ін.) та методів виховання (Т. Ільїна, В.Сєліванова, В. Сластьонін та ін.), дозволив дійти висновку, що жодна з них не може бути використана в "готовому" вигляді при здійсненні соціальної роботи працівників ОВС з підлітками.

Обґрунтовано і розроблено класифікацію методів соціальної та виховної роботи з підлітками, яку доцільно застосовувати в їх професійній діяльності: 1) методи соціальної та педагогічної діагностики особистості підлітка (спостереження; опитування; аналіз ситуації розвитку; збір інформації щодо підлітка, його оточення; біографічний метод); 2) методи організації взаємодії (постановка мети та завдань роботи; планування; розробка заходів виховної та соціальної роботи; прогнозування результату); 3) власне форми та методи соціальної та виховної роботи з підлітками (робота в групі, бесіда, переконання; навіювання; переключення; безпосередній вплив; перспектива; позитивний приклад); 4) методи контролю результатів роботи (вивчення, аналіз та узагальнення отриманих результатів; контроль якості проведеної роботи та ін.).

Аналіз теоретичних та практичних досліджень з педагогіки, методики, соціальної роботи дозволив визначити, конкретизувати і систематизувати форми організації соціальної та виховної роботи, які можуть бути використані працівниками ОВС у професійній діяльності з попередження правопорушень підлітків. А саме: а) за складом і кількістю підлітків: індивідуальні; групові та ін.; б) за тривалістю: одноразові заходи; постійно діючі; "пульсуючі"; в) за перспективою: на близьку перспективу, середню, віддалену перспективу; г) за місцем проведення: під час уроків, у позаурочний час; д) за рівнем творчості: інформаційні; репродуктивні; творчі; е) за видом діяльності: комунікативні, ігрові; є) за характером спілкування: безпосередні; опосередковані; ж) за метою: збір та аналіз інформації; правове виховання, просвіта, профілактика відхилень у поведінці, профілактика правопорушень та рецидивів та ін.; з) за складністю побудови: прості; складні; комплексні.

Отже, на основі узагальнення вище викладених положень розроблено модель соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками, яка включає: мету; напрями соціальної та виховної роботи, зміст; визначає суб'єкт і об'єкт соціальної та виховної роботи; методи і форми роботи з підлітками; результат - сформованість у підлітків рис та якостей особистості, правових та інших знань, умінь, цінностей, моделей поведінки, що сприятиме запобіганню вчинення ними правопорушень.

На основі розробленої моделі було конкретизовано зміст, види та напрями, методи і форми здійснення соціальної та виховної роботи з кожною із категорій підлітків, у професійній діяльності працівників ОВС щодо запобігання правопорушенням.

У третьому розділі "Теоретичні та загальнометодичні засади організації підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками" теоретично обґрунтовано і розроблено модель підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками; виділено етапи підготовки; визначено і розглянуто комплекс методів та форм, застосування якого у навчально-виховному процесі ВНЗ дозволить підвищити якість підготовки правоохоронців до роботи з підлітками.

Необхідність побудови моделі підготовки майбутніх працівників міліції до соціальної та виховної роботи з підлітками обумовлена низкою недоліків, як в змісті професійної підготовки працівників ОВС до соціальної та виховної роботи, так і в організації навчально-виховного процесу ХНУВС. Аналіз навчальних планів (2002-2003, 2003-2004 н. р.) та організації навчального процесу курсантів показав, що, по-перше, в змісті підготовки домінують загальноправові та спеціальні професійні дисципліни, як за кількістю у навчальному плані, так і кількістю годин, що відведені для їх вивчення, що робить підготовку переважно правовою. По-друге, перелік соціально-педагогічних і психологічних дисциплін є незначним за кількістю (2-3 дисципліни) і значно не відрізняється у підготовці фахівців різних спеціальностей, що не дозволяє враховувати специфіку майбутньої професійної діяльності. По-третє, кількість годин, що відведено на вивчення соціально-педагогічних дисциплін незначна (не перевищує 1 кредиту), що не дозволяє в повному обсязі реалізувати підготовку курсантів до професійної діяльності, зокрема, до соціальної та виховної роботи з підлітками. По-четверте, відсутні спеціальні дисципліни і курси, викладання яких дозволяє сформувати необхідні у роботі з підлітками знання і вміння, які відображують соціально-педагогічний характер професійної діяльності працівників міліції. По-п'яте, деякі соціально-педагогічні дисципліни включені до варіативної частини навчального плану (за вибором ВНЗ), а не до нормативної частини, що знижує ймовірність їх викладання і негативно позначається на якості підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками.

Отже, аналіз процесу підготовки майбутніх фахівців Кримінальної міліції у справах дітей до соціальної та виховної роботи з ними дозволив дійти висновку, що відсутня чітка впорядкованість змісту підготовки до цієї діяльності; конкретизація і обґрунтування комплексу методів навчання та організаційних форм, що дозволять ефективно здійснювати підготовку до майбутньої професійної діяльності; розробленість структури і етапів підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками.

Саме процес навчання у ВНЗ дозволяє сформувати у майбутніх фахівців необхідні у майбутній професійній діяльності знання, уміння, навички (правові, соціальні, педагогічні, психологічні та ін.), виховати та розвинути риси та якості особистості, що забезпечить формування їх готовності до соціальної та виховної роботи з підлітками. Навчально-виховний процес, який втілює мету підготовки, має бути побудований таким чином, щоб забезпечити взаємодію викладача і курсанта, розвиток пізнавальної мотивації та інтересу майбутніх фахівців як до навчальної діяльності, так і до професійної; стимулювання курсантів до активного засвоєння і творчого застосування знань та вмінь; виховання професійно значущих рис та якостей особистості, що досягається шляхом відбору відповідного змісту та варіативного застосування викладачем різних методів, прийомів та організаційних форм.

Розроблена модель підготовки майбутніх правоохоронців до соціальної та виховної роботи з підлітками дозволяє досягти мету підготовки через засвоєння курсантами таких елементів змісту підготовки: 1) знання про соціальну та виховну роботу; 2) досвід здійснення способів діяльності, на основі засвоєння якого формуються уміння і навички здійснення соціальної та виховної роботи; 3) досвід творчої діяльності у роботі з підлітками; 4) досвід емоційно-ціннісного ставлення до об'єктів соціальної та виховної роботи і до професійної діяльності в цілому.

На основі знань про соціальну та виховну роботу з підлітками у курсантів формується система понять, уявлень, закономірностей щодо виховної та соціальної роботи з підлітками, методів, форм і т.д. взаємодії з ними, створюючи тим самим основу для здійснення майбутньої професійної діяльності. Досвід здійснення способів діяльності забезпечує відтворення набутих знань та їх застосування, сприяє формуванню готовності особистості до виконання конкретних дій, оволодіння різними способами їх виконання. Отже, відбувається формування у курсантів умінь та навичок здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками на основі засвоєних знань. Досвід творчої діяльності забезпечує перетворення, зміну якості виконання умінь та навичок майбутньої професійної діяльності. Цей елемент, будучи засвоєним особистістю, сприяє творчому ставленню, пошуку нестандартних підходів та рішень при виконанні навчальних та професійних завдань. Досвід емоційно-ціннісного ставлення виконує функцію оцінки значення тих чи інших об'єктів професійної діяльності, формування і визначення ставлення до цих об'єктів, впливає на мотивацію, інтереси, потреби особистості, розуміння соціальної цінності професії.

Засвоєння курсантами зазначених елементів змісту підготовки здійснюється за допомогою комплексу методів та організаційних форм навчання: лекції; семінарські та практичні заняття; розв'язання проблемних навчальних ситуацій професійного змісту; ділові ігри, що моделюють умови професійної діяльності; соціально-психологічний тренінг; виробнича практика (стажування на посаді). Вибір саме цих методів та організаційних форм обґрунтовано з позицій нових вимог до якості підготовки фахівців правоохоронних органів у контексті демократизації суспільства і інтеграції юридичної освіти в світовий освітній простір, забезпечення адекватного світовому рівня професійної підготовки майбутніх фахівців-правоохоронців.

Реалізація розробленої моделі підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками передбачає варіативне застосування запропонованого комплексу методів та форм і дозволяє організувати взаємодію викладача і курсанта так, щоб стимулювати і активізувати, перш за все, самостійну пізнавальну діяльність курсанта. Методи і форми організації навчально-виховного процесу (розв'язання професійних ситуацій, ділові ігри, тренінг), що мають активізуючий, розвивальний характер дозволяють відтворювати, моделювати умови майбутньої професійної діяльності; поєднати теоретичні знання з їх практичним застосуванням вже під час навчання у ВНЗ. Варіативне застосування зазначених методів і форм стимулює мотивацію, інтерес, потреби, формує позитивне ставлення курсантів до майбутньої професійної діяльності. Модель підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи відображає мету підготовки, елементи змісту, їх взаємозв'язок з методами та формами організації навчально-виховного процесу представлено на Рис.1.

Аудиторна фаза підготовки включає в себе етапи, які забезпечують ознайомлення курсантів зі змістом майбутньої професійної діяльності, його засвоєння та застосування у навчальній практиці, тобто під час аудиторних занять (лекційних, семінарських та практичних). Дана фаза підготовки передбачала застосування методів проблемного навчання (проблемний виклад, розв'язання проблемних навчальних ситуацій професійного змісту); ділових ігор професійної спрямованості, які моделюють умови майбутньої професійної діяльності; соціально-психологічного тренінгу для формування у майбутніх працівників міліції комунікативних умінь, необхідних у роботі з підлітками (уміння активно слухати, уміння вести бесіду, ставити запитання та ін.).

Проаналізовано поняття "проблемна ситуація", "навчальна ситуація", "освітня ситуація", визначено їх відмінності та види. Обґрунтовано доцільність застосування проблемних навчальних ситуацій професійної спрямованості у підготовці курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками.

У ході аналізу психологічної та педагогічної літератури було розглянуто різні типи ігор, їх дидактичну роль у навчальному процесі. Визначено психолого-педагогічні принципи розробки й використання ділових ігор та їх функції у підготовці майбутніх міліціонерів до соціальної та виховної роботи з підлітками.

Розглянуто психологічні та загальнометодичні аспекти організації та проведення тренінгів та їх види. Урахування особливостей професійної діяльності працівників ОВС дозволило визначити комунікативні уміння, які необхідні у роботі з підлітками, а саме: 1) уміння розмовляти (володіння технікою формулювання запитань, володіння технікою малої бесіди); 2) уміння почути і зрозуміти (володіння техніками повторення, перефразування, інтерпретації).

Позааудиторна фаза підготовки передбачала самостійне застосування майбутніми працівниками ОВС засвоєного змісту підготовки (теоретичних, методичних знань про соціальну та виховну роботу з підлітками; аналітичних, прогностичних, організаційних, соціально-педагогічних, соціально-правових, комунікативних умінь і навичок) у практичній діяльності під час проходження виробничої практики, безпосередньо здійснюючи соціальну та виховну роботу з підлітками в реальних умовах професійної діяльності.

У четвертому розділі "Експериментальна перевірка ефективності застосування моделі підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками" розкрито етапи та методику педагогічного експерименту, викладено результати експериментального дослідження щодо впровадження розробленої моделі в практику підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками.

Методика експериментального дослідження була розроблена з урахуванням результатів теоретичного дослідження, на основі яких було побудовано модель підготовки майбутніх працівників міліції до соціальної та виховної роботи з підлітками.

Педагогічний експеримент проводився у 2003-2005 рр. В основному формувальному етапі експерименті брало участь 348 курсантів Інституту кримінальної міліції та Інституту слідства і дізнання Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС); 86 курсантів Інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій виступили в якості контрольної групи. Експериментальна робота здійснювалась протягом навчання курсантів на 2-4 курсах. У дослідженні брали участь 180 працівників ОВС (з підрозділів слідства та дізнання; КМСД), які проходили підвищення кваліфікації в Інституті перепідготовки і підвищення кваліфікації ХНУВС.

Після проведення констатувального етапу експерименту було обрано контрольну групу (К) та експериментальні групи (Е 1, Е 2, Е 3, Е 4), незначущу відмінність яких підтверджено за допомогою ц-критерію кутового перетворення Фішера.

Експериментальна перевірка ефективності застосування розробленої моделі підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками, згідно з визначеними критеріями готовності до зазначеної діяльності (мотиваційним, змістовим, комунікативним, діяльнісно-операційним), передбачала порівняння результатів формування готовності в різних експериментальних групах. Специфіка формувального етапу експерименту полягала в тому, що в кожній експериментальній групі варіативно використовувався комплекс методів та організаційних форм, які передбачені розробленою моделлю підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками.

У групі Е 1 (n = 84 курсанти) використовували методи проблемного навчання (проблемний виклад, проблемні запитання, проблемні навчальні ситуації професійного змісту) під час лекційних, семінарських та практичних занять.

У групі Е 2 (n = 88 курсантів) використовували методи проблемного навчання (проблемні запитання, розв'язання проблемних навчальних ситуацій професійного змісту та ін.); ділові ігри, що моделюють умови професійної діяльності на лекційних, семінарських та практичних заняттях.

У групі Е 3 (n = 84 курсанти) підготовка передбачала використання методів проблемного навчання (проблемні запитання, розв'язання проблемних навчальних ситуацій професійного змісту та ін.), ділових ігор, що моделюють умови професійної діяльності на лекційних, семінарських та практичних заняттях; застосовувався тренінг спілкування.

У групі Е 4 (n = 92 курсанти) було застосовано весь комплекс методів та організаційних форм, відображених у розробленій моделі, а саме, методів проблемного навчання (постановка проблемних питань, роз-в'язання проблемних навчальних ситуацій професійного змісту); ділові ігри, що моделюють умови професійної діяльності на лекційних, семінарських та практичних заняттях; тренінг спілкування; стажування на посаді.

У контрольній групі (К) (n = 86 курсантів) - підготовка курсантів здійснювалася із застосуванням традиційних методів та форм навчання, без застосування розробленої нами моделі.

Проведення основного етапу формувального експерименту здійснювалося згідно з описаною вище моделлю і охоплювало теоретичну і практичну підготовку курсантів з предметів соціально-педагогічного ("Основи психології та педагогіки", "Вікова психологія", "Соціальна робота з особами з хімічною залежністю", "Підліткова кримінальна патопсихологія"); загально-правового ("Профілактика злочинності", "Профілактика правопорушень, скоєних неповнолітніми") та спеціального ("Психологія слідчої діяльності", "Досудове слідство", "Адміністративна діяльність ОВС") циклів; під час соціально-психологічних тренінгів; виробничої практики. У підготовку курсантів включений авторський спецкурс "Соціальна та виховна робота з підлітками", зміст якого відображує розроблену модель соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками та був спрямований на оволодіння методами, формами, прийомами її здійснення.

Для реалізації моделі підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи на етапі аудиторної підготовки на основі аналізу реальних особових та кримінальних справ неповнолітніх нами були розроблені проблемні навчальні ситуації професійного змісту і ділові ігри, що моделювали умови майбутньої професійної діяльності.

Проблемні навчальні ситуації професійної спрямованості використовувались на семінарських і практичних заняттях як при вивченні професійних дисциплін, так і на заняттях зі спецкурсу. Зміст запропонованих проблемних ситуацій відображав різні аспекти соціальної та виховної роботи працівників міліції з підлітками різних категорій (благополучними; підлітками "групи ризику", підлітками-правопорушниками), охоплюючи різні напрямки професійної діяльності - загальну та спеціальну профілактику, правове виховання та ін. В процесі розв'язання проблемних навчальних ситуацій курсантам необхідно було проаналізувати ситуацію; сформулювати проблемну задачу (проблему); висунути гіпотези щодо шляхів її розв'язання; побудувати план розв'язання задачі; розв'язати навчальну задачу (визначити юридичні наслідки ситуації; обрати способи дії в цій ситуації; запропонувати конкретні види, методи та форми соціальної та виховної роботи з підлітками, обґрунтувати доцільність їх вибору в даній ситуації; передбачити результат своєї роботи); проаналізувати одержану відповідь; співвіднести отриманий результат з очікуваним; зробити висновок про підтвердження (або спростування) висунутої гіпотези. В процесі виконання вище зазначених дій, курсанти використовували наявні правові, соціально-педагогічні та ін. знання, що необхідні для розв'язання створеної проблемної навчальної ситуації.

В подальшій експериментальній роботі щодо реалізації моделі підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками використовували ділові ігри, які моделюють умови майбутньої професійної діяльності. В процесі гри курсанти мали сприйняти ігрову ситуацію, проаналізувати і комплексно підійти до її розуміння; усвідомити власну роль в цій ситуації; сформулювати мету і завдання своєї діяльності відповідно до ролі; виконати певні дії, що дозволять розв'язати ігрову ситуацію; коригувати і узгоджувати дії з іншими учасниками гри.

Розроблені ділові ігри відтворювали не тільки предметний і соціальний зміст професійної діяльності, а й сприяли формуванню у курсантів навичок рольової варіативної поведінки та раціональної взаємодії в процесі діяльності; умінь використовувати набуті знання у нових умовах; відпрацюванню умінь та навичок здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками; розвитку умінь самостійно приймати рішення, брати на себе відповідальність за свої дії та їх наслідки, а, отже, відбувалось формування і розвиток у майбутніх працівників ОВС професійної активності, самостійності, креативності, як професійно значущих якостей особистості.

З метою формування комунікативних умінь і навичок, і, як наслідок, відповідних рис та якостей особистості, необхідних у роботі з підлітками використовували тренінг спілкування. В процесі його проведення відбувалось оволодіння курсантами такими уміннями, як висловлювати думку. активно слухати, вести бесіду, формулювати запитання та ін. Для оволодіння зазначеними уміннями використовували спеціальні психологічні техніки (постановки відкритих і закритих запитань; цікава розповідь, цитування, інформування; повторення, перефразування, інтерпретація та ін.).

Позааудиторний етап використання моделі підготовки включав доповнення змісту виробничої практики (стажування на посаді) розробленою нами програмою профілактично-виховної практики, яка передбачала самостійне застосування курсантами методів та організаційних форм соціальної та виховної роботи, проведення виховних заходів (бесід, лекцій, зустрічей, екскурсій, консультацій та ін.) з підлітками різних категорій, реалізуючи у такий спосіб модель соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками. Під час стажування курсанти вирішували завдання, спрямовані на подальше поглиблення здобутих знань, формування та розвиток необхідних умінь і навичок безпосередньо у підрозділах Кримінальної міліції у справах дітей, що підвищує мотивацію професійної діяльності, сприяє формуванню позитивного ставлення та усвідомленню соціальної цінності професії.

Аналіз отриманих результатів свідчить, що має місце динаміка формування готовності до здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками за всіма критеріями в усіх експериментальних групах.

Порівняння кількісних результатів експерименту показує, що темп зростання кількості курсантів із високим та середнім рівнем готовності в експериментальній групі Е 4 за всіма критеріями є значно вищим, ніж у контрольній групі та групах Е 1, Е 2, Е 3, в яких модель підготовки реалізовувалась не в повному обсязі. Порівнюючи результати, одержані в групі Е 4 та групі К, необхідно констатувати яскраво виражену їх різницю. Так, в групі Е 4 високого рівня за мотиваційним критерієм досягли 65,2%, в К групі - 16,3%; за змістовим критерієм готовності в групі Е 4 - 56,5%, в К групі - 11,6%; за діяльнісно-операційним критерієм готовності в групі Е 4 - 60,8%, в К групі - 18,6%; за комунікативним критерієм в групі Е 4 високий рівень готовності мають 60,9% курсантів, в К групі - 11,6% досліджуваних (див. табл. 1). Зменшилась кількість курсантів експериментальних груп (Е 1, Е 2, Е 3, Е 4), які показали середній та низький рівні готовності до роботи з підлітками за всіма критеріями. Водночас в групі Е 4 ці показники значно нижчі, ніж у контрольній та групах Е 1, Е 2, Е 3.

Результати свідчать, що внаслідок проведеного експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях готовності майбутніх працівників міліції до соціальної та виховної роботи з підлітками в експериментальних групах у порівнянні з контрольною за всіма критеріями. Отже, запропонована нами модель підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками є ефективною, оскільки дозволяє сформувати готовність майбутніх правоохоронців до такої діяльності. У табл. 1 представлено узагальнені середні показники готовності курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками.

Таблиця 1. Узагальнені показники готовності курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками, (кількість курсантів у %)

Результати експериментальної роботи є вірогідними, що підтверджено методами математичної статистики (ц-критерій кутового перетворення Фішера та критерій ).

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми удосконалення процесу підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками, спрямованої на попередження скоєння правопорушень підлітками.

2. Вивчення стану дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх працівників ОВС до професійної діяльності щодо здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками у педагогічній теорії та практиці свідчить про значне посилення уваги до вивчення її психолого-педагогічних аспектів впродовж останніх десяти років.

Історіографічний аналіз проблеми правопорушень підлітків показав, що впродовж ХVIII-XIX ст. працівників органів правопорядку (поліції) до її розв'язання не залучали. У той час, як робота з підлітками (безпритульними, бездоглядним, злочинцями та ін.), які потрапляли в поле зору працівників правоохоронних органів, вимагала спеціальної підготовки цих фахівців. В Україні не існувало навчальних закладів, в яких би здійснювали загальну професійну підготовку міліціонерів, а, отже, і не було розвинутої системи закладів підготовки майбутніх працівників міліції до роботи з неповнолітніми, хоча в цьому існувала об'єктивна потреба. Протягом ХХ ст. поступово відбувалось становлення системи навчальних закладів різного рівня акредитації, які здійснюють підготовку майбутніх міліціонерів (курси, училища, школи міліції, юридичні інститути та ін.), змінюється якість підготовки до професійної діяльності. Після набуття Україною незалежності в 1991 році постає питання про надання працівникам органів внутрішніх справ повноцінної професійної освіти, змінюються пріоритети в підготовці працівників міліції - надання вищої освіти, а не середньої спеціальної; формується система вищих навчальних закладів МВС України з різними спеціалізаціями; в рамках одного вищого навчального закладу починають здійснювати підготовку спеціалістів для різних служб та підрозділів МВС.

Здійснення працівниками ОВС соціальної та виховної роботи з підлітками в Україні закріплено на законодавчому рівні низкою правових документів, як державного масштабу, так і безпосередньо для працівників правоохоронної сфери, які регламентують їх діяльність, визначають напрямки, завдання та професійні функції працівників органів внутрішніх справ у роботі з підлітками. Але аналіз практики підготовки майбутніх працівників міліції показав, що проблема підготовки майбутніх працівників міліції до соціальної та виховної роботи з підлітками щодо запобігання вчинення ними правопорушень дотепер не була предметом наукових досліджень і було відсутнє науково-педагогічне і методичне забезпечення цього процесу.

3. Вивчення стану проблеми правопорушень підлітків в Україні, проведення статистичних досліджень виявили тенденцію до зростання кількості правопорушень та зміни в їх якісному стані. Це свідчить про необхідність підвищення якості здійснення соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками щодо попередження вчинення ними правопорушень. Виявлені недоліки в практиці здійснення соціальної та виховної роботи працівників міліції з підлітками підкреслюють необхідність цілеспрямованої підготовки працівників органів внутрішніх справ до її здійснення та розробки моделі їх діяльності. Застосування моделі дозволить здійснювати соціальну та виховну роботу з підлітками в межах професійної компетенції працівників ОВС, враховуючи особливості роботи з усіма категоріями підлітків (благополучні підлітки; підлітки "групи ризику"; підлітки-правопорушники).

Розроблена модель соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками включає: мету; види і напрями соціальної та виховної роботи (соціальна профілактика - загальна і спеціальна, правове виховання, превентивне виховання); визначення суб'єкта і об'єкта соціальної та виховної роботи; методи і форми здійснення роботи з підлітками; результат - сформованість у підлітків рис та якостей особистості, правових та інших знань, умінь, цінностей, моделей поведінки, що сприятиме запобіганню вчинення ними правопорушень.

На основі аналізу педагогічної, методичної та літератури з соціальної роботи було визначено і конкретизовано види, напрями, зміст, методи і форми організації соціальної та виховної роботи, які можуть бути використані майбутніми працівниками ОВС у роботі з підлітками різних категорій в рамках їх професійної діяльності.

4. Підготовка майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками є педагогічним процесом, який спрямований на навчання, виховання, розвиток курсантів. Оскільки головним елементом педагогічного процесу є особистість майбутнього фахівця, то процес підготовки до роботи з підлітками має бути побудований таким чином, щоб сприяти ефективному засвоєнню ним знань (правових, соціально-педагогічних, психологічних та ін.), оволодінню уміннями і навичками здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками, формуванню і розвитку професійно значущих рис і якостей особистості.

На основі аналізу й узагальнення педагогічних досліджень та накопиченого досвіду було розроблено модель підготовки майбутніх правоохоронців до соціальної та виховної роботи з підлітками, яка включає такі елементи змісту підготовки, як: знання про соціальну та виховну роботу; досвід здійснення способів діяльності, на основі засвоєння якого формуються уміння і навички здійснення соціальної та виховної роботи; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до об'єктів соціальної та виховної роботи і до професійної діяльності в цілому.

Засвоєння зазначених вище елементів змісту досягається шляхом такої організації взаємодії викладача і курсантів, яка максимально сприяє залученню майбутніх працівників міліції до активної, самостійної та творчої пізнавальної діяльності з використанням таких активізуючих, ігрових, розвивальних методів і організаційних форм (розв'язання проблемних навчальних ситуацій професійного змісту; ділові ігри, що моделюють умови професійної діяльності; соціально-психологічний тренінг; стажування на посаді), які не тільки підвищують якість засвоєння знань та оволодіння уміннями, а й стимулюють пізнавальну мотивацію (інтерес, потреби); формують позитивне ставлення до професійної діяльності та розкривають її соціальну цінність; дозволяють формувати та розвивати професійно значущі в роботі з підлітками риси та якості особистості (комунікативні, організаційні та ін.) майбутнього фахівця.

Обґрунтування і побудова структури процесу підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками здійснювалась на основі системного підходу, і включає: мету і завдання підготовки, визначені на основі професійних функцій працівників ОВС та особливостей їх соціальної та виховної роботи з підлітками; побудову змісту підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками та виділення його основних елементів, які мають бути засвоєні майбутніми фахівцями-правоохоронцями; дидактичні принципи; обґрунтування вибору комплексу методів та форм організації навчально-виховного процесу, що дозволяють досягти поставленої мети підготовки; педагогічні умови, дотримання яких сприятиме більш ефективному засвоєнню курсантами змісту підготовки і формуванню якостей їх особистості; поетапну реалізацію підготовки (аудиторний і позааудиторний) та її результат - формування готовності майбутніх працівників ОВС до здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками.

Отже, підготовка майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками являє собою цілеспрямований, організований, динамічний процес, інноваційний за своїм характером, адаптований до умов майбутньої професійної діяльності.

5. Готовність майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками - це цілісне, складне особистісне утворення, інтегративна якість особистості, що поєднує професійні знання, вміння, навички та якості особистості, які можуть бути сформовані за умови поєднання соціально-педагогічної, психологічної і правової підготовки в процесі спеціальної організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі МВС України. У процесі дослідження було виділено компоненти готовності майбутніх працівників органів внутрішніх справ до роботи з підлітками: мотиваційний компонент (сформованість інтересів, потреб, мотивації, як навчальної діяльності, так і майбутньої професійної); змістовий (засвоєння теоретичних, методичних знань про соціальну та виховну роботу з підлітками, знань про цінності, які визначають розуміння соціальної цінності професійної діяльності); діяльнісно-операційний (оволодіння уміннями: аналітичними, прогностичними, організаційними, соціально-педагогічними, соціально-правовими, які необхідні для реалізації розробленої моделі соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками); комунікативний (оволодіння знаннями про спілкування та комунікативними уміннями й навичками, необхідними у роботі з підлітками: уміння розмовляти (володіння технікою формулювання запитань, володіння технікою малої бесіди); уміння почути і зрозуміти (володіння технікою повторення, технікою перефразовування, технікою інтерпретації). Кожний із компонентів розглядається як критерій результативності розробленої моделі підготовки і використовується для оцінки готовності майбутніх фахівців до соціальної та виховної роботи з підлітками в цілому. Такими критеріями є: мотиваційний, змістовий, комунікативний, діяльнісно-операційний. Для кожного з критеріїв визначено сукупність показників, що дають можливість ідентифікувати готовність курсантів з високим, середнім та низьким рівнями.

Умовами ефективного формування готовності майбутніх правоохоронців до соціальної та виховної роботи з підлітками є, по-перше, поетапна реалізація процесу підготовки, яка включає аудиторну (під час проведення навчальних занять: лекційних, семінарських, практичних та ін.) і позааудиторну (під час проходження стажування на посаді) фази. По-друге, є розробка навчально-методичного забезпечення підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками.

6. Розроблене навчально-методичне забезпечення, що охоплює навчально-методичний і методичний посібники, методичні рекомендації, авторський спецкурс, спрямоване на підготовку майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками. Зокрема, розроблено спецкурс "Соціальна та виховна робота з підлітками"; видано підручник "Основи психології і педагогіки" та посібник "Основи педагогічної техніки" для курсантів та магістрів вищого навчального закладу МВС України; методичні рекомендації для працівників Міністерства внутрішніх справ щодо здійснення роботи з дітьми та підлітками; розроблено та впроваджено програму профілактично-виховної практики для курсантів 4 курсу в рамках проходження стажування на посаді з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності.

7. Експериментально перевірено і доведено ефективність застосування розробленої моделі підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками. Проведення формувального експерименту охоплювало теоретичну і практичну підготовку курсантів з предметів соціально-педагогічного та професійного циклів; виробничу практику (стажування на посаді). Експериментальна робота конструювалась таким чином, щоб не виключаючи змісту традиційної навчальної програми, впровадити розроблену нами модель підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками, яка забезпечує ефективне засвоєння змісту майбутньої професійної діяльності; оволодіння курсантами уміннями і навичками здійснення соціальної та виховної роботи та творчому їх застосуванню у навчальній діяльності та під час стажування; формування позитивного ставлення, інтересу та мотивації навчальної та майбутньої професійної діяльності; розвивати та удосконалювати комунікативні риси та якості особистості, необхідні для здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками. Унаслідок проведеного формувального експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях готовності майбутніх працівників ОВС до виховної роботи з підлітками в експериментальних групах за всіма критеріями. Таким чином, проведений педагогічний експеримент підтвердив основні положення гіпотези дослідження, а саме: використання розробленої моделі підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками є ефективним, оскільки дозволяє сформувати готовність до цієї діяльності, тобто систему професійних знань (правових, соціально-педагогічних, психологічних), умінь, навичок та якостей особистості курсантів під час навчання у вищому навчальному закладі МВС України.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів підготовки майбутніх працівників ОВС до професійної діяльності. Подальшої розробки потребують такі аспекти досліджуваної проблеми: теоретико-методологічні засади психолого-педагогічної підготовки працівників ОВС; науково-методичне обґрунтування системи підготовки фахівців ОВС за окремими спеціальностями; здійснення підготовки майбутніх працівників міліції до роботи з сім'єю; включення до числа баз проходження практики курсантами середніх навчальних закладів, а також широке впровадження розробленої моделі підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками в систему підготовки майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях

1. Федоренко О. І. Система підготовки майбутніх правоохоронців до соціальної та виховної роботи з підлітками: монографія / О. І. Федоренко. - Х. : Нове слово, 2007. - 330 с.

Бандурка О.М., Тюріна В. О., Федоренко О. І. Основи психології та педагогіки. Підручник. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - 336 с. (авт. 6 д. а.)

Механізми взаємодії органів державної влади та неурядових організацій у протидії жорстокому поводженню з дітьми. Навчально-методичний посібник / За ред. Левченко К.Б., Трубавіної І. М. - К.: Юрисконсульт, 2005. - 452 с. (авт.1 д. а.)

Бандурка О.М., Тюріна В.О., Федоренко О. І. Основи педагогічної техніки: Навч. посіб. - Харків: ТИТУЛ, 2006. - 176 с. (авт. 2,9 д.а.)

Федоренко О. І. Причини, особливості та наслідки підліткової наркоманії (соціально-педагогічний аспект) / О. І. Федоренко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки; зб. наук. пр. / Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти, Запоріз. гуманіт. ун-т "ЗІДМУ". - К. ; Запоріжжя, 2001. - Вип. 20. - С. 326-330.

Федоренко О. І. Психологічні і вікові особливості злочинності неповнолітніх / О. І. Федоренко // Зб. наук. пр. Бердян. держ. пед. ун-ту. -Бердянськ, 2002. - № 4 : Педагогічні науки. - С. 172-183.

Федоренко О. І. Психологічні і соціальні передумови і фактори, що впливають на виникнення девіації молоді / О. І. Федоренко // Зб. наук. пр. Полтав. держ. пед. ін-ту. Сер. Педагогічні науки. - Полтава, 2002. - Вип. 2 (23). - С. 9-17.

Федоренко О. І. Індивідуальна профілактика правопорушень молоді / О. І. Федоренко // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2003. - Вип. 8. - С. 172-180.

Федоренко О. І. Становлення вчення про відхилення в поведінці та їх профілактику / О. І. Федоренко // Наук. зап. кафедри педагогіки / Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - Х., 2002. - Вип. 9. - С. 345-357.

Федоренко О. І. Профілактично-виховна робота: сутність, цілі та методи / О. І. Федоренко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України, Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - К. ; Запоріжжя, 2003. - Вип. 26. - С. 197-204.

Федоренко О. І. Сутність, методи та прийоми профілактично-виховної роботи / О. І. Федоренко // Педагогічні науки: зб. наук. пр. / Сум. держ. пед. ун-т ім. А.С. Макаренка. - Суми, 2003. -С. 85-94.

Федоренко О. І. Соціально-педагогічна характеристика сучасного стану та тенденцій вчинення правопорушень підлітками / О. І. Федоренко // Зб. наук. пр. Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В.Г. Короленка. Сер. Педагогічні науки. - Полтава, 2003. - Вип. 5 (32). - С. 63-70.

Федоренко О. І. Основні психолого-педагогічні підходи до профілактики девіантної поведінки підлітків / О. І. Федоренко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - О.: Одес. юрид. ін-т НУВС, 2003. - № 2. - С. 182-188.

Федоренко О. І. Методи та прийоми профілактично-виховної роботи з підлітками / О. І. Федоренко // Зб. наук. пр. / Нац. акад. держ. прикордон. служби України. - Хмельницький, 2004. - № 32, ч. 2. - С. 182-187.

Федоренко О. І. Методи соціальної роботи з підлітками в діяльності органів внутрішніх справ / О. І. Федоренко // Педагогічні особливості формування професійних якостей студентів: зб. наук. пр. / Луган. держ. ін-т культури і мистец., Харк. обл. метод. каб. учб. закл. культури і мистец. - Х., 2004. - С. 215-229. - (Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка).

Федоренко О. І. Дидактична модель підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками / О. І. Федоренко // Педагогічні основи навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти України: зб. наук. пр. / Луган. держ. ін-т культури і мистец., Харк. обл. метод. каб. учб. закл. культури і мистец. - Х., 2004. - С. 212-224. - (Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка).