Розвиток комунікативних функцій дошкільників у процесі творчих ігор

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК159.922.73 - 053.4 (043.3)

19.00.07 - педагогічна і вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

з педагогічної і вікової психології

Розвиток комунікативних функцій дошкільників у процесі творчих ігор

Карасьова Катерина Володимирівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології дошкільника.

Науковий керівник - доктор психологічних наук ПІРОЖЕНКО ТАМАРА ОЛЕКСАНДРІВНА, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології дошкільника, старший науковий співробітник.

Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор КУЗЬМЕНКО ВІРА УЛЬЯНІВНА, Інститут педагогіки та психології НПУ ім.М. П. Драгоманова, кафедра психології та педагогіки, професор;

- кандидат психологічних наук ВАГАНОВА НАТАЛІЯ АРКАДІЇВНА, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології творчості, старший науковий співробітник.

Захист відбудеться “27” травня 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.

Автореферат розіслано “24” квітня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т. М. Третяк



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Стійка тенденція, яка домінує останнім часом у системі дошкільної освіти, полягає в наданні пріоритету навчальній діяльності дошкільників і разом з тим у виявленні недостатньої уваги до їх розвитку в процесі гри, зокрема на етапі молодшого дошкільного віку. Як відомо, молодший дошкільний вік є сенситивним щодо розвитку партнерських стосунків з однолітками, що в свою чергу, сприяє гармонійному становленню зростаючої особистості. Знецінювання ролі гри і фактична заміна її додатковими заняттями з іноземних мов, логіки, хореографії та понадмірне інтелектуальне навантаження дітей зазначеного віку додатковими вправами з різних видів пізнавальної діяльності завдає передусім шкоди розвитку самодіяльної активності дошкільників у процесі спілкування з однолітками. За умов дії зазначених чинників, гальмується формування адекватного самосприйняття зростаючої особистості та її творча ініціатива.

У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема розвитку комунікативних функцій дошкільників у процесі ігрової взаємодії.

Здійснений аналіз відповідних джерел з педагогічної та вікової психології дав можливість констатувати доволі активний інтерес дослідників передусім до питань онтогенезу спілкування (Л. С. Виготський, О. М. Гаспарова, Г. С. Костюк, М. І. Лісіна, С. Д. Максименко, Т. О. Піроженко, М. М. Поддьяков, А. Г. Рузська), особливостей прояву спілкування у різних видах діяльності дошкільників (Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, О. М. Леонтьєв), впливу творчої гри на розвиток здібностей дітей дошкільного віку, а також становлення психологічних новоутворень у зазначеному віці (Л. А. Венгер, Т. Д. Зінкевіч-Євстігнєєва, П. І. Зінченко, С. Л. Новосьолова). Питання розвитку комунікативної діяльності у творчій грі дошкільників висвітлювались у працях П. П. Блонського, Д.Б. Ельконіна, В. К. Котирло, С. Є. Кулачківської, С. О. Ладивір, Д. В. Менджерицької, В. О. Моляко, Т. О. Піроженко, В. А. Роменця, Т. М. Титаренко, С. П. Тищенко. Водночас недостатньо розробленими залишаються питання специфіки розвитку комунікативних функцій дошкільників у процесі спільної діяльності, а також трансформації зазначених функцій залежно від їх вікової динаміки і форм дитячої гри.

Спеціального дослідження потребують питання розвитку комунікативних функцій дітей дошкільного віку в процесі творчих ігор, які нині перебувають на периферії інтересів працівників в галузі дошкільної освіти. Значущість і недостатня розробленість теоретичних і прикладних аспектів порушеної проблеми зумовлюють актуальність обраної нами теми дослідження “Розвиток комунікативних функцій дошкільників у процесі творчих ігор”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з комплексною темою лабораторії психології дошкільника Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Психічний розвиток дошкільників в умовах інноваційних систем виховання” (державний реєстраційний номер 0198U000518). Тему затверджено Вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №2 від 31.01.2002 р.) та погоджено з координаційною Радою АПН України від (протокол № 4 від 26.04.2005).

Об'єкт дослідження - процес творчих ігор дошкільників.

Предмет дослідження - особливості розвитку комунікативних функцій дітей молодшого дошкільного віку у процесі творчих ігор.

Мета дослідження полягає у визначенні змісту та з'ясуванні динаміки комунікативних функцій молодших дошкільників на етапі становлення творчої гри, висвітленні особливостей взаємозв'язку між комунікативними функціями дітей зазначеного віку та структурними компонентами творчої гри. творчий гра дошкільник дитина

Відповідно до предмету та мети дослідження була висунута така гіпотеза: динаміка комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі становлення творчої сюжетно-рольової гри відображає етапи розвитку її структурних компонентів - ігрового задуму, змісту, сюжетів, ігрових та рольових дій, реальних та ігрових відносин. Специфіка прояву комунікативних функцій дітей на різних фазах творчої гри представлена комунікативним конструктом, що включає різні за змістом комунікативні дії, а саме: фатичні, емотивні, інформативні, управлінські. На основі функціонування зазначеного комунікативного конструкту в структурі творчої сюжетно-рольової гри відбувається розвиток партнерської взаємодії молодших дошкільників із однолітками.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:

1. Визначити поведінкові кореляти комунікативних функцій молодших дошкільників у творчій грі;

2. Розкрити особливості функціонування комунікативного конструкту в структурі творчої сюжетно-рольової гри дітей зазначеного віку;

3. Визначити взаємозв'язок динаміки комунікативного конструкту, що включає різні за змістом комунікативні дії та структурними компонентами творчої сюжетно-рольової гри на етапі її становлення;

4. Охарактеризувати умови розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників в процесі творчих ігор та висвітлити програму впровадження в практику роботи закладів дошкільної освіти засобів ефективного впливу на становлення партнерських взаємин дошкільників з однолітками.

Методологічну основу дослідження склали: системно-діяльнісна парадигма в дослідженні психіки (О. Г. Асмолов, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко), науково-психологічні уявлення про закономірності розвитку діяльнісної сфери дітей дошкільного віку (Р. С. Буре, О. В. Запорожець, Б. О. Караєвський, С. Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін), концепція соціальної детермінації процесу розвитку дитячої гри як активної, самостійної творчої форми дитячої діяльності (Л. С. Виготський, Д. В. Менджерицька, С. Л. Новосьолова, М. М. Поддьяков, Д. Б. Ельконін), положення про форми та засоби спілкування дітей з дорослими та однолітками на різних етапах розвитку творчої гри дошкільників (І. І. Гончарова, В. К. Котирло, С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір, М. І. Лісіна, С. Л. Новосьолова, Т. О. Піроженко, С. П. Тищенко, Г. П. Усова, Н. В. Ушакова, Н. Я. Міхайленко).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: теоретичні (аналіз проблеми на базі психологічної літератури з проблем вікової та педагогічної психології); емпіричні (констатувальний та формувальний експерименти, спостереження, анкетування); прийоми математичної статистики. Інтерпретація даних та графічна презентація результатів здійснювалась за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм Statistica v5.5 A.

Організація та база дослідження. Експериментальна робота проводилась у три етапи протягом 2002-2006 рр.

На першому етапі (2002-2003 рр.) було здійснено теоретичний аналіз наявних підходів.

На другому етапі (2004-2005 рр.) було проведено емпіричне дослідження, спрямоване на встановлення характеру комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчих ігор та виявлення психологічних умов, які зумовлюють актуалізацію впливу сюжетно-рольової гри на комунікативну поведінку дитини дошкільника.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) було проведено формувальний експеримент, а також здійснений порівняльний аналіз ефективності розробленої програми.

Наукова новизна роботи та теоретичне значення дослідження визначається тим, що проаналізовано динаміку проявів комунікативних функцій молодших дошкільників на етапі становлення творчої гри; виявлено особливості функціонування комунікативного конструкту на різних фазах розвитку творчої сюжетно-рольової гри дітей зазначеного віку; розроблено і експериментально апробовано комплекс психологічних засобів, спрямованих на оптимізацію ігрової взаємодії дошкільників із однолітками; визначено психолого-педагогічні умови ефективного впливу на розвиток їх партнерської взаємодії у творчій сюжетно-рольовій грі.

Практичне значення дослідження полягає у застосуванні отриманих експериментальних результатів для розширення і збагачення підходів до розуміння вікових особливостей розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри, що сприяє гуманізації взаємин між дорослими і дітьми, успішному засвоєнню дітьми зазначеного віку структури провідного виду діяльності - сюжетно-рольової гри та оптимізації психолого-педагогічного процесу в дошкільних навчальних закладах.

Надійність та вірогідність результатів дослідження була забезпечена послідовною реалізацією теоретичних положень у процесі вирішення емпіричних завдань, організацією дослідження відповідно до його мети, експертною оцінкою емпіричних даних, репрезентативністю вибірки, використанням адекватних методів математичної статистики.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження обговорювались на Міжнародній науковій конференції: “Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології”. (Київ, 2001); на VI Костюківських читаннях: “Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003); на методологічному семінарі: “Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти” (Київ, 2004); на міжрегіональній науково-практичній конференції: “Гуманізація взаємин учителя та учнів - необхідна умова особистісної освіти” (Київ-Житомир, 2004); на засіданнях лабораторії психології дошкільника Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес педагогічного коледжу ім. К. Д. Ушинського м. Києва (довідка №161 від 11.06.2007), “Центру розвитку дитини” м. Житомира №53 “АБВГДЕЙКА” (довідка №22 від 21.05.2007).

Публікації. Основний зміст дослідження викладено в 11 друкованих працях, серед них 6 публікацій у наукових фахових виданнях ВАК України, розділи в методичних рекомендаціях та навчальному посібнику.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Зміст роботи викладено на 188 сторінках комп'ютерного тексту (основного 160). Робота містить 14 таблиць і 8 малюнків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначені об`єкт , предмет, мета, гіпотеза та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи та наведено дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі - “Теоретичні аспекти проблеми розвитку комунікативних функцій дошкільника у процесі творчої гри” - проаналізовано стан вивчення досліджуваної проблеми, окреслені основні теоретико-експериментальні підходи до її вирішення, визначено концептуальну основу даного дослідження.

У розділі показано, що основним механізмом розвитку особистості є “саморух” (Г. С. Костюк), який на етапі дошкільного дитинства відбувається в процесі виникнення суперечностей між новими потребами дитини до активної, самостійної участі в житті дорослих та реальними її можливостями. Констатовано, що розвиток потребово-мотиваційної сфери дитини зумовлюється соціально-історичним контекстом, рівнем її психічного розвитку та ступенем включеності у процес самодіяльної активності з однолітками (Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, Д. В. Менджерицька). Ігрові засоби зумовлюють розвиток здатності дитини творчо наслідувати діяльність дорослих та сприяють підвищенню ігрової активності дітей у взаємодії з однолітками (Л. А. Венгер, О. В. Запорожець, В. К. Котирло, Г. П. Усова). У процесі гри діти прагнуть досягти певної ігрової мети, що функціонально виявляється в оволодінні ними соціальною функцією дорослого (О. М. Леонтьєв, П. І. Зінченко). Показником результативності процесу засвоєння ігрової ролі виступає рівень оволодіння ігровими та реальними стосунками, які встановлюються між учасниками гри.

Зміни комунікативних функцій дітей на різних фазах творчої гри пов'язані з актуалізацією їх самодіяльної активності і становленням на її основі партнерських взаємин із однолітками. У цьому контексті дослідження розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої гри набуває особливої ваги. Підкреслюємо, що на етапі оволодіння діяльнісною структурою творчої сюжетно-рольової гри молодший дошкільник засвоює різні за змістом та напрямами комунікативні дії, які з одного боку, є комунікативним ресурсом наступного рівня, з іншого, - забезпечують успішність реалізації дітьми ігрового задуму. Отже, на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри комунікативні функції виявляються через комунікативні дії, які мають цілісну структуру та складаються із рівноцінних, але не однакових за змістом комунікативних актів (М. І. Лісіна, А. Г. Рузська). У літературі поширеним є визначення комунікативних дій двох напрямів:

- ініціативні, які спрямовані на представлення інформації про себе у вербальній та невербальній поведінці;

- зворотні, що актуалізують зустрічну активність інших учасників спілкування.

Зазначені функції реалізуються через систему дій, які утворюють комунікативний конструкт, що функціонує у процесі творчій гри дітей молодшого дошкільного віку. На різних етапах творчої гри структурні компоненти конструкту визначались такими комунікативними діями: встановлення контакту (контактовстановлювальні дії), налагодження емоційного зв'язку (емотивні дії), передача та отримання інформації (когнітивні дії), управління ходом гри (регулювальні дії).

Досліджуючи розвиток комунікативних функцій дошкільників, ми вважаємо за доцільне обмежитись розглядом таких видів комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої гри: фатична, що проявляється у діях, спрямованих на налагодження та підтримання контакту; емотивна, яка знаходить прояв у діях, спрямованих на встановлення емоційного зв'язку; інформативна - на передачу та отримання інформації; управлінська - на узгодження та планування спільної діяльності.

У дошкільному дитинстві розвиток ігрової діяльності відбувається шляхом поетапного оволодіння дітьми ігровими уміннями та навичками партнерської взаємодії. Процес становлення партнерської взаємодії з партнерами зі спілкування розглядається як засвоєння комунікативної поведінки, що характеризується переходом від дії до взаємодії, від відчуття до співчуття, від сприйняття до прийняття, від управління до спільного планування.

З'ясування змістових характеристик функцій, які зазначено вище та специфіка їх прояву на різних етапах розвитку творчої гри молодших дошкільників становить зміст другого (емпіричного) розділу нашого дослідження.

У другому розділі - “Характеристика комунікативних функцій молодших дошкільників у структурі творчої гри” - викладено загальну стратегію емпіричного дослідження, обґрунтовано комплекс діагностичних методик.

Констатувальним експериментом було охоплено 93 дитини, які виховувалися в молодших групах дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) міст Києва та Житомира. Включення у експеримент двох контрольних груп дало можливість перевірити вірогідність гіпотези та специфіку прояву комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої гри в умовах суспільного виховання.

Емпіричне дослідження проводилось у три етапи.

На першому етапі досліджувався рівень розвитку основних структурних компонентів сюжетно-рольової гри та особливості прояву комунікативних функцій дітей в процесі ігрової діяльності.

Дослідження рівня прояву комунікативних функцій молодших дошкільників у структурі творчих ігор проводилось згідно з авторською схемою, адаптованої до психологічної характеристики дітей молодшого дошкільного віку (табл. 1).

Таблиця 1 - Характеристика комунікативних функцій молодших дошкільників в структурі сюжетно-рольової гри

Структурні компоненти комунікативного конструкту	Показників рівня прояву комунікативного конструкту
Фатична функція	приймає гру іншої дитини
налагодження	пропонує спільну гру іншій дитині
контакту	підтримує спільну гру
Емотивна функція	проявляє цікавість до ігрових дій інших дітей
встановлення емоційного	викликає цікавість у однолітків до своєї гри
зв'язку	отримує задоволення від спільної гри
Інформативна функція	сприймає думку іншої дитини у процесі гри (вислуховує)
передача та отримання	повідомляє про свій задум (передає сюжетну лінію гри)
інформації	узгоджує свої знання з знаннями партнера (запитує)
Управлінська функція	приймає зміни у сюжеті (погоджується )
планування спільної гри	визначає сюжет спільної гри (підпорядковує)
	переконує партнера по грі (домовляється)

Рівні розвитку структурних компонентів творчої гри дошкільників визначалися за схемою розробленою Д. Б. Ельконіним. Зазначена схема була модифікована згідно отриманих експериментальних даних у процесі дослідження комунікативних функцій молодших дошкільників (табл. 2).



Таблиця 2 - Показники рівня розвитку структурних компонентів творчої гри молодших дошкільників

Рівні розвитку гри	Зміст показників рівня розвитку структурних компонентів творчої гри
I рівень	задум визначається цікавістю до іграшки та предметних дій
	зміст реалізується у діях з предметами
	ігрові дії з предметами одноманітні, повторювані
	ролі не називаються, визначаються іграшкою, не пов'язані між собою
	правила відсутні
II рівень	задум визначається цікавістю до спілкування з однолітками
	зміст реалізується у діях з предметами, спрямованими на іншу дитину
	ігрові дії послідовні, коло дій виходить за межі одного типу
	ролі називаються, розподіляються, реалізуються через ігрові дії
	правила не приймаються, але їх порушення помічаються
III рівень	задум визначається цікавістю до виконання ролі у спільних іграх
	зміст реалізується у діях, які спрямовані на передачу ставлення до партнера
	послідовність та різноманітність ігрових дій визначається однією роллю
	ролі названі до початку гри, розподілені, рольове мовлення
	правила обговорюються, порушення логіки ігрових дій виправляються
IV рівень	задум визначається цікавістю до рольових стосунків у грі
	зміст реалізується у діях, в яких виявляється ставлення до ролі
	ігрові дії різноманітні, послідовні, спрямовані на партнерів по грі
	ролі названі, розподілені, рольове мовлення, позаігрові стосунки відсутні
	правила чітко окреслені, порушення їх не допускається

На основі аналізу взаємозв'язку між рівнем розвитку структурних компонентів творчої гри дітей та рівнем прояву комунікативних функцій молодших дошкільників було встановлено існування статистичної залежності між ними (r=0,79 при p<1,01). При цьому фатичні дії мали статистично значимий зв'язок із всіма структурними компонентами творчої гри r>0,67. Отже, фатична функція молодших дошкільників впливала на структуру сюжетно-рольової творчої гри на кожному етапі її розгортання.

Найбільш тісними були зв'язки між фатичною функцією та схильністю дитини до спільної гри r = 0,72, розвитком змістової сторони гри та ігровими правилами r = 0,73, що вказувало на провідну роль фатичних комунікативних дій на етапі створення спільного ігрового середовища і процесу налагодження реальних стосунків учасників гри. На початку спільних ігор вказана функція виявлялась у вмінні дитини налагоджувати контакт, на етапі обговорення спільних ігрових дій - у вмінні приймати правила гри, а на етапі створення спільного ігрового середовища - у вмінні утримувати увагу партнера.

Загалом констатовано, що для більшості дітей певний рівень розвитку творчої гри поєднувався з відповідним рівнем прояву комунікативних функцій. Водночас виявились молодші дошкільники, у яких спостерігалася розбіжність між рівнем прояву комунікативних функцій у процесі творчої гри та рівнем розвитку її структурних компонентів. Встановлений статистичний зв'язок між рівнем прояву комунікативних функцій у процесі творчої гри та рівнем розвитку її структурних компонентів дав можливість визначити п'ять підгруп досліджуваних.

До першої підгрупи увійшли молодші дошкільники - організатори та партнери творчих сюжетно-рольових ігор, у яких був достатній рівень розвитку ігрових умінь і достатній або середній рівень прояву комунікативних функцій. Діти цієї підгрупи з власної ініціативи організовували самодіяльні ігри з однолітками; вони пропонували їм свій сюжет або грали за сюжетом партнера; молодші дошкільники даної підгрупи вміли визначати послідовність та урізноманітнювати ігрові дій і спрямовувати їх на дотримання рольових вимог; постійно збагачувати гру сюжетними лініями; легко виконувати нові ролі; неухильно дотримуватись правил гри. Молодші дошкільники даної підгрупи вміли налагоджувати ігрові стосунки з однолітками, емоційно відгукуватись на пропозицію створити спільну гру з іншими дітьми, обмінюватись необхідною для реалізації ігрового задуму інформацією, узгоджувати свої дії з діями партнера.

До другої підгрупи увійшли діти - виконавці та партнери творчих сюжетно-рольових ігор, у досліджуваних даної підгрупи визначався середній рівень розвитку ігрових умінь та достатній або середній рівень прояву комунікативних функцій. Ігри дітей даної підгрупи характеризувались яскраво вираженим бажанням спілкуватись з іншими дітьми з приводу спільної гри; цікавістю до гри однолітків, що виявлялась у емоційній спрямованості як потенційних партнерів з ігрового спілкування; вмінням реалізувати відповідні ролі; помічати порушення ігрових правил. Такі діти вміли звертати на себе увагу, пропонувати себе на другорядні ролі, підтримувати емоційний зв'язок у процесі гри, сприймати інформацію з приводу спільного задуму, налагоджувати взаємодію.

До третьої підгрупи увійшли діти - організатори творчих режисерських ігор, молодші дошкільники названої підгрупи мали достатній або середній рівень розвитку ігрових умінь і, разом з тим, недостатній ступень прояву комунікативних функцій. Дітей третьої підгрупи передусім приваблювала режисерська роль. Ігровий задум дітьми цієї підгрупи без погодження з однолітками визначався самостійно; ролі розігрувались самою дитиною згідно з логікою розгортання задуманого нею сюжету, який відповідав ігровому задуму; проте рольове мовлення було звернене не до дітей, а до уявних персонажів гри; правила змінювались за бажанням самої дитини. Отже, у дітей цієї підгрупи ігрова взаємодія відбувалась в уявному плані.

До четвертої підгрупи увійшли діти - учасники творчих сюжетно-рольових ігор, яких характеризував недостатній рівень ігрових умінь і достатній рівень прояву комунікативних функцій. Ігрова діяльність дітей цієї підгрупи відрізнялась тим, що задум визначався іншими учасниками гри або стимулювався ігровими предметами; ігрові дії були одноманітними, часто повторювались, виконувались непослідовно; ролі самостійно не визначались; ігрові правила часто порушувались, що призводило до конфліктів з іншими дітьми та виключенню дитини зі спільної ігрової діяльності. Молодші дошкільники цієї підгрупи пропонували себе на другорядні ролі, підпорядковували свої бажання організаторам гри.

До п'ятої підгрупи увійшли діти - з низьким рівнем ігрових умінь та недостатнім рівнем прояву комунікативних функцій. Діти даної підгрупи не грали у самостійні та спільні з однолітками творчі ігри, здебільшого вони спілкувались із дорослими, розглядали книжки, малювали.

На основі визначення п'яти підгруп за рівнями прояву комунікативних функцій молодших дошкільників на різних етапах розвитку творчої гри, було розроблено програму розвивальних ігор та вправ, яка впроваджувалась на етапі формувального експерименту.

У третьому розділі - “Психологічні засоби оптимізації комунікативних функцій молодших дошкільників” - викладено загальну стратегію формувального експерименту, розкрито зміст психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого і дитини (Т. О. Піроженко) з метою оптимізації стосунків між дітьми у процесі сюжетно-рольової гри.

Формувальним експериментом було охоплено 29 дітей, які виховувалися в молодшій групі ДНЗ №53 міста Житомира та складали експериментальну групу.

Беручи до уваги результати констатувального етапу дослідження, було розроблено відповідну систему розвивальних ігор та вправ. Програма оптимізації розроблялась згідно затвердженого плану навчально-виховної роботи у експериментальній групі і включала до свого складу тематичні цикли та індивідуальні програми розвивальних ігор та вправ з урахуванням досвіду ігрової взаємодії досліджуваних з дорослими у переддошкільному дитинстві.

Особливої уваги потребували діти підгрупи III (організатори творчих режисерських ігор), підгрупи IV (учасники творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи V (діти, які не грали у творчі ігри). Тому, поряд із груповими тематичними проектами з дітьми даних підгруп проводились дидактичні заняття малими підгрупами та заняття за індивідуальними програмами розвитку.

Для досліджуваних підгрупи IV (учасники творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи V (діти, які не грали у творчі ігри) проводились заняття з розвивальної роботи за індивідуальними планами. У процесі таких занять дорослий передавав дитині досвід партнерської взаємодії у спільній ігровій діяльності, стимулював інтерес дитини до спільних творчих ігор, допомагав об'єднувати ігрові дії у єдину ігрову ситуацію, змінювати сюжетні лінії за рахунок внесення нових іграшок в одноманітно повторюваний сюжет, доповнювати сюжетні іграшки рольовими діями, збагачувати ігрові образи, зберігати зв'язки між ролями та сюжетними лініями. Після отримання належного ігрового досвіду діти виявляли якісно новий рівень розвитку ігрових та комунікативних умінь (самостійно пропонували задум, домовлялися про виконання бажаних ролей різної спрямованості, підпорядковували свої бажання рольовим вимогам, узгоджували зміни в сюжеті), що підвищувало їх авторитет у групі однолітків.

Разом з цим, для дітей підгрупи III (організатори творчих режисерських ігор) і підгрупи V (діти, які не грали у творчі ігри) було розроблено дидактичні вправи з розвитку комунікативних функцій під час виконання спільних ігрових завдань. Кількісний склад груп не перевищував 2-3 осіб та складався з дітей, які мали однаковий рівень розвитку ігрових і комунікативних умінь.

Перший етап був спрямований на розвиток у дитини вміння узгоджувати свої дії під час виконання індивідуального завдання з використанням спільного дидактичного матеріалу. Такі дидактичні вправи мали за мету розвиток вміння взаємодіяти у спільному ігровому середовищі, домовлятись з однолітком, встановлювати правила використання спільного дидактичного матеріалу для виконання індивідуального завдання. Другий етап був спрямований на розвиток вміння виконувати спільне завдання з використанням індивідуальних наборів дидактичного матеріалу. Заняття другого етапу спрямовувались на розвиток у дошкільників вміння розробляти спільний план дій, домовлятись з однолітком, підпорядковувати свої бажання правилам колективної роботи.

Протягом роботи з підгрупами дорослий допомагав дітям налагоджувати спільну взаємодію, пропонував різні засоби вирішення конфліктних ситуацій. Поступово вихованці усвідомлювали, що від того, як вони узгодять свої дії, залежало виконання завдання кожним з них або досягнення спільного результату. Завдяки цьому виникало бажання домовлятись з приводу спільних правил для користування дидактичним матеріалом, підпорядковувати свої дії домовленості щодо порядку виконання завдань. Подібні заняття допомагали створювати умови для організації взаємодії між учасниками дидактичної гри, у процесі якої молодші дошкільники навчались узгоджувати свої дії з діями інших дітей.

Наступний цикл ігор-занять, що проводився малими підгрупами, був спрямований на розвиток вміння об'єднувати свої зусилля для виконання спільного завдання. На цьому етапі діти об'єднувались у підгрупи з 5-6 учасників для виконання окремих фрагментів групового завдання. Дорослий спрямовував дії підгрупи на досягнення спільного результату під час виконання групової роботи. Результатом таких занять був розвиток вміння налагоджувати взаємодію, узгоджувати свої дій з діями партнера, підпорядкувати свою поведінку правилам ігрового завдання, взаємодіяти у спільному ігровому середовищі.

Водночас впроваджувались тематичні цикли, що оптимізували процес оволодіння досліджуваними комунікативним та ігровим досвідом, які передбачали активну участь батьків у виконанні спільних із дітьми завдань.

Зазначимо, що колективні заняття проводились із загальною вибіркою молодших дошкільників, яка включала дітей підгрупи I (організатори та партнери творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи II (виконавці та партнери творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи III (організатори творчих режисерських ігор), підгрупи IV (учасники творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи V (діти, які не грали у творчі ігри).

Для дітей всіх п'яти підгруп з метою актуалізації інтересу до спільної з однолітками ігрової діяльності використовувався метод впливу на вихованців ігрового середовища та активне ознайомлення з новими іграшками; надання нового образу відомим вже іграшкам; оновлення наявних ігрових куточків шляхом обладнання нових ігрових зон; оживлення їх шляхом додавання нових сюжетних ліній у зміст вже засвоєних сюжетно-рольових ігор; об'єднання декількох знайомих сюжетних ліній у єдиний сюжет. У рамках роботи над проектом діти разом із дорослим створювали наочний образ плану дій та його кінцевого результату, визначали завдання, окреслювали коло нових знань, засобів та форм організації їх отримання у процесі ігрової взаємодії із дорослими та однолітками.

Разом з тим актуалізувався взаємозв'язок між рівнем прояву інформативної функції та рівнем опанування предметно-інформаційним простором у процесі розширення операціональної системи (наповнення змісту новими засобами ігрової взаємодії, розширення кола сюжетів, опанування нових ролей, засвоєння правил, дотримання логіки розгортання ігрових та рольових дій). Діти разом із дорослим навчались відбирати необхідну інформацію для реалізації спільного задуму, доповнювали відомі сюжети новими персонажами, засвоювали відповідну їм рольову поведінку, навчались презентувати результати своєї роботи, вислуховувати інших учасників проекту та розгортати власну діяльність згідно з планом спільного проекту. Вагомим результатом другого етапу був розвиток вміння дошкільників використовувати різні комунікативні засоби для отримання необхідної інформації та встановлення взаємодії з дорослими й однолітками у спільному інформаційному середовищі.

Спеціальний цикл занять проходив в рамках аналізу і систематизації отриманих дітьми знань. Для досягнення цієї мети проводились узагальнюючі заняття, під час яких вихователь разом з дітьми мав можливість проаналізувати результати спільної діяльності, послідовно відтворити події проекту, порівняти отриманий результат із первісним задумом, окреслити коло цікавих дитячих пропозицій для реалізації у наступних тематичних циклів. Основним результатом групової роботи з дітьми було закріплення вміння розгортати згідно з розробленим планом спільну діяльність, підпорядковувати свої бажання ігровому задуму, відповідати за власні дії та досягати спільного результату.

На завершальному етапі експерименту психолог разом з вихователем у процесі спостережень за самодіяльними творчими іграми дітей мав змогу пересвідчитися у досягнутому рівні засвоєних дітьми знань і умінь. Вихованці отримували досвід ігрової взаємодії, самостійно організовувати та планувати сюжетно-рольові творчі ігри, реалізовувати задум гри.

Для оцінки успішності розробленої програми розвивальних вправ був проведений порівняльний аналіз даних в експериментальній та контрольних групах (табл. 3).

Таблиця 3 - Динаміка показників розвитку творчої гри і комунікативних функцій молодших дошкільників до і після завершення дослідження

№ підгрупи	Експериментальна група до початку (%)	Експериментальна група після завершення (%)	Контрольна група 1 до початку (%)	Контрольна група 1 після завершення	Контрольна група 2 до початку (%)	Контрольна група 2 після завершення
I	18	38	22	21	19	16
II	55	62	56	56	56	63
III	7	0	3	7	3	9
IV	3	0	6	6	6	0
V	17	0	13	10	16	12

Аналіз динаміки показників розвитку творчої гри і комунікативних функцій до і після завершення дослідження у контрольних групах констатував, що:

- відбулись незначні зміни у кількісному складі підгрупи I (організатори та партнери творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи II (виконавці та партнери творчих сюжетно-рольових ігор), які доводили, що більшість дітей молодшого дошкільного віку у досліджувальних нами контрольних групах не втрачала цікавості до спілкування у творчих іграх в умовах суспільного виховання;

- кількість досліджуваних підгрупи III (організатори творчих режисерських ігор) збільшилась за рахунок дітей із підгрупи IV (учасники творчих сюжетно-рольових ігор) і підгрупи V (діти, які не грали у творчі ігри). Такі зміни пояснювались тим, що за умов суспільного виховання відбувся природній перехід від самостійної режисерської творчої гри до спільної сюжетно-рольової. Але більшість дітей цієї підгрупи так і не перейшли до спільних ігор з однолітками тому, що вони не змогли опанувати засоби партнерської взаємодії;

- кількість досліджуваних підгрупи IV (учасники творчих сюжетно-рольових ігор) зменшилась, більшість дітей даної підгрупи опанували рольовою взаємодією у процесі спостереження за творчими іграми інших дітей, виконання ігрових доручень однолітків та другорядних ролей у спільних з ними іграх;

- у деяких досліджуваних підгрупи V (діти, які не грали у творчі ігри) відбулись позитивні зміни в рівні розвитку творчої гри та рівні прояву комунікативних функцій у процесі засвоєння досвіду ігрової взаємодії з однолітками. Але більшість дітей даної підгрупи не збагатили свій досвід ігрової взаємодії з дітьми у спільній діяльності, оскільки були включені дорослими у регламентовані види дитячої діяльності - музичні, спортивні, дидактичні заняття.

Наведені дані свідчать про те, що у більшості дітей контрольних груп як до, так і після завершення дослідження відбувалась динаміка показників розвитку творчої гри і комунікативних дій, але ці показники були нижчими, ніж у дітей експериментальної групи. Отримані результати підтвердили, що в процесі включення молодших дошкільників у систему суспільного виховання створюються умови для активного засвоєння партнерської взаємодії із однолітком, що позитивно впливає на розвиток комунікативних функцій дошкільників у процесі спільних ігор.

Подальший аналіз динаміки показників розвитку творчої гри і комунікативних функцій молодших дошкільників до і після завершення дослідження у експериментальній групі довів:

- відбулись позитивні зміни у кількості досліджуваних підгрупи I (організатори та партнери творчих сюжетно-рольових ігор), що свідчило про ефективність розробленої програми розвивальних ігор та вправ, спрямованих на створення оптимальних умов щодо активного засвоєння досвіду ігрової взаємодії дошкільників у процесі виконання спільних тематичних проектів;

- кількість досліджуваних підгрупи II (виконавці та партнери творчих сюжетно-рольових ігор) значно збільшилась, що виявило необхідність розвивальної роботи у процесі колективних тематичних проектів та дидактичних ігор малими підгрупами;

- підтвердженням ефективності проведеної розвивальної роботи було підвищення рівня розвитку комунікативних функцій у досліджуваних підгрупи III (організатори творчих режисерських ігор), підгрупи IV (учасники творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи V (діти, які не грали у творчі ігри), які стали активними учасниками сюжетно-рольових творчих ігор на рівні показників дітей підгрупи I (організатори та партнери творчих сюжетно-рольових ігор) та підгрупи II (виконавці та партнери творчих сюжетно-рольових ігор).

Такі позитивні зміни доводили, що своєчасна індивідуальна робота з молодшими дошкільниками, яка була організована з урахуванням комунікативних потреб дитини, актуалізувала засвоєння партнерських навичок ігрової взаємодії. З одного боку, це позитивно впливало на рівень розвитку творчої гри, з іншого, - підвищувало авторитет зростаючої особистості, як цікавого партнера у самодіяльних іграх.

Таким чином, отримані результати після завершення етапу оптимізації комунікативних функцій молодших дошкільників експериментальної групи підтвердили гіпотезу про те, що на основі функціонування комунікативного конструкту в структурі творчої сюжетно-рольової гри у дітей зазначеного віку відбувається інтенсивний розвиток партнерської взаємодії з однолітками, завдяки чому діти виявляють самодіяльну активність у створенні ігрового задуму, творчому виконанню ролей, ініціюванні ігрових відносин, що в свою чергу, забезпечує оптимальний рівень розвитку творчої сюжетно-рольової гри.

Здійснений аналіз і узагальнення результатів теоретичного та експериментального дослідження розвитку комунікативних функцій дошкільників у процесі творчих ігор підтвердив висунуту гіпотезу і дав підстави для таких висновків:

1. Динаміка комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі становлення творчої сюжетно-рольової гри відбувається за рахунок функціонування комунікативного конструкту на різних етапах розвитку творчої гри, що обумовлює перехід дитини на новий суб'єктний рівень взаємодії із однолітками, сприяє засвоєнню партнерських відносин.

2. Встановлено наявність статистично значимого зв'язку між рівнем прояву комунікативних функцій молодших дошкільників та структурними компонентами творчої гри.

3. Розкрито специфіку змін комунікативного конструкту на різних фазах сюжетно-рольової творчої гри, особливості його функціонування в структурі творчої гри на етапі її становлення. Особливого значення для розвитку сюжетно-рольової гри в молодшому дошкільному віці набуває здатність дитини до встановлення та підтримання контакту з однолітками (фатична функція), яка виявляється у вмінні дитини приймати пропозиції партнерів з ігрової діяльності, домовлятись щодо того, як проводити гру та своїми діями підтримувати ігрову активність.

4. Виявлено динаміку розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників в структурі творчої сюжетно-рольової гри, яка обумовлена процесом засвоєння дітьми різних за змістом та напрямами комунікативних дій, а саме - ініціативних та зворотних, що сприяють встановленню контакту, налагодженню емоційного зв'язку між дітьми, процесу передачі та отриманню інформації, регулюванню хода гри.

5. Розвиток комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри виявляється в диференціюванні рівнів прояву комунікативного конструкту, який визначає психологічний зміст творчої сюжетно-рольвої гри та виступає основою для оцінки перспектив її розвитку. Виявлений зв'язок між рівнем розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої гри, з одного боку, та диференціювання рівнів прояву комунікативного конструкту в її структурі, з другого, - дав можливість визначити п'ять підгруп досліджуваних за основними показниками активності дітей як учасників гри.

6. Індивідуалізація психолого-педагогічної роботи з дітьми підгрупи I (організатори та партнери творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи II (виконавці та партнери творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи III (організатори творчих режисерських ігор), підгрупи IV (учасники творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи V (діти, які не грали у творчі ігри), включала систему розвивальних ігор та вправ, спрямованих на збалансування комунікативної та рольової поведінки у творчій сюжетно-рольовій грі молодших дошкільників. Отримані результати дають можливість стверджувати, що застосована програма розвивальних ігор та вправ виявилась адекватною щодо створення умов розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри та переходу її на якісно новий рівень розвитку.

Проведене дослідження відкриває перспективи подальшого дослідження проблеми розвитку комунікативних функцій дошкільників у процесі творчої гри, що передбачає вирішення питань розробки спеціальних вправ з метою успішного оволодіння дитиною соціально-рольовим простором у творчій грі.



ПУБЛІКАЦІЇ

Основний зміст дослідження викладено в 11 друкованих працях, серед них 6 публікацій у наукових фахових виданнях ВАК України, розділи у методичних рекомендаціях та навчальному посібнику.

Основні положення та результати дослідження відбито у наукових фахових виданнях ВАК України в таких публікаціях:

1. Карасьова К. В. Особливості розвитку сюжетно-рольових ігор в дошкільному віці // Актуальні проблеми психології / К. В. Карасьова // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка - К.: Нора-прінт, 2001. - Т.IV. - С.139-141.

2. Карасьова К. В. Комунікативний складник сюжетно-рольової гри молодших дошкільників / К. В. Карасьова // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. / За ред. С. Д. Максименка, - К.: Гнозіс, 2002. - Т. IV. - Ч.7. - С. 93-96.

3. Карасьова К. В. Особливості прояву комунікативного складника у структурі сюжетно-рольової гри молодших дошкільників / К. В. Карасьова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. / За ред. С. Д. Максименка, С. Є. Кулачківської. - К.: Нора-прінт, 2004. - Т. IV. - Вип. 2. - С. 130-141.

4. Карасьова К. В. Розвиток соціально-ігрового простору середовища як фактор особистісного зростання дитини / К. В. Карасьова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За загальною редакцією проф. С. Д. Максименка та канд. психол. наук С. О. Ладивір. - К., 2006.. - Т. IV. - Вип. 3. - С. 73-78.

5. Карасьова К. В. Особливості розвитку соціально-ігрового простору дошкільника в творчій грі / К. В. Карасьова // Вісник: Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. - К.: КиМУ, 2006. - Вип.9. - С. 39-47.

6. Карасьова К. В. Опанування дошкільниками рольової поведінки у творчій грі / К. В. Карасьова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових статей / За загальною редакцією проф. С. Д. Максименка та канд. психол. наук С. О. Ладивір. - К., 2007. - Т. IV. - Вип. IV. - С. 78-84.

Основні положення та результати дослідження відбито в розділі методичних рекомендацій, навчального посібника, статтях:

7. Карасьова К. В. Розвиток діалогічної взаємодії молодших дошкільників у процесі становлення самодіяльної гри / К. В. Карасьова // Гуманізація взаємин вчителя та учнів - необхідна умова особистісної освіти: науково методичний збірник / За ред. С. Д. Максименка, Г. О. Балла, М. М. Заброцького. - Житомир-Київ, ЖОІППО, 2004. - С. 181-184.

8. Карасьова К. В. Особливості становлення партнерської взаємодії у сюжетно-рольовій грі молодших дошкільників. Індивідуалізація виховання в дитячому садку / К. В. Карасьова // Методичні рекомендації. - К.: Міленіум. 2005. - С. 97-109.

9. Карасьова К. В. Умови розвитку комунікативних функцій у сюжетно-рольовій грі молодших дошкільників / К. В. Карасьова // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - Миколаїв: МДУ, 2005. - Т. 2. - Вип. 10. - С. 181-183.

10. Карасьова К. В. Особливості розвитку комунікативної поведінки в ігровій діяльності дошкільника. Індивідуалізація виховання дошкільника / К. В. Карасьова // Навчальний посібник. - К.: “Педагогічна думка”, 2007. - С. 115-128.

11. Карасьова К. В. Дитяча гра - серйозна справа / К. В. Карасьова // Дошкілля. - 2007. - №3. - С. 4-7.



АНОТАЦІЇ

Карасьова К. В. Розвиток комунікативних функцій дошкільників у процесі творчих ігор. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна і вікова психологія. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України - Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі динаміки прояву комунікативних функцій молодших дошкільники в процесі творчих ігор, зокрема сюжетно-рольових. У результаті проведеного аналізу методологічних та методичних аспектів проблеми визначено, що розвиток комунікативних функцій дітей зазначеного віку в процесі творчої гри обумовлений переходом на новий суб'єктний рівень взаємодії із однолітками, який з одного боку, відбувається на основі засвоєних дітьми форм спілкування з близькими дорослими в ранньому дитинстві, з іншого, - визначається рівнем опанування новими засобами взаємодії з однолітками у молодшому дошкільному віці. Оптимальний рівень розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників передбачає засвоєння ними партнерської поведінки, спрямованої на взаємодію, взаємообмін, взаєморозуміння та взаємовплив у процесі спільної ігрової діяльності. Становлення творчої гри у молодшому дошкільному віці залежить від розвитку комунікативного конструкту в єдності прояву таких функцій: фатичної, емотивної, інформаційної та функції управління. Динаміка комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри виявляється в диференціюванні рівнів прояву комунікативного конструкту на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри. Практичне значення дослідження полягає у застосуванні отриманих експериментальних результатів для розширення і збагачення підходів до розуміння вікових особливостей розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри, що сприяє гуманізації взаємин між дорослими і дітьми, успішному засвоєнню останніми структури провідного у дошкільному віці виду діяльності - сюжетно-рольової гри та оптимізації психолого-педагогічного процесу в дошкільних навчальних закладах.

Ключові слова: комунікативні функції, партнерська взаємодія, творча гра, творча сюжетно-рольова гра молодших дошкільників, спілкування, проектування.



Карасёва Е. В. Развитие коммуникативных функций дошкольников в процессе творческих игр. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертационное исследование посвящено проблеме динамики развития коммуникативных функций младших дошкольников в творческих играх, в частности творческих сюжетно-ролевых играх. В результате проведенного анализа методологических и методических аспектов проблемы определены основные тенденции развития коммуникативных функций детей дошкольников в процессе творческих игр, что предполагает переход на новый субъектный уровень общения со сверстниками. Такое общение предусматривает партнерские взаимоотношения в процессе игры, направленные на взаимодействие, взаимопонимание, взаимообмен, взаимовлияние. В ходе исследования определена структура коммуникативного конструкта творческой сюжетно-ролевой игры младших дошкольников, который проявляется в единстве коммуникативных функций: фатической, эмотивной, информативной и управленческой. В свою очередь коммуникативный конструкт в структуре творческой игры дошкольников определяет психологическое содержание сюжетно-ролевой игры детей этого возраста и выступает условием развития коммуникативной направленности подрастающей личности.

Развитие коммуникативных функций младших дошкольников в процессе сюжетно-ролевой игры проявляется в дифференциации уровня развития структурных компонентов коммуникативного конструкта на разных этапах становления творческой сюжетно-ролевой игры. У младших дошкольников зафиксирована существенная связь между уровнем развития структурных компонентов творческой игры и уровнем проявления составляющих её коммуникативного конструкта, что позволило определить пять подгрупп исследуемых.

Индивидуализация психолого-педагогической работы с детьми подгруппы I (организаторы и партнёры творческих сюжетно-ролевых игр), подгруппы II (исполнители и партнеры творческих сюжетно-ролевых игр), подгруппы III (организаторы творческих режиссерских игр), подгруппы IV (участники творческих сюжетно-ролевых игр), подгруппы V (не играющие дети), включала систему развивающих игр и упражнений, которая была направлена на сбалансирование игровых отношений в творческих сюжетно-ролевых играх младших дошкольников. Полученные результаты подтвердили, что разработанная нами программа является адекватной по отношению к созданию условий для развития коммуникативных функций младших дошкольников в процессе творческих сюжетно-ролевых игр.

Ключевые слова: коммуникативные функции, партнерское взаимодействие, творческая игра, творческая сюжетно-ролевая игра младших дошкольников, общение, проектирование.



K. V. Karasyova. Preschool Children Communicative Functions Development in Creative Games. - Manuscript.

Candidate of Psychological Sciences Dissertation in the speciality 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. - G. S. Kostyuk Institute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine - Kyiv, 2008.

This Dissertation deals with the problem of communicative functions display dynamics in preschool children creative games, specifically in pretend plays. Results of the problem's methodological and methodical aspects analysis shows that communicative functions development in preschool children creative games is determined by transition to a new subject level of interaction with a peer that appears, on the one part, on the basis of communicative forms for near adult / adults adopted in early childhood and, on the other part, is determined by new interaction forms acquirement level for peer in junior preschool age. Such an interaction provides for adoption of a new communicative behaviour aimed at interaction, empathy, interchange, mutual understanding, reciprocal influence in common playing activity. Creative game development process in junior preschool age depends on establishment of communicative formations in manifestation community of such functions: phatic, emotive, informational and control function. Practical realisation of development exercises programme for communicative functions development in pretend creative play was aimed at timely obtainment by junior preschool children of play and communicative experience. It was tested in practice and confirmed its efficiency.

...