Організаційно-педагогічні умови застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут вищої освіти академії педагогічних наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Організаційно-педагогічні умови застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті

Калюжна Т.М.

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Київ-2009

Вступ

Актуальність теми. Сучасний період в економічно розвинених країнах характеризується переходом від інформаційного суспільства до суспільства знань. Каталізатором змін є глобалізаційні процеси побудови єдиного світового та європейського економічного, інформаційного, освітнього просторів. Прискорити процеси переходу України до ринкових умов господарювання, формування нових економічних відносин можливо передусім за рахунок більш ефективного використання інтелектуального й освітнього потенціалу нації.

Дослідженню проблем формування вітчизняної системи безперервної освіти, впровадженню інформаційних технологій у навчальний процес приділялась значна увага, а саме: аналізу тенденцій розвитку вищої освіти України, обґрунтуванню науково-методологічних основ системи неперервної освіти (Андрущенко В.П., Гуржій А.М., Згуровський М.З., Корсак К.В., Кремень В.Г., Луговий В.В. та інші); інноваційним педагогічним технологіям в системі вищої освіти (Биков О.І., Гуревич Р.С., Дичківська І.М.); теоретичним і практичним питанням використання прогресивних інформаційних технологій щодо розвитку дистанційної форми навчання, аналізу зарубіжного і вітчизняного досвіду з цього напряму (Козлакова Г.О., Колос В.В., Кудрявцева С.П., Лапінський В.В.).

Разом з тим теоретичний аналіз наукових праць провідних науковців у галузі освіти, вивчення досвіду застосування нових педагогічних технологій з проблем організації навчання майбутніх фахівців за екстернатною формою у технічному університеті свідчить, що педагогічні умови, які б сприяли підвищенню якості надання освітніх послуг і, як наслідок, підвищенню якості неперервної професійної освіти на основі сучасних досягнень інформаційно-комунікаційних технологій, потребують додаткових наукових досліджень як у теоретичному, так і у практичному аспектах.

Зокрема, це стосується проблем дистанційного доступу осіб, які навчаються, до освітньо-наукових ресурсів і звідси проблем створення багатофункціональних інформаційних порталів, змісту і форм представлення навчально-методичного, наукового й організаційного контенту; використання можливостей, що надаються сучасними засобами мобільного зв'язку; впровадженню в освітній процес і педагогічну практику інноваційних моделей розвитку вищої технічної освіти; методик індивідуалізації навчання, що у сукупності з традиційними підходами мають забезпечити реалізацію головного завдання - підвищення якості вітчизняної вищої освіти.

Викладене підтверджує актуальність досліджень щодо вдосконалення і подальшого розвитку системи екстернатної форми підготовки фахівців у технічних університетах. Ураховуючи аргументовану актуальність проблеми, темою дисертаційного дослідження обрано: "Організаційно-педагогічні умови застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти Інституту вищої освіти АПН України на 2006 - 2008 рр. на тему: "Теорія і практика моніторингу якості природничої та інженерної освіти в Україні ХХІ століття" (РК 0106U002011), держбюджетною НДР Національного гірничого університету "Методологія створення багатофункціонального різнорівневого інформаційно-наукового Web-порталу з використанням засобів мобільного зв'язку і Wi-Fi-технологій" (ГП-396, РК 0107U000378). Автором дисертації досліджувалась проблема умов застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців.

Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту вищої освіти АПН України (протокол від 29 листопада 2007 р. № 9/12) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол від 18 грудня 2007 р. № 10).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

- проаналізувати вітчизняні і зарубіжні літературні джерела, законодавчу та нормативну бази відповідно до теми дисертації, визначити основні напрями наукового дослідження;

- дослідити організаційно-педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у вищій технічній школі, вплив інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернет-ресурсів на організацію навчального процесу екстернів;

- розробити модель підготовки фахівця за екстернатною формою у системі безперервної фахової освіти технічного університету, здатного до інноваційної діяльності;

- виявити й охарактеризувати організаційно-педагогічні умови, що впливають на якість навчання студентів за екстернатною формою;

-розробити навчально-методичний комплекс щодо організації навчального процесу екстернів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та ресурсів освітньо-наукового порталу;

- здійснити експериментальну перевірку ефективності навчально-методичного комплексу при запровадженні інформаційного освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті.

Об'єкт дослідження: екстернатна підготовка фахівців у технічному університету.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті.

Гіпотеза дослідження: безперервна фахова освіта дорослих у технічному університеті, зокрема за екстернатною формою, поєднує ознаки загального, особливого та індивідуального. Як загальне вона є однією з форм ступеневої підготовки майбутніх фахівців - випускників технічного університету. Як особливе - має специфіку, обумовлену мінімальною кількістю аудиторних занять і значним обсягом самостійної роботи. Як індивідуальне - характеризується різним віком осіб, які навчаються; різними рівнями базової освіти (атестат про загальну середню освіту, диплом молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста); різним часом їх отримання, а також різними знаннями, навичками і вміннями використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Методи дослідження. Для розв'язання завдань дослідження використано:

теоретичні методи: аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблем екстернатної форми навчання, а також узагальнення одержаної інформації, передового та особистого педагогічного досвіду в удосконаленні організації екстернатної форми навчання; систематизація, індукція, дедукція, аналогія, порівняння, моделювання для розробки класифікації видів і форм самостійної роботи при екстернатній формі навчання;

емпіричні методи: опитування (інтерв'ювання, бесіди, анкетування) викладачів і студентів університету з метою визначення ролі дидактичного комплексу та його компонентів у навчальному процесі, виявлення кола професійних інтересів студентів, впливу методичного комплексу та його компонентів на ефективність організації екстернатної форми навчання; експертна оцінка та узагальнення незалежних характеристик для визначення функцій окремих компонентів методичного комплексу; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний експеримент), статистичні методи обробки результатів експериментальної роботи, їх графічна та аналітична інтерпретація.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше розроблено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови застосування у педагогічній практиці портальних рішень і систем мобільного зв'язку як складових дистанційного доступу екстернів до освітньо-наукових ресурсів ВНЗ; досліджено навчально-методичні засади використання у педагогічній практиці освітньо-наукових порталів; доведено ефективність і доцільність застосування зазначених рішень у навчанні екстернів, які працюють чи мешкають у місцях, віддалених від базового навчального закладу (територіально розподілених), або мають фізичні вади тощо при взаємодії з організаційним і навчально-методичним контентом порталу;

уточнено принципи структурування інформаційного контенту освітньо-наукового порталу технічного університету (системної побудови, форми представлення, технології розроблення навчальних курсів тощо); застосування інформаційно-комунікаційних технологій щодо використання можливостей порталу для підвищення якості навчання у системі безперервної освіти, зокрема за екстернатною формою;

подальшого розвитку набули теоретичні положення концепції використання сучасних досягнень інформаційно-комунікаційних технологій в організації професійної підготовки студентів, які навчаються у технічному університеті за екстернатною формою.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено в навчальний процес: багатофункціональний різнорівневий інформаційний освітньо-науковий портал технічного університету; обґрунтовано вимоги до організаційного та навчально-методичного контенту порталу; розроблено методику використання засобів мобільного зв'язку для дистанційного доступу до ресурсів порталу у поєднанні з традиційними методами (дротові мережі зв'язку, Wi-Fi, Wi-Max); підготовлено методичні рекомендації щодо вивчення функціональних можливостей та методики використання комунікаторів для викладачів і студентів, зокрема екстернатної форми підготовки; розроблено методичні рекомендації щодо розміщення на порталі інформаційних ресурсів навчально-методичного та організаційного характеру.

Отримані практичні результати можуть бути використані ВНЗ різних рівнів акредитації в системі неперервної освіти: довузівська підготовка, професійна підготовка фахівців за різними формами (вечірня, денна, екстернатна, заочна, поєднана), перепідготовка, підвищення кваліфікації, курсові програми підготовки тощо.

Впровадження результатів дослідження здійснювали поетапно: на першому етапі виконувалась апробація проектних рішень щодо методичного наповнення локальної мережі Національного гірничого університету (довідка про впровадження від 12 жовтня 2007 р., б/н); у межах другого етапу здійснювалось поширення результатів дослідження в українському сегменті Інтернет зокрема, в Українсько-Американському ліцеї м. Дніпропетровська (довідка про впровадження від 14 жовтня 2008 р., б/н).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею та містить отримані особисто автором результати. У дисертаційному дослідженні основні положення, висновки й рекомендації належать авторові. Ідеї співавторів статей у дисертаційному дослідженні не використовуються.

Апробація результатів дослідження Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на засіданнях відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти Інституту вищої освіти АПН України (2005 - 2008 рр.).

Результати дослідження представлено на багатьох науково-практичних, науково-методичних конференціях, форумах різного рівня:

міжнародних: "Вища технічна освіта: Проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонської угоди" (Київ, 2005) "Нові інформаційні технології в навчальних закладах України" (Одеса, 2005); "Актуальні проблеми математики, механіки і комп'ютерних технологій" (Хмельницький, 2005); "Маркетинг освіти" (Дніпропетровськ, 2005); "Машиностроение и техносфера ХХІ века" (Севастополь, Донецьк, 2005, 2006, 2007); "Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору" (Київ, 2006); "Информационные технологии в сфере дистанционного образования, международного сотрудничества и интеграции образования, науки и производства" (Дніпропетровськ, 2006, 2007, 2008); "Інформаційні технології та інформаційна безпека в науці, техніці і освіті "ИНФОТЕХ-2007" (Севастополь, 2007); "Інформатика та комп'ютерні технології - 2007" (Донецьк, 2007); "Forum on Higher Education" Congress of the Black Sea Universities Network (Київ, 2008); "Традиції та інновації в науці та освіті" (Одеса, 2008);

всеукраїнських: "Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів" (Дніпропетровськ, 2007); "Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи" (Київ, 2005).

Публікації. Основні результати дослідження викладено у п'яти фахових статтях, опублікованих у провідних наукових виданнях, затверджених ВАК України, та у двох методичних рекомендаціях (у співавторстві), одній монографії, сім - у збірниках праць за матеріалами наукових конференцій.

Структура дисертації. Робота включає вступ, три розділи, висновки до кожного розділу, загальні висновки, додатки і список джерел. Основний текст дисертації складає 183 стор., загальний обсяг дисертації 253 стор. Робота має 36 рисунків і 2 таблиці. Список використаних джерел включає 185 назв, з них 58 іноземними мовами.

1. Основний зміст роботи

у вступі обґрунтовано вибір теми, аргументовано її актуальність і доцільність, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, описано її наукову новизну, теоретичне і практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - "Організаційно-педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у вищій технічній школі" -- проаналізовано особливості формування вітчизняної системи безперервної освіти в контексті Болонського процесу та досвід використання новітніх інформаційних технологій в педагогічній практиці вищої школи (за матеріалами вітчизняних і закордонних публікацій). Розглянуто концепцію забезпечення дистанційного доступу до навчально-наукових ресурсів при екстернатній підготовці фахівців у технічному університеті.

До основних проблем організації навчання у вищих технічних навчальних закладах України можна віднести:

- зменшення затребуваності потенціалу системи вищої технічної освіти, що частково є наслідком невідповідності якості освіти сучасним вимогам на технологічному ринку;

- зростання регіональної розшарованості системи вищої технічної освіти, що призводить до формування регіональних замкнених ринків праці та освітніх послуг, зниження мобільності в системі професійної освіти, збільшення розриву між елітарними (столичними) та регіональними навчальними закладами - подвійний стандарт до вільної конвертації дипломів.

Ознакою сучасності є поняття "безперервна освіта", що визначає важливість навчання не тільки впродовж усього життя, але й різноманітність його форм: формальне, неформальне, інформальне. У процесі створення системи безперервних освітніх послуг, які орієнтуються на потреби особистості, вищі навчальні заклади поступово зіллються в єдину освітню мережу, що означає сумісність та взаємний зв'язок зазначених форм системи безперервної освіти. Прогрес у галузі інформаційних і комунікаційних технологій у багатьох випадках висуває перед суспільством у цілому й перед системою освіти, зокрема, нові завдання. Його вплив на окремих членів суспільства індивідуальний, універсальні методології "інформаційного суспільства" практично відсутні, а "супермагістралі", що забезпечують доступ до інформації та обмін нею, відкриті не для всіх, а тому збільшується розрив між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, у плані доступу до Інтернет-технологій та їх використання.

Екстернатна форма навчання найбільшою мірою відповідає запитам тих, хто хоче поєднувати продовження навчання й професійну діяльність та сімейні обов'язки молоді та дорослих людей, які не можуть дозволити собі за різних обставин навчатися за денною формою. Отже, ми розглядаємо не традиційний екстернат як виняток для "обраних", а екстернат як інноваційну форму індивідуалізації освіти, як рівноправний спосіб набуття вищої освіти й рівноправного її визнання на державному рівні.

У другому розділі - "Методичні основи організації екстернатної форми підготовки фахівців у технічному університеті" - розроблено і детально проаналізовано інноваційну модель безперервної фахової освіти, досліджуються соціально-педагогічні проблеми, що впливають на якість освітніх послуг у системі екстернатної підготовки фахівців. Досліджено вплив інформаційно-комунікаційних технологій на організацію навчального процесу екстернів. Здійснено експериментальну перевірку гіпотези дослідження щодо спроможності системи екстернатної освіти у технічному університеті забезпечити підвищення ефективності та якості навчального процесу, поглиблення професійних знань студентів і фахового рівня викладачів на основі органічного поєднання традиційних педагогічних методик з новими можливостями, що надають новітні інформаційно-комунікаційні технології, тобто реалізації нових організаційних засад взаємодії учасників навчального процесу "викладач - доросла особа, яка навчається".

Структурна модель безперервної фахової освіти (рис. 1) опрацьована з урахуванням світових тенденцій розвитку освіти впродовж життя, соціально-економічних, технологічних та соціокультурних змін; безперервність освіти реалізується шляхом забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку громадян для можливого переходу на наступні ступені, формування потреби та здатності особистості до самоосвіти оптимізації системи перепідготовки працівників і підвищення їх кваліфікації.

Проблему безперервної освіти (насамперед дорослих) неможливо розглядати без спеціальної розробки її методологічних, психолого-педагогічних, організаційно-управлінських і економіко-правових аспектів. Буквальне розуміння безперервної освіти, коли вона визначається як процес, що не має перерв, спрощує саму ідею нового підходу до освітньої діяльності, зводить її зміст до заміни формули "освіта на все життя" формулою "освіта через усе життя". Важливість цього визначення має інтегральний характер. Використання в ньому таких понять, як єдність, координація, наступність, взаємозв'язок загальної і професійної освіти, дозволяє сформувати сучасне визначення системи безперервної освіти. Один із перспективних напрямів підвищення ефективності навчального процесу, орієнтованих на кінцеву мету - підвищення якості фахової освіти дорослих, - це індивідуалізація освіти за рахунок упровадження в навчальний процес сучасних інноваційних педагогічних методик, новітніх інформаційних технологій.

Екстернатна форма підготовки фахівців, що започаткована у Національному гірничому університеті (НГУ), починаючи з 1997 р., є однією з компонент безперервної фахової освіти дорослих та, на нашу думку, найбільше орієнтована на індивідуалізацію навчального процесу. Характерною особливістю екстернату є мінімальна кількість аудиторних занять і так званого контактного часу, - "фізичного", а не віртуального спілкування студентів з викладачами. Істотно, що в екстернів самостійна робота є основою всього навчального процесу. У Міжгалузевому інституті безперервної освіти (МІБО) НГУ проведено соціологічні дослідження з метою вивчення контингенту екстернів - потенційних користувачів освітніх послуг університету. Виявлено суттєві фактори, що впливають на мотивацію дорослих людей, які навчаються за екстернатною формою, а також їх очікування після завершення навчання й одержання диплому.

Важливим фактором, що впливає на вибір методик і технологій навчання, є проміжок часу між набуттям попереднього освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та початком навчання в екстернаті. Зазначений проміжок часу суттєво різниться навіть для однієї і тієї ж категорії слухачів, наприклад, для осіб, які мають дипломи технікумів (середня спеціальна освіта), він становить від 2 до 8 років. Особи, які навчаються, мають суттєво різний рівень "стартової" освіти, тобто рівень, отриманий до навчання в екстернаті. Близько 40 % екстернів мають лише середню освіту, в той же час 51 % - це особи, які вже мають дипломи про повну вищу освіту, але за іншим фахом. Вивчення робіт вітчизняних і закордонних учених-педагогів, власний досвід педагогічної діяльності дозволяє побудувати структурну модель формування майбутнього фахівця, здатного до інноваційної діяльності, визначити підходи, що базуються на принципах декомпозиції - виділенні окремих компонент готовності випускників до виконання професійних функцій з орієнтацією освітнього процесу на формування компетенцій до конкретних видів професійної діяльності.

Мотиваційна компонента характеризує ставлення особистості до майбутньої практичної роботи, визнання необхідності отримання нових знань, умінь і навичок, тобто стійку позитивну пізнавальну зацікавленість до вирішення освітніх і професійних завдань. Когнітивно-ментальна компонента пов'язана з наявністю професійних, фахових і психологічних знань щодо об'єкту і суб'єкту трудової діяльності, здібністю особи аналізувати, систематизувати й узагальнювати, а також застосовувати отримані під час навчання знання і вміння при виконанні конкретних професійних функцій. Креативно-операціональна компонента включає професіональне мислення, вміння й навички знаходити шляхи вирішення нестандартних задач, індивідуальність у практичній діяльності. Інформаційна компонента являє собою готовність особи до використання в навчанні й роботі сучасних можливостей комп'ютерної техніки, інформаційно-комунікаційних технологій і систем загального та спеціального призначення. Емоційно-вольова компонента включає цілеспрямованість, сильні вольові якості особи, спроможність долати зовнішні і внутрішні завади в процесі вирішення професійних задач, відповідальність за досягнення позитивних результатів у навчанні, реалізацію поставлених цілей.

У дисертації досліджено організаційно-педагогічні проблеми, що впливають на якість освітніх послуг у системі екстернатної підготовки. Особливістю зазначеної форми підготовки є досить широкий спектр віку екстернів - від 18 до 45 років. Необхідність отримання вищого кваліфікаційного рівня або іншої спеціальності особами різного віку певною мірою підтверджує тезу, що однією з основних ідей реформи освіти на рубежі тисячоліть є ідея її безперервності - це нова парадигма мислення людини, що стверджує її прагнення до постійного збагачення потенціалу особистості, професійних можливостей відповідно до ідеалів культури, моральності, професіоналізму, повноцінної самореалізації в житті. Вік екстернів значною мірою обумовлює їх готовність до сприйняття і впровадження інноваційних технологій навчання. Вільно володіють чи підтвердили середній рівень знань і навичок 53 % екстернів. У той же час близько 22 % мають лише початковий рівень знань, а навичками користування сучасними мережними технологіями вони практично не володіють.

Опитування на тему: "Що заважає успішному навчанню, або які труднощі необхідно подолати під час навчання?" дозволило відслідкувати відмінності у відповідях залежно від віку та перерви з часу отримання попереднього освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Виявилось, що в середньому близько третини від загальної кількості респондентів (32,7%) найбільш суттєвим вважають завантаженість на роботі та фізичну втому. Для частини опитуваних, вік яких становить 30 років і більше, зазначений фактор складає 67,2%. Другим за рейтингом є відповідь: "Складність у засвоєнні нового матеріалу" - 25% для загальної вибірки та 76,8% для осіб, у яких перерва з часу отримання попереднього освітнього рівня складає понад 5 років.

Цікаво, що відповіді респондентів на запитання "Що може полегшити для Вас процес навчання?" охоплюють практично весь спектр, характерний для сучасного навчального процесу, а саме: "вільний вибір темпу, часу навчання" - 72,4%; "можливість отримання оперативної індивідуальної консультативної допомоги" - 76,5%; "можливість виконувати тестовий самоконтроль рівня засвоєння матеріалу при оволодінні окремими модулями дисципліни чи матеріалом у цілому" - 39,2%; "вільній дистанційний доступ до освітньо-наукових інформаційних ресурсів навчального закладу (університетської електронної бібліотеки, навчально-методичних посібників кафедр з окремих дисциплін, з курсового та дипломного проектування тощо)" - 87,2%. Дослідження показало, що дорослі люди вважають, що їх вибір правильний, вони повністю усвідомлюють також суттєві труднощі суміщення роботи і навчання. Аналіз виявлених мотиваційних чинників щодо отримання якісних освітніх послуг свідчить, що дорослі люди володіють незалежністю мислення, готові до самостійних рішень і здатні долати труднощі та перешкоди на обраному шляху.

Третій розділ - "Експериментальна перевірка моделі освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки" - вміщує матеріали дослідження щодо теоретико-методологічних засад створення та впровадження в систему підготовки фахівців за екстернатною формою навчання багатофункціонального інформаційного освітньо-наукового порталу. Визначено функціональні можливості порталу, обґрунтовано методологію формування інформаційного навчально-методичного контенту, розглянуто питання його організаційного і навчально-методичного супроводу. Для перевірки адекватності запропонованих рішень виконано дослідження ефективності використання інноваційних педагогічних технологій в освіті щодо вирішення проблеми підвищення якості підготовки фахівців, які навчаються за екстернатною формою у технічному університеті.

Серед перспективних напрямів подальшого розвитку освітніх порталів слід виділити: удосконалення доступу до освітніх Інтернет-ресурсів за допомогою спеціалізованих персональних комп'ютерів глобального і локального пошуку, а також спеціалізованих каталогів і рубрикаторів; організацію і підтримку колективної та індивідуальної комунікації за допомогою форумів, систем передачі повідомлень, дошок об'яв, підтримки каталогів електронних поштових адрес, листів електронної розсилки по персоналіях, тематичних галузях та організаціях; розвиток засобів персоналізації доступу. Водночас слід відмітити, що при всіх перевагах Інтернет-порталів їх розроблення і використання відбувається дуже повільно. Серед об'єктивних причин можна виділити: суттєву різноманітність змісту, форм і методів представлення інформаційного контенту; великі обсяги і високий ступінь оновлення; територіально-галузеве розмежування; значну кількість різнопланових груп користувачів.

Метою створення освітньо-наукового порталу є інтеграція освітніх, наукових і організаційно-методичних ресурсів в єдине інформаційно-освітнє середовище з орієнтацією на підтримку всіх рівнів системи безперервної освіти університету. Портал Міжгалузевого інституту безперервної освіти (МІБО) забезпечує користувачам доступ до інтегрованих даних, додатків і комунікативних можливостей через Web-браузер, інтегруючи в собі (і через себе) існуючі програми і системи, необхідні для навчальних, науково-виробничих та адміністративних процесів. Завданням порталу є обслуговування запитів різних категорій користувачів до електронних інформаційних ресурсів, забезпечення користувачів можливостями комунікацій у режимі on-Line, засобами для публікації інформації, її пошуку і зберігання. Інформаційно-функціональна структура порталу включає такі розділи: організаційно-довідкова база даних університету і його підрозділів; Інтернет-ресурси - анотований каталог, який вміщує метаопис і посилання на ресурси, що розташовані на інших порталах і сайтах; електронна бібліотека - електронний каталог і тексти наукових, навчальних, навчально-методичних, аналітичних і довідкових матеріалів; новини - стрічка новин, що постійно оновлюється і включає офіційні новини, анонси, конференції, новини порталу, об'яви тощо.

Педагогічний експеримент проводився з метою виявлення ефективності використання у професійній підготовці екстернів інформаційного освітньо-наукового порталу як засобу накопичення, систематизації і структуризації організаційно-методичного і навчально-наукового контенту. Експеримент проводився згідно з визначеним планом спільних напрямів досліджень Інституту вищої освіти АПН України і Національного гірничого університету впродовж 2004-2008 років. Ефективність використання екстернами організаційного і навчально-методичного контенту порталу оцінювалась за якісними і кількісними показниками (критеріями). Кількісна оцінка якості навчання екстернів на основі використання порталу визначалась із застосуванням методу групових експертних оцінок як одного з найбільш надійних способів обробки інформації, яка слабо формалізується. Якісними показниками ефективності запровадження освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті було визначено: затребуваність ресурсів та задоволеність послугами і сервісами порталу.

Педагогічний експеримент щодо оцінки впливу порталу на якість навчання екстернів, систематизацію і структуризацію організаційно-методичного і навчально-наукового контенту, можливість віддаленого доступу до інформаційних ресурсів порталу (у тому числі з використанням засобів мобільного зв'язку) склали три етапи: констатувальний (2004-2005 рр.) - етап експериментального визначення протиріч, притаманних і характерних для організації екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті; формувальний (2005-2007 рр.) - етап пошуку і досліджень ефективних форм організації навчального процесу, розроблення методик з активним застосуванням у педагогічній практиці інформаційно-комунікаційних систем, визначення прийнятних технологій застосування інформаційного науково-освітнього порталу; контрольний, діагностувальний (2007-2008 рр.) - етап аналітичної перевірки ефективності запроваджених методик, засобів і форм організації навчання екстернів. При проведені констатувального етапу педагогічного експерименту було виявлено, що переважна більшість екстернів має недостатній рівень підготовки (знань та вмінь) щодо використання сучасних досягнень комп'ютерних і мережних технологій. Тому навчальні плани екстернів було відкориговано шляхом включення додаткового короткотермінового лабораторного практикуму з вивчення сучасних можливостей комп'ютерної техніки і мережевих технологій.

З'ясувалось, що більшість екстернів бажають і мають змогу отримувати інформацію як традиційним шляхом (дротові комп'ютерні мережі), так і з використанням засобів мобільного зв'язку. Здебільшого це стосується оперативної інформації довідкового характеру (розклади занять, консультації та зміни в них, оголошення, персональні повідомлення тощо) 37,4% від контингенту екстернів. Поряд з цим 16,2% студентів бажають отримувати таким способом не лише довідкові, а й навчально-методичні матеріали. Додаткове опитування даної категорії студентів показало, що вони користуються смартфонами або комунікаторами, їх виробнича діяльність пов'язана з частими відрядженнями, а матеріальний стан дозволяє активне використання засобів мобільного зв'язку. До цієї ж категорії належить невелика частина екстернів (4,2%), які мешкають у сільській місцевості і де мобільний зв'язок - це єдина можливість мати надійний оперативний доступ до інформаційних ресурсів університету. Отримані дані анкетування й опитувань обумовили необхідність доопрацювання технічних рішень. Тим більше, що системи віддаленого моніторингу, контролю, управління і планування знаходять поширення в різних галузях промисловості і бізнесу, де має місце територіально-розподілений характер розміщення об'єктів.

Контрольний, діагностувальний етап педагогічного експерименту дав відповідь на запитання стосовно ефективності запроваджених методик, форм і засобів, запропонованих і апробованих на попередніх етапах. В якості контрольної та експериментальної груп вибрано студентів-екстернів МІБО НГУ в кількості 264 особи. Упровадження освітньо-наукового порталу в систему екстернатної форми підготовки фахівців у технічному університеті показало позитивні результати, про що свідчать дані контрольного моніторингу знань екстернів (табл. 1).

Таблиця 1 Дані контрольного моніторингу знань екстернів

У ході педагогічного експерименту визначились показники, що обумовлюють ставлення екстернів до ідеї впровадження освітньо-наукового порталу та задоволеність екстернів від використання порталу у навчальному процесі. Підсумкові результати даного дослідження, що отримані засобами опитування, Інтернет-голосування та анкетування наведено на рис. 3. Аналіз отриманих результатів переконливо свідчить, що переважна більшість екстернів (77%) у цілому позитивно оцінюють ідею впровадження освітньо-наукового порталу та додаткові можливості в організації навчального процесу, його інформаційні ресурси навчально-методичного і наукового характеру, що отримали екстерни.

Серед побажань, що сформульовані даною категорією екстернів, основними є: розширення обсягу навчально-методичного контенту; спрощення доступу (додаткової автентифікації) користувачів до ресурсів електронного каталогу університетської бібліотеки; більш широке запровадження технології мобільного зв'язку, технологій бездротових мереж Wi-Fi, Wi-Max.

педагогічний інформаційний екстернатний освіта

Висновки

У дисертації обґрунтовано теоретичні та методичні основи організаційно-педагогічних умов застосування освітньо-наукового порталу в системі екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Реалізована мета й завдання дослідження дають можливість зробити основні висновки і запропонувати рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.

1. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, законодавчої та нормативної бази відповідно до теми дисертації розглянуто особливості та основні етапи розвитку концепції безперервної освіти, здійснено аналіз особливостей формування вітчизняної системи безперервної освіти в контексті Болонського процесу. На основі положень Національної доктрини розвитку освіти України про організацію безперервного навчання, власного досвіду педагогічної роботи запропоновано модель організації системи безперервної освіти у технічному університеті, що включає, зокрема екстернатну форму підготовки фахівців.

2. Проаналізовано проблеми і досвід використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі вищої технічної школи. Розкрито вплив інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернет-ресурсів на організацію навчання екстернів. Запропоновано доповнення викладених програмних принципів вимогами щодо необхідності проектування освітніх інформаційно-комунікаційних систем відповідно до загальноприйнятих стандартів, що дозволить інтегрувати внутрішні компоненти інформаційно-комунікаційної системи ВНЗ, а також об'єднати в єдиний інформаційний простір освітньо-наукові ресурси ВНЗ різних регіонів.

3.Розроблено модель підготовки фахівця за екстернатною формою у системі безперервної фахової освіти технічного університету, здатного до майбутньої інноваційної діяльності. Запропоновано підходи, що базуються на принципах декомпозиції готовності випускника до виконання професійних функцій з орієнтацією освітнього процесу на формування компетенцій, що визначаються напрямами підготовки та певними видами професійної діяльності.

Виявлено організаційно-педагогічні проблеми, що впливають на якість навчання за екстернатною формою (вік екстернів, перерва з часу отримання попереднього освітньо-кваліфікаційного рівня, робота за фахом чи не за фахом обраної спеціальності на час вступу до екстернату). Отримано висновки, що стосуються організації безперервної освіти екстернів - дорослих людей на методичному, психолого-педагогічному, організаційно-управлінському рівнях.

5.Розкрито переваги інформаційних освітньо-наукових порталів у порівнянні з іншими рішеннями аналогічного призначення, а саме - їх здатність надавати віддалений оперативний доступ користувачам (екстернам, викладачам) до організаційної, навчально-методичної, наукової і науково-технічної інформації, можливість створення віддаленого робочого простору. Обґрунтовано педагогічну концепцію дистанційного доступу (у тому числі й через системи мобільного зв'язку) до електронних освітньо-наукових ресурсів при екстернатній підготовці фахівців у технічному університеті.

Сформульовано та обґрунтовано вимоги щодо організації навчально-методичного контенту порталу, який повинен формуватись з урахуванням фізичних обмежень екстернів (вік, фізична втома тощо), проживання у віддалених районах та в умовах обмеження часу доступу до мережевих інформаційних ресурсів.

6. Дослідженнями підтверджено, що переважна більшість і студентів - екстернів (77%), і викладачів (85%) позитивно оцінюють як саму ідею впровадження у навчальний процес технічного університету навчально-методичного комплексу на основі портальних рішень, так і додаткові можливості, що надають новітні інформаційно-комунікаційні технології. Результати педагогічного експерименту підтвердили високу ефективність впровадження інформаційного освітньо-наукового порталу в систему екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті. Проведений контрольний моніторинг знань свідчить, що показники успішності екстернів підвищились з дисциплін гуманітарного блоку на 11,7%, природничо-наукових на 7,9%, професійно-орієнтованих дисциплін на 8,8%.

Отримані практичні результати можуть бути використані в системі неперервної освіти навчальними установами різних рівнів акредитації: довузівська підготовка, фахова підготовка за різними формами (вечірня, денна, екстернатна, заочна, поєднана), перепідготовка, підвищення кваліфікації, курсові програми підготовки тощо.

Список публікацій за темою дисертації

1. Калюжна Т.М. Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни "Відкриті комп'ютерні системи та мережі" для студентів напряму 050903 "Телекомунікації" галузі знань 0509 "Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв'язок" / Національний гірничий університет; упоряд. Г.В. Кузнецов, Є.О. Нікітюк, Т.М. Калюжна та ін. - Дніпропетровськ: Вид-во НГУ, 2007. - 39 с.

2. Калюжна Т.М. Методичні рекомендації до вивчення функціональних можливостей комунікатора HP iPAQ hw 6500 для студентів вищих навчальних закладів / Національний гірничий університет, Міжгалузевий інститут безперервної освіти; упорядн. Г.В. Кузнецов, О.О. Азюковський, Т.М. Калюжна - Дніпропетровськ: Вид-во НГУ, 2007. - 21 с.

3. Калюжна Т.М. Інформаційні технології в системі неперервної освіти технічного університету / Т.М. Калюжна // Національний гірничий університет. - Дніпропетровськ: 2008. - 175 с.

4. Калюжна Т.М. Освітньо - науковий портал в системі екстернатної підготовки технічного університету / Т.М. Калюжна // Вища освіта України. Додаток 3. том ІІІ (10). Тематичний випуск "Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору". 2008.- С. 187-193.

5. Калюжна Т.М. Соціально-педагогічні аспекти впливу інформаційно-комунікаційних технологій на якість безперервної фахової освіти / Т.М.Калюжна, О.М. Долгов, Г.В. Кузнецов // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького (педагогічні науки) Частина ІІ. - Хмельницький: - 2008. - С.87-89.

6. Калюжна Т.М. Теоретико-методичні засади формування освітнього порталу / Т.М.Калюжна, О.О.Азюковський, О.М.Долгов // Вища освіта України. Додаток 3. том 2. Тематичний випуск "Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору". 2006.- С.204-209

7. Калюжна Т.М. Науково - методичні та соціально-педагогічні аспекти безперервної освіти в контексті Болонського процесу / Т.М. Калюжна, Г.В. Кузнецов // Вища освіта України, 2006. - №1.-С.75-79

8. Калюжна Т.М. Педагогічні проблеми індивідуалізації безперервної фахової освіти дорослих / Т.М.Калюжна // Вісник НТУУ "КПІ": філософія, психологія, педагогіка". - 2005. - № 3 - С. 46- 51 .

9. Т. Kalugna Pridneprovsk Regional Higher Educational Information Systems and Networks / Т. Kalugna, G. Kyznetsov // Proceeding “Forum on Higher Education”. Congress of the Black Sea Universities Network. April 2-5 2008. - Kyiv, 2008. - 132 p. P - 96-97.

10. Калюжна Т.М. Інформатизація навчального процесу в Національному гірничому університеті / Т.М. Калюжна, О.О. Азюковський, Г.В. Кузнецов // Інформаційні технології та інформаційна безпека в науці, техніці та навчанні "Інфотех-2007": Матеріали міжнар.наук.- практ. конф., м. Севастополь, 10-16 вересня 2007 р.:Ч.1 С.118-121

11. Калюжна Т. Проблеми інформатизації сучасної освіти / Т.Калюжна, О. Долгов, Г. Кузнецов // Доповіді XIII Міжнародної науково-технічної конференції "Машиностроение и техносфера XXI века. - Севастополь:Донецк: 9-11 октября 2006. - С.235-238.

12. Калюжна Т. Розвиток системи неперервної освіти вищого навчального закладу в контексті Болонського процесу / Т. Калюжна, О. Долгов, Г. Кузнецов // Вища технічна освіта: Проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонської угоди: Тези доповідей VII Міжнародної науково-методичної конференції (26-27 травня). - К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2005. - С.55-57.

13. Калюжна Т. Синергетична парадигма сучасної інженерної освіти / Т. Калюжна, О.Долгов, Г.Кузнецов // Машиностроение и техносфера XXI века: Доповіді XII Міжнародної науково-технічної конференції (11-15 сентября). - Севастополь:Донецк: - 2005. - С.159-164.

14. Калюжна Т. Шляхи підвищення якості освітніх послуг у системі безперервної фахової освіти дорослих / Т.Калюжна, Г.Кузнецов, О.Долгов // Нові інформаційні технології в навчальних закладах України: Матеріали Міжнародної конференції пам'яті проф. І.І. Мархеля (22-24 квітня).- Одеса: "Астропринт", 2005. - С.73-74

15. Калюжна Т. Вплив сучасних інформаційних технологій на формування системи безперервної освіти / Т. Калюжна, Г. Кузнецов // Другий Міжнародний радіоелектронний форум "МРФ - 2005" (19-23 вересня): Доповіді Міжнародної конференції по інформаційним системам і технологіям (МКІСТ - 2005). - Харків: ХНУРЕ. - 19-23 вересня 2005. -Т.3.- С.95-97

Размещено на Allbest.ru