Педагогічні умови організації контролю навчальних досягнень з гуманітарних дисциплін у фаховій підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність і доцільність дослідження. Гуманізація вищої військової освіти, потреба у формуванні якісно нового офіцерського корпусу Збройних Сил України зумовлюють необхідність істотних змін у підходах до фахової підготовки майбутніх офіцерів. Як підкреслюється в Національній доктрині розвитку освіти, головною метою, ключовим показником та основним важелем сучасного прогресу є розвиток людини. Виходячи з цього, завданням сучасних вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) є не тільки підготовка спеціалістів, здатних організовувати і здійснювати бойову та навчально-бойову діяльність частин і підрозділів, а й інтелектуальний, естетичний і моральний розвиток майбутніх офіцерів, виховання всебічно розвинутої особистості, патріота і громадянина. Важливою умовою успішного вирішення цього завдання є реалізація науково обґрунтованої, ретельно спланованої та організованої гуманітарної освіти у ВВНЗ.

Для підвищення ефективності гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів велике значення має вдосконалення системи контролю навчальних досягнень курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін. У сучасній педагогіці загальновизнаним фактом є те, що успішне оволодіння будь-якою дисципліною безпосередньо залежить від ефективності процесу її навчання. Ефективність навчання, в свою чергу, зумовлюється управлінням, що забезпечується контролем.

Комплексність, теоретичне і практичне значення проблеми ефективної реалізації контролю навчальних досягнень визначили інтенсивність та багатоаспектність її дослідження в педагогіці. Так, у працях вітчизняних дослідників знайшли відображення роль, значення контролю, визначення його сутності, функцій, видів, форм і методів (С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, В.П. Беспалько, К.Г. Делікатний, Л.П. Одерій, І.Я. Лернер, Є.І. Перовський, В.Л. Рисс, С.Ф. Сухорський, Н.Ф. Тализіна та ін.); побудова ієрархічно впорядкованих цілей у когнітивній сфері, проблема рівнів засвоєння (Е.Л. Бєлкін, В.П. Беспалько, В.Н. Симонов та ін.); можливості контролю для виховання особистості, її розвитку, формування пізнавальної активності, інтересу (Ш.А. Амонашвілі, Б.І. Перовський, В.І Лозова, В.О. Сухомлинський та ін.); психологічні засади організації контролю (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, О.М. Леонтьєв та ін.). Різні аспекти проблеми ефективної реалізації контролю навчальних досягнень стали останнім часом предметом дисертаційних досліджень, у тому числі історія контролю навчальних досягнень у вітчизняній системі освіти (В.М. Кадневский, О.Д. Пташний та ін.), перевірка навчальних досягнень за допомогою тестів (В.С. Аванесов, І.Є. Булах, О.П. Петращук та ін.); оцінювання навчальних досягнень (С.М. Калаур, М.В. Карнаухова, Н.В. Чорна та ін.); впровадження модульно-рейтингової системи (О.О. Безносюк, Л.М. Романишина, І.М. Романюк, Н.І. Шиян та ін.), окремі види і функції контролю (В.М. Бочарнікова, М.Р. Кудаєв та ін.), діагностика навчальних досягнень (Н.М. Нохріна, Г.С. Цехмістрова та ін.), методика контролю навчальних досягнень у процесі вивчення окремих дисциплін (А.О. Есаулов та ін.).

Незважаючи на широкий і багатоплановий характер досліджень, присвячених організації контролю навчальних досягнень, багато питань цієї складної проблеми залишаються поки що не з'ясованими. Так, у теорії і практиці мають місце істотні розбіжності, пов'язані з тлумаченням ключових понять - «контроль», «діагностика», «оцінювання», «перевірка». Не розкриті достатньою мірою взаємовідносини між умовами організації контролю навчальних досягнень у вищій школі та ефективністю фахової підготовки студентів. У переважній більшості досліджень контроль розглядається лише як засіб виявлення та оцінювання знань, умінь і навичок тих, хто навчається. Розвиток особистості в кращому разі ставиться як другорядна мета, а здебільшого така мета не ставиться взагалі. У дослідженнях, присвячених організації контролю навчальних досягнень, не враховується специфіка навчання у ВВНЗ, особливості гуманітарних дисциплін. У роботах, що торкаються проблеми готовності викладачів ВНЗ до здійснення професійної діяльності, не приділяється належна увага їх діяльності, що пов'язана з організацією контролю.

Дослідження практики реалізації контролю навчальних досягнень з гуманітарних дисциплін курсантів ВВНЗ свідчить, що в існуючій системі навчання недостатньою мірою забезпечується об'єктивність перевірки, її професійна спрямованість, індивідуалізація і диференціація, повноцінна реалізація навчальної, розвивальної і виховної функції контролю, формування в курсантів професійно важливих якостей, їхня дидактична адаптація. Недоліки в організації контролю призводять до конфліктів викладачів і курсантів, посилення емоційної напруженості, психологічного дискомфорту, тривожності. Дослідження реального стану готовності викладачів гуманітарних дисциплін щодо організації контролю показує, що рівень їхньої готовності є недостатнім для ефективної організації контролю навчальних досягнень курсантів.

Таким чином, теорія і практика реалізації контролю навчальних досягнень в процесі викладання гуманітарних дисциплін у ВВНЗ свідчать про наявність суперечностей між:

- потребою в єдності категоріально-поняттєвого апарату контролю навчальних досягнень та її відсутністю у вітчизняній педагогічній науці;

- необхідністю підвищення ефективності фахової підготовки курсантів і недостатньою дослідженістю потенціалу контролю навчальних досягнень для вирішення цього завдання;

- вимогою особистісно орієнтованого навчання використовувати контроль навчальних досягнень як засіб розвитку особистості і недостатнім використанням особистісного потенціалу курсанта в процес контролю на практиці;

- необхідністю врахування специфіки навчального процесу у ВВНЗ та особливостей гуманітарних дисциплін у процесі реалізації контролю навчальних досягнень і недостатньою дослідженістю цієї проблеми в теоретичному і практичному аспектах;

- реальним і необхідним рівнем готовності викладачів ВВНЗ до організації контролю навчальних досягнень курсантів.

Виходячи з актуальності зазначених питань, їх теоретичного і практичного значення та нерозробленості в науковому плані, визначено тему наукового дослідження: «Педагогічні умови організації контролю навчальних досягнень з гуманітарних дисциплін у фаховій підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів».

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити педагогічні умови організації контролю навчальних досягнень, що забезпечують ефективність фахової підготовки курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін.

Концептуальна ідея дослідження полягає в здійсненні цілісного наукового аналізу взаємозв'язків і відносин між педагогічними умовами організації контролю навчальних досягнень курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін та ефективністю професійної підготовки курсантів з урахуванням вітчизняних і світових тенденцій у розвитку професійної освіти взагалі і контролю навчальних досягнень зокрема. Здійснюючи теоретичне обґрунтування педагогічних умов організації контролю навчальних досягнень і їх практичну реалізацію, ми виходили з необхідності розуміння контролю навчальних досягнень як засобу забезпечення досягнення цілей професійної підготовки та розвитку особистості курсанта, необхідності реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання, технологічного підходу до організації навчання, необхідності врахування особливостей гуманітарних дисциплін і специфіки навчального процесу у ВВНЗ.

У дослідженні ми виходили з гіпотези, згідно з якою ефективність фахової підготовки курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін може бути підвищена в разі дотримання педагогічних умов організації контролю навчальних досягнень, а саме:

– розуміння контролю навчальних досягнень як засобу досягнення цілей фахової підготовки і розвитку особистості курсанта ВВНЗ;

– врахування специфіки гуманітарних дисциплін та особливостей навчального процесу ВВНЗ при проектуванні і реалізації контролю навчальних досягнень;

– підготовки і перепідготовки викладачів цих закладів з метою забезпечення належного рівня їхньої готовності до організації контролю навчальних досягнень.

Завдання дослідження:

1. Дослідити теоретичні основи організації контролю навчальних досягнень у вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці.

2. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови організації контролю навчальних досягнень, що забезпечують ефективність фахової підготовки курсантів ВВНЗ з вивчення гуманітарних дисциплін.

3. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну технологію організації контролю навчальних досягнень курсантів з гуманітарних дисциплін.

4. Визначити критерії готовності викладачів ВВНЗ до організації контролю навчальних досягнень курсантів з гуманітарних дисциплін.

5. Розробити начально-методичний комплекс підготовки викладачів ВВНЗ до організації контролю навчальних досягнень курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін.

1. Теоретичні основи організації контролю навчальних досягнень у педагогічному процесі сучасної вищої школи

Викладено результати наукового аналізу досліджуваної проблеми, обґрунтовано теоретичні засади організації контролю навчальних досягнень з урахуванням сучасних тенденцій вітчизняної і світової педагогічної практики.

Вивчення педагогічної літератури дозволяє констатувати, що не зважаючи на різнопланове дослідження проблеми контролю навчальних досягнень у вітчизняній педагогіці, до цього часу не існує загальноприйнятого тлумачення ключових понять «перевірка», «оцінювання», «діагностика» і «контроль», єдності щодо розуміння завдань контролю, етапів його організації. Завдання контролю розглядаються досить вузько і у більшості робіт зводяться лише до виявлення та оцінювання знань студентів; досить часто до етапів організації контролю не включають визначення необхідних результатів навчання, аналіз результатів перевірки і внесення корективів у навчальний процес. Це зумовлює необхідність уточнення категоріально-поняттєвого апарату дослідження. У розділі уточнюються поняття «перевірка», «оцінювання», «діагностика» і «контроль», завдання, функції контролю навчальних досягнень та етапи його організації.

Аналіз досліджень зарубіжних науковців свідчить, що контроль здійснює істотний вплив на характер організації навчальної діяльності, мотивацію до навчання, пізнавальну активність, самооцінку, тривожність студентів. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним, що значною мірою залежить від організації контролю. Негативний вплив тестів із завданнями закритого типу, які набули поширення у освітніх системах західних країн, зумовлює відхід від тих типів вимірювання, в основу яких покладено психометрію, теорію тестів і перехід до педагогічного оцінювання, що дозволяє оцінювати не тільки правильність одержаної відповіді, але й способи рішення, логіку міркувань, обґрунтованість думок і багато інших навчальних умінь. Заслуговує на увагу досвід застосування у навчальному процесі методів оцінки динаміки індивідуальних досягнень студентів (навчальне портфоліо). Зміщення акценту на самостійну роботу студентів у зв'язку з приєднанням України до Болонської декларації зумовлює актуальність досвіду організації контролю самостійної роботи студентів за допомогою навчальних проектів.

Аналіз «традиційної» моделі організації контролю навчальних досягнень студентів у вітчизняних ВНЗ показує, що поряд з позитивними особливостями (різноманітність методів контролю; систематизація і глибоке осмислення навчального матеріалу, що забезпечує заліково-екзаменаційна система; можливість отримання даних про когнітивний розвиток студента, рівень його проблемного мислення тощо) їй властиві істотні недоліки, зокрема суб'єктивізм і пов'язана з ним упередженість оцінок викладачів; відсутність науково обґрунтованих якісних критеріїв оцінювання індивідуальних навчальних досягнень студентів; відсутність таксономії навчальних цілей; орієнтація на репродуктивний тип навчальної діяльності; недостатнє використання навчального, розвивального і виховного потенціалу контролю тощо. Впровадження модульно-рейтингової системи, використання тестів дозволяє істотно підвищити об'єктивність оцінювання навчальних досягнень студентів, систематичність їх навчальної діяльності, але не вирішує проблеми врахування індивідуальних пізнавальних особливостей студентів. Стандартизація процедури перевірки суперечить тенденції до гуманізації, адаптивності, альтернативності сучасної освіти. Отже, «традиційна» модель організації контролю навчальних досягнень, не втрачаючи свого значення в сучасних умовах, потребує оновлення. Світовий і вітчизняний досвід свідчить, що у процесі впровадження інноваційних методів перевірки у навчальний процес з викладачами ВНЗ необхідно проводити спеціальну роботу, спрямовану на підвищення їх теоретичної і практичної готовності до ефективної реалізації контролю навчальних досягнень.

2. Організація контролю навчальних досягнень курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін

Здійснено аналіз особливостей організації контролю навчальних досягнень з гуманітарних дисциплін у ВВНЗ, розроблено критерії готовності викладачів до організації контролю навчальних досягнень курсантів з гуманітарних дисциплін, виявлено педагогічні умови, що сприяють ефективній організації контролю навчальних досягнень курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін, проаналізовано розроблену технологію організації контролю навчальних досягнень курсантів з гуманітарних дисциплін.

Особливості навчального процесу у ВВНЗ та специфіка гуманітарних дисциплін визначають особливості компонентів системи контролю навчальних досягнень. Специфічним завданням контролю є забезпечення дидактичної адаптації курсантів молодших курсів до особливостей навчання у ВВНЗ. Поряд з традиційними принципами організації контролю особливої актуальності у ВВНЗ набуває принцип забезпечення паритетності викладачів і курсантів. Специфіка навчального процесу у ВВНЗ зумовлює необхідність більш широкого, у порівнянні з іншими ВНЗ, застосування самоконтролю і взаємоконтролю курсантів, їх розумного поєднання з контролем викладача. Особливості мети вивчення і змісту гуманітарних дисциплін обмежують застосування тестів із завданнями закритого типу в якості методу перевірки і зумовлюють більш широке використання таких методів, що дозволяють оцінити не тільки правильність одержаної відповіді, але і способи рішення, логіку міркувань, обґрунтованість думок тощо (проекти, ділові ігри тощо). Традиційні методи перевірки (усне й письмове опитування) не втрачають свого значення за умови їх оптимального поєднання з інноваційними методами перевірки.

Істотні зміни у вимогах до викладачів, які працюють в умовах становлення нової освітньої парадигми, визначають особливу роль готовності викладача ВВНЗ до організації контролю. Дослідження мотиваційного, змістового та процесуального компонентів готовності дозволило сформулювати критерії готовності і дослідити стан готовності викладачів до організації контролю навчальних досягнень курсантів з гуманітарних дисциплін. За результатами дослідження, до якого було залучено 45 представників 8 ВВНЗ до групи з низьким рівнем готовності було віднесено 65% викладачів, до групи з середнім рівнем - 31%, до групи з високим рівнем - лише 4%. Дослідження процесу професійної підготовки викладачів з гуманітарних дисциплін у вищих педагогічних закладах освіти показало, що однією з причин низького рівня готовності є недостатня увага до цього аспекту підготовки майбутніх викладачів.

Оскільки проблема впливу контролю є недостатньо дослідженою у вітчизняній педагогічній науці, нашим завданням було розробити критерії визначення ступеня і характеру впливу контролю навчальних досягнень на ефективність фахової підготовки курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури було виділено такі показники впливу: рівень навченості, мотивація, пізнавальна активність, сформованість професійно важливих якостей особистості, дидактична адаптація, тривожність.

Дослідження характеру і ступеня впливу контролю навчальних досягнень на ефективність фахової підготовки курсантів показало, що існуюча система контролю навчальних досягнень певною мірою сприяє стимулюванню навчання, але не забезпечує об'єктивність перевірки, її професійну спрямованість, індивідуалізацію і диференціацію, повноцінну реалізацію навчальної, розвивальної і виховної функції контролю, недостатньою мірою сприяє підвищенню рівня навченості, розвитку пізнавальної активності курсантів, формуванню у них професійно важливих якостей, успішній дидактичній адаптації курсантів. Недоліки в організації контролю призводять до конфліктів між викладачами і курсантами, збільшення емоційної напруженості, психологічного дискомфорту, тривожності. Отже, можна констатувати наявність певного негативного впливу контролю навчальних досягнень на курсантів в сучасній системі навчання.

Результати констатувального експерименту дозволили зробити висновок про те, що існуюча система контролю навчальних досягнень не відповідає сучасним вимогам до його організації. Вдосконалення потребує як організація професійної підготовки викладачів до здійснення контролю навчальних досягнень, так і сама система контролю. За результатами констатувального експерименту було визначено педагогічні умови ефективної організації контролю навчальних досягнень у навчальному процесі ВВНЗ. Аналіз педагогічної літератури показав, що найбільш оптимальною формою організації контролю навчальних досягнень є педагогічна технологія, оскільки координоване і поетапне виконання дій, спрямованих на досягнення необхідного результату та однозначність виконання процедур і операцій, що є неодмінними і вирішальними ознаками технології, дозволяє уникнути значної кількості недоліків у організації контролю навчальних досягнень, виявлених у ході констатувального експерименту. На основі аналізу основних методологічних вимог до педагогічної технології, закономірностей створення комплексу навчально-методичного забезпечення процесу вивчення гуманітарних дисциплін у ВВНЗ було розроблено технологію організації контролю навчальних досягнень. У розділі викладено детальний опис технології, яка передбачає такі етапи організації контролю навчальних досягнень: цілепокладання, проектування перевірки, підготовка засобів контролю, вхідна перевірка з дисципліни, вхідна модульна перевірка, виконання навчальної роботи, поточний модульний контроль, підсумкова модульна перевірка, підсумкова перевірка з дисципліни, пов'язані прямими та зворотними зв'язками.

3. Організація експериментальної роботи і аналіз її результатів

Представлені хід і результати формувального експерименту з перевірки визначених педагогічних умов організації контролю навчальних досягнень.

Для перевірки у ході формувального експерименту було розроблено:

– технологію організації контролю навчальних досягнень, що враховує специфіку гуманітарних дисциплін і особливості навчального процесу ВВНЗ і забезпечує досягнення цілей фахової підготовки і розвиток особистості курсанта;

– програму перепідготовки викладачів ВВНЗ для підвищення їхньої мотиваційної, теоретичної та практичної готовності до ефективної організації контролю навчальних досягнень;

- спецкурс з підготовки майбутніх викладачів гуманітарних дисциплін до організації контролю навчальних досягнень.

Програма перепідготовки викладачів ВВНЗ реалізовувалась у формі проведення науково-методичних семінарів, самоосвіти викладачів, проведення і відвідування відкритих і показових занять та їх аналізу, дослідження проблеми організації контролю навчальних досягнень в ході науково-дослідної роботи. Оцінювання рівня готовності викладачів після завершення роботи показало, що відсоток викладачів із середнім і високим рівнем готовності збільшився у 2 і 6 разів відповідно, відсоток викладачів з низьким рівнем готовності зменшився майже у 7 разів. Це свідчить про те, що розроблена програма є достатньо ефективною, а її реалізація сприяє підвищенню мотиваційної, теоретичної та практичної готовності викладачів до реалізації контролю навчальних досягнень.

На наступному етапі експерименту було проведено порівняльний аналіз даних, одержаних в результаті реалізації розробленої технології організації контролю навчальних досягнень в процесі навчання дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» в експериментальній групі (ЕГ), і даних при традиційній організації контролю в контрольній групі (КГ). Ефективність технології обчислювалась як різниця між відсотком курсантів ЕГ і КГ з низьким, середнім і високим рівнем визначених показників (навченості, мотивації, пізнавальної активності, сформованості професійно важливих якостей особистості, дидактичної адаптації, реактивної і особистісної тривожності) на початок експерименту та після його завершення. Аналіз результатів реалізації запропонованої технології організації контролю навчальних досягнень за визначеними критеріями засвідчив: після завершення експерименту кількість курсантів з низьким рівнем навченості в ЕГ у порівнянні з КГ була менше на 35,8%, з середнім і високим рівнем більше відповідно на 14,4% і 21,5%, з низьким рівнем мотивації в ЕГ у порівнянні з КГ була менше на 29,5%, з середнім і високим рівнем більше відповідно на 16,1% і 13,4%; з низьким рівнем пізнавальної активності в ЕГ у порівнянні з КГ була менше на 25,0%, з середнім і високим рівнем більше відповідно на 8,1% і 17,3%. Отже, було відзначено тенденцію до зменшення кількості курсантів з низьким рівнем, і збільшення кількості курсантів з середнім і високим рівнем визначених показників у ЕГ. Аналіз результатів за іншими показниками (сформованості професійно важливих якостей особистості, дидактичної адаптації, реактивної і особистісної тривожності), що наводяться у розділі, також підтвердив цю тенденцію, що засвідчило ефективність розробленої технології. Виходячи з цього, було вирішено поширити застосування технології на інші гуманітарні дисципліни («Українська мова за професійним спрямуванням», «Історія України», «Педагогіка», «Психологія», «Філософія», «Культурологія»). З цією метою було проведено серію семінарів і тренінгів з викладачами названих дисциплін, на яких вивчалися теоретичні основи контролю навчальних досягнень і відпрацьовувались практичні аспекти застосування технології його організації. Це дало змогу раціонально впроваджувати названу технологію у практику викладання гуманітарних дисциплін.

Аналіз результатів застосування технології за визначеними показниками підтвердив її ефективність. Так, після завершення експерименту кількість курсантів з низьким рівнем навченості дисципліні «Культурологія» у ЕГ у порівнянні з КГ була менше на 29,0%, з середнім і високим рівнем більше відповідно на 14,2% і 20,1%; кількість курсантів з низьким рівнем навченості дисципліні «Педагогіка» у ЕГ була менше на 25,8%, з середнім і високим рівнем більше відповідно на 12,5% і 18,9%; кількість курсантів з низьким рівнем навченості дисципліні «Українська мова за професійним спрямуванням» у ЕГ була менше на 8,2%, з середнім і високим рівнем більше відповідно на 10,3% і 12,6%; кількість курсантів з низьким рівнем навченості дисципліні «Історія України» у ЕГ була менше на 3,4%, з середнім і високим рівнем більше відповідно на 5,4% і 6,1%; кількість курсантів з низьким рівнем навченості дисципліні «Філософія» у ЕГ була менше на 1,9%, з середнім і високим рівнем більше відповідно на 7,2% і 6,3%; кількість курсантів з низьким рівнем навченості дисципліні «Психологія» у ЕГ була менше на 6,2%, з середнім і високим рівнем більше відповідно на 4,4% і 3,9%. Отже, як і у випадку з іноземною мовою, було відзначено тенденцію до зменшення кількості курсантів з низьким рівнем, і збільшення кількості курсантів з середнім і високим рівнем визначених показників у ЕГ. Аналіз результатів за іншими показниками (мотивації, пізнавальної активності, сформованості професійно важливих якостей особистості, дидактичної адаптації, реактивної і особистісної тривожності сформованості професійно важливих якостей особистості, дидактичної адаптації, реактивної і особистісної тривожності), що наводяться у розділі, також підтвердив цю тенденцію. Отже, було зроблено висновок про те, що розроблена технологія організації контролю навчальних досягнень є ефективною і здійснює позитивний вплив на процес фахової підготовки курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін.

Аналіз результатів реалізації спецкурсу показав, що рівень готовності студентів - майбутніх викладачів до здійснення контролю навчальних досягнень істотно зріс. За результатами підсумкової перевірки, спостереження за діяльністю студентів у ході лекцій і семінарів, аналізу портфоліо студентів було здійснено їх розподіл згідно з рівнями готовності до організації контролю навчальних досягнень. До низького рівня було віднесено 22% студентів, до середнього - 41%, до високого - 37%, що свідчить про ефективність програми підготовки майбутніх викладачів гуманітарних дисциплін щодо організації контролю навчальних досягнень.

Таким чином, у ході експериментального дослідження було досягнуто поставлених цілей і вирішено завдання дослідження. У свою чергу, проведений експеримент підтвердив нашу гіпотезу про підвищення ефективності фахової підготовки курсантів у разі дотримання визначених педагогічних умов організації контролю навчальних досягнень.

Висновки

педагогічний викладач успішність гуманітарний

У ході дослідження виявлено, теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови організації контролю навчальних досягнень, що забезпечують ефективність фахової підготовки курсантів ВВНЗ з вивчення гуманітарних дисциплін.

1. Дослідження теоретичних засад організації контролю навчальних досягнень дало можливість уточнити поняття «контроль», «діагностика», «оцінювання», «перевірка». Контроль навчальних досягнень розуміємо як взаємодію суб'єктів навчального процесу, що забезпечує виявлення реальних результатів навчання і приведення їх у відповідність із необхідними результатами навчання. Основним завданням контролю є забезпечення досягнення цілей навчання завдяки ефективній реалізації тих функцій контролю, які в межах певної педагогічної парадигми покладено в основу навчального процесу. Специфічними функціями контролю, які не реалізуються за допомогою жодного іншого компонента навчання, є виявлення, оцінювання і діагностика навчальних досягнень, а також коригування навчального процесу, тобто діагностична, оцінювальна та управлінська функції контролю. До етапів організації контролю відноситься не лише виявлення реальних результатів навчання студентів, порівняння їх з необхідними результатами навчання і визначення ступеня досягнення необхідних результатів навчання (перевірка і оцінювання), аналіз та інтерпретація її результатів (діагностика), а й визначення необхідних результатів навчання, планування перевірки, підготовка контрольних завдань і здійснення коригувальних дій для досягнення необхідних результатів навчання (навчальних цілей).

У працях вітчизняних і зарубіжних дослідників наголошується на існуванні впливу контролю навчальних досягнень на навчальний процес (студентів, викладачів, процес навчання). Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним, що значною мірою залежить від організації контролю. Позитивний вплив контролю на студентів забезпечує підвищення рівня навченості, мотивації і пізнавальної активності, сформованість професійно важливих якостей особистості студентів тощо. Негативний вплив контролю на студентів призводить до підвищення рівня тривожності, виникнення емоційної напруги, психологічного дискомфорту, негативного ставлення до навчання, виникнення конфліктних ситуацій між викладачами і студентами, формування негативних рис характеру студентів. Існуючій моделі організації контролю навчальних досягнень студентів у вітчизняних ВНЗ, поряд з позитивними моментами, властиві істотні недоліки, що спричиняють негативний вплив на навчально-пізнавальну діяльність студентів, тому вона потребує удосконалення.

2. З урахуванням вивчення теоретичних основ організації контролю навчальних досягнень та результатів констатувального експерименту визначено педагогічні умови організації контролю навчальних досягнень, що забезпечують ефективність професійної підготовки курсантів ВВНЗ з гуманітарних дисциплін: розуміння контролю навчальних досягнень як засобу досягнення цілей фахової підготовки і розвитку особистості курсанта; врахування специфіки гуманітарних дисциплін та особливостей навчального процесу ВВНЗ під час проектування і реалізації контролю навчальних досягнень; підготовка і перепідготовка викладачів з метою забезпечення належного рівня їхньої готовності до організації контролю навчальних досягнень.

3. Для забезпечення ефективності фахової підготовки курсантів з гуманітарних дисциплін розроблено технологію організації контролю навчальних досягнень з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду організації контролю навчальних досягнень, принципів особистісно орієнтованого навчання, особливостей гуманітарних дисциплін та специфіки навчання у ВВНЗ. Експериментальне дослідження ефективності розробленої технології контролю навчальних досягнень в ході навчання гуманітарних дисциплін показало: технологія здійснює позитивний вплив на навчальний процес, забезпечуючи розвиток професійної компетенції і особистості курсанта, що виявляється у підвищенні рівня навченості курсантів гуманітарним дисциплінам, покращенні їхньої академічної успішності, підсиленні внутрішньої і професійної мотивації вивчення гуманітарних дисциплін, підвищенні пізнавальної активності курсантів, їхній успішній дидактичній адаптації до умов навчання у ВВНЗ, сформованості професійно важливих якостей особистості, зменшенні рівня тривожності. Таким чином, запропонована технологія контролю навчальних досягнень сприяє підвищенню ефективності фахової підготовки курсантів.

4. Дослідження мотиваційного, змістового та процесуального компонентів готовності викладача до організації контролю навчальних досягнень з гуманітарних дисциплін курсантів ВВНЗ дозволило визначити структуру і критерії готовності: мотиваційна готовність, що характеризується наявністю професійного інтересу до діяльності, пов'язаної з організацією контролю навчальних досягнень; усвідомленням особистісного, професійного та суспільного значення діяльності, пов'язаної з організацією контролю навчальних досягнень; наявністю потреби в самовдосконаленні діяльності, пов'язаної з організацією контролю навчальних досягнень; спрямованістю мотивації до здійснення діяльності, пов'язаної з організацією контролю навчальних досягнень; теоретична готовність, що характеризується знанням теоретичних і методологічних основ організації контролю навчальних досягнень; знанням технологічних основ організації контролю навчальних досягнень; знанням специфіки застосування контролю навчальних досягнень при викладанні гуманітарних дисциплін у ВВНЗ; практична готовність, що характеризується умінням проектувати і організовувати процес контролю навчальних досягнень; умінням грамотно і своєчасно аналізувати позитивні і негативні результати своєї діяльності, пов'язаної з організацією контролю навчальних досягнень; умінням вчасно запобігати помилкам при організації контролю.

5. Недостатній рівень готовності викладачів гуманітарних дисциплін щодо організації контролю навчальних досягнень зумовив необхідність розробки спеціальної програми, що передбачає стимулювання прагнення викладачів змінити ставлення до контролю навчальних досягнень; усвідомлення ролі контролю навчальних досягнень в навчальному процесі ВВНЗ, його впливу на навчальний процес, стратегії включення контролю до етапів навчання з конкретними цілями; усвідомлення ролі і функцій викладача в процесі реалізації контролю навчальних досягнень; оволодіння технологією організації контролю навчальних досягнень і відпрацювання єдиних підходів до її реалізації; формування рефлексивної позиції викладачів на основі аналізу успіхів і труднощів у реалізації контролю навчальних досягнень тощо. Для викладачів ВВНЗ програма була реалізована під час проведення науково-методичних семінарів, а для майбутніх викладачів - під час вивчення спецкурсу. Як показали результати дослідження ефективності розробленої програми, її реалізація сприяє підвищенню мотиваційної, теоретичної та практичної готовності викладачів до здійснення контролю навчальних досягнень.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми організації контролю навчальних досягнень. До перспективних напрямів подальших наукових пошуків можна віднести: індивідуалізацію контролю навчальних досягнень на основі всебічної психологічної діагностики особистості; адаптацію контролю навчальних досягнень з використанням комп'ютерів до потреб учасників навчального процесу; подальше дослідження впливу підсумкової стандартизованої перевірки навчальних досягнень на ефективність навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається.

Література

1. Кальнік О.П. Організація контролю навчальних досягнень курсантів ВВНЗ: навч.-метод. посіб. / О.П. Кальнік. - Полтава: Видавництво ПВІЗ, 2006. - 136с.

2. Кальнік О.П. Контроль як один із засобів вивчення іноземної мови / О.П. Кальнік // Зб. наук. праць Полтавського держ. пед. ун-ту ім. В.Г. Короленка: пед. науки. - 2002. - Вип. 5/6 (26/27). - С. 45-47.

3. Кальнік О.П. Педагогічні проблеми освітньо-професійної підготовки воєнних кадрів ВВНЗ в контексті видів контролю і його функцій в умовах будівництва Збройних Сил України / Л.І. Гоженко, О.П. Кальнік, С.М. Кожемякін // Військова освіта: зб. наук. пр. / К., 2003. - № 11. - С. 60-68.

4. Кальнік О.П. Позитивний і негативний аспекти виливу контролю / Олександр Кальнік // Імідж сучасного педагога. - 2003. - № 1. - С. 46.

5. Кальнік О.П. Організація контролювання навчально-пізнавальної діяльності курсантів ВВНЗ в умовах кредитно-модульної системи навчання / О.П. Кальнік // Військова освіта: зб. наук. пр. / К., 2006. - № 2. - С. 124-131.

6. Кальнік О.П. Проектування технології контролю навчальних досягнень у військовому ВНЗ / О.П. Кальнік // Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. пр. Полтавського держ. пед. ун-ту ім. В.Г. Короленка. - 2008. - Вип. 4. - С. 248-253.

7. Кальнік О.П. Реалізація принципу антропоцентризму в процесі навчання іноземної мови / О.П. Кальнік // Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої і вищої школи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / Полтавський держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. - Полтава, 2001. - С. 95-97.

Размещено на Allbest.ru