Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

УДК 37.035.3-057.87

КОНСТРУКТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ ЯК ЗАСІБ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ГЕВКО Ігор Васильович

Чернігів 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України СИДОРЕНКО Віктор Костянтинович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання та креслення.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лузан Петро Григорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Левченко Григорій Євменович Академія педагогічних наук України, вчений секретар апарату Президії.

Захист відбудеться 13 березня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано 12 лютого 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.А. Пригодій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова економіки України передбачає переорієнтацію суспільного виробництва на ринкові засади. Нові умови виробничої діяльності викликають необхідність наявності таких якостей працівників, як ініціативність, здатність до творчої діяльності, володіння найрізноманітнішими операціями мислення тощо. Виробництво все більше потребує працівників, які мають не тільки належну практичну підготовку, а й високу здатність до інтелектуальної діяльності.

Традиційно умови для розвитку інтелекту дитини пов'язують з такими загальноосвітніми навчальними предметами, як математика, фізика, логіка, література та ін. Як зазначено в працях багатьох дослідників з філософії, психології, соціології, розвиток інтелекту можливий за умов спеціально організованої практичної діяльності. Невипадково з приводу цього відомий український педагог В. Сухомлинський свого часу писав, що "здатність до творчої діяльності знаходиться на кінчиках пальців дитини". В зв'язку з цим виникає потреба дослідження та розкриття можливостей інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання.

Проте, в умовах традиційного проведення занять з трудового навчання, коли навчальна майстерня уподібнювалась до виробничої дільниці, а зміст навчально-трудової діяльності учнів мав "ремісничий" характер, можливості будь-якого їх розвитку носили лише декларативний характер. Зміни, що відбуваються в останні роки в модернізації трудового навчання, запровадження проектно-технологічної системи розкривають належні розвивальні можливості учнів на уроках праці. Це підтверджується численними дослідженнями провідних українських учених у галузі трудового навчання: В. Бербеця, О. Коберника, Г. Кондратюка, Є. Кулика, Г. Левченка, В. Лоли, В. Мадзігона, Є. Мегема, Л. Оршанського, В. Сидоренка, В. Тешенка, А. Терещука, Г. Терещука, В. Титаренко, В. Юрженка та ін.

Запровадження проектно-технологічної системи в трудовому навчанні дає можливість активізувати і сприяти інтелектуальному розвиткові учнів у процесі виконання ними навчальних творчих проектів. Разом з тим залучення учнів до проектної діяльності відкриває широкі можливості для використання на уроках трудового навчання найрізноманітніших конструктивно-технологічних задач.

Як свідчить досвід трудової підготовки школярів, констуктивно-технологічні задачі не є новим видом навчальних засобів. Вони й раніше в міру необхідності використовувалися окремими вчителями, але в цьому випадку розглядалися лише як засіб формування уявлень про застосування технічних знань щодо конкретних виробничих об'єктів чи процесів. Застосування конструктивно-технологічних задач як засобу інтелектуального розвитку учнів обрано вперше, носить системний характер і є обов'язковим елементом формування техніко-технологічної культури кожного школяра.

Крім того, актуальність дослідження зумовлена суперечностями між: потребами суспільства в трудовому навчанні школярів і застарілими підходами до визначення його змісту; традиційними уявленнями про можливості практичної діяльності учнів на уроках трудового навчання і об'єктивно існуючими можливостями активізації їхньої інтелектуальної діяльності.

Зазначене вище щодо актуальності проблеми та бачення перспектив її вирішення зумовили вибір теми наукового дослідження: "Коструктивно-технологічні задачі як засіб інтелектуального розвитку учнів 5-7 класів на уроках трудового навчання".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно тематичного плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка як складова проекту в рамках держбюджетних тем "Теоретико-методичні основи загальнотехнічної підготовки учнівської молоді" (номер державної реєстрації 0102U002291) і "Теоретико-методичні засади освітніх технологій та їх впровадження у навчальні заклади різного рівня акредитації" (номер державної реєстрації 0107U002394). У межах цих тем дисертантом досліджувалися проблеми вдосконалення трудового навчання учнів загальноосвітніх шкіл в умовах проектно-технологічної системи.

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол №4 від 4 грудня 2007 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №10 від 18 грудня 2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити умови, необхідні для забезпечення інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання засобами конструктивно-технологічних задач.

Відповідно до мети сформульовано основні завдання дослідження:

1) визначити особливості інтелектуалізації виробничої діяльності в умовах суспільного прогресу;

2) проаналізувати психолого-педагогічні закономірності інтелектуального розвитку учнів у навчальній діяльності та визначити місце операцій мислення у структурі техніко-технологічної діяльності на уроках трудового навчання;

3) розкрити можливості конструктивно-технологічних задач для забезпечення інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання;

4) розробити показники і рівні інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання;

5) визначити та експериментально перевірити дидактичні умови, що забезпечують інтелектуальний розвиток учнів на уроках трудового навчання.

Об'єкт дослідження - трудове навчання учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - інтелектуальна діяльність учнів на уроках трудового навчання у процесі розв'язування конструктивно-технологічних задач. дидактичний інтелектуальний учень трудовий

Провідна ідея дослідження втілена в гіпотезі про те, що інтелектуальний розвиток учнів на уроках трудового навчання буде результативним, якщо:

- в його основу буде покладено зміст техніко-технологічної діяльності, наповнений активними інтелектуальними операціями;

- операції мислення розглядатимуться як невід'ємна складова структури діяльності учнів, спрямованої на розв'язування конструктивно-технологічних задач;

- здійснюватиметься на основі дидактично обґрунтованої системи конструктивно-технологічних задач узгоджених з навчально-пізнавальними можливостями учнів;

- його здійснення відбуватиметься систематично й цілеспрямовано та забезпечуватиметься належною підготовкою вчителів.

Методи дослідження:

теоретичні: вивчення й аналіз філософської, соціологічної та технічної літератури з метою вивчення особливостей інтелектуалізації виробничої діяльності в умовах суспільного прогресу; вивчення психолого-педагогічної літератури для виявлення закономірностей інтелектуального розвитку школярів у навчальній діяльності та визначення місця операцій мислення в структурі техніко-технологічної діяльності на уроках трудового навчання; аналіз навчальних програм, підручників і методичних посібників з метою розкриття можливостей конструктивно-технологічних задач для забезпечення інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання;

емпіричні: спостереження (для виявлення особливостей розв'язування учнями конструктивно-технологічних задач); анкетування, тестування, психологічне діагностування учнів (для виявлення рівнів інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання); експертна оцінка навчально-методичних матеріалів. Основним на всіх етапах проведення дослідження був метод педагогічного експерименту: констатувальний, пошуковий і формувальний (для отримання достовірних даних про результати інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання);

статистичні: збір та обробка експериментальних даних з метою визначення стану та динаміки рівнів інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

уперше розкрито можливості інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання; визначено та обґрунтовано дидактичні умови здійснення інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання; розглянуто специфіку конструктивно-технологічних задач як засобу інтелектуального розвитку учнів у процесі трудового навчання; розроблено показники і рівні інтелектуального розвитку школярів у процесі техніко-технологічної діяльності;

уточнено особливості інтелектуалізації виробничої діяльності в умовах суспільного прогресу;

удосконалено систему конструктивно-технологічних задач, узгоджених з навчально-пізнавальними можливостями учнів 5-7 класів і спрямованих на їх інтелектуальний розвиток на уроках трудового навчання;

дістали подальшого розвитку психолого-педагогічні засади інтелектуального розвитку школярів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що створена система конструктивно-технологічних задач, які сприяють підвищенню рівня продуктивної діяльності школярів на уроках трудового навчання; визначені у процесі дослідження конструктивно-технологічні задачі стали основою для розробки навчального посібника з трудового навчання у вигляді робочого зошита. Результати проведеного дослідження переконливо доводять, що зміст техніко-технологічної діяльності школярів на уроках трудового навчання має широкі розвивальні можливості, що посилює загальноосвітнє значення шкільного курсу трудового навчання.

Матеріали дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів м. Тернополя № 7 (довідка № 405 від 6 грудня 2007 року), № 9 (довідка № 589 від 4 грудня 2007 року) та № 22 (довідка № 638 від 3 грудня 2007 року), Клебанівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Підволочиського району Тернопільської області (довідка № 54 від 6 грудня 2007 року).

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей проведеного дослідження (визначення дидактичних умов інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання, визначення показників і рівнів інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання), в безпосередній організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на перевірку запропонованих умов інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання, в аналізі та узагальненні результатів проведеного дослідження.

У статтях, опублікованих у співавторстві, особистим внеском здобувача є такі аспекти: "Зростання вимог до розумової сторони трудової діяльності людини як закономірний наслідок удосконалення засобів виробництва" - аналіз змін, що відбуваються у праці людини в умовах автоматизованого виробництва; "Просторове мислення як основа розумового розвитку школярів на уроках трудового навчання" - проаналізовано зміст мислительних операцій, пов'язаних з видозміною предмета праці у процесі його виготовлення; "Діагностика показників розвитку просторового мислення у школярів" - обґрунтовано підходи до визначення показників і рівнів розвитку просторового мислення школярів за результатами їх практичної діяльності на уроках трудового навчання.

Ідеї співавторів у роботі не використовувалися.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення на науково-практичних конференціях:

міжнародних: "Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики" (Полтава, 2007); "Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді" (Тернопіль, 2007); "Інформаційні технології в освіті та управлінні: теорія, досвід, проблеми" (Дрогобич, 2007); "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2008);

всеукраїнських: "Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід і технології" (Дрогобич, 2006); "Актуальні питання науки та практики і досягнення та перспективи" Громадська асоціація "Аграрна наук та практика" (Полтава 2007);

звітно-наукових: Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Київ, 2004-2007) та Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль, 2004-2008), а також систематично обговорювалися на засіданнях кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2004-2008) і кафедри трудового навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2004-2008).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 11 публікаціях (4 - одноосібні), з яких 5 - статей опублікованих у наукових фахових виданнях, 3 навчально-методичні посібники, 3 тез матеріалів конференції.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 219 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 164 сторінках. Робота містить 23 таблиці, 8 додатків на 21 сторінках. Список використаних джерел складає 182 найменування на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, з'ясовано її місце та проаналізовано загальний стан розробки в теорії та практиці трудового навчання, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу і основні завдання, викладено методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Психолого-педагогічні засади інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання" проаналізовано особливості інтелектуалізації виробничої діяльності в умовах суспільного прогресу, розкрито психолого-педагогічні засади інтелектуального розвитку школярів у процесі трудового навчання, розглянуто специфіку конструктивно-технологічних задач як засобу інтелектуального розвитку школярів у процесі трудового навчання.

Аналіз впливу вдосконалення засобів виробництва на зміст трудової діяльності людини та її функцій показав, що ускладнення засобів виробництва висуває підвищені вимоги до інтелектуальних можливостей людини. Сучасне виробництво нагально потребує працівників з широким технічним кругозором, здатних оперативно реагувати на швидкі зміни стану технічної системи і перебігу технологічного процесу, вміти передбачати можливі наслідки цих змін, розумово планувати подальші дії, самостійно визначати найбільш раціональні прийоми трудових операцій і т. ін. Зазначене вимагає від працівників відповідних здібностей і насамперед інтелектуальних.

Як свідчить аналіз літературних джерел, проблема інтелектуального розвитку школярів завжди цікавила і цікавить психологів. Проте на сьогоднішній день у них немає єдиної думки щодо визначення понять "інтелект", "розум", "розумовий розвиток" та одностайності у визначенні умов і показників інтелектуального розвитку. На противагу цьому, дослідники єдині в думці, що інтелектуальний розвиток відбувається в процесі набуття учнями знань, умінь і навичок, які є його необхідною умовою, але не визначають рівень розумових здібностей. Варто погодитись з тим, що важливо не просто передавати школярам певні знання, а вчити самостійно їх здобувати, мислити. Тобто, необхідно підвищувати якість здійснення учнями операцій мислення, навчати їх аналізувати, узагальнювати, застосовувати знання за нових ситуацій, усвідомлювати й регулювати свою інтелектуальну діяльність.

Проаналізовані в процесі дослідження літературні джерела дають підстави стверджувати, що на психологічному рівні механізми інтелектуальної діяльності досліджені й описані досить повно. Багатьма дослідниками доведено, що мислення починається там, де виникає проблема, розвивається у процесі діяльності і здійснюється за допомогою інтелектуальних операцій: порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, конкретизації. Перш, ніж виконувати дію з предметами, людина уявляє це здійснення. Розвивальне навчання дозволяє вдосконалювати розумову діяльність учнів від елементарного до високого рівня, надавати їй організованого й цілеспрямованого характеру. Проте серед учених відсутня одностайність думок щодо вирішення загальних підходів до інтелектуального розвитку і, як наслідок, відсутні загальні рекомендації для вчителів щодо інтелектуального розвитку школярів.

Досліджені психологами механізми розумової діяльності є основою для створення методик та методичних прийомів інтелектуального розвитку школярів у процесі навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення окремих предметів (математики, фізики, мови і літератури, природничих дисциплін). Значна увага приділяється дослідженню як особливостей мислення загалом різних вікових категорій учнів (молодших, середніх, старших класів), так і окремих його видів (творче, технічне, образне) або конкретних розумових операцій.

Цілком очевидно, що кожний навчальний предмет має свої специфічні можливості для здійснення розумового розвитку школярів. У своєму дослідженні ми прагнули довести, що інтелектуальний розвиток учнів може успішно здійснюватись і на уроках трудового навчання. Проведений нами аналіз літературних джерел свідчить про те, що проблема інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання обмежується лише вивченням просторових уявлень, уяви та технічного мислення, особливості яких досліджені достатньо повно.

Реальний стан речей з трудового навчання учнів загальноосвітньої школи свідчить, що наявні можливості цього предмета для інтелектуального розвитку практично не використовуються. Головною причиною такого стану є неправильне розуміння навчальних завдань трудового навчання як загальноосвітнього предмета. Найчастіше ці задачі зводяться до навчання учнів механічному виконанню трудових операцій.

Проведений нами всебічний аналіз типових конструктивно-технологічних задач курсу трудового навчання свідчить, що процес їх розв'язання завжди наповнений інтелектуальними діями, в основі яких лежать операції мислення, які ґрунтуються на механізмах просторової уяви. Тобто безпосередньому розв'язанню будь-якої конструктивно-технологічної задачі передує складна розумова діяльність. Уміння учня розв'язувати будь-яку графічну задачу ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, передбачає активне оперування просторовим образом і певну сукупність операцій мислення, необхідних для її розв'язання. Порівняльний аналіз та співставлення типових задач з курсу трудового навчання залежно від їх можливостей для розумового розвитку учнів дозволив нам розділити їх на дві групи, кожна з яких має свої відмінні специфічні особливості. До першої групи віднесено задачі, спрямовані на розвиток окремих розумових дій і формування на основі цього конструктивно-технологічних умінь. До другої - задачі спрямовані на розвиток розумових дій у їх взаємодії і формування конструктивно-технологічних умінь.

Результатом пошукового експерименту стала чітка система задач, що у повній мірі відповідає вимогам навчальної програми шкільного курсу трудового навчання. Кожна з цих задач має свою мету, спрямовану на формування та закріплення в учнів конкретних конструктивно-технологічних умінь і відтворення набутих для цього знань. Характерною особливістю кожної задачі є наявність у її умові елементів, що передбачають обов'язкове здійснення у процесі її розв'язування певних операцій мислення.

Обґрунтовано, що цілеспрямований інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання забезпечує кожного вчителя знаннями можливостей конструктивно-технологічних задач, узагальненої структури процесу розв'язування конструктивно-технологічних задач і підкріплюється його готовністю до здійснення цієї діяльності.

У другому розділі "Процес інтелектуального розвитку учнів 5-7 класів засобами конструктивно-технологічних задач на уроках трудового навчання" визначено й обґрунтовано дидактичні умови інтелектуального розвитку учнів, визначено показники і рівні інтелектуального розвитку учнів, наведено й проаналізовано експериментальні результати оцінювання динаміки інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання за результатом розв'язування конструктивно-технологічних задач.

Виходячи із загальних уявлень про можливий процес інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання, в другому розділі дисертації запропоновано структурну схему діяльності вчителя, спрямованої на інтелектуальний розвиток школярів. На основі цієї схеми визначено дидактичні умови, що забезпечують інтелектуальний розвиток учнів на уроках трудового навчання: усвідомлення вчителем необхідності здійснювати інтелектуальний розвиток школярів; рівень підготовленості вчителя до здійснення інтелектуального розвитку учнів; систематичність в організації інтелектуальної діяльності школярів на уроках трудового навчання, яка ґрунтується на чіткій системі технологічних задач; відсутність у процесі розв'язування технологічних задач елементів, пов'язаних з непродуктивною діяльністю учнів.

Важливим моментом у забезпеченні інтелектуального розвитку школярів є можливість об'єктивно оцінювати досягнуті результати цього процесу. Складність оцінювання рівня розвитку операцій мислення полягає в тому, що кожна з них не знаходить самостійного прояву в розумовій діяльності. Всі вони беруть участь у розумових процесах комплексно, в тісній взаємодії, доповнюючи та продовжуючи одна одну. Тому, здійснюючи дослідження, ми дійшли висновку, що доцільно оцінювати не кожну конкретну операцію мислення, а їх прояв у взаємодії в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Це означає, що показниками розвитку інтелектуальних операцій є результативність навчально-пізнавальної діяльності, пов'язаної з їх застосуванням на уроках трудового навчання.

У процесі дослідження встановлено наявність суттєвої різниці між учнями у рівнях володіння теоретичним матеріалом, умінням розв'язувати конструктивно-технологічні задачі, які базуються на здійсненні комплексу операцій мислення. В дисертації обґрунтовано доцільність визначити рівні інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання за результатами їх навчально-пізнавальної діяльності, до яких віднесено знання теоретичного матеріалу, уміння розв'язувати задачі, проявлена при цьому самостійність та продуктивність розв'язування цих задач. Обрані показники мають свою градацію відповідно до встановлених рівнів розумового розвитку учнів. Виходячи з цього, доцільно визначити три рівні інтелектуального розвитку школярів (низький, середній, високий), кожен з яких характеризується певними показниками (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні інтелектуальної діяльності учнів на уроках трудового навчання

Рівень	Показники розумової діяльності
	Знання теоретичного матеріалу	Рівні розв'язування технічних задач	Самостійність	Продуктивність
Низький	Відтворення знань на рівні запам'ятовування	Репродуктивний	Відсутня	Обсяг розв'язаних задач 50%
Середній	Розуміння навчального матеріалу на рівні аналізу властивостей	Реконструктивний	Часткова	Обсяг розв'язаних задач у межах 50-75%
Високий	Розуміння навчального матеріалу на рівні аналізу закономірностей	Творчо-конструктивний	Повна	Обсяг розв'язаних задач 75%

Розроблені показники покладено в основу оцінювання результативності інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання у процесі дослідно-експериментальної роботи.

Окреме місце в пошуковому експерименті проведеного дослідження займала розробка та експериментальне оцінювання системи конструктивно-технологічних задач, покладених в основу підготовленого нами навчального посібника у вигляді робочого зошита. Можливість використання його у навчальному процесі оцінювалась вчителями трудового навчання. Результати експертної оцінки розробленої системи задач дали підстави для її застосування у формувальному експерименті. Доступність внесених до робочого зошита задач підтвердилась результатами їх розв'язування учнями 5-7 класів. Всього в експерименті брало участь 476 учнів 5-7 класів загальноосвітніх навчальних закладів Тернопільської області, з них 290 учнів у констатувальному та пошуковому експерименті і 186 - у формувальному та 39 вчителів трудового навчання.

Проведений упродовж двох років формувальний експеримент передбачав реалізацію умов, що забезпечують здійснення інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання. Значна увага в експериментальній роботі приділялась активізації розумової діяльності школярів у процесі розв'язування технологічних задач. Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи показав, що ця активізація забезпечується такими умовами: усвідомлення вчителями необхідності здійснювати інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання; відповідний рівень підготовленості вчителя до здійснення інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання; систематичність в організації інтелектуальної діяльності учнів на уроках трудового навчання, яка ґрунтується на чіткій системі конструктивно-технологічних задач; відсутність у процесі розв'язання конструктивно-технологічних задач елементів пов'язаних з непродуктивною діяльністю учнів. Названі умови висувають певні вимоги як до підготовки вчителя до здійснення інтелектуального розвитку учнів, так і щодо організації їх навчально-пізнавальної діяльності на уроках трудового навчання. Але особливістю цих вимог є те, що вони не передбачають необхідності суттєвих змін у змісті навчання та в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Разом з тим, всі умови повинні бути реалізовані одночасно та у тісній взаємодії.

Свідченням дієвості визначених у процесі дослідження умов є відмінності та зміни в результатах начально-пізнавальної діяльності учнів експериментальних та контрольних класів. На відмінну від несуттєвих змін у контрольних класах, ці зміни явно виражені в експериментальних: значно зросла кількість учнів, котрі досягли високого рівня інтелектуального розвитку і значно зменшилась їх кількість на низькому рівні. Узагальнені показники рівнів інтелектуального розвитку школярів на основі оцінки здійснення ними інтелектуальних дій наведені на рис. 1 і рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суттєве підвищення рівня інтелектуального розвитку школярів засвідчило ефективність необхідних для цього умов і дало підстави для впровадження запропонованих нами засобів інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання в шкільну практику.

Щоб підтвердити статистичну значущість кількісних показників результатів інтелектуального розвитку учнів засобами конструктивно-технологічних задач, було здійснено розрахунок критерію Фішера F. За умов проведеного експерименту F_е = 3,745, що менше F_кр = 3,862. Це дає підстави зробити висновок, що різниця дисперсій, досягнутих результатів у кількісних показниках для експериментальних і контрольних класів несуттєва, а тому випадкові відхилення загалом мають несуттєвий прояв в експериментальних і контрольних класах. Тому є всі підстави вважати, що визначені в дисертаційній роботі дидактичні умови суттєво впливають на інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання.

Кількісні показники результатів експериментальної роботи показали, що визначені дидактичні умови доцільно розглядати як комплексний засіб, що забезпечує розумовий розвиток учнів на уроках трудового навчання. Разом з тим встановлено, що розвинуті в учнів операції мислення значною мірою сприяють кращому засвоєнню ними навчального матеріалу техніко-технологічного характеру. Свідченням цього є показники успішності учнів експериментальних класів. Загалом результати дослідно-експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що висунута в процесі дослідження гіпотеза підтверджена, а мети дослідження досягнуто.

ВИСНОВКИ

Отримані в процесі дослідження результати є підставою для таких загальних висновків:

1. Під впливом науково-технічного прогресу відбувається переорієнтація ролі і місця людини у системі суспільного виробництва. Складність сучасної виробничої техніки, швидкість технологічних процесів все далі відсувають людину від безпосередньої участі та спостереження за перебігом видозмін з об'єктами праці. Проміжне місце в управлінській діяльності людини на виробництві все більше займають прилади та панелі керування, в процесі спостереження за якими людина приймає управлінське рішення. Така ситуація актуалізує проблему розумової діяльності людини та її підготовку до неї. Це означає, що важливим показником професійної підготовки для більшої кількості сучасних професій має бути не тільки сума сформованих знань та вмінь, а й всебічно розвинуте образне мислення. Тому цілком закономірно, що основи інтелектуальної діяльності мають бути сформовані у кожної людини ще на етапі навчання в загальноосвітній школі.

2. Як засвідчує досвід, традиційно всі шкільні предмети з точки зору можливостей інтелектуального розвитку учнів умовно поділяють на такі, що мають для цього можливості, і такі, що не пов'язують з інтелектуальним розвитком школярів. До першої групи головним чином належать такі класичні предмети, як: математика, фізика, мова, література, які вчать учнів міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати тощо. Мабуть, через недостатнє знання та упереджене ставлення до можливостей інших предметів їх не пов'язують з інтелектуальним розвитком. До таких предметів відносять і трудове навчання, навчальні завдання якого головним чином пов'язують з формуванням в учнів умінь та навичок, необхідних для виконання певної сукупності трудових дій.

3. Проведене дослідження переконливо засвідчує, що шкільний курс трудового навчання має широкі можливості для інтелектуального розвитку школярів. Техніко-технологічну діяльність учнів на уроках трудового навчання варто розглядати як процес поєднання практичних та розумових дій. Виходячи з того, що в конструктивно-технологічній задачі зосереджується потреба в практичному застосуванні знань і на їх основі формуються відповідні вміння, тому їх було обрано головним засобом розвитку операцій мислення в учнів на уроках трудового навчання. Організаційно-методичною основою забезпечення цього стала обґрунтована нами чітка система конструктивно-технологічних задач. Критерієм вибору цих задач виступила їх можливість активного включення школярів в інтелектуальну діяльність. Тобто, було відібрано саме ті задачі, процес розв'язування яких ґрунтується на операціях мислення.

4. Для оцінювання досягнутих результатів експерименту було визначено рівні інтелектуального розвитку школярів, в основу яких покладено відмінності в уміннях учнів здійснювати операції мислення. Встановлено наявність суттєвих відмінностей у здатності учнів здійснювати операції мислення в процесі технічної діяльності. Виявлені відмінності дали підстави виділити три рівні розумової діяльності учнів на уроках трудового навчання: низький, середній і високий.

Показниками кожного з рівнів було обрано види та результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, які ґрунтуються на конкретних інтелектуальних операціях. Це дало підстави в ході дослідно-експериментальної роботи оцінювати ступінь розвитку в школярів не окремих операцій мислення, а результати їх навчальної діяльності, які містять і згадані операції. Завдяки цьому не виникала потреба вносити кардинальні зміни в організацію навчального процесу в експериментальних класах й існувала можливість оцінювати досягнуті результати інтелектуального розвитку школярів. Кількісні показники результатів експериментальної роботи показали, що визначені дидактичні умови варто розглядати як комплексний засіб, що забезпечує інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання. Підтверджено суттєвий вплив рівня розвитку в учнів операцій мислення на результати навчально-пізнавальної діяльності. Розвинута в учнів здатність до інтелектуальних операцій сприяла кращому засвоєнню ними навчального матеріалу на уроках трудового навчання, в них простежувалось закономірне зростання показників успішності, завдяки досягненню вищого рівня інтелектуального розвитку.

5. У дослідженні обґрунтовано дидактичні умови, що забезпечують інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання. Вони передбачають: необхідність усвідомлення вчителем потреби здійснювати інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання; забезпечення належного рівня підготовленості вчителя до здійснення інтелектуального розвитку учнів на уроках трудового навчання; досягнення систематичності в організації розумової діяльності школярів на уроках трудового навчання, яка ґрунтується на чіткій системі технологічних задач; відсутність у процесі розв'язування конструктивно-технологічних задач елементів, пов'язаних з непродуктивною діяльністю учнів.

У процесі дослідження обґрунтовано, що результативність інтелектуального розвитку школярів значною мірою залежить від систематичного залучення їх до здійснення операцій мислення. Тому важливо, щоб ця діяльність відбувалась послідовно і систематично на кожному з уроків трудового навчання. Системотвірним засобом для реалізації цієї умови має стати навчальний посібник у вигляді робочого зошита. Обґрунтовано дидактичні функції цього навчального посібника:

забезпечення належних умов для міцного засвоєння учнями основних теоретичних положень курсу трудового навчання;

формування в учнів умінь і навичок розв'язувати типові технологічні задачі;

активізація інтелектуальної діяльності учнів у процесі виконання технологічних завдань;

уникнення непродуктивної технічної діяльності учнів, пов'язаної з переписуванням умови задачі;

створення умов для вдосконалення методики трудового навчання.

Доведено, що робочий зошит забезпечує систематичне залучення учнів до розумової діяльності, передбаченими в ньому спеціально відібраними типами технологічних задач.

Усебічний аналіз літературних джерел з психологічних умов технологічної діяльності показав, що головне місце в ній дослідники відводять формуванню процесів уяви та просторового мислення. Незважаючи на глибоку насиченість технічних дій, інколи явно виражену, операціями мислення, дослідженню та висвітленню їх механізмів приділялось недостатньо уваги. Тому, мабуть, саме з цієї причини і не пов'язувались можливості курсу трудового навчання з розумовим розвитком школярів. Запобігти надалі такій ситуації мала би відповідна підготовка майбутніх учителів трудового навчання.

Проведене дослідження не вичерпує поставлені та розв'язані в процесі роботи завдання усіх проблем інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання. Надалі варто розробити класифікацію конструктивно-технологічних задач на основі їх відповідності рівням інтелектуальної діяльності учнів, створити систему засобів навчання, спрямованих на активізацію інтелектуальної діяльності учнів, що може стати основою багатьох наступних наукових досліджень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гевко І.В. Зростання вимог до розумової сторони трудової діяльності людини як закономірний наслідок удосконалення засобів виробництва / І.В. Гевко, В.К. Сидоренко // Молодь і ринок: щоквартальний науково-педагогічний та економічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2004. № 1(7). С. 57-65.

2. Гевко І.В. Конструктивно-технічні задачі як засіб розумового розвитку школярів на уроках трудового навчання / І.В. Гевко // Трудова підготовка в закладах освіти. 2005. № 3 (37). С. 21-36.

3. Гевко І.В. Просторове мислення як основа розумового розвитку школярів на уроках трудового навчання / І.В. Гевко, В.К. Сидоренко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2006. № 37. С. 3-7.

4. Гевко І.В. Діагностика показників розвитку просторового мислення у школярів / І.В. Гевко, І.Й. Бочар // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2007. № 8. С. 206-212.

5. Гевко І.В. Конструктивно-технологічні задачі на уроках трудового навчання / І.В. Гевко // Трудова підготовка в закладах освіти. 2008. № 4 (56). С. 25-33.

Тези і матеріали конференцій:

6. Гевко І.В. Особливості економічної підготовки студентів інженерно-педагогічного факультету / І.В. Гевко, І.Й. Бочар // Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (19-20 жовтня 2007 р.). Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2007. С. 65-66.

7. Гевко І.В. Історія розвитку розумового навчання і здібностей, як засіб всебічного розвитку дитини / І.В.Гевко // Актуальні питання науки та практики: досягнення та перспективи - 2007: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (3 - 7 грудня 2007 р.). Полтава: Громадська асоціація "Аграрна наука та практика", 2007. С. 52-55.

8. Гевко І.В. Система розвивального навчання в дзеркалі шкільної практики / І.В. Гевко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (21 - 23 травня 2008 р.). Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2008. С. 71-75.

Навчально-методичні праці:

9. Гевко І.В. Основи проектування технологічних процесів токарної обробки металів: методичний посібник / Б.О. Мурій, І.Й. Бочар, І.В. Гевко. Тернопіль: ТНПУ, 2006. 60 с.

10. Гевко І.В. Положення про технологічну практику студентів інженерно-педагогічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка / Г.В. Терещук, І.В. Гевко, В.В. Понятишин, Ю.О. Туранов, В.С. Штонь. Тернопіль: ТНПУ, 2008. 23 с.

11. Гевко І.В. Основи матеріалознавства і технологія конструкційних матеріалів: посібник / І.В. Гевко, І.Й. Бочар. Тернопіль: ТНПУ. 2008. 67 с.

АНОТАЦІЯ

Гевко І.В. Конструктивно-технологічні задачі як засіб інтелектуального розвитку учнів 5-7 класів на уроках трудового навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. - Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2008.

У дисертації показано, що під впливом науково-технічного прогресу відбувається переорієнтація ролі і місця людини в системі суспільного виробництва. Значної актуальності набуває проблема інтелектуальної діяльності людини та її підготовка до неї. Проаналізовано психолого-педагогічні закономірності інтелектуального розвитку школярів у навчальній діяльності та визначено місце операцій мислення в структурі техніко-технологічної діяльності на уроках трудового навчання. Розкрито можливості конструктивно-технологічних задач для здійснення інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання. Створена система конструктивно-технологічних задач, які сприяють підвищенню рівня продуктивної діяльності школярів на уроках трудового навчання.

Розроблено показники і рівні інтелектуального розвитку школярів на уроках трудового навчання. Визначено та експериментально перевірено дидактичні умови, що забезпечують інтелектуальний розвиток школярів на уроках трудового навчання.

Результати проведеного дослідження доводять, що зміст техніко-технологічної діяльності школярів на уроках трудового навчання має широкі розвивальні можливості. Це в цілому підкреслює загальноосвітнє значення шкільного курсу трудового навчання.

Ключові слова: трудове навчання, інтелектуальний розвиток, операція мислення, конструктивно-технологічна задача.

АННОТАЦИЯ

Гевко И.В. Конструктивно технологические задачи как средство интеллектуального развития учеников 5-7 классов на уроках трудовой учебы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Черниговский государственный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2008.

В диссертации показано, что под воздействием научно-технического прогресса происходит переориентация роли и места человека в системе общественного производства. Значительную актуальность приобретает проблема интеллектуальной деятельности человека и его подготовка к ней. Проанализированы психолого-педагогические закономерности интеллектуального развития школьников в учебной деятельности и определенно место умственных операций в структуре технико-технологической| деятельности на уроках трудового обучения.

Обосновано, что школьный курс трудового обучения имеет широкие возможности для интеллектуального развития школьников. Технико-технологическую деятельность учеников на уроках трудового обучения необходимо рассматривать как объединенный процесс практических и умственных действий. Достижение этого возможно на основе систематического использования конструкторско-технологических задач, каждая из которых реализует потребность в практическом применении знаний и на их основе формирование соответствующего умения. Критерием отбора конструкторско-технологических задач выступала их возможность для активного включения школьников в интеллектуальную деятельность, т. е. было отобрано именно те задачи, процесс решения которых основывается на мислительних операциях.

Раскрыты возможности конструктивно-технологических задач для осуществления интеллектуального развития школьников на уроках трудового обучения. Создана система конструктивно-технологических задач, которые способствуют повышению уровня производительной деятельности школьников на уроках трудового обучения.

Обоснованы дидактические условия, обеспечивающие интеллектуальное развитие школьников на уроках трудового обучения. Они предусматривают: необходимость осознания учителем потребности осуществлять интеллектуальное развитие школьников; обеспечение надлежащего уровня подготовленности учителя к осуществлению интеллектуального развития учеников; достижение систематичности в организации умственной деятельности школьников, которая основывается на четкой системе конструкторско-технологических задач; отсутствие в процессе решения технологических задач элементов, связанных с непроизводительной деятельностью учеников.

Показано, что результативность интеллектуального развития школьников в значительной мере зависит от систематического привлечения их к осуществлению умственных операций. Поэтому важно, чтобы эта деятельность осуществлялась последовательно и систематически на каждом уроке трудового обучения. Системообразующим средством для реализации этого условия должно стать учебное пособие в виде рабочей тетради. В диссертации обоснованы дидактические функции такого пособия.

Разработаны показатели и уровни интеллектуального развития школьников на уроках трудового обучения.

Результаты проведенного исследования доказывают, что содержание технико-технологической деятельности школьников на уроках трудового обучения имеет широкие развивающие возможности, что в целом подчеркивает общеобразовательное значение школьного курса трудового обучения.

Ключевые слова: трудовое обучение, интеллектуальное развитие, умственная операция, конструктивно-технологическая задача.

ANNOTATION

Gevko I.V. Structurally technological tasks as mean of intellectual development of pupils 5-7 classes on the lessons of labors studies. It is Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of pedagogical sciences after speciality 13.00.02 is a theory and method of labors studies. Chernighiv Tarasa Shevchenko, State Pedagogical University. - Chernihiv, 2008.

It is rotined in dissertation, that under act of scientific and technical progress there is of role and place of man in the system of public production. Considerable actuality is acquired by the problem of intellectual activity of man that preparation it to it. Сonformities to the law of intellectual development of schoolboys are analysed in educational activity and certainly place of operations in the structure of activity on the lessons of labors studies. Possibilities of structurally technological tasks are exposed for realization of intellectual development of schoolboys on the lessons of labors studies. The system of structurally technological tasks which are instrumental in the increase of level of productive activity of schoolboys on the lessons of labors studies is created.

Indexes and levels of intellectual development of schoolboys are developed on the lessons of labors studies. Certainly and didactics terms which provide intellectual development of schoolboys on the lessons of labors studies are experimentally tested.

The results of the conducted research prove that maintenance of activity of schoolboys on the lessons of labors studies has the wide developing possibility. It underlines the general value of school course of labors studies on the whole.

Key words: labors studies, intellectual development, thinker on operation, structurally technological task.

Размещено на Allbest.ru

...