Організація професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України

Аналіз підготовки працівників експертної служби МВС України, технологія її організації та дослідження педагогічної складової. Визначення критеріїв, показників і рівнів сформованості професійно-педагогічної компетентності працівників експертної служби.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2015
Размер файла 52,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківський національний педагогічний університет

імені Г. С. Сковороди

Шевцов Сергій Олександрович

УДК 378.046.4

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ ЕКСПЕРТНОЇ СЛУЖБИ МВС УКРАЇНИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Золотухіна Світлана Трохимівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри загальної педагогіки

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Яворська Галина Харлампієвна,

Одеський юридичний інститут національного університету внутрішніх справ МВС України, професор кафедри цивільного та трудового права;

кандидат педагогічних наук, доцент

Тищенко Олена Іванівна,

Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету МВС України, доцент кафедри юридичної психології, судєбної медицини і психіатрії.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера 2, ауд. 215-В.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В.Попова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. У сучасних умовах реформування суспільства однією з найважливіших є проблема підвищення рівня професійної підготовки фахівців у різних сферах діяльності, зокрема працівників експертної служби МВС України. Швидке ускладнення функціональних обов'язків експертів (адміністративних, експертно-консультативних, профілактичних, комунікативно-регулюючих, дисциплінарних, виховних, психотерапевтичних), зумовлене специфікою сьогодення, гостро поставило питання про підвищення рівня їхньої професійної компетентності. педагогічний підготовка працівник експертний

Вищезазначене спричинило, починаючи з 90-х років, організацію цілеспрямованої підготовки. Від професійної компетентності фахівців даного профілю залежить якісне розслідування дорожно-транспортних пригод (ДТП): здійснення автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи, а також експертизи технічного стану транспортних засобів, обставин і механізму ДТП.

Правильну оцінку щойно створеної ситуації, оптимальність прийнятого рішення з урахування об'єктивних і суб'єктивних факторів, серед яких людський займає особливе місце, як свідчить проведене дослідження, забезпечує наявність у працівників експертної служби не тільки професійних, а й педагогічних знань. Саме педагогічна складова підготовки працівників експертної служби сприяє усвідомленню ролі і значення педагогіки в системі їхньої підготовки, озброєння їх загальнопедагогічними знаннями, формуванням умінь і навичок педагогічної техніки з урахуванням специфіки професії (пояснювати, переконувати, враховувати індивідуальні особливості учасників ДТП), ознайомлення з досвідом педагогізації аналогічних служб закордоном (змістом, педагогічними технологіями, умовами підготовки працівників експертної служби), а також розвитку таких морально-вольових якостей як гуманність, толерантність, емпатійність, самостійність, відповідальність, ініціативність, наполегливість, працездатність.

Разом з тим, результати проведеного пілотажного дослідження свідчать, що труднощі в спілкуванні працівників експертної служби МВС України з потерпілими, свідками зумовлені відсутністю сформованих умінь налагодити контакт, будувати спілкування на основі толерантності, демократизму, уникати, а не поглиблювати конфлікти, володіти собою, мімікою, жестами, а також низькою культурою мовлення експертів.

Актуальність роботи посилюється також і потребою розв'язання суперечностей між: постійним ускладненням вимог до працівників експертної служби і відсутністю обґрунтованої системи кадрового та навчально-методичного її забезпечення; розширенням і ускладненням функціональних обов'язків працівників експертної служби в сучасних умовах, що вимагає використання саме педагогічних знань і умінь, та відсутністю розробленої педагогічної складової їхньої підготовки; об'єктивною потребою сьогодення реалізації компетентнісного підходу і недостатньою визначеністю ключових компетенцій, що забезпечують високий рівень професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби.

Проблема професійної підготовки майбутніх фахівців належить до найбільш досліджених у педагогічній науці. Так, обґрунтування доцільності спеціальної підготовки кадрів, визначення її змісту, форм, методів, умов з урахуванням специфіки професійної діяльності знайшло відображення в працях Є.Барбіної, Г.Васяновича, Г.Гребенюка, В.Гриньової, І.Зязюна, О.Коваленко, М.Лазарєва, Н.Ничкало, М.Подберезського, І.Прокопенка, М.Романішиної, О.Романовського, С.Сисоєвої, Т.Танько, А.Троцко та інш.

Професійно-педагогічна складова виступала предметом наукових пошуків І.Бажана, О.Барабанщикова, В.Звягінцева, Т.Руднєва, М.Самоукіна, Т.Тищенко, Г.Яворської та інш., які досліджували зміст, форми, умови підготовки військових; М.Литвинчука, М.Нещадима, В.Новикова, П.Онипченка, які розглядали системи, моделі, технології підготовки інструкторського складу працівників експертної і льотної служби МВС України.

Однак, технологія організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України ще не була предметом дослідження.

Таким чином, нагальна потреба суспільства в підготовці висококваліфікованих кадрів експертної служби МВС України, реальні суперечності, що вимагають негайного розв'язання, та відсутність теоретико-практичних досліджень з питань організації професійно-педагогічної підготовки експертів-криміналістів спричинили вибір предмета та теми дисертації "Організація професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедр загальної педагогіки і початкової та професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах" (РК № 1-200199004104). Тема затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 5 від 25 грудня 2005 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 2 від 26 лютого 2008 р.).

Об'єкт дослідження - процес професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України.

Предмет дослідження - технологія організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України.

Мета дослідження - виявити вплив обґрунтованої технології організації та її навчально-методичного забезпечення професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України на підвищення рівня їхньої компетентності.

Гіпотеза дослідження. Організація професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України сприятиме підвищенню рівня їхньої компетентності якщо поетапно сформувати стійку позитивну мотивацію, визначити систему професійних ("правових", "експертних") і педагогічних знань, умінь, навчити експертів оптимально реалізувати їх у професійній діяльності, здійснювати самоосвіту і самоконтроль.

Предмет дослідження, його мета і гіпотеза зумовили розв'язання таких завдань:

1. Визначити і схарактеризувати педагогічну складову підготовки працівників експертної служби МВС України в контексті їхньої професійної діяльності.

2. Обґрунтувати технологію організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби і експериментально довести ефективність її реалізації.

3. З'ясувати критерії, показники і рівні сформованості професійно-педагогічної компетентності працівників експертної служби.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають теорія наукового пізнання, основні засади системного підходу (В.Афанасьєв, В.Садовський, В.Юдін); концептуальні положення особистісно орієнтованого навчання й виховання (І.Бех, А.Бойко, Є.Бондаревська, О.Сухомлинська, І.Якиманська), положення андрагогіки як науки про освіту дорослих (С.Архипова, С.Вершловський, Ю.Кулюткин, О.Савченко, О.Пометун, Г.Сухобська), теоретичні основи професійної компетентності (А.Алферов, Л.Карпова, Н.Костилєва, В.Ландшеєр, Н.Лобанова, В.Лозова, М.Лук'янова, М.Махлін), загальні засади додаткової професійної освіти (В.Сластьонін, Є.Бєлозерцев, А.Гонєєв, О.Пашков), нормативно-правові документи щодо організації системи додаткової професійної освіти в Україні (Закон України "Про освіту", Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті, Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття), Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України).

Дослідження виконувалося з урахуванням компетентнісного, культурно-антропологічного, діяльнісного, синергетичного підходів.

У процесі дослідження були використані такі методи:

1) теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, аналіз досвіду підготовки експертів в Україні, Росії, Європі для проведення історико-генетичного аналізу проблеми і визначення вихідних теоретичних засад дисертаційної роботи, визначення етапів організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби;

2) емпіричні - аналіз документації щодо діяльності та підготовки експертів-криміналістів, спостереження за навчальною діяльністю експертів, бесіди, опитування, анкетування, контент-аналіз письмових робіт експертів, що проходили підготовку, для визначення вихідного рівня їхньої професійної компетенції;

3) методи математичної статистики - для обробки отриманих результатів.

Дослідно-експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі сектору автотехнічних експертиз Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області.

Наукова новизна й теоретична значущість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше визначено і схарактеризовано систему професійно-педагогічних знань, умінь ("правових", "експертних"), а також тих, що забезпечують педагогічну складову (знання основ загальної педагогіки, знання і уміння педагогічної майстерності та педагогічної техніки); обґрунтовано й експериментально перевірено технологічні етапи (мотиваційно-цільовой, змістовно-процесуальний, контрольно-аналітичний) організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України; з'ясовано критерії (мотиваційний, когнітивний, поведінковий, рефлексивний), показники їх прояву (характер мотивації, ступінь сформованості професійно-педагогічних знань, умінь; оптимальність їх застосування в професійній діяльності і наявність умінь здійснення самоаналізу й самоконтролю) та рівні (високий, середній, низький); виявлено умови ефективної організації професійно-педагогічної підготовки: суб'єкт-суб'єктна взаємодія викладачів і слухачів-експертів; підготовка викладачів до здійснення професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби; відбір схильних до експертної діяльності випускників вищих технічних навчальних закладів; призначення керівниками курсів професійно-педагогічної підготовки осіб, для яких характерні організаторські, методичні, виховні здібності, а також високі моральні якості;

уточнено ключові професійні компетентності з огляду на сучасні вимоги до працівників експертної служби МВС України (здоров'язберегаюча, загальнокультурна, громадянська);

подальшого розвитку набуло характеристика функцій діяльності експертів (організаційна, виховна, освітня, контролююча, карна, профілактична, інформаційна).

Практичне значення одержаних результатів полягає в реалізації поетапної організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертів-криміналістів; навчально-методичному її забезпеченні: написання і видання навчальних посібників з курсів "Експертиза технічного стану транспортних засобів", "Транспортно-трасологічна експертиза", "Експертиза обставин та механізму ДТП"; розробці комп'ютерної підтримки проведення ефективних та достовірних експертиз; заснування бібліотеки, фонди якої складали книги з фундаментальних наук, теорії та історії педагогіки, логіки, психології, методики, дидактики; облаштування навчальних кабінетів, лабораторій для читання лекцій, проведення семінарів, практичних і лабораторних занять з дотриманням санітарно-гігієнічних норм, забезпечення їх відповідними меблями та обладнанням належної якості; організація музею для експертів, який знайомив їх із зразками частин транспортних засобів, різноманітних приладів, що використовували при проведенні експертиз.

Результати дослідження впроваджено у відділенні автотехнічних експертиз НДЕКЦ УМВС України в Харківській області (довідка від 23.09.08 № 57/5313), а також м. Києві (акт впровадження результатів від 23.09.08 № 57/5322).

Результати дослідження можуть бути використані під час перепідготовки працівників експертної служби.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується комплексним розглядом проблеми, застосуванням системи наукових методів, відповідних його об'єкту, предмету, меті та завданням; експериментальною перевіркою гіпотези дослідження; позитивними результатами екпериментальної роботи та впровадженням розробленої технології професійно-педагогічної підготовки експертів-криміналістів у діяльність експертної служби МВС України.

Особистий внесок автора в працях, що написано в співавторстві полягає в обґрунтуванні технології організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби, характеристиці її педагогічної складової, апробації її на дослідно-експериментальній базі сектору автотехнічних експертиз Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області, в розробці навчальних програм, посібників та методичних рекомендацій.

Апробація результатів дисертаційної роботи здійснювалася під час обговорення результатів дослідження на засіданнях кафедри загальної педагогіки, кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (2003-2008р.р.), засіданнях Координаційно-методичної ради експертної служби МВС України (2002-2008р.р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми криміналістики" (Харків, 25-26 вересня 2003 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасна методологія експертного аналізу ДТП та оцінки ТЗ. Міжнародний досвід взаємодії експертних і страхових організацій" (Ялта, 5-6 жовтня 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Педагогічна майстерність: становлення і шляхи розвитку", присвяченій 25-тій річниці кафедри педагогічної майстерності ПДПУ ім. В.Г. Короленка (Полтава, 1-2 червня 2006 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях "Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність" (м.Харків, 20-21 травня, 2008 р.) і "Внесок академіка В.С.Ледньова у становлення і розвиток теорії і структури змісту сучасної інженерно-педагогічної освіти" (м.Харків, 19-20 лютого, 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 17 праць, із них 6 статей у наукових фахових виданнях, 4 тези конференції, 2 навчально-методичних посібника, 5 навчально-методичних рекомендацій і програм.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (253 найменування), 3 додатків на 29 сторінках, 21 таблиці, 5 ілюстрацій. Основний текст дисертації відображено на 166 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність та ступінь розробленості, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, гіпотезу, методологічну основу, наукову новизну, теоретичне и практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі - "Теоретичні питання організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України" ? подано загальну характеристику діяльності працівників експертної служби МВС України, обґрунтовано технологію організації професійно-педагогічної підготовки експертів, визначено і схарактеризовано її педагогічну складову.

Експертна служба Міністерства внутрішніх справ України сьогодні є невід'ємною складовою системи експертного забезпечення досудового слідства і правосуддя в Україні. До головних обов'язків працівників експертної служби входить забезпечення високої якості дослідчої і слідчої роботи, що вимагає від експерта доцільної взаємодії з представниками оперативних підрозділів, слідчо-оперативної групи, а також участі в роботі науково-консультативної й методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України.

Вивчення спеціальної літератури, досвіду роботи працівників експертної служби свідчить, що розв'язання проблем, пов'язаних із специфікою експертної діяльності (розширення їхніх функціональних обов'язків, взаємодія - спілкування з дорослими людьми різними за професіями, рівнем освіченості й вихованості, світоглядними позиціями, тощо) вимагає від них професійно-педагогічної компетентності.

Аналіз праць (В.Гриньова, Т.Рогова, А.Троцко, Т.Танько, Л.Карпова, О.Савченко, О.Пометун, Н.Бібік та інш.) дозволив професійну компетентність розглядати як якість особистості - суб'єкта професійної діяльності, яка харак-теризується поєднанням знань і здібностей, що забезпечують успішність процесу досягнення результатів.

Об'єктивна потреба підвищення рівня компетентності працівників експертної служби МВС України спричинила організацію професійно-педагогічної підготовки, яка визначається як процес поетапних сукупних дій викладацького складу, спрямованих на реалізацію зазначеної мети, в основу якої було покладено:

· основні положення андрагогіки, загальнопедагогічні принципи (гуманізму, індивідуального і диференційованого підходу, систематичності та послідовності, зв'язку з життям, наочності, позитивно-емоційного фону навчання, тощо) і вимоги професійної педагогіки (професійна спрямованість навчання, кадрове забезпечення навчального процесу тощо);

· ідеї, положення компетентісного підходу: компетентність - індикатор, що дозволяє визначати готовність працівника експертної служби до успішної професійної діяльності, компетентність дає змогу не тільки оперувати власними знаннями в конкретній ситуації, а й бути готовим до самоосвіти, самовдосконалення протягом життя, тобто здійснювати постійно особистісний розвиток; компетентність - гарант забезпечення гармонійної взаємодії особистості фахівця з технологічним суспільством, що швидко розвивається;

· функції (акмеологічна, сервісна, діагностична, компенсаторна, інноваційна, прогностична, консультативна) додаткової освіти, яка полягає у спрямованості на задоволення соціальних потреб у безперервному розвитку кадрового потенціалу; забезпеченні взаємозв'язку курсового навчання і самоосвіти, навчання з життєвим й професійним досвідом слухачів, а також посиленні міждисциплінарного характеру змісту навчання; організації навчання на основі вивчення й врахування професійних потреб і пізнавальних інтересів спеціалістів, їхніх посадових функцій, службового статусу (сукупності прав та обов'язків) та професійно значущих якостей особистості;

· врахування визначених (Г.Яворська) специфічних видів діяльності фахівців органів внутрішніх справ: ціннісно-орієнтаційної (формування професійної свідомості працівників експертної служби, підвищення рівня їхньої професійної культури, гордості за професію); експертно-діагностичної - реконструктивної - (вивчення та аналіз інформації, особливостей професійного та соціального спілкування експертів з різними верствами населення; нагальних проблем, що стосуються компетенції ОВС, прийняття рішення); організаційно-технологічної (розробка нових методів, технологій, підходів і боротьби з ДТП); профілактично-виховної (проведення профілактичної та роз'яснювальної роботи серед широких верств населення).

Ефективність організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби, як свідчить аналіз спеціальної літератури, досвіду роботи експертних служб в Росії, Німеччині, залежить від позитивної мотивації опанування змісту професійно-педагогічних знань, умінь, необхідних працівникам експертної служби; виокремлення педагогічних умінь і навичок, що мають першочергове значення в професійній діяльності працівників експертної служби; навчально-методичного забезпечення процесу їхньої підготовки; а також здійснення дієвого контролю, що дасть змогу своєчасно і ретельно аналізувати зміст підготовки, фактори, впливу на підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності експертів, усувати недоліки і корегувати методи, форми та засоби навчання.

Виходячи із внутрішньої структури компетентності (мотивація, знання, пізнавальні і практичні навички, відносини, особистісні якості), розробка змісту професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби передбачала:

по-перше, визначення системи професійних знань, умінь: "правових", що забезпечували формування кримінальної відповідальності за злісне порушення безпеки дорожнього руху, "експертних", пов'язаних з експертизою технічного стану ТЗ, обставин та механізму ДТП, транспортно-трасологічною експертизою;

по-друге - виокремлення знань теоретичних основ педагогіки (знання про роль і значення педагогіки, педагогічної майстерності, педагогічної техніки у професійній діяльності; знання загальнопедагогічних принципів, методів, шляхів їх реалізації в практиці роботи експерта; способів самоосвітньої діяльності; здійснення контролю і самоконтролю тощо);

по-третє, окреслення умінь і навичок педагогічної техніки, які мають професійну спрямованість, зокрема уміння управляти власною поведінкою (мімікою, настроєм, емоціями, технікою мовлення); уміння впливати на співрозмовника (правильне і чітке формування думки, встановлення контактів і взаємозв'язків, застосування вербальних і невербальних засобів спілкування: уміння слухати, переконувати, толерантно, доброзичливо, гуманно, ввічливо спілкуватися з співрозмовником.

Отже, запропонована організація підготовки (рис.1) мала на меті формування професійно-педагогічної компетентності працівників експертної служби МВС України, високий рівень якої забезпечувався реалізацією мотиваційно-цільового, змістовно-процесуального, контрольно-оцінного технологічних етапів.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.1. Організація професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України

У другому розділі - "Експериментальна перевірка технології організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України" ? подано загальну характеристику організації експерименту, розкрито технологію реалізації підготовки працівників експертної служби, проаналізовано отримані результати дослідження.

Експериментальна робота проводилась на базі Харківського відділення автотехнічних експертиз Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України, м. Київ. У експерименті протягом трьох років брало участь 268 чол. Мета педагогічного експерименту полягала в перевірці ефективності запропонованої технології організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби.

Для визначення рівня сформованості професійно-педагогічної компетентності працівників експертної служби було з'ясовано такі критерії (мотиваційний, когнітивний, поведінковий, рефлексивний), показники (характер мотивації, ступінь сформованості професійно-педагогічних знань, умінь; оптимальність їх застосування в професійній діяльності, наявність вмінь здійснення самоконтролю) і рівні (високий, середній, низький). Високий рівень характеризувався глибоким, стійким усвідомленням необхідності професійно-педагогічної підготовки, доцільності опанування знаннями основ педагогіки і педагогічної техніки; наявністю системи сформованих професійно-педагогічних знань і умінь, педагогічної техніки, систематичним застосуванням їх у професійній діяльності, стійким прагненням до самоосвіти, до здійснення самоконтроля, самоаналіза в професійній діяльності. Середньому рівню притаманні нечітке розуміння важливості професійно-педагогічної підготовки, доцільності оволодіння знаннями основ педагогіки, педагогічною технікою; відсутність системи педагогічних знань і сформованих умінь в галузі педагогічної техніки, епізодичне застосування їх у професійній діяльності, ситуативне прагнення до здійснення самоосвіти, самоконтролю, самоаналізу. Низький рівень визначався відсутністю розуміння важливості спеціальної організації професійно-педагогічної підготовки, доцільності опанування основами педагогічного знання; формування умінь педагогічної техніки; володіння окремими відомостями в галузі педагогічного знання, відсутністю прагнення застосовувати набуті педагогічні знання і уміння на практиці; здійснювати самоосвітню діяльність і дії самоконтролю, самоаналізу.

Метою мотиваційно-цільового етапу було формування позитивно активного ставлення працівників експертної служби до професійно-педагогічної підготовки. Зазначене здійснювалось наведенням еталонів-зразків використання професійно-педагогічних знань для досягнення позитивних результатів; залученням експертів до підбору ситуацій, які потребують не тільки суто професійних знань і умінь, а й педагогічних; організацією зустрічей експертів-ветеранів; роз'ясненням суті і ролі педагогічного знання в професійній діяльності експертів; організацією роботи працівників експертної служби з сучасною нормативними документами з огляду на вимоги, що постійно ускладнюються, тощо.

Реалізація змістовно-операційного етапу підготовки працівників експертної служби передбачала організацію процесу оволодіння комплексом професійно-педагогічних знань і умінь, що обумовило розробку змісту діяльності керівників даних курсів: вибір системи професійно-педагогічних знань, необхідних експерту та створення умов для свідомого оволодіння ними (1 блок - "правові знання": вимоги до експертів, їхні права і обов'язки; причин і наслідків порушення правил безпеки дорожнього руху, тощо; 2 блок - "експертні знання": сутність, види, етапи експертизи, знання з експертизи технічного стану транспортних засобів; 3 блок - педагогічні знання: знання теоретичних основ педагогіки; основ професійно-педагогічної майстерності і педагогічної техніки.

Крім того, зверталась увага на організацію індивідуальної й колективної роботи експертів-криміналістів; навчання (за зразком) експертів професійно-педагогічним умінням і прийомам спілкування, взаємодії з громадянами, прийняття рішення; здійснення самоконтролю; реалізацію навчального співробітництва в різних формах роботи, а також здійснення свідомого вибору оптимальних форм, методів і прийомів роботи.

На контрольно-оцінному етапі відбувалось навчання експертів-криміналістів оцінювати правильність прийнятого рішення, визначати помилки й аналізувати їх причини, здійснювати корекцію експертизи, з'ясовувати доцільність використання прийомів педагогічної техніки. Вищезазначене передбачало: формування в експертів умінь оцінки власних дій, прогностичної оцінки можливостей розв'язання професійної ситуації; формування свідомого критичного ставлення до помилок, що мають місце під час судової експертизи; навчання експертів виявляти помилки і корегувати роботу; залучення експертів до створення навчальних ситуацій, активної участі в розв'язанні й оцінки та до здійснення рефлексійних дій. Здійснення якісного контролю професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби дозволяло вчасно корегувати її зміст, форми і методи (Табл.1).

У ході дослідження виявлено, що забезпечення високого рівня професійно-педагогічної компетентності працівників експертної служби в процесі спеціальної організації їхньої професійно-педагогічної підготовки досягалось за рахунок:

· суб'єктно-суб'єктної взаємодії викладачів і слухачів-експертів, яка сприяла вдосконаленню навчального процесу та впровадженню наукових досягнень у системі підготовки фахівців експертної справи; формуванню наукового світогляду, моральних, фізичних, естетичних якостей експертів-криміналістів; розвитку в майбутніх фахівців професійно-пізнавального інтересу, вмінь і навичок застосування знань у науковій і практичній діяльності, потягу до самоосвіти;

· відбору схильних до експертної діяльності випускників вищих технічних навчальних закладів;

· підготовки викладацького складу; а також призначення керівниками курсів професійно-педагогічної підготовки осіб, для яких характерні здібності організовувати методичну, виховну індивідуальну і колективну роботу, а також високі моральні якості (відповідальність, вимогливість, миттєвість і гнучкість у прийнятті рішення).

Дані про результативність запровадженої технології організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України

Рівні

Критерії, показники

268 чол.

конст. етап

контр. етап

Високий

Мотиваційний:

· стійке усвідомлення важливості професійної підготовки;

· стійке усвідомлення важливості педагогічної підготовки;

· домінування мотивів відповідальності, обов'язку, бажання досягти майстерності в процесі оволодіння професійно педагогічними знаннями.

Когнітивний:

· міцні, систематичні професійні знання;

· міцні, систематичні знання основ педагогіки;

· міцні, систематичні знання основ педагогічної техніки;

· глибокі знання про способи здійснення самоосвітньої діяльності.

Поведінковий:

· постійне прагнення і застосування професійних знань на практиці;

· постійне прагнення і застосування педагогічних знань у професійній діяльності;

· постійне прагнення і застосування умінь педагогічної техніки на практиці;

· постійне здійснення самоосвітньої діяльності.

Рефлексивний:

· постійне здійснення аналізу власної професійної діяльності;

· постійне внесення корективів, зміни у професійну діяльність.

57%

61%

27%

39%

2%

3%

7%

57%

2%

11%

21%

8%

7%

83%

61%

68%

78%

49%

52%

68%

77%

31%

58%

63%

43%

58%

Середній

Мотиваційний:

· поверхове розуміння професійної підготовки;

· поверхове розуміння педагогічної підготовки;

· домінування мотивів зовнішнього контролю над мотивами обов'язку, відповідальності в процесі оволодіння професійно педагогічними знаннями.

Когнітивний:

· поверхові, не систематичні професійні знання;

· поверхові, не систематичні знання основ педагогіки;

· поверхові знання основ педагогічної техніки;

· поверхові знання способів здійснення самоосвітньої діяльності.

Поведінковий:

· ситуативне застосування професійних знань на практиці;

· епізодичне застосування педагогічних знань у професійній діяльності;

· епізодичне застосування умінь педагогічної техніки на практиці;

· ситуативне здійснення самоосвітньої діяльності.

Рефлексивний:

· епізодичне здійснення рефлексії власних дій, вчинків;

· епізодичне внесення корективів, зміни у професійну діяльність.

35%

83%

63%

47%

15%

36%

52%

43%

27%

46%

71%

79%

51%

17%

35%

32%

22%

38%

40%

24%

23%

52%

40%

47%

66%

35%

Низький

Мотиваційний:

· не усвідомлення важливості професійної підготовки;

· не усвідомлення важливості педагогічної підготовки;

· відсутність мотивів відповідальності, обов'язку оволодівати професійно педагогічними знаннями.

Когнітивний:

· відсутність системи професійні знання;

· окремі відомості з педагогіки;

· окремі відомості з педагогічної техніки;

· окремі знання про способи здійснення самоосвіти.

Поведінковий:

· професійні знання на застосовуються на практиці;

· педагогічні знання на застосовуються на практиці;

· уміння педагогічної техніки не застосовуються на практиці;

· відсутнє прагнення до самоосвіти.

Рефлексивний:

· відсутній аналіз здійснення власних дій;

· відсутнє прагнення внести корективи, зміни у професійну діяльність.

81%

11%

10%

14%

83%

61%

41%

--

71%

43%

8%

13%

42%

--

4%

--

--

13%

8%

8%

--

17%

2%

--

1%

7%

ВИСНОВКИ

Проведений теоретичний аналіз проблеми і результатів експериментального дослідження дозволили сформулювати такі висновки:

1. Постійне ускладнення діяльності працівників експертної служби МВС України в сучасних умовах (прийняття рішення з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних обставин; здійснення взаємодії з різними групами населення, виконання одночасно різних видів діяльності, застосування інформативно-комунікативних технологій, об'єктивна потреба прояву професійно-громадянської позиції, що спричиняє важливість сформованості морально-вольових якостей, тощо) вимагає посилення вимог не тільки до їхньої професійної підготовки, а й зумовлює теоретичне обґрунтування і запровадження в практику роботи педагогічної її складової.

2. Доведено, що ефективність організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України, як процес поетапних дій викладацького складу, залежала від чітко визначених мети - підвищення рівня компетентності, завдань, змісту, а також розробки технології і умов її реалізації (суб'єкт-суб'єктна взаємодія викладачів і слухачів; підготовка викладацького складу; відбір слухачів схильних для роботи експертами; призначення керівниками курсів підготовки працівників експертної служби осіб, в яких сформовані організаторські, виховні, методичні уміння індивідуальної роботи та роботи з колективом).

3. Установлено, що з'ясовані критерії (мотиваційний, когнітивний, поведінковий, рефлексивний), показники (характер мотивації, ступінь і обсяг засвоєння професійно-педагогічних знань, умінь, оптимальність їх використання в професійній діяльності, аналіз і кореляція власних дій) та рівні (високий, середній, низький) дозволили зафіксувати сформованість професійно-педагогічної компетентності працівників експертної служби. Результативність технології організації професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України засвідчували: усвідомлення працівниками експертної служби доцільності професійно-педагогічної підготовки, стійке прагнення вдосконалювати в подальшому набуті знання й сформовані уміння і навички; здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, вміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології; організація продуктивної співпраці з різними категоріями людей (в команді, групі, індивідуально), конструктивне розв'язання конфліктів, відповідальність за прийняті рішення та їх виконання; застосування ефективних стратегій спілкування залежно від ситуації тощо; опанування моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності з урахуванням культурних, релігійних, вікових, статевих тощо відмінностей; використання способів діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству України, задовольняють власні інтереси особи та захищають права людини й громадянина; дотримання здоров'язберігаючої моделі життєдіяльності, а саме вміння зберігати власне фізичне, духовне, психічне здоров'я.

3. З'ясовано, що підготовка навчально-методичного забезпечення системи професійно-педагогічної підготовки експертів-криміналістів (навчальні посібники, програми, методичні рекомендації) сприяла чіткій організації навчальних занять, здійсненню оптимальної взаємодії суб'єктів навчання; інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності слухачів, формуванню в них відповідального ставлення до навчального процесу.

Проведене дослідження не вичерпує досліджувану проблему. Перспективними аспектами подальших наукових пошуків можуть бути психологічна підготовка експертів; технологія формування в експертів морально-вольових якостей, тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

І. Навчально-методичні посібники

1. Розслідування обставин дорожньо-транспортних пригод. Практичний посібник / Уклад. С.О.Шевцов, К.В.Дубонос: 2-ге вид., доп. - X.: Факт, 2003. - 199с.

2. Возможности использования специальных знаний при расследовании дорожно-транспортных происшествий. Виробничо-практичний посібник / Уклад. С.О.Шевцов. - X.: СПД-ФО Чальцев О.В., 2005. - 308с.

II. Статті в наукових фахових виданнях

3. Шевцов С.О. Проблеми професійно-педагогічної підготовки спеціалістів - працівників експертної служби МВС України / С.О.Шевцов // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: збірник наукових праць / Харк. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди. - Х., 2006. - Вип. 24. - Ч. 2. - С.135-141.

4. Шевцов С.О. Особливості педагогічної майстерності викладача курсів підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів / С.О.Шевцов // Витоки педагогічної майстерності: збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Випуск 3. - Полтава, 2007. - С. 167-170.

5. Шевцов С.О. З досвіду підготовки експертів у Росії та Європі / С.О. Шевцов // Компетенція вчителя в полікультурному просторі: збірник наукових праць. - Харків: Стиль- Іздат, 2007. - С. 188-201.

III. Тези і матеріали конференцій

6. Шевцов С.О. система професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України / С.О.Шевцов // Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. - Слов'янський державний педагогічний університет. - Випуск ХІІІ. - 2008. - с. 97-104.

7. Шевцов С.О. Педагогічна техніка працівників експертної служби МВС України / С.О.Шевцов // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наук. праць. - Запоріжжя: Запорізький класичний приватний університет. - Випуск № 50. - 2008. - С.414-417.

8. Шевцов С.О. Аналіз сучасного стану підготовки експертів-автотехніків та можливості вдосконалення системи їхньої підготовки / С. О. Шевцов // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наук. праць. - Запоріжжя: Запорізький класичний приватний університет. - Випуск № 52. - 2008. - С. 369-376.

9. Шевцов С.А. Влияние используемых (фактических и систематизированных) параметров торможения транспортных средств на выводы експерта-автотехника: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 25-26 вересня 2003) // Актуальні проблеми криміналістики. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Харків) 25-26 вересня 2003 р. - X.: Гриф, 2003. - С. 296-299.

10. Шевцов С.А. Актуальные вопросы, связанные с участием эксперта-автотехника (специалиста) в установлении обстоятельств ДТП: матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. ["Современная методология экспертного анализа ДТП и оценки ТС. Международный опыт взаимодействия экспертных и страховых организаций"] Информационный сборник. - Ялта, 2005. - С.45-51.

11. Шевцов С.О. Особливості педагогічної майстерності викладача курсів підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. ["Педагогічна майстерність: становлення і шляхи розвитку"] (Полтава, 1-2 червня 2006 р.) // Витоки педагогічної майстерності. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Випуск 3. - Полтава, 2007. - С.167-170.

12. Шевцов С.О. Шляхи професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ["Наука і соціальні проблеми суспільства: Освіта, культура, духовністьм"] (Харків, 2005). - Харків - частина 1, 2008. - С.67-71.

IV. Навчально-методичні рекомендації та програми

13. Расследование обстоятельств дорожно-транспортных происшествий. Методичні рекомендації / Авт.-уклад. С.О. Шевцов, К.В. Дубонос. - X.: Факт, 2002. - 171с.

14. Шевцов С.О., Дубонос К.В. Експертиза обставин та механізму ДТП. Програма підготовки працівників експертної служби МВС України. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2006. - 36 с.

15. Шевцов С.О., Дубонос К.В. Експертиза технічного стану ТЗ. Програма підготовки працівників експертної служби МВС України. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2006. - 40 с.

16. Шевцов С.О., Дубонос К.В. Транспортно-трасологічна експертиза. Програма підготовки працівників експертної служби МВС України. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2006. - 40 с.

17. Автотехнічна експертиза. Програма підготовки експертів / Авт-уклад. С.О. Шевцов, К.В. Дубонос. - Харків: СПД-ФО Чальцев О.В., 2006. -126с.

АНОТАЦІЇ

Шевцов С. О. Організація професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби МВС України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної педагогіки. - Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. - Харків, 2009.

У дисертації подано загальну характеристику діяльності працівників експертної служби, розкрито особливості їх функціональних обов'язків (адміністративних, експертно-консультативних, профілактичних, комунікативно-регулюючих, дисциплінарних, виховних, психотерапевтичних).

У роботі обґрунтовано технологію організації професійно-педагогічної підготовки експертів, визначено і схарактеризовано її педагогічну складову, яка передбачала доведення ролі і значення педагогічних знань у професійній діяльності працівників експертної служби, з'ясування кола умінь і навичок педагогічної техніки, що мають професійну спрямованість і етичну форму їх прояву.

Доведено, що розроблена і експериментально опробована поетапна організація професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби сприяла посиленню позитивної мотивації до педагогічних знань, підвищенню рівня сформованості як суто професійної, так і загальнопедагогічної компетентності.

У ході проведеного дослідження з'ясовано, що ефективність організації професійно-педагогічної підготовки залежала також від суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і слухачів-експертів; підготовки викладачів до здійснення професійно-педагогічної підготовки працівників експертної служби; відбору схильних до експертної діяльності випускників вищих технічних навчальних закладів; призначення керівниками курсів професійно-педагогічної підготовки осіб, для яких характерні організаторські, методичні, виховні здібності, а також високі моральні якості.

Ключові слова: організація, професійно-педагогічна підготовка, технологія організації, педагогічна складова, працівники експертної служби, критерії, показники, рівні, умови.

Шевцов С.А. Организация профессионально-педагогической подготовки работников экспертной службы МВД Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды. - Харьков, 2009.

В диссертации на основе анализа деятельности работников экспертной службы, выявлены особенности их функциональных обязанностей (админи-стративных, експертно-консультативних, профилактических, комунікативно-регулирующих, дисциплинарных, воспитательных, психотерапевтических).

Подчеркнуто, что обоснованная и экспериментально проверенная поетапная органиация профессионально-педагогической подготовки работников экспертной службы позволила повысить уровень сформированности компетенции (профессиональ-ную, общекультурную, информативную), усилить положительную мотивацию не только к профессиональной подготовке, но и педагогической.

Исходя из установленных в профессиональной педагогике видов деятельности специалистов системы органов внутренних дел (ценностно-ориентационной, экспертно-диагностической, организационно-технологичес-кой, профилактическо-воспитательной), была обоснована педагогическая составляющая подготовки работников экспертной службы МВД Украины.

В работе доказано, что в основу организации профессионально-педагогической подготовки положены: идеи андрогогики, общепедагогические принципы; положения компетентносного подхода, рекомендации относительно учета функций и специфических видов деятельности работников органов внутренних дел.

В диссертации раскрыто, что содержание профессионально-педагогической подготовки работников экспертной службы предусматривало, во-первых, вооружение их системой профессиональных знаний, умений: "правовых", которые обеспечивали формирование ответственности за нарушение дорожного движения; во-вторых, "экспертных", связанных с экспертизой технического состояния транспортного средства, обстоятельств и механизма ДТП, транспортно-трасологичной экспертизой; в-третьих, - знаниями теоретических основ педагогики и педагогической техники.

Доказано, что обеспечение высокого уровня профессионально-педагогической компетентности работников экспертной службы в процессе специальной организации их профессионально-педагогической подготовки достигалось за счет субъект-субъектного взаимодействия преподавателей и слушателей; специальной подготовки преподавательского состава; отбора склонных к экспертной деятельности выпускников высших ТУЗ; назначения руководителями курсов специалистов, для которых характерны организаторские, методические, воспитательные умения и навыки индивидуальной и групповой работы.

В диссертации представлено подготовленное автором учебно-методическое обеспечение профессионально-педагогической подготовки (учебные пособия по всем читаемым курсам "Експертиза технического состояния транспортных средств", "Транспортно-трасологическая экспертиза", "Экспертиза обстоятельств и механизма ДТП", их компьютерная поддержка, организация библиотеки, музея и т.д.).

Ключевые слова: организация, профессионально-педагогическая подготовка, технология организации, педагогическая составляющая, работники экспертной службы, критерии, показатели, уровни, условия.

Shevtsov S. Organization of professional and pedagogical training of the expert service of the Ministry of Internal Affairs. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Pedagogic Sciences in the specialty 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Kharkiv National Pedagogical University G.S.Skovorody. - Kharkiv, 2009.

The thesis presents a general description of activities of the expert service, solved their particular functional responsibilities (administrative, expert and consulting, prevention, communication and regulatory, disciplinary, educational, psychological).

At the research work the technology of professional and pedagogical training of experts was identified and its teaching component was characterized, which was intended to bring the role and importance of pedagogical knowledge in the profession of expert service, seek the range of skills and teaching techniques that are professional and ethical orientation form their manifestations.

It is proved that the developed and experimentally verified progress of professional and educational training expert services contributed to the positive motivation to the teaching of knowledge, raising its level formed as purely professional, and general pedagogical competence.

During the scientific research it was found that the effectiveness of professional and educational training relied completely on subject-subject interaction between teachers and students, training of teachers to the professional and pedagogical training of expert service, selection of graduates of higher technical educational institutions inclined to expert activities, appointment individuals with the organizational, methodological, educational skills and high moral qualities to work at professional managers courses and teacher training.

Keywords: organization, professional and educational training, technology of organization, educational component, the expert service staff, criteria, indicators, levels, terms.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.