Організаційно-педагогічні засади діяльності Київського імператорського університету святого Володимира

Синекдоха як один з видів метонімічного перенесення за внутрішньою суміжністю мотивує семантичний зсув у структурі слова. Типовими моделями цього різновиду МП у газетних текстах є: а) вживання назви окремої частини тіла для найменування людини в цілому; б) вживання назви предмета одягу, взуття на позначення людини в цьому одязі, взутті; в) вживання назви хвороби, на яку хворіє людина, для позначення хворої людини в цілому; г) вживання назви предмета як певного символу суспільного становища (булава, крісло); ґ) «еліптичне число» як узагальнене називання осіб жіночої та чоловічої статі однією лексемою; уживання прізвища родини як узагальненої назви за спорідненістю для позначення членів цієї родини як означеної сукупності.

Функцію експресивного мовного засобу виконують синекдохи з лексемами очі, голос, плече тощо.

Мові ЗМІ притаманні оцінність, комунікативна спрямованість, безпосереднє вираження авторського «я». Характерні ознаки інформаційного стилю: а) економія мовних засобів, лаконічність викладу в поєднанні з інформаційною насиченістю; б) добір мовних засобів за принципом їх доступності, зрозумілості широкому колу читачів; в) наявність суспільно-політичної лексики, переосмислення лексики інших стилів; г) використання типових для аналізованого стилю мовних стереотипів, кліше; ґ) жанрова різноманітність і пов'язана з цим різноплановість стильового використання мовних засобів: багатозначність слів, мовних зворотів, зокрема метафори, метонімії, синекдохи.

Вивчення типів і моделей МП у мовній практиці газет (1999-2009рр.) засвідчило високу продуктивність локальної Мтн. Одним із найпоширеніших типів локальної Мтн є модель «місце > люди», яка є частковим виявом локальної Мтн «місце > об'єкт». МП «місце > люди» ґрунтується на просторових відношеннях між живими та неживими об'єктами і має кілька різновидів. Частотність вживання локальних метонімів в інформаційному стилі зумовлена як загальномовними принципами виникнення асоціацій, так і характером газетної інформації, що стосується передусім назв країн, міст, закладів тощо. Важливу роль в інформаційних текстах виконує газетний заголовок. Використання в структурі газетного заголовка МП дає змогу привернути увагу читача і, таким чином, виконати основні функції - інформативну й заохочувальну. Варто відзначити істотну перевагу МП локального типу, що зумовлено специфікою структури й завдань газетного заголовка, необхідністю узагальнень часо-просторового характеру.

У газетних текстах досліджуваного періоду стилетвірну функцію виконують власні та загальні назви як компоненти МП. Здебільшого вторинні номінації в структурі топонімічних назв виникають у результаті МП за моделлю «топонімічна назва» > «продукція, що виробляється у цьому місті»; так само географічні назви виступають основою вторинних номінацій для назв видавництв, вокальних колективів, назв футбольних команд тощо. За типом МП такі моделі віднесено до локального типу МП.

Каузальна, темпоральна та атрибутивна Мтн в інформаційних газетних текстах є основною для МП антропонімів. У досліджуваних газетних текстах найпродуктивніший серед МП антропонімів каузальний тип, що має підтип, який регулює відношення між суб'єктом і результатом його дії. МП топонімів ґрунтуються на локальній, темпоральній, атрибутивній та партитивній (синекдоха) метонімії. Серед локальних метонімів виокремлено підтип, в основі якого фіксуємо відношення між місцем об'єкта та об'єктом. Зафіксовано типові метонімічні моделі: «найменування частин світу, регіону» > «держави, що там розташовані»; «найменування частин світу, регіону» > «жителі, які мешкають у цьому регіоні»; «назва країни, населеного пункту» > «жителі цієї країни, населеного пункту»; «назва географічного об'єкта» > «подія, що відбудеться у цьому місці»; «назва міста» > «заклад, що розташований у цьому місті»; «місце розташування закладу» > «заклад»; «місце розташування закладу» > «співробітники цього закладу»; «будівля, у якій розташовано заклад» > «заклад»; «будівля, де розташовано заклад» > «співробітники цього закладу». У досліджуваних джерелах активно функціонують перифрастичні одиниці, в основі яких лежать різні типи МП. Темпоральне перенесення об'єднує дві відносно симетричні групи перифраз «час» > «об'єкт» і «об'єкт» > «час», однак більш поширеним є атрибутивне перенесення, що ґрунтується на принципі перенесення назви за моделлю: «ознака» > «об'єкт» і «об'єкт» > «ознака».

Виконуючи текстотвірну функцію в газетній мові, перифраза забезпечує зв'язність тексту, використовується з метою уникнення повторів, сприяє урізноманітненню експресивних синонімічних засобів. У структурі перифрастичних одиниць поширеніші атрибутивні перенесення, що базуються на принципі перенесення назви за моделлю: «ознака» > «об'єкт» і «об'єкт» > «ознака». Спостерігаємо також випадки темпорального перенесення, що має дві відносно симетричні групи «час» > «об'єкт» і «об'єкт» > «час».

Отже, метонімія як різновид вторинної номінації належить до конструктивного засобу мови газети, забезпечуючи реалізацію основного комунікативно-стильового принципу публіцистики - чергування стандарту та експресії.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Зайцева В./В./Типологія метонімічних перенесень як засобу вторинної номінації /В./В./Зайцева // Дослідження з мовознавства: [зб. наук. праць / за ред. проф. В. О. Горпинича]. - Дніпропетровськ: Навчальна книга, 1996. - Т. 1. - С. 31 - 35.

2. Зайцева В. В. Метонімічні перенесення як компонент структури інформаційного тексту / В./В./Зайцева // Дослідження з мовознавства: [зб. наук. праць / за ред. проф. В./О./Горпинича]. - Дніпропетровськ: Навчальна книга, 1996. - Т. 3. - С. 52 - 56.

3. Зайцева/В./В. Перифраза як результат метонімічного переосмислення назви в інформаційному тексті газети / В./В./Зайцева // Дослідження з мовознавства: [зб. наук. праць / за ред. проф. Д. Х. Баранника]. - Дніпропетровськ: Навчальна книга, 2000. - Т. 8. - С. 42 - 46.

4. Зайцева В. В. Інформаційний стиль в україномовній газеті / В. В. Зайцева // На ниві української філології: [зб. наук. праць / за ред. проф. І./С./Попової, проф. Ю./Ф./Прадіда]. - Дніпропетровськ: Пороги, 2003. - С. 232 - 240.

5. Зайцева В./В./Метонімічна номінація як текстоорганізуючий фактор / В. В. Зайцева // Дослідження з лексикології і граматики української мови: [зб. наук. праць / за ред. проф. Д./Х./Баранника]. - Вип. 4. - Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - С. 50 - 56.

6. Зайцева/В./В. Особливості використання синекдохи у мові ЗМІ / В. В. Зайцева // Дослідження з лексикології і граматики української мови: [зб. наук. праць / за ред. проф. Д./Х./Баранника]. - Вип. 5. - Дніпропетровськ: Пороги, 2007. - С. 33 - 40.

7. Зайцева/В./В. Метонімічні перейменування у сфері власних назв / В. В. Зайцева // Дослідження з лексикології і граматики української мови: [зб. наук. праць / за ред. проф. Д./Х./Баранника]. - Вип. 7. - Дніпропетровськ: Пороги, 2008. - С. 31 - 38.

8. Зайцева/В./В. Проблема визначення поняття метонімії / В./В./Зайцева // Учёные записки Таврического национального университета им. В./И./Вернадского: Научный журнал. Серия: “Филология. Социальные коммуникации“. - Т. 22 (61). № 2. - 2009. - С. 86 -90.

АНОТАЦІЯ

Зайцева В./В. Метонімія як спосіб вторинної номінації у мові друкованих засобів масової інформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 01 - українська мова. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2009.

Дисертацію присвячено аналізу типології метонімічних перенесень, що реалізуються в межах сучасної газетної мови. Аналіз проведено на матеріалі сучасних українськомовних газет за період 1999-2009 рр.

Застосований метод контекстуального аналізу вможливив ідентифікацію структур метонімічного перенесення, метод моделювання метонімічних перенесень дозволив репрезентувати різні типи й виявити функції газетно-публіцистичних метонімів.

У роботі проаналізовано праці дослідників метонімії як теоретичне підґрунтя вивчення метонімічних перенесень у мовній практиці газети; досліджено типи МП у сучасній газетній мові; виявлено типові моделі МП у досліджуваних джерелах; з'ясовано статус синекдохи в системі різновидів вторинної номінації, співвіднесеність синекдохи з метонімією; обґрунтовано текстотвірну функцію МП у мові газети; виявлено специфіку функціонування МП у структурі газетного заголовка та газетних перифраз; досліджено структуру МП з власними та загальними назвами.

У процесі вивчення специфіки реалізації різних типів метонімічних перенесень у структурі газетного тексту з'ясовано, що найпродуктивнішим у досліджуваних джерелах є локальне перенесення, що підтверджує здійснений кількісний аналіз.

Ключові слова: вторинна номінація, публіцистичний стиль, інформаційний стиль, мова газети, метонімія, метонімічне перенесення, типи метонімії, каузальна метонімія, локальна метонімія, темпоральна метонімія, атрибутивна метонімія, квантитативна метонімія (синекдоха), перифраза, власні й загальні назви, заголовок, мовна експресія.