Підготовка майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів
Опис та особливості критеріїв, показники та рівні готовності майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів. Розробка та специфіка можливих рекомендацій для науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 56,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
АВТОРЕФЕРАТ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Залібовська -Ільніцька Зоя Володимирівна
Житомир - 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент
Сидорчук Нінель Герандівна,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
доцент кафедри педагогіки.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Онищук Людмила Анатоліївна,
Інститут професійно-технічної освіти АПН України
в.о. завідувача лабораторією управління професійно-технічною освітою, м. Київ;
кандидат педагогічних наук, доцент
Танана Світлана Михайлівна,
ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький” державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди,
доцент кафедри іноземних мов і методики навчання.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Реформування загальної середньої освіти відповідно до Законів України „Про освіту” (1996 р.), „Про загальну середню освіту”(1999 р.) передбачає переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування різних видів його компетентностей. У методичних рекомендаціях „Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи” (2002 р.), розроблених Міністерством освіти і науки та Академією педагогічних наук України, визначається необхідність підвищення рівня комунікативної компетентності школярів з огляду на наявність відповідного соціального замовлення та особливостей оволодіння мовою як засобом спілкування, мислення, пізнання, що є складовою багатокомпонентного змісту початкової загальної освіти. Ефективність вирішення окресленої проблеми значною мірою залежить від рівня готовності майбутнього вчителя до формування комунікативної компетентності учнів.
Модернізація професійної підготовки майбутніх учителів передбачає підвищення не тільки теоретичного рівня знань студентів, а й удосконалення практичних комунікативних умінь та навичок, необхідних для навчання школярів початкових класів, розвитку їх самостійності, інтересу до створення власного комунікативного простору. Однак інтегративна природа комунікативної компетентності вимагає відповідного науково-методичного забезпечення та системного рівня дослідження знання щодо її формування у процесі здобуття фахової освіти, яка на сучасному етапі не відповідає зростаючим вимогам держави та суспільства до розвитку особистості школяра як рівноправного суб'єкта комунікації.
Проблеми сучасної комунікації як важливого чинника розвитку суспільства стали предметом дослідження філософів (В. Андрущенка, В. Вандишева, В. Кременя, П. Сауха та ін.); психологів (Г. Андрєєва, Г. Балла, Л. Виготського, Г. Костюка, Л. Петровської та ін.); соціологів (Є. Білецького, М. Козловця, Л. Яроцького та ін.); педагогів (Н. Абашкіної, А. Алексюка, Ю. Бабанського, Н. Кузьміної, А. Кузьмінського та ін.); мовознавців (О. Потебні, О. Семеног, Г. Сагач та ін.).
Основні теоретичні напрями нової стратегії фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів, прикладні проблеми освітньо-педагогічної прогностики активно розробляються науковцями: О. Абдуліною, О. Антоновою, Г. Васяновичем, С.Вітвицькою, Н. Волковою, О. Дем'янчуком, О. Дубасенюк, С. Лісовою, Н. Ничкало, А. Сбруєвою, С. Сисоєвою, Н. Сидорчук, Л. Онищук, Л. Хомич та ін. Окремі питання вдосконалення комунікативних умінь педагога, їх змісту, структури й умов формування розкриті в наукових працях І. Зязюна, С. Демченко, Н. Лесняк, В. Кан-Калика, С. Танани та ін. У дослідженнях Л. Барановської, П. Дробязко, О. Кузнєцової, С. Макаренко, О. Павленко, С. Яценко та ін. доведено діалектичний зв'язок формування комунікативних та інших професійних умінь. Використання інформаційних технологій у досліджуваному аспекті активно розробляються І. Богдановою, С. Малишевою, В. Шулярем та ін. Значну увагу формуванню комунікативної компетентності майбутніх фахівців надавали А. Андрєєв, С. Абрамович, В. Бастрікова, Ф. Бацевич, Є. Бачинська та ін. Виділення чинників, що впливають на формування комунікативних умінь в учнів було предметом вивчення А. Богуш, В. Воронько, Ж. Крийнової, Н. Яковлєвої та ін.
Аналіз філософської, психологічної, соціологічної, педагогічної літератури дає підстави констатувати, що в теорії і практиці педагогічної науки розроблено структуру, зміст комунікативних умінь учителя, досліджено психологічні умови їх розвитку, накопичено певний досвід формування комунікативних умінь у системі підготовки майбутнього вчителя. Проте залишається недостатньо розробленою проблема підготовки майбутніх вчителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів.
Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній науці та практиці зумовили вибір теми дослідження: „Підготовка майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконувалося у межах науково-дослідної теми кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка ,,Формування професійної майстерності вчителів в умовах Європейської інтеграції” (держ. реєстр № 0106 U 005409). Тема дисертації затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол №10 від 26. 05. 2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 27.01.2004 р.).
Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів.
Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:
1. Здійснити історико-педагогічний та теоретичний аналіз досліджуваної проблеми.
2. Уточнити сутність базових понять дослідження „комунікативна компетентність”, „комунікативна компетентність молодшого школяра”, „готовність майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів”.
3. Визначити критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів.
4. Розробити й експериментально перевірити технологію підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів у вищій школі.
5. Підготувати методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів щодо визначення шляхів вирішення окресленої проблеми.
Об'єкт дослідження: професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів початкових класів.
Предмет дослідження: технологія підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про взаємозалежність між рівнем сформованості комунікативної компетентності всіх суб'єктів освітнього процесу як у ВНЗ, так і загальноосвітньому навчальному закладі; рівень готовності майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів залежатиме від урахування теоретичного і практичного впровадження новітнього змісту, принципів, форм та методів, передбачених авторською педагогічною технологією.
Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення про єдність емпіричного й теоретичного, конкретного й абстрактного в процесі розвитку комунікації; теорія професійно-педагогічної комунікації як різновиду творчої діяльності; системний, інтегративний, діяльнісний, особистісно орієнтований, компетентнісний, професіографічний, технологічний підходи до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; дидактичні основи педагогічного процесу формування комунікативної компетентності молодших школярів, стратегічні орієнтири реформування системи освіти в Україні.
Теоретичною основою дослідження є положення філософії мови (П. Флоренський, Н. Хомський та ін.); концептуальні ідеї щодо самопізнання та творчої самореалізації особистості (Б. Ананьєв, Б. Гершунський, А. Маслоу, К. Роджерс та ін.); основні положення вікової психології (Г. Крайг, У. Крейн, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.); психолого-педагогічні основи професійно-педагогічної підготовки вчителя в системі неперервної педагогічної освіти (І. Богданова, С. Гончаренко та ін.); концепції педагогічних технологій (В. Безпалько, Г. Селевко, О. Пєхота та ін.); теорія професійно орієнтованої комунікації (М. Василик, О. Кузнєцов, С. Мусатов та ін.); психолого-педагогічна теорія мовленнєвої культури та механізмів її формування (А. Бодальов, О. Галус, К. Климова та ін.) .
Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези використовувалися наступні методи: теоретичного пошуку: аналіз філософської, психологічної, соціологічної, історико-педагогічної літератури, що дало можливість уточнити сутність базових понять відповідно до об'єкта та предмета дослідження; порівняння, моделювання, систематизації, узагальнення теоретичних та емпіричних даних, виявлення достовірних фактів про взаємозв'язки між педагогічними явищами і процесами та закономірні тенденції їх розвитку в процесі навчальної комунікації, за допомогою яких визначено стан підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів; емпіричні: анкетування, спостереження, опитування, самооцінка, тестування, експертних оцінок для визначення рівнів готовності майбутніх фахівців до окресленого напряму діяльності; педагогічний експеримент, спрямований на визначення ефективності впровадження педагогічної технології; методи математичної статистики для аналізу одержаних даних і встановлення кількісних показників щодо досліджуваних явищ та процесів.
Організація дослідження. Наукова робота проводилася в чотири етапи. комунікативність компетентність вчитель
На першому етапі (2003 - 2004 рр.) здійснено аналіз філософської, соціологічної, історико-педагогічної, психологічної й методичної літератури з окресленої проблеми; обґрунтовано мету і завдання, предмет й об'єкт, сформульовано гіпотезу, визначено експериментальну базу дослідження; розроблено програму експериментальної роботи.
На другому етапі (2005 - 2006 рр.) конкретизовано методики експериментальної роботи; виділено рівні готовності майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів; виявлено їх характерні особливості.
На третьому етапі (2006 - 2007 рр.) обґрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх учителів, спрямовану на формування комунікативної компетентності молодших школярів.
На четвертому етапі (2008 - 2009 рр.) здійснено порівняльний аналіз результатів констатувального і формувального етапів експерименту, узагальнено експериментальні дані, обґрунтовано загальні висновки, розроблено методичні рекомендації щодо шляхів вирішення визначеної проблеми.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у педагогічних ВНЗ, загальноосвітніх школах м. Житомира та Житомирської області. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес навчально-наукового інституту педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка №19 від 14. 01. 2009 р.), Волинського державного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/1877 від 03. 07. 2007 р.), Рівненського приватного вищого навчального закладу ,,Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука” (довідка №182 від 25. 04. 2007) та Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1-21 від 10. 02. 2007 р.).
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що: вперше обґрунтовано і розроблено технологію підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів як складову теорії і методики професійної освіти у контексті інтегративного підходу до визначення змісту дисциплін лінгводидактичного циклу, форм (колективних, групових, індивідуальних) роботи та взаємодій, спрямованих на формування комунікативної компетентності учнів; узагальнено наукові підходи щодо проблеми підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів; уточнено філософський та психолого-педагогічний зміст базових категорій дослідження, введено в науковий обіг поняття „формування комунікативної компетентності молодших школярів”; удосконалено зміст і форми підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів; подальшого розвитку дістали положення теорії і методики професійної освіти щодо комунікативної діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні та впровадженні факультативу „Підготовка майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів” та методичних рекомендацій, які можуть бути використані як у педагогічних навчальних закладах з метою оптимізації психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів, так і в системі післядипломної педагогічної освіти для підвищення рівня комунікативної компетентності суб'єктів навчально-виховного процесу відповідно до вимог сучасної педагогічної теорії та практики.
Надійність і вірогідність результатів забезпечена методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, застосуванням методів наукового пошуку, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу результатів педагогічного експерименту.
Апробація результатів дисертації здійснювалася на науково-практичних конференціях, зокрема, міжнародних: ,,Формування професійної майстерності вчителя в умовах ступеневої освіти” (Київ - Житомир, 2003), ,,Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції” (Київ-Житомир, 2005), ,,Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції” (Київ-Житомир, 2009); ,,Історичні уроки Голокосту та міжнаціональні відносини” (Житомир, 2009); всеукраїнських: ,,Соціально-педагогічні проблеми сучасної та вищої освіти в Україні” (Житомир, 2002), ,,Педагогічні технології навчання, виховання і розвитку молодших школярів” (Переяслав-Хмельницький, 2003), ,,Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі” (Житомир, 2004), ,,Актуальні проблеми інтегрованого викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти” (Житомир, 2005 ), ,,Інноваційні технології виховання учнів у позанавчальний час” (Житомир, 2005); міжрегіональній: ,,Проблеми наступності освіти та розвитку особистості в контексті взаємодії освітніх закладів” (Житомир, 2003 ); обласній: ,,Нові технології навчання в початковій школі: досвід, проблеми, перспективи” (Житомир, 2000).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено в 17 одноосібних наукових працях, з них 1 - методичні рекомендації, 1 розділ у колективній монографії, 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 10 статей у збірниках наукових праць.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (425 позиції, з них 5 іноземними мовами). У роботі міститься 11 таблиць, 15 рисунків. Загальний обсяг роботи - 250 сторінок, основний зміст дисертації займає 188 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено мету та завдання, об'єкт, предмет, методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, представлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності вищих навчальних закладів.
У першому розділі - ,,Теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів” - здійснено науковий аналіз проблеми в історико-педагогічному аспекті; обґрунтовано теоретичні та методологічні засади підготовки майбутніх учителів до визначеного напряму діяльності; уточнено сутність та взаємозв'язок базових понять дослідження; охарактеризовано особливості формування комунікативної компетентності учнів початкових класів.
У результаті історико-педагогічного аналізу проблеми комунікації у процесі навчання виокремлено шість основних етапів становлення мовленнєвого спілкування як реалізації можливості збереження та передачі інформації в контексті соціокультурного розвитку цивілізації, визначено їх головні тенденції та характерні особливості: міфологічного (від зародження цивілізації до IX ст. н.е.), пов'язаного з існуванням системи міфологічного світогляду комунікативного простору, зумовленого наявною соціокультурною ситуацією; риторичного (VII ст. до н.е.-IV ст. н.е.), що характеризувався необхідністю вивчення риторики як обов'язкової умови розуміння та володіння загальними основами вербального спілкування; гомілетичного (V-XVI ст.), який визначався розвитком мистецтва переконувальної комунікації на теологічних засадах; філологічного спрямування (XIV-XVI ст.), культурологічними засадами якого стало виховання особистості засобами мовних традицій різних культур та визначення критеріїв філологічної підготовки (писемність, грамотність, усне володіння виражально-зображувальним словом); переходу до класичної освіти (XVII ст.), що визначається актуалізацією ідеї оптимізації навчання та розвитку проблеми мовлення і спілкування; етап модернізації освіти (XIX-XXI ст.), для якого характерним є визнання необхідності фахової підготовки вчителя до використання інноваційних технологій навчання з метою підвищення рівня професійної підготовки педагога до формування комунікативної компетентності учня.
Обґрунтовано теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів у контексті цілісного наукового розгляду методологічної бази дослідження на трьох рівнях. Філософський - передбачав звернення до комунікативної (дискурсивної) філософії з її глибинним інтересом до різних видів спілкування (міжособистісного, групового, масового), що зумовлюється зростанням взаємозалежності людей у сучасному динамічному суспільстві та потребує складної соціальної, політичної й економічної взаємодії за допомогою нових способів комунікації. Рівень загальнонаукової методології ґрунтувався на аналізі підходів (професіографічного, системного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного, технологічного, інтегративного). Конкретнонауковий рівень передбачав застосування загальнологічних прийомів (аналіз, синтез, узагальнення, моделювання та ін.), які застосовувалися з метою цілісного дослідження процесу підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших.
Результатом проведеного дослідження є висновок про відсутність усталеного підходу до тлумачення основних понять дослідження. Доведено, що сутність категорії „комунікативна компетентність” у сучасній педагогічній теорії окреслює широке коло різних тлумачень та аналізується в їх логічній послідовності: „компетенція” і „компетентність”, „комунікація” і „комунікативний” - „комунікативна компетентність”.
На основі реалізації методу контент-аналізу визначено категоріальні ознаки, виокремлено системоутворюючі одиниці та визначено сутність базових понять. Так, комунікативна компетентність молодшого школяра тлумачиться як володіння учнями початкових класів складними комунікативними уміннями й навичками, що ґрунтуються на: знаннях звичаїв, традицій, етикету, культурних надбань і обмежень у сфері спілкування; дотриманні етичних норм щодо використання комунікативних засобів у контексті національних звичаїв і традицій; формуванні адекватних умінь комунікації у процесі спілкування.
Готовність майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів визначається в роботі як інтегральне утворення, багатоаспектний результат професійної підготовки студентів, який передбачає наявність відповідних компонентів (спонукального, когнітивного, діяльнісного, рефлексивно-оцінного) і забезпечує особливий психологічний стан усвідомлення педагогічного завдання щодо формування у молодших школярів спеціальних знань, умінь та навичок спілкування.
Доведено, що становлення і розвиток особистості у молодшому шкільному віці у контексті досліджуваної проблеми охоплює фази адаптації, індивідуалізації та соціалізації, що передбачає необхідність урахування типових характеристик анатомо-фізіологічного і соціально-психологічного розвитку дитини молодшого шкільного віку, зумовлює формування мислительних операцій (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення) та розвиток чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання і письма).
Обґрунтовано думку про важливість забезпечення педагогом розвитку творчої особистості в ході навчальної комунікації. Визначено шляхи стимулювання школярів до експериментування в процесі спілкування, якому властиві: перетворення уявлень, образів, понять, реальних предметів; розкриття нових властивостей об'єктів; породження новими знаннями, засвоєними у процесі навчальної діяльності.
З'ясовано, що з метою забезпечення ефективності формування комунікативної компетентності учнів учитель повинен ознайомити школярів з основними компонентами комунікативної діяльності, стимулювати самостійне їх виконання; продемонструвати їм послідовність виконання дій.
Визначено основні чинники формування комунікативної компетентності молодших школярів, до яких віднесено: збагачене писемним та усним мовленням оточення (наявність дитячих книжок, часописів тощо; сімейні читання вголос; написання диктантів; можливість ознайомитися із значенням незрозумілих слів, фраз під час самостійного читання, зразки мовлення, спілкування з дорослими, однолітками в сюжетно-рольових іграх; можливість збагачення словникового запасу; доступ до необхідної інформації про значення слів тощо); набуття суб'єктного досвіду в процесі комунікації в умовах навчальної діяльності, гри, повсякденного життя, дослідження природи, символічної репрезентації (театральні вистави; малювання і живопис; музика і танці); експериментування з писемним та усним мовленням (написання повідомлення, листа, читання напам'ять, з контекстними підказками; пошук писемної форми почутого слова тощо).
У другому розділі - „Технологія підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів” -обґрунтовано інтеграційні засади авторської технології, визначено основні критерії, показники та рівні готовності майбутнього вчителя до діяльності у зазначеному напрямі; здійснено експериментальну перевірку та узагальнено результати дослідження.
На основі інтегративного підходу до окреслення змісту навчальних дисциплін, вибору методів та прийомів організації навчально-виховної діяльності студента ВНЗ, зроблено висновок про необхідність посилення взаємних зв'язків між компонентами технології, що визначає сутність інтегративного ефекту.
Технологія підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів визначена як структурно-функціональна система, результатом запровадження якої є відповідний рівень готовності до визначеного виду педагогічної діяльності.
З'ясовано, що сутність навчально-виховного процесу у педагогічному ВНЗ визначається активною розумовою діяльністю студентів як в аудиторний час (у процесі вивчення навчальних дисциплін психолого-педагогічного і лінгводидактичного циклів та спеціального факультативу, педагогічної практики, науково-дослідної роботи), так і у позааудиторний із залученням майбутніх фахівців до колективної, групової, індивідуальної роботи, розв'язанням проблемних ситуацій, застосуванням активних та інтерактивних методів навчання.
У ході дисертаційного дослідження теоретично обґрунтовано наступні структурні компоненти технології: цілемотиваційний, що вміщує чинники, які цілеспрямовують організацію підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів; змістовий передбачає наявність інтегрованої структури знань; діяльнісний визначається групою вмінь - гностичних, проектувальних, конструктивних, комунікативних, організаторських; результативний як оцінка та самооцінка, контроль та самоконтроль здійсненої діяльності з метою фіксації її результатів (рис. 1).
Обґрунтовано думку, що реалізація технології підготовки майбутніх учителів є процесом творчим, цілісним і продуктивним.
У дисертації доведено, що в процесі реалізації вищезазначених компонентів розробленої технології розвивається готовність майбутнього вчителя початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. Технологія підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів
За результатами наукового пошуку визначено відповідні критерії (мотиваційний, змістовий, операційний, результативний), показники та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів, проведено кількісний аналіз досліджуваного явища.
Порівняльний аналіз результатів оцінювання рівня значущості мотивів за спонукальним компонентом готовності до формування комунікативної компетентності молодших школярів, що проводився за методикою відносних частот О. Смірнова, свідчить про нерівномірний характер їх розподілу: професійні (у КГ - 0,53, в ЕК - 0,55 на поч. експ., на кін. експ. у КГ - 0,65, в ЕГ - 0,8); утилітарні (на поч. експ. у КГ - 0,51 та в ЕГ - 0,54, на кін. експ. у КГ - 0,59, в ЕГ - 0,77); мотиви досягнення (на поч. експ. у КГ - 0,45, в ЕГ - 0,45, на кін.експ. у КГ - 0,63, в ЕГ - 0,79); саморозвитку та самореалізації (у КГ - 0,52, в ЕГ - 0,54 на поч. експ., на кін. експ. у КГ - 0,66, в ЕГ - 0,83); міжособистісних відносин (у КГ - 0,51, в ЕГ 0,50 на поч. експ., на кін. експ. в КГ - 0,63, в ЕГ - 0,83).
Дослідження когнітивного компоненту готовності майбутніх учителів засвідчило пріоритетність соціально-гуманітарних знань (у КГ - 0,55 та в ЕГ -0,54 на поч. експ. і на кін. експ. у КГ - 0,7, ЕГ - 0,91); соціально-економічних знань (на поч. експ. у КГ - 0,44, в ЕГ - 0,45, на кін. експ. у КГ - 0,59, в ЕГ - 0,81); природничо-наукових знань (на поч. експ. у КГ - 0,37, в ЕГ - 0,41, на кін. експ. 0,63 - у КГ, 0,83 - в ЕГ); професійно-практичні знання (на поч. експ. у КГ - 0,51, в ЕГ - 0,49, на кін. експ. 0,66 - у КГ, 0,89 - в ЕГ); спеціальних знань (на поч. експ. у КГ - 0,47, в ЕГ - 0,48 на кін. експ. 0,63 у КГ, 0,84 в ЕГ).
Характеристика діяльнісного компоненту готовності свідчить, що найбільш розвиненими є організаційні вміння (на поч. експ. в КГ - 0,68, в ЕГ - 0,70, на кін. експ. в КГ - 0,73, в ЕГ - 0,94; значне підвищення відбулося у рівні формування комунікативних умінь (на поч. експ. в КГ - 0,55, в ЕГ - 0,54, на кін. експ. в КГ - 0,66, в ЕГ - 0,89). Аналіз сформованості всіх груп умінь представлено в таблиці 1.
Таблиця 1
Середні показники сформованості діяльнісного компонента готовності студентів до формування комунікативної компетентності молодших школярів (за методикою О. Смірнова)
|
Групи вмінь |
Контрольні групи |
Експериментальні групи |
|||
|
До експерименту |
Після експерименту |
До експерименту |
Після експерименту |
||
|
Гностичні |
0,58 |
0,71 |
0,57 |
0,91 |
|
|
Проектувальні |
0,57 |
0,65 |
0,59 |
0,82 |
|
|
Конструктивні |
0,61 |
0,69 |
0,60 |
0,88 |
|
|
Комунікативні |
0,55 |
0,66 |
0,54 |
0,89 |
|
|
Організаторські |
0,68 |
0,73 |
0,7 |
0,94 |
Суттєво змінилися середні значення показників оцінки та самооцінки, контролю та самоконтролю у структурі готовності до формування комунікативної компетентності учнів початкових класів за показниками рефлексивно-оцінного компоненту.
Аналіз отриманих даних завершального етапу експерименту засвідчив, що у більшості студентів з експериментальних груп підвищився рівень готовності до формування комунікативної компетентності молодших школярів за всіма її компонентами (спонукальним, когнітивним, діяльнісним та рефлексивно-оцінним).
Достовірність результатів експерименту забезпечувалася застосуванням комплексу методів математичної статистики, зокрема, за допомогою методики О. Смірнова, статистичного t-критерія розподілу Стьюдента.
Результати експерименту підтвердили гіпотезу про те, що ефективність підготовки студентів до формування комунікативної компетентності молодших школярів підвищується за умов упровадження змісту, принципів, форм та методів, передбачених авторською технологією, реалізація якої здійснювалась на засадах інтеграції дисциплін лінгводидактичного циклу, впровадження авторської технології та факультативу „Підготовка майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів”, що дозволило підтвердити висунуту гіпотезу і підвищити ефективність підготовки майбутніх учителів.
ВИСНОВКИ
1. У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання наукової проблеми підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів.
За результатами історико-педагогічного аналізу комунікації у співвідношенні з основними періодами соціокультурного розвитку суспільства виокремлено шість етапів становлення мовленнєвого спілкування як засобу збереження та трансформації інформації: міфологічний, риторичний, гомілетичний, філологічного спрямування, переходу до класичної освіти, модернізації освіти. Визначено їх характерні особливості: домінування системи міфологічного світогляду, запровадження вивчення риторики, розвиток мистецтва переконуючої комунікації на теологічних засадах; виховання особистості на культурологічних принципах; актуалізації ідей оптимізації навчання та виховання особистості в нових соціально-економічних умовах та розвитку проблеми спілкування; визнання необхідності фахової підготовки вчителя до реалізації інноваційних технологій навчання щодо формування комунікативної компетентності учня.
Визначено теоретико-методологічні засади проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів. Цілісний науковий розгляд методологічної бази дослідження здійснено на трьох рівнях: філософському, який передбачав розгляд проблеми в межах теорії пізнання та методологічного плюралізму, загальнонаукового, що ґрунтується на аналізі діяльнісного, особистісно орієнтованого, системного, компетентнісного, професіографічного, технологічного, інтегративного підходів, у межах яких визначено сутність професійної діяльності майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів та конкретнонаукового у контексті застосування загальнопедагогічних прийомів дослідження (аналіз, синтез, узагальнення та ін.).
2. Зроблено висновок щодо неоднозначності тлумачень у сучасній педагогічній теорії та практиці таких понять як „комунікація”, „комунікативна компетентність ”, „комунікативна компетентність молодшого школяра”.
Визначено категоріальні ознаки, виокремлено системоутворюючі одиниці та обґрунтовано сутність поняття „комунікативна компетентність майбутніх учителів початкових класів”, яке розглядається як інтегрована система спеціальних знань, умінь та навичок спілкування та особистісних якостей, які визначають загальний та професійний рівень культури спілкування, що забезпечить можливість формування комунікативної компетентності молодшого школяра.
Комунікативна компетентність молодшого школяра визначається як рівень володіння учнями початкових класів складними комунікативними уміннями й навичками, що ґрунтуються на: знаннях звичаїв, традицій, етикету, культурних норм і обмежень у сфері спілкування; дотриманні етичних норм, організації у комунікативних засобах у контексті національних звичаїв і традицій; формуванні адекватних умінь комунікації у процесі спілкування.
Готовність майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів тлумачиться як інтегральне утворення, багатоаспектний результат професійної підготовки студентів, який передбачає наявність відповідних компонентів (спонукального, когнітивного, діяльнісного, рефлексивно-оцінного) і забезпечує особливий психологічний стан усвідомлення педагогічного завдання щодо формування у молодших школярів спеціальних знань, умінь та навичок спілкування.
3. У дослідженні виокремлено основні критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів. Базовим критерієм оцінки результативності досліджуваного явища прийнято рівень володіння ними основами теорії і практики комунікації (високий, достатній, середній). Якісно-кількісний порівняльний аналіз готовності різних груп студентів здійснювався на основі визначених критеріїв, що відповідають структурним компонентам їх подальшої професійної діяльності: цілемотиваційного, змістового, діяльнісного, результативного.
У процесі наукового пошуку визначено критерії (мотиваційний, змістовий, операційний, результативний) та показники готовності майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів (виражена професійно-педагогічна спрямованість, наявність психолого-педагогічних, методичних та фундаментальних знань, комунікативних, прогностичних, проектувальних, організаторських, конструктивних умінь та особистісно-професійних якостей), на основі яких виділено рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів.
Результати проведеного педагогічного експерименту підтвердили висунуту гіпотезу про взаємозалежність між рівнем сформованості комунікативної компетентності всіх суб'єктів освітнього процесу (у ВНЗ та загальноосвітньому закладі), а також компонентів готовності до визначеного виду професійної діяльності (спонукальний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-оцінний), формування яких знаходиться у прямій залежності від урахування теоретичного і практичного впровадження новітнього змісту, принципів, форм і методів передбачених авторською педагогічною технологією.
4. У процесі розроблення та експериментальної перевірки технології підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів визначено узагальнені оцінки знань, умінь та навичок студентів контрольної та експериментальної груп. Результати порівняльного дослідження засвідчили переваги інноваційної підготовки в експериментальних групах. Доведено, що підвищенню ефективності підготовки майбутніх учителів початкових класів сприяє зміст факультативу ,,Підготовка майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів” та розроблені програми з дисциплін лінгводидактичного змісту ,,Основи культури і техніки мовлення”, ,,Вступ до спеціальності”, ,,Основи красномовства” . Формувально-узагальнюючий етап експерименту свідчить про те, що результати, отримані за допомогою методів математичної статистики, підтверджують достовірність висновків щодо його результативності.
5. Результати дослідження дозволяють сформулювати методичні рекомендації щодо вдосконалення підготовки майбутніх вчителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів для студентів, науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, учителів початкових класів.
Доведено, що вирішенню завдань підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів сприяє здійснення моніторингових досліджень якості освіти учнів початкової школи; ознайомлення зі способами аналізу комунікативної ситуації, комунікативної задачі; визначення критеріїв ефективного спілкування; запровадження факультативу „Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів”.
Проведене дослідження не претендує на повне розв'язання проблеми підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів. Серед подальших напрямків наукових розробок - продовження пошуку, обґрунтування теоретико-методологічних засад навчальної комунікації студентів ВНЗ; визначення доцільних форм і методів підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів у позааудиторній роботі.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА
Монографії
1. Залібовська-Ільніцька З. В. Історичні аспекти становлення та розвитку проблеми комунікації як підґрунтя формування комунікативної компетентності молодших школярів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Модернізація освіти України у контексті євроінтеграційних процесів : історико-педагогічний аспект : [монографія] / авт. кол. О. А. Дубасенюк, Н. Г. Сидорчук, Н. В. Якса та ін.; за заг. ред. Н. Г. Сидорчук. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 271-291.
Методичні рекомендації
2. Залібовська-Ільніцька З. В. Підготовка майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів : метод. рекомендації / З. В. Залібовська-Ільніцька. - Житомир : Видавництво ЖДУ, 2008. - 64 с.
Інші публікації
3. Залібовська-Ільніцька З. В. Підготовка майбутніх вчителів до формування комунікативної компетентності майбутніх вчителів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Національна освіта у контексті творчості А. С. Макаренка : зб. наук. праць / за ред. проф. М. В. Левківського. - Житомир : ЖЦНТЕІ, 2003. - С. 126-129.
4. Залібовська-Ільніцька З. В. Розвиток критичного мислення-передумова комунікативної компетентності майбутніх учителів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі : зб. наук. праць Всеукраїнської наук.-практ. конф. / за ред. В. Г. Тарасова. - Житомир : Вид-во ЖДУ, 2004. - С. 122-128.
5. Залібовська-Ільніцька З. В. Готовність майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2003. - Вип. 12. - С. 179-182.
6. Залібовська-Ільніцька З. В. Категорійний аналіз базових понять дослідження проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх учителів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2004. - Вип. 14. - С. 45-46.
7. Залібовська-Ільніцька З. В. Використання інтегрованого підходу до формування комунікативної компетентності майбутніх учителів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - Вип. 21. - С. 180-183.
8. Залібовська-Ільніцька З. В. До проблеми компетентності майбутніх учителів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Науковий пошук молодих дослідників : зб. наук. праць / за ред. канд. пед. наук Єремєєвої В. М. - Житомир : Вид-во ЖДУ, 2005. - Випуск 2. - С. 86-90.
9. Залібовська-Ільніцька З. В. Шляхи розвитку комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - Вип. 30. - С. 78-82.
10. Залібовська-Ільніцька З. В. Історико-педагогічні передумови підготовки вчителів початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2007. - Вип. 32. - С. 75-78.
11. Залібовська-Ільніцька З. В. Деякі особливості застосування технології підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності в умовах кредитно-модульної системи / З. В. Залібовська-Ільніцька // Професійна підготовка вчителів в умовах упровадження кредитно-модульної системи : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. / редкол. : В. О. Огнев'юк, Л. Л. Хорунжа, О. В. Караман та ін. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2007. - С. 211-214.
12. Залібовська-Ільніцька З. В. Шляхи підвищення підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Педагогіка і психологія професійної освіти : наук.-метод. журнал. - 2008. - № 5. - С. 27-33.
13. Залібовська-Ільніцька З. В. Комунікативна компетентність майбутніх вчителів у контексті ідей Івана Огієнка / З. В. Залібовська-Ільніцька // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами інноваційних технологій : зб. наук. праць / за ред. О. А. Дубасенюк, О. Є. Антонової. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2005. - Вип. 2. - С. 194-195.
14. Залібовська-Ільніцька З. В. Різні підходи до дослідження комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів / З. В. Залібовська-Ільніцька // Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів : зб. наук. праць учасників Всеукр. методологічного семінару з міжнародною участю. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 159-163.
15. Залібовська-Ільніцька З. В. Комунікативна компетентність - незамінний компонент професійно - педагогічної діяльності вчителя початкових класів / З.В.Залібовська-Ільніцька // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця : матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 березня 2007 р. : в 2 т. / за заг. ред. А. Ґ. Ґудманяна, О.В. Петренка. - К. : НАУ, 2007. - т. 1. - С. 138-139.
16. Залібовська-Ільніцька З. В. Підготовка вчителя початкових класів до формування комунікативної компетентності / З. В. Залібовська-Ільніцька // Проблеми освіти в суспільстві ноосферної епохи (освіти сталого розвитку) : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 19 квітня 2007 р. / Редактори І. А. Маритинюк, А. В. Вдовиченко. - К, 2007. - С. 226-227.
17. Залібовська-Ільніцька З. В. Від мовної, мовленнєвої, соціокультурної компетенції майбутнього вчителя початкових класів - до комунікативної компетентності молодшого школяра / З. В. Залібовська-Ільніцька // Шляхи вдосконалення мовної компетенції сучасного педагога : матеріали регіональної наук.-практ. конф., 27 березня 2008 р. / ред. колегія М. В Вашуленко, О. А. Дубасенюк, П. В. Білоус та ін. - Житомир, 2008. - С. 63-66.
АНОТАЦІЇ
Залібовська-Ільніцька З.В. Підготовка майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2009.
Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів. Розкрито історико-педагогічні аспекти розвитку комунікації як підґрунтя підготовки майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів. Здійснено аналіз наукових підходів до підготовки майбутніх учителів і практики формування комунікативної компетентності молодших школярів.
Проаналізовано сутність та взаємозв'язок базових понять дослідження: ,,компетентність”, ,,комунікація”, ,,комунікативна компетентність”, ,,комунікативна компетентність молодшого школяра”, ,,готовність майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів”.
Обґрунтовано та експериментально перевірено авторську технологію підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування комунікативної компетентності молодших школярів, визначено критеріальні характеристики готовності до визначеного напряму професійної діяльності.
Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес вищих навчальних закладів України.
Ключові слова: компетентність, комунікація, комунікативна компетентність, комунікативна компетентність молодшого школяра, готовність майбутніх учителів до формування комунікативної компетентності молодших школярів.
Залибовская-Ильницкая З.В. Подготовка будущих учителей к формированию коммуникативной компетентности младших школьников. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2009.
Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме подготовки будущих учителей начальных классов к формированию коммуникативной компетентности младших школьников.
В работе представлен научно-теоретический анализ становления коммуникации как необходимого условия подготовки учителей к формированию коммуникативной компетентности младших школьников, определены его основные этапы (мифологический, риторический, гомилетический, филологической направленности, перехода к классическому образованию, модернизации образования). Осуществлен анализ основных научных подходов к проблеме подготовки будущих учителей начальной школы (деятельностный, личностно ориентированный, системный, профессиографический, технологический, интегративный, коммуникативный).
В результате изучения философской, психологической, педагогической, литературы проанализированы базовые понятия исследования: ,,компетентность”, ,,коммуникативная компетентность”, ,,коммуникативная компетентность ученика начальной школы”, ,,готовность к формированию коммуникативной компетентности ученика начальной школы”, которая определяется как интегрированное образование, многоаспектный результат профессиональной подготовки студентов, предусматривающий наличие соответствующих компонентов (побудительного, когнитивного, деятельностного, рефлексивно-оценочного) и обеспечивающий особенное психическое состояние осознанности педагогического задания, формирования у младших школьников специальных знаний, умений, навыков основ коммуникации.
В исследовании выделены основные критерии, показатели и уровни готовности будущих учителей к формированию коммуникативной компетентности учеников младших классов.
Разработана и теоретически обоснована технология подготовки будущих учителей к формированию коммуникативной компетентности младших школьников, структурными компонентами которой определены: целемотивационный (социальные требования, цель технологии, мотивы деятельности), смысловой (общие, специальные, конкретные знания о способах общения и его организации в учебном процессе), деятельностный (гностические, проективные, конструктивные, коммуникативные, организационные умения), результативный (личностные и профессинальные качества будущего учителя начальных классов).
Выделены характерные особенности разработанной технологии в процессе проведения факультатива ,,Подготовка будущих учителей к формированию коммуникативной компетентности младших школьников”: реализация интегрированного подхода к разработке структурных компонентов, обогащение содержания традиционных курсов ,,Введение в специальность”, ,,Основы культуры и техники речи”, ,,Методика преподавания украинского языка”; обоснование и реализация авторского факультатива.
Эффективность технологии подготовки будущих учителей младших классов к формированию коммуникативной компетентности младших школьников проверена экспериментально.
Сравнительный анализ показателей исследуемой готовности будущих учителей начальной школы в экспериментальных группах с аналогичными показателями в контрольных группах в процессе экспериментальной работы подтвердил, что использование предложенной технологии способствует значительному повышению ее уровня.
Основные результаты исследования внедрены в учебный процесс высших учебных заведений Украины.
...Подобные документы
Визначення понять "громадянське виховання" та "громадянська компетентність" в контексті підготовки молодших школярів. Аналіз навчальної програми "Я у світі", при вивченні якої здійснюється формування громадянської компетентності в учнів початкової школи.
статья [42,8 K], добавлен 06.09.2017Дослідження сутності понять "толерантність", "міжетнічна толерантність". В вікові особливості міжетнічної толерантності молодших школярів. Компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до виховання міжетнічної толерантності молодших школярів.
статья [26,5 K], добавлен 14.08.2017Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.
статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017Проблема формування комунікативно спроможного вчителя початкових класів. Передумови виникнення методики російської мови. Аналіз праць Істоміна, Белінського, Срезнєвського. Розвиток комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя.
реферат [39,2 K], добавлен 16.06.2011Аналіз процесу формування комунікативної компетентності магістрів менеджменту, визначення її місця в структурі компетентностей. Аналіз напрямів формування цієї компетентності, її особливості та перспективи удосконалення в вищих навчальних закладах.
статья [20,5 K], добавлен 14.08.2017Загальна характеристика комунікативних якостей мовлення в науково-педагогічній літературі. Способи формування правильності мовлення у майбутніх учителів. Фахова діяльність вчителя початкових класів у формуванні правильності мовлення молодших школярів.
дипломная работа [121,6 K], добавлен 08.11.2009Питання іншомовної комунікативної компетентності, її структур. Розгляд засобів інноваційних технологій, аналіз їх застосування у формуванні іншомовної комунікативної компетентності у студентів, їх взаємодія з традиційними формами та методами викладання.
статья [28,9 K], добавлен 17.08.2017Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.
статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.
статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017Формування соціальної та комунікативної компетентності учасників навчально-виховного процесу. Гуманізація стосунків у класному колективі, між педагогами і дітьми. Заняття з елементами тренінгу з класними керівниками школи. Режисура сімейного виховання.
методичка [4,2 M], добавлен 11.09.2011Проблема розвитку творчого потенціалу молодших школярів. Виявлення психолого-педагогічних та методичних передумов підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчих можливостей вихованців. Визначення дидактичних вимог до завдань з розвитку талантів.
диссертация [1,6 M], добавлен 20.08.2014Мета та завдання формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності (ФКК) у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні і показники сформованості ФКК.
статья [506,9 K], добавлен 21.09.2017Особливості фахової підготовки студентів мистецько-педагогічних факультетів. Осмислення ролі музичних здібностей у житті людини. Принципи та методи формування музичності в учнів загальноосвітньої школи. Розвиток гармонічного слуху та ритмічного чуття.
статья [23,7 K], добавлен 24.04.2018В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014На основі аналізу існуючих критеріїв оцінювання компетентностей визначення власних критеріїв оцінювання технічної компетентності (на прикладі фізики) студентів та розкриття їх сутності через показники, важливі саме для вищих медичних навчальних закладів.
статья [19,0 K], добавлен 18.08.2017
