Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

цілісність, неперервність і системність розвитку ІК студента;

побудова змісту і структури навчально-виховного процесу відповідно до завдань і основних компонентів ІК;

організація у ВНЗ інформаційного середовища, що стимулює до творчої ІД;

формування позитивної мотивації студентів до ІД;

залучення студентів до інтенсивної ІД, створення професійно значущих інформаційних продуктів у процесі вивчення різних дисциплін.

Розглядаючи зміст професійної підготовки вчителя як своєрідну проекцію його майбутньої професійної діяльності на навчально-виховний процес, спроектовано педагогічну систему, що вміщує цілі, зміст, технології організації ІД майбутнього вчителя, її навчально-методичне й матеріальне забезпечення. З урахуванням розглянутих вище аспектів і специфіки професійної діяльності майбутнього вчителя початкових класів нами розроблено модель формування його ІК (рис.3). Експериментальна методика була спрямована також на забезпечення готовності вчителя початкових класів до формування ІК учнів початкової школи.

Таблиця 1 - Компоненти, критерії і показники ІК вчителя початкових класів

Критерії	Компоненти
	Культура розумової праці	Комунікативна культура	Комп'ютерна грамотність та інформаційна компетентність
Аксіологічний	Розуміння цінності інформації для професійного вдосконалення, вміння оцінювати інформацію щодо її необхідності, доцільності для організації навчального процесу	Уміння оцінювати якість інформації, володіння засобами психолого-екологічного захисту від негативної інформації	Розуміння цінності комп'ютерної техніки для організації навчального процесу; усвідомлення загальної стратегії навчального процесу в умовах інформаційного суспільства, місця і функцій учителя в умовах комп'ютеризації навчання
Мотивацій-ний	Прагнення постійно оновлю-вати власні знання, займатись інформаційною діяльністю, працювати з різними джерелами інформації, створювати власні інформаційні продукти	Готовність здійснювати інформаційну взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу; вміння презенту-вати нову інформацію в зрозумілому вигляді; вміння дискутувати; вміння використовувати різні види комп'ютерних комунікацій	Інтерес до сучасних способів інформаційного обміну й пошук нових шляхів інтенсифікації освітнього процесу на основі ІТКТ; потреба в постійному оновленні знань про можливості застосування ІТКТ у професійній діяльності; професійна мобільність і адаптивність в інформаційному суспільстві.
Когнітивний	Знання, вміння та навички (ЗУН) щодо опрацювання значних масивів інформації на різних носіях	ЗУН щодо різних видів джерел інформації, впливу інформаційних потоків (ІП) на психіку учня, психологічних особливостей сприйняття інформації учнями, особливості ІП у педагогічній сфері діяльності	ЗУН щодо проблем інформатизації освіти та комп'ютеризації навчального процесу
Конструктив-ний	Навички конспектування, реферування, інтегрування, структурування інформації	Уміння забезпечити доступ до інформації, створювати і розповсюджувати власну інформацію	Уміння комплексного використання ІТКТ у навчально-виховному процесі
Дослідницько-творчий	Уміння складати розгорнуту характеристику на основі одно-го або кількох джерел, писати реферати, доповіді, анотації, ставити наукову проблему та знаходити шляхи її розв'язання	Уміння досліджувати інформацію на правдивість, письмово чи усно висловлювати свою точку зору та аргументовано доводити її	Готовність застосовувати ІТКТ в педагогічних дослідженнях, створенні нових методик і технологій; навички створення телекомунікаційних проектів, застосування комп'ютерних дидактичних ігор

Рис.3. Модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів

У третьому розділі - „Організаційно-методичні умови формування інформаційної культури вчителя початкових класів у процесі його професійної підготовки” розглядаються методика формування інформаційно-бібліографічної та інформаційно-мережевої культури студента на заняттях з дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”, методика розвитку культури розумової праці та комунікативної культури у процесі вивчення різних дисциплін, технології організації ІД як генератора розвитку всіх компонентів ІК.

Процес залучення майбутніх педагогів до Інтернет-технологій, як показали спостереження, істотно впливає на загальний рівень їхньої професійної компетентності, відкриваючи нові засоби інтелектуальної діяльності. Така ІД сприяла розвитку аналітичних умінь, сформованих на системно-інформаційному підході, необхідних під час дослідження освітнього потенціалу Інтернет-ресурсів, використанню засобів комп'ютерних телекомунікацій.

На початковому етапі навчання студенти були зорієнтовані на всебічний аналіз досліджуваних ресурсів. Особлива увага приділялася обговоренню змістового наповнення освітніх Web-вузлів (інформаційна місткість ресурсів, їх адресність, інформаційна доступність, привабливість і продуктивність для вчителів та учнів). Причому деякі загальні вимоги (наприклад, динамічність, інтерактивність) аналізувалися з огляду на їх педагогічну доцільність. Предметом аналізу були методичні матеріали, курсові та дипломні роботи, наукові статті, сценарії учнівських свят тощо. Така цілеспрямована ІД сприяла розвитку гностичних умінь, що визначають навички управління педагогічним процесом з орієнтацією на кінцевий результат, передбачення результату навчання з використанням конкретних ресурсів, можливих відхилень і небажаних наслідків.

Основні завдання науково-педагогічних працівників у контексті формування та розвитку загальнонавчальних умінь і комунікативної культури студентів передбачали: навчити студентів користуватися енциклопедіями та енциклопедичними словниками; виконувати письмові завдання; працювати над збагаченням словникового запасу; писати конспект лекції, складати конспект прочитаного; опрацьовувати декілька джерел інформації; ефективно використовувати пам'ять; аналізувати мовні огріхи в засобах масової інформації; створювати та презентувати власні інформаційні продукти; розробляти план-конспекти уроків, презентувати та обговорювати їх; виступати на наукових конференціях; організовувати інтенсивну ІД, спрямовану на виготовлення інформаційних продуктів.

Серед специфічних методичних прийомів, що використовувалися в експериментальних групах на заняттях із філологічних і психолого-педагогічних дисциплін, виокремлено такі: читання з використанням позначок у тексті; складання сенканів; гронування понять; кубування напрямів мислення; діяльність у малих групах типу „акваріум”. Ефективній роботі з навчальними і науковими текстами сприяв матеріал лекції „Раціональні прийоми роботи з підручником та іншими джерелами інформації на паперових носіях” з курсу „Основи інформаційної культури вчителя”.

Для розвитку комунікативної складової ІК на заняттях з різних дисциплін в експериментальних групах використовувалися ділові ігри, в тому числі й на базі ПК. Метою впровадження цих ігор було: вчити уважно ставитись до усної інформації; вільно орієнтуватись у мовному потоці, знаходити ту інформацію, що цікавить; розвивати мовленнєвий арсенал, творчу уяву, будувати непрямі запитання, розкривати приховану мовленнєву інформацію; формувати альтернативність мовлення; створювати емоційно-сприятливі, доброзичливі ситуації для подальшого спілкування; розвивати вміння мовленнєвої допомоги, підтримки; пантомімічні прийоми спілкування та вміння передавати і сприймати немовну інформацію; інтегрувати і структурувати інформацію тощо.

У розділі показано роль природничо-математичної (ПМ) освіти у формуванні ІК майбутнього вчителя початкових класів, представлено культурологічний та інформаційно-діяльнісний підходи до вивчення ПМ дисциплін. Після вивчення кожного розділу чи теми зібрана студентами інформація аналізувалась, узагальнювалась і стала основою створення власної інформації. З цією метою студентам пропонували творчі домашні завдання на підготовку узагальненого реферату (можливо, у формі ілюстрованого альбому), що може бути використаним у початковій школі. Такий підхід до вивчення природничих дисциплін дав низку дидактичних ефектів, серед яких виокремлено такі, що мають практичну спрямованість. Зокрема, у студентів:

розвинулись навички самостійної роботи з науковою літературою;

удосконалились навички використання мережі Інтернет;

підвищилась пізнавальна активність студентів;

посилилась професійна спрямованість фундаментальних дисциплін;

розвинулись окремі методичні вміння тощо.

Підтвердженням цьому стали ілюстровані реферати студентів з різних розділів біології, зоології, географії, землезнавства. З огляду на результати такої діяльності її вже не можна називати лише навчальною, адже вона має професійні ознаки. Оскільки основним об'єктом у цьому процесі є інформація, то варто таку діяльність назвати інформаційною.

Вважаючи інтеграцію знань одним із найефективніших способів підвищення якості засвоєння наукової інформації, запропоновано методику підготовки вчителя до інтеграції різнопредметної інформації через проведення інтегрованих лекцій, практичних занять і спецкурсів; розроблено й апробовано інтегрований спецкурс “Методика вивчення величин”. Один із аспектів його вивчення - створення умов для реалізації кожним студентом власної освітньої траєкторії, зумовленої його навчальними можливостями, запитами, інтересами, задатками і здібностями. За таких умов актуалізувалася необхідність подолання традиційної суперечності навчання, що виникла між вимогами держави, суспільства щодо загальноосвітньої підготовки фахівця та потребами й інтересами особистості. Інформаційні продукти, створені студентами, лягли в основу інтегрованих навчально-методичних посібників „Час та його вимірювання”, „Особливості вивчення величин у початковій школі”, книги для вчителя „Математична гармонія природи” та комп'ютерної презентації „Вимірювання величин”.

Основним чинником розвитку ІК майбутнього вчителя початкових класів визначено інформаційну діяльність (ІД). З метою організації ефективної ІД здійснювалося формування позитивної мотивації студентів до виготовлення інформаційних продуктів через позитивний вплив творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму їх розв'язування; емоційне задоволення від виконання завдання, від подолання труднощів під час розв'язування навчальних завдань; підвищення самооцінки студента. Для організації самостійної ІД майбутніх учителів початкової школи використовувались такі методичні прийоми: створення ситуації самостійного пошуку інформації з використанням бібліотеки ВНЗ як інформаційного центру; створення альтернативної ситуації; обговорення прочитаного в газетах і журналах; підготовка власної інформації з використанням різних носіїв; використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет.

Доведено ефективність ресурсно орієнтованого навчання, технології співробітництва та методу проектів в організації ІД студентів. Особлива увага в розділі приділена проблемі підготовки вчителя до формування ІК учнів початкової школи.

У четвертому розділі - „Інформаційні телекомунікаційні технології у формуванні інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів” показано, що науково-технічний прогрес суспільства, постійне зростання кількості інформації, підвищення ролі особистості, інтелектуалізація її діяльності, швидка зміна технологій у всіх галузях людської діяльності - все це вимагає від професорсько-викладацького складу ВНЗ високого рівня викладання як базових, так і спеціальних дисциплін. Для успішного розв'язання цих проблем є один шлях - широке використання нових педагогічних технологій у навчальному процесі і створення інформаційних фондів для них на базі сучасних ПК. Це завдання не може бути розв'язане традиційними методами і технологіями навчання, необхідне широке використання можливостей ІТКТ, що значно інтенсифікують процес презентації інформації, забезпечують якість засвоєння навчального матеріалу з різних дисциплін, допомагають студентам самостійно здобувати знання на базі сучасних засобів телекомунікацій.

Стрімкий розвиток і активне використання сучасних ІТКТ дозволяють учителю на якісно новому рівні організувати процеси пошуку, зберігання та поширення інформації. Традиційні форми надання інформації не завжди уможливлюють оперативне і повне задоволення потреб у професійній інформації. Оптимальним нині є поєднання традиційних і сучасних методів забезпечення інформаційних потреб майбутнього педагога.

Для того, щоб ІТКТ позитивно сприймалися освітнім співтовариством, зокрема студентами і викладачами, і позитивно позначалися на навчанні й викладанні, їх використання, безумовно, варто включати в коло тих питань, що визначають завдання ВНЗ щодо вдосконалення процесу навчання, викладання, а також інформаційних служб, особливо бібліотек. Подальший розвиток цих технологій у галузі вищої освіти залежить від шляхів подолання суперечностей між потребою освітнього співтовариства в доступі до інформації та готовністю студентів до роботи з різними джерелами інформації. Залучення майбутніх учителів до такого полісистемного освітнього простору, як глобальна мережа Інтернет, забезпечує формування загальної і педагогічної культури на якісно новому рівні, озброює їх більш культуровідповідними технологіями навчання, здатними забезпечити культурний розвиток і соціальну адаптацію дитини в сучасному ІС.

Проведене дослідження дозволило визначити такі основні напрями використання ІТКТ у професійній діяльності вчителя початкових класів:

створення різноманітних документів і дидактичних матеріалів (створення публікацій, стінних газет, бюлетнів, оголошень, роздаткового матеріалу та інших друкованих матеріалів; створення комп'ютерних презентацій та інтерактивних наочних посібників; побудова діаграм і схем);

комунікації та спілкування (пошук і завантаження інформації з Інтернет; електронне листування; обмін миттєвими повідомленнями; створення власних веб-сайтів; ІР - телефонія тощо);

розрахунки, візуалізація даних (прості розрахунки з табличними даними; побудова графіків функцій; візуалізація даних);

мультимедіа, робота з графікою (перегляд і обробка фотографій, створення фотоколажів, альбомів; створення схем, логотипів, креслень, векторних ілюстрацій; зйомка, запис і монтаж відеофайлів).

Доведено, що в професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів поряд із перевагами ІТКТ доцільно враховувати деякі негативні аспекти широкого впровадження комп'ютерів у наше життя і, особливо, - життя учнів молодшого шкільного віку, вчити вчителів, як можна компенсувати негативний вплив комп'ютерів на дітей. У суспільстві гостро постала проблема психологічної безпеки розвитку ігросфери, зокрема психологічної безпеки ігрових впливів і необхідності спеціальної уваги до екології ігросфери особистості, що посилює актуальність формування та розвиток комп'ютерно-ігрової культури вчителя та учня.

З метою формування ігрової культури в майбутніх учителів початкових класів, окрім вивчення психолого-педагогічних основ застосування ігрових технологій, вони ознайомлюються з досягненнями ігрової комп'ютерної індустрії, видами комп'ютерних ігор, можливостями їх застосування в навчальному процесі початкової школи. На практичних заняттях з методик викладання окремих предметів демонструвались ігрові програми з фонетики, морфології, правопису української мови; арифметики, геометрії, логічних вправ тощо, аналізувались переваги і недоліки комп'ютерних ігрових технологій у викладанні конкретних тем. Спостереження показали, що в експериментальних групах, де вивчалися методичні прийоми застосування комп'ютерних ігор, у студентів підвищилася мотивація до вивчення методик, поглибилися методичні знання і розуміння впливу гри на психіку дитини, розширилися уявлення про можливості ІТКТ.

У п'ятому розділі - „Організація та проведення експериментально-дослідної роботи” детально описані підготовка до впровадження експериментальної методики, організація та етапи проведення експеримента.

Напрями експериментальних пошуків представлено на рис. 4. Методами математичної статистики доведено, що експериментальна методика позитивно вплинула на формування бібліографічної культури та розвиток загальнонавчальних умінь і навичок, готовність студентів до інтегрування різнопредметної інформації, ефективність розвитку комунікативної культури у процесі здійснення ІД, рівень комп'ютерної грамотності та формування навичок використання мережі Інтернет. В експериментальних групах спостерігалася значна динаміка готовності студентів до самоосвітньої ІД під час навчання у ВНЗ.

Рис.4. Напрями експериментальних пошуків

Спостереження за роботою студентів під час виконання творчих завдань з метою створення комп'ютерної презентації матеріалу показали значне підвищення пізнавальної активності, високу мотивацію до пошукової діяльності, посилення інтересу до нових форм презентації навчального матеріалу. Вивчення першокурсниками курсу „Основи інформаційної культури вчителя” значно вплинуло на розвиток бібліографічної культури майбутніх учителів початкових класів. Завдяки вивченню інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин” у студентів старших курсів сформувалися вміння інтегрувати, структурувати і презентувати навчальну інформацію. Проведення ділових ігор в експериментальних групах сприяло розвитку комунікативної культури.

На визначення рівня сформованості ІК експертам пропонувався тест з деталізованими показниками за кожним із компонентів і критеріїв. Експертна оцінка виставлялась у чотирьохбальній шкалі за кожним показником залежно від ступеня його реалізації: 0 балів - показник відсутній; 1 бал - проявляється рідко і недостатньо виражений; 2 бали - проявляється часто і достатньо виражений; 3 бали - проявляється постійно і виражений оптимально. Коефіцієнт ІК майбутнього вчителя початкових класів К визначався за формулою , де п - виставлена експертами сума балів, N - максимально можлива кількість балів.

На основі експертних оцінок, анкетування і тестування були визначені рівні ІК майбутнього вчителя початкових класів за такою схемою: низький рівень - рівень репродукції (0,2-0,45); середній рівень - рівень самоосвіти (0,46-0,59); високий рівень - рівень інтеграції (0,6-0,8); творчий рівень - рівень презентації (0,81-1). Студент, який досяг творчого рівня, прагне до самостійності у пошуку необхідної інформації; добре орієнтується в усіх видах інформаційних ресурсів; із різних джерел швидко знаходить необхідну інформацію, ефективно її інтегрує і структурує в оптимальній формі; здатний презентувати навчальну інформацію в цікавій і доступній для молодшого шкільного віку формі; постійно використовує ІТКТ для здійснення ІД; готовий до створення власних інформаційних продуктів.

Опрацювання результатів дослідження методами математичної статистики показало, що найвищі коефіцієнти ІК маємо завдяки методиці, що передбачала вивчення студентами дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”, організацію інтенсивної ІД та використання ділових ігр під час вивчення різних дисциплін, вивчення комп'ютерно-орієнтованих дисциплін та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”. Якщо оцінити ІК майбутніх учителів за критеріями сформованості, то з таблиці 2 видно, що у формуванні ІК студентів обох типів груп переважає когнітивний критерій, а найбільший приріст кількісних показників ІК відбувся за дослідницько-творчим критерієм. Це пояснюється тим, що інтенсивна ІД, яка була організована в експериментальних групах, сформувала в майбутніх учителів потребу в творчості і сприяла виробленню навичок дослідницько-творчої діяльності.

Таблиця 2 - Сума балів і коефіцієнти ІК за критеріями

Критерії	Сума балів	Коефіцієнт	Різниця коефіцієнтів
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
К1 - аксіологічний	9,0	15,4	0,43	0,73	0,30
К2 - мотиваційний	6,8	11,4	0,45	0,76	0,31
К3 - когнітивний	17,7	24,6	0,59	0,82	0,23
К4 - конструктивно-операційний	28,5	46,8	0,48	0,78	0,30
К5 - дослідницько-творчий	7,9	20,4	0,26	0,68	0,42

З таблиці 3 видно, що в контрольних групах (КГ) усі три компоненти ІК мають майже однакові числові значення коефіцієнтів, що знаходяться на межі низького та середнього рівнів. У експериментальних групах (ЕГ) кількісні показники за компонентами ІК значно відрізняються між собою. Зокрема, культура розумової праці та комунікативна культура знаходяться на високому рівні, а комп'ютерна грамотність та інформаційна компетентність досягають творчого рівня.



Таблиця 3 - Сума балів і коефіцієнти ІК за компонентами

Компоненти ІК	Сума балів	Коефіцієнт	Різниця коефіцієнтів
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Культура розумової праці	27,8	46,4	0,46	0,77	0,31
Комунікативна культура	15,4	19,9	0,47	0,60	0,13
Комп'ютерна грамотність та інформаційна компетентність	26,9	52,3	0,43	0,83	0,40

Узагальнення експериментальних даних показало, що коефіцієнт ІК у контрольних групах становить 0,45, що відповідає низькому рівню ІК, а в експериментальних групах цей показник становить 0,76, що означає високий рівень ІК. Розподіл студентів за рівнями ІК представлений у таблиці 4 і на рис.5.

Таблиця 4 - Розподіл студентів за рівнями ІК (%)

Рівні групи	Низький 1	Середній 2	Високий 3	Творчий 4
КГ	6	53	41	0
ЕГ	0	18	68	14

З графіка на рис. 5. видно, що пік полігону в експериментальних групах зміщений у бік високого рівня ІК; 14 % студентів мають творчий рівень ІК, зовсім немає студентів з низьким рівнем ІК. Кожен із компонентів ІК представлено в таблиці 5. З таблиці 5 і побудованій на її основі діаграми (рис. 6) видно, що в експериментальних групах переважають середні бали ІК за мотиваційним, когнітивним і конструктивно-операційним критеріями. Одержані результати дослідження показали, що творча ІД розвиває інноваційне мислення студентів. Таким чином підтверджено припущення, що ІК тісно пов'язана з інноваційною культурою майбутнього вчителя початкових класів.



Таблиця 5 - Середні бали ІК за компонентами і критеріями

Компоненти	Критерії
	К1	К2	К3	К4	К5
Культура розумової праці	2,2	2,3	2,6	2,5	2,1
Комунікативна культура	2,3	1,9	1,7	1,9	1,6
Комп'ютерна грамотність та інформаційна компетентність	2,2	2,5	2,7	2,7	2,1

На основі узагальнення результатів експериментальної роботи та їх опрацювання методами математичної статистики доведено, що запропонована в дослідженні модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів уможливлює підвищення рівня сформованості ІК, а отже і рівня професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Отже, вихідна методологія була правильною, мети досягнуто, гіпотезу підтверджено, завдання виконано.

У висновках узагальнено результати дослідження. Розглянуто підтвердження висунутої гіпотези та її співвіднесення з одержаними результатами експериментальної роботи.



ВИСНОВКИ

1. Становлення та розвиток ІС в Україні вимагають модернізації всіх сфер суспільного життя, і насамперед - освітянської. Провідні науковці світу пропонують теоретико-методологічною основою модернізації освіти вибрати інформаційну парадигму, яка помітно впливає на основні процеси генерування знань і засоби комунікації тих держав, де успішно розвивається ІС (Японія, США, Німеччина, Скандинавські та деякі інші країни).

На основі аналізу досліджень з проблем розвитку ІС визначено основні положення інформаційної парадигми: інформаційне суспільство - це суспільство, засноване на знаннях; основний чинник зростання національного продукту - це прогрес знань і технологій; джерелом продуктивності є технології генерування знань, обробки інформації; осьовий принцип ІС полягає у величезній соціальній значущості теоретичного знання та нових функціях освіти в розвитку суспільства.

З урахуванням положення щодо суспільства як відкритої, нелінійної, кільцевої системи застосовано синергетичний підхід до дослідження процесу розвитку ІС. На основі аналізу його основних ознак і положень інформаційної парадигми за допомогою математичної теорії графів у дисертації визначено нові функції освіти і роль педагогічних кадрів у розвитку ІС.

Замість трансляції готових знань, що тривалий час використовувалися для вже наявних технологій, освіта сьогодення покликана бути випереджувальною, готувати суб'єкта навчання до самостійного оволодіння необхідною інформацією та формувати вміння застосовувати здобуті знання в умовах швидких суспільних змін. Замість функції обслуговування освіта має виконувати створювальну функцію, що значно підвищує відповідальність учителів за розвиток ІС.

До нових функцій, які має виконувати освіта в ІС, віднесено: створення умов для неперервної самоосвіти; забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів; розвиток навичок творчої інформаційної діяльності. Педагог ІС із основного джерела знань перетворюється в провідника в інформаційному середовищі й помічника в здобуванні необхідних знань.

2. На основі дослідження професійної діяльності вчителя початкових класів визначено структуру його професійної культури, до якої належать: методологічна, наукова, технологічна, моральна, правова, естетична, екологічна, психологічна, інформаційна та інші види культур. Результат аналізу специфіки кожного із названих компонентів показує, що вони тісно пов'язані, утворюючи цілісну структуру.

Професійно-педагогічна культура є відкритою системою, оскільки на її розвиток значно впливають зовнішні чинники, що визначаються рівнем розвитку суспільства (статус педагога в суспільстві, вимоги суспільства до педагогічних кадрів, умови педагогічної праці, заробітна плата тощо). Оскільки професійно-педагогічна культура є відкритою системою, що самоорганізується, то для її розвитку, згідно із законами синергетики, необхідно залучати всі можливі ресурси самоорганізації, до яких віднесено: загальнокультурний, фаховий і загальноосвітній рівень учителя, його потреби й інтереси, особистісні цінності, високий рівень ІК. Системно-синергетичний підхід дав змогу довести, що ІК є підсистемою професійно-педагогічної культури вчителя, а ІД - системотвірним чинником ІК. За допомогою методів математичної статистики показано, що рівень ІК істотно впливає на розвиток кожного структурного компонента професійної культури вчителя, а отже, і на становлення його професіоналізму.

Підсумовуючи різні підходи до трактування ІК, можна констатувати, що ІК вчителя на сучасному етапі розвитку суспільства і педагогічної освіти - це його новий світогляд, нове мислення, нові форми спілкування і життєдіяльності в різних інформаційних потоках, що орієнтовані на саморозвиток і самоосвіту.

3. У дослідженні доведено важливість і необхідність нового напряму в теорії і практиці підготовки вчителя початкових класів - розвиток ІК майбутнього педагога в умовах інформаційної глобалізації. Процес формування інформаційно грамотної особистості вчителя початкових класів ґрунтується на організації ІД, головне завдання якої полягає в підготовці до життя в сучасних інформаційних умовах, навчанні знаходити, сприймати, розуміти, використовувати різноманітну інформацію, усвідомлювати специфіку її впливу на психіку, спілкуватися через засоби масової інформації.

Теоретичними основами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є фундаментальні положення філософії освіти, сучасні педагогічні концепції, діяльнісна теорія навчання, концептуальні положення теорії систем і синергетики, досягнення теорії інформації. Доведено, що оскільки розвиток інтелектуальної системи, якою є професійно-педагогічна культура, залежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використання ІП із навколишнього середовища, то ІК є головним компонентом у цій системі і джерелом її розвитку.

Методичними основами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: зміст і форми організації навчального процесу під час вивчення студентами курсу „Основи ІК майбутнього вчителя” та його методичне забезпечення; методика вивчення комп'ютерно-орієнтованих дисциплін; методика застосування ІТКТ у навчальному процесі; методичні прийоми та технології організації ІД студентів; методика застосування комп'ютерно-ігрових технологій у школі; зміст і форми проведення занять з інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин” і його методичне забезпечення.

Основними організаційно-методичними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: створення у ВНЗ інформаційного середовища для забезпечення максимального доступу до ІР; застосування особистісно орієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; створення умов для творчої ІД; вивчення студентами продуктів комп'ютерно-освітньої та комп'ютерно-ігрової індустрії.

4. З урахуванням досліджень провідних українських і зарубіжних науковців виокремлено три основні структурні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп'ютерна грамотність та інформаційна компетентність. Такий поділ є умовним, оскільки всі компоненти ІК взаємопов'язані: розвиток чи занепад одного з них впливає на якісні зміни інших, ще раз підтверджуючи те, що ІК має системний характер.

Застосування ціннісно-особистісного, процесуального і результативного підходів дало змогу визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутніх учителів початкових класів. На основі названих підходів запропоновано такі критерії: аксіологічний, мотиваційний, когнітивний, конструктивно-операційний і дослідницько-творчий. Основними показниками сформованості ІК визначено такі: висока комунікативна культура; розуміння тенденцій розвитку ІС; володіння основами аналітичної переробки інформації; знання особливостей інформаційних потоків у педагогічній сфері діяльності; вміння працювати з різнопредметною інформацією, здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати якість інформації, інтегрувати різнопредметну інформацію; вміння створювати власну та презентувати нову інформацію в зрозумілому вигляді.

Для уточнення сутності і з'ясування рівня сформованості ІК у майбутніх учителів початкової школи визначено чотири рівні: рівень репродукції (низький), рівень самоосвіти (середній), рівень інтеграції (високий), рівень презентації (творчий). Виявлено закономірності розвитку ІК: інтенсивна ІД студентів під час вивчення різних дисциплін ефективно впливає на розвиток загальнонавчальних умінь, комунікативної культури та комп'ютерної грамотності; чим вищий рівень ІК студента, тим швидші темпи її розвитку; ефективність ІД у формуванні ІК тим більша, чим вищий ступінь її творчості.

5. На основі аналізу структури, розроблених критеріїв, визначених показників і рівнів сформованості ІК майбутнього вчителя запропонована модель її формування. У моделі представлені мета, форми, засоби, умови, методи, технології, очікувані результати формування ІК майбутнього вчителя початкових класів. Провідним стрижнем реалізації моделі стала ІД студентів, що організовувалась за допомогою методу проектів, навчання у співробітництві, ресурсно орієнтованого навчання, експертного оцінювання інформації та інтенсивного використання ІТКТ. Експериментальна методика спрямована на розвиток ІК випускника педагогічного ВНЗ як системоутворювального джерела професійно-педагогічної культури вчителя та забезпечення його готовності до формування ІК учнів початкової школи.

Основними напрямами експериментальних пошуків було визначено такі: вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, використання інноваційних педагогічних технологій, комп'ютерних засобів і технологій. Доведено, що інтенсивна систематична ІД є найважливішим чинником становлення таких характеристик професійного мислення майбутнього вчителя, як: глибина, гнучкість, об'ємність, стійкість, усвідомленість, мобільність, діалогічність, самостійність. Визначено, що ефективність ІД значно посилюється, якщо в основу навчально-виховного процесу покласти принцип особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного, комунікативно-когнітивного, інтегративного підходів.

6. Цілями впровадження ІТКТ у процесі підготовки вчителя початкових класів є: адаптація студентів до сучасного інформаційного середовища; активізація освоєння змісту освіти і загального розвитку особистості; активізація пізнавальної діяльності та розвиток потреби в творчості. До основних напрямів використання ІТКТ віднесено: здобування, збереження, опрацювання і тиражування інформації; презентація навчального матеріалу; індивідуалізація та диференціація навчання; контроль, облік і реєстрація знань; здійснення інтеграції знань; розвиток творчих здібностей студентів.

Запропоновано систему з розвитку комп'ютерної грамотності як важливої складової ІК майбутнього вчителя, що охоплює такі структурні компоненти:

комп'ютерна презентація навчальної інформації;

вивчення комп'ютерно-орієнтованих дисциплін;

здійснення комп'ютерної діагностики рівня засвоєння інформації;

виготовлення дидактичних матеріалів за допомогою ІТКТ;

використання мережі Інтернет для самоосвіти і творчої праці.

Результати дослідження підтвердили, що застосування ІТКТ допомагає розв'язувати такі дидактичні проблеми, як: інтенсифікація та оптимізація навчального процесу; індивідуалізація та диференціація навчальної діяльності студентів; активізація пізнавальної і творчої діяльності; розвиток самостійності в розв'язуванні навчальних завдань; організація поетапного та підсумкового контролю результатів навчання; діагностування рівнів інтелектуальної активності студентів, їхніх комунікативних, організаторських та інших особистісних якостей.

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що використання ІТКТ у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів дає такі позитивні результати:

розширюються можливості подання інформації завдяки використанню кольору, графіки, мультиплікації, музики, голосового супроводу;

розширюються можливості доступу до раніше недоступної інформації;

збільшується швидкість одержання необхідної інформації;

збільшується кількість творчих завдань, які можна використати в навчально-виховному процесі;

підвищується інтерес до роботи з ПК і посилюється мотивація навчання;

розкриваються додаткові можливості у рефлексії студентами своєї ІД завдяки тому, що вони мають змогу одержати відображення наслідків своїх дій;

стають ширшими можливості здійснення дослідницької роботи;

забезпечується діяльнісний підхід до навчального процесу;

автоматизуються окремі операції.

Доведено, що інформатизація професійної освіти майбутнього вчителя початкових класів забезпечує досягнення двох стратегічних цілей: поліпшення якості підготовки фахівців з новим типом мислення, що відповідає вимогам інформаційного суспільства, та збільшення ефективності всіх видів навчально-пізнавальної та професійної діяльності на основі використання ІТКТ.

7. Внаслідок інтенсивної ІД студентами експериментальних груп створено різні професійно значущі інформаційні продукти, серед яких: інтегровані дидактичні матеріали, комп'ютерні презентації навчального матеріалу, розробки інтегрованих уроків, сценарії виховних заходів тощо.

Дослідження показало, що здійснення студентами експериментальних груп інтегрування інформації виробляє певний стиль мислення і стратегію ІД майбутнього вчителя, що характеризуються оперативністю аналізу навчальної та наукової інформації, розвиненими вміннями та навичками всебічно розглядати факти, здатністю перетворювати наукову і науково-популярну інформацію в навчальну, застосовувати доцільні прийоми й методи навчання. Крім того, діяльність зі структурування уроків набуває творчого характеру, посилюється потреба пошуку нової інформації.

8. За допомогою методів математичної статистики доведено істотний вплив експериментальної методики на якість загальнонавчальних умінь і навичок студентів, їхню готовність до інтегрування та структурування різнопредметної інформації, розвиток комунікативних умінь, комп'ютерної грамотності та інформаційної компетентності.

Визначено, що найбільш ефективно на формування ІК майбутнього вчителя початкових класів впливає методика, що передбачає виконання таких етапів, як:

вивчення дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”;

організація інтенсивної ІД та застосування ділових ігор у процесі вивчення різних дисциплін;

оволодіння знаннями з комп'ютерно-орієнтованих дисциплін;

вивчення інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”.

У дослідженні обгрунтовано, що для розвитку ІК мають бути створені умови, які забезпечували б дотримання законів синергетики. Тому педагогічними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів визначено такі:

- цілісність, неперервність і системність формування ІК студента;

- побудова змісту і структури навчально-виховного процесу відповідно до завдань розвитку основних компонентів ІК;

- організація у ВНЗ інформаційного середовища, що стимулює до творчої ІД;

- формування позитивної мотивації студентів до ІД;

- залучення студентів до інтенсивної ІД, створення професійно значущих інформаційних продуктів у процесі вивчення різних дисциплін.

Результати експерименту підтвердили припущення про те, що ефективність підготовки вчителів у сучасному інформаційному просторі значно підвищиться за таких умов: учителі володіють комп'ютерною грамотністю; мають знання про засоби масової інформації, специфіку їх впливу на особистість, уміють орієнтуватися в інформаційному просторі, вибирати особистісно значущу інформацію: усвідомлюють, що інформація є продуктом творчої діяльності, а її оцінювання має суб'єктивний характер; система форм і методів підготовки майбутніх учителів підпорядкована формуванню творчого мислення і готовності до творчої ІД. Результати дослідження можуть бути використані науково-педагогічними працівниками педагогічних ВНЗ різних рівнів акредитації та інститутів післядипломної освіти. Окремі положення щодо організації ІД студентів та використання ІТКТ придатні для використання в системі професійної освіти загалом.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Процес формування ІК вчителя початкових класів є динамічним і буде ускладнюватися в міру розвитку ІС, яке, в свою чергу, підвищуватиме вимоги до професійної діяльності педагогів. Перспективними будуть дослідження принципів розвитку мультимедійної дидактики, концепцій комп'ютеризації початкової школи, способів удосконалення змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

Подальші напрями досліджень:

формування в майбутнього вчителя початкових класів культури праці в інформаційних мережевих співтовариствах;

розвиток у студентів навичок колективної інформаційної діяльності в електронному інформаційному середовищі;

створення викладачами ВНЗ і вчителями навчальних контентів на основі соціальних сервісів другого покоління (Web 2.0).



ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографії та посібники

1. Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя початкових класів: Монографія. - Вінниця: ВДПУ, 2007. - 379 с.

2. Коломієць А.М., Загоруй Р.В. Час та його вимірювання: Дидактичні матеріали. - Вінниця, 2003. - 96 с.

3. Коломієць А.М., Загоруй Р.В. Особливості вивчення елементів геометрії в початковій школі: Навч.-метод.посібник. Вінниця, ДО“³нниця”, 2003. - 124с.

4. Коломієць А.М., Загоруй Р.В. Позакласна робота з математики у початковій школі // Навч.-метод. посібник для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів денної, заочної форми навчаня та магістрантів. - Вінниця: ВДПУ, 2004. - 162 с.

5. Коломієць А.М., Лапшина І.М., Білоус В.С. Основи інформаційної культури майбутнього вчителя // Навч.-метод. посібник. - Вінниця: ВДПУ, 2006. - 88 с.

6. Коломієць А.М., Загоруй Р.В., Шульга Г.Б. Особливості вивчення величин у початковій школі // Навч.-метод. посібник для самостійної роботи студентів і магістрантів спеціальності „Початкове навчання”.-Вінниця: ВДПУ, 2006.-180с.

7. Цивлюк А.Г., Коломієць А.М. Математика: Посібник для самостійної роботи студентів за спеціальністю „Початкове навчання”.- Вінниця, ВДПУ,2006.-300с.

8. Коломієць А.М., Загоруй Р.В., Шульга Г.Б. Психолого-педагогічна та методична підготовка вчителя до викладання математики в початковій школі // Навч.-метод. посібник для студентів факультетів підготовки вчителів початкових класів. - ВДПУ, Вінниця, 2007. - 144 с.

9. Коломієць А.М. Математична гармонія природи // Книга для вчителя. - Вінниця, ТОВ „Ландо ЛТД”, 2007. - 235 с. (Гриф МОН України).

Статті у фахових виданнях

10. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Міжпредметні зв'язки у контексті проблеми інтеграції // Педагогіка і психологія професійної освіти. - Львів: „Львівська політехніка”, 1999, № 2. - С.61-66.

11. Коломієць А.М. Елементи фізики в початковій школі // Початкова школа. - 1999, №1. - С.23-25.

12. Коломієць А.М. Формування психолого-логічних орієнтирів під час математичної підготовки вчителя // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.:, Логос, 1999. - Ч.II. - С.85-93.

13. Коломієць А.М. Процес навчання як допомога в самостійній роботі студента // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. - Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця, 2000. - С.370-373.

14. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Елементи дистанційного навчання в заочній підготовці вчителя // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.:, Логос, 1999. - Том XII. - С.73-80.

15. Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Формування інформаційної культури педагога в контексті неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук.пр. - К., 2001. - Ч.1. - С. 276-281.

16. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Удосконалення підготовки вчителя у світлі вимог постіндустріального суспільства: проблеми і перспективи // Управління соціальними системами. - Харків, 2001. - № 4. - С.20-26.

17. Коломієць А.М. Можливості новітніх інформаційних технологій у підготовці педагогічних кадрів // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - Випуск 5. - 2002. - С.173-181.

18. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Активізація пізнавальної діяльності майбутніх учителів під час вивчення спецкурсів // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук.-метод. журнал. - Львів: „Львівська політехніка”, 2002. - № 4. - С. 72-79.

19. Коломієць А.М., Рибак С.М. Комп'ютер як інструмент інтеграції знань студентів // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного пед. університету імені М.П.Драгоманова. - К., Логос, 2002. Том XXXV. - С.84-93.

20. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Роль інтеграції навчальних знань у гуманізації технічної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал.- Випуск 3 (7). - Київ. - 2002. - С.45-54.

21. Коломієць А.М. Проблеми створення і застосування комп'ютерних тестів для діагностики знань майбутніх учителів початкової школи // Комп'ютерно-орієнтовані технології: Зб. наук. пр. / Редкол. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. - Випуск 6. - 2003. - С. 268-277.

22. Коломієць А.М. Проблеми природничо-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. Вінниця. - № 9, 2003. - С. 114-119.

23. Коломієць А.М. Форми організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математики // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. - Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С. 425-429.

24. Коломієць А.М. Роль природничо-математичних дисциплін у розвитку креативного мислення майбутнього вчителя початкових класів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. - Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця, 2003. - С. 341-346.

25. Коломієць А.М., Литовченко В.М. Роль інтеграції знань у розв'язанні проблеми предметно-фундаментальної підготовки вчителя початкових класів // Науковий вісник Чернівецького університету. - Випуск 184. - Педагогіка та психологія. - Чернівці “Рута”, 2003. - С. 55-63.

26. Коломієць А.М. Комп'ютерно-орієнтовані технології навчання в підготовці вчителів початкових класів // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Зб. наук. пр. / За ред. І.А. Зязюна та Н.Г.Ничкало. - Київ, 2003. - С. 479-484.

27. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Неперервна освіта педагога: мотиваційні чинники // Ksztalcenie zawodowe: Pedagogika i psyhologia. - Czestochowa-Kijow, 2003. - s.75-85.

28. Коломієць А.М. Можливі шляхи інтеграції знань майбутніх учителів початкової школи // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. пр. П-ХДПУ ім. Г.Сковороди. - Випуск 7. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - С. 175-184.

29. Коломієць А.М. Розвиток творчих здібностей студентів у процесі самостійної пізнавальної діяльності // Psychologiczne i pedagogiczne podstawy ksztalcenia specjalistow w warunkach integracji europej-skiej /Pod redakcj№ Zdzisіawa Ratajka I Pawіa Biіousa, Kielce, 2004 Tom I. - s.113 - 119.

30. Коломієць А.М., Бабур Л.І. Сучасні проблеми професіоналізації природничо-математичної підготовки вчителя початкових класів // Наукові записки. Серія: Педагогіка. Тернопільський державний пед. ун-т ім.В. Гнатюка. - Тернопіль 2'2004. - С. 63-67.

31. Коломієць А.М. Зарубіжний досвід природничо-математичної освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти // Науково-методичний журнал. - Львів: „Львівська політехніка”, 2004. - № 1. - 236 с.

32. Коломієць А.М. Проблема розвитку природничо-математичної культури майбутнього вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. - Вип.7. - Київ-Вінниця: ТОВ “Планер”, 2005. - С. 340-346.

33. Коломієць А.М. Діяльність викладача предметника з формування інформаційної культури майбутнього вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. - Вип. 7. - Київ-Вінниця: ТОВ “Планер”, 2005. - С.319-325.

34. Гуревич Р.С., Шестопалюк О.В., Коломієць А.М. Природничо-математична і технічна освіта в структурі професійної підготовки фахівця XXI століття. Edukacia Techniczna i Informatyczna. - Tom 1. Pod redakcja Jolanty Wilsz. - Wydawnictwo Akademii im.Jana Dlugosza w Czestochowie, 2006. - s.173 - 181.

35. Коломієць А.М. Інформаційна культура як системоутворюючий чинник професійної культури вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. - Вип. 9. - Київ-Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2006. - С. 402-409.

36. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Взаємозв'язок проблем виховання високодуховної еліти та розвитку інтелектуального потенціалу фахівця інформаційного суспільства // Теорія і практика управління соціальними системами : Щоквартальний науково-практичний журнал. - Харків: НТУ „ХПІ”. - 2006, № 1. - С. 20 -29.

37. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Міжпредметні та надпредметні проекти як спосіб розвитку інформаційної культури студента // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. - 2006. - № 2. - С. 24-33.

38. Коломієць А.М., Фуштей І.А. Формування ігрової культури майбутнього вчителя початкових класів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. - Вип. 12. - Київ - Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2006. - С. 299-304.

39. Коломієць А.М. Інформаційна діяльність студента як чинник і показник розвитку інформаційної культури майбутнього вчителя // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім.М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2007. - № 19. - С. 155-161.

40. Коломієць А.М. Зв'язок інноваційної та інформаційної культури майбутнього вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. - Київ - Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2007. - Вип. 14. - С. 305-309.

41. Коломієць А.М. Функції освіти в період становлення інформаційного суспільства // Теорія і практика управління соціальними системами / Щоквар-тальний наук.-практ журнал. - Харків: НТУ „ХПІ”. - 2007, № 1. - С. 15-23.

42. Коломієць А.М. Розвиток інформаційно-мережевої культури майбутнього вчителя початкових класів // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 2. Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. - К.:НПУ, 2007. - № 5 (12). - С. 206-210.

43. Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя початкових класів: рівні, критерії, показники // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Випуск 45. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. - С. 279-285.

44. Словники та програми

45. Лапшина І.М., Коломієць А.М. Нові інформаційні технології // Навчальна програма курсу. - Вінниця: ВДПУ, 2001. - 13 с.

46. Коломієць А.М., Лазаренко Н.І., Клочко Н.Л, Линник Л.І. Категорії педагогічної творчості // Короткий термінологічний словник, цитатник і покажчик літератури. - Вінниця: ВДПУ, 2005. - 60 с.

47. Коломієць А.М., Лапшина І.М., Білоус В.С. Основи інформаційної культури майбутнього вчителя // Навчальна програма курсу. - Вінниця: ВДПУ,2006.-12с.

48. Лапшина І.М., Коломієць А.М. Методика застосування комп'ютерної техніки при викладанні шкільних курсів // Навчальна програма курсу. - Вінниця: ВДПУ, 2007. - 16 с.

49. Коломієць А.М., Шульга Г.Б. Методика вивчення величин // Навчальна програма курсу. - Вінниця: ВДПУ, 2007.- 12 с.

Статті та тези у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій

50. Коломієць А.М. Формування культури логічного мислення вчителя у процесі навчання математики // Придніпровський науковий вісник: науковий журнал. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - С.51-55.

51. Коломієць А.М., Коношевський Л.Л. Підготовка вчителів початкових класів на базі компґютерних технологій // Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти: Наук.-метод. збірник. - Вінниця. - 1998. - С. 128-136.

52. Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Нові інформаційні технології в підготовці сучасного фахівця // Кримські педагогічні читання, Харків., 2001. - С. 149-153.

53. Коломієць А.М., Бойчук В.М. Самостійна діяльність майбутнього вчителя як один із шляхів розвитку його творчих здібностей // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів / Зб. мат. другої Всеукр. Наук.-практ. конф. - Вінниця, 2001. - С. 99-104.

54. Коломієць А.М. Комп'ютерні дидактичні ігри в початковій школі // Зб. наук. пр. Спеціальний випуск. - К.: Наук.світ, 2002. - С. 263-269.

55. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Роль вивчення математики у формуванні гуманітарно-технічної еліти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. - Ч.2. - Харків: НТУ”ХПІ”, 2002. - С. 345-350.

56. Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Концептуальні засади інформатизації підготовки гуманітарно-технічної еліти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр.- Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. - Вип. 4. - С. 209-216.

...