Професійна підготовка учителів іноземних мов у вищих навчальних закладах Мексики

Соціально-критичний науковий підхід до формування курікулуму передбачає аналіз феномена професійної освіти в трьох аспектах: критичному, герменевтичному та міждисциплінарному. Критичний аспект передбачає структурування курікулуму на основі принципів діалектики і квалітативних методів дослідження. Герменевтичний стосується вивчення умов навчального процесу в плані наявності взаєморозуміння між усіма його учасниками. Міждисциплінарний аспект функціонально пов'язує різноманітні наукові підходи, забезпечує їх взаємодію в ході структурування курікулуму. Сучасна курікулярна теорія включає історичні, соціально-культурні, політико-економічні контексти і вимоги інформаційного суспільства до професійної підготовки.

Інституціональна теорія формування курікулуму розглядає виражені і приховані норми, ієрархічну підпорядкованість, морально-етичні цінності, значення, символи, іміджі, конфлікти, що характерні для повсякденного життя навчальної установи. При розбудові курікулуму професійної підготовки вчителів іноземних мов на основі інституціональної теорії особлива увага надається аналізу педагогічних завдань, характеристиці персоналу (викладачі, адміністрація, технічний персонал); матеріальним ресурсам, організаційній тактиці, що застосовується для виконання поставлених завдань.

Предметом культурологічної теорії формування курікулуму є соціально-культурний простір, в якому відбувається професійних розвиток особистості і який характеризується смисловим полем певних знаків, значень, моральних норм, цінностей, ідеалів.

У ході формування курікулуму широко практикуються методи якісного дослідження: дискурсивний аналіз, методи наративу, освітньо-етнографічні методи та інші. Метод дискурсивного освітнього аналізу ґрунтується на застосуванні аналітичних стратегій вивчення освітніх об'єктів, що поєднують вербальні і невербальні компоненти. Методи наративу застосовуються для дослідження життєвого досвіду викладачів, студентів, управлінців, тобто суб'єктів педагогічного процесу. Освітньо-етнографічні методи використовуються при дослідженнях невеликого освітнього простору і характеризуються контекстуальністю, тривалістю, невтручанням у природний перебіг подій, приналежністю дослідника до педагогічної реальності, що вивчається. За допомогою методів освітньої етнографії дослідник розшифровує та пояснює соціальну структуру, культурні звичаї, традиції, форму життя досліджуваної групи.

Новітні теорії розбудови курікулуму пов'язані з ідеєю реконцептуалізованого (переосмисленого) курікулуму, яка грунтуєтья на положенні, що реальність будь-якої освітньої системи майже ніколи не відповідає повністю змісту формального курікулуму. Таким чином, подальший розвиток курікулуму передбачає встановлення розбіжностей між стандартами та діючими реаліями професійної підготовки вчителя. Реалізація курікулуму професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови ґрунтується на комунікативному підході. На сучасному етапі в процесі реалізації комунікативно-орієнтованих методиках застосовуються різноманітні педагогічні технології.

У дисертації проаналізована технологія проектів, що використовується під час підготовки майбутніх учителів іноземних мов; визначено педагогічні умови її ефективного застосування: особистісна значущість проекту для студента; чітке формулювання теми та проблеми проекту; можливість виходу за межі ситуативних вимог у ході навчального пізнання; застосування власного досвіду; дотримання комплексного підходу до розробки навчального проекту, використання дослідницьких методів, дотримання певної послідовності дій (обговорення методів дослідження, збір, систематизація і аналіз одержаних даних, оформлення результатів, їх презентація); важливість ролі викладача на всіх етапах роботи над проектом.

Автором з'ясовані критерії зовнішнього оцінювання проектної діяльності, а саме: адекватність використання методів дослідження і обробки отриманих результатів; активність кожного учасника проекту; когнітивний характер прийняття рішень; характер спілкування і наявність взаємодопомоги між учасниками проекту; достатня глибина занурення у проблему; використання знань з інших галузей; аргументація прийнятих рішень та висновків; естетика оформлення результатів проекту; уміння відповідати на критичні зауваження; лаконічність і доказовість відповідей кожного учасника проекту.

Зосередження автором уваги на інтерактивних технологіях навчання зумовлене акцентуванням співробітництва між студентами, викладачами в процесі реалізації курікулуму професійної підготовки вчителів іноземних мов, що ґрунтується на гуманістично-антропологічних принципах педагогічної освіти. Різноманітні інтерактивні технології навчання («робота в парах», «робота в малих групах», «рольова гра», «дискусія», «незакінчена розповідь», «дерево рішень», «броунівський рух», «акваріум», «дощ ідей» та інші) включають такі компоненти - спільну навчальну мету для всіх учасників навчального процесу; чітко спланований кінцевий результат навчання; методи і прийоми, що стимулюють діяльність студентів; умови і процедури досягнення запланованих результатів; засоби оцінювання для корекції та вибору прийомів навчання; системність; педагогічне керування процесом навчання; підтвердження ефективності застосованої технології.

освіта мексика іноземний вчитель

Висновки

На основі здійсненого дослідження можна зробити такі висновки:

2. Історико-педагогічний аналіз досліджуваної проблеми свідчить, що джерела мексиканської освітньої системи слід шукати у культурологічному полі індіанських цивілізацій. Тривала й жорстка іспанська колонізація (ХV ст. - початок ХІХ ст.) підпорядкувала мексиканську систему освіти інтересам католицької церкви й іспанської метрополії, що стало причиною втрати переважною більшістю населення національної ідентичності, мови й культури. Становлення народної системи освіти забезпечило набуття політичної незалежності мексиканською державою у 1810 році. На становлення мексиканської системи освіти суттєвим чином вплинула економічна експансія США: потужний і конкурентоспроможний американський ринок освітніх послуг загальмував розвиток мексиканської вищої освіти і, зокрема, її складової - педагогічної освіти, що стало вагомою причиною низьких соціально-економічних показників добробуту мексиканської держави. Сучасна мексиканська система освіти складається з таких функціонально пов'язаних компонентів: базова освіта (дошкільна, початкова і неповна середня освіта); середня, вища, післядипломна освіта.

Освітня політика мексиканської держави на сучасному етапі спрямована на розбудову власного культурно-освітнього простору шляхом гармонізації глобальної та національно-унікальної тенденцій розвитку. Осучасненню і збагаченню мексиканської системи освіти сприяють: світський характер освіти; загальна доступність початкової й неповної середньої освіти; розвиток і реформування університетської освіти; реалізація державних програм підтримки післядипломної педагогічної освіти і науково-педагогічної діяльності; демократизація управління освітою шляхом урівноваження централізаційних і децентралізаційних процесів і залучення громадських організацій. На основі дослідження особливостей управління освітньою системою було виділено такі періоди: перший - під протекторатом католицької церкви й іспанської метрополії (ХV ст. - кінець ХІХ ст.); другий - управління незалежною мексиканською державою (кінець ХІХ ст. - 90-ті роки ХХ ст.); третій - управління державними і громадськими організаціями.

3. Позитивний вплив на розвиток мексиканської професійно-педагогічної освіти здійснили Національний університет в Мехіко та автономні університети, що виявився у загальній демократизації освітньої системи, в започаткуванні національних вищих педагогічних шкіл, відкритті центрів дидактики, відділів методики навчання, організації підготовки ліценціатів і магістрів з педагогіки, реалізації програм підтримки навчання викладачів ВНЗ і програм забезпечення якості освіти. Особливу роль відіграли університети у започаткуванні професійної підготовки вчителів іноземних мов шляхом створення центрів мовної освіти, які, будучи університетськими структурами, водночас є незалежними навчальними установами. Саме мовні центри стали ініціаторами укладення угод з провідними університетами світу щодо залучення висококваліфікованих кадрів до викладацької роботи у галузі іноземних мов. Підготовку висококваліфікованих викладачів для ВНЗ Мексики здійснюють також провідні університети України. Значна кількість українських наукових працівників (більше 300 осіб) проводить науково-педагогічну діяльність у вищих навчальних закладах Мексики.

3. На сучасному етапі Мексика володіє самобутньою системою професійної підготовки вчителів іноземних мов, що реалізується в державних, приватних вищих навчальних закладах і в інституціях транснаціональних освітніх корпорацій. У Мексиці здійснюється багатоваріантний підхід до професійної підготовки вчителів іноземних мов як складової педагогічної освіти: короткострокові курси; повна професійно-педагогічна освіта (ліценціат, магістратура); післядипломна педагогічна освіти (докторантура); педагогічна освіта без відриву від виробництва. Система професійної підготовки вчителів іноземних мов у Мексиці перебуває на етапі свого становлення і характеризується такими особливостями: спрямування на збереження мовного плюралізму (вивчаються англійська, французька, німецька, італійська, японська, російська) водночас з перевагами на користь англійської мови; домінування педагогічно-інструментальної й професійно-практичної складових; автономне існування програм професійної підготовки вчителів іноземних мов; різноманітність теоретичних основ реалізації кожної програми; використання під час формування курікулуму численних концептуальних засад навчання і навчальних технологій професійної підготовки вчителів іноземних мов.

4. Дослідження курікулумів професійної підготовки вчителів іноземних мов у мексиканських ВНЗ дало змогу встановити, що їх обґрунтування здійснюється з позицій соціально-критичного наукового підходу, який поєднує критичний, герменевтичний та міждисциплінарний аспекти. Методологія формування курікулуму включає інституціональний, культурологічний, дискурсивний аналіз, наративні, освітньо-етнографічні та інші квалітативні методи дослідження. Теорія реконцептуалізованого курікулуму обґрунтовує подальший розвиток курікулуму на основі встановлення розбіжностей між стандартами (формальний курікулум) та діючими реаліями (прихований, нульовий, реальний курікулуми) професійної підготовки вчителів іноземних мов у мексиканських ВНЗ.

5. Встановлено, що курікулум професійної підготовки вчителів іноземних мов у мексиканських ВНЗ ґрунтується на комунікативно-орієнтованих методиках, у ході реалізації яких застосовуються різноманітні технології навчання. Особливе місце займають інтерактивні технології, що зорієнтовані на мотивацію студентів до вивчення іноземних мов упродовж всього життя як умови забезпечення постійного особистісного розвитку і самовдосконалення. Розроблено науково-методичні рекомендації для викладачів і дослідників порівняльно-педагогічної проблематики, зміст яких характеризує особливості функціонування мексиканського освітнього простору, вплив на нього глобалізуючих тенденцій, специфіку професійної підготовки вчителів іноземних мов в умовах економічно нестабільного соціуму.

До напрямів подальшого дослідження належать порівняльно-педагогічний аналіз становлення і розвитку систем освіти інших країн Латинської Америки (Бразилії, Аргентини, Чілі), що дасть можливість поглибити наукове розуміння тенденцій розвитку міжнародного освітнього простору.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Жижко О.А. Історико-ретроспективний аналіз становлення і розвитку професійної педагогічної освіти Мексики // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. пр. /Гол. ред. С.Сисоєва - К.: Міленіум, 2006. - № 4. - С.117 - 128

2. Жижко О.А. Теоретико-методологічні засади становлення і розвитку професійно-педагогічної освіти у Мексиці // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Наук.-метод.жур./Ред.колегія: А.Алексюк, Г.Балл, П.Воловик, С.Гончаренко та ін. - К., 2006. - № 3 - 4. - С.173 - 180

3. Жижко О.А. Професійна підготовка вчителів іноземних мов в Мексиці в науково-теоретичних дослідженнях // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. пр. /Гол. ред. С.Сисоєва - К.: Міленіум, 2007.- № 2. - С. 48 - 56

4. Жижко О.А. Курікулум в освітній діяльності провідних університетів Мексики // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка - Житомир: 2007. - № 33. - С. 69 - 72

5. Жижко О.А. Система освіти Мексики: Науково-методичні рекомендації. - К., 2007. - 53 с.

6. Zhizhko E. Las investigaciones sobre enseсanza de lenguas extranjeras en el estado de Zacatecas // Las investigaciones sobre la enseсanza y el aprendizaje de lenguas extranjeras en Mйxico. Hermosillo: Plaza y Valdez, 2007. - P. 123 - 136.

7. Zhizhko E. Formaciуn de profesores y proceso de enseсanza de lenguas extranjeras // Memorias FEULE 2006. Puerto Vallarta: FEULE, 2006. - P. 1 - 21.

8. Zhizhko E., Formaciуn de los profesores de lenguas extranjeras. Un estudio en el Centro de Idiomas, UAZ. Universidad Autуnoma de Zacatecas, Docencia Superior. Zacatecas: UAZ, 2007. - P. 147.

9. Zhizhko E. Tantas veces eres persona, cuantas lenguas sabes // Mucho mбs que dos. 175/UAZ. Zacatecas: UAZ, 2007. - P. 48 - 56.

Размещено на Allbest.ru