Підготовка майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів просодичних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів просодичних засобів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, положення сучасних концепцій мовної освіти в Україні вимагають формування мовної особистості, яка здатна вільно орієнтуватись у різноманітних комунікативних ситуаціях та успішно розв'язувати комунікативні завдання. Окреслене коло питань визначає напрями сучасних наукових пошуків і методичних розробок.

Загальні лінгводидактичні аспекти навчання іноземної мови розкрито в дослідженнях М.П. Дворжецької, Т.О. Ладиженської, О.О. Леонтьєва, С.Ю. Ніколаєвої, Н.К. Скляренко, Ю. І. Пассова, О.Б. Тарнопольського, Г.О. Харлова, R.R. Jordan, D. Nunan. Вивченню просодичних особливостей мовлення присвячено праці Л.Г. Беличенко, Л.В. Бондарко, Т.О. Бровченко, Л.Р. Зіндера, Л.В. Златоустової, Т.М. Корольової, Ю.В. Кузьменко, О.П. Крюкової, D. Brazil, J. Clark, P. Roach, C. Yallop. Значну увагу приділено дослідженню проблеми кодування та декодування різних видів дискурсу (Н.Д. Арутюнова, В.Б. Бурбело, Л.Г. Давидова, Л.В. Златоустова, G. Brown, G. Cook, M.A.K. Halliday).

Значно пожвавився інтерес вітчизняної лінгводидактики останніх років до проблем підготовки вчителів іноземної мови, що відображено в дослідженнях С.Л. Бобир, О.Б. Бігич, Н.Д. Гальскової, Р.Ю. Мартинової, І. С. Мельник, С.Ю. Ніколаєвої, Н.К. Скляренко, О.Б. Тарнопольського та інших. Особливу увагу приділено навчанню іноземної мови учнів початкової школи, оскільки саме цей етап є визначальним у подальшому її оволодінні. Розглянуто питання щодо формування загальнопізнавальних умінь і навичок у молодших школярів під час вивчення іноземної мови (О.В. Арделян), особливостей навчання англійської мови в початковій школі (Т.В. Бабенко, В.М. Плахотник), формування мотивації навчання молодших школярів (О.А. Гузенко), навчання аудіювання (Н. Є. Жеренко), розвитку мовлення молодших школярів (М.Р. Львов) тощо.

Утім, поза увагою вчених залишається комунікативно-прагматичний аспект реалізації просодичних засобів в іншомовному дидактичному дискурсі, зорієнтованому на навчання молодших школярів. Відтак, виникає потреба мовної і мовленнєвої підготовки майбутніх учителів англійської мови, мовлення яких виступає головним еталоном просодичного оформлення іншомовного мовлення для учнів початкових класів. Відсутність спеціальних досліджень, спрямованих на формування в майбутніх учителів англійської мови навичок просодичного оформлення іншомовного дидактичного дискурсу монологічного характеру, зумовила вибір теми дисертаційної роботи «Підготовка майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів просодичних засобів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики «Теоретичні та прикладні аспекти дослідження типологічних і конкретно-мовних рис сучасного дискурсу» (реєстраційний номер 0107U000467), що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Автором досліджувалася проблема навчання студентів - майбутніх учителів англійської мови - варіативності просодичних одиниць з урахуванням екстралінгвістичного фактора віку реципієнта. Тема дослідження затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (протокол №6 від 25.01.2007 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 24.04.2007 р.).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати методику формування в майбутніх учителів англійської мови навичок використання просодичних засобів в іншомовному дидактичному дискурсі монологічного характеру для навчання учнів початкової школи.

Завдання дослідження:

1. З'ясувати теоретичні передумови підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкової школи просодичних засобів актуалізації змісту іншомовного висловлювання.

2. Виявити дистинктивні просодичні засоби реалізації іншомовного дидактичного дискурсу, зорієнтованого на дитячу аудиторію, з урахуванням прагматичної функції впливу мови.

3. Визначити критерії, показники й охарактеризувати рівні сформованості в майбутніх учителів англійської мови навичок просодично оформлювати англомовні дидактичні тексти, розраховані на навчання молодших школярів.

4. Розробити й експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкової школи використанню просодичних засобів та методику її реалізації.

Об'єкт дослідження - іншомовна навчально-мовленнєва діяльність майбутніх учителів.

Предмет дослідження - процес підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкових класів просодичних засобів актуалізації змісту іншомовного висловлювання.

Методи дослідження. Для з'ясування стану теорії і практики підготовки майбутніх учителів англійської мови до просодичного оформлення іншомовного дидактичного мовлення використано метод аналізу й узагальнення психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури. Виявлення функціонально-стильової специфіки іншомовного дидактичного дискурсу здійснювалося під час фонетичного дослідження з використанням функціонального і компонентного аналізів. З'ясування складових просодичного оформлення усного іншомовного дидактичного дискурсу монологічного характеру на перцептивному та акустичному рівнях здійснювалося методами аудиторського й інструментального аналізів. Задля визначення рівнів сформованості навичок просодичного оформлення іншомовного дидактичного дискурсу використано методи педагогічного спостереження, експертної оцінки і тестування. З метою дослідження ефективності розробленої методики підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкових класів просодичних засобів було проведено педагогічний (констатувальний та формувальний етапи) експеримент. Для підтвердження достовірності одержаних результатів дослідження використано статистичні методи узагальнення емпіричних даних та їх кількісного аналізу.

Базою дослідження виступили факультет іноземних мов Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, факультет іноземної філології Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили, ЗОШ №65 та №6 м. Одеси. У педагогічному експерименті взяли участь 156 студентів та 376 учнів початкової школи.

Наукова новизна одержаних результатів: уперше обґрунтовано зміст і структуру підготовки майбутніх учителів англійської мови просодично оформлювати іншомовний дидактичний дискурс монологічного характеру з метою навчання учнів початкових класів актуалізації змісту англомовного висловлювання; визначено дистинктивні просодичні засоби іншомовного дидактичного дискурсу (мелодика, темп, тембр, гучність, ритм, наголос), зумовлені віком реципієнта, та подано їх змістові характеристики; обґрунтовано методичні принципи формування й удосконалення досліджуваних навичок у студентів (єдності системи вправ; відповідності змісту вправ меті навчання; зумовленості просодичних засобів конкретними ситуаціями спілкування; диференціації використання просодичних засобів з урахуванням соціолінгвістичного та психолінгвістичного аспектів сприйняття та породження мовлення; інтеграції з рідною мовою); розроблено критерії та показники сформованості в студентів факультетів іноземних мов навичок просодичного оформлення іншомовних дидактичних текстів для навчання учнів початкових класів актуалізації змісту висловлювання (здатність майбутніх учителів англійської мови виділяти в навчальних текстах головну і другорядну інформацію за допомогою просодичних засобів; подавати й оформлювати зміст навчальних текстів просодичними засобами відповідно до вікових особливостей учнів; використовувати в навчальних текстах просодичні засоби для посилення цілеспрямованого дидактичного впливу на учнів; відтворювати просодичними засобами емоційне ставлення до змісту висловлювання); уточнено зміст понять «іншомовний дидактичний дискурс» та «навички просодичного оформлення іншомовного висловлювання»; подальшого розвитку набула методика навчання просодичних засобів майбутніх учителів іноземної мови.

Практичне значення одержаних результатів: розроблено методику формування навичок майбутніх учителів англійської мови просодично оформлювати іншомовний дидактичний дискурс з урахуванням екстралінгвістичного фактора віку реципієнта; створено систему вправ для формування навичок студентів просодично оформлювати іншомовний дидактичний дискурс, зорієнтований на навчання молодших школярів актуалізації змісту іншомовного висловлювання. Результати дослідження відображено в змісті курсу «Методика викладання іноземної мови», теоретичного курсу з фонетики (розділ «Просодія»), прикладної лінгвістики (розділ «Дидактичний дискурс»), а також у методичних вказівках для проведення педагогічної практики студентів у ЗОШ.

Матеріали дослідження можуть бути використані на практичних заняттях з методики викладання іноземної мови для студентів 2-4 курсів, що навчаються за спеціальністю «Викладач англійської мови», а також під час підвищення кваліфікації вчителів англійської мови, які працюють з учнями початкових класів у ЗОШ.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (акт про впровадження №3592 від 13.07.2007), Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили (акт про впровадження №7/2/66 від 17.04.2007), ЗОШ №65 (акт про впровадження №317 від 20.06.2007) та ЗОШ №6 (акт про впровадження №81 від 18.06.2007) м. Одеси.

Достовірність результатів дисертаційної роботи забезпечувалася методологічним та теоретичним обґрунтуванням вихідних положень роботи, використанням системи методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; якісним і кількісним аналізом одержаних даних, результатами перевірки розроблених положень шляхом їх упровадження в практику викладання іноземних мов у ВНЗ та ЗОШ.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи було викладено й обговорено на міжнародній конференції «TESOL - South Ukrainian Regional Conference Teaching and Learning for Success: Sailing to New Horisons» (Миколаїв, 2005), XIV міжнародній «Мова і культура» ім. проф. Сергія Бураго (Культурологічний підхід до викладання мови і літератури) (Київ, 2005), І Міжнародній «Сучасні мовленнєві технології» (Одеса, 2005), XV міжнародній «Мова і культура» ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2006) наукових конференціях, V Міжвузівській конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2007).

Публікації. Результати дослідження відображено в 9 публікаціях автора, з них 3 - у фахових виданнях України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 3 додатків. Повний обсяг дисертації становить - 175 сторінок. У роботі вміщено 2 таблиці, 1 рисунок, що займають 2 самостійні сторінки тексту. Список використаних джерел налічує 230 найменувань, що охоплюють 23 сторінки. Додатки розміщені на 46 сторінках.

Основний зміст дисертації

дидактичний просодичний учитель англійський

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання експериментального дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість; подано дані щодо впровадження та апробації основних положень дисертації.

У першому розділі «Теоретичні передумови підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкових класів просодичних засобів» розкрито лінгводидактичний аспект проблеми актуалізації змісту висловлювання в іншомовному дидактичному дискурсі за допомогою просодичних засобів; охарактеризовано сучасний стан підготовки майбутніх учителів англійської мови до просодичного оформлення англомовного дидактичного дискурсу в теорії та практиці іншомовної освіти.

Важливим аспектом іншомовного дидактичного дискурсу є врахування впливу віку реципієнта на процес викладання навчального матеріалу вчителем (О.П. Аматьєва, О.В. Арделян, Т.В. Бабенко, Л.Г. Беличенко, С.Л. Бобир, А.М. Богуш, М.С. Вашуленко, С.Ю. Ніколаєва, О.М. Шерстюк, M. Carthy). Цей фактор є одним з основних елементів дидактичної комунікації, що впливає на стереотипізацію інтонаційних експлікацій усних висловлювань та вибір вербальних і невербальних засобів.

У навчанні актуалізації змісту іншомовного висловлювання особливого значення набуває об'єктивне відображення референтного простору повідомлення, переконання адресата в тому, що отримана ним інформації є правильною. Для цього вчитель повинен орієнтується в обсязі фонових знань реципієнта, що забезпечують його здатність сприймати і декодувати інформацію, отриману в процесі навчального комунікативного акту (Н.Н. Новичкова, С.Л. Рубінштейн, O. Dunn). Усвідомлення прагматичного наміру висловлювання базується на сформованій прагматичній компетенції, розвиток якої починається в 13 років і продовжується впродовж усього подальшого життя індивідуума. Ця компетенція є надбудовою над сформованими мовною та соціолінгвістичною компетенціями й передбачає аналіз і оцінку змісту мовленнєвого акту щодо його релевантності в певному контексті спілкування (З.Я. Тураєва, А. Cruttenden, R.R. Jordan). Під час навчання учнів іноземних мов презентація іншомовного дидактичного дискурсу відбувається за допомогою просодичних засобів, які ілюструють матеріал, що вивчається, та допомагають їм усвідомити модифікації навчальної інформації. Під просодичними засобами в іншомовному дидактичному дискурсі ми розуміємо засоби виразності мовлення (мелодику, темп, тембр, гучність, ритм, наголос), які визначають адекватність актуалізованого змісту усного висловлювання.

Аналіз варіативності використання просодичних засобів у мовленні носіїв мови свідчить про те, що під час навчання просодія виступає засобом для усвідомлення учнями комунікативного наміру вчителя. При цьому характер просодії як цілісного утворення залежить від кожного окремого елемента виразності цієї системи. Просодичні елементи знаходяться у взаємодії не тільки один з одним, а й з елементами інших систем: мовним середовищем та з позамовними чинниками. Використання вчителем еталону просодичного оформлення іншомовних дидактичних текстів дозволяє прогнозувати і запобігати інтонаційних труднощів в оволодінні учнями виразністю і змістом висловлювання іноземною мовою, сприяє розумінню навчальної інформації та формуванню в них означених навичок.

Навчання дітей молодшого шкільного віку актуалізації змісту іншомовного висловлювання за допомогою просодичних засобів знаходить своє відображення у формуванні вмінь та навичок монологічного мовлення на основі використання еталонного мовлення вчителя. Однак, вивчення особливостей навичок використання просодичних засобів у мовленні майбутніх учителів англійської мови засвідчило недостатній рівень їх сформованості. Аналіз навчальних текстів та вимог, які ставляться до підготовки майбутніх учителів англійської мови використовувати просодичні засоби в оформленні дидактичних текстів, засвідчує також, що навички використання цих засобів не включено до змісту методики навчання. У навчальних посібниках і програмах, що визначають зміст теоретичної та методичної підготовки майбутніх учителів англійської мови, відсутні принципи впорядкування та систематизації навчального матеріалу, системи вправ, що забезпечують їх цілеспрямоване навчання просодичного оформлення іншомовних дидактичних текстів. Матеріали не диференційовані з урахуванням віку учнів, зокрема навчання учнів початкової школи актуалізації змісту іншомовного висловлювання.

У другому розділі «Методика підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів актуалізації змісту висловлювання за допомогою просодичних засобів» розкрито сутність лінгводидактичної моделі підготовки майбутніх учителів англійської мови та методику її реалізації; подано вимоги до відбору усних дидактичних текстів для навчання просодичних засобів у початковій школі; обґрунтовано методичні принципи навчання студентів просодично оформлювати іншомовний дидактичний дискурс монологічного характеру, зорієнтований на сприйняття учнями початкових класів; подано систему вправ та експериментальну модель підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкової школи актуалізації змісту іншомовного висловлювання за допомогою просодичних засобів.

Підґрунтям створення моделі став еталон просодичного оформлення іншомовних дидактичних текстів, який складено за результатами фонетичного дослідження навчальних текстів з підручників, рекомендованих для навчання англійської мови. Відбір навчальних текстів для підготовки майбутніх учителів англійської мови здійснювався з урахуванням рекомендацій лінгводидактів (Ю. І. Пассов, Н.К. Скляренко, О.Б. Тарнопольський та інші). Було встановлено такі вимоги: відповідність навчального матеріалу еталону просодичного оформлення іншомовних дидактичних текстів; відповідність змісту дидактичних текстів визначеній тематиці; урахування соціолінгвістичних і психолінгвістичних аспектів процесу спілкування; єдність вербальних та невербальних засобів спілкування; функціональність просодичних засобів (достовірність і сучасність); зіставлення з рідною мовою; ситуативна співвіднесеність; відповідність змісту навчальних програм.

Дотриманню створеного еталону просодичного оформлення іншомовних дидактичних текстів під час навчання студентів сприяли застосування автентичних фонограм; демонстрація просодичних засобів за допомогою жестів та міміки; демонстрація просодичних зразків оформлення текстів, що є подібними та відмінними для носіїв англійської й української мов з наголосом на тих засобах англійської мови, що відсутні в рідній мові.

Методичні принципи підготовки майбутніх учителів англійської мови просодичного оформлення дидактичних текстів передбачали: 1) єдність системи вправ для відпрацювання просодичного оформлення іншомовних дидактичних текстів з іншими системами вправ, які використовуються в навчанні студентів іноземних мов та під час вивчення ними курсу методики їх викладання; 2) відповідність змісту вправ меті навчання; 3) зумовленість просодичних засобів конкретними ситуаціями спілкування; 4) диференціації використання просодичних засобів в іншомовних дидактичних текстах з урахуванням соціолінгвістичного та психолінгвістичного аспектів сприйняття й породження мовлення; 5) інтеграції з рідною мовою (О.В. Арделян, Т.В. Бабенко, О.Б. Бігич, С.Л. Бобир, Н.Д. Гальскова, О.А. Гузенко, Н. Є. Жеренко, Р.Ю. Мартинова, С.Ю. Ніколаєва, В.М. Плахотник).

Модель підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкової школи актуалізації змісту англомовного висловлювання за допомогою просодичних засобів складалася з теоретичного та практичного блоків. Теоретичний блок передбачав усвідомлення студентами понять «дискурс», «текст», «функціонально-прагматична спрямованість», «екстралінгвістичні фактори», «кодування та декодування дискурсу», «просодія», «модальність», «диференційний підхід», уявлень щодо психолінгвістичних і соціолінгвістичних особливостей процесу розгортання іншомовного дидактичного дискурсу. Практичний блок моделі був спрямований на формування, опрацювання й удосконалення навичок студентів просодично оформлювати іншомовні дидактичні тексти з урахуванням екстралінгвістичного фактора віку реципієнта. Підготовка студентів до просодичного оформлення дидактичних текстів з подальшим їх використанням у навчанні англійської мови учнів початкових класів відбувалась у три етапи. Кожному із цих етапів відповідав спеціально розроблений комплекс вправ (див. рис.).

Перший комплекс вправ було спрямовано на опрацювання уявлень про типи мовних засобів та їх функції в дидактичному дискурсі. Він використовувався на підготовчому етапі і містив некомунікативні, умовно-комунікативні, рецептивні вправи. Відповідно до вирішуваних завдань, вправи цього комплексу було систематизовано за змістом усвідомлюваних знань щодо особливостей функціонування просодичної системи англійської мови, характеристик дискурсу загалом та іншомовного дидактичного дискурсу як такого; соціокультурного та психолінгвістичного аспектів розгортання іншомовного дидактичного дискурсу; особливостей розгортання іншомовного дидактичного дискурсу, зорієнтованого на сприйняття різною за віком аудиторією учнів за просодичними, граматичними, лексичними, синтаксичними та графічними засобами його оформлення.

Під час виконання вправ означеного комплексу майбутні вчителі англійської мови проводили спостереження за реалізацією еталону іншомовного дидактичного дискурсу в роботі викладачами - носіями англійської мови; складали методичні розробки уроків для учнів з фрагментами пояснення щодо використання просодичних засобів оформлення іншомовного висловлювання; проводили розпізнавання та творчо використовували просодичні засоби в оформленні іншомовного висловлювання; опрацьовували електронні словники за певними розділами, що закріплювали вимову слів. Задля більш продуктивного сприйняття студентами навчальної інформації використовувались аудіозаписи зразків іншомовного дидактичного дискурсу монологічного характеру, схеми, графіки, таблиці, картки, а також озвучені словники (CD-ROM та Інтернет).

Другий комплекс вправ був спрямований на формування і розвиток навичок використання просодичних засобів в іншомовному дидактичному дискурсі. Основна увага приділялася порівнянню та співвіднесенню просодичного оформлення різних типів дидактичного дискурсу (зорієнтованого на сприйняття дитячою й дорослою аудиторією). Цей комплекс використовувався на тренувальному етапі і містив умовно-комунікативні, рецептивні, рецептивно-репродуктивні вправи. Його було систематизовано за групами з метою опрацювання: дистинктивних просодичних засобів, які використовує професійний викладач - носій англійської мови - при озвучуванні навчальних текстів перед дорослою аудиторією; дистинктивних просодичних засобів, необхідних для озвучування навчальних текстів у дитячій аудиторії; розрізнення дидактичних текстів та використаних просодичних засобів за їх відповідністю певній аудиторії слухачів.

Для формування в студентів навичок просодичного оформлення усного іншомовного дидактичного дискурсу монологічного характеру відповідно до заданого еталону використовувалися такі завдання: 1) групування просодичних засобів відповідно до типу дидактичних текстів: виділення тих мелодійних, динамічних та темпоральних характеристик, які чітко підкреслюють спрямованість тексту на реципієнта-дорослого або реципієнта-дитину; 2) поділ текстів на фрази, синтагми і ритмічні групи; 3) транскрибування текстів; 4) виділення головнонаголошених, наголошених складів у синтагмах та фразах тексту; 5) визначення типу фразового наголосу: синтагматичного, логічного, емоційного; 6) виокремлення найбільш часто використовуваного типу мелодійного контуру, який оформлює фрази дидактичних текстів; 7) характеристика тонального діапазону тексту (вузький, середній, широкий); 8) з'ясування типу шкал, які є найбільш характерними для реалізованих синтагм (фраз); 9) характеристика змін гучності початку, середини, кінця тексту (низька, знижена, помірна, підвищена, висока), пояснення причин зміни гучності; зіставлення змін гучності в синтагмі або фразі зі змінами інших компонентів просодії; 10) з'ясування довжини пауз (дуже короткі, короткі, середні, довгі, дуже довгі); 11) визначення типів пауз: міжсинтагмені та внутрішньосинтагмені (хезитації та психологічні); 12) з'ясування характеру зміни темпу в тексті (дуже повільний, повільний, середній, швидкий, дуже швидкий).

Третій комплекс вправ був спрямований на вдосконалення в майбутніх учителів англійської мови навичок використання просодичних засобів в іншомовному дидактичному дискурсі, зорієнтованому на сприйняття учнями початкових класів. Він використовувався на етапі закріплення і містив умовно-комунікативні, рецептивні, рецептивно-репродуктивні, рецептивно-продуктивні, продуктивні вправи. Вони були згруповані в такий спосіб: вправи на вдосконалення навичок використання просодичних засобів в іншомовному дидактичному дискурсі, розрахованому на сприйняття дитиною на основі прикладів реалізації еталону дикторами-професіоналами, та вправи на вдосконалення навичок використання просодичних засобів в іншомовному дидактичному дискурсі, розрахованому на сприйняття дитиною на основі самостійного укладання й аналізу дидактичних текстів.

Навчання студентів самостійно контролювати доцільність використання просодичних засобів при розгортанні іншомовного дидактичного дискурсу забезпечувалося прослуховуванням незнайомого іншомовного дидактичного тексту у двох зразках відтворення (текст, розрахований на сприйняття дорослою аудиторією, і текст, розрахований на сприйняття дитячою аудиторією); транскрибуванням та інтонуванням текстів; відпрацьовуванням вимови окремих слів за допомогою електронних версій словникових видань; промовлянням окремих фраз та цілого тексту за дикторами; самостійним читанням текстів вголос; записом озвучених текстів на аудіоносії; проведенням порівняльного аналізу запису власного зразка читання із записами еталонних зразків цих самих текстів з подальшим виявленням помилок та визначенням способів їх усунення.

Особливістю цього комплексу вправ стала його комунікативно-творча спрямованість, що забезпечувалася складанням текстів на запропоновану тематику для прослуховування дитячою аудиторією, їх фонетичною розміткою та читанням вголос; запис зразків текстів, складених самостійно з використанням технічних засобів; самостійним коригуванням текстів; коригуванням просодичного оформлення текстів, складених іншими студентами (робота в парах і групах); відтворенням відредагованих текстів з урахуванням еталонного використання просодичних засобів для прослуховування учнями; рольовими іграми, спрямованими на вдосконалення навичок просодичного оформлення іншомовного дидактичного дискурсу.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка методики підготовки майбутніх учителів англійської мови до використання просодичних засобів у навчанні учнів початкових класів» описано особливості організації експериментального етапу дослідження підготовки студентів до просодичного оформлення іншомовного дидактичного дискурсу монологічного характеру з метою навчання учнів початкової школи актуалізації змісту англомовного висловлювання, розкрито сутність формувального етапу експерименту, проаналізовано результати констатувального й формувального етапів експерименту.

Рівні сформованості в майбутніх учителів англійської мови навичок просодичного оформлення іншомовного дидактичного дискурсу, зорієнтованого на сприйняття учнями початкових класів, оцінювалися за такими критеріями: доцільність використання просодичних засобів дидактичним цілям; адекватність просодичних засобів змісту висловлювання; емоційна насиченість просодичних засобів; усталеність використання просодичних засобів у навчальних ситуаціях; гнучкість використання просодичних засобів англійської мови.

Наявність у студентів навичок актуалізації змісту іншомовного висловлювання просодичними засобами досліджувалася за структурно-логічною, комунікативною, прагматичною та емфатичною функціями дидактичного мовлення. Показником вираження структурно-логічної функції була здатність майбутніх учителів англійської мови виділяти в навчальних текстах головну і другорядну інформацію просодичними засобами; комунікативної - подавати й оформлювати зміст навчальних текстів просодичними засобами відповідно до вікових особливостей учнів; прагматичної - використовувати в навчальних текстах просодичні засоби для посилення цілеспрямованого дидактичного впливу на учнів; емфатичної - за допомогою просодичних засобів відтворювати емоційне ставлення до змісту висловлювання.

Задля виявлення рівнів сформованості досліджуваних навичок майбутніх учителів англійської мови здійснювалося тестування. Студентам було запропоновано усно і письмово виконати серію завдань, спрямованих на прояв кожного з визначених показників. Оцінювання проводилося за шкалою: «виконано - не виконано». За результатами виконання тестів високому рівню сформованості навичок просодичного оформлення іншомовного дидактичного мовлення відповідали бали від 20 до 17. Достатній рівень визначався за сумою балів від 16 до 13; середній - від 12 до 9 балів, і низький - від 8 балів і менше.

За результатами тестування, що проводилося на початку формувального етапу експерименту, високого рівня не виявили ані студенти контрольної групи (далі - КГ), ані студенти експериментальної групи (далі - ЕГ). Достатній рівень за реалізацією структурно-логічної функції виявили 21,0% студентів КГ та 21,3% студентів ЕГ; за показником комунікативної функції - 17,4% та 18,1% студентів відповідно; за показником прагматичної функції - 3,6% КГ та 7,2% студентів ЕГ; за показником емфатичної функції - 21,2% та 19,3% студентів відповідно. Середній рівень реалізації структурно-логічної функція мови виявили 25,2% студентів КГ і 24,2% студентів ЕГ; комунікативної функції - 26,3% та 21,2% студентів відповідно; прагматичної функції - 20,2% та 15,0% студентів відповідно; емфатичної функції - 32,6% студентів КГ та 24,4% студентів ЕГ. Отже, найбільша кількість студентів КГ та студентів ЕГ показали низький рівень володіння навичками просодичного оформлення іншомовного дидактичного дискурсу, зорієнтованого на сприйняття учнями початкових класів за всіма виділеними показниками.

Формувальний етап експерименту проводився впродовж трьох років за методикою, розробленою відповідно до створеної нами моделі та на основі впровадження складеної системи вправ. Найважливішим елементом підготовки майбутніх учителів англійської мови було введення в ЕГ навчального матеріалу з опертям на іншомовні дидактичні тексти-еталони, начитані професійними викладачами, носіями англійської мови.

Ефективність підготовки студентів до використання просодичних засобів у досягненні дидактичних цілей у роботі з учнями початкових класів виявлялася за результатами тестування, яке було проведене після завершення формувального етапу експерименту. Студенти ЕГ та КГ виконували завдання, аналогічні завданням констатувального тестування. Результати цього зрізу подано в таблиці.

Рівні підготовки студентів до використання просодичних засобів в іншомовному дидактичному дискурсі за результатами прикінцевого зрізу (%)

У середньому за всіма показниками високого рівня розвитку досліджуваних навичок досягли 16,1% студентів ЕГ (до навчання було 0%). У студентів КГ цього рівня не було виявлено. Достатнього рівня розвитку досліджуваних навичок досягли 53,9% студентів ЕГ (до навчання було 16,6%) і 35,9% студентів КГ (було 15,8%). Середнього рівня розвитку досліджуваних навичок досягли 30,0% студентів ЕГ та 39,7% студентів КГ (було 23,1% і 22,3% відповідно). Студенти ЕГ не виявили низького рівня розвитку досліджуваних навичок. У КГ низький рівень показали 24,4% студентів (до навчання було 61,9%).

Порівняно з результатами, одержаними на початку експерименту, повторне тестування по його завершенню виявило значне покращання навичок просодично оформлювати іншомовний дидактичний дискурс монологічного характеру, зорієнтований на сприйняття учнями початкових класів: кількість студентів ЕГ на високому рівні збільшилася на 16,1%, на достатньому - на 37,3%, на середньому - на 6,9%. На низькому рівні кількість зменшилася на 60,3%. У КГ динаміка змін була іншою: кількість студентів з високим рівнем сформованості навичок просодичного оформлення іншомовного дидактичного дискурсу не збільшилася (0%), на достатньому вона зросла на 20,1%, на середньому - на 17,4% і на низькому зменшилася на 37,5%.

Апробація ефективності запропонованої методики підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкових класів актуалізації змісту іншомовного висловлювання за допомогою просодичних засобів відбувалася під час проходження ними педагогічної практики в загальноосвітніх школах. До завдань студентів входило: 1) виявити рівень розуміння учнями іншомовних дидактичних текстів; 2) навчити учнів просодично оформлювати іншомовні дидактичні тексти під час читання.

На початку педагогічної практики було визначено рівні сформованості навичок учнів актуалізації змісту іншомовного висловлювання засобами просодії. Суттєвих розбіжностей між результатами, яких досягли учні КГ та ЕГ, не спостерігалося. Наявні незначні розбіжності між групами мали випадковий характер.

Далі студенти реалізовували навчальні завдання педагогічної практики під час читання іншомовних дидактичних текстів. Актуалізація змісту англомовного висловлювання просодичними засобами відбувалася з метою збагачення уявлення дітей про особливості використання просодичних засобів для передавання змісту тексту. Такий вид роботи був спрямований на формування навичок учнів відтворювати мовлення вчителя, у ролі якого виступали студенти-практиканти, за принципом «repeat after me» («повторіть за мною»).

Навички учнів актуалізувати зміст висловлювання за допомогою просодичних засобів були обмежені спроможністю відокремлювати головне в інформації від другорядного, визначати завершеність/незавершеність висловлювання, відрізняти розповідні речення від питальних та спонукальних, демонструвати переконливе відтворення змісту навчального тексту, виділяти найбільш яскраві способи ставлення до змісту висловлювання (емоційно-модальні конотації: зацікавленість/байдужість, радість/сум, задоволення / незадоволення, впевненість/невпевненість).

Учні тих класів, у яких роботу над текстом проводили студенти КГ лише в 13,6% випадків коректно відтворили просодичне оформлення текстів, що на 41,3% нижче за результат ЕГ, де навички коректного просодичного оформлення текстів були виявлені в 54,9% учнів. Отже, результати апробації експериментального навчання в загальноосвітній школі засвідчили, що розроблена методика підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкової школи просодичних засобів є ефективною.

Методичні рекомендації, сформульовані в роботі, дозволяють коригувати процес підготовки майбутніх учителів англійської мови до викладання особливостей просодичного оформлення іншомовного усного мовлення в початковій школі з метою навчання учнів актуалізації змісту висловлювання.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі.

У дослідженні проаналізовано проблему навчання майбутніх учителів англійської мови актуалізації змісту іншомовного дидактичного дискурсу монологічного характеру за допомогою засобів просодичної системи мови та проблему викладання іноземної мови з урахуванням екстралінгвістичного фактора віку реципієнта.

1. Іншомовні дидактичні тексти, що використовуються в навчанні англійської мови, об'єднують функції повідомлення та впливу мовлення з метою сприяння засвоєнню навчальної інформації. Просодичні засоби та їх зміни в усному іншомовному дидактичному тексті (мелодика, наголос, паузи, гучність, тембр, ритм) виконують функцію структурування змісту повідомлення і забезпечують адекватне сприйняття інформації реципієнтом.

2. Просодичне оформлення іншомовного дидактичного дискурсу зумовлено його прагматичною спрямованістю та віком слухача. Дистинктивні просодичні засоби, які створюють еталон і використовуються у відтворенні навчальних текстів для сприймання молодшими школярами, мають такі характеристики: тональний діапазон початку синтагми - середній широкий; тональний діапазон термінальної частини синтагми - низький вузький; тип мелодійної шкали - скандентний низхідний, ступінчастий висхідний, слайдинговий низхідний та монотонний низхідний; рівень інтенсивності початку синтагми є більшим ніж той самий показник у текстах другого типу; низький рівень інтенсивності термінальної частини синтагми; широкий діапазон інтенсивності в синтагмі; загальна висока гучність озвучування текстів; повільний або середній темп мовлення; значна тривалість пауз між синтагмами; тембр озвучування радісний, співчутливий та дружній.

3. Навички майбутніх учителів англійської мови просодично оформлювати іншомовний дидактичний дискурс - це автоматизовані мовленнєві дії варіювання засобів просодичної системи, що забезпечують ефективність актуалізації реципієнтом-учнем змісту іншомовного висловлювання.

4. Критерії оцінювання навичок майбутніх учителів англійської мови просодично оформлювати іншомовні дидактичні тексти, зорієнтовані на сприйняття молодшими школярами, включають: доцільність використання просодичних засобів відповідно до дидактичних цілей; адекватність просодичних засобів змісту висловлювання; емоційна насиченість просодичних засобів; усталеність використання просодичних засобів у навчальних ситуаціях; гнучкість використання просодичних засобів англійської мови.

5. У підготовці майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкової школи актуалізації змісту іншомовного висловлювання за допомогою просодичних засобів показником вираження структурно-логічної функції стала здатність виділяти в навчальних текстах головну і другорядну інформацію, комунікативної - подавати й оформлювати зміст іншомовних дидактичних текстів відповідно до вікових особливостей учнів, прагматичної - використовувати в навчальних текстах просодичні засоби для посилення цілеспрямованого дидактичного впливу на учнів початкової школи, емфатичної - відтворювати емоційне ставлення до змісту висловлювання.

6. Сформованість навичок майбутніх учителів англійської мови просодично оформлювати іншомовний дидактичний дискурс, зорієнтований на сприйняття молодшими школярами, виявлялася за такими рівнями: високий - характеризувався використанням просодичних засобів англійської мови за всіма функціями і критеріями (доцільність використання просодичних засобів дидактичним цілям, адекватність просодичних засобів змісту висловлювання, емоційна насиченість просодичних засобів, усталеність використання просодичних засобів у навчальних ситуаціях та гнучкість використання просодичних засобів); достатній рівень - просодичні засоби використовувалися за всіма функціями, але відповідно до чотирьох із п'яти зазначених критеріїв; середній рівень - просодичні засоби відтворювалися відповідно до всіх функцій, за трьома із зазначених критеріїв; низький рівень - просодичні засоби використовуються відповідно до зазначених функцій, але не більше як за двома критеріями.

7. Складниками моделі підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів початкової школи використання просодичних засобів актуалізації змісту іншомовного висловлювання стали: еталону просодичного оформлення іншомовного дидактичного дискурсу носіями англійської мови; з п'ятьох методичних принципів (єдності системи вправ; відповідності змісту вправ меті навчання; зумовленості просодичних засобів конкретними ситуаціями спілкування; диференціації використання просодичних засобів з урахуванням соціолінгвістичного та психолінгвістичного аспектів сприйняття і породження мовлення; інтеграції з рідною мовою); з теоретичного та практичного блоків, трьох етапів - підготовчого, тренувального та закріплюючого. Кожний з етапів передбачав відповідний напрям роботи за спеціально розробленою системою вправ, що складалася з комплексів, спрямованих на опрацювання необхідних уявлень, формування, розвиток та вдосконалення в майбутніх учителів англійської мови навичок просодичного оформлення іншомовного дидактичного мовлення, зорієнтованого на сприйняття учнями початкових класів. Наступним елементом розробленої моделі підготовки майбутніх учителів були сформовані навички просодичного оформлення іншомовного дидактичного дискурсу та їх апробація під час проходження студентами педагогічної практики в початковій школі.

8. Результати прикінцевих зрізів знань студентів виявили позитивні зміни рівнів сформованості навичок студентів: інтегрований показник за три роки експериментального навчання за рівнями «високий», «середній» та «достатній» досяг в ЕГ 70,0% (до навчання було 16,6%) студентів, що майже вдвічі перевищує відповідний показник рівня якості в КГ, який склав 35,9% (було 15,8%). Ефективність запропонованої методики підготовки майбутніх учителів англійської мови до використання просодичних засобів у навчанні учнів була підтверджена результатами контрольних зрізів знань молодших школярів під час апробації розробленої методики в ЗОШ: якість навчання учнів студентами ЕГ склала 54,9% (до навчання було 5,7%), що значно перевищило відповідні результати учнів, яких навчали студенти КГ - 13,6% (було 5,6%).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективу подальшого розгляду вбачаємо в удосконаленні розробленої моделі підготовки майбутніх учителів англійської мови до навчання учнів актуалізації змісту іншомовного висловлювання за допомогою просодичних засобів у монологічному та діалогічному мовленні, з урахуванням віку учнів середньої і старшої школи.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Лановая О.В. К вопросу о некоторых современных тенденциях в лексикографии / О.В. Лановая // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса, 2004. - №8-9. - С. 84-87.

2. Ланова О.В. Діагностика рівнів розвитку вмінь студентів коректно просодично оформлювати іншомовний дидактичний дискурс / О.В. Ланова // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Миколаїв, 2007. - Т. 71, вип. 58: Педагогічні науки. - С. 170-174.

3. Ланова О.В. Готовність студентів - майбутніх учителів англійської мови до навчання молодших школярів актуалізації змісту іншомовного висловлювання / О.В. Ланова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса, 2007. - №4-5. - С. 3-7.

4. Ланова О.В. Варіативність темпорального компонента просодичної системи актуалізації змісту дидактичного дискурсу / О.В. Ланова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. - Одеса, 2006. - №4. - С. 79-86.

5. Lanova O. Researching Modern Lexicographу / O. Lanova / Teaching and Learning for Success: Sailing to New Horizons: [TESOL-South Ukraine Regional Conference]. - Mykolayiv, 2005. - P. 32-33.

6. Ланова О.В. Особливості кодування усного мовлення при урахуванні функціонально-прагматичного аспекту процесу розгортання дидактичного дискурсу та фактору віку реципієнта / О.В. Ланова // Матеріали V Міжвуз. конф. молодих учених (29-31 січня 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2007. - С. 184-185.

7. Ланова О.В. Лінгвістичні особливості дидактичного дискурсу на заняттях з методики викладання іноземної мови: [методичні вказівки для написання курсових та дипломних робіт для студ. ІІІ-ІV курсів ф-ту іноземних мов] / О.В. Ланова. - Одеса, 2006. - 18 с.

8. Ланова О.В. Дидактичний дискурс на уроках з іноземної мови: [методичні вказівки для студ. ІІ-ІV курсів ф-ту іноземних мов] / О.В. Ланова. - Одеса, 2006. - 14 с.

9. Ланова О.В. Особливості навчання студентів філологічних факультетів реалізації дидактичного мовлення: [методичні вказівки для студ. ІІІ-ІV курсів ф-ту іноземних мов] / О.В. Ланова. - Одеса, 2007. - 19 с.

Размещено на Allbest.ru