Еколого-естетичне виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму

Размещено на http://allbest.ru

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

УДК 37.033:37.036:502.4 (477.75)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ЕКОЛОГО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЛІЦЕЇСТІВ У ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ІСТОРИКО-ПРИРОДНИМИ ЗАПОВІДНИКАМИ КРИМУ

13.00.07 - теорія і методика виховання

КАРПЕНКОВА Наталія Іванівна

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) Міністерства освіти і науки Криму.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Ігнатенко Микола Якович, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м.Ялта) Міністерства освіти і науки Криму, перший проректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Лук'янова Лариса Борисівна, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Академії педагогічних наук України, завідувач відділу андрагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Василенко Ольга Миколаївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри соціальної педагогіки.

Захист відбудеться 24 грудня 2008 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м.Луганськ, квартал Молодіжний, 20а, корпус 2, ауд. 215.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, квартал Молодіжний, 20а.

Автореферат розісланий 21 листопада 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із пріоритетних напрямів виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах України і Автономної Республіки Крим є виховання любові до Вітчизни і рідного краю. Актуальною у зв'язку с цим стає необхідність концептуального перегляду змісту еколого-естетичної освіти і виховання старшокласників. Такі пріоритети, у свою чергу, потребують і нових психолого-педагогічних підходів до виховання ліцеїстів. Крім того, підвищення ефективності ліцейської еколого-естетичної виховної роботи передбачає ліквідацію історичної, екологічної та культурологічної необізнаності молоді Автономної Республіки Крим та України. Зазначені вище обставини зумовлюють необхідність визначення нових досліджувальних напрямів впровадження цілей і завдань еколого-естетичного виховання учнів ліцеїв, гімназій та підліткової молоді взагалі.

Специфічність педагогічних умов еколого-естетичного виховання ліцеїстів Криму потребує врахування та використання виховного потенціалу історико-культурної та історико-природної спадщини заповідного середовища Криму. На нашу думку ліцеїсти як більш свідома й більш активна учнівська молодь, повинні отримувати відповідні еколого-естетичну освіту та виховання в процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму.

За прогнозами вітчизняних науковців М.Багрова, Л.Лук'янової, Н.Миропольської, найближчим часом у педагогічній теорії та практиці України найперспективнішими навчально-виховними напрямами стануть культурно-пізнавальні, естетичні та екологічні види педагогічної діяльності. „Загострення проблеми екології людини у системі „Природа - Людина - Світ”, її ролі в історії світової цивілізації, вимагають принципово нового підходу до організації еколого-естетичного виховання молоді” (М.Багров). На думку педагогів І.Залеського, В.Колкунової, стало очевидним, що естетизація та екологізація діяльності загальноосвітнього навчального закладу є однією з передумов організації та формування гармонійного навчально-виховного процесу, що посилається до еколого-етичних імперативних норм моральності, історично сформованих та встановлених самою ж людиною.

Проблеми теорії та практики естетичного виховання старшокласників у різних формах естетичної діяльності розглядали та досліджували педагоги О.Буров, О.Василенко, А.Федь. Теоретико-методологічний аналіз проблеми естетичного виховання на сучасному етапі відбито в працях Л.Пархісенко, Л.Ритікової, М.Фіцули.

Проблеми практики естетичного виховання, естетичного самовиховання, морально-естетичного виховання, духовно-естетичного виховання розглянуто у працях В.Колкунової, С.Мажугіна, А.Шульженко. Деякі аспекти естетичної діяльності, естетичного сприйняття відображено у роботах О.Котикової, О.Савицької. Питання естетичних інтересів досліджували І.Зверєв, І.Зіль. Проблему виховання естетичних почуттів до природи, практичної організації еколого-естетичних пленерів розглянуто у працях І.Суравегіної. Окреме місце посідають дослідження вітчизняних науковців про сутність теорії та практики естетико-екологічної культури (О.Лазебна, С.Скрипник). Теоретичні та методичні засади екологічної освіти та екологічного виховання розглянуто С.Гончаренко, Н.Грейдою, О.Маринич.

Проблему формування естетичних та екологічних показників вихованості учнів досліджували через: призму ціннісного ставлення до природи та практичні засоби краєзнавчої роботи - В.Гетьман, В.Єна, Г.Павелко; культурно-краєзнавчу компетенцію - А.Єна, В.Ясвін; історико-краєзнавчу діяльность - О.Кошолап, М.Курик, Г.Матюшин, К.Ситнік. Виховні основи екологізації та естетизації шкільного освітнього простору окремо розглядалися у працях Н.Даниліної, Н.Дежнікової. Численні дослідження присвячено питанням формування й розвитку екологічної культури в учнівської молоді України і Криму (Н.Грейда, Л.Лук'янова).

На перший план наукового розгляду виступають принципи природовідповідності виховання (В.Кравцов), формування екологічного світогляду учнів, екологічного мислення, екологічної позиції підлітків (О.Лазебна) та екологічної свідомості. Проблеми формування екологічної обізнаності та вихованості старшокласників відображено у роботах В.Руденко, Б.Чернова. Екологічно-доцільна поведінка в природі, екокультурна діяльність, екологічна активність учнів розглядалися В.Авдоніним, В.Лебединським.

Аналіз наукових праць, присвячених еколого-естетичному вихованню, свідчить про неоднозначність підходів до цієї проблеми, що в цілому не суперечать один одному, а взаємообумовлюють, взаємодоповнюють і дозволяють розглядати проблему в різних ракурсах. Однак, поза увагою пріоритетів еколого-естетичної освіти та виховання залишаються: проблема ознайомлення ліцеїстів з навколишнім історико-природним заповідним середовищем Криму, визначення чинників педагогічного впливу на цей процес під час літньої навчальної практики, недостатньо розроблено зміст методів, що мають забезпечити педагогічні умови еколого-естетичного виховання ліцеїстів. Тему дисертаційного дослідження „Еколого-естетичне виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму” обрано, виходячи з актуальності та недостатньої науково-практичної розробленості проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Візуально-сенсорне дослідження навколишнього середовища засобами графіки”, „Розвиток та формування професійних здібностей майбутніх вчителів образотворчого мистецтва та дизайну” (Державний реєстраційний номер 0106U000316). Тему затверджено Вченою радою РВНЗ „Кримський гуманітарний університет” м. Ялта (протокол №6 від 24.02.2005 р.) та погоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №4 від 26.04.2005 р.).

Об'єктом дослідження є процес еколого-естетичного виховання ліцеїстів.

Предмет дослідження - педагогічні умови еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови впровадження організаційно-педагогічної моделі еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму.

Досягнення поставленої мети передбачало розв'язання таких завдань:

1) визначити теоретичні засади еколого-естетичного виховання ліцеїстів.

2) встановити зв'язок психолого-педагогічних основ еколого-естетичного виховання ліцеїстів з естетичною, екологічною, культурологічною та історичною науками;

3) розробити організаційно-педагогічну модель процесу ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму;

4) експериментально перевірити педагогічні умови впровадження організаційно-педагогічної моделі процесу ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму;

5) розробити навчальну програму спецкурсу „Заповідний Крим”, щоденник літньої практики для учнів 10 класів ліцеїв та методичні рекомендації для вчителів з питань еколого-естетичного ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму.

Для реалізації поставлених завдань використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичні - аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури з метою синтезу наявних теоретичних положень, методик та практичних результатів, системного аналізу, узагальнення вітчизняного й зарубіжного педагогічного досвіду проблеми; моделювання - розробка організаційно-педагогічної моделі еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками; емпіричні - педагогічні спостереження, бесіди з учителями, учнями за обраною темою, анкетування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики для аналізу якості і кількості даних, одержаних у ході експерименту.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено організаційно-педагогічну модель еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови впровадження розробленої організаційно-педагогічної моделі еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму; вдосконалено теорію і практику еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками; набули подальшого вдосконалення зміст, методи та організаційні форми еколого-естетичного виховання ліцеїстів.

Теоретичне значення дослідження полягає в науковій розробці та обґрунтуванні організаційно-методичного забезпечення еколого-естетичного виховання ліцеїстів і підготовки до організації цього процесу педагогів на основі теоретичного та діяльнісного підходів, з'ясуванні сукупності чинників, що впливають на ефективність цього процесу у визначенні умов використання інтегрованих методик у процесі навчально-виховної діяльності з урахуванням вікових особливостей старшокласників.

Практичне значення дослідження визначається впровадженням у зміст навчально-виховної діяльності ліцеїв Автономної Республіки Крим авторської програми спецкурсу „Заповідний Крим” у складі методичних рекомендацій „Заповідний Крим. Матеріали дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх навчальних закладів Криму, під час організації літньої еколого-естетичної навчальної практики, екологічних пленерів, у виховній роботі зі старшокласниками, у процесі перепідготовки педагогів загальноосвітніх навчальних закладів на курсах підвищення кваліфікації.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується опорою на фундаментальні психологічні, педагогічні концепції навчання та розвитку учнів, об'єктивним науковим аналізом теоретичних і практичних аспектів проблеми, відповідністю використаних методів дослідження його меті і завданням, якості і кількості аналізу отриманих результатів, результатами апробації основних положень дослідження в практиці роботи загальноосвітніх шкіл Автономної Республіки Крим, підтверджується результатами застосованого методу математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження апробовано на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Проблеми сучасної педагогічної освіти (м. Ялта, 2004, 2005, 2006 рр.), „Професіоналізм педагога” (м. Ялта, 2006 р.), „Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Умови і фактори формування особистісно-орієнтованих підходів до навчання” (м. Харків, 2006, 2007 рр.), „Ціннісні пріоритети освіти в XXI столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (м. Луганськ, 2005 р.).

Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки, образотворчого мистецтва і дизайну Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), знайшли відображення у навчальній програмі спецкурсу „Заповідний Крим” та в методичних рекомендаціях „Заповідний Крим. Еколого-естетичне виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму”.

Дані, отримані в процесі експериментального дослідження проблеми еколого-естетичного виховання ліцеїстів, впроваджено в роботу навчальних закладів Автономної Республіки Крим: навчально-виховний комплекс „Школа-ліцей №2” (м. Красноперекопськ) (довідка № 139 від 15.11.2007 р.), Нижньогірський навчально-виховний комплекс „Школа-ліцей №1” (довідка № 23 від 20.02.2008 р.), Гуманітарний ліцей КГУ (м. Ялта) (довідка №59 від 24.06.2006 р.).

Публікації автора. Основні результати дослідження висвітлено у 8 публікаціях, з них 7 одноосібні, 5 із них опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок тексту. Основну частину викладено на 174 сторінках, додатки - на 24 сторінках. Робота містить 15 таблиць, 6 рисунків. Список використаних джерел охоплює 210 найменувань, у тому числі 8 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розглянуто ступінь її розробленості, конкретизовано мету, завдання, об'єкт, предмет, наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи еколого-естетичного виховання ліцеїстів” розкрито і проаналізовано сутність поняття „еколого-естетичне виховання” в психолого-педагогічних дослідженнях, розглянуто стан проблеми еколого-естетичного виховання ліцеїстів у теорії і практиці виховання, надано характеристику теоретико-методологічних аспектів еколого-естетичної діяльності ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму. Виходячи з реальних історичних і географічних умов Криму, організація еколого-естетичного виховного процесу ліцеїстів відбувається з урахуванням регіональних особливостей Автономної Республіки Крим.

На філософському рівні формування основ естетичного виховання почалося з часів виникнення античної філософії у працях Платона, Сократа. Екологічне виховання започатковане у 1866 році Е.Геккелем. Філософський аспект екології розглядається через світоглядну інтерпретацію результатів у дослідженнях педагогів, культурологів, краєзнавців В.Борейка, В.Вернадського, С.Веребрюсова, В.Єни, П.Кеппена, Д.Лихачова, О.Мальгіна, П.Палласа. Потребує окремого розгляду сутність психолого-педагогічних понять „екологічне виховання” та „естетичне виховання”.

Екологічне виховання - це педагогічне явище, що сприяє вільному розвитку інтелектуальної та духовної сфери школярів формуванню в них наукового світобачення, співвідношень з природою та навколишнім середовищем. Екологічне виховання передбачає формування еколого-світоглядних переконань, цінностей і норм екологічної етики, навичок природоохоронної роботи, є внутрішнім збудником, що регулює поведінку в природі. Естетичне виховання - це педагогічне явище, спрямоване на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Естетичне виховання реалізується за допомогою творчого оволодіння культурою (художньою, естетичною, екологічною, моральною, поведінковою, спілкування, матеріальною) у конкретному соціально-історичному контексті, відображаючи тріаду: „знання” - „переконання” - „практична діяльність”. Виникає логічне поєднання наскрізної психолого-педагогічної послідовності навчально-виховних дій та паралельних етапів процесу ознайомлення, що інтегруються між собою: освіта (екологічна+естетична) через об'єкти ознайомлення, виховання (екологічне+естетичне), розуміння (екологічне+естетичне) через показники еколого-естетичної вихованості (поведінку, культуру, сприйняття, відношення).

Створення якісної структури еколого-естетичної і навчально-пізнавальної діяльності ліцеїстів у історико-заповідному природному просторі Криму пов`язано з чітким визначенням понятійно-категоріального апарату, теоретичних психолого-педагогічних понять дослідження, що визначають послідовність практичних організаційно-методичних дій процесу ознайомлення. До таких понять ми відносимо: „ознайомлення”, „еколого-естетична діяльність”, „процес ознайомлення”, „форми організації еколого-естетичної діяльності”, а також безпосередньо пов`язане з ними поняття: „історико-природний заповідник”.

Для реалізації завдань дослідження нами було обрано процес ознайомлення - явище, що концептуально базується на філософських положеннях про: матеріалістичне відношення суб'єкта до оточуючого середовища; діалектику як теорію історичного розвитку людства; природовідповідність, гуманізм; на дидактичному принципі послідовності засвоєння, закріплення і використання навчального матеріалу засобами мисленнєвої та практичної діяльності взагалі та ознайомленнєвої діяльності зокрема (Ю.Гавриленко, Д.Доронін, М.Камінська).

Ознайомленнєву діяльність ми розглядаємо як форму розумового, екологічного та естетичного виховання. Процес ознайомлення безпосередньо в умовах історико-природного заповіднику ініціює пізнавальний інтерес ліцеїстів, активізує їхнє прагнення до знання. Визначення поняття „ознайомлення” інтерпретуємо як діяльнісну форму загальнодидактичного методу навчання і виховання у вигляді аудиторної та позааудиторної роботи під керівництвом педагогів. Процесу ознайомлення притаманні такі засоби навчання як сприйняття та пошук, а також педагогічні прийоми, спрямовані на розуміння та запам'ятовування оглянутого. Під методами ознайомлення ми розуміємо систему взаємопов`язаних між собою ознайомлювально-пізнавальних способів, прийомів та інших педагогічних дій поступово-послідовного характеру.

У нашому дослідженні доцільна еколого-естетична інтерпретація групи ландшафтів, що є природно-охоронними територіями з історичною акцентуацією. Інтерпретуючи поняття „природний заповідник” та надаючи йому історичного характеру, виходимо на інтегроване поняття „історико-природний заповідник”. Нами було прийняте таке визначення поняття „історико-природний заповідник” - це територіальний комплекс, утворений взаємодією природи і людини, результат естетичного та функціонального впорядкування території, місце естетичного задоволення, еколого-естетична цінність усього людства. Історико-природні заповідники мають гуманістичний, соціальний і виховний потенціал та змодельовані за законами краси, гармонії, здорового способу життя людини. Таким чином, система еколого-естетичної освіти і виховання ліцеїстів розглядається нами як підсистема навчально-пізнавальної та змістовно-процесуальної діяльності в ієрархії педагогічних систем, що відповідає вимогам організації цілісного педагогічного процесу; при чому естетична діяльність у цій системі виступає як емоційно творчий компонент, а екологічна діяльність - як раціональний компонент.

У другому розділі „Експериментальна перевірка педагогічних умов еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму” розглянуто аналіз та особливості показників еколого-естетичного виховання ліцеїстів у загальноосвітніх навчальних закладах Криму, подано концептуальну характеристику педагогічних умов та методів, спрямованих на еколого-естетичне виховання у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму, експериментально перевірено педагогічні умови впровадження розробленої організаційно-педагогічної моделі еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму.

Для визначення існуючого стану якості еколого-естетичного виховання ліцеїстів Криму проведено констатувальний експеримент стосовно визначення еколого-естетичної вихованості ліцеїстів, учителів, батьків ліцеїстів через такі критерії:

- еколого-естетична обізнаність визначалася за результатами діагностичних бесід, що свідчило про сформованість знання сутності заповідної справи, ціннісне розуміння краси заповідної природи та артеприродного середовища;

- еколого-естетичне сприйняття перевірялося змістовно-ілюстративним тестуванням і вказувало на навчальні нахили респондентів (за навчальними дисциплінами), наявність родинних традицій щодо відвідування природи;

- еколого-естетичне відношення перевірялося анкетуванням і констатувало свідомі патріотичні почуття до рідного краю, наявність гармонійних стосунків з природою, мотивацію поведінки у заповідній природі, бажання участі в еколого-естетичних заходах, потреби у спілкуванні з природою.

Сформованість еколого-естетичної вихованості вимірювалася за рівнями - високий, середній, низький, початковий.

Високий рівень оцінювання передбачав вже сформовані на момент констатування еколого-естетичні знання ліцеїстів, розвинуті навчальні нахили, стійки родинні традиції відвідування природи, гармонійні стосунки з природою. екологічний естетичний виховання ліцеїст

Середній рівень вказував на поверхневість еколого-естетичних знань, випадкові відвідування природи, відсутність бажання до особистої участі у природоохороні.

Низький рівень сформованості еколого-естетичної вихованості фіксував елементарні знання заповідної справи, не усвідомлення краси природи, байдуже відношення до рідного краю.

Нульовий рівень вказував на повну еколого-естетичну необізнаність ліцеїстів, уникнення участі у відвідуванні та природоохороні заповідників, відсутності бажання до спілкування з природою взагалі.

Здійснене на констатувальному етапі експериментальне дослідження зафіксувало суттєві недоліки стану еколого-естетичних знань, уявлень, природовідповідних навичок поведінки ліцеїстів, учителів, батьків у заповідній природі.

Згідно з результатами констатувального експерименту нами розроблено і впроваджено у 10-х класах трьох ліцеїв Криму систему варіативних (послідовних, комплексних, традиційних) організаційно-методичних заходів еколого-естетичного характеру. Було розроблено та впроваджено організаційно-педагогічну модель ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму.

Враховуючи специфіку екологічного виховання, нагальні потреби ліцеїстів у самовираженні, самоосвіті, поглибленні знань про оточуюче середовище нами було здійснено аналіз та уточнення підходів, методів і форм еколого-естетичного виховання, стосовно їх використання як засобу активізації відповідальної діяльності ліцеїстів у заповідній природі. Найбільш дієвими та ефективними у педагогічному експерименті було визначено:

-методи діяльнісно-творчого характеру (активне відвідування, фіксація, пленери);

-метод особистісного прикладу вчителя і батьків (колективне вирішення завдань, колективна творчість, змагання);

-метод моніторингу (анкетування, тестування, опитування).

Ефективність обраних методів, розроблених анкет і тестів оцінювалися за результатами літньої навчальної практики шляхом порівняння констатувальних і контрольних результатів.

Якість результатів еколого-естетичної вихованості ліцеїстів визначалася за критеріями ступеня сформованості виховних показників: екологічних (знання, переконання, поведінка), естетичних (відношення, розуміння, сприйняття), еколого-естетичних (потреба спілкування з природою, аксіологічне ставлення до природи, потреба особистої участі у природоохоронних заходах та збереженні заповідних пам'яток). Обрані критерії складають гнучку структуру, що може змінюватися відповідно до психолого-педагогічних умов окремо взятого загальноосвітнього навчального закладу та історико-природних особливостей регіону.

Формувальний експеримент здійснювався згідно з розробленою організаційно-педагогічною моделлю еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму представлено на рисунку 1.

Рис. 1 Організаційно-педагогічна модель еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму

Структура і зміст моделі побудовані з урахуванням критеріїв ефективності еколого-естетичного виховання ліцеїстів і дотримання логіки спрямування процесу ознайомлення.

Здійснення зазначеного вище ознайомленнєвого процесу з історико-природними заповідниками Криму відбувалося за наступною логічною послідовністю: екологічна обізнаність і вихованість формують свідому культуру поведінки ліцеїстів у заповідній природі; екологічна культура сприяє естетичному сприйняттю та аксіологічному розумінню краси заповідних ландшафтів та артефактів на тлі природного середовища Криму. Обрана нами послідовність стимулювала поступове формування засобами виховного педагогічного впливу еколого-естетичних потреб і гуманістичного відношення ліцеїстів до природи.

Позитивні зміни, що сталися у знаннях, уміннях, свідомості ліцеїстів у формувальному експерименті вимірювалися у відсотковому вираженні за критеріями сформованості екологічної вихованості (обізнаність, відвідування, поведінка), естетичної вихованості (розуміння, сприйняття, ставлення), еколого-естетичних потреб (спілкування з природою, участь у природоохоронних заходах).

Визначено, що відчутно підвищився рівень екологічної обізнаності ліцеїстів; відбулися позитивні зміни рівня сформованості екологічної культури (ставлення до природи) і поведінки у заповідній природі ліцеїстів, батьків, учителів.

Виявлено стійку тенденцію до змін стану естетичної вихованості у групах ліцеїстів початкового (з 16% до 9%), середнього (з 59% до 47%) рівнів.

Відзначено підвищення високого рівня сформованості еколого-естетичних потреб батьків ліцеїстів за показниками спілкування з природою (з 21% до 38%), початкового (з 23% до 13%), середнього (з 56% до 49%) рівней.

Змінилося бажання участі у природоохоронних заходах у групах ліцеїстів на всіх рівнях. Показником ефективності запропонованих навчально-виховних заходів стало суттєве зменшення кількості ліцеїстів (з 7% до 1%), що на констатувальному етапі експерименту перебували на нульовому рівні сформованості еколого-естетичних показників знань, умінь, навичок.

Узагальнення отриманих результатів, що в цілому відображають динаміку змін еколого-естетичного виховання ліцеїстів за показниками констатувального і контрольного експериментів, представлено на рис. 2.

Рис. 2 Динаміка змін рівнів сформованості показників еколого-естетичної вихованості ліцеїстів

Дослідницька робота в різних регіонах Криму під час літньої навчальної практики значно прискорила процес рівневих змін за розробленими показниками еколого-естетичної вихованості ліцеїстів. Про це свідчать такі факти:

-після виконання практичних завдань літньої практики, спрямованих на формування екологічної вихованості, у ліцеїстів підвищилося на 35% і сформувалося розуміння сутності заповідання, виріс рівень бажання ознайомленнєвого відвідування заповідної природи на 24%, рівень природовідповідності поведінки на 33%, що зафіксовано результатами показників порівняльного анкетування;

-реалізацію завдань практики, спрямованих на формування естетичної вихованості відображено у підвищенні рівня естетичної обізнаності про артефакти заповідного середовища Криму на 35%, покращенні якості естетичного сприйняття заповідних ландшафтів на 35%, що підтверджується творчими доробками ліцеїстів у вигляді фотопленерів, змінилося відношення ліцеїстів до краси заповідного природного середовища на 38%;

-досліджувався рівень виховного впливу на активізацію еколого-естетичних потреб ліцеїстів, що відзначилося збільшенням потреби в ліцеїстів активного спілкування із заповідною природою на 38%, потреби приймати участь у природоохоронних заходах на 47%, потреби здійснення особистого внеску у справу збереження еколого-естетичних цінностей історико-природного заповідного середовища Криму на 32%.

Підсумковий аналіз виконаних змістовно-ілюстративних тестів, діагностичних бесід, анкетування, творчих фотопленерних доробків на завершальному етапі формувального експерименту дозволили зафіксувати динаміку позитивних змін показників еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму.

Порівняння динаміки змін в експериментальних і контрольних групах констатувального і контрольного етапів доводять, що позитивні результаті (у порівнянні з послідовним і традиційним) найбільші за умов впровадження комплексного навчально-виховного впливу на свідомість і вчинки ліцеїстів.

Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження засвідчив ефективність висунутих показників еколого-естетичного виховання ліцеїстів, що підтверджено сформованістю еколого-естетичних знань, розуміння сутності заповідання, здатністю до естетичного сприйняття природного середовища, стійкого бажання до особистого внеску у природозбереження.

Таким чином з'ясовано, що специфіка та особливість еколого-естетичного виховання ліцеїстів полягає у тому, що гармонійні стосунки з природно-заповідним середовищем прямо та опосередковано підсилюють виховний вплив і створюють неперевершені умови для виховної роботи вчителів і батьків.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження встановило, що еколого-естетичне виховання у своєму розвитку прямувало певним історичним шляхом, вдосконалюючись на кожному етапі новими концептуальними ідеями стосовно змісту, методів та умов його реалізації через гармонічне поєднання екологічного та естетичного виховання. Це дозволяє зробити такі висновки:

1. Аналіз філософських, психолого-педагогічних, еколого-естетичних, культурологічних наукових джерел дозволив нам визначити сучасний стан теорії еколого-естетичного виховання.

Були сформульовані ключові поняття: „еколого-естетичне виховання”, під яким ми розуміємо педагогічну систему, що має мету, завдання, етапи, педагогічні умови і спрямована на досягнення кінцевого результату - формування вмінь і навичок природовідповідної діяльності, поведінки, здатності зберігати і перетворювати навколишнє середовище за законами екологічної та естетичної культури; „процес ознайомлення” як діяльнісну форму загальнодидактичного методу навчання і виховання у вигляді аудиторної та позааудиторної роботи під керівництвом педагогів; „історико-природний заповідник” як середовище специфічної взаємодії людської культури та природи, місце естетичного задоволення, еколого-естетична цінність усього людства; середовищний еколого-естетичний ансамбль, змодельований за законами краси та гармонії, здорового способу життя та комфорту людини.

Здійснено аналіз сучасного стану практики еколого-естетичного виховання учнів старшої школи АРК та готовність педагогів щодо організації цього процесу.

Результати змістовно ілюстративного тестування анкетування і діагностичних бесід свідчать про те, що ліцеїсти спілкуються з історико-природним заповідним середовищем Криму некеровано та безсистемно, вчителі і батьки приділяють недостатньо уваги еколого-естетичному вихованню старшокласників.

2. Встановлення зв'язку теоретичних і практичних основ еколого-естетичного виховання з естетичною, екологічною, культурологічною та історичною науками дозволило визначити найбільш поширені сучасні наукові підходи до організації еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму. Обрані й використані навчально-виховні форми та методи ефективної реалізації цього процесу.

Найефективнішими психолого-педагогічними підходами, змістом, формами і методами, серед інших, нами виділено: підходи - комплексний, системний, діяльнісний; зміст - еколого-естетичний, рекреаційний, громадсько-патріотичний; методи - емпіричний, інтроспективний, графічний, джерелознавчий, історичний; форми - інтерактивні, польових досліджень, спостережень, опису, дискусії.

Вище означені чинники сприяли формуванню у ліцеїстів активної життєвої позиції суб'єкта навчально-виховного процесу.

У такому контексті було сформульовано педагогічні показники, що впливають на зміст та якість процесу ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками, а саме: теоретичні, імперативні, мотиваційні, практичні. До теоретичної групи віднесено якість знань, отриманих під час вивчення шкільних предметів „Художня культура”, „Історія”, „Естетика”, „Екологія”, „Географія”, „Біологія”.

До імперативної групи педагогічних показників віднесено правила поведінки у заповідній природі, природоохоронні і культурологічні раритети. Мотиваційні педагогічні показники стосуються аксіологічних орієнтацій щодо історико-природних унікумів, самоусвідомлення ліцеїстами себе як особистості, здатної впливати на покращення довкілля.

Практична група педагогічних показників передбачає дійове використання еколого-естетичних знань та вмінь у процесі спілкування ліцеїстів із заповідною природою.

3. Розроблено й експериментально перевірено організаційно-педагогічну модель еколого-естетичного виховання ліцеїстів. Створені педагогічні умови її впровадження, спрямовані на розвиток і формування в ліцеїстів еколого-естетичної обізнаності щодо заповідної справи, відповідного сприйняття та гуманістичне ставлення до природи. За моделлю, процес ознайомлення відбувався за послідовними етапами, на кожному з яких використовувалися відповідні форми і методи роботи.

4. Педагогічними умовами впровадження організаційно-педагогічної моделі ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму було визначено такі: логічне спрямування процесу ознайомлення, належна професійна підготовка вчителів, навчально-методичне забезпечення, використання діяльнісно-творчих форм виховання ліцеїстів, використання особистісно-суб`єктного досвіду учнів.

Порівняння результатів констатувального і контрольного етапів дослідно-експериментальної роботи дозволило простежити динаміку змін у якості показників еколого-естетичної вихованості ліцеїстів за всіма розробленими критеріями.

В ході експерименту було доведено, що: між категоріями екологічного та естетичного існує прямий зв'язок, на ґрунті якого здійснюється еколого-естетичне виховання ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму.

Доказом такого взаємозв'язку є авторський розгляд та інтерпретація таких питань дослідження: еколого-естетичне виховання ліцеїстів як психолого-педагогічна проблема; стан еколого-естетичного виховання старшокласників у теорії і практиці виховання; психолого-педагогічні основи еколого-естетичного виховання ліцеїстів; еколого-естетична діяльність учнів в умовах історико-природного заповідного простору Криму як ідеального чинника інтеграції всіх видів і змісту виховання: розумового, морального, фізичного, трудового, естетичного, екологічного.

5. Апробовані під час експериментального дослідження програма спецкурсу „Заповідний Крим”, щоденник літньої практики ліцеїста та методичні рекомендації, розроблені автором дослідження, в основному задовольнили навчально-виховний процес ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму.

Апробація підтвердила передбачення про те, що в умовах ліцеїв Криму складається унікальна психолого-педагогічна можливість зв'язку еколого-естетичного виховання з профільною підготовкою ліцеїстів.

Результати дослідження дозволяють констатувати, що поставлені завдання розв'язано. Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Воно привертає увагу та окреслює перспективу для більш глибокого вивчення і розвитку можливостей еколого-естетичного виховання ліцеїстів засобами заповідного простору Криму.

ПРОВЕДЕНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Карпенкова Н. І. Заповідний Крим: Спецкурс з літньою навчальною практикою для ліцеїв і коледжів / Н. І. Карпенкова : Методичні рекомендації. - Ялта: РВВ КГУ, 2008. - 76 с.

2. Карпенкова Н. І. Предметно-інтеграційна модель художньо-естетичної освіти в умовах гуманітарного ліцею / Н. І. Карпенкова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей : Вип.6. Ч.1. - Ялта : РВВ КДГІ, 2004. - С. 280-283.

3. Карпенкова Н. І. Теоретико-методологічні основи еколого-естетичного виховання учнів старших класів / Н. І. Карпенкова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей : Вип..7. - Ялта: РВВ КДГІ, 2005. - С. 131-135.

4. Карпенкова Н. І. Виховуємо відповідальну молодь (спроба інтеграції екології та естетики) / Н. І. Карпенкова // Ціннісні пріоритети освіти: орієнтири та напрямки сучасної освіти : Матеріали науково-практичної конференції. - Зб. статей : Ч.4. - Луганськ : Альма-матер, 2005. - С. 191 - 198.

5. Карпенкова Н. І. Ознайомлювальна діяльність учнів у контексті еколого-естетичного виховання / Н. І. Карпенкова // Умови і фактори формування особитісно-орієнтованих підходів до навчання. - Зб. наук. праць. - Х.: Стиль Іздат, 2006. - С. 287-297.

6. Карпенкова Н. І. Організація еколого-естетичного практикуму в умовах заповідного Криму / Н. І. Карпенкова // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Зб. статей. - Ялта: РВВ КГУ, 2006. - С. 116 - 118.

7. Карпенкова Н. І. Організація констатуючого етапу педагогічного експерименту у процесі ознайомлення ліцеїстів з історико-природними заповідниками Криму / Н. І. Карпенкова // Педагогічна взаємодія в умовах реформування освіти. - Зб. наук. праць. - Х.: Стиль Іздат, 2006. - С. 132-141.

8. Карпенкова Н. І. Екологічна етика як компонент еколого-естетичного виховання / Н. І. Карпенкова // Педагогічні засади сучасної професійної підготовки у вищих навчальних закладах. - Зб. наук. праць. - Х.: Стиль Іздат, 2006. - С. 63-69.

АНОТАЦІЯ

Карпенкова Н.І. Еколого-естетичне виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню проблеми еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму. У роботі досліджено теоретико-методологічні, психолого-педагогічні основи та проаналізовано сучасний стан теорії еколого-естетичного виховання ліцеїстів. За результатами дослідження визначено теоретико-методологічні показники еколого-естетичної вихованості ліцеїстів. У роботі представлено організаційно-педагогічну модель колого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму. В структурі моделі передбачено мету, завдання, змістовно-процесуальні компоненти та визначено педагогічні умови їх впровадження. Визначено та уточнено сутність понять «екологічне виховання», «естетичне виховання», «еколого-естетичне виховання», «процес ознайомлення», «історико-природний заповідник». Дослідно-експериментальна робота була спрямована на встановлення рівня еколого-естетичних знань та формування еколого-естетичної обізнаності ліцеїстів. Розроблено зміст, форми і методи навчальних занять, навчальної літньої практики та учнівських краєзнавчих екскурсій у межах впровадження навчальної програми «Заповідний Крим».

Експериментально доведено ефективність розробленої програми.

Ключові слова: екологія, естетика, еколого-естетичне виховання, процес ознайомлення, історико-природний заповідник.

АННОТАЦИЯ

Карпенкова Н.И. Эколого-эстетическое воспитание лицеистов в процессе ознакомления с историко-природными заповедниками Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2008.

Работа посвящена исследованию проблемы эколого-эстетического воспитания лицеистов в процессе ознакомления с историко-природными заповедниками Крыма. Осуществлены контент-анализ и систематизация современных научных концепций, подходов, интерпретаций эколого-эстетического воспитания лицеистов. Изучены основные положения теории и практики проблемы природоохранной педагогики как средства научного инструментария исследования.

Процесс ознакомления лицеистов с историко-природными заповедниками Крыма представлен в работе как деятельностная форма общедидактического метода обучения и воспитания. А также как учебно-воспитательная структура в виде специфической педагогической системы из пяти элементов: четко сформулированной учебно-воспитательной цели, учебно-процессуального содержания процесса ознакомления, задания процесса ознакомления, методов, приемов и средств достижения поставленной цели, результатов процесса ознакомления. В диссертационной работе обоснованы способы диагностики уровня сформированности эколого-эстетической воспитанности лицеистов средствами разработанных автором уровневых критериев. Создана организационно-педагогическая модель эколого-эстетического воспитания лицеистов на основании анализа и синтеза теории, практики и психолого-педагогических особенностей эколого-эстетического воспитания лицеистов. Структура модели опирается на концептуальные положения педагогики и включает цель, задачи, педагогические условия ее реализации.

Практические результаты педагогического эксперимента установили прямую зависимость между: категориями экологического и эстетического, которые являются теоретической основой эколого-эстетического воспитания лицеистов; качеством специально созданных педагогических условий и активизацией современных педагогических подходов - комплексного, системного, деятельностного; созданием педагогических ситуаций, формирующих у лицеистов гуманное отношение к природе, эстетический вкус, восприятие, понимание и овладением педагогами теорией и практикой эколого-эстетического воспитания в условиях историко-природного заповедного пространства Крыма.

Сформулированы педагогические показатели, влияющие на содержание и качество процесса ознакомления лицеистов с историко-природными заповедниками Крыма: теоретические, императивные, мотивационные, практические. В исследования апробированы программа учебного спецкурса для 10 классов «Заповедный Крым», дневник летней практики лицеиста, методические рекомендации для учителей.

Результаты диссертации могут служить основой для расширения и совершенствования педагогических условий, определяющих эффективность эколого-эстетического воспитания лицеистов.

Ключевые слова: экология, эстетика, эколого-эстетическое воспитание, процесс ознакомления, историко-природный заповедник.

ANNOTATION

Karpenkova N. I. Ecological and aesthetical lyceum students' upbringing in the process of acquaintance with the Crimean historical and natural reserves. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of a Candidate of Pedagogical Science in specialty 13.00.07 - Theory and Methods of Education. - The East- Ukrainian National University named after Volodymir Dahl. - Luhansk, 2008.

The thesis is devoted to the investigation of the problem of ecologic and aesthetic upbringing of Lyceum students in the process of acquaintance with the Crimean historic and natural reserves.

Theoretical and methodological, psychological and pedagogical bases have been investigated in the work.

A modern state of the theory of ecological and aesthetic upbringing of Lyceum students has been analyzed too.

Theoretical and methodological showings of ecological and aesthetic upbringing of Lyceum students have been determined in compliance with the results of the investigation.

Organization and pedagogical model of ecological and aesthetic upbringing of Lyceum students in the process of acquaintance with the Crimean historic and natural reserves are presented in the thesis.

Here in the structure of the model an aim and tasks, content and procedural components have been foreseen and pedagogical conditions of their installation have been determined.

The essence of concepts “ecological upbringing”, “aesthetic upbringing”, “ecological and aesthetic upbringing”, “process of acquaintance”, “historic and natural reserve” have been determined and specified.

A research and experimental work is directed to the determination of the level of ecological and aesthetic knowledge and the development of ecological and aesthetic knowledge of Lyceum students. Content, forms and methods of training classes, training summer practice and country study excursions in competence of the educational program “The Protected Crimea” have been worked out.

The efficiency of the prepared program has been experimentally proved.

Key words: ecology, aesthetics, ecological and aesthetical upbringing, the process of acquaintance, historical and natural reserves.

Размещено на Allbest.ru

...