Педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

спілкування гуманістичний дошкільник

Актуальність дослідження. Пріоритети державної політики в розвитку національної системи освіти особливої уваги надають проблемам гуманізації освітнього і виховного процесу. Зважаючи на це, у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні спілкування виокремлено однією з провідних діяльностей дітей дошкільного віку. Збагачення його гуманістичним змістом, навчання дитини свободи вибору в спілкуванні є важливим завданням розвитку особистості дитини в системі дошкільної освіти.

У педагогіці спілкування вивчається у руслі проблем пізнавальної діяльності (Ю. Бабанський, А. Богуш, В. Давидов, Г. Щукіна); морального виховання (І. Бех, В. Білоусова, О. Киричук); професійної підготовки педагога (Т. Жаровцева, І. Зязюн, В. Кан-Калік, Е. Карпова, C. Литвиненко, В. Семиченко); впливу малих груп на розвиток спілкування у різних видах діяльності (Г. Балл, Р. Буре, Т. Репіна) тощо. Частково теоретичні положення стосовно гуманістично спрямованого спілкування дітей висвітлені в працях Л. Артемової, В. Білоусової, О. Кравцової, В. Петровського.

Проблему спілкування дітей дошкільного віку досліджено в різних аспектах. Визначено вплив спілкування на розвиток позитивних емоцій у дітей, як чинника їхнього здоров'я (Ю. Аркін), повноцінного психічного розвитку (О. Запорожець, М. Лісіна), підвищення розумової активності в процесі навчання (О. Кравцова, О. Смірнова). Охарактеризовано особливості виховання культури спілкування і взаємин дошкільників (Л. Даренська, А. Ізієва, Г. Лаврентьєва, С. Петеріна, М. Федорова, О. Яницька); культури мовленнєвого спілкування (О. Аматьєва, А. Богуш, Н. Горбунова, М. Ільяшенко, С. Кулачківська, С. Ладивір, І. Луценко, Т. Піроженко); мовленнєвого етикету (О. Корчинова, Н. Формановська, С. Хаджирадєва та ін.). Проблему гуманних взаємин дітей дошкільного віку розкрито в працях В. Абраменкової, Т. Алєксєєнко, В. Білоусової, А. Гончаренко, О. Кононко, Т. Поніманської, Л. Тищук, К. Щербакової тощо.

Проте, незважаючи на значну науково-теоретичну базу, у практиці роботи дошкільних навчальних закладів поширені явища негуманної поведінки дітей, які є наслідком низької культури їхнього спілкування з дорослими (вихователями, батьками), орієнтацією на авторитарний стиль взаємин з оточуючими. Відсутність спеціальних досліджень, присвячених гуманізації педагогічного процесу дошкільного навчального закладу, удосконаленню компетентності вихователів щодо принципів і методики навчання дітей гуманного спілкування зумовила вибір теми дослідження - «Педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників».

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми науково-дослідної лабораторії гуманізації дошкільної освіти Рівненського державного гуманітарного університету «Педагогічне проектування засобів гуманізації виховання дітей дошкільного віку в сучасному інноваційному просторі» (№ 0106U000316). Автор досліджував проблему формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку. Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 7 від 27.02.04) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 24.04.07).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку.

Завдання дослідження:

1. Визначити сутність поняття «гуманістична спрямованість спілкування», уточнити поняття «гуманістична взаємодія», «гуманні взаємини».

2. Схарактеризувати особливості гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку, визначити критерії та показники її сформованості.

3. Визначити педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників в умовах виховного процесу дошкільного навчального закладу.

4. Розробити експериментальну модель і методику реалізації педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників та апробувати їх ефективність.

Об'єкт дослідження: спілкування дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку в дошкільному навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження. Формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку буде успішним за наявності у виховному процесі ДНЗ сукупності педагогічних умов, а саме:

– гуманізації взаємин дорослих і дітей у всіх формах навчально-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі;

– створення позитивного емоційного клімату взаємин дітей у колективі;

– взаємодії дошкільного навчального закладу з батьками щодо гуманізації їхнього спілкування з дітьми.

Методи дослідження. З метою визначення сутності основних понять дослідження, обґрунтування педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку застосовано метод аналізу й узагальнення філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми. Для виявлення особливостей гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників, критеріїв та рівнів сформованості гуманістично спрямованого спілкування використовувалися методи педагогічного спостереження, бесіди, анкетування, інтерв'ювання, тестування. Виявлення стану практичної роботи в дошкільних навчальних закладах з формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників було здійснено методом аналізу навчально-методичної документації. З метою перевірки експериментальної моделі і методики реалізації педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості спілкування було проведено педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи). Для узагальнення, якісного і кількісного аналізу експериментальних даних використано методи математичної статистики.

Базою дослідження виступили дошкільні навчальні заклади №№ 12, 41, 44 м. Рівного та №№ 3, 5 м. Кременця Тернопільської області. Загалом для проведення експерименту були залучені 334 дитини, 310 батьків, 48 вихователів.

Наукова новизна дослідження: уперше виявлено і перевірено педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників (гуманізація взаємин дорослих і дітей у всіх формах навчально-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі; створення позитивного емоційного клімату взаємин дітей у колективі; взаємодія дошкільного навчального закладу з батьками щодо гуманізації спілкування з дітьми); розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов гуманістичної спрямованості спілкування; визначено структуру і зміст поняття «гуманістична спрямованість спілкування дітей старшого дошкільного віку»; виявлено й охарактеризовано критерії та їх показники: гностичний (знання правил етикету в спілкуванні, уміння оцінювати ситуації спілкування і поведінку його учасників, попереджувати та вирішувати конфліктні ситуації, розуміння вербальних і невербальних засобів спілкування); поведінковий (уміння встановлювати контакт, чітко висловлювати свої думки, ініціювати й підтримувати бесіду, виявляти розуміння та реагувати на поведінку партнерів по спілкуванню, комунікабельність); мотиваційний (інтерес до процесу та партнерів по спілкуванню, прагнення гуманізувати процес спілкування, збалансованість мотивації для інших та для себе, широта мотивації); емоційний (задоволеність спілкуванням, урахування емоційного стану учасників спілкування, культура вираження почуттів у спілкуванні, контроль емоцій під час спілкування, здатність до співчуття і співпереживання); рівні сформованості гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників (високий, середній, низький); уточнено сутність поняття «гуманістична взаємодія», «гуманні взаємини»; причини, що заважають формуванню гуманістичної спрямованості спілкування (несформованість потреби в спілкуванні з однолітками, непопулярність дитини в групі, недостатньо сформовані знання про норми й уміння гуманістично спрямованого спілкування; невміння розуміти стан інших дітей, негативізми поведінки); методи виховання гуманістичної поведінки та взаємин дітей; дістали подальшого розвитку положення про роль спілкування у моральному вихованні дітей дошкільного віку, теорія і практика гуманістичного виховання дітей дошкільного віку.

Практична значущість дослідження: розроблено методику роботи з дітьми, батьками і вихователями щодо формування гуманістично спрямованого спілкування у дітей старшого дошкільного віку; кодекс гуманістичного спілкування дорослих (вихователів і батьків) з дітьми, систему занять та ігор з формування гуманістично спрямованого спілкування у старших дошкільників, що відображено в методичному посібнику і якими можуть послуговуватися в роботі з дітьми як вихователі, так і батьки. Крім того, результати дослідження можуть бути використані в підготовці фахівців з дошкільної освіти в процесі викладання курсу «Дошкільна педагогіка» та в післядипломній освіті педагогів дошкільного фаху.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося у дошкільних навчальних закладах №№ 12, 41, 44 м. Рівного (акт про впровадження № 08-12/325 від 23.06.2008 р.) та №№ 3, 5 м. Кременця Тернопільської області (акт про впровадження № 549/2-12 від 25.06.2008 р.), на педагогічному факультеті Рівненського державного гуманітарного університету (акт про впровадження № 67 від 24.06.2008 р.).

Достовірність наукових результатів забезпечена методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, інтеграцією різноманітних підходів (філософських, етичних, психологічних та педагогічних) у розробці провідних ідей дослідження; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних цілям і завданням дослідження, достатнім обсягом вибірки, використанням різних видів аналізу емпіричних даних із застосуванням математичної статистики.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних: «Дошкільна освіта: історія і перспективи розвитку» (Рівне, 2002), «Педагогіка і психологія дошкільного дитинства» (Рівне, 2005), «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (Ялта, 2006), «Дошкільна освіта: традиції та перспективи» (Луганськ, 2006), «Л. С. Виготський: культурно-історична концепція розвитку психіки» (Рівне, 2007), «Вища освіта в Україні: становлення, розвиток, сучасний стан і перспективи» (Київ, 2007), «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 2008), «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи» (Київ, 2008), «V Ломоносовские чтения» (Севастополь, 2006); всеукраїнських науково-практичних: «Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України» (Ялта, 2006), «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 2007), «Реалізація принципу наступності дошкільної та початкової ланок у контексті суб'єктної парадигми освіти» (Слов'янськ, 2007), «Дошкільне дитинство: інноваційний досвід освіти, проблеми, традиції та перспективи» (Переяслав-Хмельницький, 2008), «В. О. Сухомлинський і сучасність: до 90-річчя з дня народження В. О. Сухомлинського» (Одеса, 2008) конференціях; всеукраїнському науково-практичному семінарі «Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів» (Донецьк, 2007); методичних об'єднаннях вихователів дошкільних закладів м. Рівного та Рівненської області; засіданнях кафедри педагогіки і психології (дошкільної) та звітних конференціях Рівненського державного гуманітарного університету (2001 - 2008 рр.).

Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено в 15 публікаціях автора, з них - 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 14 додатків. Загальний обсяг роботи становить 200 сторінок. Робота містить 15 таблиць та 8 рисунків, що обіймають 17 сторінок. У списку використаних джерел 341 найменування, що охоплюють 31 сторінку. Додатки викладено на 60 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, розкрито наукову новизну і практичну значущість, зазначено експериментальну базу дослідження, подано відомості про апробацію й упровадження його результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку» обґрунтовано сутність поняття «гуманістична спрямованість спілкування», уточнено зміст понять «гуманістична взаємодія», «гуманні взаємини», розкрито особливості спілкування дітей з дорослими, чинники, що впливають на формування гуманістичної спрямованості їхнього спілкування з однолітками.

У філософії в найбільш загальному розумінні спілкування визначене як одна з основних форм взаємодії об'єктів суспільства. У психології означене поняття використовується для позначення особливого виду діяльності (Б. Ананьєв, О. Леонтьєв) або її складової: комунікативної (Д. Ельконін), мовленнєвої (О. Леонтьєв). Спілкування розглядають як одну зі сторін соціального буття людини, її способу життя, принципово відмінного від діяльності (Б. Ломов); джерело й умови життєдіяльності людини (В. Мясищев); процес передавання думок і переживань (Л. Виготський); взаєморозуміння людьми один одного (С. Рубінштейн), обмін інформацією і текстами (Н. Формановська); процес і форму взаємодії людей (О. Бодальов, М. Лісіна, Б. Паригін, Т. Репіна) тощо. В етиці спілкування вивчається в контексті міжособистісних взаємин, моральних аспектів людської поведінки (В. Малахов, В. Сафьянов, Г. Чайка, Т. Чмут). У педагогічних дослідженнях спілкування тлумачать як: особливий вид діяльності (А. Мудрик), її умова і зміст (В. Кан-Калік, М. Нікандров); засіб формування морального досвіду та соціалізації особистості (Т. Алексєєва, І. Бех, О. Докукіна, В. Киричок, О. Кононко, Т. Поніманська, Ю. Приходько), виховання гуманних взаємин (В. Абраменкова, Л. Артемова, А. Гончаренко, Г. Лаврентьєва, С. Ладивір, В. Нечаєва).

Установлено, що існує тісний взаємозв'язок між спілкуванням, взаєминами і взаємодією, який дає підстави визначати «гуманістично спрямоване спілкування» як особливий вид спілкування, що базується на гуманізмі як моральній нормі і цінності, повазі, довірі, рівності і справедливості як принципу суб'єкт-суб'єктної взаємодії. В означеному спілкуванні всі його учасники активні, рівноправні партнери, суб'єкти взаємодії, що дозволяє задовольнити їх потребу в розумінні, співчутті та співпереживанні.

Гуманістично спрямоване спілкування за своїм змістом виконує низку важливих функцій: пізнання особистості (передбачає знання партнерами по спілкуванню один одного, орієнтування кожного з них в інтересах, уподобаннях, емоційній спрямованості на довкілля); співпереживання (забезпечує умови для розуміння особистістю почуттів іншої людини, формування здатності поставити себе на місце іншого, усвідомлення того, що існують інші, відмінні від її точки зору); виховна (формування взаємин); соціальна (набуття соціального досвіду в процесі спілкування).

Особливості спілкування дітей з дорослими (Т. Алєксєєнко, Л. Виготський, О. Леонтьєв, М. Лісіна, А. Петровський) та однолітками (Р. Буре, Л. Галігузова, М. Лісіна, Т. Рєпіна, А. Рузська, О. Смірнова) виявляються у тому, що формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників має комплексний характер і передбачає цілеспрямовану, організовану систематичну роботу з дітьми, батьками і вихователями. Послідовність і скоординованість виховних зусиль значимих для дитини дорослих є суттєвою умовою, що впливає на формування спрямованості особистості старшого дошкільника. Отже, взаємодія дошкільного закладу і родини у сфері виховання є однією з визначальних умов формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників.

У другому розділі «Дослідницько-експериментальна робота з виявлення особливостей гуманістично спрямованого спілкування дітей старшого дошкільного віку» розкрито завдання та зміст виховання гуманістичної спрямованості спілкування дітей за чинними програмами навчання і виховання дітей дошкільного віку та їх реалізація у практиці роботи дошкільних навчальних закладів. Описано основні параметри діагностування сформованості гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників; критерії, показники та рівні сформованості гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників, з'ясовано вплив досвіду спілкування значимих дорослих на наявність у дітей гуманістичної спрямованості спілкування стосовно однолітків, розкрито й обґрунтовано педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування у дітей старшого дошкільного віку.

Аналіз завдань та змісту виховної роботи щодо спілкування дітей дошкільного віку, поданих у програмах «Дитина», «Малятко», виявив відсутність системи роботи щодо гуманістичного виховання. Відтак, вона недостатньо відображена в практичній роботі вихователів, які завдання гуманістичного виховання дитини планують і вирішують окремими, не систематизованими і не зв'язаними між собою заходами. Це вказує на необхідність розробки та впровадження спеціальних педагогічних умов виховання у дітей гуманістичної спрямованості спілкування.

Виявлення ефективності виховної роботи, що проводиться у дошкільних навчальних закладах з метою формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку, здійснювалося за такими критеріями: гностичний (знання правил етикету в спілкуванні, уміння оцінювати ситуації спілкування і поведінку його учасників, запобігати конфліктним ситуаціям та вирішувати їх, розуміння вербальних і невербальних засобів спілкування); поведінковий (уміння встановлювати контакт, чітко висловлювати свої думки, ініціювати та підтримувати бесіду, виявляти розуміння і реагувати на поведінку партнерів по спілкуванню, комунікабельність); мотиваційний (інтерес до процесу та партнерів по спілкуванню, прагнення гуманізувати процес спілкування, збалансованість мотивації для інших і для себе, широта мотивації); емоційний (задоволеність спілкуванням, урахування емоційного стану учасників спілкування, культура вираження почуттів у спілкуванні, контроль емоцій під час спілкування, здатність до співчуття і співпереживання).

За результатами констатувального етапу експерименту було визначено 3 рівні розвитку гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку: високий, середній і низький. Високий рівень гуманістичної спрямованості спілкування характеризується ґрунтовними знаннями щодо правил етикету в спілкуванні, умінням адекватно оцінювати ситуації спілкування і поведінку його учасників, попередженням та вирішенням конфліктних ситуацій у разі їх виникнення, умінням «читати» вербальні і невербальні засоби спілкування; умінням самостійно встановити контакт, ініціювати і підтримувати бесіду, розумінням партнерів по спілкуванню, комунікабельністю; інтересом до процесу та партнерів по спілкуванню, прагненням гуманізувати процес спілкування, мотивацією спілкування для інших та для себе, широтою мотивації; задоволеністю спілкуванням, умінням ураховувати емоційний стан учасників; виявленням високої культури вираження почуттів, умінням контролювати свої емоції в спілкуванні, здатністю до емпатії.

Середній рівень гуманістичної спрямованості спілкування характеризується знаннями правил етикету в спілкуванні, умінням оцінювати спілкування та поведінку його учасників залежно від ситуації, що склалася, і бажань, попередженням та вирішенням конфліктних ситуацій після нагадування дорослого, або з метою отримання похвали, ситуативним розумінням вербальних і невербальних засобів спілкування; умінням встановити контакт, ініціювати й підтримувати бесіду з допомогою інших, недостатньою чіткістю висловлювання, розуміння партнерів по спілкуванню, недостатньою комунікабельністю; ситуативним інтересом до процесу та партнерів по спілкуванню, прагненням гуманізувати процес спілкування після нагадування відповідної норми поведінки, правила спілкування, з метою отримання схвалення з боку значимих дорослих, більш авторитетних однолітків, однобічністю та недостатньою широтою мотивації; умінням ураховувати емоційний стан учасників переважно в ситуаціях виявлення крайніх емоційних реакцій; непостійним дотриманням культури вираження почуттів, умінням контролювати свої емоції у спілкуванні, здатністю до емпатії залежно від бажання.

Низький рівень гуманістичної спрямованості спілкування характеризується поверховими знаннями правил етикету в спілкуванні, відсутністю вмінь оцінювати спілкування та поведінку його учасників, попереджувати й конструктивно вирішувати конфліктні ситуації та недостатнім розумінням вербальних і невербальних засобів спілкування; відсутністю вмінь самостійно встановлювати контакт, ініціювати і підтримувати бесіду, чітко висловлювати свої думки, розуміти партнерів по спілкуванню, некомунікабельністю; інтересом до процесу та партнерів по спілкуванню задля власної вигоди, відсутністю прагнення гуманізувати процес спілкування, збідненістю або відсутністю мотивації спілкування; відсутністю вміння дотримуватися культури вираження почуттів, невмінням контролювати свої емоції у спілкуванні, нездатністю до емпатії.

За даними констатувального етапу, за показниками гуманістично спрямованого спілкування високого рівня досягли - 21,9 % дітей експериментальної групи (далі - ЕГ) та 23,5 % дітей контрольної групи (далі - КГ). Середній рівень було виявлено у 47,6 %дітей ЕГ і 45,9 % - КГ; низький - відповідно 30,5 % дітей ЕГ та 30,6 % дітей КГ.

Зважаючи на те, що педагоги, як і батьки, є прикладом для наслідування дітьми, необхідно було з'ясувати ефективність їхнього спілкування, особливості міжособистісного спілкування вихователя, батьків з дітьми та особливості їхньої взаємодії, а також виявити труднощі, що виникають у спілкуванні між дорослими і дитиною.

Анкетування батьків виявило особливості їхнього спілкування між собою та з дітьми. Так, 35,7 % батьків не завжди дотримуються єдності вимог у вихованні дітей. Лише 65,0 % батьків дотримуються важливої для гуманістичного спілкування позиції «на рівних» (разом з дитиною), в основі якої лежить визнання та повага особистості дитини, 27,3 % батьків надають перевагу домінуванню над дитиною, 7,7 % - позиції вседозволеності. Серед тих батьків, хто дотримується домінуючої позиції у спілкуванні з дітьми, 18,9 % уважають, що у вихованні хлопчиків повинна переважати сувора дисципліна, обмежене виявлення емоцій та почуттів задля розвитку в них мужності, що досягається, як на їхню думку, авторитарними методами і прийомами виховання.

Бажання батьків бути демократичними і гуманними не завжди збігається з реальними діями: у 16,8 % випадків вони використовують фізичні покарання як засіб впливу на дитину. Надають перевагу поясненню 32,9 % проанкетованих батьків, заохоченню - 20,2 %, переконанню - 13,2 %, вказівкам - 9,1 % та проханням - 7,8 %.

Аналіз отриманих результатів щодо особливостей розуміння батьками дітей і спілкування з ними дозволив виокремити три рівні за такими критеріями: 1) розуміння необхідності виховання гуманістичної спрямованості спілкування у дітей; 2) дотримання батьками моральних норм у спілкуванні з дітьми; 3) позитивний приклад міжособистісного спілкування батьків між собою.

Зіставивши отримані результати щодо особливостей здійснення виховання дітей у сім'ї, зокрема, організації спілкування батьків з дітьми, з рівнями сформованості гуманістичної спрямованості спілкування у дітей, було виявлено, що вони фактично збігаються (табл. 1). До високого рівня гуманістичної спрямованості спілкування було віднесено 21,9 % дітей і 23,7 % батьків ЕГ. Така сама ситуація спостерігається і за іншими рівнями, що свідчить про прямо пропорційну залежність рівня розвитку спілкування дітей з однолітками від характеру спілкування, що склалось у сім'ї.

Таблиця 1. Рівні сформованості гуманістичної спрямованості спілкування дітей, батьків і вихователів (%)

Аналіз результатів анкетування вихователів і спостереження за організацією спілкування засвідчив, що у більшості випадків ці дані не збігаються. Так, за даними анкетування, майже всі вихователі (93,8 %) дотримуються у спілкуванні з дітьми позиції «на рівних», однак результати спостереження засвідчують, що у 31,3 % випадків педагоги використовують такі прийоми впливу, як вказівки, накази і навіть покарання.

Отримані дані дозволили виокремити три групи вихователів залежно від уміння організовувати спілкування з дітьми на засадах гуманізму. За основу поділу було взято такі критерії: 1) дотримання мовленнєво-етикетних норм у спілкуванні з дітьми; 2) систематичність роботи з організації роботи щодо формування у дітей комунікативних умінь, у тому числі вмінь гуманістичного спілкування; 3) гідний приклад спілкування для дітей. Відповідно до високого рівня були віднесені 26,1 % педагогів (28,0 % у КГ), середнього - 52,2 % (52,0 % - КГ) вихователів, низького - 21,7 % (20,0 % - КГ) респондентів.

Отже, результати констатувального етапу експерименту засвідчують, що формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку здійснюється ефективно за умов гуманізації взаємин дорослих і дітей у всіх формах навчально-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі та взаємодії дошкільного навчального закладу з батьками щодо гуманізації їхнього спілкування з дітьми.

У третьому розділі «Експериментальна апробація педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку» описано процедури експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників та моделі їх реалізації в системі роботи з дітьми, батьками та вихователями; подано етапи експерименту і результати апробації дослідної роботи; здійснено аналіз результатів формувального етапу експерименту.

Методика реалізації педагогічних умов подана у вигляді експериментальної моделі (рис. 1). За моделлю методика формувального етапу експерименту представлена трьома напрямами: робота з дітьми, батьками та з вихователями.

Рис. 1. Модель формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників

З метою реалізації гуманізації взаємин дорослих і дітей у всіх формах навчально-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі особлива увага приділялась організації життєдіяльності дітей, де завдання гуманістичного спілкування вирішувалися не лише на спеціальних заняттях, а й були невід'ємною складовою усіх видів діяльності. Ми керувалися твердженням Т. Поніманської, що особливістю виховання гуманістичної спрямованості особистості є необмеженість певними формами освітньо-виховної роботи, місцем у режимі дня, тривалістю у часі. Дитина здобуває соціальний досвід постійно, а вихователь має постійно насичувати цей досвід гуманним змістом. Уся атмосфера дошкільного закладу, поведінка дорослих, спілкування, спільна діяльність дітей має сприяти збагаченню досвіду гуманної поведінки дошкільників. Робота з дітьми проходила в три етапи.

Початковий етап роботи з дітьми мав на меті виховання у дітей доброзичливого ставлення один до одного, а також розвиток емпатії, для чого було розроблено серію занять та бесід у повсякденному житті з теми «Вчимося спілкування». Протягом цього етапу в дітей вироблялися навички гуманного спілкування при зустрічі, прощанні, закріпленні знань про правила ввічливості, показували доцільність дотримання норм і правил спілкування та поведінки.

На основному етапі було використано систему ігор та ігрових тренінгів для дітей старшого дошкільного віку: на розвиток комунікативних здібностей; уміння розпізнавати й оцінювати свої емоційні стани та іншої дитини; позитивно ставитися до інших; уміння співпереживати, виражати свої потреби і почуття за допомогою вербальних і невербальних засобів спілкування; уміння взаємодіяти і співпрацювати. Окрему групу склали ігри, спрямовані на подолання негативізмів у дітей: агресивності, надмірної імпульсивності, тривожності тощо.

Спільною метою всіх ігор був розвиток навичок конструктивного спілкування, що забезпечував почуття психологічної захищеності, задоволення від спілкування з іншими.

Використовувалися розвивальні технології, методи і прийоми: діалогові (бесіди, дискусії, діалог на тему); моделювальні (модель ситуації спілкування, поведінки в конфліктній ситуації, поведінки в конкретній ситуації спілкування, імітація тощо); стимулювальні (ігрові методики: ігрові вправи, дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри; позитивна оцінка, співпереживання, співчуття, розуміння тощо); корегувальні (передбачення наслідків власних дій, поведінки, спілкування, оцінка вчинку, обговорення правильності вчинку, правильного способу виходу з конфліктних ситуацій тощо).

Метою завершального етапу було навчання дітей переносити вміння гуманістично спрямованого спілкування у різноманітні ситуації спільної діяльності. Була організована колективна гра «Ток-шоу», що проводилась упродовж 5 місяців, організовувалася взаємодія з однолітками і молодшими дошкільниками.

Реалізація другої педагогічної умови відбувалась у навчанні вихователів таких методів і прийомів педагогічного впливу, які виявляють довіру і доброзичливе ставлення до кожного вихованця та заперечують прояви негативної. Сприятливий психологічний клімат у дитячому колективі передбачав зміну обстановки в дошкільному навчальному закладі, максимально наблизивши її до родинної, де старші турбуються про менших, оберігають і захищають їх, індивідуальний підхід до кожної дитини, яка відчуває труднощі в спілкуванні, з повагою її інтересів, потреб, гідності, чеснот. Підготовка вихователів до спілкування з дітьми відбувалася впродовж року на семінарі з елементами тренінгу «Гуманістичне спілкування», який був розрахований на навчання вихователів спілкуватися з дітьми на засадах гуманізму, організовувати їхню життєдіяльність задля формування гуманістичної спрямованості спілкування. Робота з батьками дітей старшого дошкільного віку, окрім традиційних форм, де батьки мали змогу отримати необхідну інформацію та консультативну допомогу, пораду, включала такі форми роботи, як тренінг навичок гуманістичного спілкування в дитячо-батьківських групах, що давало можливість батькам і дітям виступати в ролі рівноправних учасників спілкування.

Тренінг навичок гуманістичного спілкування у дитячо-батьківській групі проводився протягом шести занять. На кожному занятті було два педагоги-тренери для проведення роботи окремо з дітьми й окремо з батьками. Заняття проводилися 2 рази на місяць тривалістю до 40-45 хв. кожне. Повторне діагностування засвідчило, що в ЕГ кількість дітей з високим рівнем гуманістичної спрямованості спілкування значно збільшилася, тоді як у КГ вона залишилася незмінною. За даними прикінцевого зрізу, кількість дітей з високим рівнем в ЕГ зросла до 48,8%, тоді як у КГ вона становила 23,5%. Середній рівень гуманістичної спрямованості спілкування в ЕГ - 42,7%, у КГ - 55,3%. Низький рівень в ЕГ виявлено - 8,5 %, у КГ - 21,2 % (табл. 2). У таблиці наведено дані щодо змін у рівнях прояву гуманістичної спрямованості спілкування в усіх групах обстежуваних дітей і дорослих. Отже, дослідження показало, що означені педагогічні умови забезпечення ефективності процесу формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників є дієвими за їх реалізації у тісній взаємодії. Інтеграція виховних зусиль дошкільного навчального закладу і сім'ї щодо формування гуманістично спрямованого спілкування старших дошкільників є важливою і значущою умовою, що забезпечує ефективність цілісного педагогічного процесу.

Таблиця 2. Показники динаміки рівнів сформованості гуманістичної спрямованості спілкування дітей, батьків і вихователів (%)

Як видно з таблиці 2, відбулася позитивна динаміка змін за трьома вибірками: дітей, батьків і вихователів. Батьки і вихователі показали значний ріст готовності до реалізації партнерських взаємин з дітьми, заснованих на повазі до особистості дитини, у різних ситуаціях міжособистісної взаємодії і спілкування, посилену орієнтацію на співробітництво в спілкуванні з дитиною, підвищення особистісної значущості цінностей гуманістичного характеру. Це, у свою чергу, позначилося на сформованості рівнів гуманістично спрямованого спілкування дітей старшого дошкільного віку. Кількість батьків, вихователів та дітей, віднесених до високого рівня фактично збігається. Так, до високого рівня гуманістичної спрямованості спілкування віднесено 48,8 % дітей, відповідно високий рівень спілкування виявлено у 47,9 % вихователів і 46,1 % батьків. Така ситуація спостерігалась і за іншими рівнями. Значно знизився показник низького рівня за всіма вибірками (на 22,0% у дітей, на 19,8 % у батьків і 17,4 % у вихователів), за рахунок збільшення високого і середнього рівнів. Порівняно з констатувальним етапом показник високого рівня за вибіркою дітей збільшився на 26,9 %, відповідно в батьків - 22,4 %, вихователів - 21,8 %.

Результати контрольного етапу експерименту за вибірками батьків і вихователів свідчать, що в експериментальних групах дорослих учасників після завершення програми педагогічного експерименту спостерігалося зростання показників щодо гуманістичної спрямованості спілкування, і мало позитивний вплив на гуманізацію спілкування старших дошкільників.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації вперше досліджено педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників, розроблено систему формування гуманістичної спрямованості спілкування.

1. Проблема формування гуманістично спрямованого спілкування набуває особливого значення на сучасному етапі розвитку суспільства, коли відбуваються глибинні перетворення в усіх його сферах.

Під гуманістично спрямованим спілкуванням розуміємо спілкування, що базується на гуманізмі як моральній нормі і цінності, повазі, довірі, рівності і справедливості як принципу суб'єкт-суб'єктної взаємодії. В означеному спілкуванні всі учасники є активними, рівноправними партнерами, суб'єктами взаємодії. Метою гуманістично спрямованого спілкування є задоволення потреби дитини в спілкуванні, співчутті, співпереживанні, розумінні, установленні особистісних контактів.

2. Результати констатувального етапу експерименту свідчать про те, що в практиці роботи ДНЗ відсутня система гуманістичного спілкування, що позначається на ефективності реалізації завдань формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку.

Узагальнені дані щодо виявлення особливостей гуманістичної спрямованості спілкування знайшли відображення у критеріях, показниках і виступили основою якісної характеристики рівнів сформованості гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників. Високий рівень характеризується ґрунтовними знаннями правил етикету в спілкуванні, умінням адекватно оцінювати ситуації спілкування і поведінку його учасників, попереджувати та вирішувати конфліктні ситуації у разі їх виникнення, розуміти вербальні і невербальні засоби спілкування; умінням самостійно встановити контакт, чітко висловлювати свої думки, розумінням партнерів по спілкуванню, комунікабельністю; інтересом до процесу та партнерів по спілкуванню, прагненням його гуманізувати, мотивацією спілкування для інших та для себе, широтою мотивації; задоволеністю спілкуванням, умінням ураховувати емоційний стан учасників; виявленням високої культури вираження почуттів, контролювати свої емоції у спілкуванні, здатністю до емпатії. Середній рівень характеризується знаннями правил етикету в спілкуванні, умінням оцінювати спілкування та поведінку його учасників залежно від ситуації і бажань, попередженням та вирішенням конфліктних ситуацій, після нагадування дорослого, ситуативним розумінням засобів спілкування; умінням установити контакт, ініціювати і підтримувати бесіду з допомогою інших, недостатньою чіткістю висловлювання, розумінням партнерів по спілкуванню, недостатньою комунікабельністю; ситуативним інтересом до процесу та партнерів по спілкуванню, прагненням гуманізувати процес спілкування після нагадування відповідної норми поведінки, правила спілкування, з метою отримання схвалення з боку значимих дорослих, більш авторитетних однолітків, однобічністю та недостатньою широтою мотивації, недостатньою широтою мотивації; умінням ураховувати емоційний стан учасників переважно в ситуаціях виявлення крайніх емоційних реакцій; непостійним дотриманням культури вираження почуттів, умінням контролювати свої емоції у спілкуванні, здатністю до емпатії залежно від бажання. Низький рівень характеризується поверховими знаннями правил етикету в спілкуванні, невмінням оцінювати спілкування та поведінку його учасників, ініціюванням виникнення конфліктних ситуації, нерозумінням засобів спілкування; невмінням установити контакт, чітко висловлювати свої думки, нерозумінням партнерів по спілкуванню, некомунікабельністю; інтересом до процесу та партнерів по спілкуванню задля власної вигоди, відсутністю прагнення гуманізувати процес спілкування, збідненістю мотивації спілкування; невмінням ураховувати емоційний стан учасників; невмінням контролювати емоції у спілкуванні, нездатністю до емпатії.

Результати констатувального етапу експерименту засвідчили недостатню сформованість гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників (високий рівень - 21,9 % ЕГ і 23,5 % КГ; середній рівень - 47,6 % ЕГ і 45,9 % КГ; низький рівень - 30,5 % ЕГ і 30,6 % КГ).

3. Педагогічними умовами формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників виступили: гуманізація взаємин дорослих і дітей у всіх формах навчально-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі; створення позитивного емоційного клімату взаємин дітей у колективі; взаємодія дошкільного навчального закладу з батьками щодо гуманізації їхнього спілкування з дітьми.

4. Розроблена й апробована експериментальна модель та методика формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку. У моделі визначено мету, критерії, показники рівнів сформованості гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників, педагогічні умови і їх реалізація у роботі з дітьми, батьками та вихователями.

Методика експериментальної робота включала такі напрями і педагогічні технології: з дітьми - виховання у них доброзичливого, гуманного ставлення один до одного (система виховної роботи «Вчимося спілкування»); розвиток умінь гуманістичного спілкування (ігровий тренінг та система ігор); закріплення уміння переносити гуманістично спрямоване спілкування у різні ситуації (взаємодія з однолітками і молодшими дошкільниками в спільній діяльності, колективне ігрове спілкування); з вихователями - навчання особливостям комунікативної діяльності дітей дошкільного віку в умовах сім'ї і дошкільного закладу та формування у старших дошкільників умінь гуманістично спрямованого спілкування з однолітками (семінар-тренінг «Гуманістичне спілкування»); з батьками - забезпечення їх компетентності у сфері формування гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників (тренінг навичок гуманістичного спілкування у дитячо-батьківських групах, семінари, консультації, бесіди).

5. Результати контрольного етапу експерименту засвідчили позитивну динаміку показників, що відображають рівень сформованості гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників. Кількість дітей ЕГ з високим рівнем гуманістичної спрямованості спілкування склала 48,8 % (на констатувальному - 21,9%), середнім - 42,7% (на констатувальному етапі - 47,6%), низьким - 8,5 % (на констатувальному - 30,5%). Повторна діагностика батьків і вихователів, проведення порівняльного аналізу отриманих даних дозволили виявити позитивну динаміку щодо змін у їхньому спілкування з дітьми, що підтвердило ефективність експериментальної роботи.

6. Проблема виховання гуманної поведінки дітей дошкільного віку багатогранна і не вичерпується розглянутими в пропонованому дослідженні аспектами. Подальше дослідження пов'язуємо з такими напрямами: особливості формування гуманістичної спрямованості спілкування в ігровій, трудовій, пізнавальній діяльності; професійна підготовка вихователів до формування гуманістичної спрямованості спілкування; взаємодія дошкільного закладу і сім'ї з проблеми формування гуманістичної спрямованості спілкування дошкільників.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Козлюк О. А. Формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку / О. А. Козлюк // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. Наукові записки РДГУ. Випуск 27. - Рівне : РДГУ, 2003. - С. 34-37.

2. Козлюк О. А. Педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей старшого дошкільного віку / О. А. Козлюк // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. Наукові записки РДГУ. Випуск 29. - Рівне : РДГУ, 2004. - С. 130-133.

3. Козлюк О. А. Методи і прийоми формування гуманістичної спрямованості спілкування дітей дошкільного віку / О. А. Козлюк // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. Наукові записки РДГУ. Випуск 31. - Рівне : РДГУ, 2005. - С. 54-57.

4. Козлюк О. А. Вплив дорослих на формування гуманістичної спрямованості спілкування дошкільників / О. А. Козлюк // Вісник Київського міжнародного університету. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць. - К. : КиМУ, 2007. - С. 114-125.

5. Козлюк О. А. Психолого-педагогічна сутність поняття «спілкування» та підходи до його розуміння / О. А. Козлюк // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. Наукові записки РДГУ. Випуск 36. - Рівне : РДГУ, 2007. - С. 108-112.

6. Козлюк О. А. Система виховання гуманістичної спрямованості спілкування у старших дошкільників / О. А. Козлюк // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : науково-теоретичний збірник. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 14. - С.110-113.

7. Козлюк О. А. До проблеми цілісного формування особистості в процесі морального виховання / О. А. Козлюк // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - К., 2002. - Кн. 1. - С. 78-82.

8. Козлюк О. А. К постановке проблемы развития гуманистической направленности общения детей дошкольного возраста / О. А. Козлюк // Материалы научной конференции «Ломоносовские чтения» 2005 года и Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов-2005» / Под ред. В. А. Иванова, А. В. Кезина, В. И. Кузицина, Н. Н. Миленко. - Севастополь : НПУ «ЭКОЗИ-Гидрофизика», 2005. - C. 282-284.

9. Козлюк О. А. Вплив сім'ї на формування гуманістичного спілкування у старших дошкільників / О. А. Козлюк // Наука, освіта, суспільство очима молодих : Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців (17-18 травня 2007 року, м. Рівне) / М-во освіти і науки України, РДГУ. - Рівне : РВВ РДГУ, 2007. - С. 39-40.

10. Козлюк О. А. Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з батьками щодо формування гуманістичної спрямованості спілкування у дошкільників / О. А. Козлюк // Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів : збірник матеріалів всеукраїнського науково-практичного семінару 29 листопада 2007 року. - Донецьк : ДІСО, 2007. - С. 89-93.

11. Козлюк О. А. Гра як засіб формування гуманістичної спрямованості спілкування / О. А. Козлюк // Наука, освіта, суспільство очима молодих : Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців (15-16 травня 2008 року, м. Рівне) / М-во освіти і науки України, РДГУ. - Рівне : РДГУ, 2008. - С. 44-46.

12. Козлюк О. А. В. О. Сухомлинський про роль сім'ї у вихованні гуманістичної спрямованості спілкування старших дошкільників / О. А. Козлюк // В. О. Сухомлинський і сучасність. До 90-річчя з дня народження В. О. Сухомлинського : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (14-16 вересня 2008 року, м. Одеса) / М-во освіти і науки України, ПДПУ ім. К. Д. Ушинського. - Одеса : ПДПУ імені К. Д. Ушинського, 2008. - С. 22-24.

13. Козлюк О. А. Ігровий тренінг у вихованні гуманістичної спрямованості спілкування у старших дошкільників / О. А. Козлюк // Сучасне дошкілля : реалії та перспективи : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова / Укл. : І. І. Загарницька, Г. В. Бєлєнька, А. В. Карнаухова. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - С. 199-201.

14. Козлюк О. А. Етнографія дитинства / О. А. Козлюк // Підготовка фахівців з дошкільної освіти за кредитно-модульною системою організації навчального процесу : [навч. посібник / за ред. Т. І. Поніманської]. - К. : Міленіум, 2007. - 244 с. - С. 221-232.

15. Козлюк О. А. Плани-конспекти узагальнюючих бесід і занять / О. А. Козлюк // Поніманська Т. І. Виховання людяності : (До Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі») : [методичний посібник] / Т. І. Поніманська, О. А. Козлюк, Г. В. Марчук. - К. : Міленіум, 2008. - 137 с. - С. 47-89.

Размещено на Allbest.ru