Актуальність дослідження. На перехідному етапі реформування мовної освіти в сучасній школі одним із найважливіших завдань, визначених чинною програмою з рідної мови, є необхідність вироблення в школярів умінь й навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення і створення висловлювань, ознайомлення учнів із мовною системою як основою для формування мовних, мовленнєвих умінь та навичок.

За Державною національною програмою "Освіта” ("Україна ХХІ ст. ”), національною Доктриною, концепціями мовної освіти, Державним стандартом базової і повної середньої освіти, Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти навчання української мови в сучасній школі спрямовано на формування творчої мовної особистості, складовими якої є мовленнєва, мовна, комунікативна, прагматична, соціокультурна компетенції. Це потребує перебудови методичних засад мовної підготовки учнів, використання нових підходів до змісту й структури уроку, інтерактивних та імітаційних форм і методів навчання української мови, добору адекватних їм засобів тощо.

Пріоритетним уважаємо формування мовної компетенції учнів. Це значною мірою забезпечує усвідомлення мови як системи, яка постійно вдосконалюється, розвивається, а також володіння мовою в будь-якій життєвій ситуації.

Проблема формування й удосконалення мовної компетенції учнів знаходить місце в педагогічних та методичних студіях. У науковому обігу вона представлена такими аспектами: духовний розвиток особистості на основі рідної мови (Ф. Буслаєв, Г. Ващенко, Б. Грінченко, М. Драгоманов, М. Костомаров, І. Срезневський, В. Сухомлинський), вплив етнопсихологічних чинників на формування мовної особистості (А. Вежбицька, І. Зимня, С. Єрмоленко, Ю. Караулов, О. Леонтьєв, О. Потебня, Ю. Сорокін, В. Янів), визначення мети й завдань шкільної мовної освіти (О. Біляєв, М. Вашуленко, Т. Донченко, С. Єрмоленко, Л. Мацько та ін.), розробка змісту навчання для учнів середньої школи (О. Біляєв, Н. Бондаренко, Є. Голобородько, О. Горошкіна, С. Караман, Г. Михайловська, Л. Паламар, М. Пентилюк, Л. Скуратівський, Г. Шелехова та ін.), удосконалення технології навчання української мови на комунікативно-діяльнісній та функціонально-стилістичній основі (Є. Голобородько, Г. Іваницька, О. Караман, Т. Ладиженська, В. Мельничайко, Г. Михайловська, Е. Палихата, М. Пентилюк, Т. Симоненко, Г. Шелехова та ін.).

Традиційним для лінгводидактики питанням є пошук ефективних засобів навчання, що забезпечить формування мовної компетенції учнів. Основним засобом навчання мови вважається текст. Обґрунтування лінгводидактичного потенціалу тексту здійснено в роботах Л. Бондарчук, Л. Варзацької, М. Вашуленка, Н. Грипас, В. Мельничайка та ін. У формуванні мовної компетенції учнів особливу роль відіграє науково-навчальний текст. Роботі з науково-навчальними текстами присвячено наукові розвідки Л. Мацько, М. Пентилюк, дисертаційні дослідження О. Андрієць, Л. Златів, Ю. Романенко та ін. У середній ланці найчастіше використовується такий різновид науково-навчальних текстів, як лінгвістичні мініатюри. Загальновідомо, що складний теоретичний матеріал краще засвоюється в нестандартній, образній формі, оскільки мовна експресія відіграє виняткову роль у формуванні в учнів інтересу до вивчення мови. "Зробити серйозне заняття для дитини цікавим - ось завдання первісного навчання”, - зазначав К. Ушинський.

Використання лінгвістичних мініатюр на уроках мови частково представлено в роботах О. Горошкіної, А. Дейкіної, Т. Жулій, І. Підгаєцької, З. Сікорської, Г. Шелехової та ін.

Незважаючи на широкий спектр досліджуваних питань проблема вдосконалення мовної компетенції учнів за допомогою лінгвістичних мініатюр залишається відкритою: у науці відсутня чітко вибудувана методична система використання лінгвістичних мініатюр як засобу навчання української мови з урахуванням психологічних особливостей учнів 5-7 класів, змісту навчального матеріалу. Це спонукало нас до вибору теми дисертаційного дослідження "Лінгвістичні мініатюри як засіб удосконалення мовної компетенції учнів 5 - 7 класів”.

Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена:

а) необхідністю формування всебічно розвиненої й соціально активної особистості, яка володіє засобами самовираження державної мови;

б) сучасними тенденціями в розвитку лінгвостилістики, лінгводидактики, що стосуються використання текстового дидактичного матеріалу як найважливішого засобу навчання;

в) вимогами до мовних і мовленнєвих умінь та навичок учнів;

г) потребою в розробці методики використання текстів лінгвістичної тематики, тобто лінгвістичних мініатюр, з метою вдосконалення мовної компетенції учнів 5-7 класів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з проблематикою наукової роботи кафедри української мови "Теорія і практика формування мовної особистості”, що входить до комплексної наукової теми Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка "Лінгводидактичні засади мовної освіти в освітніх закладах різного типу” (державний реєстраційний номер 0107U011891). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 6 від 22 грудня 2006 року) та узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 19 червня 2007 року).

Об'єкт дослідження - процес удосконалення мовної компетенції учнів 5-7 класів.

Предмет дослідження - методика застосування лінгвістичних мініатюр на уроках української мови в 5-7 класах.

Мета дослідження - створити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити науково виважену методику використання лінгвістичних мініатюр як засобу вдосконалення мовної компетенції учнів.

Гіпотеза дослідження: ефективність удосконалення мовної компетенції учнів 5-7 класів на уроках української мови підвищиться за умов:

– переваги текстового дидактичного матеріалу;

– уведення в процес навчання мови лінгвістичних мініатюр як носіїв інформації про мовні поняття та явища, тематика яких відповідала б сучасним соціолінгвістичним, психологічним, соціокультурологічним чинникам навчання української мови учнів середньої ланки;

– застосування вправ на основі лінгвістичних мініатюр, що стимулюють залучення учнів до інтерактивної взаємодії в різних видах мовленнєвої діяльності;

– систематичної роботи над засвоєнням лексичного та граматичного багатства української мови, над структурою лінгвістичних мініатюр.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження на різних його етапах необхідно було розв'язати такі завдання:

1) визначити рівень розробленості досліджуваної проблеми;

2) проаналізувати стан проблеми вдосконалення мовної компетенції учнів середньої ланки в сучасній лінгвістиці, психолінгвістиці та лінгводидактиці;

3) визначити педагогічні умови ефективного вдосконалення мовної компетенції учнів середньої ланки засобами лінгвістичних мініатюр;

4) розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити методику використання лінгвістичних мініатюр на уроках української мови в 5-7 класах з метою вдосконалення мовної компетенції учнів.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про діалектичне пізнання світу, єдність мови й мислення, форми й змісту; положення про мову як засіб спілкування, пізнання й відображення дійсності в людській свідомості; основні положення гуманістичної психології й педагогіки, когнітивної психології, комунікативної та когнітивної лінгвістики, методики, спрямовані на особистісно орієнтований підхід у навчанні.

Для розв'язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез етнолінгвістичної, етнопедагогічної, етнопсихологічної, методичної літератури; аналіз програм, підручників, методичних рекомендацій, посібників); емпіричні (спостереження навчального процесу; бесіди з учителями та учнями; анкетування; аналіз мовлення учнів; педагогічний експеримент); педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) - з метою виявлення стану роботи з лінгвістичними мініатюрами в середніх класах і перевірки ефективності розробленої методики; статистичні (кількісний і якісний аналіз отриманих результатів із формування мовленнєвих умінь і навичок).

Експериментальною базою дослідження стали загальноосвітні навчальні заклади м. Луганська (ЗОШ №№14, 44, 57), Луганської області (Красноріченська ЗОШ Кремінського району, Лисичанська багатопрофільна гімназія, ЗОШ №2 м. Лутугине, Лутугинська районна гімназія), Черкаська ЗОШ № 33 імені Василя Симоненка, № 41 м. Херсона, ЗОШ № 53 м. Миколаєва.

Дослідження проводилось у три етапи протягом 2000-2008 рр.

На першому етапі (2000 - 2002 рр.) визначено тему дослідження й здійснено її теоретичне обґрунтування, вивчено й узагальнено лінгвістичну, психолінгвістичну й лінгводидактичну літературу з проблеми; сформульовано робочу гіпотезу й завдання дослідження; розроблено методику проведення констатувального зрізу експериментального дослідження, на основі розробленої методики проведено констатувальні зрізи.

На другому етапі (2002 - 2006 рр.) за даними констатувального експерименту розроблено та впроваджено в навчальний процес експериментальну програму й систему вправ, спрямованих на вдосконалення мовної компетенції учнів 5-7 класів, здійснено експериментальну перевірку запропонованої методики.

На третьому етапі (2006 - 2008 рр.) завершено аналіз та узагальнення результатів дослідження, проведено його обговорення, виконано кількісний і якісний аналіз даних експериментального навчання, розроблено методичні рекомендації з використання лінгвістичних мініатюр для учнів середніх класів на уроках української мови.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що вперше теоретично обґрунтовано методику використання лінгвістичних мініатюр з метою вдосконалення мовної компетенції учнів 5-7 класів; розроблено критерії відбору, принципи класифікації лінгвістичних мініатюр для роботи в 5-7 класах; уточнено поняття "мініатюра”, "лінгвістична мініатюра”, "міні-текст”, "мовна компетенція”; набула подальшого розвитку робота з науково-навчальним текстом у середніх класах як засобом удосконалення мовної компетенції учнів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методики використання лінгвістичних мініатюр у 5-7 класах. Основні положення, висновки та методичні рекомендації можуть бути використані в доборі дидактичного матеріалу для вдосконалення мовних, мовленнєвих умінь і навичок школярів, у розробці конкретних методичних рекомендацій для вчителів-словесників, створенні підручників, посібників для 5-7 класів.

Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному й експериментальному обґрунтуванні методики роботи з лінгвістичними мініатюрами на уроках української мови в 5-7 класах. У роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачем розроблено практичні завдання для учнів з розділів "Дієприкметник”, "Прислівник”, "Службові частини мови”, охарактеризовано 32 терміни при укладанні "Словника-довідника з української лінгводидактики" з грифом МОН України.

Апробація результатів дисертації. Хід та результати дослідження висвітлювалися й обговорювалися на засіданнях кафедри української мови, кафедри філологічних дисциплін Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, у повідомленнях та доповідях на міжнародній конференції "Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття” (Москва-Луганськ, 2007), на всеукраїнських конференціях: "Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2001), "Освітньо-виховний потенціал української мови як державної: реалії та перспективи" (Херсон, 2002), "Шляхи реалізації міжпредметних зв`язків у середній і вищій школі" (Херсон, 2003), "Актуальні проблеми сучасної лінгвометодики вищої школи" (Черкаси, 2003), "Теорія і практика мовленнєвої діяльності в сучасній і вищій школі: стан і перспективи" (Херсон, 2004), на регіональних конференціях: "Особливості навчання державної мови в південно-східному регіоні" (Луганськ, 2002), "Образне слово Луганщини" (Луганськ, 2004, 2005, 2006, 2007).

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів №44 (акт № 141 від 27.12.07), №14 (акт № 81 від 11.02.08) м. Луганська та №41 м. Херсона (акт № 47 від 15.02.08), № 53 м. Миколаєва (акт № 135 від 19.11.07), № 33 імені Василя Симоненка м. Черкас (акт № 39 від 21.02.08), Лутугинської районної гімназії Луганської області (акт № 27 від 11.02.08).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли втілення у 8 публікаціях, з них 4 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, визначеними завданнями, складається зі вступу, трьох розділів та висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел, що містить 255 найменувань. Зміст дисертації викладено на 206 сторінках (з них - 166 сторінок основного тексту). У роботі вміщено 13 таблиць, 4 схеми, 1 модель, 1 діаграма.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, з'ясовано наукову новизну й практичне значення, особистий внесок здобувача, відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні засади роботи над створенням лінгвістичних мініатюр як засобу вдосконалення мовної компетенції учнів" - визначено психологічні та лінгводидактичні засади використання лінгвістичних мініатюр у 5-7 класах з метою вдосконалення мовної компетенції учнів; розкрито сутність ключових понять: мініатюра, лінгвістична мініатюра, міні-текст, мовна компетенція; висвітлено проблеми визначення суттєвих, обов'язкових, концептуальних характеристик тексту, його категорій.

Аналіз фахової літератури дав змогу констатувати, що у вітчизняній методиці не визначено лінгводидактичний потенціал лінгвістичних мініатюр, відсутні роботи, присвячені проблемам застосування лінгвістичних мініатюр, немає одностайності й у тлумаченні поняття "лінгвістична мініатюра”. Ми розуміємо під лінгвістичною мініатюрою образні, невеликі за обсягом тексти лінгвістичної спрямованості, що розкривають певні мовні поняття чи явища, не втрачаючи своєї науковості.

Зважаючи на те, що лінгвістична мініатюра - це текст малої форми, логіка нашого дослідження вимагала з'ясування його суттєвих характеристик. В основу дослідження тексту покладено систему поглядів І. Гальперіна, Т. Дридзе, Н. Зарубіної, Л. Лосєвої, Л. Мацько, В. Мельничайка, М. Пентилюк, М. Шанського та ін. У лінгвістичній літературі подано кілька трактувань тексту; визначено його категорії та види залежно від генетичних і стильових ознак, ситуації спілкування та комунікативної мети; виділено основні якості усного й писемного тексту. Це розкрило можливість визначити найголовніші характеристики лінгвістичних мініатюр.

Опрацювання психологічних студій (Д. Богоявленський, Ю. Пелех, А. Петровський, І. Цимбалюк та ін.) дозволило дійти висновку, що успішному вдосконаленню мовної компетенції учнів 5-7 класів сприяє врахування вчителем індивідуальних та вікових особливостей, інтересів, рівня пізнавальних можливостей, здібностей школярів середнього шкільного віку, розуміння суті психічних процесів, що лежать в основі рецептивної та продуктивної мовленнєвої діяльності. Опрацювання наукової літератури з психолінгвістики (Л. Виготський, М. Жинкін, І. Зимня, О. Лурія, І. Синиця, А. Смирнов, Б. Теплов та ін.) дало підстави стверджувати, що успішно розвивати та вдосконалювати креативні здібності, необхідні для створення мініатюр, можна лише на основі глибокого знання творчих можливостей учнів.

Ефективна робота з лінгвістичними мініатюрами передбачає дотримання науково обґрунтованих загальнодидактичних принципів (науковості, доступності, наочності, наступності й перспективності, активності й свідомості, міцності, глибини та дієвості знань, умінь і навичок, емоційності) та специфічних принципів навчання: пізнавально-практичної спрямованості в навчанні, використання мовленнєвої практики для засвоєння теорії мови й лінгвістичних понять для розвитку мовлення, використання лінгвістичного аналізу тексту під час вивчення мовних одиниць усіх рівнів мовної системи, збереження мовної єдності, спадковості й наступності поколінь, зв'язку усного й писемного мовлення.

Процес створення лінгвістичної мініатюри відбувається відповідно до етапів продуктивної мовленнєвої діяльності (мотив формування внутрішнього програмування реалізація програмування в зовнішньому мовленні контроль за результатами мовленнєвої діяльності) з урахуванням конкретної ситуації, що передбачає мету, місце, адресата спілкування й визначення конкретного комунікативного завдання.

Раціональним у процесі вдосконалення мовних умінь і навичок учнів середнього шкільного віку є використання таких методів: слово вчителя, бесіда з учнями, робота з підручником, спостереження над мовними явищами та їх аналіз, вправи.

Активно впливає на активізацію мовленнєвої та пізнавальної активності учнів вибір засобів навчання, а саме: текстів різних стилів і типів мовлення.

Система роботи над лінгвістичними мініатюрами будується від засвоєння мовних понять через аналіз лінгвістичних мініатюр, що подають матеріал емоційно, нестандартно, до створення власних лінгвістичних висловлювань.

У другому розділі - "Теорія і практика використання лінгвістичних мініатюр на уроках української мови в 5-7 класах” - проаналізовано чинні програми, за якими здійснюється навчання української мови в середніх класах, визначено критерії відбору текстового дидактичного матеріалу, зокрема лінгвістичних мініатюр, до яких відносимо такі: тематично-змістова єдність (урахування тематики, змісту, доступності, новизни й актуальності текстового матеріалу); системний (наявність у тексті одного з чотирьох комунікативних планів спілкування: об'єктивно-пізнавального, ситуативно-пізнавального, оцінно-емоційного, спонукально-вольового); структурний (відбір "прозорих” у композиційному плані текстів); мовний (звернення особливої уваги на мовне оформлення висловлювань, адже доступність розуміння смислових відношень тексту визначається мовними засобами, які використовує автор); психологічний (урахування особливостей розвитку психіки учнів, індивідуальних властивостей особистості), емоційний (залежність сприйняття тексту від позитивних емоцій, які він викликає).

мовна компетенція лінгвістична мініатюра

Аналіз науково-методичного забезпечення роботи з лінгвістичними мініатюрами дав підстави стверджувати, що передбачені чинною програмою вміння, якими учні мають оволодіти для успішного вдосконалення мовної компетенції, наведений перелік мовних умінь потребують уточнення й конкретизації. Чинні програми спрямовують роботу вчителя-словесника на систематичність, послідовність, наступність і перспективність у розвитку мовних умінь і навичок, однак, як показують спостереження, на практиці це реалізується недостатньо.

Більшість учителів не мають конкретного уявлення про особливості роботи з лінгвістичними мініатюрами, хоча ті види вправ і завдань на їх основі, що використовуються словесниками, певною мірою сприяють підвищенню мовної компетенції учнів.

Результати анкетування, аналіз відвіданих уроків, вивчення передового педагогічного досвіду дають підставу стверджувати, що робота з лінгвістичними мініатюрами на аспектних уроках має фрагментарний, нецілеспрямований характер.

Метою констатувального етапу дослідного навчання було з'ясування рівня сформованості вмінь і навичок учнів аналізувати лінгвістичні мініатюри; визначення та аналіз готовності учнів створювати лінгвістичні мініатюри в усній та письмовій формах залежно від цільової настанови; виявлення типових недоліків у лінгвістичних мініатюрах учнів. Під час відбору вправ для визначення рівнів сформованості вмінь працювати з лінгвістичними мініатюрами ми керувалися такими критеріями: тематично-змістовим, структурно-композиційним, пізнавальним, мовним. За результатами проведення експериментальних завдань визначилися такі рівні: високий, достатній, середній і низький.

Високий рівень характеризувався вміннями учнів сприймати (зорово або на слух) лінгвістичну мініатюру та демонструвати високий рівень розуміння сприйнятого тексту, відповідати на поставлені за змістом тексту питання, визначати тему й головну думку, основну й уточнювальну інформації; правильно встановлювати особливості мовного поняття або явища, що вивчається, розкривати його характерні особливості; виявляти творчий підхід у роботі з текстом - трансформувати одержану інформацію, виділяти суттєве, необхідне для подальшого опанування теоретичним матеріалом, уміння переказати лінгвістичну мініатюру або створити власну в усній чи письмовій формах.

Достатнього рівня досягають школярі, які сприймають лінгвістичну мініатюру та частково пояснюють її особливості; відповідають на поставлені за змістом тексту запитання, визначають тему й головну думку, основну й уточнювальну інформації; називають поняття або мовне явище, про яке йдеться в тексті; переказують лінгвістичну мініатюру або створюють власну в усній або письмовій формах, але при цьому допускають незначну кількість помилок.

Середній рівень характеризує учнів, які переважно зором сприймають лінгвістичну мініатюру; відчувають труднощі у визначенні теми й головної думки, доборі заголовку, з'ясуванні основної та уточнювальної інформації; не завжди можуть пояснити мовне поняття або явище, описане в тексті; виявляють помилки під час аналізу лінгвістичної мініатюри, відчувають труднощі в їх переказуванні й складанні.

Низький рівень виявляють учні, які не дотримуються послідовності й логічності в аналізі лінгвістичної мініатюри, не можуть відтворити інформацію, викладену в ній, у цих учнів відсутні навички переказувати й створювати власні лінгвістичні мініатюри.

Констатувальний зріз умінь і навичок учнів визначив, що переважна більшість учнів оволоділа середнім та низьким рівнем мовної підготовки (85%). Ними неглибоко засвоєні мовні поняття, у них не сформовані необхідні вміння й навички для роботи з лінгвістичними мініатюрами.

Обробка матеріалів констатувального зрізу полягала в кількісній та якісній характеристиці його результатів, виявленні помилок у відповідях учнів. Результати аналізу констатувального зрізу подано в табл. 1.

Таблиця 1. Володіння вміннями й навичками аналізувати лінгвістичну мініатюру

Як видно з таблиці, потребують удосконалення такі комунікативно значущі вміння: визначати суттєві ознаки нового мовного явища й запам'ятовувати їх, з'ясовувати тему й основну думку, знаходити в тексті основну й уточнювальну інформацію, орієнтування на адресата й мету висловлювання, формулювати визначення мовного поняття на основі лінгвістичної мініатюри.

Аналіз зрізових робіт засвідчив недостатній рівень сформованості вмінь і навичок учнів 5-7 класів сприймати та відтворювати або створювати лінгвістичні мініатюри, визначати їх роль у розвитку власного мовлення. Це можна пояснити тим, що школярі сприймають лінгвістичну мініатюру як цікаву розповідь про мовне явище, а не як джерело отримання інформації про мовне поняття або явище, що вивчається.

Результати констатувального зрізу підтверджують необхідність систематичної роботи на уроках української мови з лінгвістичними мініатюрами як засобом удосконалення мовної компетенції учнів середнього шкільного віку, а відтак і розробки відповідної методичної системи.

У третьому розділі - "Система роботи над створенням лінгвістичних мініатюр учнями 5-7 класів та її дослідна перевірка" - визначено зміст і завдання формувального експерименту, принципи побудови експериментальної програми, етапи дослідного навчання, описано хід та результати експерименту. Мета експериментального дослідження полягала у створенні ефективної методичної системи удосконалення мовної компетенції учнів у роботі з лінгвістичними мініатюрами на різних за типом уроках української мови в 5-7 класах.

Результати констатувального зрізу дали підстави для створення моделі поетапного дослідного навчання за розробленою програмою, побудованою з урахуванням засвоєння учнями базових мовних понять, формування вмінь і навичок, вікових особливостей школярів. Реалізація створеної нами програми відбувалася в три етапи: перший (5 клас, І семестр) - ознайомлення з лінгвістичною мініатюрою, її роллю у висвітленні мовного поняття або явища, засвоєння мовленнєвих понять, необхідних для ефективного сприйняття та створення тексту; другий (5 клас, ІІ семестр, 7 клас, І семестр) - удосконалення вмінь і навичок сприйняття та складання лінгвістичних мініатюр; третій (7 клас, ІІ семестр) - перевірка рівня засвоєння учнями стилістичних, типологічних і жанрових особливостей лінгвістичних мініатюр, мовленнєвих понять і сформованості вмінь та навичок створювати власні лінгвістичні мініатюри, корекція набутих умінь і навичок учнів.

Перший етап (пропедевтичний) мав за мету ознайомлення учнів з лінгвістичними мініатюрами, а також засвоєння ними мовленнєвих понять, необхідних для вироблення вмінь і навичок аналізувати та створювати власні тексти; ознайомлення з поняттями про текст, його ознаками, темою (тематична єдність), основною думкою (смислова єдність), зв'язок речень у тексті (граматична єдність); структурні компоненти тексту: ключові слова й словосполучення, абзац; структура тексту тощо, знання яких необхідне для ефективного розвитку вмінь і навичок текстосприйняття й текстотворення. Значне місце відводилося сприйняттю й аналізові учнями лінгвістичних мініатюр, прогнозуванню структури висловлювання, а також переказуванню. Перевага надавалася аналізові текстів-взірців, який поєднував мовний аналіз тексту, що ґрунтується на знаннях і вміннях учнів з мови та сприяє формуванню мовної й мовленнєвої компетенції, пов'язаний з розвитком мовлення учнів. Ефективному засвоєнню учнями особливостей лінгвістичних мініатюр на уроках вивчення лінгвістичної теорії допомагало використання різних засобів навчання, що активізували мисленнєву та мовленнєву діяльність учнів, і виконання усних та писемних пропедевтичних вправ репродуктивного й репродуктивно-креативного характеру.

Другий етап (формувальний) дослідного навчання характеризувався послідовною й систематичною роботою з лінгвістичними мініатюрами як засобом удосконалення мовної компетенції учнів 5-7 класів. Систематична робота над аналізом, переказуванням і складанням лінгвістичних мініатюр дала змогу сформувати стійкі вміння й навички школярів аналізувати та переказувати тексти, складати власні висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації, оцінювати роль виражально-зображувальних засобів мовлення як у тексті-взірці, так і у створених висловлюваннях, редагувати й коректувати власні тексти. Особливе місце під час другого етапу формувального експерименту посіло прогнозування тексту мініатюри на основі заголовка, створення лінгвістичних мініатюр з урахуванням ключових слів і словосполучень або схем і на їх основі - лінгвістичних казок.

Експеримент довів, що послідовне та систематичне використання тренувальних вправ репродуктивно-креативного характеру (порівняльний аналіз текстів (лінгвістична мініатюра і текст наукового стилю; лінгвістична мініатюра і текст художнього стилю); переказ лінгвістичних мініатюр відповідно до змодельованої вчителем мовленнєвої ситуації та складання власних творів малих жанрів; добір і систематизація матеріалу для лінгвістичної мініатюри; редагування й коректування власних текстів) сприятиме ефективному формуванню мовної компетенції учнів 5-7 класів.

Третій етап (контрольно-корекційний) передбачав перевірку та корекцію вмінь і навичок створювати й редагувати власні лінгвістичні мініатюри залежно від ситуації спілкування. Цей етап відзначався урізноманітненням оцінно-контрольних і корекційних вправ на основі текстів лінгвістичних мініатюр; намаганням поєднати креативні завдання з аналітичними: написання творчих робіт і подальше їх редагування. Основна увага приділялася аналізові лінгвістичних мініатюр з подальшим дискусійним обговоренням, складанню учнями лінгвістичних мініатюр відповідно до змодельованої або природної мовленнєвої ситуації, а також їх подальшому редагуванню й коректуванню.

Аналіз виконаних завдань довів позитивний вплив експериментальної методики на формування мовних умінь учнів під час роботи з лінгвістичними мініатюрами: школярі в цілому засвоїли мовні поняття, передбачені чинною програмою, виявили вміння аналізувати лінгвістичні мініатюри з їх подальшим дискусійним обговоренням, складали лінгвістичні мініатюри, а також редагували й коректували їх.

Виділені критерії відбору текстів-взірців для аналізу, розроблені вправи й завдання на основі лінгвістичних мініатюр дозволили зробити процес удосконалення мовної компетенції учнів цілеспрямованим та ефективним.

Результати дослідного навчання довели, що робота з лінгвістичними мініатюрами повинна мати кілька ступенів: перший ступінь - ознайомлення з мовним поняттям або явищем через рецептивні види мовленнєвої діяльності (читання або слухання лінгвістичної мініатюри); другий ступінь - аналіз лінгвістичної мініатюри (мовний + мовленнєвий; з подальшим дискусійним її обговоренням, порівняльний аналіз тощо); третій ступінь - складання лінгвістичних мініатюр на основі ключових слів або словосполучень, таблиці, малюнка тощо; четвертий ступінь - складання лінгвістичних мініатюр залежно від цільової настанови; п'ятий ступінь - редагування та корегування власних лінгвістичних мініатюр.

Дослідне навчання засвідчило, що для правильної організації роботи з лінгвістичними мініатюрами як засобом удосконалення мовної компетенції учнів важливе значення має не тільки зміст уроків, а й правильне планування, дотримання загальнодидактичних принципів навчання, як-от: науковість, доступність, емоційність - лінгводидактичних і специфічних (свідомість, мотивація навчання, пізнавально-практична спрямованість у навчанні та ін.) під час розробки системи вправ і завдань, визначення взаємозв'язку між уроками розвитку мовлення й лінгвістичною теорією, урахування набутих учнями знань, умінь і навичок у початковій школі тощо.

Аналіз психолінгвістичної та методичної літератури дав підстави стверджувати, що робота над удосконаленням мовної компетенції учнів шляхом сприйняття, аналізу й створення лінгвістичних мініатюр повинна мати систематичний характер. Головним орієнтиром для розробки системи вправ і завдань на основі лінгвістичних мініатюр учнів 5-7 класів є встановлення рівня засвоєння мовних і мовленнєвих понять, володіння учнями мовними вміннями й навичками відповідно до цільової настанови, рівня сформованості мовної компетенції, визначення типових помилок і недоліків у створених лінгвістичних мініатюрах. Такі вправи й завдання проводилися систематично, у чітко визначеній послідовності, що зумовлено поступовим удосконаленням мовної компетенції учнів та відповідністю завданням експериментального навчання. Система вправ містила такі види:

1) за ступенем творчості:

репродуктивні (передбачали неодноразове повторення тих чи інших способів дій над мовним матеріалом або за зразком, усвідомлення, осмислення, закріплення мовної інформації на основі лінгвістичної мініатюри);

креативні (спрямовані на вдосконалення вмінь і навичок учнів текстосприйняття та текстотворення);

2) за метою проведення завдання:

пропедевтичні (спрямовані на активізацію опорних знань учнів й ознайомлення з новими мовними поняттями, необхідними для подальшого засвоєння);

тренувальні за зразком або за інструкцією (передбачали формування в учнів умінь і навичок аналізувати лінгвістичні мініатюри, переказувати їх, створювати на їх основі лінгвістичні казки);

оцінно-контрольні (мали на меті оцінювати рівень засвоєння учнями мовних понять; перевіряти рівень сформованості вмінь і навичок учнів створювати лінгвістичні мініатюри залежно від цільової настанови);

корекційні (направлені на формування в учнів умінь та навичок редагувати та коректувати власні лінгвістичні мініатюри);

3) за ступенем самостійності:

групові й колективні (використовувалися з метою перевірки рівня засвоєння учнями мовних понять та сформованості мовних умінь і навичок);

індивідуальні (виконувалися кожним учнем самостійно й передбачали аналіз, переказування і створення лінгвістичних мініатюр в усній або писемній формах);

4) за формою проведення: усні та письмові.

Для вправ і завдань досить часто добиралися тексти різної стильової належності, здебільшого такі, що належать до науково-популярного та художнього стилів (вірші Д. Білоуса, А. Бортняка та інших поетів). Це дозволяло проілюструвати учням мовне поняття або явище, описане в лінгвістичній мініатюрі, безпосередньо в текстах художнього й науково-популярного стилів.

Наприкінці кожного етапу експериментальної роботи проводилися контрольні зрізи, що дозволяло перевіряти рівні сформованості мовних умінь і навичок під час створення лінгвістичних мініатюр.

У табл. 2 показано результат порівняльного аналізу зрізових робіт учнів до й після навчання за експериментальною методикою. Виведено середній показник у % рівня сформованості мовних умінь і навичок під час створення лінгвістичних мініатюр.

Таблиця 2

Результат порівняльного аналізу зрізових робіт

15% учнів ЕК виявили оригінальні творчі здібності в різних видах мовленнєвої діяльності під час створення лінгвістичних мініатюр: вільно висловлювали власні думки, аналізуючи мовні поняття, сприймали й відтворювали зміст тексту-взірця, контролювали і вдосконалювали власне мовлення, добирали лінгвістичний матеріал відповідно до мовленнєвої ситуації, виконували завдання на трансформацію, конструювання тощо.

Більшість учнів ЕК (29%) у цілому оволоділи вміннями працювати з лінгвістичними мініатюрами, що засвідчило достатній рівень усного й писемного мовлення в різних ситуаціях спілкування, усвідомили комунікативну належність і функціонально-стилістичні особливості мовних міні-текстів, сприймали, репродукували і створювали власні висловлювання лінгвістичної тематики; лексична і граматична будова мовлення досить різноманітна, але наявні помилки в мовному оформленні.

Середній рівень сформованості мовних умінь і навичок під час створення лінгвістичних мініатюр виявило 38% учнів ЕК, які відтворювали мовний матеріал, переказували невеликі тексти, складали елементарні висловлювання, але не були готові виконувати роботи, що вимагали застосування трансформаційних умінь, унаслідок чого їхнє мовлення було недосконалим, мало рецептивно-репродуктивний характер, допускалися недоліки в побудові складних речень.

Учні ЕК з низьким рівнем сформованості відповідних умінь (18%) могли сприйняти й відтворити лише незначну частину лінгвістичного висловлювання, допускали значну кількість орфографічних, граматичних, пунктуаційних і стилістичних помилок; висловлювання характеризувалося недостатньою осмисленістю й логічністю, бідністю словникового запасу.

Порівняльну характеристику рівнів сформованості в учнів умінь і навичок створювати лінгвістичні висловлювання представлено в діаграмі 1 (експериментальні класи позначено темним кольором, контрольні - світлим).

Діаграма 1

Рівні сформованості в учнів умінь і навичок створювати лінгвістичні мініатюри

Як свідчать дані діаграми, в учнів експериментальних класів виявилися вищі показники створювати лінгвістичні мініатюри порівняно з учнями контрольних класів: високий рівень на 11%, достатній - на 22%. З низьким рівнем в експериментальних класах було на 35% учнів менше, ніж у контрольних. Рівень сформованості вмінь і навичок створювати лінгвістичні мініатюри в учнів, які працювали за експериментальною методикою, вищий майже на 14%, ніж у контрольних.

Отже, зрізові контрольні роботи виявили доцільність та ефективність розробленої нами методики роботи з лінгвістичними мініатюрами як засобом удосконалення мовної компетенції учнів 5-7 класів.

Експериментальне навчання дозволило вирішити поставлені в дослідженні завдання й підтвердило основне положення висунутої гіпотези.

Висновки