Формування екологічної культури майбутніх економістів як складової професійної підготовки на засадах сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

УДК 378.147:504:330.3(477)

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ЯК СКЛАДОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

МАТЕЮК

ОЛЕСЯ ПЕТРІВНА

вінниця

2008

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Хмельницькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України, м. Хмельницький.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Романишина Людмила Михайлівна,

Національна академія Державної прикордонної

служби України імені Богдана Хмельницького,

кафедра педагогіки та психології,

професор кафедри, м. Хмельницький.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Білик Людмила Іванівна,

Черкаський державний технологічний

університет, кафедра загальної екології

та природокористування, завідувач кафедри,

м. Черкаси;

кандидат педагогічних наук, доцент

Левчук Наталія Василівна,

Вінницький державний педагогічний

університет імені Михайла Коцюбинського,

кафедра загальної біології,

доцент, м. Вінниця.

Захист відбудеться " 22 " жовтня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий "19 " вересня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А. М. Коломієць



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підготовка сучасних фахівців до екологічно виправданої діяльності у професійній сфері, формування в них екологічної культури є одним із приорітетів професійної освіти та одним із шляхів реалізації положень Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Закону України "Про вищу освіту" та Концепції сталого розвитку України.

Усвідомлення першопричин критичного стану навколишнього середовища, які висвітлені в працях Н. Авраменка, С. Дерябо, В. Грубінка, М. Дробнохода, Є. Желібо, Н. Лисенка, М. Мойсеєва, Г. Пустовіта, А. Урсула, В. Ясвіна та інших сприяло продукуванню ними висновку про те, що екологічна криза за своєю сутністю носить світоглядний, духовно-етичний характер. Ці науковці вважають, що ядром освіти сталого розвитку повинна стати екологічна освіта, екологічне виховання та зокрема екологічна культура. Дослідженню змісту та структури екологічної культури присвячені праці І. Звєрєва, В. Крисаченка, Б. Лихачова, Г. Пустовіта, Н. Пустовіт, І. Суравегіної, О. Салтовського, Е. Флешар та ін. Проблема формування екологічної культури та екологічної відповідальності фахівця у процесі його підготовки у вищому навчальному закладі знайшла відображення у працях Л. Білик, О. Король, Л. Лук'янової, Н. Лисенко, Н. Негруци, Т. Нінової, Л. Романишиної, Г. Тарасенко та ін. Незважаючи на посилену увагу науковців до проблеми формування екологічної культури, вона не була об'єктом окремого педагогічного дослідження для майбутніх економістів на засадах сталого розвитку.

Увага багатьох дослідників щодо теоретичних і методичних засад підготовки економістів у вищих навчальних закладах зосереджена на визначенні особливостей психолого-педагогічних та дидактичних умов оволодіння професійною діяльністю та формуванні професійно важливих особистісних якостей (О. Гончарова, Л. Гусак, Т. Красікова, О. Михайлов, Л. Нічуговська, Л. Онучак, О. Пиндик, І. Полєщук, Г. Чаплицька). Однак у контексті формування екологічної культури сучасних фахівців, зокрема майбутніх економістів, жодне дослідження не розглядало ці проблеми.

Результати аналізу освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм майбутніх фахівців за напрямом підготовки "Економіка і підприємництво", а також робочих програм професійно орієнтованих дисциплін, за якими вони навчалися, свідчать про фактичну відсутність екологічної складової у процесі їхньої професійної підготовки. Отже, вимоги суспільства до екологічної складової у професійній діяльності економістів та якість їхньої фахової підготовки без урахування цих вимог породжують низку суперечностей: між невідповідністю якості педагогічної діяльності викладачів і недостатньою пізнавальною активністю студентів; інтеграційними тенденціями положень Концепції сталого розвитку і роз'єднаністю їх у змісті екологічної освіти; вимогами реальності й рівнем екологічної культури майбутнього фахівця; вимогами до практичної діяльності майбутнього економіста і рівнем його професійних компетенцій.

Відсутність теоретичних і методичних розробок цієї проблеми з урахуванням засад сталого розвитку, її соціально-педагогічна й еколого-економічна значимість, актуальність та наявні суперечності обумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Формування екологічної культури майбутніх економістів як складової професійної підготовки на засадах сталого розвитку".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти, Концепції неперервної екологічної освіти та виховання в Україні, у межах перспективного й поточного планів наукової та науково-дослідної роботи Хмельницького національного університету. Матеріали дослідження використано під час опрацювання НДР № 206-2048 "Екологія". Тема дисертації затверджена вченою радою Хмельницького національного університету (протокол № 5 від 24 грудня 2003 р.) і погоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 22 травня 2007 р.).

Мета дослідження полягає у розробці та експериментальній перевірці моделі формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку.

Гіпотеза дослідження передбачає, що формування екологічної культури майбутніх економістів можливе за дієвості моделі реалізації педагогічних основ процесу, складовими якої є: закономірності, принципи, компоненти, критерії, педагогічні умови (реалізація діяльнісного підходу до формування екологічної культури майбутніх економістів; використання проблемних, частково пошукових та дослідницьких методів навчання; забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів; посилення інтеграції теоретичних знань майбутніх економістів) і методики навчання.

Відповідно до мети та гіпотези окреслено такі завдання дослідження:

Уточнити сутність та зміст екологічної культури майбутніх економістів як передумови сталого розвитку України й визначити особливості її формування.

Визначити компоненти, критерії та показники сформованості екологічної культури майбутніх економістів.

Визначити педагогічні умови, розробити та експериментально перевірити модель і методику формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку.

Розробити методичні рекомендації викладачам щодо формування екологічної культури майбутніх економістів.

Об'єктом дослідження є екологічна освіта майбутніх економістів як компонента їх професійної підготовки.

Предметом дослідження є педагогічні основи формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку.

Теоретико-методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні та методологічні принципи теорії наукового пізнання (історизму, системності й полікультурності); аналіз психологічних та педагогічних явищ; основні засади системно-структурного, діяльнісного, особистісно-розвивального та культурологічного підходів до формування особистості; філософські положення про взаємодію у системі "людина - природа" (В. Вернадський, Е. Гірусов, В. Крисаченко, М. Мойсеєв та ін.); положення концепції сталого розвитку (Г. Білявський, В. Волошин, М. Дробноход, Д. Медоуз, Л. Мельник, М. Стронг, В. Шевчук та ін.); положення глибинної екології та інтеграції екології з іншими науками (Г. Білецька, О. Король, І. Козловська та ін.); екологічної психології (С. Дерябо, В. Скребець, В. Ясвін); екологічної естетики (Л. Пєчко, Г. Тарасенко); завдань екологічної освіти та її інформатизації (М. Кадемія, А. Коломієць, Г. Пустовіт, Л. Романишина, Н. Тверезовська, О. Шестопалюк); значення екологічних знань у процесі формування екологічної культури (М. Бауер, Г. Білявський, Н. Левчук, В. Некос); положення про екологічну відповідальність (Л. Білик), закономірності впливу екологічного виховання на формування екологічної культури (М. Бойчева, В. Грубінко, А. Некос, Н. Пустовіт та ін.); концепції професійної підготовки студентів (Л. Барановська, Т. Вайда, Р. Гуревич, Н. Єфіменко, В. Клочко, М. Козяр, Л. Лук'янова, А. Мойсеюк, М. Сметанський, В. Шахов).

Методи дослідження. Для комплексного дослідження формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку було використано комплекс взаємопов'язаних методів: теоретичні - методи формальної логіки, індуктивно-дедуктивний, моделювання, аналіз, синтез, співставлення, порівняння, узагальнення, систематизація, індукції та дедукції (для уточнення сутності та змісту екологічної культури майбутніх економістів); емпіричні - педагогічний експеримент, включене спостереження, анкетування, бесіда, інтерв'ю, опитування, тестування та інші методи педагогічної діагностики (для кількісної та якісної перевірки сформованості екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку); математичної статистики - критерій ч² та л-критерій Колмогорова-Смирнова (для опрацювання експериментальних даних та встановлення кількісних залежностей між явищами, що досліджувалися).

Експериментальна база. Експериментальне дослідження проводилося на базі Вінницького соціально-економічного інституту Університету "Україна", Таврійського державного агротехнологічного університету, Хмельницького національного університету, Хмельницького університету економіки і підприємництва. Дослідженням було охоплено 1 225 студентів. У формувальному експерименті взяли участь 425 майбутніх економістів.

Організація та етапи дослідження. Дослідження проводилось у три етапи протягом 2002-2008 років.

На першому етапі (2002-2003 рр.) проаналізовано сучасний стан проблеми у теорії та практиці вищих навчальних закладів (ВНЗ), сформульовано науковий апарат, окреслено завдання дослідження, розроблено методику експерименту, проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2004-2006 рр.) здійснено перевірку дієвості моделі формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку під час проведення формувального експерименту, визначено динаміку показників, рівнів сформованості екологічної культури.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) узагальнено матеріали дослідження, здійснено кількісну та якісну обробку отриманих експериментальних даних, оформлено кандидатську дисертацію. Результати дослідження впроваджено в практику роботи ВНЗ економічного профілю.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження у тому, що:

вперше:

розроблено методику та модель формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку, складовими якої є: закономірності, принципи, компоненти, критерії, педагогічні умови;

виявлено й обґрунтовано сукупність педагогічних умов (реалізація діяльнісного підходу до формування екологічної культури майбутніх економістів; використання проблемних, частково пошукових та дослідницьких методів навчання; забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів, посилення інтеграції теоретичних знань майбутніх економістів);

визначено компоненти (мотиваційний, знаннєвий, гностичний, поведінковий), критерії (мотиваційна готовність, сформованість особистісної позиції, рівень екологічних знань; сформованість екологічної культури) і показники рівнів сформованості екологічної культури майбутніх економістів (активно-діяльнісний, продуктивний, реконструктивний, репродуктивний, пасивно-споживацький);

уточнено:

закономірності та принципи формування у майбутніх економістів

екологічної культури; конкретизовано сутність та зміст екологічної культури майбутніх економістів.

Дістали подальшого розвитку положення та висновки щодо формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у впровадженні у навчальний процес моделі і методики формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку, методичних рекомендацій викладачам економічних дисциплін щодо формування екологічної культури майбутніх фахівців, розробці типових завдань до занять з аналізу еколого-економічних ситуацій. Результати дослідження можуть практично використовуватись прогностично, діагностично, превентивно, методично, що забезпечить удосконалення змісту складових сталого розвитку, сприятиме розробці й інтеграції навчально-методичних матеріалів у змісті навчальних дисциплін підготовки економіста.

Основні результати дослідження впроваджено в систему навчально-виховної діяльності Хмельницького національного університету (акт реалізації від 17. 10. 2007); Хмельницького університету економіки та підприємництва (акт реалізації від 25. 10. 2007); Хмельницького інституту соціальних технологій ВМУРоЛ "Україна" (акт реалізації від 9. 12. 2007); Хмельницького економічного університету (акт реалізації від 22. 02. 2008), Вінницького соціально-економічного інституту Університету "Україна" (акт реалізації від 17. 10. 2007), Таврійського державного агротехнологічного університету (довідка про впровадження від 12. 02. 2008).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювались на конференціях: міжнародних - "Динаміка наукових досліджень'2004" (м. Дніпропетровськ, 2004), "Екологія. Людина. Суспільство" (м. Київ, 2005), "Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи" (м. Хмельницький, 2005), "Розвиток ідей біоетики у європейському контексті (м. Київ, 2006), "І Всеукраїнський з'їзд екологів" (м. Вінниця, 2006); всеукраїнських - "Шляхи вирішення екологічних проблем урбанізованих територій: наука, освіта, практика" (м. Хмельницький, 2003), "Дослідження, відтворення та охорона малих річок" (м. Хмельницький, 2005), "Система управління екологічними ризиками: наука і практика" (м. Харків, 2006), "Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України", (м. Хмельницький, 2006), "Освіта в інтересах збалансованого розвитку: національні пріоритети" (м. Київ, 2006); "Педагогіка і психологія в контексті гуманізації освіти", (м. Хмельницький, 2007); міжвузівських - "Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи" (м. Хмельницький, 2006), "Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування вищої освіти" (м. Хмельницький, 2007).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 17 працях, з яких - 8 статей у фахових виданнях з переліку ВАК України (усі - одноосібні), 9 - у матеріалах і тезах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, 9 додатків і списку використаних джерел (265 найменувань). Основний зміст роботи викладено на 172 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 12 таблицях, 4 рисунках (на 14 сторінках).



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу й завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження результатів у практику.

У першому розділі - "Формування екологічної культури майбутніх економістів як педагогічна проблема" - розкрито сутність та зміст поняття "екологічна культура майбутніх економістів", визначено його особливості, типологію та функції.

Проблема сталого екологічно безпечного розвитку людства - це передусім проблема індивідуальної та колективної свідомості. Лише висока культура в її екологічному розумінні уможливить збереження рівноваги особистості в суспільстві й суспільства у природі. В цьому контексті на особливу увагу заслуговують культура, освіта й виховання, які разом з наукою становлять блок гуманітарного забезпечення переходу до суспільства сталого розвитку шляхом формування нової моралі, світогляду, психологічного настановлення на сприйняття екологічного імперативу та цінностей суспільства як особистих. Це є визначальним напрямом створення не лише необхідних, а й достатніх умов для реалізації стратегії сталого розвитку країни (Т. Акімова, Л. Мельник).

За нашим баченням, сталий розвиток - це розвиток людства, коли задоволення потреб сучасних поколінь здійснюється без шкоди для майбутніх і не руйнує своєї природної основи, забезпечуючи неперервний прогрес цивілізації, розвиток суспільства, що заснований на нормах та цінностях екологічної культури.

Проблема забезпечення сталого розвитку лежить у площині трьох базових сфер: економічної, соціальної та екологічної. В економічній сфері: середньостатистичний прибуток на одну людину, економічне зростання, економічну ефективність, стабільність економічних систем, рівень зайнятості населення, соціальна справедливість у розподілі доходів та матеріальних благ, соціально-економічна мотивація, співвідношення між максимальною та мінімальною зарплатою; у соціальній сфері: матеріальна забезпеченість населення, рівень освіти, стан здоров'я, рівень розвитку мистецтв, спорту, культури, природоємність виробничих систем, питоме екологічне навантаження процесів виробництва та споживання продукції, ступінь мотивації природоохоронної діяльності; в екологічній сфері: екологічна ємність (асиміляційний потенціал) природних систем, рівновага й цілісність екосистем, біорізноманіття, якість природних ресурсів, ступінь впливу на екосистеми, якість середовища існування людини, можливості інформаційного контакту людини з природними системами, рівень розвитку екологічної етики, ступінь соціальної справедливості в розподілі екологічних благ у суспільстві, включаючи взаємини між поколіннями (Л. Мельник). Психолого-педагогічні аспекти ставлення до живої природи та його формування в онтогенезі, методи діагностики цього ставлення та способи його формування й розвитку розглядаються у працях С. Дерябо, Б. Лихачова, М. Мойсеєва, В. Скребця, В. Ясвіна та ін.

Екологічна культура майбутнього економіста визначається як інтегральне утворення його особистості, що формується у процесі професійної освіти у вищому навчальному закладі й ґрунтується на екологічних знаннях та вміннях, екологічній свідомості, екологічному стилі мислення та діяльності, які проектуються на його професійну діяльність.

За визначенням М. Кагана, основою екологічної культури є загальні, професійні й екологічні знання.

Визначено особливості формування екологічної культури майбутніх економістів: на мікрорівні - загальна культура особистості (є передумовою та основою формування екологічної культури майбутніх економістів); формування навичок повсякденної екологічно виправданої поведінки у побуті та професійній діяльності; формування уміння передбачати соціальні й екологічні наслідки економічних рішень; формування переконання необхідності використання у професійній діяльності новітніх екобезпечних технологій; формування знань сучасної методології обґрунтування ековідповідних рішень у процесі вибору стратегії діяльності підприємства; на мезорівні - урахування у робочих програмах професійно орієнтованих дисциплін змісту складових сталого розвитку; використання інноваційних педагогічних технологій освітнього процесу для інтеграції економічної, соціальної та екологічної складових сталого розвитку; зміст професійної підготовки майбутніх економістів (передбачає уміння включати в оптимізаційні моделі обмеження, що спрямовані на збереження навколишнього середовища); проведення практик (навчальної, виробничої, переддипломної) на підприємствах, що застосовують безвідходні технології виробництва; залучення до навчального процесу фахівців екологічної сфери, які працюють на підприємствах з найвищим рівнем екологічної безпеки; на макрорівні - формування системи уявлень про цінність природних ресурсів, стратегію сталого розвитку, проблеми збереження здоров'я та навколишнього середовища; урахування морально-екологічного імперативу у процесі реалізації економічних інтересів підприємства, регіону, держави; розвиток людини у природі як мета та критерій соціально-економічного прогресу; професійна підготовка майбутніх економістів (передбачає прогноз наслідків впливу економічної діяльності на навколишнє середовище); використання сучасних мультифакторних моделей розвитку ланки "вища школа - підприємство".

У другому розділі - "Обґрунтування і реалізація педагогічних основ формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку" - відображено логіку організації наукового дослідження екологічної культури майбутніх економістів; виявлено закономірності та принципи формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку; визначено критерії, показники та рівні її сформованості, модель, методику й педагогічні умови формування екологічної культури особистості майбутніх економістів на засадах сталого розвитку.

Формування екологічних поглядів, переконань, поведінки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах відбувалось послідовно, за такими етапами: ознайомлення студентів з основами екологічних знань; формування ставлень студентів до екологічних проблем; формування екологічних поглядів та переконань майбутніх економістів; виховання екологічно безпечних звичок та елементів культурної поведінки, переконань та потреб на засадах сталого розвитку. З цією метою ми визначали педагогічні основи такого процесу, які передбачають принципи та похідні від них: компоненти, критерії, закономірності, методику формування екологічної культури, педагогічні умови. Компонентами процесу були: мотиваційний, знаннєвий, гностичний, поведінковий. Мотиваційний компонент базується на еколого-ціннісних орієнтаціях, котрі ми розглядаємо як інтеграційну характеристику особистості (К. Ніконорова). Знаннєвий компонент передбачає знання предметних цінностей (навколишнє середовище, антропогенний чинник, якість середовища, ресурс природокористування) і суб'єктивних чинників (правила поведінки у природі, ідеях, традиціях, шляхах захисту навколишнього середовища) (В. Ясвін). Гностичний компонент стосується світогляду екологічної свідомості в її знаннєвій частині (В. Ясвін). Поведінковий компонент стосується корекції суб'єктивного ставлення до екологічних цінностей (Г. Каропа). Усі інші складники підпорядковані цим компонентам.

Процес формування екологічної культури студентів у ВНЗ економічного профілю базується на двох основних групах закономірностей. Перша група закономірностей - еколого-професійне формування особистості - сприяла представленню характеристики об'єктивно наявних, стійких, істотних зв'язків між явищами, окремими сторонами педагогічного процесу, що спрямовані на встановлення співвідношення змісту процесу підготовки фахівця, і вимогами, що висуваються до майбутнього економіста зовнішнім середовищем (соціальним, економічним, технічним, природним). Інша група - закономірності саморозвитку особистості. За їх допомогою ми встановлювали зв'язок між вимогами, що висуваються зовнішнім середовищем, і особистісними пріоритетами, цінностями через інтеріоризацію екологічних проблем і віднесення їх до сутнісно значущих, важливих, через розвиток мотиваційної готовності до вирішення проблем, що пов'язані з пошуком шляхів виходу з екологічної кризи на основі високого рівня екологічної культури.

Знання цих закономірностей дозволило вдосконалити процес формування екологічної культури майбутнього економіста, активізувало процес саморозвитку його особистості, сприяло вибору не тільки освітньої траєкторії, а й усвідомленому включенню в екологічну діяльність у країні, регіоні, галузі. В основу системи формування екологічної культури майбутнього фахівця-економіста були покладені такі специфічні принципи: антропоорієнтації в освіті, що заснований на урахуванні індивідуальності майбутнього економіста та полісемічності методичних підходів, що використовуються для цього; неперервності екологічної освіти, елементом якої є екологічна освіта в системі вищого навчального закладу; урахування особливостей та змісту освітніх та екзистенціальних потреб, мотивів майбутнього економіста на різних стадіях його особистісного еколого-професійного зростання; інтеграції навчальної та практичної діяльності майбутнього економіста, що дозволяє йому успішно залучитися до вирішення екологічних проблем; компенсації в процесі викладання екології, що дозволяє використовувати потенціал міждисциплінарності екологічного знання; включення екологічної діяльності в ціннісні орієнтири майбутнього економіста.

На підставі результатів аналізу опитування експертів, аналізу педагогічної літератури з проблеми дослідження та власного досвіду автором було виділено критерії (мотиваційна готовність, сформованість особистісної позиції, рівень екологічних знань, сформованість екологічної культури) і визначено рівні сформованості екологічної культури майбутнього економіста (активно-діяльнісний, продуктивний, реконструктивний, репродуктивний, пасивно-споживацький) як інтеграції його екологічної свідомості, екологічної поведінки й рівня готовності вирішувати екологічні проблеми.

Експертами зі 116 професійних компетенцій майбутніх економістів за допомогою методу групових експертних оцінок та подальшого ранжування було відібрано 10 основних професійних компетенцій, у яких є значущою екологічна компонента. Ними є: системне розуміння впливу зовнішнього середовища на діяльність організацій, підприємств тощо; уміння: аналізувати показники діяльності підприємства та його підрозділів як в цілому, так і за окремими напрямами; визначати й обґрунтовувати доцільність заходів щодо підвищення ефективності роботи підприємства; узагальнювати та розробляти прикладний інструментарій використання передового досвіду у практиці діяльності підприємства; передбачати соціальні наслідки певних політичних та економічних рішень; формувати необхідну інформаційну базу й оцінювати облікові стандарти та процедури щодо діяльності управлінських рішень з впровадження нових видів діяльності підприємства; обґрунтовувати на основі релевантної інформації аспекти стратегічних напрямків діяльності підприємства; формувати необхідну інформаційну базу й обчислювати оцінні параметри щодо доцільності управлінських рішень з впровадження нових видів продукції, нової техніки, прогресивних технологій, вибору адекватних форм та методів організації виробництва, структур управління; розробляти норми й нормативи для забезпечення планових розрахунків щодо діяльності підприємства та його підрозділів; проводити комплексну й точкову діагностику підприємства та його підрозділів. Рівень набуття майбутніми економістами цих професійних компетенцій розглядались нами у динаміці.

Для всебічного усвідомлення цiлiсностi, послiдовностi, системності формування екологічної культури студентів ми побудували модель формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку (рис. 1). У моделі представлені: мета, завдання та особливості екологічної підготовки; принципи, зміст, форми й методи формування екологічної культури майбутніх економістів; провідні педагогічні складові й умови формування екологічної культури; компоненти, критерії, етапи реалізації методики, діагностика результатів сформованості екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку.

Важливого значення для формування екологічної культури майбутніх економістів надавали педагогічним умовам. У результаті дослідження встановлено, що педагогічними умовами формування екологічної культури майбутніх економістів є такі: реалізація діяльнісного підходу до формування екологічної культури майбутніх економістів; використання проблемних, частково пошукових та дослідницьких методів навчання; забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів; посилення інтеграції теоретичних знань майбутніх економістів.

Значну увагу в межах діяльнісного підходу ми приділяли практичним діям у процесі формування екологічної культури. Це практичні заняття, практики (навчальна, виробнича, переддипломна) і науково-дослідна робота студентів.

Для реалізації наступної педагогічної умови - використання проблемних, частково пошукових та дослідницьких методів навчання - ми організовували

спільну з викладачем участь в реалізації міждисциплінарних проектів. Ця робота включала самостійний аналіз екологічної ситуації в регіоні згідно з критеріями, означеними викладачем; участь у природоохоронних заходах, що проводились спільно з муніципальними організаціями, Державним управлінням з охорони навколишнього природного середовища; створення інформаційних баз за об'єктами природокористування та охорони навколишнього середовища. Студенти брали участь у виданні методичного, ілюстративного, рекламного матеріалу як на паперових носіях, так і з використанням сучасних засобів комунікації (комп'ютерний дизайн, Internet).

Упровадження такої умови, як забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів, відбувалось за рахунок проведення імітаційно-ігрових занять та занять з аналізу еколого-економічних ситуацій. Вони активізують студентів, підвищують результативність навчання, дозволяють розробляти моделі еколого-виробничої системи, зміст екологічних ситуацій, розвивають аналітичні уміння.

Умова посилення інтеграції теоретичних знань майбутніх економістів передбачала повторення основних питань з дисциплін "Основи екології" та "Екологія" під час викладання дисциплін "Економіка підприємства", "Регіональна економіка", "Національна економіка". Така інтеграція підвищувала зацікавленість студентів у вивченні екологічних дисциплін, оскільки вони відчували значення проблем екології у їх професійному становленні.

У третьому розділі - "Експериментальне дослідження формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку" - розглядаються питання організації та постановки педагогічного експерименту, аналіз результатів дослідження, зміст практичних рекомендацій викладачам економічних та екологічних дисциплін щодо формування екологічної культури майбутніх економістів.

На основі аналізу результатів констатувального експерименту нами визначено основні напрями формування суб'єктивного ставлення майбутнього економіста до природи. Перший - побудова в його свідомості перцептивного образу довкілля (перцептивний напрям); другий - це формування особистісного ставлення до природи на основі здобутої та опрацьованої в подальшому інформації (когнітивний напрям); третім є формування суб'єктивного ставлення до природи у процесі безпосередньої практичної діяльності (діяльнісний напрям). Результати емпіричного дослідження показали, що на активно-діяльнісному рівні сформованості екологічної культури було виявлено 4,00 % студентів, на продуктивному - 12,24 %, на реконструктивному - 37,41 %, на репродуктивному - 41,88 % та на пасивно-споживацькому - 4,47 %.

На етапі формувального експерименту було визначено вплив обраних педагогічних основ на рівень сформованості екологічної культури майбутніх економістів як необхідної складової їхньої професійної підготовки та виявлення ефективності розробленої моделі їх реалізації. Співставлення показників таблиці 1 свідчить про ефективність формування екологічної культури майбутніх економістів за означеною експериментальною моделлю.

Таблиця 1

Динаміка рівнів екологічної культури майбутніх економістів

під час експерименту, %

Заміри	Групи (кількість осіб)	Рівні екологічної культури
		пасивно-спожива-цький	репродук-тивний	реконст-руктив-ний	продук-тивний	активно-діяльніс-ний
1	Контрольні (213)	4,69	37,09	41,31	12,68	4,23
	Експериментальні (212)	4,25	38,68	40,09	12,26	4,72
2	Контрольні (213)	3,29	31,92	43,19	15,49	6,11
	Експериментальні (212)	0	11,32	48,11	29,72	10,85
Приріст	Контрольні (213)	- 1,40	- 5,17	+ 1,88	+ 2,81	+ 1,87
	Експериментальні (212)	- 4,25	- 27,36	+ 8,02	+ 17,46	+ 6,13

Зафіксовано приріст кількості майбутніх економістів у експериментальних групах, екологічна культура яких за всіма визнаними критеріями набула активно-діяльнісного та продуктивного рівня: у порівнянні з початковим станом їх частка зросла на 17,46 % (6,13 % відповідно). У контрольних групах констатовано незначний приріст - 2,81 % (1,87 % відповідно). Наприкінці експерименту в експериментальних групах пасивно-споживацького рівня не продемонстрував жоден із майбутніх економістів; репродуктивний рівень екологічної культури продемонстрували 11,32 % студентів, реконструктивний - 48,11 %, продуктивний - 29,72 % та активно-діяльнісний - 10,85 % майбутніх економістів відповідно. У контрольних групах зменшилася частка студентів з пасивно-споживацьким рівнем екологічної культури - з 4,69 % до 3,29 %, з репродуктивним - з 37,09 % до 31,92 %. Певні позитивні зрушення відбулися на інших рівнях.

Наведені результати свідчать про те, що застосування у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів обраних педагогічних основ та відповідної моделі їх реалізації забезпечує ефективне формування екологічної культури майбутніх економістів. Статистичний аналіз проведений за допомогою л-критерію Колмогорова-Смирнова дозволив стверджувати із надійністю не менше 0,95, що розбіжності рівня сформованості екологічної культури студентів контрольних та експериментальних груп наприкінці експерименту статистично значимі.



ВИСНОВКИ

Фахова підготовка майбутніх економістів здійснюється в умовах наявних екологічних катастроф. Тому особливої актуальності набуває проблема формування екологічної культури загалом та майбутніх економістів, зокрема.

Майбутня виробнича діяльність випускників ВНЗ економічного профілю передбачає активний вплив на природне середовище, і ця особливість детермінує необхідність ґрунтовної екологічної підготовки, створення певної системи формування екологічної культури майбутніх економістів.

1. Визначено, що екологічна культура майбутнього економіста - інтегральне утворення його особистості, що формується у процесі професійної освіти у вищому навчальному закладі й ґрунтується на екологічних знаннях та вміннях, екологічній свідомості, екологічному стилі мислення та діяльності, які проектуються на його професійну діяльність.

На основі узагальнення теоретичних підходів до формування екологічної культури майбутніх економістів визначено особливості їх підготовки: особливості мікрорівня - на рівні особистості, особливості мезорівня - на рівні групи, особливості макрорівня - на рівні соціуму.

2. Сформованість екологічної культури студентів-економістів розглянуто у єдності та взаємодії компонентів: мотиваційного, знаннєвого, гностичного, поведінкового. Мотиваційний компонент базується на еколого-ціннісних орієнтаціях; знаннєвий компонент передбачає знання предметних цінностей та суб'єктивних чинників; гностичний компонент стосується світогляду екологічної свідомості в її знаннєвій частині; поведінковий компонент стосується корекції суб'єктивного ставлення до екологічних цінностей. Усі інші складники підпорядковані цим компонентам. Критеріями процесу обрано мотиваційну готовність, сформованість особистісної позиції, рівень екологічних знань, сформованість екологічної культури, кожний з яких характеризується відповідними показниками. Визначено рівні сформованості екологічної культури студентів-економістів: активно-діяльнісний, продуктивний, реконструктивний, репродуктивний, пасивно-споживацький.

3. Щоб створити й обґрунтувати педагогічні основи, необхідні для формування екологічної культури майбутніх економістів, застосовано метод моделювання. За результатами аналізу психолого-педагогічної літератури та даних експериментальної роботи розроблено модель формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку. Вона відображає структурно-функціональну взаємодію мети, завдань та особливостей екологічної підготовки; принципів, змісту, форм та методів формування екологічної культури майбутніх економістів; провідних педагогічних складових та умов формування екологічної культури; компонентів, критеріїв, етапів реалізації методики, діагностики результатів сформованості екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку.

Охарактеризовано методологічні підходи: системно-структурний, діяльнісний, особистісно-розвивальний та культурологічний.

4. Системне забезпечення реалізації педагогічних основ формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку надало дієвості їх екологічному вихованню, екологічній освіті й еколого-практичній діяльності як детермінантам екологічної підготовки студентів при використанні таких педагогічних умов: реалізація діяльнісного підходу до формування екологічної культури майбутніх економістів; використання проблемних, частково пошукових та дослідницьких методів навчання; забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів; посилення інтеграції теоретичних знань майбутніх економістів.

5. Розроблена методика формування екологічної культури майбутніх економістів передбачає використання різноманітних методів та форм навчальної роботи, які сприяли формуванню у майбутніх економістів професійно-екологічних компетенцій зокрема та екологічної культури загалом. В основу методики покладено застосування таких форм навчальної роботи, як імітаційно-ігрові заняття, у яких моделювалося розв'язання типових еколого-економічних ситуацій.

6. За результатами формувального експерименту зафіксовано приріст рівня екологічної культури майбутніх економістів у експериментальних групах, яка за всіма визнаними критеріями набула продуктивного й активно-діяльнісного рівня: у порівнянні з початковим станом їх частка зросла на 17,56 % (6,09 % відповідно), а в контрольних - на 2,70 % (2,03 % відповідно). Проведений статистичний аналіз дозволив стверджувати, що розбіжності рівня сформованості екологічної культури студентів контрольних та експериментальних груп наприкінці експерименту статистично значимі.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що мети досягнуто, завдання реалізовано, гіпотеза підтверджена.

Це дослідження, звісно, не вичерпує розв'язання всіх аспектів проблеми формування екологічної культури майбутніх економістів. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у інтеграції та реалізації екологічного, економічного та соціального компонентів сталого розвитку у змісті навчальних дисциплін у процесі професійної підготовки фахівців-економістів та розробці навчальних та методичних матеріалів щодо формування екологічної культури студентів вищих навчальних закладів з урахуванням засад сталого розвитку.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць:

1. Матеюк О. П. Визначення сформованості екологічної культури майбутніх економістів: критерії та рівні / Матеюк О. П. // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія: педагогіка. Соціальна робота // Зб. наук. праць. Випуск 11 / Гол. ред. Козубовська В. І. - Ужгород: Вид-во Ужгородського державного університету, 2007. - С. 73-75.

2. Матеюк О. П. Екологічна культура особистості як передумова формування сталого розвитку країни / Олеся Матеюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка / За ред. Вашуленко М. та ін. - 2007. - № 9. - С. 262-265.

3. Матеюк О. П. Закономірності і принципи формування екологічної культури студентів вищих навчальних закладів на засадах сталого розвитку / Матеюк О. П. // Зб. наук. праць. № 38. Частина ІІ. / Гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2007. - С. 119-121.

4. Матеюк О. П. Особливості завдань та принципів екологічного виховання молоді в контексті ідей сталого розвитку / О. П. Матеюк // Сучасні інформаційні та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць. / За ред. І. А. Зязюна та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С. 475-480.

5. Матеюк О. П. Педагогічні умови та модель формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку / О. П. Матеюк // Зб. наук. праць. Педагогічні науки. Випуск 46. / За ред. Барбіної Є. С. та ін. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. - С. 297-301.

6. Матеюк О. П. Практичні рекомендації викладачам з формування екологічної культури студентів економічного профілю / Матеюк О. П. // Зб. наук. праць. № 39. Частина ІІ. / Гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2007. - С. 113-115.

7. Матеюк О. П. Формування екологічної культури особистості: педагогічні, психологічні та філософські засади / О. П. Матеюк // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Зб. наук. праць. Випуск 1 (14) / За ред. Г. П. Шевченко. - Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2006. - С. 153-161.

8. Матеюк О. П. Формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку: результати дослідження / Олеся Матеюк // Молодь і ринок (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка МОН України). Дрогобич: Вид-во Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. І. Франка. / Гол. ред. Вачевський М. - 2008. - № 1 (36). - С. 132-136.

Статті та тези доповідей на конференціях:

9. Матеюк О. П. Аксіологічні аспекти екологічного виховання студентів вузу / Матеюк О. П. // Екологія. Людина. Суспільство: VІІ Міжнар. науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених. Київ, 11-13 травня 2005 р. / Національний технічний університет України - К.: ПП "Екмо", 2005. - С. 183.

10. Матеюк О. П. Аналіз практики та методи діагностики формування екологічної культури студентів вищих навчальних закладів / О. П. Матеюк // Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування вищої освіти: Міжвузівська науково-методична конференція. Хмельницький, 25 січня 2007 р. / Державна прикордонна служба України - Хмельницький: Вид-во Національної академії ДПСУ імені Б. Хмельницького, 2007. - С. 130-131.

11. Матеюк О. П. До екологічно безпечного середовища через формування екологічної культури / Матеюк О. П. // Система управління екологічними ризиками: наука і практика: Всеукраїнська науково-практична конференція. Харків-Київ, 11-12 березня 2006 р. / Всеукраїнська екологічна ліга - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2007. - С. 132-135.

12. Матеюк О. П. Екологічне мислення як передумова екологічної культури майбутніх фахівців / Матеюк О. П. // Педагогіка і психологія в контексті гуманізації освіти: Всеукраїнська науково-практична конференція. Хмельницький, 23-28 січня 2007 р. / Академія педагогічних наук, Всеукраїнський центр гуманної педагогічки і психології - Хмельницький: Подільський культурно-просвітительський Центр ім. М. К. Реріха, ХНУ, 2007. - С. 39.

13. Матеюк О. П. Особливості екологічного виховання студентської молоді / Матеюк О. П. // Динаміка наукових досліджень'2004: ІІІ Міжнар. науково-практична конференція. Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004 р. / Гол. ред. Біла К. О. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 34. - С. 37-39.

14. Матеюк О. П. Особливості формування екологічної культури майбутнього фахівця у вищій школі / Матеюк О. П. // І Всеукраїнський з'їзд екологів: Міжнар. науково-практична конференція. Вінниця, 4-7 жовтня 2006 р. / Гол. ред. В. Г. Петрук - Вінниця: Універсум, 2006. - С. 312.

15. Матеюк О. П. Про деякі протиріччя екологічного виховання молоді на засадах сталого розвитку / О. П. Матеюк // Шляхи вирішення екологічних проблем урбанізованих територій: наука, освіта, практика: Всеукраїнська науково-практична конференція. Хмельницький, 30-31 жовтня 2003 р. / Відп. за вип. Білецька Г. А. - Хмельницький: Вісник ТУП, 2003. - С. 196-199.

16. Матеюк О. П. Становлення екологічної культури особистості студентів / Олеся Матеюк // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: ІІІ Міжнар. науково-практична конференція. Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 р. / Гол. ред. Каньковський І. Є. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 98-99.

17. Матеюк О. П. Формування екологічної культури студентської молоді в процесі дослідження стану малих річок / Матеюк О. // Дослідження, відтворення та охорона малих річок: Всеукраїнська науково-практична конференція. Хмельницький, 4-5 листопада 2005 р. / Керівник ред. кол. Дранус Р. І. - Хмельницький: ТОВ "Тріада-М", 2005. - С. 148-151.



АНОТАЦІЇ

Матеюк О.П. Формування екологічної культури майбутніх економістів як складової професійної підготовки на засадах сталого розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2008.

Дисертацію присвячено теоретичному й емпіричному дослідженню педагогічних основ формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку. Здійснено аналіз сутності та змісту екологічної культури особистості як передумови формування сталого розвитку країни. Визначено педагогічні основи (компоненти, критерії, закономірності, принципи, педагогічні умови) й особливості формування екологічної культури майбутніх економістів. Розроблено й експериментально перевірено методику формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку. Серед педагогічних умов виділено: реалізація діяльнісного підходу до формування екологічної культури майбутніх економістів; використання проблемних, частково пошукових та дослідницьких методів навчання; забезпечення дієвості наявних природоохоронних мотивів; посилення інтеграції теоретичних знань майбутніх економістів. Розроблено методичні рекомендації викладачам економічних та екологічних дисциплін щодо формування екологічної культури майбутніх економістів на засадах сталого розвитку з використанням еколого-педагогічних тренінгів.

Ключові слова: майбутні економісти, формування, екологічна культура, сталий розвиток, педагогічні основи, компоненти, професійна підготовка, рівні сформованості екологічної культури.

Матеюк О. П. Формирование экологической культуры будущих экономистов как составной части профессиональной подготовки на основе устойчивого развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени

Михаила Коцюбинского. - Винница, 2008.

Диссертация посвящена теоретическому и эмпирическому исследованию педагогических основ формирования экологической культуры будущих экономистов на основе устойчивого развития.

Осуществлен анализ сущности и содержания экологической культуры личности как предпосылки формирования устойчивого развития страны. Определено, что экологическая культура будущего экономиста - это интегральное образование его личности, которая формируется в процессе профессионального образования в высшем учебном заведении и основывается на экологическом сознании, экологическом стиле мышления и деятельности, которые проектируются на его профессиональную деятельность.

Определены педагогические основы (компоненты, критерии, закономерности, принципы, педагогические условия) и особенности формирования экологической культуры будущих экономистов.

Сформированность экологической культуры студентов-экономистов измерено и оценено по таким основным критериям (мотивационная готовность, сформированность личностной позиции, уровень экологических знаний, сформированность экологической культуры), каждый из которых характеризуется соответствующими показателями. Определены уровни сформированности экологической культуры студентов-экономистов: активно-деятельностный, продуктивный, реконструктивный, репродуктивный, пассивно-потребительский. Проанализировано основные профессиональные компетенции будущих экономистов, в которых экологическая компонента является значимой.

Определены педагогические условия эффективного формирования экологической культуры будущих экономистов: реализация деятельностного подхода к формированию соответствующего уровня экологической культуры будущих экономистов; использование проблемных, частично-поисковых и исследовательских методов преподавания экологических и других дисциплин цикла профессиональной подготовки; обеспечение действенности имеющихся природоохранных мотивов; усиление интеграции теоретических знаний будущих экономистов.

Разработано и обосновано модель формирования экологической культуры будущих экономистов на основе устойчивого развития, в которую входят такие компоненты: цель, задание экологической подготовки; принципы, содержание, формы и методы формирования экологической культуры будущих экономистов; основные педагогические составляющие и условия формирования экологической культуры; диагностика результатов сформированности экологической культуры будущих экономистов.

...