Формування професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування технічних засобів у службовій діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

УДК 378.1:373.623

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність:13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»

НЕДБАЙ Микола Павлович

Хмельницький - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент ПОЛЮК Віктор Степанович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, науково-дослідний відділ, заступник начальника відділу.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ТЮРІНА Валентина Олександрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, кафедра загальної психології і педагогіки, професор кафедри.

кандидат педагогічних наук, доцент ШЕВЧУК Вікторія Миколаївна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра загальнонаукових та інженерних дисциплін, доцент кафедри.

Захист відбудеться « 18 » грудня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий « 14 » листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітникО. В. Торічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

прикордонник технічний службовий інноваційний

Актуальність дослідження. Концепцією розвитку Державної прикордонної служби України до 2015 року є створення сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону України та її виключної (морської) економічної зони. Це пов'язано з тим, що упродовж останнього десятиріччя істотно змінився характер загроз на державному кордоні України, які набули переважно невійськового характеру (розширення масштабів нелегальної міграції, діяльність транскордонної організованої злочинності, що спеціалізується на торгівлі людьми, наркотиками, зброєю, засобами терору, активізація контрабандної діяльності тощо). Упровадження нової моделі охорони кордону в нашій державі наполегливо вимагає відповідного рівня підготовки персоналу Державної прикордонної служби України (ДПСУ) до ефективного виконання головних завдань, що покладені на прикордонників.

Значна роль у цьому відводиться технічним засобам охорони кордону (ТЗОК), які є видом техніки або пристроїв, що призначені для використання персоналом ДПСУ з метою підвищення ефективності виявлення порушників кордону та забезпечення дій підрозділів ДПСУ, щодо їх переслідування та затримання (мобільні засоби, радіолокаційні станції, прожекторне обладнання, сигналізаційні системи та комплекси, засоби зв'язку тощо). Відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик, Адміністрації ДПСУ, що висуваються до випускників Національної академії Державної прикордонної служби України, офіцери-прикордонники будь-якого фаху. повинні бути на достатньому рівні підготовлені до застосування технічних засобів охорони кордону, які на сучасному етапі стають невід'ємним компонентом системи охорони кордону.

Вирішення завдання щодо підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників у Національній академії Державної прикордонної служби України до застосування ТЗОК за напрямом підготовки «Інженерна механіка» реалізується на досить високому рівні за рахунок технічної спрямованості їхньої освіти. Інша ситуація з фахівцями нетехнічного напряму навчання, які об'єднані під загальною назвою «гуманітарні напрями навчання» (ГНН) і включають спеціальності «Охорона та захист державного кордону», «Право» та «Філологія». Їм притаманний високий рівень уніфікації та багатофункціональності майбутньої діяльності. Поряд із основними функціями службової діяльності, вони виконують ще й інші (правова, організаційна з експлуатації ТЗОК, адміністративна, фінансово-економічна тощо). Відповідно, на вивчення навчального матеріалу, який забезпечить достатній рівень підготовки курсантів до ефективного застосування та якісної експлуатації ТЗОК за навчальним планом виділено недостатню кількість годин. Тому для забезпечення якісної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників постає необхідність упровадження нових технологій, форм і методів підготовки майбутніх фахівців, які відзначатимуться творчою індивідуальністю, високим рівнем компетенції, що обумовлює актуальність дослідження.

Аналіз практики підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників дозволили виявити низку суперечностей щодо підготовки курсантів до застосування технічних засобів (ТЗ): між необхідністю викладати навчальний матеріал у повному обсязі та недостатньою вмотивованістю, готовністю курсантів до сприйняття матеріалу та відсутністю сучасних засобів та методів впливу на них з боку викладача; вимогами до обсягів і глибини знань курсантами навчального матеріалу та використання їх у майбутній службовій діяльності; необхідністю і можливістю викласти об'ємний навчальний матеріал за обмежену кількість годин, що відводяться на вивчення дисциплін.

Актуальність проблеми, необхідність і можливість розв'язати наведені суперечності обумовили вибір теми дослідження «Формування професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування технічних засобів у службовій діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось згідно з перспективним планом дисертаційних досліджень Державної прикордонної служби України на 2000-2010 рр., плану досліджень Науково-дослідного інституту Державної прикордонної служби України у рамках НДР № 205-0003 К «Бюджет».

Тему дослідження затверджено вченою радою Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 4 від 12.11.2002 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 27.02.2007 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов формування професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників ГНН до застосування технічних засобів у майбутній службовій діяльності.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати та уточнити сутність, структуру і критерії професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування технічних засобів у службовій діяльності.

2. Розробити та експериментально перевірити дієвість організаційно-педагогічних умов та моделі формування професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників ГНН до застосування технічних засобів у майбутній службовій діяльності.

3. Удосконалити методику проведення занять на основі застосування інноваційних технологій для ефективного формування у майбутніх офіцерів-прикордонників ГНН професійної готовності до застосування технічних засобів у службовій діяльності.

4. Розробити методичні рекомендації для науково-педагогічного складу та для курсантів, які забезпечать підвищення ефективності формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування технічних засобів охорони кордону на основі інформаційних технологій.

Об'єкт дослідження - підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування технічних засобів у службовій діяльності.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників ГНН до застосування технічних засобів у майбутній службовій діяльності.

Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, систематизація, класифікація, узагальнення, моделювання - з метою встановлення сутності та складових готовності курсантів до застосування технічних засобів у службовій діяльності, а також для розробки моделі організації цього виду діяльності; емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, інтерв'ювання, бесіди, опитування, тестування, дискусії, експертна оцінка - для вивчення та діагностики стану готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до використання технічних засобів у службовій діяльності; провідним методом виступав педагогічний експеримент, що охоплював констатувальний та формувальний етапи; обробки експериментальних даних - методи математичної статистики, зокрема метод порівняння дисперсій за допомогою F-критерію Фішера.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

вперше: розроблено комплекс організаційно-педагогічних умов (оптимальне поєднання традиційних та інноваційних форм і методів навчання та контролю навчальної діяльності курсантів; активізація самостійної роботи під час планових занять та інтенсифікація самостійної підготовки курсантів; ефективне оцінювання та самооцінка навчальної діяльності курсантів) та модель формування професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників ГНН до застосування технічних засобів у майбутній службовій діяльності, упровадження яких забезпечило підвищення якості підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників;

удосконалено методику проведення самостійного заняття під керівництвом викладача дисциплін технічного спрямування майбутнім офіцерам-прикордонникам ГНН із застосуванням інтерактивних та інформаційних технологій;

дістали подальшого розвитку критерії професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування технічних засобів у службовій діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у створенні методичних рекомендацій, навчально-контрольної програми з Правил дорожнього руху, збірника «Правила та безпека дорожнього руху - екзаменаційні білети», інструментарію автоматизації тестування, діагностики навчальної діяльності та викладання навчального матеріалу технічної спрямованості курсантам ГНН, що сприятимуть ефективному формуванню професійної готовності курсантів ГНН до застосування ТЗ у майбутній службовій діяльності. Розроблені програмні продукти тестування, діагностики навчальної діяльності та викладання навчального матеріалу технічної спрямованості курсантам ВВНЗ упровадженні в навчальний процес: Військово-інженерного інституту Подільської державної аграрно-технічної академії (акт реалізації № 3010 від 23.04.2006 р.); Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України, (акт реалізації № 144 від 16.08.2006 р.); Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації № 26/17 від 14.02.2008 р.). Крім того, результати дослідження орієнтують керівництво ВВНЗ і науково-педагогічний склад на педагогічно виправдане застосування сучасних засобів, методів і форм викладання навчального матеріалу технічної спрямованості курсантам ВВНЗ.

Особистий внесок здобувача. У статті «Програмне забезпечення інтерактивного індивідуального контролю знань з Правил дорожнього руху», що написана у співавторстві з В. Стрельбіцьким і Л. Романишиною, внесок здобувача полягає в обґрунтуванні принципу використання динамічних комп'ютерних програм для проведення контролю знань курсантів ВВНЗ під час вивчення дисципліни «Правила дорожнього руху». У статті «Інформаційні технології - шлях інтенсифікації навчальної діяльності курсантів», що написана у співавторстві з В. Полюком і В. Стрельбіцьким, внесок здобувача полягає у розробці критеріїв оцінки курсантів із застосуванням програмованого тестового контролю під час вивчення Правил дорожнього руху. У статті «Оптимізація викладання технічних дисциплін курсантам гуманітарного напрямку підготовки», що написана у співавторстві з В. Полюком, внесок здобувача полягає у визначені протиріч у системі технічної підготовки курсантів гуманітарних напрямів навчання в процесі формування їхньої професійної готовності.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали схвальні відгуки на: всеукраїнській науково-методичній конференції «Підготовка вчителя в умовах модернізації загальноосвітньої школи» (Мукачеве, 2005 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Кредитно-модульна технологія навчання та методичне забезпечення контролю якості успішності» (Полтава, 2006 р.); всеукраїнських науково-теоретичних конференціях «Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України» (Хмельницький, 2006 р.), «85 років освітнього шляху. Сторінки історії Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії» (Хмельницький, 2006 р.), «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» (Хмельницький, 2007 р.); міжвузівських науково-методичних конференціях: «Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців» (Хмельницький, 2005 р.), «Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи» (Хмельницький, 2006 р.), «Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування вищої освіти» (Хмельницький, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 17 наукових працях, 15 із яких одноосібні, у тому числі 10 статей у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань України у галузі педагогічних наук.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, 11 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 163 сторінки і містить 26 рисунків, 11 таблиць. Список використаних літературних джерел налічує 223 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет, подано наукову новизну, практичне значення та організацію дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі - «Готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування ТЗ як педагогічна проблема» - визначено роль і місце ТЗОК, проведений аналіз наукової літератури, уточнено сутність і структуру професійної готовності офіцерів-прикордонників до застосування ТЗОК у службовій діяльності, обґрунтовано критерії та показники їх професійної готовності до застосування ТЗОК у службовій діяльності та проаналізовано сучасний стан підготовки курсантів до застосування ТЗОК.

В умовах упровадження нової моделі охорони кордону ТЗ стали невід'ємним компонентом професійної діяльності офіцера-прикордонника. До них віднесено: мобільні засоби (автомобільна техніка, мотоцикли, квадроцикли, снігоходи, прикордонні кораблі й катери, гелікоптери й літаки тощо); технічні засоби спостереження (радіолокаційні станції, світлотехнічні засоби, оптичні й електронно-оптичні прилади); сигналізаційні системи та комплекси охорони кордону; інженерна техніка; технічні засоби прикордонного контролю; засоби зв'язку й автоматичних систем управління; автоматизовані інформаційні системи тощо. Різноманіття ТЗОК пояснюється значною протяжністю кордону України та проходження його у різних фізико-географічних і природо-кліматичних умовах.

Проведений аналіз наукової літератури дозволив визначити сутність готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування ТЗ у службовій діяльності, яка розглядається як структурна інтеграція якостей особистості: досконале знання курсантами принципів дії ТЗ; набуття ними стійких умінь й навичок у галузі практичного застосування ТЗ; усвідомлення курсантами особистісної та суспільної значущості своєї діяльності та необхідності постійного вдосконалення знань і вмінь у цій галузі; формування стійких позитивних мотивів до вивчення ТЗ.

Дослідження структури професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників дозволило виокремити три її компоненти: мотиваційний, змістовий та процесуальний. На підставі розгляду кожного із цих компонентів розкрито їхню сутність стосовно готовності майбутнього офіцера до діяльності, пов'язаної із застосуванням ТЗ: мотиваційний (спонукальний) компонент полягає в усвідомлені курсантами особистісної та суспільної значущості цієї діяльності та необхідності вдосконалення знань та вмінь у цій галузі, формування стійких позитивних мотивів; змістовий (інтелектуальний) передбачає досконале знання структурних складових теоретичних знань про принципи дії ТЗ, які використовуватимуться у подальшій службовій діяльності, усвідомлення їхньої необхідності, вироблення умінь та навичок у галузі практичного застосування; процесуальний (виконавський) характеризує уміння проектувати й організовувати діяльність, яка пов'язана із використанням ТЗ, грамотно та своєчасно аналізувати позитивні й негативні результати такої діяльності, вчасно запобігати допущенню помилок під час застосування арсеналу ТЗ у службовій діяльності.

Для проведення експериментальної частини дослідження було визначено й обґрунтовано критерії та показники готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування ТЗОК.

В основу визначення критеріїв готовності майбутніх офіцерів-прикордонників був покладений особистісно-діяльнісний підхід. Аналіз науково-педагогічної літератури, а також опитування викладачів, які задіяні у викладанні курсантам ГНН дисциплін технічної спрямованості, дозволили виокремити дві групи критеріїв, що відображають внутрішні і зовнішні сторони готовності курсантів до застосування ТЗ у службовій діяльності. Перша група критеріїв безпосередньо пов'язана із навчальною діяльністю курсантів і характеризує внутрішній бік педагогічного процесу, друга група - зовнішній бік цього процесу і пов'язана з діяльністю науково-педагогічного персоналу.

Критерії визначалися методом експертної оцінки. До внутрішніх критеріїв, які стали основою для експерименту, було віднесено: активність, що є вираженням операційно-діяльнісного компонента навчального процесу; успішність, що ґрунтується на підвалинах контрольно-регулювального компонента навчальної діяльності курсанта й передбачає врахування поточної успішності; результативність, що характеризує оцінно-результативний компонент навчання і забезпечує можливість оцінки педагогами і самооцінку курсантами досягнутих результатів у процесі навчання. Для всіх критеріїв було визначено три рівня прояву - високий, середній та низький.

До зовнішніх критеріїв було віднесено: технологічний, що охоплює операційно-діяльнісний компонент навчального процесу, тобто його методичний аспект; діагностичний, який характеризує вміння викладача оперативно й об'єктивно визначати рівень навченості курсантів, здійснювати аналіз результатів навчальної діяльності та корегування особистої діяльності, і дослідницький критерій, який показує, як організаційно-педагогічні умови, які запроваджує та реалізовує викладач, впливають на рівень його педагогічного вміння, а також на застосовування інноваційних технологій навчання.

На констатувальному етапі експерименту було проведене анкетування, спрямоване на визначення мотивації щодо вивчення технічних дисциплін, в якому були задіяні 210 респондентів першого, 209 респондентів другого та 207 респондентів третього років навчання за напрямами підготовки «Право» і «Філологія». За результатами анкетування був визначений індекс ставлення (мотивація) до вивчення технічних дисциплін, який склав для всіх респондентів - 0,408, що не є високим і відповідає нейтральному ставленню.

Експертна оцінка вмінь курсантів у галузі застосування ТЗ надала можливість констатувати, що їм притаманний середній рівень умінь. А загалом, за результатами констатувального експерименту (ставлення курсантів до використання ТЗ у службовій діяльності; усвідомленість та дієвість професійних знань; якість професійних умінь), стан готовності курсантів ГНН до застосування ТЗ навчання знаходиться на низькому рівні. Це підтвердило також проведене з курсантами ГНН випускного курсу тестування щодо стану знань з дисциплін технічної спрямованості, яке показало, що якість навчання перебуває в межах 47-52%, що є недостатнім (згідно з вимогами до якості знань, вона має бути не менш 60% ). Крім того, було визначено, що суттєвий потенціал у підвищенні готовності курсантів до використання ТЗ у службовій діяльності має впровадження нових інформаційних технологій та інноваційних форм навчання. У свою чергу ґрунтовне вивчення питання підготовки курсантів до занять у години самостійної роботи показало, що вагомим внеском у цьому аспекті є застосування самостійних занять під керівництвом викладача, яке передбачає відведення 40% часу - на вивчення нового матеріалу і 40% часу на його засвоєння. Такий підхід зменшує навантаження на самостійну підготовку і підвищує рівень знань, умінь та навичок курсантів.

У другому розділі - «Модель формування професійної готовності курсантів гуманітарного напряму навчання до застосування технічних засобів у майбутній службовій діяльності» - визначено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування ТЗ у службовій діяльності, на основі яких розроблено модель, подано шляхи використання інформаційних технологій та інноваційних форм навчання для ефективного формування професійної готовності до застосування ТЗОК, розглянуто організацію та аналіз результатів формувального етапу експерименту, розроблено методичні рекомендації.

Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування ТЗ у службовій діяльності були виокремлені, виходячи з моніторингу ефективності навчально-виховного процесу, результатів експертної оцінки та власного практичного досвіду, а саме:

- оптимальне поєднання традиційних та інноваційних форм, методів навчання та контролю навчальної діяльності курсантів, що забезпечується застосуванням активних методів навчання та автоматизації оцінювання, обліку й аналізу результатів контролю навчальної діяльності (практичне заняття з елементами рольової гри, комп'ютерного тестування). Як показали результати нашого дослідження, комплексне застосування й постійне вдосконалення всіх форм і методів навчання та контролю дає можливість інтенсифікувати навчально-виховний процес, успішно формувати теоретичні знання та практичні уміння і навички тих, хто навчається. При цьому доцільно, щоб усі види занять мали проблемний або діалоговий характер, що сприятиме розвитку творчого мислення курсантів;

- активізацію самостійної роботи під час планових занять та інтенсифікацію самостійної підготовки курсантів, яка полягає в проведенні планових занять самостійно під керівництвом викладача з відповідним інформаційно-матеріальним забезпеченням (ПЕОМ, програмне забезпечення, мультімедійна апаратура, наочні посібники (плакати, макети, зразки складових елементів ТЗОК), навчальні та навчально-методичні посібники). Ґрунтовне вивчення питання підготовки курсантів до занять у години самостійної підготовки показало, що курсантам майже не залишається часу на підготовку до наступних чергових занять з причин їх зайнятості безпосередньою службовою діяльністю та обмеженням часу самостійної підготовки розпорядком дня. Зазначимо, що вагомим потенціалом у цьому аспекті має застосування самостійне заняття під керівництвом викладача, яке передбачає 40% часу на вивчення нового матеріалу і 40% часу на його засвоєння. Самостійне заняття під керівництвом викладача у часи планових занять проводиться з метою активного засвоєння курсантами нових знань і дозволяє закріпити, поширити та поглибити знання, набутих на інших видах занять, навчитися, моделювати й виконувати інші творчі завдання, а також методів самостійної роботи з навчальним матеріалом. Такий підхід дає можливість одночасно застосовувати такі найважливіші методи і види навчання, як: робота з книгою (надає можливість курсанту багаторазово обробляти навчальну інформацію у доступному для нього темпі й у зручний час); проблемне навчання (самостійне здобуття знань здійснюється в процесі вирішення навчальних проблем, розвитку творчого мислення та пізнавальної активності курсантів); програмоване навчання (здійснюється за спеціальною системою із застосуванням програмованих навчальних посібників, навчальних машин, комп'ютерів); комп'ютерне навчання; навчальний контроль;

- ефективне оцінювання та самооцінку навчальної діяльності курсантів, що передбачає застосування інформаційних технологій та відповідного програмного забезпечення (відеозавдання «Дорога», контрольно-навчальної комп'ютерної програми). У процесі самоконтролю курсанти аналізують знання, з'ясовують суть явищ чи об'єктів, що призводить до поглиблення знань та сприяє підвищенню їхньої якості. Саме тому самоконтроль та самооцінка є важливими та невід'ємними складовими процесу оцінювання.

На основі цих умов була розроблена модель (див. рис.) формування професійної готовності курсантів ГНН до застосування ТЗ у майбутній службовій діяльності, яка включає мету, вимоги до підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників згідно освітньо-кваліфікаційним характеристикам, компоненти навчального процесу, організаційно-педагогічні умови та результат.

Розроблена модель установлює чіткі зв'язки організаційно-педагогічних умов з суб'єктами навчального процесу, які є безпосередніми його учасниками.

Середовищем дієвості організаційно-педагогічних умов є складові навчального процесу, які включають такі елементи: робочу навчальну програму й тематичний план вивчення дисципліни, навчально-методичні матеріали занять, підручники, електронні посібники, паперові посібники, альбоми рисунків та схем, збірники, настанови, технічні описи й інструкції (науково-методичне забезпечення); засоби реалізації принципу наочності при викладанні дисципліни технічного спрямування для розвитку репродуктивної уяви у курсантів, а саме плакати, електрифіковані стенди, слайди, діафільми, фонограми, навчальні відеофільми, зразки документів та складових елементів ТЗ, а також програмне забезпечення та електронну продукцію для комп'ютерної техніки, мультимедійних проекторів, програмні засоби міжкомп'ютерного зв'язку, інформаційно-матеріальне забезпечення; інтеграцію знань, умінь та навичок з профілюючих дисциплін та дисциплін технічного циклу. Усі названі складові моделі спрямовані на формування у майбутніх офіцерів-прикордонників відповідного рівня професійної готовності до застосування ТЗ у службовій діяльності. Системопов'язувальним фактором ми обрали мету.

З метою формування елементів інформаційно-матеріальної складової діагностики було розроблено програмне забезпечення для комп'ютерного тестового контролю та для контролю за допомогою мультимедійного апарату. Програмне забезпечення для комп'ютерного контролю удосконалило процеси самоконтролю, самооцінки, що дозволило провести діагностування знань курсантів, а також їхнє самонавчання. Застосування у навчальному процесі нових інформаційних технологій дозволило використовувати комп'ютер як засіб, на який покладена функція діалогової навчальної системи, що моделює діяльність викладача. Ця система контролює рівень знань, умінь і навичок із діагностикою помилок курсанта й оцінкою достовірності контролю. Розроблена програма реалізує процес інтенсифікації навчання як на рівні навчальної діяльності курсантів, так і на рівні управління навчальним процесом, а також спрощує процес контролю знань та забезпечує високий рівень його об'єктивності. Крім того, розроблена програма дає можливість здійснювати курсантам самоконтроль у часи самостійної підготовки з можливістю оперативного отримання коректних пояснень з питань навчального матеріалу.

З метою забезпечення науково-методичного компоненту було розроблено методичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо підготовки, організації та проведення самостійного заняття під керівництвом викладача і методичні рекомендації курсантам з організації самостійної роботи. Ці матеріали опрацьовані з урахуванням особливостей підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів, а саме, що їх навчально-пізнавальна діяльність має чітко виражену військово-професійну спрямованість. А це пов'язано з цілою низкою проблем і певною мірою позначається не лише на змісті навчального матеріалу, а й на формах і методах організації усієї навчальної діяльності курсантів. На вивчення навчального матеріалу, який забезпечує достатню підготовку щодо правильного застосування та якісної експлуатації ТЗ у їхній майбутній службовій діяльності, навчальним планом виділено недостатню кількість годин. З іншого боку, розпорядок дня курсанта та уклад його життя суворо регламентований, а отже, час самостійної підготовки і всієї самостійної роботи, а також доступ до основних джерел інформації (бібліотеки навчального закладу, Internet, бібліотеки міста) є обмеженим, як і вихід курсантів за межі навчального закладу. Водночас ця підготовка має чітку організацію, планомірність, навчальний день курсанта, порівняно зі студентами цивільних навчальних закладів, має більшу насиченість, упорядкованість, що є позитивним. У свою чергу зазначена специфіка підготовки курсантів спрямовує роботу науково-педагогічного складу на інтенсифікацію навчального процесу і створення таких умов пізнавальної діяльності курсантів, за яких би найбільш глибоко розкривався їх творчий потенціал та розвивався мотив самостійної пізнавальної активності.

Для перевірки дієвості організаційно-педагогічних умов та моделі формування професійної готовності курсантів ГНН до застосування ТЗ у майбутній службовій діяльності був проведений формувальний етап педагогічного експерименту.

Отримані результати дозволили дійти висновку, що в усіх групах курсантів ГНН спостерігається практично однакова тенденція змін у показниках їх готовності до застосування технічних знань, тому порівняльний аналіз був проведений на прикладі напряму підготовки «Охорона та захист державного кордону». В експериментальних групах відбулося певне зростання кількості курсантів, яким властивий високий і середній рівні готовності (результативності) до використання ТЗ у майбутній службовій діяльності (див. табл.).

Зокрема, в КГ збільшилась кількість курсантів з високим рівнем готовності від 17,02% до 19,15%, а в ЕГ - від 18,28% до 24,73%; із середнім рівнем у КГ їх кількість збільшилась від 46,81% до 48,94%, а в ЕГ - від 47,31% до 59,84%. Водночас в обох категоріях груп зменшилась кількість курсантів із низьким рівнем готовності, але в КГ ці зміни зафіксовані від 36,17% до 31,91%, а в ЕГ - від 34,41% до 20,43%.

Таблиця. Рівні готовності курсантів до застосування технічних знань у службовій діяльності

Примітки: КК - кількість курсантів; ВК - вхідний контроль; ПК - підсумковий контроль.

Отже, на основі результатів формувального етапу експерименту ми дійшли висновку, що організаційно-педагогічні умови та запропонована модель формування професійної готовності курсантів ГНН до застосування ТЗ у майбутній службовій діяльності є ефективними, і такими, що забезпечують більш значущі показники ніж результати навчання за традиційною методикою.

Для перевірки отриманих результатів дослідження, формулювання висновків на основі знайдених характеристик, що відображають готовність курсантів до застосування ТЗ у службовій діяльності, доведення їхньої вірогідності та з метою визначення достовірності проведеного експерименту ми використовували статистичні методи обробки результатів педагогічного експерименту - метод порівняння дисперсій за допомогою F-критерію Фішера.

У результаті порівняння FempЕГ із стандартним показниками Fkrit, його значення 1,035 відповідає показнику між 1,3 і 1,0, які характерні для груп з кількістю осіб від 60 до 120 (в ЕГ було 93 курсанти). Це підтверджує достовірність експериментального дослідження і вірогідність його результатів у ЕГ. У КГ з кількістю курсантів 47 осіб показник Fkrit мав значення від 1,5 до 1,4, а FempКГ = 1,048. Це означає, що динаміка змін в успішності курсантів контрольних груп обумовлюється впливом природного навчального процесу.

Отримані результати слугують на користь запроваджених організаційно-педагогічних умов та моделі формування професійної готовності курсантів до застосування ТЗ у майбутній професійній діяльності.

ВИСНОВКИ

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволило встановити, що знання та уміння ефективно використовувати технічні засоби охорони кордону у службовій діяльності можна забезпечити шляхом впровадження організаційно-педагогічних умов та моделі формування готовності до такої діяльності в майбутніх офіцерів-прикордонників.

1. Аналіз науково-педагогічної літератури дозволив визначити професійну готовність курсантів-прикордонників до застосування технічних засобів у службовій діяльності як структурну інтеграцію професійно важливих якостей особистості, знань, умінь та навичок щодо загальнонаукових основ сучасної техніки, формування яких відбувається під час навчально-виховного процесу у ВВНЗ. На основі доробок науковців обрано такі структурні компоненти професійної готовності, як мотиваційний, змістовий та процесуальний. Професійну готовність курсантів до застосування технічних засобів у службовій діяльності можна оцінити за такими показниками: ставлення до діяльності; усвідомленість та дієвість професійних знань у галузі застосування технічних засобів; професійні уміння.

2. Виокремлено дві групи критеріїв - внутрішні (активність, успішність, результативність) та зовнішні (технологічний, діагностичний, дослідницький). Рівнями готовності до застосування технічних засобів у професійній діяльності обрали: низький, середній, високий. Низький рівень притаманний курсантам, які мають елементарні знання, недостатньо сформовані вміння та навички в галузі використання технічних засобів. Діяльність носить репродуктивний характер. Середній рівень характеризується наявністю прагнення до самовдосконалення та мобілізацією вольових якостей. Навчальна діяльність носить реконструктивний характер. Високий рівень відзначається повним і якісним оволодінням даним видом діяльності. Курсантам властиві глибокі теоретичні знання навчально-програмного матеріалу, застосування набутих знань в нестандартних ситуаціях. Усі показники готовності мають максимальний ступінь розвитку. Діяльність курсантів стосовно використання технічних засобів носить творчий характер. Результати констатувального експерименту свідчать, що загальний індекс ставлення курсантів гуманітарних напрямів підготовки до застосування технічних засобів у службовій діяльності дорівнює - 0,408, що відповідає нейтральному ставленню.

3. З метою формування готовності курсантів ГНН до застосування технічних засобів виокремлено організаційно-педагогічні умови: оптимальне поєднання традиційних та інноваційних форм і методів навчання та контролю навчальної діяльності курсантів; активізація самостійної роботи під час планових занять та інтенсифікація самостійної підготовки курсантів; ефективне оцінювання та самооцінка навчальної діяльності курсантів. Обрані організаційно-педагогічні умови сприяли підвищенню рівня готовності курсантів ГНН до застосування технічних засобів у службовій діяльності та ефективності й інтенсифікації процесу навчання.

4. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та результатів педагогічного експерименту використано метод моделювання для розробки моделі формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників ГНН до застосування технічних засобів у службовій діяльності, яка включає мету, вимоги до підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників згідно з освітньо-кваліфікаційною характеристикою, компоненти, організаційно-педагогічні умови та результат. Усі складові моделі спрямовані на формування у майбутніх офіцерів-прикордонників запланованих показників та критеріїв готовності до застосування технічних засобів у службовій діяльності. Модель установлює чіткі зв'язки організаційно-педагогічних умов з суб'єктами навчального процесу, які є безпосередніми його учасниками.

5. Удосконалена методика проведення самостійного заняття під керівництвом викладача на основі застосування інноваційних технологій забезпечує ефективне формування у майбутніх офіцерів-прикордонників ГНН професійної готовності до застосування технічних засобів у службовій діяльності. Практичною реалізацією інноваційних технологій у процесі підготовки курсантів стало використання розроблених навчальних і контрольних комп'ютерних програм (комп'ютерна програма з Правил дорожнього руху, програмне забезпечення якої реалізоване за допомогою середовища Delphi і працює у трьох режимах: «контроль» знань; «самоконтроль» із роз'ясненням відповіді; «статистика» помилок), мультимедіа, гіпертекстових довідникових систем, збірника «Правила та безпека дорожнього руху - екзаменаційні білети».

6. У практику роботи впроваджено контрольно-навчальну комп'ютерну програму з Правил дорожнього руху. Дана програма реалізує процес інтенсифікації навчання як на рівні навчальної діяльності курсантів, так і на рівні управління навчальним процесом, а також спрощує процес контролю знань та забезпечує високий рівень його об'єктивності. Програма є універсальною і використовується для тестування з дисциплін «Автомобільна підготовка та експлуатація автомобільної техніки», «Технічні засоби охорони кордону», «Зв'язок прикордонних підрозділів».

Розроблені методичні рекомендації дозволяють реалізувати суб'єктам навчального процесу результати дослідження і впровадити їх у навчально-виховний процес.

7. Експериментально доведено, що реалізація обґрунтованих організаційно-педагогічних умов та моделі формування готовності до застосування технічних засобів у професійній діяльності майбутніми офіцерами-прикордонниками позитивно впливає на ефективність навчального процесу, суттєво підвищуючи рівень готовності курсантів до застосування технічних засобів у службовій діяльності. Формувальний етап експерименту засвідчив, що в експериментальних групах курсанти досягли значно кращих результатів, що підтверджено статистичними методами. Кількість курсантів з високим рівнем сформованості готовності в КГ збільшилась на 2,13%, а в ЕГ - на 6,45%. Одночасно зменшилась кількість курсантів з низьким рівнем сформованості готовності до застосування технічних засобів: у КГ - на 4,26%, а ЕГ - на 13,98%. З метою перевірки достовірності отриманих результатів використовували F-критерій Фішера.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування технічних засобів у службовій діяльності. Предметом подальшого наукового пошуку можуть бути питання порівняльного аналізу результативності вибору викладачами ВВНЗ інноваційних технологій навчання у процесі підготовки офіцерів-прикордонників ГНН до застосування технічних засобів у службовій діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Недбай М. П. Програмне забезпечення інтерактивного індивідуального контролю знань з Правил дорожнього руху / М. П Недбай, В. А. Стрельбіцький, Л. М. Романишина // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми [зб. наук. пр. / редкол. І. А. Зязюн (голова) та ін.]. - Київ-Вінниця : Планер, 2005. - Вип. 8. - С. 388-390.

2. Недбай М. П. Організаційно-педагогічні умови оптимізації викладання технічних дисциплін курсантам гуманітарного напряму підготовки / М. П. Недбай // Збірник наукових праць ; гол. ред. В. О. Балашов. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2005. - № 33, ч. ІІ. - С. 87-89.

3. Недбай М. П. Інформаційні технології - шлях інтенсифікації навчальної діяльності курсантів / М. П. Недбай, В. С. Полюк, В. А. Стрельбіцький // Вісник Черкаського університету : серія «Педагогічні науки» ; гол. ред. В. В. Масненко. - Черкаси : Вид. відділ Черкаськ. нац. ун-ту ім. Б. Хмельницького, 2005. - Вип. 74. - С. 108-113.

4. Полюк В. С. Оптимізація викладання технічних дисциплін курсантам гуманітарного напряму підготовки / В. Полюк, М. Недбай // Науковий вісник Ужгородського національного університету : серія «Педагогіка. Соціальна робота» ; гол. ред. І. В. Козубовська - Ужгород : Ужгород. нац. ун-т, 2005. - Вип. 8. - С. 147-149.

5. Недбай М. П. Інформаційні технології у процесі забезпечення надійності та валідності закритих тестів / М. П. Недбай // Збірник наукових праць ; гол. ред. В. О. Балашов. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2006. - № 36, ч. ІІ. - С. 107-110.

6. Недбай М. П. Результати дослідження процесу інтенсифікації викладання навчального матеріалу технічної спрямованості курсантам гуманітарних напрямів навчання / Недбай М. П. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту = Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports : наукова монографія ; за редакцією проф. С. С. Єрмакова - Харків : ХДАДМ (ХХПІ). - 2006. - № 9. - С. 106-109.

7. Недбай М. Особливість технічної підготовки курсантів гуманітарного напряму навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України / Микола Недбай // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету : серія «Педагогіка» ; гол. ред. Г. Терещук. - Тернопіль : Вид. відділ ТНПУ. - 2006. - № 7. - С. 94-101.

8. Недбай М. П. Інтерактивні технології в системі технічної підготовки курсантів / М. П. Недбай // Збірник наукових праць ; гол. ред. В. О. Балашов. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. - № 38, ч. ІІ. - С. 125-127.

9. Недбай М. П. Готовність до застосування технічних засобів службової діяльності як невід'ємна складова формування високої професійної компетентності офіцерів-прикордонників / М. П. Недбай // Збірник наукових праць ; гол. ред В. О. Балашов. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. - № 41, ч. ІІ. - С. 126-129.

10. Недбай М. П. Модель формування професійної готовності курсантів до застосування технічних засобів охорони кордону та результати експериментальної перевірки її дієвості / М. П. Недбай // Збірник наукових праць ; гол. ред В. О. Балашов. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2008. - № 42. ч. ІІ. - С. 129-134.

11. Недбай М. П. Формування готовності персоналу Державної прикордонної служби України до застосування та експлуатації автомобільної техніки / М. П Недбай. // Науково-методичний бюлетень ; гол. ред. В. О. Балашов. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького. - 2006. - № 8. - С. 126-130.

12. Стрельбіцький В. А. Роль і місце інформаційних технологій у процесі забезпечення надійності тестів / В. А. Стрельбіцький, М. П. Недбай // Підготовка фахівця у вищій школі: проблеми та перспективи: матеріали міжвузівськ. наук.-метод. конф., (м. Хмельницький 12 січня 2006 р.) ; Нац. акад. Держ. прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2006. - С. 203.

13. Недбай М. П. Інформаційні технології у процесі забезпечення надійності закритих тестів / М. П. Недбай // Кридитно-модульна технологія навчання та методичне забезпечення контролю якості успішності : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (м. Полтава 24-25 січ. 2006 р.) ; відп. ред. Ю. П. Бендес. - Полтава, 2006. - С. 123-124.

14. Недбай М. П. Роль і місце самостійних занять під керівництвом викладача в системі технічної підготовки курсантів гуманітарного напряму навчання на право керування транспортним засобом / М. П. Недбай // матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф. “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України”, (м. Хмельницький 12 трав. 2006 р.) ; під заг. ред. О. В. Торічного - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2006. - С. 194-195.

15. Недбай М. П. Інтенсифікація викладання технічних дисциплін курсантам гуманітарних напрямів навчання / М. П. Недбай // 85 років освітнього шляху. Сторінки історії Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (м. Хмельницький 5-6 жовтня 2006 р.) ; голова редкол. Берека В. Є. [та ін.]. - Хмельницький : Редакційно-видавничий відділ ХГПА, 2006. - С. 98-99.

16. Недбай М. П. Інтерактивні технології в системі технічної підготовки курсантів гуманітарних напрямів навчання / М. П. Недбай // Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування вищої освіти : матеріали міжвузівськ. наук.-метод. конф., (м. Хмельницький 25 січня 2007 р.) ; Нац. акад. Держ. прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 141-143.

17. Недбай М. П. Формування професійної готовності курсантів-прикордонників напряму підготовки “Охорона та захист державного кордону” / М. П. Недбай // матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф. “Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України”, (м. Хмельницький 18-19 жовтня 2007 р.) ; Нац. акад. Держ. прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. - Хмельницький : Вид-во Нац. ак. Держ. прик. сл. Укр. ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 35-36.

АНОТАЦІЇ

Недбай М. П. Формування професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування технічних засобів у службовій діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - “Теорія та методика професійної освіти”. - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2008.

У дисертації досліджується підготовка офіцерів-прикордонників нетехнічних спеціальностей до застосування у службовій діяльності технічних засобів охорони кордону.

У процесі проведеного дослідження методом експертної оцінки були визначені організаційно-педагогічні умови формування професійної готовності курсантів гуманітарних напрямів навчання до застосування технічних засобів, а саме: оптимальне поєднання традиційних й інноваційних форм і методів навчання та контролю навчальної діяльності курсантів; активізація самостійної роботи під час планових занять та інтенсифікація самостійної підготовки курсантів; ефективне оцінювання і самооцінка навчальної діяльності курсантів. На основі цих умов була розроблена модель формування професійної готовності курсантів гуманітарних напрямів навчання до застосування технічних засобів охорони кордону у майбутній службовій діяльності. Отримані позитивні результати слугують на користь визначених організаційно-педагогічних умов.

Ключові слова: професійна готовність, курсанти, технічні засоби охорони кордону, самостійна робота, інтерактивні технології, інформаційні технології.

Недбай Н. П. Формирование профессиональной готовности будущих офицеров-пограничников к применению технических средств в служебной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - “Теория и методика профессионального образования”. - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2008.

В диссертационном исследовании на основе изучения новой модели охраны границы Украины и перспектив развития системы охраны границы были проанализированы требования учебно-квалификационных характеристик к офицерам-выпускникам Национальной академии Государственной пограничной службы Украины. Анализ показал, что постоянно увеличивающаяся техническая база, поступление новых видов технических средств охраны границы требует подготовки специалистов имеющих широкую специализацию, владеющих основательными знаниями в области применения технических средств.

На основе изучения взглядов ученых-педагогов и психологов, а также с учётом специфики деятельности офицеров-пограничников определено понятие профессиональной готовности к применению технических средств охраны границы в служебной деятельности и составлена логическая структура её развития. Исследование структуры готовности будущих офицеров-пограничников позволило выбрать за основу три основных компонента профессиональной готовности: мотивационный, содержательный и процессуальный. Эти компоненты включают в себя следующие элементы: осведомленность курсантов об имеющихся технических средствах, овладение необходимыми знаниями, умениями и навыками, укрепление профессиональных мотивов в области овладения техническими средствами, формирование положительного отношения к процессу овладения знаниями о технических средствах и повышение требовательности к себе. Изучив сущность каждого из названных компонентов, уточнено их содержание относительно готовности будущих офицеров-пограничников к деятельности, связанной с применением технических средств охраны границы в служебной деятельности.

Для проведения экспериментальной части диссертации получили дальнейшее развитие критерии, по которым проводилась оценка уровня профессиональной готовности курсантов-пограничников к применению технических средств охраны границы в служебной деятельности. В них вошло две группы: внутренние и внешние. Первые связаны с учебной деятельностью непосредственно курсантов, а вторая группа - с деятельностью преподавателя. В основу проведенного эксперимента положены группы внутренних критериев, к которым были отнесены: активность, успеваемость и результативность.