Зміст і методика підготовки майбутніх учителів трудового навчання з інформатики

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

УДК 371.13:004 (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидат педагогічних наук

ЗМІСТ І МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ З ІНФОРМАТИКИ

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

НІТЧЕНКО Галина Миколаївна

Чернігів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор,член-кореспондент АПН України, СИДОРЕНКО Віктор Костянтинович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання та креслення.

Офіційні опоненти:доктор технічних наук, професор ДОРОШЕНКО Юрій Олександрович Державна академія житлово-комунального господарства Міністерства з питань житлово-комунального господарства,

проректор з наукової роботи;кандидат педагогічних наук, доцент ПЕТРИЦИН Іван Осипович,Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,доцент кафедри основ виробництва.

Захист відбудеться 12 грудня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано 10 листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.А. Пригодій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із головних пріоритетів України, як самостійної та суверенної держави, є побудова та розвиток інформаційного суспільства, яке було б зорієнтоване на формування та самовдосконалення людини як особистості, розширення її інтересів та прагнення до реалізації власного потенціалу, що сприяло б суспільному піднесенню та підвищенню якості життя. Освіта в даному процесі відіграє чи не найважливішу роль.

На сьогодні існує чітка законодавча база: Закони України «Про вищу освіту», «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», Концепція інформатизації освіти, Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці», в яких відображені основні принципи інформатизації освіти та подальші перспективи розвитку даного процесу, а також тенденції оновлення змісту, форм та методів фахової підготовки педагогічних працівників на основі інформаційних технологій.

У дослідженні проблем підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності можна виділити кілька напрямів.

Питання організації та вдосконалення навчального процесу у вищій школі вивчали В.П. Андрущенко, Ю.К. Бабанський, В.П. Беспалько, Б.С. Гершунський, А.А. Киверялг, В.Г. Кремень, В.С. Лєдньов, І.Я. Лернер, В.І. Луговий, Е.В. Лузік, В.С. Лутай, З.І. Слєпкань та інші науковці. Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти висвітлено у працях П.Я. Гальперіна, М.І. Дьяченка, Е.Ф. Зеєра, І.А. Зязюна, Л.О. Кандибовича, Н.В. Кузьміної, П.І. Підкасистого, І.П. Підласого, К.К. Платонова, В.О. Пономаренка, В.В. Рубінштейна, В.О. Сластьоніна, Н.Ф. Тализіної, Р.І. Хмелика та інших вчених. Проблеми змісту, методів та форм навчання і виховання майбутніх фахівців знайшли свої відображення у працях В.С. Аванесова, С.Я. Батишева, В.В. Борисова, Є.В. Кулика, В.М. Мадзігона, В.К. Сидоренка, С.О. Сисоєвої, Н.Т. Тверезовської, Д.О. Тхоржевського та інших. Питання компетентнісного підходу розкриваються Н.М. Бібік, Л.С. Ващенко, В.М. Введенським, Ю.О. Дорошенком, В.Т. Лозовецькою, О.В. Овчарук, Л.І. Паращенко, Дж. Равеном, С.А. Раковим, О.Я. Савченко, Ю.Г. Татуром, О.В. Хуторським та іншими вченими. Концептуальні основи організації професіональної педагогічної підготовки з використання інформаційних технологій розглядаються такими вченими: Н.В. Апатова, Л.І. Білоусова, А.Ф. Верлань, В.М. Глушков, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, Г.О. Козлакова, М.П. Лапчик, Ю.І. Машбиць, Н.В. Морзе, Ю.С. Рамський, О.В. Співаковський та інші.

Питання підготовки вчителів трудового навчання досить широке. Аналіз наукових праць свідчить про ґрунтовний розгляд загально-педагогічних проблем професійної підготовки вчителів трудового навчання. Значна увага даному питанню приділяється у працях: В.І. Андріяшина, І.С. Волощука, О.І. Гедвілло, В.Г. Гетти, Р.С. Гуревича, О.М. Коберника, В.П. Курка, Є.І. Мегема, В.В. Моштука, В.К. Сидоренка, Г.В. Терещука, В.П. Титаренко, Д.О. Тхоржевського, В.В. Юрженка та інших.

Аналіз наукових досліджень свідчить, що розглянуті далеко не всі аспекти підготовки майбутніх учителів трудового навчання, які є нагальними у призмі вимог сьогодення. Так, наразі існує ряд протиріч:

- законодавча та наукова база вимагає якнайширшого використання інформаційних технологій у професійній діяльності, зокрема, в освітній, але цей процес гальмується через недостатню підготовку вчителів у даній галузі;

- професійне навчання у ВНЗ спрямоване на використання інформаційних технологій, але студенти спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання» не отримують базові знання та вміння для успішного використання комп'ютерних технологій у своєму навчанні;

- професійна діяльність учителя трудового навчання передбачає використання комп'ютерної техніки на різних етапах навчально-виховної діяльності, але він не отримує належну підготовку в даному напрямі під час навчання у ВНЗ. Взагалі, аналіз наукових праць свідчить про наявність теоретико-практичних досліджень з розв'язання проблем інформатизації системи освіти та внесення відповідних змін у процес підготовки педагогічних кадрів. Крім глобальних питань інформатизації освіти велику увагу вчені приділяють змісту та методиці підготовки вчителів різних профілів, зокрема: вчителів початкових класів (С.О. Гунько), вчителів інформатики (Л.В. Брескіна, Н.В. Морзе), вчителів-дефектологів (С.П. Миронова), вчителів фізики (О.І. Іваницький), вчителів-філологів (А.В. Фіньков), вчителів іноземної мови (Л.А. Карташова).

Питання підготовки вчителів трудового навчання до використання інформаційних технологій не отримало належного розгляду. В той же час, ряд учених наполягають на необхідності використання інформаційних технологій під час підготовки та у професійній діяльності вчителів даного профілю: Р.С. Гуревич, О.М. Коберник, І.О. Петрицин, В.К. Сидоренко, Н.Т. Тверезовська та інші.

Методисти та вчителі трудового навчання відмічають ефективність використання інформаційних технологій при підготовці та проведенні уроків. Дані знання та вміння майбутні вчителі трудового навчання можуть отримати при вивчені курсу «Інформатика». Для майбутніх учителів інформатики, математики, фізики тощо існують базові програми з даної дисципліни. Підготовка ж вчителів трудового навчання здійснюється за програмою, аналогічною фізико-математичному профілю, хоча їх професійна діяльність має іншу специфіку використання комп'ютерних засобів навчання. Тобто зміст навчальної програми з інформатики повинен бути спрямований на формування і розвиток прийомів розумової діяльності, стимулювання творчої активності, розвиток практичних навичок, які були б достатні для максимально ефективного введення комп'ютерних технологій у подальшу професійну діяльність саме вчителя трудового навчання.

З огляду на гостроту і значущість розглянутих протиріч та недостатню розробленість теоретичних і практичних аспектів підготовки вчителів трудового навчання з інформатики, визначено тему нашого дисертаційного дослідження: «Зміст і методика підготовки майбутніх учителів трудового навчання з інформатики».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Науковий напрям роботи кафедри «Зміст освіти, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів», проблема «Теоретико-методичні основи структури та змісту ступеневої підготовки вчителя трудового навчання» (протокол №5 засідання Вченої ради НПУ імені М.П. Драгоманова від 22 грудня 2006 року). У межах цієї теми дисертантом досліджувалися проблеми змісту і методики підготовки майбутніх учителів трудового навчання з інформатики.

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол №6 від 31 січня 2006 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці змісту та методики підготовки майбутніх учителів трудового навчання з інформатики. Відповідно до мети дослідження, були поставлені такі завдання:

1) проаналізувати в історичному аспекті процес інформатизації освітньої галузі та вивчити стан і підходи до професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання з інформатики;

2) на основі аналізу професійної діяльності вчителя трудового навчання визначити систему знань, умінь і навичок, які повинні отримати студенти при вивченні дисципліни «Інформатика»;

3) здійснити відбір та структурування навчального матеріалу, розробити тематичний план з навчальної дисципліни «Інформатика» та експериментально перевірити її доступність;

4) визначити рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій у професійній діяльності;

5) розробити методику викладання дисципліни «Інформатика» та експериментально оцінити її дієвість.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів трудового навчання.

Предмет дослідження - зміст і методика навчального курсу «Інформатика» для майбутніх учителів трудового навчання.

Гіпотеза дослідження: інформаційна підготовка майбутнього вчителя трудового навчання буде ефективною, якщо вона реалізовуватиметься в рамках розробленої системи за таких умов:

- при підготовці вчителя трудового навчання ввести курс інформатики, адаптований до функцій його професійної діяльності;

- сформувати у студентів мотивацію використання сучасних інформаційних технологій у своїй професійній діяльності;

- при підготовці студентів створити умови по формуванню інформатичної компетентності.

Методи дослідження:

- теоретичні: вивчення та аналіз навчально-нормативної документації, філософської, психологічної, педагогічної, методичної та спеціальної літератури, навчальних програм та навчальних планів, дисертацій та авторефератів, періодичних фахових видань, матеріалів конференцій з використання інформаційних технологій в освітній діяльності з метою визначення стану та перспектив розробленості досліджуваної проблеми, уточнення базових понять дослідження; вивчення та аналіз кваліфікаційної характеристики вчителя трудового навчання, синтез, порівняння, узагальнення систематизація, моделювання використані для визначення необхідних компонентів моделі формування інформатичної компетентності, взаємозв'язків між ними;

- емпіричні: спостереження за навчальним процесом, в якому використовувалися інформаційні технології, анкетування студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання», вчителів технічної та обслуговуючої праці, викладачів ВНЗ з метою визначення основних знань та вмінь з інформатики, які необхідні майбутньому вчителю трудового навчання; бесіди зі студентами та викладачами, які проходили експеримент із впровадження дисципліни «Інформатика» для визначення ефективності запропонованих методичних підходів; групове експертне оцінювання та матричний метод - для остаточного визначення змісту дисципліни «Інформатика»; проведення тестування здійснювалося для виявлення рівня теоретичної підготовки по завершенню вивчення розділів дисципліни «Інформатика»; компонентний метод - для визначення компонентів навчального матеріалу під час проведення формувального експерименту; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з послідуючим аналізом та узагальненням результатів для отримання достовірних даних про доступність змісту запропонованої дисципліни «Інформатика» та ефективності методики її викладання; статистичні: методи математичної статистики з метою виявлення кількісних та якісних характеристик ефективності впровадження запропонованої дисципліни «Інформатика» та методики її викладання.

Названі методи взаємно доповнювали один одного і забезпечили можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

Ш Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше дидактично обґрунтовано теоретичні підходи до визначення змісту дисципліни «Інформатика» для майбутніх учителів трудового навчання та визначено завдання і зміст курсу «Інформатика» для підготовки майбутніх учителів трудового навчання на основі їх професійної діяльності (на етапах підготовки та проведення уроків) і особливостей інформатизації освітньої галузі;

- уточнено модель формування інформатичної компетентності майбутніх учителів трудового навчання;

- вдосконалено критерії оцінювання знань та вмінь студентів з курсу «Інформатика»;

- подальшого розвитку дістали рівні готовності студентів до використання інформаційних технологій у своїй майбутній професійній діяльності.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що вперше розроблено та обґрунтовано навчальну програму «Інформатика: Програма для вищих навчальних закладів напряму підготовки «Технологічна освіта», яка рекомендована Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України як навчальна програма для майбутніх учителів трудового навчання, розроблено методику її викладання; окремі результати дослідження можуть бути використані для розробки навчально-методичних посібників, інноваційних засобів навчання, навчально-нормативної документації викладачами предмету «Інформатика».

Матеріали, що були розроблені в процесі дослідження, знайшли впровадження у роботі вищих педагогічних навчальних закладів: Бердянському державному педагогічному університеті (довідка №57/680-01.12 від 9 квітня 2008 р.), Глухівському державному педагогічному університеті імені С.М. Сергєєва (довідка №1098 від 16 квітня 2008 р.), Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка (довідка №618 від 08 липня 2008 р.), Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (довідка №07-10/1293 від 26 червня 2008 р.), Тернопільському Національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (довідка №331-28/03 від 9 квітня 2008 р.), Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка (довідка №04-11/520 від 2 червня 2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад та принципів формування змісту інформаційної підготовки майбутніх учителів трудового навчання; визначенні змісту дисципліни «Інформатика» та форм і методів її проведення; розробці критеріїв оцінювання студентів з «Інформатики» та рівнів готовності до використання інформаційних технологій у своїй майбутній професійній діяльності; у безпосередній організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи. У співавторстві з проф. Н.Т. Тверезовською розроблено навчальну програму «Інформатика: Програма для вищих навчальних закладів напряму підготовки «Технологічна освіта» рекомендовану Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України. Ідеї співавтора у дисертаційній роботі не використовувались.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження систематично обговорювалися на засіданнях та методичних семінарах кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2005 - 2008 рр.), кафедри трудового навчання та матеріалознавства Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (2004 - 2008 рр.); реалізовано у виступах на науково-практичних і науково-методичних конференціях та семінарах:

міжнародних: «Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи» (Массандра, 2007), «Інформаційні технології в освіті та управлінні: теорія, досвід, проблеми» (Дрогобич, 2007);

всеукраїнських: «Активізація пізнавальної діяльності учнів (студентів) при вивченні загальнотехнічних дисциплін» (Чернігів, 2005), «Актуальні питання переходу трудової підготовки учнів на новий зміст навчання» (Чернігів, 2006), «Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології» (Дрогобич, 2006), «Актуальні проблеми трудової та професійної підготовки в умовах переходу на новий зміст навчання» (Чернігів, 2007), «Перспективні шляхи розвитку теорії і практики трудового навчання та виховання учнів» (Чернігів, 2008), «Актуальні проблеми технологічної та професійної освіти» (Херсон, 2008).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідно-експериментальної роботи висвітлено у 13 наукових працях автора, з них 10 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, 1 стаття у збірнику матеріалів і тез конференцій, 1 навчальна програма.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, додатків (9 на 97 сторінках), списку використаних джерел (225 найменувань). Робота містить 13 таблиць, 16 рисунків та 4 діаграми. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 328 сторінок, з яких основний текст 216 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет, гіпотезу та основні завдання, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі «Психолого-педагогічні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання з «Інформатики» досліджено історію та сучасний стан інформатизації освітньої галузі, проаналізовано професійну діяльність вчителя трудового навчання, визначено систему знань, умінь і навичок, якими повинен володіти майбутній учитель даного профілю по завершенню вивчення дисципліни «Інформатика», здійснено конструювання змісту навчальної дисципліни «Інформатика» для майбутніх учителів трудового навчання.

Необхідною умовою інформатизації освіти є підготовка педагогів до використання нових інформаційних технологій у своїй професійній діяльності.

Інформатизація суспільно значимих видів діяльності з одного боку, а з іншого - розвиток самої практики освіти, підготовки педагогів у першу чергу, впливає на такий важливий елемент цих систем як зміст навчання. Тому у зміст навчання педагогів повинен бути обов'язково включений такий компонент, як підготовка з інформатики, яка є підґрунтям готовності вчителів до використання комп'ютерної техніки у професійній діяльності.

В процесі нашого дослідження, респондентами якого були методисти та вчителі трудового навчання, виявилось, що проблемами інформатизації шкільної освіти цікавляться 80% і частково 18% респондентів. Хоча добре обізнані стосовно ролі інформаційних технологій в освіті тільки 18%, мають уявлення 15% і погано - 67% опитаних. З числа тих учителів, що пройшли курси перепідготовки педагогічних кадрів, 56% зауважило, що по можливості використовують комп'ютерну техніку при підготовці до уроків з трудового навчання. При цьому відмічають, що це доволі складно через недостатню кількість або застарілість комп'ютерної техніки, спеціального програмного забезпечення, а головне - відсутність не тільки методичної підготовки з використання інформаційних технологій у професійній діяльності, а й елементарних знань та вмінь роботи з комп'ютерною технікою. Це впливає і на те, що на самих уроках трудового навчання практично не використовуються комп'ютерні технології, хоча 70% вчителів вважають, що це необхідно в їхній професійній діяльності. На їхню думку, це сприяє доступності та ефективності сприйняття матеріалу, впливає на розвиток образного мислення та просторової уяви, а в результаті - суттєво підвищує інтерес до предмету та мотивації його вивчення взагалі.

Крім того, у нашому дослідженні ми проводили опитування вчителів трудового навчання стосовно важливості знань та вмінь, необхідних майбутньому вчителю трудового навчання з дисципліни «Інформатика». Ми отримали такий результат: програми пакету MS Office (40%); графічні редактори (34%); програми для моделювання одягу (32%); різноманітні тестові програми для перевірки та оцінювання знань учнів (23%); програми для моделювання виробів та процесів (18%); робота в мережі Internet (17%); мови програмування (8%).

На основі узагальнених результатів наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених нами було визначено поняття інформатичної компетентності вчителя, яка є результатом його інформаційної підготовки. Ми вважаємо, що інформаційна підготовка майбутніх учителів трудового навчання є поєднанням двох складових - базової та спеціальної. Перша відповідає за базові знання, уміння та навички, які необхідні будь-якому користувачу персонального комп'ютера і адаптовані до вчителя трудового навчання. Друга складова призначена вже саме для педагога, специфіки професійної діяльності та спрямована на розв'язання різноманітних навчально-виховних завдань. Базові знання, вміння та навички майбутній учитель трудового навчання може отримати під час вивчення дисципліни «Інформатика», а спеціальні - при вивченні дисципліни «Інформаційні технології в освіті» або інших дисциплін чи спецкурсів з використання комп'ютерних технологій у навчанні.

Аналізуючи праці вчених О.О. Гокуня, М.І. Жалдака, О.П. Значенко, Ю.І. Машбиця, Н.В. Морзе та інших, ми визначили, що базова підготовка включає знання майбутніх учителів трудового навчання архітектури персонального комп'ютера та його периферійних пристроїв, а також вміння ними користуватися (технічний компонент), знання та вміння роботи з операційною системою та її складовими (операційний компонент), знання функцій програм загального призначення та вміння з ними працювати (програмний компонент), елементи методики використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі (методичний компонент) та санітарні умови і техніку безпеки роботи з персональним комп'ютером (гігієнічно-ергономічний компонент). Спеціальна підготовка, в свою чергу, включає гігієнічно-ергономічний та методичний компоненти, а також навчальний, до якого входить оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями навчального призначення.

На основі розглянутих матеріалів та спостережень практичної діяльності вчителя трудового навчання нами було визначено методи та способи використання інформаційних технологій під час підготовки та проведення занять з трудового навчання. Це дало можливість виділити необхідні знання та вміння з інформатики, які потрібні вчителю трудового навчання для вдосконалення його професійної діяльності.

Нами охарактеризовані дидактичні принципи (науковості, систематичності, доступності, зв'язку навчання з життям, комплексні внутрішньопредметні та зовнішньопредметні зв'язки, уніфікації та диференціації, інформаційності) як системи, яка є фундаментом для визначення змісту дисципліни «Інформатика» для майбутніх учителів трудового навчання.

Визначення змісту курсу інформатики для майбутніх учителів трудового навчання проходило в декілька етапів. На першому етапі проводилося анкетування вчителів та студентів четвертого і п'ятого курсів, шляхом якого визначалося які, на їх думку, знання та вміння з інформатики є необхідними майбутньому вчителю трудового навчання. На другому етапі був проведений аналіз освітньо-професійної програми бакалавра зі спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання», під час якого було розглянуто інформаційну підготовку майбутнього вчителя трудового навчання з позицій виробничих функцій, відповідних їм типових задач діяльності та вмінь, які передбачають використання інформаційних технологій учителем трудового навчання. Третій етап - проведення групового експертного оцінювання. По завершенню першого та другого етапів було складено перелік основних питань та понять курсу інформатики для майбутніх учителів трудового навчання. На основі таблиць ранжування результатів експертного опитування викладачів інформатики та вчителів трудового навчання (які мають досвід використання інформаційних технологій у професійній діяльності), було відібрано 11 основних цілісних логічно завершених блоків навчального матеріалу дисципліни «Інформатика» для майбутніх учителів трудового навчання: інформаційні процеси в сучасній освіті, інформація, інформатика, інформаційні системи; операційна система Windows ХР; текстовий процесор Word пакету Microsoft Office; електронні таблиці Excel пакету Microsoft Office; система управління базами даних Access пакету Microsoft Office; програма PowerPoint пакету Microsoft Office; основи роботи в мережі Internet; створення Web-сайтів; комп'ютерна графіка; програма sPlan 6.0; спеціалізоване програмне забезпечення.

Значущість кожного блоку навчального матеріалу визначалася на основі коефіцієнту вагомості, порядок їх розміщення - за допомогою матричної методики. Для визначення часу вивчення кожного розділу було використано статистичну обробку даних, отриманих шляхом експертної оцінки.

Ми довели, що даний курс доцільно вивчати на першому або другому році навчання майбутніх учителів трудового навчання, оскільки отримані знання та вміння будуть використані при вивченні психолого-педагогічних та фундаментальних дисциплін. Він розрахований для студентів різного початкового рівня знань зі шкільної дисципліни «Основи інформатики та обчислювальної техніки».

У другому розділі «Підготовка вчителя трудового навчання на основі його інформатичної компетентності» розглянуто організаційно-методичні умови викладання дисципліни «Інформатика» для майбутніх учителів трудового навчання, визначено критерії оцінювання з навчальної дисципліни «Інформатика» та рівні готовності до використання інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності, наведено результати експериментальної роботи з перевірки доступності змісту розробленого курсу та ефективності методики його викладання. На різних етапах дисертаційного дослідження до експериментальної роботи було залучено 595 студентів, 16 викладачів інформатики, 146 вчителів трудового навчання. Аналіз діяльності педагогічних закладів, які готують спеціалістів з інформатики, свідчить, що при викладанні дисципліни «Інформатика» найбільш часто використовуються наступні організаційні форми: лекція, практичне заняття, лабораторне заняття, консультація, самостійна навчальна робота студентів, олімпіада, конференція, підсумковий контроль.

При проведенні експерименту з викладання дисципліни «Інформатика» у ряді вищих педагогічних навчальних закладів України для майбутніх учителів трудового навчання ми визначили місце та доцільність використання таких видів лекцій: вступна, тематична, узагальнююча, міні-лекція, заключна або підсумкова.

На практичних заняттях з інформатики студенти повинні вивчати не тільки комп'ютерні програмні засоби, а й різні методи та способи їх використання у майбутній професійній діяльності. Завданням практичного заняття є не тільки формування у студентів практичних умінь та навичок, а й мотивів навчання, пробудження інтересу студентів до теми, підвищення їх емоційного настрою та забезпечення єдності навчання й виховання.

Під час лабораторної роботи студенти виконують професійно-спрямовані завдання. Дані завдання ускладнюються порівняно з тими, які розглядалися на практичному занятті. Студентам необхідно самим знайти раціональні шляхи їх розв'язання за допомогою певних програмних засобів. В такому разі мета лабораторної роботи зводиться до поглибленого вивчення науково-теоретичних основ інформатики та оволодіння сучасними способами та методами розв'язання професійно-спрямованих завдань.

У нашому дослідженні методика проведення консультацій суттєво не відрізнялась від традиційної. Вони призначені для надання педагогічно доцільної допомоги студентам у їхній самостійній роботі, а також під час розв'язання різних завдань теоретичного або практичного спрямування.

Нами розкрито, що самостійна навчальна робота студентів не повинна зводитися до вивчення певної літератури, так як вивчення теорії не самоціль, а засіб набуття знань та вмінь для розв'язання практичних завдань. Для ефективної реалізації самостійної роботи студентів викладачу пропонується ввести деякі зміни в методику проведення практичних та лабораторних занять, щоб забезпечити активне просування студентів до набуття нових знань та вмінь.

Досліджуючи варіанти проведення олімпіад з інформатики у педагогічних навчальних закладах ми прийшли до висновку, що в більшості випадків вони спрямовані на програмування. Ми вважаємо, що необхідно проводити олімпіади, в яких враховуються не тільки знання з інформатики, а й з інших дисциплін, тобто професійно орієнтовані, на основі міжпредметних зв'язків. Так як олімпіада повинна сприяти розвитку пізнавальних інтересів, то доцільно використовувати завдання, які мають професійне спрямування.

Ми розглядаємо студентські конференції як невід'ємну частину навчального процесу, яка сприяє не тільки підвищенню наукового потенціалу студентів, а й розвиває їхні комунікативні здібності. Під час проведення нашого експерименту з методики викладання курсу «Інформатика» для майбутніх учителів трудового навчання нами поводились студентські конференції, на яких піднімалися питання інформаційного забезпечення уроків трудового навчання та креслення, покращення інформаційної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, ефективності використання міжпредметних зв'язків трудового навчання та інформатики тощо.

По завершенню викладання інформатики використовується підсумковий контроль у вигляді заліку чи екзамену.

Під час визначення методів навчання ми притримувались класифікації І.І. Ільясова та Н.А. Галатенко, вихідною основою якої є дидактичні задачі. Тому при викладанні розглядуваної дисципліни ми пропонуємо використовувати наступну класифікацію методів навчання: методи мотивації, методи засвоєння знань, методи відпрацювання навчального матеріалу, методи контролю. Узагальнюючи вищесказане, можна відмітити, що основними положеннями методики викладання інформатики для майбутніх учителів трудового навчання є:

- подача та відпрацювання навчального матеріалу проходить на основі професійно-спрямованих завдань, що підсилює мотивацію та інтерес до вивчення дисципліни;

- на практичних заняттях студенти під керівництвом викладача набувають вміння роботи з тим або іншим програмним засобом, а на лабораторному - самостійно виконують поставлене завдання;

- перед початком лабораторної роботи кожен студент проходить тестовий контроль, що спонукає його до постійного вивчення навчального матеріалу.

Аналізуючи праці І.М. Богданової, Р.С. Гуревича, М.І. Жалдака, Л.В. Кондрашової, С.А. Ніколаєнко, В.А. Сластьоніна та інших учених, ми визначили компоненти готовності до використання інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності та рівні її сформованості для майбутніх учителів трудового навчання.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування інформатичної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання (рис. 1) шляхом аналізу її основних компонентів та складових.

Нами був проведений експеримент з перевірки доступності запропонованого змісту дисципліни «Інформатика». У процесі експериментального дослідження ми використовували компонентний метод, за допомогою якого була проведена кількісна та якісна інтерпретація змісту вивчення елементів навчального предмета. Нами було здійснено компонентний аналіз результатів контрольних робіт за розділами. Вибір змісту перевірочних робіт ми проводили з урахуванням тієї бази знань та вмінь, яку студенти отримали під час вивчення курсу «Інформатика».

Результати виконання даних робіт засвідчили про засвоєння всіх необхідних знань та вмінь з даної дисципліни. Узагальнені результати засвоєння знань та сформованості вмінь студентів подані у таблиці 1.

учитель трудовий навчання інформатика



Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1. Показники засвоєння знань та вмінь студентів у процесі експерименту

Розділи	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI
%	82,2	82,0	78,5	79,2	79,1	88,5	82,0	79,5	77,9	84,0	87,6

З вище наведених показників ми бачимо, що рівень засвоєння розділів вище за 70%. Згідно з теорією В.П. Беспалька та А.Г. Киверялга це є показником сформованості діяльності. Тому ми можемо вважати, що зміст розробленого курсу «Інформатика» є доступним.

Перевірка на хибність нуль-гіпотези про те, що розроблена нами методика не впливає на успішність майбутніх учителів трудового навчання з кожного розділу інформатики, підтвердила протилежне. Це означає, що розроблена нами методика викладання даної дисципліни є більш ефективною для студентів даної спеціальності, ніж традиційна, яка є аналогічною до методики викладання на фізико-математичних факультетах.

Отримані результати експериментального дослідження підтвердили доступність розробленого змісту дисципліни та ефективність методики її викладання для майбутніх учителів трудового навчання.

ВИСНОВКИ

За результатами нашого дослідження, метою якого було теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка змісту та методики підготовки майбутніх учителів трудового навчання з інформатики, можна стверджувати таке:

1. Необхідно готувати педагогічні кадри до використання інформаційних технологій у професійній діяльності. Дослідження професійної діяльності вчителів трудового навчання виявило специфіку її відносно інших педагогічних спеціальностей (обмеженість у доступі до персональних комп'ютерів під час проведення уроків, великі обсяги роботи з графічною інформацією різного спрямування, наявність великої кількості технологічних процесів, які неможливо дослідити в межах шкільної майстерні), що спричиняє необхідність науково обґрунтованого відбору змісту, форм та методів інформаційної підготовки майбутніх учителів даного профілю. Вивчення стану інформаційної підготовки майбутніх учителів трудового навчання засвідчило відсутність належного наукового обґрунтування змісту курсу інформатики: визначення цілей, проектування змісту, організації навчального процесу, підбору методів навчання, критеріїв оцінювання з дисципліни.

2. Проаналізовано навчально-педагогічну діяльність учителя трудового навчання на етапах підготовки та проведення уроків. За результатами цього аналізу нами охарактеризовано інформатичну компетентність майбутнього вчителя трудового навчання, яка є складовою частиною професійної компетентності, яка окреслює професійну діяльність вчителя певного профілю, та визначено знання, уміння і навички, необхідні майбутньому вчителю трудового навчання з інформатики, до яких відносяться: знання архітектури персонального комп'ютера, характеристик базових і допоміжних периферійних пристроїв та вміння їх використовувати; знання характеристик операційних систем та призначення їх складових частин, об'єктів та елементів управління, уміння та навички працювати в операційних системах та файлових менеджерах; володіння основами роботи з програмами-архіваторами, антивірусними та діагностуючими програмами; знання програм для роботи з текстом та графічною інформацією, електронними таблицями, базами даних, програмами для створення презентацій, уміння та навички роботи з ними; вміння кристуватися глобальною мережею Інтернет; знання санітарних умов і режимів безпечного використання комп'ютерів; оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями навчального призначення; знання сутності діалогу учня з комп'ютером та способів моделювання особистісного спілкування в комп'ютерному навчанні; уміння реалізовувати індивідуалізоване навчання при використанні інформаційно-комунікаційних технологій навчання.

3. Аналіз професійної діяльності вчителя трудового навчання, освітньо-професійної програми бакалавра зі спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання» та метод групового експертного оцінювання дозволили визначити та обґрунтувати зміст курсу «Інформатика» для майбутніх учителів трудового навчання. Для цього ми проаналізували інформаційну підготовку майбутнього вчителя трудового навчання з позицій виробничих функцій, відповідних їм типових задач діяльності та вмінь, які передбачають використання інформаційних технологій вчителем трудового навчання, а також провели роботу з двома групами експертів (викладачі інформатики та вчителі трудового навчання), яка дозволила виділити основні цілісні логічно завершені блоки навчального матеріалу дисципліни «Інформатика».

4. На основі вивчення досвіду роботи педагогічних та технічних вищих навчальних закладів України, що готують спеціалістів з інформатики, визначено основні організаційні форми навчальної взаємодії викладача та студента, які враховують логіку процесу пізнання. Дослідження показало, що доцільно використовувати такі види лекцій: вступна, тематична, міні-лекція, узагальнювальна, заключна. Зміст лекції повинен визначатися навчальною програмою, відображати досягнення науково-технічного прогресу, характеризуватися динамічністю, науковою переконливістю та доказовістю. На практичних заняттях з інформатики студенти повинні вивчати комп'ютерні програмні засоби, різні методи та способи їх використання у своїй майбутній професійній діяльності. Студентів потрібно навчати не тільки стандартним процедурам, але й пошуковій діяльності в процесі розв'язування практичних задач професійного спрямування. На лабораторному занятті відбувалося подальше вдосконалення вмінь та навичок, яке носило більш самостійний характер, але під керівництвом викладача. Мета лабораторної роботи зводилась до поглибленого вивчення науково-теоретичних основ інформатики та оволодіння сучасними способами та методами розв'язання професійно-спрямованих завдань. Логічним продовженням навчального процесу є самостійна навчальна робота студентів, яка не повинна зводитися до вивчення певної літератури, оскільки вивчення теорії не самоціль, а засіб набуття знань та вмінь для розв'язання практичних завдань. Зміст предметної олімпіади, як форми роботи із здібними студентами, повинен враховувати не тільки знання з інформатики, а ґрунтуватися на широких міжпредметних зв'язках (використання завдань професійного спрямування), що буде сприяти розвитку пізнавальних інтересів. Невід'ємною частиною навчального процесу є студентські конференції, які сприяють не лише підвищенню наукового потенціалу студентів, а й розвивають їхні комунікативні здібності. Дослідження показало, що найчастіше використовуються групові, індивідуальні, ситуативні та постійні консультації, які суттєво не відрізняються від традиційної методики їх проведення. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному етапі. Під час викладання інформатики використовується підсумковий контроль у вигляді заліку та екзамену. В процесі дослідження було визначено рівні та критерії готовності майбутнього вчителя трудового навчання до використання інформаційних технологій у професійній діяльності:

- низький (знання та вміння поверхові, інтуїтивного характеру),

- середній (знання з інформатики засвоєні не в повному обсязі, вміння, спираючись на інструктивні матеріали, застосовувати програмний засіб до педагогічної ситуації),

- достатній (знання з інформатики засвоєні, але допускаються деякі неточності, практичні вміння використання інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності),

- високий (навчальний матеріал з інформатики засвоєний повністю, сформована система знань та вмінь використання інформаційних технологій як елементу пізнання та дослідження у майбутній професійній діяльності, сформована стійка потреба до подальшої самоосвіти).

Вдосконалено критерії оцінювання знань, умінь та навичок з «Інформатики», які відповідають вимогам Болонської системи оцінювання (шкала ECTS). Уточнено модель формування інформатичної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання, яка відповідає сучасним вимогам, та має наступну структуру:

- потреби суспільства та вимоги інформатизації освіти;

- інформаційна підготовка: базова (технічний, операційний, програмний компоненти) та спеціальна (гігієнічно-ергономічний, методичний, навчальний компоненти); зміст підготовки з інформатики (форми, засоби, методи); результат підготовки з інформатики (знання, вміння); готовність до використання інформаційних технологій у професійній діяльності (мотиваційний, змістовий, операційний, рефлексивний компоненти).

5. За допомогою матричного методу сформовано послідовність цілісних логічно завершених блоків навчального матеріалу, які вибудувались у програму дисципліни «Інформатика». Метою розробленої програми є формування інформаційної культури студентів, тобто знань, умінь та навичок, необхідних для забезпечення кваліфікованого використання комп'ютера в навчанні та у своїй майбутній професійній діяльності, здатності до подальшої самоосвіти з урахуванням швидкозмінності програмних продуктів. Експериментальна перевірка на доступність змісту дисципліни показала рівень засвоєння навчального матеріалу студентами понад 70%. Це дає підстави стверджувати, що зміст дисципліни цілком доступний для більшості студентів, які отримують спеціальність учителя трудового навчання і може пропонуватися для практичного застосування в підготовці спеціалістів даного профілю, а рекомендовані організаційні форми та методи їх проведення є ефективними для формування у майбутніх учителів трудового навчання необхідного рівня інформаційної підготовки.

Одержані результати педагогічного дослідження пройшли експериментальну перевірку та статистичну обробку і довели правомірність основних положень висунутої гіпотези. Разом з тим, результати нашого дослідження не претендують на повне висвітлення такої складної проблеми, як інформаційна підготовка майбутніх учителів трудового навчання. Подальша робота може проводитись за такими напрямами:

- розробка та обґрунтування програми спецкурсу по вивченню вузькоспеціалізованого програмного забезпечення (конструювання та моделювання одягу, моделювання технічних процесів тощо);

- розробка дисципліни «Інформатика» та методики її викладання для курсів підвищення кваліфікації та перепідготовки вчителів трудового навчання;

- визначення методичних аспектів використання комп'ютерних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення під час викладання спеціальних дисциплін (особливу увагу слід приділити технічним дисциплінам).

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних фахових виданнях

1. Ховрич (Нітченко) Г.М. Використання комп'ютерів на уроках природничо-математичного циклу для розв'язування задач / Г.М. Ховрич // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2004. - Вип. 22. - С. 59 - 63. - (Серія: Педагогічні науки).

2. Ховрич (Нітченко) Г.М. Розвиток творчого мислення за допомогою комп'ютерної техніки / Г.М. Ховрич // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2005. - Вип. 29. - С. 67 - 69. - (Серія: Педагогічні науки).

3. Ховрич (Нітченко) Г.М. Аналіз деяких напрямків використання комп'ютерних технологій у навчанні / Г.М. Ховрич // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2005. - Вип. 29. - С.59 - 62. - (Серія: Педагогічні науки).

4. Нітченко Г.М. Інформатизація освіти: історичний розвиток, проблеми та перспективи / Г.М. Нітченко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 37. - С. 17 - 20. - (Серія: Педагогічні науки).

5. Нітченко Г.М. Становлення інформатики як науки / Г.М. Нітченко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - Вип. 37. - С. 12 - 16. - (Серія: Педагогічні науки).

6. Нітченко Г.М. Використання нових інформаційних технологій вчителем трудового навчання / Г.М. Нітченко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2007. - Вип. 14. - С. 126 - 130.

7. Нітченко Г.М. Інформаційна підготовка вчителя трудового навчання / Г.М. Нітченко // Освітянські обрії: реалії та перспективи: зб. наук. праць / Н.Т. Тверезовська (голова) та ін. - К.: ІПТО, 2007. - №1(1). - С. 138 - 141.

8. Нітченко Г.М. Інформаційна компетенція як складова професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання / Г.М. Нітченко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - Вип. 45. - С. 77 - 83. - (Серія: Педагогічні науки).

9. Нітченко Г.М. Професійна компетенція як основа підготовки вчителя (теоретичний аспект) / Г.М. Нітченко // Педагогічний альманах. - Херсон: РІПО, 2007. - Вип. 2. - С. 127 - 132.

10. Нітченко Г.М. Мотивація навчальної діяльності як компонент професійної підготовки / Г.М. Нітченко // Педагогічні науки. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. - Вип. 48. - С. 283 - 288.

11. Нітченко Г.М. Організаційні форми викладання дисципліни «Інформатика» для майбутніх вчителів трудового навчання / Г.М. Нітченко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2008. - Вип. 53. - С. 44 - 49. - (Серія: Педагогічні науки).

Тези і матеріали конференцій

12. Нітченко Г.М. До питання інформаційної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання / Г.М. Нітченко // Інноваційно-інформаційні технології в освіті та управлінні: теорія, досвід, проблеми: міжнар. наук.-практ. конф., 28 - 31 жовтня 2007 р.: тези доповіді. - Трускавець, 2007. - С. 52 - 54. Навчально-методичні праці

13. Інформатика: Програма для вищих начальних закладів напряму підготовки «Технологічна освіта» / Г.М. Нітченко, Н.Т. Тверезовська. - Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2008. - 48 с.

АНОТАЦІЇ

Нітченко Г.М. Зміст і методика підготовки майбутніх учителів трудового навчання з інформатики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю: 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. - Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, Чернігів, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі змісту і методики підготовки майбутніх учителів трудового навчання з інформатики. У дисертації досліджено історію та сучасний стан інформаційних процесів в освіті. Вивчено стан використання інформаційних технологій вчителем трудового навчання у своїй професійній діяльності. На основі чого виділено перелік необхідних знань, умінь та навичок, необхідних майбутньому вчителю трудового навчання. Для визначення змісту дисципліни «Інформатика» використано загально-дидактичні та специфічні принципи добору, професіографічний підхід та метод експертних оцінок. Розглянуто основні методичні підходи викладання даної дисципліни. Визначено критерії оцінювання знань та вмінь з інформатики та рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання інформаційних технологій у професійній діяльності. Уточнено модель формування інформатичної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання. Перевірено доступність розробленої програми з інформатики та ефективність пропонованої методики.

Ключові слова: інформатика, професійна підготовка майбутніх учителів трудового навчання, зміст та методика викладання інформатики, модель формування інформатичної компетентності.

Нитченко Г.Н. Содержание и методика подготовки будущих учителей трудового обучения по информатике. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Черниговский государственный педагогический институт имени Т.Г. Шевченко, Чернигов, 2008.

Диссертационное исследование посвящено теме содержания и методики подготовки будущих учителей трудового обучения по информатике. На современном этапе развития общества наблюдается широкая информатизация человеческой деятельности. В связи с этим изменяется роль и задание образования, которые сориентированы на подготовку человека к активному участию в жизни и процессах информационного общества.

Анализ подготовки педагогических кадров свидетельствует о недостаточной разработке содержания и методики преподавания дисциплин, которые связаны с изучением информационно-коммуникационных технологий. Хотя, необходимо обратить внимание, что в данном направлении ведется активная работа многих современных отечественных и зарубежных ученых. Так, в содержание подготовки учителей математики, физики, иностранного языка и т.п. входит такой компонент, как подготовка с информатики. В то же время, в подготовке учителя трудового обучения данный компонент отсутствует. Следовательно, разработка содержания и методики подготовки будущих учителей трудового обучения по информатике есть актуальной и необходимой.

На основе изучения профессиональной деятельности учителя трудового обучения (при подготовке и проведении уроков), профессиографического подхода (анализ информационной подготовки с позиций производственных функций, соответствующих им типичных задач деятельности та умений, которые предполагают использование информационных технологий) и метода группового экспертного оценивания (отбор преподавателями информатики и учителями, которые активно используют компьютерную технику в учебно-воспитательном процессе, основных понятий и целостных логически оконченных блоков учебного материала по информатике для будущих учителей трудового обучения), было определено содержание дисциплины «Информатика». После чего при помощи матричного метода было сформировано последовательность изучения полученных блоков учебного материала, что, в итоге, выстроилось в программу «Информатика», которая рекомендована Институтом инновационных технологий и содержания образования Министерства образования и науки Украины как учебная программа для высших учебных заведений направления подготовки «Технологическое образование».

Для решения проблемы информатической компетентности учителя трудового обучения в нашем исследовании разработана модель формирования информатической компетентности учителей данного профиля. Данная модель включает следующие основные элементы: потребности общества и требования информатизации образования, информационная подготовка. Последняя включает: базовую (технический, операционный, программный компоненты) и специальную (гигиенично-эргономический, методический и учебный компоненты) подготовки, содержание подготовки по информатике, результат подготовки по информатике (знания и умения), готовность к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности (мотивационный, содержательный, операционный и рефлексивный компоненты).

...