Методика вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 371.2: 82.09 (477)

Методика вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи

13.00.02 - теорія і методика навчання (українська література)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Горячок Інна Владиславівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, Міністерство освіти і науки України, м. Кам'янець-Подільський

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Лаврусевич Надія Олексіївна, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, доцент кафедри теорії та історії журналістики й української літератури.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Жила Світлана Олексіївна, Чернігівський обласний інститут працівників педагогічної освіти.

кандидат філологічних наук, професор Гон Мойсей Якович, Рівненський державний гуманітарний університет, професор кафедри української літератури.

Захист відбудеться 24 грудня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

З дисертацією можна ознайомитися в Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського (04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9)

Автореферат розіслано 23 листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г. Т. Шелехова

педагогічний літературний публіцистичний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах становлення в Україні громадянського суспільства, правової держави, демократичної політичної системи освіта має стати найважливішим чинником гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості. Передумовою утвердження розвинутого громадянського суспільства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання. Ідея формування нової ціннісної системи суспільства відображена в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст. та інших державних документах, де зазначено роль відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної особистості, громадянина і патріота. Школі належить основна роль у формуванні активних творців нового життя в Україні, вихованні їхньої національної самосвідомості, політичної культури. Конче потрібно, щоб в Україні молоді її громадяни були політично грамотними, обізнаними, могли відстояти свою громадянську позицію. Вивчення публіцистики, її аналіз значною мірою сприяють формуванню таких якостей, що відповідають потребам морально здорової людини, оскільки публіцистика як суспільно-політична література досліджує об'єктивні, закономірні процеси, не відштовхуючи особистість, її індивідуальність, яка є формою вираження об'єктивних закономірних зв'язків.

У наш час публіцистика займає важливе місце в суспільстві. Перше десятиріччя ХХІ ст. більшою мірою, ніж попередні, зумовило дві основні функції публіцистики: відображення суспільного життя і формування ставлення людини до нього. Соціальна поведінка і політична свідомість людей примушує публіцистику активно й оперативно входити в життя, бачити у фактах, подіях, явищах реальної дійсності їх політичну суть, яка визначає життєво важливі проблеми. Публіцистика володіє сильним потенціалом у розвитку особистості учня. Вона з'являється перед старшокласником як певна модель світу, модель поведінки, що виходить за рамки своєї епохи і дає проекцію на сучасну дійсність. З досвіду роботи помічаємо, що чимало учнів важко включаються у будь-які суспільні процеси, вони слабко орієнтуються в суспільних подіях і не в змозі дати їм реальної оцінки.

Зорієнтованість сучасної літературної освіти в школі на формування національно свідомої і духовно багатої особистості зумовлює необхідність пошуку нових ефективних шляхів вивчення публіцистики у старших класах, оскільки творчість письменників-публіцистів, їхня безкомпромісна світоглядна позиція, втілена у творах, є могутнім джерелом морального, національного, патріотичного виховання молоді. Тому публіцистиці властиві свої специфічні риси, її вивчення не буде ефективним без акцентування уваги на них.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми перебували у колі наукових інтересів видатних українських і зарубіжних учених.

Літературознавчу основу дослідження складає науковий доробок учених В. Здоровеги, Г. Грабовича, Ю. Лазебника, Й. Лося, В. Учонової, М. Черепахова, В. Шкляра, С. Абрамовича, П. Автомонова, Ф. Білецького, В. Галич, О. Галича, Н. Заверталюк, Є. Журбіної, В. Качкана, М. Подоляна.

Важливість вивчення публіцистики у старших класах частково розглядається у психолого-педагогічних дослідженнях С. Рубінштейна, Л. Божович, І. Дубровіної, А. Леонтьєва, Є. Ільїна, В. Кан-Калика, І. Кона, Ю. Бабанського, А. Гіна, В. Стоюнина, А. Хуторського, В. Сухомлинського. Методичний аспект проблеми вивчення публіцистики у 9-11 класах порушений у працях методистів В. Водовозова, М. Рибникової, В. Голубкова, Т. Бугайко і Ф. Бугайко, Є. Пасічника, Н. Волошиної, Г. Токмань, З. Шевченко.

Програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів передбачають епізодичне текстуальне вивчення та оглядове ознайомлення старшокласників із публіцистичною спадщиною українських письменників, що відіграє неоціненну роль у справі виховання гармонійно розвиненої особистості, людини високої духовності, справжнього патріота своєї землі, але розгляд творів не враховує тих специфічних особливостей, які відрізняють публіцистику від пріоритетних для шкільного вивчення таких жанрів, як епос, лірика й драма.

Недостатня розробленість проблем застосування ефективних методів і прийомів аналізу, відсутність чітко визначених показників засвоєння учнями публіцистики свідчать про актуальність обраної теми, її соціальну і практичну значущість. Досі ще не створено науково обґрунтованої методичної системи вивчення публіцистичних творів у школі, яка враховувала б психологію старшокласника і забезпечувала адекватне до вікових особливостей учнів сприймання публіцистичного тексту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з комплексною темою кафедри теорії та історії журналістики й української літератури Кам'янець-Подільського національного університету “Текст як основна одиниця комунікації”. Тема дослідження затверджена вченою радою Кам'янець-Подільського національного університету (протокол № 11 від 29 грудня 2005 року) та узгоджена Радою з питань координації наукових досліджень у галузі педагогічних і психологічних наук АПН України (протокол за № 3 від 21 березня 2006 року).

Об'єкт дослідження - процес вивчення української публіцистики у старших класах загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи і прийоми навчання у процесі опрацювання публіцистичних творів українських письменників.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці методичної системи вивчення публіцистичних творів у 9-11 класах загальноосвітньої школи, спрямованої на глибоке засвоєння їх значення і художньої самобутності.

Дослідження вимагало вирішення таких завдань:

- проаналізувати стан вивченості публіцистичних творів у літературознавстві, систематизувати та узагальнити визначені фахівцями домінантні риси;

- з'ясувати психолого-педагогічні чинники, які сприятимуть літературному розвитку старшокласників, формуванню в них умінь самостійно працювати з публіцистичним текстом і відіграватимуть важливу роль у процесі їх соціалізації засобами мистецтва слова;

- розробити методику вивчення публіцистичних творів на уроках української літератури й факультативних заняттях;

- теоретично й експериментально перевірити ефективність створеної методики.

Методологічною основою дослідження є розвідки теоретиків літератури і журналістикознавства В. Здоровеги, Ю. Лазебника, В. Учонової М. Черепахова, В. Шкляра про зміст, функції, структуру публіцистики; дослідження С. Абрамовича про розвиток української публіцистики, її зв'язок зі світовою; власне бачення сучасних публіцистичних жанрів подають П. Автомонов, Ф. Білецький, В. Галич, О. Галич, Н. Заверталюк, Є. Журбіна, В. Качкан, М. Подолян; визначені характерні для сучасної публіцистики основні мотиви: митець і влада, національна ідея, народ і мова, екологія та довкілля.

Методологічну основу дослідження на психолого-педагогічному рівні становлять розвідки вчених про особливості формування духовних потреб і мотивів навчальної діяльності в юнацький період (Л. Божович, І. Дубровіна, Є. Ільїн, В. Кан-Калик, І. Кон), особливості рецепції художньої творчості юнацтвом (Л. Виготський, Е. Еріксон); принципи моделювання навчальної діяльності учнів, обґрунтовані у працях дидактів (Ю. Бабанський, А. Гін, А. Хуторськой,), психологів (Д. Узнадзе, С. Подмазін).

Підґрунтям методики вивчення публіцистики є дослідження вчених, де класифіковано методи, прийоми і види навчальної діяльності; визначено шляхи створення проблемних ситуацій (В. Водовозов, М. Рибникова, Т. Бугайко, Є. Пасічник, Н. Волошина); обґрунтовано екзистенційно-діалогічну концепцію викладання української літератури у старших класах (Г. Токмань); умотивовано застосування прийомів шкільної лекції (З. Шевченко), активізацію пізнавальної діяльності учнів під час вивчення літератури шляхом застосування різних за характером дидактичної мети завдань (А. Уліщенко, А. Фасоля).

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження:

- теоретичні: ретроспективний, порівняльний і системний аналіз літературознавчої, психологічної, дидактичної, методичної літератури для виявлення стану теоретичної розробки теми дослідження; аналіз навчальних програм, шкільних підручників, хрестоматій з української літератури для визначення теоретико-методичних засад дослідження;

- емпіричні: бесіди з учителями й учнями (групові, індивідуальні), анкетування вчителів та учнів, цілеспрямоване спостереження за навчально-виховним процесом, аналіз уроків і позакласних заходів, усних і письмових робіт учнів з метою визначення готовності роботи з публіцистичними творами; моделювання експериментальної методики вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для запровадження та з'ясування ефективності розробленої методичної моделі, кількісний і якісний аналіз експериментальних даних для визначення результатів дослідження.

Експериментальною базою дослідження стали навчальні заклади Хмельницької області м. Кам'янця-Подільського (ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7 (довідка № 907 від 14 грудня 2007 року), гімназія (довідка № 912 від 15 грудня 2007 року), (Лісоводська, Великолевадська, Тростянецька, Турчинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів) Городоцького району (довідка № 876 від 14 листопада 2007 року), (Радіснянська, Западинецька, Щиборівська, Кульчинська ЗОШ І-ІІІ ст.) Красилівського району, Красилівська ЗОШ № 3 (довідка № 881 від 9 листопада 2007 року), Ізяславська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 (довідка від 12 листопада 2007 року)”, Сутковецька, Соколівська, Шарівська, Правдівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Ярмолинецького району (довідка № 794 від 1 грудня 2007 року), м. Чернівці (загальноосвітня школа № 28, № 42), Гусятинська ЗОШ, ЗОШ І-ІІІ ст. с. Постолівка, НВК “ЗОШ І-ІІІ ст. № 1-гімназія” та ЗОШ № 2 м. Хоросткова, НВК “ЗОШ І-ІІІ ст. № 1-гімназія” та ЗОШ № 2 м. Копичинці Тернопільської області, Білоцерківська загальноосвітня школа № 10 Київської області (довідка від 17 березня 2008 року). На різних етапах експериментом було охоплено 615 учнів 9-11 класів.

Робота над дисертацією проводилася протягом трьох етапів:

На першому етапі (2002-2003 рр.) вивчалася літературознавча, психолого-педагогічна і методична література з досліджуваної проблеми, аналізувався й узагальнювався передовий педагогічний досвід. Було визначено вихідні теоретичні засади дослідження, сформульовано його об'єкт, предмет, мету, завдання.

На другому етапі (2003-2004 рр.) було проведено констатувальний зріз, проаналізовано його результати, підготовлено матеріали для здійснення формувального експерименту, розроблено та теоретично обґрунтовано методичну систему вивчення публіцистичних відомих українських письменників: І. Франка, П. Грабовського, О. Вишні, М. Хвильового, І. Багряного, У. Самчука, О. Гончара та інших.

На третьому етапі (2004-2007 рр.) було проведено формувальний експеримент у 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з метою перевірки ефективності запропонованої методики, проаналізовано його результати, підводились підсумки роботи.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в теорії і методиці української літератури створено, теоретично обґрунтовано й апробовано методику вивчення публіцистичних творів на уроках та факультативних заняттях з української літератури у старших класах загальноосвітньої школи; розроблено теоретичні засади і модель системи вивчення публіцистики у шкільному курсі української літератури у 9-11 класах; розкрито потенційні можливості цієї системи; набули подальшого розвитку метод лекції, такі прийоми, як коментоване читання, інтерв'ю, дискусія та інші; обґрунтовано оптимальні методи, прийоми, види навчальної діяльності, спрямовані на засвоєння учнями публіцистичних творів; виявлено умови реалізації зазначеної системи; удосконалено методику вивчення окремих літературних тем (9-11 кл.) із застосуванням публіцистичних творів; визначено літературознавчі, психолого-педагогічні та методичні основи публіцистичних творів у процесі вивчення української літератури у старших класах.

Практичне значення дослідження визначається його спрямованістю на підвищення ефективності навчання на уроках української літератури, факультативах, позакласних заходах і сприяє розвитку моральних якостей людини-громадянина. Запропонована система уроків та факультативних занять розширює сферу мисленнєвої діяльності учнів, збагачує їхні знання й уміння, сприяє літературному й загальному розвитку. Матеріали дослідження можуть бути використаними у процесі створення навчальних програм і підручників, у практиці викладання літератури у школі; урахованими в навчально-тематичних планах роботи курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на всеукраїнських конференціях: “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (м. Хмельницький, 2005 р.; 2007 р.); “Гуманітарна освіта в профільних навчальних закладах: проблеми і перспективи” (м. Київ, 2005 р.); “Актуальні проблеми історії і теорії української літератури” (м. Львів, 2005 р.); “Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування системи вищої освіти” (м. Хмельницький, 2007 р.); “Українська література в контексті світової: теоретичний, методичний та перекладацький аспект” (м. Черкаси, 2007 р.); висвітлювалися під час проведення практичних занять зі студентами спеціальності “Педагогіка. Українська мова та література” Хмельницького національного університету та Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Публікації. Основні положення висвітлено у 14 публікаціях, з яких 8 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 194 найменувань та 7 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, з них основного змісту - 167 сторінок. У тексті є 7 таблиць, 5 рисунків, 1 діаграма.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її наукова значущість, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, з'ясовано новизну і практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів експериментального навчання.

У першому розділі - “Теоретичні основи вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи” - проаналізовано, систематизовано та узагальнено визначені у літературознавстві домінантні риси публіцистичних творів та їх жанрову структуру; з'ясовано психолого-педагогічні чинники розуміння і сприймання публіцистики учнями старших класів, що сприятимуть їхньому літературному розвитку, формуванню вмінь самостійно працювати з публіцистичним текстом і відіграватимуть важливу роль у процесі соціалізації молодих людей; прослідковано стан вивченості публіцистики у методиці викладання української літератури.

Основою методики вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи є дослідження літературознавців, теоретиків журналістики, у яких йдеться про природу публіцистики, історичні чинники її виникнення, специфічні особливості, суспільну роль, гносеологічне і психологічне підґрунтя. Нами враховано визначення публіцистики Д. Заславського, В. Учонової, М. Черепахова та ін. Ми погоджуємось із думкою сучасного науковця Й. Лося, що публіцистика - “це словесна сфера моделювання свідомості, вияв незгасної активності, динамізму людського духу, політичне і морально-філософське освоєння історії та актуальної суспільної практики, всеохоплюючий спосіб формування особистості, площина вияву інтересів і вартостей людей, суспільних груп і націй, втілення їх культурної ідентичності” і надалі у створеній нами методиці послуговуватимемось саме цим твердженням. Віхи історії розвитку української публіцистики визначені у розвідках С. Абрамовича, В. Здоровеги, О. Білецького, Ю. Барабаша, А. Погрібного.

Аналіз ряду досліджень про публіцистику В. Здоровеги, В. Качкана, А. Москаленка, М. Подоляна, Є. Прохорова, Б. Стрельцова дає змогу зробити висновок про функції публіцистики: формування суспільної думки, відображення актуальних для сучасності суспільних явищ у їх цілісності.

Схиляємося до думки, що об'єкт публіцистики - це переважно реальна суспільна діяльність громадян у всій її складності і виявах у сферах економіки, права, науки, побуту, культури, моралі тощо.

Не можемо не погодитись з тим, що публіцистика та художня література є різними видами словесної творчості, кожен з яких має свій предмет, власні завдання й функції. За С. Абрамовичем, публіцистика спирається на аналітичне мислення і покликана висвітлювати різноманітні громадські проблеми політичні, економічні, моральні. Художня література розглядається як сфера невимушеної суб'єктивної гри думки та емоції, як образно інтуїтивне переживання світу. Якщо художня література є предметом наукових пошуків уже кількох тисячоліть, то публіцистика, за словами Ю. Лазебника, не має ні своєї наукової історії, ні своєї всебічно осмисленої теорії. Щодо публіцистики досі існують різні, часто протилежні погляди. Одні науковці зараховують публіцистику до журналістики, вважаючи її окремою частиною останньої. Для інших - публіцистика включає до свого складу ще й журналістику. Комусь здається, що публіцистика є самостійною наукою, ще інші роблять її частиною соціології. І подібні позиції далеко не вичерпують різних підходів до природи публіцистики, тому немає одностайності щодо цього питання. Ми схиляємося до думки, що публіцистика тяжіє більше до художньої літератури.

Учені М. Подолян, Д. Прилюк, В. Качкан, В. Здоровега, В. Галич та ін. по-різному класифікують публіцистичні жанри. Поділ публіцистики на жанри є умовним, оскільки нерідко трапляються випадки, коли один і той же твір має виразні ознаки різних жанрів, наприклад, нарису, статті, есе тощо. У нашому дослідженні подано характеристику і зроблено аналіз основних жанрів публіцистики, а саме: статті, фейлетону, памфлету, нарису, есе, котрі пропонуються для вивчення учнями старших класів загальноосвітньої школи, оскільки для створення нової методики це матиме велике значення. Також визначено головні мотиви сучасної публіцистики: митець і влада, національна ідея, народ і мова, екологія і довкілля, які сприяють розвиткові громадської думки, втручаються у суспільні процеси.

Основою для обґрунтування методики вивчення публіцистичних творів у старших класах є психолого-педагогічні дослідження Є. Еріксона, Г. Костюка, Л. Виготського, Л. Божович, І. Кона, В. Кан-Калика, О. Леонтьєва, О. Спіркіна, Н. Михальчук, Е. Івашкевича (про зміст, функції, значення процесів самовизначення і самосвідомості, важливу роль у формуванні світогляду рефлексії, особливості розвитку мислення в учнів старших класів, про особистісний підхід у спілкуванні зі старшокласниками, розвиток діалогічних умінь та навичок, психологічну підготовку до дискусії та інше), що визначають умови ефективності вивчення публіцистичних творів і розвитку духовно багатої особистості старшокласника.

Аналіз методичної літератури з теми дослідження показав, що ще на початку ХХ століття відомі вчені-методисти Н. Соколов, М. Рибникова, В. Голубков головною метою вивчення літератури у школі вважали формування суспільно значущої позиції особистості учнів.

У XX - на початку XXI століття у методиці викладання літератури спостерігається підвищення інтересу вчених-методистів, учителів-практиків до проблеми вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи. Науковці Б. Степанишин, Є. Пасічник, Н. Волошина, Г. Токмань, А. Градовський, Л. Мірошниченко, О. Ісаєва, З. Шевченко та інші вказують на доцільність проведення ґрунтовних методичних досліджень з означеної проблеми. Однак багато аспектів проблеми вивчення публіцистичних творів не знайшли необхідного висвітлення у методичних дослідженнях, зокрема не розроблено питання застосування оптимальних методів, прийомів і видів навчальної діяльності під час вивчення публіцистичних творів.

Аналіз чинних шкільних програм з української літератури для учнів 9-11 класів засвідчив потребу вдосконалення навчальних матеріалів щодо вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи.

У ході підготовки до проведення констатувального зрізу було визначено його мету, вікові групи учнів, школи, де мало проводитися дослідження, обрані методи дослідження, розроблено анкети, тематику письмових робіт, критерії для визначення дієвості апробованої методики.

Для проведення констатувального зрізу обрано школи, у яких працювали вчителі різних кваліфікаційних категорій, що забезпечило об'єктивність експерименту й дало змогу зробити правильні висновки й узагальнення із здобутих результатів.

Під час констатувального зрізу застосовувалися різні методи дослідження: анкетування, спостереження, бесіди, аналіз письмових робіт та шкільної документації.

Констатувальний зріз, що проводився серед учнів, мав на меті визначити рівень знань про публіцистику; розуміння сутності й ролі публіцистики в житті людини; усвідомлення важливості звернення до неї у процесі опрацювання навчального матеріалу; з'ясувати, як часто вивчаються публіцистичні твори на уроках української літератури та інших предметів, окреслити коло вмінь і навичок аналізу публіцистики у контексті творчості митця. Окрім анкет, у ході констатувального зрізу було проаналізовано письмові роботи, оскільки аналіз шкільної документації показав, що до вивчення публіцистики у старших класах звертаються рідко. Аналіз робіт висновок про низький рівень зацікавленості проблемою й розуміння її сутності.

Констатувальний зріз проводився не тільки серед учнів, а й учителів. Бесіди, відвідані заняття, аналіз планів уроків засвідчили, що словесники приділяють увагу розвиткові пізнавальної активності школярів, розуміють роль публіцистики письменника в осягненні його творчості, вплив на формування світогляду молодих громадян нашої держави.

Водночас було відзначено й такі недоліки, як: відсутність системи роботи, епізодичність звернення до публіцистики, використання її здебільшого як ілюстрації до певних тез, положень автобіографічного характеру. Учителі відчувають брак фактичного матеріалу для повноцінної організації роботи на уроці.

У другому розділі - “Експериментально-дослідницька робота з проблеми вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи“ - теоретично обґрунтовано методику вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи і практично доведено доцільність форм, методів і прийомів вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи, описано констатувальний і формувальний експерименти, проаналізовано здобуті результати.

У дослідженні визначено, що методична система вивчення публіцистики у старших класах загальноосвітньої школи - це складне структурне утворення, що містить провідну ідею, функції, принципи, методи, прийоми, форми навчальної діяльності, спрямовані на ґрунтовне сприймання і розуміння публіцистичних творів, за допомогою яких формується світогляд учня, відбувається соціалізація особистості старшокласника. Вона реалізується через уроки, факультативні заняття, позакласні заходи, присвячені значущим темам, ґрунтується на безперервному системному розвитку особистості школяра, підготовки його до суспільного життя.

Мета методичної системи полягає у визначенні ефективних методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, спрямованих на досягнення цілісності у сприйманні шкільного курсу літератури, формування в учнів високоморальних понять за допомогою вивчення публіцистики у старших класах загальноосвітньої школи.

Методична система виконує такі функції: пізнавальну (глибоке осмислення публіцистичних творів, визначення авторської позиції, поглиблення знань з гуманітарних предметів); розвивальну (розвиток вмінь та навичок аналізу публіцистичного твору); світоглядну (створюється фундамент для світобачення старшокласників, соціалізації особистості); мотиваційну (розвиток інтересу до вивчення публіцистики); виховну (розвиток людини-громадянина, високих моральних почуттів).

Розробка системи вивчення публіцистики ґрунтувалася на головних загальнонаукових принципах системи:

- цілісності (залежність кожного елемента системи від його місця, функції в цілому);

- структурності (можливість опису системи через визначення її структури);

- взаємозалежності системи й середовища (формування й виявлення особливостей системи у процесі взаємодії із середовищем, виступаючи при цьому провідним активним компонентом взаємодії);

- ієрархічності (кожен компонент системи у свою чергу може розглядатися як система);

а також системного підходу: змістовності (можливість фіксування недоліків старих традиційних функцій); динамічності й спадковості.

Крім загальнонаукових, в основу системи покладені:

Загальнодидактичні принципи: науковості й доступності; систематичності й послідовності засвоєння знань; проблемності; науковості; творчої активності й свідомості учнів; єдності навчання, розвитку й виховання; позитивного тла навчання; зв'язку навчання з життям; урахування індивідуальних особливостей учнів.

Методичні принципи викладання української літератури: пріоритету загальнолюдських цінностей; вивчення літератури як мистецтва слова, контекстового розгляду літературних явищ, вивчення будь-якого твору з урахуванням його жанру.

Визначаємо специфічні принципи вивчення публіцистичних творів у загальноосвітній школі: вплив публіцистики на свідомість людини, взаємодія художніх творів і публіцистичної спадщини українських митців.

Провідною ідеєю системи вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи є підвищення рівня літературної освіти, розуміння старшокласниками специфіки публіцистики, формування національно свідомої і духовно багатої особистості молодої людини.

Система вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи відкриває широкі можливості модернізації літературної освіти як на уроках української літератури, так і на факультативних заняттях, під час позакласних і позашкільних заходів.

Методична система вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи являє собою складне структурне утворення, що містить провідну ідею, функції, принципи, методи, прийоми, форми навчальної діяльності.

Розроблену методичну систему експериментально впроваджено у три етапи (в дев'ятому, десятому та одинадцятому класах). Ураховуючи те, що сприймання та розуміння публіцистичних творів учнями 9-11 класів відрізняється, було визначено провідні методи й методичні прийоми навчальної діяльності залежно від етапів вивчення публіцистичного твору для кожного етапу впровадження методичної системи. Робота будувалася таким чином, щоб у кожному наступному класі у процесі вивчення української літератури учні вдосконалювали здобуті в попередніх класах знання, набуті вміння і навички роботи з публіцистичними творами.

Для перевірки ефективності запропонованої системи вивчення публіцистичних творів у 9-11 класах проведено формувальний експеримент, який складався з підготовчого, основного, підсумкового етапів, проаналізовано його результати.

На підготовчому етапі проводилась така робота: добір матеріалу, розробка методичних рекомендацій для вчителів, визначення контрольних і експериментальних класів, ознайомлення та забезпечення вчителів української літератури з навчально-методичними матеріалами для проведення експериментального навчання.

На основному етапі проводилось дослідно-експериментальне навчання, сутність якого полягала у цілеспрямованій зміні ходу звичайного навчального процесу відповідно до поставлених завдань.

На підсумковому етапі формувального експерименту підбивалися підсумки дослідного навчання. За основу брався аналіз результатів анкетування та інтерв'ювання вчителів, письмових відповідей на запитання і творчих робіт учнів. Результати контрольних зрізів, проведених до і після впровадження запропонованої методики, засвідчили ріст успішності учнів 9-11 класів.

Анкета для вчителів складалась з таких запитань:

1. Чи підвищує пропонована методика інтерес учнів до публіцистики?

2. Чи сприяє вона літературному та загальному розвиткові учнів?

3. Назвіть найбільш ефективні, на вашу думку, види робіт, які застосовувалися у формувальному експерименті.

Майже одностайними були словесники у відповідях на перше запитання анкети: смисловий аналіз публіцистичних творів викликає непідробний інтерес учнів, активізує увагу до проблем суспільства, збагачує їхній особистий досвід, спонукає до проблемно-пошукової, дослідницької діяльності. Зазначалося, що в експериментальних класах зросла кількість цікавих неоднозначних відповідей, які демонструють уміння учнів аналізувати, критично мислити, виробляти свій погляд на реалії сьогодення. Педагоги, які працювали за нашою методикою, констатували, що вона забезпечує розвиток таких навчальних умінь, як уміння виділяти й аналізувати у творі ті текстові фрагменти, у яких найповніше розкривається концепція автора, визначати роль і значення головних моментів тексту в розкритті глибини твору. Апробована методика, підкреслювали вчителі-експериментатори, не лише розвиває публіцистичне мислення старшокласників, а й надає змогу юним читачам заглиблюватись у минуле й зазирати у майбутнє, спрямовує учнівську думку й почуття на усвідомлення себе повноцінним громадянином.

Серед найбільш ефективних словесниками називалися такі види робіт: вирішення проблемних завдань, підготовка доповідей, дискусії та диспути на актуальні проблеми.

Ми запропонували учням контрольних та експериментальних класів однакові запитання, для відповіді на які відводилася однакова кількість часу.

Контрольні завдання для учнів добиралися таким чином, щоб виявити рівень розуміння ними специфіки публіцистики, сформованість умінь аналізувати публіцистичний твір й створювати на цій основі особистісні смисли. Ці завдання мали узагальнювальний характер.

Нами було проведено бесіди зі старшокласниками, у яких обговорювалися дискусійні питання, що не передбачали однакових відповідей. Висловлювання учнів експериментальних і контрольних класів надали можливість з'ясувати рівень вияву їх індивідуальності, глибину їхнього суспільного самоусвідомлення.

Під час проведення експерименту нами було експериментально апробовано програму факультативу для учнів старших класів “Українська публіцистика”, схвалену Міністерством освіти і науки України для використання у навчально-виховному процесі.

Результати формувального експерименту аналізувалися за такими критеріями:

- розуміння учнями теоретико-літературних понять, пов'язаних з категоріями публіцистики та уміння оперувати цими поняттями;

- рівень умінь і навичок аналізу публіцистичних текстів;

- розуміння їх змістової наповненості;

- уміння з'ясовувати авторську позицію у публіцистичному творі;

- уміння виявляти дотичність між публіцистикою та художніми творами письменника;

- уміння визначати світогляд письменника за його публіцистичними творами;

- уміння давати власну оцінку прочитаному;

- уміння аргументувати свою думку.

Нами визначено чотири рівні за такими показниками:

- високий рівень характеризується тим, що старшокласники дають повну розгорнуту відповідь на запитання, збагачену власними думками, здійснену за допомогою теоретико-літературного інструментарію, виразно експресивну. Учні цієї групи продемонстрували глибоке розуміння прочитаних публіцистичних творів, уміння з'ясовувати авторську позицію, змогли добре проаналізувати їх, дати власну оцінку та самостійно зробити висновки щодо прочитаного, спостерігали зв'язок між публіцистикою та художніми творами письменника;

- достатній рівень наявний в учнів, які правильно відповіли на поставлені запитання, але відповіді були неповними, сутність запитання була розкрита не глибоко. Школярі володіють знаннями основних положень публіцистичного твору, проте не завжди спроможні довести свої погляди. Не завжди користуються старшокласники теоретико-літературними поняттями, властивими для публіцистики;

- середній рівень мають старшокласники, які неповно й поверхово відповіли на запитання. Учні з таким рівнем не розуміють авторської позиції публіцистичного твору, досить слабо визначають світогляд письменника за публіцистичними творами, вони рідко застосовують теоретико-літературний інструментарій, у них відсутні власні критичні оцінки суспільних явищ;

- низький рівень характерний респондентам, у яких не відчувається вміння аналізувати публіцистику, визначати авторську позицію у творі, а лексичний рівень не демонструє побудови особистого осмислення суспільних явищ.

Кількісну і якісну репрезентацію рівнів осмислення публіцистичних творів під час вивчення у старших класах загальноосвітньої школи представлено у таблиці 1.

Таблиця 1 Рівні осмислення публіцистичних творів під час вивчення у старших класах загальноосвітньої школи

Рівні	Класи
	9	10	11
	К к (112 уч.)	Е к (113 уч.)	К к (102 уч.)	Е к (96 уч.)	К к (98 уч.)	Е к (94 уч.)
	%	К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%	К-сть
Високий	33,9	38	50,4	57	36,3	37	53,1	51	37,7	37	56,4	53
Достатній	20,5	23	23,9	27	17,6	18	19,8	19	18,4	18	22,3	21
Середній	29,5	33	19,5	22	37,3	38	21,9	21	32,7	32	18,1	17
Низький	16,1	18	6,2	7	8,8	9	5,2	5	11,2	11	3,2	3

Е к - експериментальні класи; К к - контрольні класи.

Показники, відображені в таблиці, свідчать про різницю між рівнем знань та вмінь оперувати здобутими знаннями учнів експериментальних та контрольних класів. Кількість школярів, які показали високий рівень знань і вмінь, значно переважає у тих класах, де проводилося навчання за створеною нами методикою (53 % проти 36 % - у контрольних класах), тоді як кількість учнів, які не змогли правильно відповісти на запропоновані їм запитання і показали середній або низький рівень знань, значно більша у контрольних класах (45 % і 25 % відповідно).

Цей висновок підтверджується аналізом творчих робіт. Вироблення в учнів умінь і навичок аналізу публіцистики перевірялося за допомогою системи письмових робіт літературознавчого характеру, де найповніше проявлялося розуміння (чи нерозуміння) особливостей публіцистичної прози. Водночас фіксувався і смисловий вплив публіцистичного твору на свідомість самого учня. Теми письмових робіт формулювалися таким чином, щоб спонукати старшокласників не тільки проаналізувати проблематику, ідейну наповненість публіцистичного тексту, а й спроектувати його на наше сьогодення, на реалії в позачасових вимірах.

Висловлюючи свої власні враження з приводу прочитаного, школярі по суті демонстрували динамічні зміни в особистому сприйманні публіцистичних творів, політики й моралі.

Наведені варіанти завдань пропонувалися як в експериментальних, так і в контрольних класах: “Полемічна література як початок української публіцистики” (9 клас), “Доля України в публіцистиці І. Франка” (10 клас), “Модель трагічних сторінок історії України в публіцистиці письменників-емігрантів” (11 клас), “Національна ідея в публіцистиці письменників ХХ століття” (11 клас), “Публіцистичність “Щоденника” О. Довженка” (11 клас), “Виховна роль української публіцистики у справі піднесення українського національного самоусвідомлення” (усі класи).

За показниками всіх виконаних під час формувального експерименту завдань визначено рівні осмислення публіцистичних творів під час вивчення у старших класах загальноосвітньої школи, які представлені на рис. 1.

1 - низький рівень, 3 - достатній рівень,

2 - середній рівень, 4 - високий рівень

Рис. 1 Діаграма рівнів осмислення публіцистичних творів під час вивчення у старших класах загальноосвітньої школи

Проведене дослідження та отримані показники свідчать про результативність розробленої методичної системи вивчення публіцистики у старших класах загальноосвітніх шкіл та доцільність її впровадження у загальноосвітні школи.

ВИСНОВКИ

На підставі аналізу результатів проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Створена методична система вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи ґрунтується на здобутках літературознавства, педагогіки, психології та методики викладання літератури і є цілісним утворенням, в основі якого - провідна ідея та пов'язані з нею основні проблеми.

2. Аналіз результатів проведеного формувального експерименту довів, що вивчення публіцистичних творів в 9-11 класах загальноосвітньої школи сприяє глибшому розумінню учнями літературного процесу, взаємозв'язку художнього твору й публіцистики письменників, аналізу змісту і проблематики публіцистичного твору, осягненню авторської позиції у ньому, формуванню власної оцінки суспільним явищам і подіям.

3. Ефективність упровадження напрацьованої методичної системи забезпечується дотриманням низки психолого-педагогічних умов:

- систематичність, послідовність вивчення публіцистики в старших класах;

- урахування психолого-вікових особливостей учнів старших класів, їхнього життєвого досвіду, самовизначення та самооцінки;

- спрямування школярів на вирішення дослідницьких і творчих завдань;

- формування нових життєвих орієнтирів особистості.

4. Визначено, що успішне вивчення публіцистичних творів у 9-11 класах загальноосвітньої школи залежить від наступних чинників: знання вчителем специфіки публіцистики; адекватного методичного забезпечення; правильного добору методів, прийомів і видів навчальної діяльності, які забезпечують атмосферу активного дослідницького пошуку і розумової активності школярів, сприяють самовихованню і формуванню світогляду.

5. Упровадження запропонованої методичної системи засвідчило, що ефективність її реалізації залежить від системного вивчення публіцистичних творів на всіх етапах вивчення української літератури у 9-11 класах під час вивчення як оглядових, так і монографічних тем.

6. Пріоритетне місце у запропонованій системі вивчення публіцистики в старших класах загальноосвітньої школи посідають методи шкільної лекції, бесіди, самостійної роботи, такі прийоми, як дискусія, інтерв'ю, мікрофон, проблемні запитання, “щоденник подвійних нотаток”, гронування та інші.

7. Вивчення публіцистики в старших класах загальноосвітньої школи суттєво підвищило рівень теоретичних знань учнів, сприяло розвитку практичних умінь і навичок аналізувати та розуміти публіцистичні твори, розмежовувати та взаємопов'язувати публіцистичний і художній твір, осмислювати основну ідею в публіцистиці та її траєкторію на суспільне життя, зацікавило юнаків і дівчат порушеними у творах проблемами, значно посилило навчальну мотивацію, сприяло розвиткові вміння вести дискусію, давати власну оцінку і відстоювати свою позицію, відіграло важливу роль у вихованні високих моральних якостей старшокласників.

8. У результаті проведеного експерименту укладено програму факультативу для учнів 10-11 класів загальноосвітніх шкіл “Українська публіцистика”, схвалену Міністерством освіти і науки України (див. додаток Д).

Створена система може стати основою для подальших науково-методичних пошуків: удосконалення програм з української літератури, підручників та посібників, написання методичних посібників для вчителів української літератури, введення основних елементів системи у курс методики підготовки вчителів української літератури внз.

Проблема розуміння і сприймання публіцистичного твору не вичерпується результатами виконаного дослідження, яке необхідно розглядати як один із можливих підходів до її розв'язання. У роботі розглядаються лише деякі найважливіші аспекти вивчення публіцистичних творів у 9-11 класах. Перспективи подальшої роботи вбачаються в розширенні можливостей вивчення публіцистичних творів, у встановленні взаємозв'язку української і зарубіжної публіцистики у шкільному курсі, а також у розробленні методики вивчення публіцистики на пропедевтичному етапі основної школи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горячок І. В. Публіцистичні твори на факультативних заняттях з української літератури / І. В. Горячок // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - № 4. - С. 52-54.

2. Горячок І. В. “Хай не повернеться засуджене повік, хай не відновиться закопане, зарите…”. До вивчення памфлета І. Багряного “Чому я не хочу вертатись до СРСР?” / І. В. Горячок // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - № 8. - С. 20-21.

3. Горячок І. В. Формування публіцистичного мислення старшокласників у системі позакласних заходів / І. В. Горячок // Українська література в загальноосвітній школі. - 2007. - № 1. - С. 20-22.

4. Горячок І. В. Шкільна лекція як ефективний метод вивчення публіцистики у старших класах загальноосвітньої школи / І. В. Горячок // Українська література в загальноосвітній школі - 2007. - № 7. - С. 22_25.

5. Горячок І. В. Українська публіцистика. Програма факультативу для учнів 10-11 класів / І. В. Горячок, Н. О. Лаврусевич // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2008. - № 3. - С. 63-68.

6. Горячок І. В. Авторська публіцистика як спосіб протистояння тоталітарній системі (на прикладі публіцистичних творів В. Яворівського) / І. В. Горячок // Актуальні проблеми філології і перекладознавства : збірник наукових праць Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2007. - С. 127-130.

7. Горячок І. В. Памфлет як жанр публіцистики у творчості М. Хвильового / І. В. Горячок // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Серія “Філологічні науки”. - Кам'янець-Подільський, 2007. _ Вип. 15, т. 2. - С. 175_178.

8. Горячок І. В. Психологічні умови вивчення публіцистики на уроках літератури в старших класах загальноосвітньої школи / І. В. Горячок // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : збірник наукових праць Київського авіаційного університету. - К., 2007. _ Вип. 15. - С. 175-179.

АНОТАЦІЇ

Горячок І.В. Методика вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія і методика навчання (українська література). - Інститут педагогіки АПН України. - Київ, 2008.

У дослідженні запропоновано теоретично обґрунтовану та експериментально перевірену методичну систему вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи.

Представлено модель вивчення публіцистичних творів української літератури в 9-11 класах загальноосвітньої школи, визначено оптимальні форми, методи, прийоми, види навчальної діяльності і позакласної роботи під час вивчення публіцистичних творів, обґрунтовано доцільність їх використання, виявлено умови реалізації зазначеної моделі; визначено літературознавчі, психолого-педагогічні та методичні основи вивчення публіцистичних творів української літератури у старших класах, запропоновано програму факультативу «Українська публіцистика» для учнів 10-11 класів.

Експериментально доведено, що пропонована методична система розвиває в учнів уміння аналізувати публіцистичний твір, розуміти змістове наповнення, визначати авторську позицію, взаємопов'язувати публіцистику письменника із художньою творчістю, орієнтуватися у подіях суспільної дійсності, давати їм власну оцінку, критично мислити, уміти висловлювати свою думку, допомагає у самовизначенні особистості, формуванні її світогляду та сприяє всебічному розвитку старшокласників, що в цілому підвищує ефективність навчально-виховного процесу.

Ключові слова: українська література, методична система вивчення публіцистичних творів, публіцистика, публіцистичні твори, оптимальні методи, прийоми та види навчальної діяльності.

Горячок И.В. Методика изучения публицистических произведений в старших классах общеобразовательной школы. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (украинская литература). - Институт педагогики АПН Украины. - Киев, 2008.

В исследовании представлена теоретически обоснованная и экспериментально проверенная методическая система изучения публицистических произведений в старших классах общеобразовательной школы.

Выбор темы диссертации обусловлен актуальностью проблемы подготовки и развития грамотных, мобильных, конструктивных и практичных граждан-патриотов, что является предисловием утверждения развитого сообщества. Изучение публицистики, как общественно-политической литературы, способствует формированию активных творцов новой жизни в нашей стране.

В первом разделе диссертации проанализированы литературоведческие исследования особенностей публицистики, ее функций, объекта, главных мотивов, что свидетельствует о специфике этого жанра; психолого-педагогические исследования об эффективности изучения публицистического произведения, изучение особенностей юношеского возраста; методический опыт исследуемой проблемы в практике преподавания украинской, русской и зарубежной литератур. Анализ литературоведческой, психолого-педагогической и методической литературы позволил сделать вывод о целесообразности изучения публицистических произведений в старших классах общеобразовательной школы.

Во втором разделе представлено систему изучения публицистических произведений в старших классах общеобразовательной школы.

В структуре методики изучения публицистических произведений в старших классах общеобразовательной школы выделена приоритетная идея, функции, принципы, методы, приёмы учебной деятельности.

Разработана методическая система изучения публицистики на уроках украинской литературы в 9-11 классах, предложена программа факультатива “Украинская публицистика” для учеников старших классов. Отобраны оптимальные методы, приемы и формы работы при изучении публицистических произведений в 9, 10 и 11 классах общеобразовательной школы. В диссертации также обоснована целесообразность использования методики на всех этапах изучения украинской литературы.

Экспериментально доказано, что предложенная методическая система развивает умение анализировать публицистическое произведение, ориентироваться в событиях общественной действительности, выражать свое мнение, способствует воспитанию и развитию квалифицированного читателя с критическим мышлением, помогает в самоопределении личности, в формировании ее мировоззрения и интеллектуальном развитии.

Материалы диссертации могут стать научной основой для дальнейшего исследования изучения публицистических произведений на пропедевтическом этапе, взаимосвязи украинской и зарубежной публицистики в школьном курсе литературы.

Ключевые слова: украинская литература, методическая система изучения публицистических произведений в старших классах общеобразовательной школы, публицистика, публицистические произведения, оптимальные методы, приёмы, формы и виды учебной деятельности.

Goryachok I.V. The method of study of publicistic works in the higher forms of general school. - Manuscript. The dissertation on acquiring of scientific degree of candidate of pedagogical sciences from specialty 13.00.02. - The theory and methods of teaching (Ukrainian literature). - Institute of Pedagogies of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.

Theoretically grounded and experimentally tested methodical system of study of publicistic works in the higher forms of general school is offered in our research.

The model of acquaintance with publicistic works in the process of study of Ukrainian literature in 9-11 classes is represented, methods, techniques and types of educational activity and extracurricular work during the study of publicistic works are determined, the expedience of their use is grounded, the conditions of realization of this model is displayed and literary, psychological and pedagogical and methodical bases of studying of the publicistic works in the higher forms of general school are determined, the program of optional subject “Ukrainian publicistic” is offered for the students of higher forms.

It is experimentally proved, that the offered methodical system develops in students the ability to analyze the publicistic work, to understand its content, to determine the author's position, to interconnect the publicistic works of the author and works of art, to be oriented in the events of public reality, to evaluate them, to think critically, to be able to express their own opinion, helps in self-determination of personality, forming of his world view and assists in overall development of senior pupils, that improves the effectiveness of the teaching and educational process.

Key words: Ukrainian literature, methodical system of study of publicistic works, publicism, publicistic works, optimum methods, techniques and types of educational activity.

Размещено на Allbest.ru

...