Формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

УДК 371.112:37.018.46:34

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Олійник Володимир Вікторович

Запоріжжя 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасні процеси демократизації суспільства, становлення України як незалежної держави, зміна стратегій реформування освіти в умовах соціально-економічних, політичних зрушень, постійний процес законотворчості на державному рівні, вирішення практичних питань забезпечення функціонування закладів освіти вимагають у їх керівників знань законодавства при управлінні навчальними закладами.

Виникає необхідність розв'язання завдань, спрямованих на пошук шляхів гармонійного входження керівників освітніх організацій у правове поле держави на основі Конституції України, Програми правової освіти населення, Національної програми правової освіти населення, Національної доктрини розвитку освіти України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, інших нормативно-правових документів.

Проте, наявність у значної частини громадян правового нігілізму й інфантилізму суттєво знижує їх позитивну соціалізацію та якість професійної діяльності. Ці нові тенденції в суспільстві посилюють вагомість такої функції сучасного керівника навчального закладу, як підвищення правової культури підлеглих, переконання їх у необхідності керуватись правовими нормами, мати активну громадянську позицію та позитивну правову свідомість. Отже, управлінська діяльність керівника навчального закладу має співвідноситись з глибоким знанням сучасного законодавства. У цих умовах значно актуалізується потреба в неперервній правовій підготовці педагогічних і керівних кадрів освіти незалежно від віку і стажу професійної діяльності.

Вирішення вищезазначених проблем потребує наукового обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування правової компетентності управлінських кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти у відповідності із сучасними вимогами та здобутками педагогічної і правової наук.

До проблеми розвитку професійної компетентності педагогів на різних рівнях звертались вітчизняні та зарубіжні дослідники. Її формуванню на рівні навчального закладу присвячені праці К. Віаніс-Трофименко, С. Гапоненко, О. Гури, Т. Добудько, М. Елькіна, Н. Кузьміної, О. Лебедєва, О. Пометун, М. Поташника, Т. Сущенко та ін. Компетентність керівника досліджували О. Атласова, В. Бегей, Е. Бекетова, В. Бондар, Л. Васильченко, Р. Вдовиченко, І. Гришина, Л. Даниленко, Л. Карамушка, Л. Каращук, Н. Коломінський, Ю. Конаржевський, В. Кричевський, В. Маслов, В. Пікельна, М. Поташник, Т. Сорочан, О. Тонконога, Л. Фурсенко та ін. Психологічні аспекти компетентності розглядали В. Войтко, В. Семиченко, Н. Чепелєва та ін. Питання професійної компетентності педагогів у закладах післядипломної освіти висвітлювали В. Адольф, Т. Браже, А. Вербицький, А. Даринський, Б. Ісправніков, С. Крисюк, Н. Лобанова, В. Максимова, А. Нікуліна, В. Стрельніков, І. Тарасевич, І. Шашлова, Л. Шевчук та ін.

Проблеми підготовки педагогічних працівників та керівників освітніх закладів у системі післядипломної педагогічної освіти розкриваються в сучасних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених, а саме: В. Бондаря, В. Воронцової, Л. Даниленко, Г. Єльникової, Л. Калініної, Н. Коломінського, М. Красовицького, Н. Кузьміної, В. Лугового, О. Мармази, В. Маслова, В. Мельник, В. Олійника, О. Пєхоти, Н. Протасової, В. Пуцова, В. Семиченко, Т. Сорочан, Т. Сущенко та ін.

Достатньо уваги приділено вченими проблемам правового виховання особистості (О. Аграновська, Л. Балін, В. Головченко, Н. Еліасберг, М. Кейзеров, В. Котюк, В. Оксамитний, Т. Почтар, О. Скакун, М. Смоленський, А. Стаканков, О. Татаринцева, В. Тищенко, М. Фіцула, О. Шевчук та ін.), формування правової культури та правової свідомості майбутнього педагога (Г. Васянович, В. Владимирова, М. Городиський, І. Дарманська, Я. Кічук, Л. Мацук, М. Подберезський, І. Романова, О. Саломаткін, Н. Яковлєва та ін.), формування правової компетентності особистості (С. Воєводіна, С. Гурін, Я. Кічук, П. Лєжнєв, О. Панова, Н. Саприкіна, І. Серяєва, О. Черемісіна та ін.).

Водночас вивчення теорії і практики правової підготовки керівників навчальних закладів показало, що на сьогодні майже відсутні дослідження, предметом яких було б теоретичне обґрунтування та апробація змісту й методики формування правової компетентності керівників закладів освіти. Проблемними залишаються також питання визначення змісту, обсягу та систематизації необхідних керівникам освітніх закладів правових знань, умінь, навичок, мотиваційно-ціннісних орієнтацій, а також відповідної діагностичної бази. Більшість навчальних планів і програм підвищення кваліфікації управлінців складаються на основі узагальнених уявлень про необхідний зміст їх підготовки, при цьому майже не враховуються особистісні потреби керівників. Формування ж правової компетентності здебільшого відсувається на другий план.

Таким чином, зростання актуальності проблеми формування правової компетентності управлінських кадрів в умовах сучасної модернізації освіти, а також недостатнє її висвітлення в теорії і практиці професійної освіти зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Університету менеджменту освіти АПН України (до 5 травня 2008 р. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України) при розробці тем: “Теоретичні і методологічні засади моделювання фахової компетентності керівників закладів освіти” (номер державної реєстрації 0106V002462) та “Науково-методичні основи підвищення кваліфікації керівних кадрів вищої школи” (номер державної реєстрації 0106V002459), в яких автор брав безпосередню участь.

Тема дисертації була затверджена Вченою радою Університету менеджменту освіти АПН України (протокол № 2 від 18 лютого 2004 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 28 квітня 2004 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка сукупності організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання дослідження:

1) проаналізувати ступінь наукової розробки проблеми формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти;

2) виявити та характеризувати складові правової компетентності керівників навчальних закладів та обґрунтувати її теоретичну модель;

3) вивчити та узагальнити рівень правової компетентності керівників навчальних закладів;

4) визначити, обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти;

5) розробити методичні рекомендації з формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Об'єктом дослідження є процес правової підготовки керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що ефективність формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти буде забезпечена за таких умов:

- створення науково обґрунтованої моделі правової компетентності керівників навчальних закладів;

- визначення на її основі змісту правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти;

- організаційно-методичного забезпечення курсового і міжкурсового періодів підвищення кваліфікації;

- підвищення мотивації керівників навчальних закладів до вдосконалення правової компетентності в системі післядипломної педагогічної освіти.

Методи дослідження. Досягненню мети, перевірці гіпотези й розв'язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження:

- теоретичні: вивчення, аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної та юридичної літератури; вивчення, систематизація та узагальнення нормативно-правових документів системи освіти, навчальних планів і програм підготовки та підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів; теоретичне моделювання, що дало змогу побудувати теоретичну модель правової компетентності керівника навчального закладу;

- емпіричні: діагностичні (анкетування, тестування, бесіда, опитування, інтерв'ювання, пряме і непряме спостереження), на основі яких виділено складові та рівні сформованості правової компетентності; статистичні (кількісна та якісна обробка даних); експериментальні (констатувальний експеримент, спрямований на перевірку стану сформованості правової компетентності в керівників навчальних закладів, та формувальний експеримент, спрямований на перевірку ефективності організаційно-педагогічних умов формування правової компетентності управлінських кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше розроблено, науково обґрунтовано модель правової компетентності керівників навчальних закладів; організаційно-педагогічні умови її формування в системі післядипломної педагогічної освіти;

- уточнено зміст понять “компетентність”, “правова компетентність”; сутність та зміст правової компетентності керівників навчальних закладів; критерії та показники її сформованості;

- удосконалено організаційно-методичні засади правової підготовки керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти;

- набули подальшого розвитку наукові положення про організацію підготовки керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці, апробації і впровадженні в навчальний процес системи післядипломної педагогічної освіти спецкурсу “Правова компетентність керівника навчального закладу”; оновленні змісту, удосконаленні форм і методів роботи зі слухачами (ділові ігри, рольові ігри, професійні дискусії, круглі столи та ін.); удосконаленні методичної бази діагностування рівнів сформованості правової компетентності.

Результати дослідження впроваджено в освітній процес Університету менеджменту освіти АПН України (довідка № 01-14/248 від 30.04.2008 р.), Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка № 334 від 15.04.2008 р.) та Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка № 01-07/235 від 12.05.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема міжнародних: “Післядипломна педагогічна освіта в умовах глобалізації” (м. Біла Церква, 2005), “Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2007), “Філософія освіти і формування національної управлінської гуманітарно-технічної еліти” (IV Кримські педагогічні читання) (м. Харків, 2008); міжрегіональній: “Теорія та практика педагогіки життєтворчості” (м. Запоріжжя, 2007); всеукраїнських: “Післядипломна педагогічна освіта: стан, проблеми та перспективи розвитку” (м. Харків, 2004), “Становлення нової парадигми управління навчальним закладом в умовах модернізації освіти” (м. Хмельницький, 2005), “Розвиток післядипломної педагогічної освіти України в умовах інтеграції” (м. Донецьк, 2007), “Стратегічний кадровий менеджмент у контексті формування громадянського суспільства” (м. Київ, 2007).

Основні положення й результати дисертаційної роботи обговорювалися на звітних наукових конференціях, засіданнях кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу і кафедри економіки та управління персоналом Університету менеджменту освіти АПН України (м. Київ, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження відображено в десяти одноосібних публікаціях автора, з яких сім - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (231 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 246 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 165 сторінках. Робота містить 3 рисунки, 11 таблиць, 4 додатки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено об'єкт і предмет дослідження, мету й завдання роботи; сформульовано гіпотезу; висвітлено методологію та методи дослідження; конкретизовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення здобутих результатів та їх апробацію.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування правової компетентності керівників навчальних закладів” - проведено аналіз проблеми у філософській, психолого-педагогічній, управлінській та правовій літературі; розкрито правові проблеми професійної діяльності керівників навчальних закладів, базові поняття “правова компетентність”, “компетентнісний підхід”, концептуальні підходи до формування правової компетентності управлінців освіти в системі підвищення кваліфікації.

Важливість правової освіти і правового виховання особистості, їх державне значення і необхідність для кожного громадянина спричинили появу багатьох наукових публікацій з даної тематики, у яких висвітлено: формування правової компетентності особистості (С. Воєводіна, С. Гурін, Я. Кічук, П. Лєжнєв, О. Мігаль, О. Панова, Н. Саприкіна, І. Серяєва, О. Черемісіна та ін.); формування правової культури громадян на державному рівні (І. Осика, А. Скуратівський, В. Співак); правова підготовка, формування правової культури та правової свідомості майбутнього вчителя (Г. Васянович, В. Владимирова, М. Городиський, І. Дарманська, Я. Кічук, Л. Мацук, М. Подберезський, І. Романова, О. Саломаткін, Н. Яковлєва та ін.); формування правової культури старшокласників (В. Дубровський, Л. Твердохліб); формування правової культури і правосвідомості у сфері органів внутрішніх справ (В. Безбородий, П. Білий, С. Кунгожинов, А. Морозов, В. Темченко); формування правосвідомості особистості військовослужбовців-прикордонників України (В. Царенко); формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти (Н. Ткачова).

Дослідженню проблем правового виховання особистості приділяють увагу вчені України та Росії: О. Аграновська, Л. Балін, П. Баранов, В. Головченко, Н. Еліасберг, М. Кейзеров, В. Котюк, В. Оксамитний, М. Подберезський, О. Скакун, М. Смоленський, А. Стаканков, Т. Почтар, О. Татаринцева, В. Тищенко, М. Фіцула, О. Шевчук та інші.

У системі післядипломної педагогічної освіти проблемі формування правових знань присвятили дослідження Л. Каращук, П. Лєжнєв, О. Мігаль, О. Панова, Н. Саприкіна, Л. Тарусова, О. Толстих, О. Тонконога, Ю. Шимон та ін.

На основі теоретичного аналізу наукової літератури встановлено, що поняття “компетентність” давно використовується у філософській, педагогічній, психологічній, управлінській і правовій літературі, однак підвищений інтерес до нього виявляється лише останнім часом.

Узагальнюючи теоретичні напрацювання науковців, можна стверджувати, що найчастіше компетентність розглядається як певний рівень інтегрування знань, умінь, навичок, досвіду та особистих якостей фахівця, який забезпечує ефективність і якість виконуваної ним професійної діяльності.

Однією з провідних компетентностей у професійній діяльності керівника навчального закладу є його правова компетентність, оскільки її сформованість надає особистості можливість вільно орієнтуватись у правових явищах, визначати правові причинно-наслідкові зв'язки, виділяти та розрізняти правові відносини людини з суспільством та навколишнім середовищем, приймати обгрунтовані життєві та професійні рішення і здійснювати їх відповідно до законодавчих норм.

Виходячи з проведеного теоретичного аналізу, визначено основні складові правової компетентності, яка містить: а) правову освіченість як сукупність знань з проблем права; б) правову спрямованість як сукупність ставлень до права як соціальної, державної та особистісної цінності й зумовлює потребу постійно отримувати, розширювати арсенал засобів визначення та вирішення правових проблем; в) правову готовність як наявність умінь з вирішення конкретних правових питань.

Правову компетентність керівника освітнього закладу ми розглядаємо як: високий ступінь володіння правом у конкретній професійно-педагогічній практичній діяльності, глибокі й об'ємні знання законів і підзаконних актів, джерел права, на які він повинен спиратися, реалізуючи управлінську діяльність, розуміння принципів права учасників педагогічного процесу і способів правового регулювання їхніх відносин, ставлення до права як до невід'ємної складової професійної діяльності, здатність захищати і впроваджувати правові відносини в управлінській діяльності в суворій відповідності з правовими й розпорядчими принципами законності.

У другому розділі - “Тенденції розвитку правової компетентності керівників навчальних закладів за традиційних умов організації навчального процесу в системі післядипломної педагогічної освіти” - розкрито тенденції розвитку правової компетентності керівників навчальних закладів; розроблено та обгрунтовано модель правової компетентності, визначено зміст, критерії, показники та рівні її сформованості; представлені результати констатувального експерименту.

Спираючись на проведений теоретичний аналіз, який дав змогу виділити основні складові правової компетентності, визначено зміст кожного з компонентів з урахуванням специфіки управлінської діяльності у сфері освіти:

1) правова освіченість: правові знання (методологічні та нормативні, загальнотеоретичні та методичні, організаційно-технологічні);

2) правова спрямованість: визнання значущості правових знань і вмінь у діяльності керівника закладу освіти, прагнення їх удосконалення;

3) правова готовність: уміння й навички, що забезпечують вирішення професійних ситуацій на правовій основі.

Усі вищевказані компоненти взаємозумовлені і взаємозалежні між собою. Вони інтегруються в єдине утворення - правову компетентність, яка є важливою складовою загальної готовності керівника освітнього закладу до професійної діяльності.

Для перевірки реального стану сформованості правової компетентності керівників освіти протягом 2003-2005 рр. був проведений констатувальний експеримент, у ході якого застосовувався ряд методів: дискусії, анкетування, педагогічне спостереження, вирішення практичних правових ситуацій, за допомогою яких діагностувались рівні сформованості правової компетентності різних категорій керівників закладів освіти за традиційних умов підвищення кваліфікації, з'ясовувалось коло питань, які є актуальними для слухачів у контексті їхньої правової підготовки. Виявлялися первинні правові орієнтації керівників освіти, їх здатність вирішувати на правовій основі різноманітні професійні ситуації.

В експерименті взяли участь директори загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) та їх заступники з навчальної роботи, директори професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) та їх заступники з навчально-виробничої й навчально-виховної роботи, директори технікумів, коледжів та їх заступники з навчально-виробничої й навчально-виховної роботи - слухачі курсів підвищення кваліфікації (усього - 1686 осіб).

Одержані результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень сформованості правової компетентності керівників навчальних закладів: низький рівень теоретичних та практичних правових знань, необхідних для професійної управлінської діяльності в галузі освіти, виявили недооцінювання керівниками освіти значущості окремих галузей права у їхній професійній діяльності, недостатню готовність до вирішення педагогічних проблем на правовій основі.

У третьому розділі - “Методика формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти” - розкрито загальні питання організації та проведення формувального експерименту, аналіз його результатів.

З метою перевірки гіпотези щодо організаційних умов формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти упродовж 2004-2007 рр. у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київському обласному та Південноукраїнському регіональному інститутах післядипломної освіти педагогічних кадрів проводився формувальний експеримент.

У процесі формувального експерименту було здійснено:

- упровадження авторської моделі правової компетентності в процесі курсової перепідготовки керівних кадрів освіти;

- педагогічна підтримка в процесі навчання ініціативи та самостійності слухачів у розв'язанні різноманітних професійних ситуацій правового і неправового характеру, застосування з цією метою інтерактивних методів навчання (ділових ігор, професійних дискусій, круглих столів тощо);

- поповнення знань і практичного досвіду з питань професійних правових відносин між суб'єктами освітянського простору та держави;

- широке ознайомлення керівників навчальних закладів з особливостями правової бази європейського і світового досвіду;

- запровадження спецкурсу “Правова компетентність керівника навчального закладу” та апробація методичного його забезпечення, спрямованого на підвищення правової компетентності слухачів.

Для об'єктивізації реального забезпечення організаційних умов формування правової компетентності керівників навчальних закладів під час їхньої курсової перепідготовки необхідно було знайти постійно діючий організаційний механізм, яким у нашому експерименті виявилась запропонована і підтримана закладами післядипломної освіти, які погодились на педагогічний експеримент, функціональна схема, що відповідала визначеній структурі правових знань.

Ми виходили з того, що однією з важливих організаційно-педагогічних умов формування правової компетентності керівників навчальних закладів є наявність моделі правової компетентності, яка, за нашим припущенням, передбачала органічну єдність таких трьох компонентів: правова освіченість, правова спрямованість і правова готовність.

Реалізація цієї моделі здійснювалась поетапно, починаючи з організації навчального процесу, на основі такої функціональної схеми (рис. 1).

З метою підвищення правової компетентності керівників закладів освіти було внесено зміни та доповнення до навчальних і робочих програм окремих дисциплін, розроблено вимоги до рівня сформованості правової компетентності керівників освіти на кожному з етапів, тести для вхідного та вихідного контролю знань та запропоновано методичний інструментарій.

Як критерій сформованості компоненту правової освіченості визначено ступінь володіння правовими знаннями: наявність у керівника цих знань у необхідному для вирішення відповідних правових проблем обсязі, володіння базовими поняттями, розуміння змісту і сутності законодавчих документів.

Критерієм сформованості правової спрямованості (який реально можна виміряти в умовах навчання) визначено ступінь визнання слухачами необхідності тих чи інших правових знань та вмінь у діяльності керівника освітнього закладу.

Критерієм сформованості правової готовності (як складової проведення навчального діагностування) визначено здатність слухача вирішувати ситуації управлінської діяльності на правовій основі.

Разом з тим слід враховувати і той факт, що всі компоненти правової компетентності тісно взаємопов'язані і взаємозумовлені, що вимагає визначення інтегрального критерію, за допомогою якого можна оцінити ступінь сформованості правової компетентності як цілісного явища.

Визначення можливих варіантів прояву окремих складових дало змогу виділити як такий критерій ступінь їх інтегрованості, що відтворено в певному рівні сформованості правової компетентності керівників освіти: високому (В), достатньому (Д), середньому (С) та низькому (Н).

Рис. 1. Функціональна схема формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти

Ефективність створення й реалізації запропонованих заходів та організаційно-педагогічних умов визначалась на основі результатів анкетування й контрольного діагностування слухачів експериментальних груп, порівняння їх з результатами контрольних груп за компонентами теоретичної моделі правової компетентності.

Порівняння результатів діагностування слухачів експериментальних та контрольних груп щодо рівня сформованості правової освіченості свідчить, що якщо на початку експерименту особливих відмінностей між цими групами не спостерігалося, то в кінці експерименту вони стали суттєвими, адже рівень сформованості правової освіченості в усіх експериментальних групах, незалежно від категорії слухачів, помітно підвищився (табл. 1).

Таблиця 1. Рівні сформованості правової освіченості керівників навчальних закладів (% слухачів, що віднесені до відповідного рівня)

Категорія опитуваних	Вихідне діагностування
	Контрольні групи	Експериментальні групи
	В	Д	С	Н	В	Д	С	Н
Директори ЗНЗ та їх заступники	13,0	20,0	40,8	26,2	29,7	42,6	16,6	11,1
Директори ПТНЗ та їх заступники	18,3	28,3	38,4	15,0	36,4	41,7	13,3	8,3
Директори ВНЗ I-II рівня	20,7	27,6	37,9	13,8	34,5	48,3	10,3	6,9
Директори ліцеїв, гімназій, колегіумів	17,2	27,6	31,0	24,2	37,9	44,8	10,3	7,0
У середньому	17,3	25,9	37,0	19,8	34,7	44,4	12,6	8,3

правовий компетентність керівник навчальний

Висновок про ефективність створених організаційно-педагогічних умов, що сприяли значному підвищенню правової компетентності керівників навчальних закладів, підтверджено і якісним аналізом результатів дослідження.

Так, правова спрямованість керівників навчальних закладів визначалась за відповідями на запитання “Чи відчуваєте Ви потребу в подальшому вдосконаленні своєї правової компетентності?”. За традиційних умов підвищення кваліфікації 45,0% учасників опитування відповіли: так, дуже відчуваю. Ще 36,7% - в цілому відчуваю, але не дуже. Разом з тим, виявилась група керівників, які дещо відчувають (13,3%) і навіть не відчувають (5,0%) потреби в удосконаленні правової компетентності. Після впровадження в навчальний процес спецкурсу “Правова компетентність керівника навчального закладу” та реалізації організаційно-педагогічних умов 86,0% респондентів на аналогічне запитання відповіли: так, дуже відчуваю; 7,0% - у цілому відчуваю, але не дуже; 3,0% - дещо відчуваю і 4,0% - не відчуваю, що відображає підвищення мотивації щодо отримання та вдосконалення правових знань в експериментальних групах.

З метою виявлення правової готовності керівникам навчальних закладів було запропоновано розв'язати завдання на правову тематику.

Якщо респондент вирішував завдання згідно з нормами права, така відповідь розцінювалась як високий рівень правової готовності. Якщо у відповіді слухача були деякі неточності - як достатній. Якщо респондент надавав позитивне тлумачення ситуації, але в більшості випадків не міг послатися на норму закону - як середній. Якщо керівник освіти вирішував ситуації неправовим способом, переважно на авторитарній основі - як низький.

Порівняння результатів діагностування слухачів експериментальних та контрольних груп щодо правової готовності засвідчило такі результати: 1) на початку експерименту 38,0% слухачів приймали переважно авторитарні рішення, які не містили в собі правового аспекту; 24,0% - не могли послатися на нормативно-правові акти; 18,0% - надавали в цілому правильні відповіді, але виявлялись деякі прогалини у тлумаченні законодавства; лише 20,0% респондентів вирішували практичні завдання відповідно до чинних норм права; 2) наприкінці експерименту більшість слухачів (70,0%) могли вирішувати правові управлінські завдання правовим способом; 15,0% - надавали правильні відповіді, але припускались деяких неточностей; 11,0% - у цілому надавали правильне тлумачення ситуації, але виявляли посередні знання нормативно-правових актів; 4,0% - вирішували завдання неправовим способом.

Отже, учасники експериментальних груп значно розширили свої знання; набули більш ґрунтовних правових знань та вмінь з галузей права; легко і досить кваліфіковано здійснювали синтез різних галузевих норм права при розв'язанні практичних управлінських завдань. Проведена робота позитивно сприяла й розвитку правових переконань слухачів. У процесі співбесід вони вказували, що отримали суттєвий поштовх щодо усвідомлення необхідності оволодіння правовими аспектами професійної діяльності, поглиблення вмінь вирішувати професійні проблеми на засадах норм закону.

Поряд з цим констатуємо, що повної сформованості правової компетентності у слухачів досягнуто не було. Це свідчить про те, що високого рівня правової компетентності можна досягти тільки шляхом систематичної, цілеспрямованої, неперервної підготовки, орієнтованої на оволодіння та вдосконалення юридичних знань, умінь і навичок у системі післядипломної педагогічної освіти.

Отже, можна констатувати: запропонована система організаційно-педагогічних умов формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти спроможна забезпечити зростання рівня їх правової компетентності.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов, що забезпечують формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки:

1. У сучасних умовах постійного оновлення нормативно-законодавчої бази у сфері освіти, а також інших галузей права, що тісно пов'язані з процесом управління навчальними закладами, перед системою післядипломної педагогічної освіти постають завдання постійного вдосконалення й систематизації необхідних правових знань і вмінь, які є необхідним елементом професійної компетентності управлінських кадрів.

Виявлено, що в сучасній науково-педагогічній, юридичній літературі проблема формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти розроблена недостатньо. Не розроблено достатньою мірою необхідне для практиків саме визначення терміна “правова компетентність”, існують прогалини в теоретичних та практичних розробках методичного забезпечення процесу формування правової компетентності управлінців у системі післядипломної освіти.

2. Враховуючи існуючі наукові напрацювання в цій сфері та перспективний педагогічний досвід, правову компетентність керівника освітнього закладу в роботі визначено як: високий ступінь володіння правом у конкретній професійно-педагогічній практичній діяльності, глибокі й об'ємні знання законів і підзаконних актів, джерел права, на які він повинен спиратися, реалізуючи управлінську діяльність, розуміння принципів права учасників педагогічного процесу і способів правового регулювання їхніх відносин, ставлення до права як до невід'ємної складової професійної діяльності, здатність захищати і впроваджувати правові відносини в управлінській діяльності у суворій відповідності з правовими й розпорядчими принципами законності.

У дисертації визначено основні складові правової компетентності: а) правову освіченість як сукупність знань з проблем права; б) правову спрямованість як сукупність ставлень до права як соціальної, державної та особистісної цінності, що зумовлює потребу постійно отримувати, розширювати арсенал педагогічних засобів розв'язання правових проблем; в) правову готовність як наявність умінь доцільного вирішення конкретних правових питань.

Теоретично обґрунтовано модель правової компетентності керівників навчальних закладів; визначено критерії, показники та рівні сформованості структурних компонентів, зміст і структуру правових знань керівника навчального закладу як сукупності нормативно-правових актів у сфері освіти, якими він повинен досконало володіти; комплексну діагностичну методику, яка забезпечила виявлення реального стану сформованості правової компетентності керівників освіти.

3. У процесі дослідження виявлено низку недоліків у змісті курсового підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а саме: недостатня увага до проблеми формування правової компетентності керівників навчальних закладів, відсутність методики діагностики рівня її сформованості тощо.

За результатами констатувального експерименту доведено, що традиційна система підвищення кваліфікації управлінців не сприяє і не забезпечує достатньою мірою формування їх правової компетентності. Отримані дані підтверджують необхідність організації систематичної, цілеспрямованої роботи з керівниками навчальних закладів щодо формування їх правової компетентності в системі післядипломної педагогічної освіти.

4. Доведено, що сучасна практика підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти вимагає нових підходів до організації навчального процесу, які більш повно враховували б особистісні потреби слухача, його здібності, рівень підготовки, стаж роботи та специфіку професійної діяльності. Конкретизовано організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності формування правової компетентності керівників навчальних закладів у процесі підвищення кваліфікації: створення науково обґрунтованої моделі правової компетентності керівників навчальних закладів; визначення на її основі змісту правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти; організаційно-методичне забезпечення курсової і міжкурсової перепідготовки; використання активних форм і методів навчання; підвищення мотивації керівників навчальних закладів до вдосконалення правової компетентності.

Реалізація запропонованих організаційно-педагогічних умов дала змогу суттєво підвищити рівень сформованості у слухачів правової компетентності. На основі якісного й кількісного аналізу отриманих у проведеному педагогічному експерименті даних виявлено, що втілення концептуальних положень щодо формування правової компетентності, їх методичне забезпечення привело до суттєвих і значущих змін у показниках сформованості правової компетентності керівників навчальних закладів, що виявилось у підвищенні правової освіченості, зацікавленому ставленні до права як соціальної цінності, прояві інтересу до розв'язання правових завдань тощо.

5. Аналіз результатів формувального експерименту дає підстави зробити висновок, що за рахунок впровадження організаційно-педагогічних умов відбулися такі зміни: високий рівень правової освіченості зріс в середньому від 17,3% до 34,7%, достатній рівень - від 25,9% до 44,4%, середній рівень в середньому зменшився від 37,0% до 12,6%, низький - від 19,8% до 8,3%. Високий рівень правової спрямованості зріс від 45,0% до 86,0%, достатній рівень зменшився від 36,7% до 7,0%, середній - від 13,3% до 3,0%, низький - від 5,0% до 4,0%. Високий рівень правової готовності зріс від 20,0% до 70,0%, достатній рівень зменшився від 18,0% до 15,0%, середній - від 24,0% до 11,0%, низький - від 38,0% до 4,0%.

Результати формувального експерименту засвідчили суттєве підвищення рівня сформованості у слухачів правової компетентності.

Особливо ефективними в цьому процесі виявились засоби стимулювання самостійності керівників навчальних закладів у визначенні різноманітних причинно-наслідкових зв'язків у контексті законодавчих норм, залучення їх до обґрунтування та прийняття відповідних професійних рішень.

6. На основі проведеного теоретичного аналізу та результатів експерименту визначено й експериментально апробовано методику формування правової компетентності керівників освіти, зокрема впроваджено спецкурс “Правова компетентність керівника навчального закладу”, уточнено змістову складову формування правової компетентності, яка містить базову й варіативну її частини, базується на активних методах навчання: дискусіях, ділових іграх, рольових іграх, круглих столах тощо; визначено функціональну схему процесу формування правової компетентності керівних кадрів освіти в закладах післядипломної педагогічної освіти.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної освіти. Воно відкриває перспективу для більш ґрунтовного вивчення закономірностей та технології професійної підготовки освітян до організації педагогічної діяльності в умовах нового соціуму з урахуванням найсучасніших правових знань і законодавства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Олійник В.В. Правова підготовка керівника навчального закладу у системі післядипломної педагогічної освіти / В.В. Олійник // Імідж сучасного педагога. - 2004. - № 10 (49). - C. 36-38.

2. Олійник В.В. Теоретичні передумови формування правової компетентності керівників навчальних закладів / В.В. Олійник // Освіта на Луганщині. - 2006. - № 2 (25). - C. 30-34.

3. Олійник В.В. Дослідження процесу формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти / В.В. Олійник // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2007. - Вип. 41. - C. 247-253.

4. Олійник В.В. Впровадження курсу “Правова компетентність керівника навчального закладу” в систему післядипломної педагогічної освіти / В.В. Олійник // Наша школа. - 2007. - № 3. - C. 36-42.

5. Олійник В.В. Функціональна схема формування правової компетентності керівників навчальних закладів / В.В. Олійник // Педагогічний пошук. - 2007. - № 2 (54) - С. 16-20.

6. Олійник В.В. Формування правової компетентності керівників навчальних закладів як педагогічна проблема / В.В. Олійник // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2007. - Вип. 45. - C. 279-284.

7. Олійник В.В. Теоретичні та практичні аспекти проблеми формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти / В.В. Олійник // Обрії. - 2007. - № 2 (25). - C. 24-29.

8. Олійник В.В. До проблеми формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти / В.В. Олійник // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції “Теорія та практика педагогіки життєтворчості” (м. Запоріжжя. 29-30 березня 2007 року) / За заг. ред. проф. К.Л. Крутій, проф. А.І. Павленко. - Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2007. - С. 40-41.

9. Олійник В.В. Роль правової компетентності у професійній діяльності управлінця освіти / В.В. Олійник // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, 20-22 вересня 2007 р., м. Ялта : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Ч. 3. - С. 125-126.

10. Олійник В.В. Правова компетентність як основа професійної діяльності керівника навчального закладу / В.В. Олійник // Матеріали міжнародної наукової конференції “Філософія освіти і формування національної управлінської еліти” (IV Кримські педагогічні читання). - Харків : Друкарня НТУ “ХПІ”, 2008. - С. 46-47.

Анотація

Олійник В.В. Формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми формування правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти. Проаналізовано стан вирішення проблеми правової компетентності керівників навчальних закладів у сучасній теорії і практиці психолого-педагогічної науки.

Розроблено модель правової компетентності керівників закладів освіти (визначено її складові компоненти, критерії, показники й рівні сформованості), уточнено структуру правових знань, розроблено функціональну схему формування правової компетентності керівників у системі післядипломної педагогічної освіти.

Висвітлено методику проведення формувального експерименту, на основі спецкурсу “Правова компетентність керівника навчального закладу” конкретизовано його зміст і умови, проаналізовано результати дослідження; сформульовано методичні рекомендації щодо його впровадження в систему післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта, процес підвищення кваліфікації, керівник навчального закладу, правова компетентність, правова освіченість, правова спрямованість, правова готовність, умови формування правової компетентності, структура правових знань.

Аннотация

Олейник В.В. Формирование правовой компетентности руководителей учебных заведений в системе последипломного педагогического образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена проблеме формирования правовой компетентности руководителей учебных заведений в процессе повышения их квалификации.

Актуальность темы исследования обусловлена необходимостью развития теории и практики формирования правовой компетентности руководителей учебных заведений в контексте повышения профессиональных требований к управленческим кадрам в системе образования.

На основе теоретического анализа научной литературы правовая компетентность рассматривается как определенный уровень знаний и умений по правовым вопросам, которые дают возможность специалистам свободно ориентироваться в правовых явлениях, определять правовые причинно-следственные связи, выделять и распознавать правовые отношения человека с обществом и окружающей средой, принимать обоснованные профессиональные решения и применять их согласно действующим нормам.

Предложена теоретическая модель правовой компетентности, в структуре которой выделены следующие компоненты:

правовая образованность: правовые знания (методологические и нормативные, общетеоретические и методические, организационно-технологические);

правовая направленность: убеждение в необходимости правовых знаний и умений, стремление их усовершенствовать;

правовая готовность: умения и навыки, которые позволяют решать конкретные профессиональные ситуации на правовой основе.

Все вышеперечисленные компоненты взаимообусловлены и взаимозависимы между собой. Они интегрируются в правовую компетентность, которая является важной составляющей профессиональной подготовки руководителя учебного заведения и может проявляться на разных уровнях: высоком, достаточном, среднем, низком.

На основе предложенной комплексной методики диагностирования уровней сформированности правовой компетентности разных категорий управленческих кадров подтверждена актуальность формирования правовой компетентности руководителей учебных заведений в процессе повышения квалификации.

На основе предложенной теоретической модели разработано программу формирующего эксперимента, которая включает:

- определение содержания правовой подготовки руководителей учебных заведений;

- разработку системы организационно-методического обеспечения курсового и межкурсового периодов повышения квалификации;

- использование активных форм и методов обучения;

- повышение мотивации усовершенствования правовой компетентности у руководителей учебных заведений.

Реализация комплекса выделенных условий осуществлялась на основе спецкурса: “Правовая компетентность руководителя учебного заведения”, апробация которого проводилась в институтах последипломного педагогического образования.

Спецкурс включал следующие темы:

1. Общие основы правового обеспечения образования в Украине.

2. Правовая система Украины и правовое регулирование деятельности в образовании.

3. Правовые положения, которые регулируют трудовые отношения в образовании.

4. Административное право в образовании. Правовой порядок управления образованием на всех уровнях.

5. Гражданское, хозяйственное и криминальное право в образовании.

6. Семейный кодекс и законодательство об охране детей.

7. Порядок защиты прав участников образовательного процесса в суде.

В результате формирующего эксперимента получена позитивная динамика сформированности правовой компетентности руководителей учебных заведений в процессе повышения квалификации. Доказана необходимость определения уровня правовой компетентности слушателей, использования дифференцированного подхода к составлению учебных планов и программ в системе последипломного педагогического образования, интерактивных форм и методов обучения.

Результаты исследования раскрывают перспективы для дальнейшей разработки теоретических и практических аспектов поднятой проблемы.

Ключевые слова: последипломное педагогическое образование, процесс повышения квалификации, руководитель учебного заведения, правовая компетентность, правовая образованность, правовая направленность, правовая готовность, условия формирования правовой компетентности, структура правовых знаний.

Summary

Oliynyk V.V. Formation of legal competence of heads of educational institutions in the system of post-graduate pedagogical education. Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on a speciality 13.00.04 - theory and methodology of vocational training. - Classic Private University, Zaporizhja, 2008.

The dissertation is devoted to the problem of formation of legal competence of heads of educational institutions in the system of post-graduate pedagogical education. Key approaches to formation of legal competence of heads of educational institutions in contemporary theory and practice of psychological- pedagogical sciences have been analyzed.

The model of legal competence of heads of educational institutions has been worked out (the components of the model, criteria, indexes and levels of development of legal competence have been determined), the structure of legal knowledge has been clarified, functional chart of formation of legal competence of heads of educational institutions in the system of post-graduate pedagogical education has been developed.

The author presents the procedure and methodology of the formation experiment. On the basis of the course “Legal competence of a head of educational institution” the author describes content and conditions of the experiment, analyses results of the research, formulates methodical recommendations concerning its use in the system of post-graduate pedagogical education.

Key words: post-graduate pedagogical education, improvement of professional skills, head of an educational institution, legal competence, legal erudition, legal orientation, legal readiness, conditions of formation of legal competence, structure of legal knowledge.

Размещено на Allbest.ru

...